Заходи БПР — Гастроентерологія 2026

Атипова пневмонія – майстер маскування: кашель помірний, легені звучать чисто, а тим часом пацієнт може бути на крок від ГРДС. Стандартні антибіотики часто безсилі, а діагностика ускладнюється тим, що збудника нерідко дуже складно ідентифікувати. На майстер-класі ви дізнаєтеся, як запідозрити атипову пневмонію навіть у разі стертої симптоматики, які обстеження дійсно необхідні та як швидко розпочати ефективну терапію. Зʼясуємо, чому макроліди чи фторхінолони можуть врятувати життя там, де бета-лактами безсилі, і як діяти, коли хворий у групі високого ризику або інфекція поширюється в колективі. Після майстер-класу ви зможете впевнено виявляти «тихі» випадки атипової пневмонії, обирати оптимальні діагностичні та лікувальні стратегії для різних категорій пацієнтів і вчасно запобігати ускладненням. • Що таке атипова пневмонія: сучасний контекст нозології • Коли варто запідозрити атипову пневмонію • Типові атипові збудники: mycoplasma, chlamydia, legionella, coxiella, pneumocystis, віруси • Чи типовими є прояви атипової пневмонії: від сухого кашлю до неврологічних симптомів • Випадки з практики: клінічні маски, що вводять в оману • Діагностичні алгоритми: від клінічної інтуїції до ПЛР • Діагностичні пастки • Що потрібно знати лікарю первинної ланки та вузькопрофільному спеціалісту • Атипова пневмонія у пацієнтів з імунодефіцитом • Відповіді на запитання учасників

Лікарі, які працюють з дітьми, нерідко стикаються із ситуаціями невизначеності, коли скарги, анамнез та об’єктивні дані не формують цілісної картини. Повторні травми, неспецифічні соматичні симптоми, поведінкові зміни або регрес розвитку можуть не мати чіткої інтерпретації, що ускладнює прийняття рішень. У таких випадках важливо вміти виявити ознаки можливого насильства, а також впевнено приймати рішення в умовах обмеженої доказової бази та високої відповідальності. На цьому заході ви розглянете клінічні, поведінкові та соматичні прояви різних форм насильства над дитиною, зокрема ситуації, коли воно маскується під інші стани. Ви навчитеся виявляти тривожні ознаки, аналізувати невідповідності між анамнезом і клінічною картиною, а також засвоїте принципи безпечної та недирективної комунікації з дитиною та її опікунами. Окремо ви розберете алгоритми документування й оцінювання ризиків, щоб забезпечити як захист дитини, так і вашу професійну безпеку. Після навчання ви зможете системно оцінювати складні клінічні ситуації, розпізнавати можливі ознаки насильства навіть за відсутності прямих доказів, правильно будувати комунікацію та приймати рішення відповідно до чинного законодавства. • 1. Лікар як перша ланка виявлення насильства, роль медичного працівника у ранньому розпізнаванні. Кейс: повторні звернення дитини до різних закладів без чіткої причини. • 2. Види насильства та їхні прояви. Кейс: хронічне недоїдання як прояв нехтування. • 3. Поведінкові червоні прапорці: страх, регрес, уникання контакту, надмірна покірність. Кейс: дитина мовчить у присутності опікуна, активна без нього. • 4. Соматичні ознаки, травми, що не відповідають анамнезу або віку. Кейс: множинні гематоми різної давності внаслідок «падіння з ліжка». • 5. Ознаки сексуального насильства. Кейс: сексуалізована поведінка без вікових причин. • 6. Комунікація з дитиною, безпечні, недирективні питання. Кейс: як уточнити підозру без тиску. • 7. Робота з батьками або опікунами. Кейс: контроль і перебивання дитини опікуном. • 8. Алгоритм дій лікаря: фіксація, маршрутизація, повідомлення служб. Кейс: підозра без прямих доказів. • 9. Емоційний стан лікаря, профілактика вигорання та вторинної травматизації. Кейс: складний випадок, що викликає тривале емоційне напруження. • 10. Відповіді на запитання учасників.

Лапароскопічна апендектомія – одне з найпоширеніших ургентних втручань у хірургії. Успіх операції безпосередньо залежить від чіткого дотримання етапів та правильного вибору технічних рішень. Фрагментарне розуміння послідовності операції або нюансів маніпуляцій підвищує ризики інтраопераційних ускладнень та робить післяопераційне відновлення значно довшим. На цьому заході ви отримаєте практичні знання щодо кожного етапу лапароскопічної апендектомії: від підготовки пацієнта й позиціонування до формування кукси апендикса та вирішення нестандартних ситуацій, зокрема конверсії або виявлення супутньої патології. Ви дізнаєтеся технічні нюанси та розглянете реальні клінічні кейси, а фото- й відеоілюстрації з операційної допоможуть закріпити алгоритм дій. Після заходу ви будете легше орієнтуватись у всіх етапах лапароскопічної апендектомії, зможете оперативно приймати обґрунтовані рішення під час ускладнень, правильно обирати методи обробки кукси і дренування, а також безпечно конвертувати операцію в разі складних або нетипових випадків. • 1. Передопераційний етап: діагностика, показання та підготовка пацієнта. • 2. Позиціонування пацієнта й розміщення портів: технічні нюанси доступу. • 3. Візуалізація та первинне оцінювання черевної порожнини. • 4. Маніпуляції з апендиксом: мобілізація та контроль відростка. • 5. Методи обробки брижі апендикса: переваги та ризики. • 6. Формування й обробка кукси апендикса. • 7. Видалення апендикса з черевної порожнини: профілактика контамінації. • 8. Дренування: показання, доцільність і типові помилки. • 9. Нестандартні ситуації: конверсія, супутня патологія, інтраопераційні ускладнення. • 10. Післяопераційне ведення пацієнта й профілактика ускладнень. • 11. Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Ультразвукова діагностика є одним із базових і найшвидших методів виявлення сечокам’яної хвороби та її ускладнень, даючи змогу оцінити наявність конкрементів, ознаки обструкції та ступінь дилатації чашково-мискової системи. Правильна інтерпретація УЗ-картини має критичне значення для своєчасного прийняття клінічних рішень, особливо в ургентних станах. Недостатній рівень опанування методики може призводити до несвоєчасного виявлення конкрементів, пізньої діагностики обструкції сечових шляхів, прогресування гідронефрозу, розвитку інфекційних ускладнень і втрати функціонального потенціалу нирки. На цьому заході ви навчитеся системно оцінювати ультразвукову картину при сечокам’яній хворобі, зокрема виявляти конкременти різної локалізації, ознаки обструкції та вторинні зміни у нирках. Ви розглянете методики ультразвукової діагностики при нирковій коліці й алгоритми інтерпретації знахідок у разі гострих станів. Також ви зможете точно оцінювати ступінь гідронефрозу в дорослих та дітей із використанням клінічно прийнятих класифікацій (SFU, Radiology, Onen) і діагностувати піонефроз та інші складні випадки. Після проходження майстер-класу ви зможете впевнено інтерпретувати УЗ-ознаки сечокам’яної хвороби та її ускладнень, своєчасно виявляти обструкцію та обґрунтовано визначати тактику ведення пацієнта: від спостереження до ургентного втручання. • Нефролітіаз, уретеролітіаз, цистолітіаз: можливості й обмеження УЗД. • УЗД при нирковій коліці. • УЗ-оцінювання ступеня гідронефрозу в дорослих та дітей (SFU, Radiology, Onen). • Піонефроз. • Складнощі диференціальної діагностики. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Лікарі здобудуть навички застосування валідованих скринінгових інструментів для виявлення ПТСР у дітей на первинній ланці та проведення диференційної діагностики з тривожними розладами, депресією і розладами адаптації. Учасники навчаться розпізнавати вікові особливості клінічних проявів у дітей дошкільного, шкільного віку та підлітків, використовувати діагностичні критерії DSM-5 та МКХ-11, а також визначати клінічний маршрут пацієнта. Програма охоплює первинні психоедукаційні консультації для батьків або опікунів, створення безпечного та підтримуючого середовища для дитини, а також оцінювання коморбідних соматичних і психічних станів. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які клінічні “червоні прапорці” ПТСР у дітей різного віку (дошкільнята, молодші школярі, підлітки) є ключовими для лікаря первинної ланки? • Як провести диференційну діагностику між ПТСР, гострою реакцією на стрес та розладами адаптації в умовах первинної медичної допомоги? • Які валідовані скринінгові шкали та опитувальники для діагностики ПТСР у дітей можуть бути ефективно використані в рутинній практиці сімейного лікаря? • Яка роль лікаря первинки у менеджменті ПТСР: межі компетенцій, коли починати фармакотерапію та коли скеровувати до вузького спеціаліста? • Як клінічно розпізнати ПТСР за соматизованими скаргами (цефалгії, абдомінальний біль, енурез) та як вести таких пацієнтів? • Які особливості збору анамнезу травматичної події у дитини, щоб уникнути ретравматизації? • Якими є довгострокові наслідки недіагностованого або некоректно лікованого ПТСР у дитячому віці на соматичне та психічне здоров’я в дорослому житті? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Судинні катастрофи черевної порожнини часто маскуються під неспецифічний абдомінальний біль, і водночас вони є станами з критично обмеженим часом для діагностики та втручання. У цих ситуаціях судинний компонент моє бути одним із пріоритетних діагностичних напрямів. Ультразвукове дослідження в перші хвилини огляду дає змогу швидко оцінити стан аорти й магістральних судин, виявити ознаки тромбозу, ішемії чи активної кровотечі та визначити подальшу тактику: від негайної КТ-ангіографії до термінового інтервенційного втручання. На цьому заході ви зможете сформувати чітке клінічне бачення судинної патології як причини абдомінального болю, розглянете стартовий алгоритм ургентної УЗД, підходи до оцінювання аорти й великих судин, діагностику гострої мезентеріальної ішемії, портально-мезентеріального тромбозу, органних інфарктів і псевдоаневризм. Також ви дізнаєтеся про можливості CEUS як інструмента уточнювальної діагностики та проаналізуєте реальні клінічні кейси з практики. Після проходження майстер-класу ви зможете швидко і структуровано оцінювати пацієнтів з гострим болем у животі та приймати обґрунтовані рішення щодо подальшої тактики ведення. • Чому ця тема критична? • “Біль у животі” як судинний діагноз: коли рахунок іде на години. • Межі УЗД і де саме УЗД дає найбільшу цінність у перші 10 хвилин. • Стартовий ургент-алгоритм УЗД. • Аорта і великі судини. • Гостра мезентеріальна ішемія. • Портально-мезентеріальний тромбоз: від випадкової знахідки до сепсису. • Органні інфаркти й судинні “маски” (інфаркт селезінки, інфаркт нирки, печінкова артеріальна катастрофа). • Псевдоаневризми й активна кровотеча після процедур, панкреатиту. • Можливості CEUS як “вирішального” інструмента в судинних катастрофах. • Типові помилки навіть у досвідчених та шляхи запобігання їм. • Практичні інструменти: • чекліст ургентного протоколу; • алгоритми “УЗ-ознака → наступний крок” (КТ-ангіографія/ангіо/хірург); • показові кейси із розбором. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Селезінка сигналізує як про локальні, так і про системні проблеми. Завдання – навчитися читати ці сигнали. На цьому заході ви дізнаєтесь, як розпізнати нормальні та патологічні ознаки за допомогою УЗД. Навчитеся комплексно оцінювати стан селезінки: від анатомії та ехоанатомії до інфекційних, пухлинних і непухлинних змін. Також ви знатимете способи диференціації вогнищевих та дифузних змін при гематологічних і системних хворобах. Після навчання ви зможете швидко і правильно оцінити стан селезінки, а також навчитесь уникати хибної інтерпретації навіть у складних випадках із незрозумілою картиною. • 1. Анатомія та ехоанатомія селезінки: варіанти норми, вроджені аномалії, набуті варіації • 2. Інфекційні ураження, абсцеси селезінки • 3. Доброякісні новоутворення • 4. Злоякісні новоутворення • 5. Непухлинні ураження: вогнищеві та дифузні • Відповіді на запитання учасників

У клінічній практиці майже кожен лікар стаціонару хоча б раз стикався з необхідністю переливання крові або веденням пацієнтів із коагулопатіями. Цей курс дозволить комплексно охопити тему коагулопатій та гемотрансфузії, допоможе розібратися у виборі між рестриктивною та ліберальною стратегією трансфузійної терапії й зрозуміти, який підхід доцільний у тій чи іншій клінічній ситуації. Окрему увагу буде приділено травматичній та септичній коагулопатіям, ДВЗ-синдрому та ефективним методам їх корекції. Навчання у власному темпі у зручний час. Доступ до лекцій протягом 1 року. Додаткові навчальні матеріали. Сертифікат із балами БПР. Програма заходу • Лекція 1. Patient blood management • Лекція 2. Ліберальна стратегія гемотрансфузії • Лекція 3. Ліберальна чи рестриктивна стратегія гемотрансфузії: яку обрати? • Лекція 4. TRALI, TACO синдроми та інші неприємності • Лекція 5. Девайси для гемотрансфузії • Лекція 6. Коагулопатія чи ДВЗ-синдром? Як правильно та як діагностувати? • Лекція 7. Травматична коагулопатія та гемостатична ресуститація при кровотечах • Лекція 8. Септична коагулопатія Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Вагітність – фізіологічний процес. Але він завжди супроводжується потужним ендокринним стресом, який швидко виводить приховані порушення на поверхню. Ендокринна патологія є однією з найчастіших причин ускладненого перебігу гестації, впливаючи не лише на вагітність та пологи, а і на внутрішньоутробний розвиток плода й віддалене здоров’я дитини. На цьому заході ви дізнаєтеся, як працювати з найпоширенішими ендокринними викликами під час вагітності: гіпотиреозом й аутоімунним тиреоїдитом, гестаційним цукровим діабетом, цукровим діабетом 1 та 2 типів, ожирінням, інсулінорезистентністю, СПКЯ і дефіцитами мікронутрієнтів. Ви зʼясуєте, коли починати терапію, як коригувати дози препаратів, які показники реально контролювати й що робити у разі субклінічних форм захворювань. Після заходу ви будете впевнено діяти в ситуаціях вперше виявленого або субклінічного гіпотиреозу, в разі підозри чи підтвердження гестаційного діабету, під час ведення вагітних з ожирінням та порушеннями вуглеводного обміну. • Вагітність як фізіологічний ендокринний стрес-тест: ключові адаптації. • Патологія щитоподібної залози у вагітних: гіпо- та гіпертиреоз, АІТ. • Гестаційний цукровий діабет: сучасні критерії діагностики та ведення. • Порушення вуглеводного обміну до вагітності: діабет 1 і 2 типів. • Ожиріння, інсулінорезистентність та СПКЯ у вагітних: ризики і тактика. • Наднирники та вагітність: гіперкортицизм, надниркова недостатність. • Відповіді на запитання учасників.

Програма заходу • Лікарі здобудуть наступні навички: • 1. Інтерпретувати дані добового моніторування артеріального тиску (ДМАТ) та домашнього контролю артеріального тиску (ДКАТ). • 2. Диференціювати фенотипи артеріальної гіпертензії: “гіпертензія білого халата”, маскована та стабільна АГ. • 3. Розраховувати та клінічно оцінювати ключові показники: середні значення АТ (добовий, денний, нічний), навантаження тиском, добовий індекс. • 4. Визначати пацієнтів-диперів, нон-диперів, найт-пікерів та овер-диперів для стратифікації ризику. • 5. Формулювати клінічні показання для призначення позаофісного моніторингу АТ згідно з актуальними рекомендаціями. • 6. Надавати пацієнтам чіткі інструкції щодо методики проведення домашнього контролю артеріального тиску. • 7. Коригувати антигіпертензивну терапію, включаючи принципи хронотерапії, на основі результатів моніторування. • Питання, що розглядаються: • Які діагностичні критерії артеріальної гіпертензії за даними офісного вимірювання, ДМАТ та ДКАТ? • У яких клінічних ситуаціях ДМАТ має переваги над ДКАТ, і навпаки? • Яке прогностичне значення має відсутність нічного зниження АТ (статус “нон-дипер”) та феномен ранкового підйому АТ? • Як інтерпретувати невідповідність між даними офісного вимірювання та позаофісного моніторингу? • Які технічні вимоги до приладів для ДМАТ та ДКАТ та як правильно проводити валідацію вимірювань? • Як результати позаофісного моніторингу впливають на вибір та корекцію антигіпертензивної терапії? • Які особливості проведення та інтерпретації ДМАТ у специфічних популяціях: вагітні, пацієнти з ЦД, ХХН? • Чи існують абсолютні та відносні протипоказання до проведення добового моніторування АТ? • Навчальна програма • Заняття • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

УЗД шлунка та дванадцятипалої кишки є недооціненим методом, хоча вона в багатьох клінічних допомагає швидко зорієнтуватися в діагнозі, оцінити структурні й функціональні зміни та визначити необхідність у більш інвазивніц діагностиці. На цьому заході ви навчитеся правильно використовувати можливості УЗД під час обстеження пацієнтів із диспепсією, болем у верхніх відділах живота, підозрою на патологію шлунка чи дванадцятипалої кишки, а також зрозумієте сильні сторони й обмеження цього методу. Після навчання ви зможете впевнено інтегрувати УЗД в алгоритм діагностики, уникати типових діагностичних помилок та приймати обґрунтовані клінічні рішення щодо подальшого ведення пацієнта. • Можливості та доцільність застосування УЗД шлунка та дванадцятипалої кишки в сучасній клінічній практиці. • Роль УЗД як інструменту диференційної діагностики захворювань органів травної системи в клініці внутрішніх хвороб. • Місце УЗД шлунка в комплексному обстеженні пацієнтів: показання, обмеження та співвідношення з ендоскопічними методами дослідження (ФГДС). • Значення УЗД шлунка та дванадцятипалої кишки в педіатричній практиці. • Визначення структури і функції окремих відділів шлунково-кишкового тракту одночасно в режимі реального часу. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Порушення випорожнення, дискомфорт у животі, випадкові знахідки при колоноскопії або тривожні симптоми — саме з такими ситуаціями лікар стикається у щоденній практиці при веденні пацієнтів із патологією товстої кишки. За цими скаргами можуть стояти як функціональні розлади, так і органічні зміни — від дивертикулів і поліпів до колоректального раку. Запрошуємо вас взяти участь у заході, де ми розглянемо ключові клінічні та практичні аспекти теми: ✅ Як інтерпретувати дивертикули: випадкова знахідка чи клінічна проблема ✅ Які поліпи мають онкологічний потенціал і що з ними робити ✅ Сучасні підходи до скринінгу та ранньої діагностики колоректального раку ✅ Як не пропустити “червоні прапори” у пацієнтів із кишковими симптомами ✅ Типові помилки у веденні пацієнтів із патологією товстої кишки Формат заходу поєднує сучасні наукові дані та практичні клінічні підходи, які можна одразу застосувати у роботі з пацієнтами. Ключові особливості: Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів Без води — тільки доказові знання, що мають значення До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Це про вибори, які лікар робить щодня. Вміння поєднувати професійну майстерність із повагою до пацієнта визначає безпеку, довіру та якість медичної допомоги. Протягом навчання ви дізнаєтесь про: ✅ Основи біоетики та принципи, що керують прийняттям рішень; ✅ Виклики клінічної практики: дискримінація, емпатія та вразливість пацієнтів; ✅ Етичні питання досліджень: інформована згода, чесність та академічна доброчесність; ✅ Конфіденційність і приватність у роботі з пацієнтами. Даний курс допоможе забезпечити баланс між професійною майстерністю та етикою! Програма заходу • БЛОК 1. Основи біоетики • БЛОК 2. Виклики у клінічній етиці • БЛОК 3. Виклики в етиці досліджень • БЛОК 4. Конфіденційність і приватність в клінічній практиці Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Велика злоякісна пухлина товстої кишки з метастазами колись була ледь помітним поліпом, який можна було видалити й забути. На заході «Колоректальна поліпектомія: все, що потрібно знати» ви навчитеся працювати з колоректальними новоутвореннями за всіма сучасними стандартами: від точного оптичного розпізнавання до вибору техніки поліпектомії залежно від ризиків і клінічної ситуації. Ви зможете впевнено обирати між холодною чи гарячою петлевою технікою, EMR чи ESD, орієнтуючись не лише на розмір чи локалізацію, а й на морфологічні ознаки, які визначають прогноз. Після лекції ви будете знати, як правильно підготувати пацієнта до втручання, уникнути тяжких ускладнень та розраховувати інтервали подальших контрольних колоноскопій. Будемо розбирати показання, техніку й підводні камені основних методів поліпектомії. А ще ви знатимете, що робити, якщо все ж таки сталася кровотеча під час процедури або інші ускладнення. • Вступ: актуальність та епідеміологія колоректального раку та поліпів. • Чому поліпектомія є основою профілактики колоректального раку. • Основи оптичного діагнозу колоректальних новоутворень. • Ключові аспекти підготовки до ендоскопічної колоректальної поліпектомії. • Основні техніки колоректальної поліпектомії: • - "холодна" і "гаряча" петлева поліпектомія: показання, переваги та недоліки; • - ендоскопічна резекція слизової оболонки (EMR): показання, переваги та види; • - ендоскопічна дисекція в підслизовому шарі (ESD). • Профілактика та менеджмент ускладнень. • Тактика подальшого спостереження після поліпектомії (визначення інтервалів контрольних колоноскопій залежно від гістології та кількості поліпів; кому потрібен інтенсивніший нагляд). • Обговорення запитань. • Проходження тестування.

Система фінансування амбулаторної допомоги в межах Програми медичних гарантій зазнає постійних оновлень. Вимоги Національної служби здоров’я України до закладів охорони здоров’я стають дедалі більш деталізованими та орієнтованими на контроль якості даних. У 2026 році амбулаторний пакет НСЗУ зазнав низки оновлень, що стосуються організації послуг, кадрового забезпечення, правил ведення електронної медичної документації та підходів до моніторингу. Для керівників закладів, медичних директорів, лікарів та фахівців, залучених до роботи з Програмою медичних гарантій, важливо не лише знати нормативну базу, а й розуміти практичну логіку функціонування амбулаторного пакета й механізми його фінансування. На цьому заході ви розберете принципи фінансування амбулаторної допомоги, структуру оплати пакета й сучасні вимоги до організації роботи закладу охорони здоров’я. Ви навчитеся вести електронні медичні записи, уникати помилок у кодуванні та реєстрації послуг в ЕСОЗ, а також розглянете чіткий взаємозв’язок між якістю документування й фінансовими надходженнями закладу. Після навчання ви зрозумієте логіку роботи амбулаторного пакета НСЗУ, зможете мінімізувати ризики фінансових втрат і покращити готовність закладу до моніторингів та аудитів. • 1. Логіка фінансування амбулаторної допомоги. Типові управлінські виклики для закладів охорони здоров’я. Основні зміни й акценти контрактування НСЗУ у 2026 році. • 2. Структура оплати амбулаторного пакета. Пріоритетні й базові амбулаторні послуги. Консультативні послуги, діагностичні тести і процедури в межах пакета. Вимоги до кадрового забезпечення. • 3. Робота з електронними медичними записами. Типові помилки у кодуванні та реєстрації послуг. Взаємозв’язок документації та фінансування. • 4. Типові порушення й помилки у роботі в межах амуклаторного пакета медичних послуг. • 5. Оновлення 2026 року: що змінилось у роботі з амбулаторним пакетом. • 6. Аналіз типових кейсів із практики. • 7. Відповіді на запитання учасників.

Повідомлення поганих новин є одним із найбільш складних і водночас важливих аспектів клінічної практики. Онкологічні діагнози, хронічні та інвалідизуючі захворювання, несприятливі прогнози, ускладнення або неефективність лікування супроводжують роботу лікарів незалежно від спеціальності. Водночас у більшості фахівців відсутня системна підготовка з клінічної комунікації, зокрема щодо структурованого й етично вивіреного повідомлення поганих новин. Як наслідок, така взаємодія часто відбувається інтуїтивно, що підвищує ризик емоційної ескалації, конфліктів, професійного вигорання та юридичних наслідків для закладу охорони здоров’я. На цьому заході ви отримаєте системне розуміння клінічної комунікації та опануєте практичні інструменти повідомлення складної інформації. Учасники ознайомляться з міжнародно визнаними підходами й моделями, зокрема протоколами SPIKES і NURSE, а також Калгарі-Кембриджською моделлю. Окрім цього, буде висвітлена їх адаптація до українського культурного та клінічного контексту. Після навчання ви зможете структуровано проводити складні розмови з пацієнтами та їхніми близькими, зменшуючи емоційне навантаження і ризик конфліктів. • Загальні поняття клінічної комунікації • Роль комунікації у формуванні довіри та прихильності до лікування • Типові помилки лікарів у спілкуванні з пацієнтами • Межі відповідальності лікаря в комунікації • Вербальні та невербальні компоненти клінічного діалогу • Повідомлення поганих новин: клінічний та етичний контекст • Емоційні реакції пацієнтів і родичів: страх, заперечення, гнів, шок • Вплив контексту: амбулаторний прийом, стаціонар, ургентні ситуації • Етичні принципи інформування. Типові сценарії «невдалого повідомлення» та їхні наслідки • Структуровані підходи: протоколи SPIKES та NURSE • Приклади клінічних ситуацій застосування протоколів • Адаптація протоколів до українського культурного контексту • Часті помилки під час формального використання протоколів • Калгарі–Кембриджська модель клінічної комунікації • Загальна логіка та структура моделі • Побудова контакту з пацієнтом. Активне слухання й уточнення очікувань. Спільне формування розуміння проблеми. Узгодження плану лікування • Практичні приклади застосування моделі в складних розмовах • Проблемна комунікація в клінічній практиці • Пацієнт у стані емоційної дестабілізації • Запити на «неправду», приховування діагнозу • Комунікація з членами родини за тяжких прогнозів • Конфліктні ситуації та профілактика скарг • Межі професійної емпатії та самозахист лікаря • Пацієнтоорієнтована комунікація • Принципи пацієнтоорієнтованого підходу • Поважання автономії пацієнта • Спільне прийняття рішень (shared decision-making). Адаптація інформації до рівня розуміння пацієнта • Практичний воркшоп (інтерактив) • Рольові сценарії повідомлення поганих новин • Аналіз реальних клінічних кейсів учасників • Відпрацювання протоколів SPIKES та NURSE • Розбір типових помилок у безпечному середовищі • Формування індивідуального алгоритму комунікації • Відповіді на запитання

Аутоімунний тиреоїдит (тиреоїдит Хашимото) є найпоширенішою причиною набутого гіпотиреозу в дітей. Зважаючи на поширеність захворювання та його хронічний характер, необхідно вміти проводити своєчасну діагностику. Якщо оцінювання щитоподібної залози під час рутинного огляду проведено недостатньо ретельно, це може призвести до пізнього виявлення патології та розвитку ускладнень, що впливають на ріст, статеве дозрівання та когнітивні функції дитини. На цьому заході ви розглянете питання епідеміології, факторів ризику і патогенезу аутоімунного тиреоїдиту в дітей. Ви дізнаєтеся більше про різні клінічні варіанти перебігу (від безсимптомних форм до маніфестного гіпотиреозу), а також алгоритми діагностики, зокрема підходи до скринінгу груп ризику. Окрім цього, ви навчитеся правильно призначати, коригувати дозу та контролювати ефективність терапії левотироксином. Після навчання ви зможете своєчасно виявляти аутоімунний тиреоїдит, проводити точну діагностику й визначати оптимальну тактику ведення пацієнтів різного віку. • Основна програма майстер-класу: • Епідеміологія та групи ризику • Патогенез: чому імунна система атакує власну залозу • Клінічна картина: від безсимптомного перебігу до маніфестного гіпотиреозу в дітей • Діагностика: алгоритм обстеження. Чи потрібен скринінг дітям? • Субклінічний гіпотиреоз у дітей та підлітків: лікувати чи спостерігати? • Лікування левотироксином: коли, скільки, як контролювати • Вплив АІТ на ріст, статеве дозрівання та когнітивні функції • Коморбідності й аутоімунний «кластер» • Нові виклики: АІТ після COVID-19 та сучасні тригери. Aутоімунний протокол у дітей • Відповіді на запитання учасників

Хронічна анальна тріщина – часта причина болю та дискомфорту в пацієнтів і важливо вміти швидко визначити її на ранній стадії. Від правильної діагностики залежить вибір тактики лікування, а своєчасне втручання дає змогу запобігти хронізації процесу та ускладненням. На цьому заході ви навчитеся диференціювати гострі та хронічні тріщини анального каналу, відрізняти тріщину від геморою чи інших патологій, оцінювати спазм сфінктера, а також підбирати оптимальні методи консервативного та хірургічного лікування. Ви зрозумієте, як працювати з пацієнтами, які скаржаться на біль, рецидиви, але мають страх перед процедурою, і як правильно з ними комунікувати. Після навчання ви знатимете, як швидко визначити показання до втручання, уникнути хронізації тріщини та мінімізувати ризик ускладнень. • Анатомія анального каналу. • Гострі та хронічні стани анального каналу: в чому різниця. • Причини виникнення патології анального каналу. • Хірургічне лікування. • Профілактика патологій анального каналу. • Відповіді на запитання.

Лікарі здобувають наступні навички: Застосування сучасних серологічних та генетичних маркерів (HLA-DQ2/DQ8) для скринінгу та діагностики целіакії. Інтерпретація результатів ендоскопічного дослідження з біопсією тонкої кишки відповідно до гістологічної класифікації Marsh-Oberhuber. Проведення диференційної діагностики між целіакією, алергією на пшеницю та нецеліакійною чутливістю до глютену. Розробка індивідуалізованих планів дієтотерапії, зокрема безглютенової дієти, та моніторинг комплаєнсу. Клінічний менеджмент пацієнтів з рефрактерною формою целіакії та іншими ускладненнями, такими як герпетиформний дерматит. Використання діагностичних критеріїв Salerno для валідації діагнозу нецеліакійної чутливості до глютену. Консультування пацієнтів щодо довгострокових ризиків та стратегій профілактики ускладнень. Питання, що розглядаються: Які сучасні діагностичні критерії целіакії згідно з останніми рекомендаціями ESPGHAN та ACG? Яка роль генетичного тестування (HLA-DQ2/DQ8) у діагностичному алгоритмі та його прогностичне значення? Як клінічно та лабораторно диференціювати нецеліакійну чутливість до глютену від синдрому подразненого кишечника та інших функціональних розладів? Які патоморфологічні зміни слизової оболонки дванадцятипалої кишки є патогномонічними для целіакії? У чому полягають особливості діагностики та менеджменту герпетиформного дерматиту Дюринга як шкірного прояву целіакії? Які серологічні маркери (anti-tTG, EMA, anti-DGP) є найбільш специфічними та чутливими? Які стратегії ведення пацієнтів із серонегативною целіакією? Які довгострокові ускладнення (остеопороз, мальнутриція, онкологічні ризики) асоційовані з нелікованою целіакією? Які особливості менеджменту глютен-залежних захворювань у педіатричній практиці? Програма заходу • Заняття • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера