Заходи БПР — Дитяча неврологія 2026

Банк реальних відео-кейсів ЕНМГ: обстеження при різних патологіях ПНС 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Відео реальних обстежень пацієнтів з паралельним записом екрану показників комплексної ЕНМГ при різних патологіях периферичної нервової системи (ПНС). Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Відмова дитини від годування у перші місяці життя – поширена причина тривоги серед батьків та звернень до педіатрів. Такий симптом може бути пов’язаний із широким спектром причин: від технічних помилок у процесі годування до серйозних соматичних або неврологічних порушень. Недооцінення ситуації призводить до порушення грудного вигодовування, затримки фізичного розвитку та зниження імунного захисту. Необхідно вчасно розпізнавати цю проблему та коректно комунікувати з батьками, щоб правильно підтримати грудне вигодовування та забезпечити гармонійний розвиток дитини. Навчальний майстер-клас «Відмова малюка від годування в перші 6 місяців життя» буде присвячений вивченню причин, через які немовля може відмовлятися від годування, а також алгоритмам дій лікаря у таких ситуаціях. Будуть розглянуті механізми формування протестної поведінки дитини, типові реакції батьків і роль комунікації в процесі вирішення проблеми. Також увага буде приділена ситуаціям, у яких доцільно намагатися відновити ефективність грудного вигодовування, а також показанням до застосування догодовування. Крім того, будуть обговорені прогностичні терміни покращення у разі правильної тактики та принципи ведення складних випадків, коли дитина відмовляється і від грудей, і від пляшки. • Причини відмови немовляти від грудного вигодовування: механізми формування протестної поведінки, реакція батьків на відмову. Алгоритм дій лікаря щодо виявлення можливих причин та складання плану допомоги. • Клінічні ситуації, в яких доцільно намагатися покращити ефективність грудного вигодовування. • Показання до введення догодовування: коли та як це може бути виправданим кроком. • Часові рамки очікуваного покращення у разі правильної тактики: прогностичні періоди нормалізації годування. • Тактика ведення немовлят, які відмовляються як від грудного вигодовування, так і від годування з пляшки. • Необхідність додаткових обстежень у разі відмови від годування: показання, обсяг, міждисциплінарний підхід. • Альтернативні стратегії годування: годування з відволіканням, під час засинання або уві сні. Ефективність та обмеження. • Запитання та відповіді.

Ортостатичні порушення часто залишаються поза увагою – до першої травми внаслідок падіння. Вони можуть з’являтися будь-коли, але особливо небезпечні для літніх людей. Запаморочення, зомління, хиткість ходи – це фактори, які підвищують ризик травм, знижують рівень автономності, а подекуди призводять до інвалідності чи навіть смерті. Внаслідок цього у пацієнтів виникає тривога, страх підводитись на ноги, виходити з дому й бути самостійними. За ортостатичними розладами часто стоїть складна комбінація причин, серед яких може бути діабетична нейропатія, хвороба Паркінсона та навіть побічна дія препаратів. Якщо ці стани своєчасно не діагностувати, можна пропустити серйозну патологію, помилитися з лікуванням і створити додаткові проблеми для пацієнта. Точне оцінювання дає змогу не тільки покращити якість життя, а й уникнути зайвих призначень та госпіталізацій. Навчальний захід «Ортостатичні порушення в неврологічній практиці» буде присвячений вивченню клінічних підходів до ортостатичних порушень: від простого запаморочення до складних нейрогенних випадків. Ви дізнаєтесь, як не проґавити серйозну причину за буденними скаргами, на що звернути увагу під час огляду та які обстеження дійсно потрібні. Окрема увага буде приділена роботі з літніми людьми, пацієнтами після інсульту, хворими на цукровий діабет, хворобу Паркінсона та полінейропатії. Цей захід допоможе лікарю краще орієнтуватися в причинах ортостатичних порушень і приймати обґрунтовані рішення щодо лікування. • 1. Вступ • Значення ортостатичних порушень у неврології • Клінічне значення: ризик падінь, зниження толерантності до навантажень, інвалідизація • 2. Короткий огляд поширеності • Статистика по вікових групах, неврологічних діагнозах • Актуальність на тлі Long COVID, Паркінсонізму, автономних невропатій, діабету та дефіцитних станів • 3. Фізіологічні та патофізіологічні основи • Регуляція артеріального тиску в ортостазі: барорефлекс, симпатична активація • Порушення: дисфункція вегетативної нервової системи, неадекватна вазоконстрикція • 4. Класифікація ортостатичних порушень • Ортостатична гіпотензія – клінічні форми • Постуральна ортостатична тахікардія (POTS) • Ортостатичні порушення без гіпотензії • 5. Нейрогенні і не нейрогенні варіанти • Множинна системна атрофія, Паркінсонізм, Діабетична автономна нейропатія, CIDP, Гієна-Барре • Дефіцит об’єму циркулюючої крові, кардіологічні, ендокринні та дефіцитні стани • 6. Медикаменти, що провокують ортостатичні порушення • Антигіпертензивні препарати, антидепресанти, седативні засоби, антипсихотики • 7. Клінічні прояви • Симптоматика та провокуючі фактори • 8. Диференційна діагностика • Синкопе, вертіго, епілепсія, психогенне запаморочення, головокружіння, атаксія • 9. Діагностичний підхід • Методика проведення ортостатичних проб, моніторинг артеріального тиску та частоти серцевих скорочень • Рекомендації щодо обстеження пацієнтів різних вікових груп • 10. Підходи до лікування та профілактики • Немедикаментозні методи • Медикаментозна терапія: показання, препарати першої та другої лінії • Відповіді на запитання учасників.

Ортопедичні деформації є складною проблемою в пацієнтів з дитячим церебральним паралічем. Вони суттєво обмежують мобільність, ускладнюють самообслуговування та впливають на якість життя. Сучасним хірургічним підходом у таких випадках є Single Event Multilevel Surgery (SEMLS) – методика, що передбачає проведення кількох оперативних втручань на різних рівнях опорно-рухового апарату за одну операцію. Це дає змогу мінімізувати кількість загальних анестезій, скоротити період відновлення та досягти кращого функціонального результату з меншим навантаженням на пацієнта і його сім’ю. Щоб ефективно застосовувати SEMLS, лікар повинен глибоко розуміти патогенез порушень ходи при ДЦП, використовувати об’єктивні інструменти оцінювання рухової функції, вміти планувати оперативну корекцію відповідно до анатомічних і функціональних особливостей. Важливим є також мультидисциплінарний підхід: участь не лише хірурга, а й реабілітолога, невролога, терапевта. Навчальний захід «Оперативна корекція у дітей з ДЦП: мультирівневий підхід SEMLS» буде присвячений вивченню концепції SEMLS як сучасної хірургічної стратегії в разі порушень опорно-рухового апарату внаслідок ДЦП. У програмі: огляд клінічних форм церебрального паралічу, критерії відбору пацієнтів для втручання (зокрема за шкалою GMFCS), типові операції в межах SEMLS (подовження сухожиль, остеотомії, корекція деформацій), а також аналіз результатів лікування за основними показниками (GDI, GMFM). Окрема увага буде приділена реабілітації до й після операції, а також перспективам розвитку цієї методики в Україні. Цей захід допоможе лікарям системно підійти до ведення дітей з ДЦП та вдосконалити хірургічні рішення, які покращують якість життя. • Вступ. Церебральний параліч у дітей: клінічні форми, порушення ходи, значення мультидисциплінарного підходу. • Поняття SEMLS (Single Event Multilevel Surgery): визначення, принципи, відмінність від поетапних втручань. • Показання та критерії відбору пацієнтів: GMFCS I–III, оптимальний вік. • Типові хірургічні втручання в межах SEMLS: подовження сухожиль, остеотомії, корекції деформацій нижніх кінцівок. • Результати SEMLS: покращення GDI, GMFM, ходи та якості життя; зменшення контрактур і болю. • Реабілітація до і після SEMLS. • Перспективи розвитку та стандартизації SEMLS в Україні: Необхідність мультидисциплінарних центрів. • Запитання та відповіді.

Сучасна рефракційна хірургія потребує точності, індивідуального підходу й глибокого розуміння анатомо-функціональних особливостей ока. Помилки у виборі методу або нехтування деталями – як-от топографія, товщина рогівки чи pupillary offset – можуть призвести до непередбачуваних ускладнень, зниження гостроти зору, регресу ефекту або навіть до ектазії. Особливої уваги потребують пацієнти з нестандартною анатомією, залишковою аметропією, супутньою глаукомою або перенесеними рефракційними втручаннями в анамнезі. Такі випадки потребують досконалого знання чинних протоколів. Навчальний захід «Ексимерлазерна хірургія зору. Погляд офтальмолога та офтальмохірурга» буде присвячений вивченню індивідуалізованого підходу до рефракційної хірургії зору, зокрема вибору оптимального методу корекції – PRK, TransPRK, LASIK або FemtoLASIK – відповідно до топографічних характеристик рогівки. Будуть розглянуті алгоритми прийняття клінічних рішень, оцінювання pupillary offset і тактика ведення пацієнтів з підвищеним ризиком ектазії. Окрема увага буде приділена поєднанню CXL з лазерною корекцією, підбору контактних лінз у разі залишкової аметропії, а також розрахуванню характеристик ІОЛ після рефракційної хірургії з використанням онлайн-калькуляторів. В програмі заходу також будуть представлені сучасні підходи до ведення хвороби сухого ока, профілактика й менеджмент ускладнень, післяопераційні протоколи та моніторинг довготривалих результатів. Цей захід допоможе офтальмологу підвищити рівень безпеки, точності й передбачуваності результатів лазерної корекції зору. Партнер заходу — медичний центр "Гіппократ" • Вступ. Погляд рефракційного хірурга • Актуальність проблеми • Зміна підходів до корекції зору • Роль хірурга в сучасній рефракційній хірургії • Вибір методу: індивідуалізований підхід • Методи (PRK, TransPRK, LASIK, FemtoLASIK) • Алгоритм вибору методу • Вплив топографії, товщини рогівки, pupillary offset • Клінічний випадок • Пацієнт, анамнез, скарги • Обстеження, параметри рогівки, тип рефракції • Вибір методу, технічні параметри • Результати (1 день, 1 тиждень, 1 місяць) • Хірургічні аспекти • Ускладнення: клінічний погляд • Післяопераційне ведення • Протокол медикаментозного супроводу • Реабілітація • Контрольні візити і показники • Ефективність і довготривалі результати • Дані досліджень (FDA, ESCRS) • Відсоток повторних втручань • Якість життя пацієнтів після процедури • Висновки • Значення персоналізованого підходу • Прогноз розвитку технологій • Роль клінічного досвіду хірурга • Відповіді на запитання учасників • Поєднання CXL з ексимер лазерною корекцією зору, можливо? • Плюси та мінуси • Коли це можливо • Недоліки • Ускладнення після ЕЛК: клінічний погляд • Хвороба сухого ока - стратегії менеджменту • Ектазії рогівки – індукований кератоконус • Зниження чутливості рогівки та невропатичний біль • Міркування після рефракційної хірургії • Розрахунки інтраокулярних кришталиків після рефракційної хірургії • Онлайн - калькулятор оптичної сили IOL для пост-рефракційної інтраокулярної корекції • Використання контактних лінз після рефракційної хірургії (показання) • Контактні лінзи після поверхневої абляції та LASIK • Відповіді на запитання учасників

Черепно-мозкова травма внаслідок бойових дій є складним викликом на кожному етапі допомоги: від тріажу до операційної. На майстер-класі «ЧМТ у поранених на різних етапах надання допомоги: скоординований погляд анестезіолога та нейрохірурга» ви дізнаєтесь, як діяти в умовах обмеженого часу та розпізнавати види бойової ЧМТ. Ви зможете виявляти ознаки дислокації мозку навіть без КТ. А також ви розглянете питання патофізіології первинних і вторинних ушкоджень і навчитесь оперативно реагувати на небезпечні ускладнення. Після заходу ви зможете грамотно вести пацієнтів із ЧМТ на будь-якому етапі: від стабілізації на полі до тривалої підтримки без доступу до нейрохірурга. Навчитеся правильно призначати гіперосмолярну терапію, проводити седацію, організовувати нейромоніторинг і приймати рішення щодо хірургії навіть у непристосованих умовах. Крім цього, ви зрозумієте, як інтегрувати підходи JTS/CPG в українські реалії. ЧМТ потребують злагодженої роботи нейрохірурга та анестезіолога. Це навчання допоможе вам поглянути на ці ушкодження з обох боків. • 1. Епідеміологія та особливості ЧМТ в бойових умовах • Види ЧМТ: вибухова, проникна, закрита • Основні механізми ушкоджень: вибух, удар, падіння, постріли • Тримодальний розподіл смертності при травмі • 2. Патофізіологія травматичного ушкодження головного мозку • Первинні та вторинні ушкодження мозку • Механізми набряку: цитотоксичний, вазогенний • Гіпоксія, гіпотензія, порушення метаболізму • 3. Клінічна діагностика тяжкості ЧМТ • Шкала коми Глазго та AVPU • Симптоми латералізації та дислокації мозку • Патологічні реакції зіниць та моторні відповіді • 4. Алгоритми оцінювання та первинної допомоги (HEADS, IED, IED-E) • Швидкий неврологічний огляд • Сортування пацієнтів на етапі CLS/Medic • Роль УЗД зорового нерва у разі підозри на підвищений ВЧТ • 5. Інтенсивна терапія ЧМТ • Підтримка прохідності дихальних шляхів та ШВЛ • Цільові показники SaO₂, PaCO₂, САТ, ВЧТ, ЦПТ • Контроль судом, температури, глюкози, натрію • Введення гіперосмолярних розчинів: 3%, 23,4% NaCl • Протокол седації та анальгезії • 6. Нейромоніторинг і візуалізація • Показання до КТ, WBCT, доплерографії • Типи моніторингу ВЧТ та церебральної оксиметрії • Зони дислокації та їх клінічна діагностика • 7. Етапність медичної допомоги при ЧМТ (R1–R3) • Можливості та обмеження медичних ролей • Принципи DCR/DCS на кожному етапі • Prolonged Field Care: тактика ведення без доступу до нейрохірургії • 8. Хірургічна допомога та краніоектомія в бойових умовах • Показання до втручання у непристосованих умовах • Роль телемедицини у прийнятті рішень • Підготовка та виконання DCS при ЧМТ • 9. Висновки та Q&A • Підсумковий алгоритм лікування ЧМТ на різних етапах. • Уніфікований підхід JTS/CPG: застосування в українських умовах. • Відповіді на запитання слухачів. • 1. Сучасні рекомендації керівництва фонду черепно-мозкової травми (Brain Trauma Foundation) щодо лікування проникаючої черепно-мозкової травми (пЧМТ) • 2. Застосування сучасних методів діагностики внутрішньочерепних гематом та внутрішньочерепної гіпертензії в суворих умовах (Combat/Austere conditions) • 3. Терміновість нейрохірургії: • Екстрена хірургія проти спостереження • Відкладення для кращих операційних умов • 4. Декомпресивна краніектомія при проникаючій ЧМТ (покази, методики виконання, попередження ускладнень) • 5. Локальна обробка (дебридмент) та надійне закриття мозкової рани • 6. Ступінь очищення рани: • Радикальне чи консервативне очищення мозкової рани • Дії із сторонніми тілами в мозковій рані • 7. Попередження ліквореї (раньової, назальної, очної, вушної) при пЧМТ • 8. Хірургія проникаючих поранень основи черепа (передньої, середньої та задньої черепної ями) • 9. Лікування післятравматичних псевдоаневризм судин головного мозку • 10. Поранення дуральних венозних синусів головного мозку • 11. Терміни проведення краніопластики при проникаючій ЧМТ • 12. Мультидисциплінарний хірургічний підхід в лікуванні пЧМТ • 13. Висновки та Q&A. Відповіді на запитання слухачів.

Гарячка невідомого генезу може бути зумовлена тяжкими патологічними процесами: від абсцесів і тромбозів до онкопатології чи сепсису. УЗД як метод первинної візуалізації допомагає оперативно звузити діагностичний пошук, виявити джерело інфекції або запалення та швидко ухвалити рішення щодо подальшої тактики ведення пацієнта. Зволікання з діагностикою в таких випадках може призвести до генералізації інфекції, септичного шоку, ішемії органів або прогресування онкопроцесу. Особливої важливості це набуває для пацієнтів після оперативних втручань та у стані імуносупресії. Навчальний захід «УЗД у пацієнтів з гарячкою невідомого генезу» буде присвячений вивченню діагностичного потенціалу ультразвукового дослідження у разі гарячки невідомого генезу. Будуть розглянуті сучасні підходи до оцінювання її причин та правильна інтеграція УЗД у діагностичний алгоритм. Будуть детально проаналізовані можливі причини в грудній та черевній порожнині, судинні ускладнення й ознаки уросепсису. Майстер-клас допоможе сформувати чіткий алгоритм обстеження пацієнта з лихоманкою невідомого походження та знизити частоту пропущених діагнозів. • Лихоманка невідомого генезу: сучасні погляди. • Місце УЗД в діагностичному пошуку. • Грудна порожнина – можливі причини: • пневмонія; • плеврит; • інфекційний ендокардит. • Черевна порожнина – можливі причини: • холецистит (калькульозний та акалькульозний); • панкреатит; • ішемія кишечника; • урологічний сепсис; • катетер-асоційовані інфекції; • асцит; • mts та первинні об'ємні новоутворення; • абсцеси. • Судини – можливі причини: тромбози, катетер-асоційований сепсис. • Відповіді на запитання учасників.

Функціональні порушення голосу – одна з найпоширеніших причин звернення пацієнтів різного віку. Несвоєчасне розпізнавання дисфонії та фонастенії, помилки в інтерпретації симптомів і виборі тактики ведення призводять до хронізації процесу, зниження ефективності лікування та підвищення ризику розвитку органічних змін голосових складок. Такі зміни значно складніше піддаються терапії або навіть можуть стати незворотними. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до діагностики та лікування функціональних дисфоній. Ви розберете основні відмінності між гіпотонусною дисфонією, фонастенією, функціональною афонією та паретичними формами, а також принципи оцінювання ускладнених станів. Окрім цього, ви дізнаєтеся про роль фонопедичної корекції на прикладі практичних вправ і методик, що застосовуються у відновленні голосу. Після навчання ви зможете орієнтуватись у діагностиці функціональних порушень голосу, своєчасно визначати показання до фонопедичної терапії та ефективно інтегрувати міждисциплінарний підхід у клінічну практику. Це дасть змогу оптимізувати процес реабілітації, скоротити тривалість відновлення голосу та підвищити якість медичної допомоги. • Клініка, діагностика та лікування функціональних дисфоній: • у чому різниця між гіпотонусною дисфонією, фонастенією та функціональною афонією; • паретична дисфонія як різновид гіпотонусної. • Ускладнення функціональних дисфоній: • функціональні; • органічні. • Введення у фонопедію: • основні напрями роботи фонопеда; • фонопедична корекція окремих нозологій функціональних дисфоній (гіпотонусної, паретичної, фонастенії, афонії); • фонопедична корекція ускладнених форм функціональних дисфоній (гіпертонус вестибулярних складок, вузлики тощо). • Відповіді на запитання

Ішемічна хвороба серця (ІХС) — одна з провідних причин інвалідизації та смертності у світі. Її своєчасне виявлення та точна оцінка ризику безпосередньо впливають на прогноз і якість життя пацієнтів. Часто ішемія міокарда може перебігати без типового болю, без характерних змін на ЕКГ або маскуватися під неспецифічні симптоми. У таких випадках ключову роль відіграють навантажувальні тести. Тредміл-тест, велоергометрія та strain-ехокардіографія дають змогу виявити приховану ішемію, оцінити функціональні резерви серця та визначити подальшу тактику лікування. Володіння сучасними методами проведення та інтерпретації цих тестів є обов’язковою навичкою для лікаря, який працює з пацієнтами із підозрою на ІХС. Навчальний захід буде присвячений розгляду: • показань та протипоказань до проведення навантажувальних тестів; • алгоритмів вибору між тредміл-тестом, велоергометрією та strain-ехокардіографією; • інтерпретації результатів та визначення подальших кроків у діагностиці й лікуванні. Окремо розглянемо сучасні рекомендації з ведення пацієнтів із ІХС, поєднання діагностичних і терапевтичних стратегій, а також клінічні приклади з практики. • Хронічний коронарний синдром: оцінка клінічної ймовірності обструктивної ІХС • Неінвазивні методи діагностики ХКС: • Велоергометрія • Тредміл-тест • Стрейн-ЕХО • Коронарографія - покази, протипокази, розбір клінічних випадків • Покази до реваскуляризації при стабільній стенокардії • Медикаментозне лікування ХКС • Клінічні випадки • Відповіді на запитання

Молекулярне тестування є невід’ємною складовою ведення пацієнтів із метастатичним раком шлунка, адже результати визначення біомаркерів визначають напрямок персоналізованої терапії. Неповне молекулярне обстеження або неправильна інтерпретація його результатів можуть призвести до втрати часу та несвоєчасного призначення таргетної чи імунотерапії. Пацієнт може втратити доступ до сучасних методів лікування. На цьому заході ви дізнаєтесь, які молекулярні дослідження є обов’язковими при метастатичному раку шлунка, навчитесь інтерпретувати результати тестування HER2, PD-L1, MSI/MMR, CLDN18.2 і FGFR2b та використовувати їх для вибору оптимальної системної терапії. Ви отримаєте практичні алгоритми прийняття рішень, розберете сучасні можливості таргетної та імунотерапії, а також розберете клінічні кейси, що допоможуть застосовувати отримані знання у щоденній практиці. Після навчання ви зможете впевнено визначати необхідний обсяг молекулярного тестування, правильно інтерпретувати його результати, обирати персоналізовану тактику лікування відповідно до біомаркерів та своєчасно направляти пацієнтів на необхідні методи терапії. • Сучасна епідеміологія метастатичного раку шлунка. • Біологічна та молекулярна гетерогенність пухлин шлунка. • Основні біомаркери: HER2, PD-L1, MSI/MMR, CLDN18.2, FGFR2b. • Вплив молекулярного профілю на вибір системної терапії. • Таргетна терапія та імунотерапія в сучасному лікуванні. • Нові терапевтичні мішені та перспективні напрями. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Судинні катастрофи черевної порожнини часто маскуються під неспецифічний абдомінальний біль, і водночас вони є станами з критично обмеженим часом для діагностики та втручання. У цих ситуаціях судинний компонент моє бути одним із пріоритетних діагностичних напрямів. Ультразвукове дослідження в перші хвилини огляду дає змогу швидко оцінити стан аорти й магістральних судин, виявити ознаки тромбозу, ішемії чи активної кровотечі та визначити подальшу тактику: від негайної КТ-ангіографії до термінового інтервенційного втручання. На цьому заході ви зможете сформувати чітке клінічне бачення судинної патології як причини абдомінального болю, розглянете стартовий алгоритм ургентної УЗД, підходи до оцінювання аорти й великих судин, діагностику гострої мезентеріальної ішемії, портально-мезентеріального тромбозу, органних інфарктів і псевдоаневризм. Також ви дізнаєтеся про можливості CEUS як інструмента уточнювальної діагностики та проаналізуєте реальні клінічні кейси з практики. Після проходження майстер-класу ви зможете швидко і структуровано оцінювати пацієнтів з гострим болем у животі та приймати обґрунтовані рішення щодо подальшої тактики ведення. • Чому ця тема критична? • “Біль у животі” як судинний діагноз: коли рахунок іде на години. • Межі УЗД і де саме УЗД дає найбільшу цінність у перші 10 хвилин. • Стартовий ургент-алгоритм УЗД. • Аорта і великі судини. • Гостра мезентеріальна ішемія. • Портально-мезентеріальний тромбоз: від випадкової знахідки до сепсису. • Органні інфаркти й судинні “маски” (інфаркт селезінки, інфаркт нирки, печінкова артеріальна катастрофа). • Псевдоаневризми й активна кровотеча після процедур, панкреатиту. • Можливості CEUS як “вирішального” інструмента в судинних катастрофах. • Типові помилки навіть у досвідчених та шляхи запобігання їм. • Практичні інструменти: • чекліст ургентного протоколу; • алгоритми “УЗ-ознака → наступний крок” (КТ-ангіографія/ангіо/хірург); • показові кейси із розбором. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Відкрити власну медичну практику значно складніше, ніж просто зареєструвати ФОП чи отримати ліцензію, адже помилки на старті можуть призвести до зайвих витрат, затримки запуску та юридичних ризиків. На цьому заході ви розберете покроковий алгоритм відкриття приватної практики: від вибору формату роботи й ліцензування до фінансового планування, роботи з ЕСОЗ та залучення перших пацієнтів. Після навчання ви матимете чіткий план запуску власної практики, зможете уникнути типових організаційних помилок і впевнено перейти від ідеї до прийому перших пацієнтів. • 1. Чи готові ви до приватної практики? Коли власна практика справді вигідна • 2. Формати приватної практики: від мінімального старту до власної клініки • 3. ФОП, податки та приймання оплати • 4. Ліцензія на медичну практику: покроковий алгоритм • 5. Приміщення, обладнання та медична безпека • 6. ЕСОЗ, медична документація та захист лікаря • 7. Фінансова модель приватної практики • 8. Як залучити перших пацієнтів • 9. План запуску за 30 днів • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Вузлові утворення щитоподібної залози – поширена патологія, з якою можна зіткнутися майже щодня. Але від якості первинного ультразвукового висновку залежить подальша клінічна тактика в кожному такому випадку. Помилки інтерпретації колоїдних змін, кістозних структур чи ехогенних включень можуть призвести як до надмірних інвазивних втручань, так і до невчасного виявлення злоякісного процесу. На цьому заході ви за два дні детально розглянете ультразвукові критерії доброякісних вузлів, колоїдних кіст і макрофолікулів, навчитеся відрізняти гіперехогенні включення від мікрокальцинатів та правильно оцінювати шийно-медіастинальний зоб. Ви дізнаєтеся про принципи стратифікації ризику раку щитоподібної залози, сучасні шкали оцінювання, ехографічні ознаки злоякісності й ролі УЗД у діагностиці медулярного раку. Після навчання ви зможете впевнено інтерпретувати складні ехографічні картини, уникати гіпердіагностики і вчасно виявляти клінічно значущу патологію. • Вузловий колоїдний зоб – хвороба чи стан щитоподібної залози? • Ультразвукові критерії вузлового та багатовузлового зоба • Колоїдні кісти й макрофолікули: що ми бачимо та як до цього ставитися? • Ультразвукові критерії кістозних вузлів щитоподібної залози • Як відрізнити вузол від псевдовузла на тлі автоімунного захворювання? • Гіперехогенні включення й мікрокальцинати: подібність та різниця • Про що говорить тип кровоплину в доброякісному вузлі щитоподібної залози? • Особливості діагностики шийно-медіастинального зоба • Шкали стратифікації ризику раку щитоподібної залози • Ультразвукові критерії раку щитоподібної залози • Особливості діагностики різних форм раку щитоподібної залози • Зміни лімфатичних вузлів шиї при раку щитоподібної залози • Діагностика медулярного раку щитоподібної залози • Післяопераційний ультразвуковий моніторинг пацієнтів з раком щитоподібної залози • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером