Заходи БПР — Загальна практика - сімейна медицина 2026

Фахова (тематична) школа відбудеться 09.11-12.11.2026. Участь безкоштовна лише для лікарів державної форми власності. Запитання за телефоном +380992038195 Тамара Гнатівна. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Дефіцитні стани у дітей – одна з найпоширеніших проблем педіатрії. Нестача заліза, цинку, фолієвої кислоти та інших мікроелементів впливає на фізичний, когнітивний і психоемоційний розвиток дитини, підвищує ризик інфекцій, анемій, затримки росту й труднощів у навчанні. Щоб своєчасно виявити ці стани і розпочати їх корекцію, необхідно чітко розуміти механізми патогенезу та правильно інтерпретувати лабораторні ознаки. На цьому заході ви дізнаєтеся про роль мікроелементів у розвитку дитини, навчитесь визначати групи ризику, оцінювати лабораторні маркери дефіцитів та формувати індивідуальні стратегії профілактики й нутриціологічної підтримки. Ви розглянете реальні клінічні випадки, які допоможуть засвоїти алгоритми ведення таких пацієнтів. Після навчання ви зможете легше діагностувати дефіцитні стани й коригувати їх згідно з чинними міжнародними рекомендаціями. • Значення мікроелементів у розвитку дитини: • головна роль у кровотворенні, рості, когнітивному й імунному розвитку; • причини дефіцитів у дітей різних вікових груп. • Групи ризику в розвитку дефіцитних станів. • Біологічна роль заліза в організмі дитини; клінічні прояви дефіциту й гіпервітамінозу у дітей. • Вплив цинку на імунну систему, фізичний та нервово-психічний розвиток дитини, компенсаторні можливості в регенерації. Клінічні прояви дисбалансу цинку. • Роль фолієвої кислоти у кровотворенні, синтезі ДНК, розвитку нервової системи; дефіцит у дітей. • Сучасні клініко-інструментальні та діагностичні підходи: • лабораторні маркери дефіцитних станів та їх інтерпретації в дітей різного віку; • клініко-інструментальні методи; • переваги та недоліки діагностичних методів. • Профілактика й нутриціологічна підтримка: • харчові джерела та принципи раціонального харчування дітей; • використання збагачених продуктів та дієтичних добавок; важливість індивідуального підбору (вікові особливості, супутні захворювання). • Презентація клінічних випадків. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

MASLD (Metabolic Dysfunction-Associated Steatotic Liver Disease) може мати вигляд «легкого» ураження печінки, але насправді це одне з найпоширеніших хронічних захворювань, що тісно пов’язане з ожирінням, цукровим діабетом 2 типу, метаболічним синдромом і серцево-судинними ускладненнями. Вчасне розпізнавання та правильна класифікація хвороби допомагають запобігти фіброзу, цирозу та серйозним кардіометаболічним подіям. На цьому заході ви дізнаєтесь, чим MASLD відрізняється від застарілого NAFLD, навчитесь оцінювати ризик прогресування фіброзу, підбирати дієту й ліки так, щоб не погіршити стан печінки, і застосовувати сучасні алгоритми скринінгу й діагностики відповідно до останніх міжнародних рекомендацій (EASL 2023, AASLD 2024). Ви зрозумієте, коли залучати мультидисциплінарну команду та як інтегрувати нові препарати у вашу практику. Після навчання ви зможете впевнено вести пацієнтів із MASLD (від раннього виявлення у людей з метаболічним ризиком до вибору індивідуальної стратегії лікування та профілактики ускладнень), роблячи вашу практику ефективнішою та безпечнішою. • 1. Нова класифікація захворювань печінки: сучасний підхід до діагностики та номенклатури. • 2. Інноваційні терапевтичні стратегії: огляд нового препарату, схваленого FDA для лікування MASLD. • 3. Оновлені міжнародні рекомендації: аналіз нової термінології та класифікацій (EASL 2023, AASLD 2024). • 4. MASLD = Metabolic Dysfunction-Associated Steatotic Liver Disease: концептуальне визначення та відмінності від попередніх термінів. • 5. Чому термін "NAFLD" є застарілим: обмеження попередньої класифікації та виключення метаболічного компоненту. • 6. Основні діагностичні критерії MASLD: клінічні, лабораторні та візуалізаційні маркери. • 7. Шляхи скринінгу, профілактики й контролю прогресування фіброзу печінки: мультидисциплінарний підхід у клінічній практиці. • Відповіді на запитання учасників.

Предіабет – це попередження про можливу катастрофу і сигнал, щоб терміново починати діяти. Цей клінічний стан потребує активної тактики ведення вже на рівні первинної ланки. Європейські та американські рекомендації наголошують, що на етапі предіабету можна запобігти розвитку діабету 2 типу і знизити кардіометаболічні ризики. Щоб не проґавити важливі метаболічні порушення, важливо впевнено орієнтуватися в актуальних критеріях діагностики, стратифікації ризику та терапії. На цьому заході ви отримаєте чітку схему роботи з пацієнтами з предіабетом і метаболічними факторами ризику. Ви побачите алгоритми раннього скринінгу, критерії прогнозування, рішення щодо модифікації способу життя і старту фармакотерапії: коли достатньо рекомендацій, а коли потрібно призначати метформін, агоністи GLP-1 або SGLT-2. Після навчання ви зможете швидко стратифікувати ризик, правильно інтерпретувати глікемічні та лабораторні показники впевнено і вести пацієнтів з предіабетом за стандартизованим протоколом первинного й повторного візиту. • Вступне слово, огляд термінології та епідеміології предіабету. Актуальність проблеми, глобальні тенденції, дані ADA. • Діагностичні критерії: HbA1c, глікемія натще, ПГТТ.
Чутливість, специфічність, клінічні помилки інтерпретації. • Патофізіологія β-клітинної дисфункції. Метаболічні та імунні механізми переходу від норми до діабету. • Предіабет у коморбідних пацієнтів. Ожиріння, гіпотиреоз, СПКЯ, серцево-судинні ризики. • Модифікація способу життя: що реально працює?
Дані DPP, фізична активність, дієтичні рекомендації. • Фармакотерапія предіабету: сучасні можливості. Метформін, агоністи GLP-1, SGLT-2, тенденції 2024–2025 років. • Алгоритм ведення пацієнта: практичний чекліст. Стандартизований протокол первинного та повторного візиту. • Клінічні кейси. • Сесія запитань і відповідей.

Головний біль у дитини не завжди є маркером неврологічної патології. Часто він виникає через шкільний стрес, тривогу, порушення сну, емоційне виснаження або хронічне перевантаження, яке прийнято списувати на перехідний вік чи зловживання екранним часом. Важливо вміти своєчасно відрізнити мігрень від функціонального болю та не пропустити супутню психічну патологію, адже у разі помилок пацієнт може тривалий час приймати симптоматичну терапію, яка не матиме задовільного ефекту. На цьому заході ви розберете сучасні підходи до діагностики головного болю в дітей відповідно до ICHD-3, розглянете центральні механізми виникнення болю та психоемоційні тригери формування симптоматики, а також навчитеся будувати повноцінну біопсихосоціальну модель ведення пацієнта. Ви отримаєте практичні алгоритми оцінювання психоемоційного стану дитини і зможете правильно комбінувати медикаментозні й немедикаментозні методи терапії. Після навчання ви будете впевнено працювати з дітьми та підлітками, які мають хронічний або рецидивний головний біль чи супутні психоемоційні порушення, і планувати ефективну терапевтичну стратегію. • Визначення та поширеність головного болю в дітей як одного з найчастіших неврологічних синдромів у дитячій практиці. • Ймовірні механізми патогенезу з акцентом на нейробіологічні та центральні механізми болю. • Критерії діагностики відповідно до сучасної класифікації ICHD-3 та клінічних підходів. • Роль психоемоційних факторів у формуванні й тригерах головного болю в дітей. • Біопсихосоціальна модель розвитку головного болю відповідно до багатофакторності процесу. • Коморбідні психіатричні розлади як фактор ускладнення та хронізації симптоматики. • Складнощі діагностики й типові клінічні помилки у веденні пацієнтів. • Немедикаментозні та фармакологічні методи лікування нападів і профілактики. • Прогноз перебігу головного болю в дітей залежно від своєчасності діагностики й підходу до лікування. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Хронічна хвороба нирок: сучасна діагностика та лікування від раннього виявлення до трансплантації 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Даний курс віднесений до переліку заходів БПР та надає 13 балів від провайдера №2427 — ГО «Національна Асоціація Медичної Освіти». Курс присвячений ранній діагностиці та сучасним підходам до ведення пацієнтів із хронічною хворобою нирок. ХХН часто залишається недіагностованою до пізніх стадій, а її ускладнення можуть бути фатальними — саме тому особливо важливими є раннє виявлення, мультидисциплінарний підхід і персоналізоване лікування. Експерт з багаторічним клінічним і науковим досвідом у сфері нефрології Дмитро Дмитрович Іванов представить цілісний підхід до ХХН: від патофізіології та сучасних методів діагностики до лікування, моніторингу, інтерпретації новітніх біомаркерів та ролі кишкової мікробіоти. Програма включає мультидисциплінарний підхід: медикаментозну терапію, дієту, фізичну активність і мікробіоту, а також психосоціальні аспекти допомоги пацієнтам і роль сім’ї. Окрема частина присвячена діалізу та трансплантації як фінальним етапам ведення пацієнтів. Учасники отримають алгоритми моніторингу та реагування на зміни стану. Зверніть, будь ласка, увагу: звіт по сертифікатах подаватиметься щомісячно, а останньою датою генерації сертифіката є 31.12.2026. Програма заходу • ХХН: визначення, класифікація та прогноз • Функціональний нирковий резерв та фактори ризику ХХН • Діагностика ХХН: від скринінгу до біопсії • Нефроздоров’я: немедикаментозний підхід до ХХН • Контроль тиску та фармакотерапія при ХХН • Мікробіота, анемія і нові горизонти лікування ХХН • Ниркова замісна терапія: вибір часу і методу. Моніторинг ХХН • Додаткові матеріалу курсу • Іспит Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Ультразвукова діагностика є одним із базових і найшвидших методів виявлення сечокам’яної хвороби та її ускладнень, даючи змогу оцінити наявність конкрементів, ознаки обструкції та ступінь дилатації чашково-мискової системи. Правильна інтерпретація УЗ-картини має критичне значення для своєчасного прийняття клінічних рішень, особливо в ургентних станах. Недостатній рівень опанування методики може призводити до несвоєчасного виявлення конкрементів, пізньої діагностики обструкції сечових шляхів, прогресування гідронефрозу, розвитку інфекційних ускладнень і втрати функціонального потенціалу нирки. На цьому заході ви навчитеся системно оцінювати ультразвукову картину при сечокам’яній хворобі, зокрема виявляти конкременти різної локалізації, ознаки обструкції та вторинні зміни у нирках. Ви розглянете методики ультразвукової діагностики при нирковій коліці й алгоритми інтерпретації знахідок у разі гострих станів. Також ви зможете точно оцінювати ступінь гідронефрозу в дорослих та дітей із використанням клінічно прийнятих класифікацій (SFU, Radiology, Onen) і діагностувати піонефроз та інші складні випадки. Після проходження майстер-класу ви зможете впевнено інтерпретувати УЗ-ознаки сечокам’яної хвороби та її ускладнень, своєчасно виявляти обструкцію та обґрунтовано визначати тактику ведення пацієнта: від спостереження до ургентного втручання. • Нефролітіаз, уретеролітіаз, цистолітіаз: можливості й обмеження УЗД. • УЗД при нирковій коліці. • УЗ-оцінювання ступеня гідронефрозу в дорослих та дітей (SFU, Radiology, Onen). • Піонефроз. • Складнощі диференціальної діагностики. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Попри наявність численних рекомендацій, рекурентний тонзиліт – клінічно складна й дискусійна проблема. На практиці доводиться стикатись із неоднозначністю трактування термінів, варіабельністю діагностичних підходів і труднощами у виборі оптимальної тактики лікування. Питання меж ефективності консервативної терапії та своєчасного визначення показань до хірургічного втручання є актуальним майже для кожного клінічного випадку. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до діагностики та лікування тонзилярної патології з акцентом на практичне застосування. Ви дізнаєтеся про критерії діагностики рекурентного тонзиліту, доцільність та обмеження бактеріологічних досліджень, а також принципи інтерпретації результатів. Окрім цього, ви навчитеся визначати ефективність консервативного лікування і своєчасно приймати рішення щодо направлення пацієнта на тонзилектомію. Після навчання ви зможете обгрунтовано обирати лікувальну тактику в складних та суперечливих ситуаціях, уникати зайвих обстежень і неефективних терапевтичних підходів. • Актуальність тонзилярної проблеми в Україні та світі. • Семантичні особливості тонзилярної патології. • Важливість правильного діагностування рекурентного тонзиліту. • Доцільність бактеріологічного посіву з ротоглотки: показання, обмеження та клінічна інтерпретація результатів (коли, як і кому призначати). • Визначення критеріїв ефективності консервативного лікування рекурентного тонзиліту і показань до скерування пацієнта на тонзилектомію. • Ускладнення після тонзилектомії. • Невирішені питання в тонзилярній патології. • Відповіді на запитання.

Травма ока – це ситуація, коли не можна дозволити собі неуважність чи зволікання. Один непомічений симптом, несвоєчасно прийняте рішення – і зір вже не повернути. На цьому заході ви дізнаєтеся про найпоширеніші травми органа зору: від проникних і непроникних пошкоджень до опіків та контузій. Ви побачите, як виглядають такі випадки на ОКТ, УЗД, КТ й МРТ, і навчитеся швидко відрізняти критичні стани, що вимагають негайного втручання. Після лекції ви зможете чітко визначати тактику лікування: коли достатньо консервативного підходу, а коли потрібна хірургія (від кератопластики й факоемульсифікації до вітректомії та ретинопексії). Ці знання допоможуть вам не лише вчасно запобігати ускладненням, а й покращити якість життя ваших пацієнтів. • 1. Класифікація травматичних уражень ока. • 2. Сучасні методи діагностики травматичних уражень ока. • 3. Клінічна картина травм переднього відділу ока. • 4. Клінічна картина травм заднього відділу ока. • 5. Невідкладна допомога в разі травм ока. • 6. Сучасне хірургічне лікування переднього відділу. • 7. Вітреоретинальна хірургія в разі травм заднього відділу. • 8. Прогноз та профілактика ускладнень. • 9. Відповіді на запитання учасників.

Даний курс БПР присвячений темі функціональних розладів шлунково-кишкового тракту. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники здобудуть навички: • Застосовувати Римські критерії IV для діагностики функціональних розладів ШКТ. • Використовувати біопсихосоціальну модель для комплексного збору анамнезу. • Ідентифікувати симптоми тривоги («червоні прапорці») для виключення органічної патології. • Інтерпретувати результати специфічних досліджень: фекального кальпротектину, серології на целіакію та дихального тесту. • Призначати та контролювати дієтотерапію, зокрема дієту з низьким вмістом FODMAP. • Обирати та титрувати фармакотерапію: спазмолітики, пробіотики та нейромодулятори. • Застосовувати валідовані шкали для об’єктивізації стану пацієнта. • Вести пацієнтів із синдромом перехресту, зокрема при поєднанні функціональних розладів ШКТ та ГЕРХ. • Адаптувати тактику лікування для вагітних жінок і дітей. • Проводити консультування щодо модифікації способу життя та важливості психотерапії. Програма заходу • Заняття • 02:52:53 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Як диференціювати функціональні та органічні захворювання ШКТ, використовуючи «червоні прапорці»? • Які патогенетичні механізми лежать в основі вісцеральної гіперчутливості та як на них впливати терапевтично? • Як застосовувати біопсихосоціальну модель для побудови довірливих стосунків з пацієнтом та підвищення комплаєнсу? • Які особливості збору анамнезу у пацієнтів з підозрою на функціональний розлад? • Яка роль дієтичних інтервенцій, зокрема FODMAP-дієти, у лікуванні синдрому подразненого кишечника (СПК)? • Як обґрунтовано обирати пробіотичні препарати, враховуючи штамоспецифічність їхніх ефектів? • Які існують алгоритми лікування СПК та функціональної диспепсії залежно від домінуючих симптомів? • У яких випадках доцільне призначення нейромодуляторів (антидепресантів) і як обрати оптимальний препарат? • Які особливості ведення пацієнтів з синдромом перехресту (overlap syndrome)? • Які підходи до терапії функціональних розладів є безпечними для вагітних жінок та дітей? • Яка тактика ведення пацієнтів з функціональною диспепсією, асоційованою з H. pylori? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Судинні катастрофи черевної порожнини часто маскуються під неспецифічний абдомінальний біль, і водночас вони є станами з критично обмеженим часом для діагностики та втручання. У цих ситуаціях судинний компонент моє бути одним із пріоритетних діагностичних напрямів. Ультразвукове дослідження в перші хвилини огляду дає змогу швидко оцінити стан аорти й магістральних судин, виявити ознаки тромбозу, ішемії чи активної кровотечі та визначити подальшу тактику: від негайної КТ-ангіографії до термінового інтервенційного втручання. На цьому заході ви зможете сформувати чітке клінічне бачення судинної патології як причини абдомінального болю, розглянете стартовий алгоритм ургентної УЗД, підходи до оцінювання аорти й великих судин, діагностику гострої мезентеріальної ішемії, портально-мезентеріального тромбозу, органних інфарктів і псевдоаневризм. Також ви дізнаєтеся про можливості CEUS як інструмента уточнювальної діагностики та проаналізуєте реальні клінічні кейси з практики. Після проходження майстер-класу ви зможете швидко і структуровано оцінювати пацієнтів з гострим болем у животі та приймати обґрунтовані рішення щодо подальшої тактики ведення. • Чому ця тема критична? • “Біль у животі” як судинний діагноз: коли рахунок іде на години. • Межі УЗД і де саме УЗД дає найбільшу цінність у перші 10 хвилин. • Стартовий ургент-алгоритм УЗД. • Аорта і великі судини. • Гостра мезентеріальна ішемія. • Портально-мезентеріальний тромбоз: від випадкової знахідки до сепсису. • Органні інфаркти й судинні “маски” (інфаркт селезінки, інфаркт нирки, печінкова артеріальна катастрофа). • Псевдоаневризми й активна кровотеча після процедур, панкреатиту. • Можливості CEUS як “вирішального” інструмента в судинних катастрофах. • Типові помилки навіть у досвідчених та шляхи запобігання їм. • Практичні інструменти: • чекліст ургентного протоколу; • алгоритми “УЗ-ознака → наступний крок” (КТ-ангіографія/ангіо/хірург); • показові кейси із розбором. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Майже 3 мільярди випадків хвороб травної системи щороку — цифра, яка робить розлади ШКТ однією з наймасштабніших проблем сучасної медицини. І це не лише про травлення — це про імунітет, метаболізм, психічне та серцево-судинне здоров’я. Дисбіоз, підвищена проникність кишківника, запалення — усе це запускає каскад системних порушень, від ендокринних до автоімунних. Цей інтенсив допоможе лікарям побачити ШКТ як ключову відправну точку для відновлення здоров’я. Ви отримаєте інструменти функціональної медицини для глибшої діагностики, роботи з мікробіомом і застосування інтегративних рішень у терапії пацієнтів. Нове бачення ШКТ — чому саме кишківник часто стає відправною точкою хронічних хвороб і як його стан впливає на серце, мозок, гормони та імунітет. Розбір механізмів “зсередини” — синдром дірявого кишківника, дисбіоз, хронічне запалення та їхній зв’язок із діабетом, аутоімунними і неврологічними розладами. Практику, а не теорію — як інтерпретувати сучасні аналізи (мікробіом, маркери запалення, тести на проникність) і застосовувати їх у роботі. Інструменти для лікування — 4R-програма, нутрицевтики, дієта, пробіотики, робота зі стресом і способи зменшити токсичне навантаження. Доступ до ком’юніті лікарів, які впроваджують функціональну медицину в Україні. Клінічні кейси — що реально працює у пацієнтів із ГЕРХ, СРК, хронічним колітом чи функціональною диспепсією. Професійний апгрейд — знання, які виведуть вашу практику на новий рівень та дозволять допомагати пацієнтам зі складними випадками. Сертифікат та бали БПР після успішного проходження курсу та тестування. Програма заходу • Роль кишківника в системній патології. • Основи фізіології кишківника. • Фактори, що пошкоджують кишковий бар’єр (генетика, дієта, стрес та інше). • Імунологічний бар’єр (імунітет травної системи). • Імунна система як найбільший фактор, що визначає загальний стан здоров’я та довголіття. • Мікробіом кишківника (все, що ви хотіли знати про мікробіом). • Роль LPS у довголітті мозку. Чи є галактин-3 новою мішенню для боротьби з деменцією? Вісь кишківник-мозок. • Підвищена частота виникнення системного запалення на серцево-судинні захворювання при дисбактеріозі ротової порожнини. • Діагностика захворювань ШКТ. • Кандида: патогенетичні механізми, імунна ескалація, функціональні терапевтичні стратегії. • Лікування захворювань ШКТ (4R програма). • Мікробіота та ментальне здоров’я: доказова медицина. Про депресію, тривогу, ПТСР, розлади аутичного спектру. • Діалог зі спікерами та практичні поради. • А. В. Примак (запис) • П. Де Седелер (запис) • Є. М. Денисов • Q&A сесія Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Травма печінки – одна з найбільш клінічно значущих проблем ургентної хірургії, що асоціюється зі значним ризиком масивної кровотечі, гемодинамічної нестабільності, біліарних ускладнень і високим рівнем летальності. Вибір тактики ведення пацієнта – від консервативного підходу до ендоваскулярних втручань чи невідкладної операції – безпосередньо впливає на його прогноз. Для цього необхідно досконало знати сучасні рекомендації, принципи ATLS, застосування шкал тяжкості ушкоджень і концепцію damage control surgery. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до первинного оцінювання пацієнта з травмою печінки, зокрема використання валідованих шкал тяжкості й алгоритмів ATLS. Ви побачите можливості non-operative management, показання до консервативного ведення та роль комп’ютерної томографії з контрастуванням у прийнятті клінічних рішень. Окрім цього, ви опануєте ендоваскулярні методи контролю кровотечі, принципи оперативного лікування із застосуванням damage control surgery, а також сучасні підходи до резекційних і реконструктивних втручань. Після навчання ви зможете своєчасно ідентифікувати ознаки внутрішньої кровотечі, об’єктивно оцінити тяжкість стану пацієнта й обрати оптимальну тактику лікування залежно від клінічної ситуації. • Сучасна класифікація травм печінки та первинне оцінювання пацієнта: • шкали тяжкості ушкоджень; • ATLS-підхід; • особливості гемодинамічного оцінювання у дорослих і дітей. • Тактика non-operative management, межі можливостей: • показання до консервативного ведення; • роль КТ з контрастуванням; • критерії переходу до операції. • Ендоваскулярні методи контролю кровотечі: • ангіографія та емболізація при травмі печінки; • місце гібридного підходу; • доступність методу в ургентних умовах. • Оперативне лікування – damage control surgery при тяжкій травмі печінки: • packing печінки; • Pringle maneuver; • тимчасовий гемостаз; • staged surgery та повторні ревізії. • Резекційні втручання та реконструктивна хірургія: • коли виправдана анатомічна/неанатомічна резекція; • травма магістральних судин і жовчних проток; • мультидисциплінарний підхід. • Післяопераційні ускладнення та їх менеджмент: • повторна кровотеча; • білома, жовчні нориці; • абсцеси, сепсис, печінкова недостатність. • Клінічні кейси – дорослий vs дитячий пацієнт: • розбір реальних сценаріїв; • відмінності тактики. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

​Якість лабораторних результатів напряму залежить від точності та надійності застосовуваних методів. Верифікація прецизійності є основним етапом контролю функціональних характеристик лабораторних методів, адже вона забезпечує передбачуваність і стабільність отриманих даних. Правильність результатів необхідна для прийняття коректних рішень лікарями різних спеціальностей. Відсутність знань про сутність прецизійності та її верифікації може призвести до неправильного організування лабораторного процесу, виникнення необґрунтованих помилок у вимірюваннях або ігнорування критичних відхилень. Це значно ускладнює оцінку достовірності результатів і погіршує якість медичної допомоги. Навчальний курс «Покрокова верифікація прецизійності лабораторного методу: 5 днів-2 рівні-1 результат» буде присвячений вивченню теоретичних основ та практичних аспектів верифікації прецизійності лабораторних методів. Учасники дізнаються, які ресурси потрібні для проведення верифікації, хто має відповідати за цей процес, а також отримають покроковий алгоритм виконання. Особлива увага буде приділена аналізу складних випадків, коли результати викликають сумніви, та прийняттю обґрунтованих рішень на основі отриманих даних. Курс також розкриє, як організувати командну роботу та ефективно планувати верифікацію в умовах обмежених ресурсів. • Верифікація прецизійності: для чого вона потрібна? • Теоретичні основи та обґрунтування верифікації прецизійності • Хто має проводити верифікацію: чи потрібен окремий спеціаліст? • Ресурси та підготовка до верифікації • Гарантований стресс чи цікавий квест? • Покроковий алгоритм виконання верифікації прецизійності • Приголомшливі результати, які лякають • Оцінка отриманих даних та варіанти рішень • Відповіді на питання учасників

Які ключові патофізіологічні механізми лежать в основі кашлю при ушкодженні респіраторного 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Які ключові патофізіологічні механізми лежать в основі кашлю при ушкодженні респіраторного епітелію? Як клінічно диференціювати кашель, спричинений вірусною інфекцією, та підібрати практичні рішення для ведення пацієнта. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center