Заходи БПР — Дитяча ортопедія і травматологія 2026

Електронний навчальний курс | 7 балів БПР | Номер заходу № 1021838. Тестування ЕНК необхідно пройти з 04.02.2026-02.04.2028. Раннє виявлення: своєчасна діагностика кривошиї дозволяє уникнути хронічних деформацій шийного відділу та обличчя. Диференційна діагностика: розуміння різних типів кривошиї допомагає відрізнити ортопедичні, неврологічні та інші причини. Оптимальне ведення пацієнта: знання сучасних методів лікування дозволяє підібрати правильну тактику — від консервативної терапії до хірургічної корекції. Клінічні “пастки” для лікарів: пропуск ранніх симптомів, неправильна диференціація та перебільшена інвазивність. Практичні навички: оцінка та вимір шийного нахилу, підбір консервативної терапії, а також визначення, коли потрібна консультація суміжних спеціалістів або хірургічна корекція. Програма заходу • Види кривошиї: вроджена, набута, постуральна • Клінічна картина: як не пропустити важливі симптоми • Диференційна діагностика (ортопедичні, неврологічні, офтальмологічні причини) • Сучасні методи діагностики: огляд, УЗД, рентген, КТ • Лікувальна тактика: від консервативної терапії до хірургічної корекції • Роль фізіотерапії, масажу, ЛФК • Коли направляти до суміжних спеціалістів • Практичні поради для щоденної роботи лікаря Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Післяопераційні ультразвукові зміни іноді нелегко відрізнити від ускладнень, а помилка в інтерпретації може призвести як до пропущеного абсцесу чи жовчної колекції, так і до необґрунтованих повторних втручань. На цьому заході ви навчитеся оцінювати УЗ-картину після найпоширеніших операцій, розпізнавати нормальні післяопераційні зміни та своєчасно виявляти патологію. Після навчання ви зможете впевнено інтерпретувати результати УЗД після оперативних втручань і визначати подальшу тактику ведення пацієнта. • Особливості УЗД після холецистектомії: норма, ускладнення • Особливості УЗД після апендектомії: норма, ускладнення • Особливості УЗД гриж післяопераційних рубців, ендометріоз передньої черевної стінки • Особливості УЗД після пластики гриж • Особливості УЗД після тиреоїдектомії • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Біль у плечі може мати неочевидну причину. За ним часто ховається субкоракоїдний біль пошкодження великого грудного м’яза чи компресія грудних нервів. Ці стани легко проґавити, якщо дивитися поверхнево або орієнтуватись лише на типові УЗ-зміни. Важливо розуміти пошарову анатомію, щоб точно виявити справжнє джерело болю. А матеріалів з цієї теми у відкритому доступі майже немає. На заході ви дізнаєтеся те, що раніше могли засвоїти лише на власній практиці. Ви розглянете субкоракоїдний простір як окрему зону болю, візуалізацію глибоких шарів великого грудного м’яза та їхню взаємодію з реберно-хрящовими структурами й малим грудним м’язом. Ви навчитеся розрізняти розриви, сухожилкові пошкодження, міофасціальні тригерні точки й ознаки компресії грудних нервів на УЗД та в клінічній картині. Після навчання ви зможете впевнено локалізувати причину болю в передній ділянці плеча, а також вчасно виявлятимете компресії нервів. • Субкоракоїдний біль: • Основні моменти. • Причини. • Провокувальні фактори: • - передня нестабільність плечового суглоба; • - післяопераційні рубці; • - зменшена корако-гумеральна відстань. • Великий грудний м’яз: «шари болю». Аналіз багатошарової анатомії великого грудного м’яза (ключична й грудинно-реберна частини) та його взаємодії з: • малим грудним м’язом; • реберно-хрящовими з’єднаннями; • міжреберними нервами. • Джерела болю: • розриви великого грудного м’яза; • міофасціальні тригерні точки; • ушкодження сухожилка великого грудного м’яза; • стиснення медіального або латерального грудних нервів. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Patient Blood Management (PBM) – необхідна складова безпечної клінічної практики. Переливання компонентів крові є інтервенцією з чіткими показаннями й протипоказаннями, ризиками та віддаленими наслідками. Ускладнення, асоційовані з трансфуцією, обмежені донорські ресурси, підвищення вартості компонентів крові та нестабільність системи кровопостачання, зокрема в умовах воєнного часу, роблять впровадження PBM важливим для українських закладів охорони здоров’я. На цьому заході ви розглянете доказову базу трьох основних стовпів PBM, сучасні підходи до оцінювання доцільності трансфузій, відмінності між терапевтичними та профілактичними переливаннями, а також менеджмент складних трансфузійних ситуацій, зокрема рефрактерності до тромбоцитів. Окремо ви дізнаєтесь, як діяти у клінічних сценаріях з підвищеним трансфузійним ризиком: онкологічні та гематологічні захворювання, хронічні кровотечі й хірургія високого ризику. Після навчання ви зможете інтегрувати PBM у роботу відділення або лікарні, адаптуючи міжнародний досвід до українських реалій. • 1. Три стовпи PBM: оптимізація еритропоезу, мінімізація крововтрати, толерантність до анемії – що реально працює? Які інтервенції довели ефективність у дослідженнях? • 2. PBM у різних клінічних сценаріях: • онкологія та гематологія; • хронічні кровотечі; • хірургія високого ризику • 3. Терапевтичні vs профілактичні трансфузії: • показання • доказовість профілактики, чому профілактика часто не працює • ризики непотрібних трансфузій • групи пацієнтів, де профілактика НЕ рекомендована • сучасні порогові значення Hb, PLT • 4. Рефрактерність до трансфузій тромбоцитів: • як не проґавити; • алгоритм діагностики • менеджмент імунних та неімунних причин • 5. Як впровадити PBM у лікарні: • алгоритми; • чеклісти для відділень • роль мультидисциплінарної команди • успішне впровадження PBM в Австралії • українські реалії: як впровадити PBM в лікарні без великих ресурсів • навчання персоналу • PBM vs. стандарти трансфузії • що реально змінює практику • 6. PBM-індикатори та система контролю якості: • як їх впроваджували в ЄС/Австралії • які метрики реально вимірювати в Україні • 7. Відповіді на запитання учасників

Контроль болю в дитячій паліативній допомозі – це складний клінічний виклик, що безпосередньо впливає на якість життя дитини та її родини. Необґрунтоване призначення або несвоєчасне титрування дози опіоїдних анальгетиків призводить до розвитку ускладнень, зокрема опіоїдної залежності. В умовах розвитку системної паліативної допомоги необхідно діяти відповідно до сучасних протоколів та законодавчих вимог. На цьому заході ви розглянете патофізіологію больових синдромів у дітей, навчитеся правильно оцінювати біль з використанням валідованих шкал та уникати типових діагностичних помилок. Ви дізнаєтеся про практичні аспекти застосування WHO analgesic ladder у педіатрії та пригадаєте фармакологію опіоїдних анальгетиків. Навчитеся розраховувати стартові дози й титрувати їх в подальшому, профілактувати побічні ефекти і проводити безпечну ротацію опіоїдних анальгетиків. Окрема увага буде приділена актуальним нормативно-правовим вимогам, зокрема положенням Наказу МОЗ України №643, що регламентують призначення та виписку опіоїдів. Після навчання ви зможете формувати індивідуалізовані стратегії знеболення для дітей з паліативними станами, приймати клінічно обґрунтовані рішення щодо вибору препарату і його дози, а також уникати юридичних помилок. • Вступ. Актуальність проблеми болю в дитячій паліативній допомозі • Поняття болю в паліативній медицині: біопсихосоціальна модель. • Особливості болю у дітей з онкологічними та неонкологічними захворюваннями. • Наслідки неадекватного контролю болю. • Принципи дитячої паліативної допомоги. • Патофізіологія болю у дітей • Механізми виникнення болю: ноцицептивний, нейропатичний, змішаний біль. • Центральна та периферична сенситизація. • Особливості формування больових синдромів у дітей різного віку. • Хронічний біль у паліативних пацієнтів. • Оцінювання болю у дітей • Принципи оцінювання болю в педіатрії. • Валідовані шкали оцінювання болю. • Документація та моніторинг болю в паліативній практиці. • Типові помилки оцінювання болю. • Стратегії лікування болю в дитячій паліативній допомозі • Принципи WHO analgesic ladder у дітей. • Фармакологічні методи лікування. • Огляд і практичні аспекти застосування Наказу МОЗ України № 643 від 06.04.2023 • Морфін у дитячій паліативній практиці • Фармакологічні властивості морфіну. • Показання й протипоказання. • Шляхи введення та лікарські форми. • Принципи титрації та підтримувальної терапії. • Розрахунок дозування у дітей (з клінічними прикладами). • Побічні ефекти та їх профілактика. • Безпека застосування. • Ротація опіоїдних анальгетиків в амбулаторній паліативній допомозі • Показання до ротації опіоїдів. • Принципи еквівалентності доз. • Практичні алгоритми переходу між опіоїдами. • Типові клінічні кейси • Виписка рецептів на опіоїдні анальгетики • Нормативно-правові аспекти призначення опіоїдів в Україні. • Правила виписки рецептів та ведення документації. • Типові помилки та юридичні ризики. • Підсумки й практичні висновки • Основні принципи ефективного контролю болю у дітей. • Відповіді на запитання

Повідомлення поганих новин є одним із найбільш складних і водночас важливих аспектів клінічної практики. Онкологічні діагнози, хронічні та інвалідизуючі захворювання, несприятливі прогнози, ускладнення або неефективність лікування супроводжують роботу лікарів незалежно від спеціальності. Водночас у більшості фахівців відсутня системна підготовка з клінічної комунікації, зокрема щодо структурованого й етично вивіреного повідомлення поганих новин. Як наслідок, така взаємодія часто відбувається інтуїтивно, що підвищує ризик емоційної ескалації, конфліктів, професійного вигорання та юридичних наслідків для закладу охорони здоров’я. На цьому заході ви отримаєте системне розуміння клінічної комунікації та опануєте практичні інструменти повідомлення складної інформації. Учасники ознайомляться з міжнародно визнаними підходами й моделями, зокрема протоколами SPIKES і NURSE, а також Калгарі-Кембриджською моделлю. Окрім цього, буде висвітлена їх адаптація до українського культурного та клінічного контексту. Після навчання ви зможете структуровано проводити складні розмови з пацієнтами та їхніми близькими, зменшуючи емоційне навантаження і ризик конфліктів. • Загальні поняття клінічної комунікації • Роль комунікації у формуванні довіри та прихильності до лікування • Типові помилки лікарів у спілкуванні з пацієнтами • Межі відповідальності лікаря в комунікації • Вербальні та невербальні компоненти клінічного діалогу • Повідомлення поганих новин: клінічний та етичний контекст • Емоційні реакції пацієнтів і родичів: страх, заперечення, гнів, шок • Вплив контексту: амбулаторний прийом, стаціонар, ургентні ситуації • Етичні принципи інформування. Типові сценарії «невдалого повідомлення» та їхні наслідки • Структуровані підходи: протоколи SPIKES та NURSE • Приклади клінічних ситуацій застосування протоколів • Адаптація протоколів до українського культурного контексту • Часті помилки під час формального використання протоколів • Калгарі–Кембриджська модель клінічної комунікації • Загальна логіка та структура моделі • Побудова контакту з пацієнтом. Активне слухання й уточнення очікувань. Спільне формування розуміння проблеми. Узгодження плану лікування • Практичні приклади застосування моделі в складних розмовах • Проблемна комунікація в клінічній практиці • Пацієнт у стані емоційної дестабілізації • Запити на «неправду», приховування діагнозу • Комунікація з членами родини за тяжких прогнозів • Конфліктні ситуації та профілактика скарг • Межі професійної емпатії та самозахист лікаря • Пацієнтоорієнтована комунікація • Принципи пацієнтоорієнтованого підходу • Поважання автономії пацієнта • Спільне прийняття рішень (shared decision-making). Адаптація інформації до рівня розуміння пацієнта • Практичний воркшоп (інтерактив) • Рольові сценарії повідомлення поганих новин • Аналіз реальних клінічних кейсів учасників • Відпрацювання протоколів SPIKES та NURSE • Розбір типових помилок у безпечному середовищі • Формування індивідуального алгоритму комунікації • Відповіді на запитання

Стопа має складну анатомічну структуру і причини болю тут виявити важко. Це може бути фасціопатія, нейропатія або прихований розрив фасції, який легко проґавити без точного УЗ-дослідження. Правильна візуалізація підошви дає змогу за кілька хвилин визначити джерело болю, відрізнити фасціїт від фасціозу, виявити компресію нерва чи фіброматоз і одразу обрати ефективну тактику лікування. Без зайвих додаткових обстежень. На заході ви розглянете анатомічні орієнтири підошви, навчитеся швидко позиціонувати датчик та інтерпретувати складні випадки: від класичних фасціопатій до рідкісних нейропатій. Це унікальний курс, який вперше проводиться саме у нас – жодних аналогів у відкритому доступі. Навчання проводить визнана експертка із м’язово-скелетного УЗД, яка ділиться практичними знаннями з реальної клініки. Після навчання ви зможете впевнено оцінювати стан фасції, м’язів та нервів, розпізнавати джерело болю й уникати хронізації симптомів. • 1. Вступ • Мета заходу • Основні клінічні запити у разі болю підошви • Технічні аспекти: датчик, позиціонування, режими • 2. Анатомічні орієнтири підошви в УЗД • Поверхнева та глибока фасції • М’язи першого шару: abductor hallucis, flexor digitorum brevis, abductor digiti minimi • Судинно-нервові пучки: медіальний та латеральний плантарні нерви • Орієнтири для швидкого сканування й типові помилки • 3. Плантарна фасція • Нормальна анатомія та візуалізація • Патологія прикріплення: потовщення, дегенерація, частковий розрив • Диференціація фасціозу, фасціїту, фіброзу • Кейси: класичний фасціїт, післятравматичні зміни • 4. Інші джерела болю підошви • Паратеноніт довгого згинача великого пальця • Теносиновіт короткого згинача пальців • Атрофія жирової подушки • Плантарний фіброматоз • 5. Нервові структури підошви • Медіальний, латеральний та Baxter's nerve: топографія та візуалізація • Ознаки компресії та нейропатії • Диференціація з фасціїтом і тендопатією • 6. Підсумки • Алгоритм диференційної діагностики болю підошви • Типові помилки в інтерпретації • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Повномасштабна війна докорінно змінила профіль травматологічних пацієнтів у цивільних закладах охорони здоров’я України. Лікарні, які раніше не мали системного досвіду лікування бойових ушкоджень, сьогодні регулярно стикаються з вогнепальними, вибуховими та мінно-осколковими травмами, що характеризуються високою енергією ураження, масивним забрудненням та комбінованими пошкодженнями кісток, м’яких тканин і судин. Застосування традиційних алгоритмів цивільної травматології в таких умовах часто є недостатнім або помилковим і може призводити до тяжких ускладнень. На цьому заході ви дізнаєтеся про сучасні підходи до лікування бойової травми з акцентом на ортопластичну концепцію. Будуть висвітлені особливості бойових ушкоджень і типові помилки терапевтичних та хірургічних рішень, принципи радикального дебридменту відповідно до світових стандартів та його адаптація до умов обмежених ресурсів. Ви дізнаєтеся більше про роль апаратів зовнішньої фіксації як базису лікування, їх використання як тимчасового або кінцевого методу стабілізації, а також сучасні підходи до лікування кісткових і м’якотканинних дефектів. Після навчання ви зможете обґрунтовано приймати рішення щодо обсягу дебридменту, вибору методу стабілізації переломів, тактики закриття дефектів м’яких тканин і реконструкції кісткових дефектів. • Особливості бойової травми. Забруднення, енергія ураження, комбіновані ушкодження. Типові помилки у терапевтичних алгоритмах. • Дебридмент. Світові стандарти. Практична реалізація в умовах обмежених ресурсів. Коли «менше» – гірше, ніж «більше». • АЗФ як базис лікування. Стабільність фіксації. Максимально анатомічна репозиція. АЗФ як можливий кінцевий метод лікування. • Кісткові дефекти. Кістковий транспорт. Техніка Masqulet. • Дефекти м’яких тканин. • - VAC як підготовчий етап. • - М’язові клапті: gastrocnemius, soleus. • - Клапті на живлячій ніжці. • - Ортопластичний підхід. • Кейс-блок: показові клінічні випадки, головні рішення і результати. • Відповіді на запитання.

Переломи гомілки у дітей є одними з найпоширеніших травм у дітей і причин звернень до травмпунктів. Особливості будови дитячої кісткової тканини, наявність зон росту й високий рівень пластичності скелету вимагають від лікаря чіткого розуміння вікових механізмів травми, специфіки діагностики й принципів тактики лікування. Невчасне розпізнавання ускладнень може призвести до порушення росту, вторинних деформацій або неправильного зрощення, коли допомогти зможуть тільки складні реконструктивні втручання. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до менеджменту переломів гомілки у дітей, зокрема малоінвазивні методи і стандартизовані протоколи фіксації. Ви навчитесь оцінювати механізми травм у різних вікових групах, визначати, де можливе природне ремоделювання, а де необхідне втручання, а також обирати оптимальну тактику лікування. Після завершення навчання ви зможете точно діагностувати й ефективно лікувати переломи гомілок у дітей, мінімізуючи ризики ускладнень. • Анатомофізіологічні особливості росту кістки й періосту в дітей. • Механізми травми у різних вікових групах. • Принцип ремоделювання: де він працює, а де ні. • Тактичне мислення: як обрати оптимальний метод лікування. • Аналіз основних методів лікування переломів кісток гомілки. • Клінічні випадки й результати. • Практичні рекомендації для щоденної роботи. • Запитання та відповіді.

Якщо ви досі намагаєтеся всліпу знайти нерв для блокади – ваші методи застарілі. Точність та безпека – саме цього прагне сучасний фахівець. На заході «Практична соноанатомія блокад верхньої кінцівки: майстер-клас в реальному часі» ви зрозумієте соноанатомію плечового сплетення: як орієнтуватися в шарах, де шукати нерви та чому типові точки доступу не завжди працюють. Ви навчитесь обирати оптимальний рівень блокади залежно від клінічного завдання, бачити ключові орієнтири на різних рівнях – шийному, над- і підключичному – та впевнено проводити блокаду під візуальним контролем. У програмі: демонстрація соноанатомії на моделі в реальному часі, техніка проведення голки, типові помилки та клінічні ситуації, в яких блокада справді змінює результат. Після заходу ви зможете безпечно просувати голку, уникати ускладнень, проводити селективні блокади й працювати навіть із шкірними нервами у разі травм, опіків, ампутацій чи хронічного болю. • Вступна частина • Мета заходу. Чому важливо знати соноанатомію плечового сплетення. • Клінічні ситуації, де застосування регіонарної анестезії змінює результат. • Анатомія плечового сплетення у проєкції УЗД • Погляд анестезіолога: формування сплетення з С5–Th1. • Демонстрація нервів та їхньої локалізації на моделі. • Орієнтири, типові помилки в ідентифікації структур. • Рівні блокад верхньої кінцівки: шия – надключично – підключично • Клінічна логіка вибору рівня блокади залежно від зони втручання. • Демонстрація: візуалізація нервових структур на кожному рівні. • Переваги та ризики кожного доступу. • Мінімум для практики: "дві блокади для знеболення руки" • Підхід для рутинної практики. • Коли достатньо, і коли цього замало. • Демонстрація: візуалізація і точка уколу. • Техніка проведення голки та профілактика ускладнень • Принципи безпечного просування голки. • Положення руки оператора, візуальний контроль, гідродисекція. • Обговорення типових ускладнень та як їх уникнути. • Селективні блокади нервів верхньої кінцівки • N. musculocutaneus, n. medianus, n. radialis, n. ulnaris: показання, техніка, демонстрація. • Роль селективних блокад у лікуванні хронічного болю, травм та реабілітації. • Шкірні нерви верхньої кінцівки: діагностика та блокада • N. intercostobrachialis, n. cutaneus medialis, lateralis et posterior. • Випадки, у разі яких шкірна блокада критично важлива (опіки, шви, ампутації тощо). • Демонстрація на моделі • Ультразвукова візуалізація периферичних нервів та сплетінь верхньої кінцівки на моделі • Сесія Q&A

Медична документація може здаватися формальним адміністративним елементом, однак вона є невіддільною частиною клінічного процесу, оскільки визначає безперервність лікування та юридичну захищеність лікаря. Недоліки в її веденні є поширеною проблемою: неповна фіксація показань до оперативного втручання, відсутність структурованого обґрунтування клінічних рішень, неправильне оформлення інформованої згоди, розбіжності між записами різних членів команди. У разі ускладнень якість оформлення цих документів стає найпершим фактором оцінювання дій медичного персоналу. На цьому заході ви розглянете системний підхід до ведення медичної документації, принципи правильного оформлення інформованої згоди і структурування записів в історії хвороби. Ви навчитесь узгоджувати документацію між хірургом та анестезіологом, а також дотримуватися вимог до написання протоколів операції. Окрім цього, ви проаналізуєте типові помилки в оформленні документів та їхній вплив на клінічні та юридичні наслідки. Після навчання ви зможете цілісно й системно вести документацію, щоб чітко відображати логіку прийняття клінічних рішень, забезпечити прозорість лікувального процесу та знизити юридичні ризики. • Вступ. Роль медичної документації в хірургії. • Документація як частина клінічного процесу, а не формальність. • Юридична значущість медичних записів. • Типові помилки лікарів у веденні документації. • Інформована згода на оперативне втручання (форма № 003-6/о). • Обов’язкові складові інформованої згоди. • Акценти в поясненнях для пацієнта (ризики, альтернативи, ускладнення). • Типові помилки оформлення. • Коли згода є юридично недійсною. • Практичні приклади. • Карта стаціонарного хворого (форма № 003/о) як основний документ. • Структура та основні блоки. • Відображення показань до операції. • Фіксація динаміки стану пацієнта. Обґрунтування клінічних рішень. • Критичні записи, які впливають на юридичну оцінку. • Передопераційний огляд анестезіолога (форма № 003-3/о). • Роль анестезіолога в документуванні ризиків. • Оцінка операційного та анестезіологічного ризику. • Узгодженість записів між хірургом й анестезіологом. • Типові помилки та їхні наслідки. • Операційна документація. • Журнал запису операцій (форма № 008/о). • Операційний протокол. • Відповідність між записами в різних документах. Критичні розбіжності та їхні ризики. • Аналіз типових судових кейсів. Як документація працює «проти» лікаря. • Практичний блок: відпрацювання ситуацій. Розбір реальних і змодельованих кейсів. Виявлення помилок у документації. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

Травма печінки – одна з найбільш клінічно значущих проблем ургентної хірургії, що асоціюється зі значним ризиком масивної кровотечі, гемодинамічної нестабільності, біліарних ускладнень і високим рівнем летальності. Вибір тактики ведення пацієнта – від консервативного підходу до ендоваскулярних втручань чи невідкладної операції – безпосередньо впливає на його прогноз. Для цього необхідно досконало знати сучасні рекомендації, принципи ATLS, застосування шкал тяжкості ушкоджень і концепцію damage control surgery. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до первинного оцінювання пацієнта з травмою печінки, зокрема використання валідованих шкал тяжкості й алгоритмів ATLS. Ви побачите можливості non-operative management, показання до консервативного ведення та роль комп’ютерної томографії з контрастуванням у прийнятті клінічних рішень. Окрім цього, ви опануєте ендоваскулярні методи контролю кровотечі, принципи оперативного лікування із застосуванням damage control surgery, а також сучасні підходи до резекційних і реконструктивних втручань. Після навчання ви зможете своєчасно ідентифікувати ознаки внутрішньої кровотечі, об’єктивно оцінити тяжкість стану пацієнта й обрати оптимальну тактику лікування залежно від клінічної ситуації. • Сучасна класифікація травм печінки та первинне оцінювання пацієнта: • шкали тяжкості ушкоджень; • ATLS-підхід; • особливості гемодинамічного оцінювання у дорослих і дітей. • Тактика non-operative management, межі можливостей: • показання до консервативного ведення; • роль КТ з контрастуванням; • критерії переходу до операції. • Ендоваскулярні методи контролю кровотечі: • ангіографія та емболізація при травмі печінки; • місце гібридного підходу; • доступність методу в ургентних умовах. • Оперативне лікування – damage control surgery при тяжкій травмі печінки: • packing печінки; • Pringle maneuver; • тимчасовий гемостаз; • staged surgery та повторні ревізії. • Резекційні втручання та реконструктивна хірургія: • коли виправдана анатомічна/неанатомічна резекція; • травма магістральних судин і жовчних проток; • мультидисциплінарний підхід. • Післяопераційні ускладнення та їх менеджмент: • повторна кровотеча; • білома, жовчні нориці; • абсцеси, сепсис, печінкова недостатність. • Клінічні кейси – дорослий vs дитячий пацієнт: • розбір реальних сценаріїв; • відмінності тактики. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Для організму не існує таких понять, як «гінекологічні» чи «неврологічні» проблеми – в цілісній системі усе взаємопов'язане. Головний біль, вегетативні розлади, когнітивний дефіцит чи навіть тунельні синдроми нерідко мають гормональний слід. Від менархе до менопаузи нервова система жінки постійно взаємодіє з репродуктивною сферою, і лікарю важливо знати, як саме ці механізми працюють. На лекції ви отримаєте структуроване розуміння неврологічних аспектів гінекологічних станів: від впливу контрацептивів та ендометріозу до складних патологій під час вагітності, як-от тромбоз мозкових венозних синусів чи синдром задньої зворотної енцефалопатії. Ви дізнаєтеся, як гормональні зміни позначаються на нервовій системі в різні етапи життя жінки, і навчитеся бачити клінічні зв’язки, які допомагають уникнути діагностичних пасток. Після лекції ви зможете впевнено орієнтуватися в «сірій зоні» між неврологією та гінекологією, своєчасно виявляти небезпечні стани й формувати індивідуальний підхід до кожної пацієнтки. • 1. Актуальність теми • 2. Статева зрілість: • Комбіновані оральні контрацептиви і головний біль • Неврологічні ускладнення ендометріозу • Синдром полікістозу яєчників з боку неврології • 3. Неврологічні аспекти лікування безпліддя • 4. Вагітність у неврологічному контексті: • Параліч Белла • Тунельні синдроми • Тромбоз мозкового венозного синуса • Синдром зворотної мозкової вазоконстрикції • Синдром задньої зворотної енцефалопатії • Апоплексія гіпофіза • 5. Вплив менопаузи на нервову систему: • Розлади сну • Когнітивний дефіцит • Вегетативні розлади • Менопауза та епілепсія • 6. Висновки • 7. Відповіді на запитання учасників

Поперековий відділ хребта – основна біомеханічна ланка опорно-рухового апарату, яка щоденно зазнає значних осьових і ротаційних навантажень. Через це вона часто стає джерелом болю, функціональних обмежень і неврологічної симптоматики. Важливо досконало розуміти анатомію, біомеханіку й клінічне значення структур поперекового відділу, щоб правильно інтерпретувати соноанатомію та обґрунтовано використовувати ультразвуковий метод діагностики. На цьому заході ви розглянете анатомію та біомеханіку поперекового відділу хребта, соноанатомічні орієнтири, клінічне значення, показання й протипоказання до ультразвукового дослідження, а також патологічні стани, які можуть бути достовірно виявлені за допомогою УЗД. Після навчання ви зможете впевнено застосовувати ультразвукове дослідження у пацієнтів з болем у попереку, після травм чи фізичних перевантажень, у разі дегенеративно-дистрофічних змін, а також у ситуаціях, коли МРТ протипоказане або недоступне. • Анатомія поперекового відділу хребта. • Біомеханіка поперекового відділу хребта. • Клінічне значення, показання й протипоказання до УЗД поперекового відділу хребта. • Соноанатомія поперекового відділу хребта. • Патології, які ми здатні достовірно виявити за допомогою УЗД. • Клінічні випадки патологій, що виявляються на УЗД поперекового відділу хребта. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.