Заходи БПР — Торакальна хірургія 2026

​Патологія судин шиї – поширена причина порушення мозкового кровообігу, що може призвести до серйозних ускладнень, наприклад інсульту. УЗД є базовим неінвазивним методом оцінювання стану екстракраніальних судин. Однак для достовірної діагностики необхідно вміти виводити анатомічно точні зрізи, знаходити основні орієнтири, налаштовувати параметри сканування, точно проводити вимірювання й оцінювати кровотік як якісно, так і кількісно. Брак технічних навичок та розуміння принципів доплерографії може призвести до діагностичних похибок, зокрема гіпердіагностики стенозів та гіподіагностики порушень кровотоку. Ми запускаємо серію майстер-класів з доплерографії судин голови та шиї. Навчальний захід «Доплерографія судин шиї. Соноанатомія та методика обстеження» є першим з цієї серії, і він буде присвячений вивченню цілей та показань до ультразвукового дослідження судин шиї та дуги аорти. Учасники ознайомляться з вимогами до проведення обстеження, а також з основними режимами сканування: В-режимом, кольоровим доплерівським картуванням і доплерівським скануванням. Детально розглядатиметься соноанатомія судин шиї відповідно до варіантів їхньої будови. Крім того, буде наданий чіткий алгоритм обстеження дуги аорти й приклади правильного оформлення протоколу. Окрема увага буде приділена типовим труднощам, діагностичним помилкам і способам їх усунення. • Мета ультразвукового обстеження судин шиї • Показання до проведення УЗД судин дуги аорти • Вимоги до проведення обстеження • .• Режими обстеження: В-режим, кольорове доплерівське картування і сканування • Соноанатомія судин шиї, варіанти будови • Методика обстеження судин дуги аорти й оформлення протоколу • Труднощі, помилки та шляхи їх подолання • Відповіді на запитання

​Перитонеальний канцероматоз (ПК) є важким ускладненням онкологічних захворювань, зокрема раку шлунка, яєчників та колоректального раку. Сучасні методи лікування, такі як циторедуктивна хірургія у поєднанні з гіпертермічною внутрішньочеревною хіміотерапією, демонструють значне покращення виживаності пацієнтів. Згідно з систематичним оглядом 2024 року (Efficacy of Cytoreductive Surgery (CRS) + HIPEC in Gastric Cancer with Peritoneal Metastasis: Systematic Review and Meta-Analysis), пацієнти з ПК від раку шлунка, які отримували CRS + HIPEC, мали медіану загальної виживаності 9,8–28,2 місяців порівняно з 4,9–8 місяців у групі, що отримувала лише паліативну хіміотерапію. Знання про показання до CRS та HIPEC, критерії відбору пацієнтів та сучасні протоколи лікування є важливими для лікарів різних спеціальностей. Недостатня обізнаність може призвести до марнування часу, коли хірургічне втручання ще потенційно ефективне, або до неправильного скерування пацієнта. Розуміння принципів післяопераційного спостереження та оцінки ефективності терапії також є необхідним для забезпечення оптимальних результатів лікування. Навчальний курс «Циторедуктивна хірургія (CRS) та HIPEC: сучасні стандарти та оптимізація лікування» буде присвячений вивченню сучасних стандартів застосування циторедуктивної хірургії та гіпертермічної внутрішньочеревної хіміотерапії у лікуванні перитонеального канцероматозу. Учасники розглянуть основні показання до цих методів та категорії пацієнтів, яким вони можуть бути рекомендовані. Буде детально проаналізована стратегія видалення уражень з урахуванням «золотих зон» циторедукції. Окрему увагу буде приділено вибору хіміопрепаратів для HIPEC і методології проведення процедури. Також розглядатимуться підходи до післяопераційного ведення пацієнтів, включно з ранньою реабілітацією та профілактикою ускладнень. У програму входить аналіз патогістологічних показників ефективності лікування, включаючи роль морфології та біомаркерів. Завершальна частина буде присвячена досвіду впровадження CRS та HIPEC в Україні та аналізу локальних клінічних результатів. • Актуальність CRS та HIPEC — показання та основні категорії пацієнтів. • «Золоті зони» циторедукції — стратегія хірургічного видалення уражень. • HIPEC: методологія та вибір хіміопрепаратів — оптимальні режими та препарати. • Післяопераційне ведення пацієнтів — рання реабілітація, контроль ускладнень. • Патогістологічна оцінка ефективності CRS та HIPEC — роль маркерів і морфологічного аналізу. • Впровадження CRS та HIPEC в Україні — досвід та перспективи. • Аналіз наших клінічних даних — виживаність, ускладнення, прогностичні фактори. • Відповіді на запитання учасників

Ожиріння серед хірургічних пацієнтів – вже не рідкість. Хворі з надлишковою масою тіла демонструють найвищий ризик ускладнень під час індукції, інтубації та екстубації. Ранні десатурації, складна анатомія та значний ризик обструкції вимагають від анестезіолога високого рівня майстерності, адже стандартні підходи тут можуть виявитись неефективними. На цьому заході ви отримаєте практичні інструменти для безпечної роботи з пацієнтами з ожирінням. Ви дізнаєтеся про правильне позиціонування й преоксигенацію, побачите техніку використання відеоларингоскопії та знатимете, як адаптувати алгоритми плану А–B–C–D. Ви навчитеся передбачати складні дихальні шляхи, оптимізувати вентиляцію та контролювати ризики навіть у ситуації «не можу інтубувати, не можу вентилювати». Після навчання індукція та інтубація у пацієнтів з ожирінням стануть передбачуваними й безпечними. • Вступ: чому пацієнти з ожирінням – група високого ризику • Поширеність ожиріння та його значення для анестезіології. • Чому саме дихальні шляхи є головною проблемою: дані міжнародних рекомендацій ASA, DAS, SAMBA. • Патофізіологічні механізми дихальних порушень при ожирінні • Зниження FRC, швидке виснаження кисневих резервів та рання десатурація при апное. • Рестриктивний тип вентиляційних порушень: роль маси грудної клітки й діафрагмальної компресії. • Підвищене робоче навантаження дихальних м’язів, збільшена потреба в O₂. • Ожиріння-асоційований гіповентиляційний синдром (OHS) та обструктивне апное сну (ОАС): ризики для індукції та відновлення. • Анатомічні зміни та сучасний підхід до прогнозування складних дихальних шляхів • Орофарингеальний простір: вплив жирової тканини на обструкцію та колапс. • Обмеження рухливості шиї та цервікоторакальних з’єднань. • STOP-BANG: клінічне оцінювання ОАС перед анестезією. • Чому Mallampati часто помиляється при ожирінні. • Формування індивідуального профілю ризику комплексно: анатомія + фізіологія + коморбідність. • Інструментальні методи оцінювання складних ДШ у пацієнтів з морбідним ожирінням • Роль ультразвуку для оцінювання верхніх дихальних шляхів: ширина м’яких тканин, предиктори важкої інтубації. • Сонографія для вибору місця крикотиреотомії при надлишкових м’яких тканинах. • Використання відеоларингоскопів як частина оцінювання та планування. • Позиціонування – фундамент успішної інтубації • Концепція оптимального вирівнювання осей дихальних шляхів. • Ramped position як стандарт при морбідному ожирінні. • Порівняння зі sniffing position. • Reverse Trendelenburg: вплив на FRC, сатурацію та гемодинаміку. • Практичні алгоритми позиціонування в операційній. • Оптимізація преоксигенації та максимальна оксигенація • Чому класична преоксигенація “3 хвилини” не працює при ожирінні. • Застосування CPAP/PEEP у преоксигенації. • High-Flow Nasal Oxygen (HFNO): подовження safe apnea time. • Апное-оксигенація під час індукції. • Тактики для пацієнтів з тяжким ОАС. • Алгоритми забезпечення прохідності дихальних шляхів: план А–B–C–D • Відеоларингоскопія як метод першої лінії: доказова база. • Коли обирати супраглоткові пристрої при ожирінні. • Awake fiberoptic: показання, підготовка, основні технічні моменти. • Командний підхід: інтеграція рекомендацій ASA, DAS, VORTEX. • Підготовка плану контролю ризиків перед індукцією. • Безпечна екстубація – найкритичніший етап • Критерії повного відновлення для пацієнтів з ожирінням. • Позиціонування під час екстубації: sitting, reverse Trendelenburg. • Post-extubation CPAP/NIV: профілактика обструкції та гіпоксії. • Специфіка у хворих з ОАС та OHS. • Постійний моніторинг та профілактика респіраторних ускладнень. • Клінічні кейси та розбір складних ситуацій • Прогнозовані важкі ДШ у пацієнтів з морбідним ожирінням. • Невдала відеоларингоскопія: алгоритм переходу на інші методи. • Сценарій «can’t intubate, can’t ventilate»: дії, вибір інструментів, роль ультразвуку. • Висновки та практичні рекомендації для щоденної роботи. • Q&A

Рентгенографія часто є першим методом візуалізації при ургентних станах, але схожі рентгенологічні зміни можуть свідчити про різні патології, від яких залежить подальша тактика лікування. На цьому заході ви навчитеся швидко інтерпретувати рентгенограми при набряку легень, ARDS, аспіраційних синдромах та інших невідкладних станах, проводити диференційну діагностику та уникати помилок, що затримують початок лікування. Після навчання ви зможете точно оцінити невідкладні рентгенологічні зміни легень, обирати правильну тактику ведення пацієнта та швидко надавати необхідну допомогу в критичних ситуаціях. • Набряки легень • Респіраторний дистрес-синдром новонароджених • Гострий респіраторний дистрес-синдром • Аспіраційна пневмонія у дорослих • Меконіальна аспірація у новонароджених • Утоплення • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Прищитоподібні залози часто не візуалізуються під час рутинного УЗД, а їх патологію можна сплутати з вузлом щитоподібної залози або лімфатичним вузлом. На цьому заході ви навчитеся знаходити прищитоподібні залози за анатомічними орієнтирами, оцінювати їх сонографічні ознаки при аденомі, гіперплазії, карциномі та кісті, а також проводити диференційну діагностику з іншими утвореннями шиї. Після навчання ви зможете впевнено локалізувати патологічно змінені прищитоподібні залози, використовувати доплерографію у складних випадках і правильно визначати подальшу тактику обстеження пацієнта. • Ультразвукова анатомія та топографія прищитоподібних залоз: • Ехо-будова нормальних прищитоподібних залоз та чи можна їх побачити при рутинному обстеженні • Варіанти кількості • Типове та атипове розташування • Фізіологія та патофізіологія прищитоподібних залоз: поняття про первинний, вторинний та третинний гіперпаратиреоз. • Коли і чому виникає гіпопаратиреоз? • Клінічна картина та лабораторна діагностика гіперпаратиреозу та гіпопаратиреозу. • Класифікація захворювань та сонографічна картина прищитоподібних залоз: • Гіперплазія • Аденома • Карцинома • Кіста • Коли треба «шукати» прищитоподібні залози та як це робити? • Ультразвукова диференційна діагностика: утворення прищитоподібної залози/вузол щитоподібної залози/лімфатичний вузол (ультразвукові критерії, роль доплерографії). • Складні випадки та помилки: розбір реальних клінічних кейсів. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Повномасштабна війна докорінно змінила профіль травматологічних пацієнтів у цивільних закладах охорони здоров’я України. Лікарні, які раніше не мали системного досвіду лікування бойових ушкоджень, сьогодні регулярно стикаються з вогнепальними, вибуховими та мінно-осколковими травмами, що характеризуються високою енергією ураження, масивним забрудненням та комбінованими пошкодженнями кісток, м’яких тканин і судин. Застосування традиційних алгоритмів цивільної травматології в таких умовах часто є недостатнім або помилковим і може призводити до тяжких ускладнень. На цьому заході ви дізнаєтеся про сучасні підходи до лікування бойової травми з акцентом на ортопластичну концепцію. Будуть висвітлені особливості бойових ушкоджень і типові помилки терапевтичних та хірургічних рішень, принципи радикального дебридменту відповідно до світових стандартів та його адаптація до умов обмежених ресурсів. Ви дізнаєтеся більше про роль апаратів зовнішньої фіксації як базису лікування, їх використання як тимчасового або кінцевого методу стабілізації, а також сучасні підходи до лікування кісткових і м’якотканинних дефектів. Після навчання ви зможете обґрунтовано приймати рішення щодо обсягу дебридменту, вибору методу стабілізації переломів, тактики закриття дефектів м’яких тканин і реконструкції кісткових дефектів. • Особливості бойової травми. Забруднення, енергія ураження, комбіновані ушкодження. Типові помилки у терапевтичних алгоритмах. • Дебридмент. Світові стандарти. Практична реалізація в умовах обмежених ресурсів. Коли «менше» – гірше, ніж «більше». • АЗФ як базис лікування. Стабільність фіксації. Максимально анатомічна репозиція. АЗФ як можливий кінцевий метод лікування. • Кісткові дефекти. Кістковий транспорт. Техніка Masqulet. • Дефекти м’яких тканин. • - VAC як підготовчий етап. • - М’язові клапті: gastrocnemius, soleus. • - Клапті на живлячій ніжці. • - Ортопластичний підхід. • Кейс-блок: показові клінічні випадки, головні рішення і результати. • Відповіді на запитання.

Регіонарна анестезія в педіатрії — більше не технічний елемент. Вона розглядається як основна складова якісного мультимодального знеболення. Її значення зростає на тлі сучасних вимог до безпечності, мінімальної інвазивності та скорочення термінів післяопераційного відновлення. Водночас у педіатрії існують обґрунтовані занепокоєння щодо потенційної нейротоксичності загальних анестетиків та їхнього впливу на розвиток центральної нервової системи. У цьому контексті локальні методи забезпечення знеболення дають змогу зменшити обсяг фармакологічного навантаження на організм дитини. Ефективне та безпечне застосування регіонарної анестезії вимагає від анестезіолога глибокого розуміння вікової анатомії, фармакокінетики місцевих анестетиків, особливостей візуалізації та прогнозування ризиків. Стандарти сучасної практики передбачають не лише володіння техніками спинномозкової, епідуральної чи каудальної анестезії, а й уміння адаптувати їх до клінічного контексту, користуючись можливостями ультразвукової навігації. Навчальний курс «Регіонарна анестезія у дітей: від анатомії до безпечної практики» буде присвячений вивченню сучасних підходів до регіонарної анестезії у педіатрії. Учасники розглянуть ключові анатомо-фізіологічні особливості дитячого організму, що впливають на вибір техніки та дозування. Детально будуть висвітлені фармакологічні властивості місцевих анестетиків у дітей, а також практичні аспекти виконання спинномозкової, епідуральної та каудальної анестезії. Окрема увага буде приділена застосуванню ультразвукової візуалізації під час виконання блокад та алгоритмам ведення можливих ускладнень. • Вступ і актуальність • Анатомо-фізіологічні особливості регіонарної анестезії у дітей • Фармакологія місцевих анестетиків у педіатрії • Техніка спинномозкової анестезії: показання, дозування, безпека • Епідуральна та каудальна анестезія: практичні аспекти • УЗ-навігація при блоках у дітей • Ускладнення та їх профілактика • Розгляд клінічних кейсів • Відповіді на запитання учасників

Ви лікуєте людей, а не хвороби. Особистість пацієнта є невіддільною частиною процесу лікування. Саме тому ефективна комунікація є важливою. Пацієнти, яких не чують або неправильно інформують, можуть порушувати режим лікування і ставати джерелом конфліктів. Терапевтичних протоколів недостатньо – важливо опанувати інструменти емпатійної взаємодії, активного слухання та структурованої консультації. Це навички, що знижують ризик юридичних претензій і професійного вигорання. На цьому заході ви дізнаєтеся, як побудувати пацієнтоорієнтовану консультацію за біопсихосоціальною моделлю, застосовувати активне слухання й емпатійні техніки NURSE, перевіряти розуміння пацієнтом інформації через Teach-Back, працювати з очікуваннями та формувати довіру, яка підвищує прихильність до лікування. Ви освоїте структуровану модель Calgary–Cambridge для менеджменту клінічної консультації, що дає змогу ефективно планувати розмову від початку до завершення. Після навчання ви зможете проводити консультації, де пацієнт відчуває себе комфортно, а ви – впевненими у точності передання інформації та контролі процесу лікування. Це допоможе мінімізувати конфлікти й покращити результати терапії. • Біопсихосоціальна модель взаємодії лікар–пацієнт. Пацієнтоорієнтований підхід як основа якісної медичної допомоги. • Встановлення контакту. Перші хвилини розмови: невербальні сигнали, представлення лікаря, формування позитивного першого враження. • Активне слухання та емпатія. Емпатійна відповідь за схемою NURSE (Naming, Understanding, Respecting, Supporting, Exploring) для дослідження емоцій пацієнта. • Зрозуміли правильно? Використання техніки Teach-Back як інструмента перевірки розуміння інформації пацієнтом. • Робота з очікуваннями пацієнта. Як виявляти й узгоджувати очікування пацієнта і сім’ї, запобігати конфліктам і непорозумінням. • Побудова довіри й партнерських стосунків. Практики комунікації для підвищення прихильності пацієнта до лікування. • Менеджмент клінічної консультації. Використання моделі Calgary–Cambridge для структурування розмови: від початку консультації до завершення і планування наступних кроків. • Відповіді на запитання • Обговорення матеріалу (презентації) • Оцінювання здобутих знань

Критичний стан із високою летальністю, де кожне рішення анестезіолога безпосередньо впливає на виживання пацієнта. Це не просто гіпотензія, а комплексна гемодинамічна катастрофа з порушенням перфузії, серцевого викиду та тканинної оксигенації. У реальній практиці саме анестезіолог часто стає ключовою ланкою у стабілізації пацієнта: від швидкої діагностики до вибору вазоактивної підтримки та тактики ведення. Головне завдання — не просто «підняти тиск», а відновити ефективну перфузію, не погіршивши стан міокарда і не загнавши пацієнта в ще глибшу декомпенсацію. Практично- та клінічно-орієнтований формат із фокусом на рішення, які реально працюють. Ключові особливості: • Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів • Без води — тільки доказові знання, що мають значення • До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику • Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги • Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця Програма заходу • Патофізіологія кардіогенного шоку: що насправді відбувається з гемодинамікою • Диференціація типів шоку: як не пропустити змішаний або гіповолемічний компонент • Роль ехокардіографії та базового моніторингу в прийнятті рішень • Інотропи та вазопресори: добутамін, норадреналін, адреналін: коли, кому і чому • Помилки у веденні: надлишкова вазоконстрикція, пізній старт інотропної підтримки, неправильна інфузійна тактика • Алгоритм дій при гострій декомпенсації: від операційної до ВІТ • Практичні сценарії: гострий ІМ, післяопераційна серцева недостатність, септичний пацієнт з кардіальною дисфункцією Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс: КТ серця і магістральних судин 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ На курсі «КТ серця і магістральних судин» ознайомимось: нормальна анатомія серцево-судинної системи та основні анатомічні варіанти розвитку, з якими можна зустрітися, а також кардіологічні проекції та їх діагностичне значення. Розглянемо патологію коронарних артерій та міокарда, тромбоемболію легеневих артерій (ознаки, інфаркт-пневмонія) та частковий аномальний дренаж легеневих вен. Окремо висвітлюватимуться нормальні розміри аорти та методи їх вимірювання, дилатація та аневризма аорти, а також гострий аортальний синдром. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Ультразвукова діагностика пухлин гепатопанкреатобіліарної зони є первинним і часто визначальним етапом онкологічного пошуку, оскільки УЗД у більшості випадків формує перше уявлення про наявність вогнищевих уражень печінки, жовчного міхура, жовчних проток і підшлункової залози. Від правильності інтерпретації залежить подальша діагностична та лікувальна стратегія. Важливо розуміти ультразвукову семіотику пухлин, оцінку васкуляризації, ознаки інвазії та обмеження методу, оскільки ці фактори визначають раннє виявлення онкопатології. На цьому заході ви засвоїте структурований підхід до УЗ-діагностики пухлин гепатопанкреатобіліарної зони з акцентом на базову семіотику, оцінку васкуляризації та визначення ознак злоякісності. Ви розглянете алгоритми первинної оцінки вогнищевих утворень печінки, патології жовчного міхура та жовчних проток, а також критерії місцевого поширення пухлинного процесу. Ви розберете показання до КТ, МРТ, МРХПГ, ЕУС і біопсії, а також принципи УЗ-навігації при інвазивних втручаннях. Після навчання ви зможете точно інтерпретувати ультразвукову картину пухлин гепатопанкреатобіліарної зони, розрізняти доброякісні та злоякісні процеси та визначати ознаки онкологічної настороженості. • Місце ультразвукового дослідження в діагностиці пухлин гепатопанкреатобіліарної зони. • Базова ультразвукова семіотика новоутворень. • Оцінка васкуляризації пухлин при доплерографії (периферичний і внутрішньопухлинний кровотік, артеріалізація, хаотична васкуляризація, зв’язок із магістральними судинами). • Новоутворення печінки: алгоритм первинної УЗ-оцінки (локалізація за сегментами, кількість вогнищ, розміри, зв’язок із судинами та жовчними протоками, ознаки інвазивного росту). • Доброякісні вогнищеві утворення печінки (прості кісти, гемангіома, фокальна нодулярна гіперплазія, аденома печінки: типові та атипові УЗ-ознаки). • Злоякісні пухлини печінки. • Жовчний міхур: поліпи, псевдополіпи та пухлинні ураження. • Пухлинна обструкція жовчних проток (ознаки механічної жовтяниці, рівень блоку, розширення внутрішньо- та позапечінкових проток, диференціація каменя, стриктури та пухлини) • Підшлункова залоза: можливості та обмеження УЗД. • Солідні новоутворення підшлункової залози. • Кістозні утворення підшлункової залози. • Ознаки місцевого поширення пухлин (судинна інвазія, компресія судин, ураження жовчних проток, лімфаденопатія, асцит, канцероматоз очеревини). • Коли УЗД недостатньо: показання до КТ, МРТ, МРХПГ, ЕУС та біопсії. • УЗ-навігація при пункційній біопсії пухлин печінки та підшлункової залози. • Клінічні кейси з практики. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Сучасний медичний заклад працює під постійним фінансовим тиском: обмежене фінансування, збільшення витрат, кадровий дефіцит, жорсткі вимоги платників та очікування пацієнтів. У таких умовах клінічна експертиза лікарів більше не гарантує фінансової стабільності закладу. Щоденні управлінські рішення мають прямий економічний ефект, проте без чіткого розуміння фінансових потоків і собівартості медичних послуг робиться безліч помилок. Цей захід створений як практичний освітній простір для лікарів і керівників підрозділів. Ви навчитеся читати фінансові показники без спеціальної економічної освіти, розуміти доходи і витрати, аналізувати ефективність підрозділів, планувати бюджет та аргументовано приймати управлінські рішення. Кожен блок супроводжується реальними кейсами з практики успішних лікарень та підрозділів, що робить знання прикладними й одразу застосовними. Після заходу ви зможете оцінювати фінансовий стан свого закладу, виявляти неефективні витрати і ризики, приймати обґрунтовані управлінські рішення й розсудливо планувати розвиток лікарні. • Облік доходів і фінансових потоків надходження за пакетами ПМГ. • Контроль дебіторки та грошових залишків. Облік витрат (Cost accounting). • Прямі й непрямі витрати. Розподіл витрат за центрами. Визначення драйверів витрат. • Облік обсягів медичних послуг (Outputs). Аналітика і звітність для керівника. План-фактний аналіз, аналіз відхилень. • Дашборди ефективності підрозділів. Інтеграція з управлінськими рішеннями. • Бюджетування та прогнозування. • Аргументи для переговорів з платником. • Оцінювання доцільності інвестицій та оптимізації процесів. • Розбір типових помилок та кейсів з практики. • Відповіді на запитання.

1. Відеолекція Пенсійне забезпечення медиків загальні положення та проблемні питання 2. Відеолекція Пільгова пенсія для медичних працівників: умови призначення, розрахунок та перерахунок 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Туберкульоз ЦНС – це складна ситуація, яка загрожує життю пацієнта. Але мікобактеріальну етіологію захворювання виявити складно. Неспецифічні симптоми, стерта клініка та схожість з вірусними чи грибковими менінгітами маскують основну причину, і без сучасних підходів до діагностики є висока ймовірність припуститися помилки. Опанування актуальних методів верифікації та раннього виявлення є важливим для будь-якого лікаря, що працює з неврологічною, інфекційною патологією або надає допомогу в разі невідкладних станів. На цьому заході ви побачите, як розпізнати туберкульозний менінгіт та інші форми ураження мозку навіть у разі нетипового перебігу. Дізнаєтеся, як правильно інтерпретувати результати ліквору, що означають зміни на МРТ і КТ, коли призначити GeneXpert та як уникати діагностичних пасток. Ви навчитеся будувати алгоритм обстеження у пацієнтів з ВІЛ-інфекцією та іншими імунодефіцитами, дисемінованим туберкульозом чи «лихоманкою неясного генезу». Після навчання ви зможете швидко виявляти туберкульоз ЦНС, обґрунтовано призначати обстеження і вчасно починати специфічне лікування. • 1. Вступ: поширеність, прогноз, групи ризику. • 2. Клінічні прояви та форми туберкульозу ЦНС: менінгіт, менінгоенцефаліт, абсцеси. • 3. Сучасні методи діагностики: нейровізуалізація (МРТ, КТ), дослідження ліквору, GeneXpert, мікробіологічна діагностика. • 4. Клінічні пастки та діагностичні маски. • 5. Диференційна діагностика туберкульозу ЦНС та інших інфекційних і неінфекційних уражень ЦНС. • 6. Алгоритми верифікації діагнозу, зокрема у пацієнтів з лікарською стійкістю. • 7. Аналіз клінічних випадків, інтерактивні обговорення. • 8. Відповіді на запитання учасників.

Пластика після схуднення – це мистецтво відновити форму там, де є тільки складні анатомічні задачі. На заході ви дізнаєтеся, як правильно планувати підтяжку після масивної втрати ваги, поєднувати різні оперативні втручання для максимального результату й уникати технічних труднощів. Розглянете нюанси роботи з надлишком шкіри, птозом тканин, асиметрією та наслідками попередніх втручань. Після навчання ви зможете впевнено консультувати пацієнтів після баріатрії чи значного схуднення, проводити підтяжку живота, рук, стегон, грудей або комплексний body lift із прогнозованим результатом. Ви знатимете, як уникати ускладнень, зменшувати ризики та гарантувати швидку й безпечну реабілітацію. • Які операції можна поєднати для кращого результату. • Консультація з пацієнтом: основні моменти для обговорення. • Передопераційне обстеження: на що зважати і як проводити діагностику. • Технічні аспекти операції: особливості методу й хірургічні нюанси. • Аугментація сідниць: збільшення та корекція під час підтяжки. • Післяопераційне ведення: успішна реабілітація та контроль результатів. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Впровадження нових настанов AHA 2026 змінює підходи до ведення гострої тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА), що визначає необхідність своєчасного оновлення знань. Перехід до нової класифікаційної парадигми (категорії A–E), акцент на ранній стратифікації ризику та інтеграція сучасних діагностичних і терапевтичних інструментів формують новий стандарт надання допомоги пацієнтам із ТЕЛА. З огляду на високу частоту критичних станів та необхідність прийняття швидких клінічних рішень, для анестезіологів це оновлення має особливе значення. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до діагностики і стратифікації ризику, зокрема використання шкал Wells, Geneva та алгоритму YEARS. Ви навчитесь користуватися POCUS як методом швидкого оцінювання функції правого шлуночка, а також побачите значення біомаркерів (тропонін, NT-proBNP, лактат) для прогнозування перебігу захворювання. Окрім цього, буде висвітлено патофізіологічне обґрунтування інтенсивної терапії, зокрема принципи гемодинамічної, вазопресорної та інотропної підтримки. Після навчання ви зможете інтегрувати оновлені рекомендації у щоденну практику та застосовувати стандартизовані алгоритми ведення пацієнтів із ТЕЛА. • Вступ та оновлена термінологія • Нова класифікаційна парадигма • Категорія E (Cardiopulmonary Failure) • Категорія D (Incipient Failure) • Діагностична стратегія і стратифікація ризику • Претестова ймовірність: використання шкал Wells/Geneva та алгоритму YEARS • POCUS в анестезіології: роль приліжкового УЗД серця як стандарту негайного оцінювання ПШ • Біомаркери: тропоніни (I/T) та NT-proBNP як індикатори міокардіального стресу. Роль лактату в прогнозуванні ранньої смертності • Патофізіологічне обґрунтування інтенсивної терапії • Гемодинамічна підтримка • Вазопресорна підтримка • Інотропна терапія • Респіраторна підтримка • Оновлена тактика реперфузійної терапії • Системний тромболізис (СТЛ) • Ендоваскулярні втручання (CDT/MT) • Хірургічна емболектомія • VA-ECMO • Фармакотерапія і вторинна профілактика • Антикоагулянтний старт • Перехід на НВАК (ПрОАК) • Take-home messages • Q&A

Гострі вірусні інфекції – найпоширеніша причина захворюваності серед дітей раннього віку. Бронхіти й пневмонії є найчастішими ускладненнями, тому своєчасна та правильна рентгенологічна діагностика в цій віковій групі має вирішальне значення, адже клінічна картина часто є неспецифічною. Водночас ризик швидкого прогресування ускладнень завжди є високим. На цьому заході ви розглянете анатомо-фізіологічні особливості дихальних шляхів у дітей раннього віку, які визначають характер перебігу запальних процесів у бронхах і легенях. Ви дізнаєтеся більше про класичні рентгенологічні ознаки гострих запальних неспецифічних захворювань, а також навчитесь інтерпретувати некласичні рентгенологічні картини, що потребують проведення диференційної діагностики з вадами розвитку легень та іншою патологією органів грудної клітки. Після навчання ви будете впевнено оцінювати рентгенологічні зміни при гострому бронхіті, бронхіоліті та пневмонії у дітей, своєчасно виявляти ускладнення і правильно формулювати рентгенологічний висновок. • Вступ. • Актуальність питання. • Класифікація гострих запальних неспецифічних захворювань бронхів та легень у дітей. • Показання до проведення рентгенологічних методів діагностики запальних захворювань бронхів та легень у дітей. • Рентгенодіагностика гострого бронхіту й бронхіоліту в дітей. • Рентгенодіагностика пневмоній у дітей. • Рентгенодіагностика ускладнень гострих запальних неспецифічних захворювань бронхів та легень у дітей. • Висновки.

1. Відеолекція Побудова довіри через слухання: -Техніка активного слухання -Мистецтво запитань: перехід від відкритих до закритих. «Болі» пацієнта та бар’єри: чому пацієнти відчувають незадоволення Конфліктологія для лікаря: причини та стадії розвитку конфлікту (від прихованої до інциденту). Алгоритм EVE (Explore, Validate, Explain): вирішуємо конфлікти правильно 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.