Заходи БПР — Загальна практика - сімейна медицина 2026

Пацієнти часто приходять до лікаря вже після відвідування аптеки. Вони приносять пакет безрецептурних препаратів і впевнені, що лікуються правильно. Але часто щось йде не так, як їм хотілося б. У сезон застуд це стає буденністю: фармацевт – перший, до кого вони звертаються по «щось від кашлю». А лікар потім бореться з наслідками. Щоб діяти ефективно, потрібно розуміти логіку аптечних рекомендацій: як фармацевт обирає препарат за симптомом, що саме радить і де межа між допомогою та ризиком. Тільки так можна оцінити доцільність самолікування й помітити потенційні небажані взаємодії чи поліпрагмазію. На цьому заході ви зрозумієте, як мислить фармацевт у разі типового звернення: кашель, біль у горлі, температура, розлади травлення чи сезонні алергії. Побачите, які препарати найчастіше рекомендуються без рецепта, у якому разі пацієнта треба одразу скеровувати до лікаря та які симптоми вимагають настороженості. Ви дізнаєтеся, як вести конструктивний діалог із хворим, що вже лікується сам, і як безконфліктно скоригувати терапію. Після навчання лікарі краще розумітимуть аптечну логіку, фармацевти – клінічну, а пацієнти отримуватимуть більш безпечну й обґрунтовану допомогу. • Вступ • Роль фармацевта як першої лінії допомоги • Алгоритм дій фармацевта. Опитування пацієнта, консультування • Тривожні ознаки або коли потрібно негайно скеровувати пацієнта до лікаря • Тактика дій фармацевта у разі поширених сезонних захворювань (ГРВІ, грип та ковід) • Тактика дій фармацевта у разі поширених сезонних захворювань (кишкові інфекції, що притаманні літньому періоду та сезонні алергії) • Клінічні випадки: розбір змодельованих ситуацій, важливі аспекти в підборі ліків за принципом «Не нашкодь» • Вікторина та висновки • Відповіді на запитання учасників

Психічні розлади під час вагітності та в післяпологовому періоді належать до клінічно значущих, але часто недооцінених станів перинатальної медицини. Їхні прояви нерідко маскуються під фізіологічні зміни вагітності, втому або емоційні коливання, що ускладнює своєчасне розпізнавання. Від клінічної настороженості акушера-гінеколога чи сімейного лікаря залежить рання діагностика та безпека матері й дитини, адже ці фахівці найчастіше першими помічають порушення. На цьому заході ви розглянете сучасні принципи прийняття клінічних рішень у перинатальній психіатрії, підходаи до оцінки психіатричних ризиків на етапі планування вагітності, а також особливості ведення пацієнток у різні триместри та після пологів. Ви засвоїте підходи до диференційної діагностики післяпологових психічних розладів, дізнаєтесь більше про сучасні дані щодо безпечності психофармакотерапії під час вагітності та грудного вигодовування, а також доказові методи психотерапевтичної підтримки. Після навчання ви зможете точно оцінювати психічний стан вагітних і жінок у післяпологовому періоді, своєчасно виявляти тривожні симптоми та приймати обґрунтовані клінічні рішення щодо тактики ведення. • Особливості прийняття клінічних рішень у перинатальній психіатрії, баланс між ризиками лікування та нелікування для матері й плода. • Психічні розлади під час вагітності:реальна поширеність, причини гіподіагностики та типові помилки на стику спеціальностей. • Нейробіологія материнства: зміни мозку, гормональна перебудова та їхній вплив на емоційну регуляцію під час вагітності. • Планування вагітності та перший триместр: оцінка психіатричних ризиків, ведення психофармакотерапії та концепція нелікованого психічного розладу як фактора ризику. • Другий, третій триместр і пологи: токофобія, заперечення вагітності, гострі психічні стани та сучасні можливості лікування під час вагітності. • Післяпологові психічні розлади: диференційна діагностика бебі-блюзу, післяпологової депресії, післяпологового психозу та перинатального ОКР. • Психофармакотерапія без міфів: сучасні дані щодо безпечності психотропних препаратів під час вагітності та грудного вигодовування. • Психотерапія в перинатальному періоді: доказові підходи до роботи з депресією, тривогою, токофобією, ОКР та материнською амбівалентністю. • Алгоритм спільного ведення пацієнтки: скринінг, міждисциплінарна взаємодія, червоні прапорці та маршрутизація жінок із психічними розладами. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Онлайн курс De femina: про ведення вагітності 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Все, що ви хотіли знати про ведення вагітності та консультування вагітних в амбулаторних умовах, зібрано в повноцінному курсі De femina: pro ведення вагітності. Курс зосереджений на актуальних змінах у стандартах надання медичної допомоги вагітним і підготовці лікарів до міждисциплінарного підходу, заснованого на міжнародних рекомендаціях. Від постановки на облік до спостереження за вагітністю після ДРТ — ви дізнаєтеся все, що потрібно для ефективного та безпечного ведення вагітних на різних етапах. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Чи легко ви можете відрізнити глаукому від інших оптичних нейропатій? Оптичні нейропатії можуть маскуватися під глаукому – і навпаки. Помилка на етапі діагностики може стати причиною незворотного порушення зору в пацієнта. А для лікаря – причиною втрати впевненості у своїх рішеннях. На цьому заході розглянемо основні відмінності глаукомної та неглаукомної нейропатій з погляду патогенезу та клініки. Ви розглянете діагностичні алгоритми й типові помилки в процесі діагностики і зможете впевнено діяти у разі нетипової картини, коли вимірювання ВОТ не пояснює причину нейропатії. Після навчання ви будете легко проводити диференційну діагностику оптичних нейропатій, обирати ефективну тактику ведення та вчасно залучати невролога чи нейрохірурга. • Актуальність проблеми • Патогенетичні механізми глаукомної оптичної нейропатії • Патогенез неглаукомних оптичних нейропатій • Клінічні особливості глаукомної оптичної нейропатії • Клінічні особливості неглаукомної оптичної нейропатії • Методи діагностики • Практичні аспекти диференційної діагностики • Концепти доказового менеджменту • Відповіді на запитання

Кістковий мозок є центральним органом гемопоезу, і його дослідження відіграє головну роль у діагностиці широкого спектра гематологічних захворювань. Аналіз кісткового мозку дає змогу встановити природу цитопенії, підтвердити або виключити лейкемію, мієлодиспластичні та мієлопроліферативні синдроми, а також оцінити стан гемопоезу в цілому. Для того, щоб отримати інформативний результат, необхідно правильно виконати біопсію, якісно обробити матеріал та досконало інтерпретувати показники. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до дослідження кісткового мозку. Ви дізнаєтеся більше про особливості техніки пункції та біопсії, принципи підготовки пацієнта, правила безпечного виконання процедури й методи лабораторного аналізу матеріалу. Ви навчитеся проводити морфологічне оцінювання клітинного складу, застосовувати імуногістохімію, імунофенотипування, цитогенетичні й молекулярні дослідження, а також бачити кореляцію результатів з клінічною картиною. Після навчання ви зможете впевнено діяти у ситуаціях, пов’язаних із тяжкими або незрозумілими цитопеніями, підозрою на гостру чи хронічну лейкемію, мієлодиспластичними та мієлопроліферативними синдромами. Крім того, ці знання допоможуть вам у підготовці пацієнтів до трансплантації кісткового мозку та в оцінюванні ефективності хіміотерапії. • Значення дослідження кісткового мозку • Роль кісткового мозку у виробленні клітин крові • Клінічні показання до дослідження • Види досліджень кісткового мозку • Пункція кісткового мозку • Біопсія кісткового мозку • Цитогенетика, молекулярна діагностика, імунологічні тести • Підготовка, техніка й безпечність процедури • Підготовка пацієнта: анестезія, інформована згода, профілактика ускладнень • Техніка взяття матеріалу: вибір локалізації (остистий відросток, клубова кістка), порядок (пункція → біопсія → підготовка зразків) • Безпечність: контроль кровотеч, профілактика інфекцій, знеболення, спостереження після процедури • Обробка та аналіз матеріалу • Мікроскопія мазка і тканин • Імуногістохімія та імунофенотипування • Генетичні й молекулярні дослідження • Інтерпретація результатів на клінічних випадках • Оцінювання клітинності та співвідношення популяцій • Виявлення патологічних клітин, бластів, дисметаболії • Кореляція результатів з клінічними даними • Приклади типових випадків: апластична анемія, лейкемія, мієлодиспластичні синдроми • Відповіді на запитання

Рентгенографія є базовим та найчастіше першим методом візуалізації патології колінного суглоба, і її правильна інтерпретація визначає подальшу діагностичну та лікувальну тактику. Більшість патологічних процесів мають ранні рентгенологічні прояви, які можуть бути виявлені вже на первинному етапі, але тільки за умови системного підходу до аналізу зображень. Знання нормальної рентгеноанатомії та її варіантів є критично важливим для диференціації між фізіологічними особливостями й патологічними змінами. На цьому заході ви матимете змогу сформувати структурований підхід до аналізу рентгенограм колінного суглоба з акцентом на анатомічну основу, типові патологічні зміни у разі дегенеративних, запальних, кристалічних і пухлинних процесів, а також травматичних уражень. Окрім цього, ви розглянете рентгенологічні пастки й типові діагностичні помилки, які найчастіше призводять до неправильних висновків. Після навчання ви зможете точно аналізувати рентгенограми колінного суглоба, впевнено розпізнавати патологічні зміни на ранніх стадіях та формувати обґрунтований алгоритм подальшого обстеження пацієнтів із патологією коліна. • Анатомія та біомеханіка колінного суглоба як основа рентгенологічного оцінювання • Нормальна рентгеноанатомія та варіанти розвитку • Дегенеративні захворювання колінного суглоба • Запальні та кристалічні артропатії • Пухлинні й пухлиноподібні ураження навколо колінного суглоба • Травматичні та післятравматичні зміни • Типові діагностичні помилки та рентгенологічні пастки • Практичний алгоритм опису рентгенограм колінного суглоба • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Лікарі здобудуть наступні навички: Ідентифікація клінічних «червоних прапорців» у практиці кардіолога, нефролога, невролога та дерматолога. Проведення диференційної діагностики гіпертрофічної кардіоміопатії, протеїнурії неясного генезу та нейропатичного болю. Інтерпретація результатів біохімічного скринінгу (активність α-галактозидази А) та молекулярно-генетичних досліджень (аналіз гена GLA). Оцінка специфічних дерматологічних (ангіокератоми) та офтальмологічних (cornea verticillata) симптомів. Розробка алгоритму діагностичного пошуку при підозрі на рідкісне спадкове захворювання. Визначення показань до призначення та моніторингу ефективності ферментозамісної терапії. Організація каскадного скринінгу серед родичів пацієнта з підтвердженим діагнозом. Під час навчання розглядаються діагностична цінність класичної тріади симптомів, диференціація гіпертрофії міокарда за даними ЕхоКГ та МРТ серця, роль біомаркерів (лізо-Gb3), особливості ураження нирок, неврологічні прояви, алгоритми верифікації діагнозу, критерії ініціації ферментозамісної терапії та організація мультидисциплінарної команди. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Захворювання рогівки, як-от нейротрофічний кератит, кератит Тайгесона й ендотеліальна дистрофія Фукса, є одними з найбільш складних для діагностики та менеджменту. Їх об’єднує хронічний перебіг, непередбачуваний клінічний розвиток і ризик незворотного погіршення зору. Зокрема, нейротрофічний кератит часто перебігає безболісно через пошкодження рогівкових нервів, що може призвести до пізньої діагностики та перфорації рогівки. Згідно з даними дослідження TFOS DEWS II Report, пошкодження іннервації рогівки фіксується у до 60% пацієнтів з цукровим діабетом та після офтальмохірургії. Кератит Тайгесона має ідіопатичну природу, може рецидивувати роками й імітувати вірусні ураження, що часто призводить до надмірного або хибного застосування місцевих стероїдів. У разі дистрофії Фукса основним моментом є своєчасне виявлення декомпенсації ендотелію, адже затримка з направленням на кератопластику погіршує прогноз. Для прийняття правильного рішення необхідно досконало розуміти патогенез, диференційні ознаки й сучасні діагностичні підходи. Навчальний майстер-клас «Комплексний аналіз складних патологій рогівки» буде присвячений вивченню клініко-анатомічних, патогенетичних та діагностичних аспектів нейротрофічного кератиту, зокрема його етіології, типових біомікроскопічних ознак, стратифікації за класифікацією Mackie й методів перевірки рогівкової чутливості. Окрема увага буде приділена диференціальній діагностиці з іншими ураженнями рогівки, наприклад кератитом Тайгесона, для якого розглядатимуться особливості перебігу, морфологічні ознаки та лікувальні підходи. У фокусі також буде первинна ендотеліальна дистрофія Фукса: від класифікації дистрофій і терміну cornea guttata до змін ендотелію, методів візуалізації, стратифікації стадій захворювання та визначення показань до кератопластики. Буде розглянуто сучасний алгоритм прийняття рішень: консервативне чи хірургічне лікування залежно від клінічної ситуації. Загалом навчання охоплює як базові, так і спеціалізовані знання, необхідні для точного діагностування та ефективного менеджменту хронічних патологій рогівки. • Нейротрофічний кератит: • · Анатомічні особливості рогівки ока. • · Етіологія та епідеміологія нейротрофічного кератиту. • · Патогенез нейротрофічного кератиту. • · Скарги пацієнтів. • · Клініка та ознаки. • · Класифікація Mackie. • · 2 рівні діагностики: перевірка чутливості рогівки, біомікроскопія та додаткові методи. Базиси встановлення діагнозу. • · Диференціальна діагностика з іншими патологіями рогівки. • · Сучасний підхід до лікування. • Кератит Тайгесона: • · Етіологія та патогенез. • · Клінічна картина та біомікроскопічні особливості. • · Методи діагностики. • · Диференціальна діагностика з іншими патологіями рогівки. • · Лікування та прогноз. • Первинна ендотеліальна дистрофія рогівки Фукса: • · Класифікація дистрофій рогівки. • · Поняття «cornea guttata». • · Особливості ендотелію в нормі та при патології. • · Патогенез. • · Класифікація та стадії захворювання. • · Основні симптоми захворювання. • · Методи діагностики: - біомікроскопічні особливості; - додаткові методи обстеження рогівки. • · Особливості оперативного лікування. • · Сучасний менеджмент. • Відповіді на запитання учасників

Атрофічний та аутоімунний гастрит складно діагностувати своєчасно через безсимптомний або неспецифічний перебіг, що часто призводить до встановлення діагнозу із затримкою в кілька років. Першим клінічним проявом часто стає анемія, резистентна до стандартної терапії, а саме захворювання асоційоване з підвищеним ризиком аденокарциноми шлунка, нейроендокринних пухлин і тяжкого дефіциту вітаміну B12 з неврологічними ускладненнями. Важливо вчасно розпізнати цей зв’язок між анемією, диспепсією й аутоімунними процесами слизової оболонки шлунка. На цьому заході ви розглянете патогенез, клінічні прояви та діагностичні підходи до атрофічного й аутоімунного гастриту. Ви дізнаєтеся про характерні симптоми, лабораторні маркери та показання до ендоскопії з біопсією, навчитеся правильно інтерпретувати рівні гастрину, пепсиногенів й антитіл, а також оцінювати ризики онкологічних ускладнень. Після навчання ви зможете формувати обґрунтований діагностичний алгоритм, своєчасно виявляти пацієнтів групи ризику та вибудовувати довгострокову стратегію ведення з онконастороженістю. • Що таке атрофічний та аутоімунний гастрит: • сучасні визначення, патогенез, відмінності від H. pylori-асоційованого гастриту. • Клінічні червоні прапорці: • залізодефіцитна й B12-дефіцитна анемія, неврологічні та гастроінтестинальні прояви. • Діагностичний алгоритм для лікаря: • лабораторні маркери (B12, гастрин, пепсиногени, антитіла), ендоскопія та біопсія, шкала OLGA. • Можливі ускладнення й онконастороженість: • ризик аденокарциноми та нейроендокринних пухлин, правила ендоскопічного нагляду. • Тактика ведення пацієнта: • замісна терапія, ерадикація H. pylori, диспансерний нагляд і профілактика помилок. • Відповіді на запитання

Статини є базою ліпідознижувальної терапії, але в ліпідології рішення вже визначаються не лише самим рівнем ЛПНЩ, а й абсолютним ризиком, супутніми станами та необхідною глибиною зниження атерогенних частинок. На цьому заході ви розберете, коли достатньо монотерапії статинами, коли потрібна рання комбінована терапія, як обирати стартову стратегію та що робити при виникненні побічних ефектів. Після навчання ви зможете впевнено планувати ліпідознижувальну терапію та ефективно вести пацієнтів високого та дуже високого ризику. • Що змінилося в сучасній ліпідології: від концентрації ЛПНЩ до кумулятивної експозиції атерогенних ApoB-вмісних частинок, оцінки Lp(a) та пожиттєвого ризику. • Чому статини залишаються фундаментом профілактики серцево-судинних подій: доказова база, очікуване зниження ЛПНЩ та зв’язок між величиною зниження і клінічною користю. • Різниця між «призначити статин» і «досягти цілі»: інтенсивність терапії, абсолютний ризик, контроль відповіді та прихильності до лікування. • Місце статинів серед сучасних ліпідознижувальних засобів: езетиміб, інгібітори PCSK9, інклісіран і бемпедоєва кислота; коли потрібна рання комбінована терапія. • Коли статину недостатньо: дуже високий ризик, гострий коронарний синдром, сімейна гіперхолестеринемія, значне відхилення від цільового ЛПНЩ та резидуальний ризик. • Популярні міфи: «статини руйнують печінку», «викликають деменцію», «будь-який біль означає непереносимість», «натуральні альтернативи безпечніші» та «нові препарати зробили статини непотрібними». • Практичний алгоритм: як обрати стартову стратегію, що перевіряти після призначення, як діяти при скаргах і як оцінити користь та ризики. • Розбір клінічних кейсів • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Відповіді на запитання учасників • Оцінювання набутих знань

Фармакорезистентна депресія – один із найскладніших клінічних викликів у психіатричній практиці. Коли на стандартні терапевтичні схеми немає відповіді, виникає потреба у глибокому клінічному аналізі та перегляді стратегічного підходу до лікування. Недостатнє розуміння механізмів резистентності призводить до повторних неефективних курсів, зниження прихильності до лікування, хронізації депресивного розладу та підвищення суїцидальних ризиків. На цьому заході ви розглянете принципи верифікації істинної та псевдорезистентності, диференційної діагностики, зважаючи на біполярний спектр, тривожні й соматичні розлади, а також оцінювання адекватності попередньої терапії. Ви дізнаєтеся про сучасні стратегії фармакологічної оптимізації та підсилення лікування і про роль нейромодуляційних методів та біомаркерів як інструментів персоналізованого підходу в тяжких клінічних випадках. Після навчання ви зможете аргументовано ухвалювати рішення щодо подальшої тактики лікування, своєчасно змінювати або підсилювати терапію, уникати діагностичних і терапевтичних помилок та залишатися в межах доказових і юридично безпечних алгоритмів. • 1. Верифікація резистентності: клінічна точність та діагностична гігієна • Ретельне оцінювання терапевтичної історії пацієнта з аналізом достатності дози, тривалості лікування, прихильності й наявності терапевтичного вікна • Диференціація істинної та псевдорезистентності з обов’язковим виключенням біполярного спектра, генералізованої тривоги, соматичних розладів, ендокринних дисфункцій та факторів, що знижують біодоступність ліків • Використання валідованих шкал оцінювання депресивної симптоматики для стандартизації спостереження й уникнення суб’єктивних діагностичних похибок • 2. Фармакологічна оптимізація: стратегічна ескалація та науково обґрунтоване підсилення • Послідовна зміна класів антидепресантів відповідно до механізму дії, профілю переносимості та фармакодинамічної специфіки: від селективних серотонінергічних засобів до препаратів норадренергічно‑серотонінергічної й трициклічної груп • Ефективні моделі підсилення: додавання солей літію, сучасних атипових антипсихотичних засобів, ламотриджину та гормональних коректорів • Прецизійні технології: генетичний аналіз системи цитохрому P450, терапевтичний моніторинг концентрацій препаратів, використання біомаркерів токсичності й недостатнього метаболізму • 3. Біологічна терапія та нейромодуляція: сучасні можливості впливу на нейрональні мережі • Таргетована транскраніальна магнітна стимуляція з персоналізованими параметрами, заснованими на функціональних зонах префронтальної кори та індивідуальних патернах нейрональної активності • Електросудомна терапія як високоефективний метод лікування тяжких, психотичних чи суїцидальних форм депресії, застосований у контрольованих та безпечних протоколах • Прогресивні інтервенції: глутаматергічна терапія кетаміном/ескетаміном, стимуляція блудного нерва, новітні нейроендокринні підходи з модуляцією соціально‑емоційних систем • 4. Психотерапевтична синергія: когнітивна гнучкість та нейропластичність • Когнітивно‑поведінкові інтервенції, спрямовані на деконструкцію дисфункційних переконань, розвиток когнітивної пластичності й подолання поведінкового виснаження • Практики уважності та усвідомленості як методи довготривалого запобігання рецидивам, що посилюють нейрональну відновлюваність та покращують емоційний гомеостаз • Формування комбінованих протоколів лікування, де психотерапія не конкурує з фармакологією, а значно підвищує її ефективність • 5. Біомаркери та персоналізована прогностика: майбутнє в сучасній практиці • Нейровізуалізаційні маркери: знижена активність дорсолатеральної префронтальної кори, гіперактивність мигдалини, дисфункція мережі пасивного режиму мозку як орієнтири для вибору терапевтичного впливу • Запальні та нейротрофічні маркери (С‑реактивний білок, інтерлейкін‑6, нейротрофічний фактор мозку) як предиктори відповіді на антидепресанти й потенційні мішені для індивідуалізації лікування • Використання алгоритмів прогнозування і стратифікації пацієнтів для вибору найбільш ефективного методу з мінімізацією ризику небажаних ефектів і клінічного виснаження лікаря • 6. Відповіді на запитання учасників

Патологія носової перегородки та носових раковин є причиною хронічної закладеності носа, рецидивних синуситів, головного болю та погіршення нюху. Важливо вміти діагностувати ці стани й чітко визначати, коли консервативне лікування неефективне і без хірургічного втручання вже не обійтись. На цьому заході ви дізнаєтесь, як оцінювати показання та протипоказання до операцій, правильно інтерпретувати КТ й ендоскопічні дані та обирати оптимальний метод лікування: від традиційної септопластики до ендоскопічних та комбінованих втручань. Ви розглянете реальні клінічні приклади й інтраопераційні ситуації, що допоможуть краще сформувати ваше власне клінічне мислення і точність прийняття рішень. Після навчання ви зможете впевнено вести пацієнтів з патологією носової перегородки та носових раковин і гарантувати їм безпечне й ефективне лікування. • Вступ. Основні показання й протипоказання до оперативного втручання • Анатомо-фізіологічні передумови • Будова перегородки носа та нижніх носових раковин. • Патофізіологія деформацій перегородки й гіпертрофії раковин. • Діагностика патології носової перегородки та носових раковин • Комп’ютерна томографія (КТ) • Септопластика • Традиційні та сучасні хірургічні техніки. • Ендоскопічні методи та їхні переваги. • Інтраопераційні аспекти • Вазотомія • Основні методики • Комбіновані втручання (септопластика + вазотомія) • Розбір клінічних випадків • Післяопераційний період та нагляд • Ранній післяопераційний період • Перший тиждень • Перший місяць • Пізній період • Довгостроковий нагляд • Відповіді на запитання

Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники навчаться стратифікувати пацієнтів для первинної та вторинної профілактики атеротромботичних подій. Учасники зможуть здійснювати диференційований вибір інгібітора P2Y12 рецепторів залежно від клінічного сценарію, розраховувати навантажувальні та підтримувальні дози антиагрегантів і застосовувати шкали PRECISE-DAPT, DAPT score та ARC-HBR. Програма охоплює стратегії деескалації та скорочення тривалості подвійної антитромбоцитарної терапії для пацієнтів з високим геморагічним ризиком, менеджмент антитромботичної терапії у періопераційному періоді та тактику ведення пацієнтів з геморагічними ускладненнями. Також розглядається корекція терапії у пацієнтів із супутньою патологією, зокрема цукровим діабетом і хронічною хворобою нирок. Програма заходу • Заняття — 02:11:41 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які критерії для призначення аспірину в рамках первинної профілактики, зокрема у пацієнтів з цукровим діабетом? • Як обрати оптимальний інгібітор P2Y12 рецепторів (прасугрель, тикагрелор, клопідогрель) у пацієнта з гострим коронарним синдромом? • Яка стандартна та подовжена тривалість подвійної антитромбоцитарної терапії (ПАТТ) після інфаркту міокарда? • Як здійснити перехід між різними інгібіторами P2Y12 (стратегії деескалації) та в яких клінічних ситуаціях це доцільно? • Якою є тактика антитромбоцитарної терапії після аортокоронарного шунтування (АКШ)? • Яка оптимальна тривалість ПАТТ після планового стентування коронарних артерій при стабільній ІХС? • Як вести пацієнта з гострою шлунково-кишковою кровотечею на тлі ПАТТ? • Які абсолютні та відносні протипоказання до призначення прасугрелю? • У чому полягає клінічне значення генетичного поліморфізму, що впливає на метаболізм клопідогрелю? • Як керувати антитромбоцитарною терапією перед плановими хірургічними втручаннями? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Пацієнти після контузії — це не лише гострий період. Через тижні та місяці вони повертаються зі скаргами на головний біль, запаморочення, порушення сну, когнітивні зміни та тривожні стани. Часто ці симптоми залишаються недооціненими або трактуються як «неспецифічні», що призводить до втрати часу та якості життя пацієнта. На майстер-класі розберемо постконтузійний синдром як мультифакторний стан, особливості ідентифікації таких станів на прийомі, показання до додаткової діагностики та тактику ведення пацієнта — від першого прийому до подальшого супроводу. Майстер-клас буде корисний лікарям, які працюють як з військовими, так і з цивільними пацієнтами. Лише те, що працює в реальній практиці: поширені синдроми та нозології вашої спеціальності. Комплексний розбір кількох взаємопов’язаних тем та методик обстеження. Спікери-практики, які розуміють виклики вашої спеціальності. Живий ефір із можливістю поставити питання та отримати відповідь. Гнучкі формати участі — від безкоштовного доступу до повного пакету матеріалів і бонусів. Програма заходу • Онлайн лекція • що насправді відбувається з мозком при вибуховій травмі • чому симптоми з’являються не одразу • і чому ці пацієнти часто “губляться” в системі • Постконтузійний синдром: біопсихосоціальна модель та сучасні підходи до персоналізованої терапії* • Онлайн лекція • *Доповідь здійснюється за промоційної підтримки компанії Acino та не є підставою для нарахування балів фахівцям у сфері охорони здоров'я за системою безперервного професійного розвитку. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Зростання частки резистентних форм туберкульозу та поширення коінфекцій, зокрема ВІЛ, формують суттєвий виклик для системи охорони здоров’я та підвищують вимоги до якості первинного ведення пацієнта. Значна частина відповідальності за раннє виявлення, маршрутизацію та супровід хворих із туберкульозом покладається на лікарів первинної медичної допомоги. Типові клінічні ситуації, з якими може стикнутися сімейний лікар – тривалий кашель із субфебрилітетом, пацієнти з соціальними ризиками або низькою прихильністю до лікування – підвищують ризик пізньої діагностики випадків, а також виникнення лікарсько-стійких форм. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до раннього виявлення туберкульозу на рівні первинної ланки, зокрема використання скринінгових інструментів без перевантаження часу прийому, формування груп ризику та побудову ефективної маршрутизації хворого. Ви навчитесь основних принципів профілактики, обстеження контактних осіб і тактики роботи зі складними пацієнтами, зокрема щодо підвищення прихильності до терапії. Після навчання ви зможете своєчасно ідентифікувати пацієнтів із підозрою на туберкульоз, правильно організовувати їхній подальший маршрут та мінімізувати ризики переривання лікування. • Епідеміологія туберкульозу у світі та в Україні. Підвищення рівня захворюваності на тлі війни. • Стратегія раннього виявлення туберкульозу на рівні ПМД. Скринінгове анкетування. • Формування груп ризику. Маршрути пацієнта з підозрою на туберкульоз. • Нормативна база та звітна документація для ЗОЗ і ФОП. • Роль мультидисциплінарної команди у лікуванні пацієнта з туберкульозом. • Питання профілактики туберкульозу відповідно до оновленого Календаря щеплень. • Обстеження контактних осіб. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

Електронний навчальний курс у форматі онлайн тривалістю 6 академічних годин із сертифікатом на 6 балів БПР. Курс надасть сучасні підходи до діагностики цукрового діабету, включно з використанням тесту толерантності до глюкози, глікованого гемоглобіну, а також виявленням рідкісних форм діабету, як-от MODY та LADA. Учасники отримають практичні знання з ведення та лікування ускладнень діабету, таких як діабетична полінейропатія та хронічна хвороба нирок. Курс також охоплює особливості менеджменту пацієнтів віком 60+ та нюанси планування вагітності у жінок із цукровим діабетом. Навчання відбувається у власному темпі у зручний час. Доступ до лекцій надається протягом 1 року, також доступні додаткові навчальні матеріали та сертифікат із балами БПР. Програма заходу • Лекція 1. Тест толерантності до глюкози • Лекція 2. Глікований гемоглобін та глікозильований альбумін: що нам кажуть сучасні рекомендації? • Лекція 3. Про біль в ногах у пацієнта з цукровим діабетом – нейропатія чи ні: погляд невролога • Лекція 4. Хронічна хвороба нирок у пацієнта з ЦД: діагностика та ведення • Лекція 5. Особливості ведення пацієнтів віком 60+ з діабетом • Лекція 6. Планування вагітності у пацієнтки з цукровим діабетом • Лекція 7. MODY та LADA діабет: як не пропустити Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Patient Blood Management (PBM) – це сучасна стратегія, яку рекомендують ВООЗ та провідні міжнародні професійні товариства, що спрямована на раціональний менеджмент ресурсами крові пацієнта, профілактику анемії та зменшення потреби у переливанні донорських компонентів крові. У сфері акушерства та гінекології ця концепція має особливе значення, адже дає змогу системно підходити до ведення вагітних із ризиком анемії, планування пологів та профілактики акушерських кровотеч. На цьому заході ви розглянете сучасні принципи PBM в акушерстві, фізіологічні зміни складу крові під час вагітності, а також алгоритми скринінгу та лікування анемії у вагітних. Ви розберете менеджмент залізодефіциту, зокрема використання пероральних і внутрішньовенних препаратів заліза та контроль ефективності терапії. Окрім цього, ви дізнаєтеся про механізми алоімунізації, скринінг ризику гемолітичної хвороби плода й новонародженого і сучасні підходи до ведення RhD-негативної вагітності. Після після навчання ви зможете системно застосовувати принципи Patient Blood Management у щоденній практиці та своєчасно брати під контроль акушерські кровотечі. • 1. Основи PBM в акушерстві. Концепція Patient Blood Management. Чому вагітні – група високого ризику крововтрат. Три стовпи PBM в акушерстві. • 2. Гематологічні та фізіологічні зміни під час вагітності: циркуляторні зміни та зміни системи коагуляції. Роль плаценти і матки в гемодинаміці. Клінічні наслідки змін під час вагітності. • 3. Потреба у залізі залежно від триметра вагітності. Скринінг анемії у вагітних, інтерпретація лабораторних показників. • 4. Менеджмент залізодефіциту: пероральні препарати заліза; побічні ефекти та їх корекція; показання до внутрішньовенного заліза. Контроль ефективності лікування залізодефіциту. Післяпологова анемія. • 5. Третій період пологів та фізіологія крововтрати: механізм відшарування плаценти; нормальна крововтрата під час пологів; методи оцінювання крововтрати. Чому візуальне оцінювання часто дає хибні результати. • 6. Гемолітична хвороба плода й новонародженого. Механізм алоімунізації, клінічні наслідки для плода та новонародженого. Скринінг вагітних із ризиком HDFN. • 7. Ведення RhD-негативної вагітності: алгоритм спостереження. Застосування RhD-імуноглобуліну, профілактика алоімунізації, можливі побічні реакції. • 8. Клінічні кейси: аналіз клінічних випадків. Формування плану ведення пацієнтки. Застосування принципів PBM. • 9. Відповіді на запитання учасників.

Даний курс БПР присвячений застосуванню пробіотиків у клінічній практиці. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники аналізуватимуть ключові відмінності між пробіотичними штамами, видами та родами, а також їхнє клінічне значення. Курс допоможе застосовувати критерії доказовості для вибору пробіотика, інтерпретувати дані рандомізованих клінічних досліджень і мета-аналізів та формувати штамоспецифічні протоколи пробіотикотерапії. Розглядаються підходи до лікування пацієнтів різних вікових груп, диференційований підбір препаратів при функціональних розладах шлунково-кишкового тракту, а також доцільність призначення синбіотиків і постбіотиків. Окрему увагу приділено консультуванню пацієнтів щодо тривалості курсу, дозування та правил прийому пробіотиків для досягнення максимального клінічного ефекту й комплаєнсу. Програма заходу • Заняття №1: Можливості застосування пробіотичних препаратів при інфекціях дихальних шляхів • Патогенетичні механізми концепції осі «кишківник-легені» та її роль у респіраторному здоров’ї • Штами пробіотиків із доведеною клінічною ефективністю у профілактиці та лікуванні респіраторних інфекцій • Вплив пробіотиків на вроджений та адаптивний імунітет слизових оболонок дихальних шляхів • Результати РКД та мета-аналізів щодо зниження частоти й тяжкості ГРВІ у дітей та дорослих • Докази ефективності пробіотиків у пацієнтів із ХОЗЛ та бронхіальною астмою • Оптимальні дозування, тривалість курсу та критерії вибору пробіотичних препаратів • Інтеграція пробіотикотерапії в клінічні протоколи лікування респіраторних інфекцій і профілактики антибіотик-асоційованої діареї • Потенційні ризики та протипоказання, зокрема для імуноскомпрометованих пацієнтів • Заняття №2 • Пробіотичні штами з найвищим рівнем доказовості при профілактиці та лікуванні антибіотик-асоційованої діареї • Механізми дії Saccharomyces boulardii при інфекції Clostridioides difficile • Диференційоване призначення пробіотиків при СПК-Д та СПК-З • Доказові дані щодо підтримки ремісії при виразковому коліті та хворобі Крона • Застосування пробіотиків при ерадикації Helicobacter pylori та синергічний ефект з антибіотикотерапією • Оптимальні дози та тривалість пробіотикотерапії згідно з рекомендаціями WGO та ESPGHAN • Критерії якості та безпеки комерційних пробіотичних препаратів: КУО, життєздатність, стабільність • Роль пробіотиків у корекції мікробіоти при метаболічному синдромі та неалкогольній жировій хворобі печінки • 02:56:39 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Матеріали для самостійного опрацювання • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть навички диференційної діагностики епізодичних вестибулярних синдромів, зокрема розрізнення хвороби Меньєра, вестибулярної мігрені, доброякісного пароксизмального позиційного головокружіння (ДППГ) та транзиторних ішемічних атак у вертебро-базилярному басейні. У програмі — сучасні діагностичні критерії хвороби Меньєра, розроблені Bárány Society (2015), інтерпретація результатів аудіометрії, імпедансометрії та інших аудіологічних досліджень, а також виконання й аналіз клінічних вестибулярних тестів. Розглядаються показання до відеоністагмографії, електрокохлеографії, вестибулярних викликаних міогенних потенціалів (VEMPs) та МРТ головного мозку; індивідуалізовані схеми лікування гострих нападів вертиго, профілактична фармакотерапія, інтратимпанальні ін’єкції та вестибулярна реабілітація. Учасники опрацюють рекомендації щодо модифікації способу життя, зокрема дієти з обмеженням натрію, для контролю симптомів. Питання, що розглядаються: історичний внесок Проспера Меньєра у розуміння патології внутрішнього вуха; патофізіологічні механізми, зокрема ендолімфатичний гідропс; диференційна діагностика типової та атипової форм; клінічні «червоні прапорці» при епізодичному головокружінні; аудіологічні патерни на різних стадіях захворювання; сучасні стратегії фармакотерапії; показання до інтратимпанального введення гентаміцину чи стероїдів; показання, ризики та ефективність хірургічного лікування. Програма заходу • Заняття — 22:05 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Остеопороз залишається однією з провідних причин переломів, інвалідизації та зниження якості життя, попри наявність ефективних методів діагностики й лікування. Подія призначена для лікарів-ендокринологів, ревматологів, сімейних лікарів та інших спеціалістів, які ведуть пацієнтів з остеопорозом або високим ризиком переломів. Головна ідея заходу — сформувати сучасний, доказовий і практичний підхід до ведення пацієнтів з остеопорозом. Користь для учасника: • Чіткий алгоритм діагностики та оцінки ризику переломів у різних клінічних ситуаціях. • Практичні підходи до вибору та послідовності терапії остеопорозу. • Розуміння, коли та як коригувати лікування при його неефективності. • Підвищення впевненості у веденні пацієнтів із складними або нетиповими формами остеопорозу. Захід орієнтований на реальні клінічні виклики та щоденну лікарську практику. Приєднуйтесь, щоб працювати з остеопорозом системно, безпечно та відповідно до сучасних рекомендацій. Програма заходу • Сучасне розуміння остеопорозу, його патофізіології та факторів ризику. • Скринінг, інструментальна та лабораторна діагностика остеопорозу з урахуванням типових клінічних помилок. • Оцінка ризику переломів та практичне застосування FRAX у клінічній роботі. • Часті вторинні причини остеопорозу, які залишаються недооціненими. • Доказові підходи до фармакологічного та нефармакологічного лікування. • Моніторинг ефективності терапії та робота з прихильністю пацієнтів. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера