Заходи БПР — Неврологія 2026

У системі фінансування охорони здоров’я медичне кодування набуло стратегічного значення, безпосередньо впливаючи на фінансові надходження закладу, результати моніторингів НСЗУ та репутацію медичної установи. Водночас у практиці більшості закладів зберігається системна проблема – відсутність єдиного розуміння логіки прийняття рішень під час кодування діагнозів та процедур. На цьому заході ви розглянете принципи і структуру Australian Coding Standards (ACS) як системного підходу до медичного кодування, що базується на чіткій клінічній логіці та стандартизованих правилах. Ви навчитеся визначати основний діагноз за принципом «після дослідження», розберете критерії відбору супутніх станів, підходи до кодування процедур та інтервенцій, а також правила відображення ускладнень. Практична частина дасть вам змогу покроково розібрати реальні кейси із поясненням логіки прийняття рішень та сформувати цілісне розуміння процесу кодування. Після навчання ви зможете застосовувати єдиний обґрунтований підхід до медичного кодування та мінімізувати ризики фінансових втрат під час аудитів. • Основи Australian Coding Standards (ACS): логіка та структура. Принципи ACS, підхід до прийняття рішень у кодуванні, відмінності від інтуїтивного/локального підходу. • Визначення основного діагнозу: принцип “після дослідження”. Алгоритм вибору основного діагнозу. Клінічна логіка vs адміністративні помилки. Практичні приклади. • Супутні діагнози: критерії значущості та правила кодування. Які стани підлягають кодуванню. Вплив супутньої патології на складність випадку. Часті помилки. • Кодування процедур та інтервенцій. Принципи вибору кодів для втручань. Взаємозв’язок між діагнозами та процедурами. Типові кейси. • Ускладнення та їх відображення в кодуванні. Відмежування від супутніх станів. Вплив на клінічну та фінансову оцінку випадку. • Типові помилки і “пастки” кодування в ПМГ. Аналіз поширених кейсів, що призводять до заниження складності випадку, фінансових втрат і ризиків під час перевірок. • Практичний блок: розбір клінічних кейсів. Покрокове кодування медичних випадків із поясненням логіки прийняття рішень. • Кодування як інструмент керування якістю та ризиками. Вплив кодування на результати моніторингів НСЗУ, фінансову стабільність закладу і репутацію. • Висновки та впровадження в практику. Як інтегрувати підходи ACS у щоденну роботу закладу. Формування єдиного підходу в командах. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації. • Оцінювання здобутих знань.

Формат: Дистанційна участь (з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я). Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Лікарська / фармацевтична спеціальність: Всі лікарські спеціальності, Всі спеціальності фахівців у сфері охорони здоров'я, Всі фармацевтичні спеціальності, Всі спеціальності професіоналів у сфері охорони здоров’я. Бали БПР: 5. Номер в системі БПР: 1019901. Після проходження курсанту буде видано сертифікат. Після проходження курсанту будуть нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 - "інфекційний контроль". Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Анатомічний буст: усі тонкощі іннервації в ЕНМГ 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ У курсі представлені усі тонкощі іннервації доступних для обстеження на ЕНМГ нервів та м’язів. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

​Біполярний афективний розлад (БАР) — це одне з найскладніших психічних захворювань, що суттєво впливає на якість життя пацієнтів. За даними ВООЗ, приблизно 40 мільйонів людей у світі мають діагноз БАР. Цей розлад часто супроводжується високим ризиком суїцидальної поведінки: дослідження показують, що 15–20% пацієнтів із БАР помирають внаслідок суїциду, а 30–60% здійснюють принаймні одну спробу. В умовах переходу до МКХ-11 та впровадження сучасних клінічних протоколів, актуальність теми БАР для лікарів-психіатрів є надзвичайно високою. Навчальний захід «Сучасний погляд на БАР: від класифікації до терапії коморбідних станів» буде присвячений вивченню епідеміології, етіопатогенезу та тригерів розвитку БАР, а також змін у його класифікації згідно з МКХ-11. У програмі — клінічні типи БАР, сучасні підходи до фармакотерапії, немедикаментозні методи лікування та актуальні клінічні рекомендації. Особливу увагу буде приділено коморбідним психічним і соматичним станам, які супроводжують цей розлад, і тактиці менеджменту цих захворювань. Розглядатимуться типові помилки у веденні таких пацієнтів на прикладі реальних клінічних випадків. • Актуальні епідеміологічні дані щодо БАР • Етіопатогенез і тригерні фактори розвитку БАР • Зміни класифікації БАР: порівняння МКХ-10 та МКХ-11 • Клінічні типи БАР: особливості перебігу та проявів • Фармакотерапія БАР: сучасні підходи та клінічні рекомендації • Огляд інших методів лікування БАР • Коморбідні психічні розлади при БАР: тривога, безсоння, ПТСР тощо • БАР у поєднанні із соматичними захворюваннями: особливості ведення • Типові помилки у веденні пацієнтів з БАР • Клінічні кейси: аналіз, обговорення, висновки. • Обговорення складних клінічних випадків, з якими учасники стикались у своїй практиці. • Запитання та відповіді: уточнення алгоритмів дій у конкретних клінічних ситуаціях.

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Диференціювати резистентну диплопію міастенічного генезу від інших причин окорухових розладів. 2. Визначати критерії відбору пацієнтів для проведення локальної ін’єкційної терапії при неефективності стандартних схем лікування. 3. Розробляти протокол процедури: вибір препарату, розрахунок дози, ідентифікація цільових екстраокулярних м’язів. 4. Застосовувати техніку проведення ін’єкцій в окорухові м’язи під контролем. 5. Прогнозувати та вести потенційні ускладнення, зокрема птоз або гіперкорекцію. 6. Оцінювати динаміку клінічного стану та визначати необхідність повторних втручань. 7. Інтегрувати метод в комплексну терапевтичну стратегію пацієнта з генералізованою міастенією. Питання, що розглядаються: • Які патофізіологічні механізми зумовлюють розвиток ізольованої резистентної диплопії у пацієнтів з генералізованою міастенією? • Які об’єктивні критерії дозволяють класифікувати диплопію як рефрактерну до стандартної імуносупресивної та симптоматичної терапії? • Який алгоритм вибору цільового екстраокулярного м’яза для ін’єкції та які методи його точної локалізації застосовуються? • Які препарати для локальних ін’єкцій (наприклад, ботулотоксин типу А) є препаратами вибору, та які протоколи їх дозування є найбільш обґрунтованими? • Як співвідноситься ефективність локальної терапії з системним лікуванням міастенії та чи впливає вона на загальний перебіг захворювання? • Які короткострокові та довгострокові побічні ефекти та ускладнення характерні для даної процедури? • Якою є доказова база щодо довготривалої ефективності та безпеки повторних локальних ін’єкцій при міастенічній диплопії? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Онлайн курс PRO CARDIO: антикоагулянтна терапія та ризики 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «Антикоагулянтна терапія є основою профілактики тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів із фібриляцією передсердь, венозними тромбозами та іншими високоризиковими станами. Вона рятує життя, але водночас вимагає від лікаря чіткості, впевненості та вміння обрати оптимальну терапію, уникнути ускладнень і зберегти баланс між ефективністю й безпекою». У межах майстер-класу розглядаються практичні питання щодо вибору препарату для конкретного пацієнта (варфарин чи НОАК), дій при екстреному втручанні або кровотечі, правильного контролю пацієнта та зниження ризиків кровотеч, переходу з однієї молекули на іншу, а також особливостей ведення пацієнтів похилого віку та осіб із супутньою нирковою або печінковою патологією. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Курс експертного рівня у форматі онлайн. Тривалість — 11 годин 05 хвилин. Після завершення учасники отримують сертифікат на 11 балів БПР. Практична цінність Лікарі здобудуть навички застосування сучасних алгоритмів скринінгу та діагностики, інтерпретації результатів нетрепонемних і трепонемних тестів, диференціації клінічних проявів різних стадій захворювання, розпізнавання ознак нейросифілісу та визначення показань до люмбальної пункції. Учасники навчаться призначати антибіотикотерапію відповідно до клінічної стадії та індивідуальних особливостей пацієнта, контролювати ефективність лікування, керувати реакцією Яріша—Герксгеймера, консультувати щодо профілактики та сповіщення статевих партнерів, а також адаптувати тактику ведення пацієнтів до умов обмежених ресурсів і вимушеної міграції. Питання, що розглядаються • Сучасні протоколи діагностики та лікування в Україні. • Інтерпретація дискордантних результатів серологічних тестів. • Алгоритм дій лікаря первинної ланки при підозрі на захворювання. • Схеми лікування для різних стадій. • Менеджмент пацієнтів з алергією на пеніцилін. • Тактика ведення вагітних для профілактики вродженої форми. • Критерії встановлення діагнозу нейросифілісу та його лікування. • Серорезистентність після лікування та її ведення. • Наступність у лікуванні пацієнтів в умовах міграції. • Юридичні та етичні аспекти менеджменту в умовах війни. Програма заходу • Заняття — 01:55:50 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть навички оцінки доцільності кожного лікарського засобу у пацієнта з мультиморбідністю та використання стандартизованих інструментів для виявлення потенційно невідповідних призначень, зокрема критеріїв STOPP/START і Бірса. Програма охоплює розробку індивідуалізованих стратегій депрескрайбінгу, ідентифікацію та менеджмент клінічно значущих лікарських взаємодій, корекцію терапії при поєднанні артеріальної гіпертензії, цукрового діабету, ХХН та ІХС. Учасники опанують ефективну комунікацію з пацієнтом і його родиною щодо змін у схемі лікування, ведення медичної документації, аналіз фармакокінетичних і фармакодинамічних механізмів взаємодій, а також використання електронних ресурсів і баз даних для їх перевірки. Розглядаються стратегії менеджменту побічних реакцій, пов’язаних із взаємодіями антибіотиків, НПЗП і протигрибкових засобів, вплив взаємодій на терапію при ІХС, артеріальній гіпертензії, фібриляції передсердь і серцевій недостатності та методи запобігання ятрогенним ускладненням. Окремі навички стосуються пацієнтів із ЦД 2 типу: системного аналізу фармакотерапії, інтерпретації взаємодій за участі системи цитохрому P450, планування лабораторного моніторингу, консультування щодо самолікування та оцінки ризиків взаємодій цукрознижувальних, антигіпертензивних і гіполіпідемічних засобів. Також розглядаються стратифікація ризиків перед призначенням антидепресантів, вибір препарату з урахуванням профілю безпеки, титрація дози, менеджмент небажаних явищ, моніторинг серотонінового синдрому та суїцидального ризику, мінімізація синдрому відміни й аналіз клінічно значущих взаємодій антидепресантів. Програма заходу • Заняття 1: Коморбідний пацієнт в практиці сімейного лікаря: менеджмент ризиків поліфармації • Які сучасні критерії визначають поліфармацію та клінічно значущу поліпрагмазію? • Як інтегрувати інструменти STOPP/START та критерії Бірса в рутинну клінічну практику сімейного лікаря? • Які існують доказові алгоритми та протоколи депрескрайбінгу для основних груп препаратів (ІПП, статини, антигіпертензивні)? • Як збалансувати рекомендації різних клінічних настанов при веденні пацієнта з 3+ хронічними захворюваннями? • Які є правові та етичні аспекти корекції призначень, зроблених вузькими спеціалістами? • Як управляти ризиками синдрому відміни при депрескрайбінгу? • Які специфічні лікарські взаємодії є найбільш небезпечними у пацієнтів похилого віку з коморбідністю? • Як оцінити вплив поліфармації на когнітивний статус та ризик падінь у геріатричних пацієнтів? • Заняття 2: Менеджмент ризиків взаємодії лікарських засобів у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями • Які механізми лежать в основі взаємодії інгібіторів та індукторів системи цитохрому P450 з кардіологічними препаратами (статини, антикоагулянти)? • Як стратифікувати ризик кровотеч при комбінованій антитромботичній терапії у пацієнтів після ЧКВ або з фібриляцією передсердь? • Який вплив мають НПЗП на ефективність антигіпертензивної терапії та функцію нирок? • Клінічно значущі взаємодії аміодарону: як безпечно поєднувати його з варфарином, дигоксином та статинами? • Які принципи вибору антибактеріальної терапії у пацієнта, що отримує прямі оральні антикоагулянти (ПОАК)? • Подовження інтервалу QT як наслідок лікарських взаємодій: які комбінації є найбільш небезпечними? • Як управляти ризиками при одночасному призначенні інгібіторів АПФ/БРА та калійзберігаючих діуретиків? • Які існують підходи до депрескрайбінгу та оптимізації схем лікування у коморбідних пацієнтів похилого віку? • Заняття 3: Менеджмент ризиків взаємодії лікарських засобів у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу • Які лікарські взаємодії є найбільш клінічно значущими у пацієнтів з ЦД 2 типу та супутньою серцево-судинною патологією? • Як оцінити ризик лактат-ацидозу при призначенні метформіну на тлі інших препаратів та за наявності ниркової дисфункції? • Які особливості взаємодії інгібіторів НЗКТГ-2 з діуретиками щодо ризику гіповолемії та гострого ураження нирок? • Як керувати ризиком гіпоглікемії при комбінації препаратів сульфонілсечовини з іншими лікарськими засобами (бета-блокаторами, НПЗП)? • Який вплив агоністів рецепторів ГПП-1 на абсорбцію пероральних препаратів з вузьким терапевтичним індексом? • Як враховувати вплив індукторів та інгібіторів CYP3A4 на метаболізм цукрознижувальних препаратів? • Які існують алгоритми дій при призначенні короткострокової терапії (напр., антибіотикотерапії) пацієнту з ЦД 2 типу на тлі поліпрагмазії? • Як оптимізувати фармакотерапію та провести депрескрайбінг для мінімізації ризиків у геріатричних пацієнтів з ЦД 2 типу? • Заняття 4: Менеджмент ризиків застосування антидепресантів при тривожних розладах • Які критерії вибору стартової терапії при генералізованому тривожному розладі з супутньою кардіоваскулярною патологією? • Як диференціювати початкове посилення тривоги, індуковане СІЗЗС, від погіршення перебігу основного захворювання? • Які сучасні протоколи ведення пацієнтів з ризиком суїцидальної поведінки на початкових етапах терапії антидепресантами? • Тактика лікаря при розвитку серотонінового синдрому: діагностичні критерії, невідкладна допомога та подальший менеджмент. • Як управляти довгостроковими метаболічними ризиками (збільшення ваги, дисліпідемія) на тлі терапії пароксетином або міртазапіном? • Стратегії переключення між різними класами антидепресантів: протоколи крос-титрації та періоди “відмивання”. • Особливості застосування антидепресантів у вагітних з тривожними розладами: оцінка співвідношення ризик/користь. • Які лабораторні та інструментальні методи моніторингу є обов’язковими при тривалій терапії антидепресантами? • Навчальна програма: заняття 1 — 01:46:22. • Конспект до заняття 1. • Клінічні задачі до заняття 1. • Опитування до курсу. • Тестування БПР до курсу. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Медичні помилки неможливо виключити повністю. Їхні наслідки часто зачіпають не лише пацієнта, а й самого лікаря. На цьому заході ви дізнаєтеся, як розпізнати синдром «другої жертви», підтримати себе та колег після критичних подій, а також діяти відповідно до сучасних принципів безпеки пацієнтів і медичного персоналу. Після навчання ви зможете зменшити ризик повторних помилок, зберегти професійну ефективність і впроваджувати культуру безпечного реагування на несприятливі події. • 1. Ілюзія «безпомилкової» медицини та жорстка реальність • Чого від нас чекають vs що маємо насправді: суспільство чекає від анестезіолога та лікаря ЕМД роботи робота — 100% точності 24/7. Але ми працюємо в умовах хаосу, дефіциту часу та важких станів. • Хто така «перша жертва»: пацієнт та його родина. • Що кажуть світ і ВООЗ: чому провідні медичні системи давно відмовилися від «пошуку винного» і чому Гельсінська декларація безпеки прямо вимагає захищати й підтримувати медичний персонал. • 2. Закон, етика та українські реалії: чому ми мовчимо? • Де межа між вимушеним ризиком і помилкою: коли ти інтубуєш на виклику в темному коридорі або встановлюєш катетер на зупинці — де закінчується важкість стану і починається помилка? • Український пасток-ефект: відсутність декриміналізації медичних помилок. Чому лікар в Україні залишається один на один із кримінальним кодексом, страхом перед адміністрацією та «стіною мовчання» серед колег. • 3. Коли постраждалим стає лікар: розбір синдрому та живі кейси • Хто така «друга жертва»: чому лікар після важкої втрати чи ускладнення сам потребує негайної допомоги. • Руйнівні наслідки для лікаря: ПТСР, флешбеки, деструктивний копінг, вигорання та вихід із професії. • Реальні клінічні кейси з українських ВАІТ та ЕМД • Каскад помилок: чому лікар у стані важкого стресу й провина майже гарантовано припуститься нової помилки на наступному чергуванні. • 4. Західні протоколи у дії: чек-листи та алгоритми дій • Як це працює у США та Європі: досвід колег (програми RISE, Scott Model, Just Culture). Як за кордоном рятують лікарів від професійного вигорання та суїцидів після критичних інцидентів. • Готовий чек-лист та алгоритм реагування • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Електронний навчальний курс для поглиблення практичних знань у дієтології. Тривалість – 3 години, 3 бали БПР. Формат: онлайн-лекції у записі + доступ до матеріалів за Google-посиланням. Програма заходу • Модуль 1: Основні поняття та теми: • Загальні властивості білків, як основної групи макронутрієнтів • Організація та синтез білків • амінокислоти • Види та основні джерела харчових білків • Оцінка якості білків • Відмінності білків за якістю • Чи існує «ідеальний білок»? • Тривалість модулю — 50 хв. • Модуль 2: Основні поняття та теми: • Класифікація білків за походженням, приклади та відмінності • Функції білків в організмі людини • Оборот білків в організмі • Потреби в білках та «концептуальна мапа» білків • Реальні приклади раціонів з різними кількостями білку в раціоні • Тривалість модулю — 52хв. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Врятувати життя — під силу кожному! Велика кількість громадян дізнаються про серцево-легеневу реанімацію, отримують навички та вивчають її особливості. Серцево-легенева реанімація — це складний комплекс дій, спрямований на усунення оборотних причин смерті та відновлення спонтанного кровообігу. Головний меседж ERC 2025 — «не лише відновити серце, а дати людині шанс на якісне продовження життя». Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • роль диспетчера МНС, наявності AED, поняття про оновлений ланцюг виживання • суттєві зміни у СЛР за різних обставин у дорослих • суттєві зміни у СЛР за різних обставин у дітей Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Складні ринологічні симптоми можуть становити серйозний діагностичний виклик, особливо у випадках, коли виражені скарги пацієнта не супроводжуються значущими змінами на КТ або при ендоскопічному дослідженні. Сучасні уявлення про нейрофізіологію носового дихання, роль трійчастої сенсорної системи, автономної регуляції слизової оболонки та аеродинаміки носа дозволяють по-новому поглянути на причини парадоксальної назальної обструкції, сенсорних порушень і симптомів, що не вписуються у класичні моделі хронічних ринологічних захворювань. У таких ситуаціях важливим є системний підхід до інтерпретації розбіжностей між клінічною картиною та результатами інструментальних досліджень. На цьому заході ви навчитеся аналізувати випадки клініко-радіологічної дисоціації в ринології, зрозумієте механізми формування складних сенсорних симптомів та опануєте сучасний нейрофункціональний підхід до їх інтерпретації. Ви дізнаєтеся, чому пацієнт може мати порушення носового дихання навіть після технічно успішної операції, розберете сучасні погляди на синдром пустого носа, нейрогенний біль у носі, нейром’язові розлади та ЛОР-прояви неврологічних захворювань. Також ви розберете складні клінічні випадки та сформуєте фенотип-орієнтований підхід до лікування. Після навчання ви зможете впевнено працювати з пацієнтами, у яких тяжкість симптомів не відповідає результатам КТ чи ендоскопії, використовувати структурований алгоритм оцінки складних ринологічних скарг та враховувати нейросенсорні й функціональні механізми формування симптомів. • Клініко-радіологічна дисоціація в ринології: коли скарги пацієнта не відповідають КТ, ендоскопії та об’єктивним знахідкам • Трійчаста сенсорна система та нейрофізіологія сприйняття носового дихання • Синдром пустого носа: сучасний нейросенсорний та аеродинамічний погляд • Зіяюча слухова труба та роль аеродинаміки носа у формуванні аутофонії • Відієв нерв, його гіпо- і гіперфункція, автономна регуляція слизової оболонки носа та нейровегетативні механізми • Порушення сприйняття носового дихання та сенсорна дисфункція трійчастої системи • Палатинальний міоклонус та інші нейром’язові порушення в практиці оториноларинголога • Неврологічні захворювання, що можуть дебютувати ринологічними або ЛОР-симптомами (міастенія, іктальний кашель, сенсорні феномени) • Ведення пацієнтів ЛОР-лікарем після ендоскопічних ендоназальних нейрохірургічних втручань: функціональні та нейросенсорні аспекти • Фенотип-орієнтований алгоритм діагностики та лікування, сучасні можливості функціональної ендоскопічної реконструктивної ринохірургії: розбір клінічних випадків. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Ультразвукова діагностика пухлин гепатопанкреатобіліарної зони є первинним і часто визначальним етапом онкологічного пошуку, оскільки УЗД у більшості випадків формує перше уявлення про наявність вогнищевих уражень печінки, жовчного міхура, жовчних проток і підшлункової залози. Від правильності інтерпретації залежить подальша діагностична та лікувальна стратегія. Важливо розуміти ультразвукову семіотику пухлин, оцінку васкуляризації, ознаки інвазії та обмеження методу, оскільки ці фактори визначають раннє виявлення онкопатології. На цьому заході ви засвоїте структурований підхід до УЗ-діагностики пухлин гепатопанкреатобіліарної зони з акцентом на базову семіотику, оцінку васкуляризації та визначення ознак злоякісності. Ви розглянете алгоритми первинної оцінки вогнищевих утворень печінки, патології жовчного міхура та жовчних проток, а також критерії місцевого поширення пухлинного процесу. Ви розберете показання до КТ, МРТ, МРХПГ, ЕУС і біопсії, а також принципи УЗ-навігації при інвазивних втручаннях. Після навчання ви зможете точно інтерпретувати ультразвукову картину пухлин гепатопанкреатобіліарної зони, розрізняти доброякісні та злоякісні процеси та визначати ознаки онкологічної настороженості. • Місце ультразвукового дослідження в діагностиці пухлин гепатопанкреатобіліарної зони. • Базова ультразвукова семіотика новоутворень. • Оцінка васкуляризації пухлин при доплерографії (периферичний і внутрішньопухлинний кровотік, артеріалізація, хаотична васкуляризація, зв’язок із магістральними судинами). • Новоутворення печінки: алгоритм первинної УЗ-оцінки (локалізація за сегментами, кількість вогнищ, розміри, зв’язок із судинами та жовчними протоками, ознаки інвазивного росту). • Доброякісні вогнищеві утворення печінки (прості кісти, гемангіома, фокальна нодулярна гіперплазія, аденома печінки: типові та атипові УЗ-ознаки). • Злоякісні пухлини печінки. • Жовчний міхур: поліпи, псевдополіпи та пухлинні ураження. • Пухлинна обструкція жовчних проток (ознаки механічної жовтяниці, рівень блоку, розширення внутрішньо- та позапечінкових проток, диференціація каменя, стриктури та пухлини) • Підшлункова залоза: можливості та обмеження УЗД. • Солідні новоутворення підшлункової залози. • Кістозні утворення підшлункової залози. • Ознаки місцевого поширення пухлин (судинна інвазія, компресія судин, ураження жовчних проток, лімфаденопатія, асцит, канцероматоз очеревини). • Коли УЗД недостатньо: показання до КТ, МРТ, МРХПГ, ЕУС та біопсії. • УЗ-навігація при пункційній біопсії пухлин печінки та підшлункової залози. • Клінічні кейси з практики. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Вторинні глаукоми є однією з найбільш складних проблем сучасної офтальмології через клінічну гетерогенність, складні патогенетичні механізми та високий ризик швидкої втрати зорових функцій. Частка таких недуг серед глаукоматозних уражень має тенденцію до зростання у зв’язку зі старінням населення, збільшенням кількості інтраокулярних втручань, а також поширеністю запальних і судинних захворювань ока. Вторинні глаукоми часто є тим викликом, коли стандартних алгоритмів первинної глаукоми недостатньо. На цьому заході будуть детально висвітлені сучасні підходи до класифікації вторинних глауком, а також клінічні особливості найбільш поширених форм: факогенної, увеальної та неоваскулярної. Ви розглянете типові й атипові клінічні кейси, що допоможе краще зрозуміти патогенетичні механізми, основні діагностичні ознаки та логіку вибору тактики лікування. Ви отримаєте структуроване бачення принципів доказового менеджменту вторинних глауком у реальній клінічній практиці. Після навчання ви будете краще орієнтуватись у складних клінічних випадках вторинних глауком і зможете адаптувати лікувальну стратегію, зважаючи на етіологію та механізми підвищення внутрішньоочного тиску. • Актуальність теми. • Сучасна класифікація вторинної глаукоми. • Клінічні особливості факогенної глаукоми. • Клінічні особливості увеальної глаукоми. • Клінічні особливості неоваскулярної глаукоми. • Огляд інших видів вторинної глаукоми. • Принципи доказового менеджменту. • Відповіді на запитання.

Пренатальний скринінг – основа сучасної перинатальної діагностики. Він дає змогу вчасно виявити ризики генетичних синдромів та вад розвитку плода, спрогнозувати перебіг вагітності й уникнути необґрунтованих інвазивних втручань. Неправильна інтерпретація результатів може коштувати здоров’я матері й дитини, а для лікаря – репутації та довіри пацієнтів. На заході ви навчитеся правильно оцінювати показники біохімічного скринінгу, розглянете відмінності між Prisca та ASTRAIA, дізнаєтеся, коли доцільний НІПТ, PLGF чи додатковий скринінг другого триместру. Також отримаєте чіткі алгоритми дій у разі підозри на трисомії, структурні вади розвитку плода, ранні ознаки прееклампсії чи багатоплідну вагітність. Після лекції ви зможете впевнено інтерпретувати результати пренатального скринінгу, уникати критичних діагностичних помилок і правильно обирати тактику ведення пацієнток: від пояснення результатів парі до направлення на інвазивні методи чи консультацію генетика. • Історія пренатального скринінгу, його інформативність, фактори, що впливають на результати • Як акушеру-гінекологу правильно інтерпретувати показники пренатального біохімічного скринінгу, порівняння методів Prisca та ASTRAIA • Аналіз на плацентарний фактор росту (PLGF), доцільність скринінгу ІІ триместру, можливості та показання до проведення НІПТ • Вади розвитку плода та як не помилитися з інвазивною діагностикою • Пренатальний скринінг вагітних 35+ років та у разі застосування допоміжних репродуктивних технологій • Клінічні приклади • Відповіді на запитання учасників