Заходи БПР — Неврологія 2026

Поперековий відділ хребта – основна біомеханічна ланка опорно-рухового апарату, яка щоденно зазнає значних осьових і ротаційних навантажень. Через це вона часто стає джерелом болю, функціональних обмежень і неврологічної симптоматики. Важливо досконало розуміти анатомію, біомеханіку й клінічне значення структур поперекового відділу, щоб правильно інтерпретувати соноанатомію та обґрунтовано використовувати ультразвуковий метод діагностики. На цьому заході ви розглянете анатомію та біомеханіку поперекового відділу хребта, соноанатомічні орієнтири, клінічне значення, показання й протипоказання до ультразвукового дослідження, а також патологічні стани, які можуть бути достовірно виявлені за допомогою УЗД. Після навчання ви зможете впевнено застосовувати ультразвукове дослідження у пацієнтів з болем у попереку, після травм чи фізичних перевантажень, у разі дегенеративно-дистрофічних змін, а також у ситуаціях, коли МРТ протипоказане або недоступне. • Анатомія поперекового відділу хребта. • Біомеханіка поперекового відділу хребта. • Клінічне значення, показання й протипоказання до УЗД поперекового відділу хребта. • Соноанатомія поперекового відділу хребта. • Патології, які ми здатні достовірно виявити за допомогою УЗД. • Клінічні випадки патологій, що виявляються на УЗД поперекового відділу хребта. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

​Головний біль – одна з найпоширеніших і водночас найскладніших проблем у практиці лікаря. Мігрень та головний біль напруги виникають у великої частини населення, але через різноманітність причин та проявів цефалгії діагностичний пошук нерідко видається складним. Крім того, якщо не знати сучасні підходи до лікування і реабілітації, то терапія буде неефективна, а надмірне використання знеболювальних може спричинити медикаментозно-індукований біль і залежність. Важливо також брати до уваги психологічні фактори, адже без комплексного підходу якість життя пацієнта значно погіршується через постійний головний біль. Необхідно орієнтуватися в складних випадках: якщо біль не минає, стандартні методи не працюють або призводять до побічних ефектів, коли необхідна мультидисциплінарна терапія або інноваційні методи лікування. На навчальному майстер-класі «Комплексна реабілітація пацієнтів з хронічним головним болем» буде обговорена проблема поширеності цього симптому, його вплив на працездатність та якість життя. Учасники розглянуть сучасні стратегії медикаментозної терапії, принципи вибору препаратів для профілактики й купірування болю, а також методи контролю побічних ефектів. Окрема увага буде приділена фізіотерапевтичним підходам: електротерапії, магнітотерапії, масажу, ЛФК та їх застосуванню залежно від типу головного болю. • Актуальність проблеми хронічного головного болю • Поширеність хронічного головного болю в неврологічній практиці. • Вплив на якість життя та працездатність. • Міждисциплінарний підхід як основа сучасної реабілітації. • Медикаментозна терапія: сучасні стратегії • Принципи вибору фармакологічних засобів для профілактики та купірування болю. • Роль комбінованої терапії, контроль побічних ефектів. • Взаємодія з іншими методами лікування. • Фізіотерапевтичні методи у реабілітації • Ефективність фізіотерапії при хронічному головному болю. • Основні методи: електротерапія, магнітотерапія, масаж, ЛФК. • Вибір методів відповідно до типу головного болю та супутніх захворювань. • Психотерапія та когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) у веденні пацієнтів • Психоемоційні механізми хронічного болю: роль тривоги, депресії, стресу. • Взаємодія невролога з психотерапевтом, мультидисциплінарна команда. • Алгоритми ведення пацієнтів з різними типами хронічного головного болю. • Відповіді на запитання учасників

Вагітність – фізіологічний процес. Але він завжди супроводжується потужним ендокринним стресом, який швидко виводить приховані порушення на поверхню. Ендокринна патологія є однією з найчастіших причин ускладненого перебігу гестації, впливаючи не лише на вагітність та пологи, а і на внутрішньоутробний розвиток плода й віддалене здоров’я дитини. На цьому заході ви дізнаєтеся, як працювати з найпоширенішими ендокринними викликами під час вагітності: гіпотиреозом й аутоімунним тиреоїдитом, гестаційним цукровим діабетом, цукровим діабетом 1 та 2 типів, ожирінням, інсулінорезистентністю, СПКЯ і дефіцитами мікронутрієнтів. Ви зʼясуєте, коли починати терапію, як коригувати дози препаратів, які показники реально контролювати й що робити у разі субклінічних форм захворювань. Після заходу ви будете впевнено діяти в ситуаціях вперше виявленого або субклінічного гіпотиреозу, в разі підозри чи підтвердження гестаційного діабету, під час ведення вагітних з ожирінням та порушеннями вуглеводного обміну. • Вагітність як фізіологічний ендокринний стрес-тест: ключові адаптації. • Патологія щитоподібної залози у вагітних: гіпо- та гіпертиреоз, АІТ. • Гестаційний цукровий діабет: сучасні критерії діагностики та ведення. • Порушення вуглеводного обміну до вагітності: діабет 1 і 2 типів. • Ожиріння, інсулінорезистентність та СПКЯ у вагітних: ризики і тактика. • Наднирники та вагітність: гіперкортицизм, надниркова недостатність. • Відповіді на запитання учасників.

Рентгенографія є базовим та найчастіше першим методом візуалізації патології колінного суглоба, і її правильна інтерпретація визначає подальшу діагностичну та лікувальну тактику. Більшість патологічних процесів мають ранні рентгенологічні прояви, які можуть бути виявлені вже на первинному етапі, але тільки за умови системного підходу до аналізу зображень. Знання нормальної рентгеноанатомії та її варіантів є критично важливим для диференціації між фізіологічними особливостями й патологічними змінами. На цьому заході ви матимете змогу сформувати структурований підхід до аналізу рентгенограм колінного суглоба з акцентом на анатомічну основу, типові патологічні зміни у разі дегенеративних, запальних, кристалічних і пухлинних процесів, а також травматичних уражень. Окрім цього, ви розглянете рентгенологічні пастки й типові діагностичні помилки, які найчастіше призводять до неправильних висновків. Після навчання ви зможете точно аналізувати рентгенограми колінного суглоба, впевнено розпізнавати патологічні зміни на ранніх стадіях та формувати обґрунтований алгоритм подальшого обстеження пацієнтів із патологією коліна. • Анатомія та біомеханіка колінного суглоба як основа рентгенологічного оцінювання • Нормальна рентгеноанатомія та варіанти розвитку • Дегенеративні захворювання колінного суглоба • Запальні та кристалічні артропатії • Пухлинні й пухлиноподібні ураження навколо колінного суглоба • Травматичні та післятравматичні зміни • Типові діагностичні помилки та рентгенологічні пастки • Практичний алгоритм опису рентгенограм колінного суглоба • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Головний біль у дитини не завжди є маркером неврологічної патології. Часто він виникає через шкільний стрес, тривогу, порушення сну, емоційне виснаження або хронічне перевантаження, яке прийнято списувати на перехідний вік чи зловживання екранним часом. Важливо вміти своєчасно відрізнити мігрень від функціонального болю та не пропустити супутню психічну патологію, адже у разі помилок пацієнт може тривалий час приймати симптоматичну терапію, яка не матиме задовільного ефекту. На цьому заході ви розберете сучасні підходи до діагностики головного болю в дітей відповідно до ICHD-3, розглянете центральні механізми виникнення болю та психоемоційні тригери формування симптоматики, а також навчитеся будувати повноцінну біопсихосоціальну модель ведення пацієнта. Ви отримаєте практичні алгоритми оцінювання психоемоційного стану дитини і зможете правильно комбінувати медикаментозні й немедикаментозні методи терапії. Після навчання ви будете впевнено працювати з дітьми та підлітками, які мають хронічний або рецидивний головний біль чи супутні психоемоційні порушення, і планувати ефективну терапевтичну стратегію. • Визначення та поширеність головного болю в дітей як одного з найчастіших неврологічних синдромів у дитячій практиці. • Ймовірні механізми патогенезу з акцентом на нейробіологічні та центральні механізми болю. • Критерії діагностики відповідно до сучасної класифікації ICHD-3 та клінічних підходів. • Роль психоемоційних факторів у формуванні й тригерах головного болю в дітей. • Біопсихосоціальна модель розвитку головного болю відповідно до багатофакторності процесу. • Коморбідні психіатричні розлади як фактор ускладнення та хронізації симптоматики. • Складнощі діагностики й типові клінічні помилки у веденні пацієнтів. • Немедикаментозні та фармакологічні методи лікування нападів і профілактики. • Прогноз перебігу головного болю в дітей залежно від своєчасності діагностики й підходу до лікування. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Косоокість є поширеною патологією дитячого віку, що трапляється у 2-5% людей і є однією з провідних причин розвитку амбліопії та порушення формування бінокулярного зору. Клінічне ведення таких пацієнтів потребує чіткої страбізмологічної діагностики, оскільки неправильний вибір оптичної корекції може не лише не покращити стан, а й ускладнити перебіг окремих форм косоокості. Водночас несвоєчасне направлення на хірургічне лікування зменшує ймовірність відновлення повноцінного бінокулярного зору, тоді як частина пацієнтів взагалі не потребує активного втручання, обмежуючись спостереженням. На цьому заході ви засвоїте сучасний підхід до страбізмологічної діагностики з акцентом на визначення типу косоокості, диференційну діагностику та побудову поетапного алгоритму ведення пацієнта. Ви розглянете роль оптичної корекції як першого терапевтичного етапу, критерії вибору тактики спостереження, консервативного або хірургічного лікування, а також розберете реальні клінічні кейси з типовими діагностичними й тактичними помилками. Після навчання ви зможете виконувати базову діагностику косоокості, обґрунтовано визначати показання до оптичної корекції, спостереження або оперативного втручання, а також приймати рішення на основі структурованого алгоритму. • Сучасний погляд на косоокість: чому рання діагностика має значення. • Алгоритм обстеження пацієнта з косоокістю. • Диференційна діагностика різних форм косоокості. • Оптична корекція як перший етап лікування. • Спостерігати чи лікувати/оперувати: прийняття клінічного рішення. • Алгоритми ведення основних типів косоокості. • Практичні клінічні кейси та розбір типових помилок. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

На сьогодні біологічна терапія є основою хворобомодифікуючого лікування у неврології. Вона уповільнює прогресування захворювань та зменшує рецидиви на 30-70%. Але без чіткого розуміння механізмів, показань і протоколів вона призводить до швидкого накопичення уражень, атрофії мозку, частіших рецидивів і зниження якості життя пацієнтів. На цьому заході ви дізнаєтеся про принципи й механізми дії біологічних препаратів, зокрема моноклональних антитіл та рекомбінантних білків. Ви навитеся підбирати терапію в разі розсіяного склерозу, міастенії gravis, NMOSD/MOGAD, спастичності та хронічної мігрені, оцінювати ризики інфекцій та ПМЕ, проводити моніторинг стану пацієнтів і застосовувати сучасні протоколи. Клінічні кейси допоможуть закріпити знання на реальних прикладах складних та атипових ситуацій. Після навчання ви одразу зможете застосовувати біологічну терапію в повсякденній практиці, приймати обґрунтовані рішення щодо показань і дозування, моніторити безпеку пацієнта й підвищувати ефективність лікування. • Поняття біологічної терапії: визначення, класи, місце в сучасній неврології. • Імунопатогенетичні та нейробіологічні мішені біологічних препаратів. • Моноклональні антитіла й рекомбінантні білки: механізми дії. • Біологічна терапія у разі розсіяного склерозу: доказова база та клінічні стратегії. • CGRP-орієнтована терапія мігрені. • Показання, критерії відбору пацієнтів і таймінг призначення. • Профіль безпеки: імунологічні ризики та моніторинг. • Клінічні кейси: складні й атипові сценарії застосування. • Перспективи розвитку біологічної терапії в неврології та нейроімунології. • Відповіді на запитання.

Ультразвукова діагностика органів калитки є методом вибору в разі більшості ургентних і планових станів: від синдрому гострої калитки до оцінювання причин чоловічого безпліддя. Правильна інтерпретація ультразвукових даних безпосередньо визначає клінічну тактику. Розуміння анатомо-фізіологічних особливостей, вікових норм, техніки сканування та принципів доплерографії дає змогу своєчасно виявити ургентні стани, як-от перекрут яєчка або травматичні ушкодження, та відрізняти їх від запальних чи доброякісних процесів. На цьому заході ви навчитеся проводити ультразвукове дослідження органів калитки, зокрема технічні аспекти сканування, стандартизований протокол обстеження й оцінювання нормальної ультразвукової анатомії. Ви дізнаєтесь, як інтерпретувати патологічні зміни: від варикоцеле та гідроцеле до пухлин яєчка і травматичних ушкоджень. Також ви розглянете можливості доплерографії, CEUS та еластографії, що дасть змогу підвищити точність диференційної діагностики. Після навчання ви зможете впевнено діяти як під час планових обстежень, так і в разі невідкладних станів, а також правильно оцінювати фактори чоловічого безпліддя. • Значення ультразвукової діагностики калитки. • Анатомо-фізіологічні особливості калитки: • будова калитки; • фізіологічні функції калитки; • вікові та індивідуальні особливості. • Показання до ультразвукового дослідження органів калитки. • Техніка проведення ультразвукового дослідження калитки. • Протокол дослідження: основні вимоги. • Нормальна ультразвукова анатомія та вимірювання (яєчко: придаток яєчка, сім’яний канатик, оболонки яєчка, кровоплин). • Вікові норми. • Патологічні стани та їхні ультразвукові ознаки: • варикоцеле; • гідроцеле; • перекрут яєчка; • епідидиміт та орхіт; • пухлини яєчка; • сперматоцеле та кісти придатка; • травма калитки; • пахова кила; • крипторхізм і педіатричні аспекти. • Доплерографія калитки: технічні параметри та інтерпретація. • CEUS та еластографія. • Диференційна діагностика синдрому гострої калитки. • Клінічні випадки. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Когнітивні порушення визначають якість життя пацієнта не менше, ніж самі епілептичні напади. Скарги на погіршення пам’яті, уваги, швидкості мислення чи труднощі з навчанням можуть бути наслідком перебігу захворювання, структурних змін головного мозку або побічної дії протиепілептичної терапії. Недостатня увага до цих проявів призводить до помилкової інтерпретації симптомів, необґрунтованої зміни лікування, зниження прихильності пацієнта до терапії та втрати можливості своєчасно виявити прогресування захворювання чи розвиток ускладнень. На цьому заході ви навчитеся оцінювати когнітивні функції у пацієнтів з епілепсією, розуміти вплив різних форм захворювання та протиепілептичних препаратів на пам’ять, увагу й виконавчі функції, проводити диференційну діагностику когнітивного зниження та використовувати сучасні методи його оцінки. Ви опануєте практичні підходи до вибору терапії з урахуванням когнітивного профілю пацієнта, можливості реабілітації, а також розберете клінічні ситуації, у яких когнітивні порушення визначають подальшу тактику ведення. Після навчання ви зможете своєчасно розпізнавати когнітивні порушення у дітей і дорослих з епілепсією, оцінювати їх можливі причини, а також враховувати когнітивний вплив протиепілептичних препаратів під час вибору або корекції лікування. • Вступ • Актуальність теми: когнітивні порушення зустрічаються у 60–70% пацієнтів з епілепсією, впливають на якість життя, працездатність та соціальну інтеграцію. • Мета лекції: показати сучасні механізми патогенезу та практичні наслідки для клінічної роботи. • Когнітивні домени, що частіше страждають при епілепсії • Пам’ять: особливо при скроневій епілепсії через ураження гіпокампа. • Увага та виконавчі функції: порушення при лобній епілепсії. • Мова та швидкість мислення: дефіцити при застосуванні певних протиепілептичних препаратів. • Механізми патогенезу • Судомна активність: повторні напади та міжнападова епілептиформна активність порушують нейронні мережі. • Структурні зміни мозку: атрофія гіпокампа, таламуса, білої речовини. • Ефекти протиепілептичних препаратів: топірамат, фенобарбітал, бензодіазепіни мають виражений негативний вплив; ламотриджин і леветирацетам — більш сприятливі. • Нейропсихіатричні та психосоціальні фактори: депресія, тривога, порушення сну, соціальна стигматизація. • Вікові аспекти • Дитяча епілепсія: ранній дебют → ризик незворотних порушень інтелекту, мовлення, уваги. • Дорослі пацієнти: поступове зниження когнітивних функцій, ризик деменції. • Методи оцінки • Нейропсихологічне тестування: об’єктивна оцінка пам’яті, уваги, виконавчих функцій. • Нейровізуалізація: МРТ, fMRI для виявлення структурних змін. • ЕЕГ та відео-ЕЕГ: для кореляції когнітивних порушень із судомною активністю. • Клінічні наслідки • Якість життя: когнітивні порушення впливають більше, ніж самі напади. • Соціальна інтеграція: проблеми з навчанням, працевлаштуванням. • Ризик деменції: прискорене нейродегенеративне ураження. • Стратегії корекції • Оптимізація терапії: уникати політерапії, обирати препарати з мінімальним когнітивним впливом. • Хірургічне лікування: може покращити когнітивні функції, але має ризики (наприклад, зниження вербальної пам’яті після резекції скроневої частки). • Реабілітація та когнітивний тренінг: програми відновлення пам’яті, уваги, виконавчих функцій. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Післяопераційне ведення пацієнтів із запальними захворюваннями кишківника (ЗЗК) є одним із найбільш відповідальних етапів лікування. Навіть після бездоганно виконаної ілеоцекальної резекції завжди є ризик інфекційних ускладнень та рецидиву хвороби Крона. Незнання сучасних підходів може призвести до пізньої діагностики, неефективної терапії та повторних оперативних втручань. На цьому заході ви навчитеся своєчасно виявляти післяопераційні рецидиви ЗЗК, контролювати медикаментозну терапію, оцінювати ризики резервуарного ілеїту та інфекцій, а також планувати нутритивну підтримку й догляд за стомою, використовуючи сучасні протоколи та алгоритми. Після навчання ви зможете ефективно вести пацієнтів після ілеоцекальної резекції, колектомії або анальної пластики, своєчасно виявляти ускладнення й рецидиви, а також обирати тактику їх лікування – консервативно чи повторна операція. • 1. Чому післяопераційне ведення пацієнтів із 33К критично важливе: • ризик рецидиву хвороби Крона після ілеоцекальної резекції; • ускладнення після анальної пластики (ІРАА) при виразковому коліті, резервуарний ілеїт (паучит). • 2. Хвороба Крона після резекції: ризики та профілактика. • 3. Моніторинг післяопераційного рецидиву. • 4. Оптимізація медикаментозної терапії в пери- та постопераційному періодах. • 5. Виразковий коліт після колектомії/РАА, ураження резервуару. • 6. Профілактика інфекційних ускладнень, нутритивна підтримка та догляд за стомою. • Відповіді на запитання учасників. •

Лікарі здобудуть наступні навички: • Інтерпретувати результати рутинної та тривалої відео-ЕЕГ для верифікації діагнозу. • Проводити диференційну діагностику між епілептичними нападами та неепілептичними пароксизмальними станами у дітей. • Застосовувати сучасні класифікації епілепсій та епілептичних синдромів (ILAE 2017) у клінічній практиці. • Розробляти індивідуалізовані схеми лікування на основі типу нападів та епілептичного синдрому. • Обирати протиепілептичні препарати (ПЕП) першої, другої та третьої лінії відповідно до доказових рекомендацій. • Ідентифікувати предиктори фармакорезистентності та визначати тактику ведення таких пацієнтів. • Здійснювати моніторинг ефективності та безпеки терапії, включаючи корекцію доз та менеджмент побічних реакцій. Програма заходу • Заняття №1 • Які сучасні методи нейровізуалізації (МРТ, ПЕТ) та нейрофізіології (відео-ЕЕГ моніторинг) є ключовими у діагностиці дитячої епілепсії? • Як провести диференційну діагностику епілептичних нападів з неепілептичними пароксизмальними подіями (синкопе, тики, стереотипії)? • Які клінічні «маски» епілепсії (наприклад, гастроінтестинальні, поведінкові) ускладнюють своєчасну діагностику? • Які принципи вибору стартової монотерапії протиепілептичними препаратами (ПЕП) залежно від типу нападу та синдрому? • Як розпізнати фармакорезистентну епілепсію та якою є подальша терапевтична стратегія? • Які особливості застосування нових генерацій ПЕП у педіатричній практиці: переваги та ризики? • Які критерії безпечної відміни антиконвульсантів після досягнення стійкої ремісії? • Заняття №2 • Які семіологічні ознаки дозволяють диференціювати епілептичні та неепілептичні пароксизмальні події у немовлят? • Яка роль тривалого відео-ЕЕГ моніторингу в діагностиці складних випадків дитячої епілепсії? • Як нові генетичні дані впливають на вибір терапевтичної стратегії при епілептичних енцефалопатіях? • Які показання та протипоказання до застосування нових ПЕП у педіатричній практиці? • Які оптимальні стратегії переходу між ПЕП для мінімізації ризику погіршення контролю над нападами? • Як вести епілептичний статус у дітей відповідно до останніх міжнародних клінічних настанов? • Яке місце нейропсихологічного тестування в комплексному менеджменті дитини з епілепсією? • Коли слід направляти педіатричного пацієнта до спеціалізованого центру хірургії епілепсії? • Конспект до занять • Клінічні задачі до занять • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть навички диференційної діагностики етіології емболічних інсультів: кардіогенної, артеріо-артеріальної та парадоксальної емболії. Учасники опанують застосування ЕхоКГ, Холтер-ЕКГ, КТ/МР-ангіографії для ідентифікації джерела емболії та використання шкал CHA₂DS₂-VASc і HAS-BLED для обґрунтування терапевтичної тактики. Розглядаються вибір антитромботичної терапії, терміни початку антикоагулянтної терапії після гострого ішемічного інсульту, ведення пацієнтів із фібриляцією передсердь та емболічним інсультом невизначеного походження (ESUS), а також показання до ендоваскулярного закриття відкритого овального вікна (ВОВ). Обговорюються діагностичні алгоритми при криптогенному інсульті, переваги та ризики НОАК порівняно з антагоністами вітаміну К, роль тривалого моніторингу серцевого ритму, баланс ризиків тромбоемболії та геморагічних ускладнень і стратегії вторинної профілактики. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний курс БПР присвячений веденню дітей із COVID-19 та мультисистемним запальним синдромом. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники опанують проведення диференційної діагностики між гострим COVID-19, MIS-C та іншими гарячковими станами у дітей, інтерпретацію лабораторних маркерів для стратифікації ризиків і моніторингу, а також застосування діагностичних критеріїв ВООЗ/CDC. Курс охоплює вибір і моніторинг імуномодулюючої, антикоагулянтної та антиагрегантної терапії, визначення показань до госпіталізації у відділення інтенсивної терапії, катамнестичне спостереження після MIS-C та адаптацію міжнародних клінічних настанов до локальних умов надання медичної допомоги. Програма заходу • Заняття — 02:11:19 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

POCUS в ургентній гінекології є одним із головних інструментів прийняття рішень у ситуаціях, коли від швидкості діагностики залежить прогноз пацієнтки. У практиці приймальних відділень та ургентних гінекологічних станів ультразвукове дослідження часто стає першим і вирішальним етапом пошуку патології. Якщо ви займаєтесь наданням ургентної допомоги, то опанування сучасних підходів до POCUS відповідно до рекомендацій ISUOG (2025) є для вас обов’язковою навичкою. На цьому заході ви розглянете ультразвукові ознаки основних ургентних гінекологічних станів та їхню інтеграцію в клінічний контекст. Ви навчитеся диференціювати причини внутрішньочеревної кровотечі, гострого больового синдрому та вагінальної кровотечі, оцінювати ознаки запальних процесів органів малого таза і своєчасно розпізнавати ектопічну вагітність. Після навчання ви зможете застосовувати POCUS у невідкладних ситуаціях, своєчасно ідентифікувати загрозливі стани й діяти відповідно до сучасних клінічних алгоритмів. • 1. POCUS в гінекології: рекомендації ISUOG (2025). • 2. Внутрішньочеревна кровотеча: диференційна діагностика причин. • 3. Больовий синдром: диференційна діагностика причин. • 4. Вагінальна кровотеча: диференційна діагностика причин. • 5. Гострі запальні процеси. • 6. Ектопічна вагітність. • 7. Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

​Інфекційний контроль у регіонарній анестезії та лікуванні болю є одним із найважливіших аспектів сучасної анестезіології. Інфекційні ускладнення, зокрема хірургічні інфекції місця втручання (SSI), залишаються однією з провідних причин підвищення рівня захворюваності, смертності й економічних витрат у пацієнтів після регіонарних блокад та інтервенцій для контролю болю, згідно з консенсусними рекомендаціями ASRA Pain Medicine (2025). За даними CDC та ASRA, до 50% таких інфекцій можна було б запобігти за умови дотримання актуальних стандартів інфекційного контролю, однак їх впровадження залишається недостатнім як в Україні, так і в усьому світі. Особливої обережності потребують пацієнти з імуносупресією, цукровим діабетом, імплантованими пристроями, а також ті, кому процедури виконуються в умовах амбулаторії, стаціонару чи операційної, оскільки ризик інфікування в такому разі зростає. Навчальний захід «ASRA 2025: інфекційний контроль у регіонарній анестезії» буде присвячений вивченню сучасних підходів до інфекційного контролю в регіонарній анестезії та лікуванні болю відповідно до актуальних рекомендацій ASRA, CDC та ВООЗ. Учасники розглянуть найпоширеніші інфекційні агенти, фактори ризику та класифікацію процедур за рівнем інфекційної небезпеки: від периферичних блокад до нейроаксіальних втручань. Будуть детально проаналізовані алгоритми профілактики: підготування пацієнта, антисептика, антибіотикопрофілактика, техніка створення стерильного поля й використання обладнання. Окрему увагу буде приділено менеджменту ускладнень та інтеграції рекомендацій в повсякденну роботу. • Вступ. Актуальність інфекційного контролю в регіонарній анестезії та лікуванні болю (огляд даних ASRA, CDC, WHO). • Основні патогени й фактори ризику інфекційних ускладнень. • Класифікація процедур за ризиком інфекцій (PNB, нейроаксіальні блокади, імплантація пристроїв). • Алгоритми інфекційного контролю: підготування пацієнта (скринінг, деколонізація, оцінювання ризиків), вибір антисептиків і техніка асептики, антибіотикопрофілактика (показання, вибір, тривалість), організація стерильного поля та використання обладнання. • Менеджмент інфекційних ускладнень: діагностика, моніторинг, клінічні маркери. • Тактика лікування (антибіотики, дренування, видалення імплантів). • Розгляд клінічних кейсів (епідуральний абсцес, інфекція після периферичного блока). • Інтеграція рекомендацій ASRA у повсякденну практику. • Q&A-сесія.

Ультразвукова діагностика пухлин гепатопанкреатобіліарної зони є первинним і часто визначальним етапом онкологічного пошуку, оскільки УЗД у більшості випадків формує перше уявлення про наявність вогнищевих уражень печінки, жовчного міхура, жовчних проток і підшлункової залози. Від правильності інтерпретації залежить подальша діагностична та лікувальна стратегія. Важливо розуміти ультразвукову семіотику пухлин, оцінку васкуляризації, ознаки інвазії та обмеження методу, оскільки ці фактори визначають раннє виявлення онкопатології. На цьому заході ви засвоїте структурований підхід до УЗ-діагностики пухлин гепатопанкреатобіліарної зони з акцентом на базову семіотику, оцінку васкуляризації та визначення ознак злоякісності. Ви розглянете алгоритми первинної оцінки вогнищевих утворень печінки, патології жовчного міхура та жовчних проток, а також критерії місцевого поширення пухлинного процесу. Ви розберете показання до КТ, МРТ, МРХПГ, ЕУС і біопсії, а також принципи УЗ-навігації при інвазивних втручаннях. Після навчання ви зможете точно інтерпретувати ультразвукову картину пухлин гепатопанкреатобіліарної зони, розрізняти доброякісні та злоякісні процеси та визначати ознаки онкологічної настороженості. • Місце ультразвукового дослідження в діагностиці пухлин гепатопанкреатобіліарної зони. • Базова ультразвукова семіотика новоутворень. • Оцінка васкуляризації пухлин при доплерографії (периферичний і внутрішньопухлинний кровотік, артеріалізація, хаотична васкуляризація, зв’язок із магістральними судинами). • Новоутворення печінки: алгоритм первинної УЗ-оцінки (локалізація за сегментами, кількість вогнищ, розміри, зв’язок із судинами та жовчними протоками, ознаки інвазивного росту). • Доброякісні вогнищеві утворення печінки (прості кісти, гемангіома, фокальна нодулярна гіперплазія, аденома печінки: типові та атипові УЗ-ознаки). • Злоякісні пухлини печінки. • Жовчний міхур: поліпи, псевдополіпи та пухлинні ураження. • Пухлинна обструкція жовчних проток (ознаки механічної жовтяниці, рівень блоку, розширення внутрішньо- та позапечінкових проток, диференціація каменя, стриктури та пухлини) • Підшлункова залоза: можливості та обмеження УЗД. • Солідні новоутворення підшлункової залози. • Кістозні утворення підшлункової залози. • Ознаки місцевого поширення пухлин (судинна інвазія, компресія судин, ураження жовчних проток, лімфаденопатія, асцит, канцероматоз очеревини). • Коли УЗД недостатньо: показання до КТ, МРТ, МРХПГ, ЕУС та біопсії. • УЗ-навігація при пункційній біопсії пухлин печінки та підшлункової залози. • Клінічні кейси з практики. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

​Патологія судин шиї – поширена причина порушення мозкового кровообігу, що може призвести до серйозних ускладнень, наприклад інсульту. УЗД є базовим неінвазивним методом оцінювання стану екстракраніальних судин. Однак для достовірної діагностики необхідно вміти виводити анатомічно точні зрізи, знаходити основні орієнтири, налаштовувати параметри сканування, точно проводити вимірювання й оцінювати кровотік як якісно, так і кількісно. Брак технічних навичок та розуміння принципів доплерографії може призвести до діагностичних похибок, зокрема гіпердіагностики стенозів та гіподіагностики порушень кровотоку. Ми запускаємо серію майстер-класів з доплерографії судин голови та шиї. Навчальний захід «Доплерографія судин шиї. Соноанатомія та методика обстеження» є першим з цієї серії, і він буде присвячений вивченню цілей та показань до ультразвукового дослідження судин шиї та дуги аорти. Учасники ознайомляться з вимогами до проведення обстеження, а також з основними режимами сканування: В-режимом, кольоровим доплерівським картуванням і доплерівським скануванням. Детально розглядатиметься соноанатомія судин шиї відповідно до варіантів їхньої будови. Крім того, буде наданий чіткий алгоритм обстеження дуги аорти й приклади правильного оформлення протоколу. Окрема увага буде приділена типовим труднощам, діагностичним помилкам і способам їх усунення. • Мета ультразвукового обстеження судин шиї • Показання до проведення УЗД судин дуги аорти • Вимоги до проведення обстеження • .• Режими обстеження: В-режим, кольорове доплерівське картування і сканування • Соноанатомія судин шиї, варіанти будови • Методика обстеження судин дуги аорти й оформлення протоколу • Труднощі, помилки та шляхи їх подолання • Відповіді на запитання

Випадки насильства – складна медико-соціальна проблема, з якою медичні працівники стикаються на практиці незалежно від спеціальності. Заклади охорони здоров’я можуть виявитися першою точкою контакту для постраждалих осіб, тому від своєчасності й правильності дій медичного працівника залежить не лише якість наданої допомоги, а й подальша безпека пацієнта. Саме тому необхідно чітко орієнтуватися в чинній нормативно-правовій базі, алгоритмах реагування та принципах міжсекторальної взаємодії у разі виявлення насильства. На цьому заході ви розглянете законодавчі та нормативні аспекти запобігання й протидії насильству, а також алгоритми дій медичних працівників у разі виявлення ознак фізичного, психологічного, сексуального чи домашнього насильства. Окрім цього, ви засвоїте особливості ведення обов’язкової медичної документації у таких випадках, навчитеся взаємодіяти з правоохоронними органами та соціальними службами, а також правильно інформувати постраждалих осіб про їхні права й доступні сервіси допомоги. Після навчання ви зможете організовувати процес реагування на випадки насильства відповідно до чинного законодавства та професійних стандартів, мінімізувати юридичні ризики й забезпечити подальший захист постраждалої особи. • 1. Нормативно-правова база та основні поняття • Огляд ключових нормативно-правових актів, що регулюють запобігання та протидію насильству. Визначення базових термінів і понять. Форми домашнього насильства. Роль законодавства у захисті прав постраждалих осіб та забезпеченні доступу до допомоги. • 2. Роль та відповідальність закладів охорони здоров’я • Повноваження закладів охорони здоров’я у разі виявлення насильства. Обов’язки щодо реагування та взаємодії з іншими суб’єктами системи протидії насильству. • 3. Обов’язкові дії медичних працівників у перші 24 години • Інформування уповноважених органів (зокрема поліції). Ведення «Журналу реєстрації фактів виявлення» (відповідно до Постанови №658). Надання медичної допомоги постраждалій особі. • 4. Документування випадку та юридично значима фіксація інформації • Оформлення медичної документації: фіксація тілесних ушкоджень, збір анамнезу (Наказ № 278). Вимоги до якості й повноти документування. • 5. Права постраждалої особи й етичні аспекти взаємодії • Інформування постраждалої особи про її права та доступні сервіси допомоги. Забезпечення конфіденційності. Отримання інформованої згоди. Дотримання етичних принципів у роботі. • 6. Алгоритм правових дій медичного працівника • Покроковий алгоритм дій: первинне оцінювання ситуації, отримання згоди, документування, повідомлення відповідних органів, координація з іншими фахівцями. • 7. Практична частина: розбір правового кейсу • Аналіз реалістичної клінічної ситуації гендерно зумовленого насильства з відпрацюванням алгоритму дій медичного працівника відповідно до правових вимог. • 8. Відповіді на запитання учасників

Курс БПР присвячений психосоматичним, соматоформним і психогенним розладам та розроблений для лікарів і медичних фахівців. Лікарі здобудуть навички застосування діагностичних критеріїв DSM-5 та МКХ-11 для верифікації соматоформних, дисоціативних (конверсійних) та психосоматичних розладів. Учасники навчаться проводити диференційну діагностику між соматичними симптомами, зумовленими органічною патологією, та їх психогенними аналогами, а також використовувати стандартизовані опитувальники PHQ-15 і GAD-7 для скринінгу соматизації, тривоги та депресії. Програма охоплює ідентифікацію клінічних «червоних прапорців», формування стратегії комунікації з пацієнтом без стигматизації, розроблення початкового плану ведення та визначення критеріїв для скерування до психіатра або психотерапевта. Учасники також аналізуватимуть патерни соматичних скарг, характерні для тривожних, депресивних розладів і ПТСР. Програма заходу • Які сучасні нейробіологічні механізми лежать в основі психосоматичних та соматоформних розладів? • Як клінічно розмежувати конверсійний розлад (функціональний неврологічний розлад) від дебюту органічного неврологічного захворювання? • В яких клінічних ситуаціях доцільно припинити діагностичний пошук органічної причини та запідозрити психогенний генез симптомів? • Який диференційно-діагностичний алгоритм слід застосовувати у пацієнта з хронічним больовим синдромом без чітких органічних корелятів? • Які існують валідні інструменти та клінічні ознаки для позитивної діагностики психогенного розладу, а не лише діагностики методом виключення? • Які особливості ятрогенії при веденні пацієнтів з соматоформними розладами та як її уникнути? • Яка роль запалення як сполучної ланки між психічним стресом та соматичною маніфестацією? • Як коректно сформулювати діагноз згідно з МКХ-11 для пацієнтів з функціональними соматичними синдромами? • 02:16:01 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Сучасна медична практика дедалі частіше стикається з пацієнтами, чия гендерна ідентичність не відповідає біологічній статі, визначеній при народженні, що формує нові клінічні, комунікативні й етичні виклики для лікаря. Брак системних знань у цій сфері може призводити до помилок у зборі анамнезу, некоректної або травматичної комунікації, зниження прихильності пацієнта до лікування, конфліктних ситуацій, скарг і підвищених юридичних ризиків для медичних працівників. Лікар зобов’язаний діяти в межах професійної етики, чинного законодавства та принципів пацієнтоорієнтованої допомоги, забезпечуючи недискримінаційне лікування для кожного. На цьому заході ви отримаєте комунікативні орієнтири для професійної взаємодії з трансгендерними пацієнтами. Ви розглянете базові поняття гендерної ідентичності та сексуальної орієнтації, сучасну позиція науки, етичні межі клінічних запитань, коректну термінологію, а також особливості медичного, соціального, юридичного та хірургічного переходу. Після навчання ви зможете впевнено поводитись у складних комунікативних й етичних ситуаціях без стигматизації та професійних помилок. • Загальні поняття гендерну та орієнтації, історія визнання та сучасна позиція науки. • Виклики, з якими стикаються трансгендерні люди під час контакту з медициною: дискримінація та обмеження доступу до лікування. • Коректна лексика. • Різновиди транспереходу (соціальний, медичний, хірургічний, юридичний). • Процедура транспереходу в Україні. Роль лікарів та лікарок різних фахів. • Інші специфічні запити з боку здоров'я, характерні для транслюдей. • Трансгендерність та діти/підлітки. • Відповіді на запитання.

Кожна помилка у застосуванні IPL-технологій може спричинити опіки, рубці або навіть приховану меланому. Такі ускладнення можуть зруйнувати репутацію лікаря та клініки. Але водночас правильне застосування IPL підвищує ефективність процедур до 80% і дає змогу комплексно працювати з пігментними плямами, акне та іншими естетичними проблемами. На цьому заході ви навчитеся застосовувати IPL у своїй практиці, точно визначати мішені для лікування, обирати параметри під різні фототипи шкіри і стани, прогнозувати ризики та вчасно реагувати на ускладнення. Ви отримаєте алгоритми для роботи з гіперпігментацією, куперозом, акне, фотостарінням і нерівним тоном шкіри, а також розглянете протипоказання та протоколи корекції ускладнень процедури. Після навчання ви зможете безпечно й ефективно застосовувати IPL-технології, зменшити ризики для пацієнта й підвищити результативність лікування. • IPL ≠ лазер: база, яку всі плутають. • Хромофори та конкуренція в тканині. • Судинні мішені: як діаметр і глибина визначають вибір параметрів і прогноз. • Пігментні ураження: контроль мішені, ризик PIH та межі безпечної корекції. • Запальні дерматози та світлова модуляція: де межа між терапією і ризиком. • Комбінації, що підсилюють, і комбінації, що шкодять: стратегія, а не хаос. • Клінічне мислення в реальному часі: розбір складних випадків. • Відповіді на запитання.