Заходи БПР — Гастроентерологія 2026

Лікарі здобудуть навички оцінки доцільності кожного лікарського засобу у пацієнта з мультиморбідністю та використання стандартизованих інструментів для виявлення потенційно невідповідних призначень, зокрема критеріїв STOPP/START і Бірса. Програма охоплює розробку індивідуалізованих стратегій депрескрайбінгу, ідентифікацію та менеджмент клінічно значущих лікарських взаємодій, корекцію терапії при поєднанні артеріальної гіпертензії, цукрового діабету, ХХН та ІХС. Учасники опанують ефективну комунікацію з пацієнтом і його родиною щодо змін у схемі лікування, ведення медичної документації, аналіз фармакокінетичних і фармакодинамічних механізмів взаємодій, а також використання електронних ресурсів і баз даних для їх перевірки. Розглядаються стратегії менеджменту побічних реакцій, пов’язаних із взаємодіями антибіотиків, НПЗП і протигрибкових засобів, вплив взаємодій на терапію при ІХС, артеріальній гіпертензії, фібриляції передсердь і серцевій недостатності та методи запобігання ятрогенним ускладненням. Окремі навички стосуються пацієнтів із ЦД 2 типу: системного аналізу фармакотерапії, інтерпретації взаємодій за участі системи цитохрому P450, планування лабораторного моніторингу, консультування щодо самолікування та оцінки ризиків взаємодій цукрознижувальних, антигіпертензивних і гіполіпідемічних засобів. Також розглядаються стратифікація ризиків перед призначенням антидепресантів, вибір препарату з урахуванням профілю безпеки, титрація дози, менеджмент небажаних явищ, моніторинг серотонінового синдрому та суїцидального ризику, мінімізація синдрому відміни й аналіз клінічно значущих взаємодій антидепресантів. Програма заходу • Заняття 1: Коморбідний пацієнт в практиці сімейного лікаря: менеджмент ризиків поліфармації • Які сучасні критерії визначають поліфармацію та клінічно значущу поліпрагмазію? • Як інтегрувати інструменти STOPP/START та критерії Бірса в рутинну клінічну практику сімейного лікаря? • Які існують доказові алгоритми та протоколи депрескрайбінгу для основних груп препаратів (ІПП, статини, антигіпертензивні)? • Як збалансувати рекомендації різних клінічних настанов при веденні пацієнта з 3+ хронічними захворюваннями? • Які є правові та етичні аспекти корекції призначень, зроблених вузькими спеціалістами? • Як управляти ризиками синдрому відміни при депрескрайбінгу? • Які специфічні лікарські взаємодії є найбільш небезпечними у пацієнтів похилого віку з коморбідністю? • Як оцінити вплив поліфармації на когнітивний статус та ризик падінь у геріатричних пацієнтів? • Заняття 2: Менеджмент ризиків взаємодії лікарських засобів у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями • Які механізми лежать в основі взаємодії інгібіторів та індукторів системи цитохрому P450 з кардіологічними препаратами (статини, антикоагулянти)? • Як стратифікувати ризик кровотеч при комбінованій антитромботичній терапії у пацієнтів після ЧКВ або з фібриляцією передсердь? • Який вплив мають НПЗП на ефективність антигіпертензивної терапії та функцію нирок? • Клінічно значущі взаємодії аміодарону: як безпечно поєднувати його з варфарином, дигоксином та статинами? • Які принципи вибору антибактеріальної терапії у пацієнта, що отримує прямі оральні антикоагулянти (ПОАК)? • Подовження інтервалу QT як наслідок лікарських взаємодій: які комбінації є найбільш небезпечними? • Як управляти ризиками при одночасному призначенні інгібіторів АПФ/БРА та калійзберігаючих діуретиків? • Які існують підходи до депрескрайбінгу та оптимізації схем лікування у коморбідних пацієнтів похилого віку? • Заняття 3: Менеджмент ризиків взаємодії лікарських засобів у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу • Які лікарські взаємодії є найбільш клінічно значущими у пацієнтів з ЦД 2 типу та супутньою серцево-судинною патологією? • Як оцінити ризик лактат-ацидозу при призначенні метформіну на тлі інших препаратів та за наявності ниркової дисфункції? • Які особливості взаємодії інгібіторів НЗКТГ-2 з діуретиками щодо ризику гіповолемії та гострого ураження нирок? • Як керувати ризиком гіпоглікемії при комбінації препаратів сульфонілсечовини з іншими лікарськими засобами (бета-блокаторами, НПЗП)? • Який вплив агоністів рецепторів ГПП-1 на абсорбцію пероральних препаратів з вузьким терапевтичним індексом? • Як враховувати вплив індукторів та інгібіторів CYP3A4 на метаболізм цукрознижувальних препаратів? • Які існують алгоритми дій при призначенні короткострокової терапії (напр., антибіотикотерапії) пацієнту з ЦД 2 типу на тлі поліпрагмазії? • Як оптимізувати фармакотерапію та провести депрескрайбінг для мінімізації ризиків у геріатричних пацієнтів з ЦД 2 типу? • Заняття 4: Менеджмент ризиків застосування антидепресантів при тривожних розладах • Які критерії вибору стартової терапії при генералізованому тривожному розладі з супутньою кардіоваскулярною патологією? • Як диференціювати початкове посилення тривоги, індуковане СІЗЗС, від погіршення перебігу основного захворювання? • Які сучасні протоколи ведення пацієнтів з ризиком суїцидальної поведінки на початкових етапах терапії антидепресантами? • Тактика лікаря при розвитку серотонінового синдрому: діагностичні критерії, невідкладна допомога та подальший менеджмент. • Як управляти довгостроковими метаболічними ризиками (збільшення ваги, дисліпідемія) на тлі терапії пароксетином або міртазапіном? • Стратегії переключення між різними класами антидепресантів: протоколи крос-титрації та періоди “відмивання”. • Особливості застосування антидепресантів у вагітних з тривожними розладами: оцінка співвідношення ризик/користь. • Які лабораторні та інструментальні методи моніторингу є обов’язковими при тривалій терапії антидепресантами? • Навчальна програма: заняття 1 — 01:46:22. • Конспект до заняття 1. • Клінічні задачі до заняття 1. • Опитування до курсу. • Тестування БПР до курсу. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Рідкісні дерматози, зокрема пігментне пруриго, хвороба Гровера та ліхеноїдний контактний дерматит, становлять клінічну складність через здатність імітувати більш поширені захворювання шкіри. Ці стани можна неправильно трактувати як атопічний дерматит, екзему або червоний плоский лишай, що призводить до помилок у виборі лікувальної стратегії. На цьому заході ви розглянете системний підхід до діагностики зазначених станів на основі розбору клінічних випадків. Ви навчитеся проводити диференційну діагностику сверблячих папульозних висипів, акантолітичних дерматозів та ліхеноїдних уражень шкіри. Також ви дізнаєтеся, як інтерпретувати клінічні ознаки, визначати показання до біопсії та використовувати патч-тестування. Після навчання ви зможете вчасно виявляти рідкісні дерматози, проводити необхідну диференційну діагностику й обирати обґрунтовану тактику лікування. • Кейс 1 – Пігментне пруриго • Кейс 2 – Хвороба Гровера • Кейс 3 – Ліхеноїдний контактний дерматит • Відповіді на запитання

Електронний курс PRO: розлади годування у дітей — путівник для педіатра 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «Розлади годування у дітей — це більше, ніж просто «вибагливість» за столом. Йдеться про складні патерни харчової поведінки, які можуть мати підґрунтя у сенсорній, моторній або психологічній сферах. Для педіатра це водночас виклик і можливість — вчасно помітити, спрямувати, підтримати. Без узагальнень і зайвої теорії — лише про важливе: факти, алгоритми та реальні клінічні кейси. Запрошуємо долучитися до розмови про те, як не сплутати симптоми та вчасно виявити проблему, як помилки на етапі діагностики можуть коштувати часу, що вважати віковою нормою, а що — «червоним прапорцем», та як розпізнати, коли «відмова їсти» є сигналом тривоги. Окремо розглядається роль мультидисциплінарної команди у роботі з розладами харчування, зокрема хто входить до неї для ефективної корекції, та як стиль годування й батьківські реакції можуть провокувати або посилювати харчові труднощі у дітей. Курс сфокусований на практичному сучасному підході на стику педіатрії, гастроентерології та психології.» Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

У клінічній практиці доводиться працювати в умовах, коли остаточний вибір лікувальної тактики залежить не лише від медичних показань, а й від цінностей, очікувань та життєвого контексту пацієнта. Відсутність структурованого підходу до спільного прийняття рішень у таких ситуаціях може призводити до непорозумінь, конфліктів і професійного вигорання. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до пацієнтоорієнтованої допомоги, принципи спільного прийняття рішень та їх відмінність від класичної інформованої згоди. Ви опрацюєте поширені інструменти виявлення пріоритетів пацієнта за моделлю ICE, алгоритм SHARE як структуровану модель комунікації, а також практичні аспекти встановлення професійних та особистих кордонів лікаря. Також ви проаналізуєте ситуації, коли пацієнт не готовий брати участь у виборі лікування, і критерії, за яких лікар може приймати рішення одноосібно. Після навчання ви зможете підвищити якість вашої комунікації, зменшити кількість конфліктних ситуацій та формувати партнерські відносини у системі «лікар-пацієнт». • 1. Спільне прийняття рішень: невіддільна частина пацієнтоорієнтованої допомоги. Пацієнт як партнер і суб’єкт прийняття рішень. • 2. Інформована згода vs. спільне прийняття рішень. • 3. Виявлення пріоритетів пацієнта: ICE (ідеї, сумніви/побоювання, очікування). Як ставити запитання, щоб виявити ICE, та як ці дані «вбудовувати» у спільне рішення? • 4. Модель SHARE: 5 кроків спільного прийняття рішень (залучити – пояснити варіанти – з’ясувати цінності – дійти рішення – переглянути його). • 5. Що робити, якщо пацієнт не хоче приймати рішення? В яких випадках лікар приймає рішення одноосібно? • 6. Професійні й особисті кордони лікаря. Які види кордонів існують? • 7. Відмова пацієнту. Як сказати пацієнту «НІ»: техніка FAVER. • 8. Відповіді на запитання учасників.

Даний курс БПР присвячений діагностиці, клінічним проявам і лікуванню гельмінтозів. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть навички класифікації гельмінтів (нематоди, цестоди, трематоди) та вибору етіотропної терапії на основі механізму дії препаратів. Учасники навчаться інтерпретувати клінічні синдроми для диференційної діагностики, аналізувати життєві цикли гельмінтів, визначати шляхи інвазії, профілактичні заходи та діагностичну тактику. Програма охоплює призначення лабораторних досліджень залежно від фази, стадії інвазії та локалізації гельмінтозу, а також диференційну діагностику аскаридозу, ентеробіозу, трихінельозу, теніозу, теніаринхозу та опісторхозу. Розглядаються ускладнення гельмінтозів, зокрема кишкова непрохідність, механічна жовтяниця, цистицеркоз і міокардит, а також особливості позакишкових форм, зокрема очного токсокарозу та ехінококових кіст печінки й легень. Учасники опрацюють механізми дії, спектр активності та побічні ефекти антигельмінтних препаратів, протоколи лікування згідно з доказовими рекомендаціями WHO і CDC, а також підходи до лікування особливих груп пацієнтів, зокрема вагітних жінок. Програма заходу • Заняття 1: Аскаридоз, ентеробіоз, трихінельоз, теніоз, теніаринхоз, опісторхоз • Питання до заняття 1: Які ключові морфологічні та біологічні відмінності між нематодами, цестодами та трематодами визначають вибір діагностичної та лікувальної тактики? • Питання до заняття 1: Яке клінічне значення має диференціація міграційної (синдром Леффлера, еозинофілія) та кишкової фаз аскаридозу? • Питання до заняття 1: Який алгоритм вибору лабораторних методів (нативний мазок, методи збагачення, Parasep, серологія) при підозрі на кишкові та позакишкові гельмінтози? • Питання до заняття 1: Як диференціювати теніоз та теніаринхоз за клінічними проявами та епідеміологічними даними? Які ризики та діагностичні підходи при цистицеркозі? • Питання до заняття 1: Який патогенез основних клінічних синдромів при трихінельозі (набряки повік, міалгії, еозинофілія) та опісторхозі (холангіт, панкреатит)? • Питання до заняття 1: Які механізми дії основних антигельмінтних препаратів (альбендазол, мебендазол, празиквантел) та як вони корелюють із класом гельмінта? • Питання до заняття 1: Які критерії ефективності дегельмінтизації, зокрема при цестодозах, та як уникнути неповного лікування, залишивши сколекс? • Питання до заняття 1: Які сучасні підходи до лікування та профілактики гельмінтозів у вагітних згідно з міжнародними рекомендаціями (FDA, WHO)? • 01:46:16 • Конспект до заняття 1 • Клінічні задачі до заняття 1 • Заняття 2: Стронгілоїдоз, токсокароз, дирофіляріоз, гіменолепідоз, дифілоботріоз, ехінококоз • Питання до заняття 2: Які патогенетичні механізми лежать в основі клінічних проявів стронгілоїдозу, токсокарозу, дирофіляріозу, гіменолепідозу, дифілоботріозу та ехінококозу? • Питання до заняття 2: Як життєвий цикл гельмінта (наявність кишкової та міграційної фаз) впливає на вибір методу лабораторної діагностики? • Питання до заняття 2: Коли доцільно призначати серологічні тести (ІФА), а коли – мікроскопічне дослідження калу (методи Като, Бермана, Parasept)? • Питання до заняття 2: Як інтерпретувати високі рівні еозинофілії у пацієнтів з підозрою на гельмінтоз? • Питання до заняття 2: Які принципи диференційної діагностики позакишкових гельмінтозів (ехінококозу, токсокарозу, дирофіляріозу)? • Питання до заняття 2: Який механізм дії, спектр активності та критерії вибору антигельмінтних препаратів (альбендазол, мебендазол, празиквантел)? • Питання до заняття 2: Яка тактика ведення пацієнтів з ехінококовими кістами печінки та легень? • Питання до заняття 2: Як лікувати гельмінтози у вагітних та дітей, враховуючи тератогенність препаратів? • Питання до заняття 2: Чому при дифілоботріозі розвивається В12-дефіцитна анемія і яка тактика її корекції? • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Цей навчальний курс вивчає особливості призначення, видачі та подальшого обліку медичних виробів в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ). Завдання навчального курсу: описати нові підходи до призначення медичних виробів та допоміжних засобів реабілітації навести покроковий алгоритм формування запиту на медичний виріб/допоміжний засіб реабілітації описати особливості видачі та погашення запиту на медичні вироби/допоміжний засіб реабілітації Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Даний курс БПР присвячений темі тромбоцитозу та розроблений для лікарів і медичних фахівців. Учасники навчаться інтерпретувати показники гемограми при тромбоцитозі, оцінювати морфологічні особливості тромбоцитів і супутні відхилення. У програмі передбачено опанування діагностичних алгоритмів для диференціації первинного (клонального) та вторинного (реактивного) тромбоцитозу. Розглядаються показання до проведення додаткових досліджень, зокрема визначення C-реактивного білка, феритину та молекулярно-генетичного тестування (JAK2, CALR, MPL). Учасники опрацюють критерії проведення трепанобіопсії кісткового мозку, стратифікацію ризику тромботичних і геморагічних ускладнень, вибір терапевтичної стратегії та індивідуалізований план моніторингу пацієнтів. Програма заходу • Заняття 1 • 01:48:24 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Заняття 2: У пацієнта тромбоцитоз: практичні рекомендації для сімейного лікаря • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які лабораторні та клінічні ознаки дозволяють запідозрити мієлопроліферативний характер тромбоцитозу? • У чому полягає послідовність діагностичного пошуку при вперше виявленому тромбоцитозі? • Які сучасні критерії ВООЗ використовуються для діагностики есенціальної тромбоцитемії (ЕТ)? • Яка роль молекулярно-генетичних маркерів JAK2, CALR, MPL у верифікації діагнозу ЕТ? • Як диференціювати есенціальну тромбоцитемію від префібротичного первинного мієлофіброзу та інших Ph-негативних МПН? • Які принципи стратифікації ризику тромбозів згідно з міжнародною шкалою IPSET-thrombosis? • Кому з пацієнтів з ЕТ показана антиагрегантна терапія та які її режими? • Які показання до призначення циторедуктивної терапії та критерії вибору препарату першої лінії? • Які особливості ведення пацієнтів з екстремально високим рівнем тромбоцитів (>1500 x 10⁹/л)? • Як здійснювати моніторинг ефективності та безпечності лікування тромбоцитозу? • Які рівні тромбоцитів вважаються клінічно значущим тромбоцитозом і вимагають дообстеження? • Як відрізнити реактивний тромбоцитоз від клонального (есенційна тромбоцитемія, інші МПН)? • Який базовий перелік лабораторних досліджень необхідний пацієнту з вперше виявленим тромбоцитозом? • У яких клінічних ситуаціях слід запідозрити мієлопроліферативне новоутворення та які симптоми є “червоними прапорцями”? • Яка роль УЗД органів черевної порожнини у первинній діагностиці причин тромбоцитозу? • Чи існує кореляція між ступенем тромбоцитозу та ризиком тромботичних ускладнень? • Яка тактика ведення пацієнта з безсимптомним тромбоцитозом на етапі первинної медичної допомоги? • Коли доцільно призначати молекулярно-генетичні дослідження (JAK2, CALR, MPL)? • Заняття: У пацієнта тромбоцитоз: практичні рекомендації для сімейного лікаря Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Цей комплексний курс розроблений для медиків і фахівців галузі здорового харчування, які прагнуть здобути експертні знання з нутриціології та дієтології. Програма надає глибокі знання про фундаментальні принципи та сучасні тенденції у нутриціології, безпеку харчування, антропометрію, а також оцінку енергетичного балансу. Студенти вивчають вплив харчування на фізіологію та метаболізм людини, розглянуть стратегії дієтологічної корекції та набудуть практичних навичок для індивідуалізації харчових планів. Освітня програма акцентує на інноваційних дослідженнях та доказових підходах, що дозволяє формувати глибоке розуміння механізмів харчування і його впливу на організм. Медичні фахівці отримують додатковий сертифікат з 127 балами БПР. Реєстраційний номер провайдера заходів БПР в Центрі якості освіти МОЗ України 2354. Реєстраційний номер заходу в системі Центру Тестування МОЗ №1029607. Доступні завантажувані матеріали, офіційний сертифікат і підтримка інструктора. Кількість учасників необмежена. Програма заходу • 4 місяці інтенсивного навчання • 6 насичених модулів • 89 відеоуроків тривалістю до години • Модеровані академічні дебати з етичних та клінічних аспектів практики • Онлайн-зустрічі з лекторами — розгляд клінічних випадків у форматі аналітичних презентацій з експертною модерацією • 3-денний міжмодульний практикум з реальними кейсами • Модульні інтерактивні консультаційні сесії у форматі «питання-відповідь» після кожного модуля • Тести до кожного модуля — контроль якості засвоєння матеріалу після вебінарів з лекторами • Підсумкова сертифікаційна клініко-аналітична робота з розробкою індивідуальної нутритивної стратегії на тему • Сертифікат, що підтверджує здобуті компетенції • Дата старту: 28.07.2026 • Період доступу: 365 Дні • 6 онлайн-тести Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Мета навчання: пояснити поняття стресу, його стадії, поняття емоційного вигорання, основні симптоми. Розкрити причини схильності вигорання у лікарів. Навчити розпізнавати передвісники вигорання у себе і в колег через пояснення етапів розвитку професійного вигорання, методів профілактики та діагностики синдрому емоційного вигорання. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Дисфункція скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС) – це комплексне порушення, яке може суттєво впливати на якість життя пацієнта. За даними метааналізу, опублікованого в Journal of Clinical Medicine у 2024 році, загальна поширеність дисфункцій СНЩС у дорослих становить близько 34%, з найвищими показниками в Південній Америці (47%), Азії (33%), Європі (29%) та Північній Америці (26%). Ці порушення проявляються болем у щелепі, обмеженням рухливості, клацанням під час відкривання рота, головними болями та болем у вусі. Симптоми розладів СНЩС можуть маскуватись під інші захворювання, що ускладнює діагностику й може призвести до неправильного лікування. Особливо важливо брати до уваги ці аспекти під час диференціальної діагностики болю в ділянці обличчя, скроні, привушної та завушної зон. Зважаючи на значну поширеність та потенційні ускладнення, знання про дисфункцію СНЩС є важливими для лікарів різних спеціальностей. Своєчасна діагностика і правильне лікування можуть запобігти хронізації процесу та незворотним наслідкам для пацієнта. Навчальний захід «УЗД скронево-нижньощелепних суглобів та жувальних м’язів» буде присвячений вивченню УЗ-анатомії СНЩС, жувальних м’язів та прилеглих м’яких тканин. Буде приділено увагу біомеханіці жувального апарату. У фокусі – розгляд запальних і дегенеративних змін суглобів, а також характерних динамічних порушень. • Анатомія скронево-нижньощелепних суглобів • Анатомія та біомеханіка жувальних м’язів • Анатомія прилеглих м’яких тканин • Нормальна УЗ-анатомія скронево-нижньощелепних суглобів та динаміка • Патологічні зміни (запальні й дегенеративні зміни скронево-нижньощелепних суглобів) • Динамічні порушення скронево-нижньощелепних суглобів • Порушення функції жувальних м’язів • Відповіді на запитання учасників

Надмірне потовиділення – дрібниця тільки на перший погляд. Для пацієнта це щоденний стрес, соціальна ізоляція та постійне відчуття сорому. Це виклик, який вимагає точного діагнозу й розуміння, адже антиперспіранти вже не працюють і ризик інфекційних ускладнень зростає щодня. На цьому заході ви детально розглянете типи гіпергідрозу (від локалізованого до генералізованого), а також навчитеся проводити диференційну діагностику між первинними і вторинними формами. Дізнаєтесь, як використовувати тест Мінора, обирати тактику лікування й поєднувати медикаментозні, ін’єкційні та фізіотерапевтичні методи. Окремо будуть розглянуті інноваційні методики ботулінотерапії. Після навчання ви зможете ефективно контролювати симптоми, індивідуалізувати підхід до кожного пацієнта й запобігати ускладненням. • Вступ • Огляд гіпергідрозу: визначення, класифікація (первинний, вторинний) • Вплив гіпергідрозу на якість життя пацієнтів • Етіологія, патогенез, клінічна картина • Діагностика гіпергідрозу • Збір анамнезу та оцінювання симптомів • Використання тесту Мінора для визначення поширеності потовиділення • Диференціальна діагностика з іншими станами • Сучасні методи лікування • Медикаментозні методи • Ін'єкції ботулінічного токсину • Іонофорез, локальні терапевтичні процедури • Хірургічні методи та їхня роль у лікуванні складних випадків • Підсумки та рекомендації • Важливість комплексного підходу • Актуальні настанови і рекомендації • Відповіді на запитання

Молекулярне тестування є невід’ємною складовою ведення пацієнтів із метастатичним раком шлунка, адже результати визначення біомаркерів визначають напрямок персоналізованої терапії. Неповне молекулярне обстеження або неправильна інтерпретація його результатів можуть призвести до втрати часу та несвоєчасного призначення таргетної чи імунотерапії. Пацієнт може втратити доступ до сучасних методів лікування. На цьому заході ви дізнаєтесь, які молекулярні дослідження є обов’язковими при метастатичному раку шлунка, навчитесь інтерпретувати результати тестування HER2, PD-L1, MSI/MMR, CLDN18.2 і FGFR2b та використовувати їх для вибору оптимальної системної терапії. Ви отримаєте практичні алгоритми прийняття рішень, розберете сучасні можливості таргетної та імунотерапії, а також розберете клінічні кейси, що допоможуть застосовувати отримані знання у щоденній практиці. Після навчання ви зможете впевнено визначати необхідний обсяг молекулярного тестування, правильно інтерпретувати його результати, обирати персоналізовану тактику лікування відповідно до біомаркерів та своєчасно направляти пацієнтів на необхідні методи терапії. • Сучасна епідеміологія метастатичного раку шлунка. • Біологічна та молекулярна гетерогенність пухлин шлунка. • Основні біомаркери: HER2, PD-L1, MSI/MMR, CLDN18.2, FGFR2b. • Вплив молекулярного профілю на вибір системної терапії. • Таргетна терапія та імунотерапія в сучасному лікуванні. • Нові терапевтичні мішені та перспективні напрями. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Жовтяниця визначається як жовте забарвлення шкіри, зумовлене надлишком білірубіну. Найчастіше виникає через надмірне утворення білірубіну, порушення кон’югації чи транспорту, обструкцію жовчних шляхів або ураження печінки. Діагностика починається зі збору анамнезу, клінічного огляду та базових лабораторних досліджень. Пацієнти з жовтяницею можуть мати як характерні прояви — жовте забарвлення слизових оболонок та свербіж, — так і бути повністю безсимптомними. Важливо вчасно визначити можливу етіологію виникнення жовтяниці для правильного вибору тактики лікування. Ви отримаєте: • Практичні алгоритми ведення пацієнта із різними видами жовтяниць • Навички правильного вибору діагностичного маршруту • Чіткі принципи менеджменту пацієнта на кожному етапі обстеження Ключові особливості: • Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів • Без води — тільки доказові знання, що мають значення • До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику • Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги • Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця Програма заходу • Класифікація жовтяниць (за патогенезом, видом гіпербілірубінемії, причиною) • Як відрізнити псевдожовтяницю (гіперкаротинемія, дія лікарських засобів) від істинної жовтяниці • Фізикальний огляд при жовтяниці: від голови до п‘ят • Лабораторне обстеження при жовтяниці: патерни ураження печінки, вибір подальших методів обстеження при первинній діагностиці жовтяниці • Діагностика вроджених гіпербілірубінемій Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Даний курс БПР присвячений темі функціональних розладів шлунково-кишкового тракту. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники здобудуть навички: • Застосовувати Римські критерії IV для діагностики функціональних розладів ШКТ. • Використовувати біопсихосоціальну модель для комплексного збору анамнезу. • Ідентифікувати симптоми тривоги («червоні прапорці») для виключення органічної патології. • Інтерпретувати результати специфічних досліджень: фекального кальпротектину, серології на целіакію та дихального тесту. • Призначати та контролювати дієтотерапію, зокрема дієту з низьким вмістом FODMAP. • Обирати та титрувати фармакотерапію: спазмолітики, пробіотики та нейромодулятори. • Застосовувати валідовані шкали для об’єктивізації стану пацієнта. • Вести пацієнтів із синдромом перехресту, зокрема при поєднанні функціональних розладів ШКТ та ГЕРХ. • Адаптувати тактику лікування для вагітних жінок і дітей. • Проводити консультування щодо модифікації способу життя та важливості психотерапії. Програма заходу • Заняття • 02:52:53 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Як диференціювати функціональні та органічні захворювання ШКТ, використовуючи «червоні прапорці»? • Які патогенетичні механізми лежать в основі вісцеральної гіперчутливості та як на них впливати терапевтично? • Як застосовувати біопсихосоціальну модель для побудови довірливих стосунків з пацієнтом та підвищення комплаєнсу? • Які особливості збору анамнезу у пацієнтів з підозрою на функціональний розлад? • Яка роль дієтичних інтервенцій, зокрема FODMAP-дієти, у лікуванні синдрому подразненого кишечника (СПК)? • Як обґрунтовано обирати пробіотичні препарати, враховуючи штамоспецифічність їхніх ефектів? • Які існують алгоритми лікування СПК та функціональної диспепсії залежно від домінуючих симптомів? • У яких випадках доцільне призначення нейромодуляторів (антидепресантів) і як обрати оптимальний препарат? • Які особливості ведення пацієнтів з синдромом перехресту (overlap syndrome)? • Які підходи до терапії функціональних розладів є безпечними для вагітних жінок та дітей? • Яка тактика ведення пацієнтів з функціональною диспепсією, асоційованою з H. pylori? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Медичне обстеження постраждалих від насильства: клінічні та документальні аспекти в умовах воєнного часу 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Захід зареєстровано в реєстрі заходів БПР 2026 року під №1022492 Зареєструватися та пройти курс можна: з 15 лютого 2026 по 31 грудня 2026 Тип заходу БПР: Електронно-навчальний курс Захід зареєстровано для спеціальностей: Всі спеціальності Спеціальності молодших спеціалістів з медичною освітою(Фахівці): Всі спеціальності Фармацевтичні спеціальності: Всі спеціальності До зазначення балів в сертифікаті допускаються слухачі, які дали 80% правильних відповідей на тестові запитання в електронній Google form. Сертифікат відправимо до 20 робочих днів після складання тестування та опублікуємо в особистому кабінеті Додаткова інформація: Після завершення курсу учасники отримають сертифікати з 5 балами БПР, які підтверджують їхні нові знання та компетентності. Фінальне тестування допоможе оцінити рівень засвоєння матеріалу. Програма курсу Навчальна програма курсу Залишилися запитання? Зв'яжіться з нами у Viber, Telegram або Facebook Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Повідомлення поганих новин є одним із найбільш складних і водночас важливих аспектів клінічної практики. Онкологічні діагнози, хронічні та інвалідизуючі захворювання, несприятливі прогнози, ускладнення або неефективність лікування супроводжують роботу лікарів незалежно від спеціальності. Водночас у більшості фахівців відсутня системна підготовка з клінічної комунікації, зокрема щодо структурованого й етично вивіреного повідомлення поганих новин. Як наслідок, така взаємодія часто відбувається інтуїтивно, що підвищує ризик емоційної ескалації, конфліктів, професійного вигорання та юридичних наслідків для закладу охорони здоров’я. На цьому заході ви отримаєте системне розуміння клінічної комунікації та опануєте практичні інструменти повідомлення складної інформації. Учасники ознайомляться з міжнародно визнаними підходами й моделями, зокрема протоколами SPIKES і NURSE, а також Калгарі-Кембриджською моделлю. Окрім цього, буде висвітлена їх адаптація до українського культурного та клінічного контексту. Після навчання ви зможете структуровано проводити складні розмови з пацієнтами та їхніми близькими, зменшуючи емоційне навантаження і ризик конфліктів. • Загальні поняття клінічної комунікації • Роль комунікації у формуванні довіри та прихильності до лікування • Типові помилки лікарів у спілкуванні з пацієнтами • Межі відповідальності лікаря в комунікації • Вербальні та невербальні компоненти клінічного діалогу • Повідомлення поганих новин: клінічний та етичний контекст • Емоційні реакції пацієнтів і родичів: страх, заперечення, гнів, шок • Вплив контексту: амбулаторний прийом, стаціонар, ургентні ситуації • Етичні принципи інформування. Типові сценарії «невдалого повідомлення» та їхні наслідки • Структуровані підходи: протоколи SPIKES та NURSE • Приклади клінічних ситуацій застосування протоколів • Адаптація протоколів до українського культурного контексту • Часті помилки під час формального використання протоколів • Калгарі–Кембриджська модель клінічної комунікації • Загальна логіка та структура моделі • Побудова контакту з пацієнтом. Активне слухання й уточнення очікувань. Спільне формування розуміння проблеми. Узгодження плану лікування • Практичні приклади застосування моделі в складних розмовах • Проблемна комунікація в клінічній практиці • Пацієнт у стані емоційної дестабілізації • Запити на «неправду», приховування діагнозу • Комунікація з членами родини за тяжких прогнозів • Конфліктні ситуації та профілактика скарг • Межі професійної емпатії та самозахист лікаря • Пацієнтоорієнтована комунікація • Принципи пацієнтоорієнтованого підходу • Поважання автономії пацієнта • Спільне прийняття рішень (shared decision-making). Адаптація інформації до рівня розуміння пацієнта • Практичний воркшоп (інтерактив) • Рольові сценарії повідомлення поганих новин • Аналіз реальних клінічних кейсів учасників • Відпрацювання протоколів SPIKES та NURSE • Розбір типових помилок у безпечному середовищі • Формування індивідуального алгоритму комунікації • Відповіді на запитання