Заходи БПР для медсестер 2026

Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Обіг наркотичних та психотропних лікарських засобів у закладі охорони здоровʼя супроводжується високою юридичною відповідальністю. Навіть незначні порушення можуть мати серйозні правові та організаційні наслідки. В умовах воєнного стану, змін логістики й підвищеного навантаження на систему охорони здоров’я ризик значно зростає. На цьому заході ви дізнаєтеся про актуальні нормативно-правові вимоги щодо обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також практичні інструменти їх впровадження у щоденну діяльність закладу. Ви розглянете правила ведення облікової документації, вимоги до відповідального персоналу, порядок проведення інвентаризації, формування звітності й списання непридатних препаратів. Після навчання ви зможете мінімізувати регуляторні ризики під час ведення звітності та сформувати ефективну систему внутрішнього контролю. • Нормативно-правові акти, що встановлюють вимоги до ведення обліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. • Вимоги до персоналу, відповідального за ведення журналів обліку. • Форми журналів (книг) обліку. Законодавчі вимоги до ведення обліку підконтрольних речовин. Практичні поради та розгляд типових помилок. • Проведення інвентаризації підконтрольних речовин: фактичної, а не формальної. У яких випадках проводиться позапланова інвентаризація. • Звіряння фактичної наявності підконтрольних речовин з даними журналу обліку. • Подаємо обов’язкові звіти відповідно до новацій. Що таке недостовірні дані у звітах. Поради, які допоможуть уникнути помилок. • Як та коли списати непридатні наркотичні (психотропні) лікарські засоби (відходи). • Спеціальні вимоги до обліку наркотичних (психотропних) лікарських засобів, виготовлених із рослинної субстанції канабісу. Вимоги до зберігання документації з обігу підконтрольних речовин.

Складні розмови в медицині є щоденною реальністю. Вони виникають на перетині високої емоційної напруги, дефіциту часу та важливих клінічних рішень. Повідомлення діагнозу після КТ, обговорення несприятливого прогнозу чи взаємодія з агресивними родичами потребують не лише клінічної компетентності, а й структурованих комунікативних вмінь. Відсутність таких навичок призводить до ескалації конфліктів, втрати довіри, підвищення медико-правових ризиків і значного емоційного виснаження лікаря. На цьому заході ви навчитеся застосовувати структуровані протоколи ведення складних медичних розмов, зокрема алгоритм SPIKES для повідомлення поганих новин, а також підходи до деескалації конфліктних ситуацій і роботи з емоційними реакціями пацієнтів та їхніх родичів. Ви розглянете стратегії поведінки в конфліктах за Томасом Кілманом, протокол емпатичної взаємодії (Емоція – Валідація – Емпатична відповідь), а також практичні інструменти комунікації в разі ургентних станів чи термінальних стадій захворювань. Після навчання ви зможете впевнено структурувати складні розмови, знижувати рівень емоційної напруги в комунікації, підтримувати професійні межі та мінімізувати ризики конфліктів і скарг, водночас зберігаючи власну психологічну стійкість. • Поняття поганої новини в медичному контексті. Як методика повідомлення поганих новин може допомогти і лікарю, і пацієнту? • Повідомлення поганих новин: шестикроковий протокол SPIKES або як не розгубитися під час складної розмови? • 5 стратегій поведінки в конфліктах за Томасом Кілманом. • Догляд у кінці життя, повідомлення про смерть, кризові емоційні стани – практичні поради. • Пацієнт у складній ситуації: 6 правил спілкування. • Протокол ЕВЕ (Емоція – Валідація емоції – Емпатична відповідь). • Чого слід уникати, розмовляючи з розлюченими пацієнтами. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

Майстер-клас з аутоімунних захворювань у гастроентерології: тактика ведення 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Запрошуємо на майстер-клас, присвячений сучасним підходам у гастроентерології. У центрі уваги — аутоімунні захворювання шлунка, кишківника та печінки. На заході обговоримо: аутоімунний гастрит — діагностика та тактика ведення; аутоімунні захворювання печінки — як запідозрити та встановити правильний діагноз; загальні принципи лікування аутоімунних захворювань печінки; менеджмент пацієнтів із загостреннями виразкового коліту — як разом із пацієнтом пройти шлях до ремісії. Поглибте свої знання та практичні навички разом із експертами — до зустрічі на майстер-класі! Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Цей курс створено для керівників закладів, фахівців ПМД, департаментів та управлінь охорони здоров’я з метою: покращити розуміння ролі моніторингу та оцінки ПМД; змінити ставлення до моніторингу від «зовнішньої оцінки» до інструменту, який застосовується в роботі; сприяти використанню індикаторів ПМД для оптимізації роботи закладів ПМД, планування міських та обласних програм у сфері громадського здоров’я та охорони здоров’я. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Ерготерапія в педіатрії формує перехід від діагнозоорієнтованого до функціональноорієнтованого підходу, де головним результатом є реальна участь дитини у повсякденному житті. Використання моделі «дитина-середовище-заняття» (PEO) забезпечує структурований підхід і дає змогу системно оцінювати взаємодію факторів, що визначають функціонування. У такий спосіб ерготерапевтичні методи допомагають проводити ранню ідентифікацію функціональних порушень та формувати досяжні цілі лікування. На цьому заході ви розглянете сучасні принципи ерготерапії в педіатрії, функціональні зони активності дитини як об’єкт клінічного оцінювання, а також модель PEO як інструмент клінічного мислення. Ви засвоїте методи функціонального оцінювання, аналізу бар’єрів і ресурсів та планування втручань із формулюванням функціональних цілей. Окрім цього, ви навчитесь обирати ефективну стратегію лікування: відновлення, компенсація або адаптація. Після навчання вам буде простіше орієнтуватись на функціональний результат і якість життя дитини, точно оцінювати функціональні обмеження та ефективно інтегрувати ерготерапевтичний підхід у щоденну практику. • 1. Сучасні принципи ерготерапії в педіатрії. Роль ерготерапії в мультидисциплінарній команді. Функціональний підхід як основа втручання. Орієнтація на участь пацієнта у повсякденному житті. • 2. Функціональні зони активності дитини як об’єкт клінічного оцінювання. Самообслуговування (ADL). Гра як основна діяльність розвитку. Навчальна діяльність та участь у соціальному середовищі. • 3. Модель РЕО (Person–Environment–Occupation) як інструмент клінічного мислення. Компоненти моделі «дитина–середовище–діяльність». Взаємодія факторів та їхній вплив на функціонування. Пацієнтоцентричний підхід у плануванні втручань. • 4. Клінічне оцінювання як основа ерготерапевтичного втручання. Принципи функціонального оцінювання та вибір інструментів. Аналіз бар’єрів та ресурсів. Розбір клінічного випадку (відеокейс) з обговоренням. • 5. Планування ерготерапевтичного втручання. Формулювання функціональних цілей. Пріоритезація втручань. Вибір стратегій: відновлення, компенсація, адаптація. • 6. Адаптація середовища як основний інструмент підвищення функціональності. Ергономічні принципи. Середовище як фактор підтримки або обмеження функції. Вплив сенсорних та фізичних характеристик середовища. • 7. Практичні підходи до адаптації повсякденних середовищ дитини: ігровий простір, спальне місце, зона приймання їжі, освітнє середовище (школа/садок). • 8. Робота з родиною як складова ефективного втручання. Комунікація з батьками: принципи та підходи. Спільне визначення цілей і планування втручань. Інструменти супроводу (щоденники, рекомендації). Профілактика емоційного виснаження батьків. • 9. Відповіді на запитання учасників.

Онлайн-навчання для психологів, HR-фахівців, коучів, бізнес-тренерів, управлінців та інших фахівців, які працюють з людьми, командами й організаціями. Програма охоплює базові поняття, діагностику та практичний розвиток м’яких навичок. Учасники навчаються працювати з комунікацією, емоційним інтелектом, лідерством, критичним мисленням і адаптивністю — індивідуально, у командах та організаціях. Навчання поєднує коучинг, основи психології, психоосвіту, супервізію, роботу в групах, доказові підходи, фреймворки, опитувальники й тести для діагностики та розвитку навичок. Після завершення учасники отримають сертифікат обсягом 500 академічних годин зі спеціалізацією Soft Skills Coach Practitioner. Програма акредитована в Україні ГО «Незалежна асоціація психології та коучингу»; також планується акредитація в The CPD Certification Service, International Association for Quality Assurance in Pre-tertiary and Higher Education та European Quality Assurance Service for Educational Providers. Передбачені особиста підтримка куратора, Interactive Learning Workbook, Welcome-box, доступ до матеріалів, перегляд лекцій і практичних занять у записі. За бажанням практику можна розпочати під час навчання. Отримані інструменти можна застосовувати в індивідуальному консультуванні, командній роботі, корпоративному навчанні, фасилітації, менторстві та супроводі змін. Програма заходу • Тривалість: 12 місяців • Онлайн-навчання з будь-якої точки світу • Старт навчання: 05 жовтня 2026 • Академічних годин: 500 • 60% практики • 68 лекцій і 65* практичних занять з можливістю перегляду в записі • 16 модулів, включно з практикою в Zoom, інструментами, фреймворками та супервізією • Блок 1. Основи Soft Skills — 4 лекції, 2 практики • Блок 2. Методологія роботи — 4 лекції, 2 практики • Блок 3. Інструментарій — 6 лекцій, 3 практики • Блок 4. Основні Soft Skills — 6 лекцій, 3 практики • Блок 5. Психологічні основи • Особиста ефективність і тайм-менеджмент • Креативність і вирішення проблем • Емоційний інтелект • Стресостійкість і керування емоціями • Ефективна комунікація й емпатія • Критичне мислення • Самопрезентація та публічні виступи • Переговори та навички впливу • Лідерство та соціальна інтеграція • Growth Mindset (мислення зростання) • Діагностика та виявлення запиту • Авторські моделі та фреймворки діагностики • Розвиток та впровадження навичок • Планування та супровід • Візуалізація в роботі — скетч-ноутінг, інтелект-карти та арт-скрайбінг • Оцінка ефективності та презентація результатів • Базова структура взаємодії з клієнтом • Робота із запитом і діагностикою потреб • Формування ефективної взаємодії • Цілепокладання та логіка розвитку • Інтеграція методології • Моделі GROW і SMART • Логічні рівні мислення Р. Ділтса • ISSDP (Individual Soft Skills Development Plan) • Модель LeSTARLA — система оцінки навичок • Фреймворк «Фабрика м’яких навичок» • Метод Wardfridge • Супервізія та практична робота в групах Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Порушення випорожнення, дискомфорт у животі, випадкові знахідки при колоноскопії або тривожні симптоми — саме з такими ситуаціями лікар стикається у щоденній практиці при веденні пацієнтів із патологією товстої кишки. За цими скаргами можуть стояти як функціональні розлади, так і органічні зміни — від дивертикулів і поліпів до колоректального раку. Запрошуємо вас взяти участь у заході, де ми розглянемо ключові клінічні та практичні аспекти теми: ✅ Як інтерпретувати дивертикули: випадкова знахідка чи клінічна проблема ✅ Які поліпи мають онкологічний потенціал і що з ними робити ✅ Сучасні підходи до скринінгу та ранньої діагностики колоректального раку ✅ Як не пропустити “червоні прапори” у пацієнтів із кишковими симптомами ✅ Типові помилки у веденні пацієнтів із патологією товстої кишки Формат заходу поєднує сучасні наукові дані та практичні клінічні підходи, які можна одразу застосувати у роботі з пацієнтами. Ключові особливості: Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів Без води — тільки доказові знання, що мають значення До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Своєчасне розпізнавання ішемічних змін на ЕКГ є критично важливим для ранньої діагностики гострого коронарного синдрому та вибору правильної тактики ведення пацієнта. У щоденній клінічній практиці трапляються не лише класичні ЕКГ-прояви STEMI, а й мінімальні, атипові або неоднозначні зміни, які потребують глибокого розуміння патофізіології ішемії та чіткої інтерпретації електрокардіограми. Саме тому важливо вміти клінічно мислити в контексті ішемічних змін, оцінювати їхню значущість та швидко приймати рішення в умовах обмеженого часу. Особливу складність становлять випадки з БЛНПГ, синдромом Wellens, інфарктом правого шлуночка, псевдоішемічними змінами та non-STEMI. На цьому заході ви систематизуєте знання щодо патофізіології ішемії, ушкодження й некрозу міокарда, навчитесь аналізувати ЕКГ-ознаки та локалізувати інфаркт міокарда за відведеннями. Також ви дізнаєтеся, як диференціювати STEMI та non-STEMI, розпізнавати складні ішемічні патерни і засвоїте алгоритми дій у разі підозри на гострий коронарний синдром. Після навчання ви зможете оцінювати зміни на ЕКГ, уникати типових помилок інтерпретації та визначати подальшу тактику ведення пацієнта. • Анатомія коронарного кровопостачання та відповідність ЕКГ-відведень зонам міокарда • Патофізіологія ішемії, ушкодження та некрозу міокарда • ЕКГ-ознаки ішемії: інверсія зубця Т, депресія сегмента ST • ЕКГ-ознаки гострого ушкодження міокарда і STEMI • Патологічний зубець Q та ознаки некрозу • Локалізація інфаркту міокарда за ЕКГ • STEMI та non-STEMI: клінічні й електрокардіографічні відмінності • Особливі випадки: синдром Wellens, БЛНПГ, інфаркт правого шлуночка • Диференційна діагностика ішемічних змін та псевдоішемічних ЕКГ-патернів на прикладі клінічних кейсів • Алгоритм дій медичного працівника у разі підозри на гострий коронарний синдром • Відповіді на запитання учасників

Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) – одна з найпоширеніших і водночас найскладніших для ведення патологій у клінічній практиці. Важливо розглядати СПКЯ не лише як гінекологічну проблему, а як комплексний мультисистемний стан, що впливає на репродуктивне, метаболічне та психоемоційне здоров’я жінки. Сучасний підхід до СПКЯ передбачає міждисциплінарну взаємодію з ендокринологом, дієтологом, дерматологом, а за потреби й психотерапевтом. Завдяки такому формату роботи можна підвищити ефективність лікування, профілактувати ускладнення і зберігати високий рівень довіри пацієнтки до лікаря. На цьому заході ви отримаєте цілісне розуміння СПКЯ, дізнаєтеся про сучасні підходи до гормональної та інструментальної діагностики, а також про принципи індивідуалізованого ведення. Після навчання ви зможете впевнено орієнтуватись у клінічних ситуаціях, пов’язаних із порушеннями менструального циклу, безпліддям, гіперандрогенними станами й метаболічними порушеннями. Ви зможете обрати обґрунтовану тактику лікування, водночас зважаючи на репродуктивні плани пацієнтки й оцінюючи довгострокові ризики. • СПКЯ: сучасний погляд • Фенотипи СПКЯ • Гормональна діагностика СПКЯ • УЗ-діагностика та AMH при СПКЯ • СПКЯ та інсулінорезистентність • СПКЯ і репродуктивні плани пацієнтки • Контрацепція та ведення пацієнток без репродуктивних планів при СПКЯ • Психоемоційні аспекти СПКЯ • Клінічні кейси

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосування фундаментальних знань з нейроанатомії та нейрофізіології для інтерпретації клінічної картини. 2. Проведення диференційної діагностики між ураженнями центральної, периферичної та вегетативної нервової системи. 3. Алгоритмізація процесу визначення рівня ураження: від кори головного мозку до периферичного нерва та м’яза. 4. Розпізнавання та топічна інтерпретація ключових неврологічних синдромів (пірамідного, екстрапірамідного, мозочкового, сенсорних розладів). 5. Визначення локалізації ураження в стовбурі головного мозку на основі аналізу альтернуючих синдромів. 6. Топічна діагностика патологічних процесів на рівні спинного мозку (синдроми повного та часткового поперечного ураження, ураження передніх рогів). 7. Диференціація мононевропатій, поліневропатій, плексопатій та радикулопатій. 8. Формування діагностичної гіпотези для цілеспрямованого призначення параклінічних обстежень (МРТ, КТ, ЕНМГ). Питання, що розглядаються: Який алгоритм диференціації центрального та периферичного рухового нейрона? Як клінічно встановити рівень ураження стовбура головного мозку (середній мозок, міст, довгастий мозок)? Які клінічні ознаки дозволяють запідозрити ураження на рівні мозочка та його провідних шляхів? Як провести топічну діагностику сенсорних розладів (корковий, провідниковий, сегментарний, периферичний типи)? На основі яких симптомів проводиться диференційна діагностика уражень спинного мозку по поперечнику та поздовжнику? Які особливості клінічної картини уражень кінського хвоста (cauda equina) та мозкового конуса (conus medullaris)? Як, спираючись на клініку, відрізнити ураження плечового сплетення від корінцевого синдрому шийного рівня? Яка роль аналізу вищих мозкових функцій (афазія, апраксія, агнозія) в топічній діагностиці уражень кори головного мозку? Програма заходу • Тривалість заняття: 35:50 Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

МРТ відкриває доступ до того, що зазвичай приховано: хрящів, зв’язок, сухожиль та найменших структурних змін, які рентген чи КТ не показують. Але навіть найчіткіше зображення нічого не варте, якщо не знати, як його інтерпретувати. На цьому заході ви навчитеся відрізняти анатомічні особливості від патологій, розпізнавати ранні ознаки травм і дегенеративних змін та не пропускати гострі стани. Зрозумієте значення МРТ-ознак і побачите, як ці знання допомагають приймати швидші й точніші клінічні рішення. Після зустрічі ви дивитиметеся на знімки впевненіше, спілкуватиметеся з радіологами однією мовою та легше визначатимете, який стан потребує спостереження, а який – термінового втручання. • Анатомічні та вікові особливості • Основні нозологічні патології колінних та кульшових суглобів • Основні нозологічні патології гомілковостопних і плечових суглобів • Основні нозологічні патології ліктьових та променево-зап'ясткових суглобів • Алгоритм інтерпретації МРТ суглобів • Типові помилки в оцінюванні МРТ суглобів • Висновки

Лікарі здобудуть навички класифікації кропив’янки за етіологією та тривалістю, проведення диференційної діагностики між істинною кропив’янкою, уртикарним васкулітом, мастоцитозом і спадковим ангіонабряком. У програмі передбачено застосування провокаційних тестів, інтерпретацію лабораторних даних, виявлення «червоних прапорців», використання покрокових терапевтичних алгоритмів згідно з міжнародними рекомендаціями та раціональний вибір H1-антигістамінних препаратів ІІ покоління. Учасники опрацюють призначення терапії у складних клінічних випадках, зокрема із застосуванням омалізумабу та циклоспорину, корекцію супутніх станів, невідкладну допомогу при ангіонабряку з ознаками набряку гортані та підбір безпечної антигістамінної терапії для вагітних. Програма заходу • Заняття №1 • 02:07:35 • Патогенетичні механізми IgE-опосередкованої та неімунної (псевдоалергічної) кропив’янки. • Клінічна та гістологічна диференційна діагностика хронічної спонтанної кропив’янки й уртикарного васкуліту. • Діагностичний алгоритм для пацієнта з уперше виниклою кропив’янкою у віці після 40 років. • Показання, ризики та правові аспекти чотирикратного підвищення дози H1-антигістамінних препаратів ІІ покоління. • Роль фактора активації тромбоцитів у патогенезі та препарати, що впливають на цей шлях. • Ведення пацієнта з холодовою кропив’янкою, рефрактерною до стандартної терапії. • Діагностичні критерії та специфічні підходи до лікування спадкового ангіоневротичного набряку. • Механізм дії та місце омалізумабу в терапевтичному алгоритмі хронічної ідіопатичної кропив’янки. • Клінічне значення гельмінтозів у патогенезі хронічної кропив’янки та підходи до їх лікування. • Вибір антигістамінних препаратів ІІ покоління для лікування кропив’янки у вагітних згідно з категоріями ризику FDA. • Роль елімінаційної дієти, виключення гістамінолібераторів і продуктів з високим вмістом гістаміну. • Заняття №2 • Сучасні уявлення про патогенетичні механізми хронічної спонтанної кропив’янки та роль аутоімунних процесів. • Клінічні ситуації для розширеного лабораторного обстеження пацієнта. • Алгоритм діагностики та лікування індукованих кропив’янок: холодової, сонячної, дермографічної. • Критерії та терміни переходу на наступні кроки терапії згідно з гайдлайнами EAACI/GA²LEN/EDF/WAO. • Визначення оптимальної дози та тривалості застосування неседативних Н1-антигістамінних препаратів. • Місце омалізумабу та інших біологічних препаратів у лікуванні рефрактерної хронічної кропив’янки. • Ведення пацієнтів із кропив’янкою та супутнім ангіоневротичним набряком. • Доказові дані щодо ефективності дієтичних обмежень при хронічній кропив’янці. • Конспекти до занять. • Клінічні задачі до занять. • Опитування до курсу. • Тестування БПР до курсу. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосування валідованих шкал (RCRI, NSQIP MICA) для стратифікації периопераційного кардіального ризику. 2. Інтерпретація даних передопераційного обстеження, включаючи ЕКГ спокою, та визначення потреби у додаткових дослідженнях (ехокардіографія, стрес-тести). 3. Розробка алгоритмів ведення пацієнтів на подвійній антитромбоцитарній терапії (ПАТТ) та пероральних антикоагулянтах (ПОАК) в периопераційному періоді. 4. Визначення показань для направлення на доопераційну консультацію кардіолога. 5. Оптимізація фармакотерапії супутніх серцево-судинних захворювань (артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, хронічна серцева недостатність) перед плановим втручанням. 6. Тактика периопераційного призначення та титрування доз бета-адреноблокаторів, статинів та інгібіторів ренін-ангіотензинової системи. 7. Розпізнавання та принципи невідкладного менеджменту основних післяопераційних кардіальних ускладнень: гострий коронарний синдром, гостра декомпенсація серцевої недостатності, фібриляція передсердь. Які індекси кардіального ризику (наприклад, Lee’s Revised Cardiac Risk Index) є найбільш інформативними та валідованими в клінічній практиці? Як коректно оцінити функціональний резерв пацієнта в метаболічних еквівалентах (METs) і як цей показник впливає на подальшу периопераційну тактику? Коли доцільно відміняти та відновлювати прийом антикоагулянтів і антиагрегантів у пацієнтів перед ургентними та плановими операціями? Чи виправдана профілактична реваскуляризація міокарда перед плановими некардіальними операціями високого ризику? Як тип, тривалість та інвазивність хірургічного втручання модифікують рівень серцево-судинного ризику? Які особливості периопераційного ведення пацієнтів з імплантованими електронними пристроями (штучні водії ритму, кардіовертери-дефібрилятори)? Яка тактика ведення пацієнтів з неконтрольованою артеріальною гіпертензією в день оперативного втручання? Ключові положення та оновлення актуальних рекомендацій Європейського товариства кардіологів (ESC) щодо кардіоваскулярної оцінки та ведення пацієнтів при некардіальній хірургії. Програма заходу • Заняття — 36:50 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера