Заходи БПР — Дитяча ортопедія і травматологія 2026

Гемодинамічно значущий стеноз артерій нижніх кінцівок може тривалий час не створювати значного дискомфорту для пацієнта, поки клінічна ситуація не переходить у стадію критичної ішемії з ризиком втрати кінцівки. Ультразвукове дуплексне сканування є основним методом раннього виявлення периферичного атеросклерозу, що дає змогу своєчасно визначити показання до реваскуляризації та вплинути на прогноз пацієнта. З огляду на те, що захворювання периферичних артерій є маркером системного атеросклерозу, правильна інтерпретація результатів дослідження має принципове значення не лише для локальної тактики, а й для загального оцінювання серцево-судинного ризику. На цьому заході ви отримаєте системне розуміння сегментарної анатомії артерій нижніх кінцівок, стандартизованого алгоритму ультразвукового сканування та критеріїв гемодинамічного оцінювання стенозів, зокрема аналізу пікових швидкостей кровотоку та доплерівських спектрів. Ви розглянете складні клінічні випадки, наприклад у разі багаторівневого ураження, кальцифікації судин, цукрового діабету або прикордонних значень кісточково-плечового індексу. Також ви навчитеся правильно формувати висновок, визначати ступінь ураження і планувати подальшу тактику ведення пацієнта. Після навчання ви зможете покращити точність діагностики периферичного атеросклерозу, своєчасно направляти пацієнтів на реваскуляризацію та ефективно контролювати результати лікування. • Клінічний контекст і роль ультразвукового дуплексного сканування у разі захворювань периферичних артерій. • Анатомія артерій нижніх кінцівок. • Соноанатомія, методика проведення. Послідовність і стандартизація. Сегментарний принцип (аортоклубовий → феморо-поплітеальний → гомілковий сегменти). • Особливості нормального і патологічного кровотоку. • Кількісне оцінювання стенозу (гемодинамічне та планіметричне оцінювання). • Оклюзія. • КПІ як скринінговий показник. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Під час активних бойових дій змінюється сама логіка хірургічного мислення. Умови масових втрат, обмеженого ресурсу та дефіциту часу змушують лікаря приймати безпомилкові рішення, оскільки правильний вибір обсягу втручання на кожному етапі евакуації є визначальним фактором виживання. Чітке розуміння Role 1–4, принципів damage control та меж хірургічної допомоги є фундаментом сучасної військової медицини. На цьому заході ви зможете систематизувати знання про структуру системи медичної евакуації, критерії сортування та маршрутизації поранених і показання до хірургічних втручань на кожному рівні. Ви дізнаєтеся, який мінімально достатній обсяг допомоги забезпечує виживання, коли необхідно застосовувати damage control surgery, а коли пріоритетом є негайна евакуація. Також ви навчитесь ефективно контролювати кровотечу, обирати і впроваджувати тимчасові хірургічні рішення та профілактувати ускладнення під час транспортування між етапами. Після навчання ви зможете впевнено діяти у разі масивної кровотечі, політравми, проникних і комбінованих поранень, а також приймати обґрунтовані рішення в умовах обмежених ресурсів, уникати надмірних або несвоєчасних втручань та правильно готувати пораненого до евакуації. • Вступ • Актуальність поетапної хірургічної допомоги в умовах бойових дій • Структура системи медичної евакуації • Принцип "damage control" у військовій хірургії • Догоспітальний етап (Role 1) • Завдання хірурга на передовому рівні • Мінімально необхідний обсяг втручань для порятунку життя • Підготовка пораненого до евакуації • Критерії терміновості транспортування • Рівень стабілізації (Role 2) • Показання до невідкладних оперативних втручань • Damage Control Surgery: показання та межі • Контроль кровотечі, профілактика інфекційних ускладнень • Тимчасові хірургічні рішення до наступного етапу • Спеціалізований рівень (Role 3–4) • Розширені хірургічні втручання • Реконструктивний етап лікування • Принципи повторних ревізій • Тактика ведення складних комбінованих поранень • Медичне сортування та маршрутизація • Хірургічні критерії сортування • Вплив тяжкості травми на вибір маршруту • Комунікація між етапами евакуації • Клінічні кейси • Аналіз типових бойових травм • Обговорення обсягу допомоги на різних етапах • Типові помилки та ускладнення • Підсумки та дискусія • Алгоритм прийняття хірургічного рішення в умовах обмеженого ресурсу • Фінальне відео • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

УЗД нервів нижніх кінцівок часто проблематичне у виконанні через складність візуалізації. Необхідно брати до уваги глибоке розташування нервів, наявність кісткових і м’язових структур, а також набряк і фіброз, що змінюють ехогенність. Особливо важко оцінити вибухові та кульові ушкодження, де тканини мають хаотичну структуру. Ви дізнаєтесь, як точно діагностувати компресійно-ішемічні та травматичні ураження нервів нижніх кінцівок за допомогою сонографії, а також про класифікацію ушкоджень і типові зони компресії. Це дасть змогу обирати правильну тактику лікування і планувати ефективну реабілітацію. Після лекції ви зможете впевнено розпізнавати компресійні синдроми, розуміти особливості ультразвукової діагностики у разі різних типів ушкоджень та контролювати реабілітаційний процес. • Класифікація ушкоджень периферичних нервів • Типи ушкоджень нервів • Компресійно-ішемічні ураження нервів нижньої кінцівки, місця типових компресій • Особливості сонодіагностики у разі компресійно-ішемічних уражень • Особливості сонодіагностики у разі травматичних ушкоджень • Особливості вибухового та кульового поранення • Рекомендації з візуалізації нервів • Відповіді на запитання учасників

Ви лікуєте людей, а не хвороби. Особистість пацієнта є невіддільною частиною процесу лікування. Саме тому ефективна комунікація є важливою. Пацієнти, яких не чують або неправильно інформують, можуть порушувати режим лікування і ставати джерелом конфліктів. Терапевтичних протоколів недостатньо – важливо опанувати інструменти емпатійної взаємодії, активного слухання та структурованої консультації. Це навички, що знижують ризик юридичних претензій і професійного вигорання. На цьому заході ви дізнаєтеся, як побудувати пацієнтоорієнтовану консультацію за біопсихосоціальною моделлю, застосовувати активне слухання й емпатійні техніки NURSE, перевіряти розуміння пацієнтом інформації через Teach-Back, працювати з очікуваннями та формувати довіру, яка підвищує прихильність до лікування. Ви освоїте структуровану модель Calgary–Cambridge для менеджменту клінічної консультації, що дає змогу ефективно планувати розмову від початку до завершення. Після навчання ви зможете проводити консультації, де пацієнт відчуває себе комфортно, а ви – впевненими у точності передання інформації та контролі процесу лікування. Це допоможе мінімізувати конфлікти й покращити результати терапії. • Біопсихосоціальна модель взаємодії лікар–пацієнт. Пацієнтоорієнтований підхід як основа якісної медичної допомоги. • Встановлення контакту. Перші хвилини розмови: невербальні сигнали, представлення лікаря, формування позитивного першого враження. • Активне слухання та емпатія. Емпатійна відповідь за схемою NURSE (Naming, Understanding, Respecting, Supporting, Exploring) для дослідження емоцій пацієнта. • Зрозуміли правильно? Використання техніки Teach-Back як інструмента перевірки розуміння інформації пацієнтом. • Робота з очікуваннями пацієнта. Як виявляти й узгоджувати очікування пацієнта і сім’ї, запобігати конфліктам і непорозумінням. • Побудова довіри й партнерських стосунків. Практики комунікації для підвищення прихильності пацієнта до лікування. • Менеджмент клінічної консультації. Використання моделі Calgary–Cambridge для структурування розмови: від початку консультації до завершення і планування наступних кроків. • Відповіді на запитання • Обговорення матеріалу (презентації) • Оцінювання здобутих знань

Коли йдеться про саркоми, то права на помилку немає. Від рішення лікаря залежить, чи вдасться зберегти кінцівку та життя пацієнта. Проблема ускладнюється тим, що ці пухлини можуть маскуватися під звичайні ортопедичні проблеми. На заході ви дізнаєтеся, як відрізнити саркому від типових травматологічних станів, на що звернути увагу під час первинного огляду та які методи візуалізації й біопсії мають найбільшу діагностичну цінність. Розглянете типові помилки, зрозумієте роль мультидисциплінарної команди та сучасні принципи органозбереження. Після лекції ви зможете швидко зреагувати на підозріле новоутворення, правильно скерувати пацієнта для подальшого обстеження, брати участь у плануванні консиліумів та впевнено вести хворих після завершення лікування. • Структура та епідеміологія сарком опорно-рухового апарату. • Сучасні підходи до діагностики: клініка, візуалізація (МРТ/КТ/ПЕТ), біопсія, типові діагностичні помилки. • Роль мультидисциплінарної взаємодії: співпраця з патоморфологами та рентгенологами. • Хіміотерапія сарком: можливості та обмеження. • Хірургічне лікування: принципи органозбереження. • Променева терапія: значення у комплексному лікуванні. • Спостереження та follow-up пацієнтів після завершення лікування. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Кожна рентгенограма передпліччя дає змогу вчасно виявити перелом, вивих чи мінімальне зміщення уламків — деталі, від яких залежить майбутня функція кінцівки. Помилка на цьому етапі означає ризик хронічного болю, деформації або навіть інвалідизації. На цьому майстер-класі ви навчитеся впевнено інтерпретувати знімки передпліччя — від базової рентгенанатомії до ледь помітних ознак порушення конгруентності суглобових поверхонь, що видають приховані вивихи. Розглянете вікові особливості, типи переломів і характерні рентгенологічні симптоми. Дізнаєтесь, коли достатньо стандартних проєкцій, а коли необхідні додаткові, щоб ушкодження не залишилися «за кадром». Після заняття ви зможете точно визначати характеристики перелому, надавати клініцистам повну інформацію для вибору подальшої тактики лікування і впевнено аргументувати свої рішення перед колегами та пацієнтами. • Обґрунтованість рентгенівського обстеження. • Рентгенанатомія передпліччя. • Вікові особливості. • Додаткові проєкції в рентгендіагностиці – необхідність чи забаганка? • Основні рентгенологічні ознаки перелому. • Додаткові рентгенологічні симптоми у разі травм передпліччя. • Лінії конгруентності – ключ до виявлення вивихів. • Класифікація кістково-травматичних змін передпліччя.

Сучасний медичний заклад працює під постійним фінансовим тиском: обмежене фінансування, збільшення витрат, кадровий дефіцит, жорсткі вимоги платників та очікування пацієнтів. У таких умовах клінічна експертиза лікарів більше не гарантує фінансової стабільності закладу. Щоденні управлінські рішення мають прямий економічний ефект, проте без чіткого розуміння фінансових потоків і собівартості медичних послуг робиться безліч помилок. Цей захід створений як практичний освітній простір для лікарів і керівників підрозділів. Ви навчитеся читати фінансові показники без спеціальної економічної освіти, розуміти доходи і витрати, аналізувати ефективність підрозділів, планувати бюджет та аргументовано приймати управлінські рішення. Кожен блок супроводжується реальними кейсами з практики успішних лікарень та підрозділів, що робить знання прикладними й одразу застосовними. Після заходу ви зможете оцінювати фінансовий стан свого закладу, виявляти неефективні витрати і ризики, приймати обґрунтовані управлінські рішення й розсудливо планувати розвиток лікарні. • Облік доходів і фінансових потоків надходження за пакетами ПМГ. • Контроль дебіторки та грошових залишків. Облік витрат (Cost accounting). • Прямі й непрямі витрати. Розподіл витрат за центрами. Визначення драйверів витрат. • Облік обсягів медичних послуг (Outputs). Аналітика і звітність для керівника. План-фактний аналіз, аналіз відхилень. • Дашборди ефективності підрозділів. Інтеграція з управлінськими рішеннями. • Бюджетування та прогнозування. • Аргументи для переговорів з платником. • Оцінювання доцільності інвестицій та оптимізації процесів. • Розбір типових помилок та кейсів з практики. • Відповіді на запитання.

Порушення системи гемостазу можуть миттєво призвести до критичних станів. Коагулограма – це ваш головний інструмент для швидкої діагностики та прийняття правильних рішень. Вміння правильно інтерпретувати показники крові дає змогу запобігти масивним кровотечам, тромбозам та ДВЗ-синдрому, підвищуючи рівень безпеки ваших пацієнтів у найскладніших клінічних ситуаціях. На заході ви дізнаєтесь, як бачити у коагулограмі цілісну картину, оцінювати ризики кровотеч та тромбозів, контролювати антикоагулянтну терапію та вести пацієнтів із системними захворюваннями, підготовкою до операцій або пологів. Ви навчитеся вчасно розпізнавати критичні стани й ухвалювати обґрунтовані клінічні рішення. Після лекції ви зможете впевнено інтерпретувати APTT, PT/INR, фібриноген, D-димер та інші показники, уникати найпоширеніших помилок та ефективно допомагати пацієнтам з кровотечами, тромбозами чи ризиком ДВЗ-синдрому. • Механізми згортання крові у фізіологічному аспекті • Патофізіологія тромбозів і кровотеч крізь призму лабораторної діагностики • Основні показники коагулограми (APTT, PT/INR, фібриноген, D-димер тощо), підходи до обґрунтованого призначення • Роль коагулограми у скринінгу, передопераційній підготовці, контролі лікування та діагностиці • Поширені клінічні помилки під час інтерпретації коагулограми • Практичний розбір кейсів: від лабораторного аналізу до дії • Відповіді на запитання учасників

Сучасну реабілітацію важко уявити без бандажів та ортезів. Велика кількість людей звертаються по допомогу з травмами, пораненнями й ускладненнями після операцій. Тому, лікарям постійно доводиться вирішувати: який бандаж чи ортез справді допоможе цьому пацієнту, адже просто застосувати стандартний виріб – неефективна тактика. Уміння правильно підібрати та призначити бандажі й ортези є обов'язковою навичкою для фахівців, які працюють у сфері реабілітації. Навчальний захід «Бандажування та ортезування в реабілітації» буде присвячений систематизованому вивченню застосування бандажів й ортезів, починаючи з основ. Які бувають вироби, чим відрізняються статичні ортези від динамічних, як обрати правильний варіант у клінічній ситуації – усе це буде розглянуто на практичних прикладах. Окрім цього, будуть висвітлені показання, протипоказання, поширені помилки й нюанси матеріалів та підгонки. І головне – ви дізнаєтесь, як зробити так, щоб ортез дійсно працював на користь пацієнта. • Вступ. Визначення бандажування та ортезування, роль у реабілітаційному процесі. • Бандажування: види бандажів, принципи застосування, показання до використання. • Ортезування: типи ортезів (статичні, динамічні). Матеріали для виготовлення ортезів. Цілі використання в реабілітації. • Клінічні показання до бандажування й ортезування. • Процес призначення та підбору за станом пацієнта, алгоритм вибору відповідного бандажа/ортеза, індивідуальне налаштування. • Переваги використання бандажів та ортезів. Можливі ризики й застереження до використання. • Комбінування з іншими методами реабілітації. Ефективність бандажування й ортезування в реабілітації. Перспективи розвитку технологій у цій галузі. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації).

Періорбітальне омолодження не обмежується ізольованою блефаропластикою, оскільки вікові зміни в цій зоні формуються не лише через надлишок шкіри, а й внаслідок втрати об’єму, птозу м’яких тканин та зміни анатомічних контурів. Розуміння ролі ліпофілінгу й комбінованих підходів є важливим для досягнення природного, гармонійного і довготривалого результату. Недостатнє знання сучасних алгоритмів періорбітального омолодження може призводити до «перерезекції» тканин, скелетизації орбіти, неприродного вигляду й незадовільних естетичних результатів, навіть за технічно правильно виконаної операції. На цьому заході ви розглянете вікові зміни періорбітальної зони відповідно до анатомії SOOF, tear trough та орбітальних жирових пакетів. Ви навчитеся визначати роль дефіциту об’єму у формуванні «втомленого» погляду та обирати оптимальну тактику омолодження, а також дізнаєтеся про можливості й обмеження класичної блефаропластики, показання до ізольованої корекції та ризики надмірної резекції тканин. Окремо ви розберете комбінований підхід «блефаропластика + ліпофілінг», алгоритми прийняття рішень та практичні аспекти індивідуалізації хірургічної тактики на основі реальних клінічних кейсів. Після навчання ви зможете комплексно оцінювати анатомічні й вікові зміни періорбітальної зони, визначати показання до блефаропластики, ліпофілінгу або їх поєднання та формувати персоналізований план омолодження. • Вступ: сучасне бачення періорбітального омолодження • Еволюція підходів: від резекції до відновлення • Чому ізольована блефаропластика не завжди достатня • Анатомія та вікові зміни періорбітальної зони • Ключові анатомічні структури (SOOF, tear trough, орбітальні жирові пакети) • Вікові зміни: втрата об’єму, птоз, зміни якості шкіри • Блефаропластика: можливості й обмеження • Що вирішує класична техніка • Ризики “перерезекції” та скелетизації • Показання до ізольованої корекції • Ліпофілінг у періорбітальній зоні • Роль аутологічного жиру в омолодженні • Зони та рівні введення • Переваги: біосумісність, природність результату • Комбінований підхід: блефаропластика + ліпофілінг • Показання до поєднання • Таймінг: одночасно чи поетапно • Алгоритм прийняття рішень • Хірургічна техніка та основні нюанси • Принципи мікрофет-графтингу • Багаторівневе введення та контроль об’єму • Профілактика ускладнень • Клінічні кейси • Пацієнти “до/після” • Аналіз результатів • Типові помилки та їх корекція • Висновки • Синергія методик як новий стандарт • Індивідуалізація підходу • Фокус на природний довготривалий результат • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером • Проходження тестування (самостійно)

Мальнутриція – це фактор, який прямо визначає якість життя. У паліативній допомозі помилки в нутритивній підтримці можуть спричинити аспірацію, інфекційні процеси або рефідинг-синдром з фатальними наслідками. Щоб уникати ускладнень, необхідно своєчасно проводити скринінг та правильно вибирати метод харчування. На цьому заході ви розглянете сучасні доказові підходи до нутритивної підтримки дітей у клінічній та паліативній практиці. Ви навчитесь оцінювати ризики, обирати між ентеральним і парентеральним шляхами, вчасно розпізнавати дисфагію та працювати з альтернативними методами харчування. Окремо розглянете рефідинг-синдром, групи ризику його виникнення, методи профілактики і своєчасного виявлення. Після навчання ви знатимете, коли і як починати харчування, як мінімізувати ускладнення та як адаптувати нутритивну тактику до потреб паліативної дитини. • Вступ. Чому нутритивна підтримка – це клінічне лікування, а не “додаток” • Еволюція клінічного харчування: від емпіричного підходу до доказової медицини • Роль нутритивної підтримки в сучасній анестезіології, інтенсивній терапії та паліативній допомозі • Сучасне визначення нутритивної підтримки • Визначення нутритивної підтримки згідно з ESPEN • Цілі та форми нутритивної терапії • Мальнутриція – прихована епідемія • Поширеність мальнутриції у дітей: стаціонар, ВІТ, онкологія, паліативні пацієнти • Вплив нутритивного статусу на результати лікування • Фактори ризику нутритивної недостатності у дітей • Ранній скринінг: таблиці, шкали, прорахунки • Принцип «Якщо кишківник працює – використовуй його» • Фізіологічні переваги ентерального харчування • Порівняння ентерального й парентерального шляхів • Ранні терміни початку ентерального харчування у критично хворих дітей • Абсолютні та відносні протипоказання • Дисфагія – пряма загроза життю • Дисфагія як причина аспірації, пневмонії, нутритивного дефіциту • Групи високого ризику • Клінічні ознаки, які не можна ігнорувати • Альтернативні шляхи харчування. Розгляд клінічного кейсу • Рефідинг-синдром: тиха, але смертельно небезпечна загроза • Патофізіологія рефідинг-синдрому • Групи високого ризику • Клінічні прояви • Профілактика згідно з міжнародними рекомендаціями • Алгоритм безпечного відновлення харчування • Особливості нутритивної підтримки у дітей в паліативній допомозі • Відповіді на запитання

Оптимізація ультразвукового зображення — одна з основних навичок, адже навіть сучасний апарат не гарантує якісної діагностики без правильних налаштувань. Помилки у виборі режимів сканування, частоти датчика, глибини, фокуса чи посилення можуть приховати патологію, ускладнити візуалізацію анатомічних структур і призвести до хибної інтерпретації результатів. На цьому заході ви навчитеся впевнено працювати з основними та розширеними параметрами сучасних УЗ-сканерів, оптимізувати зображення залежно від типу дослідження, використовувати режими доплера, правильно налаштовувати фокус, глибину, динамічний діапазон та інші ключові параметри. Ви отримаєте практичні алгоритми, які допоможуть швидше отримувати якісне зображення, уникати типових технічних помилок і максимально використовувати можливості ультразвукового обладнання незалежно від виробника. Після навчання ви зможете швидше та точніше виконувати ультразвукові дослідження, покращите якість візуалізації навіть у складних клінічних випадках, навчитеся впевнено працювати з функціоналом сучасних УЗ-систем та приймати обґрунтовані діагностичні рішення. • Організація робочого місця лікаря УЗД • Початок дослідження: актуальність ведення бази пацієнтів, вибір датчика залежно від клінічної задачі та анатомічної зони. • Основні параметри B-режиму: частота, глибина, фокус, динамічний діапазон, підсилення. • Оптимізація зображення в реальному часі: алгоритм швидкого налаштування апарата. • Артефакти в ультразвуковій діагностиці: причини виникнення та практичне використання. • Кольоровий, енергетичний та спектральний доплер: ключові налаштування та типові помилки. • Сучасні технології покращення зображення (harmonic imaging, speckle reduction, compound imaging та ін.). • Особливості налаштування апарата для різних клінічних напрямків: абдомінальні дослідження, судини, кардіологія, акушерство та гінекологія. • Типові помилки користувачів, які погіршують якість візуалізації та діагностичну цінність дослідження. • На що звертати увагу при підборі УЗ сканера для досліджень. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Травми кисті можуть здаватися дрібницею, але навіть невелике ушкодження здатне надовго обмежити функцію руки та якість життя пацієнта. Відновлення після травм кисті вимагає не лише повернення нормальної анатомічної структури, а й збереження тонкої моторики, сенсорики й естетики. Сучасні методи шкірно-фасціальних клаптів дають змогу швидко та ефективно виконувати реконструкцію з мінімальним ризиком ускладнень. На цьому заході ви навчитеся правильно підбирати пацієнтів для реконструкції, готувати рану й виконувати трьохетапне закриття дефектів абдомінальним клаптем. Розглянете реальні випадки успішних і складних реконструкцій, а також навчитеся передбачати можливі ускладнення. Після заходу ви зможете проводити реконструктивні втручання ефективніше та успішно відновлювати функціональність кисті й передпліччя. • Актуальність проблеми: поширеність бойових травм кисті та передпліччя, їх вплив на функціональність і якість життя пацієнтів. • Показання та протипоказання до використання абдомінальних шкірно-фасціальних клаптів: ключові аспекти відбору пацієнтів. • Підготовка рани до реконструкції: можливі проблеми та шляхи їх подолання. • Методика трьохетапного закриття дефектів абдомінальним клаптем: технічні особливості підйому клаптя, інтраопераційний контроль та ведення пацієнта. • Клінічні приклади успішного застосування: 3 кейси реконструкції дефектів кисті та передпліччя з позитивним результатом. • Розбір ускладнень і неуспішних випадків: 1–2 приклади з аналізом причин невдачі та помилок. • Підведення підсумків і ключові висновки: сучасні можливості та перспективи розвитку клаптевої хірургії кисті. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання набутих знань.

Ахондроплазія є найпоширенішою формою скелетної дисплазії та супроводжується комплексом ортопедичних, неврологічних, педіатричних і системних ускладнень. Обмежений практичний досвід більшості лікарів у роботі з такими пацієнтами зумовлює ризики пізньої діагностики ускладнень, фрагментарного спостереження та неузгоджених клінічних рішень. Це може негативно впливати як на прогноз, так і на якість життя пацієнтів та їхніх родин. На цьому заході ви дізнаєтеся про генетичні механізми розвитку ахондроплазії, фенотипові особливості перебігу, позаскелетні ускладнення, а також принципи ранньої та диференційної діагностики. Ви навчитеся координувати пацієнтів між лікарями різних спеціальностей і знатимете роль кожного фахівця у довготривалому менеджменті хворого. Після навчання ви будете приймати обґрунтовані клінічні рішення щодо ведення людей з ахондроплазією, своєчасно виявляти ускладнення та будувати ефективну взаємодію з пацієнтом. • 1. Етіологія та патогенез ахондроплазії • Генетичні причини розвитку захворювання. • Молекулярно-генетичні механізми порушення росту кісткової тканини. • Роль мутацій FGFR3 у формуванні клінічного фенотипу. • 2. Клінічна картина й фенотипові особливості • Основні клінічні прояви ахондроплазії у дітей та дорослих. • Характерні фенотипові ознаки, вікові особливості перебігу, варіабельність клінічних форм. • 3. Позаскелетні ускладнення й мультисистемні прояви • Неврологічні, респіраторні, отоларингологічні та інші системні ускладнення. • Ризики компресивних синдромів, апное, порушень розвитку. • 4. Рання та диференційна діагностика • Ранні клінічні й інструментальні маркери захворювання. • Алгоритм диференційної діагностики з іншими скелетними дисплазіями та синдромальними станами. • 5. Алгоритм діагностики та генетичне підтвердження • Покрокова тактика обстеження пацієнта: клінічний огляд, візуалізаційні методи, показання до молекулярно-генетичного тестування й інтерпретація результатів. • 6. Принципи мультидисциплінарного ведення пацієнтів відповідно до сучасних рекомендацій • Спостереження, профілактика ускладнень, роль педіатра, генетика, ортопеда, невролога та інших спеціалістів. • 7. Огляд сучасних терапевтичних стратегій та клінічних рекомендацій • Традиційне симптоматичне лікування й сучасні терапевтичні стратегії. • Аналіз клінічних випадків з практики, обговорення прийняття клінічних рішень. • 8. Відповіді на запитання учасників

Контроль болю в дитячій паліативній допомозі – це складний клінічний виклик, що безпосередньо впливає на якість життя дитини та її родини. Необґрунтоване призначення або несвоєчасне титрування дози опіоїдних анальгетиків призводить до розвитку ускладнень, зокрема опіоїдної залежності. В умовах розвитку системної паліативної допомоги необхідно діяти відповідно до сучасних протоколів та законодавчих вимог. На цьому заході ви розглянете патофізіологію больових синдромів у дітей, навчитеся правильно оцінювати біль з використанням валідованих шкал та уникати типових діагностичних помилок. Ви дізнаєтеся про практичні аспекти застосування WHO analgesic ladder у педіатрії та пригадаєте фармакологію опіоїдних анальгетиків. Навчитеся розраховувати стартові дози й титрувати їх в подальшому, профілактувати побічні ефекти і проводити безпечну ротацію опіоїдних анальгетиків. Окрема увага буде приділена актуальним нормативно-правовим вимогам, зокрема положенням Наказу МОЗ України №643, що регламентують призначення та виписку опіоїдів. Після навчання ви зможете формувати індивідуалізовані стратегії знеболення для дітей з паліативними станами, приймати клінічно обґрунтовані рішення щодо вибору препарату і його дози, а також уникати юридичних помилок. • Вступ. Актуальність проблеми болю в дитячій паліативній допомозі • Поняття болю в паліативній медицині: біопсихосоціальна модель. • Особливості болю у дітей з онкологічними та неонкологічними захворюваннями. • Наслідки неадекватного контролю болю. • Принципи дитячої паліативної допомоги. • Патофізіологія болю у дітей • Механізми виникнення болю: ноцицептивний, нейропатичний, змішаний біль. • Центральна та периферична сенситизація. • Особливості формування больових синдромів у дітей різного віку. • Хронічний біль у паліативних пацієнтів. • Оцінювання болю у дітей • Принципи оцінювання болю в педіатрії. • Валідовані шкали оцінювання болю. • Документація та моніторинг болю в паліативній практиці. • Типові помилки оцінювання болю. • Стратегії лікування болю в дитячій паліативній допомозі • Принципи WHO analgesic ladder у дітей. • Фармакологічні методи лікування. • Огляд і практичні аспекти застосування Наказу МОЗ України № 643 від 06.04.2023 • Морфін у дитячій паліативній практиці • Фармакологічні властивості морфіну. • Показання й протипоказання. • Шляхи введення та лікарські форми. • Принципи титрації та підтримувальної терапії. • Розрахунок дозування у дітей (з клінічними прикладами). • Побічні ефекти та їх профілактика. • Безпека застосування. • Ротація опіоїдних анальгетиків в амбулаторній паліативній допомозі • Показання до ротації опіоїдів. • Принципи еквівалентності доз. • Практичні алгоритми переходу між опіоїдами. • Типові клінічні кейси • Виписка рецептів на опіоїдні анальгетики • Нормативно-правові аспекти призначення опіоїдів в Україні. • Правила виписки рецептів та ведення документації. • Типові помилки та юридичні ризики. • Підсумки й практичні висновки • Основні принципи ефективного контролю болю у дітей. • Відповіді на запитання

Точне оцінювання перелому є ключем до правильного вибору лікування та запобігання ускладненням. Якщо його проґавити або вибрати неправильну методику остеосинтезу, то можна спричинити інвалідизацію. Особливо це важливо для проксимальних переломів стегна в літніх людей, діафізарних переломів після травми, вертлюгових переломів у пацієнтів з остеопорозом, дитячих переломів і переломів після стресового навантаження. На цьому заході ви дізнаєтеся, як правильно позиціонувати пацієнта і які проєкції потрібно робити, щоб точно оцінити зміщення і стабільність, а також розпізнавати приховані переломи. Після навчання ви зможете аналізувати знімки з погляду анатомії, біомеханіки й міжнародних класифікацій, приймати обґрунтовані клінічні рішення та говорити з травматологами однією мовою. • Класичні рентгенограми – ключ до виявлення переломів • Переломи стегна – серйозніше, ніж здається. • Летальність та інвалідизація: віддалені наслідки. • Анатомія та біомеханіка визначають локалізацію й характер перелому. • Класифікації Garden, Pauwels, AO/OTA: комунікація з травматологом чи забаганка? • Внесок рентгенлаборанта: чи достатньо будь-якої однієї проєкції? • Оцінюємо вісь, кут, зміщення, імпакцію, вторинні ознаки. • Невидимі й дитячі переломи: детальний аналіз та пошук невиразних змін. • Відповіді на запитання учасників.

Переломи верхньої кінцівки у дітей не завжди є «простою травмою», яку легко лікувати. Неправильна діагностика чи невдало обрана тактика ведення можуть призвести до деформацій, порушень росту й обмеження рухливості в майбутньому. На цьому заході ви дізнаєтеся, як правильно діагностувати переломи, обґрунтовано обирати метод лікування та уникати поширених помилок. Ви отримаєте практичні знання про сучасні способи консервативного й оперативного ведення, а також навчитеся розпізнавати тривожні симптоми, які потребують негайного втручання. Після навчання ви почнете впевненіше приймати клінічні рішення, уникати рутинного підходу й забезпечувати повне відновлення функції кінцівки. Ваші дії стануть точнішими, а результати лікування – прогнозованішими. • Вступ. Коротка статистика: поширеність, вікові піки • Анатомо-фізіологічні особливості дитячої кістки • Будова кістки у дітей (пластичність, наявність росткових зон) • Особливості зрощення у різних вікових групах • Ризики: вторинна деформація, порушення росту • Класифікація переломів верхньої кінцівки у дітей • Типові локалізації: ключиця, плече, ліктьова зона, передпліччя, кисть • Особливі типи переломів: «greenstick», відривні, епіфізеолізи • Приклади клінічних випадків • Принципи вибору методу лікування • Фактори, що впливають на вибір • Консервативні методи: іммобілізація, терміни, ускладнення • Хірургічні методи: металоостеосинтез, спиці, еластичні інтрамедулярні стрижні, пластини • Міфи та помилки: «вирівняється з ростом», «у дітей все швидко зростається» • Алгоритми лікування за сегментами • Плечова кістка: показання до консервативного та оперативного лікування • Ліктьовий суглоб: складність діагностики, часті помилки • Передпліччя: критерії репозиції, коли обов’язкова фіксація • Кисть та пальці: дрібні переломи з великими наслідками • Ускладнення та їх профілактика. Як уникнути і як коригувати • Розбір клінічних випадків. Обговорення типових помилок лікарів. Чіткі червоні прапорці, які вимагають оперативного втручання • Відповіді на запитання • Обговорення матеріалу (презентації) • Оцінювання здобутих знань

Patient Blood Management (PBM) – необхідна складова безпечної клінічної практики. Переливання компонентів крові є інтервенцією з чіткими показаннями й протипоказаннями, ризиками та віддаленими наслідками. Ускладнення, асоційовані з трансфуцією, обмежені донорські ресурси, підвищення вартості компонентів крові та нестабільність системи кровопостачання, зокрема в умовах воєнного часу, роблять впровадження PBM важливим для українських закладів охорони здоров’я. На цьому заході ви розглянете доказову базу трьох основних стовпів PBM, сучасні підходи до оцінювання доцільності трансфузій, відмінності між терапевтичними та профілактичними переливаннями, а також менеджмент складних трансфузійних ситуацій, зокрема рефрактерності до тромбоцитів. Окремо ви дізнаєтесь, як діяти у клінічних сценаріях з підвищеним трансфузійним ризиком: онкологічні та гематологічні захворювання, хронічні кровотечі й хірургія високого ризику. Після навчання ви зможете інтегрувати PBM у роботу відділення або лікарні, адаптуючи міжнародний досвід до українських реалій. • 1. Три стовпи PBM: оптимізація еритропоезу, мінімізація крововтрати, толерантність до анемії – що реально працює? Які інтервенції довели ефективність у дослідженнях? • 2. PBM у різних клінічних сценаріях: • онкологія та гематологія; • хронічні кровотечі; • хірургія високого ризику • 3. Терапевтичні vs профілактичні трансфузії: • показання • доказовість профілактики, чому профілактика часто не працює • ризики непотрібних трансфузій • групи пацієнтів, де профілактика НЕ рекомендована • сучасні порогові значення Hb, PLT • 4. Рефрактерність до трансфузій тромбоцитів: • як не проґавити; • алгоритм діагностики • менеджмент імунних та неімунних причин • 5. Як впровадити PBM у лікарні: • алгоритми; • чеклісти для відділень • роль мультидисциплінарної команди • успішне впровадження PBM в Австралії • українські реалії: як впровадити PBM в лікарні без великих ресурсів • навчання персоналу • PBM vs. стандарти трансфузії • що реально змінює практику • 6. PBM-індикатори та система контролю якості: • як їх впроваджували в ЄС/Австралії • які метрики реально вимірювати в Україні • 7. Відповіді на запитання учасників

Складні розмови в медицині є щоденною реальністю. Вони виникають на перетині високої емоційної напруги, дефіциту часу та важливих клінічних рішень. Повідомлення діагнозу після КТ, обговорення несприятливого прогнозу чи взаємодія з агресивними родичами потребують не лише клінічної компетентності, а й структурованих комунікативних вмінь. Відсутність таких навичок призводить до ескалації конфліктів, втрати довіри, підвищення медико-правових ризиків і значного емоційного виснаження лікаря. На цьому заході ви навчитеся застосовувати структуровані протоколи ведення складних медичних розмов, зокрема алгоритм SPIKES для повідомлення поганих новин, а також підходи до деескалації конфліктних ситуацій і роботи з емоційними реакціями пацієнтів та їхніх родичів. Ви розглянете стратегії поведінки в конфліктах за Томасом Кілманом, протокол емпатичної взаємодії (Емоція – Валідація – Емпатична відповідь), а також практичні інструменти комунікації в разі ургентних станів чи термінальних стадій захворювань. Після навчання ви зможете впевнено структурувати складні розмови, знижувати рівень емоційної напруги в комунікації, підтримувати професійні межі та мінімізувати ризики конфліктів і скарг, водночас зберігаючи власну психологічну стійкість. • Поняття поганої новини в медичному контексті. Як методика повідомлення поганих новин може допомогти і лікарю, і пацієнту? • Повідомлення поганих новин: шестикроковий протокол SPIKES або як не розгубитися під час складної розмови? • 5 стратегій поведінки в конфліктах за Томасом Кілманом. • Догляд у кінці життя, повідомлення про смерть, кризові емоційні стани – практичні поради. • Пацієнт у складній ситуації: 6 правил спілкування. • Протокол ЕВЕ (Емоція – Валідація емоції – Емпатична відповідь). • Чого слід уникати, розмовляючи з розлюченими пацієнтами. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

null Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера