Заходи БПР — Дитяча неврологія 2026

Невідкладна рентгенодіагностика травм кісток і суглобів потребує системного підходу, адже пропущений перелом або хибна інтерпретація рентгенограми призводять до неправильної тактики лікування й ускладнень. На цьому заході ви розберете алгоритм аналізу рентгенограм при травмі, типові діагностичні пастки, анатомічні варіанти, що імітують перелом, а також показання до додаткових проєкцій, КТ і МРТ. Після навчання ви зможете точно описувати рентгенограми, краще розпізнавати приховані ушкодження та впевнено обирати подальшу діагностичну тактику. • Вступ • Алгоритм аналізу рентгенограм при травмі кісток та суглобів. • Оцінка якості дослідження та необхідність додаткових проєкцій. • Системний підхід до опису рентгенограм • Найчастіше пропущені переломи та їх рентгенологічні ознаки. • Діагностичні пастки та анатомічні варіанти, що імітують перелом. • Особливості рентгенодіагностики дитячої травми. • Показання до КТ та МРТ після первинної рентгенографії. • Типові помилки рентгенолога та практичні клінічні випадки.

Подагра та гіперурикемія не обмежуються лише болем у суглобах. Вони впливають на нирки, серцево-судинну систему й обмін речовин. Невміння своєчасно розпізнати приховану форму подагри або неправильно підібрана уратознижувальна терапія призводять до хронізації запального процесу, формування тофусів та повторних госпіталізацій. На цьому заході ви навчитеся швидко оцінювати пацієнтів з гострим подагричним нападом, диференціювати моноартрит невизначеного генезу, підбирати оптимальну протизапальну терапію та уратознижувальні засоби відповідно до коморбідних станів. Ви знатимете, коли починати терапію в разі асимптоматичної гіперурикемії, як контролювати рівень сечової кислоти і запобігати рецидивам, а також як інтегрувати немедикаментозні стратегії: дієту, фізичну активність і питний режим. Після заходу ви зможете точно оцінювати стан пацієнта, обирати безпечну терапію та впроваджувати мультидисциплінарний підхід у лікуванні подагри. • 1. Вступ • Актуальність проблеми подагри та гіперурикемії • Епідеміологія: частота в популяції, тренди • Вплив на якість життя, інвалідизацію та економічний тягар • 2. Сечова кислота: клінічне значення • Фізіологія пуринового обміну • Джерела пуринів (ендогенні та екзогенні) • Механізми утворення й виведення сечової кислоти • Норма рівня сечової кислоти в сироватці та добовій сечі • Біологічна роль сечової кислоти (антиоксидант vs прозапальний агент) • Патогенетичні механізми ушкодження тканин у разі надлишку сечової кислоти • 3. Гіперурикемія • Визначення (порогові значення для чоловіків та жінок) • Первинна vs вторинна гіперурикемія • Причини зниження ниркової екскреції • Причини надмірного утворення сечової кислоти • Змішаний механізм • Лікарські засоби, що підвищують рівень сечової кислоти • Гіперурикемія як фактор ризику подагричного артриту, сечокам’яної хвороби, серцево-судинних захворювань та хронічної хвороби нирок • 4. Подагричний артрит • Патогенез: від гіперурикемії до кристалізації моноуратів • Фактори, що запускають напад • Клінічні стадії: асимптоматична гіперурикемія, гострий подагричний артрит, інтеркризовий період, хронічна тофусна подагра • Типова клінічна картина (перша МФЗ суглоба, моноартрит, нічний початок) • Атипові форми у жінок, літніх людей та пацієнтів з ХНН • 5. Діагностика • Лабораторні показники: рівень сечової кислоти в сироватці, маркери запалення (ШОЕ, CRP), мікроскопія синовіальної рідини (золотий стандарт). • Візуалізація: рентген – пізні зміни; УЗД – подвійний контур, тофуси; DECT (Dual-energy CT) • Диференційна діагностика (септичний артрит, псевдоподагра, ревматоїдний артрит) • 6. Спостереження та шляхи корекції гіперурикемії • Кого лікувати, а кого лише спостерігати (асимптоматична гіперурикемія) • Немедикаментозні методи: дієта (обмеження пуринів, алкоголю, фруктози), контроль маси тіла, оптимізація споживання рідини, • Медикаментозна уратознижувальна терапія: алопуринол (дози, титрація, безпека), фебуксостат, урикозуричні засоби (пробенецид, лесинурад), пеглотиказа (резистентні випадки) • Цільові рівні сечової кислоти і частота моніторингу • Ведення пацієнтів із супутніми хворобами (ХНН, ССЗ, метаболічний синдром) • 7. Лікування гострого подагричного нападу • НПЗП • Колхіцин • Глюкокортикоїди (системно та внутрішньосуглобово) • IL-1 інгібітори (у разі резистентності або протипоказань до стандартної терапії) • Принцип «treat-to-target» у подагрі • 8. Профілактика рецидивів • Тривала уратознижувальна терапія • Протизапальна профілактика у разі старту УЗТ • Пацієнтська освіта: розпізнавання тригерів, важливість прихильності • 9. Сучасні дискусії та нові горизонти • Чи потрібно лікувати безсимптомну гіперурикемію? • Роль гіперурикемії в серцево-судинному ризику • Нові препарати та підходи (SGLT2-інгібітори, урат-оксидази) • 10. Висновки • Головні меседжі для лікарів-практиків • Алгоритм дій у разі гіперурикемії та подагри • Значення мультидисциплінарного підходу • 11. Відповіді на запитання учасників

Електронний навчальний курс: розширені реанімаційні заходи у дітей (ERC) 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Складно уявити більш критичну ситуацію, ніж зупинка серця у дитини. Щоб кожна навичка, що може врятувати життя, досягала автоматизму, необхідно досконало знати алгоритм надання допомоги. Під час заходу ознайомимось із актуальними рекомендаціями European Resuscitation Council (ERC) щодо проведення розширених реанімаційних заходів у дітей: покроковим алгоритмом дій при зупинці кровообігу та особливостями ведення педіатричних пацієнтів. Окремо розглядаються сучасні підходи до дефібриляції, медикаментозної терапії та забезпечення прохідності дихальних шляхів. Особлива увага буде належати відмінностям педіатричної реанімації від дорослої: причинам зупинки кровообігу у дітей, вибору доз медикаментів, особливостям дефібриляції, а також алгоритмам роботи з різними ритмами. Будуть обговорені принципи командної взаємодії та прийняття рішень у критичних ситуаціях, щоб систематизувати знання та відпрацювати клінічне мислення для ефективних дій у невідкладних станах у дітей. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

GVP: функції та відповідальність уповноваженої/контактної особи з фармаконагляду 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ 8 балів БПР. Код заходу БПР: 1022548 Тривалість: 8 академічних годин. Вартість: • 7 000 грн. для 1-го учасника • 6 300 грн. – 2-й та кожен наступний учасник від компанії До вартості входить: доступ до відео на каналі YouYube на 30 днів + навчальні матеріали в електронному вигляді + сертифікат. Курс записано українською мовою. Для доступу потрібна Google-пошта учасника (із закінченням gmail.com). Програма заходу • ✅ Вимоги до кваліфікації уповноваженої особи відповідальної за фармаконагляд. • Специфічні процеси: обмін інформацією з РВ; використання термінології; збереження даних та можливість пошуку; оновлення та актуальність даних. • ✅ Вимоги до локальної особи відповідальної за фармаконагляд. • ✅ Вимоги до кваліфікації та освіти фахівців з фармаконагляду. • ✅ Система документації глобальної системи фармаконагляду. • ✅ Документація. • ✅ Система менеджменту якості до системи фармаконагляду. • ✅ Навчання у системі фармаконагляду. • ✅ Угоди щодо обміну інформацією з безпеки ЛЗ з бізнес-партнерами, дистриб’торами, виробниками. • ✅ Майстер – файл системи фармаконагляду. • ✅ Аудити системи фармаконгляду. • ✅ Процес управління повідомленнями про побічні реакції (ICSRs). • ✅ Бази даних з фармаконагляду (2 частини). • ✅ Моніторинг літератури та інтернет-джерел, сайтів регуляторних органів щодо інформації/повідомлень про побічні реакції/відсутності ефективності ЛЗ. • ✅ Зв’язок глобальної системи фармаконагляду із матеріалами реєстраційного досьє. • ✅ Система управління ризиками. • ✅ Періодичний звіт із безпеки. • ✅ Визначення співвідношення користь-ризик. • ✅ Заходи мінімізації ризиками. • ✅ Інспекція системи ФН на глобальному та локальному рівнях. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

1. Відеолекція Оніхомікоз у дітей, вагітних та пацієнтів з цукровим діабетом: особливості перебігу, діагностичні труднощі та безпечні стратегії лікування: Вступ та актуальність оніхомікозу в загальній популяції та в особливих групах. 
Особливості перебігу оніхомікозу у дітей. Безпечні стратегії лікування.
 Особливості перебігу оніхомікозу у вагітних жінок. Безпечні стратегії лікування під час вагітності та лактації.
 Особливості перебігу оніхомікозу у пацієнтів з цукровим діабетом. Безпечні стратегії лікування.
 Діагностичні труднощі в особливих групах пацієнтів.
 Висновки та основні клінічні акценти. 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Patient Blood Management (PBM) – необхідна складова безпечної клінічної практики. Переливання компонентів крові є інтервенцією з чіткими показаннями й протипоказаннями, ризиками та віддаленими наслідками. Ускладнення, асоційовані з трансфуцією, обмежені донорські ресурси, підвищення вартості компонентів крові та нестабільність системи кровопостачання, зокрема в умовах воєнного часу, роблять впровадження PBM важливим для українських закладів охорони здоров’я. На цьому заході ви розглянете доказову базу трьох основних стовпів PBM, сучасні підходи до оцінювання доцільності трансфузій, відмінності між терапевтичними та профілактичними переливаннями, а також менеджмент складних трансфузійних ситуацій, зокрема рефрактерності до тромбоцитів. Окремо ви дізнаєтесь, як діяти у клінічних сценаріях з підвищеним трансфузійним ризиком: онкологічні та гематологічні захворювання, хронічні кровотечі й хірургія високого ризику. Після навчання ви зможете інтегрувати PBM у роботу відділення або лікарні, адаптуючи міжнародний досвід до українських реалій. • 1. Три стовпи PBM: оптимізація еритропоезу, мінімізація крововтрати, толерантність до анемії – що реально працює? Які інтервенції довели ефективність у дослідженнях? • 2. PBM у різних клінічних сценаріях: • онкологія та гематологія; • хронічні кровотечі; • хірургія високого ризику • 3. Терапевтичні vs профілактичні трансфузії: • показання • доказовість профілактики, чому профілактика часто не працює • ризики непотрібних трансфузій • групи пацієнтів, де профілактика НЕ рекомендована • сучасні порогові значення Hb, PLT • 4. Рефрактерність до трансфузій тромбоцитів: • як не проґавити; • алгоритм діагностики • менеджмент імунних та неімунних причин • 5. Як впровадити PBM у лікарні: • алгоритми; • чеклісти для відділень • роль мультидисциплінарної команди • успішне впровадження PBM в Австралії • українські реалії: як впровадити PBM в лікарні без великих ресурсів • навчання персоналу • PBM vs. стандарти трансфузії • що реально змінює практику • 6. PBM-індикатори та система контролю якості: • як їх впроваджували в ЄС/Австралії • які метрики реально вимірювати в Україні • 7. Відповіді на запитання учасників

Запаморочення може бути першим сигналом серйозного захворювання: від інсульту до вестибулярної мігрені чи нейроніту. Важливо вміти диференціювати цей симптом за його походженням – центральне або периферичне – і не плутати «меньєрівський» напад із позиційним запамороченням. На цьому заході ви дізнаєтеся головні причини вестибулярних розладів, навчитесь користуватися клінічними тестами, відрізняти між собою типи запаморочення та обирати оптимальну терапію. Ви більше не будете відчувати невпевненість щодо доцільності призначення супресантів, вибору маневрів за різних типів позиційного запаморочення та координування міждисциплінарного підходу до лікування. Після навчання ви зможете швидко орієнтуватися в етіології запаморочення, ефективно допомагати пацієнтам з гострими та хронічними формами вестибулярних порушень і формувати реабілітаційну стратегію. • Гостра однобічна вестибулопатія (вестибулярний нейроніт): клінічні випадки, діагностичні критерії, етіопатогенетичне лікування (стероїди завжди?). • Лікувальні вестибулярні маневри при доброякісному пароксизмальному позиційному запамороченні: маневри в разі ураження заднього, латерального та переднього півколових каналів. • Вестибулярна мігрень: “знімаємо маски” поширеної патології, діагностичні критерії, лікування. • Хвороба Меньєра: діагностичні критерії, не всі приступи “меньєрівські”, лікування. • Персистуюче постурально-перцептивне запаморочення: діагностичні критерії, терапевтичні заходи. • Вестибулярні супресанти (препарати від запаморочення): доцільність застосування за різних станів, порівняльний аналіз ефективності вестибулолітиків. Інші препарати при запамороченнях. • Вестибулярна реабілітація: основи вестибулярних вправ (з погляду невролога).

Інгаляційна терапія – один із базових інструментів лікування пацієнтів із захворюваннями дихальної системи. Проте її ефективність визначається не лише вибором препарата, а насамперед правильністю використання доставкового пристрою. Помилки у техніці інгаляції значно погіршують клінічний результат навіть за умов призначення сучасних засобів, тому навчання пацієнта і контроль техніки є важливою складовою щоденної практики. На цьому заході ви розглянете підходи до вибору доставкових пристроїв залежно від клінічної ситуації, віку пацієнта й рівня комплаєнсу. Ви дізнаєтеся про класифікацію інгаляторів, принципи їхньої роботи, відповідність препаратів конкретним пристроям, а також навчитесь уникати типових помилок в їх призначенні та застосуванні. Після навчання ви зможете швидше оцінювати доцільність використання спейсера чи небулайзера та своєчасно виявляти причини неефективності лікування. Вам буде значно легше навчати пацієнтів правильної техніки застосування доставкових пристроїв. • 1. Актуальність використання доставкових пристроїв та вплив на ефективність лікування. • 1.1. Актуальність інгаляційної терапії в загальній практиці. • 1.2. Вплив вибору пристрою на клінічний результат. • 1.3. Типові причини неефективності лікування. • 2. Класифікація доставкових пристроїв для інгаляційної терапії. • 2.1. Дозовані аерозольні інгалятори (ДАІ). • 2.2. Порошкові інгалятори (ДПІ): спейсери; небулайзери. • 2.3. Клінічні показання, переваги й обмеження кожного типу. • 3. Спейсер vs небулайзер: клінічний вибір у реальній практиці. • 3.1. Вік пацієнта, стан, комплаєнс як фактори вибору. • 3.2. Поширені міфи використання. • 4. Препарати для інгаляційної терапії: можливості та обмеження. • 4.1 Основні групи препаратів. • 4.2. Відповідність препарату доставковому пристрою. • 4.3. Типові помилки у призначенні. • 5. Обмеження та застереження в первинній ланці. • 5.1. Обробка та догляд за доставковими пристроями. • 5.2. Основні правила очищення та дезінфекції. • 6. Практичні нюанси, які впливають на ефективність і безпеку. • 6.1. Контроль техніки інгаляції як основний компонент лікування. • 6.2. Як і коли перевіряти правильність використання пристрою. • 6.3. Роль лікаря та медичної сестри у навчанні пацієнта, інструменти підвищення прихильності до лікування. • 7. Клінічні приклади: аналіз помилок і правильних рішень. Типові ситуації з практики. • 8. Відповіді на запитання учасників.

Ерготерапія в педіатрії формує перехід від діагнозоорієнтованого до функціональноорієнтованого підходу, де головним результатом є реальна участь дитини у повсякденному житті. Використання моделі «дитина-середовище-заняття» (PEO) забезпечує структурований підхід і дає змогу системно оцінювати взаємодію факторів, що визначають функціонування. У такий спосіб ерготерапевтичні методи допомагають проводити ранню ідентифікацію функціональних порушень та формувати досяжні цілі лікування. На цьому заході ви розглянете сучасні принципи ерготерапії в педіатрії, функціональні зони активності дитини як об’єкт клінічного оцінювання, а також модель PEO як інструмент клінічного мислення. Ви засвоїте методи функціонального оцінювання, аналізу бар’єрів і ресурсів та планування втручань із формулюванням функціональних цілей. Окрім цього, ви навчитесь обирати ефективну стратегію лікування: відновлення, компенсація або адаптація. Після навчання вам буде простіше орієнтуватись на функціональний результат і якість життя дитини, точно оцінювати функціональні обмеження та ефективно інтегрувати ерготерапевтичний підхід у щоденну практику. • 1. Сучасні принципи ерготерапії в педіатрії. Роль ерготерапії в мультидисциплінарній команді. Функціональний підхід як основа втручання. Орієнтація на участь пацієнта у повсякденному житті. • 2. Функціональні зони активності дитини як об’єкт клінічного оцінювання. Самообслуговування (ADL). Гра як основна діяльність розвитку. Навчальна діяльність та участь у соціальному середовищі. • 3. Модель РЕО (Person–Environment–Occupation) як інструмент клінічного мислення. Компоненти моделі «дитина–середовище–діяльність». Взаємодія факторів та їхній вплив на функціонування. Пацієнтоцентричний підхід у плануванні втручань. • 4. Клінічне оцінювання як основа ерготерапевтичного втручання. Принципи функціонального оцінювання та вибір інструментів. Аналіз бар’єрів та ресурсів. Розбір клінічного випадку (відеокейс) з обговоренням. • 5. Планування ерготерапевтичного втручання. Формулювання функціональних цілей. Пріоритезація втручань. Вибір стратегій: відновлення, компенсація, адаптація. • 6. Адаптація середовища як основний інструмент підвищення функціональності. Ергономічні принципи. Середовище як фактор підтримки або обмеження функції. Вплив сенсорних та фізичних характеристик середовища. • 7. Практичні підходи до адаптації повсякденних середовищ дитини: ігровий простір, спальне місце, зона приймання їжі, освітнє середовище (школа/садок). • 8. Робота з родиною як складова ефективного втручання. Комунікація з батьками: принципи та підходи. Спільне визначення цілей і планування втручань. Інструменти супроводу (щоденники, рекомендації). Профілактика емоційного виснаження батьків. • 9. Відповіді на запитання учасників.

Мальнутриція – це фактор, який прямо визначає якість життя. У паліативній допомозі помилки в нутритивній підтримці можуть спричинити аспірацію, інфекційні процеси або рефідинг-синдром з фатальними наслідками. Щоб уникати ускладнень, необхідно своєчасно проводити скринінг та правильно вибирати метод харчування. На цьому заході ви розглянете сучасні доказові підходи до нутритивної підтримки дітей у клінічній та паліативній практиці. Ви навчитесь оцінювати ризики, обирати між ентеральним і парентеральним шляхами, вчасно розпізнавати дисфагію та працювати з альтернативними методами харчування. Окремо розглянете рефідинг-синдром, групи ризику його виникнення, методи профілактики і своєчасного виявлення. Після навчання ви знатимете, коли і як починати харчування, як мінімізувати ускладнення та як адаптувати нутритивну тактику до потреб паліативної дитини. • Вступ. Чому нутритивна підтримка – це клінічне лікування, а не “додаток” • Еволюція клінічного харчування: від емпіричного підходу до доказової медицини • Роль нутритивної підтримки в сучасній анестезіології, інтенсивній терапії та паліативній допомозі • Сучасне визначення нутритивної підтримки • Визначення нутритивної підтримки згідно з ESPEN • Цілі та форми нутритивної терапії • Мальнутриція – прихована епідемія • Поширеність мальнутриції у дітей: стаціонар, ВІТ, онкологія, паліативні пацієнти • Вплив нутритивного статусу на результати лікування • Фактори ризику нутритивної недостатності у дітей • Ранній скринінг: таблиці, шкали, прорахунки • Принцип «Якщо кишківник працює – використовуй його» • Фізіологічні переваги ентерального харчування • Порівняння ентерального й парентерального шляхів • Ранні терміни початку ентерального харчування у критично хворих дітей • Абсолютні та відносні протипоказання • Дисфагія – пряма загроза життю • Дисфагія як причина аспірації, пневмонії, нутритивного дефіциту • Групи високого ризику • Клінічні ознаки, які не можна ігнорувати • Альтернативні шляхи харчування. Розгляд клінічного кейсу • Рефідинг-синдром: тиха, але смертельно небезпечна загроза • Патофізіологія рефідинг-синдрому • Групи високого ризику • Клінічні прояви • Профілактика згідно з міжнародними рекомендаціями • Алгоритм безпечного відновлення харчування • Особливості нутритивної підтримки у дітей в паліативній допомозі • Відповіді на запитання

Цей курс допомагає перетворити невідкладну допомогу з набору окремих знань на зрозумілу командну дію. Учасники розберуть, як організувати перші хвилини при погіршенні стану пацієнта: хто оцінює ABCDE, хто викликає допомогу, хто готує дефібрилятор, кисень, венозний доступ, препарати та документи для передачі. Окремий акцент зроблено на клініках без реанімаційного відділення: курс не передбачає, що команда має інтенсивістські ресурси. Навпаки, він навчає працювати з реальним мінімумом – базовим обладнанням, чітким алгоритмом, візком невідкладної допомоги, чек-листами і вчасною ескалацією. Програма охоплює найважливіші сценарії, які мають бути відпрацьовані до автоматизму: зупинка серця, СЛР і дефібриляція; дихальні шляхи та гостра дихальна недостатність; анафілаксія; гіпотензія, шок, кровотеча і сепсис; судоми, кома, гіпоглікемія та токсичність. Після проходження курсу команда має отримати не лише теоретичне розуміння, а й готову логіку дій: як зібрати людей, як говорити вголос, як документувати подію, як контролювати час і як передати пацієнта так, щоб наступна команда отримала всю критично важливу інформацію. БПР: курс у процесі реєстрації. Кількість балів буде додана після внесення заходу до системи БПР. Програма заходу • Модуль 1 — Командний алгоритм ABCDE і виклик допомоги: оцінка Airway, Breathing, Circulation, Disability, Exposure; ролі в команді; тривожна кнопка або виклик 103; візок невідкладної допомоги; чек-лист; підготовка до передачі пацієнта. • Модуль 2 — Зупинка серця, СЛР і дефібриляція: розпізнавання зупинки кровообігу, якісні компресії, вентиляція, AED/дефібрилятор, безпечна робота з розрядом, мінімізація пауз і командна комунікація під час реанімації. • Модуль 3 — Дихальні шляхи і гостра дихальна недостатність: кисень, позиціонування, аспірація, маскова вентиляція, мішок Амбу, бронхоспазм, аспіраційний синдром, важка інтубація та сценарій «не можу інтубувати/не можу вентилювати». • Модуль 4 — Анафілаксія і гострі алергічні реакції: раннє розпізнавання анафілаксії, адреналін як препарат першої лінії, інфузія, бронхоспазм, моніторинг, повторна оцінка та рішення про переведення. • Модуль 5 — Шок, гіпотензія, кровотеча і сепсис: оцінка перфузії, венозний доступ, інфузійна терапія, контроль кровотечі, ранні ознаки сепсису, стартова антибактеріальна логіка, підготовка до транспортування. • Модуль 6 — Судоми, кома, глікемічні порушення і токсичність: безпечне положення пацієнта, бензодіазепіни при судомах, кома невідомої етіології, гіпоглікемія, кетоацидоз, антидоти, LAST-синдром і медикаментозна токсичність. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Розлади мислення є одним з основних психопатологічних синдромів у клінічній психіатрії та неврології, оскільки вони дають змогу диференціювати психотичний рівень порушень від афективних, тривожних чи органічних станів. Правильне оцінювання мислення під час клінічної бесіди має принципове значення для встановлення діагнозу, визначення рівня дезорганізації психічної діяльності пацієнта й оцінки потенційних поведінкових ризиків, тому важливо розуміти механізми формування порушень та їхнє клінічне значення в межах різних психічних і неврологічних патологій. На цьому заході ви розглянете нейробіологічні та психопатологічні основи мислення, сучасну класифікація формальних і змістовних розладів, а також особливості їхніх клінічних проявів. Ви проаналізуєте феномени, як-от марення, надцінні ідеї, обсесивні думки, розірваність мислення, інкогерентність, резонерство і тангенціальність. Також ви навчитеся проводити диференційну діагностику розладів мислення при шизофренії, афективних, тривожних та органічних розладах і засвоїте практичні алгоритми оцінювання мислення під час клінічної бесіди. Після навчання ви зможете точно оцінювати психічний статус пацієнта, своєчасно виявляти патологічні феномени мислення та проводити правильну диференційну діагностику. • Розлади мислення в клінічній практиці: визначення, класифікація та діагностичне значення. • Нейробіологічні й психопатологічні основи мислення: що порушується та як це проявляється. • Основні типи розладів мислення: формальні та змістовні порушення. • Клінічні феномени: марення, надцінні ідеї, обсесивні думки та їх диференціація. • Порушення структури мислення: розірваність, інкогерентність, резонерство, тангенціальність. • Диференційна діагностика розладів мислення при шизофренії, афективних, органічних та тривожних розладах. • Практичний алгоритм обстеження: як виявити розлади мислення під час клінічної бесіди. • Типові діагностичні помилки та когнітивні пастки лікаря. • Інтеграція результатів оцінювання мислення у клінічне рішення й тактику ведення пацієнта. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Врятувати життя — під силу кожному! Велика кількість громадян дізнаються про серцево-легеневу реанімацію, отримують навички та вивчають її особливості. Серцево-легенева реанімація — це складний комплекс дій, спрямований на усунення оборотних причин смерті та відновлення спонтанного кровообігу. Головний меседж ERC 2025 — «не лише відновити серце, а дати людині шанс на якісне продовження життя». Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • роль диспетчера МНС, наявності AED, поняття про оновлений ланцюг виживання • суттєві зміни у СЛР за різних обставин у дорослих • суттєві зміни у СЛР за різних обставин у дітей Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера