Заходи БПР — Пульмонологія 2026

Випадки насильства – складна медико-соціальна проблема, з якою медичні працівники стикаються на практиці незалежно від спеціальності. Заклади охорони здоров’я можуть виявитися першою точкою контакту для постраждалих осіб, тому від своєчасності й правильності дій медичного працівника залежить не лише якість наданої допомоги, а й подальша безпека пацієнта. Саме тому необхідно чітко орієнтуватися в чинній нормативно-правовій базі, алгоритмах реагування та принципах міжсекторальної взаємодії у разі виявлення насильства. На цьому заході ви розглянете законодавчі та нормативні аспекти запобігання й протидії насильству, а також алгоритми дій медичних працівників у разі виявлення ознак фізичного, психологічного, сексуального чи домашнього насильства. Окрім цього, ви засвоїте особливості ведення обов’язкової медичної документації у таких випадках, навчитеся взаємодіяти з правоохоронними органами та соціальними службами, а також правильно інформувати постраждалих осіб про їхні права й доступні сервіси допомоги. Після навчання ви зможете організовувати процес реагування на випадки насильства відповідно до чинного законодавства та професійних стандартів, мінімізувати юридичні ризики й забезпечити подальший захист постраждалої особи. • 1. Нормативно-правова база та основні поняття • Огляд ключових нормативно-правових актів, що регулюють запобігання та протидію насильству. Визначення базових термінів і понять. Форми домашнього насильства. Роль законодавства у захисті прав постраждалих осіб та забезпеченні доступу до допомоги. • 2. Роль та відповідальність закладів охорони здоров’я • Повноваження закладів охорони здоров’я у разі виявлення насильства. Обов’язки щодо реагування та взаємодії з іншими суб’єктами системи протидії насильству. • 3. Обов’язкові дії медичних працівників у перші 24 години • Інформування уповноважених органів (зокрема поліції). Ведення «Журналу реєстрації фактів виявлення» (відповідно до Постанови №658). Надання медичної допомоги постраждалій особі. • 4. Документування випадку та юридично значима фіксація інформації • Оформлення медичної документації: фіксація тілесних ушкоджень, збір анамнезу (Наказ № 278). Вимоги до якості й повноти документування. • 5. Права постраждалої особи й етичні аспекти взаємодії • Інформування постраждалої особи про її права та доступні сервіси допомоги. Забезпечення конфіденційності. Отримання інформованої згоди. Дотримання етичних принципів у роботі. • 6. Алгоритм правових дій медичного працівника • Покроковий алгоритм дій: первинне оцінювання ситуації, отримання згоди, документування, повідомлення відповідних органів, координація з іншими фахівцями. • 7. Практична частина: розбір правового кейсу • Аналіз реалістичної клінічної ситуації гендерно зумовленого насильства з відпрацюванням алгоритму дій медичного працівника відповідно до правових вимог. • 8. Відповіді на запитання учасників

Хронічне обструктивне захворювання легень є однією з провідних причин захворюваності й смертності у світі. Основна роль у його ранньому виявленні, діагностиці й довготривалому веденні належить лікарям первинної ланки. Незважаючи на наявність чітко визначених діагностичних критеріїв, зберігаються труднощі в інтерпретації симптомів, використанні стандартизованих шкал та визначенні доцільності проведення спірометрії. Це призводить до значної частки недіагностованих випадків і затримки у встановленні діагнозу. На цьому заході ви навчитеся вести пацієнтів з ХОЗЛ відповідно до рекомендацій Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease (оновлення 2026 року). Ви розглянете питання епідеміології, факторів ризику, зокрема тютюнопаління, а також особливості клінічного перебігу захворювання. Окрім цього, ви проаналізуєте чинні діагностичні шкали, принципи оцінювання функціонального статусу пацієнта і значення спірометрії у підтвердженні діагнозу. Після навчання ви зможете своєчасно ідентифікувати пацієнтів з підозрою на ХОЗЛ, правильно застосовувати діагностичні інструменти й інтерпретувати результати обстежень. • Епідеміологія ХОЗЛ у світі та в Україні. • GOLD як джерело сучасних рекомендацій у веденні пацієнтів з ХОЗЛ. Рекомендації GOLD 2026. • Вплив тютюнопаління на розвиток та перебіг ХОЗЛ. • Клінічний перебіг ХОЗЛ. Основні діагностичні шкали. Критерії встановлення непрацездатності. • Спірометрія як золотий стандарт діагностики ХОЗЛ. • Розбір клінічних випадків. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

Туберкульоз вміло маскується під інші захворювання. Кашель, втома, анемія, нічна пітливість – усе це може здаватися ГРВІ або наслідком стресу. Тільки той, хто має розвинене клінічне мислення, здатен побачити те, чого інші не помічають. Бо кожен невчасно виявлений випадок – це ризик не тільки для пацієнта, а й для всього оточення. На цьому заході ви навчитеся розпізнавати туберкульоз навіть під маскою «безпечних» симптомів, використовувати сучасні діагностичні інструменти (від IGRA-тестів до КТ і ПЛР) та будувати алгоритм дій у разі будь-якої підозри на інфекцію. Ви знатимете, коли треба скерувати пацієнта до фтизіатра і як уникнути помилок, що спричиняють небезпечні ускладнення. Після навчання ви більше не будете боятися пропустити туберкульоз, адже зможете діяти впевнено у разі тривалого кашлю, уражень лімфовузлів чи інших тривожних сиптомів. Результат – вчасно розірваний епідеміологічний ланцюг. • 1. Огляд епідеміології туберкульозу в Україні та світі. • 2. Актуальність клінічної класифікації туберкульозу в практиці лікарів різної спеціальності. • 3. Прогноз захворюваності на найближчий час. • 4. Клінічні ознаки та критерії підозри на легеневий туберкульоз. • 5. Візуалізація: флюорографія, радіографія, КТ органів грудної клітки. • 6. Лабораторні методи: бактеріологічний, лабораторний, молекулярно-генетичні тести. • 7. Патоморфологічні й цитологічні особливості. • 8. Ендоскопічні методи, роль хірургії. • 9. Загальноклінічні показники та прогноз. • 10. Відповіді на запитання учасників.

Атипові форми діабетичної нейропатії трапляються у значної частини хворих, часто безсимптомно, і несуть високий ризик тяжких ускладнень. До поширених ускладнень належать виразки стоп, нейроостеоартропатії, падіння через ортостатичну гіпотензію, когнітивні порушення й тяжкі серцево-судинні події. Вчасне розпізнавання нетипових проявів дає змогу запобігти інвалідизації, ампутації та раптовій смерті. На цьому заході ви отримаєте чіткі алгоритми діагностики атипових форм діабетичної нейропатії та їхніх соматичних, автономних, центральних, краніальних та м’язово-скелетних проявів. Ви дізнаєтесь, як виявляти нетипові нейропатії, оцінювати ризики і планувати раціональне обстеження, уникаючи непотрібних та інвазивних методів. Після навчання ви зможете своєчасно розпізнавати атипові прояви діабетичної нейропатії та обирати ефективні алгоритми діагностики та лікування. • I. Атипові соматичні нейропатії • Краніальні нейропатії • Мононейропатії • Компресійні нейропатії (тунельні синдроми) • Плексопатії • Діабетична аміотрофія • ЦД та ХДЗП • II. Автономна нейропатія • Ортостатична гіпотензія • Нейрогенний міхур • Тахікардія, "німі" інфаркти • III. Центральна нервова система • Когнітивні порушення • Діабетична енцефалопатія • Стріатопатія (геміхорея) • Ураження мозочка • IV. Порушення ковтання • Дисфагія (автономна або краніальна дисфункція) • V. М'язово-скелетні прояви • Тендоміопатія • Нейроартропатія • VI. Інші супутні стани • Синдром неспокійних ніг • Апное уві сні • Тривожні/депресивні стани • Відповіді на запитання

​Лабораторна справа в Україні переживає системне оновлення: змінюється структура галузі, вводяться нові вимоги до посад. Цьогоріч МОЗ оновлює кваліфікаційні характеристики фахівців лабораторної медицини, а це означає появу низки практичних питань серед працівників — від того, як правильно обрати напрям безперервного професійного розвитку, до розуміння, які посадові обовʼязки відповідають новим нормативам. Усе це напряму впливає не лише на відповідність вимогам держави, а й на кар’єрні перспективи співробітників лабораторій у державному та приватному секторах. Навчальний курс «Нормативні документи, що регламентують роботу лабораторії в Україні» буде присвячений вивченню нових правил атестації медичних працівників відповідно до Наказу МОЗ України № 650. Учасники детально розглянуть процедуру присвоєння професійних кваліфікацій та особливості формування персонального портфоліо. Буде обговорено очікування системи охорони здоров’я від розробників професійних стандартів і практичні наслідки впровадження цих змін. Також будуть проаналізовані типові помилки при підготовці документів для атестації. • Нові правила атестації медичних кадрів згідно з Наказом МОЗ України № 650 • Особливості визначення й присвоєння професійних кваліфікацій • Чого галузь очікує від розробників професійних стандартів? • Які зміни передбачені для оформлення персонального портфоліо • Відповіді на запитання учасників

Запаморочення може бути першим сигналом серйозного захворювання: від інсульту до вестибулярної мігрені чи нейроніту. Важливо вміти диференціювати цей симптом за його походженням – центральне або периферичне – і не плутати «меньєрівський» напад із позиційним запамороченням. На цьому заході ви дізнаєтеся головні причини вестибулярних розладів, навчитесь користуватися клінічними тестами, відрізняти між собою типи запаморочення та обирати оптимальну терапію. Ви більше не будете відчувати невпевненість щодо доцільності призначення супресантів, вибору маневрів за різних типів позиційного запаморочення та координування міждисциплінарного підходу до лікування. Після навчання ви зможете швидко орієнтуватися в етіології запаморочення, ефективно допомагати пацієнтам з гострими та хронічними формами вестибулярних порушень і формувати реабілітаційну стратегію. • Гостра однобічна вестибулопатія (вестибулярний нейроніт): клінічні випадки, діагностичні критерії, етіопатогенетичне лікування (стероїди завжди?). • Лікувальні вестибулярні маневри при доброякісному пароксизмальному позиційному запамороченні: маневри в разі ураження заднього, латерального та переднього півколових каналів. • Вестибулярна мігрень: “знімаємо маски” поширеної патології, діагностичні критерії, лікування. • Хвороба Меньєра: діагностичні критерії, не всі приступи “меньєрівські”, лікування. • Персистуюче постурально-перцептивне запаморочення: діагностичні критерії, терапевтичні заходи. • Вестибулярні супресанти (препарати від запаморочення): доцільність застосування за різних станів, порівняльний аналіз ефективності вестибулолітиків. Інші препарати при запамороченнях. • Вестибулярна реабілітація: основи вестибулярних вправ (з погляду невролога).

Порушення з боку ендокринної системи часто маскуються під інші патології, що ускладнює встановлення правильного діагнозу. Наприклад, інциденталома наднирника виявляється випадково у 3–10% пацієнтів, які проходять КТ з іншої причини, але до 20% таких утворень можуть бути гормонально активними або злоякісними. А типовий симптом гіпертиреозу – тривожність – легко сплутати з психоемоційними розладами. За таких умов можна пропустити клінічні прояви або призначити застарілі чи неефективні схеми лікування, що підриває довіру пацієнтів. Сучасна клінічна практика вимагає від лікаря впевненості у веденні складних випадків: від первинної діагностики до раціонального маршруту пацієнта. Так, оновлені рекомендації Американської діабетологічної асоціації (ADA) акцентували увагу на необхідності скринінгу на моногенний діабет у молодих пацієнтів із нехарактерним перебігом. А виявлення гіперкальціємії вимагає диференціації її причин не лише з гіперпаратиреозом, а й з онкологічними процесами. Знання нових підходів важливі для дотримання міжнародних стандартів та ефективної допомоги пацієнтам. Навчальний майстер-клас «Останні досягнення ендокринології 2025 року» буде присвячений вивченню найсвіжіших змін у підходах до діагностики та профілактики ендокринних захворювань. Будуть розглянуті нові рекомендації щодо ведення пацієнток із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ). Окрему увагу буде приділено впливу навколишнього середовища на ендокринну систему. Учасники майстер-класу дізнаються про останні відкриття у сфері репродуктивної ендокринології: буде обговорений найновіший гайдлайн щодо цукрового діабету вагітних. Також у фокусі – оновлений погляд на захворювання паращитоподібних залоз та наднирників. • Зміна парадигми в діагностиці та профілактиці цукрового діабету 1 типу. • Новини в діагностиці та лікуванні СПКЯ. • Як навколишнє середовище впливає на наші гормони. • New у світі репродуктивної ендокринології. • Презентація гайдлайну щодо цукрового діабету у вагітних. • Як ми можемо допомогти дітям, хворим на генетичне ожиріння? • Нове в ендокринології: акценти на наднирники та паращитоподібні залози з Європейського конгресу. • Відповіді на запитання учасників

Лабораторні показники та результати УЗД можуть вводити в оману, якщо оцінювати їх ізольовано — можна помилково призначати зайву терапію, намагаючись «лікувати цифру» або, навпаки, пропустити реальну ендокринну патологію. На цьому заході ви розберете типові діагностичні пастки при оцінці ТТГ, вільних Т4/Т3, ПТГ, кальцію, вітаміну D, глюкози та HbA1c, а також навчитеся правильно інтерпретувати УЗД і визначати, коли сумнівний результат потребує повторної перевірки. Після навчання ви зможете краще відрізняти справжню патологію від транзиторних або сумнівних змін, уникати гіпердіагностики й приймати вірні клінічні рішення на основі всієї клінічної картини, а не одного показника. • Вступ • Чому «поганий» аналіз ще не означає хворобу — найчастіші причини хибної інтерпретації • Референтні значення vs клінічна норма: де лікар може помилитися • ТТГ, вільні Т4/Т3, антитіла: типові помилки в оцінці функції щитоподібної залози • ПТГ, кальцій, вітамін D: як не поставити неправильний діагноз за одним показником • Глюкоза, інсулін, HbA1c: коли цифри не відповідають клінічній картині • УЗД щитоподібної залози: як не лікувати «картинку» замість пацієнта • Вузли щитоподібної залози: які УЗ-ознаки справді змінюють тактику • Коли лабораторний результат потребує повторної перевірки • Розбір клінічних кейсів та практичних питань за матеріалами заходу • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Прохідність дихальних шляхів та своєчасна оксигенація – базові навички, від яких безпосередньо залежить життя пацієнта у критичних станах. Медична сестра чи фельдшер часто першими стикаються з дихальною недостатністю, тому важливо добре опанувати методи відновлення та підтримки дихання. На цьому заході ви засвоїте й відпрацюєте практичні алгоритми сучасної невідкладної допомоги: позиціонування пацієнта, використання повітроводів, маскову вентиляцію мішком Амбу, подачу кисню через різні системи та непрямі методи моніторингу оксигенації. Ви будете впевнено забезпечувати ефективність дихальної підтримки та діяти за міжнародними протоколами в умовах будь-якого відділення або транспортування пацієнта. Після навчання ви зможете працювати ефективніше у команді, надаючи допомогу пацієнтам у критичному стані, та зменшите ризик ускладнень і летальності. • Базові методи забезпечення прохідності дихальних шляхів: прийом Сафара, позиціонування пацієнта. • Використання повітроводів. Орофарингеальний та назофарингеальний повітроводи: показання, техніка введення, ускладнення. • Маскова вентиляція мішком Амбу: алгоритм, типові помилки та їх корекція. • Використання кисневих масок та носових канюль: вибір системи, подача потоків кисню. • Непрямі методи моніторингу оксигенації: пульсоксиметрія, спостереження за клінічними ознаками. • Протоколи кисневої терапії в разі гіпоксії у дорослих та дітей. • Підтримка дихальних шляхів у пацієнтів із травмами (шийний комір, аспірація, кровотечі). • Роль медичної сестри/фельдшера у команді під час інтубації (асистування, підготовка обладнання, контроль стану пацієнта). • Q&A-сесія

Розлади кишково-мозкової взаємодії (DGBI) верхніх відділів ШКТ є однією з найчастіших причин звернення пацієнтів до гастроентеролога, терапевта й сімейного лікаря. Печія, диспепсія, раннє насичення, нудота, дисфагія чи біль за грудиною нерідко виникають без очевидної органічної патології, що значно ускладнює клінічне мислення та вибір тактики ведення. Додаткової актуальності темі надає поява нових римських критеріїв V (2026) – найбільшого оновлення міжнародних підходів до діагностики та класифікації DGBI за останнє десятиліття. На цьому заході ви навчитеся працювати за сучасними римськими критеріями V та системно оцінювати пацієнтів із симптомами верхніх відділів ШКТ. Ви розберете нові підходи до діагностики функціональної диспепсії, функціональної печії, рефлюксної гіперчутливості, синдромів нудоти, блювання та румінації. Також ви розглянете нові нозології, клінічні пастки й принципи диференційної діагностики з ГЕРХ, гастропарезом, ахалазією, виразковою хворобою та онкопатологією. Після навчання ви зможете інтерпретувати симптоми верхніх відділів ШКТ, обґрунтовано проводити диференційну діагностику між функціональними й органічними станами, уникати поліпрагмазії та непотрібних обстежень, а також формувати сучасну персоналізовану тактику ведення пацієнтів з хронічними гастроентерологічними скаргами. • Сучасне визначення розладів кишково-мозкової взаємодії (РКМВ) та основні зміни у критеріях Rome V. • Класифікація РКМВ верхніх відділів ШКТ. • Патофізіологічні механізми розвитку РКМВ. • Функціональна диспепсія за Rome V: клінічні варіанти, діагностичні критерії, диференційна діагностика. • Печія, біль за грудиною та дисфагія без органічної патології: функціональна печія, рефлюксна гіперчутливість, функціональний біль у грудній клітці. • Синдроми нудоти, блювання, румінації та нові Rome V нозології верхнього ШКТ. • Червоні прапорці та органічні захворювання, які необхідно виключати при симптомах верхніх відділів ШКТ. • Сучасні діагностичні методи, які використовуються для диференційної діагностики РКМВ. • Принципи лікування РКМВ верхніх відділів ШКТ. • Клінічні алгоритми ведення пацієнтів та практичне значення Rome V для щоденної роботи лікаря. • Відповіді на запитання.

Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосовувати сучасні критерії класифікації лихоманки нез’ясованого генезу: класична, нозокоміальна, нейтропенічна, ВІЛ-асоційована. 2. Проводити цілеспрямований збір анамнезу та фізикальне обстеження для виявлення діагностичних ключів. 3. Формувати план диференційної діагностики, враховуючи основні групи причин: інфекції, новоутворення, системні захворювання сполучної тканини. 4. Інтерпретувати результати первинних та вторинних лабораторно-інструментальних досліджень, включаючи специфічні серологічні та імунологічні маркери. 5. Визначати показання та оптимальний час для проведення методів візуалізації: КТ, МРТ, ПЕТ/КТ. 6. Обґрунтовувати необхідність інвазивних діагностичних процедур: біопсія лімфатичних вузлів, печінки, кісткового мозку. 7. Розробляти раціональну стратегію ведення пацієнта на основі отриманих даних та уникати невиправданої терапії ex juvantibus. Програма заходу • Заняття • 02:24:30 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Проводити диференційну діагностику затяжного кашлю, розпізнаючи стерті форми кашлюка на тлі інших респіраторних захворювань. 2. Інтерпретувати результати лабораторних досліджень (загальний аналіз крові з характерним лейкоцитозом та лімфоцитозом, ПЛР-діагностика). 3. Обґрунтовувати вибір ПЛР-методу як золотого стандарту діагностики у вакцинованих пацієнтів. 4. Призначати антибактеріальну терапію згідно з міжнародними протоколами (азитроміцин, кларитроміцин) з дотриманням рекомендованих доз та тривалості курсу. 5. Застосовувати алгоритми постконтактної профілактики для груп ризику (немовлята, вагітні, імуноскомпрометовані особи). 6. Консультувати пацієнтів щодо причин захворювання у вакцинованих осіб, пояснюючи феномени ослаблення імунітету та ефективності різних типів вакцин. 7. Визначати показання для госпіталізації та ідентифікувати «червоні прапорці» у перебігу хвороби. 8. Формувати рекомендації щодо симптоматичного лікування та режиму пацієнта. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Фібриляція передсердь – одна з головних причин гострих порушень мозкового кровотоку. Ви можете її взяти під контроль. Але безсимптомна ФП тривалий час залишається непоміченою, а помилки в терапії можуть призвести до серцевої недостатності. Цей майстер-клас допоможе вам побачити те, що непомітне для інших. На цьому заході ви дізнаєтесь, як швидко і точно розпізнати ФП, вибрати оптимальну стратегію лікування й уникнути типових помилок у веденні пацієнтів із постковідними аритміями чи ризиком тромбоемболій. Після заходу ви впевнено діагностуватимете фібриляцію, знатимете показання до абляції та будете вміти обґрунтовано підбирати лікування навіть у складних клінічних випадках. • Фібриляція передсердь: як правильно діагностувати • Стратегії лікування ФП • Використання абляції: показання, протипоказання • Показання та відбір пацієнтів для інших методів лікування • Відповіді на запитання

Повідомлення поганих новин є одним із найбільш складних і водночас важливих аспектів клінічної практики. Онкологічні діагнози, хронічні та інвалідизуючі захворювання, несприятливі прогнози, ускладнення або неефективність лікування супроводжують роботу лікарів незалежно від спеціальності. Водночас у більшості фахівців відсутня системна підготовка з клінічної комунікації, зокрема щодо структурованого й етично вивіреного повідомлення поганих новин. Як наслідок, така взаємодія часто відбувається інтуїтивно, що підвищує ризик емоційної ескалації, конфліктів, професійного вигорання та юридичних наслідків для закладу охорони здоров’я. На цьому заході ви отримаєте системне розуміння клінічної комунікації та опануєте практичні інструменти повідомлення складної інформації. Учасники ознайомляться з міжнародно визнаними підходами й моделями, зокрема протоколами SPIKES і NURSE, а також Калгарі-Кембриджською моделлю. Окрім цього, буде висвітлена їх адаптація до українського культурного та клінічного контексту. Після навчання ви зможете структуровано проводити складні розмови з пацієнтами та їхніми близькими, зменшуючи емоційне навантаження і ризик конфліктів. • Загальні поняття клінічної комунікації • Роль комунікації у формуванні довіри та прихильності до лікування • Типові помилки лікарів у спілкуванні з пацієнтами • Межі відповідальності лікаря в комунікації • Вербальні та невербальні компоненти клінічного діалогу • Повідомлення поганих новин: клінічний та етичний контекст • Емоційні реакції пацієнтів і родичів: страх, заперечення, гнів, шок • Вплив контексту: амбулаторний прийом, стаціонар, ургентні ситуації • Етичні принципи інформування. Типові сценарії «невдалого повідомлення» та їхні наслідки • Структуровані підходи: протоколи SPIKES та NURSE • Приклади клінічних ситуацій застосування протоколів • Адаптація протоколів до українського культурного контексту • Часті помилки під час формального використання протоколів • Калгарі–Кембриджська модель клінічної комунікації • Загальна логіка та структура моделі • Побудова контакту з пацієнтом. Активне слухання й уточнення очікувань. Спільне формування розуміння проблеми. Узгодження плану лікування • Практичні приклади застосування моделі в складних розмовах • Проблемна комунікація в клінічній практиці • Пацієнт у стані емоційної дестабілізації • Запити на «неправду», приховування діагнозу • Комунікація з членами родини за тяжких прогнозів • Конфліктні ситуації та профілактика скарг • Межі професійної емпатії та самозахист лікаря • Пацієнтоорієнтована комунікація • Принципи пацієнтоорієнтованого підходу • Поважання автономії пацієнта • Спільне прийняття рішень (shared decision-making). Адаптація інформації до рівня розуміння пацієнта • Практичний воркшоп (інтерактив) • Рольові сценарії повідомлення поганих новин • Аналіз реальних клінічних кейсів учасників • Відпрацювання протоколів SPIKES та NURSE • Розбір типових помилок у безпечному середовищі • Формування індивідуального алгоритму комунікації • Відповіді на запитання

Ренопаренхіматозна артеріальна гіпертензія є однією з найбільш недооцінених причин вторинної гіпертензії. За даними клінічної практики, до 10-15% пацієнтів з АГ мають її вторинну форму, і ниркова патологія посідає провідне місце серед причин. Ренопаренхіматозна АГ часто маскується під первинну або резистентну гіпертензію, що призводить до тривалого неефективного лікування. На цьому заході ви дізнаєтеся про сучасні підходи до діагностики та ведення недуги, причини прогресування ХХН та прискореного судинного ремоделювання. Ви отримаєте чіткі алгоритми виявлення ниркової причини гіпертензії та навчитесь уникати типових клінічних помилок. Після навчання ви будете впевнено діяти у разі поєднання артеріальної гіпертензії зі зниженням швидкості клубочкової фільтрації, протеїнурією чи альбумінурією, погано контрольованою АГ на трьох і більше препаратах, а також у разі підвищеного рівня креатиніну в молодих пацієнтів. Окрема увага буде приділена огляду реальних клінічних кейсів та командній взаємодії з нефрологом. • Ренопаренхіматозна АГ як часта, але недооцінена причина вторинної гіпертензії • Патофізіологія: як ураження ниркової паренхіми запускає системне підвищення тиску • Кардіоренальні взаємозв’язки: роль РААС, натрійзалежних механізмів і судинного ремоделювання • Коли кардіолог має запідозрити ренопаренхіматозну природу АГ: клінічні червоні прапорці • Алгоритм обстеження: від скринінгу функції нирок до візуалізації • Диференціація: ренопаренхіматозна vs реноваскулярна vs есенціальна гіпертензія • Особливості антигіпертензивної терапії у разі ХХН та ураження нирок • Помилки в лікуванні: що погіршує функцію нирок і прогноз • Прогноз і серцево-судинні ризики у пацієнтів з ренопаренхіматозною АГ • Командний підхід: коли і як залучати нефролога • Сесія запитання-відповіді

Пацієнти часто приходять до лікаря вже після відвідування аптеки. Вони приносять пакет безрецептурних препаратів і впевнені, що лікуються правильно. Але часто щось йде не так, як їм хотілося б. У сезон застуд це стає буденністю: фармацевт – перший, до кого вони звертаються по «щось від кашлю». А лікар потім бореться з наслідками. Щоб діяти ефективно, потрібно розуміти логіку аптечних рекомендацій: як фармацевт обирає препарат за симптомом, що саме радить і де межа між допомогою та ризиком. Тільки так можна оцінити доцільність самолікування й помітити потенційні небажані взаємодії чи поліпрагмазію. На цьому заході ви зрозумієте, як мислить фармацевт у разі типового звернення: кашель, біль у горлі, температура, розлади травлення чи сезонні алергії. Побачите, які препарати найчастіше рекомендуються без рецепта, у якому разі пацієнта треба одразу скеровувати до лікаря та які симптоми вимагають настороженості. Ви дізнаєтеся, як вести конструктивний діалог із хворим, що вже лікується сам, і як безконфліктно скоригувати терапію. Після навчання лікарі краще розумітимуть аптечну логіку, фармацевти – клінічну, а пацієнти отримуватимуть більш безпечну й обґрунтовану допомогу. • Вступ • Роль фармацевта як першої лінії допомоги • Алгоритм дій фармацевта. Опитування пацієнта, консультування • Тривожні ознаки або коли потрібно негайно скеровувати пацієнта до лікаря • Тактика дій фармацевта у разі поширених сезонних захворювань (ГРВІ, грип та ковід) • Тактика дій фармацевта у разі поширених сезонних захворювань (кишкові інфекції, що притаманні літньому періоду та сезонні алергії) • Клінічні випадки: розбір змодельованих ситуацій, важливі аспекти в підборі ліків за принципом «Не нашкодь» • Вікторина та висновки • Відповіді на запитання учасників

Переднє середостіння – зона, де немає місця неточності. Тут проходять великі судини, нервові сплетення, трахея і перикард, тож неправильний перебіг операції може закінчитися серйозними ускладненнями. Необхідно досконало знати анатомію, вміти обирати правильний доступ та ефективно працювати в команді. На цьому заході ви навчитесь оцінювати співвідношення пухлини й навколишніх структур за КТ/МРТ, планувати медіастинотомії, стернотомії та відеоторакоскопічні втручання, а також приймати правильні рішення щодо доступу й підготовки пацієнта. Ви розглянете складні клінічні кейси, щоб точно знати, як уникнути помилок. Після навчання ви будете впевнено діяти у разі тимом, герміногенних пухлин, лімфом, ретростернальних зобів і метастатичних уражень середостіння. • Анатомічні особливості переднього середостіння: основні орієнтири для безпечного доступу. • Хірургічні доступи до середостіння: показання, переваги та обмеження різних підходів. • Технічні аспекти оперативних втручань: інструментарій, етапи операції, командна взаємодія. • Запобігання інтра- й післяопераційним ускладненням та їх лікування. • Тактика ведення пацієнтів з пухлинами переднього середостіння: від діагностики до післяопераційного нагляду. • Розбір клінічних випадків: аналіз реальних ситуацій, вибір оптимальної хірургічної стратегії, обговорення результатів. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Курс БПР присвячений застосуванню технік когнітивно-поведінкової психотерапії в медичній практиці. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники оволодіють техніками діагностики та концептуалізації клінічних випадків у рамках моделі КПТ, навчаться ідентифікувати й класифікувати когнітивні спотворення у пацієнтів із соматичною патологією та застосовувати техніку Сократівського діалогу для корекції дезадаптивних переконань. Програма охоплює протоколи поведінкової активації, структуровану психоедукацію, алгоритми роботи з тривогою про здоров’я та больовою поведінкою, формування терапевтичного альянсу, підвищення комплаєнсу, а також техніки усвідомленості для управління стресом та хронічним болем. Програма заходу • Заняття №1 • Як клінічно розмежувати раціональне занепокоєння щодо симптомів та патологічну тривогу про здоров’я? • Які «червоні прапорці» вказують на необхідність консультації психіатра? • Як інтегрувати когнітивну модель (модель ABC) в обмежений час клінічного прийому? • Які техніки КПТ є доказово ефективними для менеджменту хронічних больових синдромів? • Який алгоритм дій при роботі з пацієнтом, що катастрофізує побічні ефекти фармакотерапії? • Як використовувати техніки поведінкової активації для пацієнтів з астенією та депресивними симптомами? • Як коректно формулювати Сократівські питання, щоб не викликати у пацієнта відчуття знецінення його скарг? • Які валідизовані скринінгові шкали для виявлення тривоги та депресії можна використовувати на соматичному прийомі? • Заняття №2 • Яка доказова база ефективності КПТ при основних нозологіях: великому депресивному розладі, генералізованому тривожному розладі, ПТСР, обсесивно-компульсивному розладі? • Які ключові диференційні критерії КПТ порівняно з іншими психотерапевтичними напрямами? • Як проводити клінічну концептуалізацію випадку в рамках КПТ-моделі? • Які показання та протипоказання до застосування КПТ? • Як інтегрувати КПТ з фармакотерапією: принципи комбінованого лікування? • Які алгоритми роботи з терапевтичним опором та низьким комплаєнсом пацієнта? • Як адаптувати техніки КПТ для пацієнтів з коморбідною соматичною патологією? • Які методики КПТ є ефективними для профілактики рецидивів психічних розладів? • 02:13:46 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Порушення кальцій-фосфорного обміну в клінічній практиці трапляються значно частіше, ніж встановлюються як окрема нозологічна проблема. Вони можуть тривалий час перебігати безсимптомно або маскуватися під гастроентерологічні, кардіологічні чи неврологічні стани, що ускладнює своєчасну діагностику. Кальцій слід розглядати як маркер складної регуляторної системи, порушення якої мають системні наслідки. На цьому заході ви навчитесь оцінювати стан кальцій-фосфорного обміну й отримаєте чіткі клінічні алгоритми для ситуацій, з якими ви можете стикнутися щодня: випадково виявлена гіперкальціємія, симптомна гіпокальціємія з парестезіями або судомами, хронічна хвороба нирок, рецидивний нефролітіаз чи м’язова слабкість та біль у кістках незрозумілого генезу. Після навчання ви зможете проводити точну диференційну діагностику причин порушень кальцій-фосфорного обміну й обирати раціональну тактику ведення таких станів. • Чому кальцій «виходить з-під контролю»: механізми простою мовою • Як не пропустити первинний гіперпаратиреоз • Гіпо- та гіперкальціємія: чіткий алгоритм дій • Мінеральні порушення у разі хронічної хвороби нирок: що реально важливо • Кальцій, судини і серце: прихована загроза • Практичні кейси з аналізом помилок • Відповіді на запитання учасників