Заходи БПР — Дитяча неврологія 2026

Своєчасне розпізнавання ішемічних змін на ЕКГ є критично важливим для ранньої діагностики гострого коронарного синдрому та вибору правильної тактики ведення пацієнта. У щоденній клінічній практиці трапляються не лише класичні ЕКГ-прояви STEMI, а й мінімальні, атипові або неоднозначні зміни, які потребують глибокого розуміння патофізіології ішемії та чіткої інтерпретації електрокардіограми. Саме тому важливо вміти клінічно мислити в контексті ішемічних змін, оцінювати їхню значущість та швидко приймати рішення в умовах обмеженого часу. Особливу складність становлять випадки з БЛНПГ, синдромом Wellens, інфарктом правого шлуночка, псевдоішемічними змінами та non-STEMI. На цьому заході ви систематизуєте знання щодо патофізіології ішемії, ушкодження й некрозу міокарда, навчитесь аналізувати ЕКГ-ознаки та локалізувати інфаркт міокарда за відведеннями. Також ви дізнаєтеся, як диференціювати STEMI та non-STEMI, розпізнавати складні ішемічні патерни і засвоїте алгоритми дій у разі підозри на гострий коронарний синдром. Після навчання ви зможете оцінювати зміни на ЕКГ, уникати типових помилок інтерпретації та визначати подальшу тактику ведення пацієнта. • Анатомія коронарного кровопостачання та відповідність ЕКГ-відведень зонам міокарда • Патофізіологія ішемії, ушкодження та некрозу міокарда • ЕКГ-ознаки ішемії: інверсія зубця Т, депресія сегмента ST • ЕКГ-ознаки гострого ушкодження міокарда і STEMI • Патологічний зубець Q та ознаки некрозу • Локалізація інфаркту міокарда за ЕКГ • STEMI та non-STEMI: клінічні й електрокардіографічні відмінності • Особливі випадки: синдром Wellens, БЛНПГ, інфаркт правого шлуночка • Диференційна діагностика ішемічних змін та псевдоішемічних ЕКГ-патернів на прикладі клінічних кейсів • Алгоритм дій медичного працівника у разі підозри на гострий коронарний синдром • Відповіді на запитання учасників

Шизоафективний розлад – одне з найбільш складних для діагностики захворювань у психіатрії через поєднання психотичних і афективних симптомів та значну клінічну варіабельність перебігу. Для точної діагностики та правильного вибору тактики ведення пацієнта необхідно чітко розуміти структуру епізодів, особливості поєднання симптоматики й динаміку хвороби. Якщо не брати до уваги ці аспекти, то можна помилково інтерпретувати стан як шизофренію або біполярний афективний розлад. Це значною мірою ускладнює подальший лікувальний процес. На цьому заході ви розглянете сучасні діагностичні критерії шизоафективного розладу відповідно до МКХ-11 та DSM-5, його епідеміологічні та клінічні особливості, а також ранні маркери. Ви навчитеся проводити диференційну діагностику з шизофренією, біполярним афективним розладом і депресією з психотичними симптомами та аналізувати типові сценарії дебюту й рецидиву. Після навчання ви зможете своєчасно виявляти шизоафективний розлад та обирати обґрунтовану тактику ведення пацієнта. • 1. Шизоафективний розлад в сучасних класифікаціях: клінічне визначення, діагностичні критерії МКХ-11 та DSM-5. • 2. Епідеміологія та клінічна специфіка: поширеність, вікові особливості початку та перебігу. • 3. Ранні клінічні маркери: продромальні симптоми та поєднання афективної і психотичної симптоматики. • 4. Диференційна діагностика: відмежування шизоафективного розладу від шизофренії, біполярного афективного розладу й депресії з психотичними симптомами. • 5. Типові клінічні сценарії дебюту й рецидиву захворювання. • 6. Алгоритм дій лікаря первинної ланки в разі підозри на шизоафективний розлад. • 7. Основні принципи ведення пацієнтів у спеціалізованих умовах. • 8. Підходи до профілактики рецидивів та підтримувальної терапії. • 9. Розгляд клінічного випадку з аналізом діагностичних помилок та алгоритму ведення. • 10. Відповіді на запитання учасників.

Біль у плечовому суглобі є однією з найчастіших причин звернення до ортопедів, ревматологів, лікарів спортивної медицини та спеціалістів ультразвукової діагностики. Володіння сучасними протоколами УЗД плечового суглоба та розуміння сонографічної анатомії мають вирішальне значення для своєчасного виявлення патології ротаторної манжети, сухожилля довгої голівки біцепса, бурситів та інших причин больового синдрому. Недостатнє знання ультразвукових критеріїв може ускладнювати диференційну діагностику, призводити до хибної інтерпретації знахідок і затримки призначення оптимального лікування. На цьому майстер-класі ви розберете нормальну сонографічну анатомію плечового суглоба, сучасний протокол ультразвукового дослідження та типові патологічні зміни. Ви навчитеся оцінювати стан довгої голівки біцепса, субскапуляріса, надостьового та підостьового м’язів, виявляти субакроміально-субдельтоподібний бурсит, діагностувати розриви ротаторної манжети, дегенеративні зміни акроміально-ключичного суглоба, а також розпізнавати ознаки адгезивного капсуліту та спортивних ушкоджень плеча. Після навчання ви зможете впевнено та послідовно виконувати УЗД плечового суглоба відповідно до сучасних рекомендацій, проводити диференційну діагностику найпоширеніших патологічних станів і формулювати клінічно значущі висновки. • Основи ультразвукового дослідження плечового суглоба • Довга голівка біцепса • Субскапуляріс • Надостьовий м’яз • Підостьовий м’яз та teres minor • Субакроміально-субдельтоподібна бурса • Акроміально-ключичний суглоб • Гленогумеральний суглоб • Дельтоподібний м’яз та м’які тканини • Повний протокол УЗД плечового суглоба • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Патологія довгої голівки біцепса • Патологія субскапуляріса • Патологія надостьового сухожилля • Патологія підостьового м’яза та teres minor • Субакроміально-субдельтоподібний бурсит • Розриви ротаторної манжети • Патологія акроміально-ключичного суглоба • Заморожене плече • Нестабільність та спортивна патологія плеча • Клінічні кейси • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

​​Харчова інтолерантність у передчасно народжених дітей – проблема, яку не можна ігнорувати. На цьому заході дізнаєтеся про сучасні методи діагностики харчової інтолерантності, навчитесь обирати лабораторні та інструментальні методи і правильно інтерпретувати їхні результати. Ви розглянете патофізіологію, нормативні рекомендації та клінічні спостереження, щоб розрізняти «незрілість» і справжню харчову нетолерантність у передчасно народжених дітей. Після навчання ви зможете впевнено відповідати на питання «годувати чи чекати» та діяти безпомилково. • Актуальність проблеми: недооцінена загроза чи перебільшений діагноз? • Як формується харчова толерантність у новонароджених і передчасно народжених дітей. • Вплив харчової непереносимості на здоров’я та розвиток: що доведено, а що ще дискусійне. • Епідеміологія: цифри і факти, які змушують замислитись. • Поширеність і частота харчової непереносимості серед дітей з малою масою тіла при народженні. • Фактори ризику: де закінчується статистика і починається індивідуальний підхід? • Нормативна база та міжнародні рекомендації: теорія vs практика. • Накази МОЗ України, міжнародні гайдлайни (ESPGHAN, AAP). • Чи завжди алгоритми діагностики та ведення працюють у реальному житті? • Патофізіологія: коли «незрілість» є проблемою? • Роль ферментативних систем і бар’єрних функцій ШКТ. • Особливості імунної відповіді у передчасно народжених дітей: слабкість чи варіант норми? • Діагностика: чіткі критерії чи сіра зона? • Клінічні ознаки харчової непереносимості: де межа між «можливо» і «точно». • Диференційна діагностика з іншими патологічними станами (ГЕРХ, некротичний ентероколіт, алергія). • Біомаркери й інструментальні методи: дорогі та модні. Чи справді ефективні? • Лабораторні маркери (кальпротектин, лактоферин, маркери запалення). • УЗД та доплерометрія: доказова база чи лише допоміжний інструмент? • Клінічні спостереження: те, що не завжди пишуть у підручниках. • Аналіз клінічних випадків. • Кореляція між симптомами, лабораторними маркерами та результатами інструментальних досліджень. • Висновки, які можуть змінити щоденну практику. • Підсумки: основні рекомендації для лікаря-педіатра/неонатолога. • Подальші шляхи розвитку діагностики харчової непереносимості: чи потрібен нам золотий стандарт? • Запитання та відповіді.

Суглобовий біль є однією з найчастіших причин звернення людей до сімейних лікарів. Цей симптом часто приховує серйозні проблеми, і від вашого правильного підходу залежить, чи отримає пацієнт своєчасну діагностику та лікування. Цей захід навчить вас відрізняти остеоартрит від ревматоїдного артриту, правильно інтерпретувати лабораторні та інструментальні дані й будувати чіткий алгоритм ведення пацієнта від першого візиту до направлення до ревматолога. Ви дізнаєтесь, як ідентифікувати червоні прапорці при болю в суглобах, оцінювати ранкову скутість, набряклість та деформації, відрізняти запальний біль від механічного й обирати правильні діагностичні тести. Після лекції ви зможете застосовувати алгоритми стартового менеджменту пацієнта, уникати необґрунтованого призначення гормонів і підвищити свою клінічну настороженість у випадках ранніх проявів ревматичних хвороб. • Червоні прапорці при болю в суглобах: коли діяти негайно • Клінічний портрет пацієнта з остеоартритом • Клінічний портрет пацієнта з ревматоїдним артритом • Диференційна діагностика ОА та РА: головні відмінності в огляді та скаргах • Лабораторна та інструментальна діагностика (розгляд основних аналізів (ШОЕ, СРБ, РФ, АЦЦП), аналіз рентгенограм) • Алгоритм дій лікаря: від підозри до обґрунтованого скерування до ревматолога • Розбір клінічних випадків: від простого до складного • Стартова терапія та головна помилка: чому не варто призначати гормони до встановлення діагнозу та як допомогти пацієнту • Відповіді на запитання учасників

Нераціональне призначення антибіотиків є однією з головних причин зростання антибіотикорезистентності — проблеми, яку ВООЗ віднесла до десяти глобальних загроз для людства. Особливо гостро вона постає у педіатрії, де клінічна невизначеність часто спонукає лікарів до «перестраховки». Дані CDC 2023 року показують, що майже 30% антибіотиків, які призначаються дітям, є непотрібними або підібраними без урахування локальних даних щодо резистентності. Успішне лікування інфекційних захворювань у дітей потребує точної діагностики й чіткого плану дій. Важливо не лише правильно визначити збудника, а й вчасно попередити ускладнення та мінімізувати його поширення в організованих дитячих колективах. Навчальний захід «Стрептококова інфекція у дітей: від А(нтибіотиків) до Я(к запобігати?)» буде присвячений вивченню клінічного спектра стрептококової інфекції — від звичного фарингіту до тяжких інвазивних форм, таких як сепсис і токсичний шок. Учасники розглянуть, як вік дитини впливає на перебіг хвороби та як не пропустити небезпечні прояви. Детально розглядатиметься діагностика: коли доцільно використовувати експрес-тест, посів, ПЛР або загальний аналіз крові, і як уникати гіпердіагностики. Окрему увагу буде приділено сучасним підходам до вакцинації проти пневмокока — особливо у дітей із груп ризику. У блоці про лікування учасники дізнаються, коли антибіотик дійсно потрібен, як обрати оптимальний препарат і що таке депрескрайбінг. Завершить частину практичний розбір клінічних випадків із типовими помилками й ефективними рішеннями. • Різноманіття проявів стрептококової інфекції: від ангіни до пневмонії • Клінічний спектр: фарингіт, тонзиліт, скарлатина, середній отит, імпетиго, пневмонія, сепсис, токсичний шок. • Інвазивні та неінвазивні форми: на що звертати увагу лікарю. • Вік пацієнта як фактор клінічної варіативності. • Діагностика: швидкі тести, лабораторні методи, інтерпретація • Алгоритм прийняття рішення: коли і навіщо призначати тест на β-гемолітичний стрептокок групи А. • Огляд методів: експрес-тест, посів із зіва, ПЛР, загальний аналіз крові. • Клінічне мислення: як уникнути гіпердіагностики та антибіотикотерапії «наосліп». • Вакцинація від пневмококової інфекції: сучасні рекомендації • Взаємозв’язок пневмокока зі стрептококовою інфекцією. • Національний календар щеплень і додаткові можливості. • Профілактичне значення вакцинації у дітей із груп ризику. • Особливості перебігу у імунокомпроментованих дітей • Типові ускладнення та нетиповий перебіг. • Стратегія ведення: мультидисциплінарний підхід та індивідуалізація лікування. • Лікування: чи завжди потрібен антибіотик? • Показання до антибіотикотерапії при стрептококовій інфекції. • Вибір препарату: ефективність, тривалість, комплаєнс. • Депрескрайбінг та антибіотикостійкість: як запобігти майбутнім проблемам. • Клінічні кейси: помилки та вдалий досвід • Реальні історії пацієнтів із різним перебігом стрептококової інфекції. • Розбір типових діагностичних і комунікаційних помилок. • Обговорення ефективних стратегій лікування та профілактики з позицій доказової медицини. • Відповіді на запитання

Рентген-діагностика – ключ до своєчасного виявлення патологій хребта, поки не розвинулися незворотні зміни. На цьому заході ви дізнаєтесь, як правильно позиціонувати пацієнтів і виконувати рентген-дослідження шийного, грудного та поперекового відділів хребта. Ви зможете легко визначити нестабільність хребта і сколіоз. Це захід із практичною спрямованістю – ви відпрацюєте методики стандартних і спеціалізованих укладок, навчитеся проводити функціональні проби, аналізувати рентген-знімки та контролювати динаміку захворювання. Після заходу ви сформуєте практичний арсенал навичок для ефективного проведення рентген-досліджень, правильної інтерпретації знімків та впевненого прийняття рішень. • Важливість знання основ рентген-анатомії в практиці рентгенолаборанта. • Фізіологічні та патологічні вигини хребта. • Стандартні та спеціалізовані методи рентген-укладок для виявлення нестабільності хребта і сколіозу. • Позиціонування пацієнтів для рентген-досліджень: • шийного відділу хребта (стандартні дослідження + функціональні проби: флексійні та екстензійні); • грудного відділу хребта; • поперекового відділу хребта. • Стандартні дослідження + рентген-дослідження фіксації спини, функціональні проби (флексійні та екстензійні). • Рентген-дослідження сколіозу. • Порівняння норма/патологія. Розбір клінічних випадків. • Відповіді на запитання

Фіброміалгія – одна з найбільш недооцінених і водночас складних патологій. Відсутність специфічного біомаркера, поєднання больового синдрому з психічною коморбідністю та розмитість меж між ревматологічними, неврологічними й психіатричними проявами призводять до затримки встановлення діагнозу. У багатьох випадках пацієнти протягом кількох років отримують симптоматичне лікування, а це призводить до хронізації болю та значного зниження якості життя. Так згодом формується стійка недовіра до системи охорони здоров’я. На цьому заході ви розглянете патофізіологію фіброміалгії, зокрема роль центральної сенситизації та нейрохімічних механізмів болю, пов’язаних із дефіцитом серотоніну й норадреналіну. Ви розберете особливості можливих психіатричних коморбідностей, зокрема депресію, тривожні розлади й посттравматичний стресовий розлад, а також навчитеся проводити диференційну діагностику між фіброміалгією і соматоформними розладами. Окремо будуть висвітлені питання сучасних діагностичних критеріїв, принципів раціональної фармакотерапії та ролі нефармакологічних методів лікування. Після навчання ви зможете своєчасно розпізнавати клінічні ознаки фіброміалгії та уникати типових клінічних помилок, зокрема необґрунтованої поліпрагмазії та недооцінення психічної коморбідності, а також формувати раціональну, патогенетично обґрунтовану терапевтичну стратегію. • 1. Фіброміалгія як розлад центральної сенситизації. • 2. Психіатрична коморбідність: депресія, тривога, ПТСР. • 3. Чи є відмінності між соматоформним розладом та фіброміалгією? • 4. Нейрохімія болю: дефіцит серотоніну й норадреналіну. • 5. Діагностичні критерії ACR чи МКХ. • 6. Раціональна фармакотерапія: антидепресанти й габапентиноїди. • 7. Нефармакологічні методи: роль КПТ і психоосвіти. • 8. Розбір реального кейсу: 7 років блукань між ревматологом, неврологом, гастроентерологом, де система зламалась і що зробив психіатр. • 9. Як говорити з пацієнтом без стигматизації: конкретні фрази для пояснення центральної сенситизації. • 10. Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Ультразвукове дослідження вен нижніх кінцівок – золотий стандарт діагностики варикозної хвороби та хронічної венозної недостатності. Якісне виконання дослідження потребує чіткого розуміння соноанатомії та досконалого опанування техніки. Кожна помилка потенційно може призвести до тяжких ускладнень, які становлять небезпеку для життя пацієнта. На цьому заході ви навчитеся виконувати первинне УЗД в разі підозри на варикозну хворобу, правильно інтерпретувати зміни венозного кровотоку до та після хірургічних чи ендовенозних втручань, а також розпізнавати післяопераційні ускладнення. Навчання проводитиме судинний хірург, який пояснює методику крізь призму щоденної клінічної практики. Ви побачите демонстрацію обстеження на реальному пацієнті й зрозумієте, як правильно застосувати ці знання. Після навчання ви зможете впевнено проводити обстеження пацієнтів із підозрою на варикозне розширення вен чи симптомами хронічної венозної недостатності, швидко орієнтуватись у складних клінічних випадках та обирати правильну тактику ведення: планувати хірургічне втручання чи продовжувати моніторинг ситуації. • УЗД: основи, термінологія, якість зображення. • Анатомія вен нижніх кінцівок. • Методика проведення УЗД та соноанатомія вен нижніх кінцівок. • Протокол обстеження. • Варіанти УЗ-картини у разі варикозного розширення вен нижніх кінцівок. • Варіанти УЗ-картини після хірургічного/лазерного лікування. • Післяопераційні ускладнення: як розпізнати на УЗД. • Відповіді на запитання учасників.

Функціональні порушення голосу – одна з найпоширеніших причин звернення пацієнтів різного віку. Несвоєчасне розпізнавання дисфонії та фонастенії, помилки в інтерпретації симптомів і виборі тактики ведення призводять до хронізації процесу, зниження ефективності лікування та підвищення ризику розвитку органічних змін голосових складок. Такі зміни значно складніше піддаються терапії або навіть можуть стати незворотними. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до діагностики та лікування функціональних дисфоній. Ви розберете основні відмінності між гіпотонусною дисфонією, фонастенією, функціональною афонією та паретичними формами, а також принципи оцінювання ускладнених станів. Окрім цього, ви дізнаєтеся про роль фонопедичної корекції на прикладі практичних вправ і методик, що застосовуються у відновленні голосу. Після навчання ви зможете орієнтуватись у діагностиці функціональних порушень голосу, своєчасно визначати показання до фонопедичної терапії та ефективно інтегрувати міждисциплінарний підхід у клінічну практику. Це дасть змогу оптимізувати процес реабілітації, скоротити тривалість відновлення голосу та підвищити якість медичної допомоги. • Клініка, діагностика та лікування функціональних дисфоній: • у чому різниця між гіпотонусною дисфонією, фонастенією та функціональною афонією; • паретична дисфонія як різновид гіпотонусної. • Ускладнення функціональних дисфоній: • функціональні; • органічні. • Введення у фонопедію: • основні напрями роботи фонопеда; • фонопедична корекція окремих нозологій функціональних дисфоній (гіпотонусної, паретичної, фонастенії, афонії); • фонопедична корекція ускладнених форм функціональних дисфоній (гіпертонус вестибулярних складок, вузлики тощо). • Відповіді на запитання

Коли війна впливає на життя людини, вона лишає після себе не тільки темні спогади. Є чимало тих, у кого біль минулого маскується під «складний характер»: різкі емоції, відстороненість, імпульсивність та недовіра до інших. КПТСР може виглядати як розлад особистості. І припуститися помилки дуже легко – назвати патологію «особливістю характеру» й залишити її без лікування. Цей захід допоможе розпізнавати межу між звичайними емоційними реакціями та посттравматичними змінами. Ви навчитеся відрізняти КПТСР від прикордонного чи нарцисичного розладу, користуватися психодіагностичними інструментами, обирати оптимальну терапевтичну стратегію та розуміти, як поєднувати психотерапію з фармакотерапією. Після участі ви зможете точніше оцінювати симптоми, уникати діагностичних пасток і допомагати там, де посттравматичний розлад ховається за агресією, тривожністю чи мовчанням. • Вступ. Актуальність теми в умовах війни. • Поширеність ПТСР/КПТСР і розладів особистості. • Етіологічні чинники: тривала травма чи формування особистісних патернів. • Діагностичні критерії: МКХ-11 та МКХ-10. • Диференційна діагностика: клінічні маркери, алгоритм оцінювання. • Скринінг і психодіагностика, додаткові методи. • Коморбідність КПТСР і розладів особистості. • Принципи лікування: психотерапія, фармакотерапія. • Прогноз і перебіг: відмінності між станами. • Клінічні кейси. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Ішемічна хвороба серця (ІХС) — одна з провідних причин інвалідизації та смертності у світі. Її своєчасне виявлення та точна оцінка ризику безпосередньо впливають на прогноз і якість життя пацієнтів. Часто ішемія міокарда може перебігати без типового болю, без характерних змін на ЕКГ або маскуватися під неспецифічні симптоми. У таких випадках ключову роль відіграють навантажувальні тести. Тредміл-тест, велоергометрія та strain-ехокардіографія дають змогу виявити приховану ішемію, оцінити функціональні резерви серця та визначити подальшу тактику лікування. Володіння сучасними методами проведення та інтерпретації цих тестів є обов’язковою навичкою для лікаря, який працює з пацієнтами із підозрою на ІХС. Навчальний захід буде присвячений розгляду: • показань та протипоказань до проведення навантажувальних тестів; • алгоритмів вибору між тредміл-тестом, велоергометрією та strain-ехокардіографією; • інтерпретації результатів та визначення подальших кроків у діагностиці й лікуванні. Окремо розглянемо сучасні рекомендації з ведення пацієнтів із ІХС, поєднання діагностичних і терапевтичних стратегій, а також клінічні приклади з практики. • Хронічний коронарний синдром: оцінка клінічної ймовірності обструктивної ІХС • Неінвазивні методи діагностики ХКС: • Велоергометрія • Тредміл-тест • Стрейн-ЕХО • Коронарографія - покази, протипокази, розбір клінічних випадків • Покази до реваскуляризації при стабільній стенокардії • Медикаментозне лікування ХКС • Клінічні випадки • Відповіді на запитання

Лікарі здобудуть навички проведення диференційної діагностики між’ядерної офтальмоплегії та інших видів окорухових порушень, застосування знань анатомії медіального поздовжнього пучка для топічної діагностики, розпізнавання ключових клінічних патернів і півторасиндрому. Учасники навчаться формувати алгоритм діагностичного пошуку етіології, клінічно розрізняти однобічну та двобічну між’ядерну офтальмоплегію й інтерпретувати дані МРТ при підозрі на ураження медіального поздовжнього пучка та суміжних структур. Програма заходу • Заняття — 16:37 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • 1. Проводити диференційну діагностику між’ядерної офтальмоплегії (МЯО) та інших видів окорухових порушень, зокрема уражень III та VI пар черепних нервів. • 2. Застосовувати знання анатомії медіального поздовжнього пучка (МПП) для топічної діагностики рівня ураження стовбура мозку (міст, середній мозок). • 3. Розпізнавати ключові клінічні патерни МЯО: парез аддукції ока на боці ураження МПП та монокулярний ністагм абдукуючого ока. • 4. Ідентифікувати півторасиндром як комбінацію ураження МПП та іпсилатерального центру горизонтального погляду (PPRF). • 5. Формувати алгоритм діагностичного пошуку етіології (ішемія, демієлінізація, пухлина, травма) при виявленні даних синдромів. • 6. Клінічно розрізняти однобічну та двобічну між’ядерну офтальмоплегію та їх найбільш часті етіологічні кореляти. • 7. Інтерпретувати дані нейровізуалізаційних досліджень (МРТ) у пацієнтів з підозрою на ураження МПП та суміжних структур. • Яка анатомічна структура та функціональна роль медіального поздовжнього пучка у забезпеченні узгоджених горизонтальних рухів очей? • Які патофізіологічні механізми лежать в основі парезу приведення (аддукції) та дисоційованого ністагму при між’ядерній офтальмоплегії? • Як провести клінічну диференціацію між ураженням МПП та ураженням ядра або стовбура окорухового нерва (n. oculomotorius)? • Чому двобічна між’ядерна офтальмоплегія є високоспецифічною ознакою розсіяного склерозу у пацієнтів молодого віку? • Яке поєднане ураження анатомічних структур (МПП та парамедіанної ретикулярної формації моста) призводить до розвитку півторасиндрому? • Які основні етіологічні фактори розвитку МЯО та півторасиндрому превалюють у різних вікових групах (судинні, демієлінізуючі, неопластичні)? • Що таке синдром WEBINO (Wall-Eyed Bilateral Internuclear Ophthalmoplegia) і яка його топічна та клінічна значущість? • Які сучасні підходи до лікування та реабілітації пацієнтів із зазначеними нейроофтальмологічними розладами? • Завантажити програму заходу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Стопа має складну анатомічну структуру і причини болю тут виявити важко. Це може бути фасціопатія, нейропатія або прихований розрив фасції, який легко проґавити без точного УЗ-дослідження. Правильна візуалізація підошви дає змогу за кілька хвилин визначити джерело болю, відрізнити фасціїт від фасціозу, виявити компресію нерва чи фіброматоз і одразу обрати ефективну тактику лікування. Без зайвих додаткових обстежень. На заході ви розглянете анатомічні орієнтири підошви, навчитеся швидко позиціонувати датчик та інтерпретувати складні випадки: від класичних фасціопатій до рідкісних нейропатій. Це унікальний курс, який вперше проводиться саме у нас – жодних аналогів у відкритому доступі. Навчання проводить визнана експертка із м’язово-скелетного УЗД, яка ділиться практичними знаннями з реальної клініки. Після навчання ви зможете впевнено оцінювати стан фасції, м’язів та нервів, розпізнавати джерело болю й уникати хронізації симптомів. • 1. Вступ • Мета заходу • Основні клінічні запити у разі болю підошви • Технічні аспекти: датчик, позиціонування, режими • 2. Анатомічні орієнтири підошви в УЗД • Поверхнева та глибока фасції • М’язи першого шару: abductor hallucis, flexor digitorum brevis, abductor digiti minimi • Судинно-нервові пучки: медіальний та латеральний плантарні нерви • Орієнтири для швидкого сканування й типові помилки • 3. Плантарна фасція • Нормальна анатомія та візуалізація • Патологія прикріплення: потовщення, дегенерація, частковий розрив • Диференціація фасціозу, фасціїту, фіброзу • Кейси: класичний фасціїт, післятравматичні зміни • 4. Інші джерела болю підошви • Паратеноніт довгого згинача великого пальця • Теносиновіт короткого згинача пальців • Атрофія жирової подушки • Плантарний фіброматоз • 5. Нервові структури підошви • Медіальний, латеральний та Baxter's nerve: топографія та візуалізація • Ознаки компресії та нейропатії • Диференціація з фасціїтом і тендопатією • 6. Підсумки • Алгоритм диференційної діагностики болю підошви • Типові помилки в інтерпретації • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Даний Курс БПР присвячений діагностиці, лікуванню та профілактиці токсоплазмозу у вагітних, дітей та імунокомпетентних осіб. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники навчаться інтерпретувати результати серологічних досліджень (IgG, IgM, авидність IgG), застосовувати алгоритми пренатальної діагностики вродженого токсоплазмозу, розробляти індивідуальні схеми фармакотерапії для вагітних та проводити діагностичний пошук у новонароджених. Програма також охоплює специфічну терапію у дітей, профілактику інфікування, оцінку епідеміологічних даних, диференційну діагностику клінічних форм набутого токсоплазмозу та ведення пацієнтів у складі мультидисциплінарної команди. Рівень: Експерт. Тривалість: 12 годин 5 хвилин. Сертифікат: 12 балів БПР. Мова: Українська. Формат: Онлайн. Програма заходу • Заняття 1: Токсоплазмоз у вагітних і дітей: від діагностики до лікування • Які діагностичні критерії гострої інфекції T. gondii у вагітної та як уникнути хибнопозитивних результатів IgM? • В яких клінічних ситуаціях та в які терміни гестації показане визначення авидності IgG та проведення амніоцентезу? • Яка оптимальна тактика ведення вагітної з сероконверсією у першому, другому та третьому триместрах? • Як диференціювати маніфестні та субклінічні форми вродженого токсоплазмозу у новонародженого? • Які довгострокові наслідки вродженого токсоплазмозу та як організувати катамнестичне спостереження за дитиною? • Чи існують альтернативні схеми лікування при непереносимості стандартної терапії піриметаміном та сульфаніламідами? • Заняття 2: Токсоплазмоз в імунокомпетентних осіб мультидисциплінарний підхід • Яка сучасна епідеміологічна ситуація щодо токсоплазмозу, зокрема у різних вікових групах та категоріях населення? • Які ключові клінічні синдроми характерні для гострого набутого токсоплазмозу в імунокомпетентних осіб? • Які особливості має лімфаденопатія при токсоплазмозі: локалізація, тривалість, диференційна діагностика? • Наскільки часто зустрічається очне ураження (хоріоретиніт) при гострому набутому токсоплазмозі та які його клінічні ознаки? • Який діагностичний алгоритм слід застосовувати при підозрі на токсоплазмоз, включаючи інтерпретацію серологічних тестів (IgG, IgM)? • З якими захворюваннями необхідно проводити диференційну діагностику при тривалій лімфаденопатії неясної етіології? • Яка роль мультидисциплінарної команди у веденні пацієнта з підозрою на токсоплазмоз? • Які показання до призначення етіотропної терапії при токсоплазмозі в імунокомпетентних осіб? • Заняття: діагностика та лікування • 01:43:21 • Конспект до заняття: діагностика та лікування • Клінічні задачі до заняття: діагностика та лікування • Заняття: мультидисциплінарний підхід • Конспект до заняття: мультидисциплінарний підхід • Клінічні задачі до заняття: мультидисциплінарний підхід • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

У побудові робочого процесу ефективна взаємодія з керівником є обовʼязковою, оскільки стиль керування безпосередньо впливає на якість клінічних рішень, безпеку пацієнтів та робочу атмосферу в колективі. Розуміння психотипу керівника дає змогу прогнозувати його поведінку, адаптувати власну комунікацію та знижувати рівень стресу під час виконання щоденних робочих завдань. На цьому заході ви розглянете типові психотипи керівників у медичному середовищі та їхній вплив на роботу команди. Ви отримаєте інструменти для розпізнавання авторитарного, тривожно-перфекціоністичного, емоційно-нестабільного та партнерського стилів управління, а також навчитесь адаптувати комунікацію залежно від поведінкових характеристик керівника. Окрім цього, буде приділена увага помилкам у сприйнятті управлінських дій, профілактиці конфліктів, реагуванню на публічну критику та побудові професійної позиції без ескалації напруги. Після навчання ви зможете ефективніше взаємодіяти з керівником у складних робочих ситуаціях та впевнено відстоювати власну професійну позицію. • Клініка управління: як стиль керівника впливає на медичні результати. • Вплив управлінського стилю на якість клінічних рішень та життя пацієнтів. • Поведінкові реакції персоналу під тиском та їхній вплив на ефективність роботи. • Комунікація як фактор профілактики помилок та конфліктів у команді. • Типові помилки у сприйнятті керівника. • Уникнення персоналізації дій керівника та сприйняття його через професійні критерії. • Хибні інтерпретації стилю керівника, що руйнують командну взаємодію. • Вміння розпізнавати, коли проблема у сприйнятті, а не в діях керівника. • Авторитарний тип. • Поведінкові маркери керівника, який прагне контролювати все. • Вплив авторитарного стилю на команду: страх помилок і приховування ініціативи. • Наслідки для клінічної практики й безпеки пацієнтів. • Тривожно-перфекціоністичний тип. • Мікроменеджмент як прояв тривоги керівника. • Перевантаження персоналу через постійний контроль. • Уповільнення прийняття рішень і підвищений ризик помилок. • Емоційно-нестабільний тип. • Непередбачуваність керівника та її вплив на емоційний стан команди. • Імпульсивні дії, що формують хронічний стрес. • Приклади з практики, де емоційна нестабільність ускладнювала роботу. • Партнерський тип. • Відкритість і підтримка керівника як фактор мотивації команди. • Ризики відсутності структури та контролю, що призводять до плутанини. • Балансування відкритості й чітких правил для ефективної роботи. • Швидка діагностика психотипу. • Виявлення психотипу через реакції на помилки та критичні ситуації. • Вплив стилю прийняття рішень на командну роботу й терміни клінічних рішень. • Адаптація власної комунікації під різні психотипи керівника. • Складні управлінські ситуації. • Публічна критика та її демотивувальний ефект на персонал. • Перевантаження команди через високі або нереалістичні вимоги. • Ігнорування професійної думки та шляхи конструктивної адаптації. • Психологічна стійкість медичного працівника. • Розпізнавання ознак вигорання та профілактика емоційного виснаження. • Визначення власних меж відповідальності для збереження ефективності. • Практичні інструменти саморегуляції та підтримки емоційного балансу. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Атрофічний та аутоімунний гастрит складно діагностувати своєчасно через безсимптомний або неспецифічний перебіг, що часто призводить до встановлення діагнозу із затримкою в кілька років. Першим клінічним проявом часто стає анемія, резистентна до стандартної терапії, а саме захворювання асоційоване з підвищеним ризиком аденокарциноми шлунка, нейроендокринних пухлин і тяжкого дефіциту вітаміну B12 з неврологічними ускладненнями. Важливо вчасно розпізнати цей зв’язок між анемією, диспепсією й аутоімунними процесами слизової оболонки шлунка. На цьому заході ви розглянете патогенез, клінічні прояви та діагностичні підходи до атрофічного й аутоімунного гастриту. Ви дізнаєтеся про характерні симптоми, лабораторні маркери та показання до ендоскопії з біопсією, навчитеся правильно інтерпретувати рівні гастрину, пепсиногенів й антитіл, а також оцінювати ризики онкологічних ускладнень. Після навчання ви зможете формувати обґрунтований діагностичний алгоритм, своєчасно виявляти пацієнтів групи ризику та вибудовувати довгострокову стратегію ведення з онконастороженістю. • Що таке атрофічний та аутоімунний гастрит: • сучасні визначення, патогенез, відмінності від H. pylori-асоційованого гастриту. • Клінічні червоні прапорці: • залізодефіцитна й B12-дефіцитна анемія, неврологічні та гастроінтестинальні прояви. • Діагностичний алгоритм для лікаря: • лабораторні маркери (B12, гастрин, пепсиногени, антитіла), ендоскопія та біопсія, шкала OLGA. • Можливі ускладнення й онконастороженість: • ризик аденокарциноми та нейроендокринних пухлин, правила ендоскопічного нагляду. • Тактика ведення пацієнта: • замісна терапія, ерадикація H. pylori, диспансерний нагляд і профілактика помилок. • Відповіді на запитання

Кардіоміопатії можуть маскуватися під інші стани, а ехокардіографія дає змогу виявити ознаки генетичних, інфільтративних чи запальних уражень міокарда. Правильне визначення фенотипу кардіоміопатії (КМП) формує подальшу тактику обстеження, терапії та прогнозування перебігу. Помилки призводять до несвоєчасної діагностики, хибної інтерпретації ехознахідок і втрати того «золотого часу», коли втручання може суттєво покращити стан. На цьому заході ви розглянете основні ехокардіографічні патерни гіпертрофічної, дилатаційної, рестриктивної та некомпактної КМП, навчитеся використовувати strain-аналіз для раннього виявлення дисфункції, оцінювати GLS, PASP, діастолічні параметри й інші показники, що вказують на інфільтративні, генетичні або запальні процеси. Ви побачите типові діагностичні помилки та алгоритми, що дають змогу відрізнити первинні КМП від вторинних причин. Після навчання ви будете впевнено орієнтуватись у разі підозри на ГКМП, амілоїдоз чи саркоїдоз і точно оцінювати обструкцію, діастолічну дисфункцію або рефрактерну серцеву недостатність. • ЕхоКГ як метод першої лінії в діагностиці кардіоміопатій, що забезпечує оцінювання морфології, функції, діастолічних параметрів, легеневої гемодинаміки та перикарду; доступна, повторювана, безпечна. • Визначення фенотипу як основний етап: гіпертрофічна, дилатаційна, рестриктивна, некласифікована кардіоміопатія – кожна має характерний ехокардіографічний патерн. • Роль strain-аналізу: GLS є чутливішим маркером дисфункції ЛШ, ніж ФВ; дає змогу рано виявити кардіотоксичність, амілоїдоз, початкові стадії ДКМП і ГКМП. • Гіпертрофічна кардіоміопатія (ГКМП): oцінювання максимальної товщини стінки, локалізації гіпертрофії, SAM-мітрального клапана, LVOT-градієнта у спокої та в разі провокації. • Дилатаційна кардіоміопатія (ДКМП): диференціювання первинної ДКМП від вторинної (ішемічної, клапанної, токсичної). Омновні параметри: діаметри, ФВ, глобальна та регіональна функція, ступінь ТР і легеневий тиск. • Відповіді на запитання, обговорення клінічних випадків. • Рестриктивні кардіоміопатії та амілоїдоз: нормальні або зменшені розміри ЛШ при значно збільшених ЛП, збережена ФВ, тяжка діастолічна дисфункція; апікальний sparring-патерн на strain. • Критерії некомпактної кардіоміопатії: співвідношення некомпактного/компактного шару >2:1 у систолу, зниження GLS; важлива диференціація з гіпертрофією та нормальними варіантами. • Стандартні алгоритми оцінювання діастолічної функції. • Комбіноване застосування ЕхоКГ + МРТ серця. • ЕхоКГ у стратифікації ризику: виявлення обструкції при ГКМП, тяжкої дисфункції ПШ, значної ТР, високого PASP, дилатації ЛП та зниженого GLS – основні параметри прогнозу. • Відповіді на запитання, розгляд складних клінічних ситуацій.

Весняний період є клінічно значущим фактором дестабілізації психічного стану пацієнтів з афективними, психотичними і тривожними розладами. Навесні зростає ризик суїцидальних дій, маніакальних та змішаних епізодів, а також психотичних декомпенсацій. Водночас зовнішнє «покращення» стану пацієнта часто має оманливий характер і може маскувати високоризикові клінічні стани. Якщо не знати про сезонну дестабілізацію, то можна неправильно трактувати активізацію як ремісію, не провести своєчасну корекцію терапії та не помітити суїцидальний або психотичний ризик. Це особливо небезпечно у пацієнтів з депресією, біполярним афективним розладом, ПТСР, інсомнією та імпульсивними розладами, де весняна активація може швидко перейти у кризовий стан. На цьому заході ви розглянете нейробіологічні, гормональні та клінічні механізми сезонності психічних розладів з фокусом на весняні кризові стани. Ви навчитеся розпізнавати небезпечні зміни, правильно оцінювати клінічні маркери ризику, своєчасно коригувати лікування та застосовувати випереджувальні профілактичні стратегії. • Весна як біологічний тригер психічних кризів • Весняний період як фаза різкої перебудови циркадних ритмів та нейробіологічної регуляції настрою. • Вплив температурних коливань і соціальної активізації на вразливі нейронні системи. • Весна як критичне «вікно ризику» для афективних, психотичних і тривожних розладів. • Нейромедіаторні та гормональні механізми сезонності • Зниження рівня мелатоніну й дестабілізація серотонін-дофамінового балансу. • Активація гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової осі та зростання кортизолозалежної тривожності. • Патофізіологія дисоціації між психомоторною активацією та афективною регуляцією. • Парадокс весняного суїцидального ризику • Механізми зростання суїцидальної поведінки на тлі часткового редукування депресивної загальмованості. • Імпульсивні суїцидальні дії як наслідок відновлення енергії без емоційної стабілізації. • Клінічні маркери високого ризику: ажитація, інсомнія, дратівливість, внутрішнє напруження, псевдопокращення. • Біполярний розлад і змішані стани навесні • Весняна активація як тригер маніакальних та гіпоманіакальних епізодів. • Змішані стани: поєднання депресивного афекту з маніакальною активацією. • Ризики антидепресант-індукованої дестабілізації та принципи корекції терапії у весняний період. • Випереджувальна профілактика та роль лікаря • Сезонно орієнтоване клінічне мислення та динамічний моніторинг пацієнтів групи ризику. • Превентивна фармакологічна стратегія: стабілізатори настрою, контроль інсомнії, уникнення надмірної стимуляції. • Психоосвіта пацієнтів і родичів, посилення спостереження та міждисциплінарна взаємодія. • Q&A-сесія: клінічні запитання, розбір практичних ситуацій, обговорення зі спікером.

Анемія — один із найпоширеніших синдромів у клінічній практиці, з яким стикаються лікарі практично всіх спеціальностей. Проте за зниженням гемоглобіну можуть приховуватися різні механізми розвитку, дефіцитні стани та захворювання, що потребують абсолютно різних підходів до діагностики й лікування. Електронний навчальний курс створений для лікарів, які прагнуть впевнено орієнтуватися в сучасних алгоритмах діагностики анемій та приймати обґрунтовані клінічні рішення. На курсі ви розберетеся в основах еритропоезу та механізмах розвитку різних типів анемій, опануєте покроковий алгоритм діагностики пацієнта з анемічним синдромом і навчитеся інтерпретувати лабораторні показники при дефіциті заліза, вітаміну В12 та фолієвої кислоти. Ви детально розглянете причини розвитку дефіцитних станів та їх клінічні прояви, засвоїте сучасні підходи до діагностики й лікування залізодефіцитної анемії, отримаєте практичні знання щодо ведення пацієнтів із В12-дефіцитною анемією та дізнаєтесь про особливості діагностики й лікування анемій під час вагітності. Курс поєднує сучасні міжнародні рекомендації, клінічні алгоритми та практичні приклади, що допоможуть уникати типових діагностичних і терапевтичних помилок при веденні пацієнтів з анеміями. У результаті ви дізнаєтесь, як швидко та системно підійти до діагностики пацієнта з анемією, інтерпретувати загальний аналіз крові, феритин, трансферин, вітамін В12, фолати та інші ключові лабораторні показники, відрізнити залізодефіцитну анемію від інших причин зниження гемоглобіну й правильно призначати препарати заліза. Навчання відбувається онлайн у власному темпі та зручний час. Доступ до лекцій надається протягом 1 року, передбачені додаткові навчальні матеріали та сертифікат із 6 балами БПР. Програма заходу • БЛОК 1. Основи еритропоезу та діагностики анемій • 1. Еритропоез: механізми та ключові учасники • 2. Класифікація анемій та діагностичний підхід • БЛОК 2. Залізодефіцитна анемія • 1. Метаболізм заліза: від абсорбції до утилізації • 2. Причини дефіциту заліза • 3. Діагностика залізодефіцитної анемії • 4. Лікування залізодефіцитної анемії. Частина 1 • 5. Лікування залізодефіцитної анемії. Частина 2 • БЛОК 3. Мегалобластні анемії • 1. Причини дефіциту вітаміну В12 та фолату • 2. Діагностика та лікування В12 та В9 дефіцитних анемій • БЛОК 4. Анемії у вагітних • 1. Фізіологія та діагностика анемії при вагітності • 2. Залізодефіцитна анемія у вагітних • 3. Фолат, В12 дефіцитні анемїй у вагітних Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера