Заходи БПР — Гастроентерологія 2026

Лікарі здобудуть наступні навички: Проводити диференційну діагностику між первинною (генетично детермінованою) та вторинною лактазною недостатністю на основі клініко-анамнестичних даних. Інтерпретувати результати водневого дихального тесту з лактозою, генетичного тестування (поліморфізм LCT-13910 C/T) та морфологічного дослідження біоптатів. Розробляти алгоритм діагностичного пошуку у немовлят із симптомами, що імітують лактазну недостатність (коліки, зригування, діарея). Складати індивідуальні плани дієтотерапії для пацієнтів різних вікових груп, включаючи елімінаційні дієти, з оцінкою ризику дефіциту кальцію. Призначати та титрувати ферментозамісну терапію, оцінювати її ефективність та доцільність у конкретних клінічних ситуаціях. Диференціювати симптоми лактазної недостатності від проявів синдрому подразненого кишечника, целіакії, нецеліакійної чутливості до глютену та харчової алергії. Програма заходу • Заняття — 25:28 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Тестування БПР до курсу • Які молекулярно-генетичні механізми лежать в основі первинної гіполактазії дорослого типу і яка їхня клінічна значущість? • Тактика ведення пацієнта з вторинною лактазною недостатністю на тлі запальних захворювань кишечника: чи потрібна повна елімінація лактози? • В яких клінічних випадках доцільно проводити ендоскопічне дослідження з біопсією для верифікації діагнозу лактазної недостатності? • Роль кишкової мікробіоти у метаболізмі лактози та модулюванні симптомів її непереносимості: сучасні дані та клінічні перспективи. • Як коректно підібрати дозу ферментних препаратів лактази та які критерії їх ефективності у пацієнтів різних вікових груп? • Профілактика дефіциту кальцію та остеопорозу у пацієнтів, що тривало дотримуються безлактозної дієти: алгоритм моніторингу та корекції. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Реєстрація на офлайн тренінги: PBLS — базові реанімаційні заходи для дітей 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ ВГО «Всеукраїнська рада реанімації та екстреної медичної допомоги» є офіційним провайдером безперервного професійного розвитку (БПР), № 2065. «Сумуляційні тренінги» або «Тренінги з оволодіння практичними навичками» включають, зокрема: BLS (базові реанімаційні заходи для дорослих), PBLS (Paediatric Basic Life Support) — базові реанімаційні заходи для дітей, ILS (невідкладні реанімаційні заходи для дорослих), EPILS (невідкладні реанімаційні заходи для дітей), ALS (розширені реанімаційні заходи для дорослих), EPALS (розширені реанімаційні заходи для дітей), а також інші симуляційні курси (STB, TDTR, POCUS, MCM). Зазначені курси відповідають актуальним міжнародним протоколам ERC (European Resuscitation Council) та ASC (American Surgeon College), орієнтовані на практику і зараховуються до системи БПР для медичних працівників (вищої медичної та середньої спеціальної освіти). Вкажіть, будь ласка, номер заходу в Е-БПР та оберіть курс, на який хочете потрапити. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Зміни маси тіла може бути проявом ендокринних, гастроентерологічних, психіатричних захворювань, або медикаментозно індукованих проблем. Неповна оцінка пацієнта перед початком дієтотерапії створює ризик як пропустити клінічно значущу патологію, так і призвести до надмірних обстежень та гіпердіагностики. Тому сучасний підхід до ведення пацієнтів зі змінами маси тіла потребує ретельної диференційної діагностики та обґрунтованої маршрутизації. На цьому заході ви навчитесь проводити коректний збір анамнезу, виявляти важливі ознаки порушень вже на первинній консультації, оцінювати роль харчової поведінки та медикаментозного анамнезу у змінах маси тіла, а також визначати доцільний обсяг лабораторних досліджень. Ви розглянете поширені помилки в інтерпретації лабораторних показників, розберете причини змін маси тіла різного генезу та опануєте практичні алгоритми ведення пацієнтів на основі клінічних кейсів. Після навчання ви зможете проводити диференційну діагностику змін маси тіла, уникати необґрунтованих призначень та формувати безпечну тактику обстеження й моніторингу стану пацієнта перед початком дієтотерапії. • Проблема ваги не завжди проблема харчування. • Коректний збір анамнезу, який змінює тактику • Червоні прапорці на первинній консультації • Коли вага може бути симптомом захворювання • Харчова поведінка як частина діагностики • Медикаментозний анамнез - найчастіше недооцінений фактор • Лабораторний мінімум: кому і навіщо • Стан, який лікарі часто переоцінюють, і стан, який часто недооцінюють • Коли дієтотерапію не варто починати першою • Практичний алгоритм маршрутизації пацієнта • Клінічні кейси • Відповіді на запитання

Оптимізація ультразвукового зображення — одна з основних навичок, адже навіть сучасний апарат не гарантує якісної діагностики без правильних налаштувань. Помилки у виборі режимів сканування, частоти датчика, глибини, фокуса чи посилення можуть приховати патологію, ускладнити візуалізацію анатомічних структур і призвести до хибної інтерпретації результатів. На цьому заході ви навчитеся впевнено працювати з основними та розширеними параметрами сучасних УЗ-сканерів, оптимізувати зображення залежно від типу дослідження, використовувати режими доплера, правильно налаштовувати фокус, глибину, динамічний діапазон та інші ключові параметри. Ви отримаєте практичні алгоритми, які допоможуть швидше отримувати якісне зображення, уникати типових технічних помилок і максимально використовувати можливості ультразвукового обладнання незалежно від виробника. Після навчання ви зможете швидше та точніше виконувати ультразвукові дослідження, покращите якість візуалізації навіть у складних клінічних випадках, навчитеся впевнено працювати з функціоналом сучасних УЗ-систем та приймати обґрунтовані діагностичні рішення. • Організація робочого місця лікаря УЗД • Початок дослідження: актуальність ведення бази пацієнтів, вибір датчика залежно від клінічної задачі та анатомічної зони. • Основні параметри B-режиму: частота, глибина, фокус, динамічний діапазон, підсилення. • Оптимізація зображення в реальному часі: алгоритм швидкого налаштування апарата. • Артефакти в ультразвуковій діагностиці: причини виникнення та практичне використання. • Кольоровий, енергетичний та спектральний доплер: ключові налаштування та типові помилки. • Сучасні технології покращення зображення (harmonic imaging, speckle reduction, compound imaging та ін.). • Особливості налаштування апарата для різних клінічних напрямків: абдомінальні дослідження, судини, кардіологія, акушерство та гінекологія. • Типові помилки користувачів, які погіршують якість візуалізації та діагностичну цінність дослідження. • На що звертати увагу при підборі УЗ сканера для досліджень. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Зміни маси тіла може бути проявом ендокринних, гастроентерологічних, психіатричних захворювань, або медикаментозно індукованих проблем. Неповна оцінка пацієнта перед початком дієтотерапії створює ризик як пропустити клінічно значущу патологію, так і призвести до надмірних обстежень та гіпердіагностики. Тому сучасний підхід до ведення пацієнтів зі змінами маси тіла потребує ретельної диференційної діагностики та обґрунтованої маршрутизації. На цьому заході ви навчитесь проводити коректний збір анамнезу, виявляти важливі ознаки порушень вже на первинній консультації, оцінювати роль харчової поведінки та медикаментозного анамнезу у змінах маси тіла, а також визначати доцільний обсяг лабораторних досліджень. Ви розглянете поширені помилки в інтерпретації лабораторних показників, розберете причини змін маси тіла різного генезу та опануєте практичні алгоритми ведення пацієнтів на основі клінічних кейсів. Після навчання ви зможете проводити диференційну діагностику змін маси тіла, уникати необґрунтованих призначень та формувати безпечну тактику обстеження й моніторингу стану пацієнта перед початком дієтотерапії. • Проблема ваги не завжди проблема харчування. • Коректний збір анамнезу, який змінює тактику • Червоні прапорці на первинній консультації • Коли вага може бути симптомом захворювання • Харчова поведінка як частина діагностики • Медикаментозний анамнез - найчастіше недооцінений фактор • Лабораторний мінімум: кому і навіщо • Стан, який лікарі часто переоцінюють, і стан, який часто недооцінюють • Коли дієтотерапію не варто починати першою • Практичний алгоритм маршрутизації пацієнта • Клінічні кейси • Відповіді на запитання

Лікарі здобудть наступні навички: Застосування валідованих скринінгових шкал (PHQ-9, GAD-7) для раннього виявлення тривожних та депресивних розладів. Проведення диференційної діагностики між соматичними захворюваннями з психічними проявами та первинними афективними розладами. Алгоритмізація вибору фармакотерапії першої лінії (СІЗЗС, СІЗЗСН) з урахуванням клінічного профілю пацієнта та коморбідної патології. Моніторинг ефективності та безпеки лікування, корекція терапевтичної тактики та менеджмент побічних ефектів антидепресантів. Володіння техніками психоедукації пацієнта та його родини для покращення комплаєнсу та результатів лікування. Визначення “червоних прапорців” та критеріїв для невідкладного направлення пацієнта на консультацію до лікаря-психіатра. Програма заходу • Як клінічно розмежувати патологічну тривогу та фізіологічну реакцію на стрес в умовах первинної ланки? • Які соматичні “маски” депресії найчастіше зустрічаються в практиці сімейного лікаря і як їх вчасно розпізнати? • Які критерії є підставою для ініціації фармакотерапії сімейним лікарем, а коли необхідна консультація психіатра? • Особливості вибору антидепресанту у пацієнтів з коморбідною соматичною патологією (кардіоваскулярні захворювання, цукровий діабет). • Яка оптимальна тривалість терапії антидепресантами після досягнення ремісії та якими є протоколи відміни препарату? • Як вести пацієнтів з суїцидальними думками на первинній ланці? Алгоритм дій та юридичні аспекти. • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Післяопераційні ускладнення є завжди складним клінічним викликом, але, крім цього, вони супроводжуються критичним моментом у комунікації. В цей момент визначається, чи вдасться вам зберегти довіру пацієнта, його прихильність до лікування, забезпечити вдалий перебіг реабілітації та позитивний подальший результат. Ваші слова в цій ситуації можуть або виправити становище, або запустити ланцюг конфліктів та юридичних проблем. Неправильна або несвоєчасна комунікація часто має серйозніші наслідки, ніж саме ускладнення. На цьому заході ви отримаєте практичні навички ведення непростих післяопераційних розмов: повідомлення про ускладнення, обговорення несприятливого чи невизначеного прогнозу, пояснення необхідності додаткових втручань або повторної операції. Окрему увагу буде приділено роботі з тривожними, депресивними та агресивними пацієнтами, а також комунікації з родиною в умовах емоційної напруги. Ви навчитеся структурувати повідомлення, контролювати ескалацію емоцій та водночас зберігати чіткість, етичність і професійні межі. Після навчання ви зможете впевнено та спокійно доносити складну інформацію зрозуміло й безпечно, підтримувати пацієнта і його родину, знижувати ризик конфліктів, а також документувати комунікацію як елемент юридичного захисту. • Вступ та обґрунтування важливості • Клінічне значення післяопераційних ускладнень та їхній вплив на пацієнта і сім’ю. • Психоемоційні реакції на ускладнення: стрес, страх, почуття провини, тривога, агресія. • Роль лікаря і психотерапевта: етичні та клінічні межі відповідальності. • Підготовка до складної розмови • Аналіз клінічної ситуації та прогнозу: що потрібно донести, а що – не на цьому етапі. • Оцінювання емоційного стану пацієнта і родини. • Створення сприятливого середовища: час, приватність, позиціонування. • Психотерапевтична стратегія лікаря: емпатичний фокус, опора на ресурси пацієнта. • Інтерактив №1 – «Перші 30 секунд розмови» • Техніки комунікації у складних розмовах • Структура повідомлення негативної новини: SPIKES, ABCDE, адаптовані клінічні моделі. • Активне слухання, емоційне віддзеркалення, робота з паузами. • Короткі психотерапевтичні інтервенції для зниження тривожності. • Управління власною емоційною реакцією лікаря. • Інтерактив №2 – «Запитання, яке змінює розмову» • Обробка складних емоцій та конфліктних ситуацій • Робота з гнівом, страхом, звинуваченням, відчуженням. • Регуляція емоцій, дозування інформації, рефреймінг. • Робота з нереалістичними очікуваннями. • Формування довіри без виправдовування. • Інтерактив №3 – Судовий кейс «з однієї фрази» • Практична інтеграція та завершення • Узагальнення типових помилок і робочих алгоритмів. • Як поєднати клінічну інформацію та підтримку ресурсу пацієнта. • Перенесення навичок у реальні клінічні ситуації. • Інтерактив №4 – Фінальний «Норм/Стрьом» • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Електронний курс «Супровідна терапія гастроентерологічних захворювань» (БПР) 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Електронний навчальний курс із супровідної терапії гастроентерологічних захворювань. Отримайте практичні знання та бали БПР для лікарів. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

​Велика злоякісна пухлина товстої кишки з метастазами колись була ледь помітним поліпом, який можна було видалити й забути. На заході «Колоректальна поліпектомія: все, що потрібно знати» ви навчитеся працювати з колоректальними новоутвореннями за всіма сучасними стандартами: від точного оптичного розпізнавання до вибору техніки поліпектомії залежно від ризиків і клінічної ситуації. Ви зможете впевнено обирати між холодною чи гарячою петлевою технікою, EMR чи ESD, орієнтуючись не лише на розмір чи локалізацію, а й на морфологічні ознаки, які визначають прогноз. Після лекції ви будете знати, як правильно підготувати пацієнта до втручання, уникнути тяжких ускладнень та розраховувати інтервали подальших контрольних колоноскопій. Будемо розбирати показання, техніку й підводні камені основних методів поліпектомії. А ще ви знатимете, що робити, якщо все ж таки сталася кровотеча під час процедури або інші ускладнення. • Вступ: актуальність та епідеміологія колоректального раку та поліпів. • Чому поліпектомія є основою профілактики колоректального раку. • Основи оптичного діагнозу колоректальних новоутворень. • Ключові аспекти підготовки до ендоскопічної колоректальної поліпектомії. • Основні техніки колоректальної поліпектомії: • - "холодна" і "гаряча" петлева поліпектомія: показання, переваги та недоліки; • - ендоскопічна резекція слизової оболонки (EMR): показання, переваги та види; • - ендоскопічна дисекція в підслизовому шарі (ESD). • Профілактика та менеджмент ускладнень. • Тактика подальшого спостереження після поліпектомії (визначення інтервалів контрольних колоноскопій залежно від гістології та кількості поліпів; кому потрібен інтенсивніший нагляд). • Обговорення запитань. • Проходження тестування.

Повідомлення поганих новин є одним із найбільш складних і водночас важливих аспектів клінічної практики. Онкологічні діагнози, хронічні та інвалідизуючі захворювання, несприятливі прогнози, ускладнення або неефективність лікування супроводжують роботу лікарів незалежно від спеціальності. Водночас у більшості фахівців відсутня системна підготовка з клінічної комунікації, зокрема щодо структурованого й етично вивіреного повідомлення поганих новин. Як наслідок, така взаємодія часто відбувається інтуїтивно, що підвищує ризик емоційної ескалації, конфліктів, професійного вигорання та юридичних наслідків для закладу охорони здоров’я. На цьому заході ви отримаєте системне розуміння клінічної комунікації та опануєте практичні інструменти повідомлення складної інформації. Учасники ознайомляться з міжнародно визнаними підходами й моделями, зокрема протоколами SPIKES і NURSE, а також Калгарі-Кембриджською моделлю. Окрім цього, буде висвітлена їх адаптація до українського культурного та клінічного контексту. Після навчання ви зможете структуровано проводити складні розмови з пацієнтами та їхніми близькими, зменшуючи емоційне навантаження і ризик конфліктів. • Загальні поняття клінічної комунікації • Роль комунікації у формуванні довіри та прихильності до лікування • Типові помилки лікарів у спілкуванні з пацієнтами • Межі відповідальності лікаря в комунікації • Вербальні та невербальні компоненти клінічного діалогу • Повідомлення поганих новин: клінічний та етичний контекст • Емоційні реакції пацієнтів і родичів: страх, заперечення, гнів, шок • Вплив контексту: амбулаторний прийом, стаціонар, ургентні ситуації • Етичні принципи інформування. Типові сценарії «невдалого повідомлення» та їхні наслідки • Структуровані підходи: протоколи SPIKES та NURSE • Приклади клінічних ситуацій застосування протоколів • Адаптація протоколів до українського культурного контексту • Часті помилки під час формального використання протоколів • Калгарі–Кембриджська модель клінічної комунікації • Загальна логіка та структура моделі • Побудова контакту з пацієнтом. Активне слухання й уточнення очікувань. Спільне формування розуміння проблеми. Узгодження плану лікування • Практичні приклади застосування моделі в складних розмовах • Проблемна комунікація в клінічній практиці • Пацієнт у стані емоційної дестабілізації • Запити на «неправду», приховування діагнозу • Комунікація з членами родини за тяжких прогнозів • Конфліктні ситуації та профілактика скарг • Межі професійної емпатії та самозахист лікаря • Пацієнтоорієнтована комунікація • Принципи пацієнтоорієнтованого підходу • Поважання автономії пацієнта • Спільне прийняття рішень (shared decision-making). Адаптація інформації до рівня розуміння пацієнта • Практичний воркшоп (інтерактив) • Рольові сценарії повідомлення поганих новин • Аналіз реальних клінічних кейсів учасників • Відпрацювання протоколів SPIKES та NURSE • Розбір типових помилок у безпечному середовищі • Формування індивідуального алгоритму комунікації • Відповіді на запитання

Висип може бути першим сигналом небезпечних інфекційних процесів, як-от менінгококцемія, сепсис чи рикетсіоз. Важливо ці прояви своєчасно розпізнати, адже затримка діагнозу може призвести до летальних ускладнень або незворотних наслідків. На цьому заході ви опануєте алгоритми диференціальної діагностики висипів у дітей і дорослих. Ви навчитеся відрізняти вірусні екзантеми від бактеріальних та медикаментозних реакцій, оцінювати ризик сепсису і швидко визначати пацієнтів, що потребують негайної госпіталізації. Ви знатимете, як мінімізувати помилки й витрати, а також зменшити ризик спалахів у регіоні. Після навчання ви зможете ефективно розподіляти пацієнтів на «безпечні» та «небезпечні» групи, обирати мінімальний обсяг обстежень і вчасно залучати суміжних спеціалістів. • Вступ: логіка підходу до пацієнта з висипом • Класифікація висипів. • Червоні прапорці: менінгококцемія, сепсис, тяжкі лікарські реакції, синдром Кавасакі, токсичні епідермальні некролізи. • Класичні вірусні екзантеми • Оперізувальний та простий герпес, кір, краснуха, вітряна віспа, інфекційна еритема, ентеровірусні екзантеми, парвовірус. • Основні диференційно-діагностичні ознаки (локалізація, послідовність, наявність енантеми, збільшення лімфовузлів, артралгії). • Бактеріальні інфекції з висипом • Скарлатина, менінгококцемія, рикетсіози, хвороба Лайма, синдром Кавасакі, токсичний шок. • Коли думати про сепсис і негайно госпіталізувати пацієнта. • Висипи у людей, що повернулися з подорожей (стронгілоїдоз, лихоманка Денге). • Інфекційний висип vs медикаментозні та неінфекційні стани • Морбіліформні висипи, реакції гіперчутливості, васкуліти, системні захворювання сполучної тканини, псевдоінфекційні екзантеми. • Алгоритм: коли скасовувати підозрюваний препарат, які аналізи призначати, коли залучати дерматолога/алерголога. • Відповіді на запитання.

Запаморочення може бути першим сигналом серйозного захворювання: від інсульту до вестибулярної мігрені чи нейроніту. Важливо вміти диференціювати цей симптом за його походженням – центральне або периферичне – і не плутати «меньєрівський» напад із позиційним запамороченням. На цьому заході ви дізнаєтеся головні причини вестибулярних розладів, навчитесь користуватися клінічними тестами, відрізняти між собою типи запаморочення та обирати оптимальну терапію. Ви більше не будете відчувати невпевненість щодо доцільності призначення супресантів, вибору маневрів за різних типів позиційного запаморочення та координування міждисциплінарного підходу до лікування. Після навчання ви зможете швидко орієнтуватися в етіології запаморочення, ефективно допомагати пацієнтам з гострими та хронічними формами вестибулярних порушень і формувати реабілітаційну стратегію. • Гостра однобічна вестибулопатія (вестибулярний нейроніт): клінічні випадки, діагностичні критерії, етіопатогенетичне лікування (стероїди завжди?). • Лікувальні вестибулярні маневри при доброякісному пароксизмальному позиційному запамороченні: маневри в разі ураження заднього, латерального та переднього півколових каналів. • Вестибулярна мігрень: “знімаємо маски” поширеної патології, діагностичні критерії, лікування. • Хвороба Меньєра: діагностичні критерії, не всі приступи “меньєрівські”, лікування. • Персистуюче постурально-перцептивне запаморочення: діагностичні критерії, терапевтичні заходи. • Вестибулярні супресанти (препарати від запаморочення): доцільність застосування за різних станів, порівняльний аналіз ефективності вестибулолітиків. Інші препарати при запамороченнях. • Вестибулярна реабілітація: основи вестибулярних вправ (з погляду невролога).