Заходи БПР — Пульмонологія 2026

Арттерапія в роботі з віковими кризами — 10-модульний онлайн-курс 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Старт курсу 27 серпня. Це навчання для психологів, арттерапевтів та інших спеціалістів допоміжних професій. На курсі ви вивчите психологічні особливості всіх вікових криз людини та опануєте арттерапевтичні техніки для роботи з складними періодами життя. Ви також додасте до професійного багажу понад 20 практичних технік і зможете підтримувати клієнтів у пошуку нових життєвих орієнтирів. Програма заходу • 10 занять по 2,5–3 години • Графік: з 18:00 до 21:00 • Частота: один раз на тиждень • Модуль 0 (Вікторія Малиш): Психіатрія для психологів: як розпізнати психічні розлади і коли залучати психіатра — лекція 1: Найчастіші психічні розлади в практиці психолога: як їх розпізнати; лекція 2: Межа компетенції психолога і психіатра; лекція 3: Співпраця психолога і психіатра: як працювати в інтересах клієнта • 1 модуль (Олена Тараріна): Поняття кризи в психології — ознаки прояву вікової кризи; види криз (внутрішні, зовнішні, трансформаційні); особливості вікових криз у чоловіків і жінок; неочевидні питання; терапія кризових станів; можливості арттерапії у роботі з темами вікових криз • 2 модуль (Людмила Стреж): Криза 3 років — основні симптоми; метафоричне пояснення кризи для роботи з батьками; що допомагає дитині пройти період і що посилює конфлікти; рекомендації для батьків щодо підтримки та формування стабільних кордонів; можливості арттерапії для роботи з емоціями дитини; арттерапевтичні практики для дитини та використання у родині; артпедагогіка у щоденній взаємодії; приклади випадків (діти 2–4 роки) • 3 модуль (Жанна Шинкарьова): Криза 7 років — психологічні особливості; типові прояви; прийоми конструктивної взаємодії дорослого; методи підтримки емоційного розвитку та самооцінки; позитивні новоутворення; «Чарівна скринька підтримки» (поради для дорослих, підтримуючі фрази, ігри для розвитку самостійності) • 4 модуль (Людмила Стреж): Криза підліткового віку — типові прояви; основні психологічні потреби; труднощі в стосунках з батьками та відновлення контакту; роль арттерапії як безпечного простору для самовираження; робота з емоціями, внутрішніми конфліктами та напругою; практики для агресії, протесту, самооцінки та взаємин; метафори і притчі для роботи з підлітками та їхніми батьками; особливості контакту і довіри; випадки з практики • 5 модуль (Інна Івженко): Криза 20–23 років. Поріг дорослого життя: криза професійного самовизначення — особливості періоду завершення навчання й вступу у професійне життя; сумніви та невизначеність майбутнього; порівняння з іншими й розрив між очікуваннями та реальністю; пошук професійної ідентичності; тривога; формування життєвої стратегії; зниження тривоги та визначення перших кроків • 6 модуль (Наталія Задорожна): Криза 30 років. Криза переоцінки цілей — суть і причини; прояви та маркери; типові сценарії; глибинні психологічні процеси; як жити і прожити з користю; арттерапевтичні інструменти; мудрість, що народжується у тридцять • 7 модуль (Наталія Задорожна): Криза 40 років. Криза середини життя — суть кризи; психологічні особливості та екзистенційні питання; тіло та вікові зміни; криза 40-ка і стосунки; гендерні особливості; деструктивні сценарії та конструктивне проживання; ресурси й точки опори; криза як ініціація • 8 модуль (Інна Івженко): Криза 50 років. Час осмислення: криза переходу до зрілості — психологічні та біологічні зміни 45–55; особливості клімактеричного періоду у жінок; вікові зміни у чоловіків; психологічне переосмислення життя; пошук нового сенсу; переоцінка цінностей і самооцінки; переживання втрати молодості та прагнення до автентичного життя; розвиток внутрішньої свободи, мудрості та життя за цінностями • 9 модуль (Жанна Шинкарьова): Криза 60–65 років. Криза виходу на пенсію — психологічні зміни; втрата соціальної ролі як фактор; причини; новоутворення та потенціал; типові запити клієнтів (страх, порожнеча, втрата сенсу); техніки зниження тривоги; робота з негативними переконаннями; формування навичок адаптації; створення нових життєвих орієнтирів; розбір кейсів; пам’ятки «як легше пройти кризу» та «Формула адаптації до життя „після роботи“» • 10 модуль (Олена Тараріна): Криза 70+. Криза останньої зрілості — конфлікт віку 70+ (Еріксон); межа між нормою та патологією (відрізнення нормальної кризи від депресії/ознак деменції); феномен «підбиття підсумків»; трансформація ідентичності; страх смерті; зміни структури прихильностей; творчість і наставництво як сенс життя; естетика старості Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Курс присвячений основним алгоритмам медичної евакуації пацієнтів від стабілізаційного пункту до шпиталю 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Курс присвячений основним алгоритмам медичної евакуації пацієнтів від стабілізаційного пункту до шпиталю. Даний курс віднесений до переліку заходів БПР та надає 12 балів від провайдера №2073 МБФ «Здоров'я українського народу». Навчальний курс стане настільною книгою всіх лікарів, які дотичні до медичної евакуації: від оснащення евакуаційного автомобіля та взаємодії лікарів і водіїв до практичних рекомендацій щодо стабілізації гемодинаміки, адекватної вентиляції та взаємодії з агресивними пацієнтами, а також моніторингових показників і рекомендацій, що можуть врятувати життя на етапі евакуації. Курс створений для всіх лікарських спеціальностей. Програма заходу • Мета та завдання евакуаційної бригади • Відмінності роботи медеваку від КШД • Медичне обладнання • Моніторинг та профілактика крововтрати пацієнта • Транспортування пораненого з нестабільної гемодинамікою • Транспортування пацієнтів без свідомості та з ЗЧМТ • Додаткові матеріалу курсу • Іспит Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Хронічна м’язова слабкість не завжди має неврологічну причину. Але завжди це клінічний виклик. Цей дводенний майстер-клас допоможе вам зʼясувати складну тему міопатій і впевнено ставити діагноз там, де інші фахівці роками «лікують остеохондроз» без жодних результатів. Ви навчитеся розпізнавати спадкові, запальні, токсичні й метаболічні міопатії, відрізняти їх від нейропатій, оцінювати ступінь ризику, визначати подальшу тактику, направлення на генетичні або імунологічні дослідження. Отримаєте алгоритм дій у разі слабкості, що прогресує, підозри на дистрофію, ураження серця чи дихальних м’язів. Зрозумієте, як діяти, коли пацієнт не може підвестись на ноги, а на КТ не видно жодних проблем. У програмі: 2 дні повноцінної роботи, поділ на спадкові й набуті міопатії, практичні алгоритми та поради щодо ведення пацієнтів з рідкісними формами. • Алгоритм ведення пацієнта з м’язовою слабкістю: характерні симптоми, клініка, діагностичний скринінг. • Спадкові міопатії: • 1. М’язові дистрофії: • Дистрофінопатії (Дюшена, Беккера) • Міотонічні мʼязові дистрофії (тип 1 і тип 2) • Лицево-лопатково-плечова міодистрофія Ландузі-Дежеріна (тип 1 і тип 2) • Мʼязова дистрофія Емері-Дрейфуса • Кінцівково-поясні мʼязові дистрофії • Окулофарингеальна мʼязова дистрофія • Міотонічні дистрофії 1-2 типу • Дистальні міопатії • 2. Вроджені міопатії • 3. Метаболічні: глікогенові, ліпідні, мітохондріальні тощо • 4. Каналопатії: • Періодичний параліч • Недистрофічні міотонії • Відповіді на запитання учасників • Набуті міопатії: • 1. Запальні: • Дерматоміозит • Поліміозит • Антисинтетазний синдром • Імуноопосередкована некротична міопатія • Міопатія з включеними тільцями • 2. Паранеопластичні, токсичні й медикаментозно індуковані, ендокринні, вторинно метаболічні, інфекційні тощо • Доступні варіанти лікування міопатій. • Відповіді на запитання учасників

NIVATS – це нова парадигма сучасної анестезіології. В еру ERAS та малоінвазивної хірургії дедалі більше операцій проводять без інтубації, що знижує ризик ускладнень і пришвидшує відновлення. Тепер цей підхід запроваджується і в торакальній хірургії – там, де його складно уявити. Для анестезіолога такий підхід – справжній виклик. Робота з пацієнтом, який дихає самостійно під час торакальної операції, вимагає не тільки технічної майстерності, а й глибокого розуміння фізіології дихання. Метод NIVATS відкриває нові горизонти у торакальній анестезіології, але потребує впевнених навичок в седації, регіонарній анестезії, інтраопераційному моніторингу та чіткої взаємодії з хірургом. Цей майстер-клас стане важливим етапом професійного зростання для тих, хто хоче працювати на передовій сучасної хірургії. Навчальний захід «Торакальна хірургія без інтубації: виклики та можливості для анестезіолога» буде присвячений вивченню методу NIVATS як інноваційного підходу до торакальної хірургії. Буде детально розглянута фізіологія дихання при відкритій плевральній порожнині, зокрема динаміка вентиляції, позиційні ефекти і перфузійні зміни. У програму входить аналіз показань і протипоказань до застосування техніки, вибір пацієнтів, хірургічні й анестезіологічні обмеження. Окрема увага буде приділена методам регіонарної анестезії (TEA, PVB, ESPB, SAPB тощо), веденню седації, моніторингу та екстреним стратегіям переходу до інтубації. На практичних прикладах будуть розглянуті різні типи втручань: від біопсії плеври до сегментектомії або лобектомії, а також операції на трахеобронхіальному дереві. Реєструйтесь і отримаєте практичні рекомендації щодо впровадження NIVATS у щоденну роботу. • Вступ. NIVATS як нова парадигма в торакальній анестезії • Сучасні тренди в малоінвазивній торакальній хірургії • Чому відмова від інтубації стає актуальною • Переваги для пацієнтів та системи охорони здоров'я • Фізіологія дихання під час NIVATS: виклики для анестезіолога • Динаміка спонтанного дихання при відкритій плевральній порожнині • Зміни в об'ємі легень та легеневій перфузії • Позиційні ефекти (латеральне положення пацієнта) • Показання та протипоказання до застосування NIVATS • Вибір пацієнтів • Хірургічні обмеження • Анестезіологічні міркування • Практичні аспекти проведення анестезії • Методи забезпечення NIVATS (грудна епідуральна анестезія (TEA), паравертебральна блокада (PVB), міжреберна блокада (ICB), ін'єкція місцевого анестетика (LA) у місце введення троакару, блокада м'яза випрямляча хребта (ESPB), блокада передньої площини зубчастого м'яза (SAPB)) • Седація: препарати вибору, глибина, моніторинг • Забезпечення прохідності дихальних шляхів • Екстрені стратегії переходу до інтубації • Клінічні приклади • NIVATS при резекції легені • Операції на трахеї, плеврі та перикарді • Технічні деталі: моніторинг, позиціонування, контроль кашлю • Можливі ускладнення та їх менеджмент • Гіперкапнія, гіпоксія • Нестабільність гемодинаміки • Кашель • Невідкладна інтубація в латеральному положенні • Q&A-сесія: відповіді на запитання та клінічні ситуації від учасників • Обговорення ситуацій із практики слухачів • Розбір алгоритмів дій • Рекомендації щодо впровадження NIVATS у клініці

Медичні помилки неможливо виключити повністю. Їхні наслідки часто зачіпають не лише пацієнта, а й самого лікаря. На цьому заході ви дізнаєтеся, як розпізнати синдром «другої жертви», підтримати себе та колег після критичних подій, а також діяти відповідно до сучасних принципів безпеки пацієнтів і медичного персоналу. Після навчання ви зможете зменшити ризик повторних помилок, зберегти професійну ефективність і впроваджувати культуру безпечного реагування на несприятливі події. • 1. Ілюзія «безпомилкової» медицини та жорстка реальність • Чого від нас чекають vs що маємо насправді: суспільство чекає від анестезіолога та лікаря ЕМД роботи робота — 100% точності 24/7. Але ми працюємо в умовах хаосу, дефіциту часу та важких станів. • Хто така «перша жертва»: пацієнт та його родина. • Що кажуть світ і ВООЗ: чому провідні медичні системи давно відмовилися від «пошуку винного» і чому Гельсінська декларація безпеки прямо вимагає захищати й підтримувати медичний персонал. • 2. Закон, етика та українські реалії: чому ми мовчимо? • Де межа між вимушеним ризиком і помилкою: коли ти інтубуєш на виклику в темному коридорі або встановлюєш катетер на зупинці — де закінчується важкість стану і починається помилка? • Український пасток-ефект: відсутність декриміналізації медичних помилок. Чому лікар в Україні залишається один на один із кримінальним кодексом, страхом перед адміністрацією та «стіною мовчання» серед колег. • 3. Коли постраждалим стає лікар: розбір синдрому та живі кейси • Хто така «друга жертва»: чому лікар після важкої втрати чи ускладнення сам потребує негайної допомоги. • Руйнівні наслідки для лікаря: ПТСР, флешбеки, деструктивний копінг, вигорання та вихід із професії. • Реальні клінічні кейси з українських ВАІТ та ЕМД • Каскад помилок: чому лікар у стані важкого стресу й провина майже гарантовано припуститься нової помилки на наступному чергуванні. • 4. Західні протоколи у дії: чек-листи та алгоритми дій • Як це працює у США та Європі: досвід колег (програми RISE, Scott Model, Just Culture). Як за кордоном рятують лікарів від професійного вигорання та суїцидів після критичних інцидентів. • Готовий чек-лист та алгоритм реагування • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Морфологічні особливості спонгіозних та псоріазіформних дерматитів нерідко стають джерелом діагностичних труднощів. Висновок гістологічного дослідження без зіставлення з клінічною картиною може призводити до неправильного трактування результатів біопсії, водночас відсутність розуміння патоморфологічних змін з боку клініциста ускладнює побудову диференційно-діагностичного алгоритму. Помилкова інтерпретація псоріазіформного патерну як псоріазу, недостатня клініко-морфологічна кореляція або необґрунтоване призначення повторних біопсій можуть спричиняти затримку встановлення діагнозу та нераціональну тактику лікування. На цьому заході ви розглянете патогенез і морфологічні особливості спонгіозних та псоріазіформних дерматитів і навчитеся зіставляти гістологічні зміни з клінічними проявами захворювання. Ви детально проаналізуєте типові нозології, зокрема екзему, атопічний дерматит, грибкові ураження, псоріаз і хворобу Девержі, а також найбільш поширені діагностичні пастки, які виникають під час інтерпретації біопсійного матеріалу. Після навчання ви зможете впевнено інтерпретувати результати патогістологічного дослідження, проводити диференційну діагностику між основними еритематозно-лускатими дерматозами та раціонально використовувати морфологічну верифікацію в складних клінічних випадках. • Патогенез спонгіозних дерматитів. • Морфологічні ознаки спонгіозних дерматитів. • Нозології на прикладі екземи, грибкового ураження, атопічного дерматиту тощо. • Патогенез псоріазіформних дерматитів. • Морфологічні ознаки псоріазіформних дерматитів. • Нозології на прикладі псоріазу, хвороби Девержі тощо. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Рецидивні інфекції не є самостійною клінічною проблемою, а часто є маркером глибших порушень, зокрема первинних та набутих імунодефіцитів, хронічних інфекційних вогнищ, анатомічних аномалій або системних захворювань. Незнання сучасних алгоритмів ведення пацієнтів з рецидивними інфекціями призводить до повторних курсів антибактеріальної терапії без встановлення етіології, несвоєчасного направлення до профільних спеціалістів, пізнього виявлення потенційно серйозних діагнозів та проведення нецільових обстежень. На цьому заході ви розглянете підходи до оцінювання хворих з частими інфекціями, зокрема з набутими та вродженими імунодефіцитними станами. Також ви навчитеся працювати з пацієнтами з онкологічними захворюваннями, аутоімунною патологією, після трансплантації та на тлі імуносупресивної терапії. Окремо ви розберете імунодефіцити у дорослих, наприклад варіабельний імунодефіцит, дефіцити антитілоутворення та клітинної ланки імунітету. Після навчання ви зможете застосувати причинний підхід у веденні хворих з рецидивними інфекціями, своєчасно виявляти пацієнтів групи ризику та формувати обґрунтовану діагностичну стратегію. • Часті інфекції у пацієнта: з чого почати? • Набуті імунодефіцити у дорослих: підходи до пацієнта для запобігання частим інфекціям. • Хворобомодифікувальна терапія при розсіяному склерозі. • Автоімунні запальні ревматологічні захворювання у дорослих. • Онкологічні захворювання. • Трансплантація солідних органів. • Вроджені імунодефіцити у дорослих. • Загальний варіабельний імунодефіцит. • Селективний дефіцит імуноглобуліну А. • Гіперімуноглобулін-Е-імунодефіцит. • Дефіцит специфічних антитіл. • Синдром дефіциту натуральних кілерів. • Дефіцит GATA-2. • Висновки. Найчастіші системні помилки у діагностичному пошуку. • Відповіді на питання.

​Лабораторна справа в Україні переживає системне оновлення: змінюється структура галузі, вводяться нові вимоги до посад. Цьогоріч МОЗ оновлює кваліфікаційні характеристики фахівців лабораторної медицини, а це означає появу низки практичних питань серед працівників — від того, як правильно обрати напрям безперервного професійного розвитку, до розуміння, які посадові обовʼязки відповідають новим нормативам. Усе це напряму впливає не лише на відповідність вимогам держави, а й на кар’єрні перспективи співробітників лабораторій у державному та приватному секторах. Навчальний курс «Нормативні документи, що регламентують роботу лабораторії в Україні» буде присвячений вивченню нових правил атестації медичних працівників відповідно до Наказу МОЗ України № 650. Учасники детально розглянуть процедуру присвоєння професійних кваліфікацій та особливості формування персонального портфоліо. Буде обговорено очікування системи охорони здоров’я від розробників професійних стандартів і практичні наслідки впровадження цих змін. Також будуть проаналізовані типові помилки при підготовці документів для атестації. • Нові правила атестації медичних кадрів згідно з Наказом МОЗ України № 650 • Особливості визначення й присвоєння професійних кваліфікацій • Чого галузь очікує від розробників професійних стандартів? • Які зміни передбачені для оформлення персонального портфоліо • Відповіді на запитання учасників

Амебіаз – це ризик сплутати інфекцію з НЗК, почати протизапальну терапію й отримати перитоніт. Цей майстер-клас допоможе вам уникнути фатальних помилок і впевнено діяти у складних клінічних ситуаціях: від хронічної діареї до абсцесу печінки. Ви дізнаєтеся, як розпізнати кишкову й позакишкову форми амебіазу, коли запідозрити паразитарне ураження та які обстеження справді працюють. Навчитеся швидко виключати або підтверджувати амебіаз у разі підозри на НВК та хворобу Крона, правильно інтерпретувати лабораторні й візуалізаційні дані та грамотно призначати лікування. У програмі – реальні клінічні випадки, які були зафіксовані спікеркою в Україні. Дізнайтесь про амебіаз з практичної точки зору! • 1. Вступне слово • Коротке представлення теми: амебіаз як актуальна проблема інфекційної патології, значення для клінічної практики та диференційної діагностики діарей • 2. Амебіаз: етіологія, епідеміологія, основи патогенезу • Збудник, механізми зараження • Групи ризику: мандрівники, особи з імунодефіцитними станами • 3. Кишкові прояви амебіазу: клінічна характеристика • Гострий та хронічний амебний коліт: особливості перебігу й типові симптоми • Варіанти ускладнень (перфорація, амебома, кровотечі, апендицит тощо) • Диференційна діагностика з іншими формами колітів (дизентерія, НЗК, виразковий коліт) • 4. Позакишкові прояви амебіазу: клінічні форми • Амебний абсцес печінки – найбільш поширена позакишкова форма захворювання: клінічні ознаки, діагностичні підходи, можливі ускладнення та наслідки у разі несвоєчасної діагностики • Рідкісні форми: ураження легенів, головного мозку, шкіри • 5. Діагностика амебіазу • Можливості лабораторної діагностики: мікроскопія калу, серологічні тести, молекулярно-генетичні методи (ПЛР) • Інструментальні методи: УЗД, КТ, МРТ для діагностики абсцесів • 6. Лікування та профілактика • Основні принципи медикаментозної терапії: специфічні антипротозойні засоби, особливості лікування кишкових та позакишкових форм • Медико-соціальні аспекти профілактики серед груп ризику • 7. Обговорення клінічного випадку №1: гостра кишкова форма • 8. Обговорення клінічного випадку №2: амебний абсцес печінки • Відповіді на запитання учасників

Добове моніторування артеріального тиску (ДМАТ) є методом із вищою прогностичною цінністю щодо серцево-судинних подій порівняно з офісним вимірювання. Воно дає змогу виявляти клінічно значущі феномени, недоступні за разових вимірювань, та допомагає діагностувати масковану, нічну й медикаментозну гіпертензію, гіпертензію білого халата і порушення циркадного профілю. Неправильна інтерпретація або недооцінення цих даних може призвести до гіпердіагностики, необґрунтованої ескалації терапії та високого ризику серцево-судинних подій. На цьому заході ви дізнаєтеся про показання до проведення ДМАТ, принципи правильного виконання дослідження та критерії якості запису. Ви навчитесь інтерпретувати середні показники, аналізувати циркадний профіль і варіабельність артеріального тиску, визначати клінічно значущі феномени та зіставляти результати з клінічним станом пацієнта. Після навчання ви зможете обґрунтовано використовувати ДМАТ у клінічній практиці для уточнення діагнозу гіпертонічної хвороби, оцінювання ефективності лікування та виявлення прихованих факторів ризику. • Проводити ДМАТ? • Підозра на гіпертензію білого халата • Маскована гіпертензія • Резистентна АГ • Оцінювання ефективності терапії • Симптомна гіпотензія • Ортостатичні реакції • Поліпрагмазія в літніх пацієнтів • Серцева недостатність з низьким АТ • Як правильно провести ДМАТ? • Вибір валідованого пристрою • Підбір манжети • Інтервали вимірювань • Критерії якості запису • Інструктаж пацієнта • Типові помилки • Як оцінювати результати? Покроковий алгоритм • Перевірка якості запису • Середні показники • Циркадний профіль • Варіабельність • Щоденник • Клінічні випадки • Сесія запитання-відповіді

Запаморочення може бути першим сигналом серйозного захворювання: від інсульту до вестибулярної мігрені чи нейроніту. Важливо вміти диференціювати цей симптом за його походженням – центральне або периферичне – і не плутати «меньєрівський» напад із позиційним запамороченням. На цьому заході ви дізнаєтеся головні причини вестибулярних розладів, навчитесь користуватися клінічними тестами, відрізняти між собою типи запаморочення та обирати оптимальну терапію. Ви більше не будете відчувати невпевненість щодо доцільності призначення супресантів, вибору маневрів за різних типів позиційного запаморочення та координування міждисциплінарного підходу до лікування. Після навчання ви зможете швидко орієнтуватися в етіології запаморочення, ефективно допомагати пацієнтам з гострими та хронічними формами вестибулярних порушень і формувати реабілітаційну стратегію. • Гостра однобічна вестибулопатія (вестибулярний нейроніт): клінічні випадки, діагностичні критерії, етіопатогенетичне лікування (стероїди завжди?). • Лікувальні вестибулярні маневри при доброякісному пароксизмальному позиційному запамороченні: маневри в разі ураження заднього, латерального та переднього півколових каналів. • Вестибулярна мігрень: “знімаємо маски” поширеної патології, діагностичні критерії, лікування. • Хвороба Меньєра: діагностичні критерії, не всі приступи “меньєрівські”, лікування. • Персистуюче постурально-перцептивне запаморочення: діагностичні критерії, терапевтичні заходи. • Вестибулярні супресанти (препарати від запаморочення): доцільність застосування за різних станів, порівняльний аналіз ефективності вестибулолітиків. Інші препарати при запамороченнях. • Вестибулярна реабілітація: основи вестибулярних вправ (з погляду невролога).

Рівень HbA1c більше не є достатнім показником для повноцінного оцінювання компенсації цукрового діабету. Два пацієнти з однаковим HbA1c можуть мати принципово різні профілі глікемії, зокрема приховані епізоди гіпоглікемії та високу варіабельність, які найбільше впливають на ризик ускладнень. Без аналізу даних безперервного моніторингу глюкози (CGM) корекція терапії часто відбувається без урахування реальної динаміки глікемії. Використання показників Time-in-Range (TIR), Time-Below-Range (TBR), Time-Above-Range (TAR) та коефіцієнта варіабельності дає змогу сформувати персоналізований контроль над захворюванням. На цьому заході ви навчитесь інтерпретувати AGP-звіт, оцінювати глікемічну варіабельність і правильно використовувати основні метрики CGM для прийняття клінічних рішень. Ви розглянете реальні клінічні ситуації інтенсифікації інсулінотерапії, частих гіпоглікемій, декомпенсації на тлі нормального HbA1c, вагітності, хронічної хвороби нирок та високого серцево-судинного ризику. Ви дізнаєтесь, як оцінювати вплив інсуліну, харчування та способу життя на глікемічний профіль та як на основі цих даних безпечно коригувати лікування. Після навчання ви зможете використовувати CGM як інструмент персоналізації терапії уникати необґрунтованої ескалації лікування та значно покращити клінічні результати. • Еволюція моніторингу глікемії: від глюкометра до CGM • Типи систем моніторингу глюкози • Основні метрики CGM: як читати звіт правильно • Клінічні сценарії використання CGM • CGM як інструмент персоналізації терапії • Харчування + CGM: нова ера дієтології • Психосоціальний аспект CGM • Відповіді на запитання учасників

Артеріальна гіпертензія під час вагітності є однією з провідних причин материнської та перинатальної захворюваності й смертності, а також важливим маркером майбутнього серцево-судинного ризику в жінки. Підвищення частоти гіпертензивних розладів асоціюється зі старшим віком вагітних, поширеністю ожиріння, метаболічного синдрому та хронічної артеріальної гіпертензії. Неправильна або несвоєчасна діагностика прееклампсії та важких форм АГ може призводити до розвитку тяжких ускладнень і значного погіршення перинатальних наслідків. На цьому заході ви розглянете принципи класифікації артеріальної гіпертензії у вагітних, навчитеся диференціювати хронічну гіпертензії, гестаційну гіпертензію та прееклампсію і засвоїте алгоритми моніторингу артеріального тиску в динаміці вагітності. Ви опануєте підходи до оцінювання материнського й фетального ризику, сучасні стратегії медикаментозної терапії, зважаючи на безпеку препаратів, тактику ведення тяжкої гіпертензії та прееклампсії, а також особливості післяпологового спостереження. Окрім цього, до вашої уваги будуть представлені реальні клінічні кейси, на основі яких проаналізуємо типові помилки лікарів у діагностиці та веденні пацієнток із гіпертензивними станами під час вагітності, а також способи їх уникнення в щоденній практиці. Після навчання ви зможете своєчасно виявляти гіпертензивні розлади вагітності, обґрунтовано обирати тактику лікування та маршрутизації пацієнтки й зменшити ризик тяжких перинатальних ускладнень. • Фізіологічні зміни серцево-судинної системи під час вагітності + класифікація АГ у вагітних • Хронічна, гестаційна гіпертензія та прееклампсія: основні відмінності • Сучасні підходи до діагностики та моніторингу АТ під час вагітності • Типові помилки у затримці діагностики АГ у вагітних на прикладі клінічного кейсу • Оцінювання материнського й фетального ризику • Медикаментозна терапія АГ у вагітних: що дозволено, а що протипоказано • Тактика ведення тяжкої артеріальної гіпертензії та прееклампсії • Післяпологове спостереження та довгостроковий серцево-судинний ризик • Вагітність як ранній маркер майбутньої серцево-судинної патології у жінки • Відповіді на запитання учасників