Заходи БПР — Рентгенологія 2026

Складні розмови в медицині є щоденною реальністю. Вони виникають на перетині високої емоційної напруги, дефіциту часу та важливих клінічних рішень. Повідомлення діагнозу після КТ, обговорення несприятливого прогнозу чи взаємодія з агресивними родичами потребують не лише клінічної компетентності, а й структурованих комунікативних вмінь. Відсутність таких навичок призводить до ескалації конфліктів, втрати довіри, підвищення медико-правових ризиків і значного емоційного виснаження лікаря. На цьому заході ви навчитеся застосовувати структуровані протоколи ведення складних медичних розмов, зокрема алгоритм SPIKES для повідомлення поганих новин, а також підходи до деескалації конфліктних ситуацій і роботи з емоційними реакціями пацієнтів та їхніх родичів. Ви розглянете стратегії поведінки в конфліктах за Томасом Кілманом, протокол емпатичної взаємодії (Емоція – Валідація – Емпатична відповідь), а також практичні інструменти комунікації в разі ургентних станів чи термінальних стадій захворювань. Після навчання ви зможете впевнено структурувати складні розмови, знижувати рівень емоційної напруги в комунікації, підтримувати професійні межі та мінімізувати ризики конфліктів і скарг, водночас зберігаючи власну психологічну стійкість. • Поняття поганої новини в медичному контексті. Як методика повідомлення поганих новин може допомогти і лікарю, і пацієнту? • Повідомлення поганих новин: шестикроковий протокол SPIKES або як не розгубитися під час складної розмови? • 5 стратегій поведінки в конфліктах за Томасом Кілманом. • Догляд у кінці життя, повідомлення про смерть, кризові емоційні стани – практичні поради. • Пацієнт у складній ситуації: 6 правил спілкування. • Протокол ЕВЕ (Емоція – Валідація емоції – Емпатична відповідь). • Чого слід уникати, розмовляючи з розлюченими пацієнтами. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

Онлайн-навчання з будь-якої точки світу з живими практиками та підтримкою куратора. Програма призначена для психологів, психотерапевтів, психіатрів, коучів, лікарів, соціальних працівників, бізнес-консультантів та інших фахівців, які працюють з людьми або прагнуть професійно розвиватися в цій галузі. Навчатися можна з нуля, навіть без вищої освіти психолога. Учасники ознайомляться з основами Еріксонівського та класичного гіпнозу, а також опанують інструменти когнітивної, екзистенціальної та проективної гіпнотерапії, техніки регресивного й прогресивного гіпнозу. Навчання має практичний формат і допомагає розвинути навички релаксації, саморегуляції, встановлення довірчих стосунків із клієнтами, роботи зі зміненими станами свідомості та проведення онлайн-консультацій. Передбачені особистий кабінет на онлайн-платформі, живі практики, чат технічної підтримки, чат із куратором, інтервізії та доступ до матеріалів після завершення навчання. Після атестації учасники можуть отримати сертифікат компанії «Гіпнотерапевт» або «Гіпнокоуч», свідоцтво про підвищення кваліфікації з 6 кредитами ECTS від ВНЗ та UpPro School, а також свідоцтво на 180 балів БПР для медичних працівників після додаткового тестування. Доступна розстрочка навчання. Гарантія повернення коштів діє протягом 14 днів з початку курсу. Програма заходу • Старт навчання: 20 жовтня 2026 року. • Тривалість навчання: 3 місяці. • 34 уроків і практик наживо протягом 12 тижнів, 160 годин. • 180 академічних годин. • + 18 годин додаткових практик з куратором психологом-гіпнологом. • + 9 бонусних уроків від спікерів UpPro School. • + 2 групові супервізії по 50 хвилин з гіпнологом протягом навчання. • Модуль №1: Основи гіпнозу. • Модуль №2: Індукції гіпнозу. • Модуль №3: Терапевтичні техніки гіпнозу. • Модуль №4: Робота з клієнтами. • Модуль №5: Гіпнокоучинг. • Модуль №6: Застосування гіпнотерапії у клінічній практиці. • Модуль №7: Конструювання гіпнотерапевтичної сесії. • Бонусна лекція №1: Про вегетативну нервову систему. • Бонусна лекція №2: Що таке НЛП. Основи базової комунікації. • Бонусна лекція №3: Гіпнотерапія кПТСР. • Бонусна лекція №4: Гіпнотерапія+КПТ: інтегративний підхід. • Бонусна лекція №5: Робота з проблемами у стосунках з іншими та із собою. • Бонусна лекція №6: Регресивний гіпноз: вступ. • Бонусна лекція №7: Гіпнотерапія зайвої ваги. • Бонусна лекція №8: Гіпнотерапія залежностей. • Бонусна лекція №9: Як правильно вести базу карток клієнтів та взаємодіяти з ними. • Усі лекційні заняття в записі. • Доступ до матеріалів після закінчення навчання. • Мова викладання: українська. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Респіраторно-синцитіальна інфекція залишається однією з провідних причин тяжких респіраторних захворювань у дітей раннього віку, причому захворювання може підступно починатись як звичайний нежить, згодом прогресуючи до загрозливого ураження нижніх дихальних шляхів. Захід призначений для педіатрів, сімейних лікарів та лікарів, які стикаються з веденням респіраторних інфекцій у дітей. Головна ідея — дати практичний підхід до раннього розпізнавання, ведення та профілактики РСВ-інфекції з фокусом на клінічні рішення. Приєднуйтесь, щоб впевнено приймати клінічні рішення при веденні дітей з РСВ-інфекцією — від першого огляду до профілактики у групах ризику. Захід орієнтований на щоденну практику та реальні клінічні ситуації. Сучасно, практично, evidence-based! Ключові особливості: теми «тут і зараз», доказові знання, тривалість до 2 годин, перевірені експерти та онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • Актуальність РСВ-інфекції: сезонність і групи ризику. • Клінічний перебіг РСВ-інфекції: від перших симптомів до ознак загрозливого стану. • Діагностика: кого і коли доцільно тестувати на РСВ, роль додаткових обстежень. • Показання до госпіталізації пацієнтів, включно з дітьми без тяжкого перебігу на момент огляду. • Ознаки погіршення стану та тактика спостереження. • Принципи лікування: які препарати обґрунтовані, а яких варто уникати. • Профілактика РСВ-інфекції Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Дистанційна участь із доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Після проходження курсанту буде видано сертифікат та нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «невідкладна (екстрена) медична допомога». Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Онлайн курс PRO: комунікацію як інструмент 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Hard skills у медичній практиці — основа професійної діяльності лікаря, але для якісного пацієнт-орієнтованого менеджменту важливу роль відіграють soft skills. Діалог між лікарем і пацієнтом — це вміння правильно побудувати комунікацію, критично оцінити отриману інформацію та пояснити складні терміни. Під час курсу розглядаються ключові аспекти взаємодії з пацієнтами: технічні та нетехнічні навички в роботі лікаря, роль комунікації для комплаєнсу, побудова діалогу зі «складним пацієнтом», а також як інструмент teach-back покращує дотримання медичних рекомендацій. У результаті учасники отримують практичні алгоритми спільного прийняття рішень із пацієнтом, дієві поради для щоденної роботи та комунікативні підходи до пацієнтів різних поколінь. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Даний курс БПР присвячений темі вторинної артеріальної гіпертензії. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники навчаться ідентифікувати клінічні маркери («червоні прапорці») вторинної артеріальної гіпертензії на етапі первинного огляду та застосовувати валідні скринінгові протоколи для виявлення пацієнтів групи ризику. Учасники опрацюють інтерпретацію результатів лабораторних досліджень: реніну, альдостерону, кортизолу, метанефринів та їх співвідношень. У програмі передбачено проведення диференційної діагностики між ренопаренхіматозною, реноваскулярною та ендокринною гіпертензіями, а також формулювання клінічного діагнозу згідно з актуальними класифікаціями. Учасники розглянуть розробку індивідуалізованих планів лікування для пацієнтів з первинним альдостеронізмом, феохромоцитомою та синдромом Кушинга. Курс охоплює вибір оптимальної тактики медикаментозної терапії, визначення показань до хірургічного лікування, оцінку ефективності проведеного лікування та корекцію терапевтичної стратегії на основі об’єктивних критеріїв. Програма заходу • Заняття 1 • Які клінічні ознаки є абсолютними показаннями для скринінгу на вторинну АГ? • Який оптимальний діагностичний алгоритм при підозрі на первинний гіперальдостеронізм? • Як коректно інтерпретувати співвідношення альдостерон/ренін на тлі прийому різних груп антигіпертензивних препаратів? • Диференційна діагностика феохромоцитоми: які біохімічні маркери є найбільш чутливими та специфічними? • Які методи візуалізації (КТ, МРТ, сцинтиграфія) є методом вибору при різних типах ендокринних гіпертензій? • Реноваскулярна гіпертензія: критерії відбору пацієнтів для ендоваскулярного лікування. • Особливості медикаментозної терапії вторинних АГ: вибір препарату в залежності від етіології. • Тактика ведення пацієнтів з резистентною АГ: коли поглиблено шукати вторинну форму? • Які орфанні причини вторинної АГ (коарктація аорти, синдром Ліддла) не можна пропустити в клінічній практиці? • Тактика ведення пацієнта після хірургічної корекції причини вторинної АГ: чи потрібна подальша антигіпертензивна терапія? • Заняття 2: Вторинна гіпертензія: коли і в кого шукати причину підвищеного артеріального тиску • Які групи пацієнтів підлягають обов’язковому скринінгу на вторинну артеріальну гіпертензію? • Клінічні ознаки та фенотипові особливості пацієнтів з ендокринними гіпертензіями (первинний альдостеронізм, феохромоцитома, синдром Кушинга). • Алгоритм діагностики реноваскулярної гіпертензії: коли запідозрити та які методи обстеження застосувати? • Диференційна діагностика гіпертензії у молодих пацієнтів: від коарктації аорти до моногенних форм. • Резистентна та рефрактерна артеріальна гіпертензія: як виключити вторинні причини? • Роль синдрому обструктивного апное сну (СОАС) у розвитку та прогресуванні артеріальної гіпертензії. • Які лабораторні та інструментальні методи є “золотим стандартом” у діагностиці різних форм вторинної АГ? • Особливості медикаментозної терапії при різних типах вторинних гіпертензій. • 01:55:22 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Розуміння основ КТ та МРТ. Оптимальний вибір методу нейродіагностики в залежності від патології. Інтерпретація даних КТ головного мозку, КТ-ангіограм судин голови та шиї. Вміння диференціювати послідовності МРТ: T1, T2, FLAIR, T1 після гадолінію, DWI, карта ADC, GRE. Здатність ідентифікувати патологію, що часто зустрічається, й яку виявляють за допомогою МРТ головного мозку. Вміння призначати та розуміти дані, отримані при проведенні магнітно-резонансної ангіографії та магнітно-резонансної венографії. Програма заходу • Основи нейровізуалізації • Основи комп’ютерної томографії • Зображення КТ головного мозку в нормі • Оптимальне застосування КТ голови без контрастування (приклади) • КТ головного мозку з контрастом (приклади) • КТ-ангіограма судин голови та шиї. Норма та приклади патології. • Перфузійна КТ • Ішемічний інсульт на КТ. Розвиток інсульту погодинно. • Види внутрішньочерепних крововиливів на КТ • Види вклинення головного мозку на КТ • Пухлини на КТ головного мозку без та з контрастуванням • Гідроцефалія на КТ. Синдром Хакіма-Адамса • Базові поняття: МРТ • Послідовності МРТ: T1, T2, FLAIR, T1 після гадолінію, DWI, карта ADC, GRE (на прикладах норми та різноманітної патології) • МРА – магнітно-резонансна ангіограма, МРТ шиї із пригніченням сигналу від жиру, МРВ – магнітно-резонансна венограма. Норма і патологія • Заняття — 02:13:15 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Ви лікуєте людей, а не хвороби. Особистість пацієнта є невіддільною частиною процесу лікування. Саме тому ефективна комунікація є важливою. Пацієнти, яких не чують або неправильно інформують, можуть порушувати режим лікування і ставати джерелом конфліктів. Терапевтичних протоколів недостатньо – важливо опанувати інструменти емпатійної взаємодії, активного слухання та структурованої консультації. Це навички, що знижують ризик юридичних претензій і професійного вигорання. На цьому заході ви дізнаєтеся, як побудувати пацієнтоорієнтовану консультацію за біопсихосоціальною моделлю, застосовувати активне слухання й емпатійні техніки NURSE, перевіряти розуміння пацієнтом інформації через Teach-Back, працювати з очікуваннями та формувати довіру, яка підвищує прихильність до лікування. Ви освоїте структуровану модель Calgary–Cambridge для менеджменту клінічної консультації, що дає змогу ефективно планувати розмову від початку до завершення. Після навчання ви зможете проводити консультації, де пацієнт відчуває себе комфортно, а ви – впевненими у точності передання інформації та контролі процесу лікування. Це допоможе мінімізувати конфлікти й покращити результати терапії. • Біопсихосоціальна модель взаємодії лікар–пацієнт. Пацієнтоорієнтований підхід як основа якісної медичної допомоги. • Встановлення контакту. Перші хвилини розмови: невербальні сигнали, представлення лікаря, формування позитивного першого враження. • Активне слухання та емпатія. Емпатійна відповідь за схемою NURSE (Naming, Understanding, Respecting, Supporting, Exploring) для дослідження емоцій пацієнта. • Зрозуміли правильно? Використання техніки Teach-Back як інструмента перевірки розуміння інформації пацієнтом. • Робота з очікуваннями пацієнта. Як виявляти й узгоджувати очікування пацієнта і сім’ї, запобігати конфліктам і непорозумінням. • Побудова довіри й партнерських стосунків. Практики комунікації для підвищення прихильності пацієнта до лікування. • Менеджмент клінічної консультації. Використання моделі Calgary–Cambridge для структурування розмови: від початку консультації до завершення і планування наступних кроків. • Відповіді на запитання • Обговорення матеріалу (презентації) • Оцінювання здобутих знань

Перші 60 хвилин після надходження пацієнта до приймального відділення визначають подальший прогноз захворювання. На цьому етапі необхідно швидко оцінити тяжкість стану, виявити ознаки загрозливих станів, визначити пріоритетність діагностичних і лікувальних заходів та обрати оптимальний маршрут пацієнта. Помилки первинного сортування, затримка призначення антибіотиків, інфузійної терапії або необґрунтоване очікування даних додаткових досліджень можуть призводити до погіршення клінічних результатів. Під час майстер-класу ви опануєте сучасні підходи до ведення хворих у першу годину після госпіталізації, алгоритм ABCDE, принципи первинного сортування та визначення пріоритетів у пацієнтів з гострою абдомінальною патологією. Ви навчитеся своєчасно розпізнавати сепсис, внутрішньочеревні кровотечі, кишкову ішемію та перфорацію, вибирати оптимальний обсяг лабораторних досліджень і методів візуалізації та застосовувати концепцію damage control. Також ви розглянете критерії направлення до операційної чи відділення інтенсивної терапії та типові помилки, які виникають у приймальному відділенні. Після навчання ви зможете швидше оцінювати критичні стани, раціонально використовувати доступні ресурси й ухвалювати клінічні рішення в умовах дефіциту часу. • Перша хвилина: оцінювання не діагнозу, а ризику • Чому клінічна стабільність важливіша за встановлення точного діагнозу на старті. • Ознаки гемодинамічної нестабільності та шоку. • Як швидко розпізнати сепсис і септичний шок. • Клінічні прояви внутрішньочеревної кровотечі, ішемії та перфорації. • Визначення пріоритетності пацієнта й рівня невідкладності допомоги. • ABCDE як базовий алгоритм швидкого оцінювання стану пацієнта • Airway: оцінювання прохідності дихальних шляхів. • Breathing: аналіз дихання та оксигенації. • Circulation: оцінювання кровообігу та ознак шоку. • Disability: швидке неврологічне оцінювання. • Exposure: повний огляд пацієнта без втрати часу. • Перші 15 хвилин: мінімальний пакет обстежень • Стандартизований первинний огляд пацієнта. • Контроль життєвих показників та їх інтерпретація. • Лабораторні дослідження, які не можна відкладати. • Роль лактату, коагулограми та визначення групи крові. • Коли необхідно виконати ЕКГ навіть при хірургічній патології. • Red flags гострого живота • Симптоми перитоніту та їхнє клінічне значення. • Ознаки кишкової ішемії та загрози некрозу. • Підозра на перфорацію порожнистого органа. • Критерії підозри на внутрішню кровотечу. • Клінічні сценарії першої години • Розбір типових помилок у приймальному покої. • Алгоритм дій у разі нестабільного стану пацієнта. • Пріоритезація завдань в умовах дефіциту часу. • Комунікація між черговими спеціалістами. • Формування первинного плану ведення пацієнта. • Візуалізація має відповідати клінічному питанню • Принципи вибору методу візуалізації. • FAST-протокол у критичних пацієнтів. • Можливості й обмеження ургентного УЗД. • КТ як інструмент підтвердження хірургічної патології. • Типові помилки у призначенні візуалізації. • Сепсис у приймальному покої: що потрібно зробити негайно • Рання діагностика сепсису. • Інфузійна терапія першої години. • Антибактеріальна терапія без невиправданих затримок. • Пошук та контроль джерела інфекції. • Моніторинг ефективності первинних заходів. • Damage control у критичного пацієнта • Концепція damage control surgery. • Тимчасовий контроль кровотечі. • Усунення контамінації та профілактика подальшого ушкодження. • Роль реанімаційних заходів у стабілізації пацієнта. • Показання до поетапного хірургічного лікування. • Хірург як координатор процесу • Організація роботи мультидисциплінарної команди. • Взаємодія з анестезіологом та відділенням інтенсивної терапії. • Підготовка операційної та забезпечення компонентами крові. • Медична документація в умовах ургентності. • Управління часом та ресурсами в критичних ситуаціях. • Головне рішення першої години: маршрут пацієнта • Критерії направлення в операційну. • Коли пацієнту необхідна КТ перед подальшими рішеннями. • Показання до госпіталізації в ICU. • Коли можливе динамічне спостереження. • Формування чіткого плану дій та відповідальності команди на наступні години. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Медикаментозна гіперчутливість є однією з основних причин гострих алергічних реакцій, зокрема анафілаксії. Правильне виконання, інтерпретація та нормативне обґрунтування алергопроб безпосередньо впливають на безпеку пацієнта, вибір правильного плану лікування та відповідність клінічної практики чинним регуляторним вимогам. Ця процедура дає змогу уникати діагностичних і тактичних помилок навіть у ситуаціях високого навантаження та значного потоку пацієнтів. На цьому заході ви засвоїте сучасні підходи до проведення алергологічного тестування, навчитеся визначати показання й протипоказання, обирати оптимальний тип проб залежно від клінічної ситуації, а також правильно інтерпретувати результати, зважаючи на анамнез та клінічний контекст. Ви розглянете питання безпеки пацієнта, профілактики ускладнень, організації протишокового забезпечення та правильного оформлення медичної документації, що має як клінічне, так і юридичне значення. Після навчання ви зможете обґрунтовано приймати рішення щодо доцільності проведення алергологічних проб, впевнено виконувати їх у стаціонарних умовах та інтерпретувати результати без гіпер- або гіподіагностики. • Актуальність теми: поширеність алергічних захворювань і ризики анафілаксії при медикаментозній терапії у стаціонарі. • Нормативно-правове регулювання: роль наказів МОЗ України у визначенні порядку проведення алергопроб. • Показання до проведення алергологічних проб: коли проби є клінічно виправданими. • Протипоказання та обмеження: гострі стани, анафілаксія в анамнезі, загострення алергії, важкі соматичні хвороби, приймання антигістамінних/глюкокортикостероїдів. • Організаційні вимоги у стаціонарі: інформована згода, наявність протишокового набору, доступ до реанімаційної допомоги, підготовка персоналу. • Техніка виконання проб: основні види (скарифікаційні, прик-тести, внутрішньошкірні, провокаційні), правила підготовки пацієнта. • Правила інтерпретації результатів: часові інтервали оцінювання, критерії позитивної/негативної реакції, ризики хибнопозитивних і хибнонегативних результатів, необхідність оцінювання в контексті анамнезу та клініки. • Безпека пацієнта й можливі ускладнення: місцеві реакції, генералізовані реакції, анафілаксія; алгоритм дій у разі невідкладних станів. • Оцінювання доцільності застосування: коли алергопроби справді потрібні, а коли їх проведення не має доказової цінності або може створювати додаткові ризики. • Відповіді на запитання.

Точність інтерпретації рентгенографії приносових синусів є ключем до своєчасної діагностики запальних захворювань, правильного ведення пацієнтів і запобігання пропущеним або хибним діагнозам. Сучасна рентгенологічна оцінка дозволяє не лише виявити зміни пневматизації та стан слизової оболонки, а й диференціювати гострі та хронічні запальні процеси, травматичні зміни, а також об’ємні утворення. В умовах високої поширеності синуситів, рецидивуючих інфекцій та атипових клінічних проявів лікар повинен володіти чіткими рентгенологічними критеріями, розуміти можливості та обмеження методу й мислити як рентгенолог і клініцист одночасно. Цей майстер-клас допоможе вам: • Оволодіти сучасними підходами до виконання та інтерпретації рентгенографії приносових синусів; • Навчитися розпізнавати рентгенологічні патерни різних форм синуситів та інших патологічних станів; • Побачити ранні та тонкі ознаки ураження, які часто залишаються непоміченими; • Уникати типових помилок диференційної діагностики у щоденній практиці. На заході ви дізнаєтесь про: • Критерії оцінки приносових синусів на рентгені – правильні проекції та укладки, аналіз пневматизації, рівнів рідини, потовщення слизової оболонки, стану кісткових стінок; • Диференційну діагностику рентген-змін – як відрізнити гострий синусит від хронічного, варіанти норми від патології; • Типові пастки інтерпретації рентгенограм приносових синусів – коли рентген може бути «нормальним» при наявності симптомів, які зміни мають клінічне значення, і коли необхідно рекомендувати КТ або МРТ. Приєднуйтесь, якщо хочете тримати руку на пульсі сучасних оновлень у вашій галузі! Ключові особливості: • Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів • Без води — тільки доказові знання, що мають значення • До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику • Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги • Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Ультразвукове дослідження передміхурової залози є одним із базових інструментів у щоденній практиці лікаря-уролога та спеціалістів суміжних напрямів. Захворювання простати становлять до 30-40% усіх урологічних звернень, а якість ультразвукової діагностики безпосередньо впливає на подальшу тактику ведення пацієнта, вибір лікування та прогноз. Правильна інтерпретація УЗ-картини дає змогу виявляти патологічні зміни на ранніх етапах, диференціювати вікові варіанти норми від клінічно значущих станів, а також уникати гіпердіагностики. Цей захід допоможе вам сформувати чіткий, структурований підхід до ультразвукового оцінювання передміхурової залози. Ви навчитесь орієнтуватися в УЗ-анатомії простати, правильно інтерпретувати типові й атипові знахідки, уникати поширених помилок і приймати обґрунтовані клінічні рішення у складних діагностичних ситуаціях. Після навчання ви зможете впевнено застосовувати УЗД як інструмент описової діагностики та клінічного мислення, що дасть вам змогу швидко обирати правильну тактику подальшого ведення пацієнта. • Анатомічні та функціональні особливості передміхурової залози • Зональна будова простати (перехідна, центральна, периферична зони) • Вікові зміни та їхній вплив на УЗ-картину • Кровопостачання як основа для доплерографії • Методи ультразвукового дослідження простати • Трансабдомінальне УЗД: можливості та обмеження • Трансректальне УЗД (ТРУЗД): золотий стандарт візуалізації • Роль еластографії та доплерографії в оцінюванні патологій • Основні показання до УЗД простати • Підозра на гіперплазію, простатит, кісти, камені • Оцінювання пацієнтів із симптомами нижніх сечових шляхів • Контроль після лікування та перед біопсією • Ультразвукові критерії доброякісної гіперплазії простати (ДГПЗ) • Збільшення об’єму та зміна структури • Оцінювання залишкової сечі • Визначення інфравезикальної обструкції • УЗ-ознаки простатиту • Гострий та хронічний простатит: відмінності • Ознаки набряку, фіброзу, мікрокальцинатів • Доплерографічні маркери запалення • Ультразвукова діагностика раку простати • Підозрілі гіпоехогенні зони в периферичній зоні • Роль еластографії та доплера у виявленні пухлин • Обмеження УЗД • Сучасні технології та тренди • Контрастне УЗД (CEUS) • Перспективи штучного інтелекту в аналізі зображень • Типові помилки • Неправильне оцінювання об’єму • Хибнопозитивні та хибнонегативні знахідки • Алгоритм дій у разі сумнівних результатів • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Тремор є одним із найчастіших рухових розладів, з яким пацієнти звертаються до лікарів різних спеціальностей. Його клінічна варіабельність та подібність до проявів інших захворювань ускладнюють діагностику вже на етапі первинного огляду. Важливо вміти швидко класифікувати тремор за клінічними ознаками, щоб своєчасно визначити подальшу тактику ведення пацієнта, оскільки тип тремору безпосередньо впливає на вибір плану обстеження та лікування. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до класифікації тремору, принципи диференціювання ізольованих та поєднаних форм, а також алгоритми діагностики відповідно до клінічних особливостей. Окрім цього, ви навчитеся відрізняти типи тремору, визначати показання до інструментальних і лабораторних методів обстеження, зокрема нейровізуалізації та нейрофізіологічних досліджень. Після навчання ви зможете точно інтерпретувати клінічні прояви тремору, уникати діагностичних помилок та призначати обґрунтовану терапію. • Сучасна класифікація та етіологія тремору. • Клінічні синдроми тремору. • Підходи до менеджменту найпоширеніших типів тремору: есенційного та паркінсонічного. • Хірургічне лікування тремору: кому, коли і як? • Клінічні випадки.

1. Відеолекція Фізична терапія для фахівців: як не вигоріти тілом, коли вигорів емоційно Як виглядає тілесне вигорання: мікроознаки Основи тілесної саморегуляції для фахівця (під час роботи та після) Межі в роботі з “емоційно важкими” пацієнтами Протокол “швидкого перезавантаження” за 3–5 хвилин Превенція вигорання: щоденні мікрозвички 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Аутоімунні запальні міопатії не обмежуються ураженням м’язової тканини. Це складні системні захворювання, своєчасне розпізнавання яких визначає прогноз, тактику лікування та інколи дає змогу виявити приховану онкопатологію. Вони часто маскуються під пульмонологічні, ревматологічні або навіть психіатричні захворювання, супроводжуються ураженням легень, серця та інших органів, тож завжди потребують високого рівня клінічної настороженості. На цьому заході ви дізнаєтеся більше про сучасну класифікацію аутоімунних запальних міопатій, їхні клінічні прояви та основні патогномонічні ознаки. Ви навчитеся інтерпретувати лабораторні показники, зокрема рівень КФК і спектр міозит-специфічних антитіл, визначати їхнє прогностичне значення та використовувати у виборі подальшої тактики. Також ви розглянете роль інструментальних методів, алгоритми диференційної діагностики, принципи онкологічного скринінгу та сучасні підходи до лікування і довготривалого моніторингу пацієнтів. Після навчання ви зможете своєчасно запідозрити аутоімунну міопатію в пацієнтів з проксимальною м’язовою слабкістю, підвищенням м’язових ферментів або інтерстиційним ураженням легень нез’ясованого генезу. • Сучасна класифікація аутоімунних запальних міопатій: поліміозит, дерматоміозит, імунноопосередкована некротична міопатія, антисинтетазний синдром, міозит із включеннями, overlap-синдроми. • Клінічні прояви та червоні прапорці, що дають змогу запідозрити міозит на ранніх етапах. • Лабораторна діагностика та інтерпретація: • - рівня КФК та інших ферментів; • - міозит-специфічних та міозит-асоційованих автоантитіл; • - клінічного значення окремих імунологічних профілів. • Роль інструментальних методів у діагностиці: • - електронейроміографії; • - МРТ м’язів; • - біопсії м’яза – коли, де і навіщо. • Алгоритми диференційної діагностики. • Онкологічна настороженість у разі міозитів: кому, коли і в якому обсязі проводити онкопошук. • Сучасні підходи до лікування: довготривале ведення пацієнтів, зокрема реабілітація та моніторинг активності захворювання. • Клінічні кейси з реальної практики з розбором типових помилок та складних діагностичних ситуацій. • Відповіді на запитання.