Заходи БПР для медсестер 2026

Інструментальний сетап є невіддільною складовою ефективності роботи операційної бригади. Від правильного підбору, структурування та організації інструментів безпосередньо залежать тривалість оперативного втручання, обсяг крововтрати й ризик інфекційних ускладнень. Операційна медична сестра виконує головну роль у підготовці до втручання, забезпечуючи безперервність процесу, оптимальний темп роботи і злагоджену командну роботу. Важливо знати не тільки стандартні набори, але й формувати клінічне мислення, щоб прогнозувати перебіг операції та діяти проактивно. У складних клінічних ситуаціях, зокрема в разі ускладнень або зміни тактики втручання, недоліки підготування сетапу можуть призводити до подовження тривалості анестезії та підвищення ризику для пацієнта. На цьому заході ви розглянете принципи формування раціонального інструментального сетапу відповідно до типу оперативного втручання, клінічної ситуації та доступних ресурсів. Ви опануєте підходи до швидкого аналізу операції перед підготовкою, концепцію мінімально достатнього набору, побудову сетапу з орієнтацією на критичні етапи втручання, а також інтеграцію інструментів та обладнання в єдиний робочий процес. Ви знатимете алгоритми дій у планових та ургентних ситуаціях, зокрема у разі інтраопераційних ускладнень, конверсії доступу та в умовах обмеженого часу. Після навчання ви зможете ефективно орієнтуватися в стандартних і нестандартних клінічних ситуаціях, забезпечувати своєчасне подання інструментів та адаптувати сетап відповідно до перебігу втручання. • Сетап як частина безпеки пацієнта. • Швидкий аналіз операції перед збором. • Мінімально достатній набір (концепція «lean сетапу»). • Побудова сетапу від критичних моментів. • Інструменти + обладнання = один процес. • Логіка роботи на столі. • Динамічний сетап під час операції. • Планові операції: що має бути «за замовчуванням». • Ургентні ситуації: збір за 5 хвилин. • Практичні інструменти для щоденної роботи. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Лікарі здобудуть навички диференційної діагностики соматоформних розладів та органічної соматичної патології, застосування валідизованих скринінгових шкал, виявлення маркерів хронічного психосоматичного розладу й біологічного виснаження, розпізнавання патернів соматизації психотравми, формулювання клінічного діагнозу відповідно до МКХ та розроблення плану обстеження пацієнта. Програма заходу • Лікарі здобудуть наступні навички: • Проводити диференційну діагностику між соматоформними розладами та органічною соматичною патологією у пацієнтів з досвідом бойового стресу. • Застосовувати валідизовані скринінгові шкали та опитувальники для оцінки рівня стресу, тривоги, депресії та соматизації. • Виявляти ранні клінічні та лабораторні маркери переходу гострої стресової реакції у хронічний психосоматичний розлад та біологічне виснаження. • Розпізнавати специфічні патерни соматизації психотравми (кардіальні, гастроентерологічні, неврологічні маски). • Формулювати клінічний діагноз відповідно до МКХ, враховуючи психосоматичний компонент захворювання. • Розробляти план обстеження пацієнта з підозрою на психосоматичну патологію, мінімізуючи ятрогенію та поліпрагмазію. • Які нейробіологічні механізми лежать в основі трансформації хронічного стресу в соматичну патологію та біологічне виснаження? • Як провести диференційну діагностику між конверсійними розладами, соматизованою депресією та іпохондрією у пацієнтів, що зазнали психотравми? • Які клінічні “червоні прапорці” дозволяють запідозрити психосоматичний генез соматичних скарг (напр., абдомінального болю, головного болю, кардіалгій)? • Які лабораторно-інструментальні методи є доцільними для виключення органічної патології та підтвердження діагнозу психосоматичного розладу? • В чому полягають особливості клінічної картини та діагностики психосоматичних розладів у різних категорій населення (військовослужбовці, ВПО, діти)? • Яка роль запальних процесів низької інтенсивності (low-grade inflammation) у патогенезі біологічного виснаження при тривалому стресі? • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Гострий інсульт – це невідкладний стан, коли кожна хвилина визначає обсяг незворотних ушкоджень мозку. Медсестри відіграють одну з головних ролей у веденні таких випадків: раннє сортування пацієнтів, стабілізація, моніторинг, підготовка до нейровізуалізації та інфузійної терапії, а також своєчасне повідомлення лікаря про зміни стану хворого. Від чіткості та послідовності дій залежить, чи встигнуть провести тромболізис у «терапевтичному вікні». На цьому заході ви опануєте алгоритми раннього розпізнавання інсульту (FAST/BE-FAST), базове неврологічне оцінювання, контроль життєво важливих параметрів та підготовку до тромболізису чи ендоваскулярного втручання. Ви дізнаєтеся про типові помилки та їх уникнення, безпечну інфузійну терапію, алгоритми тестування на дисфагію, профілактику ускладнень та організацію ефективного інсультного маршруту. Після навчання ви зможете швидко і впевнено реагувати на зміни стану пацієнта з гострим інсультом, правильно виконувати алгоритми оцінювання й моніторингу та підвищити ефективність інсультного протоколу у вашому закладі. • FAST/BE-FAST: раннє розпізнавання інсульту. • Ішемічний та геморагічний інсульт: основні відмінності для медсестри. • Перші 10 хвилин у приймальному відділенні (оцінювання ABC, сатурація, глюкоза, артеріальний тиск, базове неврологічне оцінювання, негайна маршрутизація за інсультним протоколом). • Контроль життєво важливих параметрів: • що контролюємо кожних 5–15 хв; • критичні межі та що робити у разі відхилень. • Підготовка до тромболізису та/або ендоваскулярного втручання та їх моніторинг. • Інфузомат: правила безпечної інфузійної терапії. • Алгоритм і критерії тесту на дисфагію. • Перше годування та профілактика аспірації. • Приймання медикаментів. • Профілактика пролежнів, контроль температури та гіпертермії. • Раптове погіршення стану пацієнта. • Типові помилки медсестринської практики. • Відповіді на запитання.

Рання діагностика уражень товстої кишки залежить від правильного вибору методу візуалізації. Сучасні стандарти скринінгу колоректального раку вимагають розуміння, коли доцільна відеоколоноскопія, а коли перевагу має КТ-колонографія. Якщо помилитись, можна пропустити поліпи й не виконати біопсію, коли вона потрібна. Алгоритми ESGE надають чіткі критерії тактики, отже їх потрібно впевнено застосовувати на практиці. На цьому заході ви отримаєте професійні інструменти для маршрутизації пацієнтів зі складними клінічними ситуаціями: FIT-позитивний результат, неповна колоноскопія, складна анатомія, неідеальна підготовка кишківника чи одночасне приймання антикоагулянтів. Ви навчитеся визначати показання до КТ-колонографії, оцінювати ризики й уникати типових помилок у виборі тактики. Після навчання ви зможете аргументовано визначати оптимальний діагностичний маршрут для кожної категорії пацієнтів та впевнено діяти згідно з ESGE-протоколами. • Роль колоноскопії у скринінгу колоректального раку: золотий стандарт у виявленні ранніх уражень. • Можливості відеоколоноскопії: оцінювання слизової, виявлення плоских уражень, біопсія, поліпектомія. • КТ-колонографія: принцип методу, переваги та обмеження (чутливість до дрібних поліпів, неможливість лікування). • Алгоритм вибору методу: FIT-позитивні пацієнти, неповна колоноскопія, високий анестезіологічний ризик, ASA ≥ III. • Рекомендації ESGE щодо якості ендоскопії: ADR, CIR, BBPS, час вилучення ендоскопа. • Підготовка кишківника. • Менеджмент пацієнтів на антикоагулянтах й антиагрегантах (ESGE 2021). • Клінічні приклади, рішення в реальних ситуаціях. • Підсумки та практичні рекомендації для щоденної роботи. • Вікторина. • Вступ. • Актуальність процедури. • Методика підготовки пацієнта. • Особливості укладки. • Техніка виконання. • Протоколи сканування. • Постпроцесинг КТ-зображень. • Висновки.

1. Відеолекція Неврологічні розлади в практиці лікаря первинної медичної допомоги: головний біль, порушення сну та запаморочення: І Розділ - «Посттравматичний головний біль: мігрень, ГБ напруги. Медикаментозно-індукований та інші види ГБ» Початкова оцінка та маршрут пацієнтів з посттравматичним головним болем. Супутні стани при ПГТБ. Червоні прапорці у пацієнта з головним болем. Діагностика та клінічні особливості мігрені та ГБН. Лікування головного болю при мігрені. Лікування головного болю напруги та цервікогенного головного болю. Інші підтипи посттравматичного головного болю. Медикаментозно-індукований головний біль. ІІ Розділ - «Первинні та посттравматичні порушення сну. Безсоння, обструктивне апное уві сні, синдром недостатнього сну. Парасомнії» Цілеспрямована оцінка сну Червоні прапорці. Фактори впливу. Препарати, що здатні порушувати сон. Критерії діагностики та лікування безсоння. Обструктивне апное та синдром недостатнього сну. Розлад циркадного ритму сну-неспання. Синдром неспокійних ніг. Парасомнії. ІІІ Розділ - «Головокружіння. Баротравма, доброякісне позиційне пароксизмальне запаморочення. Струс лабіринту, цервікогенне запаморочення» Початкова оцінка запоморочення. Запаморочення асоційоване з баротравмою. Доброякісне позиційне пароксизмальне головокружіння. Цервікогенне запаморочення. Струс лабіринту. 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

​Отримання венозного доступу є щоденним завданням медичного персоналу, однак у пацієнтів зі складним венозним доступом ця проста, на перший погляд, процедура нерідко перетворюється на справжню проблему. Багаторазові невдалі спроби катетеризації можуть затягнути початок інфузійної терапії та спричинити стрес і біль для пацієнта. Опанування ультразвукової візуалізації вен є важливою навичкою для медичних сестер. УЗ-навігаційна катетеризація дає змогу значно підвищити шанси успішного встановлення ПВК з першої спроби та зменшити дискомфорт для пацієнта. Цей спосіб особливо ефективний у людей з ожирінням, набряками, хронічною патологією судин чи в стані дегідратації. Застосування ультразвуку також знижує ризик ускладнень, як-от гематоми, екстравазації або флебіти. Такий рівень підготовки медичної сестри відповідає сучасним стандартам безпечної та якісної допомоги, орієнтованої на потреби пацієнта. Навчальний майстер-клас «Безпечний венозний доступ під УЗ-навігацією: покроковий алгоритм для медичних сестер» буде присвячений вивченню правил встановлення периферичного венозного доступу під ультразвуковою навігацією в пацієнтів зі складним венозним доступом. Ви дізнаєтесь, хто входить до груп ризику, які наслідки має неуспішна катетеризація та чому саме УЗ-навігація є оптимальним методом у таких випадках. Будуть розглянуті основи фізики ультразвуку, принципи формування зображення та особливості судинної візуалізації. Всі учасники навчаться працювати з апаратурою, обирати вену й катетер відповідно до ехоструктури та анатомічних особливостей. У програмі – детальний розгляд технік пункції в поздовжній і поперечній площинах. Також будуть представлені клінічні поради щодо візуалізації голки й уникнення поширених помилок. • Вступ: пацієнт зі складним периферичним венозним доступом (DIVA) – хто це і чому важливо про нього говорити? • Визначення поняття DIVA – Difficult Intravenous Access • Групи ризику: ожиріння, хронічні захворювання, паліативні пацієнти, набряковий синдром, пацієнти після багаторазових пункцій • Клінічне значення проблеми: наслідки повторних невдалих спроб катетеризації • Варіанти дій у разі DIVA та переваги ультразвукової навігації • Стандартні підходи: використання турнікета, теплові процедури, гравітація • Чому ультразвук: підвищення успішності першої спроби, зменшення кількості ускладнень, покращення досвіду пацієнта • Основи фізики ультразвуку • Принципи формування ультразвукового зображення • Поняття ехогенності, артефакти, розуміння глибини та роздільної здатності • Особливості судинної візуалізації • Основи роботи з ультразвуковою апаратурою • Типи датчиків: вибір оптимального для периферичного доступу • Налаштування глибини, посилення, частоти • Основні режими візуалізації: 2D, доплер (оглядово) • Вибір судини й катетера під ультразвуковим контролем • Критерії вибору вени: діаметр, глибина, компресія • Оцінювання прохідності судини, відсутність тромбозу • Вибір відповідного катетера за довжиною та калібром • Площини сканування й методики пункції • Площини сканування: поздовжня (in-plane), поперечна (out-of-plane) • Техніка встановлення ПВК в різних площинах • Переваги та недоліки кожного підходу • Візуалізація голки й контроль її позиції в реальному часі • Лайфхаки та клінічні кейси • Практичні поради щодо оптимізації техніки • Як уникати поширених помилок • Розгляд реальних випадків з клінічної практики: аналіз успішних та ускладнених ситуацій • Q&A-сесія

Відділення анестезіології та інтенсивної терапії є середовищем високої технологічної щільності, у якому безперервність життєво важливих функцій пацієнта безпосередньо залежить від роботи медичного обладнання. Сестринський персонал відділення інтенсивної терапії виконує провідну роль у первинному контролі інфузійних систем, моніторингових пристроїв, вакуумної апаратури й систем термоконтролю. Їхня технічна компетентність, уважність і здатність швидко ідентифікувати відхилення в роботі обладнання визначають безпеку пацієнта у критичних клінічних ситуаціях. На цьому заході ви сформуєте системний підхід до роботи з медичною апаратурою у ВІТ та операційній. Ви засвоїте структуровані алгоритми підготовки робочого місця, безпечної експлуатації інфузоматів і перфузорів, контролю вакуумних та аспіраційних систем, моніторингу технічних параметрів і профілактики найпоширеніших помилок. Також ви навчитеся підтримувати стабільну роботу обладнання в умовах високого навантаження. Після навчання ви зможете впевнено працювати з основними системами підтримки життєдіяльності, своєчасно розпізнавати технічні несправності, застосовувати алгоритми їх усунення та забезпечувати безперервність і безпеку лікувального процесу. • Робоче місце медсестри-анестезистки: що має бути готове до початку • Інфузомати, перфузори та шприцеві насоси: безпечна інфузія без помилок • Системи підігріву та зігрівання пацієнта: профілактика гіпотермії • Аспіратор, киснева й вакуумна система: обладнання, яке має працювати завжди • Моніторинг пацієнта: як розпізнати технічну проблему • Найчастіші технічні проблеми в роботі медсестри-анестезистки • Безпека пацієнта і профілактика помилок • Клінічні кейси • Підсумки та практичні матеріали

Рівень: Експерт. Термін реєстрації: 365 днів. Формат: Онлайн. Мова: Українська. Сертифікат: 5 балів БПР. Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Проводити диференційну діагностику екзантем на основі клініко-анамнестичних даних. 2. Інтерпретувати морфологію, локалізацію та еволюцію висипань для встановлення ймовірної етіології. 3. Застосовувати алгоритми для оцінки причинно-наслідкового зв’язку між прийомом лікарського засобу та появою екзантеми. 4. Визначати клінічні “червоні прапорці”, що вказують на розвиток тяжких шкірних побічних реакцій (SCARs), зокрема DRESS-синдрому. 5. Формулювати обґрунтований план обстеження пацієнта, включаючи лабораторні тести (загальний аналіз крові з формулою, біохімічні маркери). 6. Розробляти тактику ведення пацієнта: визначати показання до відміни препарату, призначати патогенетичну та симптоматичну терапію. 7. Надавати рекомендації щодо подальшого спостереження та профілактики медикаментозних реакцій. Програма заходу • Навчальна програма • Заняття • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Питання, що розглядаються: критерії розмежування вірус-асоційованої та медикаментозної екзантеми на основі клінічних і анамнестичних даних. • Роль лабораторних маркерів: еозинофілія, атипові лімфоцити, рівень печінкових трансаміназ. • Групи лікарських засобів, які найчастіше викликають макулопапульозні висипи. • Тактика ведення пацієнта з екзантемою на тлі прийому антибіотиків при встановленій вірусній інфекції, зокрема при інфекційному мононуклеозі. • Клінічні ознаки — предиктори розвитку DRESS-синдрому та інших тяжких шкірних побічних реакцій. • Підходи до топічної та системної терапії залежно від етіології та ступеня тяжкості. • Часовий лаг між прийомом препарату та появою висипу, специфічний для медикаментозної екзантеми. • Показання до проведення провокаційних тестів або шкірних алергопроб для підтвердження медикаментозної етіології. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Проводити диференційну діагностику між генералізованим тривожним розладом (ГТР), розладом із соматичними симптомами та панічним розладом. 2. Ідентифікувати соматичні маски тривоги (кардіологічні, гастроентерологічні, неврологічні) у пацієнтів первинної ланки. 3. Застосовувати клінічні критерії для верифікації діагнозу ГТР, оцінюючи тривалість, інтенсивність та вплив симптомів на функціонування. 4. Розпізнавати особливості соматизації у дітей та підлітків, враховуючи роль батьківської реакції у формуванні симптомів. 5. Застосовувати принципи психоедукації для роз’яснення пацієнтам психосоматичної природи їхніх скарг, підвищення комплаєнсу та аргументації скерування до психіатра. 6. Розуміти основи когнітивно-поведінкової терапії (КПТ) як першої лінії лікування та її роль у корекції дезадаптивної поведінки. 7. Ініціювати фармакотерапію антидепресантами групи СІЗЗС, враховуючи принципи титрування дози, очікувані терміни ефекту та побічні реакції. 8. Оцінювати ризики лікарських взаємодій (напр., СІЗЗС та аспірин) та організовувати міждисциплінарну співпрацю при лікуванні пацієнтів з коморбідною патологією. Питання, що розглядаються: які клінічні критерії дозволяють диференціювати генералізований тривожний розлад від фізіологічної тривоги та інших тривожних розладів; який діагностичний алгоритм слід застосовувати лікарю первинної ланки при веденні пацієнта з множинними соматичними скаргами без чіткої органічної причини; чи виключає наявність підтвердженої органічної патології діагноз ГТР як супутнього стану; які особливості соматичних проявів тривоги у дитячому та підлітковому віці; яка роль батьків у формуванні та підкріпленні соматизованих реакцій у дітей; які принципи психоедукації є найефективнішими для подолання стигматизації; які препарати є першою лінією фармакотерапії ГТР; у чому полягає механізм дії КПТ; як організувати безпечне лікування пацієнта з ГТР та коморбідною соматичною патологією. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронно-навчальний курс, зареєстрований у реєстрі заходів БПР 2026 року під №1024623. Зареєструватися та пройти курс можна з 18 березня 2026 по 31 грудня 2026. Курс проводиться в електронному форматі, що дозволяє учасникам проходити заняття у зручний для них час. Кожне заняття містить теоретичний матеріал, практичні знання та можливість для обговорення. Після завершення курсу учасники отримають сертифікати з 5 балами БПР, які підтверджують їхні нові знання та компетентності. Фінальне тестування допоможе оцінити рівень засвоєння матеріалу. До зазначення балів у сертифікаті допускаються слухачі, які дали 80% правильних відповідей на тестові запитання в електронній Google form. Сертифікат відправимо до 20 робочих днів після складання тестування та опублікуємо в особистому кабінеті. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Ерготерапія в педіатрії формує перехід від діагнозоорієнтованого до функціональноорієнтованого підходу, де головним результатом є реальна участь дитини у повсякденному житті. Використання моделі «дитина-середовище-заняття» (PEO) забезпечує структурований підхід і дає змогу системно оцінювати взаємодію факторів, що визначають функціонування. У такий спосіб ерготерапевтичні методи допомагають проводити ранню ідентифікацію функціональних порушень та формувати досяжні цілі лікування. На цьому заході ви розглянете сучасні принципи ерготерапії в педіатрії, функціональні зони активності дитини як об’єкт клінічного оцінювання, а також модель PEO як інструмент клінічного мислення. Ви засвоїте методи функціонального оцінювання, аналізу бар’єрів і ресурсів та планування втручань із формулюванням функціональних цілей. Окрім цього, ви навчитесь обирати ефективну стратегію лікування: відновлення, компенсація або адаптація. Після навчання вам буде простіше орієнтуватись на функціональний результат і якість життя дитини, точно оцінювати функціональні обмеження та ефективно інтегрувати ерготерапевтичний підхід у щоденну практику. • 1. Сучасні принципи ерготерапії в педіатрії. Роль ерготерапії в мультидисциплінарній команді. Функціональний підхід як основа втручання. Орієнтація на участь пацієнта у повсякденному житті. • 2. Функціональні зони активності дитини як об’єкт клінічного оцінювання. Самообслуговування (ADL). Гра як основна діяльність розвитку. Навчальна діяльність та участь у соціальному середовищі. • 3. Модель РЕО (Person–Environment–Occupation) як інструмент клінічного мислення. Компоненти моделі «дитина–середовище–діяльність». Взаємодія факторів та їхній вплив на функціонування. Пацієнтоцентричний підхід у плануванні втручань. • 4. Клінічне оцінювання як основа ерготерапевтичного втручання. Принципи функціонального оцінювання та вибір інструментів. Аналіз бар’єрів та ресурсів. Розбір клінічного випадку (відеокейс) з обговоренням. • 5. Планування ерготерапевтичного втручання. Формулювання функціональних цілей. Пріоритезація втручань. Вибір стратегій: відновлення, компенсація, адаптація. • 6. Адаптація середовища як основний інструмент підвищення функціональності. Ергономічні принципи. Середовище як фактор підтримки або обмеження функції. Вплив сенсорних та фізичних характеристик середовища. • 7. Практичні підходи до адаптації повсякденних середовищ дитини: ігровий простір, спальне місце, зона приймання їжі, освітнє середовище (школа/садок). • 8. Робота з родиною як складова ефективного втручання. Комунікація з батьками: принципи та підходи. Спільне визначення цілей і планування втручань. Інструменти супроводу (щоденники, рекомендації). Профілактика емоційного виснаження батьків. • 9. Відповіді на запитання учасників.

Аналіз газів крові є одним із найважливіших інструментів оцінки стану критично пацієнта. Проте правильна інтерпретація показників кислотно-лужного стану, оксигенації та вентиляції нерідко викликає труднощі навіть у досвідчених клініцистів. Вміння швидко та правильно інтерпретувати результати дослідження дозволяє не лише оцінити тяжкість стану пацієнта, а й своєчасно виявити загрозливі порушення дихання, оксигенації та кислотно-лужного балансу. Захід включатиме розбір реальних клінічних випадків, типових помилок інтерпретації та практичних алгоритмів, які допоможуть швидко й впевнено аналізувати гази крові у щоденній роботі. Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • механізми розвитку метаболічних і респіраторних ацидозів та алкалозів, принципи компенсації порушень кислотно-лужного стану • покроковий алгоритм аналізу газів артеріальної крові • визначення порушень кислотно-лужного балансу • розпізнавання респіраторних та метаболічних розладів, оцінювання ефективності оксигенації та вентиляції • клінічне застосування результатів дослідження для прийняття рішень у невідкладних станах та інтенсивній терапії • розбір реальних клінічних випадків, типових помилок інтерпретації та практичних алгоритмів Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

· Сучасна роль центрального венозного доступу в клінічній практиці · Класифікація центральних венозних доступів · Клінічні показання та обґрунтування вибору ЦВК · Принципи безпечної та ефективної роботи з ЦВК · Профілактика ускладнень та стандарти догляду · Імплантовані порт-системи та особливості роботи з голкою Губера · Аналіз клінічних кейсів і типових помилок · Ключові висновки та інтеграція знань у практику

1. Відеолекція Психологічні аспекти розладів харчової поведінки в медичній практиці: діагностика, взаємодія, супровід: Лекція 1 РХП у медичній практиці: як розпізнати і не пропустити Що таке розлади харчової поведінки: клінічні та психологічні аспекти Основні типи РХП: анорексія, булімія, компульсивне переїдання Ранні та приховані ознаки РХП у пацієнтів Нормалізовані симптоми: коли проблема маскується під здоровий спосіб життя Групи ризику серед пацієнтів Медичні та психологічні наслідки РХП Лекція 2 Комунікація з пацієнтами з РХП: як говорити, щоб не нашкодити Особливості мислення пацієнтів з РХП Бар’єри у взаємодії: опір, недовіра, мінімізація проблеми Як коректно піднімати тему харчування і ваги Формулювання, які можуть посилювати РХП, і їх альтернативи Побудова довіри та терапевтичного контакту Мотивація пацієнта до лікування та комплаєнс Лекція 3 Мультидисциплінарний підхід і роль медика Біопсихосоціальна модель розладів харчової поведінки Роль лікаря, психолога, психіатра та інших спеціалістів Коли і як направляти пацієнта до психолога або психотерапевта Межі компетенції медика у веденні РХП Типові помилки у роботі з пацієнтами з РХП Взаємодія з родичами пацієнта Розбір клінічних випадків 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Алергічний контактний дерматит (АКД) у дітей часто маскується під інші дерматози та призводить до діагностичних помилок і неефективного лікування. Поширення топічних препаратів, антисептиків та адгезивних матеріалів у педіатричній практиці суттєво підвищує ризик контактної сенсибілізації, особливо у пацієнтів із хронічними захворюваннями. Своєчасне розпізнавання АКД має принципове значення для запобігання хронізації процесу, зниження інтенсивності симптомів і покращення якості життя дитини. На цьому заході ви зможете краще зрозуміти сучасні уявлення про патогенез і клінічні прояви АКД у дітей, опануєте алгоритм диференційної діагностики та навчитесь обґрунтовано застосовувати патч-тестування відповідно до вікових особливостей. Також ви проаналізуєте клінічні кейси, щоб на реальних прикладах навчитись обирати оптимальну тактику ведення та принципи документування і динамічного спостереження. Після навчання ви зможете своєчасно ідентифікувати АКД у дітей, уникати гіпер- та гіподіагностики, підвищити точність встановлення причинно-значущих алергенів і впроваджувати індивідуалізовані профілактичні та лікувальні стратегії. • Алергічний контактний дерматит у дітей: складнощі діагностики. Епідеміологічні тенденції у педіатричній практиці. Вікові особливості шкіри дитини та їхній вплив на перебіг АКД. • Патч-тестування у дітей: показання та особливості проведення. Підбір панелі алергенів як критичний етап діагностики. • Алгоритм клінічного мислення в разі підозри на АКД. • Документування та план подальшого спостереження. • Клінічні кейси з практики: типові сценарії (локалізовані ураження, рецидивний перебіг, атипові форми й маски АКД). Аналіз помилок та альтернативних діагнозів. Обговорення тактики ведення. • Комунікація лікаря як інструмент точної діагностики. Структурований збір алергологічного анамнезу. Запитання, які допомагають виявити тригер. Робота з батьківськими очікуваннями. Формування прихильності до елімінаційної тактики. • Відповіді на запитання.

Цей курс допомагає медичному працівнику впевнено працювати з цифровими інструментами без втрати головного: безпеки пацієнта, конфіденційності, якості медичного запису і професійної відповідальності. Учасники розберуть, як вести електронну документацію, працювати з персональними даними, використовувати КЕП, організовувати телемедичну взаємодію, уникати кіберризиків і критично ставитися до підказок штучного інтелекту. Навчання побудоване навколо реальних ситуацій: помилка в електронному записі, доступ колеги до чужого акаунта, пересилання результатів у месенджері, телемедична консультація без належної ідентифікації, фішинговий лист, використання ШІ для чернетки пояснення пацієнту або резюме клінічного випадку. Кожна тема завершується практичним правилом: що робити, що не робити і що обов'язково документувати. Мета — сформувати у медичних працівників практичну цифрову грамотність, достатню для безпечної щоденної роботи з електронними медичними даними, цифровими документами, телемедициною, кібергігієною та інструментами ШІ без прив'язки до конкретної МІС. Після курсу учасник зможе пояснити, які цифрові дії медичного працівника мають клінічні, юридичні та етичні наслідки; відрізняти коректний електронний медичний запис від небезпечного, неповного або неконтрольованого запису; дотримуватися базових правил роботи з персональними даними пацієнтів; безпечно використовувати КЕП та електронні документи в межах своєї ролі; розпізнавати типові кіберризики в медичному середовищі; проводити телемедичну взаємодію; критично використовувати ШІ як допоміжний інструмент; діяти при цифровій помилці або інциденті. Практична користь: робота лише під власним обліковим записом, блокування екрана під час відсутності на робочому місці, безпечна передача медичних даних, перевірка ідентичності пацієнта, відповідальне використання КЕП, захист ключів і кодів підтвердження, належне повідомлення про цифрові помилки та інциденти, безпечне використання ШІ й наявність резервного плану на випадок цифрового збою. Матеріали: PDF-шпаргалка «10 правил цифрової безпеки медичного працівника», чеклист телемедичної консультації, алгоритм дій при цифровій помилці або інциденті, пам'ятка «Що можна і чого не можна давати ШІ», міні-постер для робочого місця «Пароль, КЕП, екран, дані». Програма заходу • Практична цифрова безпека без прив'язки до конкретних МІС • Модуль 1 — Цифрова медицина як зона клінічної відповідальності • Урок 1. Чому цифрова компетентність стала обов’язковою • Урок 2. Ролі, доступи і принцип мінімальної необхідності • Модуль 2 — Електронний медичний запис • Урок 3. Якісний електронний запис • Урок 4. Помилки, виправлення і версійність • Модуль 3 — Персональні дані та конфіденційність • Урок 5. Що саме захищаємо • Урок 6. Передача інформації без шкоди • Модуль 4 — КЕП та електронні документи • Урок 7. КЕП як професійна дія, а не формальність • Урок 8. Електронний документ і доказовість запису • Модуль 5 — Кібергігієна в клініці • Урок 9. Типові атаки на медичне середовище • Урок 10. Робоче місце без зайвого ризику • Модуль 6 — Телемедицина і дистанційна взаємодія • Урок 11. Що можна і чого не можна вирішувати дистанційно • Урок 12. Безпечна дистанційна комунікація • Модуль 7 — ШІ в медичній практиці • Урок 13. Що ШІ може робити безпечно • Урок 14. Чого не можна віддавати ШІ • Урок 15. Людина залишається відповідальною Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Статини є базою ліпідознижувальної терапії, але в ліпідології рішення вже визначаються не лише самим рівнем ЛПНЩ, а й абсолютним ризиком, супутніми станами та необхідною глибиною зниження атерогенних частинок. На цьому заході ви розберете, коли достатньо монотерапії статинами, коли потрібна рання комбінована терапія, як обирати стартову стратегію та що робити при виникненні побічних ефектів. Після навчання ви зможете впевнено планувати ліпідознижувальну терапію та ефективно вести пацієнтів високого та дуже високого ризику. • Що змінилося в сучасній ліпідології: від концентрації ЛПНЩ до кумулятивної експозиції атерогенних ApoB-вмісних частинок, оцінки Lp(a) та пожиттєвого ризику. • Чому статини залишаються фундаментом профілактики серцево-судинних подій: доказова база, очікуване зниження ЛПНЩ та зв’язок між величиною зниження і клінічною користю. • Різниця між «призначити статин» і «досягти цілі»: інтенсивність терапії, абсолютний ризик, контроль відповіді та прихильності до лікування. • Місце статинів серед сучасних ліпідознижувальних засобів: езетиміб, інгібітори PCSK9, інклісіран і бемпедоєва кислота; коли потрібна рання комбінована терапія. • Коли статину недостатньо: дуже високий ризик, гострий коронарний синдром, сімейна гіперхолестеринемія, значне відхилення від цільового ЛПНЩ та резидуальний ризик. • Популярні міфи: «статини руйнують печінку», «викликають деменцію», «будь-який біль означає непереносимість», «натуральні альтернативи безпечніші» та «нові препарати зробили статини непотрібними». • Практичний алгоритм: як обрати стартову стратегію, що перевіряти після призначення, як діяти при скаргах і як оцінити користь та ризики. • Розбір клінічних кейсів • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Відповіді на запитання учасників • Оцінювання набутих знань

Гігієна рук — проста дія з великим ефектом. Чисті руки залишаються найефективнішим методом профілактики внутрішньолікарняних інфекцій. Незважаючи на простоту, саме цей крок часто визначає, чи отримає пацієнт безпечну медичну допомогу. На заході ми поговоримо про те, як перетворити гігієну рук на невід’ємну частину повсякденної клінічної практики — автоматичну, свідому та контрольовану. Ви отримаєте: Чіткі алгоритми гігієни рук відповідно до міжнародних і національних стандартів. Практичні підходи до навчання та аудиту. Інструменти для підвищення ефективності інфекційного контролю. Приєднуйтесь до заходу, щоб зробити гігієну рук інструментом безпеки у вашому закладі. Програма заходу • Сучасні стандарти: огляд актуальних міжнародних та національних рекомендацій з гігієни рук • Навчання гігієні рук: розглянемо найпоширеніші помилки серед медичного персоналу, їхні наслідки, практичні підходи до навчання, тренування і контролю навичок у щоденній роботі • Мотивація та поведінкові зміни: як сформувати культуру чистих рук Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Контакт із кров’ю чи іншими біологічними рідинами в операційній потребує чітких і негайних дій. Навіть незначне зволікання або помилка збільшує ризик професійного інфікування. На цьому заході ви розберете покроковий алгоритм дій при аварійних ситуаціях, принципи оцінки ризику, правила постконтактної профілактики та оформлення документації відповідно до сучасних стандартів інфекційного контролю. Після навчання ви зможете впевнено діяти в перші хвилини після контакту з біологічним матеріалом і захистити себе від професійних ризиків. • Професійні ризики медичних працівників в операційному блоці • Основні фактори професійного інфікування. • Найпоширеніші виробничі травми. • Біологічні ризики в операційній. • Фактори, що підвищують ризик зараження. • Біологічні рідини: що становить реальну небезпеку? • Потенційно небезпечні біологічні рідини. • Шляхи передачі гемоконтактних інфекцій. • ВІЛ, вірусні гепатити В і С. • Оцінка ступеня ризику після контакту. • Аварійні ситуації: причини, види та фактори ризику • Уколи та порізи гострими інструментами. • Потрапляння біологічного матеріалу на шкіру та слизові. • Пошкодження засобів індивідуального захисту. • Найчастіші причини аварійних ситуацій. • Алгоритм екстрених дій при контакті з біологічним матеріалом • Покроковий алгоритм дій. • Обробка місця контакту. • Дії при різних видах аварійних ситуацій. • Типові помилки медичного персоналу. • Постконтактна профілактика: сучасні рекомендації • Показання до проведення ПКП. • Терміни початку постконтактної профілактики. • Медичне обстеження та лабораторний контроль. • Подальше спостереження за працівником. • Документування та розслідування аварійних випадків • Алгоритм повідомлення про аварійну ситуацію. • Оформлення документації. • Реєстрація та аналіз інциденту. • Коригувальні та запобіжні заходи. • Профілактика професійного інфікування: міжнародні та національні стандарти • Стандартні запобіжні заходи. • Засоби індивідуального захисту. • Безпечне поводження з гострими медичними виробами. • Вимоги національних і міжнародних рекомендацій. • Практичні кейси та моделювання аварійних ситуацій • Розбір практичних ситуацій. • Відпрацювання алгоритмів дій. • Аналіз типових помилок. • Самооцінка готовності персоналу до аварійної ситуації. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань