Онлайн-курси БПР — 2026

Курс розроблено з метою підвищення рівня професійних знань та практичних навичок фармацевтів в умовах впровадження електронного рецепту в системі охорони здоров’я України. Завдання курсу — систематизувати та поглибити знання фармацевтів щодо правил роботи з електронним рецептом, а також засвоїти алгоритми надання належної фармацевтичної опіки при відпуску найбільш поширених рецептурних лікарських засобів. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Вид заходу: електронний навчальний курс. Номер заходу: 1022792. Кількість балів: 5 балів БПР. Дати проведення: з 19.03.2026 по 31.12.2026. Загальний обсяг навчального навантаження: 4 навчальні години / 5 академічних години. Мета заходу — поглиблення та систематизування знань працівників фармацевтичної сфери щодо будови, функцій і фізіологічних процесів травної системи людини, а також ролі фармацевтичного працівника у підтриманні здоров’я травлення. Цільова аудиторія: фахівці фармацевтичних спеціальностей — аналітично-контрольна фармація, клінічна фармація, організація і управління фармацією, промислова фармація, фармація, фармацевтична косметологія, фармацевтична токсикологія; спеціальність фахівців у сфері охорони здоров’я — фармація. У результаті навчання набуваються та вдосконалюються загальні компетентності: навички прийняття обґрунтованих рішень у межах компетенції фармацевта, дотримання принципів доказової медицини, здатність до критичного, аналітичного та системного мислення у вирішенні професійних завдань. Фахові компетентності охоплюють раціональний добір безрецептурних лікарських засобів, оцінку ефективності та безпеки їх застосування, надання кваліфікованої консультації з питань здорового харчування та профілактики порушень травлення на основі принципів доказової фармації. Передбачено розширення професійних компетентностей у сфері гастроентерології та нутріціології, а також удосконалення комунікативних стратегій для підвищення прихильності пацієнтів до лікування захворювань, пов’язаних із розладами травної системи, та зміни харчових звичок. Формат проведення — дистанційне навчання з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівника сфери охорони здоров’я. Методи навчання: спостереження, ситуативний аналіз. Для навчання потрібні доступ до мережі інтернет і персональний комп’ютер, планшет або смартфон. Підсумковий контроль — фінальне тестування для отримання сертифікату: 10 запитань, мінімальна кількість балів для успішного проходження курсу — 7 (70% правильних відповідей), учасник має 2 спроби. Програма заходу • 5 хв – Вступ. — Презентація • 65 хв – Розділ I. Фізіологія травлення. Травна система: органи травного тракту та травні залози. Етапи травлення: у ротовій порожнині, шлунку, тонкому та товстому кишечнику. Роль підшлункової залози, печінки та жовчі в процесі травлення. — Презентація • 20 хв – Розділ II. Ефективна комунікація з пацієнтом. Алгоритм комунікації з пацієнтом. Здорова тарілка харчування. Потреба в препаратах для покращення травлення. — Презентація • 130 хв – Розділ III. Фармацевтична опіка при патологічних станах травної системи. Фармацевтична опіка при порушенні процесів травлення: діарея, закреп, печія, ферментативна недостатність підшлункової залози, порушення функції жовчного міхура та жовчовивідних шляхів. Особливості консультації пацієнтів із целіакією. — Презентація • 5 хв – Висновки. — Презентація • Підсумкове тестування — Тестування Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Курс розроблено з метою: Забезпечити слухачів базовими знаннями про анатомію, фізіологію та поняття невідкладних станів; навчити слухачів розпізнавати загрозливі для життя стани та діяти за протоколами домедичної допомоги. Ознайомити слухачів з нормативно-правовими аспектами надання домедичної допомоги. Сформувати у слухачів стійкі знання щодо надання домедичної допомоги та психологічну готовність до дій у стресових ситуаціях. Навчити слухачів комунікації з екстреними службами. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Застосовувати стандартизовані діагностичні опитувальники (DN4, LANSS) для скринінгу нейропатичного болю. Проводити диференційну діагностику між нейропатичним, ноцицептивним та ноципластичним больовими синдромами. Виконувати та інтерпретувати дані таргетного неврологічного огляду для топічної діагностики ураження. Розробляти індивідуалізовані схеми фармакотерапії згідно з актуальними клінічними настановами, включаючи препарати першої та другої лінії. Здійснювати титрацію доз та моніторинг побічних ефектів основних груп препаратів (антиконвульсанти, антидепресанти). Ідентифікувати «червоні прапорці» для своєчасного скерування пацієнта до вузького спеціаліста (невролога, алголога). Надавати пацієнтам рекомендації щодо немедикаментозних методів корекції болю та модифікації способу життя. Застосовувати алгоритми диференційної діагностики болю в спині для виявлення “червоних прапорців” та специфічних причин. Проводити та інтерпретувати дані клінічного неврологічного обстеження пацієнтів з дорсалгіями та радикулопатіями. Обґрунтовувати показання до нейровізуалізаційних методів дослідження (МРТ, КТ) та інтерпретувати їх результати. Розробляти індивідуалізовані схеми фармакотерапії з використанням НПЗП, міорелаксантів, антиконвульсантів та антидепресантів. Інтегрувати немедикаментозні методи лікування, включаючи фізичну терапію, мануальні техніки та освітні програми для пацієнтів. Визначати критерії для направлення пацієнтів на консультацію до нейрохірурга та на інтервенційні методи лікування болю. Формувати стратегії ведення пацієнтів із хронічним больовим синдромом, враховуючи біопсихосоціальну модель болю. Програма заходу • Навчальна програма • Заняття 1: Нейропатичний біль у практиці сімейного лікаря • 20:40 • Конспект до заняття 1: Нейропатичний біль у практиці сімейного лікаря • Клінічні задачі до заняття 1: Нейропатичний біль у практиці сімейного лікаря • Заняття 2: Біль в спині. Сучасний підхід до діагностики та лікування пацієнтів • Конспект до заняття 2: Біль в спині. Сучасний підхід до діагностики та лікування пацієнтів • Клінічні задачі до заняття 2: Біль в спині. Сучасний підхід до діагностики та лікування пацієнтів • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть навички диференційної діагностики основних тривожних розладів згідно з МКХ-11. Застосування валідизованих шкал HADS, GAD-7 та Шкали Шихана для об’єктивізації ступеня тривоги й моніторингу ефективності терапії. Алгоритми призначення бензодіазепінів та інших анксіолітиків короткої дії з урахуванням ризиків залежності. Принципи підбору та титрування доз СІЗЗС, СІЗЗСН та інших препаратів для довготривалої терапії. Інтеграція когнітивно-поведінкової та експозиційної терапії в довгостроковий план лікування. Керування побічними ефектами антидепресантів та анксіолітиків. Розробка індивідуалізованих планів лікування для пацієнтів із коморбідною депресією, соматичними захворюваннями чи розладами сну. Програма заходу • Заняття — 55:50 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Відмова дитини від годування у перші місяці життя – поширена причина тривоги серед батьків та звернень до педіатрів. Такий симптом може бути пов’язаний із широким спектром причин: від технічних помилок у процесі годування до серйозних соматичних або неврологічних порушень. Недооцінення ситуації призводить до порушення грудного вигодовування, затримки фізичного розвитку та зниження імунного захисту. Необхідно вчасно розпізнавати цю проблему та коректно комунікувати з батьками, щоб правильно підтримати грудне вигодовування та забезпечити гармонійний розвиток дитини. Навчальний майстер-клас «Відмова малюка від годування в перші 6 місяців життя» буде присвячений вивченню причин, через які немовля може відмовлятися від годування, а також алгоритмам дій лікаря у таких ситуаціях. Будуть розглянуті механізми формування протестної поведінки дитини, типові реакції батьків і роль комунікації в процесі вирішення проблеми. Також увага буде приділена ситуаціям, у яких доцільно намагатися відновити ефективність грудного вигодовування, а також показанням до застосування догодовування. Крім того, будуть обговорені прогностичні терміни покращення у разі правильної тактики та принципи ведення складних випадків, коли дитина відмовляється і від грудей, і від пляшки. • Причини відмови немовляти від грудного вигодовування: механізми формування протестної поведінки, реакція батьків на відмову. Алгоритм дій лікаря щодо виявлення можливих причин та складання плану допомоги. • Клінічні ситуації, в яких доцільно намагатися покращити ефективність грудного вигодовування. • Показання до введення догодовування: коли та як це може бути виправданим кроком. • Часові рамки очікуваного покращення у разі правильної тактики: прогностичні періоди нормалізації годування. • Тактика ведення немовлят, які відмовляються як від грудного вигодовування, так і від годування з пляшки. • Необхідність додаткових обстежень у разі відмови від годування: показання, обсяг, міждисциплінарний підхід. • Альтернативні стратегії годування: годування з відволіканням, під час засинання або уві сні. Ефективність та обмеження. • Запитання та відповіді.

Фактор Віллебранда – один із основних маркерів у системі гемостазу, що має велике діагностичне та прогностичне значення. Його визначення дає змогу своєчасно виявити спадкові й набуті коагулопатії, оцінити ризики кровотеч або тромбозів, а також вказує на ступінь ураження ендотелію в разі системних захворювань. Знання про роль фактора Віллебранда необхідні для лікарів різних спеціальностей: від гематологів до акушерів, хірургів і терапевтів. Часто фактор Віллебранда є тим «невидимим» чинником, який пояснює несподівану анемію, менорагії або невдалий гемостаз у післяопераційний період. Знання про нього важливі також у разі COVID-19, онкопатології чи підозри на ендотеліальну дисфункцію. Навчальний захід «Фактор Віллебранда у лабораторній діагностиці геморагічних станів» буде присвячений вивченню клінічного значення фактора Віллебранда: від його фізіології до застосування у діагностиці геморагічних і тромботичних станів. Будуть висвітлені алгоритми оцінювання цього маркера, показання до його визначення, інтерпретації результатів лабораторних тестів. Окрема увага буде приділена хворобі Віллебранда як найпоширенішій спадковій коагулопатії, її диференційній діагностиці й клінічним варіантам перебігу. Цей захід допоможе лікарю чітко орієнтуватись у складних клінічних випадках і ухвалювати обґрунтовані рішення щодо ведення пацієнтів з коагулопатіями. • Фізіологічні особливості фактора Віллебранда: функції, участь у гемостазі. • Показання до дослідження рівня фактора Віллебранда. • Основні лабораторні тести для оцінювання фактора Віллебранда. • Хвороба Віллебранда – найчастіший спадковий коагулопатичний стан, диференційна діагностика з іншими геморагічними станами. • Фактор Віллебранда як прогностичний маркер ендотеліальної дисфункції. • Відповіді на запитання учасників.

Поведінкові розлади у дітей є однією з найпоширеніших причин звернення до медичних та освітніх фахівців, однак часто ці стани залишаються недооціненими або спрощено трактуються як «складний характер». У дитячій психіатрії поведінкові прояви розглядаються як можливий симптом психічного або нейророзвиткового розладу, а не лише як реакція на середовище. Вчасне виявлення патологічного патерну поведінки є важливим для запобігання подальшій дезадаптації дитини. Затримка у скеруванні до психіатра може призвести до хронізації розладу, розвитку тривожних, депресивних або коморбідних станів у підлітковому віці, а також до проблем у навчанні й соціалізації. Водночас надмірна медикалізація звичних вікових змін – теж помилка. Розуміння межі між нормою і патологією, знання критеріїв діагностики та вміння вести діалог із батьками – це основні навички для кожного, хто працює з дітьми. Навчальний захід «Поведінкові розлади у дітей: коли варто направити до психіатра» буде присвячений вивченню основних підходів до диференційної діагностики поведінкових розладів у дітей. Ви дізнаєтесь, як відрізнити вікову норму від симптомів психіатричного чи нейророзвиткового порушення, на які критичні ознаки звертати увагу та коли варто негайно скерувати до спеціаліста. Особлива увага буде приділена аналізу поведінки як форми комунікації дитини, а не як «проблеми дисципліни». Також будуть висвітлені міжнародні діагностичні критерії DSM-5 і ICD-11 та алгоритми оцінювання поведінкових порушень у структурі коморбідних станів, зокрема при РДУГ, РАС, тривожних і депресивних розладах. Цінність цього майстер-класу полягає у живому обговоренні складних випадків та практичних запитань учасників. Цей захід допоможе сформувати клінічне мислення та алгоритми дій під час ведення розладів поведінки у дітей. • 1. Диференційна діагностика поведінкових порушень: клінічний аналіз межі норми та патології • Відмежування варіантів вікової норми від психіатричної патології та нейророзвиткових станів. • Поведінковий патерн як адаптивна реакція: що важливо не пропустити лікарю. • Клінічні маркери, що вказують на необхідність психіатричного дообстеження. • 2. Сигнальні критерії: поведінка дитини як діагностичний індикатор • Ознаки, що можуть свідчити про приховані або масковані психічні розлади. • Критичні моменти у розвитку поведінкових симптомів: вік дебюту, динаміка, контекст. • Поведінка як спосіб комунікації: клінічний погляд на симптом, а не лише на «погану поведінку». • 3. Міжнародні критерії оцінювання поведінкових розладів: застосування DSM-5 та ICD-11 у дитячій психіатрії • Основні діагностичні категорії, пов’язані з порушенням поведінки (ODD, CD, DMDD, ADHD, ASD тощо). • Структура оцінювання за сучасними класифікаціями: зміни та нюанси DSM-5 vs ICD-11. • Психіатричне інтерв’ю з дитиною: що реально застосовне у міждисциплінарній практиці. • 4. Коморбідність у дитячій психіатрії: коли поведінкові прояви не є ізольованим симптомом • Часті поєднання: поведінкові розлади + тривожні стани, депресія, аутизм, СДУГ. • Клінічний алгоритм: що обстежити насамперед у разі поліморфної симптоматики. • Поведінка як вторинний феномен при афективних і нейророзвиткових порушеннях. • 5. Комунікація з батьками: як правильно скерувати до психіатра без стигматизації • Формування запиту на допомогу: стратегія «нормалізації» психіатричної консультації. • Робота з тривогою родини: як пояснити необхідність психіатричного дообстеження. • Психіатр як частина мультидисциплінарної команди: зняття бар’єру «страх перед психіатром». • 6. Мультидисциплінарна взаємодія: коли достатньо поведінкових інтервенцій, а коли потрібен комплексний підхід • Межа компетенцій психолога, педагога, психотерапевта і психіатра. • Критерії ефективності поведінкових втручань. • Коли залучення психіатра є клінічно доцільним і прогностично обґрунтованим. • 7. Огляд клінічно значущих інструментів скринінгу • Показання до використання структурованих анкет і шкал: SDQ (Strengths and Difficulties Questionnaire), CBCL (Child Behavior Checklist), M-CHAT, CARS • Роль первинного скринінгу в маршрутизації пацієнта до профільного спеціаліста. • 8. Розгляд клінічних кейсів спікера • 9. Q&A-сесія. Обговорення складних клінічних випадків, з якими учасники стикались у своїй практиці. Запитання та відповіді: уточнення алгоритмів дій у конкретних клінічних ситуаціях.

Від точності МРТ і КТ залежить, чи отримає пацієнт ефективне лікування. Якщо лікар помилиться в стадіюванні – пухлина може бути визнана нерезектабельною або, навпаки, хірургія буде виконана без потреби. В онкохірургії не має бути такого поняття, як «приблизно». Завжди потрібні тільки чіткі дані. На заході «МРТ та КТ в онкопроктології: сучасні підходи до діагностики та стадіювання раку прямої кишки» ви дізнаєтесь, як правильно інтерпретувати МРТ, КТ і ПЕТ/КТ при колоректальному раку, на що звертати увагу в зонах ризику та як не пропустити ураження фасції чи метастази. Ви знатимете, які формулювання повинні звучати у протоколі дослідження, щоб хірург і онколог чітко розуміли, як діяти далі. У програмі: зональна анатомія, візуальні маркери стадій T1–T4, ознаки MRF+ та MRF-, оцінювання лімфовузлів, виявлення метастазів та контроль ефективності терапії. Після заходу ви зможете оцінити дані МРТ або КТ так, щоб це дійсно допомогло прийняти правильне клінічне рішення. • Анатомія прямої кишки та зональний підхід у контексті онкології • Визначення меж прямої кишки • Відмінності ректального, колоректального та анального раку • Принципи візуалізації: огляд методів (МРТ, КТ, ТР УЗД, ПЕТ/КТ) • Сильні та слабкі сторони кожного методу • Клінічні показання до застосування • Семіотика пухлин прямої кишки за даними МРТ і КТ • Зміни товщини стінки, контури, інфільтрація навколишніх тканин • Ознаки мезоректального ураження • Тотальна мезоректальна резекція та її значення в плануванні МРТ • Оцінювання мезоректальної фасції • Визначення MRF+ та MRF- (margin involvement) • T-стадіювання ректального раку: діагностичні критерії та приклади • Візуальні відмінності T1–T4 • Проблемні стадії T2–T3, як уникати помилок • N-стадіювання: метастатичні лімфовузли та їх візуалізація • Розміри, локалізації, кількість • Критерії патологічної трансформації • M-стадіювання: діагностика віддалених метастазів • Метастази в печінку, легені, очеревину • Переваги МДКТ, МРТ з DWI, ПЕТ/КТ • Оцінювання відповіді на хіміо- та променеву терапію • Роль функціональної МРТ і КТ-перфузії • Контроль лікування до/після терапії • Переваги структурованих (proforma) протоколів опису • Зменшення пропусків у стадіюванні • Поліпшення міждисциплінарної комунікації • Типові помилки та клінічні виклики у стадіюванні ректального раку • Переоцінення або недооцінення стадії • Роль досвіду та команди: радіолог-хірург-онколог • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Ортостатичні порушення часто залишаються поза увагою – до першої травми внаслідок падіння. Вони можуть з’являтися будь-коли, але особливо небезпечні для літніх людей. Запаморочення, зомління, хиткість ходи – це фактори, які підвищують ризик травм, знижують рівень автономності, а подекуди призводять до інвалідності чи навіть смерті. Внаслідок цього у пацієнтів виникає тривога, страх підводитись на ноги, виходити з дому й бути самостійними. За ортостатичними розладами часто стоїть складна комбінація причин, серед яких може бути діабетична нейропатія, хвороба Паркінсона та навіть побічна дія препаратів. Якщо ці стани своєчасно не діагностувати, можна пропустити серйозну патологію, помилитися з лікуванням і створити додаткові проблеми для пацієнта. Точне оцінювання дає змогу не тільки покращити якість життя, а й уникнути зайвих призначень та госпіталізацій. Навчальний захід «Ортостатичні порушення в неврологічній практиці» буде присвячений вивченню клінічних підходів до ортостатичних порушень: від простого запаморочення до складних нейрогенних випадків. Ви дізнаєтесь, як не проґавити серйозну причину за буденними скаргами, на що звернути увагу під час огляду та які обстеження дійсно потрібні. Окрема увага буде приділена роботі з літніми людьми, пацієнтами після інсульту, хворими на цукровий діабет, хворобу Паркінсона та полінейропатії. Цей захід допоможе лікарю краще орієнтуватися в причинах ортостатичних порушень і приймати обґрунтовані рішення щодо лікування. • 1. Вступ • Значення ортостатичних порушень у неврології • Клінічне значення: ризик падінь, зниження толерантності до навантажень, інвалідизація • 2. Короткий огляд поширеності • Статистика по вікових групах, неврологічних діагнозах • Актуальність на тлі Long COVID, Паркінсонізму, автономних невропатій, діабету та дефіцитних станів • 3. Фізіологічні та патофізіологічні основи • Регуляція артеріального тиску в ортостазі: барорефлекс, симпатична активація • Порушення: дисфункція вегетативної нервової системи, неадекватна вазоконстрикція • 4. Класифікація ортостатичних порушень • Ортостатична гіпотензія – клінічні форми • Постуральна ортостатична тахікардія (POTS) • Ортостатичні порушення без гіпотензії • 5. Нейрогенні і не нейрогенні варіанти • Множинна системна атрофія, Паркінсонізм, Діабетична автономна нейропатія, CIDP, Гієна-Барре • Дефіцит об’єму циркулюючої крові, кардіологічні, ендокринні та дефіцитні стани • 6. Медикаменти, що провокують ортостатичні порушення • Антигіпертензивні препарати, антидепресанти, седативні засоби, антипсихотики • 7. Клінічні прояви • Симптоматика та провокуючі фактори • 8. Диференційна діагностика • Синкопе, вертіго, епілепсія, психогенне запаморочення, головокружіння, атаксія • 9. Діагностичний підхід • Методика проведення ортостатичних проб, моніторинг артеріального тиску та частоти серцевих скорочень • Рекомендації щодо обстеження пацієнтів різних вікових груп • 10. Підходи до лікування та профілактики • Немедикаментозні методи • Медикаментозна терапія: показання, препарати першої та другої лінії • Відповіді на запитання учасників.

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Проведення диференційної діагностики між вірусними та бактеріальними інфекціями нижніх дихальних шляхів. 2. Стратифікація пацієнтів за ризиком ускладнень та необхідністю госпіталізації за шкалами (напр., CURB-65/CRB-65). 3. Вибір стартового антибактеріального препарату з урахуванням віку, супутньої патології та попереднього прийому антибіотиків. 4. Інтерпретація локальних даних мікробіологічного моніторингу для прогнозування чутливості збудників. 5. Визначення оптимальної тривалості курсу антибіотикотерапії для мінімізації ризику розвитку резистентності. 6. Ідентифікація критеріїв неефективності лікування та розробка алгоритму подальших дій. 7. Застосування принципів програми управління антимікробними препаратами (AMS) в амбулаторній практиці. Програма заходу • Який сучасний етіологічний спектр негоспітальних інфекцій нижніх дихальних шляхів в Україні? • Які показання та протипоказання до призначення антибіотиків при гострому бронхіті? • Які препарати є першою лінією терапії негоспітальної пневмонії у пацієнтів без факторів ризику? • Як модифікувати терапію у пацієнтів похилого віку та пацієнтів із супутніми захворюваннями (ЦД, ХОЗЛ)? • Яке місце макролідів у сучасних схемах лікування з огляду на зростаючу резистентність S. pneumoniae? • Як оцінювати клінічну відповідь на терапію та коли слід розглядати зміну антибіотика? • Яка роль та місце респіраторних фторхінолонів в амбулаторному лікуванні? • Які стратегії деескалаційної терапії можуть бути застосовані в амбулаторних умовах? • Заняття • 23:27 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера