Заходи БПР — Загальна практика - сімейна медицина 2026

Фіброміалгія – одна з найбільш недооцінених і водночас складних патологій. Відсутність специфічного біомаркера, поєднання больового синдрому з психічною коморбідністю та розмитість меж між ревматологічними, неврологічними й психіатричними проявами призводять до затримки встановлення діагнозу. У багатьох випадках пацієнти протягом кількох років отримують симптоматичне лікування, а це призводить до хронізації болю та значного зниження якості життя. Так згодом формується стійка недовіра до системи охорони здоров’я. На цьому заході ви розглянете патофізіологію фіброміалгії, зокрема роль центральної сенситизації та нейрохімічних механізмів болю, пов’язаних із дефіцитом серотоніну й норадреналіну. Ви розберете особливості можливих психіатричних коморбідностей, зокрема депресію, тривожні розлади й посттравматичний стресовий розлад, а також навчитеся проводити диференційну діагностику між фіброміалгією і соматоформними розладами. Окремо будуть висвітлені питання сучасних діагностичних критеріїв, принципів раціональної фармакотерапії та ролі нефармакологічних методів лікування. Після навчання ви зможете своєчасно розпізнавати клінічні ознаки фіброміалгії та уникати типових клінічних помилок, зокрема необґрунтованої поліпрагмазії та недооцінення психічної коморбідності, а також формувати раціональну, патогенетично обґрунтовану терапевтичну стратегію. • 1. Фіброміалгія як розлад центральної сенситизації. • 2. Психіатрична коморбідність: депресія, тривога, ПТСР. • 3. Чи є відмінності між соматоформним розладом та фіброміалгією? • 4. Нейрохімія болю: дефіцит серотоніну й норадреналіну. • 5. Діагностичні критерії ACR чи МКХ. • 6. Раціональна фармакотерапія: антидепресанти й габапентиноїди. • 7. Нефармакологічні методи: роль КПТ і психоосвіти. • 8. Розбір реального кейсу: 7 років блукань між ревматологом, неврологом, гастроентерологом, де система зламалась і що зробив психіатр. • 9. Як говорити з пацієнтом без стигматизації: конкретні фрази для пояснення центральної сенситизації. • 10. Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Точне оцінювання перелому є ключем до правильного вибору лікування та запобігання ускладненням. Якщо його проґавити або вибрати неправильну методику остеосинтезу, то можна спричинити інвалідизацію. Особливо це важливо для проксимальних переломів стегна в літніх людей, діафізарних переломів після травми, вертлюгових переломів у пацієнтів з остеопорозом, дитячих переломів і переломів після стресового навантаження. На цьому заході ви дізнаєтеся, як правильно позиціонувати пацієнта і які проєкції потрібно робити, щоб точно оцінити зміщення і стабільність, а також розпізнавати приховані переломи. Після навчання ви зможете аналізувати знімки з погляду анатомії, біомеханіки й міжнародних класифікацій, приймати обґрунтовані клінічні рішення та говорити з травматологами однією мовою. • Класичні рентгенограми – ключ до виявлення переломів • Переломи стегна – серйозніше, ніж здається. • Летальність та інвалідизація: віддалені наслідки. • Анатомія та біомеханіка визначають локалізацію й характер перелому. • Класифікації Garden, Pauwels, AO/OTA: комунікація з травматологом чи забаганка? • Внесок рентгенлаборанта: чи достатньо будь-якої однієї проєкції? • Оцінюємо вісь, кут, зміщення, імпакцію, вторинні ознаки. • Невидимі й дитячі переломи: детальний аналіз та пошук невиразних змін. • Відповіді на запитання учасників.

Раптова втрата слуху не дає права на зволікання. У перші 72 години вирішується, чи зможе пацієнт знову почути світ, чи залишиться зі стійкою втратою слуху. Помилка в диференціації між сенсоневральною і кондуктивною формою, плутанина з отитом чи навіть банальною сірчаною пробкою може коштувати людині повноцінного життя. На заході ви навчитеся швидко й чітко відрізняти гостру втрату слуху від інших патологій, правильно збирати анамнез і проводити базові обстеження: від аудіометрії до камертональних тестів. Розглянете важливість часового фактора терапії, отримаєте покрокові алгоритми лікування та дізнаєтеся про особливості ведення пацієнтів із супутнім шумом у вухах, запамороченням чи після вірусних інфекцій. Після лекції ви зможете впевнено діяти в перші критично важливі години, мінімізувати діагностичні помилки й підвищити ефективність лікування. • План ведення пацієнта із SSNHL (Sudden Sensorineural Hearing Loss). Визначення і терміновість. • Диференціація сенсоневральної та кондуктивної втрати слуху: • аудіометрія; • камертональні тести (Weber, Rinne); • огляд для виключення вторинних причин. • Збір анамнезу та клінічне обстеження. • Часовий фактор лікування. • Діагностика раптової втрати слуху. • Лікування. • Пацієнтоорієнтований підхід і реабілітація. • Відповіді на запитання

Внутрішній аудит може здатися лише формальністю. Але він є головним інструментом контролю якості у лабораторії. Без системного підходу неможливо виявити невідповідності – ризик помилок на аналітичному етапі зростає. Лікарі, лаборанти і керівники лабораторій мають знати, як планувати й проводити аудит, вести документацію та аналізувати результати відповідно до стандартів ISO 15189:2022. На цьому заході ви розглянете основні поняття внутрішнього аудиту, регламентуючі документи, порядок проведення перевірки та супровід документації. Ви навчитеся працювати з програмами аудиту, чеклістами й висновками та зможете одразу застосувати ці знання у вашій лабораторії. Після зустрічі ви будете організовувати внутрішній аудит так, щоб своєчасно виявляти невідповідності, оцінювати ризики та впроваджувати ефективні коригувальні дії. І жодна перевірка не буде для вас проблемою. • Розгляд основних понять. • Регламентуючі документи. • Порядок проведення внутрішніх аудитів. • Документальний супровід внутрішніх аудитів. • Розбір програми аудиту, чеклістів, висновків. • Відповіді на запитання глядачів

1. Відеолекція Підбір асистивних засобів та техніки переміщення пацієнтів у реабілітації Класифікація асистивних засобів Алгоритм підбору засобу Техніки безпечного переміщення пацієнтів Комунікація з пацієнтом і родиною Як отримати технічний засіб безкоштовно за державною програмою 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Рівень: Експерт. Термін реєстрації: 365 днів. Формат: Онлайн. Мова: Українська. Сертифікат: 5 балів БПР. Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Проводити диференційну діагностику екзантем на основі клініко-анамнестичних даних. 2. Інтерпретувати морфологію, локалізацію та еволюцію висипань для встановлення ймовірної етіології. 3. Застосовувати алгоритми для оцінки причинно-наслідкового зв’язку між прийомом лікарського засобу та появою екзантеми. 4. Визначати клінічні “червоні прапорці”, що вказують на розвиток тяжких шкірних побічних реакцій (SCARs), зокрема DRESS-синдрому. 5. Формулювати обґрунтований план обстеження пацієнта, включаючи лабораторні тести (загальний аналіз крові з формулою, біохімічні маркери). 6. Розробляти тактику ведення пацієнта: визначати показання до відміни препарату, призначати патогенетичну та симптоматичну терапію. 7. Надавати рекомендації щодо подальшого спостереження та профілактики медикаментозних реакцій. Програма заходу • Навчальна програма • Заняття • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Питання, що розглядаються: критерії розмежування вірус-асоційованої та медикаментозної екзантеми на основі клінічних і анамнестичних даних. • Роль лабораторних маркерів: еозинофілія, атипові лімфоцити, рівень печінкових трансаміназ. • Групи лікарських засобів, які найчастіше викликають макулопапульозні висипи. • Тактика ведення пацієнта з екзантемою на тлі прийому антибіотиків при встановленій вірусній інфекції, зокрема при інфекційному мононуклеозі. • Клінічні ознаки — предиктори розвитку DRESS-синдрому та інших тяжких шкірних побічних реакцій. • Підходи до топічної та системної терапії залежно від етіології та ступеня тяжкості. • Часовий лаг між прийомом препарату та появою висипу, специфічний для медикаментозної екзантеми. • Показання до проведення провокаційних тестів або шкірних алергопроб для підтвердження медикаментозної етіології. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

02.11-05.11.2026 Для неврологів, нейрохірургів та сімейних лікарів. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: Ідентифікація клінічних «червоних прапорців» у практиці кардіолога, нефролога, невролога та дерматолога. Проведення диференційної діагностики гіпертрофічної кардіоміопатії, протеїнурії неясного генезу та нейропатичного болю. Інтерпретація результатів біохімічного скринінгу (активність α-галактозидази А) та молекулярно-генетичних досліджень (аналіз гена GLA). Оцінка специфічних дерматологічних (ангіокератоми) та офтальмологічних (cornea verticillata) симптомів. Розробка алгоритму діагностичного пошуку при підозрі на рідкісне спадкове захворювання. Визначення показань до призначення та моніторингу ефективності ферментозамісної терапії. Організація каскадного скринінгу серед родичів пацієнта з підтвердженим діагнозом. Під час навчання розглядаються діагностична цінність класичної тріади симптомів, диференціація гіпертрофії міокарда за даними ЕхоКГ та МРТ серця, роль біомаркерів (лізо-Gb3), особливості ураження нирок, неврологічні прояви, алгоритми верифікації діагнозу, критерії ініціації ферментозамісної терапії та організація мультидисциплінарної команди. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Хронічний вплив ультрафіолетового випромінювання – один із основних факторів розвитку передракових і злоякісних захворювань шкіри. Пацієнти з вираженими ознаками фотопошкодження, актинічними змінами й множинними ураженнями, що формують так зване поле канцеризації, потребують особливї уваги, оскільки ці зміни створюють підґрунтя для розвитку плоскоклітинного раку та інших злоякісних новоутворень із потенційно несприятливим прогнозом. На цьому заході ви детально розберете патогенез фотопошкодження шкіри й механізми формування поля канцеризації. Ви розглянете клінічні ризики розвитку злоякісних новоутворень у пацієнтів з хронічним УФ-ураженням, а також навчитеся проводити диференційну діагностику передракових і злоякісних процесів. Ви матимете змогу провести порівняльне оцінювання ефективності різних терапевтичних підходів та навчитися вибирати найефективніший метод для кожного кейсу. Після навчання ви зможете визначати ступінь онкологічного ризику в разі фотоуражень шкіри й формувати обґрунтований алгоритм діагностики, лікування та профілактики. • Вступ, актуальність • Концепція поля канцеризації: патофізіологія + клініка • Клінічні пастки при актинічному кератозі • Реальні ризики переходу в c-r • Методи терапії поля канцеризації (PDT, топічна, кріо) • Алгоритм дій та тактика ведення пацієнтів • Найчастіші системні помилки • Відповіді на запитання

Патологія носової перегородки та носових раковин є причиною хронічної закладеності носа, рецидивних синуситів, головного болю та погіршення нюху. Важливо вміти діагностувати ці стани й чітко визначати, коли консервативне лікування неефективне і без хірургічного втручання вже не обійтись. На цьому заході ви дізнаєтесь, як оцінювати показання та протипоказання до операцій, правильно інтерпретувати КТ й ендоскопічні дані та обирати оптимальний метод лікування: від традиційної септопластики до ендоскопічних та комбінованих втручань. Ви розглянете реальні клінічні приклади й інтраопераційні ситуації, що допоможуть краще сформувати ваше власне клінічне мислення і точність прийняття рішень. Після навчання ви зможете впевнено вести пацієнтів з патологією носової перегородки та носових раковин і гарантувати їм безпечне й ефективне лікування. • Вступ. Основні показання й протипоказання до оперативного втручання • Анатомо-фізіологічні передумови • Будова перегородки носа та нижніх носових раковин. • Патофізіологія деформацій перегородки й гіпертрофії раковин. • Діагностика патології носової перегородки та носових раковин • Комп’ютерна томографія (КТ) • Септопластика • Традиційні та сучасні хірургічні техніки. • Ендоскопічні методи та їхні переваги. • Інтраопераційні аспекти • Вазотомія • Основні методики • Комбіновані втручання (септопластика + вазотомія) • Розбір клінічних випадків • Післяопераційний період та нагляд • Ранній післяопераційний період • Перший тиждень • Перший місяць • Пізній період • Довгостроковий нагляд • Відповіді на запитання

Артеріальна гіпертензія під час вагітності є однією з провідних причин материнської та перинатальної захворюваності й смертності, а також важливим маркером майбутнього серцево-судинного ризику в жінки. Підвищення частоти гіпертензивних розладів асоціюється зі старшим віком вагітних, поширеністю ожиріння, метаболічного синдрому та хронічної артеріальної гіпертензії. Неправильна або несвоєчасна діагностика прееклампсії та важких форм АГ може призводити до розвитку тяжких ускладнень і значного погіршення перинатальних наслідків. На цьому заході ви розглянете принципи класифікації артеріальної гіпертензії у вагітних, навчитеся диференціювати хронічну гіпертензії, гестаційну гіпертензію та прееклампсію і засвоїте алгоритми моніторингу артеріального тиску в динаміці вагітності. Ви опануєте підходи до оцінювання материнського й фетального ризику, сучасні стратегії медикаментозної терапії, зважаючи на безпеку препаратів, тактику ведення тяжкої гіпертензії та прееклампсії, а також особливості післяпологового спостереження. Окрім цього, до вашої уваги будуть представлені реальні клінічні кейси, на основі яких проаналізуємо типові помилки лікарів у діагностиці та веденні пацієнток із гіпертензивними станами під час вагітності, а також способи їх уникнення в щоденній практиці. Після навчання ви зможете своєчасно виявляти гіпертензивні розлади вагітності, обґрунтовано обирати тактику лікування та маршрутизації пацієнтки й зменшити ризик тяжких перинатальних ускладнень. • Фізіологічні зміни серцево-судинної системи під час вагітності + класифікація АГ у вагітних • Хронічна, гестаційна гіпертензія та прееклампсія: основні відмінності • Сучасні підходи до діагностики та моніторингу АТ під час вагітності • Типові помилки у затримці діагностики АГ у вагітних на прикладі клінічного кейсу • Оцінювання материнського й фетального ризику • Медикаментозна терапія АГ у вагітних: що дозволено, а що протипоказано • Тактика ведення тяжкої артеріальної гіпертензії та прееклампсії • Післяпологове спостереження та довгостроковий серцево-судинний ризик • Вагітність як ранній маркер майбутньої серцево-судинної патології у жінки • Відповіді на запитання учасників

Адаптивний спорт потрібно визначати не лише як звичайну фізичну активність – він є потужним засобом соціальної інтеграції та психологічної підтримки для ветеранів і людей з інвалідністю. Адаптивний спорт відкриває можливості для активної участі в житті громади, сприяє відновленню самооцінки та формуванню нових життєвих орієнтирів через рухову активність. Така діяльність не лише впливає на особисту трансформацію, а й допомагає суспільству змінити уявлення про силу, можливості та гідність. Цей напрям стимулює формування культури свідомого вибору на користь активного й повноцінного життя. У центрі такого підходу – ідея, що кожен має право реалізувати свій потенціал без обмежень і стигми. Метадані свідчать, що участь у таких програмах сприяє покращенню як фізичного, так і психічного здоров'я. Наприклад, метааналіз, опублікований у 2023 році на ресурсі MDPI, показав, що адаптивний спорт позитивно впливає на якість життя людей з фізичними обмеженнями, зокрема, зменшуючи симптоми депресії та тривожності. Ці результати підкреслюють важливість інтеграції адаптивного спорту в реабілітаційні протоколи, особливо для ветеранів та осіб з травмами. В Україні, з огляду на теперішню ситуацію, актуальність таких підходів лише зростає, вимагаючи мультидисциплінарного підходу та співпраці між лікарями, фізичними терапевтами й іншими фахівцями. Навчальний майстер-клас «Адаптивний спорт у системі реабілітації» буде присвячений вивченню такої діяльності як важливого елементу сучасної реабілітації пацієнтів з фізичними обмеженнями. Учасники розглянуть види адаптивного спорту й роль лікаря в міждисциплінарній команді з реабілітації. Окрему увагу буде приділено фізіологічним і психоемоційним ефектам занять, показанням і обмеженням до участі, а також профілактиці травм. Будуть наведені практичні випадки інтеграції спорту в реабілітаційний маршрут, а також аспекти медичного й нутрієнтного супроводу спортсменів з інвалідністю. Навчання охоплює не лише клінічні рішення, а й стратегії побудови довготривалої підтримки та взаємодії з родиною, тренерами і пацієнтом. • Визначення та основні поняття • Різновиди адаптивного спорту: для кого і для чого • Роль лікаря у міждисциплінарній команді підтримки спортсмена з інвалідністю • Фізіологічні й психоемоційні ефекти адаптивного спорту • Вплив на серцево-судинну, дихальну, опорно-рухову системи • Роль спорту в зменшенні тривожності, депресії та ПТСР • Приклади змін життєвого сценарію пацієнта через залучення до спорту • Показання та обмеження до адаптивного спорту • Медичні аспекти допуску: на що потрібно зважати лікарю • Ризики та протипоказання • Механізми профілактики травматизації • Адаптивний спорт у системі реабілітації • Етапність реабілітації та місце спорту в довгостроковому плані • Позитивний вплив фізичної активності на функціональні результати • Кейси з практики: рух від ліжка до змагань • Медичний супровід адаптивних спортсменів: практичні аспекти • Спостереження, оцінювання функціонального стану • Документування, контроль та підтримка під час тренувань і змагань • Співпраця з тренерами та родинами • Нутрієнтний супровід адаптивного спорту • Алгоритм прийняття рішення про доцільність використання добавок/препаратів • Побудова збалансованого раціону: основні макронутрієнти • Доказові нутрієнтні добавки, які покращують пізню реабілітацію та спортивні результати • Відповіді на запитання.

Переломи верхньої кінцівки у дітей не завжди є «простою травмою», яку легко лікувати. Неправильна діагностика чи невдало обрана тактика ведення можуть призвести до деформацій, порушень росту й обмеження рухливості в майбутньому. На цьому заході ви дізнаєтеся, як правильно діагностувати переломи, обґрунтовано обирати метод лікування та уникати поширених помилок. Ви отримаєте практичні знання про сучасні способи консервативного й оперативного ведення, а також навчитеся розпізнавати тривожні симптоми, які потребують негайного втручання. Після навчання ви почнете впевненіше приймати клінічні рішення, уникати рутинного підходу й забезпечувати повне відновлення функції кінцівки. Ваші дії стануть точнішими, а результати лікування – прогнозованішими. • Вступ. Коротка статистика: поширеність, вікові піки • Анатомо-фізіологічні особливості дитячої кістки • Будова кістки у дітей (пластичність, наявність росткових зон) • Особливості зрощення у різних вікових групах • Ризики: вторинна деформація, порушення росту • Класифікація переломів верхньої кінцівки у дітей • Типові локалізації: ключиця, плече, ліктьова зона, передпліччя, кисть • Особливі типи переломів: «greenstick», відривні, епіфізеолізи • Приклади клінічних випадків • Принципи вибору методу лікування • Фактори, що впливають на вибір • Консервативні методи: іммобілізація, терміни, ускладнення • Хірургічні методи: металоостеосинтез, спиці, еластичні інтрамедулярні стрижні, пластини • Міфи та помилки: «вирівняється з ростом», «у дітей все швидко зростається» • Алгоритми лікування за сегментами • Плечова кістка: показання до консервативного та оперативного лікування • Ліктьовий суглоб: складність діагностики, часті помилки • Передпліччя: критерії репозиції, коли обов’язкова фіксація • Кисть та пальці: дрібні переломи з великими наслідками • Ускладнення та їх профілактика. Як уникнути і як коригувати • Розбір клінічних випадків. Обговорення типових помилок лікарів. Чіткі червоні прапорці, які вимагають оперативного втручання • Відповіді на запитання • Обговорення матеріалу (презентації) • Оцінювання здобутих знань

Раптове погіршення стану новонародженого після виписки з пологового будинку – це завжди клінічно складна й загрозлива ситуація. У цей період критичні стани часто проявляються неспецифічними симптомами, що ускладнює ранню діагностику й підвищує ризик запізнілого втручання. Найбільш поширеними причинами гострого колапсу після сьомої доби життя є дуктус-залежні вроджені вади серця, неонатальний сепсис та ендокринно-метаболічні порушення, які можуть швидко призводити до розвитку шоку й поставити життя дитини під загрозу. На цьому заході ви навчитеся розпізнавати зміни та вести новонароджених із раптовим критичним погіршенням стану після виписки. Ви дізнаєтеся про основні причини неонатального колапсу, клінічні ознаки порушення перфузії та шоку в новонароджених, а також сучасні алгоритми первинного оцінювання і стабілізації пацієнта. Ви розглянете принципи диференційної діагностики між кардіогенними, септичними і метаболічними причинами критичного стану, а також основні лікувальні підходи в перші години госпіталізації. Після навчання ви зможете швидко орієнтуватись у складних клінічних ситуаціях, пов’язаних із раптовим колапсом новонародженого, своєчасно розпізнавати ознаки шоку і застосовувати чіткі алгоритми первинної стабілізації. • Вступ: проблема раптових критичних станів у новонароджених • Неонатальний період та особливості клінічної презентації після виписки • Чому симптоми часто неспецифічні • Найпоширеніші причини раптового колапсу після 7-ї доби життя • Дуктус-залежні вроджені вади серця • Неонатальний сепсис і септичний шок • Ендокринні та метаболічні порушення (зокрема вроджена гіперплазія наднирників) • Клінічні ознаки критичного стану і шоку в новонароджених • Ранні та пізні ознаки порушення перфузії • Класифікація шоку • Основні клінічні червоні прапорці • Алгоритм первинного оцінювання і стабілізації новонародженого після надходження до стаціонару • Первинний огляд та оцінювання життєвих функцій • Пріоритети стабілізації (ABCDE-підхід) • Особливості ведення пацієнта з підозрою на кардіогенний, септичний або метаболічний шок • Початковий діагностичний алгоритм • Необхідні клінічні, лабораторні та інструментальні дослідження • Мінімальний діагностичний пакет у перші години госпіталізації • Диференційна діагностика критичних станів • Початкове ведення основних причин критичного стану • Невідкладна допомога в разі дуктус-залежних вад серця • Раннє лікування сепсису й септичного шоку • Адреналовий криз при вродженій гіперплазії наднирників • Корекція електролітних порушень у разі адреналового кризу • Патофізіологія гіпонатріємії та гіперкаліємії • Алгоритм розрахування інфузійної терапії • Практичні клінічні рекомендації • Висновки та практичні клінічні акценти • Алгоритм дій лікаря у разі раптового колапсу новонародженого • Основні діагностичні орієнтири для раннього розпізнавання критичних станів • Q&A

Ультразвукова діагностика є одним із базових і найшвидших методів виявлення сечокам’яної хвороби та її ускладнень, даючи змогу оцінити наявність конкрементів, ознаки обструкції та ступінь дилатації чашково-мискової системи. Правильна інтерпретація УЗ-картини має критичне значення для своєчасного прийняття клінічних рішень, особливо в ургентних станах. Недостатній рівень опанування методики може призводити до несвоєчасного виявлення конкрементів, пізньої діагностики обструкції сечових шляхів, прогресування гідронефрозу, розвитку інфекційних ускладнень і втрати функціонального потенціалу нирки. На цьому заході ви навчитеся системно оцінювати ультразвукову картину при сечокам’яній хворобі, зокрема виявляти конкременти різної локалізації, ознаки обструкції та вторинні зміни у нирках. Ви розглянете методики ультразвукової діагностики при нирковій коліці й алгоритми інтерпретації знахідок у разі гострих станів. Також ви зможете точно оцінювати ступінь гідронефрозу в дорослих та дітей із використанням клінічно прийнятих класифікацій (SFU, Radiology, Onen) і діагностувати піонефроз та інші складні випадки. Після проходження майстер-класу ви зможете впевнено інтерпретувати УЗ-ознаки сечокам’яної хвороби та її ускладнень, своєчасно виявляти обструкцію та обґрунтовано визначати тактику ведення пацієнта: від спостереження до ургентного втручання. • Нефролітіаз, уретеролітіаз, цистолітіаз: можливості й обмеження УЗД. • УЗД при нирковій коліці. • УЗ-оцінювання ступеня гідронефрозу в дорослих та дітей (SFU, Radiology, Onen). • Піонефроз. • Складнощі диференціальної діагностики. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Ультразвукова візуалізація молочних залоз у період вагітності й лактації – це окрема діагностична категорія, що потребує чіткого розуміння фізіологічних змін тканини молочної залози та їх диференціації з патологічними процесами. Під впливом гормональних змін у цей період відбувається гіперплазія залозистої тканини, зміна ехогенності, розширення протоків і посилення васкуляризації, що значно ускладнює інтерпретацію ультразвукової картини. На цьому тлі як запальні процеси, так і доброякісні чи злоякісні утворення можуть мати атипові сонографічні характеристики, через що зростає ризик діагностичних помилок. На цьому заході ви розберете особливості нормальної ультразвукової візуалізації молочних залоз у вагітних та жінок у період лактації, а також сучасні підходи до диференційної діагностики запальних, доброякісних і злоякісних процесів. Ви розглянете УЗ-ознаки післяпологового й гранульоматозного маститу, особливості візуалізації галактоцеле, лактаційної аденоми та фіброаденом із лактаційними змінами. Після навчання ви зможете правильно оцінювати ультразвукову картину молочних залоз у період вагітності й лактації, диференціювати фізіологічні зміни від патологічних та визначати показання до подальших діагностичних втручань. • Особливості нормальної УЗ-візуалізації молочних залоз під час лактації. • Запальні та інфекційні процеси в молочних залозах: • післяпологовий мастит; • гранульоматозний мастит. • Тривалий мастит, що не лікується: діагностичні пастки. • Доброякісні захворювання у період лактації та вагітності: • галактоцеле; • лактаційна аденома; • фіброаденоми: зміни, які відбуваються під час лактації. • Вагітність: асоційований рак молочної залози. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Даний курс БПР присвячений актуальним питанням діагностики та лікування. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть навички застосування валідних клінічних та анамнестичних критеріїв для верифікації діагнозу, проведення диференційної діагностики з іншими причинами болю в горлі та лімфаденопатії, а також інтерпретації результатів лабораторних досліджень. Учасники навчаться використовувати стандартизовані шкали та критерії для обґрунтування показань до тонзилектомії, складати план консервативного лікування, визначати показання та протипоказання до хірургічного лікування, розпізнавати ознаки метатонзилярних ускладнень і формувати стратегію профілактики загострень рекурентного тонзиліту. У програмі розглядаються критерії розмежування компенсованої та декомпенсованої форм, тактика пильного спостереження, роль бактеріальних біоплівок, диференційна діагностика, сучасні малоінвазивні хірургічні методики, тактика при ізольованому підвищенні титру АСЛ-О, доказова база застосування імуномодуляторів та бактеріальних лізатів, а також показання до тонзилектомії при PFAPA-синдромі. Програма заходу • Заняття — 01:30:11 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Кардіоміопатії можуть маскуватися під інші стани, а ехокардіографія дає змогу виявити ознаки генетичних, інфільтративних чи запальних уражень міокарда. Правильне визначення фенотипу кардіоміопатії (КМП) формує подальшу тактику обстеження, терапії та прогнозування перебігу. Помилки призводять до несвоєчасної діагностики, хибної інтерпретації ехознахідок і втрати того «золотого часу», коли втручання може суттєво покращити стан. На цьому заході ви розглянете основні ехокардіографічні патерни гіпертрофічної, дилатаційної, рестриктивної та некомпактної КМП, навчитеся використовувати strain-аналіз для раннього виявлення дисфункції, оцінювати GLS, PASP, діастолічні параметри й інші показники, що вказують на інфільтративні, генетичні або запальні процеси. Ви побачите типові діагностичні помилки та алгоритми, що дають змогу відрізнити первинні КМП від вторинних причин. Після навчання ви будете впевнено орієнтуватись у разі підозри на ГКМП, амілоїдоз чи саркоїдоз і точно оцінювати обструкцію, діастолічну дисфункцію або рефрактерну серцеву недостатність. • ЕхоКГ як метод першої лінії в діагностиці кардіоміопатій, що забезпечує оцінювання морфології, функції, діастолічних параметрів, легеневої гемодинаміки та перикарду; доступна, повторювана, безпечна. • Визначення фенотипу як основний етап: гіпертрофічна, дилатаційна, рестриктивна, некласифікована кардіоміопатія – кожна має характерний ехокардіографічний патерн. • Роль strain-аналізу: GLS є чутливішим маркером дисфункції ЛШ, ніж ФВ; дає змогу рано виявити кардіотоксичність, амілоїдоз, початкові стадії ДКМП і ГКМП. • Гіпертрофічна кардіоміопатія (ГКМП): oцінювання максимальної товщини стінки, локалізації гіпертрофії, SAM-мітрального клапана, LVOT-градієнта у спокої та в разі провокації. • Дилатаційна кардіоміопатія (ДКМП): диференціювання первинної ДКМП від вторинної (ішемічної, клапанної, токсичної). Омновні параметри: діаметри, ФВ, глобальна та регіональна функція, ступінь ТР і легеневий тиск. • Відповіді на запитання, обговорення клінічних випадків. • Рестриктивні кардіоміопатії та амілоїдоз: нормальні або зменшені розміри ЛШ при значно збільшених ЛП, збережена ФВ, тяжка діастолічна дисфункція; апікальний sparring-патерн на strain. • Критерії некомпактної кардіоміопатії: співвідношення некомпактного/компактного шару >2:1 у систолу, зниження GLS; важлива диференціація з гіпертрофією та нормальними варіантами. • Стандартні алгоритми оцінювання діастолічної функції. • Комбіноване застосування ЕхоКГ + МРТ серця. • ЕхоКГ у стратифікації ризику: виявлення обструкції при ГКМП, тяжкої дисфункції ПШ, значної ТР, високого PASP, дилатації ЛП та зниженого GLS – основні параметри прогнозу. • Відповіді на запитання, розгляд складних клінічних ситуацій.