Заходи БПР — Загальна практика - сімейна медицина 2026

Ліки можуть рятувати життя, але важливо подбати, щоб вони не спричиняли залежність. На цьому заході ви дізнаєтесь, як безпечно працювати з рецептурними препаратами, розпізнавати ранні ознаки залежності та не допустити її розвитку у своїх пацієнтів. Ви навчитеся контролювати призначення ліків, оцінювати ризики, вчасно помічати абстинентний синдром, грамотно комунікувати з пацієнтом і пропонувати безпечні альтернативи. Ви знатимете, як уникнути помилок, які можуть призвести до хронічного болю, передозування чи психоемоційних зривів. Протягом заходу ви зʼясуєте, як правильно застосовувати бензодіазепіни, коли варто припиняти терапію, які стратегії профілактики справді працюють і як вибудувати ефективну взаємодію з пацієнтами й колегами. Окрема увага буде приділена розгляду реальних клінічних випадків. • Розуміння проблеми залежності від рецептурних препаратів. • Ранні ознаки формування залежності. • Ризики неправильного призначення лікарських засобів. • Профілактика розвитку залежності. • Альтернативні методи лікування. • Стратегії безпечного припинення терапії. • Психоосвіта й ефективна комунікація з пацієнтом. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Небажаним ефектам анальгетиків можна легко запобігти, якщо знати чіткий алгоритм дій. Безпека знеболення залежить не лише від вибору препарату, а й від моніторингу, своєчасного розпізнавання тривожних симптомів та вміння діяти в умовах обмеженої інформації. Для первинної ланки це особливо важливо, адже темп роботи вимагає швидкого прийняття рішень без зайвих зволікань. На цьому заході ви навчитеся структурувати роботу з пацієнтами, які отримують анальгетики. Знатимете, яких обстежень вони потребують та як оцінювати ризики для шлунково-кишкового тракту, нирок і серцево-судинної системи. Ви зрозумієте, як спланувати безпечну схему тривалого приймання НПЗП, запобігти небажаним ефектам опіоїдів і контролювати вживання антидепресантів. Формат навчання побудований на розгляді реальних клінічних випадків. Після зустрічі ви будете впевненіше запобігати ускладненням, зменшите кількість терапевтичних помилок і підвищите рівень безпеки пацієнтів з гострим і хронічним болем. • Моніторинг пацієнта: які обстеження потрібні для безпеки в разі приймання ліків проти болю. • НПЗП: контроль ризиків для шлунка, нирок і серця. • НПЗП: необхідні дослідження та обстеження в разі тривалого приймання. • Опіоїдні анальгетики: як уникнути запору, седативного ефекту і падінь. • Антидепресанти: вибір препарату для мінімізації побічних ефектів. • Ключі для практики: уникнення поліпрагмазії та перевірка взаємодій. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації).

Спірометрія є одним із найважливіших інструментів у діагностиці підгострого та хронічного кашлю і його основних причин, як-от бронхіальна астма, ХОЗЛ, первинний легеневий фіброз та саркоїдоз. Це дослідження дає змогу не лише підтвердити діагноз, але й обрати найефективнішу тактику лікування, оцінити динаміку захворювання та своєчасно скоригувати терапію. Важливо, що інтерпретація спірограм необхідна не тільки пульмонологам, а й лікарям загальної практики, адже пацієнти зі скаргами на кашель і задишку звертаються спочатку до них, зокрема з таким складним станом, як «кашльова» бронхіальна астма. За даними дослідження American College of Chest Physicians, до 30% випадків хронічного кашлю в дорослих пов’язані саме з цією формою астми, але залишаються недіагностованими через відсутність базової функціональної діагностики легень. Саме тому спірометрія має стати рутинною практикою для сімейних лікарів. Навчальний захід буде присвячений вивченню основних положень методу спірометрії, показань до проведення дослідження й умов отримання якісних результатів. Учасники майстер-класу детально розглянуть основні показники спірограми, правила проведення бронходилатаційного тесту і рекомендації щодо інтерпретації результатів. Здобуті знання будуть закріплені під час практичного модулю з аналізу спірограм. • Вступ, основні положення методу спірометрії. Показання до проведення, використання в клінічній практиці. • Умови проведення якісної спірограми. Підготування до дослідження. • Основні показники спірограми. Бронходилатаційний тест. Рекомендації щодо інтерпретації результатів. • Практичний модуль: аналіз спірограм. • Відповіді на запитання учасників

Хронічний больовий синдром часто не відповідає на стандартну медикаментозну терапію або поодинокі інвазивні втручання. Він потребує системного, поетапного й пацієнтоорієнтованого підходу. Неправильний вибір методу або передчасна ескалація інвазивних втручань знижують ефективність лікування та сприяють хронізації болю. На цьому заході ви отримаєте чіткий алгоритм поетапного інвазивного лікування хронічного болю: від периферичних блокад до нейромодуляції та імплантованих систем доставки препаратів. Окрім цього, ви розглянете роль пробних втручань у діагностиці та плануванні лікування, а також знатимете, коли треба змінити тактику в разі недостатньої ефективності попереднього етапу. Після навчання ви зможете обґрунтовано обирати інвазивну стратегію залежно від клінічного стану пацієнта, типу болю й функціонального статусу. • Поетапна стратегія інвазивного лікування • Послідовність терапевтичних методів: периферичні блокади → радіочастотна абляція (RFA) → нейромодуляція → імплантовані системи доставки препаратів (помпи). • Пацієнтоорієнтований відбір методів • Принципова орієнтація на клінічний стан та індивідуальні потреби пацієнта: кому і коли застосовувати метод, а не наявність навичок лікаря. • Критерії відбору: характер болю, анатомічні особливості, функціональний статус і супутні захворювання. • Роль пробних втручань у діагностиці та плануванні терапії • Пробні блокади або тестові нейромодуляційні. • Оцінювання результатів терапії • Основний показник ефективності – не лише зменшення інтенсивності болю, а й функціональні та якісні параметри життя пацієнта. • Ціль лікування – повернення пацієнта до активного життя при контрольованому болю. • Основні меседжі

Як часто на прийомі з’являються діти зі скаргами на біль у суглобах після інфекції — і щоразу виникає питання: це тимчасова артралгія, реактивна артропатія чи вже справжній артрит? Чи завжди ми впевнено розуміємо, де межа між варіантом норми після вірусної хвороби та станом, що потребує консультації вузького спеціаліста? Біль у суглобах у дітей — часта причина звернень до лікаря первинної ланки. Але саме тут легко або недооцінити серйозність ситуації, або навпаки — призначити зайві обстеження й лікування. Реактивний артрит у педіатрії має свої особливості перебігу, діагностичні критерії та «червоні прапорці», які важливо знати кожному педіатру. Запрошуємо на клінічно орієнтований захід, де розберемо сучасний погляд на реактивний артрит у дітей та практичні межі компетенції лікаря ПМД. Практично, структуровано й з опорою на сучасні рекомендації: щоб після заходу ви чітко розуміли, кого можна безпечно вести самостійно, а кого не можна втратити з поля зору. Ключові особливості Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • що сьогодні розуміють під реактивним артритом у дитячому віці: визначення, механізми, критерії; • чим відрізняються артралгія, артропатія та артрит; • суглобовий біль при гострих інфекціях: коли це частина інфекційного процесу, а коли — окрема проблема; • алгоритм дій педіатра: огляд, базові обстеження, спостереження в динаміці; • показання до скерування до дитячого ревматолога або ортопеда: чіткі клінічні орієнтири; • типові помилки первинної ланки та як їх уникнути. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Зміни до Наказу №770 щодо виписування наркотичних та психотропних лікарських засобів суттєво вплинули на щоденну практику, поєднавши клінічні рішення з новими юридичними вимогами. Запровадження електронних рецептів, уточнення порядку обігу контрольованих препаратів й оновлення вимог до паліативної допомоги створюють ситуацію, коли будь-яка неточність може призвести як до недостатнього контролю болю в пацієнта, так і до юридичних наслідків для медичного працівника. Необхідно чітко розуміти нормативну базу й алгоритм дій, щоб забезпечити ефективне, правомірне та безпечне призначення опіоїдних анальгетиків. На цьому заході ви розглянете актуальні нормативні зміни, принципи роботи з електронними рецептами, вимоги до формування плану лікування паліативного пацієнта й правила визначення паліативного статусу. Ви дізнаєтеся про розмежування повноважень лікарів різних рівнів, програми реімбурсації та практичні аспекти роботи з програмою «Доступні ліки». Також ви отримаєте чіткі роз’яснення щодо оформлення електронних рецептів, конверсії дозувань, маршрутизації хворого і взаємодії з фармацевтичними працівниками. Пісня навчання ви зможете впевнено орієнтуватися в сучасних нормативних вимогах, мінімізувати юридичні ризики і забезпечити безперервне та клінічно обґрунтоване знеболення пацієнтів. • 1. Нормативно-правова база та основні зміни 2026 року • Огляд актуальних нормативних змін у сфері обігу наркотичних та психотропних ЛЗ • Тлумачення нововведень у межах паліативної допомоги • Розмежування понять: наркотичні ЛЗ, психотропні ЛЗ, опіоїди для паліативного знеболення • Відповідальність медичних та фармацевтичних працівників • 2. Програми реімбурсації та оновлений перелік лікарських засобів • Оновлений перелік ЛЗ у програмі «Доступні ліки» • ЛЗ, що підлягають повній або частковій компенсації НСЗУ в межах паліативної допомоги • Відмінність між е-рецептами за програмою реімбурсації та платними е-рецептами • Особливості фінансування та маршрутизації пацієнта • 3. Хто має право виписувати е-рецепт на опіоїди • Повноваження лікаря ПМД • Роль лікаря-спеціаліста • Розмежування компетенцій на амбулаторному та спеціалізованому рівнях • Особливості призначення опіоїдів у межах паліативного знеболення • 4. Паліативний статус і план лікування • Чинні вимоги до створення плану лікування • Коли встановлюється паліативний статус • Хто має право його встановлювати • Значення плану лікування у виписуванні контрольованих ЛЗ • Юридичні ризики за відсутності належної документації • 5. Практика виписування електронних рецептів • Оновлений перелік програм, у межах яких виписуються наркотичні/психотропні ЛЗ • Вимоги до оформлення е-рецепта • Строки дії рецепта • Конверсія дозувань фентанілу (мг vs мкг/год) • Типові помилки під час виписування • Приклади правильного формування е-рецепта • 6. Доступність препаратів та маршрут пацієнта • Інструменти пошуку аптек • Доступність «Доступних ліків» для паліативних пацієнтів • Маршрут пацієнта: від виписки до отримання препарату • Порівняння платних і безоплатних форм наркотичних препаратів • 7. Утилізація та відповідальність • Обов’язки пацієнта й сім’ї щодо утилізації залишків (Наказ МОЗ №494) • Порядок дій закладу охорони здоров’я • Адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення правил обігу • 8. Взаємодія «лікар – фармацевт – пацієнт» • Координація дій під час виписування та відпуску • Контроль дотримання правил обігу • Комунікація як фактор безперервності знеболення • 9. Розгляд клінічних кейсів • 10. Відповіді на запитання учасників

​Патологія судин шиї – поширена причина порушення мозкового кровообігу, що може призвести до серйозних ускладнень, наприклад інсульту. УЗД є базовим неінвазивним методом оцінювання стану екстракраніальних судин. Однак для достовірної діагностики необхідно вміти виводити анатомічно точні зрізи, знаходити основні орієнтири, налаштовувати параметри сканування, точно проводити вимірювання й оцінювати кровотік як якісно, так і кількісно. Брак технічних навичок та розуміння принципів доплерографії може призвести до діагностичних похибок, зокрема гіпердіагностики стенозів та гіподіагностики порушень кровотоку. Ми запускаємо серію майстер-класів з доплерографії судин голови та шиї. Навчальний захід «Доплерографія судин шиї. Соноанатомія та методика обстеження» є першим з цієї серії, і він буде присвячений вивченню цілей та показань до ультразвукового дослідження судин шиї та дуги аорти. Учасники ознайомляться з вимогами до проведення обстеження, а також з основними режимами сканування: В-режимом, кольоровим доплерівським картуванням і доплерівським скануванням. Детально розглядатиметься соноанатомія судин шиї відповідно до варіантів їхньої будови. Крім того, буде наданий чіткий алгоритм обстеження дуги аорти й приклади правильного оформлення протоколу. Окрема увага буде приділена типовим труднощам, діагностичним помилкам і способам їх усунення. • Мета ультразвукового обстеження судин шиї • Показання до проведення УЗД судин дуги аорти • Вимоги до проведення обстеження • .• Режими обстеження: В-режим, кольорове доплерівське картування і сканування • Соноанатомія судин шиї, варіанти будови • Методика обстеження судин дуги аорти й оформлення протоколу • Труднощі, помилки та шляхи їх подолання • Відповіді на запитання

​Хвороба Крона – це хронічне запальне захворювання шлунково-кишкового тракту, яке може уражати будь-який його сегмент: від ротової порожнини до прямої кишки. Через неспецифічність початкових симптомів, як-от діарея, абдомінальний біль, метеоризм і субфебрилітет, вона нерідко маскується під інші патології травної системи. Вчасне виявлення захворювання є критично важливим для запобігання тяжким ускладненням: норицям, абсцесам, стриктурам, кишковій непрохідності. Для цього лікар має знати сучасні підходи до діагностики, що охоплюють ендоскопію, гістологічне дослідження, лабораторні та візуалізаційні методи. Крім кишкових уражень, хвороба Крона має системний характер і може проявлятися артритом, увеїтом, вузлуватою еритемою чи первинним склерозивним холангітом. Позакишкові прояви значно ускладнюють діагностику та потребують мультидисциплінарного підходу. Додаткових труднощів завдає необхідність індивідуалізованої терапії, консультування щодо вакцинації, способу життя, а також оцінювання ризиків під час планування вагітності. Навчальний майстер-клас «Запальні захворювання кишечника: актуальні виклики та рішення» буде присвячений вивченню клінічного перебігу хвороби Крона й типових діагностичних труднощів, з якими стикається лікар. Будуть розглянуті інструменти для раннього виявлення та ефективного моніторингу захворювання й специфічні біомаркери, які відіграють важливу роль у контролі активності хвороби та прийнятті клінічних рішень. Учасники детально ознайомляться з підходом treat-to-target як сучасним стандартом ведення пацієнтів. Окремий акцент буде зроблений на біологічній терапії, її можливостях і показаннях. Також буде розглянута діагностика й лікування позакишкових проявів та значення мультидисциплінарної співпраці у веденні пацієнтів з хворобою Крона. • Клінічний перебіг та діагностичні труднощі • Основні інструменти раннього виявлення та моніторингу хвороби Крона • Значення біомаркерів у менеджменті хвороби Крона • Treat-to-target як стандарт ведення • Роль біологічної терапії • Позакишкові прояви: виклики діагностики та лікування • Мультидисциплінарний підхід – запорука ефективного ведення пацієнта з хворобою Крона • Відповіді на запитання учасників • Рекомендації щодо проведення ендоскопії • Інтервали спостереження • СПК/ЗЗК (IBS/IBD) та інші коліти: як правильно диференціювати? • Сучасні рекомендації щодо лікування та ведення пацієнтів із ВК • Відповіді на запитання учасників

Селезінка сигналізує як про локальні, так і про системні проблеми. Завдання – навчитися читати ці сигнали. На цьому заході ви дізнаєтесь, як розпізнати нормальні та патологічні ознаки за допомогою УЗД. Навчитеся комплексно оцінювати стан селезінки: від анатомії та ехоанатомії до інфекційних, пухлинних і непухлинних змін. Також ви знатимете способи диференціації вогнищевих та дифузних змін при гематологічних і системних хворобах. Після навчання ви зможете швидко і правильно оцінити стан селезінки, а також навчитесь уникати хибної інтерпретації навіть у складних випадках із незрозумілою картиною. • 1. Анатомія та ехоанатомія селезінки: варіанти норми, вроджені аномалії, набуті варіації • 2. Інфекційні ураження, абсцеси селезінки • 3. Доброякісні новоутворення • 4. Злоякісні новоутворення • 5. Непухлинні ураження: вогнищеві та дифузні • Відповіді на запитання учасників

Дефіцитні стани у дітей – одна з найпоширеніших проблем педіатрії. Нестача заліза, цинку, фолієвої кислоти та інших мікроелементів впливає на фізичний, когнітивний і психоемоційний розвиток дитини, підвищує ризик інфекцій, анемій, затримки росту й труднощів у навчанні. Щоб своєчасно виявити ці стани і розпочати їх корекцію, необхідно чітко розуміти механізми патогенезу та правильно інтерпретувати лабораторні ознаки. На цьому заході ви дізнаєтеся про роль мікроелементів у розвитку дитини, навчитесь визначати групи ризику, оцінювати лабораторні маркери дефіцитів та формувати індивідуальні стратегії профілактики й нутриціологічної підтримки. Ви розглянете реальні клінічні випадки, які допоможуть засвоїти алгоритми ведення таких пацієнтів. Після навчання ви зможете легше діагностувати дефіцитні стани й коригувати їх згідно з чинними міжнародними рекомендаціями. • Значення мікроелементів у розвитку дитини: • головна роль у кровотворенні, рості, когнітивному й імунному розвитку; • причини дефіцитів у дітей різних вікових груп. • Групи ризику в розвитку дефіцитних станів. • Біологічна роль заліза в організмі дитини; клінічні прояви дефіциту й гіпервітамінозу у дітей. • Вплив цинку на імунну систему, фізичний та нервово-психічний розвиток дитини, компенсаторні можливості в регенерації. Клінічні прояви дисбалансу цинку. • Роль фолієвої кислоти у кровотворенні, синтезі ДНК, розвитку нервової системи; дефіцит у дітей. • Сучасні клініко-інструментальні та діагностичні підходи: • лабораторні маркери дефіцитних станів та їх інтерпретації в дітей різного віку; • клініко-інструментальні методи; • переваги та недоліки діагностичних методів. • Профілактика й нутриціологічна підтримка: • харчові джерела та принципи раціонального харчування дітей; • використання збагачених продуктів та дієтичних добавок; важливість індивідуального підбору (вікові особливості, супутні захворювання). • Презентація клінічних випадків. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

Легенева реабілітація є одним із найбільш ефективних немедикаментозних втручань для пацієнтів із хронічними захворюваннями органів дихання. Вона дозволяє зменшити задишку, підвищити толерантність до фізичних навантажень, покращити якість життя та знизити ризик госпіталізацій. Багато лікарів недостатньо обізнані щодо показань, компонентів та практичної реалізації програм легеневої реабілітації. Навчання допоможе сформувати сучасне розуміння ролі легеневої реабілітації в менеджменті пацієнтів із респіраторними захворюваннями та інтегрувати її принципи у щоденну клінічну практику. Учасники дізнаються про показання, цілі та доказову базу, основні компоненти сучасних програм, критерії відбору пацієнтів, роль фізичних тренувань, освітніх програм і модифікації способу життя. Також розглядаються особливості застосування підходів при ХОЗЛ, бронхіальній астмі, інтерстиціальних захворюваннях легень та інших станах. Курс базується на сучасних міжнародних рекомендаціях та практичному досвіді застосування програм легеневої реабілітації у пацієнтів із захворюваннями органів дихання. Формат навчання — онлайн. Тривалість — 2 академічні години. Доступ до лекцій надається протягом 1 року. Передбачені додаткові навчальні матеріали та сертифікат із балами БПР. Програма заходу • БЛОК 1. Легенева реабілітація • 1. Покази та цілі легеневої реабілітації • 2. Компоненти та основні аспекти програми легеневої реабілітації • 3. Освіта пацієнта - як основна складова програми легеневої реабілітації • 4. Приклади легеневої реабілітації для різних захворювань та умов Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Отоларингологам завжди необхідно брати до уваги індивідуальні анатомічні варіанти приносових пазух і навколоносових структур під час планування ендоназальних хірургічних втручань. За даними анатомо-радіологічних досліджень, різні варіації в будові решітчастого лабіринту, клиноподібної пазухи, розташуванні артерій (зокрема, крилопіднебінної) і пластинки основи черепа трапляються у понад 60% пацієнтів. Неналежне врахування цих особливостей підвищує ризик інтраопераційних ускладнень, як-от ліквореї, кровотечі, травмування орбіти або проникнення в порожнину черепа. Правильна інтерпретація КТ-анатомії дає хірургу змогу точно визначити межі втручання, вибрати оптимальний хірургічний доступ та мінімізувати оперативні ризики. Це особливо актуально в разі атипового перебігу патології, необхідності селективного втручання або повторних операцій у складній анатомічній зоні. Навчальний захід «Значення КТ-анатомії носа та приносових пазух при плануванні FESS та ESS» буде присвячений вивченню складних анатомічних варіантів приносових пазух, що мають прямий вплив на безпечність та ефективність ендоназальних хірургічних втручань. Розглядатимуться особливості будови гачкоподібного відростка, носослізного каналу (зокрема в контексті прелакрімального доступу), даху решітчастого лабіринту за класифікацією Keros та основної пазухи. Окрема увага буде приділена КТ-оцінюванню лобної пазухи в умовах анатомічної варіабельності й аналізу зон підвищеного ризику, наприклад решітчастої артерії, латеральної пластинки та крилопіднебінної артерії. Здобуті знання сприятимуть зниженню ризику інтра- й післяопераційних ускладнень та оптимізації хірургічної тактики. • Мета вивчення анатомії пацієнта – профілактика ускладнень (інтраопераційних і післяопераційних). • Варіанти розташування гачкоподібного відростка та їхнє значення. • Варіанти розташування носослізного каналу та їхнє значення для прелакрімального доступу й можливості післяопераційних ускладнень. • КТ-діагностика лобної пазухи за різних варіантів будови. • Будова даху решітчастого лабіринту за Keros. • Варіанти будови основної пазухи. • Критичні ділянки, які потрібно вивчати перед хірургічним втручанням для уникнення ускладнень (решітчасті артерії, латеральна пластинка, крилопіднебінна артерія). • Відповіді на запитання

Це не лише про біохімічні тести та ультразвук. Це про точність, алгоритми і клінічні рішення. Навчання допоможе системно розібратися у всіх етапах пренатальної діагностики — від скринінгу I триместру до інвазивних методів та складних клінічних випадків. Учасники навчаться бачити не просто результати, а ризики, і діяти відповідно до них. Учасники навчаться впевнено інтерпретувати результати скринінгу I триместру та приймати подальші рішення. Учасники розберуться у можливостях і обмеженнях NIPT: без міфів і помилок. Учасники почнуть чітко орієнтуватися в ультразвукових маркерах та їх клінічному значенні. Учасники зрозуміють, коли дійсно потрібна інвазивна діагностика і як обирати оптимальний метод. Учасники освоять сучасні генетичні технології без зайвого занурення в лабораторні деталі. Учасники навчаться прогнозувати ускладнення вагітності, а не реагувати на них постфактум. Учасники отримають чіткі алгоритми дій у складних клінічних ситуаціях. Учасники навчаться приймати зважені клінічні рішення на основі доказових даних, а не страхів і гіпердіагностики. Поетапне навчання: дивитесь, обговорюєте, перевіряєте, закріплюєте. Живе середовище: закритий чат, обговорення кейсів, підтримка куратора. Активне залучення: ви не просто слухаєте, ви навчаєтесь. Додаткові матеріали: корисні ресурси для поглиблення знань. Сертифікат із балами БПР. Програма заходу • БЛОК 1. Основи сучасної пренатальної діагностики • Еволюція пренатального скринінгу • Огляд основних методів пренатальної діагностики • Медико-правові аспекти пренатального скринінгу • Q&A сесія з куратором на основі першого блоку • БЛОК 2. Ультразвукова діагностика в пренатальній медицині • УЗД в І триместрі: методологія, ключові