Заходи БПР — Загальна практика - сімейна медицина 2026

1. Відеолекція Мітохондріальна дисфункція як спільна ланка неврологічних, психічних і метаболічних розладів: Мітохондрії: роль у регуляції енергії, стресу, запалення та нейромедіації. Основні механізми мітохондріальної дисфункції. Неврологічні та психічні прояви — хронічна втома, депресія, тривожність, аутизм, когнітивний спад. Метаболічні наслідки Лабораторні маркери мітохондріальної дисфункції Практичні підходи до підтримки Діагностичні алгоритми для лікаря 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Депресія в літніх людей рідко виглядає як класичний смуток чи апатія. Частіше це біль, безсоння або постійна втома, які лікар легко може сприйняти за соматику. У результаті пацієнт отримує купу обстежень і ліків, але не те лікування, яке дійсно потрібно. На заході ми зʼясуємо, як виглядає депресія у старшому віці, чому її плутають з деменцією, як соматичні хвороби маскують психічні симптоми. Ви отримаєте прості інструменти для скринінгу та навчитеся читати між рядками у розмові з пацієнтом. Після навчання ви зможете вчасно розпізнавати депресію навіть у нетипових випадках, відрізняти її від деменції чи проявів хронічних захворювань, обирати безпечне й ефективне лікування. Ці знання допоможуть уникати помилок і реально покращувати якість життя ваших літніх пацієнтів, для яких депресія надто часто залишається «невидимою». • Модуль 1. Актуальність проблеми депресії в людей похилого віку • Світова й українська статистика: поширеність, недооціненість проблеми • Вплив депресії на якість життя, функціональність і тривалість життя • Чому депресія часто залишається «невидимою» для лікарів та родичів • Модуль 2. Біологічні та психосоціальні чинники депресії в старості • Старіння мозку: зміни нейромедіаторів, когнітивний спад • Втрата соціальних ролей, самотність, вдівство, ізоляція • Хронічні соматичні захворювання як фактор ризику • Взаємодія біологічних і психосоціальних механізмів • Модуль 3. Особливості клінічної картини • Відмінності від депресії в молодому віці • Переважання соматичних скарг, атипові прояви • Зв’язок з когнітивними порушеннями («псевдодеменція») • Часті помилки в діагностиці • Модуль 4. Коморбідність: депресія та соматичні хвороби • Серцево-судинні захворювання і депресія • Цукровий діабет, хронічний біль, онкологія • Депресія як фактор несприятливого прогнозу при соматичних хворобах • Взаємне «підсилення» симптомів • Модуль 5. Діагностика: як не проґавити депресію в літніх пацієнтів • Скринінгові інструменти (GDS, PHQ-9, HADS) • Особливості клінічного інтерв’ю • Як відрізнити депресію від деменції • Роль сім’ї та лікарів первинної ланки • Модуль 6. Лікування: мультидисциплінарний підхід • Медикаментозна терапія: антидепресанти для людей похилого віку (особливості вибору, взаємодії) • Немедикаментозні методи: психотерапія, фізична активність, соціальна підтримка • Сучасні підходи: нейростимуляція, інноваційні методи • Проблема прихильності до лікування • Модуль 7. Профілактика та покращення якості життя • Як запобігти розвитку депресії в літніх пацієнтів • Роль соціальної активності, хобі, підтримки сім’ї • Профілактика в закладах охорони здоров’я та геріатричних центрах • Стратегії «успішного старіння» • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Рентгенівський знімок або візуалізує патологію, або її приховує – залежить від укладки. Шийний відділ хребта є однією з найскладніших анатомічних зон для візуалізації, а патологічні стани у цій ділянці – одні з найнебезпечніших. Нестабільність, мікротравми, дегенеративні зміни чи компресія – все це потребує негайної уваги. Тому, точність рентген-укладки у цих випадках є вкрай важливою. На майстер-класі ви розглянете всі основні укладки для дослідження шийного відділу: від стандартних ( задньої та бокової) до спеціальних (проєкція за Фухом, положення "плавця"). Дізнаєтесь, як обрати оптимальну позицію для візуалізації різних структур та уникнути спотворення зображення. Зважаючи на важливість оцінювання нестабільності, також увага буде приділена функціональним пробам – згинанню та розгинанню. Після навчання ви зможете впевнено визначати, яку укладку застосувати в конкретній клінічній ситуації: у разі травм, дегенеративних процесів. Рівень точності вашої діагностики стане вищим, а ризик пропустити патологію – нижчим. • Основи рентген-анатомії та анатомічні особливості ШВХ. • Основні та спеціальні: укладки та проєкції для рентген-досліджень ШВХ задля виявлення можливих патологічних змін. • Аксіальні проєкції та дослідження в анатомічному положенні для візуалізації С3-С7. Спеціальні проєкції для візуалізації С1-С2. • Бічні укладки в орто-, латеропозиції та у положенні "плавця". • Косі укладки та функціональні проби. • Критерії оцінювання правильного виконання рентгенограм ШВХ. • Клінічна значущість спеціальних видів укладок. • Короткий огдяд деяких патологічних станів ШВХ, що зустрічаються найчастіше. • Відповіді на запитання учасників.

Метаболічний синдром напряму пов’язаний з розвитком серцево-судинних захворювань, цукрового діабету 2 типу та передчасних ускладнень. Попри це, його часто ведуть фрагментарно: окремо артеріальну гіпертензію та окремо дисліпідемію чи порушення вуглеводного обміну. Кого і коли варто скринінгувати? Які критерії справді мають клінічну цінність? Де межа між достатнім контролем на первинній ланці та необхідністю залучення вузького спеціаліста? Цей майстер-клас для лікарів первинної ланки, які хочуть працювати доказово, уникати гіпердіагностики та хаотичних призначень, системно оцінювати ризики й впевнено супроводжувати пацієнтів із метаболічним синдромом у довгостроковій перспективі. Для тих, хто прагне чітких алгоритмів, клінічної логіки та практичних інструментів, що реально працюють в амбулаторній практиці. Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • кого слід активно скринінгувати на метаболічний синдром і з чого починати обстеження • які діагностичні критерії та показники реально допомагають у клінічних рішеннях • як оцінювати сумарний кардіометаболічний ризик і визначати пріоритети ведення • коли достатньо немедикаментозних втручань, а коли потрібна фармакотерапія • чіткі маркери, коли і до кого скеровувати пацієнта • роль сімейного лікаря в міждисциплінарному веденні пацієнта Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Біль у плечовому суглобі є однією з найчастіших причин звернення до ортопедів, ревматологів, лікарів спортивної медицини та спеціалістів ультразвукової діагностики. Володіння сучасними протоколами УЗД плечового суглоба та розуміння сонографічної анатомії мають вирішальне значення для своєчасного виявлення патології ротаторної манжети, сухожилля довгої голівки біцепса, бурситів та інших причин больового синдрому. Недостатнє знання ультразвукових критеріїв може ускладнювати диференційну діагностику, призводити до хибної інтерпретації знахідок і затримки призначення оптимального лікування. На цьому майстер-класі ви розберете нормальну сонографічну анатомію плечового суглоба, сучасний протокол ультразвукового дослідження та типові патологічні зміни. Ви навчитеся оцінювати стан довгої голівки біцепса, субскапуляріса, надостьового та підостьового м’язів, виявляти субакроміально-субдельтоподібний бурсит, діагностувати розриви ротаторної манжети, дегенеративні зміни акроміально-ключичного суглоба, а також розпізнавати ознаки адгезивного капсуліту та спортивних ушкоджень плеча. Після навчання ви зможете впевнено та послідовно виконувати УЗД плечового суглоба відповідно до сучасних рекомендацій, проводити диференційну діагностику найпоширеніших патологічних станів і формулювати клінічно значущі висновки. • Основи ультразвукового дослідження плечового суглоба • Довга голівка біцепса • Субскапуляріс • Надостьовий м’яз • Підостьовий м’яз та teres minor • Субакроміально-субдельтоподібна бурса • Акроміально-ключичний суглоб • Гленогумеральний суглоб • Дельтоподібний м’яз та м’які тканини • Повний протокол УЗД плечового суглоба • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Патологія довгої голівки біцепса • Патологія субскапуляріса • Патологія надостьового сухожилля • Патологія підостьового м’яза та teres minor • Субакроміально-субдельтоподібний бурсит • Розриви ротаторної манжети • Патологія акроміально-ключичного суглоба • Заморожене плече • Нестабільність та спортивна патологія плеча • Клінічні кейси • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Електронний навчальний курс тривалістю 15 академічних годин із можливістю отримати 15 балів БПР. Дата проведення: 02.07.2026-31.12.2026. Курс рекомендовано за спеціальностями: психотерапія, неврологія, психіатрія, загальна практика - сімейна медицина, дитяча психіатрія, медична психологія. Після проходження курсу ви опануєте методи лікування, які реально працюють: DBT, MBT, схема-терапію та сучасну фармакотерапію. Ви розберете алгоритми роботи із суїцидальними думками, самоушкодженням та афективними зривами в реальній клінічній практиці. Ви зрозумієте нейробіологію емоційної нестабільності, роль порушень регуляції емоцій, системи прив’язаності та імпульс-контролю у формуванні клінічної картини. Ви опануєте навички ефективної взаємодії з пацієнтом, навчитеся будувати контакт під час криз і підтримувати терапевтичний альянс. Ви навчитеся відрізняти межовий розлад особистості від БАР, КПТСР, РДУГ та психотичних розладів. Після завершення курсу можна пройти тестування та отримати сертифікат. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Суїцидальна поведінка є однією з найбільш недооцінених проблем у клінічній практиці, оскільки значна частина пацієнтів не звертається по спеціалізовану психіатричну допомогу і потрапляє в поле зору лікаря лише через соматичні скарги або випадкові звернення. Первинна ланка часто є єдиною точкою контакту, де ризик можна вчасно розпізнати. У 2026 році впровадження нового Стандарту медичної допомоги «Суїцидальна поведінка» (наказ МОЗ №546 від 24.04.2026) формалізувало вимоги до скринінгу, перетворивши його з клінічної інтуїції на обов’язковий компонент медичної допомоги. На цьому заході ви розглянете практичний алгоритм дій лікаря відповідно до оновленого Стандарту: від моменту первинного контакту до проведення скринінгу, комплексної оцінки ризику та формування індивідуального плану безпеки. Ви розберете критерії, за якими визначається необхідність скринінгу, структура оцінки після позитивного результату, принципи взаємодії з пацієнтом і його оточенням, а також підходи до маршрутизації в межах системи охорони здоров’я. Після навчання ви зможете виявляти ознаки суїцидального ризику незалежно від первинної скарги пацієнта, проводити структурований скринінг згідно з новим Стандартом, формувати індивідуальний план безпеки та приймати рішення щодо подальшої маршрутизації. • Вступ • Актуальність теми. Чому скринінг суїцидальної поведінки — завдання не тільки психіатра, а кожного лікаря первинної ланки. Огляд нового Стандарту МОЗ (наказ № 546 від 24.04.2026). • Що таке суїцидальна поведінка: визначення та коди • Визначення ВООЗ: суїцидальні думки (ідеї), плани, спроби самогубства та самогубство. Кодування за НК 025:2021 (Х60-Х84). Чому це не один стан, а спектр. • Хто і де має проводити скринінг • Первинна медична допомога, спеціалізована психіатрична допомога, невідкладна допомога — три точки контакту. Які ознаки є показанням до скринінгу: виражений емоційний дистрес, безнадія, хронічний біль, психічні та поведінкові розлади. • Клінічний приклад: пацієнт із хронічним болем на прийомі у терапевта • Розбір ситуації, коли соматична скарга маскує суїцидальний ризик; яке питання лікар повинен задати, але часто не задає. • Комплексна оцінка після позитивного скринінгу • Що входить в оцінку: психосоціальний статус, психічна коморбідність, соціальна ситуація, соматичний стан. Чому оцінка кожної спроби проводиться окремо. • Індивідуальний план безпеки • Структура плану: поточний стан, фактори ризику, захисні фактори, потреба в подальшому супроводі. Практичні приклади формулювань для плану. • Підходи до лікування та супровід • Комбінований підхід: фармакологічні й нефармакологічні методи. Повторна оцінка стану при зміні формату лікування (наприклад, виписка зі стаціонару). Залучення близького оточення з урахуванням конфіденційності. • Обговорення клінічного випадку та відповіді на запитання • Розбір кейсу від первинного контакту до складання плану безпеки; типові помилки маршрутизації. • Рефлексія та підведення підсумків • Ключові кроки алгоритму: скринінг → комплексна оцінка → план безпеки → лікування і супровід. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

1. Відеолекція Фізична терапія для фахівців: як не вигоріти тілом, коли вигорів емоційно Як виглядає тілесне вигорання: мікроознаки Основи тілесної саморегуляції для фахівця (під час роботи та після) Межі в роботі з “емоційно важкими” пацієнтами Протокол “швидкого перезавантаження” за 3–5 хвилин Превенція вигорання: щоденні мікрозвички 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

У психіатрії побічні ефекти часто змушують пацієнта здаватися й відмовлятися від лікування. Ліки можуть допомагати контролювати розлади, але вони ж можуть приносити і нові труднощі – від фізичного дискомфорту до втрати довіри до терапії. Вміти вчасно помітити ці сигнали й допомогти пацієнту важливо не лише для психіатра. Часто сімейний лікар, терапевт, невролог чи кардіолог стають першими, хто бачить, що щось пішло не так. На цьому заході ви навчитеся розпізнавати й розуміти різні побічні ефекти, правильно користуватися скринінговими шкалами, уважно спостерігати за пацієнтом у динаміці й вести діалог із ним та його родиною. Ви отримаєте чіткі алгоритми дій: коли достатньо відкоригувати дозу, коли краще змінити препарат, а коли доцільно додати ад’юванти. Після навчання ви почуватиметеся впевненіше у складних ситуаціях, зможете швидко реагувати на побічні ефекти й підвищувати прихильність пацієнтів до лікування, зберігаючи довіру та якість життя. • Вступ. Актуальність теми • Значення психофармакотерапії у сучасній психіатрії. • Проблема побічних ефектів: вплив на прихильність, якість життя та прогноз. • Епідеміологія побічних ефектів • Частота виникнення при різних класах препаратів (антипсихотики, антидепресанти, нормотиміки, транквілізатори). • Ризикові групи пацієнтів (літні, молодь, пацієнти з коморбідними станами). • Вплив на прихильність до лікування: статистика припинення терапії. • Механізми та класифікація побічних ефектів • Основні фармакодинамічні механізми (дофамін, серотонін, ГАМК, норадреналін). • Класифікація за типом: екстрапірамідні, метаболічні, сексуальні, кардіоваскулярні, седативні. • Приклади найбільш поширених побічних реакцій. • Запобігання та моніторинг • Принципи вибору препарату з урахуванням профілю безпеки. • Супутні обстеження (ЕКГ, лабораторні аналізи, контроль ваги, пролактину, глюкози, ліпідів). • Роль мультидисциплінарної команди. • Виявлення побічних ефектів • Скринінгові шкали та опитувальники. • Спостереження у динаміці: як правильно ставити запитання пацієнту. • Робота з родиною: як збирати додаткову інформацію. • Корекція побічних ефектів • Алгоритми дій: зниження дози, перехід на інший препарат, комбінована терапія. • Використання ад’ювантів (антипаркінсонічні засоби, бета-блокатори, пробіотики тощо). • Психоосвіта пацієнтів та їхніх близьких. • Клінічні кейси • Розгляд прикладів з практики лікаря: алгоритм дій, розбір помилок та вдалих стратегій. • Q&A-сесія • Обговорення складних клінічних випадків учасників. • Поради щодо ведення пацієнтів із резистентними побічними ефектами. • Узагальнення ключових практичних висновків.

Цей комплексний курс розроблений для медиків і фахівців галузі здорового харчування, які прагнуть здобути експертні знання з нутриціології та дієтології. Програма надає глибокі знання про фундаментальні принципи та сучасні тенденції у нутриціології, безпеку харчування, антропометрію, а також оцінку енергетичного балансу. Студенти вивчають вплив харчування на фізіологію та метаболізм людини, розглянуть стратегії дієтологічної корекції та набудуть практичних навичок для індивідуалізації харчових планів. Освітня програма акцентує на інноваційних дослідженнях та доказових підходах, що дозволяє формувати глибоке розуміння механізмів харчування і його впливу на організм. Медичні фахівці отримують додатковий сертифікат з 127 балами БПР. Реєстраційний номер провайдера заходів БПР в Центрі якості освіти МОЗ України 2354. Реєстраційний номер заходу в системі Центру Тестування МОЗ №1029607. Доступні завантажувані матеріали, офіційний сертифікат і підтримка інструктора. Кількість учасників необмежена. Програма заходу • 4 місяці інтенсивного навчання • 6 насичених модулів • 89 відеоуроків тривалістю до години • Модеровані академічні дебати з етичних та клінічних аспектів практики • Онлайн-зустрічі з лекторами — розгляд клінічних випадків у форматі аналітичних презентацій з експертною модерацією • 3-денний міжмодульний практикум з реальними кейсами • Модульні інтерактивні консультаційні сесії у форматі «питання-відповідь» після кожного модуля • Тести до кожного модуля — контроль якості засвоєння матеріалу після вебінарів з лекторами • Підсумкова сертифікаційна клініко-аналітична робота з розробкою індивідуальної нутритивної стратегії на тему • Сертифікат, що підтверджує здобуті компетенції • Дата старту: 28.07.2026 • Період доступу: 365 Дні • 6 онлайн-тести Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Інгаляційна терапія є не тільки поширеним та ефективним методом лікування захворювань дихальної системи, а справжньою системою, ефективність якої залежить від точності дій кожного учасника процесу, зокрема медичної сестри. За даними ВООЗ, до 50% пацієнтів із бронхіальною астмою неправильно використовують інгалятори. А це значно погіршує результативність лікування та підвищує ризик ускладнень. Тим фахівцем, хто може своєчасно виявити помилки й навчити пацієнтів правильно користуватись інгалятором, є медсестра. Крім технічного супроводу, важливу роль відіграє й комунікаційна складова: підтримка прихильності до лікування, пояснення пацієнтові сенсу терапії, мотивація до регулярного використання препаратів. Особливо це важливо для людей похилого віку або дітей, які часто потребують додаткового контролю та навчання. Лише 3 з 10 пацієнтів демонструють прихильність до терапії та правильну техніку інгаляції без додаткового інструктування. Отже, участь медсестри в цьому процесі має не лише клінічне, а й стратегічне значення для всієї системи охорони здоров’я, адже правильне виконання інгаляційної терапії запобігає загостренню захворювань, їхнім ускладненням та зменшує навантаження на стаціонари. Навчальний майстер-клас «Сестринський супровід пацієнтів з інгаляційною терапією» буде присвячений детальному розгляду ролі медсестри в ефективності інгаляційної терапії: від формування прихильності до лікування до контролю техніки виконання. У програмі: базове розуміння астми і ХОЗЛ, типові помилки у використанні дозованих аерозолів, порошкових інгаляторів та небулайзерів, а також практична демонстрація пристроїв. Окрему увагу буде приділено алгоритмам оцінювання техніки інгаляції, щомісячному контролю і взаємодії з пацієнтами та їхніми родинами. Також розглянемо, як медсестра може мотивувати пацієнтів не кидати терапію, навіть якщо їм «стало вже краще» чи «страшно так довго приймати гормони». • Актуальність теми: чому інгаляційна терапія – не просто «подихати через трубочку» • Роль медичної сестри у формуванні прихильності до лікування. • Коротко: що таке астма і ХОЗЛ (основи патофізіології для розуміння значення терапії). • Інгаляційні пристрої: огляд, техніка, типові помилки • Види інгаляторів: • дозований аерозольний (pMDI); • порошковий (DPI); • небулайзер. • Демонстрація: як виглядає кожен вид. • Типові помилки пацієнтів: • занадто швидке чи повільне вдихання; • не струшують інгалятор; • неправильна координація вдиху та натискання. • Роль медсестри: навчання техніки + щомісячний контроль • Контроль ефективності й прихильності до лікування. • Як зрозуміти, що пацієнт «не дихає правильно». • Контроль симптомів: короткий опитувальник (наприклад, ACT, mMRC). • Оцінювання техніки інгаляції на кожному візиті. • Робота з родичами (особливо у пацієнтів похилого віку). • Мотивація пацієнта • Чому пацієнти кидають лікування? Страх гормонів, «мені краще», вартість. • Техніка «мотиваційного інтерв’ю» в простому форматі для сестер. • Відповіді на запитання.

Ультразвукове оцінювання апендикса є важливим етапом у діагностиці гострого абдомінального болю. Правильність УЗ-діагностики базується на глибокому розумінні ехоанатомії, анатомічних варіантів розташування й патофізіологічних змін у разі запалення. Усвідомлення можливостей та обмежень ультразвукового методу при гострому й хронічному (резидуальному) апендициті дає лікарю змогу обґрунтовано інтерпретувати прямі та непрямі ехографічні ознаки, правильно обирати трансабдомінальний або трансвагінальний доступ і достовірно візуалізувати незмінений апендикс. Ці чинники визначають клінічну цінність дослідження та його вплив на подальшу тактику ведення пацієнта. На цьому заході ви розглянете основні ультразвукові критерії норми й патології апендикса, механізми формування ехографічних змін у разі запалення, а також типові діагностичні помилки. Ви знатимете, як правильно оцінити діаметр, копмресивність, васкуляризацію і стан навколишніх тканин. Ви навчитеся проводити диференційну діагностику навіть в умовах неоднозначної клінічної картини. Після навчання ви зможете робити точніші висновки УЗД в разі підозри на апендицит, орієнтуватися в атипових анатомічних варіантах і правильно диференціювати апендицит з гінекологічною, урологічною та кишковою патологіями. • Ехоанатомія апендикса. • Патофізіологія апендициту. • Можливості УЗД в діагностиці апендициту. • УЗД гострого апендициту. • УЗД хронічного (резидуального) апендициту. • Дифдіагностика гострого апендициту з іншими патологічними станами. • Візуалізація незміненого апендикса: • трансабдомінально; • трансвагінально. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Поява нових методів дослідження змушує переглядати підходи, які ще нещодавно вважалися стандартом. Частина лабораторних тестів поступово втрачає клінічну цінність через появу точніших та більш інформативних альтернатив. Необґрунтоване призначення застарілих досліджень може ускладнювати діагностичний процес, сприяти появі хибнопозитивних результатів та призводити до надмірної діагностики. Тому важливо орієнтуватися в сучасних діагностичних алгоритмах і розуміти, які дослідження дійсно впливають на клінічні рішення. На цьому заході ви дізнаєтеся, як змінились підходи в лабораторній медицині та чому деякі аналізи поступаються місцем більш точним методам. Ви навчитеся критично оцінювати діагностичну цінність лабораторних досліджень, обирати найбільш інформативні тести та уникати необґрунтованих призначень. Отримані знання будуть корисними під час первинної та диференційної діагностики, формування плану обстеження та вибору оптимальної діагностичної тактики. Після навчання ви зможете орієнтуватися в сучасній доказовій базі лабораторної медицини, аргументовано обирати клінічно доцільні дослідження та критично оцінювати результати аналізів. • Оновлення діагностичних підходів як закономірний етап розвитку доказової медицини. • Чому деякі лабораторні дослідження втрачають клінічну цінність: нові докази, технології та зміна підходів до діагностики. • Найпоширеніші лабораторні дослідження, які сьогодні потребують перегляду або відмови від рутинного використання. • Сучасні альтернативи застарілим тестам: що рекомендують міжнародні настанови та доказова медицина. • Наслідки необґрунтованого призначення лабораторних досліджень: хибнопозитивні результати, надмірна діагностика та зайві витрати. • Роль фахівця лабораторної діагностики у впровадженні сучасних діагностичних алгоритмів. • Комунікація між лабораторією та клініцистом: як аргументовано обговорювати недоцільні або застарілі дослідження. • Особливості впровадження сучасних лабораторних підходів в українських реаліях. • Практичні приклади заміни застарілих досліджень на сучасні діагностичні рішення. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Лікарі здобудуть навички застосування концепції ВООЗ «5 моментів для гігієни рук» у клінічній практиці для мінімізації ризику перехресного інфікування. Учасники опанують стандартизовану техніку гігієнічної та хірургічної антисептики рук згідно з чинними національними та міжнародними протоколами, а також навчаться диференціювати показання до миття рук з милом і водою та використання спиртовмісних антисептиків залежно від клінічної ситуації. Розглядаються обґрунтований вибір антисептичних засобів з урахуванням їх спектра дії, експозиції та впливу на мікрофлору шкіри, профілактика й менеджмент контактного дерматиту, асоційованого з частою обробкою рук. Учасники опанують організацію системи моніторингу та аудиту дотримання правил гігієни рук персоналом у закладі охорони здоров’я. Програма заходу • Відеозаняття — 46:49 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Останні рекомендації ВООЗ та CDC щодо гігієни рук у закладах охорони здоров’я • Роль гігієни рук у запобіганні поширенню мультирезистентних штамів (MRSA, VRE, CRE) • Порівняльна ефективність та показання до використання спиртовмісних антисептиків і миття рук з милом, зокрема при контакті з пацієнтами з Clostridioides difficile • Поєднання використання медичних рукавичок та гігієнічної обробки рук • Поширені помилки при виконанні техніки обробки рук та способи їх уникнення • Доказові стратегії підвищення комплаєнсу медичного персоналу до виконання правил гігієни рук Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

29-30 вересня 2026 року. Реєстрація учасників до 16:30- 22.09.2026 року. Реквізити для оплати надійдуть на Вашу електронну пошту після реєстрації. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Ренопаренхіматозна артеріальна гіпертензія є однією з найбільш недооцінених причин вторинної гіпертензії. За даними клінічної практики, до 10-15% пацієнтів з АГ мають її вторинну форму, і ниркова патологія посідає провідне місце серед причин. Ренопаренхіматозна АГ часто маскується під первинну або резистентну гіпертензію, що призводить до тривалого неефективного лікування. На цьому заході ви дізнаєтеся про сучасні підходи до діагностики та ведення недуги, причини прогресування ХХН та прискореного судинного ремоделювання. Ви отримаєте чіткі алгоритми виявлення ниркової причини гіпертензії та навчитесь уникати типових клінічних помилок. Після навчання ви будете впевнено діяти у разі поєднання артеріальної гіпертензії зі зниженням швидкості клубочкової фільтрації, протеїнурією чи альбумінурією, погано контрольованою АГ на трьох і більше препаратах, а також у разі підвищеного рівня креатиніну в молодих пацієнтів. Окрема увага буде приділена огляду реальних клінічних кейсів та командній взаємодії з нефрологом. • Ренопаренхіматозна АГ як часта, але недооцінена причина вторинної гіпертензії • Патофізіологія: як ураження ниркової паренхіми запускає системне підвищення тиску • Кардіоренальні взаємозв’язки: роль РААС, натрійзалежних механізмів і судинного ремоделювання • Коли кардіолог має запідозрити ренопаренхіматозну природу АГ: клінічні червоні прапорці • Алгоритм обстеження: від скринінгу функції нирок до візуалізації • Диференціація: ренопаренхіматозна vs реноваскулярна vs есенціальна гіпертензія • Особливості антигіпертензивної терапії у разі ХХН та ураження нирок • Помилки в лікуванні: що погіршує функцію нирок і прогноз • Прогноз і серцево-судинні ризики у пацієнтів з ренопаренхіматозною АГ • Командний підхід: коли і як залучати нефролога • Сесія запитання-відповіді

Цей захід внесено до реєстру заходів Центру Тестування МОЗ України від провайдера БПР №2084 та спрямовано на підвищення кваліфікації лікарів. На заході будуть заслухані доповіді провідних спеціалістів у сфері медицини України. По завершенні заходу лікарям-учасникам будуть видані сертифікати, акредитовані балами БПР. Професійний простір для подій із якісним технічним та організаційним супроводом, включно з кейтерингом. Оснащення: проєктор, екран, акустична система, радіомікрофони, LED-освітлення, Wi-Fi, планшет/комп’ютер, відеокамера, фліпчарт. Зал у безпечному місці з укриттям, забезпечується безпека та комфорт. На заходах учасники отримають нові практики лікування та найсучасніші знання від провідних експертів, зможуть поспілкуватися з колегами, обмінятися досвідом і думками разом із професіоналами. Заходи сертифіковані на 9 акредитаційних балів БПР. Організатори підтримують професійний розвиток і співпрацюють з Міністерством охорони здоров’я України та Центром тестування. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Після проходження курсанту буде видано сертифікат. Після проходження курсанту будуть нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «невідкладна (екстрена) медична допомога». Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера