Заходи БПР — Урологія 2026

Ця сторінка містить лише екран входу до Google Форм і не надає доступу до опису, програми, спікерів, ціни чи інших матеріалів події. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Мета курсу: Удосконалення теоретичних знань з питань патофізіології, діагностики та лікування нетримання сечі та гіперактивного сечового міхура. Ознайомити учасників із сучасними клінічними рекомендаціями (EAU, AUA, NICE) та алгоритмами ведення пацієнтів. Підвищити клінічну компетентність у виборі оптимальної тактики лікування залежно від типу нетримання сечі, віку, статі та супутньої патології. Розібрати реальні клінічні випадки та поширені помилки в діагностиці й терапії. Надати практичні інструменти для щоденної роботи з пацієнтами, що мають ургентні та континенційні порушення. Результати навчання: Учасники курсу удосконалять теоретичні знання з питань патофізіології, діагностики та лікування нетримання сечі та гіперактивного сечового міхура. Ознайомляться із сучасними клінічними рекомендаціями (EAU, AUA, NICE) та алгоритмами ведення пацієнтів. Опанують практичні навички вибору оптимальної тактики лікування залежно від типу нетримання сечі, віку, статі та супутньої патології. Розберуть реальні клінічні випадки та поширені помилки в діагностиці й терапії. Отримають практичні інструменти для щоденної роботи з пацієнтами, що мають ургентні та континенційні порушення. Програма заходу • Вступ: Актуальність проблеми (епідеміологія, поширеність, вплив на якість життя); Стигматизація та затримка звернення пацієнтів; Фізіологія та патофізіологія; Нормальна функція нижніх сечових шляхів; Механізми континенції; Патогенез гіперактивного сечового міхура та нетримання. • Класифікація нетримання сечі; Стресове; Ургентне; Змішане; Рідкісні форми (неврогенне, післяопераційне, парадоксальне). • Діагностика; Клінічний алгоритм; Щоденник сечовипускань; Лабораторна діагностика (аналіз сечі, виключення ІСШ); Інструментальні методи: УЗД, уродинамічні дослідження; Оцінка якості життя. • Менеджмент: сучасні рекомендації (EAU, AUA): Консервативні методи, Модифікація способу життя., Поведінкова терапія, Вправи для м’язів тазового дна. • Фармакотерапія: Антимускаринові препарати; β3-агоністи, Комбінована терапія, Побічні ефекти та прихильність пацієнтів. • Особливі групи пацієнтів: Жінки після пологів та в менопаузі; Чоловіки після простатектомії; Пацієнти з неврологічною патологією; Особи похилого віку (поліпрагмазія, коморбідність). • Клінічні випадки: Нетримання після пологів, Ургентні симптоми у жінки середнього віку, Нетримання після радикальної простатектомії; Складний пацієнт із неврологічними розладами • Проходження тестового контролю Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

За участь у заході нараховується 6 балів БПР. Дата проведення: 10.09.2026. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Курс присвячений сучасним підходам до діагностики, диференційній діагностиці та тактиці ведення пацієнтів із протеїнурією та еритроцитурією 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Курс присвячений сучасним підходам до діагностики, диференційній діагностиці та тактиці ведення пацієнтів із протеїнурією та еритроцитурією. Протеїнурія та еритроцитурія — ключ до ранньої діагностики уражень нирок: ці лабораторні знахідки є важливими маркерами стану нефронів і сигналом можливих порушень у сечовидільній системі. Їх вчасне виявлення допомагає попередити розвиток хронічної ниркової недостатності. У межах курсу ви отримаєте практичні знання щодо інтерпретації аналізів сечі та побудови подальших дій: від збору матеріалу й визначення білка/крові до вибору обстежень, тактики ведення та моніторингу пацієнта. Програма заходу • 1. Білок у сечі: норма чи сигнал тривоги? • 2. Коли білок — це патологія • 3. Протеїнурія в аналізі: що робити далі? • 4. Протеїнурія: лікування і життя після діагнозу • 5. Крок за кроком: обстеження при еритроцитурії • 6. Пацієнт з еритроцитурією: тактика ведення та моніторинг • 7. Додаткові матеріали курсу • Іспит Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Ускладнення жовчнокам’яної хвороби можуть не лише суттєво погіршити стан пацієнта, а й становити пряму загрозу життю. Несвоєчасна діагностика або помилкова тактика лікування призводять до тяжких уражень печінки та підшлункової залози, септичних станів, перитоніту або поліорганної недостатності. Кожна помилка ускладнює командну взаємодію та збільшує ризики летальних випадків. Знання про ускладнення холелітіазу особливо важливі для лікарів, які працюють у приймальних відділеннях, відділеннях інтенсивної терапії, гастроентерології або хірургії, а також для лікарів первинної ланки. Навчальний захід «Жовчнокам’яна хвороба та її небезпечні ускладнення: тандем гастроентеролога і хірурга» буде присвячений вивченню ускладнень жовчнокам’яної хвороби, зокрема ролі холелітіазу як тригера гострого панкреатиту. Буде розглянутий патогенез міграції каменів та обструкції жовчних і панкреатичних проток. Учасники дізнаються про ризик розвитку раку жовчного міхура при хронічному холелітіазі та обґрунтовану роль лапароскопічної холецистектомії як єдиного методу профілактики біліарного панкреатиту. Окрема увага буде приділена сучасним клінічним рішенням для профілактики ускладнень та міждисциплінарній тактиці ведення таких пацієнтів. Цей захід допоможе лікарю впевнено діяти в разі гострих станів, пов’язаних із гепатобіліарною патологією. • Жовчнокам’яна хвороба як причина гострого панкреатиту (50–60% випадків). • Міграція каменів та обструкція жовчних проток і головної панкреатичної протоки: наслідки та загрози. • Ризик розвитку раку жовчного міхура за наявності холелітіазу. • Лапароскопічна холецистектомія як єдиний метод профілактики біліарного панкреатиту. • Профілактика ускладнень жовчнокам’яної хвороби: клінічні підходи та рішення. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Функціональні порушення тазового дна — поширена проблема серед жінок різного віку, особливо після пологів, гінекологічних втручань, а також у пері- та постменопаузальному періоді. І хоча ці стани часто суттєво погіршують якість життя, вони нерідко залишаються недооціненими. Своєчасне розпізнавання дисфункції та впровадження доказових, немедикаментозних методів лікування — це зона відповідальності реабілітолога, акушера-гінеколога, уролога та сімейного лікаря. Один із таких методів — електроміостимуляція (ЕМС). Це безпечна методика, яку можна застосовувати в амбулаторних і навіть домашніх умовах. Ігнорування функціонального стану м’язів тазового дна часто призводить до неуспішного лікування нетримання сечі, рецидивів після операцій, хронічного тазового болю та сексуальних дисфункцій. Знання про можливості ЕМС значно підвищує ефективність ведення таких пацієнток і допомагає уникнути зайвих втручань і стресових ситуацій. Навчальний курс «Метод електроміостимуляції у веденні пацієнток із дисфункцією тазового дна» буде присвячений вивченню методу електроміостимуляції та причин, чому він здобув рівень доказовості І-А згідно з європейськими рекомендаціями. Будуть розглянуті методи об'єктивного оцінювання м’язів тазового дна й алгоритми планування терапії. Окрема увага буде приділена реабілітації після пологів і гінекологічних операцій, а також можливостям застосування ЕМС в амбулаторній і домашній практиці. • електроміостимуляція як інноваційний підхід у неінвазивному лікуванні захворювань тазового дна; • доказова база: рівень доказовості І-А згідно з європейськими клінічними рекомендаціями; • об'єктивне оцінювання стану м'язів тазового дна у пацієнтки; • правильне планування процесу терапії, алгоритм прийняття клінічного рішення; • реабілітація м'язів тазового дна після пологів та оперативних втручань; • застосування електроміостимуляції в амбулаторній та домашній практиці. • Відповіді на запитання учасників

Післяпологові зміни промежини та тазового дна є поширеною причиною дискомфорту у пацієнток. За ними можуть стояти стресове нетримання, диспареунія та функціональні порушення без явного пролапсу. На цьому заході ви розберете, як відбирати пацієнток на реконструктивне лікування, коли доцільні кольпорафія, лабіопластика чи ліпофілінг, і як обирати обсяг втручання. Після навчання ви зможете краще оцінювати приховані дефекти тазового дна, приймати обґрунтовані рішення щодо тактики та зменшувати ризик післяопераційних ускладнень і повторних операцій. • Післяпологові скарги без явного пролапсу: як мислити хірургу. • Коли пацієнтка має симптоми, але пролапс візуально мінімальний або відсутній • Приховані дефекти тазового дна й перинеальної зони • Коли проблема функціональна, а коли анатомічна • Сучасна діагностика та відбір пацієнток на хірургічну корекцію. • Клінічний огляд та функціональне оцінювання • Показання до операції у разі мінімальних об’єктивних змін • Типові помилки первинної консультації • Хірургічна корекція післяпологових дефектів: що реально працює. • Вагінопластика й перинеопластика • Відновлення промежини після пологових травм • Корекція рубцевих деформацій • Комбіновані операції у разі післяпологових змін. • Корекція стресового нетримання сечі (СНС) + пластика тазового дна • Лабіопластика + вагінопластика • Ліпофілінг інтимної зони як частина реконструкції • Поєднані втручання за один етап: показання й обмеження • Пролапс і нетримання сечі: як не лікувати одне, ігноруючи інше. • Поєднання пролапсу зі стресовим нетриманням сечі • Коли потрібна одночасна корекція • Вибір тактики залежно від віку, пологів, тканин і симптомів • Ускладнення та недостатній клінічний ефект після операцій: як уникнути помилок? • Рецидив симптомів без рецидиву пролапсу • Біль, диспареунія, рубцеві деформації • Як мінімізувати ризики та правильно вести пацієнтку • Розбір клінічних кейсів. • Практичний алгоритм прийняття рішення. • Кого оперувати, кого спостерігати • Як обрати обсяг втручання • Як пояснювати прогноз пацієнтці • Післяопераційний супровід та профілактика рецидиву • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Аорта – це головний магістральний судинний стовбур. В її черевному відділі будь-яка діагностична помилка може мати критичні наслідки. Ультразвукова доплерографія дає змогу побачити структуру стінки, просвіт аорти, а також оцінити кровотік, турбулентність та гемодинамічні зміни в її гілках. Аневризми, тромбози, стенози та дисекції часто протікають безсимптомно, а завдяки УЗД можна виявити ці проблеми своєчасно. На цьому заході ви навчитеся застосовувати мультипараметричний підхід до оцінювання морфології та гемодинаміки у черевному відділі аорти, правильно обирати зрізи й інтерпретувати швидкісні параметри кровотоку. Ви розглянете типові помилки та реальні клінічні випадки. Після навчання ви будете впевнено проводити УЗД в пацієнта з болем у животі неясного генезу, в разі підозри на аневризму чи розшарування аорти, ішемію кишківника. Ви знатимете, як правильно оцінювати кровотік та вчасно скеровувати пацієнтів до судинного хірурга. • Вступ • Мета обстеження • Клінічне значення • Ембріогенез та анатомія аорти • Методика ультразвукового дослідження аорти • Підготовка пацієнта • Протокол сканування. Мультипараметричний підхід у дослідженні • Нормальна УЗ-картина • Патологічні зміни аорти • Аневризма аорти • Розшарування (дисекція) • Тромбоз/емболія • Атеросклероз • Васкуліти (Такаясу, гігантоклітинний) • Післяопераційні зміни/ендопротези • Вроджені аномалії (коарктація, персистуюча дуга) • Клінічні випадки • Типові помилки • Відповіді на запитання учасників

Травма печінки потребує швидких рішень, бо на старті визначається, чи потрібне консервативне ведення, ангіоемболізація або термінова операція. На цьому заході ви розберете сучасний шлях пацієнта від FAST-протоколу та КТ до damage control surgery, packing, Pringle maneuver і післяопераційного менеджменту у дорослих і дітей. Після навчання ви зможете швидко оцінювати тяжкість ушкодження, обирати між non-operative і оперативною тактикою та уникати типових помилок у веденні пацієнтів із тяжкою травмою печінки. • Сучасна класифікація травм печінки та первинне оцінювання пацієнта: • шкали тяжкості ушкоджень; • ATLS-підхід; • особливості гемодинамічного оцінювання у дорослих і дітей. • Тактика non-operative management, межі можливостей: • показання до консервативного ведення; • роль КТ з контрастуванням; • критерії переходу до операції. • Ендоваскулярні методи контролю кровотечі: • ангіографія та емболізація при травмі печінки; • місце гібридного підходу; • доступність методу в ургентних умовах. • Оперативне лікування – damage control surgery при тяжкій травмі печінки: • packing печінки; • Pringle maneuver; • тимчасовий гемостаз; • staged surgery та повторні ревізії. • Резекційні втручання та реконструктивна хірургія: • коли виправдана анатомічна/неанатомічна резекція; • травма магістральних судин і жовчних проток; • мультидисциплінарний підхід. • Післяопераційні ускладнення та їх менеджмент: • повторна кровотеча; • білома, жовчні нориці; • абсцеси, сепсис, печінкова недостатність. • Клінічні кейси – дорослий vs дитячий пацієнт: • розбір реальних сценаріїв; • відмінності тактики. • Розбір клінічних кейсів • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Ультразвукова діагностика органів калитки є методом вибору в разі більшості ургентних і планових станів: від синдрому гострої калитки до оцінювання причин чоловічого безпліддя. Правильна інтерпретація ультразвукових даних безпосередньо визначає клінічну тактику. Розуміння анатомо-фізіологічних особливостей, вікових норм, техніки сканування та принципів доплерографії дає змогу своєчасно виявити ургентні стани, як-от перекрут яєчка або травматичні ушкодження, та відрізняти їх від запальних чи доброякісних процесів. На цьому заході ви навчитеся проводити ультразвукове дослідження органів калитки, зокрема технічні аспекти сканування, стандартизований протокол обстеження й оцінювання нормальної ультразвукової анатомії. Ви дізнаєтесь, як інтерпретувати патологічні зміни: від варикоцеле та гідроцеле до пухлин яєчка і травматичних ушкоджень. Також ви розглянете можливості доплерографії, CEUS та еластографії, що дасть змогу підвищити точність диференційної діагностики. Після навчання ви зможете впевнено діяти як під час планових обстежень, так і в разі невідкладних станів, а також правильно оцінювати фактори чоловічого безпліддя. • Значення ультразвукової діагностики калитки. • Анатомо-фізіологічні особливості калитки: • будова калитки; • фізіологічні функції калитки; • вікові та індивідуальні особливості. • Показання до ультразвукового дослідження органів калитки. • Техніка проведення ультразвукового дослідження калитки. • Протокол дослідження: основні вимоги. • Нормальна ультразвукова анатомія та вимірювання (яєчко: придаток яєчка, сім’яний канатик, оболонки яєчка, кровоплин). • Вікові норми. • Патологічні стани та їхні ультразвукові ознаки: • варикоцеле; • гідроцеле; • перекрут яєчка; • епідидиміт та орхіт; • пухлини яєчка; • сперматоцеле та кісти придатка; • травма калитки; • пахова кила; • крипторхізм і педіатричні аспекти. • Доплерографія калитки: технічні параметри та інтерпретація. • CEUS та еластографія. • Диференційна діагностика синдрому гострої калитки. • Клінічні випадки. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Система фінансування амбулаторної допомоги в межах Програми медичних гарантій зазнає постійних оновлень. Вимоги Національної служби здоров’я України до закладів охорони здоров’я стають дедалі більш деталізованими та орієнтованими на контроль якості даних. У 2026 році амбулаторний пакет НСЗУ зазнав низки оновлень, що стосуються організації послуг, кадрового забезпечення, правил ведення електронної медичної документації та підходів до моніторингу. Для керівників закладів, медичних директорів, лікарів та фахівців, залучених до роботи з Програмою медичних гарантій, важливо не лише знати нормативну базу, а й розуміти практичну логіку функціонування амбулаторного пакета й механізми його фінансування. На цьому заході ви розберете принципи фінансування амбулаторної допомоги, структуру оплати пакета й сучасні вимоги до організації роботи закладу охорони здоров’я. Ви навчитеся вести електронні медичні записи, уникати помилок у кодуванні та реєстрації послуг в ЕСОЗ, а також розглянете чіткий взаємозв’язок між якістю документування й фінансовими надходженнями закладу. Після навчання ви зрозумієте логіку роботи амбулаторного пакета НСЗУ, зможете мінімізувати ризики фінансових втрат і покращити готовність закладу до моніторингів та аудитів. • 1. Логіка фінансування амбулаторної допомоги. Типові управлінські виклики для закладів охорони здоров’я. Основні зміни й акценти контрактування НСЗУ у 2026 році. • 2. Структура оплати амбулаторного пакета. Пріоритетні й базові амбулаторні послуги. Консультативні послуги, діагностичні тести і процедури в межах пакета. Вимоги до кадрового забезпечення. • 3. Робота з електронними медичними записами. Типові помилки у кодуванні та реєстрації послуг. Взаємозв’язок документації та фінансування. • 4. Типові порушення й помилки у роботі в межах амуклаторного пакета медичних послуг. • 5. Оновлення 2026 року: що змінилось у роботі з амбулаторним пакетом. • 6. Аналіз типових кейсів із практики. • 7. Відповіді на запитання учасників.

Впровадження нових настанов AHA 2026 змінює підходи до ведення гострої тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА), що визначає необхідність своєчасного оновлення знань. Перехід до нової класифікаційної парадигми (категорії A–E), акцент на ранній стратифікації ризику та інтеграція сучасних діагностичних і терапевтичних інструментів формують новий стандарт надання допомоги пацієнтам із ТЕЛА. З огляду на високу частоту критичних станів та необхідність прийняття швидких клінічних рішень, для анестезіологів це оновлення має особливе значення. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до діагностики і стратифікації ризику, зокрема використання шкал Wells, Geneva та алгоритму YEARS. Ви навчитесь користуватися POCUS як методом швидкого оцінювання функції правого шлуночка, а також побачите значення біомаркерів (тропонін, NT-proBNP, лактат) для прогнозування перебігу захворювання. Окрім цього, буде висвітлено патофізіологічне обґрунтування інтенсивної терапії, зокрема принципи гемодинамічної, вазопресорної та інотропної підтримки. Після навчання ви зможете інтегрувати оновлені рекомендації у щоденну практику та застосовувати стандартизовані алгоритми ведення пацієнтів із ТЕЛА. • Вступ та оновлена термінологія • Нова класифікаційна парадигма • Категорія E (Cardiopulmonary Failure) • Категорія D (Incipient Failure) • Діагностична стратегія і стратифікація ризику • Претестова ймовірність: використання шкал Wells/Geneva та алгоритму YEARS • POCUS в анестезіології: роль приліжкового УЗД серця як стандарту негайного оцінювання ПШ • Біомаркери: тропоніни (I/T) та NT-proBNP як індикатори міокардіального стресу. Роль лактату в прогнозуванні ранньої смертності • Патофізіологічне обґрунтування інтенсивної терапії • Гемодинамічна підтримка • Вазопресорна підтримка • Інотропна терапія • Респіраторна підтримка • Оновлена тактика реперфузійної терапії • Системний тромболізис (СТЛ) • Ендоваскулярні втручання (CDT/MT) • Хірургічна емболектомія • VA-ECMO • Фармакотерапія і вторинна профілактика • Антикоагулянтний старт • Перехід на НВАК (ПрОАК) • Take-home messages • Q&A

Placenta accreta spectrum (PAS) є одним із найбільш небезпечних ускладнень вагітності, що супроводжується високим ризиком масивної акушерської кровотечі. Своєчасне виявлення патологічної імплантації плаценти має вирішальне значення для прогнозу, оскільки дає змогу заздалегідь спланувати ведення вагітності, маршрут пацієнтки й підготовку до пологів. В умовах підвищення частоти оперативних втручань на матці актуальність проблеми PAS також зростає. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до формування груп ризику, класифікації та патогенезу placenta accreta spectrum. Ви навчитеся виявляти ультразвукові критерії діагностики PAS, зокрема оцінювання у В-режимі, доплерографію і застосування 3D-реконструкцій. Окрім цього, ви зможете диференціювати ультразвукові прояви залежно від ступеня інвазії (accreta, increta, percreta), а також засвоїте стратегії ведення складних клінічних випадків. Після навчання ви зможете підвищити точність ультразвукової діагностики, своєчасно ідентифікувати пацієнток групи ризику та впевнено планувати подальшу тактику ведення вагітності й пологів. • Формування групи ризику PAS: звідки чекати біду. • Основні поняття про PAS: класифікація, механізм виникнення, розвиток подій. • УЗ-критерії діагнозу PAS: від В-режиму до 3D-реконструкцій. • Спектр УЗ-проявів відповідно до ступеня патологічної імплантації. • Розбір стратегії 4 А для забезпечення доброго виходу PAS. • Розбір клінічних випадків PAS. • Технічні аспекти УЗ-дослідження при PAS. • Відповіді на запитання від учасників.

Правильне ранове покриття вирішує більше, ніж здається: воно може врятувати кінцівку, скоротити строки загоєння й зменшити ризик ускладнень. На заході ви дізнаєтеся про біологію ран, які покриття існують і як вони впливають на процес регенерації. Розглянете їхні властивості, сильні й слабкі сторони, зрозумієте, що вибирати в разі опіків, трофічних виразок, пролежнів чи синдрому діабетичної стопи. Після навчання ви зможете швидко визначати оптимальну стратегію закриття рани, уникати мацерації та інфекції, працювати з важкими випадками і впевнено застосовувати smart dressings та новітні технології. • Як мислить шкіра: біологія рани і вплив покриттів • Класифікація сучасних покриттів: від марлі до біоматриксів • Що, коли і куди накладати: вибір за фазою та глибиною ураження • Типові помилки: мацерація, інфекція, порушення регенерації • Реальні клінічні кейси: від легких до важких опіків • Інновації: smart dressings, сенсори, 3D-матриці • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Переднє середостіння – зона, де немає місця неточності. Тут проходять великі судини, нервові сплетення, трахея і перикард, тож неправильний перебіг операції може закінчитися серйозними ускладненнями. Необхідно досконало знати анатомію, вміти обирати правильний доступ та ефективно працювати в команді. На цьому заході ви навчитесь оцінювати співвідношення пухлини й навколишніх структур за КТ/МРТ, планувати медіастинотомії, стернотомії та відеоторакоскопічні втручання, а також приймати правильні рішення щодо доступу й підготовки пацієнта. Ви розглянете складні клінічні кейси, щоб точно знати, як уникнути помилок. Після навчання ви будете впевнено діяти у разі тимом, герміногенних пухлин, лімфом, ретростернальних зобів і метастатичних уражень середостіння. • Анатомічні особливості переднього середостіння: основні орієнтири для безпечного доступу. • Хірургічні доступи до середостіння: показання, переваги та обмеження різних підходів. • Технічні аспекти оперативних втручань: інструментарій, етапи операції, командна взаємодія. • Запобігання інтра- й післяопераційним ускладненням та їх лікування. • Тактика ведення пацієнтів з пухлинами переднього середостіння: від діагностики до післяопераційного нагляду. • Розбір клінічних випадків: аналіз реальних ситуацій, вибір оптимальної хірургічної стратегії, обговорення результатів. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.