Заходи БПР — Загальна практика - сімейна медицина 2026

Після проходження курсанту буде видано сертифікат. Після проходження курсанту будуть нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «невідкладна (екстрена) медична допомога». Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Відеолекція Неврологічні розлади в практиці лікаря первинної медичної допомоги: головний біль, порушення сну та запаморочення: І Розділ - «Посттравматичний головний біль: мігрень, ГБ напруги. Медикаментозно-індукований та інші види ГБ» Початкова оцінка та маршрут пацієнтів з посттравматичним головним болем. Супутні стани при ПГТБ. Червоні прапорці у пацієнта з головним болем. Діагностика та клінічні особливості мігрені та ГБН. Лікування головного болю при мігрені. Лікування головного болю напруги та цервікогенного головного болю. Інші підтипи посттравматичного головного болю. Медикаментозно-індукований головний біль. ІІ Розділ - «Первинні та посттравматичні порушення сну. Безсоння, обструктивне апное уві сні, синдром недостатнього сну. Парасомнії» Цілеспрямована оцінка сну Червоні прапорці. Фактори впливу. Препарати, що здатні порушувати сон. Критерії діагностики та лікування безсоння. Обструктивне апное та синдром недостатнього сну. Розлад циркадного ритму сну-неспання. Синдром неспокійних ніг. Парасомнії. ІІІ Розділ - «Головокружіння. Баротравма, доброякісне позиційне пароксизмальне запаморочення. Струс лабіринту, цервікогенне запаморочення» Початкова оцінка запоморочення. Запаморочення асоційоване з баротравмою. Доброякісне позиційне пароксизмальне головокружіння. Цервікогенне запаморочення. Струс лабіринту. 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Якість цитологічного дослідження починається задовго до лабораторії, адже правильний забір матеріалу та розуміння принципів оцінювання мазка визначають достовірність результату. Недостатня увага до преаналітичного етапу може призводити до хибнонегативних висновків, повторних обстежень і затримки подальшої діагностики. Тому, гінекологу важливо розуміти логіку цитолога, критерії якості зразка та клінічне значення цитологічних категорій. На цьому заході ви розглянете принципи командної роботи гінеколога і цитолога, особливості правильного забору матеріалу, фактори, що впливають на інформативність ПАП-тесту, а також критерії задовільності мазка. Ви навчитесь інтерпретувати основні цитологічні висновки (від NILM до HSIL), а також зрозумієте типові помилки взаємодії між клінікою та лабораторією. Після навчання ви зможете усвідомлено підходити до забору цитологічного матеріалу, правильно реагувати на зауваження у лабораторному висновку та впевненіше визначати подальшу тактику ведення пацієнтки. • Цитологія – це командна робота. Якість результату залежить не лише від цитолога, а від кожного етапу: забору, фіксації, підготовки та клінічного контексту. • Преаналітичний етап, зокрема правильний забір матеріалу, є ключовим для інформативності ПАП-тесту. Навіть ідеальна лабораторія не врятує неправильно взятий мазок. • Коли мазок є задовільним, а коли – ні. Як цитолог оцінює якість зразка і чому це важливо для клінічного рішення. • Фактори, що заважають оцінюванню мазка: кров, слиз, запалення – і що з цим можна зробити ще до забору. • Як виглядає норма та патологія в цитології. NILM, ASC-US, LSIL, HSIL – без перевантаження термінами, але з клінічним сенсом. • Типові помилки й непорозуміння між лабораторією та клінікою. Як їх уникнути без взаємних претензій. • Відповіді на запитання.

Система коагуляції – це не просто каскад біохімічних реакцій, а й критично важливий компонент для підтримання життя в умовах багатьох невідкладних станів. Її порушення може мати дві крайні клінічні маніфестації: неконтрольовані кровотечі або тромботичні ускладнення, які часто призводять до летальних наслідків. Зокрема, ДВЗ-синдром є яскравим прикладом патології, за якої баланс між тромбозом і кровотечею порушується кардинально. Цей стан може розвиватися на тлі сепсису, ускладнених пологів, термінальної стадії онкопроцесів, політравми і після великих хірургічних втручань. Однак його складно своєчасно розпізнати через нечіткість клінічної та лабораторної картини. Наприклад, D-димер, який є одним з основних маркерів активації фібринолізу, може бути підвищеним у багатьох критичних станах, але без зважання на контекст його діагностичне значення знижується. Наслідок – до 30% випадків ДВЗ-синдрому залишаються нерозпізнаними на ранніх етапах, що прямо корелює з погіршенням прогнозу. Тому, систематизовані знання про механізми згортання крові, сучасні діагностичні підходи й інтерпретацію лабораторних тестів є необхідними для лікаря, який працює в умовах інтенсивної терапії, акушерства чи онкології. Навчальний майстер-клас «ДВЗ-синдром: виклики та можливості лабораторної діагностики» буде присвячений вивченню фізіології гемостазу як тонкого балансу між процесами згортання крові та фібринолізу. Учасники розглянуть епідеміологію, причини розвитку, класифікацію і патогенез ДВЗ-синдрому, що дасть змогу глибше зрозуміти механізми його виникнення. Будуть проаналізовані клінічні прояви цього стану й загальні принципи його діагностики. Особливу увагу приділено сучасним підходам до лабораторної діагностики, зокрема специфічним тестам, алгоритмам і шкалам оцінювання для своєчасного виявлення й контролю тяжкості ДВЗ-синдрому. • Фізіологія гемостазу: рівновага життя між згортанням крові та фібринолізом. • Епідеміологія, причини розвитку та класифікація ДВЗ-синдрому. • Патогенетичні аспекти розвитку ДВЗ-синдрому. • Клінічна маніфестація ДВЗ-синдрому. • Загальні принципи діагностики ДВЗ-синдрому. • Сучасні підходи до лабораторної діагностики та маркери ДВЗ-синдрому: специфічні тести, алгоритми, шкали динамічного оцінювання стану пацієнта.

Лікарі здобудуть навички ідентифікації груп лікарських засобів з високим гепатотоксичним потенціалом. Застосування діагностичних критеріїв та шкал, зокрема RUCAM, для оцінки причинно-наслідкового зв’язку. Розпізнавання основних клініко-морфологічних патернів МІУП: гепатоцелюлярного, холестатичного та змішаного. Проведення диференційної діагностики МІУП з вірусними, аутоімунними та метаболічними захворюваннями печінки. Формування алгоритму ведення пацієнта з підозрою на МІУП, включаючи тактику відміни препарату. Оцінювання показань до призначення специфічної терапії: N-ацетилцистеїну, кортикостероїдів та УДХК. Інтерпретація результатів лабораторних та інструментальних досліджень у контексті діагностики МІУП. Прогнозування перебігу та наслідків МІУП, включаючи ризик розвитку гострої печінкової недостатності. Консультування пацієнтів щодо потенційної гепатотоксичності препаратів та моніторингу безпеки терапії. Програма заходу • Які сучасні класифікації МІУП та їх клінічне значення? • Як об’єктивізувати причинно-наслідковий зв’язок між прийомом препарату та ураженням печінки за допомогою шкали RUCAM? • Які патогенетичні механізми лежать в основі ідіосинкратичних та внутрішніх МІУП? • В чому полягають особливості МІУП, спричинених антибіотиками, НПЗП, статинами та препаратами біологічної терапії? • Який алгоритм диференційної діагностики при підозрі на МІУП для виключення вірусних, аутоімунних та метаболічних захворювань печінки? • Коли показане проведення біопсії печінки та які гістологічні патерни є характерними для МІУП? • Які принципи менеджменту пацієнтів з МІУП, включаючи стратегії відміни препарату та призначення патогенетичної терапії? • Яка роль N-ацетилцистеїну, кортикостероїдів та урсодезоксихолевої кислоти в лікуванні різних типів МІУП? • Як моніторити пацієнта після перенесеного МІУП та які критерії повного одужання? • Які фактори ризику (генетичні, вікові, супутні захворювання) впливають на розвиток та тяжкість МІУП? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Рубцева алопеція – це незворотне руйнування волосяних фолікулів. Кожна затримка діагностики – крок до незворотної втрати волосся. Важливо вміти своєчасно розпізнавати активне запалення, відрізняти рубцеві та нерубцеві форми й обирати адекватну терапію, щоб зупинити процес і зберегти максимальну кількість фолікулів. На цьому заході ви розглянете клінічні випадки рубцевої алопеції, навчитеся диференціювати лімфоцитарні й нейтрофільні форми, оцінювати активність запального процесу та планувати терапію, зокрема з медикаментозними, фізіотерапевтичними та хірургічними підходами. Окремо ви розглянете ранні ознаки рубцювання і способи контролю розвитку процесу. Після навчання ви будете впевнено працювати з пацієнтами, які мають прогресувальну втрату волосся, хронічне запалення шкіри голови та потребують комплексного лікування. • Клінічний випадок з практики 1 • Клінічний випадок з практики 2 • Відповіді на запитання • Клінічний випадок з практики 1 • Клінічний випадок з практики 2 • Відповіді на запитання

​Рак легень є провідною причиною онкологічної смертності як в Україні, так і у світі. Щороку діагностується понад 2,5 мільйона нових випадків, а рівень летальності – один із найвищих серед усіх злоякісних новоутворень. Ефективність лікування залежить від своєчасної діагностики, правильного стадіювання процесу й чіткого визначення терапевтичної та хірургічної тактики. Хірургічне втручання є методом вибору на ранніх стадіях раку легень, і його доцільність визначається переліком клінічних і функціональних параметрів. Стадіювання, визначення молекулярних маркерів та мультидисциплінарний підхід – основа персоналізованої терапії. Визначення мутацій EGFR, ALK, ROS1, BRAF, Her2/neu та інших є необхідним для вибору таргетної чи імунотерапії. У разі хірургічного лікування особливе значення мають обсяг втручання (від сегментектомії до пневмонектомії), стан функції зовнішнього дихання, супутня патологія та ризики ускладнень. Впровадження малоінвазивних методик, як-от відеоторакоскопія та робот-асистована хірургія, дає змогу знизити травматичність та покращити результати лікування. Навчальний майстер-клас «Хірургічне лікування раку легень» буде присвячений вивченню сучасних підходів до оперативного лікування злоякісних новоутворень бронхолегеневої системи. Окремо будуть розглянуті епідеміологічні тенденції та роль хірургії в структурі онкологічної допомоги. Будуть проаналізовані показання до хірургічного втручання, критерії вибору обсягу резекції, терміни виконання та принципи ведення пацієнтів у перед- і післяопераційний період. Також увага буде приділена профілактиці ускладнень та ролі мультидисциплінарної команди. Значна частина навчання буде присвячена розгляду реальних клінічних кейсів та відеоматеріалам особливостей перебігу оперативних втручань. • Епідемологія раку легені та тенденція до збільшення захворюваності та смертності • Про важливість стадіювання раку легені та вплив молекулярних маркерів на вибір тактики лікування • Хірургічний метод лікування: кому, який об’єм і коли саме? • Периопераційне лікування та можливість покращення результатів хірургічного лікування • Обговорення запитань

Кератодермії – це не тільки видиме ураження шкіри, а сигнал, який може приховувати серйозні проблеми. На заході ви навчитеся розрізняти спадкові й набуті форми кератодермій від псоріазу, іхтіозу та екземи, підбирати індивідуальну терапію, наприклад молекулярні препарати й ретиноїди, а також передбачати можливі ускладнення. Ви відпрацюєте глибоку диференціальну діагностику та дізнаєтеся, як правильно застосовувати мультидисциплінарний підхід до пацієнта, зокрема генетичне консультування родини. Після заходу ви впевнено діагностуватимете, контролюватимете перебіг хвороби й обиратимете ефективну терапію для будь-якої форми кератодермії. • Вступ • Визначення поняття "кератодермії" • Класифікація кератодермій: спадкові й набуті • Генетика і патогенез спадкових кератодермій • Основні типи генетичних кератодермій: класичні (Вундерліх, Меледа, Нагашіма, Віхера), фокальні та дифузні форми • Молекулярні механізми та патогенез • Гени, відповідальні за спадковість • Мутації та їхній вплив на функціонування шкіри • Клінічна картина спадкових кератодермій • Типи перебігу і прояви на різних вікових етапах • Супутні симптоми та ускладнення • Диференціальна діагностика з іншими дерматологічними захворюваннями • Сучасні підходи до діагностики • Генетичне тестування • Імуногістохімічні та біопсійні методи • Візуалізація та дерматоскопія • Терапія спадкових кератодермій • Традиційні методи лікування • Генна та молекулярна терапії • Локальні й системні препарати • Фізіотерапія та апаратне лікування • Відповіді на запитання

Під час активних бойових дій змінюється сама логіка хірургічного мислення. Умови масових втрат, обмеженого ресурсу та дефіциту часу змушують лікаря приймати безпомилкові рішення, оскільки правильний вибір обсягу втручання на кожному етапі евакуації є визначальним фактором виживання. Чітке розуміння Role 1–4, принципів damage control та меж хірургічної допомоги є фундаментом сучасної військової медицини. На цьому заході ви зможете систематизувати знання про структуру системи медичної евакуації, критерії сортування та маршрутизації поранених і показання до хірургічних втручань на кожному рівні. Ви дізнаєтеся, який мінімально достатній обсяг допомоги забезпечує виживання, коли необхідно застосовувати damage control surgery, а коли пріоритетом є негайна евакуація. Також ви навчитесь ефективно контролювати кровотечу, обирати і впроваджувати тимчасові хірургічні рішення та профілактувати ускладнення під час транспортування між етапами. Після навчання ви зможете впевнено діяти у разі масивної кровотечі, політравми, проникних і комбінованих поранень, а також приймати обґрунтовані рішення в умовах обмежених ресурсів, уникати надмірних або несвоєчасних втручань та правильно готувати пораненого до евакуації. • Вступ • Актуальність поетапної хірургічної допомоги в умовах бойових дій • Структура системи медичної евакуації • Принцип "damage control" у військовій хірургії • Догоспітальний етап (Role 1) • Завдання хірурга на передовому рівні • Мінімально необхідний обсяг втручань для порятунку життя • Підготовка пораненого до евакуації • Критерії терміновості транспортування • Рівень стабілізації (Role 2) • Показання до невідкладних оперативних втручань • Damage Control Surgery: показання та межі • Контроль кровотечі, профілактика інфекційних ускладнень • Тимчасові хірургічні рішення до наступного етапу • Спеціалізований рівень (Role 3–4) • Розширені хірургічні втручання • Реконструктивний етап лікування • Принципи повторних ревізій • Тактика ведення складних комбінованих поранень • Медичне сортування та маршрутизація • Хірургічні критерії сортування • Вплив тяжкості травми на вибір маршруту • Комунікація між етапами евакуації • Клінічні кейси • Аналіз типових бойових травм • Обговорення обсягу допомоги на різних етапах • Типові помилки та ускладнення • Підсумки та дискусія • Алгоритм прийняття хірургічного рішення в умовах обмеженого ресурсу • Фінальне відео • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Даний Курс БПР присвячений темі: Можливості УЗД на етапах допомоги. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Більше інформації у нашому каталозі курсів БПР. Лікарі здобудуть навички застосування протоколів FAST, eFAST, RUSH і BLUE, проведення УЗД м’яких тканин, УЗ-навігації при невідкладних процедурах, інтерпретації сонографічних ознак ушкоджень паренхіматозних органів та адаптації алгоритмів УЗД для роботи в польових умовах і на етапах медичної евакуації. Програма заходу • Електронний навчальний курс: Можливості УЗД на етапах допомоги • Застосування протоколу FAST (Focused Assessment with Sonography for Trauma) для виявлення вільної рідини в черевній порожнині та перикарді. • Виконання розширеного протоколу eFAST для діагностики пневмотораксу та гемотораксу. • Опанування протоколу RUSH (Rapid Ultrasound for Shock and Hypotension) для диференційної діагностики шокових станів у поранених. • Ультразвукова оцінка стану легень (протокол BLUE) для виявлення набряку, контузії та ателектазу. • Техніка проведення УЗД м’яких тканин для виявлення гематом, сторонніх тіл та оцінки ушкоджень. • Основи УЗ-навігації при виконанні невідкладних процедур: катетеризація судин, торакоцентез, перикардіоцентез. • Інтерпретація сонографічних ознак ушкодження паренхіматозних органів (печінка, селезінка, нирки). • Адаптація алгоритмів УЗД для роботи в польових умовах та на етапах медичної евакуації. • Яка роль УЗД на догоспітальному етапі надання допомоги та які протоколи є пріоритетними? • Як інтегрувати результати FAST та eFAST в алгоритм Damage Control Resuscitation? • Які сонографічні критерії дозволяють диференціювати гемоперитонеум від інших рідинних утворень при політравмі? • Особливості застосування УЗД у пацієнтів з вибуховою та мінно-вибуховою травмою? • Як використовувати протокол RUSH для швидкої оцінки гемодинамічного статусу та визначення типу шоку (гіповолемічний, кардіогенний, обструктивний)? • Можливості та обмеження УЗД в діагностиці ушкоджень порожнистих органів та заочеревинних гематом. • Ультразвуковий моніторинг стану пацієнта в динаміці: кратність та ключові параметри оцінки. • Технічні аспекти проведення УЗД в польових умовах: вибір датчиків, налаштування апарату, артефакти та їх клінічна інтерпретація. • Заняття • 02:22:05 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Це один з найскладніших розділів хірургії, де від швидкості та правильності прийняття рішень безпосередньо залежить життя пацієнта. Успішне ведення гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини вимагає чіткої алгоритмізації дій, міждисциплінарної координації та застосування сучасних протоколів діагностики і лікування. Захід орієнтований на хірургів, лікарів екстреної медицини, анестезіологів-реаніматологів та всіх фахівців, які працюють з пацієнтами невідкладної абдомінальної хірургії та прагнуть удосконалити свої навички швидкого прийняття рішень у критичних ситуаціях. Ключові особливості: теми «тут і зараз», доказові знання без зайвої інформації, стислий структурований формат до 2 годин, перевірені експерти та онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Формат участі: онлайн. Тривалість: 4 академічні години. Програма заходу • Швидка діагностика: сучасні алгоритми диференційної діагностики гострого живота з використанням клінічних, лабораторних та інструментальних методів • Прийняття рішень: чіткі критерії визначення показань до консервативного лікування, термінового чи відстроченого оперативного втручання • Передопераційна стабілізація: протоколи ресусцитації, корекції волемічних порушень, електролітного дисбалансу та сепсису у критичних пацієнтів • Хірургічна тактика: вибір оптимального доступу та обсягу втручання при перитоніті, кишковій непрохідності, перфораціях, кровотечах та інших невідкладних станах • Післяопераційне ведення: інтенсивна терапія, моніторинг ускладнень, нутритивна підтримка та профілактика абдомінального компартмент-синдрому в перші критичні години та дні Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

На семінарі буде розглянута і відпрацьована на практиці тактика і стратегія ведення пацієнтів з тригерними точками і міофасціальним больовим синдромом. Семінар поєднує класичні, перевірені часом підходи, а також сучасні та науково-обґрунтовані методи. У своїй практичній роботі та в процесі навчання слухачів викладач використовує методики, розроблені Джанет Тревелл і Девідом Сімонсом. Під час навчання семінаристи опанують диференціальну діагностику та техніки усунення тригерних точок. Практичне відпрацювання становить 65-70% часу семінару. Міофасціальні тригерні точки – ущільнені зони в м’язовій, фасціальній або сухожильній тканині, що спричиняють локальні та віддалені порушення, включно з болем, вегетативними та пропріоцептивними розладами і порушенням функцій опорно-рухового апарату. Існують ефективні методи мануальної інактивації тригерних точок. Методика може бути застосована в різних галузях медицини: неврологія, ортопедія, травматологія, гінекологія, терапія, педіатрія тощо. Семінар входить до переліку заходів БПР. Після навчання вам можуть бути зараховані бали. Уточнюйте у консультантів з освіти. До вартості включено: кава-брейки; детальний методичний посібник; сертифікат міжнародного зразка від Школи «Реабілітолог». Володіння базовими анатомічними знаннями – є обов’язком слухача. Сертифікат міжнародного зразка від Школи «Реабілітолог» українською та англійською мовами. Програма заходу • Поняття про міофасціальний больовий синдром. • Що таке міофасціальні тригерні точки (МФТТ). • Тригерні точки та феномен відзеркаленого болю. • Причини появи. • Симптоматика, що виникає при МФТТ. • Анатомія м’язів та типові місця локалізації МФТТ. • Вдосконалення навичок пальпації м’яких тканин. • Техніки виявлення МФТТ та диференціація з інших структур. • Техніки інактивації МФТТ та спричиненого ними болю. • Техніки пошуку сухожильно-тригерних точок. • Техніки роботи із сухожильно-тригерними точками. • Усунення більшості типових міофасціальних больових синдромів. • Загальна схема-протокол обстеження та лікування людини з МФБС. • У програмі семінару можливі доповнення та зміни. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Інтерпретація показників загального аналізу крові та специфічних лабораторних маркерів (феритин, трансферин, вітамін B12, фолієва кислота) для верифікації типу анемії. 2. Проведення диференційної діагностики між залізодефіцитною анемією, анемією хронічних захворювань, B12- та фолієводефіцитною анемією. 3. Розробка алгоритму діагностичного пошуку при анеміях невстановленого генезу. 4. Вибір оптимальної тактики лікування залізодефіцитної анемії: критерії для призначення пероральних та парентеральних препаратів заліза. 5. Володіння принципами терапії анемії хронічних захворювань, включаючи застосування стимуляторів еритропоезу. 6. Моніторинг ефективності та безпечності терапії, критерії досягнення цільових рівнів гемоглобіну та феритину. 7. Ідентифікація “червоних прапорців” при анемічному синдромі, що вимагають негайного дообстеження та консультації гематолога. 8. Корекція анемії у пацієнтів з коморбідною патологією (ХХН, СН, онкологічні захворювання). Програма заходу • Заняття №1 Алгоритми діагностики та лікування залізодефіцитного стану та анемії • Які сучасні лабораторні маркери є найбільш інформативними для діагностики латентного дефіциту заліза та ЗДА? • Як інтерпретувати рівень феритину у пацієнтів із супутніми запальними процесами або патологією печінки? • Які абсолютні та відносні показання до призначення парентеральних препаратів заліза? • Які переваги та недоліки різних хімічних форм пероральних препаратів заліза? • Яка оптимальна тактика ведення пацієнток із ЗДА під час вагітності та в післяпологовому періоді? • Як проводити диференційну діагностику мікроцитарних гіпохромних анемій? • Які критерії свідчать про адекватну відповідь на терапію препаратами заліза та яка тривалість лікування? • Які особливості лікування ЗДА у пацієнтів з хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту? • Які сучасні лабораторні маркери є ключовими для диференційної діагностики анемій? • Як інтерпретувати показники феритину в умовах системного запалення? • Анемія хронічних захворювань vs. залізодефіцитна анемія: клініко-лабораторні паралелі та відмінності. • Який патогенетичний механізм лежить в основі функціонального дефіциту заліза? • Які критерії вибору препарату заліза (пероральний vs. парентеральний) та оптимальні схеми дозування? • Чи існують абсолютні та відносні протипоказання до призначення еритропоез-стимулюючих препаратів? • Яка тактика ведення пацієнтів з рефрактерною до лікування залізодефіцитною анемією? • У яких клінічних ситуаціях показано визначення рівня вітаміну В12 та фолієвої кислоти як скринінговий тест? • Які особливості діагностики та лікування анемії у пацієнтів похилого віку з поліморбідністю? • Заняття: Алгоритми діагностики та лікування залізодефіцитного стану та анемії • Заняття 1: Алгоритми діагностики та лікування залізодефіцитного стану та анемії • 23:37 • Конспект до заняття: Алгоритми діагностики та лікування залізодефіцитного стану та анемії • Клінічні задачі до заняття: Алгоритми діагностики та лікування залізодефіцитного стану та анемії • Конспект до заняття: Таємниці анемії: ключі до ефективного розпізнавання та лікування найпоширенішого ускладнення в клінічній практиці • Клінічні задачі до заняття: Таємниці анемії: ключі до ефективного розпізнавання та лікування найпоширенішого ускладнення в клінічній практиці • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Фібриляція передсердь – одна з головних причин гострих порушень мозкового кровотоку. Ви можете її взяти під контроль. Але безсимптомна ФП тривалий час залишається непоміченою, а помилки в терапії можуть призвести до серцевої недостатності. Цей майстер-клас допоможе вам побачити те, що непомітне для інших. На цьому заході ви дізнаєтесь, як швидко і точно розпізнати ФП, вибрати оптимальну стратегію лікування й уникнути типових помилок у веденні пацієнтів із постковідними аритміями чи ризиком тромбоемболій. Після заходу ви впевнено діагностуватимете фібриляцію, знатимете показання до абляції та будете вміти обґрунтовано підбирати лікування навіть у складних клінічних випадках. • Фібриляція передсердь: як правильно діагностувати • Стратегії лікування ФП • Використання абляції: показання, протипоказання • Показання та відбір пацієнтів для інших методів лікування • Відповіді на запитання

1.Лекційна частина: Нормативно-правова база. Ключові зміни у Календарі профілактичних щеплень з 2026 р. Техніка проведення щеплень Шляхи введення та поєднання вакцин Протипокази до проведення щеплень - Несприятливі події після імунізації (НППІ) Невідкладна допомога при НППІ Структура та принципи роботи системи «холодового ланцюга» Нові вимоги до збирання, сортування та утилізації медичних відходів у кабінеті щеплень 2.Підсумкове тестування

КОС крові – це один із найточніших проявів критичних збоїв в організмі. Один погляд на pH, pCO₂ і HCO₃⁻ може показати, що відбувається: дихальна недостатність, метаболічні порушення чи комбінований процес, який розвивається стрімко і потребує негайної корекції. На цьому заході ви навчитеся впевнено читати показники кислотно-основного стану, ніби відкриту книгу. Зрозумієте, коли ацидоз – це наслідок гіповентиляції, а коли – тяжкого метаболічного збою. Зʼясуєте, як оцінювати тяжкість стану в разі сепсису, шоку або поліорганної недостатності та як контролювати ефективність лікування. Після заняття ви зможете швидко визначити тип і ступінь порушення, спрогнозувати наслідки й прийняти рішення щодо корекції до того, як з’являться загрозливі ускладнення. • Методи визначення КОС (кислотно-основного стану) крові. • Фізіологічні межі рН різних біологічних рідин. • Буферні системи організму. • Порушення КОС: ацидози, алкалози. • Методи компенсації порушень КОС. • Відповіді на запитання учасників.