Заходи БПР — Неврологія 2026

Іноді чекати на рентген просто немає часу. А пацієнт уже поруч, і рішення потрібно приймати тут і зараз. УЗД грудної клітки є тим самим інструментом «швидкої відповіді» для лікарів інтенсивної терапії, пульмонологів, торакальних хірургів та онкологів. Це безпечний метод, який дає змогу за хвилини побачити стан легень, плеври й середостіння. На цьому заході ви освоїте практичні навички: як відрізнити пневмонію від пухлини, як впевнено діагностувати гідроторакс і як правильно застосувати BLUE-протокол у пацієнтів з гострою задишкою. Ви навчитеся безпечно виконувати плевральну пункцію та дренування під контролем УЗД, а також використовувати цей метод у веденні пацієнтів з COVID-19 чи іншими вірусними пневмоніями, що набуває особливої актуальності в розпалі сезону ГРВІ. Після заняття ви будете відчувати себе впевнено у складних клінічних ситуаціях: швидше приймати рішення, уникати ускладнень і діяти на рівні сучасних міжнародних стандартів. • Особливості і труднощі проведення УЗД середостіння та легень • Основні ультразвукові ознаки різних захворювань легень • Основні ультразвукові профілі патології легень • Особливості діагностики гідротораксу • Плевральна пункція та дренування плевральної порожнини під контролем УЗ • Можливості УЗД при COVID-19 • Принципи BLUE-протоколу • Ультразвукова діагностика й діапевтика пухлин переднього середостіння • Ультразвукова діагностика й діапевтика периферичних пухлин легенів • Відповіді на запитання учасників.

Кіберзалежність є однією з найпоширеніших поведінкових адикцій сучасності, яка часто залишається нерозпізнаною через соціальну нормалізацію надмірного використання цифрових технологій. Вона тісно пов’язана з тривожними та депресивними розладами, порушеннями сну, зниженням соціального й професійного функціонування, особливо у підлітків та молоді. Для лікаря принципово важливо вміти виявляти цю проблему на ранніх етапах, оскільки саме «невидимість» кіберзалежності призводить до затримки діагностики й неефективності лікування супутніх психічних і соматичних станів. На цьому заході ви дізнаєтеся про сучасні підходи до розпізнавання кіберзалежності як клінічно значущого чинника, що впливає на перебіг депресії, тривожності, РДУГ і розладів сну. Ви навчитеся відрізняти нормативне використання цифрових технологій від патологічного, проводити первинний скринінг із застосуванням валідованих інструментів, зокрема шкали YSCAS, а також визначати групи ризику та коморбідні стани. Після навчання ви зможете інтегрувати оцінювання цифрової поведінки у щоденну клінічну практику, підвищити ефективність лікування депресивних і тривожних розладів, уникати фрагментарного ведення пацієнта й працювати з родиною в разі підліткових криз, сімейної дисфункції та співзалежності. • Розуміння проблеми кіберзалежності. • Ранні ознаки формування залежності. • Ризики неправильного використання цифрових технологій. • Профілактика цифрової залежності. • Основні підходи до лікування. • Стратегії безпечного використання цифрових технологій. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Запаморочення може бути першим сигналом серйозного захворювання: від інсульту до вестибулярної мігрені чи нейроніту. Важливо вміти диференціювати цей симптом за його походженням – центральне або периферичне – і не плутати «меньєрівський» напад із позиційним запамороченням. На цьому заході ви дізнаєтеся головні причини вестибулярних розладів, навчитесь користуватися клінічними тестами, відрізняти між собою типи запаморочення та обирати оптимальну терапію. Ви більше не будете відчувати невпевненість щодо доцільності призначення супресантів, вибору маневрів за різних типів позиційного запаморочення та координування міждисциплінарного підходу до лікування. Після навчання ви зможете швидко орієнтуватися в етіології запаморочення, ефективно допомагати пацієнтам з гострими та хронічними формами вестибулярних порушень і формувати реабілітаційну стратегію. • Гостра однобічна вестибулопатія (вестибулярний нейроніт): клінічні випадки, діагностичні критерії, етіопатогенетичне лікування (стероїди завжди?). • Лікувальні вестибулярні маневри при доброякісному пароксизмальному позиційному запамороченні: маневри в разі ураження заднього, латерального та переднього півколових каналів. • Вестибулярна мігрень: “знімаємо маски” поширеної патології, діагностичні критерії, лікування. • Хвороба Меньєра: діагностичні критерії, не всі приступи “меньєрівські”, лікування. • Персистуюче постурально-перцептивне запаморочення: діагностичні критерії, терапевтичні заходи. • Вестибулярні супресанти (препарати від запаморочення): доцільність застосування за різних станів, порівняльний аналіз ефективності вестибулолітиків. Інші препарати при запамороченнях. • Вестибулярна реабілітація: основи вестибулярних вправ (з погляду невролога).

Предіабет – це попередження про можливу катастрофу і сигнал, щоб терміново починати діяти. Цей клінічний стан потребує активної тактики ведення вже на рівні первинної ланки. Європейські та американські рекомендації наголошують, що на етапі предіабету можна запобігти розвитку діабету 2 типу і знизити кардіометаболічні ризики. Щоб не проґавити важливі метаболічні порушення, важливо впевнено орієнтуватися в актуальних критеріях діагностики, стратифікації ризику та терапії. На цьому заході ви отримаєте чітку схему роботи з пацієнтами з предіабетом і метаболічними факторами ризику. Ви побачите алгоритми раннього скринінгу, критерії прогнозування, рішення щодо модифікації способу життя і старту фармакотерапії: коли достатньо рекомендацій, а коли потрібно призначати метформін, агоністи GLP-1 або SGLT-2. Після навчання ви зможете швидко стратифікувати ризик, правильно інтерпретувати глікемічні та лабораторні показники впевнено і вести пацієнтів з предіабетом за стандартизованим протоколом первинного й повторного візиту. • Вступне слово, огляд термінології та епідеміології предіабету. Актуальність проблеми, глобальні тенденції, дані ADA. • Діагностичні критерії: HbA1c, глікемія натще, ПГТТ.
Чутливість, специфічність, клінічні помилки інтерпретації. • Патофізіологія β-клітинної дисфункції. Метаболічні та імунні механізми переходу від норми до діабету. • Предіабет у коморбідних пацієнтів. Ожиріння, гіпотиреоз, СПКЯ, серцево-судинні ризики. • Модифікація способу життя: що реально працює?
Дані DPP, фізична активність, дієтичні рекомендації. • Фармакотерапія предіабету: сучасні можливості. Метформін, агоністи GLP-1, SGLT-2, тенденції 2024–2025 років. • Алгоритм ведення пацієнта: практичний чекліст. Стандартизований протокол первинного та повторного візиту. • Клінічні кейси. • Сесія запитань і відповідей.

Периферичні дегенерації сітківки (ПДС) можуть тривалий час перебігати безсимптомно і раптово призводити до відшарування сітківки. Тому, важливо розуміти механізми їх формування, фактори ризику, форми дистрофій і вміти вчасно помічати зміни, які пацієнт сам часто не відчуває. На цьому заході ви побачите реальні клінічні випадки, навчитеся диференціювати регматогенні та нерегматогенні дистрофії, інтерпретувати дані широкопольної візуалізації та ОКТ периферії, визначати показання до лазерного лікування й уникати типових діагностичних помилок. Після навчання ви будете впевнено диференціювати різні форми дистрофій і знатимете, що робити у разі підозри на розриви чи відшарування. • Периферичні дегенерації сітківки (ПДС): що це та які причини виникнення? • Патогенез виникнення ПДС • Класифікації ПДС: яку краще обрати? • Клінічні прояви ПДС • Діагностика ПДС • Основні регматогенні дистрофії сітківки («решітка», «слід равлика», ретиношизис) • Нерегматогенні дистрофії сітківки • Розриви сітківки, їхні види • Лазерне лікування ПДС: показання, техніка виконання • Віддалені результати лазерного лікування • Широкопольна візуалізація розривів сітківки та ОКТ периферії в діагностиці ПДС • Профілактика ПДС • Відповіді на запитання

Гострі урологічні стани у дітей – це завжди виклик, навіть для досвідченого лікаря. Дитина не завжди може точно описати свої симптоми, а зволікання з діагностикою чи лікуванням може коштувати функції нирок та репродуктивної системи. Лікарям первинної ланки, хірургам і педіатрам важливо чітко розуміти, що робити в таких ситуаціях, адже будь-які зволікання можуть створити додаткові ризики. На цьому майстер-класі ви відпрацюєте алгоритми огляду та невідкладної допомоги дітям із гострими патологіями нирок, сечового міхура, яєчок і статевого члена. Ви розглянете реальні клінічні випадки, типові помилки й пастки і навчитеся швидко визначати, коли потрібне термінове втручання, а коли достатньо стабілізації та спостереження. Після навчання ви зможете швидко оцінювати стан пацієнта, обирати ефективну тактику допомоги й мінімізувати ризики ускладнень. • Вступ. Концепція ургентних станів в урології • Основні принципи надання невідкладної допомоги в урології • Організація ургентної допомоги та взаємодія з суміжними спеціалістами • Алгоритм первинного оцінювання урологічного пацієнта • Первинний огляд, основні клінічні симптоми та об’єктивні ознаки урологічних станів • Лабораторна та інструментальна діагностика у невідкладних станах • Ургентні стани нирок: діагностичний алгоритм і невідкладні втручання • Гостра обструкція верхніх сечових шляхів (ниркова коліка, обструктивна уропатія) • Гострий пієлонефрит, емпієма нирки, абсцес • Ургентні стани сечоводів і сечового міхура: критерії госпіталізації • Гостра затримка сечі, забій або розрив сечового міхура • Пошкодження сечоводів (ятрогенні, травматичні) • Ургентні стани яєчок і калитки: диференційна діагностика • Синдром гострої калитки: діагностика, часові межі реперфузії, хірургічна тактика • ГЗЯ і травматичні пошкодження калитки: класифікація, ургентна допомога • Ургентні стани статевого члена • Пріапізм: патофізіологія, діагностика, протокол ургентної терапії • Травматичні пошкодження статевого члена, сторонні тіла, розриви • Диференційна діагностика ургентних урологічних синдромів • Відмежування урологічних ургенцій від патології інших органів (апендицит, грижа, гінекологічна патологія) • Клінічні «пастки» і типові діагностичні помилки • Протокол надання ургентної урологічної допомоги • Вибір тактики: стабілізація, катетеризація, дренування, хірургічне втручання • Доказові клінічні рекомендації (EAU, AUA) та адаптація до українських стандартів • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Ішемічна хвороба серця (ІХС) — одна з провідних причин інвалідизації та смертності у світі. Її своєчасне виявлення та точна оцінка ризику безпосередньо впливають на прогноз і якість життя пацієнтів. Часто ішемія міокарда може перебігати без типового болю, без характерних змін на ЕКГ або маскуватися під неспецифічні симптоми. У таких випадках ключову роль відіграють навантажувальні тести. Тредміл-тест, велоергометрія та strain-ехокардіографія дають змогу виявити приховану ішемію, оцінити функціональні резерви серця та визначити подальшу тактику лікування. Володіння сучасними методами проведення та інтерпретації цих тестів є обов’язковою навичкою для лікаря, який працює з пацієнтами із підозрою на ІХС. Навчальний захід буде присвячений розгляду: • показань та протипоказань до проведення навантажувальних тестів; • алгоритмів вибору між тредміл-тестом, велоергометрією та strain-ехокардіографією; • інтерпретації результатів та визначення подальших кроків у діагностиці й лікуванні. Окремо розглянемо сучасні рекомендації з ведення пацієнтів із ІХС, поєднання діагностичних і терапевтичних стратегій, а також клінічні приклади з практики. • Хронічний коронарний синдром: оцінка клінічної ймовірності обструктивної ІХС • Неінвазивні методи діагностики ХКС: • Велоергометрія • Тредміл-тест • Стрейн-ЕХО • Коронарографія - покази, протипокази, розбір клінічних випадків • Покази до реваскуляризації при стабільній стенокардії • Медикаментозне лікування ХКС • Клінічні випадки • Відповіді на запитання

Галюцинації є симптомом, який часто асоціюється з психозом, проте в клінічній практиці вони мають значно ширший і складніший диференційно-діагностичний спектр. Однакові перцептивні феномени можуть бути проявом психотичних, афективних, органічних, неврологічних або травматично асоційованих станів, що потребують принципово різних підходів до лікування. Через неправильну інтерпретацію цього симптому можна не помітити органічну патологію або встановити помилковий психіатричний діагноз, а це може мати тяжкі юридичні наслідки для лікаря. На цьому заході ви навчитеся розрізняти галюцинації, псевдогалюцинації та ілюзії, визначати їхні ключові характеристики й діагностичну цінність. Ви дізнаєтеся, як проводити диференційну діагностику між психотичними розладами й афективними станами з психотичними симптомами, делірієм, епілепсією, нейродегенеративними процесами та дисоціативними феноменами, а також виявляти тривожні симптоми, які вказують на можливу органічну природу розладу. Після навчання ви зможете об’єктивно оцінювати перцептивні порушення, правильно описувати психопатологічні симптоми, визначати рівень ясності свідомості й критичності пацієнта, своєчасно виявляти органічні причини та обирати обґрунтовану тактику ведення. • Розуміння природи перцептивних феноменів. • Відмінності між галюцинаціями, псевдогалюцинаціями та ілюзіями. • Психіатричні причини: • шизофренічний спектр; • БАР; • психотична депресія. • Органічні стани: • деменція, епілепсія; • нейродегенеративні процеси. • Дисоціативні й травматично асоційовані феномени. • Основні діагностичні критерії та червоні прапорці. • Коморбідність та діагностичні пастки. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Надмірна сонливість є однією з найбільш недооцінених скарг. Коли пацієнти говорять «постійно хочу спати», «не висипаюсь» або «немає сил», за цим можуть приховуватися центральні розлади гіперсомнолентності, психіатричні й ендокринні захворювання, наслідки черепно-мозкової травми, порушення циркадного ритму або медикаментозно-індуковані стани. Розуміння гіперсомнії виходить далеко за межі надмірного сну – це складний нейробіологічний феномен, пов’язаний із дисфункцією систем підтримання неспання, орексинової регуляції та нейромедіаторного балансу. На цьому заході ви навчитеся проводити диференційну діагностику між сонливістю і втомою, оцінювати скарги пацієнта з позиції сучасної сомнології та формувати алгоритм діагностичного пошуку при гіперсомнії. Ви розглянете нейробіологічні механізми центральних розладів гіперсомнолентності, зокрема нарколепсію, ідіопатичну гіперсомнію та синдром Кляйне-Левіна, а також їхні клінічні прояви й сучасні діагностичні критерії. Також ви розберете розлади сну, асоційовані з надмірною денною сонливістю, наприклад синдром обструктивного апное уві сні, джетлаг та порушення циркадного ритму. Після навчання ви зможете визначати потенційно небезпечні причини гіперсомнії та обирати доцільний обсяг обстеження й лікування відповідно до клінічної ситуації. • Актуальність теми. • Гіперсомнія як нейробіологічний феномен: • як правильно інтерпретувати скаргу; • гіперсомнія vs втома. • Нарколепсія. • Ідіопатична гіперсомнія. • Синдром Кляйне–Левіна. • Розлади сну, асоційовані з гіперсомнією: • синдром обструктивного апное уві сні; • розлади циркадного ритму; • джетлаг. • Гіперсомнія як симптом соматичних захворювань: • гіпотиреоз; • наслідки черепно-мозкової травми. • Психіатричні причини гіперсомнії: • атипова депресія; • біполярний афективний розлад. • Медикаментозно-індукована гіперсомнія: • бензодіазепіни; • опіати; • антигістамінні препарати. • Висновки. • Відповіді на запитання.

Рецептурні помилки є однією з найчастіших причин відмови у відпуску лікарських засобів, юридичних ризиків для медичного працівника та затримки лікування пацієнта. На цьому заході ви розберете сучасні вимоги до оформлення рецептів, типові помилки під час їх виписування та практичні алгоритми роботи з паперовими й електронними рецептами. Після навчання ви зможете впевнено оформлювати рецепти відповідно до чинних нормативних вимог і уникати типових помилок у вашій практиці. • 1. Чотири рішення, які лікар має прийняти до створення рецепта • 2. Клінічне призначення як основа коректного рецепта • 3. Матриця вибору рецепта • 4. Е-рецепт у ЕСОЗ: що відбувається до і після натискання кнопки «Створити» • 5. Рецепти підвищеного ризику • 6. Якщо рецепт уже створено невірно. Алгоритм дій лікаря • 7. Дистанційний і повторний рецепт: межі допустимого. Ситуації, коли рецепт можна створити без очного візиту. • 8. Лікар — пацієнт — аптека: конфліктні ситуації. • 9. Практикум: «Рецепти, у яких легко помилитися» • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Вагітність – фізіологічний процес. Але він завжди супроводжується потужним ендокринним стресом, який швидко виводить приховані порушення на поверхню. Ендокринна патологія є однією з найчастіших причин ускладненого перебігу гестації, впливаючи не лише на вагітність та пологи, а і на внутрішньоутробний розвиток плода й віддалене здоров’я дитини. На цьому заході ви дізнаєтеся, як працювати з найпоширенішими ендокринними викликами під час вагітності: гіпотиреозом й аутоімунним тиреоїдитом, гестаційним цукровим діабетом, цукровим діабетом 1 та 2 типів, ожирінням, інсулінорезистентністю, СПКЯ і дефіцитами мікронутрієнтів. Ви зʼясуєте, коли починати терапію, як коригувати дози препаратів, які показники реально контролювати й що робити у разі субклінічних форм захворювань. Після заходу ви будете впевнено діяти в ситуаціях вперше виявленого або субклінічного гіпотиреозу, в разі підозри чи підтвердження гестаційного діабету, під час ведення вагітних з ожирінням та порушеннями вуглеводного обміну. • Вагітність як фізіологічний ендокринний стрес-тест: ключові адаптації. • Патологія щитоподібної залози у вагітних: гіпо- та гіпертиреоз, АІТ. • Гестаційний цукровий діабет: сучасні критерії діагностики та ведення. • Порушення вуглеводного обміну до вагітності: діабет 1 і 2 типів. • Ожиріння, інсулінорезистентність та СПКЯ у вагітних: ризики і тактика. • Наднирники та вагітність: гіперкортицизм, надниркова недостатність. • Відповіді на запитання учасників.

Медичне сортування дає лікарю змогу швидко оцінити стан пацієнта, визначити пріоритети надання допомоги та раціонально використовувати обмежені ресурси. Це важливо як у приймальному відділенні, так і на місці надзвичайної ситуації. Якщо не знати основні принципи сортування, це може призвести до хаотичного оцінювання стану пацієнтів, затримки надання допомоги тим, хто її потребує найбільше, а також помилок у розподілі ресурсів. На цьому заході ви отримаєте чіткі алгоритми сортування для дорослих і дітей, зокрема з ургентними станами, масовими травмами та бойовими ушкодженнями. Ви навчитесь ефективно оцінювати тяжкість стану пацієнта, пріоритезувати допомогу, уникати типових помилок та організовувати роботу приймального відділення або місця надзвичайної події. Окрему увагу буде приділено відмінностям дітей і дорослих, а також адаптації сортування під мирний та воєнний час. Після навчання ви зможете швидко оцінювати стан пацієнта, організовувати ефективне сортування і забезпечувати максимальне збереження життя та здоров’я постраждалих. • Для чого необхідно розуміти правила медичного сортування? • TIPS & TRICKS медичного сортування для дорослих і дітей. • Правила медичного сортування дітей. • Правила медичного сортування дорослих. • Медичне сортування в мирний та воєнний час. • Сортування в приймальному відділенні та на місці надзвичайної події. • Типові помилки під час сортування поранених і постраждалих та як їх уникнути. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Вікова макулярна дегенерація – одна з головних причин незворотної втрати зору в людей похилого віку. Для лікаря важливо вчасно розпізнати перші прояви хвороби, правильно інтерпретувати результати сучасних методів візуалізації та знати, які протоколи лікування будуть найефективнішими. На цьому заході ви навчитеся диференціювати суху й вологу форми ВМД, працювати з даними ФАГ, ОКТ й ангіо-ОКТ, обирати сучасну тактику лікування залежно від клінічної ситуації. Ви дізнаєтеся, як діяти в разі резистентності до терапії анти-VEGF та які рекомендації щодо профілактики і нутрицевтичної підтримки варто надавати пацієнтам. Ви зможете впевнено вести пацієнтів із ВМД, зважаючи на супутні захворювання: від діабету й гіпертензії до системних запальних процесів. Це підвищить ефективність лікування, допоможе будувати міждисциплінарну співпрацю та зменшить ризик швидкої втрати зору. • Патогенез ВМД, основні аспекти. • Класифікація ВМД: яку краще використати. • Вікова макулопатія: рання стадія ВМД. • Суха форма ВМД. • Волога форма ВМД. • Найсучасніша діагностика ВМД (ФАГ,ОКТ, ангіо-ОКТ). • Сучасні протоколи лікування ВМД. • Інтравітреальна фармакотерапія як золотий стандарт у лікуванні вологої ВМД. • Анти-VEGF резистентні форми ВМД. • Лазерне лікування ВМД. • Профілактика та нутрицевтична підтримка пацієнтів з ВМД. • Відповіді на запитання

Аутоімунний тиреоїдит (тиреоїдит Хашимото) є найпоширенішою причиною набутого гіпотиреозу в дітей. Зважаючи на поширеність захворювання та його хронічний характер, необхідно вміти проводити своєчасну діагностику. Якщо оцінювання щитоподібної залози під час рутинного огляду проведено недостатньо ретельно, це може призвести до пізнього виявлення патології та розвитку ускладнень, що впливають на ріст, статеве дозрівання та когнітивні функції дитини. На цьому заході ви розглянете питання епідеміології, факторів ризику і патогенезу аутоімунного тиреоїдиту в дітей. Ви дізнаєтеся більше про різні клінічні варіанти перебігу (від безсимптомних форм до маніфестного гіпотиреозу), а також алгоритми діагностики, зокрема підходи до скринінгу груп ризику. Окрім цього, ви навчитеся правильно призначати, коригувати дозу та контролювати ефективність терапії левотироксином. Після навчання ви зможете своєчасно виявляти аутоімунний тиреоїдит, проводити точну діагностику й визначати оптимальну тактику ведення пацієнтів різного віку. • Основна програма майстер-класу: • Епідеміологія та групи ризику • Патогенез: чому імунна система атакує власну залозу • Клінічна картина: від безсимптомного перебігу до маніфестного гіпотиреозу в дітей • Діагностика: алгоритм обстеження. Чи потрібен скринінг дітям? • Субклінічний гіпотиреоз у дітей та підлітків: лікувати чи спостерігати? • Лікування левотироксином: коли, скільки, як контролювати • Вплив АІТ на ріст, статеве дозрівання та когнітивні функції • Коморбідності й аутоімунний «кластер» • Нові виклики: АІТ після COVID-19 та сучасні тригери. Aутоімунний протокол у дітей • Відповіді на запитання учасників

Розлади скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС) та жувальної мускулатури – одна з найпоширеніших причин болю та порушення жування. Вони часто маскуються під невралгії, отоларингологічні чи стоматологічні проблеми. Своєчасна і точна діагностика за допомогою МРТ дозволяє виявити структурні та функційні зміни на ранніх стадіях, що значно підвищує ефективність лікування та допомагає уникнути хронізації процесу. Цей майстер-клас допоможе вам отримати комплексне бачення: від оцінки морфології суглоба до функційної оцінки жувальних м’язів і оклюзії. Ви навчитесь диференціювати структурні ураження, м’язові дисфункції, психоемоційні тригери та оклюзійні порушення, які можуть проявлятися болем, клацанням, обмеженням відкривання рота, головними болями чи оталгією. На прикладі реального клінічного випадку ви побачите логіку прийняття терапевтичних рішень та результати функційного лікування. Після лекції ви зможете чітко визначати, де норма, а де патологія на КТ та МРТ, а також проводити високоточну диференційну діагностику причин розладів СНЩС. • Проблема актуальності патології СНЩС у дітей • МРТ як золотий стандарт у діагностиці СНЩС • Ювенільний ідіопатичний артрит (ЮІА) і СНЩС • Анатомія та біомеханіка СНЩС в нормі й патології та вікові варіації положення диска • Основні патологічні зміни, виявлені на МРТ • Класифікація Wilkes: базова система стадіювання • Методика проведення МРТ СНЩС • Оцінювання результатів та основні параметри інтерпретації • Особливості проведення дослідження • Клінічне значення МРТ СНЩС • Вступ • Диференційна діагностика патологій СНЩС • Функційна анатомія СНЩС. Кути, площини рухи щелепи • Акт жування людини в нормі та патології • Роль МРТ в лікуванні патологій СНЩС • Метод опорного штифта • Функційні сплінти • Висновки

Знання про основні ознаки гіперандрогенних станів у жінок тепер будуть у вас під рукою. На цьому заході ви навчитеся вчасно розпізнавати прояви гіперандрогенії, уникати хибної діагностики та впроваджувати сучасні алгоритми обстеження і лікування. Ви зможете правильно оцінювати шкірні та репродуктивні симптоми, лабораторні маркери й інструментальні тести, а також застосовувати міждисциплінарний підхід із залученням гінеколога, ендокринолога чи дерматолога. Це допоможе покращити якість життя пацієнток, підтримати їхній психоемоційний стан і мінімізувати ризик проґавити серйозні стани, як-от пухлини наднирників або вроджену гіперплазію кори наднирників. Захід дасть вам чіткий алгоритм дій у разі гірсутизму, алопеції, акне, метаболічних порушень та репродуктивних проблем, щоб ви могли працювати ефективно і впевнено. • Основні прояви гіперандрогенії, мультисистемного синдрому, який проявляється не лише шкірними та репродуктивними симптомами, а й має метаболічні та психоемоційні наслідки • Клінічне оцінювання – перший етап діагностики: гірсутизм, акне, алопеція, менструальні порушення, зміни маси тіла • Лабораторні маркери як основа диференціації причин: обов’язкові тести • Інструментальні методи діагностики • Клінічні кейси як ключ до навчання лікаря: аналіз випадків реальних пацієнток допомагає відпрацювати алгоритм «симптом → діагностика → лікування» • Відповіді на запитання учасників

Післяпологові зміни промежини та тазового дна є поширеною причиною дискомфорту у пацієнток. За ними можуть стояти стресове нетримання, диспареунія та функціональні порушення без явного пролапсу. На цьому заході ви розберете, як відбирати пацієнток на реконструктивне лікування, коли доцільні кольпорафія, лабіопластика чи ліпофілінг, і як обирати обсяг втручання. Після навчання ви зможете краще оцінювати приховані дефекти тазового дна, приймати обґрунтовані рішення щодо тактики та зменшувати ризик післяопераційних ускладнень і повторних операцій. • Післяпологові скарги без явного пролапсу: як мислити хірургу. • Коли пацієнтка має симптоми, але пролапс візуально мінімальний або відсутній • Приховані дефекти тазового дна й перинеальної зони • Коли проблема функціональна, а коли анатомічна • Сучасна діагностика та відбір пацієнток на хірургічну корекцію. • Клінічний огляд та функціональне оцінювання • Показання до операції у разі мінімальних об’єктивних змін • Типові помилки первинної консультації • Хірургічна корекція післяпологових дефектів: що реально працює. • Вагінопластика й перинеопластика • Відновлення промежини після пологових травм • Корекція рубцевих деформацій • Комбіновані операції у разі післяпологових змін. • Корекція стресового нетримання сечі (СНС) + пластика тазового дна • Лабіопластика + вагінопластика • Ліпофілінг інтимної зони як частина реконструкції • Поєднані втручання за один етап: показання й обмеження • Пролапс і нетримання сечі: як не лікувати одне, ігноруючи інше. • Поєднання пролапсу зі стресовим нетриманням сечі • Коли потрібна одночасна корекція • Вибір тактики залежно від віку, пологів, тканин і симптомів • Ускладнення та недостатній клінічний ефект після операцій: як уникнути помилок? • Рецидив симптомів без рецидиву пролапсу • Біль, диспареунія, рубцеві деформації • Як мінімізувати ризики та правильно вести пацієнтку • Розбір клінічних кейсів. • Практичний алгоритм прийняття рішення. • Кого оперувати, кого спостерігати • Як обрати обсяг втручання • Як пояснювати прогноз пацієнтці • Післяопераційний супровід та профілактика рецидиву • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Статини є базою ліпідознижувальної терапії, але в ліпідології рішення вже визначаються не лише самим рівнем ЛПНЩ, а й абсолютним ризиком, супутніми станами та необхідною глибиною зниження атерогенних частинок. На цьому заході ви розберете, коли достатньо монотерапії статинами, коли потрібна рання комбінована терапія, як обирати стартову стратегію та що робити при виникненні побічних ефектів. Після навчання ви зможете впевнено планувати ліпідознижувальну терапію та ефективно вести пацієнтів високого та дуже високого ризику. • Що змінилося в сучасній ліпідології: від концентрації ЛПНЩ до кумулятивної експозиції атерогенних ApoB-вмісних частинок, оцінки Lp(a) та пожиттєвого ризику. • Чому статини залишаються фундаментом профілактики серцево-судинних подій: доказова база, очікуване зниження ЛПНЩ та зв’язок між величиною зниження і клінічною користю. • Різниця між «призначити статин» і «досягти цілі»: інтенсивність терапії, абсолютний ризик, контроль відповіді та прихильності до лікування. • Місце статинів серед сучасних ліпідознижувальних засобів: езетиміб, інгібітори PCSK9, інклісіран і бемпедоєва кислота; коли потрібна рання комбінована терапія. • Коли статину недостатньо: дуже високий ризик, гострий коронарний синдром, сімейна гіперхолестеринемія, значне відхилення від цільового ЛПНЩ та резидуальний ризик. • Популярні міфи: «статини руйнують печінку», «викликають деменцію», «будь-який біль означає непереносимість», «натуральні альтернативи безпечніші» та «нові препарати зробили статини непотрібними». • Практичний алгоритм: як обрати стартову стратегію, що перевіряти після призначення, як діяти при скаргах і як оцінити користь та ризики. • Розбір клінічних кейсів • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Відповіді на запитання учасників • Оцінювання набутих знань

Кожна рентгенограма передпліччя дає змогу вчасно виявити перелом, вивих чи мінімальне зміщення уламків — деталі, від яких залежить майбутня функція кінцівки. Помилка на цьому етапі означає ризик хронічного болю, деформації або навіть інвалідизації. На цьому майстер-класі ви навчитеся впевнено інтерпретувати знімки передпліччя — від базової рентгенанатомії до ледь помітних ознак порушення конгруентності суглобових поверхонь, що видають приховані вивихи. Розглянете вікові особливості, типи переломів і характерні рентгенологічні симптоми. Дізнаєтесь, коли достатньо стандартних проєкцій, а коли необхідні додаткові, щоб ушкодження не залишилися «за кадром». Після заняття ви зможете точно визначати характеристики перелому, надавати клініцистам повну інформацію для вибору подальшої тактики лікування і впевнено аргументувати свої рішення перед колегами та пацієнтами. • Обґрунтованість рентгенівського обстеження. • Рентгенанатомія передпліччя. • Вікові особливості. • Додаткові проєкції в рентгендіагностиці – необхідність чи забаганка? • Основні рентгенологічні ознаки перелому. • Додаткові рентгенологічні симптоми у разі травм передпліччя. • Лінії конгруентності – ключ до виявлення вивихів. • Класифікація кістково-травматичних змін передпліччя.

У системі фінансування охорони здоров’я медичне кодування набуло стратегічного значення, безпосередньо впливаючи на фінансові надходження закладу, результати моніторингів НСЗУ та репутацію медичної установи. Водночас у практиці більшості закладів зберігається системна проблема – відсутність єдиного розуміння логіки прийняття рішень під час кодування діагнозів та процедур. На цьому заході ви розглянете принципи і структуру Australian Coding Standards (ACS) як системного підходу до медичного кодування, що базується на чіткій клінічній логіці та стандартизованих правилах. Ви навчитеся визначати основний діагноз за принципом «після дослідження», розберете критерії відбору супутніх станів, підходи до кодування процедур та інтервенцій, а також правила відображення ускладнень. Практична частина дасть вам змогу покроково розібрати реальні кейси із поясненням логіки прийняття рішень та сформувати цілісне розуміння процесу кодування. Після навчання ви зможете застосовувати єдиний обґрунтований підхід до медичного кодування та мінімізувати ризики фінансових втрат під час аудитів. • Основи Australian Coding Standards (ACS): логіка та структура. Принципи ACS, підхід до прийняття рішень у кодуванні, відмінності від інтуїтивного/локального підходу. • Визначення основного діагнозу: принцип “після дослідження”. Алгоритм вибору основного діагнозу. Клінічна логіка vs адміністративні помилки. Практичні приклади. • Супутні діагнози: критерії значущості та правила кодування. Які стани підлягають кодуванню. Вплив супутньої патології на складність випадку. Часті помилки. • Кодування процедур та інтервенцій. Принципи вибору кодів для втручань. Взаємозв’язок між діагнозами та процедурами. Типові кейси. • Ускладнення та їх відображення в кодуванні. Відмежування від супутніх станів. Вплив на клінічну та фінансову оцінку випадку. • Типові помилки і “пастки” кодування в ПМГ. Аналіз поширених кейсів, що призводять до заниження складності випадку, фінансових втрат і ризиків під час перевірок. • Практичний блок: розбір клінічних кейсів. Покрокове кодування медичних випадків із поясненням логіки прийняття рішень. • Кодування як інструмент керування якістю та ризиками. Вплив кодування на результати моніторингів НСЗУ, фінансову стабільність закладу і репутацію. • Висновки та впровадження в практику. Як інтегрувати підходи ACS у щоденну роботу закладу. Формування єдиного підходу в командах. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації. • Оцінювання здобутих знань.

Точні хірургічні рішення починаються з точного ультразвукового зображення. Але дослідження передньої черевної стінки та пахової ділянки вимагають глибокого розуміння топографії слабких місць, класифікації гриж і особливості їх візуалізації. Чи виявите ви дефект на ранній стадії, чи проґавите ускладнення, за якого знадобиться велика операція? Це питання практики. На цьому заході ви навчитеся розпізнавати типові ультразвукові орієнтири, відрізняти грижі від діастазу, гематом і пухлинних утворень, а також оцінювати складність дефекту і стан вмісту грижового мішка. Ви зрозумієте логіку диференційної діагностики. Кожна грижа – це потенційна ішемія або некроз петлі кишківника. Після навчання ви зможете впевнено обстежувати пацієнтів із випинаннями на передній черевній стінці, болем у животі та післяопераційними рубцями. • Ультразвукова анатомія передньої черевної стінки, слабкі місця. • Класифікація гриж: • за походженням; • за розташуванням; • за частотою. • Особливості візуалізації гриж: передніх, бічних відділів черевної стінки, пахових. • Неускладнені та ускладнені грижі. • Диференційна діагностика та інші патології: • діастаз; • атрофія м'язів; • гематоми; • об'ємні утворення черевної стінки. • Відповіді на запитання учасників

Медичні помилки неможливо виключити повністю. Їхні наслідки часто зачіпають не лише пацієнта, а й самого лікаря. На цьому заході ви дізнаєтеся, як розпізнати синдром «другої жертви», підтримати себе та колег після критичних подій, а також діяти відповідно до сучасних принципів безпеки пацієнтів і медичного персоналу. Після навчання ви зможете зменшити ризик повторних помилок, зберегти професійну ефективність і впроваджувати культуру безпечного реагування на несприятливі події. • 1. Ілюзія «безпомилкової» медицини та жорстка реальність • Чого від нас чекають vs що маємо насправді: суспільство чекає від анестезіолога та лікаря ЕМД роботи робота — 100% точності 24/7. Але ми працюємо в умовах хаосу, дефіциту часу та важких станів. • Хто така «перша жертва»: пацієнт та його родина. • Що кажуть світ і ВООЗ: чому провідні медичні системи давно відмовилися від «пошуку винного» і чому Гельсінська декларація безпеки прямо вимагає захищати й підтримувати медичний персонал. • 2. Закон, етика та українські реалії: чому ми мовчимо? • Де межа між вимушеним ризиком і помилкою: коли ти інтубуєш на виклику в темному коридорі або встановлюєш катетер на зупинці — де закінчується важкість стану і починається помилка? • Український пасток-ефект: відсутність декриміналізації медичних помилок. Чому лікар в Україні залишається один на один із кримінальним кодексом, страхом перед адміністрацією та «стіною мовчання» серед колег. • 3. Коли постраждалим стає лікар: розбір синдрому та живі кейси • Хто така «друга жертва»: чому лікар після важкої втрати чи ускладнення сам потребує негайної допомоги. • Руйнівні наслідки для лікаря: ПТСР, флешбеки, деструктивний копінг, вигорання та вихід із професії. • Реальні клінічні кейси з українських ВАІТ та ЕМД • Каскад помилок: чому лікар у стані важкого стресу й провина майже гарантовано припуститься нової помилки на наступному чергуванні. • 4. Західні протоколи у дії: чек-листи та алгоритми дій • Як це працює у США та Європі: досвід колег (програми RISE, Scott Model, Just Culture). Як за кордоном рятують лікарів від професійного вигорання та суїцидів після критичних інцидентів. • Готовий чек-лист та алгоритм реагування • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Раннє виявлення розладів аутистичного спектра є одним із головних завдань під час первинного контакту, адже своєчасне розпізнавання перших симптомів визначає швидкість встановлення діагнозу й початку раннього втручання. Знання вікових норм розвитку, ранніх клінічних проявів і тривожних симптомів дає змогу своєчасно виявляти дітей групи ризику та формувати оптимальний діагностичний маршрут. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до ранньої діагностики РАС, особливості соціальної комунікації, поведінкові та сенсорні прояви розладу, принципи диференційної діагностики із затримкою мовленнєвого розвитку, РДУГ, інтелектуальними порушеннями й іншими нейророзвитковими станами. Також ви навчитеся користуватися скринінговими інструментами, планувати маршрутизацію пацієнтів та визначати показання до консультації дитячого психіатра. Окрім цього, ви матимете змогу проаналізувати типові діагностичні помилки на основі клінічних кейсів. Після навчання ви зможете розпізнавати ранні ознаки РАС, оцінювати клінічну значущість порушень розвитку та своєчасно скеровувати дітей на спеціалізоване обстеження. • Сучасний погляд на розлади аутистичного спектра: поширеність, клінічні форми та значення раннього виявлення. • Вікові норми розвитку дитини: соціальні, комунікативні та поведінкові навички, які мають формуватися на різних етапах розвитку. • Червоні прапорці РАС у дітей раннього віку: на які симптоми лікарю слід звернути увагу під час прийому. • Порушення соціальної комунікації та взаємодії: ранні клінічні прояви, яких найчастіше не помічають. • Стереотипна поведінка, обмежені інтереси та сенсорні особливості: як розпізнати клінічно значущі ознаки. • Диференційна діагностика: РАС, затримка мовленнєвого розвитку, РДУГ, інтелектуальні порушення, тривожні розлади й порушення слуху. • Скринінг та маршрутизація пацієнта: сучасні інструменти оцінювання ризику та алгоритм дій лікаря. • Коли необхідно скеровувати дитину до дитячого психіатра: абсолютні та відносні показання, типові помилки направлення. • Клінічні кейси з практики: розбір реальних випадків раннього виявлення та діагностичних помилок при РАС. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

​Патологія судин шиї – поширена причина порушення мозкового кровообігу, що може призвести до серйозних ускладнень, наприклад інсульту. УЗД є базовим неінвазивним методом оцінювання стану екстракраніальних судин. Однак для достовірної діагностики необхідно вміти виводити анатомічно точні зрізи, знаходити основні орієнтири, налаштовувати параметри сканування, точно проводити вимірювання й оцінювати кровотік як якісно, так і кількісно. Брак технічних навичок та розуміння принципів доплерографії може призвести до діагностичних похибок, зокрема гіпердіагностики стенозів та гіподіагностики порушень кровотоку. Ми запускаємо серію майстер-класів з доплерографії судин голови та шиї. Навчальний захід «Доплерографія судин шиї. Соноанатомія та методика обстеження» є першим з цієї серії, і він буде присвячений вивченню цілей та показань до ультразвукового дослідження судин шиї та дуги аорти. Учасники ознайомляться з вимогами до проведення обстеження, а також з основними режимами сканування: В-режимом, кольоровим доплерівським картуванням і доплерівським скануванням. Детально розглядатиметься соноанатомія судин шиї відповідно до варіантів їхньої будови. Крім того, буде наданий чіткий алгоритм обстеження дуги аорти й приклади правильного оформлення протоколу. Окрема увага буде приділена типовим труднощам, діагностичним помилкам і способам їх усунення. • Мета ультразвукового обстеження судин шиї • Показання до проведення УЗД судин дуги аорти • Вимоги до проведення обстеження • .• Режими обстеження: В-режим, кольорове доплерівське картування і сканування • Соноанатомія судин шиї, варіанти будови • Методика обстеження судин дуги аорти й оформлення протоколу • Труднощі, помилки та шляхи їх подолання • Відповіді на запитання