маркери, рекомендації • Експертна ехографія плода в ІІ триместрі вагітності • М`які маркери хромосомної патології: клінічна значущість в 2026 році • Ультразвукові знахідки, патологічні стани, вроджені вади розвитку: питання, відповіді, дії • Q&A сесія з куратором на основі другого блоку • БЛОК 3. Скринінг І триместру та сучасні неінвазивні технології • NIPT: можливості, обмеження, підводні каміння • Комбінований скринінг І триместру: інтерпретація результатів та алгоритм дій • Хибнопозитивні та хибнонегативні результати: як діяти? • Q&A сесія з куратором на основі третього блоку • БЛОК 4. Інвазивна діагностика та генетичні технології • Біопсія хоріону, амніоцентез, кордоцентез: показання, ризики, методичні особливості • Класичний каріотип, FISH, CMA, NGS: що з лабораторних генетичних методів обрати і коли? • Пренатальна діагностика моногенних захворювань • Q&A сесія з куратором на основі четвертого блоку • БОНУСНИЙ БЛОК. Прогнозування перинатальних ускладнень у рамках класичної пренатальної діагностики • Прееклампсія і затримка росту плода – основні теорії щодо патогенезу, ультразвукові та біохімічні маркери плацентарної дисфункції • Практичні алгоритми прогнозування розвитку прееклампсії у I-III триместрах • Q&A сесія з куратором на основі бонусного блоку Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Легеневі прояви системних захворювань сполучної тканини часто передують встановленню основного діагнозу або визначають прогноз захворювання, тому важливо вміти правильно інтерпретувати рентгенологічні зміни. На цьому заході ви навчитеся розпізнавати характерні радіологічні патерни, проводити диференційну діагностику із запальними та пухлинними процесами й поєднувати дані візуалізації з клінічною картиною. Після навчання ви зможете впевненіше виявляти системні захворювання легень та уникати діагностичних помилок. • Вступ • Загальні уявлення про колагенози • Основи патологічного процесу • "Мішені" патології • Легеневі прояви системних захворювань сполучної тканини • Позалегеневі радіологічні ознаки сполучнотканинних захворювань • Диференційна діагностика • Клінічні випадки • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Рецидивні інфекції не є самостійною клінічною проблемою, а часто є маркером глибших порушень, зокрема первинних та набутих імунодефіцитів, хронічних інфекційних вогнищ, анатомічних аномалій або системних захворювань. Незнання сучасних алгоритмів ведення пацієнтів з рецидивними інфекціями призводить до повторних курсів антибактеріальної терапії без встановлення етіології, несвоєчасного направлення до профільних спеціалістів, пізнього виявлення потенційно серйозних діагнозів та проведення нецільових обстежень. На цьому заході ви розглянете підходи до оцінювання хворих з частими інфекціями, зокрема з набутими та вродженими імунодефіцитними станами. Також ви навчитеся працювати з пацієнтами з онкологічними захворюваннями, аутоімунною патологією, після трансплантації та на тлі імуносупресивної терапії. Окремо ви розберете імунодефіцити у дорослих, наприклад варіабельний імунодефіцит, дефіцити антитілоутворення та клітинної ланки імунітету. Після навчання ви зможете застосувати причинний підхід у веденні хворих з рецидивними інфекціями, своєчасно виявляти пацієнтів групи ризику та формувати обґрунтовану діагностичну стратегію. • Часті інфекції у пацієнта: з чого почати? • Набуті імунодефіцити у дорослих: підходи до пацієнта для запобігання частим інфекціям. • Хворобомодифікувальна терапія при розсіяному склерозі. • Автоімунні запальні ревматологічні захворювання у дорослих. • Онкологічні захворювання. • Трансплантація солідних органів. • Вроджені імунодефіцити у дорослих. • Загальний варіабельний імунодефіцит. • Селективний дефіцит імуноглобуліну А. • Гіперімуноглобулін-Е-імунодефіцит. • Дефіцит специфічних антитіл. • Синдром дефіциту натуральних кілерів. • Дефіцит GATA-2. • Висновки. Найчастіші системні помилки у діагностичному пошуку. • Відповіді на питання.

Слова медичного працівника можуть стати початком тривалої співпраці з пацієнтом або причиною відмови від лікування. Професійна комунікація формує прихильність до терапії і безпосередньо впливає на клінічні результати. Вона визначає, чи буде пацієнт співпрацювати, чи вирішить чинити опір, сформує недовіру і почне писати скарги. В умовах сучасної української медицини, де зростає кількість людей із травматичним досвідом, інвалідністю та психологічною вразливістю, інклюзивна й етична взаємодія стає професійною необхідністю. На цьому заході ви навчитеся практичних підходів до комунікації зі складними та вразливими пацієнтами, пояснювати складні діагнози зрозуміло і без втрати професійного авторитету, зберігати контроль у конфліктних ситуаціях і водночас демонструвати повагу та емпатію. Особливу увагу буде приділено роботі з людьми з інвалідністю, ментальними порушеннями, агресивною поведінкою або бойовим досвідом, а також взаємодії з родичами та всередині медичної команди. Після навчання ви зможете поводитися впевнено навіть у напружених розмовах, знизити рівень конфліктності й зміцнити професійну репутацію. • Основи медичної етики у комунікації. • Етичні дилеми в комунікації: • баланс між правдою та психологічною підтримкою; • конфіденційність інформації; • відмова пацієнта від лікування; • комунікація з родичами та інше. • Основні принципи інклюзивної комунікації. • Стигматизуючі формулювання. • Комунікація з пацієнтами з бойовим і травматичним досвідом. • Правила професійної комунікації в медичному колективі. • Відповіді на запитання.

Лобулярна карцинома молочної залози має унікальні біологічні та клінічні характеристики, що суттєво відрізняють її від протокових форм і створюють високий ризик діагностичних помилок у разі використання стандартних методів візуалізації. Її здатність до «маскування» на мамографії та ультразвуковому дослідженні може стати причиною ситуації, коли клінічно значуща патологія може виглядати як мінімальні або неспецифічні зміни. Це безпосередньо впливає на своєчасність встановлення діагнозу і прогноз для пацієнтки. На цьому заході ви розглянете особливості діагностики лобулярної карциноми, обмеження стандартних методів візуалізації, роль МРТ у визначенні поширеності процесу, принципи вибору обсягу хірургічного втручання, а також підходи до системної та ендокринної терапії. Ви дізнаєтеся більше про причини хибнонегативних результатів, оцінювання мультифокальних і мультицентричних уражень та засвоїте алгоритми маршрутизації пацієнток залежно від результатів обстеження. Після навчання ви зможете точно інтерпретувати невизначені або дискордантні результати інструментальних досліджень, своєчасно ідентифікувати випадки, що потребують додаткової візуалізації (зокрема МРТ), та приймати обґрунтовані рішення щодо обсягу оперативного втручання і подальшої терапії.. • 1. Біологічні та гістологічні особливості лобулярної карциноми молочної залози. • 2. Сучасні можливості візуалізації: мамографія, УЗД, МРТ. • 3. Типові труднощі діагностики та причини хибнонегативних результатів. • 4. Роль МРТ у визначенні поширеності процесу та виборі хірургічної тактики. • 5. Особливості вибору обсягу оперативного втручання при лобулярних карциномах. • 6. Системне лікування: кому показана хіміотерапія, а кому — ні. • 7. Значення ендокринної терапії при лобулярній карциномі. • 8. Ризики локальних і віддалених рецидивів. • 9. Практичні підходи до спостереження пацієнток після лікування: як уникнути помилок. • 10. Розбір клінічних кейсів та актуальних рекомендацій. • 11. Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.