Заходи БПР — Онкохірургія 2026

Ускладнення жовчнокам’яної хвороби можуть не лише суттєво погіршити стан пацієнта, а й становити пряму загрозу життю. Несвоєчасна діагностика або помилкова тактика лікування призводять до тяжких уражень печінки та підшлункової залози, септичних станів, перитоніту або поліорганної недостатності. Кожна помилка ускладнює командну взаємодію та збільшує ризики летальних випадків. Знання про ускладнення холелітіазу особливо важливі для лікарів, які працюють у приймальних відділеннях, відділеннях інтенсивної терапії, гастроентерології або хірургії, а також для лікарів первинної ланки. Навчальний захід «Жовчнокам’яна хвороба та її небезпечні ускладнення: тандем гастроентеролога і хірурга» буде присвячений вивченню ускладнень жовчнокам’яної хвороби, зокрема ролі холелітіазу як тригера гострого панкреатиту. Буде розглянутий патогенез міграції каменів та обструкції жовчних і панкреатичних проток. Учасники дізнаються про ризик розвитку раку жовчного міхура при хронічному холелітіазі та обґрунтовану роль лапароскопічної холецистектомії як єдиного методу профілактики біліарного панкреатиту. Окрема увага буде приділена сучасним клінічним рішенням для профілактики ускладнень та міждисциплінарній тактиці ведення таких пацієнтів. Цей захід допоможе лікарю впевнено діяти в разі гострих станів, пов’язаних із гепатобіліарною патологією. • Жовчнокам’яна хвороба як причина гострого панкреатиту (50–60% випадків). • Міграція каменів та обструкція жовчних проток і головної панкреатичної протоки: наслідки та загрози. • Ризик розвитку раку жовчного міхура за наявності холелітіазу. • Лапароскопічна холецистектомія як єдиний метод профілактики біліарного панкреатиту. • Профілактика ускладнень жовчнокам’яної хвороби: клінічні підходи та рішення. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

​Пухлини головного мозку є актуальною проблемою нейроонкології, оскільки вони мають значну морфологічну та молекулярну різноманітність, характеризуються агресивним перебігом, а терапевтичні можливості для таких захворювань є обмеженими. Незважаючи на прогрес у медицині, рівень виживаності пацієнтів з деякими формами цих новоутворень залишається низьким, що підкреслює необхідність удосконалення підходів до діагностики та терапії. Інтеграція молекулярно-генетичних маркерів та сучасних методів нейровізуалізації значно покращила класифікацію пухлин, дала змогу індивідуалізувати лікування і зменшити ризики під час операцій. Ведення таких хворих вимагає злагодженої роботи команди фахівців різних напрямів, щоб забезпечити найкращий результат і зберегти якість життя пацієнта. Навчальний майстер-клас «Пухлини головного мозку. Сучасні підходи в діагностиці та лікуванні» буде присвячений вивченню актуальних діагностичних методів, зокрема молекулярно-генетичних маркерів та інноваційних технологій нейровізуалізації. Особлива увага буде приділена показанням і протипоказанням до хірургічного лікування, а також сучасним підходам у класифікації новоутворень. Будуть розглянуті первинні пухлини і метастатичне ураження головного мозку. Учасники ознайомляться з практичними аспектами застосування інтраопераційних методів і матимуть змогу розглянути клінічні випадки. • Сучасні методи діагностики новоутворень головного мозку • Показання та протипоказання до хірургічних втручань • Сучасні аспекти класифікації новоутворень головного мозку • Первинні пухлини головного мозку • Метастатичні ураження головного мозку • Представлення інтраопераційних відеоматеріалів • Розгляд клінічних кейсів • Відповіді на запитання учасників

Володіння сучасними підходами до легеневої цитології є важливою навичкою, адже цитологічне дослідження дозволяє швидко підтвердити злоякісний процес, інфекційне ураження чи іншу патологію легень і визначити подальшу тактику ведення пацієнта. На цьому заході ви навчитеся інтерпретувати цитологічні препарати, розрізняти найпоширеніші патологічні зміни та уникати типових діагностичних помилок. Після навчання ви зможете впевненіше оцінювати результати легеневої цитології, ефективніше взаємодіяти з лабораторією та приймати обґрунтовані клінічні рішення. • Легенева цитологія сьогодні • Види матеріалу та преаналітичний етап • Адекватність цитологічного зразка • WHO Reporting System for Lung Cytopathology • Atypical та Suspicious for malignancy • Злоякісні новоутворення легень • Додаткові методи дослідження • Клініко-цитологічна кореляція

Післяопераційне ведення пацієнтів із запальними захворюваннями кишківника (ЗЗК) є одним із найбільш відповідальних етапів лікування. Навіть після бездоганно виконаної ілеоцекальної резекції завжди є ризик інфекційних ускладнень та рецидиву хвороби Крона. Незнання сучасних підходів може призвести до пізньої діагностики, неефективної терапії та повторних оперативних втручань. На цьому заході ви навчитеся своєчасно виявляти післяопераційні рецидиви ЗЗК, контролювати медикаментозну терапію, оцінювати ризики резервуарного ілеїту та інфекцій, а також планувати нутритивну підтримку й догляд за стомою, використовуючи сучасні протоколи та алгоритми. Після навчання ви зможете ефективно вести пацієнтів після ілеоцекальної резекції, колектомії або анальної пластики, своєчасно виявляти ускладнення й рецидиви, а також обирати тактику їх лікування – консервативно чи повторна операція. • 1. Чому післяопераційне ведення пацієнтів із 33К критично важливе: • ризик рецидиву хвороби Крона після ілеоцекальної резекції; • ускладнення після анальної пластики (ІРАА) при виразковому коліті, резервуарний ілеїт (паучит). • 2. Хвороба Крона після резекції: ризики та профілактика. • 3. Моніторинг післяопераційного рецидиву. • 4. Оптимізація медикаментозної терапії в пери- та постопераційному періодах. • 5. Виразковий коліт після колектомії/РАА, ураження резервуару. • 6. Профілактика інфекційних ускладнень, нутритивна підтримка та догляд за стомою. • Відповіді на запитання учасників. •

Молекулярне тестування є невід’ємною складовою ведення пацієнтів із метастатичним раком шлунка, адже результати визначення біомаркерів визначають напрямок персоналізованої терапії. Неповне молекулярне обстеження або неправильна інтерпретація його результатів можуть призвести до втрати часу та несвоєчасного призначення таргетної чи імунотерапії. Пацієнт може втратити доступ до сучасних методів лікування. На цьому заході ви дізнаєтесь, які молекулярні дослідження є обов’язковими при метастатичному раку шлунка, навчитесь інтерпретувати результати тестування HER2, PD-L1, MSI/MMR, CLDN18.2 і FGFR2b та використовувати їх для вибору оптимальної системної терапії. Ви отримаєте практичні алгоритми прийняття рішень, розберете сучасні можливості таргетної та імунотерапії, а також розберете клінічні кейси, що допоможуть застосовувати отримані знання у щоденній практиці. Після навчання ви зможете впевнено визначати необхідний обсяг молекулярного тестування, правильно інтерпретувати його результати, обирати персоналізовану тактику лікування відповідно до біомаркерів та своєчасно направляти пацієнтів на необхідні методи терапії. • Сучасна епідеміологія метастатичного раку шлунка. • Біологічна та молекулярна гетерогенність пухлин шлунка. • Основні біомаркери: HER2, PD-L1, MSI/MMR, CLDN18.2, FGFR2b. • Вплив молекулярного профілю на вибір системної терапії. • Таргетна терапія та імунотерапія в сучасному лікуванні. • Нові терапевтичні мішені та перспективні напрями. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Своєчасне розпізнавання ішемічних змін на ЕКГ є критично важливим для ранньої діагностики гострого коронарного синдрому та вибору правильної тактики ведення пацієнта. У щоденній клінічній практиці трапляються не лише класичні ЕКГ-прояви STEMI, а й мінімальні, атипові або неоднозначні зміни, які потребують глибокого розуміння патофізіології ішемії та чіткої інтерпретації електрокардіограми. Саме тому важливо вміти клінічно мислити в контексті ішемічних змін, оцінювати їхню значущість та швидко приймати рішення в умовах обмеженого часу. Особливу складність становлять випадки з БЛНПГ, синдромом Wellens, інфарктом правого шлуночка, псевдоішемічними змінами та non-STEMI. На цьому заході ви систематизуєте знання щодо патофізіології ішемії, ушкодження й некрозу міокарда, навчитесь аналізувати ЕКГ-ознаки та локалізувати інфаркт міокарда за відведеннями. Також ви дізнаєтеся, як диференціювати STEMI та non-STEMI, розпізнавати складні ішемічні патерни і засвоїте алгоритми дій у разі підозри на гострий коронарний синдром. Після навчання ви зможете оцінювати зміни на ЕКГ, уникати типових помилок інтерпретації та визначати подальшу тактику ведення пацієнта. • Анатомія коронарного кровопостачання та відповідність ЕКГ-відведень зонам міокарда • Патофізіологія ішемії, ушкодження та некрозу міокарда • ЕКГ-ознаки ішемії: інверсія зубця Т, депресія сегмента ST • ЕКГ-ознаки гострого ушкодження міокарда і STEMI • Патологічний зубець Q та ознаки некрозу • Локалізація інфаркту міокарда за ЕКГ • STEMI та non-STEMI: клінічні й електрокардіографічні відмінності • Особливі випадки: синдром Wellens, БЛНПГ, інфаркт правого шлуночка • Диференційна діагностика ішемічних змін та псевдоішемічних ЕКГ-патернів на прикладі клінічних кейсів • Алгоритм дій медичного працівника у разі підозри на гострий коронарний синдром • Відповіді на запитання учасників

Метастази в легенях не завжди очевидні. Атипові прояви легко можна сплутати з доброякісними ураженнями або запальними процесами, а через це пацієнти можуть отримати неправильний діагноз і неефективне лікування. На цьому заході ви дізнаєтеся про типові й атипові радіологічні прояви легеневих метастазів, а також про те, які захворювання можуть імітувати метастатичне ураження – навчитеся розставляти пріоритети у диференційній діагностиці. Після лекції ви зможете точно визначати спектр метастатичних змін у легенях, плеврі та кістковому каркасі грудної клітки, впевнено користуватися методами променевої діагностики і швидко орієнтуватися навіть у найскладніших клінічних випадках. • Класифікація метастазів легень • Променева діагностика типових легеневих метастазів • Диференційна діагностика типових легеневих метастазів • Променева діагностика атипових легеневих метастазів • Диференційна діагностика атипових легеневих метастазів • Променева діагностика метастатичного ураження плеври • Диференційна діагностика метастатичного ураження плеври • Променева діагностика метастатичного ураження кісткового каркасу грудної клітки • Відповіді на запитання

Біль у плечовому суглобі є однією з найчастіших причин звернення до ортопедів, ревматологів, лікарів спортивної медицини та спеціалістів ультразвукової діагностики. Володіння сучасними протоколами УЗД плечового суглоба та розуміння сонографічної анатомії мають вирішальне значення для своєчасного виявлення патології ротаторної манжети, сухожилля довгої голівки біцепса, бурситів та інших причин больового синдрому. Недостатнє знання ультразвукових критеріїв може ускладнювати диференційну діагностику, призводити до хибної інтерпретації знахідок і затримки призначення оптимального лікування. На цьому майстер-класі ви розберете нормальну сонографічну анатомію плечового суглоба, сучасний протокол ультразвукового дослідження та типові патологічні зміни. Ви навчитеся оцінювати стан довгої голівки біцепса, субскапуляріса, надостьового та підостьового м’язів, виявляти субакроміально-субдельтоподібний бурсит, діагностувати розриви ротаторної манжети, дегенеративні зміни акроміально-ключичного суглоба, а також розпізнавати ознаки адгезивного капсуліту та спортивних ушкоджень плеча. Після навчання ви зможете впевнено та послідовно виконувати УЗД плечового суглоба відповідно до сучасних рекомендацій, проводити диференційну діагностику найпоширеніших патологічних станів і формулювати клінічно значущі висновки. • Основи ультразвукового дослідження плечового суглоба • Довга голівка біцепса • Субскапуляріс • Надостьовий м’яз • Підостьовий м’яз та teres minor • Субакроміально-субдельтоподібна бурса • Акроміально-ключичний суглоб • Гленогумеральний суглоб • Дельтоподібний м’яз та м’які тканини • Повний протокол УЗД плечового суглоба • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Патологія довгої голівки біцепса • Патологія субскапуляріса • Патологія надостьового сухожилля • Патологія підостьового м’яза та teres minor • Субакроміально-субдельтоподібний бурсит • Розриви ротаторної манжети • Патологія акроміально-ключичного суглоба • Заморожене плече • Нестабільність та спортивна патологія плеча • Клінічні кейси • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Баріатрична хірургія – це більше, ніж сама лише редукція шлунка. Сучасні підходи зробили її механізмом контролю метаболічних захворювань. Необхідно чітко орієнтуватися не тільки в техніках втручань, а й у показаннях, коморбідних станах і довгострокових наслідках обраної тактики. На цьому заході ви розглянете сучасні баріатричні підходи: від критеріїв відбору пацієнтів і передопераційної підготовки до технічних особливостей sleeve gastrectomy, OAGB/MGB і шунтувальних операцій. Ви навчитеся вибирати метод втручання залежно від клінічного профілю, оцінювати ризики, прогнозувати результати й грамотно вести пацієнта в післяопераційному періоді, зокрема проводити нутритивну підтримку. Після навчання ви зможете обґрунтовано обирати техніку втручання, знижувати ризик ускладнень, уникати ревізійних операцій і досягати стабільних клінічних результатів у пацієнтів з ожирінням і метаболічними порушеннями. • Ожиріння як сучасна хірургічна проблема: • поширеність та клінічне значення; • коморбідні стани; • місце баріатрії в лікуванні. • Показання до баріатричних операцій: • сучасні критерії відбору; • роль ІМТ та супутніх захворювань; • передопераційна підготовка пацієнта. • Основні види операцій та сучасні тренди: • sleeve gastrectomy; • OAGB/MGB; • bypass-операції та revisional surgery. • Як обрати оптимальну операцію: • індивідуальні особливості пацієнта; • метаболічні порушення, ГЕРХ; • очікуваний результат і ризики. • Техніка поздовжньої резекції шлунка: • основні етапи операції; • технічні нюанси; • типові помилки та профілактика ускладнень. • Техніка шунтування шлунка з одним анастомозом: • формування pouch та анастомозу; • вибір довжини кишкової петлі; • технічні ризики та їх уникнення. • Післяопераційний супровід пацієнта: • ранній післяопераційний період; • нутритивна підтримка; • довгострокове спостереження. • Клінічні кейси та дискусія: • розбір реальних випадків; • вибір тактики. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Ультразвукове дослідження вен нижніх кінцівок – золотий стандарт діагностики варикозної хвороби та хронічної венозної недостатності. Якісне виконання дослідження потребує чіткого розуміння соноанатомії та досконалого опанування техніки. Кожна помилка потенційно може призвести до тяжких ускладнень, які становлять небезпеку для життя пацієнта. На цьому заході ви навчитеся виконувати первинне УЗД в разі підозри на варикозну хворобу, правильно інтерпретувати зміни венозного кровотоку до та після хірургічних чи ендовенозних втручань, а також розпізнавати післяопераційні ускладнення. Навчання проводитиме судинний хірург, який пояснює методику крізь призму щоденної клінічної практики. Ви побачите демонстрацію обстеження на реальному пацієнті й зрозумієте, як правильно застосувати ці знання. Після навчання ви зможете впевнено проводити обстеження пацієнтів із підозрою на варикозне розширення вен чи симптомами хронічної венозної недостатності, швидко орієнтуватись у складних клінічних випадках та обирати правильну тактику ведення: планувати хірургічне втручання чи продовжувати моніторинг ситуації. • УЗД: основи, термінологія, якість зображення. • Анатомія вен нижніх кінцівок. • Методика проведення УЗД та соноанатомія вен нижніх кінцівок. • Протокол обстеження. • Варіанти УЗ-картини у разі варикозного розширення вен нижніх кінцівок. • Варіанти УЗ-картини після хірургічного/лазерного лікування. • Післяопераційні ускладнення: як розпізнати на УЗД. • Відповіді на запитання учасників.

Магнітно-резонансна томографія органів черевної порожнини є одним із найбільш інформативних методів сучасної променевої діагностики. Використання мультипараметричних МРТ-протоколів, зокрема T1-, T2-зважених зображень, DWI та динамічного контрастування, дає змогу складати детальну тканинну характеристику патологічних утворень, оцінювати їхню васкуляризацію, поширення та відповідь на лікування. На цьому заході ви дізнаєтеся про фізичні й технічні можливості методу, принципи побудови алгоритму інтерпретації МРТ органів черевної порожнини та особливості структурованого опису результатів дослідження. Ви навчитеся проводити МРТ-діагностику патології печінки, панкреатобіліарної зони, селезінки, нирок, наднирників, кишківника й очеревини. Також ви розглянете сучасні підходи до оцінювання пухлинних процесів та диференціювання доброякісних і злоякісних утворень. Після навчання ви зможете правильно інтерпретувати основні патологічні зміни органів черевної порожнини за допомогою МРТ-візуалізації та значно покращити ефективність лікування. • Вступ • Фізичні й технічні можливості методу • Алгоритм інтерпретації МРТ ОЧП і структурований протокол опису • МРТ печінки: можливості та алгоритми • МРТ панкреатобіліарної зони • МРТ селезінки, нирок, наднирників • МРТ кишківника та очеревини • Висновки

Ішемічна хвороба серця (ІХС) — одна з провідних причин інвалідизації та смертності у світі. Її своєчасне виявлення та точна оцінка ризику безпосередньо впливають на прогноз і якість життя пацієнтів. Часто ішемія міокарда може перебігати без типового болю, без характерних змін на ЕКГ або маскуватися під неспецифічні симптоми. У таких випадках ключову роль відіграють навантажувальні тести. Тредміл-тест, велоергометрія та strain-ехокардіографія дають змогу виявити приховану ішемію, оцінити функціональні резерви серця та визначити подальшу тактику лікування. Володіння сучасними методами проведення та інтерпретації цих тестів є обов’язковою навичкою для лікаря, який працює з пацієнтами із підозрою на ІХС. Навчальний захід буде присвячений розгляду: • показань та протипоказань до проведення навантажувальних тестів; • алгоритмів вибору між тредміл-тестом, велоергометрією та strain-ехокардіографією; • інтерпретації результатів та визначення подальших кроків у діагностиці й лікуванні. Окремо розглянемо сучасні рекомендації з ведення пацієнтів із ІХС, поєднання діагностичних і терапевтичних стратегій, а також клінічні приклади з практики. • Хронічний коронарний синдром: оцінка клінічної ймовірності обструктивної ІХС • Неінвазивні методи діагностики ХКС: • Велоергометрія • Тредміл-тест • Стрейн-ЕХО • Коронарографія - покази, протипокази, розбір клінічних випадків • Покази до реваскуляризації при стабільній стенокардії • Медикаментозне лікування ХКС • Клінічні випадки • Відповіді на запитання

Медична документація може здаватися формальним адміністративним елементом, однак вона є невіддільною частиною клінічного процесу, оскільки визначає безперервність лікування та юридичну захищеність лікаря. Недоліки в її веденні є поширеною проблемою: неповна фіксація показань до оперативного втручання, відсутність структурованого обґрунтування клінічних рішень, неправильне оформлення інформованої згоди, розбіжності між записами різних членів команди. У разі ускладнень якість оформлення цих документів стає найпершим фактором оцінювання дій медичного персоналу. На цьому заході ви розглянете системний підхід до ведення медичної документації, принципи правильного оформлення інформованої згоди і структурування записів в історії хвороби. Ви навчитесь узгоджувати документацію між хірургом та анестезіологом, а також дотримуватися вимог до написання протоколів операції. Окрім цього, ви проаналізуєте типові помилки в оформленні документів та їхній вплив на клінічні та юридичні наслідки. Після навчання ви зможете цілісно й системно вести документацію, щоб чітко відображати логіку прийняття клінічних рішень, забезпечити прозорість лікувального процесу та знизити юридичні ризики. • Вступ. Роль медичної документації в хірургії. • Документація як частина клінічного процесу, а не формальність. • Юридична значущість медичних записів. • Типові помилки лікарів у веденні документації. • Інформована згода на оперативне втручання (форма № 003-6/о). • Обов’язкові складові інформованої згоди. • Акценти в поясненнях для пацієнта (ризики, альтернативи, ускладнення). • Типові помилки оформлення. • Коли згода є юридично недійсною. • Практичні приклади. • Карта стаціонарного хворого (форма № 003/о) як основний документ. • Структура та основні блоки. • Відображення показань до операції. • Фіксація динаміки стану пацієнта. Обґрунтування клінічних рішень. • Критичні записи, які впливають на юридичну оцінку. • Передопераційний огляд анестезіолога (форма № 003-3/о). • Роль анестезіолога в документуванні ризиків. • Оцінка операційного та анестезіологічного ризику. • Узгодженість записів між хірургом й анестезіологом. • Типові помилки та їхні наслідки. • Операційна документація. • Журнал запису операцій (форма № 008/о). • Операційний протокол. • Відповідність між записами в різних документах. Критичні розбіжності та їхні ризики. • Аналіз типових судових кейсів. Як документація працює «проти» лікаря. • Практичний блок: відпрацювання ситуацій. Розбір реальних і змодельованих кейсів. Виявлення помилок у документації. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

Стопа має складну анатомічну структуру і причини болю тут виявити важко. Це може бути фасціопатія, нейропатія або прихований розрив фасції, який легко проґавити без точного УЗ-дослідження. Правильна візуалізація підошви дає змогу за кілька хвилин визначити джерело болю, відрізнити фасціїт від фасціозу, виявити компресію нерва чи фіброматоз і одразу обрати ефективну тактику лікування. Без зайвих додаткових обстежень. На заході ви розглянете анатомічні орієнтири підошви, навчитеся швидко позиціонувати датчик та інтерпретувати складні випадки: від класичних фасціопатій до рідкісних нейропатій. Це унікальний курс, який вперше проводиться саме у нас – жодних аналогів у відкритому доступі. Навчання проводить визнана експертка із м’язово-скелетного УЗД, яка ділиться практичними знаннями з реальної клініки. Після навчання ви зможете впевнено оцінювати стан фасції, м’язів та нервів, розпізнавати джерело болю й уникати хронізації симптомів. • 1. Вступ • Мета заходу • Основні клінічні запити у разі болю підошви • Технічні аспекти: датчик, позиціонування, режими • 2. Анатомічні орієнтири підошви в УЗД • Поверхнева та глибока фасції • М’язи першого шару: abductor hallucis, flexor digitorum brevis, abductor digiti minimi • Судинно-нервові пучки: медіальний та латеральний плантарні нерви • Орієнтири для швидкого сканування й типові помилки • 3. Плантарна фасція • Нормальна анатомія та візуалізація • Патологія прикріплення: потовщення, дегенерація, частковий розрив • Диференціація фасціозу, фасціїту, фіброзу • Кейси: класичний фасціїт, післятравматичні зміни • 4. Інші джерела болю підошви • Паратеноніт довгого згинача великого пальця • Теносиновіт короткого згинача пальців • Атрофія жирової подушки • Плантарний фіброматоз • 5. Нервові структури підошви • Медіальний, латеральний та Baxter's nerve: топографія та візуалізація • Ознаки компресії та нейропатії • Диференціація з фасціїтом і тендопатією • 6. Підсумки • Алгоритм диференційної діагностики болю підошви • Типові помилки в інтерпретації • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Здуття, спазми, печіння, постійний або рецидивуючий біль у животі — саме з такими скаргами пацієнти найчастіше приходять на прийом до гастроентеролога. У значної частини з них стандартні обстеження не виявляють органічної патології, а симптоми зберігаються роками, знижуючи якість життя та ефективність лікування. Порушення осі «кишківник – мозок», тривога, депресивні розлади та вісцеральна гіперчутливість усе частіше виходять на перший план клінічної картини. Антидепресанти та нейромодулятори — інструменти, які активно використовуються у сучасній гастроентерології, але все ще викликають багато запитань у практикуючих лікарів: коли вони дійсно показані, як обрати препарат і як безпечно застосовувати його у щоденній практиці? Цей захід допоможе вам: • краще розуміти патофізіологію хронічного абдомінального болю • впевнено орієнтуватися у показаннях до призначення антидепресантів у гастроентерології • обирати терапію з урахуванням клінічного профілю пацієнта • уникати типових помилок та підвищити ефективність лікування Формат заходу поєднує сучасні наукові дані та практичні клінічні кейси, які можна одразу застосувати у роботі з пацієнтами. Ключові особливості: • Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів • Без води — тільки доказові знання, що мають значення • До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику • Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги • Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця Програма заходу • Про які види абдомінального болю найчастіше повідомляють пацієнти на прийомі • Як розрізнити органічні та функціональні захворювання травної системи • Хронічний абдомінальний біль як прояв порушень осі «кишківник – мозок» • При яких хронічних симптомах та захворюваннях у гастроентерології можуть бути корисними антидепресанти та нейромодулятори • Як обирати та застосовувати нейромодулятори залежно від клінічної патології • Найчастіші побічні ефекти та практичні аспекти безпечного використання Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

У побудові робочого процесу ефективна взаємодія з керівником є обовʼязковою, оскільки стиль керування безпосередньо впливає на якість клінічних рішень, безпеку пацієнтів та робочу атмосферу в колективі. Розуміння психотипу керівника дає змогу прогнозувати його поведінку, адаптувати власну комунікацію та знижувати рівень стресу під час виконання щоденних робочих завдань. На цьому заході ви розглянете типові психотипи керівників у медичному середовищі та їхній вплив на роботу команди. Ви отримаєте інструменти для розпізнавання авторитарного, тривожно-перфекціоністичного, емоційно-нестабільного та партнерського стилів управління, а також навчитесь адаптувати комунікацію залежно від поведінкових характеристик керівника. Окрім цього, буде приділена увага помилкам у сприйнятті управлінських дій, профілактиці конфліктів, реагуванню на публічну критику та побудові професійної позиції без ескалації напруги. Після навчання ви зможете ефективніше взаємодіяти з керівником у складних робочих ситуаціях та впевнено відстоювати власну професійну позицію. • Клініка управління: як стиль керівника впливає на медичні результати. • Вплив управлінського стилю на якість клінічних рішень та життя пацієнтів. • Поведінкові реакції персоналу під тиском та їхній вплив на ефективність роботи. • Комунікація як фактор профілактики помилок та конфліктів у команді. • Типові помилки у сприйнятті керівника. • Уникнення персоналізації дій керівника та сприйняття його через професійні критерії. • Хибні інтерпретації стилю керівника, що руйнують командну взаємодію. • Вміння розпізнавати, коли проблема у сприйнятті, а не в діях керівника. • Авторитарний тип. • Поведінкові маркери керівника, який прагне контролювати все. • Вплив авторитарного стилю на команду: страх помилок і приховування ініціативи. • Наслідки для клінічної практики й безпеки пацієнтів. • Тривожно-перфекціоністичний тип. • Мікроменеджмент як прояв тривоги керівника. • Перевантаження персоналу через постійний контроль. • Уповільнення прийняття рішень і підвищений ризик помилок. • Емоційно-нестабільний тип. • Непередбачуваність керівника та її вплив на емоційний стан команди. • Імпульсивні дії, що формують хронічний стрес. • Приклади з практики, де емоційна нестабільність ускладнювала роботу. • Партнерський тип. • Відкритість і підтримка керівника як фактор мотивації команди. • Ризики відсутності структури та контролю, що призводять до плутанини. • Балансування відкритості й чітких правил для ефективної роботи. • Швидка діагностика психотипу. • Виявлення психотипу через реакції на помилки та критичні ситуації. • Вплив стилю прийняття рішень на командну роботу й терміни клінічних рішень. • Адаптація власної комунікації під різні психотипи керівника. • Складні управлінські ситуації. • Публічна критика та її демотивувальний ефект на персонал. • Перевантаження команди через високі або нереалістичні вимоги. • Ігнорування професійної думки та шляхи конструктивної адаптації. • Психологічна стійкість медичного працівника. • Розпізнавання ознак вигорання та профілактика емоційного виснаження. • Визначення власних меж відповідальності для збереження ефективності. • Практичні інструменти саморегуляції та підтримки емоційного балансу. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Кардіоміопатії можуть маскуватися під інші стани, а ехокардіографія дає змогу виявити ознаки генетичних, інфільтративних чи запальних уражень міокарда. Правильне визначення фенотипу кардіоміопатії (КМП) формує подальшу тактику обстеження, терапії та прогнозування перебігу. Помилки призводять до несвоєчасної діагностики, хибної інтерпретації ехознахідок і втрати того «золотого часу», коли втручання може суттєво покращити стан. На цьому заході ви розглянете основні ехокардіографічні патерни гіпертрофічної, дилатаційної, рестриктивної та некомпактної КМП, навчитеся використовувати strain-аналіз для раннього виявлення дисфункції, оцінювати GLS, PASP, діастолічні параметри й інші показники, що вказують на інфільтративні, генетичні або запальні процеси. Ви побачите типові діагностичні помилки та алгоритми, що дають змогу відрізнити первинні КМП від вторинних причин. Після навчання ви будете впевнено орієнтуватись у разі підозри на ГКМП, амілоїдоз чи саркоїдоз і точно оцінювати обструкцію, діастолічну дисфункцію або рефрактерну серцеву недостатність. • ЕхоКГ як метод першої лінії в діагностиці кардіоміопатій, що забезпечує оцінювання морфології, функції, діастолічних параметрів, легеневої гемодинаміки та перикарду; доступна, повторювана, безпечна. • Визначення фенотипу як основний етап: гіпертрофічна, дилатаційна, рестриктивна, некласифікована кардіоміопатія – кожна має характерний ехокардіографічний патерн. • Роль strain-аналізу: GLS є чутливішим маркером дисфункції ЛШ, ніж ФВ; дає змогу рано виявити кардіотоксичність, амілоїдоз, початкові стадії ДКМП і ГКМП. • Гіпертрофічна кардіоміопатія (ГКМП): oцінювання максимальної товщини стінки, локалізації гіпертрофії, SAM-мітрального клапана, LVOT-градієнта у спокої та в разі провокації. • Дилатаційна кардіоміопатія (ДКМП): диференціювання первинної ДКМП від вторинної (ішемічної, клапанної, токсичної). Омновні параметри: діаметри, ФВ, глобальна та регіональна функція, ступінь ТР і легеневий тиск. • Відповіді на запитання, обговорення клінічних випадків. • Рестриктивні кардіоміопатії та амілоїдоз: нормальні або зменшені розміри ЛШ при значно збільшених ЛП, збережена ФВ, тяжка діастолічна дисфункція; апікальний sparring-патерн на strain. • Критерії некомпактної кардіоміопатії: співвідношення некомпактного/компактного шару >2:1 у систолу, зниження GLS; важлива диференціація з гіпертрофією та нормальними варіантами. • Стандартні алгоритми оцінювання діастолічної функції. • Комбіноване застосування ЕхоКГ + МРТ серця. • ЕхоКГ у стратифікації ризику: виявлення обструкції при ГКМП, тяжкої дисфункції ПШ, значної ТР, високого PASP, дилатації ЛП та зниженого GLS – основні параметри прогнозу. • Відповіді на запитання, розгляд складних клінічних ситуацій.

Навіть крихітне кістозне утворення підшлункової залози – це лотерея. Спочатку воно доброякісне, але згодом може перерости у злоякісну пухлину або метастазувати. Вчасна діагностика й розуміння природи процесу визначають ефективність вашої лікувальної тактики й виживаність пацієнта. На цьому заході ви навчитеся розрізняти кісту, псевдокісту й кістозну пухлину, грамотно інтерпретувати дані УЗД, КТ, МРТ та ЕУС, а також уникати поширених помилок, які можуть коштувати пацієнту життя. Ви будете знати про типові клінічні пастки і зможете швидко визначати показання до хірургічного чи ендоскопічного втручання. Після заходу ви діятимете впевнено в будь-якій ситуації, адже чітко будете розуміти, коли спостерігати, а коли негайно проводити втручання. • Кісти, псевдокісти й кістозні пухлини підшлункової залози: • сучасні класифікації, морфологічні особливості та клінічне значення. • Клінічна картина й перебіг захворювань: • основні симптоми, типові та нетипові прояви, діагностичні «пастки». • Інструментальна діагностика: • роль УЗД, КТ, МРТ й ЕУС у визначенні характеру уражень; • діагностичні алгоритми в реальній клінічній практиці. • Диференційна діагностика: • як відрізнити псевдокісти від кіст та кістозних пухлин; • клінічні критерії, маркери та діагностичні підказки. • Лікувальна тактика: • консервативні, ендоскопічні та хірургічні підходи; • сучасні протоколи, показання до втручання, вибір оптимальної стратегії. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Анемія — один із найпоширеніших синдромів у клінічній практиці, з яким стикаються лікарі практично всіх спеціальностей. Проте за зниженням гемоглобіну можуть приховуватися різні механізми розвитку, дефіцитні стани та захворювання, що потребують абсолютно різних підходів до діагностики й лікування. Електронний навчальний курс створений для лікарів, які прагнуть впевнено орієнтуватися в сучасних алгоритмах діагностики анемій та приймати обґрунтовані клінічні рішення. На курсі ви розберетеся в основах еритропоезу та механізмах розвитку різних типів анемій, опануєте покроковий алгоритм діагностики пацієнта з анемічним синдромом і навчитеся інтерпретувати лабораторні показники при дефіциті заліза, вітаміну В12 та фолієвої кислоти. Ви детально розглянете причини розвитку дефіцитних станів та їх клінічні прояви, засвоїте сучасні підходи до діагностики й лікування залізодефіцитної анемії, отримаєте практичні знання щодо ведення пацієнтів із В12-дефіцитною анемією та дізнаєтесь про особливості діагностики й лікування анемій під час вагітності. Курс поєднує сучасні міжнародні рекомендації, клінічні алгоритми та практичні приклади, що допоможуть уникати типових діагностичних і терапевтичних помилок при веденні пацієнтів з анеміями. У результаті ви дізнаєтесь, як швидко та системно підійти до діагностики пацієнта з анемією, інтерпретувати загальний аналіз крові, феритин, трансферин, вітамін В12, фолати та інші ключові лабораторні показники, відрізнити залізодефіцитну анемію від інших причин зниження гемоглобіну й правильно призначати препарати заліза. Навчання відбувається онлайн у власному темпі та зручний час. Доступ до лекцій надається протягом 1 року, передбачені додаткові навчальні матеріали та сертифікат із 6 балами БПР. Програма заходу • БЛОК 1. Основи еритропоезу та діагностики анемій • 1. Еритропоез: механізми та ключові учасники • 2. Класифікація анемій та діагностичний підхід • БЛОК 2. Залізодефіцитна анемія • 1. Метаболізм заліза: від абсорбції до утилізації • 2. Причини дефіциту заліза • 3. Діагностика залізодефіцитної анемії • 4. Лікування залізодефіцитної анемії. Частина 1 • 5. Лікування залізодефіцитної анемії. Частина 2 • БЛОК 3. Мегалобластні анемії • 1. Причини дефіциту вітаміну В12 та фолату • 2. Діагностика та лікування В12 та В9 дефіцитних анемій • БЛОК 4. Анемії у вагітних • 1. Фізіологія та діагностика анемії при вагітності • 2. Залізодефіцитна анемія у вагітних • 3. Фолат, В12 дефіцитні анемїй у вагітних Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Добове моніторування артеріального тиску (ДМАТ) є методом із вищою прогностичною цінністю щодо серцево-судинних подій порівняно з офісним вимірювання. Воно дає змогу виявляти клінічно значущі феномени, недоступні за разових вимірювань, та допомагає діагностувати масковану, нічну й медикаментозну гіпертензію, гіпертензію білого халата і порушення циркадного профілю. Неправильна інтерпретація або недооцінення цих даних може призвести до гіпердіагностики, необґрунтованої ескалації терапії та високого ризику серцево-судинних подій. На цьому заході ви дізнаєтеся про показання до проведення ДМАТ, принципи правильного виконання дослідження та критерії якості запису. Ви навчитесь інтерпретувати середні показники, аналізувати циркадний профіль і варіабельність артеріального тиску, визначати клінічно значущі феномени та зіставляти результати з клінічним станом пацієнта. Після навчання ви зможете обґрунтовано використовувати ДМАТ у клінічній практиці для уточнення діагнозу гіпертонічної хвороби, оцінювання ефективності лікування та виявлення прихованих факторів ризику. • Проводити ДМАТ? • Підозра на гіпертензію білого халата • Маскована гіпертензія • Резистентна АГ • Оцінювання ефективності терапії • Симптомна гіпотензія • Ортостатичні реакції • Поліпрагмазія в літніх пацієнтів • Серцева недостатність з низьким АТ • Як правильно провести ДМАТ? • Вибір валідованого пристрою • Підбір манжети • Інтервали вимірювань • Критерії якості запису • Інструктаж пацієнта • Типові помилки • Як оцінювати результати? Покроковий алгоритм • Перевірка якості запису • Середні показники • Циркадний профіль • Варіабельність • Щоденник • Клінічні випадки • Сесія запитання-відповіді

Молекулярна діагностика – це персоналізований шлях до лікування онкології, який збільшує ймовірність успішної терапії. Без знань сучасних методів генетичного аналізу лікар ризикує пропустити ключові маркери пухлини, що впливають на вибір терапії, таргетних препаратів та імунотерапії. Особливо важливо розуміти стандарти й доступність молекулярних досліджень в реаліях Україні, адже вчасно проведений генетичний аналіз визначає тактику лікування. На цьому заході ви навчитесь оцінювати генетичні й молекулярні зміни пухлин, вибирати оптимальні методи діагностики та інтерпретувати результати. Ви розглянете реальні клінічні випадки та дізнаєтеся про перспективи застосування NGS, штучного інтелекту й біомаркерів для персоналізованої терапії. Після заходу ви зможете впевнено використовувати молекулярну діагностику для персоналізації лікування пацієнтів, що відповідатиме міжнародним стандартам онкологічної допомоги. • Роль молекулярної діагностики в онкології: від діагнозу до персоналізованої терапії. • Генетичні зміни в пухлинах: типи мутацій, механізми та клінічне значення • Мутації драйвери і пасажири, транслокації, делеції, ампліфікації. • Біологічний матеріал для молекулярної діагностики • Біопсія, хірургічний матеріал, рідка біопсія (циркулююча ДНК, клітини), умови забору та зберігання. • Методи молекулярної діагностики: можливості та обмеження • Імуногістохімія (ІГХ), FISH, ПЛР, NGS, Sanger-секвенування. • Виклики й особливості впровадження молекулярних досліджень в Україні та за кордоном • Доступність, стандартизація, вартість, регуляторні аспекти. • Інтерпретація результатів та мультидисциплінарний підхід • Як результати впливають на вибір терапії, роль консиліумів, інтеграція даних. • Перспективи та майбутні напрями молекулярної діагностики в онкології • NGS-панелі, штучний інтелект, біомаркери для імунотерапії, персоналізовані підходи. • Відповіді на запитання

Сучасний курс для лікарів: безпека медичних працівників, інфекційний контроль та післяконтактна профілактика. Практичні алгоритми, нормативна база та методи тестування — усе, що потрібно знати для ефективної та безпечної практики. На курсі ви дізнаєтесь: • Що таке «медична аварія»? • Поширеність та статистика виникнення медичних аварій • Надання першої медичної допомоги: після уколу, контакту з кров’ю чи біоматеріалами • Порядок проведення тестування та отримання інформованої згоди • Обстеження особи-джерела (біоматеріалу) • Призначення постконтактної профілактики: показання, протипоказання • Організаційні дії у ЗОЗ: порядок роботи режимної комісії, оформлення висновку Програма заходу • БЛОК 1. Медичні аварії: визначення та стандарти • БЛОК 2. Постконтактна безпека медичного працівника • БЛОК 3. Алгоритм дій при постконтактному ризику • БЛОК 4. Постконтактна профілактика: показання та планове тестування • БЛОК 5. Ключові дії у закладах охорони здоров'я Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера