Заходи БПР — Педіатрія 2026

Раптове погіршення стану новонародженого після виписки з пологового будинку – це завжди клінічно складна й загрозлива ситуація. У цей період критичні стани часто проявляються неспецифічними симптомами, що ускладнює ранню діагностику й підвищує ризик запізнілого втручання. Найбільш поширеними причинами гострого колапсу після сьомої доби життя є дуктус-залежні вроджені вади серця, неонатальний сепсис та ендокринно-метаболічні порушення, які можуть швидко призводити до розвитку шоку й поставити життя дитини під загрозу. На цьому заході ви навчитеся розпізнавати зміни та вести новонароджених із раптовим критичним погіршенням стану після виписки. Ви дізнаєтеся про основні причини неонатального колапсу, клінічні ознаки порушення перфузії та шоку в новонароджених, а також сучасні алгоритми первинного оцінювання і стабілізації пацієнта. Ви розглянете принципи диференційної діагностики між кардіогенними, септичними і метаболічними причинами критичного стану, а також основні лікувальні підходи в перші години госпіталізації. Після навчання ви зможете швидко орієнтуватись у складних клінічних ситуаціях, пов’язаних із раптовим колапсом новонародженого, своєчасно розпізнавати ознаки шоку і застосовувати чіткі алгоритми первинної стабілізації. • Вступ: проблема раптових критичних станів у новонароджених • Неонатальний період та особливості клінічної презентації після виписки • Чому симптоми часто неспецифічні • Найпоширеніші причини раптового колапсу після 7-ї доби життя • Дуктус-залежні вроджені вади серця • Неонатальний сепсис і септичний шок • Ендокринні та метаболічні порушення (зокрема вроджена гіперплазія наднирників) • Клінічні ознаки критичного стану і шоку в новонароджених • Ранні та пізні ознаки порушення перфузії • Класифікація шоку • Основні клінічні червоні прапорці • Алгоритм первинного оцінювання і стабілізації новонародженого після надходження до стаціонару • Первинний огляд та оцінювання життєвих функцій • Пріоритети стабілізації (ABCDE-підхід) • Особливості ведення пацієнта з підозрою на кардіогенний, септичний або метаболічний шок • Початковий діагностичний алгоритм • Необхідні клінічні, лабораторні та інструментальні дослідження • Мінімальний діагностичний пакет у перші години госпіталізації • Диференційна діагностика критичних станів • Початкове ведення основних причин критичного стану • Невідкладна допомога в разі дуктус-залежних вад серця • Раннє лікування сепсису й септичного шоку • Адреналовий криз при вродженій гіперплазії наднирників • Корекція електролітних порушень у разі адреналового кризу • Патофізіологія гіпонатріємії та гіперкаліємії • Алгоритм розрахування інфузійної терапії • Практичні клінічні рекомендації • Висновки та практичні клінічні акценти • Алгоритм дій лікаря у разі раптового колапсу новонародженого • Основні діагностичні орієнтири для раннього розпізнавання критичних станів • Q&A

Гострі вірусні інфекції – найпоширеніша причина захворюваності серед дітей раннього віку. Бронхіти й пневмонії є найчастішими ускладненнями, тому своєчасна та правильна рентгенологічна діагностика в цій віковій групі має вирішальне значення, адже клінічна картина часто є неспецифічною. Водночас ризик швидкого прогресування ускладнень завжди є високим. На цьому заході ви розглянете анатомо-фізіологічні особливості дихальних шляхів у дітей раннього віку, які визначають характер перебігу запальних процесів у бронхах і легенях. Ви дізнаєтеся більше про класичні рентгенологічні ознаки гострих запальних неспецифічних захворювань, а також навчитесь інтерпретувати некласичні рентгенологічні картини, що потребують проведення диференційної діагностики з вадами розвитку легень та іншою патологією органів грудної клітки. Після навчання ви будете впевнено оцінювати рентгенологічні зміни при гострому бронхіті, бронхіоліті та пневмонії у дітей, своєчасно виявляти ускладнення і правильно формулювати рентгенологічний висновок. • Вступ. • Актуальність питання. • Класифікація гострих запальних неспецифічних захворювань бронхів та легень у дітей. • Показання до проведення рентгенологічних методів діагностики запальних захворювань бронхів та легень у дітей. • Рентгенодіагностика гострого бронхіту й бронхіоліту в дітей. • Рентгенодіагностика пневмоній у дітей. • Рентгенодіагностика ускладнень гострих запальних неспецифічних захворювань бронхів та легень у дітей. • Висновки.

Пігментні порушення становлять 30-50% дерматологічних консультацій і від точної діагностики залежить ефективність лікування. Для цього необхідно вміти чітко розрізняти різні пігментні стани, оцінювати ризики ускладнень та вибирати оптимальні терапевтичні стратегії. На цьому заході ви дізнаєтеся, як диференціювати мелазму після вагітності, постзапальну пігментацію після акне, вітиліго на обличчі та гіпомеланоз кінцівок. Ви навчитеся застосовувати лампу Вуда, дерматоскопію та сучасні методи лікування – від топічної терапії та пілінгів до лазерних і NB-UVB-процедур – відповідно до протипоказань, обмежень і доказової ефективності. Після навчання вам буде легше проводити диференційну діагностику пігментних порушень і уникати помилок, що призводять до хронізації або автоімунних ускладнень. • Патогенез та класифікація гіпо- й гіперпігментних станів. • Диференційна діагностика: мелазма, постзапальна гіперпігментація, вітиліго, гіпомеланоз та ін. • Сучасні алгоритми обстеження. • Доказові протоколи лікування: топічна терапія, системні підходи, пілінги, апаратні методики. • Розбір клінічних кейсів. • Відповіді на запитання.

Електронний навчальний курс БПР присвячений діагностиці та терапевтичній тактиці ведення пацієнтів. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники навчаться проводити диференційну діагностику ізольованих і коморбідних форм, застосовувати валідовані діагностичні інструменти Y-BOCS та GAD-7, а також використовувати критерії МКХ-10, МКХ-11 і DSM-5. Курс охоплює збір анамнезу, розпізнавання феноменологічних патернів, призначення фармакотерапії першої лінії, тактику аугментації терапії, принципи направлення на КПТ, експозиційну терапію та EMDR, а також психоедукацію пацієнтів і їхніх родин. Розглядаються нейробіологічні механізми, терапевтичні дози СІЗЗС, місце кломіпраміну, ведення пацієнтів із терапевтичною резистентністю, оцінювання ефективності лікування за шкалами та підходи до особливих популяцій. Програма заходу • 02:18:15 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Які сучасні критерії діагностики та класифікації гострого бронхіту в дитячому віці? Як провести 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Які сучасні критерії діагностики та класифікації гострого бронхіту в дитячому віці? Як провести диференційну діагностику між гострим бронхітом і пневмонією. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Для лікарів первинної ланки критично важливо оперативно та коректно оцінювати характер головного болю, розмежовувати первинні й вторинні стани, своєчасно виявляти небезпечні симптоми та обирати оптимальну тактику ведення. В умовах підвищеного стресу, коливань артеріального тиску та зростання кількості пацієнтів із посттравматичними станами потреба у якісній первинній діагностиці та правильно організованій маршрутизації тільки збільшується. Цей вебінар для лікарів, які хочуть упевнено орієнтуватися в основних видах головного болю, уникати надмірних призначень, не пропускати небезпечні стани та підвищити ефективність первинної діагностики. Ключові особливості: • Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів • Без води — тільки доказові знання, що мають значення • До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику • Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги • Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця Програма заходу • як правильно збирати анамнез при головному болю та які питання не можна пропускати • первинні головні болі: мігрень, головний біль напруги, кластерний - як розпізнати та коли лікувати самостійно • вторинні головні болі: які симптоми “червоних прапорців” потребують негайної реакції • чи дійсно «болить голова від тиску» і що таке головний біль, пов’язаний із судинними чинниками • механізми виникнення головного болю: що насправді стоїть за симптомом • алгоритм дій сімейного лікаря: від першої оцінки до прийняття рішення про дообстеження чи скерування • клінічний випадок із покроковим розбором маршрутизації пацієнта на ПМСД Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Щороку сезон застуд приносить одне й те саме: черги пацієнтів, шаблонні діагнози, антибіотики “на 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Щороку сезон застуд приносить одне й те саме: черги пацієнтів, шаблонні діагнози, антибіотики “на всяк випадок”, але чи завжди ми розуміємо, що стоїть за цими скаргами? Під час вебінару розберемо: чому ми хворіємо і які фактори підвищують ризик ГРВІ; як грамотно відрізнити вірусну інфекцію від бактеріальної — без зайвих обстежень і сумнівів; які зміни в загальному аналізі крові допомагають поставити правильний діагноз; як лікувати ГРВІ доказово: що справді працює, а що — ні; типові помилки лікарів і пацієнтів під час лікування та профілактики. Цей вебінар для лікарів, які хочуть дивитись на ГРВІ ширше, ніж просто “температура і кашель”, мислити доказово й пояснювати пацієнтам, чому не кожне відхилення потребує лікування. Для всіх, хто хоче системно розібратись у діагностиці та менеджменті ГРВІ, працювати доказово та без шаблонів. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Стравохід Барретта є передраковим станом, своєчасне виявлення якого дозволяє запобігти розвитку аденокарциноми стравоходу. На цьому заході ви розберете сучасні ендоскопічні критерії діагностики, навчитеся правильно оцінювати ризик дисплазії, обирати тактику спостереження та визначати показання до ендоскопічного лікування. Після навчання ви зможете впевнено застосовувати сучасні алгоритми ведення пацієнтів зі стравоходом Барретта та приймати обґрунтовані рішення щодо своєчасного втручання або спостереження. • Стравохід Барретта: сучасна концепція та клінічне значення • патогенез розвитку метаплазії та неоплазії • фактори ризику прогресії; • стравохід Барретта як причина аденокарциноми стравоходу. • Ендоскопічна оцінка Барретта: від якісного огляду до правильної стратифікації • стандартизований опис ураження (класифікація Прага C&M) • оцінка слизової за допомогою HD-WLE та NBI • виявлення «підозрілих» ділянок • Діагностика дисплазії: як підвищити точність і не пропустити неоплазію • роль таргетної біопсії та протоколу Seattle; • помилки інтерпретації дисплазії; • значення експертної гістологічної верифікації. • Алгоритми ведення пацієнтів зі стравоходом Барретта • нагляд без дисплазії • дисплазія низького та високого ступеня • рання неоплазія: коли переходити до ендоскопічного лікування • Ендоскопічна ерадикаційна терапія: сучасні можливості • EMR як етап діагностики та лікування • роль ESD у вибраних пацієнтів • абляційні методики після резекції; • контроль повної ерадикації метаплазії. • Типові помилки при веденні Барретта та шляхи їх уникнення: • пропущені плоскі неопластичні ураження; • неправильна стратегія біопсій; • несвоєчасне направлення на ерадикаційну терапію. • Складні клінічні випадки: прийняття рішення в ендоскопічній практиці: • розбір відео та зображень; • вибір оптимальної тактики; • дискусійні моменти сучасних рекомендацій. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Лікарі здобудуть наступні навички: Застосовувати критерії DSM-5 та МКХ-11 для верифікації діагнозу межового розладу особистості. Проводити диференційну діагностику МРО з біполярним афективним розладом, комплексним ПТСР та іншими розладами особистості. Оцінювати та стратифікувати ризик суїцидальної та несуїцидальної самопошкоджуючої поведінки. Розробляти індивідуалізовані плани фармакотерапії на основі доказової бази для цільових симптомів: афективна дизрегуляція, імпульсивність, когнітивно-перцептивні порушення. Інтегрувати принципи доказових моделей психотерапії: діалектико-поведінкової, схема-терапії, терапії, заснованої на менталізації, у клінічну практику. Застосовувати техніки кризового втручання та деескалації при роботі з пацієнтами у стані гострого дистресу. Керувати складними терапевтичними відносинами, ідентифікуючи та опрацьовуючи механізми перенесення та контрперенесення. Оптимізувати ведення пацієнтів з коморбідними станами, зокрема з розладами вживання психоактивних речовин та розладами харчової поведінки. Питання, що розглядаються: ключові патогномонічні та диференційно-діагностичні критерії згідно з сучасними класифікаціями; розмежування з біполярним афективним розладом II типу; роль та місце фармакотерапії; доказові моделі психотерапії; ведення пацієнтів з хронічною суїцидальністю та самопошкоджуючою поведінкою; управління механізмами розщеплення, ідеалізації та знецінення; тактика роботи з коморбідними станами; побудова терапевтичних кордонів та управління контрпереносними реакціями. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Алгоритми інтерпретації ЗАК: як не помилитися в дітей, вагітних і літніх 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «Загальний аналіз крові — один із найчастіше призначуваних, але водночас і найчастіше неправильно інтерпретованих методів дослідження. Як відрізнити фізіологічні зміни від патології? Коли незначне відхилення є віковою нормою, а коли — сигналом про серйозну проблему?» Запрошуємо лікарів усіх спеціальностей на освітній курс, присвячений гематологічним показникам у різних категоріях пацієнтів. Ви розберете алгоритми інтерпретації ЗАК з урахуванням віку, статі та клінічного контексту, типові «пастки», коли лабораторні зміни не збігаються з клінічною картиною, а також особливості показників крові у дітей, вагітних і людей похилого віку. Під час навчання розглядаються практичні кейси: як уникати хибних діагнозів і зайвих призначень, а також огляд змін показників при коморбідних станах та впливі медикаментів. Розбиратимемо реальні клінічні випадки, ділитимемось практичними інструментами та навчатимемось бачити за цифрами пацієнта, а не лише його аналізи. Реєструйтеся та вдосконалюйте свою клінічну уважність разом із Progress Platform! Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Ультразвукове дослідження лімфатичної системи допомагає своєчасно виявити системну патологію. Лімфатичні вузли реагують на інфекційні, запальні, аутоімунні та онкологічні процеси, виступаючи маркером як локальних, так і генералізованих змін. Під час проведення УЗД важливо розуміти клінічне значення лімфатичної системи, її анатомічні й топографічні варіанти. Це забезпечує правильну інтерпретацію УЗ-картини, дає змогу відрізнити фізіологічну або реактивну відповідь від початкових проявів злоякісного процесу та визначити, коли УЗД є методом першої лінії, а коли необхідне дообстеження з використанням КТ, МРТ, ПЕТ або морфологічної верифікації. На цьому заході ви розглянете ультразвукові критерії норми та патології лімфатичних вузлів, типові й атипові варіанти анатомії. Ви дізнаєтеся про діагностичні пастки, які можуть призводити до хибної інтерпретації реактивних змін як злоякісних та через які можна не помітити ранні ознаки метастатичного ураження чи лімфопроліферативних захворювань. Після навчання ви будете впевнено оцінювати лімфатичні вузли різних анатомічних груп, обґрунтовано проводити диференційну діагностику, а також формувати клінічно аргументований УЗ-висновок. • Клінічне значення лімфатичної системи. • Ембріогенез лімфатичної системи. • Анатомія та анатомічні варіанти. • Топографічна класифікація (зони). • Методика ультразвукового дослідження лімфатичних вузлів. • Нормальні лімфатичні вузли. • Запальні та реактивні ураження лімфатичних вузлів. • Доброякісні неінфекційні ураження. • Злоякісні ураження лімфатичних вузлів. • Захворювання з первинним ураженням лімфатичної тканини. • Реакція лімфатичних вузлів у разі патології органів. • Додаткові методи (еластографія, CEUS, пункційна навігація). • Типові діагностичні помилки і пастки. • Алгоритм УЗ-висновку. Клінічні кейси та інтеграція в практику. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

​Зовнішній отит – одна з найчастіших причин звернення до отоларинголога, особливо влітку, коли зростає кількість мікротравм слухового проходу після водних процедур. У пік сезону кількість випадків зовнішнього отиту може зростати у 2–3 рази, особливо серед дітей і людей похилого віку. Серед чинників ризику: використання ватних паличок, наявність хронічних дерматозів, цукровий діабет, а також банальна неуважність до вушної гігієни. В умовах імунодефіциту або несвоєчасного лікування зовнішній отит може прогресувати до злоякісної форми з ризиком ураження черепних нервів, сепсису й летальних ускладнень. Тому, клініцисту важливо опанувати сучасні підходи до диференційної діагностики, мікробіологічного контролю й топічної терапії, щоби вчасно запобігти хронізації процесу та виникненню тяжких ускладнень. Навчальний захід «Зовнішній отит: сучасні стандарти ведення пацієнта» буде присвячений вивченню сучасних підходів до діагностики та лікування зовнішнього отиту. У фокусі – класифікація та клінічні форми, зокрема отомікоз, дифузний і злоякісний отит, синдром Рамсея-Ханта й варіанти хронічного запалення. Детально розглядатимуться методи диференційної діагностики, як-от мікроотоскопія, мікробіологічний аналіз та показання до візуалізаційних досліджень. Особливу увагу буде приділено принципам раціональної терапії (топічної, системної, хірургічної), а також веденню пацієнтів із супутніми патологіями. • Визначення зовнішнього отиту • Актуальність проблеми в практиці отоларинголога • Поширеність, групи ризику, сезонність • Класифікація зовнішніх отитів • Клінічні форми зовнішніх отитів • Фурункул зовнішнього слухового проходу • Дифузний бактеріальний зовнішній отит • Отомікоз: основні патогени, клініка, особливості діагностики • Хронічний зовнішній отит • Злоякісний зовнішній отит • Особливі форми (вухо плавця, синдром Рамсея-Ханта) • Диференційна діагностика • Методи діагностики • Анамнез і клінічний огляд • Отоскопія, мікроотоскопія • Мікробіологічне дослідження виділень • Показання до КТ/МРТ у разі підозри на злоякісний отит • Сучасні принципи лікування • Топічна терапія • Системна терапія • Хірургічне втручання • Лікування отомікозу • Підхід до хворих із супутніми захворюваннями

Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники здобудуть навички проведення покрокового неврологічного огляду дитини з урахуванням вікових особливостей — від новонародженого до підлітка. Передбачено оцінювання рівня свідомості, когнітивних функцій і поведінкових реакцій, дослідження функції 12 пар черепно-мозкових нервів, клінічну оцінку м’язового тонусу та сили, перевірку й інтерпретацію фізіологічних і патологічних рефлексів. Учасники опанують виявлення та аналіз менінгеальних симптомів, застосування координаторних проб для оцінки функції мозочка, ідентифікацію та клінічну інтерпретацію «червоних прапорців», а також формулювання топічного та нозологічного неврологічного діагнозу. Програма охоплює діагностику спадкових нервово-м’язових захворювань, диференційно-діагностичний план при синдромі “в’ялої дитини” та інших м’язових гіпотоніях, інтерпретацію лабораторних і інструментальних досліджень. Розглядаються показання до молекулярно-генетичної діагностики, біопсії м’язів та нервів, сучасні підходи до патогенетичного й симптоматичного лікування, моніторинг перебігу захворювання та медико-генетичне консультування родин. Програма заходу • Заняття 1 • 02:15:21 • Клінічні задачі до заняття • Заняття 2: Сучасний погляд на діагностику та терапію спадкових хвороб з переважним ураженням нервово-мʼязової системи в дитячому віці • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які специфічні особливості неврологічного огляду у новонароджених та немовлят? • Як диференціювати фізіологічну м’язову гіпотонію від патологічної? • Клінічна інтерпретація основних безумовних рефлексів та терміни їх згасання. • Які «червоні прапорці» вказують на підвищення внутрішньочерепного тиску у дитини раннього віку? • Як провести диференційну діагностику між фебрильними судомами та дебютом епілепсії? • Який алгоритм дій при виявленні асиметрії неврологічного статусу? • Ознаки ураження центрального та периферичного мотонейронів у дітей. • Неврологічні симптоми, що є абсолютним показанням для нейровізуалізації (МРТ, КТ). • Як оцінити неврологічний статус у неконтактної або негативістично налаштованої дитини? • Критерії затримки психомоторного та мовленнєвого розвитку на різних вікових етапах. • Які клінічні фенотипи та “червоні прапорці” вказують на високу ймовірність спадкової нервово-м’язової патології у дитини? • Який оптимальний діагностичний алгоритм при підозрі на спінальну м’язову атрофію (СМА) та м’язову дистрофію Дюшенна/Беккера? • Коли доцільно призначати електронейроміографію (ЕНМГ), а в яких випадках можна переходити одразу до генетичного тестування? • Диференційна діагностика прогресуючої м’язової слабкості: спадкові міопатії, мітохондріальні хвороби, хвороби накопичення. • Сучасні можливості молекулярно-генетичної діагностики: показання до таргетних панелей, екзомного та геномного секвенування. • Патогенетична терапія СМА та міодистрофії Дюшенна: критерії відбору пацієнтів, ефективність та безпека препаратів. • Принципи мультидисциплінарного супроводу пацієнтів з НМЗ: респіраторна підтримка, нутритивний менеджмент, ортопедична корекція. • Медико-генетичне консультування та пренатальна діагностика в родинах з обтяженим анамнезом щодо НМЗ. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Коли йдеться про саркоми, то права на помилку немає. Від рішення лікаря залежить, чи вдасться зберегти кінцівку та життя пацієнта. Проблема ускладнюється тим, що ці пухлини можуть маскуватися під звичайні ортопедичні проблеми. На заході ви дізнаєтеся, як відрізнити саркому від типових травматологічних станів, на що звернути увагу під час первинного огляду та які методи візуалізації й біопсії мають найбільшу діагностичну цінність. Розглянете типові помилки, зрозумієте роль мультидисциплінарної команди та сучасні принципи органозбереження. Після лекції ви зможете швидко зреагувати на підозріле новоутворення, правильно скерувати пацієнта для подальшого обстеження, брати участь у плануванні консиліумів та впевнено вести хворих після завершення лікування. • Структура та епідеміологія сарком опорно-рухового апарату. • Сучасні підходи до діагностики: клініка, візуалізація (МРТ/КТ/ПЕТ), біопсія, типові діагностичні помилки. • Роль мультидисциплінарної взаємодії: співпраця з патоморфологами та рентгенологами. • Хіміотерапія сарком: можливості та обмеження. • Хірургічне лікування: принципи органозбереження. • Променева терапія: значення у комплексному лікуванні. • Спостереження та follow-up пацієнтів після завершення лікування. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Антидепресанти є однією з найбільш широко застосовуваних груп лікарських засобів у психіатричній, неврологічній та загальній практиці, однак їх використання часто супроводжується клінічними труднощами. Проблеми переносимості терапії, розвиток небажаних явищ, лікарські взаємодії та помилки в припиненні лікування впливають на прихильність до терапії та кінцевий клінічний результат. Недостатнє розуміння цих аспектів може призводити до передчасного скасування препаратів, неправильної інтерпретації побічних ефектів як погіршення психічного стану й підвищення ризику рецидиву або ускладнень. На цьому заході ви дізнаєтеся про сучасні підходи до оцінювання та супроводження пацієнтів, які отримують антидепресивну терапію. Ви навчитеся вести хворих на початкових етапах лікування, диференціювати побічні ефекти й симптоми основного захворювання, а також обирати тактику в разі часткової відповіді на терапію та необхідності комбінування різних препаратів. Окрім цього, ви розглянете принципи поступового зниження дози й безпечного припинення лікування, зважаючи на ризики синдрому відміни та лікарських взаємодій. Після навчання ви зможете правильно оцінювати стан пацієнта у разі виникнення небажаних явищ, обгрунтовано коригувати терапевтичну стратегію, а також ефективно комунікувати з пацієнтом щодо очікуваних ефектів лікування. • Вступ: чому саме антидепресанти так часто стають джерелом клінічних труднощів. • Як мислити про небажані явища антидепресантів. • Перші дні й тижні лікування: побічні ефекти, які найчастіше зривають старт терапії. • Небажані явища, які визначають довготривалу прихильність до лікування. • Червоні прапорці та клінічні пастки: коли небажане явище не можна недооцінювати. • Зниження дози й припинення лікування: як уникати помилок і не лякати пацієнта. • Взаємодії та безпечні поєднання: що лікар має пам’ятати в реальній практиці. • Комбінації й аугментація: коли це раціонально, а коли це вже поліпрагмазія. • Клінічні кейси та підсумкові алгоритми. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Навчання допоможе лікарям застосовувати стандартизовані скринінгові інструменти (M-CHAT-R/F) для раннього виявлення ризиків РАС у педіатричній практиці. Учасники опрацюють диференційну діагностику РАС з іншими нейророзвитковими та психічними розладами, інтерпретацію діагностичних критеріїв згідно з DSM-5 та МКХ-11, а також розроблення індивідуального плану ведення пацієнта. Розглядатимуться фармакотерапія коморбідних станів, показання для направлення до психіатра, невролога, логопеда та поведінкового терапевта, доказові немедикаментозні втручання (ABA, DIR/Floortime), а також керування стереотипіями та аутоагресією. Програма заходу • Тривалість заняття: 01:51:35 • Які “червоні прапорці” розвитку вказують на високий ризик РАС у дітей раннього віку? • Як диференціювати розлади аутистичного спектру від синдрому дефіциту уваги та гіперактивності (СПАУ)? • Які діагностичні інструменти (ADOS-2, ADI-R) є “золотим стандартом” для підтвердження діагнозу РАС? • Які медикаментозні препарати мають доказову базу для корекції дратівливості та агресії у пацієнтів з РАС? • Яка роль генетичного тестування у діагностичному алгоритмі РАС? • Як побудувати ефективну комунікацію з батьками дитини з РАС та повідомити діагноз? • Які соматичні коморбідності (гастроінтестинальні розлади, порушення сну, епілепсія) найчастіше супроводжують РАС? • Які принципи та ефективність основних поведінкових терапій (ABA, TEACCH, ESDM)? • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

МРТ-знімки – це ключ до правильного діагнозу. На цьому заході ви навчитеся швидко і точно розпізнавати основні ознаки патології на МРТ: судинні ураження, демієлінізувальні хвороби, новоутворення, нейродегенеративні процеси, інфекційно-запальні й травматичні зміни, порушення ліквородинаміки. Ви зрозумієте, як правильно інтерпретувати МРТ-знімки і використовувати їх для швидкої діагностики та планування тактики ведення пацієнта. МРТ не має бути для вас лише «чорно-білим знімком». Після навчання ви зможете самостійно оцінювати патологію, розпізнавати небезпечні зміни на ранніх стадіях і швидко приймати правильні рішення. • Судинні ураження • Демієлінізувальні захворювання • Новоутворення головного мозку • Нейродегенеративні процеси • Інфекційно-запальні процеси • Травматичні ушкодження • Гідроцефалія та інші порушення ліквородинаміки • Особливості трактування результатів • Висновки • Відповіді на запитання учасників