Заходи БПР — Дитяча неврологія 2026

Периферичні дегенерації сітківки (ПДС) можуть тривалий час перебігати безсимптомно і раптово призводити до відшарування сітківки. Тому, важливо розуміти механізми їх формування, фактори ризику, форми дистрофій і вміти вчасно помічати зміни, які пацієнт сам часто не відчуває. На цьому заході ви побачите реальні клінічні випадки, навчитеся диференціювати регматогенні та нерегматогенні дистрофії, інтерпретувати дані широкопольної візуалізації та ОКТ периферії, визначати показання до лазерного лікування й уникати типових діагностичних помилок. Після навчання ви будете впевнено диференціювати різні форми дистрофій і знатимете, що робити у разі підозри на розриви чи відшарування. • Периферичні дегенерації сітківки (ПДС): що це та які причини виникнення? • Патогенез виникнення ПДС • Класифікації ПДС: яку краще обрати? • Клінічні прояви ПДС • Діагностика ПДС • Основні регматогенні дистрофії сітківки («решітка», «слід равлика», ретиношизис) • Нерегматогенні дистрофії сітківки • Розриви сітківки, їхні види • Лазерне лікування ПДС: показання, техніка виконання • Віддалені результати лазерного лікування • Широкопольна візуалізація розривів сітківки та ОКТ периферії в діагностиці ПДС • Профілактика ПДС • Відповіді на запитання

Зригування у немовлят є однією з найчастіших причин звернення до педіатра в перші місяці життя дитини. У більшості випадків цей стан має фізіологічний характер, однак він створює суттєве комунікаційне навантаження на лікаря. Необхідність своєчасного та обґрунтованого розмежування норми і патології визначає якість подальшої тактики ведення пацієнта. У на цьому заході ви розглянете сучасні підходи до оцінки немовлят із зригуваннями, включаючи клінічні критерії фізіологічного перебігу та ознаки, що свідчать про патологічні стани. Ви засвоїте алгоритми диференційної діагностики, показання до додаткових обстежень та принципи їх раціонального застосування. Також ви навчитесь планувати тактику ведення пацієнтів, зокрема нефармакологічні підходи і обґрунтоване призначення медикаментозної терапії. Після навчання ви змодете систематизувати ваш підхід до ведення немовлят із регургітацією, уникати необґрунтованих втручань, а також своєчасно виявляти патологічні стани, зокрема гастроезофагеальну рефлюксну хворобу. • Фізіологічні зригування у немовлят: межа норми та патології. Поняття регургітації у немовлят. Критерії фізіологічного перебігу. Ознаки, що свідчать про патологію (red flags). • Алгоритм клінічної оцінки немовляти із зригуваннями. Збір анамнезу та фізикальне обстеження. Оцінка росту та розвитку. Використання клінічних шкал і критеріїв. • Диференційна діагностика синдрому зригувань у немовлят. • Показання до додаткових обстежень. Клінічні критерії дообстеження. Інструментальні та лабораторні методи: доцільність та обмеження. Принципи раціонального використання діагностики. • Тактика ведення немовлят із зригуваннями. Нефармакологічні підходи (позиційна терапія, харчування, догляд). Показання до медикаментозної терапії. Принципи доказового призначення лікування. • Типові помилки та хибні стратегії лікування. Гіпердіагностика та надмірне лікування. Клінічні наслідки помилкових рішень. • Показання до направлення до суміжних спеціалістів. Критерії консультації гастроентеролога, хірурга, алерголога, невролога.. Мультидисциплінарний підхід у складних випадках. • Клінічний випадок: розбір пацієнта із зригуваннями. Покроковий аналіз клінічної ситуації. Побудова діагностичного та лікувального алгоритму. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

Складні ринологічні симптоми можуть становити серйозний діагностичний виклик, особливо у випадках, коли виражені скарги пацієнта не супроводжуються значущими змінами на КТ або при ендоскопічному дослідженні. Сучасні уявлення про нейрофізіологію носового дихання, роль трійчастої сенсорної системи, автономної регуляції слизової оболонки та аеродинаміки носа дозволяють по-новому поглянути на причини парадоксальної назальної обструкції, сенсорних порушень і симптомів, що не вписуються у класичні моделі хронічних ринологічних захворювань. У таких ситуаціях важливим є системний підхід до інтерпретації розбіжностей між клінічною картиною та результатами інструментальних досліджень. На цьому заході ви навчитеся аналізувати випадки клініко-радіологічної дисоціації в ринології, зрозумієте механізми формування складних сенсорних симптомів та опануєте сучасний нейрофункціональний підхід до їх інтерпретації. Ви дізнаєтеся, чому пацієнт може мати порушення носового дихання навіть після технічно успішної операції, розберете сучасні погляди на синдром пустого носа, нейрогенний біль у носі, нейром’язові розлади та ЛОР-прояви неврологічних захворювань. Також ви розберете складні клінічні випадки та сформуєте фенотип-орієнтований підхід до лікування. Після навчання ви зможете впевнено працювати з пацієнтами, у яких тяжкість симптомів не відповідає результатам КТ чи ендоскопії, використовувати структурований алгоритм оцінки складних ринологічних скарг та враховувати нейросенсорні й функціональні механізми формування симптомів. • Клініко-радіологічна дисоціація в ринології: коли скарги пацієнта не відповідають КТ, ендоскопії та об’єктивним знахідкам • Трійчаста сенсорна система та нейрофізіологія сприйняття носового дихання • Синдром пустого носа: сучасний нейросенсорний та аеродинамічний погляд • Зіяюча слухова труба та роль аеродинаміки носа у формуванні аутофонії • Відієв нерв, його гіпо- і гіперфункція, автономна регуляція слизової оболонки носа та нейровегетативні механізми • Порушення сприйняття носового дихання та сенсорна дисфункція трійчастої системи • Палатинальний міоклонус та інші нейром’язові порушення в практиці оториноларинголога • Неврологічні захворювання, що можуть дебютувати ринологічними або ЛОР-симптомами (міастенія, іктальний кашель, сенсорні феномени) • Ведення пацієнтів ЛОР-лікарем після ендоскопічних ендоназальних нейрохірургічних втручань: функціональні та нейросенсорні аспекти • Фенотип-орієнтований алгоритм діагностики та лікування, сучасні можливості функціональної ендоскопічної реконструктивної ринохірургії: розбір клінічних випадків. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Взаємодії між ліками та нутрієнтами часто можуть бути непомітними, поки не виникнуть клінічно значущі наслідки. Втрата контролю над артеріальним тиском чи глікемією, підвищення токсичності препаратів – поширені приклади. Особливо це актуально для сімейних лікарів, адже пацієнти часто самі додають вітаміни або БАДи до призначеного лікування, що може знижувати ефективність терапії та спричиняти несподівані побічні ефекти. Чи вмієте ви своєчасно виявляти такі взаємодії та коригувати лікування або харчування? На цьому заході ви навчитесь ідентифікувати основні нутрієнтно-лікарські взаємодії, зрозумієте механізми зміни фармакокінетики препаратів під впливом вітамінів, мінералів і трав та зможете запобігати зниженню ефективності терапії. Після навчання ви будете впевнено консультувати пацієнтів щодо харчування і БАДів під час лікування та забезпечувати більш передбачуваний результат терапії. • 1. Вступ. • 2. Як харчування впливає на фармакокінетику препаратів. • 3. Вітаміни, мінерали і трави, що впливають на ефективність ліків. • 4. Приклади критичних взаємодій (антациди та залізо, грейпфрутовий сік і статини тощо). • 5. Мінерали утворюють хелатні комплекси з антибіотиками (тетрациклін, фторхінолони) та левотироксином, різко знижуючи їхню ефективність. • 6. Рослинні добавки – часте джерело прихованих взаємодій. • 7. Звіробій індукує CYP3A4 → пригнічує дію антидепресантів, контрацептивів. • 8. Женьшень і часник підвищують ризик кровотечі під час антикоагулянтної терапії. • 9. Відповіді на запитання учасників.

Іноді чекати на рентген просто немає часу. А пацієнт уже поруч, і рішення потрібно приймати тут і зараз. УЗД грудної клітки є тим самим інструментом «швидкої відповіді» для лікарів інтенсивної терапії, пульмонологів, торакальних хірургів та онкологів. Це безпечний метод, який дає змогу за хвилини побачити стан легень, плеври й середостіння. На цьому заході ви освоїте практичні навички: як відрізнити пневмонію від пухлини, як впевнено діагностувати гідроторакс і як правильно застосувати BLUE-протокол у пацієнтів з гострою задишкою. Ви навчитеся безпечно виконувати плевральну пункцію та дренування під контролем УЗД, а також використовувати цей метод у веденні пацієнтів з COVID-19 чи іншими вірусними пневмоніями, що набуває особливої актуальності в розпалі сезону ГРВІ. Після заняття ви будете відчувати себе впевнено у складних клінічних ситуаціях: швидше приймати рішення, уникати ускладнень і діяти на рівні сучасних міжнародних стандартів. • Особливості і труднощі проведення УЗД середостіння та легень • Основні ультразвукові ознаки різних захворювань легень • Основні ультразвукові профілі патології легень • Особливості діагностики гідротораксу • Плевральна пункція та дренування плевральної порожнини під контролем УЗ • Можливості УЗД при COVID-19 • Принципи BLUE-протоколу • Ультразвукова діагностика й діапевтика пухлин переднього середостіння • Ультразвукова діагностика й діапевтика периферичних пухлин легенів • Відповіді на запитання учасників.

УЗД шийного відділу хребта дає змогу швидко виявляти м’язово-скелетні причини болю, оцінити дрібні суглоби, зв’язки, м’язи та міжхребцеві проміжки у режимі реального часу і без променевого навантаження. Чи легко ви можете відрізнити фізіологію від патології, визначити джерело болю та зрозуміти, коли необхідно направити пацієнта на МРТ або КТ? На цьому заході ви детально розглянете соноанатомію шийного відділу хребта й навчитеся точно оцінювати структури, що найчастіше стають причиною болю. Ви опануєте типові ультразвукові доступи і зможете уникати хибних висновків, що призводять до пропуску протрузій, гриж, лістезів та міофасціальних порушень. Після навчання ви зможете впевнено застосовувати алгоритм оцінювання шийного відділу й обирати правильну лікувальну тактику. • Анатомія шийного відділу хребта. • Біомеханіка шийного відділу хребта. • Клінічне значення, показання й протипоказання до УЗД шийного відділу хребта. • Соноанатомія норми шийного відділу хребта. • Патології, які ми достовірно здатні виявити за допомогою УЗД. • Грижі, протрузії. • Функціональні порушення хребта й навколишніх мʼязів. • Відповіді на запитання учасників.

Для організму не існує таких понять, як «гінекологічні» чи «неврологічні» проблеми – в цілісній системі усе взаємопов'язане. Головний біль, вегетативні розлади, когнітивний дефіцит чи навіть тунельні синдроми нерідко мають гормональний слід. Від менархе до менопаузи нервова система жінки постійно взаємодіє з репродуктивною сферою, і лікарю важливо знати, як саме ці механізми працюють. На лекції ви отримаєте структуроване розуміння неврологічних аспектів гінекологічних станів: від впливу контрацептивів та ендометріозу до складних патологій під час вагітності, як-от тромбоз мозкових венозних синусів чи синдром задньої зворотної енцефалопатії. Ви дізнаєтеся, як гормональні зміни позначаються на нервовій системі в різні етапи життя жінки, і навчитеся бачити клінічні зв’язки, які допомагають уникнути діагностичних пасток. Після лекції ви зможете впевнено орієнтуватися в «сірій зоні» між неврологією та гінекологією, своєчасно виявляти небезпечні стани й формувати індивідуальний підхід до кожної пацієнтки. • 1. Актуальність теми • 2. Статева зрілість: • Комбіновані оральні контрацептиви і головний біль • Неврологічні ускладнення ендометріозу • Синдром полікістозу яєчників з боку неврології • 3. Неврологічні аспекти лікування безпліддя • 4. Вагітність у неврологічному контексті: • Параліч Белла • Тунельні синдроми • Тромбоз мозкового венозного синуса • Синдром зворотної мозкової вазоконстрикції • Синдром задньої зворотної енцефалопатії • Апоплексія гіпофіза • 5. Вплив менопаузи на нервову систему: • Розлади сну • Когнітивний дефіцит • Вегетативні розлади • Менопауза та епілепсія • 6. Висновки • 7. Відповіді на запитання учасників

​Зовнішній отит – одна з найчастіших причин звернення до отоларинголога, особливо влітку, коли зростає кількість мікротравм слухового проходу після водних процедур. У пік сезону кількість випадків зовнішнього отиту може зростати у 2–3 рази, особливо серед дітей і людей похилого віку. Серед чинників ризику: використання ватних паличок, наявність хронічних дерматозів, цукровий діабет, а також банальна неуважність до вушної гігієни. В умовах імунодефіциту або несвоєчасного лікування зовнішній отит може прогресувати до злоякісної форми з ризиком ураження черепних нервів, сепсису й летальних ускладнень. Тому, клініцисту важливо опанувати сучасні підходи до диференційної діагностики, мікробіологічного контролю й топічної терапії, щоби вчасно запобігти хронізації процесу та виникненню тяжких ускладнень. Навчальний захід «Зовнішній отит: сучасні стандарти ведення пацієнта» буде присвячений вивченню сучасних підходів до діагностики та лікування зовнішнього отиту. У фокусі – класифікація та клінічні форми, зокрема отомікоз, дифузний і злоякісний отит, синдром Рамсея-Ханта й варіанти хронічного запалення. Детально розглядатимуться методи диференційної діагностики, як-от мікроотоскопія, мікробіологічний аналіз та показання до візуалізаційних досліджень. Особливу увагу буде приділено принципам раціональної терапії (топічної, системної, хірургічної), а також веденню пацієнтів із супутніми патологіями. • Визначення зовнішнього отиту • Актуальність проблеми в практиці отоларинголога • Поширеність, групи ризику, сезонність • Класифікація зовнішніх отитів • Клінічні форми зовнішніх отитів • Фурункул зовнішнього слухового проходу • Дифузний бактеріальний зовнішній отит • Отомікоз: основні патогени, клініка, особливості діагностики • Хронічний зовнішній отит • Злоякісний зовнішній отит • Особливі форми (вухо плавця, синдром Рамсея-Ханта) • Диференційна діагностика • Методи діагностики • Анамнез і клінічний огляд • Отоскопія, мікроотоскопія • Мікробіологічне дослідження виділень • Показання до КТ/МРТ у разі підозри на злоякісний отит • Сучасні принципи лікування • Топічна терапія • Системна терапія • Хірургічне втручання • Лікування отомікозу • Підхід до хворих із супутніми захворюваннями

Ультразвукова діагностика молочних залоз – ефективний інструмент для раннього виявлення доброякісних змін, а також злоякісних новоутворень. Якість УЗ-обстеження залежить не лише від апаратури, а насамперед від розуміння фізики ультразвуку, анатомії молочних залоз, особливостей сірошкального режиму, доплерівських методик і соноеластографії. Правильне оцінювання нормальної сонографічної картини й регіонарних зон лімфовідтоку є основою для своєчасного розпізнавання патологічних змін. На цьому заході ви розглянете методику дослідження, принципи мультипараметричного оцінювання утворень, критерії диференціації запальних, доброякісних і злоякісних процесів, а також правила застосування міжнародної термінології та системи US-BIRADS. Ви дізнаєтеся про типові діагностичні помилки, які призводять до хибнопозитивних або хибнонегативних висновків і навчитеся їх уникати. Після навчання ви зможете обґрунтовано формувати УЗ-висновки, правильно класифікувати утворення за US-BIRADS та своєчасно направляти пацієнток на додаткові методи обстеження або інвазивну діагностику. • Основи ультразвукової діагностики: фізика ультразвуку, базова термінологія. Мультипараметричний підхід в УЗД: метод «сірої шкали», доплерівські методики, соноеластографія. • Методика УЗ-дослідження молочних залоз та зон лімфовідтоку. • Нормальна анатомія і морфологія молочних залоз. Сонографічна ехоструктура молочних залоз у різні вікові й фізіологічні періоди. • Запальні захворювання молочних залоз: мастит, абсцес молочної залози. Приклади УЗ-протоколу та висновків. • Ультразвукова діагностика доброякісних утворень молочної залози (кісти, фіброаденоми, ліпоми). Приклади УЗ-протоколу та висновків. • Ультразвукова діагностика злоякісних утворень молочної залози (карциноми in situ, інвазивні карциноми, набряково-інфільтративні форми). Приклади УЗ-протоколу та висновків. • Мультимодальний підхід в мамології: застосування інших методів досліджень (мамографії, МРТ, КТ, ПЕТ КТ). • Принципи формування УЗ-протоколу, міжнародна термінологія. Система US-BIRADS v2025 (6 видання) в комплексній діагностиці патології молочних залоз. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Коли йдеться про судинний доступ у дітей, точність і швидкість виходять на перший план. Один неправильний кут чи затримка перетворять ефективне лікування на стрес і ризики. Проблеми важкого венозного доступу, ускладнення катетеризації та порушення алгоритмів є болючою темою для багатьох відділень, навіть попри розвиток технологій. На цьому заході ви отримаєте чітку систему дій: від вибору типу доступу (PICC, CVC, UVC, внутрішньокістковий) до використання ультразвукової навігації за принципами in-plane/out-of-plane. Розглянете типові помилки, навчитеся працювати з важким доступом, вчасно розпізнавати ускладнення та запобігати інфекціям. Після заходу ви зможете впевнено забезпечувати венозний доступ у дітей будь-якого віку, мінімізувати ризики та діяти злагоджено навіть у критичних ситуаціях. • Вступ і актуальність • Клінічні виклики забезпечення венозного доступу у дітей. • Короткий огляд сучасних рекомендацій та поширених помилок. • Вибір судинного доступу: стратегія та алгоритми • Показання до периферичного, центрального та внутрішньокісткового доступу. • Огляд варіантів венозного доступу у дітей: PICC, CVC, IAP, UAC, UVC та внутрішньокістковий доступ. • Клінічні алгоритми вибору: шок, дегідратація, важкий доступ. • Ультразвукова навігація: покроковий підхід • Принципи використання УЗД при канюляції: in-plane/out-of-plane. • Як візуалізувати вени, уникати артерій, обирати оптимальну глибину. • Коротке відео з коментарями експерта. • Типові труднощі: колапс вени, неправильний кут, відсутність потоку. • Ускладнення і профілактика • Найчастіші ускладнення: екстравазація, тромбоз, інфекція, пошкодження артерії. • Як мінімізувати ризики: асептика, правильна фіксація, контроль прохідності. • Алгоритм дій у разі втрати доступу в критичного пацієнта (зокрема, внутрішньокістковий). • Відеодемонстрація встановлення катетера • Розбір клінічного кейсу з катетерасоційованої інфекції кровотоку • Q&A-сесія

Атрофічний та аутоімунний гастрит складно діагностувати своєчасно через безсимптомний або неспецифічний перебіг, що часто призводить до встановлення діагнозу із затримкою в кілька років. Першим клінічним проявом часто стає анемія, резистентна до стандартної терапії, а саме захворювання асоційоване з підвищеним ризиком аденокарциноми шлунка, нейроендокринних пухлин і тяжкого дефіциту вітаміну B12 з неврологічними ускладненнями. Важливо вчасно розпізнати цей зв’язок між анемією, диспепсією й аутоімунними процесами слизової оболонки шлунка. На цьому заході ви розглянете патогенез, клінічні прояви та діагностичні підходи до атрофічного й аутоімунного гастриту. Ви дізнаєтеся про характерні симптоми, лабораторні маркери та показання до ендоскопії з біопсією, навчитеся правильно інтерпретувати рівні гастрину, пепсиногенів й антитіл, а також оцінювати ризики онкологічних ускладнень. Після навчання ви зможете формувати обґрунтований діагностичний алгоритм, своєчасно виявляти пацієнтів групи ризику та вибудовувати довгострокову стратегію ведення з онконастороженістю. • Що таке атрофічний та аутоімунний гастрит: • сучасні визначення, патогенез, відмінності від H. pylori-асоційованого гастриту. • Клінічні червоні прапорці: • залізодефіцитна й B12-дефіцитна анемія, неврологічні та гастроінтестинальні прояви. • Діагностичний алгоритм для лікаря: • лабораторні маркери (B12, гастрин, пепсиногени, антитіла), ендоскопія та біопсія, шкала OLGA. • Можливі ускладнення й онконастороженість: • ризик аденокарциноми та нейроендокринних пухлин, правила ендоскопічного нагляду. • Тактика ведення пацієнта: • замісна терапія, ерадикація H. pylori, диспансерний нагляд і профілактика помилок. • Відповіді на запитання

POCUS в ургентній гінекології є одним із головних інструментів прийняття рішень у ситуаціях, коли від швидкості діагностики залежить прогноз пацієнтки. У практиці приймальних відділень та ургентних гінекологічних станів ультразвукове дослідження часто стає першим і вирішальним етапом пошуку патології. Якщо ви займаєтесь наданням ургентної допомоги, то опанування сучасних підходів до POCUS відповідно до рекомендацій ISUOG (2025) є для вас обов’язковою навичкою. На цьому заході ви розглянете ультразвукові ознаки основних ургентних гінекологічних станів та їхню інтеграцію в клінічний контекст. Ви навчитеся диференціювати причини внутрішньочеревної кровотечі, гострого больового синдрому та вагінальної кровотечі, оцінювати ознаки запальних процесів органів малого таза і своєчасно розпізнавати ектопічну вагітність. Після навчання ви зможете застосовувати POCUS у невідкладних ситуаціях, своєчасно ідентифікувати загрозливі стани й діяти відповідно до сучасних клінічних алгоритмів. • 1. POCUS в гінекології: рекомендації ISUOG (2025). • 2. Внутрішньочеревна кровотеча: диференційна діагностика причин. • 3. Больовий синдром: диференційна діагностика причин. • 4. Вагінальна кровотеча: диференційна діагностика причин. • 5. Гострі запальні процеси. • 6. Ектопічна вагітність. • 7. Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Алергічний контактний дерматит (АКД) у дітей часто маскується під інші дерматози та призводить до діагностичних помилок і неефективного лікування. Поширення топічних препаратів, антисептиків та адгезивних матеріалів у педіатричній практиці суттєво підвищує ризик контактної сенсибілізації, особливо у пацієнтів із хронічними захворюваннями. Своєчасне розпізнавання АКД має принципове значення для запобігання хронізації процесу, зниження інтенсивності симптомів і покращення якості життя дитини. На цьому заході ви зможете краще зрозуміти сучасні уявлення про патогенез і клінічні прояви АКД у дітей, опануєте алгоритм диференційної діагностики та навчитесь обґрунтовано застосовувати патч-тестування відповідно до вікових особливостей. Також ви проаналізуєте клінічні кейси, щоб на реальних прикладах навчитись обирати оптимальну тактику ведення та принципи документування і динамічного спостереження. Після навчання ви зможете своєчасно ідентифікувати АКД у дітей, уникати гіпер- та гіподіагностики, підвищити точність встановлення причинно-значущих алергенів і впроваджувати індивідуалізовані профілактичні та лікувальні стратегії. • Алергічний контактний дерматит у дітей: складнощі діагностики. Епідеміологічні тенденції у педіатричній практиці. Вікові особливості шкіри дитини та їхній вплив на перебіг АКД. • Патч-тестування у дітей: показання та особливості проведення. Підбір панелі алергенів як критичний етап діагностики. • Алгоритм клінічного мислення в разі підозри на АКД. • Документування та план подальшого спостереження. • Клінічні кейси з практики: типові сценарії (локалізовані ураження, рецидивний перебіг, атипові форми й маски АКД). Аналіз помилок та альтернативних діагнозів. Обговорення тактики ведення. • Комунікація лікаря як інструмент точної діагностики. Структурований збір алергологічного анамнезу. Запитання, які допомагають виявити тригер. Робота з батьківськими очікуваннями. Формування прихильності до елімінаційної тактики. • Відповіді на запитання.

Ультразвукова діагностика органів шиї вимагає досконалого знання топографічної анатомії фасцій, м’язів і трикутників, які визначають поширення патологічних процесів та дають змогу точно локалізувати відхилення. Виявлення відмінностей між нормальними варіантами будови й патологією під час візуалізації слинних залоз, гортані, кореня язика та шийних лімфатичних вузлів є основою первинної діагностики. На цьому заході ви розглянете ультразвукову анатомію та семіотику органів шиї, навчитеся візуалізувати слинні залози, лімфатичні вузли, гортань та суміжні анатомічні утворення. Ви дізнаєтеся, як диференціювати сіалолітіаз, сіаладеніт, пухлини та кісти (серединні й бокові), а також оцінювати ультразвукові критерії доброякісних і злоякісних змін лімфатичних вузлів. Після навчання ви зможете точно визначати походження утворень у підщелепній та привушній ділянках, проводити оцінювання змінених шийних лімфатичних вузлів та своєчасно виявляти ознаки запальних і неопластичних процесів. • Ультразвукова семіотика органів шиї. Фасції, м’язи, трикутники шиї. • Ультразвукова візуалізація органів шиї: слинні залози, хрящі шиї, корінь язика, голосові зв’язки, лімфатичні вузли. • Ультразвукова діагностика патології підщелепних та привушних залоз: пухлини, кісти, слинокам’яна хвороба, сіалоденіт. • Серединні та бокові кісти шиї. • Ультразвукові характеристики змінених шийних лімфатичних вузлів. • Розгляд клінічних кейсів різноманітної патології органів шиї. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Точність ультразвукової діагностики в мамології визначається не лише морфологічним оцінюванням утворення, а й комплексним аналізом його васкулярних та біомеханічних характеристик відповідно до оновлених дескрипторів BI-RADS 2025. Інтеграція доплерівських методик і соноеластографії дає змогу суттєво підвищити точність стратифікації ризику, особливо у разі прикордонних змін між категоріями. Недостатнє знання цих інструментів може призвести як до гіпердіагностики з необґрунтованими інвазивними втручаннями, так і до хибнонегативних висновків. На цьому заході ви навчитесь інтерпретувати різні типи кровотоку й правильно застосовувати компресійну і зсувнохвильову соноеластографію. Ви розглянете технічні аспекти проведення дослідження, типові помилки та їхній вплив на результати, а також сучасні підходи до інтеграції отриманих даних у систему BI-RADS 2025. У фокусі будуть клінічні сценарії, у яких саме еластографія та аналіз васкуляризації визначають подальшу тактику ведення. Після навчання ви зможете більш точно диференціювати доброякісні та злоякісні утворення, а також обґрунтовано визначати показання до біопсії або динамічного спостереження. • Доплерівські методи в УЗД: що ми оцінюємо та як інтерпретуємо. • Оцінювання васкуляризації утворень молочних залоз за BI-RADS 2025. • «Аваскулярні» утворення. Що насправді зумовлює «аваскулярність» та на які непрямі ознаки треба звертати увагу? • Переважно периферичний (перинодулярний) кровотік – визнаний дескриптор доброякісності, та чи завжди це так? • Переважно центральний (інтранодулярний) кровотік – визнана ознака злоякісності. • Патологічний (пухлинний) кровотік – новий дуже важливий дескриптор деяких пухлин. • Соноеластографія: коротко про фізику. Основні види СЕГ: компресійна СЕГ та СЕГ зсувної хвилі. • Методика проведення компресійної СЕГ та СЕГ зсувної хвилі: правила, помилки, нюанси. • Інтерпретація результатів, переваги та недоліки кожного з методів соноеластографії. • Хибнонегативні й хибнопозитивні результати соноеластографії. • Приклади використання соноеластографії в разі різних патологій молочних залоз. • Оцінювання результатів соноеластографії утворень молочних залоз за BI-RADS 2025. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Ахондроплазія є найпоширенішою формою скелетної дисплазії та супроводжується комплексом ортопедичних, неврологічних, педіатричних і системних ускладнень. Обмежений практичний досвід більшості лікарів у роботі з такими пацієнтами зумовлює ризики пізньої діагностики ускладнень, фрагментарного спостереження та неузгоджених клінічних рішень. Це може негативно впливати як на прогноз, так і на якість життя пацієнтів та їхніх родин. На цьому заході ви дізнаєтеся про генетичні механізми розвитку ахондроплазії, фенотипові особливості перебігу, позаскелетні ускладнення, а також принципи ранньої та диференційної діагностики. Ви навчитеся координувати пацієнтів між лікарями різних спеціальностей і знатимете роль кожного фахівця у довготривалому менеджменті хворого. Після навчання ви будете приймати обґрунтовані клінічні рішення щодо ведення людей з ахондроплазією, своєчасно виявляти ускладнення та будувати ефективну взаємодію з пацієнтом. • 1. Етіологія та патогенез ахондроплазії • Генетичні причини розвитку захворювання. • Молекулярно-генетичні механізми порушення росту кісткової тканини. • Роль мутацій FGFR3 у формуванні клінічного фенотипу. • 2. Клінічна картина й фенотипові особливості • Основні клінічні прояви ахондроплазії у дітей та дорослих. • Характерні фенотипові ознаки, вікові особливості перебігу, варіабельність клінічних форм. • 3. Позаскелетні ускладнення й мультисистемні прояви • Неврологічні, респіраторні, отоларингологічні та інші системні ускладнення. • Ризики компресивних синдромів, апное, порушень розвитку. • 4. Рання та диференційна діагностика • Ранні клінічні й інструментальні маркери захворювання. • Алгоритм диференційної діагностики з іншими скелетними дисплазіями та синдромальними станами. • 5. Алгоритм діагностики та генетичне підтвердження • Покрокова тактика обстеження пацієнта: клінічний огляд, візуалізаційні методи, показання до молекулярно-генетичного тестування й інтерпретація результатів. • 6. Принципи мультидисциплінарного ведення пацієнтів відповідно до сучасних рекомендацій • Спостереження, профілактика ускладнень, роль педіатра, генетика, ортопеда, невролога та інших спеціалістів. • 7. Огляд сучасних терапевтичних стратегій та клінічних рекомендацій • Традиційне симптоматичне лікування й сучасні терапевтичні стратегії. • Аналіз клінічних випадків з практики, обговорення прийняття клінічних рішень. • 8. Відповіді на запитання учасників