Заходи БПР — Дитяча неврологія 2026

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Бали БПР: 5. Після проходження курсанту буде видано сертифікат. Після проходження курсанту будуть нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 - "консультування та професійні комунікаційні навичкі / додержання стандартів медичної допомоги". Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Самопошкоджувальна поведінка у дітей та підлітків часто залишається непоміченою або неправильно інтерпретується як «маніпуляція», «привернення уваги» чи особливості характеру. Водночас за такими діями нерідко стоїть глибокий емоційний дистрес, труднощі з регуляцією почуттів, депресивні або тривожні розлади, а інколи — суїцидальний ризик, який потребує своєчасного виявлення. У клінічній практиці лікаря первинної ланки або дитячого психіатра самопошкодження може маскуватися під соматичні скарги, поведінкові зміни чи замкнутість підлітка. Через стигматизацію теми, страх батьків і самих дітей, а також відсутність чітких алгоритмів дій такі пацієнти часто залишаються без належної допомоги. В умовах хронічного стресу, соціальної нестабільності та травматичних подій актуальність цієї проблеми стрімко зростає. Клінічні кейси, структуровані алгоритми та практичні інструменти для щоденної роботи — щоб ви могли впевнено діяти навіть у складних і емоційно навантажених ситуаціях. Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • сучасне розуміння self-harm: функції, типи та механізми формування • «червоні прапори» та ранні ознаки, які не можна пропустити на прийомі • оцінка суїцидального ризику: коли діяти негайно • диференційна діагностика (депресивні розлади, тривожні стани, ПТСР, РДУГ, розлади особистості) • алгоритми дій лікаря: від першого контакту до маршрутизації пацієнта • принципи комунікації з підлітком і батьками в чутливій темі • доказові підходи до психотерапевтичної та фармакологічної допомоги • профілактика рецидивів і міждисциплінарна взаємодія Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Сучасні доказові підходи до профілактики, діагностики та лікування соматичних захворювань у дітей відповідно до міжнародних рекомендацій. Вакцинація, алергологія, респіраторна медицина, інфекційні хвороби, неонатологія, орфанні захворювання та сучасні технології в педіатричній практиці. Клінічні кейси, міждисциплінарні дискусії, сучасні алгоритми ведення пацієнтів та практичні рішення для щоденної роботи. Учасники зможуть впроваджувати сучасні міжнародні клінічні настанови у педіатричну практику, проводити диференційну діагностику складних клінічних випадків та обирати оптимальні профілактичні й лікувальні стратегії. Учасники навчаться складати індивідуальні стратегії вакцинації для різних категорій пацієнтів, застосовувати доказові підходи до фармакотерапії та антибіотикотерапії, ефективно вести пацієнтів із коморбідною патологією. Участь передбачає офлайн-формат, онлайн-трансляцію та доступ до запису на 30 днів. Учасники можуть ставити питання експертам у чаті, ділитися досвідом із колегами, брати участь в опитуваннях під час ефіру та отримати доступ до закритої професійної групи. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: • Інтерпретувати результати рутинної та тривалої відео-ЕЕГ для верифікації діагнозу. • Проводити диференційну діагностику між епілептичними нападами та неепілептичними пароксизмальними станами у дітей. • Застосовувати сучасні класифікації епілепсій та епілептичних синдромів (ILAE 2017) у клінічній практиці. • Розробляти індивідуалізовані схеми лікування на основі типу нападів та епілептичного синдрому. • Обирати протиепілептичні препарати (ПЕП) першої, другої та третьої лінії відповідно до доказових рекомендацій. • Ідентифікувати предиктори фармакорезистентності та визначати тактику ведення таких пацієнтів. • Здійснювати моніторинг ефективності та безпеки терапії, включаючи корекцію доз та менеджмент побічних реакцій. Програма заходу • Заняття №1 • Які сучасні методи нейровізуалізації (МРТ, ПЕТ) та нейрофізіології (відео-ЕЕГ моніторинг) є ключовими у діагностиці дитячої епілепсії? • Як провести диференційну діагностику епілептичних нападів з неепілептичними пароксизмальними подіями (синкопе, тики, стереотипії)? • Які клінічні «маски» епілепсії (наприклад, гастроінтестинальні, поведінкові) ускладнюють своєчасну діагностику? • Які принципи вибору стартової монотерапії протиепілептичними препаратами (ПЕП) залежно від типу нападу та синдрому? • Як розпізнати фармакорезистентну епілепсію та якою є подальша терапевтична стратегія? • Які особливості застосування нових генерацій ПЕП у педіатричній практиці: переваги та ризики? • Які критерії безпечної відміни антиконвульсантів після досягнення стійкої ремісії? • Заняття №2 • Які семіологічні ознаки дозволяють диференціювати епілептичні та неепілептичні пароксизмальні події у немовлят? • Яка роль тривалого відео-ЕЕГ моніторингу в діагностиці складних випадків дитячої епілепсії? • Як нові генетичні дані впливають на вибір терапевтичної стратегії при епілептичних енцефалопатіях? • Які показання та протипоказання до застосування нових ПЕП у педіатричній практиці? • Які оптимальні стратегії переходу між ПЕП для мінімізації ризику погіршення контролю над нападами? • Як вести епілептичний статус у дітей відповідно до останніх міжнародних клінічних настанов? • Яке місце нейропсихологічного тестування в комплексному менеджменті дитини з епілепсією? • Коли слід направляти педіатричного пацієнта до спеціалізованого центру хірургії епілепсії? • Конспект до занять • Клінічні задачі до занять • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Даний курс БПР присвячений темі порушень системи гемостазу. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть навички інтерпретації розширеної коагулограми та специфічних тестів системи гемостазу, проведення диференційної діагностики спадкових і набутих коагулопатій, складання плану обстеження пацієнта з підозрою на тромбофілію, розробки тактики ведення пацієнтів із тромботичними подіями та застосування сучасних протоколів лікування гемофілії. Також у програмі: підбір і моніторинг антикоагулянтної та антиагрегантної терапії, оцінка й менеджмент периопераційних ризиків кровотеч і тромбозів у пацієнтів із порушеннями гемостазу. Програма заходу • Заняття №1 • Які клінічні та лабораторні критерії є ключовими для диференційної діагностики геморагічних діатезів? • Коли клініцисту слід запідозрити спадкову тромбофілію та який алгоритм обстеження є оптимальним? • Які сучасні підходи до лікування гемофілії існують поза замісною терапією факторами згортання? • Тактика ведення пацієнтів на тлі прийому прямих оральних антикоагулянтів (ПОАК) при виникненні кровотечі або необхідності екстреного хірургічного втручання. • Які особливості діагностики та лікування ДВЗ-синдрому в залежності від етіологічного фактору? • Як вести вагітність у пацієнток з антифосфоліпідним синдромом або іншими формами тромбофілії? • Яка роль тромбоеластографії у сучасній клінічній практиці для оцінки ризиків кровотеч та тромбозів? • Заняття №2: Пацієнт з тромбофілією скерований до сімейного лікаря. Алгоритм дій • Які клінічні “червоні прапорці” вказують на високу ймовірність тромбофілії у пацієнта на первинній ланці? • Який обсяг лабораторних досліджень є обов’язковим, а який – додатковим при підозрі на тромбофілію? • Як інтерпретувати результати генетичного тестування (мутація Лейдена, мутація гена протромбіну) в контексті клінічної картини? • Які критерії для ініціації первинної та вторинної профілактики тромбозів у пацієнтів з діагностованою тромбофілією? • Тактика ведення безсимптомних носіїв генетичних маркерів тромбофілії: чи потрібна антикоагулянтна терапія? • Які особливості застосування прямих оральних антикоагулянтів (ПОАК) у пацієнтів з різними видами тромбофілій? • Як розробити план довготривалого моніторингу та спостереження за пацієнтом з тромбофілією в амбулаторних умовах? • Заняття 1 — 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Конспект до заняття «Пацієнт з тромбофілією скерований до сімейного лікаря. Алгоритм дій» • Клінічні задачі до заняття «Пацієнт з тромбофілією скерований до сімейного лікаря. Алгоритм дій» • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Формування диференційно-діагностичного ряду при маніфестації неспецифічної неврологічної симптоматики. 2. Застосування діагностичних алгоритмів для спадкових захворювань нервової системи. 3. Інтерпретація даних нейровізуалізації (МРТ) у контексті можливої генетичної патології. 4. Визначення показань до проведення специфічних лабораторних та генетичних досліджень. 5. Аналіз родоводу та ідентифікація патернів успадкування. 6. Розпізнавання клінічних «червоних прапорців», що вказують на спадковий характер захворювання. 7. Тактика ведення пацієнтів з підозрою на рідкісну генетичну хворобу до моменту верифікації діагнозу. 8. Навички міждисциплінарної взаємодії (невролог, генетик, радіолог) у діагностиці складних випадків. Програма заходу • Які ключові клінічні ознаки дозволяють запідозрити спадковий характер неврологічного розладу? • Який оптимальний діагностичний алгоритм при дебюті прогресуючого неврологічного дефіциту у пацієнта? • Як диференціювати спадкові мітохондріальні захворювання від лізосомних хвороб накопичення за клінічними проявами? • Яка роль та місце нейровізуалізації у диференційній діагностиці спадкових лейкодистрофій? • Коли доцільно призначати таргетну панель NGS, а коли – повногеномне/повноекзомне секвенування? • Які біохімічні маркери є найбільш інформативними для скринінгу метаболічних порушень, що імітують неврологічну патологію? • Які особливості клінічного фенотипу при хворобі Вільсона-Коновалова та її місце в диференційній діагностиці? • Яка тактика ведення пацієнта та консультування родини в період діагностичної невизначеності? • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Курс допоможе систематизувати та поглибити знання лікарів щодо принципів коректного ведення електронних медичних записів таких пацієнтів на рівні амбулаторної спеціалізованої медичної допомоги. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобувають наступні навички: Застосування сучасних серологічних та генетичних маркерів (HLA-DQ2/DQ8) для скринінгу та діагностики целіакії. Інтерпретація результатів ендоскопічного дослідження з біопсією тонкої кишки відповідно до гістологічної класифікації Marsh-Oberhuber. Проведення диференційної діагностики між целіакією, алергією на пшеницю та нецеліакійною чутливістю до глютену. Розробка індивідуалізованих планів дієтотерапії, зокрема безглютенової дієти, та моніторинг комплаєнсу. Клінічний менеджмент пацієнтів з рефрактерною формою целіакії та іншими ускладненнями, такими як герпетиформний дерматит. Використання діагностичних критеріїв Salerno для валідації діагнозу нецеліакійної чутливості до глютену. Консультування пацієнтів щодо довгострокових ризиків та стратегій профілактики ускладнень. Питання, що розглядаються: Які сучасні діагностичні критерії целіакії згідно з останніми рекомендаціями ESPGHAN та ACG? Яка роль генетичного тестування (HLA-DQ2/DQ8) у діагностичному алгоритмі та його прогностичне значення? Як клінічно та лабораторно диференціювати нецеліакійну чутливість до глютену від синдрому подразненого кишечника та інших функціональних розладів? Які патоморфологічні зміни слизової оболонки дванадцятипалої кишки є патогномонічними для целіакії? У чому полягають особливості діагностики та менеджменту герпетиформного дерматиту Дюринга як шкірного прояву целіакії? Які серологічні маркери (anti-tTG, EMA, anti-DGP) є найбільш специфічними та чутливими? Які стратегії ведення пацієнтів із серонегативною целіакією? Які довгострокові ускладнення (остеопороз, мальнутриція, онкологічні ризики) асоційовані з нелікованою целіакією? Які особливості менеджменту глютен-залежних захворювань у педіатричній практиці? Програма заходу • Заняття • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Офлайн тренінги PBLS: базові реанімаційні заходи для дітей 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Реєстрація на офлайн тренінги від ВГО «Всеукраїнська рада реанімації (ресусцитації) та екстреної медичної допомоги». ВГО «Всеукраїнська рада реанімації та екстреної медичної допомоги» — офіційний провайдер безперервного професійного розвитку (БПР), № 2065. «Сумуляційні тренінги» або «Тренінги з оволодіння практичними навичками» відповідають актуальним міжнародним протоколам ERC — European Resuscitation Council (Європейської ради реанімації) та ASC — American Surgeon College (Американської колегії хірургів), орієнтовані на практику та зараховуються до системи БПР для медичних працівників (вищої медичної та середньої спеціальної освіти). Виберіть, будь ласка, номер заходу в Е-БПР і курс, на який хочете потрапити: PBLS (Paediatric Basic Life Support) — Базові реанімаційні заходи для дітей. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Ураження слизової оболонки ротової порожнини є частою причиною діагностичних труднощів у педіатричній практиці. Подібність клінічних проявів при вірусних екзантемах, бактеріальних інфекціях, стоматитах різного генезу, гематологічних захворюваннях, дефіцитних станах і медикаментозних реакціях ускладнює диференційну діагностику. Через неправильну інтерпретацію енантем можна не помітити потенційно загрозливі для життя стани, а також це може призводити до необґрунтованого призначення антибактеріальної терапії. На цьому заході ви розглянете клінічно значущі зміни слизової оболонки ротової порожнини, критерії розмежування незапальних і запальних енантем, принципи диференційної діагностики та визначення подальшої тактики ведення пацієнта. Ви дізнаєтеся про роль педіатра як лікаря першого контакту і визначення необхідності залучення суміжних спеціалістів. Після навчання ви зможете зменшити кількість діагностичних помилок та вибирати раціональну лікувальну тактику в разі виявлення енантем. • Клінічно значущі гістологічні особливості епітелію ротової порожнини. • Незапальні енантеми: причини, тактика педіатра. • Запальні енантеми: вірусні, горбикові. • Диференційна діагностика запальних енантем. • Лікування захворювань, що супроводжуються енантемами у ротовій порожнині. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації).

​Захворювання рогівки, як-от нейротрофічний кератит, кератит Тайгесона й ендотеліальна дистрофія Фукса, є одними з найбільш складних для діагностики та менеджменту. Їх об’єднує хронічний перебіг, непередбачуваний клінічний розвиток і ризик незворотного погіршення зору. Зокрема, нейротрофічний кератит часто перебігає безболісно через пошкодження рогівкових нервів, що може призвести до пізньої діагностики та перфорації рогівки. Згідно з даними дослідження TFOS DEWS II Report, пошкодження іннервації рогівки фіксується у до 60% пацієнтів з цукровим діабетом та після офтальмохірургії. Кератит Тайгесона має ідіопатичну природу, може рецидивувати роками й імітувати вірусні ураження, що часто призводить до надмірного або хибного застосування місцевих стероїдів. У разі дистрофії Фукса основним моментом є своєчасне виявлення декомпенсації ендотелію, адже затримка з направленням на кератопластику погіршує прогноз. Для прийняття правильного рішення необхідно досконало розуміти патогенез, диференційні ознаки й сучасні діагностичні підходи. Навчальний майстер-клас «Комплексний аналіз складних патологій рогівки» буде присвячений вивченню клініко-анатомічних, патогенетичних та діагностичних аспектів нейротрофічного кератиту, зокрема його етіології, типових біомікроскопічних ознак, стратифікації за класифікацією Mackie й методів перевірки рогівкової чутливості. Окрема увага буде приділена диференціальній діагностиці з іншими ураженнями рогівки, наприклад кератитом Тайгесона, для якого розглядатимуться особливості перебігу, морфологічні ознаки та лікувальні підходи. У фокусі також буде первинна ендотеліальна дистрофія Фукса: від класифікації дистрофій і терміну cornea guttata до змін ендотелію, методів візуалізації, стратифікації стадій захворювання та визначення показань до кератопластики. Буде розглянуто сучасний алгоритм прийняття рішень: консервативне чи хірургічне лікування залежно від клінічної ситуації. Загалом навчання охоплює як базові, так і спеціалізовані знання, необхідні для точного діагностування та ефективного менеджменту хронічних патологій рогівки. • Нейротрофічний кератит: • · Анатомічні особливості рогівки ока. • · Етіологія та епідеміологія нейротрофічного кератиту. • · Патогенез нейротрофічного кератиту. • · Скарги пацієнтів. • · Клініка та ознаки. • · Класифікація Mackie. • · 2 рівні діагностики: перевірка чутливості рогівки, біомікроскопія та додаткові методи. Базиси встановлення діагнозу. • · Диференціальна діагностика з іншими патологіями рогівки. • · Сучасний підхід до лікування. • Кератит Тайгесона: • · Етіологія та патогенез. • · Клінічна картина та біомікроскопічні особливості. • · Методи діагностики. • · Диференціальна діагностика з іншими патологіями рогівки. • · Лікування та прогноз. • Первинна ендотеліальна дистрофія рогівки Фукса: • · Класифікація дистрофій рогівки. • · Поняття «cornea guttata». • · Особливості ендотелію в нормі та при патології. • · Патогенез. • · Класифікація та стадії захворювання. • · Основні симптоми захворювання. • · Методи діагностики: - біомікроскопічні особливості; - додаткові методи обстеження рогівки. • · Особливості оперативного лікування. • · Сучасний менеджмент. • Відповіді на запитання учасників