Заходи БПР — Гастроентерологія 2026

Небажаним ефектам анальгетиків можна легко запобігти, якщо знати чіткий алгоритм дій. Безпека знеболення залежить не лише від вибору препарату, а й від моніторингу, своєчасного розпізнавання тривожних симптомів та вміння діяти в умовах обмеженої інформації. Для первинної ланки це особливо важливо, адже темп роботи вимагає швидкого прийняття рішень без зайвих зволікань. На цьому заході ви навчитеся структурувати роботу з пацієнтами, які отримують анальгетики. Знатимете, яких обстежень вони потребують та як оцінювати ризики для шлунково-кишкового тракту, нирок і серцево-судинної системи. Ви зрозумієте, як спланувати безпечну схему тривалого приймання НПЗП, запобігти небажаним ефектам опіоїдів і контролювати вживання антидепресантів. Формат навчання побудований на розгляді реальних клінічних випадків. Після зустрічі ви будете впевненіше запобігати ускладненням, зменшите кількість терапевтичних помилок і підвищите рівень безпеки пацієнтів з гострим і хронічним болем. • Моніторинг пацієнта: які обстеження потрібні для безпеки в разі приймання ліків проти болю. • НПЗП: контроль ризиків для шлунка, нирок і серця. • НПЗП: необхідні дослідження та обстеження в разі тривалого приймання. • Опіоїдні анальгетики: як уникнути запору, седативного ефекту і падінь. • Антидепресанти: вибір препарату для мінімізації побічних ефектів. • Ключі для практики: уникнення поліпрагмазії та перевірка взаємодій. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації).

У системі фінансування охорони здоров’я медичне кодування набуло стратегічного значення, безпосередньо впливаючи на фінансові надходження закладу, результати моніторингів НСЗУ та репутацію медичної установи. Водночас у практиці більшості закладів зберігається системна проблема – відсутність єдиного розуміння логіки прийняття рішень під час кодування діагнозів та процедур. На цьому заході ви розглянете принципи і структуру Australian Coding Standards (ACS) як системного підходу до медичного кодування, що базується на чіткій клінічній логіці та стандартизованих правилах. Ви навчитеся визначати основний діагноз за принципом «після дослідження», розберете критерії відбору супутніх станів, підходи до кодування процедур та інтервенцій, а також правила відображення ускладнень. Практична частина дасть вам змогу покроково розібрати реальні кейси із поясненням логіки прийняття рішень та сформувати цілісне розуміння процесу кодування. Після навчання ви зможете застосовувати єдиний обґрунтований підхід до медичного кодування та мінімізувати ризики фінансових втрат під час аудитів. • Основи Australian Coding Standards (ACS): логіка та структура. Принципи ACS, підхід до прийняття рішень у кодуванні, відмінності від інтуїтивного/локального підходу. • Визначення основного діагнозу: принцип “після дослідження”. Алгоритм вибору основного діагнозу. Клінічна логіка vs адміністративні помилки. Практичні приклади. • Супутні діагнози: критерії значущості та правила кодування. Які стани підлягають кодуванню. Вплив супутньої патології на складність випадку. Часті помилки. • Кодування процедур та інтервенцій. Принципи вибору кодів для втручань. Взаємозв’язок між діагнозами та процедурами. Типові кейси. • Ускладнення та їх відображення в кодуванні. Відмежування від супутніх станів. Вплив на клінічну та фінансову оцінку випадку. • Типові помилки і “пастки” кодування в ПМГ. Аналіз поширених кейсів, що призводять до заниження складності випадку, фінансових втрат і ризиків під час перевірок. • Практичний блок: розбір клінічних кейсів. Покрокове кодування медичних випадків із поясненням логіки прийняття рішень. • Кодування як інструмент керування якістю та ризиками. Вплив кодування на результати моніторингів НСЗУ, фінансову стабільність закладу і репутацію. • Висновки та впровадження в практику. Як інтегрувати підходи ACS у щоденну роботу закладу. Формування єдиного підходу в командах. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації. • Оцінювання здобутих знань.

Аутоімунний тиреоїдит є однією з найпоширеніших причин звернення до ендокринолога, однак гіпердіагностика та необґрунтовані призначення трапляються нерідко. Неправильна інтерпретація антитиреоїдних антитіл, надмірне використання левотироксину, йоду, біологічно активних добавок та необґрунтовані дієтичні обмеження можуть призводити до помилкового ведення пацієнтів, особливо під час планування вагітності та при субклінічному гіпотиреозі. На цьому заході ви навчитесь точно інтерпретувати антитиреоїдні антитіла та значення ТТГ, визначати показання до призначення левотироксину, розглянете сучасні підходи до ведення субклінічного гіпотиреозу та особливості менеджменту пацієнток із АІТ під час планування вагітності. Ви також розглянете доказові підходи до харчування, роль селену, йоду та інших біологічно активних добавок, взаємодію левотироксину з їжею та лікарськими засобами, а також найпоширеніші причини гіпердіагностики та клінічних помилок. Після навчання ви зможете обґрунтовано призначати та коригувати терапію левотироксином, надавати пацієнтам доказові рекомендації щодо харчування та добавок, а також уникати поліпрагмазії. • Коли АІТ не є показанням до призначення левотироксину. • Значення антитиреоїдних антитіл та роль ТТГ у прийнятті клінічних рішень. • Субклінічний гіпотиреоз: сучасні підходи до ведення та показання до лікування. • Особливості ведення пацієнток із АІТ при плануванні вагітності. • Доказові підходи до харчування при АІТ і гіпотиреозі. • Середземноморська дієта та інші харчові моделі: що підтверджено доказами. • Безглютенова дієта: показання та поширені міфи. • Роль селену, йоду та біологічно активних добавок у веденні пацієнтів з АІТ. • Взаємодія левотироксину з їжею, лікарськими засобами та харчовими добавками. • Найпоширеніші помилки та причини гіпердіагностики у клінічній практиці. • Відповіді на запитання учасників.

Аутоімунний тиреоїдит (тиреоїдит Хашимото) є найпоширенішою причиною набутого гіпотиреозу в дітей. Зважаючи на поширеність захворювання та його хронічний характер, необхідно вміти проводити своєчасну діагностику. Якщо оцінювання щитоподібної залози під час рутинного огляду проведено недостатньо ретельно, це може призвести до пізнього виявлення патології та розвитку ускладнень, що впливають на ріст, статеве дозрівання та когнітивні функції дитини. На цьому заході ви розглянете питання епідеміології, факторів ризику і патогенезу аутоімунного тиреоїдиту в дітей. Ви дізнаєтеся більше про різні клінічні варіанти перебігу (від безсимптомних форм до маніфестного гіпотиреозу), а також алгоритми діагностики, зокрема підходи до скринінгу груп ризику. Окрім цього, ви навчитеся правильно призначати, коригувати дозу та контролювати ефективність терапії левотироксином. Після навчання ви зможете своєчасно виявляти аутоімунний тиреоїдит, проводити точну діагностику й визначати оптимальну тактику ведення пацієнтів різного віку. • Основна програма майстер-класу: • Епідеміологія та групи ризику • Патогенез: чому імунна система атакує власну залозу • Клінічна картина: від безсимптомного перебігу до маніфестного гіпотиреозу в дітей • Діагностика: алгоритм обстеження. Чи потрібен скринінг дітям? • Субклінічний гіпотиреоз у дітей та підлітків: лікувати чи спостерігати? • Лікування левотироксином: коли, скільки, як контролювати • Вплив АІТ на ріст, статеве дозрівання та когнітивні функції • Коморбідності й аутоімунний «кластер» • Нові виклики: АІТ після COVID-19 та сучасні тригери. Aутоімунний протокол у дітей • Відповіді на запитання учасників

Андрогенна алопеція – найпоширеніша форма випадіння волосся, яка суттєво впливає на якість життя та психологічний стан пацієнтів. Це складна естетична проблема, що є викликом для лікаря, який має своєчасно встановити діагноз, оцінити патогенез та обрати ефективну тактику лікування. Рання діагностика дає змогу зупинити або сповільнити прогресування недуги та запобігти незворотній втраті волосяних фолікулів. Якщо лікар не орієнтується в сучасних методах діагностики й лікування алопеції, це може обернутися втратою часу та призначенням неефективних засобів. Алопеція прогресує, а разом з нею і тривожність та розчарування пацієнта. У тяжких випадках це може призвести до появи ускладнень – особливо якщо застосовуються сумнівні або просто шкідливі процедури, які не мають нічого спільного з доказовою медициною. Навчальний захід «Андрогенна алопеція: ознаки, діагностика, лікування» буде присвячений вивченню причин, механізмів та клінічних проявів андрогенної алопеції з акцентом на сучасні методи діагностики (зокрема трихоскопію, фототрихограму, лабораторне оцінювання гормонального статусу) та актуальні терапевтичні підходи. Будуть розглянуті етапи підбору лікування для чоловіків і жінок. Учасники заходу дізнаються про ефективність міноксидилу, фінастериду, антиандрогенів, ін’єкційних і фізіотерапевтичних методів. Окрема увага буде приділена показанням до трансплантації волосся та особливостям ведення пацієнтів жіночої статі. • Вступна частина • Актуальність проблеми андрогенетичної алопеції в сучасній медицині. • Основні епідеміологічні дані: поширеність серед чоловіків і жінок. • Етіологія та патогенез • Генетичні фактори і роль андрогенів. • Механізм дії дигідротестостерону (ДГТ) на волосяні фолікули. • Відмінності патогенезу в чоловіків та жінок. • Клінічна картина • Основні симптоми і стадії андрогенетичної алопеції. • Особливості перебігу в чоловіків та жінок. • Диференціальна діагностика з іншими формами алопеції. • Дігностика • Клінічне обстеження та збір анамнезу. • Трихосопія та лабораторні методи. • Оцінювання гормонального статусу, додаткові обстеження. • Сучасні підходи до лікування • Медикаментозна терапія. • Ін’єкційні методи (мезотерапія, PRP). • Фізіотерапевтичні методи (лазерна терапія). • Хірургічне лікування: трансплантація та імплантація волосся. • Особливості ведення пацієнтів жіночої статі. • Відповіді на запитання.

Електронний курс БПР присвячений діагностиці та веденню пацієнтів зі змінами кількості лейкоцитів. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники навчаться інтерпретувати гемограму з лейкоцитарною формулою на основі сучасних клінічних настанов. Учасники опанують диференційну діагностику між реактивними змінами, зокрема інфекційними, запальними та медикаментозними, і неопластичними процесами. Курс допоможе побудувати покроковий діагностичний алгоритм, ідентифікувати клініко-лабораторні «червоні прапорці» та визначити показання для термінового скерування пацієнта до гематолога або онколога. Окрему увагу приділено оцінці морфології клітин периферичної крові, тактиці ведення пацієнтів із медикаментозно-індукованими цитопеніями або цитозами та діагностиці в первинній ланці. Програма заходу • Заняття №1 • Які референтні та критичні значення лейкоцитів та їх субпопуляцій вимагають негайних клінічних дій? • Як диференціювати лейкемоїдну реакцію від дебюту хронічного мієлоїдного лейкозу? • Який діагностичний алгоритм при персистуючій нейтропенії неясного генезу в амбулаторній практиці? • Які лікарські засоби найчастіше спричиняють клінічно значущі зміни у лейкоцитарній формулі? • Які абсолютні показання до проведення стернальної пункції та/або трепанобіопсії кісткового мозку? • Як інфекційний мононуклеоз та інші вірусні інфекції можуть імітувати гострий лейкоз? • Яка роль та показання до призначення проточної цитометрії периферичної крові? • Які морфологічні зміни лейкоцитів у мазку крові (тільця Ауера, клітини Боткіна-Гумпрехта) є патогномонічними для онкогематології? • Чи є абсолютний лімфоцитоз у пацієнта похилого віку безумовним показанням для виключення хронічного лімфолейкозу? • Заняття №2: Лейкопенії в практиці сімейного лікаря • Який діагностичний алгоритм дій сімейного лікаря при вперше виявленій лейкопенії у дорослого пацієнта? • Які лікарські засоби найчастіше спричиняють розвиток медикаментозної лейкопенії і яка тактика її ведення? • Як диференціювати доброякісну етнічну нейтропенію від патологічних станів? • Які клініко-лабораторні критерії дозволяють запідозрити мієлодиспластичний синдром (МДС) на етапі первинної ланки? • Які абсолютні показання до скерування пацієнта з лейкопенією на консультацію до гематолога та проведення стернальної пункції? • Як відрізнити реактивну лімфопенію на тлі вірусної інфекції від дебюту імунодефіцитного стану або лімфопроліферативного захворювання? • Яка роль інструментальних методів (УЗД органів черевної порожнини) в первинній діагностиці причин лейкопенії? • Чи існують специфічні патерни змін у гемограмі, що вказують на вроджений характер нейтропенії? • Конспекти до занять • Клінічні задачі до занять • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс присвячений застосуванню технік когнітивно-поведінкової психотерапії в медичній практиці. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Програма заходу • Оволодієте техніками діагностики та концептуалізації клінічних випадків у рамках моделі КПТ. • Ідентифікація та класифікація когнітивних спотворень (катастрофізація, дихотомічне мислення) у пацієнтів із соматичною патологією. • Застосування техніки Сократівського діалогу для корекції дезадаптивних переконань пацієнта щодо хвороби та лікування. • Впровадження протоколів поведінкової активації для пацієнтів з ангедонією, апатією та низькою мотивацією. • Надання структурованої психоедукації щодо взаємозв’язку між когніціями, емоціями та фізіологічними реакціями. • Оволодіння алгоритмами роботи з тривогою про здоров’я (нозофобією) та больовою поведінкою. • Формування навичок встановлення терапевтичного альянсу та підвищення комплаєнсу через КПТ-орієнтований підхід. • Застосування технік усвідомленості (mindfulness) для управління стресом та хронічним болем. • Заняття №1 • Як клінічно розмежувати раціональне занепокоєння щодо симптомів та патологічну тривогу про здоров’я? • Які «червоні прапорці» вказують на необхідність консультації психіатра? • Як інтегрувати когнітивну модель (модель ABC) в обмежений час клінічного прийому? • Які техніки КПТ є доказово ефективними для менеджменту хронічних больових синдромів? • Який алгоритм дій при роботі з пацієнтом, що катастрофізує побічні ефекти фармакотерапії? • Як використовувати техніки поведінкової активації для пацієнтів з астенією та депресивними симптомами? • Як коректно формулювати Сократівські питання, щоб не викликати у пацієнта відчуття знецінення його скарг? • Які валідизовані скринінгові шкали для виявлення тривоги та депресії можна використовувати на соматичному прийомі? • Заняття №2 • Яка доказова база ефективності КПТ при основних нозологіях: великому депресивному розладі, генералізованому тривожному розладі, ПТСР, обсесивно-компульсивному розладі? • Які ключові диференційні критерії КПТ порівняно з іншими психотерапевтичними напрямами? • Як проводити клінічну концептуалізацію випадку в рамках КПТ-моделі? • Які показання та протипоказання до застосування КПТ? • Як інтегрувати КПТ з фармакотерапією: принципи комбінованого лікування? • Які алгоритми роботи з терапевтичним опором та низьким комплаєнсом пацієнта? • Як адаптувати техніки КПТ для пацієнтів з коморбідною соматичною патологією? • Які методики КПТ є ефективними для профілактики рецидивів психічних розладів? • 02:13:46 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Коди – це гроші. Припустилися помилки у співставленні – залишили лікарню без фінансування. Саме тому оновлену Таблицю співставлення послуг із класифікаторами НК 025 та НК 026 має знати кожен, хто працює з eHealth. У липні 2025 року МОЗ затвердило нову редакцію цієї таблиці, і тепер вона стала обов’язкова для всіх закладів, що працюють за контрактом з НСЗУ. Хочете працювати без стресу і не потонути в бюрократії? На заході «Оновлення таблиці співставлення в програмі медичних гарантій 2025» ви дізнаєтеся, що саме змінилось у таблиці, які коди зникли, які з’явилися і як правильно зрозуміти нову логіку співставлення. Ви навчитеся працювати з кодами на практиці: обирати правильну комбінацію послуги, діагнозу та інтервенції, уникати типових помилок і розуміти, як усе це впливає на оплату від НСЗУ. Захід допоможе вам зробити кодування контрольованим процесом. • 1. Нормативно-правова база: зміни до Наказу МОЗ України № 773 та нова редакція Таблиці співставлення медичних послуг. • Огляд основних нормативних документів, що регулюють використання класифікаторів. • Оновлення, внесені Наказом МОЗ від 07.03.2025 № 424. • Підстави та обґрунтування змін; зв’язок з Програмою медичних гарантій на 2025 рік • 2. Структура та логіка Таблиці співставлення. • Принципи побудови таблиці: як зчитувати, інтерпретувати і правильно застосовувати. • Зв’язок між медичними послугами, діагнозами та інтервенціями. • Роль кожного класифікатора у щоденній практиці лікаря. • 3. Основні оновлення та вилучення кодів у новій редакції. • Аналіз змін у кодах медичних послуг, діагнозів та інтервенцій. • Групи послуг зазнали найбільших змін: що було вилучено/додано. • Нові підходи до деталізації послуг та обґрунтування медичних втручань. • 4. Алгоритм співставлення медичних послуг з кодами класифікаторів: практичні приклади • Покроковий алгоритм для лікарів: від вибору медичної послуги до правильного кодування. • Типові сценарії, що потребують особливої уваги. • Інтеграція алгоритму в медичну документацію та eHealth. • 5. Типові помилки під час кодування та їхній вплив на фінансування. • Часті помилки лікарів під час кодування в оновленій системі. • Неправильне співставлення, яке впливає на оплату НСЗУ. • 6. Інтеграція нової Таблиці співставлення в eHealth та роботу з НСЗУ • Технічна інтеграція нової редакції з електронною системою охорони здоров’я. • Особливості внесення змін в електронні медичні записи. • Взаємодія з модулями eHealth та верифікація з боку НСЗУ. • 7. Розгляд типових помилок та кейсів з практики • Відповіді на запитання учасників.

Ендокринологія «на межі»: ведення особливих патологій 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «Ендокринні порушення часто проявляються у вигляді складних клінічних ситуацій, що потребують швидкого та обґрунтованого рішення. Захід орієнтований на лікарів-ендокринологів, терапевтів, сімейних лікарів та фахівців суміжних спеціальностей. Мета — розібрати ключові алгоритми дій у складних для діагностики станах: гінекомастії, інциденталомах наднирників, гіперглікемії у молодих пацієнтів. У фокусі — як підходити до пацієнта з гінекомастією (критерії, причини, алгоритм обстеження), що робити після випадкової знахідки інциденталом наднирників на візуалізації, а також диференційна діагностика гіперглікемії у молодих пацієнтів (LADA, ЦД 1 і 2 типу, медикаментозно індуковані зміни тощо). Окремо розглядається, як уникнути надмірної діагностики та не пропустити клінічно значущі стани. У результаті учасники отримають алгоритми ведення реальних клінічних ситуацій, навчаться відрізняти типові та небезпечні прояви ендокринних патологій і ефективно скеровувати пацієнтів між рівнями медичної допомоги. Приєднуйтесь, щоб оновити знання та відпрацювати практичні підходи до найпоширеніших ендокринних викликів. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Неспецифічний біль у спині (НБС) – одна з найчастіших причин тимчасової непрацездатності та хронічної інвалідизації населення. За даними ВООЗ, понад 80% людей хоча б раз у житті стикаються з цим станом, і в багатьох він переходить у хронічну форму. НБС необхідно розбирати комплексно: від фізіології до практичних алгоритмів реабілітації. Цей майстер-клас допоможе вам оновити знання згідно з актуальними настановами і впроваджувати ефективні плани реабілітації. Ви зможете впевнено відрізняти неспецифічний біль від серйозних патологій, застосовувати сучасні протоколи діагностики та лікування, інтегрувати міждисциплінарні підходи й підбирати фізіотерапевтичні та ерготерапевтичні стратегії з доказовою ефективністю. Ви навчитеся уникати зайвих обстежень, правильно стратифікувати ризики і працювати з тригерними точками, щоб швидше й безпечніше повертати пацієнтів до активного життя. • 1. Вступ. Епідеміологія та клінічна значущість проблеми • Поширеність неспецифічного болю в спині у різних вікових групах • Соціально-економічні наслідки для пацієнтів і системи охорони здоров’я • Основні відмінності між специфічним та неспецифічним болем • 2. МФБС як причина неспецифічного болю в спині • Біохімічні властивості, що зумовлюють феномен тригерних точок • Провідні гіпотези патогенезу тригерних точок • Біомеханічні, психосоціальні та біопсихосоціальні чинники • Стани і види тригерних точок • Ремісія та одужання • 3. Діагностика та диференційна діагностика • Червоні та жовті прапорці (Red & Yellow Flags) • Характерні риси міофасціальних порушень в анамнезі • Клінічне обстеження: міжнародні критерії обстеження пацієнтів з МФБС • Використання інструментів оцінювання болю (VAS, ODI) • МФБС як супутня та вторинна патологія: коли призначати додаткові обстеження? • 4. Клінічні протоколи та міжнародні рекомендації • Рекомендації NICE, APTA, WHO щодо неспецифічного болю в спині • Рекомендації Travel I Simons щодо ведення пацієнтів з МФБС • Принципи ведення пацієнта: гострий, підгострий, хронічний біль • 5. Ефективні стратегії реабілітації • Фізіотерапевтичні методи з доведеною ефективністю • Мануальні та інвазивні методи лікування пацієнтів з доведеною ефективністю • Програмування поступового повернення до активності • 6. Міждисциплінарний підхід • Співпраця лікаря-реабілітолога з неврологом, сімейним лікарем, психотерапевтом • Освіта пацієнта як інструмент профілактики рецидивів • Усунення провокувальних та передумовних чинників • 7. Клінічні кейси і розгляд типових помилок • Розбір кількох реальних випадків з практики • Аналіз дій лікаря, обґрунтування вибору стратегії • 8. Відповіді на запитання учасників

Даний курс БПР присвячений темі тромбоцитозу та розроблений для лікарів і медичних фахівців. Учасники навчаться інтерпретувати показники гемограми при тромбоцитозі, оцінювати морфологічні особливості тромбоцитів і супутні відхилення. У програмі передбачено опанування діагностичних алгоритмів для диференціації первинного (клонального) та вторинного (реактивного) тромбоцитозу. Розглядаються показання до проведення додаткових досліджень, зокрема визначення C-реактивного білка, феритину та молекулярно-генетичного тестування (JAK2, CALR, MPL). Учасники опрацюють критерії проведення трепанобіопсії кісткового мозку, стратифікацію ризику тромботичних і геморагічних ускладнень, вибір терапевтичної стратегії та індивідуалізований план моніторингу пацієнтів. Програма заходу • Заняття 1 • 01:48:24 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Заняття 2: У пацієнта тромбоцитоз: практичні рекомендації для сімейного лікаря • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які лабораторні та клінічні ознаки дозволяють запідозрити мієлопроліферативний характер тромбоцитозу? • У чому полягає послідовність діагностичного пошуку при вперше виявленому тромбоцитозі? • Які сучасні критерії ВООЗ використовуються для діагностики есенціальної тромбоцитемії (ЕТ)? • Яка роль молекулярно-генетичних маркерів JAK2, CALR, MPL у верифікації діагнозу ЕТ? • Як диференціювати есенціальну тромбоцитемію від префібротичного первинного мієлофіброзу та інших Ph-негативних МПН? • Які принципи стратифікації ризику тромбозів згідно з міжнародною шкалою IPSET-thrombosis? • Кому з пацієнтів з ЕТ показана антиагрегантна терапія та які її режими? • Які показання до призначення циторедуктивної терапії та критерії вибору препарату першої лінії? • Які особливості ведення пацієнтів з екстремально високим рівнем тромбоцитів (>1500 x 10⁹/л)? • Як здійснювати моніторинг ефективності та безпечності лікування тромбоцитозу? • Які рівні тромбоцитів вважаються клінічно значущим тромбоцитозом і вимагають дообстеження? • Як відрізнити реактивний тромбоцитоз від клонального (есенційна тромбоцитемія, інші МПН)? • Який базовий перелік лабораторних досліджень необхідний пацієнту з вперше виявленим тромбоцитозом? • У яких клінічних ситуаціях слід запідозрити мієлопроліферативне новоутворення та які симптоми є “червоними прапорцями”? • Яка роль УЗД органів черевної порожнини у первинній діагностиці причин тромбоцитозу? • Чи існує кореляція між ступенем тромбоцитозу та ризиком тромботичних ускладнень? • Яка тактика ведення пацієнта з безсимптомним тромбоцитозом на етапі первинної медичної допомоги? • Коли доцільно призначати молекулярно-генетичні дослідження (JAK2, CALR, MPL)? • Заняття: У пацієнта тромбоцитоз: практичні рекомендації для сімейного лікаря Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Здуття, спазми, печіння, постійний або рецидивуючий біль у животі — саме з такими скаргами пацієнти найчастіше приходять на прийом до гастроентеролога. У значної частини з них стандартні обстеження не виявляють органічної патології, а симптоми зберігаються роками, знижуючи якість життя та ефективність лікування. Порушення осі «кишківник – мозок», тривога, депресивні розлади та вісцеральна гіперчутливість усе частіше виходять на перший план клінічної картини. Антидепресанти та нейромодулятори — інструменти, які активно використовуються у сучасній гастроентерології, але все ще викликають багато запитань у практикуючих лікарів: коли вони дійсно показані, як обрати препарат і як безпечно застосовувати його у щоденній практиці? Цей захід допоможе вам: • краще розуміти патофізіологію хронічного абдомінального болю • впевнено орієнтуватися у показаннях до призначення антидепресантів у гастроентерології • обирати терапію з урахуванням клінічного профілю пацієнта • уникати типових помилок та підвищити ефективність лікування Формат заходу поєднує сучасні наукові дані та практичні клінічні кейси, які можна одразу застосувати у роботі з пацієнтами. Ключові особливості: • Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів • Без води — тільки доказові знання, що мають значення • До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику • Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги • Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця Програма заходу • Про які види абдомінального болю найчастіше повідомляють пацієнти на прийомі • Як розрізнити органічні та функціональні захворювання травної системи • Хронічний абдомінальний біль як прояв порушень осі «кишківник – мозок» • При яких хронічних симптомах та захворюваннях у гастроентерології можуть бути корисними антидепресанти та нейромодулятори • Як обирати та застосовувати нейромодулятори залежно від клінічної патології • Найчастіші побічні ефекти та практичні аспекти безпечного використання Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

У побудові робочого процесу ефективна взаємодія з керівником є обовʼязковою, оскільки стиль керування безпосередньо впливає на якість клінічних рішень, безпеку пацієнтів та робочу атмосферу в колективі. Розуміння психотипу керівника дає змогу прогнозувати його поведінку, адаптувати власну комунікацію та знижувати рівень стресу під час виконання щоденних робочих завдань. На цьому заході ви розглянете типові психотипи керівників у медичному середовищі та їхній вплив на роботу команди. Ви отримаєте інструменти для розпізнавання авторитарного, тривожно-перфекціоністичного, емоційно-нестабільного та партнерського стилів управління, а також навчитесь адаптувати комунікацію залежно від поведінкових характеристик керівника. Окрім цього, буде приділена увага помилкам у сприйнятті управлінських дій, профілактиці конфліктів, реагуванню на публічну критику та побудові професійної позиції без ескалації напруги. Після навчання ви зможете ефективніше взаємодіяти з керівником у складних робочих ситуаціях та впевнено відстоювати власну професійну позицію. • Клініка управління: як стиль керівника впливає на медичні результати. • Вплив управлінського стилю на якість клінічних рішень та життя пацієнтів. • Поведінкові реакції персоналу під тиском та їхній вплив на ефективність роботи. • Комунікація як фактор профілактики помилок та конфліктів у команді. • Типові помилки у сприйнятті керівника. • Уникнення персоналізації дій керівника та сприйняття його через професійні критерії. • Хибні інтерпретації стилю керівника, що руйнують командну взаємодію. • Вміння розпізнавати, коли проблема у сприйнятті, а не в діях керівника. • Авторитарний тип. • Поведінкові маркери керівника, який прагне контролювати все. • Вплив авторитарного стилю на команду: страх помилок і приховування ініціативи. • Наслідки для клінічної практики й безпеки пацієнтів. • Тривожно-перфекціоністичний тип. • Мікроменеджмент як прояв тривоги керівника. • Перевантаження персоналу через постійний контроль. • Уповільнення прийняття рішень і підвищений ризик помилок. • Емоційно-нестабільний тип. • Непередбачуваність керівника та її вплив на емоційний стан команди. • Імпульсивні дії, що формують хронічний стрес. • Приклади з практики, де емоційна нестабільність ускладнювала роботу. • Партнерський тип. • Відкритість і підтримка керівника як фактор мотивації команди. • Ризики відсутності структури та контролю, що призводять до плутанини. • Балансування відкритості й чітких правил для ефективної роботи. • Швидка діагностика психотипу. • Виявлення психотипу через реакції на помилки та критичні ситуації. • Вплив стилю прийняття рішень на командну роботу й терміни клінічних рішень. • Адаптація власної комунікації під різні психотипи керівника. • Складні управлінські ситуації. • Публічна критика та її демотивувальний ефект на персонал. • Перевантаження команди через високі або нереалістичні вимоги. • Ігнорування професійної думки та шляхи конструктивної адаптації. • Психологічна стійкість медичного працівника. • Розпізнавання ознак вигорання та профілактика емоційного виснаження. • Визначення власних меж відповідальності для збереження ефективності. • Практичні інструменти саморегуляції та підтримки емоційного балансу. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

УЗД часто стає першим методом, який дозволяє виявити новоутворення нирок, сечового міхура чи передміхурової залози. Правильна інтерпретація ультразвукових знахідок визначає подальшу тактику: коли достатньо динамічного спостереження, коли необхідне дообстеження, а коли пацієнта слід невідкладно направити до онкоуролога. Недостатнє знання ультразвукової семіотики, можливостей доплерографії, еластографії, CEUS, мультипараметричного УЗД та сучасних підходів до оцінки утворень може призводити до пропуску злоякісних процесів, неправильної інтерпретації кістозних і солідних змін, необґрунтованих інвазивних втручань або, навпаки, небезпечного відтермінування лікування. На цьому заході ви навчитеся впевнено оцінювати ультразвукові ознаки найпоширеніших онкоурологічних захворювань, проводити диференційну діагностику утворень нирок, сечового міхура та передміхурової залози, інтерпретувати складні клінічні випадки та визначати подальший маршрут пацієнта. Ви розберете практичні можливості CEUS, еластографії, мультипараметричного УЗД і Fusion-біопсії, дізнаєтеся, коли використовувати додаткові методи візуалізації, як оцінювати результати лікування та уникати типових діагностичних помилок. Після навчання ви зможете обґрунтовано оцінювати утворення нирок, визначати ультразвукові ознаки злоякісного потенціалу, правильно оцінювати внутрішньоміхурові утворення й зміни передміхурової залози, співставляти результати УЗД із даними mpMRI та лабораторних досліджень, а також приймати обґрунтовані рішення щодо подальшого обстеження, біопсії, направлення до профільного спеціаліста або динамічного спостереження. • Роль ультразвукової діагностики в сучасній онкоурології. Можливості та обмеження методу при виявленні пухлин нирок, сечового міхура та передміхурової залози. • Ультразвукова семіотика пухлин нирок: солідні та кістозні утворення, ангіоміоліпоми, складні кісти, ознаки злоякісного потенціалу. • Диференціальна діагностика фокальних утворень нирок: пухлина, кіста, псевдопухлина, запальні зміни, післяопераційні зміни. • Можливості доплерографії, еластографії та CEUS у характеристиці ниркових утворень. УЗ-навігація біопсії пухлин нирки. • Ультразвукова діагностика пухлин сечового міхура: папілярні утворення, інфільтративні зміни стінки, пухлини в ділянці трикутника та шийки сечового міхура. • Диференціальна діагностика внутрішньоміхурових утворень: пухлина, згусток крові, камінь, запальні та післяопераційні зміни. • Ультразвукова оцінка передміхурової залози при підозрі на онкопроцес: периферична та транзиторна зони, підозрілі вогнищеві зміни, ознаки екстракапсулярного поширення. • Мультипараметричне УЗД простати: B-mode, доплерографія, еластографія, 3D-реконструкція. Кореляція УЗД з mpMRI та PI-RADS. • MRI/US Fusion-біопсія передміхурової залози: принципи, показання, технічні особливості, типові помилки та клінічне значення. • УЗ-контроль після оперативного, променевого та малоінвазивного лікування онкоурологічних захворювань. • Розгляд клінічних кейсів пухлин нирок, сечового міхура та простати з демонстрацією ультразвукових зображень. • Q&A-сесія: відповіді на питання учасників та обговорення зі спікером.

Лапароскопічна апендектомія – одне з найпоширеніших ургентних втручань у хірургії. Успіх операції безпосередньо залежить від чіткого дотримання етапів та правильного вибору технічних рішень. Фрагментарне розуміння послідовності операції або нюансів маніпуляцій підвищує ризики інтраопераційних ускладнень та робить післяопераційне відновлення значно довшим. На цьому заході ви отримаєте практичні знання щодо кожного етапу лапароскопічної апендектомії: від підготовки пацієнта й позиціонування до формування кукси апендикса та вирішення нестандартних ситуацій, зокрема конверсії або виявлення супутньої патології. Ви дізнаєтеся технічні нюанси та розглянете реальні клінічні кейси, а фото- й відеоілюстрації з операційної допоможуть закріпити алгоритм дій. Після заходу ви будете легше орієнтуватись у всіх етапах лапароскопічної апендектомії, зможете оперативно приймати обґрунтовані рішення під час ускладнень, правильно обирати методи обробки кукси і дренування, а також безпечно конвертувати операцію в разі складних або нетипових випадків. • 1. Передопераційний етап: діагностика, показання та підготовка пацієнта. • 2. Позиціонування пацієнта й розміщення портів: технічні нюанси доступу. • 3. Візуалізація та первинне оцінювання черевної порожнини. • 4. Маніпуляції з апендиксом: мобілізація та контроль відростка. • 5. Методи обробки брижі апендикса: переваги та ризики. • 6. Формування й обробка кукси апендикса. • 7. Видалення апендикса з черевної порожнини: профілактика контамінації. • 8. Дренування: показання, доцільність і типові помилки. • 9. Нестандартні ситуації: конверсія, супутня патологія, інтраопераційні ускладнення. • 10. Післяопераційне ведення пацієнта й профілактика ускладнень. • 11. Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Проводити диференційну діагностику між генералізованим тривожним розладом (ГТР), розладом із соматичними симптомами та панічним розладом. 2. Ідентифікувати соматичні маски тривоги (кардіологічні, гастроентерологічні, неврологічні) у пацієнтів первинної ланки. 3. Застосовувати клінічні критерії для верифікації діагнозу ГТР, оцінюючи тривалість, інтенсивність та вплив симптомів на функціонування. 4. Розпізнавати особливості соматизації у дітей та підлітків, враховуючи роль батьківської реакції у формуванні симптомів. 5. Застосовувати принципи психоедукації для роз’яснення пацієнтам психосоматичної природи їхніх скарг, підвищення комплаєнсу та аргументації скерування до психіатра. 6. Розуміти основи когнітивно-поведінкової терапії (КПТ) як першої лінії лікування та її роль у корекції дезадаптивної поведінки. 7. Ініціювати фармакотерапію антидепресантами групи СІЗЗС, враховуючи принципи титрування дози, очікувані терміни ефекту та побічні реакції. 8. Оцінювати ризики лікарських взаємодій (напр., СІЗЗС та аспірин) та організовувати міждисциплінарну співпрацю при лікуванні пацієнтів з коморбідною патологією. Питання, що розглядаються: які клінічні критерії дозволяють диференціювати генералізований тривожний розлад від фізіологічної тривоги та інших тривожних розладів; який діагностичний алгоритм слід застосовувати лікарю первинної ланки при веденні пацієнта з множинними соматичними скаргами без чіткої органічної причини; чи виключає наявність підтвердженої органічної патології діагноз ГТР як супутнього стану; які особливості соматичних проявів тривоги у дитячому та підлітковому віці; яка роль батьків у формуванні та підкріпленні соматизованих реакцій у дітей; які принципи психоедукації є найефективнішими для подолання стигматизації; які препарати є першою лінією фармакотерапії ГТР; у чому полягає механізм дії КПТ; як організувати безпечне лікування пацієнта з ГТР та коморбідною соматичною патологією. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Виразковий коліт – одне з найскладніших хронічних захворювань ШКТ через його непередбачуваний перебіг і варіабельну відповідь на лікування. Сучасні рекомендації ECCO/AGA 2025 та STRIDE-II вимагають уміння адаптувати стандарти до конкретного пацієнта. Точне оцінювання симптоматики й ефективності призначених препаратів дає змогу своєчасно прийняти рішення щодо корекції терапії чи переходу на комбіновані або таргетні підходи. Цей захід допоможе вам чітко визначати моменти, коли стандартної терапії недостатньо, оцінювати доцільність комбінованих схем та правильно інтегрувати імунобіологічні препарати. Ви навчитеся проводити моніторинг перебігу захворювання й персоналізувати лікування відповідно до сучасних стандартів. Після навчання ви зможете впевнено приймати рішення про корекцію терапії або її ескалацію та застосовувати стратегії treat-to-target на практиці. • Вступ: сучасне бачення виразкового коліту. • Нові орієнтири STRIDE-II та ECCO/AGA 2025: як змінилися критерії ремісії. • Від 5-ASA до таргетних молекул: коли час переходити на новий рівень терапії. • Моніторинг ефективності: як розпізнати, що пацієнт не досяг цілі. Стратегія treat-to-target у реальній практиці. • Неінвазивний контроль: нова зручність у руках лікаря. • Персоналізація терапії – ключ до успіху у 2025 році. • Відповіді на запитання. • Цілі лікування та оцінка ефективності. • Кофенційна терапія та критерії її недостатності. • Ескалаційна терапія та показання до переходу. • Тактика ведення на етапі ескалації.