Заходи БПР — Педіатрія 2026

У щоденній черзі в амбулаторії усе може виглядати як зазвичай, аж поки хтось тихо каже: «Я не бачу сенсу жити». Жінка з панічною атакою впевнена, що «помирає» тут і зараз. Підліток мовчить, не дивиться в очі й ховає садна на передпліччі. Агресивний чоловік кричить, що його «прослуховують». Такі випадки можна побачити не тільки у відділеннях психіатричного стаціонару, а у повсякденній реальності спеціалістів первинної ланки. Сімейний лікар має декілька хвилин, щоб швидко розпізнати декомпенсацію, оцінити ризики і прийняти рішення, яке буде безпечним для пацієнта і юридично безпечним для самого лікаря. На цьому заході ви отримаєте цілісний алгоритм дій, коли пацієнт має невідкладний стан, пов'язаний з психічним розладом: швидке оцінювання стану, чіткі критерії ризику, диференціація психозу й делірію, техніки вербальної деескалації, безпечне призначення медикаментів і юридично правильне документування. Ви розглянете реальні клінічні випадки, які допоможуть вам діяти впевнено в умовах обмеженого часу. Після навчання ви будете готовими до невідкладних психіатричних станів і зможете інтегрувати алгоритми й чеклісти у вашу щоденну практику. • Первинне психіатричне оцінювання та виявлення ургентних станів • Швидке оцінювання психічного стану: MSE rapid, RASS, BARS. • Маркери гострої декомпенсації: психоз, делірій, агресія, дезорганізована поведінка, суїцидальний ризик. • Прийняття первинного клінічного рішення на рівні ПМСД. • Червоні прапорці та диференційна діагностика • Відмежування психіатричних і соматичних причин гострих розладів поведінки. • Критичні стани-імітатори: гіпоксія, інтоксикації, метаболічні порушення, гіпоглікемія, судоми. • Визначення шляхів подальшої маршрутизації. • Безпечна взаємодія та кризова комунікація • Оцінювання ризиків середовища, правильне позиціонування, контроль небезпечних факторів. • Техніки вербальної деескалації та кризової комунікації. • Робота з агресивними пацієнтами, підлітками, особами з параноїдною симптоматикою. • Медикаментозна стабілізація ургентних психіатричних станів • Вибір антипсихотиків і седативних препаратів: дози, комбінації, безпечні стратегії. • Особливості ведення геріатричних і коморбідних пацієнтів. • Алгоритми ведення: делірій, панічний напад, ПАР-індуковані стани, поведінкові кризи. • Транспортування та міждисциплінарна маршрутизація • Критерії безпеки та необхідності транспортування. • Передавання пацієнта між ПМСД → ЕМД → психіатрією/реанімацією. • Чеклісти: гострий психоз, делірій, психомоторне збудження, суїцидальна криза. • Короткі клінічні кейси. • Юридична валідність та інтеграція алгоритмів у практику • Основи недобровільної госпіталізації та правила документування ургентних станів. • Типові юридичні ризики та помилки. • Інтеграція алгоритмів і чеклістів у щоденну роботу лікаря. • Відповіді на запитання.

Післяопераційні ультразвукові зміни іноді нелегко відрізнити від ускладнень, а помилка в інтерпретації може призвести як до пропущеного абсцесу чи жовчної колекції, так і до необґрунтованих повторних втручань. На цьому заході ви навчитеся оцінювати УЗ-картину після найпоширеніших операцій, розпізнавати нормальні післяопераційні зміни та своєчасно виявляти патологію. Після навчання ви зможете впевнено інтерпретувати результати УЗД після оперативних втручань і визначати подальшу тактику ведення пацієнта. • Особливості УЗД після холецистектомії: норма, ускладнення • Особливості УЗД після апендектомії: норма, ускладнення • Особливості УЗД гриж післяопераційних рубців, ендометріоз передньої черевної стінки • Особливості УЗД після пластики гриж • Особливості УЗД після тиреоїдектомії • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

1. Відеолекція Метаболічні пастки при епілепсії: сліпі зони в діагностиці Вступ: чому метаболічні фактори важливі при епілепсії
 Енергетичний метаболізм мозку та нейромедіаторний баланс
 Порушення іонного обміну (Na⁺, K⁺, Ca²⁺, Mg²⁺)
 Сліпі зони (мітохондріальні порушення, дефіцити вітамінів та мінералів, амінокислотні порушення та гормонально-метаболічні фактори
 Клінічні наслідки непомічених пасток
 Сучасні інструменти діагностики
 Клінічні кейси та терапевтичні стратегії 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Ви лікуєте людей, а не хвороби. Особистість пацієнта є невіддільною частиною процесу лікування. Саме тому ефективна комунікація є важливою. Пацієнти, яких не чують або неправильно інформують, можуть порушувати режим лікування і ставати джерелом конфліктів. Терапевтичних протоколів недостатньо – важливо опанувати інструменти емпатійної взаємодії, активного слухання та структурованої консультації. Це навички, що знижують ризик юридичних претензій і професійного вигорання. На цьому заході ви дізнаєтеся, як побудувати пацієнтоорієнтовану консультацію за біопсихосоціальною моделлю, застосовувати активне слухання й емпатійні техніки NURSE, перевіряти розуміння пацієнтом інформації через Teach-Back, працювати з очікуваннями та формувати довіру, яка підвищує прихильність до лікування. Ви освоїте структуровану модель Calgary–Cambridge для менеджменту клінічної консультації, що дає змогу ефективно планувати розмову від початку до завершення. Після навчання ви зможете проводити консультації, де пацієнт відчуває себе комфортно, а ви – впевненими у точності передання інформації та контролі процесу лікування. Це допоможе мінімізувати конфлікти й покращити результати терапії. • Біопсихосоціальна модель взаємодії лікар–пацієнт. Пацієнтоорієнтований підхід як основа якісної медичної допомоги. • Встановлення контакту. Перші хвилини розмови: невербальні сигнали, представлення лікаря, формування позитивного першого враження. • Активне слухання та емпатія. Емпатійна відповідь за схемою NURSE (Naming, Understanding, Respecting, Supporting, Exploring) для дослідження емоцій пацієнта. • Зрозуміли правильно? Використання техніки Teach-Back як інструмента перевірки розуміння інформації пацієнтом. • Робота з очікуваннями пацієнта. Як виявляти й узгоджувати очікування пацієнта і сім’ї, запобігати конфліктам і непорозумінням. • Побудова довіри й партнерських стосунків. Практики комунікації для підвищення прихильності пацієнта до лікування. • Менеджмент клінічної консультації. Використання моделі Calgary–Cambridge для структурування розмови: від початку консультації до завершення і планування наступних кроків. • Відповіді на запитання • Обговорення матеріалу (презентації) • Оцінювання здобутих знань

Гніздова алопеція є одним із найпоширеніших аутоімунних захворювань волосся, яке характеризується різноманітними клінічними формами, непередбачуваним перебігом та суттєвим впливом на якість життя пацієнтів. Це одна з тих патологій, де помилки на етапі первинної оцінки, інтерпретації трихоскопії або вибору тактики лікування стають причиною хронізації процесу або неефективності терапії. Особливу складність становлять резистентні форми та випадки у дітей, де клінічна картина часто є атиповою. На цьому заході ви навчитесь системно оцінювати пацієнтів із гніздовою алопецією, інтерпретувати трихоскопічні ознаки, визначати доцільність лабораторних обстежень, а також будувати покроковий алгоритм терапії — від топічних методів до системного лікування. Також ви розглянете принципи ведення пацієнтів із резистентними формами та найчастіші помилки, які призводять до неефективності стандартних схем. Після навчання ви зможете впевнено проводити диференційну діагностику різних форм алопеції, обирати обґрунтовану тактику лікування відповідно до сучасних рекомендацій та своєчасно коригувати підхід у випадках недостатньої відповіді на терапію. • Гніздова алопеція: клінічні прояви. • Трихологічна картина при ГА. • Лабораторна діагностика: необхідно чи ні? • Топічна терапія гніздової алопеції у дорослих • Осбливості топічної терапії ГА у дітей • Системна терапія гніздової алопеції. • Резистентні до терапії алопеції - помилки в лікуванні та як їх уникати. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Практична цінність: лікарі здобудуть навички: 1. Проводити диференційну діагностику вірусних та бактеріальних кишкових інфекцій на основі клініко-анамнестичних даних та лабораторних маркерів. 2. Оцінювати ступінь дегідратації у дітей за клінічними шкалами (ВООЗ, Gorelick) та визначати потребу в інфузійній терапії. 3. Складати індивідуальні плани оральної та парентеральної регідратації, розраховуючи об’єм та склад інфузійних розчинів. 4. Обґрунтовувати призначення етіотропної терапії відповідно до сучасних клінічних рекомендацій та даних про антибіотикорезистентність. 5. Застосовувати ад’ювантну терапію: пробіотики, ентеросорбенти, ферментні препарати, базуючись на принципах доказової медицини. 6. Розробляти стратегії профілактики ГКІ, включаючи рекомендації щодо вакцинації (ротавірусна інфекція) та гігієнічних заходів. Питання, що розглядаються: • Сучасні лабораторні маркери для диференціації бактеріальної та вірусної діареї. • Абсолютні та відносні показання до госпіталізації дитини. • Вибір стартової антибактеріальної терапії при підозрі на інвазивну діарею. • Особливості регідратаційної терапії у дітей із супутньою патологією. • Роль пробіотичних штамів LGG та S. boulardii згідно з останніми мета-аналізами. • Показання та ризики призначення антиеметичних і антидіарейних препаратів у педіатричній практиці. • Профілактика синдрому постинфекційного подразненого кишечника та вторинної лактазної недостатності. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Визначення групи крові за системами ABO та резус-належності є відповідальною складовою лабораторної діагностики, від якої безпосередньо залежать безпека трансфузій та клінічні рішення. Навіть попри наявність стандартизованих методик, можуть трапитися помилки через неправильний спосіб дослідження, хибну інтерпретацію результатів та вплив «людського фактора». Особливу складність становлять ситуації зі слабоаглютинабельними формами антигену D, наявністю холодових аглютинінів, варіантами антигену A, а також розбіжності результатів між лабораторіями. На цьому заході ви дізнаєтеся більше про еритроцитарні системи ABO та резус, їхнє клінічне значення й варіанти антигенів. Ви розглянете методи визначення групи крові та резус-належності, їхні діагностичні можливості, переваги й обмеження. Також ви досконало засвоїте правила виконання досліджень, контролю якості реакцій та особливості обстеження різних категорій пацієнтів: від донорів до новонароджених і вагітних. Після навчання ви зможете впевнено інтерпретувати сумнівні результати, ефективно діяти у складних випадках і вибудовувати якісну взаємодію між лабораторними та клінічними підрозділами. • Сучасні уявлення про еритроцитарні системи АВО та резус, клінічне значення основних антигенів та їхніх варіантів. • Методи визначення: можливості, переваги, недоліки. • Правила виконання, облік та контроль реакцій. • Особливості проведення для різних категорій обстежуваних: пацієнти, вагітні, новонароджені, донори. • Можливості «маневру» для лабораторій різного рівня у складних випадках. • Тісна комунікація лабораторій та клінічних підрозділів: чому це критично важливо. • Відповіді на запитання.

Організаційні питання щодо курсу Лекція 1: Етика і доброчесність у медицині: недискримінація як стандарт Тестування БПР

Кашель у дітей традиційно є однією з найчастіших причин звернення до лікарів різних спеціальностей: педіатрів, сімейних лікарів та пульмонологів. Його природа може варіюватися від абсолютно доброякісної до прояву серйозної патології, що потребує ретельного обстеження. Важливо не лише своєчасно розпізнати тривожні симптоми, а й дотримуватися обережності, щоб уникнути гіпердіагностики та непотрібних медичних втручань у разі, коли кашель не потребує активного лікування. Незважаючи на існування сучасних доказових рекомендацій, лікарі можуть відчувати труднощі в оцінюванні дитячого кашлю та виборі оптимальної тактики ведення пацієнтів. Найчастіше постають такі питання: «Де межа між фізіологічною нормою та патологією?», «Чи достатньо зібрати відповідний анамнез, чи потрібні додаткові обстеження?», «Коли дійсно є показання до призначення антибіотиків або інгаляційної терапії?». Важливо пам’ятати, що надмірне застосування ліків та необґрунтована медикалізація залишаються актуальними проблемами в практиці лікування дитячого кашлю. Навчальний майстер-клас «Кашель у дітей: від моніторингу до дії» спрямований на поглиблення знань щодо клінічно обґрунтованого підходу до оцінювання та ведення пацієнтів з кашлем відповідно до сучасних стандартів. Учасники матимуть змогу детально вивчити фізіологічні особливості кашльового рефлексу в різних вікових групах, навчаться розрізняти варіанти норми й симптоми серйозних захворювань. Особлива увага приділятиметься диференційній діагностиці, аналізу анамнезу, обґрунтуванню обстежень та інтерпретації їх результатів. В межах майстер-класу також будуть розглянуті типові клінічні помилки, важливість ефективної комунікації з батьками та практичні способи запобігання необґрунтованому призначенню медикаментів і процедур. • 1. Кашльовий рефлекс: фізіологія, вікові особливості та клінічне значення • Механізм виникнення кашлю • Анатомо-фізіологічні особливості дихальної системи у дітей • 2. Кашель як захисний механізм і як симптом патології • 3. Коли кашель не є патологією: варіанти норми та межові стани • Критерії для спостереження без втручання • 4. Етіологічна мозаїка кашлю: диференціальна діагностика відповідно до анамнезу та клініки • Гострі респіраторні захворювання з ураженням верхніх та нижніх дихальних шляхів • Кашель при глистяній інвазії, алергічних станах, ГЕРХ • Поведінковий (психогенний) кашель • 5. Алгоритм діагностичного пошуку в разі кашлю у дітей • Оцінювання анамнезу, тригерів, характеру кашлю • Фізикальне обстеження • Інструментальні методи та лабораторна діагностика • 6. Розширене діагностичне обстеження дитини з кашлем: показання, особливості. • 7. Типові клінічні помилки у менеджменті дитячого кашлю • Надмірне використання муколітиків і протикашльових препаратів • Помилки в діагностиці бактеріальної природи кашлю • Невиправдане призначення антибіотиків та інгаляцій • Відповіді на запитання учасників

Електронний навчальний курс присвячений диференційній діагностиці інфекційних і неінфекційних причин висипів у дітей. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники опанують морфологічний аналіз елементів висипу — макули, папули, везикули, пустули та петехії — і оцінювання їхньої еволюції. Курс допоможе диференціювати вірусні екзантеми, бактеріальні ураження шкіри, алергічні дерматози, системні захворювання сполучної тканини та геморагічні васкуліти. Учасники навчаться виявляти патогномонічні симптоми та «червоні прапорці» тяжкого перебігу, оцінювати показання до лабораторної діагностики та розробляти тактику ведення пацієнтів відповідно до принципів доказової медицини. Програма заходу • Заняття 1: Диференційна діагностика інфекційних та неінфекційних причин висипів у дітей. • Тривалість заняття 1: 02:03:51. • Ключові морфологічні критерії диференціації макулопапульозних, везикульозних та петехіальних висипів. • Клінічна диференційна діагностика між кором, краснухою та інфекційною еритемою. • Клінічні ознаки («червоні прапорці») у дитини з лихоманкою та висипом, що вказують на ризик менінгококцемії чи сепсису. • Клінічні ситуації, у яких слід запідозрити хворобу Кавасакі, та діагностичні критерії. • Алгоритм диференційної діагностики інфекційної та алергічної кропив’янки. • Особливості клінічного перебігу та діагностики ентеровірусних екзантем, зокрема синдрому «рука-нога-рот». • Диференційна діагностика висипів при системних захворюваннях сполучної тканини та васкулітах, зокрема хворобі Шенлейна-Геноха. • Тактика ведення пацієнтів з медикаментозними екзантемами, включаючи синдром Стівенса-Джонсона. • Заняття 2: Кір у дітей. Діагностика, диференційна діагностика та лікування. • Клінічна семіотика катарального періоду кору та виявлення плям Копліка. • Чотири ключові характеристики корової екзантеми для диференціації від інших висипів. • Диференціація кору та інфекційного мононуклеозу, зокрема при появі «ампіцилінового» висипу. • Особливості висипу, лімфаденопатії та катаральних явищ при краснусі порівняно з кором. • Диференційна діагностика кору та ентеровірусних екзантем, зокрема синдромів «рука-нога-ротик» і Бостонської екзантеми. • Диференціація кору та скарлатини за характером висипу, ураженням ротоглотки, «малиновим язиком» та симптомом Пастія. • «Червоні прапорці» розвитку багатоформної ексудативної еритеми або синдрому Стівенса-Джонсона на тлі екзантеми. • Сучасні протоколи лікування кору, включаючи дозування вітаміну А за рекомендаціями ВООЗ. • Тактика екстреної постконтактної профілактики кору: вакцинація, імуноглобулін та терміни проведення. • Актуальні епідеміологічні тенденції щодо кору в Україні та вимоги до епіднагляду. • Конспект до заняття 1. • Клінічні задачі до заняття 1. • Конспект до заняття 2. • Клінічні задачі до заняття 2. • Тестування БПР до курсу. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Фібриляція передсердь діагностується значно швидше і частіше завдяки холтерівському моніторуванню, реєстраторам подій та смарт-пристроям. Після встановлення діагнозу виникає найскладніше питання: чи потребує пацієнт антикоагулянтної терапії. Помилки в оцінці субклінічної фібриляції передсердь, ризику інсульту або кровотеч можуть призвести як до необґрунтованого призначення антикоагулянтів, так і до втрати часу в пацієнтів, які дійсно потребують лікування. На цьому заході ви навчитеся інтерпретувати результати різних методів виявлення фібриляції передсердь, використовувати шкали CHA₂DS₂-VA та HAS-BLED у повсякденній практиці, визначати показання до антикоагулянтної терапії та уникати типових помилок під час її призначення. Також ви розглянете клінічні випадки, які найчастіше викликають сумніви: короткі епізоди ФП, знахідки зі смарт-пристроїв, високий ризик кровотеч, а також ведення хворих після успішної ТКД. Після навчання ви зможете впевнено приймати рішення щодо антикоагулянтної терапії при вперше виявленій або субклінічній фібриляції передсердь, правильно оцінювати баланс між ризиком інсульту та кровотечі, уникати поширених клінічних помилок і застосовувати сучасні алгоритми ведення пацієнтів відповідно до актуальних міжнародних рекомендацій. • Сучасні критерії діагностики фібриляції передсердь: що змінилося. • Які методи дозволяють підтвердити діагноз: ЕКГ, холтерівське моніторування, реєстратори подій, носимі пристрої. • Субклінічна фібриляція передсердь та AHRE: коли знахідка має клінічне значення. • Алгоритм обстеження пацієнта з вперше діагностованою фібриляцією передсердь. • Оцінка ризику інсульту та кровотеч: як використовувати шкали CHA₂DS₂-VA та HAS-BLED у повсякденній практиці. • Локалізація інфаркту міокарда за ЕКГ. • Кому, коли і який антикоагулянт призначати. • Типові помилки при призначенні антикоагулянтної терапії. • Складні клінічні ситуації: • короткі епізоди ФП; • ФП, виявлена за допомогою смарт-пристроїв; • ФП після гострих захворювань; • пацієнти похилого віку; • високий ризик кровотеч та падінь; • пацієнти після успішної абляції. • Практичний розбір клінічних випадків та алгоритми прийняття рішень. • Відповіді на запитання учасників.

Післяопераційне ведення пацієнтів із запальними захворюваннями кишківника (ЗЗК) є одним із найбільш відповідальних етапів лікування. Навіть після бездоганно виконаної ілеоцекальної резекції завжди є ризик інфекційних ускладнень та рецидиву хвороби Крона. Незнання сучасних підходів може призвести до пізньої діагностики, неефективної терапії та повторних оперативних втручань. На цьому заході ви навчитеся своєчасно виявляти післяопераційні рецидиви ЗЗК, контролювати медикаментозну терапію, оцінювати ризики резервуарного ілеїту та інфекцій, а також планувати нутритивну підтримку й догляд за стомою, використовуючи сучасні протоколи та алгоритми. Після навчання ви зможете ефективно вести пацієнтів після ілеоцекальної резекції, колектомії або анальної пластики, своєчасно виявляти ускладнення й рецидиви, а також обирати тактику їх лікування – консервативно чи повторна операція. • 1. Чому післяопераційне ведення пацієнтів із 33К критично важливе: • ризик рецидиву хвороби Крона після ілеоцекальної резекції; • ускладнення після анальної пластики (ІРАА) при виразковому коліті, резервуарний ілеїт (паучит). • 2. Хвороба Крона після резекції: ризики та профілактика. • 3. Моніторинг післяопераційного рецидиву. • 4. Оптимізація медикаментозної терапії в пери- та постопераційному періодах. • 5. Виразковий коліт після колектомії/РАА, ураження резервуару. • 6. Профілактика інфекційних ускладнень, нутритивна підтримка та догляд за стомою. • Відповіді на запитання учасників. •

Пілонідальна хвороба є поширеною патологією серед пацієнтів молодого працездатного віку, яка часто супроводжується хронічним запаленням, абсцедуванням і рецидивним перебігом, що суттєво впливає на якість життя. Вибір тактики лікування визначає тривалість загоєння, ризик ускладнень і частоту рецидивів, а без системного підходу й актуальних методів ведення неможливо досягти стійкого результату. На цьому заході ви розглянете етіологію та патогенез пілонідальної хвороби, зокрема фактори ризику й підходи до класифікації. Ви дізнаєтеся про сучасні методи діагностики, тактику ведення гострих станів, зокрема пілонідального абсцесу, а також можливості консервативної терапії. Окрім цього, ви засвоїте малоінвазивні та хірургічні методи лікування та навчитесь обирати оптимальну техніку залежно від клінічної ситуації. Після навчання ви зможете зменшити ризик рецидивів пілонідальної хвороби, оптимізувати післяопераційне ведення й покращити довгострокові результати лікування. • Актуальність проблеми, епідеміологія і статистичні дані. • Етіологія і патогенез: вроджена чи набута хвороба? Фактори ризику. • Класифікації пілонідальної хвороби. • Діагностика: візуальна та інструментальна. • Гострий стан: пілонідальний абсцес. • Неоперативне лікування пілонідальної хвороби: за і проти. • Малоінвазивні методи лікування (pit picking, фенолізація, ендоскопія, лазер). • Хірургічні методи лікування: висічення пілонідального синуса. • Пластичні методи закриття рани після висічення. • Післяопераційне ведення пацієнтів, профілактика рецидивів, прогноз та віддалені результати. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Реанімація новонароджених перш за все залежить від якісної вентиляції. Апарат T-piece дає змогу точно контролювати тиск і PEEP, але ефективно користуватися ним без практики непросто. На заході ви навчитеся налаштовувати Т-подібний апарат відповідно до стану новонародженого, правильно застосовувати PIP і PEEP, уникати типових помилок і працювати як з маскою, так і з інтубаційною трубкою. Ви розглянете особливості різних моделей (Neopuff, Giraffe та ін.), відпрацюєте алгоритми дій та зрозумієте, як обрати оптимальний режим вентиляції. Після заходу ви будете впевнено застосовувати T-piece у реанімації новонароджених та швидко адаптовувати параметри відповідно до ситуації. • 1. Вступне слово • Короткий огляд сучасних стандартів реанімації новонароджених (NRP, ERC, AHA) • 2. Показання та принцип роботи • Принцип роботи Т-подібного апарату • Показання до використання та протипоказання • Основні компоненти апарату: PIP, PEEP, потоковий клапан, резервуар • Порівняння з іншими методами вентиляції (меш, респіратор) • 3. Порівняння різних Т-подібних реанімаційних апаратів • Огляд основних моделей апарату • Переваги та недоліки кожної моделі • Відмінності у налаштуванні PIP, PEEP, потоків газу • Рекомендації щодо вибору апарату для різних клінічних сценаріїв • 4. Демонстрація роботи апарату • Підготовка апарату до роботи • Налаштування PIP та PEEP відповідно до ваги і стану новонародженого • Використання маски та інтубаційної трубки • Показання типових помилок та їх уникнення • 5. Розгляд та обговорення клінічних кейсів • Відпрацювання вентиляції за різними сценаріями: асфіксія у разі термінових пологів, асфіксія у передчасно народжених дітей, комбіновані ситуації з гіпоксією • Контроль параметрів вентиляції та адаптація до клінічної ситуації • Аналіз реальних ситуацій з практики • Вибір стратегії вентиляції • Дискусія та обмін досвідом • 6. Відповіді на запитання учасників

Це сучасний курс для лікарів різних спеціальностей. Як діяти, коли пацієнт приходить із ознаками насильства, підозрілими травмами чи, навпаки, коли необхідно брати участь у огляді трупа? Про ці речі мало говорять, але вони можуть торкнутись фактично кожного лікаря, незалежно від його спеціалізації. Під час курсу Ви отримаєте чіткі алгоритми дій, юридичні орієнтири та етичні стандарти, які допоможуть діяти правильно, професійно і в межах закону. На курсі ви дізнаєтесь, як документувати тілесні ушкодження відповідно до чинного законодавства України; розберете роль лікаря в огляді трупа згідно з КПК; зрозумієте, як розпізнати ознаки домашнього насильства, у тому числі щодо дітей та осіб похилого віку; отримаєте знання про міжнародні стандарти фіксації насильства; відпрацюєте алгоритм дій медпрацівника при підозрі на насильство — від надання допомоги до повідомлення компетентних органів; дізнаєтесь про етичні межі, юридичну відповідальність та медико-правовий захист лікаря у таких ситуаціях. Після проходження курсу Ви впевнено діятимете у складних клініко-правових випадках, зможете правильно фіксувати ушкодження, не порушуючи прав пацієнта, отримаєте інструменти для професійної комунікації з правоохоронними органами та забезпечите власну медико-правову безпеку у професійній діяльності. Програма заходу • БЛОК 1. Документування тілесних ушкоджень • БЛОК 2. Про домашнє насильство • БЛОК 3. Огляд трупа • БЛОК 4. Насилля над дітьми і літніми людьми Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Раннє виявлення розладів аутистичного спектра є одним із головних завдань під час первинного контакту, адже своєчасне розпізнавання перших симптомів визначає швидкість встановлення діагнозу й початку раннього втручання. Знання вікових норм розвитку, ранніх клінічних проявів і тривожних симптомів дає змогу своєчасно виявляти дітей групи ризику та формувати оптимальний діагностичний маршрут. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до ранньої діагностики РАС, особливості соціальної комунікації, поведінкові та сенсорні прояви розладу, принципи диференційної діагностики із затримкою мовленнєвого розвитку, РДУГ, інтелектуальними порушеннями й іншими нейророзвитковими станами. Також ви навчитеся користуватися скринінговими інструментами, планувати маршрутизацію пацієнтів та визначати показання до консультації дитячого психіатра. Окрім цього, ви матимете змогу проаналізувати типові діагностичні помилки на основі клінічних кейсів. Після навчання ви зможете розпізнавати ранні ознаки РАС, оцінювати клінічну значущість порушень розвитку та своєчасно скеровувати дітей на спеціалізоване обстеження. • Сучасний погляд на розлади аутистичного спектра: поширеність, клінічні форми та значення раннього виявлення. • Вікові норми розвитку дитини: соціальні, комунікативні та поведінкові навички, які мають формуватися на різних етапах розвитку. • Червоні прапорці РАС у дітей раннього віку: на які симптоми лікарю слід звернути увагу під час прийому. • Порушення соціальної комунікації та взаємодії: ранні клінічні прояви, яких найчастіше не помічають. • Стереотипна поведінка, обмежені інтереси та сенсорні особливості: як розпізнати клінічно значущі ознаки. • Диференційна діагностика: РАС, затримка мовленнєвого розвитку, РДУГ, інтелектуальні порушення, тривожні розлади й порушення слуху. • Скринінг та маршрутизація пацієнта: сучасні інструменти оцінювання ризику та алгоритм дій лікаря. • Коли необхідно скеровувати дитину до дитячого психіатра: абсолютні та відносні показання, типові помилки направлення. • Клінічні кейси з практики: розбір реальних випадків раннього виявлення та діагностичних помилок при РАС. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань