Заходи БПР — Гастроентерологія 2026

Надмірна сонливість є однією з найбільш недооцінених скарг. Коли пацієнти говорять «постійно хочу спати», «не висипаюсь» або «немає сил», за цим можуть приховуватися центральні розлади гіперсомнолентності, психіатричні й ендокринні захворювання, наслідки черепно-мозкової травми, порушення циркадного ритму або медикаментозно-індуковані стани. Розуміння гіперсомнії виходить далеко за межі надмірного сну – це складний нейробіологічний феномен, пов’язаний із дисфункцією систем підтримання неспання, орексинової регуляції та нейромедіаторного балансу. На цьому заході ви навчитеся проводити диференційну діагностику між сонливістю і втомою, оцінювати скарги пацієнта з позиції сучасної сомнології та формувати алгоритм діагностичного пошуку при гіперсомнії. Ви розглянете нейробіологічні механізми центральних розладів гіперсомнолентності, зокрема нарколепсію, ідіопатичну гіперсомнію та синдром Кляйне-Левіна, а також їхні клінічні прояви й сучасні діагностичні критерії. Також ви розберете розлади сну, асоційовані з надмірною денною сонливістю, наприклад синдром обструктивного апное уві сні, джетлаг та порушення циркадного ритму. Після навчання ви зможете визначати потенційно небезпечні причини гіперсомнії та обирати доцільний обсяг обстеження й лікування відповідно до клінічної ситуації. • Актуальність теми. • Гіперсомнія як нейробіологічний феномен: • як правильно інтерпретувати скаргу; • гіперсомнія vs втома. • Нарколепсія. • Ідіопатична гіперсомнія. • Синдром Кляйне–Левіна. • Розлади сну, асоційовані з гіперсомнією: • синдром обструктивного апное уві сні; • розлади циркадного ритму; • джетлаг. • Гіперсомнія як симптом соматичних захворювань: • гіпотиреоз; • наслідки черепно-мозкової травми. • Психіатричні причини гіперсомнії: • атипова депресія; • біполярний афективний розлад. • Медикаментозно-індукована гіперсомнія: • бензодіазепіни; • опіати; • антигістамінні препарати. • Висновки. • Відповіді на запитання.

Даний курс БПР присвячений темі вторинної артеріальної гіпертензії. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники навчаться ідентифікувати клінічні маркери («червоні прапорці») вторинної артеріальної гіпертензії на етапі первинного огляду та застосовувати валідні скринінгові протоколи для виявлення пацієнтів групи ризику. Учасники опрацюють інтерпретацію результатів лабораторних досліджень: реніну, альдостерону, кортизолу, метанефринів та їх співвідношень. У програмі передбачено проведення диференційної діагностики між ренопаренхіматозною, реноваскулярною та ендокринною гіпертензіями, а також формулювання клінічного діагнозу згідно з актуальними класифікаціями. Учасники розглянуть розробку індивідуалізованих планів лікування для пацієнтів з первинним альдостеронізмом, феохромоцитомою та синдромом Кушинга. Курс охоплює вибір оптимальної тактики медикаментозної терапії, визначення показань до хірургічного лікування, оцінку ефективності проведеного лікування та корекцію терапевтичної стратегії на основі об’єктивних критеріїв. Програма заходу • Заняття 1 • Які клінічні ознаки є абсолютними показаннями для скринінгу на вторинну АГ? • Який оптимальний діагностичний алгоритм при підозрі на первинний гіперальдостеронізм? • Як коректно інтерпретувати співвідношення альдостерон/ренін на тлі прийому різних груп антигіпертензивних препаратів? • Диференційна діагностика феохромоцитоми: які біохімічні маркери є найбільш чутливими та специфічними? • Які методи візуалізації (КТ, МРТ, сцинтиграфія) є методом вибору при різних типах ендокринних гіпертензій? • Реноваскулярна гіпертензія: критерії відбору пацієнтів для ендоваскулярного лікування. • Особливості медикаментозної терапії вторинних АГ: вибір препарату в залежності від етіології. • Тактика ведення пацієнтів з резистентною АГ: коли поглиблено шукати вторинну форму? • Які орфанні причини вторинної АГ (коарктація аорти, синдром Ліддла) не можна пропустити в клінічній практиці? • Тактика ведення пацієнта після хірургічної корекції причини вторинної АГ: чи потрібна подальша антигіпертензивна терапія? • Заняття 2: Вторинна гіпертензія: коли і в кого шукати причину підвищеного артеріального тиску • Які групи пацієнтів підлягають обов’язковому скринінгу на вторинну артеріальну гіпертензію? • Клінічні ознаки та фенотипові особливості пацієнтів з ендокринними гіпертензіями (первинний альдостеронізм, феохромоцитома, синдром Кушинга). • Алгоритм діагностики реноваскулярної гіпертензії: коли запідозрити та які методи обстеження застосувати? • Диференційна діагностика гіпертензії у молодих пацієнтів: від коарктації аорти до моногенних форм. • Резистентна та рефрактерна артеріальна гіпертензія: як виключити вторинні причини? • Роль синдрому обструктивного апное сну (СОАС) у розвитку та прогресуванні артеріальної гіпертензії. • Які лабораторні та інструментальні методи є “золотим стандартом” у діагностиці різних форм вторинної АГ? • Особливості медикаментозної терапії при різних типах вторинних гіпертензій. • 01:55:22 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Ультразвукове дослідження лімфатичної системи допомагає своєчасно виявити системну патологію. Лімфатичні вузли реагують на інфекційні, запальні, аутоімунні та онкологічні процеси, виступаючи маркером як локальних, так і генералізованих змін. Під час проведення УЗД важливо розуміти клінічне значення лімфатичної системи, її анатомічні й топографічні варіанти. Це забезпечує правильну інтерпретацію УЗ-картини, дає змогу відрізнити фізіологічну або реактивну відповідь від початкових проявів злоякісного процесу та визначити, коли УЗД є методом першої лінії, а коли необхідне дообстеження з використанням КТ, МРТ, ПЕТ або морфологічної верифікації. На цьому заході ви розглянете ультразвукові критерії норми та патології лімфатичних вузлів, типові й атипові варіанти анатомії. Ви дізнаєтеся про діагностичні пастки, які можуть призводити до хибної інтерпретації реактивних змін як злоякісних та через які можна не помітити ранні ознаки метастатичного ураження чи лімфопроліферативних захворювань. Після навчання ви будете впевнено оцінювати лімфатичні вузли різних анатомічних груп, обґрунтовано проводити диференційну діагностику, а також формувати клінічно аргументований УЗ-висновок. • Клінічне значення лімфатичної системи. • Ембріогенез лімфатичної системи. • Анатомія та анатомічні варіанти. • Топографічна класифікація (зони). • Методика ультразвукового дослідження лімфатичних вузлів. • Нормальні лімфатичні вузли. • Запальні та реактивні ураження лімфатичних вузлів. • Доброякісні неінфекційні ураження. • Злоякісні ураження лімфатичних вузлів. • Захворювання з первинним ураженням лімфатичної тканини. • Реакція лімфатичних вузлів у разі патології органів. • Додаткові методи (еластографія, CEUS, пункційна навігація). • Типові діагностичні помилки і пастки. • Алгоритм УЗ-висновку. Клінічні кейси та інтеграція в практику. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Випадки насильства – складна медико-соціальна проблема, з якою медичні працівники стикаються на практиці незалежно від спеціальності. Заклади охорони здоров’я можуть виявитися першою точкою контакту для постраждалих осіб, тому від своєчасності й правильності дій медичного працівника залежить не лише якість наданої допомоги, а й подальша безпека пацієнта. Саме тому необхідно чітко орієнтуватися в чинній нормативно-правовій базі, алгоритмах реагування та принципах міжсекторальної взаємодії у разі виявлення насильства. На цьому заході ви розглянете законодавчі та нормативні аспекти запобігання й протидії насильству, а також алгоритми дій медичних працівників у разі виявлення ознак фізичного, психологічного, сексуального чи домашнього насильства. Окрім цього, ви засвоїте особливості ведення обов’язкової медичної документації у таких випадках, навчитеся взаємодіяти з правоохоронними органами та соціальними службами, а також правильно інформувати постраждалих осіб про їхні права й доступні сервіси допомоги. Після навчання ви зможете організовувати процес реагування на випадки насильства відповідно до чинного законодавства та професійних стандартів, мінімізувати юридичні ризики й забезпечити подальший захист постраждалої особи. • 1. Нормативно-правова база та основні поняття • Огляд ключових нормативно-правових актів, що регулюють запобігання та протидію насильству. Визначення базових термінів і понять. Форми домашнього насильства. Роль законодавства у захисті прав постраждалих осіб та забезпеченні доступу до допомоги. • 2. Роль та відповідальність закладів охорони здоров’я • Повноваження закладів охорони здоров’я у разі виявлення насильства. Обов’язки щодо реагування та взаємодії з іншими суб’єктами системи протидії насильству. • 3. Обов’язкові дії медичних працівників у перші 24 години • Інформування уповноважених органів (зокрема поліції). Ведення «Журналу реєстрації фактів виявлення» (відповідно до Постанови №658). Надання медичної допомоги постраждалій особі. • 4. Документування випадку та юридично значима фіксація інформації • Оформлення медичної документації: фіксація тілесних ушкоджень, збір анамнезу (Наказ № 278). Вимоги до якості й повноти документування. • 5. Права постраждалої особи й етичні аспекти взаємодії • Інформування постраждалої особи про її права та доступні сервіси допомоги. Забезпечення конфіденційності. Отримання інформованої згоди. Дотримання етичних принципів у роботі. • 6. Алгоритм правових дій медичного працівника • Покроковий алгоритм дій: первинне оцінювання ситуації, отримання згоди, документування, повідомлення відповідних органів, координація з іншими фахівцями. • 7. Практична частина: розбір правового кейсу • Аналіз реалістичної клінічної ситуації гендерно зумовленого насильства з відпрацюванням алгоритму дій медичного працівника відповідно до правових вимог. • 8. Відповіді на запитання учасників

Порушення кальцій-фосфорного обміну в клінічній практиці трапляються значно частіше, ніж встановлюються як окрема нозологічна проблема. Вони можуть тривалий час перебігати безсимптомно або маскуватися під гастроентерологічні, кардіологічні чи неврологічні стани, що ускладнює своєчасну діагностику. Кальцій слід розглядати як маркер складної регуляторної системи, порушення якої мають системні наслідки. На цьому заході ви навчитесь оцінювати стан кальцій-фосфорного обміну й отримаєте чіткі клінічні алгоритми для ситуацій, з якими ви можете стикнутися щодня: випадково виявлена гіперкальціємія, симптомна гіпокальціємія з парестезіями або судомами, хронічна хвороба нирок, рецидивний нефролітіаз чи м’язова слабкість та біль у кістках незрозумілого генезу. Після навчання ви зможете проводити точну диференційну діагностику причин порушень кальцій-фосфорного обміну й обирати раціональну тактику ведення таких станів. • Чому кальцій «виходить з-під контролю»: механізми простою мовою • Як не пропустити первинний гіперпаратиреоз • Гіпо- та гіперкальціємія: чіткий алгоритм дій • Мінеральні порушення у разі хронічної хвороби нирок: що реально важливо • Кальцій, судини і серце: прихована загроза • Практичні кейси з аналізом помилок • Відповіді на запитання учасників

Рубцева алопеція – це незворотне руйнування волосяних фолікулів. Кожна затримка діагностики – крок до незворотної втрати волосся. Важливо вміти своєчасно розпізнавати активне запалення, відрізняти рубцеві та нерубцеві форми й обирати адекватну терапію, щоб зупинити процес і зберегти максимальну кількість фолікулів. На цьому заході ви розглянете клінічні випадки рубцевої алопеції, навчитеся диференціювати лімфоцитарні й нейтрофільні форми, оцінювати активність запального процесу та планувати терапію, зокрема з медикаментозними, фізіотерапевтичними та хірургічними підходами. Окремо ви розглянете ранні ознаки рубцювання і способи контролю розвитку процесу. Після навчання ви будете впевнено працювати з пацієнтами, які мають прогресувальну втрату волосся, хронічне запалення шкіри голови та потребують комплексного лікування. • Клінічний випадок з практики 1 • Клінічний випадок з практики 2 • Відповіді на запитання • Клінічний випадок з практики 1 • Клінічний випадок з практики 2 • Відповіді на запитання

Завдяки цьому навчальному курсу медичні фахівці зможуть глибше зрозуміти, чому донорство крові має критичне значення для збереження життя, як гарантується його безпека та які є сучасні підходи до рекрутингу донорів. Вони отримають чітке уявлення про роль медичних працівників у формуванні культури донорства та зможуть впевнено й коректно відповідати на запитання пацієнтів, розвіювати поширені міфи і підтримувати їх у прийнятті рішення. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Рецидивні інфекції не є самостійною клінічною проблемою, а часто є маркером глибших порушень, зокрема первинних та набутих імунодефіцитів, хронічних інфекційних вогнищ, анатомічних аномалій або системних захворювань. Незнання сучасних алгоритмів ведення пацієнтів з рецидивними інфекціями призводить до повторних курсів антибактеріальної терапії без встановлення етіології, несвоєчасного направлення до профільних спеціалістів, пізнього виявлення потенційно серйозних діагнозів та проведення нецільових обстежень. На цьому заході ви розглянете підходи до оцінювання хворих з частими інфекціями, зокрема з набутими та вродженими імунодефіцитними станами. Також ви навчитеся працювати з пацієнтами з онкологічними захворюваннями, аутоімунною патологією, після трансплантації та на тлі імуносупресивної терапії. Окремо ви розберете імунодефіцити у дорослих, наприклад варіабельний імунодефіцит, дефіцити антитілоутворення та клітинної ланки імунітету. Після навчання ви зможете застосувати причинний підхід у веденні хворих з рецидивними інфекціями, своєчасно виявляти пацієнтів групи ризику та формувати обґрунтовану діагностичну стратегію. • Часті інфекції у пацієнта: з чого почати? • Набуті імунодефіцити у дорослих: підходи до пацієнта для запобігання частим інфекціям. • Хворобомодифікувальна терапія при розсіяному склерозі. • Автоімунні запальні ревматологічні захворювання у дорослих. • Онкологічні захворювання. • Трансплантація солідних органів. • Вроджені імунодефіцити у дорослих. • Загальний варіабельний імунодефіцит. • Селективний дефіцит імуноглобуліну А. • Гіперімуноглобулін-Е-імунодефіцит. • Дефіцит специфічних антитіл. • Синдром дефіциту натуральних кілерів. • Дефіцит GATA-2. • Висновки. Найчастіші системні помилки у діагностичному пошуку. • Відповіді на питання.

Електронний навчальний курс БПР присвячений послідовним і супутнім проявам атопії та розроблений для лікарів і медичних фахівців. Курс допомагає розуміти взаємозв’язок між атопічним дерматитом, алергічним ринітом і бронхіальною астмою, виявляти ранні ознаки захворювань та запобігати їх прогресуванню завдяки ранній діагностиці й інтервенції. Учасники опрацьовують інтеграцію клінічних, лабораторних та інструментальних даних, диференційну діагностику, вибір алергологічних тестів, базову та спеціалізовану терапію, ведення харчової алергії, анафілаксії й бронхіальної астми. Окрему увагу приділено мультидисциплінарній взаємодії, індивідуальним планам ведення, профілактиці ускладнень, контролю якості життя пацієнтів і родин, нутритивній підтримці та динамічному спостереженню. Формат: онлайн. Мова: українська. Рівень: експерт. Сертифікат: 43 балів БПР. Термін реєстрації: 365 днів. Програма заходу • Заняття 1: Атопічний дерматит: нюанси менеджменту пацієнта • Тривалість заняття 1: 01:55:00 • Конспект до заняття 1 • Клінічні задачі до заняття 1 • Тестування до заняття 1 • Заняття 2: Алергічний риніт. Клініка і менеджмент пацієнта в рамках мультидисциплінарного підходу • Заняття 3: Харчова алергія. Клініка і менеджмент пацієнта в рамках мультидисциплінарного підходу • Заняття 4: Бронхіальна астма у дітей: клінічні аспекти та мультидисциплінарний менеджмент • Заняття 5: Атопічний дерматит у дітей. Клініка і менеджмент пацієнта в рамках мультидисциплінарного підходу • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Заняття 1. Яка патофізіологічна роль дисфункції епідермального бар’єру та дефіциту філагрину в патогенезі атопічного дерматиту? • Заняття 1. Як клінічно реалізується концепція “атопічного маршу” та яка імовірність прогресування АД в алергічний риніт та астму? • Заняття 1. Які діагностичні критерії є ключовими для постановки діагнозу АД, та в яких клінічних ситуаціях виправдане визначення специфічних IgE? • Заняття 1. Як змінюється клінічна картина та типова локалізація уражень шкіри при АД залежно від вікової групи пацієнта (немовлята, діти, дорослі)? • Заняття 1. Які принципи диференційної діагностики атопічного дерматиту та псоріазу в дитячому віці? • Заняття 1. Який алгоритм вибору топічного кортикостероїду за класом активності для різних ділянок тіла (обличчя, тулуб, згинальні поверхні)? • Заняття 1. В чому полягає тактика проактивної терапії АД, та яке місце в ній займають топічні інгібітори кальциневрину? • Заняття 1. Які покази та методика проведення вологих обгортань (wet-wrap therapy) в менеджменті загострень АД? • Заняття 1. Які сучасні рекомендації щодо харчування та вакцинації у пацієнтів з АД? • Заняття 1. Коли лікар первинної ланки повинен скерувати пацієнта з АД на консультацію до дерматолога або алерголога? • Заняття 2. Яка роль алергічного риніту в концепції “атопічного маршу” та його зв’язок з атопічним дерматитом і бронхіальною астмою? • Заняття 2. Як провести диференційну діагностику між алергічним, неалергічним та інфекційним ринітом/риносинуситом? • Заняття 2. Які ключові фактори ризику (генетичні, статеві, середовищні) розвитку алергічного риніту? • Заняття 2. Класифікація алергічного риніту (інтермітуючий, сезонний, цілорічний): клінічні особливості та тригерні фактори. • Заняття 2. Як правильно зібрати алергологічний анамнез для визначення потенційних причинних алергенів? • Заняття 2. Які об’єктивні ознаки та фізикальні знахідки (риноскопія, отоскопія) є характерними для алергічного риніту? • Заняття 2. Яка діагностична цінність рутинних лабораторних тестів (загальний IgE) порівняно зі специфічними тестами (прік-тести, специфічні IgE)? • Заняття 2. Коли показана молекулярна алергодіагностика та як її результати впливають на вибір тактики лікування та призначення АСІТ? • Заняття 2. Які сучасні алгоритми фармакотерапії алергічного риніту? Роль інтраназальних ГКС, антигістамінних препаратів та їх комбінацій. • Заняття 2. Які критерії відбору пацієнтів для проведення алерген-специфічної імунотерапії (АСІТ)? • Заняття 3. Які патогенетичні механізми лежать в основі розвитку харчової алергії як першого етапу атопічного маршу? • Заняття 3. Як клінічно диференціювати IgE-опосередковані, не-IgE-опосередковані та змішані форми харчової алергії? • Заняття 3. Яке місце компонент-роздільної діагностики (CRD) у прогнозуванні тяжкості реакцій та ризику системних проявів? • Заняття 3. Які сучасні підходи до дієтотерапії: стратегії елімінації, ризики нутритивної недостатності та протоколи безпечного введення продуктів? • Заняття 3. В чому полягає тактика ведення пацієнтів з рідкісними формами харчової алергії (FPIES, FPIAP, еозинофільний езофагіт)? • Заняття 3. Яка роль мікробіоти та стану кишкового бар’єра у формуванні оральної толерантності або сенсибілізації? • Заняття 3. Як визначити оптимальні терміни та методику проведення орального провокаційного тесту в клінічній практиці? • Заняття 3. Які принципи мультидисциплінарного менеджменту пацієнта з харчовою алергією та супутніми гастроінтестинальними і шкірними проявами? • Заняття 3. Які існують доказові стратегії профілактики харчової алергії та запобігання прогресуванню атопічного маршу? • Заняття 4. Які патогенетичні механізми лежать в основі взаємозв’язку бронхіальної астми та інших проявів атопічного маршу (атопічний дерматит, алергічний риніт)? • Заняття 4. Які сучасні біомаркери можуть бути використані для ранньої діагностики та прогнозування розвитку бронхіальної астми у дітей? • Заняття 4. Як клінічно диференціювати фенотипи та ендотипи бронхіальної астми в педіатричній практиці та як це впливає на вибір терапевтичної тактики? • Заняття 4. Які ключові оновлення в рекомендаціях GINA щодо діагностики та лікування астми у дітей? • Заняття 4. Як менеджмент супутнього алергічного риніту впливає на контроль бронхіальної астми в рамках концепції “єдині дихальні шляхи, єдине захворювання”? • Заняття 4. Які критерії тяжкої терапевтично-резистентної астми у дітей та які алгоритми ведення таких пацієнтів, включаючи показання до біологічної терапії? • Заняття 4. Яка роль отоларинголога та дерматолога у мультидисциплінарній команді при веденні дитини з бронхіальною астмою та коморбідною патологією? • Заняття 5. Які сучасні уявлення про патогенез атопічного дерматиту, зокрема про роль філагрину та дисфункції епідермального бар’єра? • Заняття 5. Як клінічно діагностувати атопічний дерматит та які його основні та додаткові критерії? Чому свербіж є ключовим симптомом? • Заняття 5. Як змінюється локалізація та морфологія висипань при атопічному дерматиті залежно від віку пацієнта (немовля, дитина, дорослий)? • Заняття 5. Який взаємозв’язок між атопічним дерматитом та алергічними захворюваннями в контексті «атопічного маршу»? Коли обґрунтоване алергологічне обстеження? • Заняття 5. Які принципи базової терапії? Як правильно підібрати та застосовувати емолієнти для відновлення шкірного бар’єра? • Заняття 5. Як вести пацієнтів із загостреннями легкого та середнього ступеня? Алгоритм вибору топічних кортикостероїдів за силою дії та формою випуску. • Заняття 5. Які сучасні рекомендації щодо купання пацієнтів з атопічним дерматитом? Що таке лікувальні ванни з гіпохлоритом натрію? • Заняття 5. Які неспецифічні тригерні фактори (кліматичні, побутові, стресові) провокують загострення та як їх модифікувати? • Заняття 5. Як розподіляються компетенції між лікарем первинної ланки, алергологом та дерматологом при веденні пацієнта з атопічним дерматитом? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Даний курс БПР присвячений темі невідкладної ехокардіографії. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники опрацюють отримання ключових ехокардіографічних позицій у стислий час, оцінку систолічної функції лівого та правого шлуночків, діагностику перикардіального випоту та ознак тампонади серця. Окрему увагу приділено оцінці волемічного статусу, виявленню сонографічних ознак гострої тромбоемболії легеневої артерії, диференційній діагностиці типів шоку та застосуванню протоколу RUSH у клінічній практиці. Матеріали допоможуть інтегрувати ехокардіографічні дані в алгоритми прийняття клінічних рішень при недиференційованій гіпотензії. Програма заходу • Отримання ключових ехокардіографічних позицій (парастернальної, апікальної, субкостальної) в умовах обмеженого часу. • Проведення якісної оцінки систолічної функції лівого та правого шлуночків. • Діагностика перикардіального випоту та ознак тампонади серця. • Оцінка волемічного статусу пацієнта за допомогою вимірювання діаметру та колабування нижньої порожнистої вени. • Виявлення сонографічних ознак гострої тромбоемболії легеневої артерії (дилатація правого шлуночка, ознака МакКоннелла). • Диференційна діагностика типів шоку (кардіогенний, гіповолемічний, обструктивний) на основі УЗД-картини. • Застосування стандартизованих протоколів, таких як RUSH (Rapid Ultrasound for Shock and Hypotension), в клінічній практиці. • Інтеграція ехокардіографічних даних в алгоритми прийняття клінічних рішень при недиференційованій гіпотензії. • Які ехокардіографічні протоколи є найбільш ефективними в діагностиці недиференційованого шоку? • Як провести фокусну ехокардіографію пацієнту в критичному стані менш ніж за 2 хвилини? • Які ключові сонографічні ознаки вказують на наявність тампонади серця, що потребує негайного втручання? • Як диференціювати кардіогенний шок від дистрибутивного за допомогою ультразвукового дослідження? • Яка роль ехокардіографії у верифікації гострої тромбоемболії легеневої артерії біля ліжка хворого? • Як коректно оцінити волемічний статус та передбачити відповідь на інфузійну терапію за допомогою УЗД нижньої порожнистої вени? • Які типові помилки та артефакти виникають при проведенні невідкладної ехокардіографії та як їх уникнути? • Які обмеження має фокусна ехокардіографія порівняно з повним трансторакальним дослідженням? • Як інтегрувати результати протоколу RUSH в клінічний менеджмент пацієнта з гострою гіпотензією? • 01:22:18 Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Збалансоване харчування – це не модні дієти. Це насамперед інструмент контролю глікемії та серцево-метаболічного ризику. Правильно підібраний раціон допомагає запобігти ускладненням цукрового діабету, продовжити життя пацієнтам і зберегти їхню довіру до лікаря. На заході ви дізнаєтеся, як індивідуалізувати харчування при діабеті 2 типу, ожирінні, метаболічному синдромі, серцево-судинних захворюваннях і хронічній хворобі нирок. Ви детально розглянете сучасні рекомендації ADA та EASD, навчитеся обирати якісні вуглеводи, оптимізувати баланс білків та жирів, а також коригувати дієту в разі поєднання ЦД з артеріальною гіпертензією, дисліпідемією чи НАЖХП. Після навчання ви зможете впевнено підбирати харчування під конкретний випадок і пропонувати пацієнтам дієтичні стратегії з доведеною ефективністю. • Індивідуалізація харчування: сучасні настанови (ADA, EASD, 2023–2025) • Якість вуглеводів важливіша за кількість • Моделі харчування з доведеною ефективністю • Оптимізація білкового компоненту • Жири та серцево-метаболічний ризик • Обмеження ультраперероблених продуктів та підсолоджених напоїв • Приклад меню на добу • Відповіді на запитання учасників

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Бали БПР: 5. Номер в системі БПР: 1019889. Після проходження курсанту буде видано сертифікат та нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «невідкладна (екстрена) медична допомога». Лікарська / фармацевтична спеціальність: Всі лікарські спеціальності, Всі спеціальності фахівців у сфері охорони здоров'я, Всі фармацевтичні спеціальності, Всі спеціальності професіоналів у сфері охорони здоров’я. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Арттерапія в роботі з віковими кризами — 10-модульний онлайн-курс 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Старт курсу 27 серпня. Це навчання для психологів, арттерапевтів та інших спеціалістів допоміжних професій. На курсі ви вивчите психологічні особливості всіх вікових криз людини та опануєте арттерапевтичні техніки для роботи з складними періодами життя. Ви також додасте до професійного багажу понад 20 практичних технік і зможете підтримувати клієнтів у пошуку нових життєвих орієнтирів. Програма заходу • 10 занять по 2,5–3 години • Графік: з 18:00 до 21:00 • Частота: один раз на тиждень • Модуль 0 (Вікторія Малиш): Психіатрія для психологів: як розпізнати психічні розлади і коли залучати психіатра — лекція 1: Найчастіші психічні розлади в практиці психолога: як їх розпізнати; лекція 2: Межа компетенції психолога і психіатра; лекція 3: Співпраця психолога і психіатра: як працювати в інтересах клієнта • 1 модуль (Олена Тараріна): Поняття кризи в психології — ознаки прояву вікової кризи; види криз (внутрішні, зовнішні, трансформаційні); особливості вікових криз у чоловіків і жінок; неочевидні питання; терапія кризових станів; можливості арттерапії у роботі з темами вікових криз • 2 модуль (Людмила Стреж): Криза 3 років — основні симптоми; метафоричне пояснення кризи для роботи з батьками; що допомагає дитині пройти період і що посилює конфлікти; рекомендації для батьків щодо підтримки та формування стабільних кордонів; можливості арттерапії для роботи з емоціями дитини; арттерапевтичні практики для дитини та використання у родині; артпедагогіка у щоденній взаємодії; приклади випадків (діти 2–4 роки) • 3 модуль (Жанна Шинкарьова): Криза 7 років — психологічні особливості; типові прояви; прийоми конструктивної взаємодії дорослого; методи підтримки емоційного розвитку та самооцінки; позитивні новоутворення; «Чарівна скринька підтримки» (поради для дорослих, підтримуючі фрази, ігри для розвитку самостійності) • 4 модуль (Людмила Стреж): Криза підліткового віку — типові прояви; основні психологічні потреби; труднощі в стосунках з батьками та відновлення контакту; роль арттерапії як безпечного простору для самовираження; робота з емоціями, внутрішніми конфліктами та напругою; практики для агресії, протесту, самооцінки та взаємин; метафори і притчі для роботи з підлітками та їхніми батьками; особливості контакту і довіри; випадки з практики • 5 модуль (Інна Івженко): Криза 20–23 років. Поріг дорослого життя: криза професійного самовизначення — особливості періоду завершення навчання й вступу у професійне життя; сумніви та невизначеність майбутнього; порівняння з іншими й розрив між очікуваннями та реальністю; пошук професійної ідентичності; тривога; формування життєвої стратегії; зниження тривоги та визначення перших кроків • 6 модуль (Наталія Задорожна): Криза 30 років. Криза переоцінки цілей — суть і причини; прояви та маркери; типові сценарії; глибинні психологічні процеси; як жити і прожити з користю; арттерапевтичні інструменти; мудрість, що народжується у тридцять • 7 модуль (Наталія Задорожна): Криза 40 років. Криза середини життя — суть кризи; психологічні особливості та екзистенційні питання; тіло та вікові зміни; криза 40-ка і стосунки; гендерні особливості; деструктивні сценарії та конструктивне проживання; ресурси й точки опори; криза як ініціація • 8 модуль (Інна Івженко): Криза 50 років. Час осмислення: криза переходу до зрілості — психологічні та біологічні зміни 45–55; особливості клімактеричного періоду у жінок; вікові зміни у чоловіків; психологічне переосмислення життя; пошук нового сенсу; переоцінка цінностей і самооцінки; переживання втрати молодості та прагнення до автентичного життя; розвиток внутрішньої свободи, мудрості та життя за цінностями • 9 модуль (Жанна Шинкарьова): Криза 60–65 років. Криза виходу на пенсію — психологічні зміни; втрата соціальної ролі як фактор; причини; новоутворення та потенціал; типові запити клієнтів (страх, порожнеча, втрата сенсу); техніки зниження тривоги; робота з негативними переконаннями; формування навичок адаптації; створення нових життєвих орієнтирів; розбір кейсів; пам’ятки «як легше пройти кризу» та «Формула адаптації до життя „після роботи“» • 10 модуль (Олена Тараріна): Криза 70+. Криза останньої зрілості — конфлікт віку 70+ (Еріксон); межа між нормою та патологією (відрізнення нормальної кризи від депресії/ознак деменції); феномен «підбиття підсумків»; трансформація ідентичності; страх смерті; зміни структури прихильностей; творчість і наставництво як сенс життя; естетика старості Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Сучасний практичний курс для лікарів УЗД: послідовно від «бази» до клінічно значущої патології. Алгоритми, чек-листи, протоколи обстеження дітей і дорослих, типові помилки та розбір кейсів — усе необхідне для впевненої щоденної практики. Учасники отримають чіткі алгоритми сканування органів черевної порожнини у дітей та дорослих, освоять налаштування апарата під конкретні завдання, розберуть вікові особливості норми та навчаться диференціювати поширені патологічні стани. Під час навчання учасники працюватимуть з клінічними кейсами, навчаться формулювати структурований висновок та отримають підтримку куратора протягом курсу, зокрема відповіді на запитання і розбір зображень за можливості. Після проходження курсу учасники зможуть впевнено проводити стандартне УЗД органів черевної порожнини у дітей і дорослих за протоколом, відрізняти норму та варіанти норми від патології з урахуванням вікових особливостей, формувати чіткі клінічно орієнтовані висновки й рекомендації та зменшити кількість хибних інтерпретацій і повторних досліджень. Курс буде корисним для лікарів ультразвукової діагностики, а також для терапевтів, хірургів, педіатрів, сімейних лікарів та інших клініцистів. Діагности навчатимуться працювати з протоколами, ехографічними орієнтирами, показниками норми, віковими особливостями та типовими патологіями. Клініцисти навчаться читати й розуміти висновки УЗД, орієнтуватися в поширених патологіях та діяти при ургентних станах. Під час підготовки курсу куратор використовувала джерела WFUMB, European Society of Radiology, EFSUMB, Radiopedia та POCUS. Навчання відбувається онлайн у власному темпі: доступ до матеріалів доступний 24/7 навіть після завершення курсу. Учасники отримують підтримку куратора, менеджера та закритої спільноти, працюють із реальними завданнями та індивідуальним фідбеком, а також мають доступ до QA-сесій, додаткового модуля і фінальної зустрічі з розбором кейсів. Формат участі — онлайн. Тривалість — 4 тижні. Сертифікат із 21 балами БПР надається після успішного складання тесту. Програма заходу • БЛОК 1. Основи ультразвукової діагностики • Онлайн лекція • Лекція 1. Вступ та фізичні основи • Фізика ультразвуку: принцип дії. • Типи датчиків, вибір частоти для дітей/дорослих. • Ехогенність, артефакти та їх клінічне значення • Лекція 2. Методика проведення УЗД • Положення пацієнта, контактні середовища. • Налаштування апарату (gain, depth, focus, harmonics). • Протоколи обстеження у дітей і дорослих. • Типові помилки початківців. • Q&A сесія з куратором на основі першого блоку • БЛОК 2. УЗД печінки та жовчного міхура • Онлайн лекція • Лекція 3. Печінка: норма у дітей та дорослих • Анатомічні орієнтири. • Нормальні розміри й ехоструктура. • Вікові особливості. • Лекція 4. Дифузні захворювання печінки • Жирова інфільтрація. • Лекція 5. Вогнищеві зміни печінки • Кісти, гемангіоми, метастази, пухлини. • Особливості у дитячому віці. • Лекція 6. Жовчний міхур: норма у дітей та дорослих • Форма, розміри, стінка. • Варіанти норми у різних вікових групах. • Лекція 7. Патологія жовчного міхура • ЖКХ, холецистит, поліпи. • Q&A сесія з куратором на основі другого блоку • БЛОК 3. УЗД підшлункової залози та селезінки • Онлайн лекція • Лекція 8. Підшлункова залоза: норма у дітей та дорослих • Анатомія, розміри, ехоструктура. • Лекція 9. Патологія підшлункової залози • Гострий і хронічний панкреатит. • Кісти, пухлини. • Лекція 10. Селезінка: норма у дітей та дорослих • Розміри, ехоструктура, судини. • Лекція 11. Патологія селезінки • Спленомегалія, кісти, абсцеси, травми. • Q&A сесія з куратором на основі третього блоку • БЛОК 4. УЗД нирок та сечового міхура • Онлайн лекція • Лекція 12. Норма нирок та сечового міхура у дітей і дорослих • Анатомія, розміри, ехоструктура. • Особливості дитячого віку. • Лекція 13. Патологія нирок та сечового міхура • Гідронефроз, конкременти, кісти, пухлини. • Пієлонефрит. • Дивертикули, пухлини, залишкова сеча. • Рефлюкс та нейрогенний міхур у дітей. • Q&A сесія з куратором на основі четвертого блоку • БОНУСНИЙ БЛОК. УЗД гострого живота в дорослих та дітей • Онлайн лекція • Лекція 14. УЗД гострого живота у дорослих: найчастіші стани, при травмі, у гінекології. УЗД гострого живота у педіатрії • Q&A сесія з куратором на основі бонусного блоку Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера