Заходи БПР — Психотерапія 2026

Постійні переживання за навчання, здоров’я близьких чи майбутні події можуть стати для дитини фоном повсякденного життя. Такі діти часто виглядають надмірно відповідальними, напруженими або «занадто дорослими», однак за цим стоїть виснажлива тривога, яка потребує професійної уваги. Стан часто маскується під соматичні скарги, проблеми зі сном або поведінкові труднощі. Через недооцінку симптомів діти можуть жити з постійною напругою, що впливає на навчання, стосунки в родині та психоемоційний розвиток. В умовах хронічного стресу, невизначеності та травматичних подій в Україні актуальність теми лише зростає. Клінічні кейси, практичні поради для щоденної роботи лікаря та актуальні міжнародні рекомендації — для впевнених рішень без зайвих сумнівів. Ключові особливості Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • Ранні клінічні прояви та вікові особливості симптомів • Сучасні критерії діагностики та інструменти скринінгу в амбулаторній практиці • Диференційна діагностика з соматичними станами, РДУГ та депресивними розладами • Роль сімейних факторів і шкільного середовища у формуванні тривоги • Доказові підходи до психотерапії та покази до фармакотерапії • Алгоритм комунікації з батьками та довготривале ведення пацієнта • Клінічні кейси та практичні поради для щоденної роботи лікаря • Актуальні міжнародні рекомендації Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

null Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс для медичних працівників із можливістю отримати 5 балів БПР. Курс рекомендовано за спеціальностями: педіатрія, неврологія, психіатрія, загальна практика – сімейна медицина, дитяча неврологія та дитяча психіатрія. Після курсу ви отримаєте чітке розуміння відмінностей між тривогою та особистісною структурою, навчитеся використовувати й правильно інтерпретувати скринінгові інструменти, проводити диференційну діагностику, розумітимете причини неефективності терапії та нейробіологію тривожних розладів. Після завершення курсу необхідно пройти тестування для отримання сертифіката. Доступ до матеріалів надається протягом 1 року. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть наступні навички: • Інтерпретувати розгорнуту лейкоцитарну формулу, включаючи диференційну діагностику причин нейтрофільозу, нейтропенії, лімфоцитозу та еозинофілії. • Аналізувати еритроцитарні індекси (MCV, MCH, MCHC, RDW) для точної класифікації анемічних синдромів. • Проводити диференційну діагностику мікро-, нормо- та макроцитарних анемій на основі показників гемограми. • Виявляти гематологічні ознаки гострих та хронічних запальних процесів, інфекційних захворювань. • Розпізнавати ранні маркери можливих онкогематологічних захворювань, таких як лейкози та лімфоми. • Оцінювати тромбоцитарну ланку (кількість тромбоцитів, MPV), диференціювати причини тромбоцитопеній та тромбоцитозів. • Ідентифікувати «червоні прапорці» в аналізі крові, що вимагають негайного дообстеження або консультації гематолога. • Корелювати зміни в гемограмі з клінічною картиною пацієнта для формування цілісної діагностичної гіпотези. Програма заходу • Заняття — 02:16:37 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які критерії диференціації між реактивним лімфоцитозом та підозрою на хронічний лімфолейкоз? • Як поєднання індексів MCV та RDW дозволяє провести диференційну діагностику залізодефіцитної анемії, B12-дефіцитної анемії та анемії хронічних захворювань? • Які зміни в гемограмі, окрім цитопеній, можуть вказувати на мієлодиспластичний синдром? • Зсув лейкоцитарної формули вліво: як відрізнити реакцію на тяжку інфекцію від дебюту хронічного мієлолейкозу? • Панцитопенія: який діагностичний алгоритм є оптимальним для виявлення її причини? • Ізольований тромбоцитоз: коли це реактивний стан, а коли – ознака есенціальної тромбоцитемії? • Які неспецифічні, але стійкі зміни в аналізі крові можуть бути предикторами системних захворювань сполучної тканини? • Як інтерпретувати атипові мононуклеари та інші зміни при вірусних інфекціях, зокрема Епштейна-Барр? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Онлайн-курс PRO: базові принципи ведення літніх пацієнтів для сімейного лікаря 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Пацієнти літнього та похилого віку потребують особливого підходу до діагностики, лікування та профілактики ускладнень. Під час заходу обговоримо ключові питання для кожного сімейного лікаря та терапевта: вікові зміни організму, подолання поліпрагмазії (зважений підхід до призначення ліків у літніх людей), запаморочення у похилому віці (диференційна діагностика і тактика ведення), профілактика падінь та алгоритм дій лікаря, а також особливості лікування артеріальної гіпертензії та цукрового діабету у зрілому віці. Вчасне розпізнавання цих станів має ключове значення для збереження якості життя пацієнта, правильного вибору тактики лікування та підтримки родини. Поговоримо про практичні інструменти диференційної діагностики та можливості терапевтичних підходів на рівні первинної медичної допомоги. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Гендерно зумовлений дистрес у підлітків часто проявляється через неспецифічну психопатологію, що ускладнює клінічне оцінювання та призводить до діагностичних помилок. Якщо не зважати на гендерний компонент, клінічну картину можна інтерпретувати лише крізь призму афективних або тривожних розладів, через що терапія може виявитися неефективною та може виникнути хибне уявлення про резистентність стану. На цьому заході ви розглянете клінічні критерії гендерної дисфорії відповідно до DSM-5 та МКХ-11, навчитеся диференціювати гендерно зумовлений дистрес від інших психічних станів і правильно оцінювати коморбідність. Ви засвоїте алгоритми клінічного оцінювання, принципи психотерапевтичної підтримки та фармакотерапії, але лише в разі супутніх розладів. Через поетапний розбір реального клінічного кейсу ви побачите типові діагностичні помилки, ризики симптомоорієнтованого підходу та принципи міждисциплінарної взаємодії. Після навчання вам буде легше інтерпретувати складні клінічні прояви у підлітків та будувати підтримувальну, безпечну стратегію ведення без патологізації гендерної ідентичності. • Визначення та поширеність • Гендерна дисфорія: клінічно значущий дистрес через невідповідність ідентичності та приписаної при народженні статі. • Частота у підлітків, недооцінення через маскування під депресивні чи тривожні симптоми. • Місце в дитячо-підлітковій психіатрії • Неспецифічні психіатричні прояви: тривожність, депресія, соціальна ізоляція, самопошкодження. • Ризик хибної діагностики та неефективної терапії без оцінювання гендерного компоненту. • Класифікація • DSM-5: Gender Dysphoria in Adolescents – стійка невідповідність ≥6 місяців, клінічно значущий дистрес або порушення функціонування. • МКХ-11: Gender incongruence of adolescence and adulthood – перенесено до категорії сексуального здоров’я, підкреслюючи непатологічний характер ідентичності. • Принципи психотерапевтичної допомоги • Підтримувальна психотерапія і КПТ для роботи з афективними й тривожними симптомами. • Сімейна терапія і травма-інформований підхід; створення безпечного простору для дослідження ідентичності. • Фармакотерапія (за наявності коморбідних розладів) • Призначення лише у разі коморбідних станів: депресія, тривожні розлади, ПТСР, ОКР. • Виключення застосування фармакотерапії для зміни гендерної ідентичності. • Робота з родиною • Психоедукація батьків щодо гендерної різноманітності й мінімізації страхів. • Формування підтримувального та безпечного домашнього середовища без нав’язування рішень. • Динамічне спостереження • Регулярне оцінювання психічного стану, суїцидального ризику та коморбідних симптомів. • Гнучке коригування плану ведення відповідно до розвитку підлітка та соціального контексту. • Роль міждисциплінарної взаємодії • Координація між психіатром, клінічним психологом, сімейним терапевтом, педіатром/ендокринологом та соціальним працівником. • Обмін інформацією для оптимізації ведення та мінімізації клінічних ризиків. • Баланс підтримки та уникнення поспішних рішень • Підтримка підлітка без форсування медичних чи соціальних рішень. • Обережність у прийнятті рішень без заперечення або патологізації гендерної ідентичності. • Q&A: клінічне обговорення кейсів

Функціональні та психосоматичні симптоми становлять значну частку звернень як у первинній, так і у спеціалізованій медичній практиці, водночас вони не супроводжуються виявленням структурної органічної патології. Для прийняття точних рішень необхідно вміти інтегрувати результати обстежень із нейробіологічними та психосоціальними механізмами формування симптомів. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до інтерпретації функціональних соматичних синдромів, зокрема алгоритми диференційної діагностики та визначення доцільності додаткових обстежень. Ви навчитеся вести пацієнтів із хронічним больовим синдромом без чіткої органічної основи, маскованою депресією, тривожними розладами із соматичним домінуванням, а також полісимптомними станами з негативними результатами стандартної діагностики. Після навчання ви зможете своєчасно ідентифікувати психоемоційні чинники, що модулюють симптоматику, оптимізувати клінічний маршрут хворого та підвищити ефективність взаємодії з пацієнтом у складних клінічних випадках. • Симптом без діагнозу: клінічна реальність. • Діагностичні помилки і пастки мислення при функціональних скаргах. • Психосоматика в DSM-5-TR та ICD-11: як класифікувати. • Як мозок формує симптом: нейробіологія без органічної причини. • Диференційна діагностика: червоні прапорці й межі обстеження. • Соматичні маски психічних розладів: як розпізнати. • Пацієнт, який «ходить по лікарях»: поведінкові патерни і doctor shopping. • Алгоритм ведення: комунікація, фармакотерапія, психотерапія. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

1. Відеолекція Вікові зміни сперматогенезу: геномна нестабільність та епігенетичні порушення: Епідеміологія та клінічна значущість віку батька: вплив advanced paternal age на фертильність, невиношування та перинатальні ризики. Старіння тестикул і регуляції ГГГ-осі: зміни клітин Лейдіга/Сертолі, мікрооточення яєчка та гормональної підтримки сперматогенезу. Геномна нестабільність гермінативної лінії: зростання de novo мутацій, мозаїцизму та мейотичних помилок із віком. Пошкодження ДНК і ремоделювання хроматину сперми Епігенетичний дрейф сперми Трансляція в практику - стратифікація ризику, інструменти лабораторної оцінки якості сперми та підходи до менеджменту в природному зачатті й ART. 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Синдром хронічної втоми – це не просто стан, коли «немає сил». Це виснаження, яке не минає після сну, порушує концентрацію, пам’ять і навіть заважає виконувати звичні повсякденні дії. Пацієнти довго шукають відповіді, ходять від одного спеціаліста до іншого, а справжня причина лишається невиявленою. На цьому заході ви дізнаєтеся, як відрізнити міалгічний енцефаломієліт/синдром хронічної втоми (МЕ/СХВ) від інших схожих хвороб. Ви зрозумієте, чому симптоми часто доповнюються депресією, фіброміалгією чи неврозами і не пропустите цей діагноз навіть у складних випадках. Ви отримаєте практичні алгоритми обстеження, критерії діагностики та розуміння, коли залучати мультидисциплінарну команду. Після навчання ви зможете вчасно розпізнавати синдром хронічної втоми, будувати ефективну стратегію лікування та координувати роботу з неврологами, психіатрами, фізіотерапевтами й імунологами. Це допоможе пацієнтам повернутися до нормального життя, зменшить ризик хронізації стану й полегшить психоемоційний тягар від «невидимого» захворювання. • Визначення поняття міалгічний енцефаломієліт/синдром хронічної втоми • Загальна характеристика захворювання • Теоретичні аспекти міалгічного енцефаломієліту/синдрому хронічної втоми • Епідеміологія • Етіологія • Патофізіологія (центральна, вегетативна, імунна системи, метаболізм, мікробіом) • Класифікація • Клінічна картина та діагностика міалгічного енцефаломієліту/синдрому хронічної втоми • Клінічні прояви (втома, когнітивна дисфункція, сон, вегетативні розлади) • Фактори ризику • Діагностичний підхід у дорослих (зокрема з post-COVID fatigue) • Обстеження • Диференціальна діагностика • Критерії (Канада, IOM/NAM, NICE) • Менеджмент і лікування • Загальний підхід • Варіанти лікування (фармакологічні, немедикаментозні) • Емпіричні та нові методи • Моніторинг • Ускладнення • Прогноз • Міждисциплінарний підхід • Роль команди (невролог, імунолог, психіатр, фізіотерапевт тощо) • Координація та комунікація для покращення результатів • Відповіді на запитання

Тинітус – це не просто нав’язливий шум у вухах. Це симптом, що може бути дзвінком, який свідчить про серйозні діагнози: від ішемії мозку до пухлин слухового нерва. За даними Американської академії отоларингології, від 10 до 15% дорослого населення стикаються з цим явищем, а у 20% із них стан вимагає медичного втручання через виражений дискомфорт. З віком ризик лише зростає: якщо серед молоді тинітус виникає у 1,6% випадків, то серед людей 60+ років – вже у 9%. Часто цей симптом супроводжується тривожністю, депресією, порушенням сну і значно погіршує якість життя. Найнебезпечніше, що можна зробити – це недооцінити цей симптом. Неправильне трактування тинітусу як суто ЛОР-проблеми може призвести до пропущеної неврологічної патології, затримки лікування і навіть небезпечних для життя ускладнень. Глибоке розуміння природи цього стану є важливим для лікарів різних спеціальностей. Навчальний захід «Тинітус у неврологічній практиці: диференційна діагностика й тактика ведення пацієнта» буде присвячений вивченню клінічної значущості тинітусу в неврології з акцентом на його епідеміологію, патофізіологію та мультидисциплінарну роль лікаря. Особливу увагу буде приділено неврологічним причинам такого стану: від акустичної невриноми до шийної мієлопатії та патології краніоцервікального переходу. Окремим блоком будуть представлені функціональні й психогенні порушення з розглядом соматоформних станів і тривожно-депресивної коморбідності. Також буде розглянуто алгоритм неврологічного обстеження та варіанти терапевтичної тактики, зокрема фармакотерапія та реабілітація. • Клінічна значущість тинітусу в неврології • Епідеміологія та патофізіологічні механізми. • Роль невролога в мультидисциплінарному підході. • Класифікація тинітусу: ключ до правильної маршрутизації • Об’єктивний vs суб’єктивний тинітус. • Пульсувальний тинітус: коли запідозрити судинну патологію. • Однобічний тинітус: червоні прапорці. • Неврологічно значущі етіології шуму у вухах • Вестибулярна шваннома (акустична невринома). • Синдром верхньої мозочкової артерії. • Мігрень, розсіяний склероз, нейросифіліс. • Черепно-мозкова травма, шийна мієлопатія. • Патологія краніоцервікального переходу. • Функціональні та психогенні порушення • Соматоформні розлади. • Коморбідна тривожна/депресивна симптоматика. • Психогенний тинітус: критерії підозри. • Алгоритм неврологічного обстеження при тинітусі • Структурований неврологічний скринінг. • Показання до нейровізуалізації. • Аудіологічне оцінювання та співпраця з отоларингологом. • Судинна діагностика: дуплекс судин шиї/голови, МР-ангіографія. • Практичні аспекти менеджменту • Коли призначати фармакотерапію і яку. • Неврологічна реабілітація, когнітивно-поведінкова терапія. • Показання до вузькоспеціалізованих консультацій.

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Проведення диференційної діагностики між функціональними неврологічними розладами та органічними ураженнями ЦНС після травматичних подій. 2. Застосування валідованих шкал для скринінгу та діагностики ПТСР, тривожних та депресивних розладів. 3. Ідентифікація «червоних прапорців» при обстеженні пацієнтів зі скаргами на головний біль, запаморочення та когнітивні порушення після лЧМТ. 4. Розробка індивідуалізованих планів фармакотерапії, що враховують коморбідність психіатричних та неврологічних симптомів. 5. Ведення пацієнтів із соматоформними розладами та хронічним больовим синдромом, пов’язаним із психологічною травмою. 6. Побудова ефективної комунікації та визначення оптимальних шляхів скерування пацієнта між неврологом, психіатром та психотерапевтом. Питання, що розглядаються: Які клінічні та параклінічні критерії дозволяють диференціювати посткомоційний синдром від проявів генералізованого тривожного розладу? Як розмежувати симптоми функціонального неврологічного розладу, пов’язаного з травмою, від органічного ураження ЦНС? Які алгоритми ведення пацієнтів з хронічним посттравматичним головним болем на перетині неврології та психіатрії? В яких клінічних ситуаціях невролог має призначати психофармакотерапію, а коли необхідне скерування до психіатра? Яка роль нейрозапалення у формуванні довготривалих неврологічних та психіатричних наслідків психотравми та лЧМТ? Як вести розмову з пацієнтом, що заперечує психологічний компонент своїх соматичних скарг, та мотивувати його до консультації профільного фахівця? Програма заходу • Заняття — 01:39:35 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Тестувння БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Цей навчальний курс вивчає особливості призначення, видачі та подальшого обліку медичних виробів в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ). Завдання навчального курсу: описати нові підходи до призначення медичних виробів та допоміжних засобів реабілітації навести покроковий алгоритм формування запиту на медичний виріб/допоміжний засіб реабілітації описати особливості видачі та погашення запиту на медичні вироби/допоміжний засіб реабілітації Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Безкоштовна навчальна програма для спеціалістів центрів ментального здоров’я ПОВЕРНЕННЯ, які працюють із пораненими українськими військовими, щоб допомогти їм відновити сексуальне й особисте життя. Програма призначена для спеціалістів, які працюють із реабілітацією поранених, ветеранів та цивільних, що внаслідок травми мають тимчасову або повну дисфункцію статевих органів, а також психологічні проблеми, які призводять до проблем в інтимному житті. Участь можуть брати психологи, психотерапевти, психіатри, лікарі, реабілітологи, ерготерапевти та ветерани, які пройшли реабілітацію, зокрема сексуальну. Після проходження програми спеціаліст отримає розуміння особливостей роботи з темою сексуальності та інтимних стосунків під час війни й із людьми, які постраждали внаслідок бойових дій або мають інвалідність; приклади інтервенцій у роботі з різними видами інвалідності; навички роботи із власними стереотипами та переконаннями у темі сексуальності; вправи, техніки й матеріали для роботи з особами з інвалідністю, особливо з військовослужбовцями; менторську підтримку супервізора в подальшій роботі з темою сексуальності. Рішення щодо участі залишається за організаторами та базується на забезпеченні максимальної ефективності реалізації проєкту. Програма заходу • Початок: 8 квітня 2025 року; графік навчання учасники отримають після зарахування на програму. • Тривалість: 12 модулів — 21 теоретичне та практичне заняття і 1 індивідуальна менторська сесія із супервізоркою програми. • Періодичність: орієнтовно два рази на тиждень за окремим визначеним графіком, який залежить від можливостей тренерів. • Менторські індивідуальні сесії: 1 сесія на 1 студента після завершення основної програми; формат — індивідуально онлайн. • Ментор для спеціалістів — Кетрін Еліс. • Ментори для ветеранів — кваліфікований представник CaseVac, досвід «рівний-рівному». • Студенти-випускники отримають сертифікат щодо успішного проходження навчальної програми. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Сучасна нейробіологія доводить, що біль є результатом складної центральної обробки, де вирішальну роль відіграють нейрональні мережі загрози, афекту й очікувань, а не лише периферичне ушкодження тканин. Якщо не знати про ці механізми, це призводить до необґрунтованої ескалації анальгетиків, поліпрагмазії та прогресування функціональної інвалідизації пацієнта. Особливо актуальними ці знання стають у разі хронічного, генералізованого або диспропорційного болю, що не має чіткої кореляції з об’єктивними знахідками. На цьому заході ви дізнаєтеся більше про нейробіологію болю, роль центральної сенситизації та взаємодії ноцицептивних, емоційних і когнітивних компонентів. Ви розглянете принципи ідентифікації сенситизації, оцінювання психіатричної коморбідності й фенотип-орієнтованого підбору терапії, зокрема використання психофармакологічних і психотерапевтичних підходів. Після навчання ви зможете диференціювати типи болю відповідно до центральних механізмів та формувати мультимодальний індивідуалізований план лікування, коли монотерапії анальгетиками недостатньо. • Сучасне розуміння болю • Загроза та когнітивна інтерпретація визначають інтенсивність та хронізацію болю. • Біопсихосоціальна модель болю • Інтеграція нейрональних, психологічних і соціальних факторів у формуванні болю. • Нейроанатомія та функціональні мережі болю • Таламо-кортикальне передання та роль ACC, інсули і PFC у формуванні афективного і когнітивного компонента болю. • Лімбічна система й низхідне гальмування забезпечують емоційне забарвлення та регуляцію болю. • Центральна сенситизація • Підвищена збудливість ЦНС та порушення гальмівних механізмів – ключ до хронізації болю. • Гліальні клітини та нейрозапалення підтримують патологічні нейрональні мережі. • Клінічні прояви сенситизації • Генералізований біль, алодинія та гіпералгезія. • Сенсорне перевантаження й уникання руху як поведінкова реакція. • Нейропсихіатричні аспекти болю • Спільні мережі болю та депресії, тривожність, катастрофізація. • Травматичний досвід і дисрегуляція автономної нервової системи, соматизація. • Психофармакологія у нейропсихіатрії болю • Антидепресанти й протисудомні препарати модулюють центральні антиноцицептивні шляхи. • Фенотип-орієнтований підбір терапії та інтеграція фармакологічних і нефармакологічних методів. • Психотерапевтичні втручання та нейропластичність • Когнітивно-поведінкова терапія та ACT для корекції страху й уникання. • Усвідомленість, регуляція уваги та психоосвіта для зміни больових патернів. • Інтегрований клінічний алгоритм та обговорення • Визначення типу болю, ознак центральної сенситизації та психіатричної коморбідності. • Побудова мультимодального індивідуального плану лікування та розбір клінічних кейсів. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Основи когнітивно-поведінкової терапії (КПТ) — дистанційний курс 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Електронний навчальний курс із дистанційною участю (з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я). Формат: Online. Програма заходу • Перший модуль • 1. Основи КПТ. Деструктивні стратегії мислення. Основні методи корекції дезадаптивних установок. ABC-аналіз. • 2. Робота зі стратегією “читання думок”. Техніка “пошук вигод та затрат”. • 3. Робота зі стратегіїю “гадання”. Техніка “правдоподібне переформулювання”. • 4. Робота зі стратегією катастрофізації. Техніка “декатастрофізація”. • 5. Робота з використанням ярликів. Техніка “занурення в роль”. • 6. Робота зі стратегією “знецінювання”. Техніка “керування силою вірування”. • 7. Робота зі стратегією “негативний фільтр”. Техніка “створення правдоподібної та вигідної альтернативи”. • 8. Робота зі стратегією “надузагальнення”. Техніка “мережевий аналіз”. • 9. Робота зі стратегією “дихотомічне мислення”. Техніка “реатребуція”. • 10. Робота зі стратегією “зобов’язання та повинності”. Техніка “пошук альтернатив”. • 11. Робота зі стратегією “ексцентрична персоналізація”. Техніка “когнітивний синтез”. • 12. Робота зі стратегією “звинувачення”. Техніка “когнітивна модифікація через поведінкові зміни”. • 13. Робота зі стратегією “несправедливі порівняння”. Техніка створення шкал”. • 14. Робота зі стратегіями “жалкування” та “а що, якщо”. • 15. Підсумкова сертифікаційна зустріч. Сесія відповідей та запитань. • Другий модуль • 1. Введення в теорію та терапію розладів особистості. Клінічний та терапевтичний аспекти. • 2. Тривожно-депресивний розлад особистості. Терапія депресії. • 3. Обсесивно-компульсивний розлад. Психотерапія тривожних станів. • 4. Терапія межового розладу особистості. • 5. Терапія нарцисичного розладу та нарцисичних дефіцитарностей. • 6. Терапія залежного та уникаючого розладів особистості. • 7. Терапія гестеріонного розладу особистості. • 8. Антисоціальний розлад особистості. Чи можлива психотерапія “психопатів” та “соціопатів”? • 9. Шизоїдний та шизотиповий (шизоатиповий) розлади особистості. Перспектива терапії та адаптації. • 10. Підсумкова зустріч. Розбір випадку з практики. Серія відповідей та запитань. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center