Заходи БПР — Неонатологія 2026

Вагітність супроводжується гормональними, судинними й метаболічними змінами, які безпосередньо впливають на орган зору. Офтальмолог нерідко першим помічає прояви прееклампсії, діабетичної ретинопатії, ускладнень міопії або гіпертензивних станів. Через неправильне трактування цих змін можна не помітити небезпечні стани, а також це може призвести до необґрунтованого лікування та ризику серйозних ускладнень, аж до повної втрати зору або життєво загрозливих ситуацій. На цьому заході ви дізнаєтеся про фізіологічні й патологічні зміни зору під час вагітності з чітким клінічним розмежуванням норми і патології. Ви навчитесь оцінювати скарги на фотопсії, затуманення зору, сухість очей, коливання рефракції, вести пацієнток з міопією середнього й високого ступеня, цукровим діабетом та гіпертензивними станами. Окремо ви розглянете тактику ведення прееклампсії, діабетичної ретинопатії, глаукоми у вагітних, відшарування сітківки, а також безпечну корекцію терапії перед пологами. Після заходу ви зможете впевнено орієнтуватися в офтальмологічних змінах під час вагітності, своєчасно виявляти загрозливі стани і приймати обґрунтовані клінічні рішення. • Фізіологічні зміни зору під час вагітності. • Патологічні стани, пов’язані з вагітністю. • Діагностика та обстеження вагітних. • Принципи ведення пацієнток. • Рекомендації для вагітних. • Практична частина: кейси. • Відповіді на запитання.

Респіраторна підтримка в інтенсивній терапії переходить від фіксованих протоколів до персоналізованих стратегій вентиляції, де основну роль відіграє синхронізація пацієнта з апаратом. Невдало підібраний режим та відсутність адаптації параметрів вентиляції до реальної дихальної потреби хворого – одні з головних факторів пролонгації ШВЛ, розвитку вентилятор-індукованого ушкодження легень та підвищення летальності. Базового знання стандартних режимів недостатньо для якісного ведення пацієнтів у відділенні інтенсивної терапії – потрібні оновлені підходи. На цьому заході ви розглянете сучасну концепцію «розумної вентиляції», де апарат не просто виконує задані параметри, а взаємодіє з пацієнтом. Ви навчитеся застосовувати адаптивні інтелектуальні режими (ASV, IntelliVent-ASV), методи пропорційної підтримки дихання (PAV+, NAVA), а також режими з подвійним контролем (PRVC, Volume Support) і стратегію APRV як підхід до відкритої легені. Також ви дізнаєтеся, як проводити ефективний моніторинг хворого під час ШВЛ залежно від клінічної динаміки. Після навчання ви легко зможете оптимізувати газообмін, скоротити тривалість вентиляції та покращити клінічні результати навіть у найскладніших пацієнтів. • Вступ: сучасна філософія протекції. Чому стандартні режими іноді підводять? • Адаптивні інтелектуальні режими (ASV, IntelliVent-ASV) • Пропорційна підтримка та нейронний контроль (PAV+, NAVA) • Режими з подвійним контролем (PRVC, Volume Support) • APRV (Airway Pressure Release Ventilation): режим "відкритої легені" • Моніторинг та Fine-Tuning • Типові помилки в виборі режимів ШВЛ • Q&A-сесія

Ультразвукова діагностика молочних залоз – ефективний інструмент для раннього виявлення доброякісних змін, а також злоякісних новоутворень. Якість УЗ-обстеження залежить не лише від апаратури, а насамперед від розуміння фізики ультразвуку, анатомії молочних залоз, особливостей сірошкального режиму, доплерівських методик і соноеластографії. Правильне оцінювання нормальної сонографічної картини й регіонарних зон лімфовідтоку є основою для своєчасного розпізнавання патологічних змін. На цьому заході ви розглянете методику дослідження, принципи мультипараметричного оцінювання утворень, критерії диференціації запальних, доброякісних і злоякісних процесів, а також правила застосування міжнародної термінології та системи US-BIRADS. Ви дізнаєтеся про типові діагностичні помилки, які призводять до хибнопозитивних або хибнонегативних висновків і навчитеся їх уникати. Після навчання ви зможете обґрунтовано формувати УЗ-висновки, правильно класифікувати утворення за US-BIRADS та своєчасно направляти пацієнток на додаткові методи обстеження або інвазивну діагностику. • Основи ультразвукової діагностики: фізика ультразвуку, базова термінологія. Мультипараметричний підхід в УЗД: метод «сірої шкали», доплерівські методики, соноеластографія. • Методика УЗ-дослідження молочних залоз та зон лімфовідтоку. • Нормальна анатомія і морфологія молочних залоз. Сонографічна ехоструктура молочних залоз у різні вікові й фізіологічні періоди. • Запальні захворювання молочних залоз: мастит, абсцес молочної залози. Приклади УЗ-протоколу та висновків. • Ультразвукова діагностика доброякісних утворень молочної залози (кісти, фіброаденоми, ліпоми). Приклади УЗ-протоколу та висновків. • Ультразвукова діагностика злоякісних утворень молочної залози (карциноми in situ, інвазивні карциноми, набряково-інфільтративні форми). Приклади УЗ-протоколу та висновків. • Мультимодальний підхід в мамології: застосування інших методів досліджень (мамографії, МРТ, КТ, ПЕТ КТ). • Принципи формування УЗ-протоколу, міжнародна термінологія. Система US-BIRADS v2025 (6 видання) в комплексній діагностиці патології молочних залоз. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Прохідність дихальних шляхів та своєчасна оксигенація – базові навички, від яких безпосередньо залежить життя пацієнта у критичних станах. Медична сестра чи фельдшер часто першими стикаються з дихальною недостатністю, тому важливо добре опанувати методи відновлення та підтримки дихання. На цьому заході ви засвоїте й відпрацюєте практичні алгоритми сучасної невідкладної допомоги: позиціонування пацієнта, використання повітроводів, маскову вентиляцію мішком Амбу, подачу кисню через різні системи та непрямі методи моніторингу оксигенації. Ви будете впевнено забезпечувати ефективність дихальної підтримки та діяти за міжнародними протоколами в умовах будь-якого відділення або транспортування пацієнта. Після навчання ви зможете працювати ефективніше у команді, надаючи допомогу пацієнтам у критичному стані, та зменшите ризик ускладнень і летальності. • Базові методи забезпечення прохідності дихальних шляхів: прийом Сафара, позиціонування пацієнта. • Використання повітроводів. Орофарингеальний та назофарингеальний повітроводи: показання, техніка введення, ускладнення. • Маскова вентиляція мішком Амбу: алгоритм, типові помилки та їх корекція. • Використання кисневих масок та носових канюль: вибір системи, подача потоків кисню. • Непрямі методи моніторингу оксигенації: пульсоксиметрія, спостереження за клінічними ознаками. • Протоколи кисневої терапії в разі гіпоксії у дорослих та дітей. • Підтримка дихальних шляхів у пацієнтів із травмами (шийний комір, аспірація, кровотечі). • Роль медичної сестри/фельдшера у команді під час інтубації (асистування, підготовка обладнання, контроль стану пацієнта). • Q&A-сесія

Порушення харчової поведінки у немовлят та труднощі переходу від зондового до орального годування є складною мультидисциплінарною проблемою, яка набуває більшого значення зі зростанням виживаності передчасно народжених дітей та пацієнтів із тяжкою неонатальною патологією. Формування навичок годування залежить не лише від соматичного стану дитини, а й від розвитку орально-моторних функцій, сенсорного досвіду та взаємодії з батьками. Відсутність чітких знань щодо механізмів розвитку харчової аверсії та сучасних підходів до її корекції ускладнює прийняття клінічних рішень і може затримувати безпечний перехід до самостійного харчування. На цьому заході ви розглянете механізми формування харчової аверсії, особливості розвитку навичок смоктання, ковтання та дихання, фактори ризику та сучасні підходи до ведення дітей, які потребують ентерального харчування. Ви засвоїте тактику супроводу дитини на зонді, принципи responsive feeding, методи оральної стимуляції, а також критерії готовності до переходу на оральне годування та практичні стратегії його реалізації. Після навчання ви зможете своєчасно виявляти дітей із ризиком розвитку харчової аверсії, оцінювати готовність пацієнта до орального годування та застосовувати сучасні доказові підходи до організації безпечного переходу від зондового до самостійного харчування. • 1. Знайомство з харчовою аверсією • Що таке feeding aversion у немовлят. • Чим відрізняється від “поганого апетиту”. • Чому це мультидисциплінарна проблема. • 2. Формування навички годування у перші місяці життя • Координація смоктання–ковтання–дихання. • Роль сенсорного досвіду. • Значення ранньої взаємодії caregiver–infant. • 3. Чому виникає харчова аверсія • 4. Групи високого ризику розвитку харчової аверсії • 5. Коли і навіщо потрібен зонд • Показання до ентерального годування. • Назогастральний vs гастростома. • Зонд як підтримка безпеки та росту. • 6. Тактика ведення дитини на зонді • Responsive/cue-based feeding. • Non-nutritive sucking. • Оральна стимуляція. • Позиціонування та pacing. • Робота з батьками. • 7. Ознаки готовності до переходу на оральне годування • 8. Стратегії переходу від зондового до орального годування • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Кардіологічні захворювання під час вагітності становлять ризик для матері й плода, а правильна тактика залежить від своєчасної оцінки стану та сучасних клінічних рекомендацій. На цьому заході ви навчитеся оцінювати кардіоваскулярний ризик, обирати оптимальну тактику ведення вагітності, розродження та знеболення, а також розберете алгоритми дій у складних клінічних ситуаціях. Після навчання ви зможете приймати точні рішення, що допоможуть мінімізувати ризики у пацієнток із кардіологічною патологією. • 1. Вступ та актуалізація проблеми • 2. Диференційна діагностика та «червоні прапорці» • Диференційний діагноз за симптомами: біль у грудях та кашель, набряки, синкопе, тахікардія, задишка • «Червоні прапорці» задишки та початкова оцінка • 3. Фізіологія та інструментально-лабораторна база • Фізіологічні зміни гемодинаміки. • Діагностичний мінімум: лабораторні показники (оцінка BNP, інтерпретації D-димера та газів крові ) та інструментальна безпека (безпечність рентгенографії ОГК та КТ-ангіографії під час вагітності) • 4. Класифікація ризику та планування розродження • Оцінка ризику за класифікацією mWHO 2.0 • Метод розродження та знеболення пологів • 5. Менеджмент окремих клінічних станів • Гострий коронарний синдром (ГКС) та інфаркт міокарда • Аритмії під час вагітності • Покроковий алгоритм лікування найпоширеніших аритмій у вагітних • Кардіоміопатії та вади серця • ТЕЛА та легенева гіпертензія • 6. Резюме та узагальнені рекомендації • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

​Порушення функції щитоподібної залози у вагітних — одна з найважливіших тем сучасної ендокринології та акушерства, адже вони можуть залишатися непоміченими, маскуючись під типові прояви гестації. Тим часом, нелікований гіпотиреоз асоціюється з підвищеним ризиком викиднів, прееклампсії, передчасних пологів і тяжкими вадами розвитку нервової системи плода, включно з кретинізмом. Гіпертиреоз під час вагітності може призводити до фетальної тахікардії, затримки внутрішньоутробного розвитку та навіть загибелі плода. Особливу клінічну настороженість мають викликати скарги на серцебиття, утруднене дихання, набряки, схуднення, екзофтальм або неможливість завагітніти — усе це може бути симптомами тиреоїдної дисфункції. Зважаючи на складність ведення вагітних із тиреотоксикозом, вузловими утвореннями або раком щитоподібної залози, клініцисту необхідні чіткі алгоритми для своєчасної діагностики та лікування. Отримати алгоритми менеджменту дисфункцій щитоподібної залози у вагітних ви зможете на курсі «Тиреоїдна рівновага: від зачаття до післяпологового контролю». Курс буде присвячений вивченню ролі щитоподібної залози в регуляції гомеостазу та її впливу на жіноче репродуктивне здоров’я — від анатомії до клінічної практики. У фокусі буде прегравідарна підготовка, зміни рівня ТТГ у різні триместри вагітності та особливості ведення пацієнток із гіпо- та гіпертиреозом згідно з сучасними рекомендаціями ETA, ATA та Endocrine Society. Окрему увагу приділено терапевтичній тактиці: показанням до призначення гормональної терапії, підбору дози та моніторингу. Також розглядатимуться реальні клінічні випадки з розбором тактичних рішень у складних ситуаціях. • Щитоподібна залоза в системі регуляції гомеостазу: від анатомії до клінічного значення • Функції, механізми контролю та недооцінена роль у жіночому репродуктивному здоров’ї • Прегравідарна підготовка • Як виявити та скоригувати порушення ще до настання вагітності? • Динаміка ТТГ під час гестації • Норми ТТГ у різних триместрах вагітності згідно з останніми рекомендаціями ETA, ATA та Endocrine Society. Практичні аспекти ведення • Як розпізнати і правильно вести пацієнток із тиреоїдною дисфункцією під час вагітності? • Терапевтична тактика: починати чи спостерігати? • Показання до призначення L-тироксину, антитиреоїдних препаратів, визначення індивідуальної дози, моніторинг і безпека. • Післяпологовий тиреоїдний контроль • Як діяти у період змін: що робити з ТТГ після пологів, лактація і контроль терапії. • Типові помилки в ендокринному супроводі вагітних • Часті клінічні помилки при веденні пацієнток із тиреоїдною патологією — і як їх не допустити. • Клінічні кейси

Ви лікуєте людей, а не хвороби. Особистість пацієнта є невіддільною частиною процесу лікування. Саме тому ефективна комунікація є важливою. Пацієнти, яких не чують або неправильно інформують, можуть порушувати режим лікування і ставати джерелом конфліктів. Терапевтичних протоколів недостатньо – важливо опанувати інструменти емпатійної взаємодії, активного слухання та структурованої консультації. Це навички, що знижують ризик юридичних претензій і професійного вигорання. На цьому заході ви дізнаєтеся, як побудувати пацієнтоорієнтовану консультацію за біопсихосоціальною моделлю, застосовувати активне слухання й емпатійні техніки NURSE, перевіряти розуміння пацієнтом інформації через Teach-Back, працювати з очікуваннями та формувати довіру, яка підвищує прихильність до лікування. Ви освоїте структуровану модель Calgary–Cambridge для менеджменту клінічної консультації, що дає змогу ефективно планувати розмову від початку до завершення. Після навчання ви зможете проводити консультації, де пацієнт відчуває себе комфортно, а ви – впевненими у точності передання інформації та контролі процесу лікування. Це допоможе мінімізувати конфлікти й покращити результати терапії. • Біопсихосоціальна модель взаємодії лікар–пацієнт. Пацієнтоорієнтований підхід як основа якісної медичної допомоги. • Встановлення контакту. Перші хвилини розмови: невербальні сигнали, представлення лікаря, формування позитивного першого враження. • Активне слухання та емпатія. Емпатійна відповідь за схемою NURSE (Naming, Understanding, Respecting, Supporting, Exploring) для дослідження емоцій пацієнта. • Зрозуміли правильно? Використання техніки Teach-Back як інструмента перевірки розуміння інформації пацієнтом. • Робота з очікуваннями пацієнта. Як виявляти й узгоджувати очікування пацієнта і сім’ї, запобігати конфліктам і непорозумінням. • Побудова довіри й партнерських стосунків. Практики комунікації для підвищення прихильності пацієнта до лікування. • Менеджмент клінічної консультації. Використання моделі Calgary–Cambridge для структурування розмови: від початку консультації до завершення і планування наступних кроків. • Відповіді на запитання • Обговорення матеріалу (презентації) • Оцінювання здобутих знань

Порушення навичок харчування у дітей раннього віку є поширеною проблемою первинної ланки. За труднощами під час грудного вигодовування, відмовою від текстур, вибірковістю в їжі або тривалим процесом годування нерідко стоять сенсомоторні, когнітивні чи регуляторні порушення, що залишаються поза увагою на початковому етапі. Харчування є не лише нутритивним показником, а інтегрованою функціональною навичкою, яка відображає стан нервової системи, рівень сенсорної інтеграції, орофаціальної моторики і здатність дитини адаптуватися до середовища. На заході ви зможете систематизувати сучасний ерготерапевтичний підхід до формування навичок харчування як складної інтегрованої функції, що формується на перетині моторики, сенсорики, когніції та впливу факторів середовища та контексту • Харчування як функціональна та соціальна навичка в ерготерапії. Взаємодія моторних, сенсорних і когнітивних процесів та їх вплив на участь дитини в харчуванні. Культурні та сімейні особливості. • Моторні основи ефективного харчування. Етапи формування моторних компонентів. • Вплив сенсорних та когнітивних факторів на формування харчової поведінки. Гіпер- та гіпосенситивність як причина труднощів. Увага, саморегуляція та готовність до годування. • Ерготерапевтичний підхід до грудного вигодовування. Оцінювання ефективності та безпеки годування. • Розвиток навичок годування та прогресування текстур. Вікові етапи переходу від рідини до твердих текстур. Формування жувальних навичок. Типові помилки під час введення прикорму. • Червоні прапорці під час харчування. Ознаки моторної та сенсорної дисфункції. • Практичні клінічні висновки для фахівця. Як провести базовий скринінг. Головні питання до батьків. • Відповіді на запитання.

Patient Blood Management (PBM) – це сучасна стратегія, яку рекомендують ВООЗ та провідні міжнародні професійні товариства, що спрямована на раціональний менеджмент ресурсами крові пацієнта, профілактику анемії та зменшення потреби у переливанні донорських компонентів крові. У сфері акушерства та гінекології ця концепція має особливе значення, адже дає змогу системно підходити до ведення вагітних із ризиком анемії, планування пологів та профілактики акушерських кровотеч. На цьому заході ви розглянете сучасні принципи PBM в акушерстві, фізіологічні зміни складу крові під час вагітності, а також алгоритми скринінгу та лікування анемії у вагітних. Ви розберете менеджмент залізодефіциту, зокрема використання пероральних і внутрішньовенних препаратів заліза та контроль ефективності терапії. Окрім цього, ви дізнаєтеся про механізми алоімунізації, скринінг ризику гемолітичної хвороби плода й новонародженого і сучасні підходи до ведення RhD-негативної вагітності. Після після навчання ви зможете системно застосовувати принципи Patient Blood Management у щоденній практиці та своєчасно брати під контроль акушерські кровотечі. • 1. Основи PBM в акушерстві. Концепція Patient Blood Management. Чому вагітні – група високого ризику крововтрат. Три стовпи PBM в акушерстві. • 2. Гематологічні та фізіологічні зміни під час вагітності: циркуляторні зміни та зміни системи коагуляції. Роль плаценти і матки в гемодинаміці. Клінічні наслідки змін під час вагітності. • 3. Потреба у залізі залежно від триметра вагітності. Скринінг анемії у вагітних, інтерпретація лабораторних показників. • 4. Менеджмент залізодефіциту: пероральні препарати заліза; побічні ефекти та їх корекція; показання до внутрішньовенного заліза. Контроль ефективності лікування залізодефіциту. Післяпологова анемія. • 5. Третій період пологів та фізіологія крововтрати: механізм відшарування плаценти; нормальна крововтрата під час пологів; методи оцінювання крововтрати. Чому візуальне оцінювання часто дає хибні результати. • 6. Гемолітична хвороба плода й новонародженого. Механізм алоімунізації, клінічні наслідки для плода та новонародженого. Скринінг вагітних із ризиком HDFN. • 7. Ведення RhD-негативної вагітності: алгоритм спостереження. Застосування RhD-імуноглобуліну, профілактика алоімунізації, можливі побічні реакції. • 8. Клінічні кейси: аналіз клінічних випадків. Формування плану ведення пацієнтки. Застосування принципів PBM. • 9. Відповіді на запитання учасників.

Різні утворення шкіри у дітей часто виглядають схожими, але потребують абсолютно різної тактики: в одних випадках достатньо спостереження, в інших важливо не пропустити стан, що потребує термінового лікування. На цьому заході ви навчитеся проводити диференційну діагностику найпоширеніших і рідкісних утворень шкіри, визначати тривожні симптоми, уникати зайвих обстежень і впевнено пояснювати батькам, коли достатньо спостереження, а коли необхідне втручання. Після навчання ви зможете обґрунтовано обирати тактику ведення дітей із різними утвореннями шкіри, своєчасно направляти пацієнтів до профільного спеціаліста та уникати діагностичних помилок. • Вступ • Поняття утворень шкіри у дітей • Вроджені та набуті утворення • Основні підходи до діагностики та тактики • I. Вроджені утворення шкіри • 1. Аномалії розвитку • Додатковий козелок • Політелія • Аплазія шкіри (Aplasia cutis congenita) • 2. Судинні утворення • Поцілунок лелеки (nevus simplex) • Винні плями (капілярна мальформація) • Інфантильна гемангіома • 3. Вроджені пігментні утворення • Вроджені меланоцитарні невуси • Невус Ядассона (сальних залоз) • II. Набуті утворення шкіри • 1. Доброякісні епідермальні утворення • Міліуми • Вторинні міліуми • Контагіозний молюск • Бородавки • 2. Судинні утворення • Піогенна гранульома • Павукоподібна ангіома • 3. Доброякісні пухлини та гістіоцитарні утворення • Ювенільна ксантогранульома • 4. Інші стани • Брудний дерматоз Дункана (Terra firma-forme dermatosis) • Періанальні вирости шкіри (Perianal pyramidal protrusion) • III. Вроджені невуси (короткий огляд) • Вроджені меланоцитарні невуси • Коли невус потребує спостереження • Ознаки, що вимагають консультації дерматолога/онкодерматолога • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Добове моніторування артеріального тиску (ДМАТ) є методом із вищою прогностичною цінністю щодо серцево-судинних подій порівняно з офісним вимірювання. Воно дає змогу виявляти клінічно значущі феномени, недоступні за разових вимірювань, та допомагає діагностувати масковану, нічну й медикаментозну гіпертензію, гіпертензію білого халата і порушення циркадного профілю. Неправильна інтерпретація або недооцінення цих даних може призвести до гіпердіагностики, необґрунтованої ескалації терапії та високого ризику серцево-судинних подій. На цьому заході ви дізнаєтеся про показання до проведення ДМАТ, принципи правильного виконання дослідження та критерії якості запису. Ви навчитесь інтерпретувати середні показники, аналізувати циркадний профіль і варіабельність артеріального тиску, визначати клінічно значущі феномени та зіставляти результати з клінічним станом пацієнта. Після навчання ви зможете обґрунтовано використовувати ДМАТ у клінічній практиці для уточнення діагнозу гіпертонічної хвороби, оцінювання ефективності лікування та виявлення прихованих факторів ризику. • Проводити ДМАТ? • Підозра на гіпертензію білого халата • Маскована гіпертензія • Резистентна АГ • Оцінювання ефективності терапії • Симптомна гіпотензія • Ортостатичні реакції • Поліпрагмазія в літніх пацієнтів • Серцева недостатність з низьким АТ • Як правильно провести ДМАТ? • Вибір валідованого пристрою • Підбір манжети • Інтервали вимірювань • Критерії якості запису • Інструктаж пацієнта • Типові помилки • Як оцінювати результати? Покроковий алгоритм • Перевірка якості запису • Середні показники • Циркадний профіль • Варіабельність • Щоденник • Клінічні випадки • Сесія запитання-відповіді

Сучасний медичний заклад працює під постійним фінансовим тиском: обмежене фінансування, збільшення витрат, кадровий дефіцит, жорсткі вимоги платників та очікування пацієнтів. У таких умовах клінічна експертиза лікарів більше не гарантує фінансової стабільності закладу. Щоденні управлінські рішення мають прямий економічний ефект, проте без чіткого розуміння фінансових потоків і собівартості медичних послуг робиться безліч помилок. Цей захід створений як практичний освітній простір для лікарів і керівників підрозділів. Ви навчитеся читати фінансові показники без спеціальної економічної освіти, розуміти доходи і витрати, аналізувати ефективність підрозділів, планувати бюджет та аргументовано приймати управлінські рішення. Кожен блок супроводжується реальними кейсами з практики успішних лікарень та підрозділів, що робить знання прикладними й одразу застосовними. Після заходу ви зможете оцінювати фінансовий стан свого закладу, виявляти неефективні витрати і ризики, приймати обґрунтовані управлінські рішення й розсудливо планувати розвиток лікарні. • Облік доходів і фінансових потоків надходження за пакетами ПМГ. • Контроль дебіторки та грошових залишків. Облік витрат (Cost accounting). • Прямі й непрямі витрати. Розподіл витрат за центрами. Визначення драйверів витрат. • Облік обсягів медичних послуг (Outputs). Аналітика і звітність для керівника. План-фактний аналіз, аналіз відхилень. • Дашборди ефективності підрозділів. Інтеграція з управлінськими рішеннями. • Бюджетування та прогнозування. • Аргументи для переговорів з платником. • Оцінювання доцільності інвестицій та оптимізації процесів. • Розбір типових помилок та кейсів з практики. • Відповіді на запитання.

Підвищення рівня виживаності новонароджених з гестаційним віком 22–24 тижні є значним досягненням сучасної неонатології. Згідно з дослідженням, опублікованим у Journal of Perinatology, серед немовлят, які отримували реанімаційні заходи, виживаність до виписки зі стаціонару становила 33,2% для 22 тижнів, 45,6% для 23 тижнів і 67,1% для 24 тижнів. Ці дані свідчать про необхідність високої професійної готовності медичних сестер до роботи з такою вразливою категорією пацієнтів – новонародженими з екстремально низьким гестаційним віком. Сестринський догляд має вирішальне значення для запобігання ускладненням, зменшення больового та стресового навантаження на дитину, підтримки терморегуляції, догляду за незрілою шкірою та забезпечення стабільного середовища в умовах інтенсивної терапії. Крім того, впровадження сімейно-орієнтованого підходу (FICare) дає змогу активно залучати батьків до догляду за дитиною, що сприяє покращенню результатів лікування та зменшенню стресу в батьків. Навчальний майстер-клас «Передчасно народжені діти в реанімації: алгоритми безпечного та делікатного догляду» буде присвячений вивченню актуальних аспектів догляду за новонародженими з екстремально низьким гестаційним віком – дітьми, народженими на межі життєздатності (22–24 тижні). Учасники розглянуть сучасні виклики та значення високоякісного сестринського догляду для покращення прогнозу для цих пацієнтів, буде розглянутий вплив терморегуляції, догляду за шкірою, водного балансу й позиціонування на перебіг лікування. Особлива увага буде приділена інтеграції батьків у процес догляду відповідно до принципів Family Integrated Care (FICare). Також розглядатимуться методи зменшення болю і стресу в немовлят через кластеризацію маніпуляцій та створення комфортного середовища. • Вступ: сучасні виклики та значення сестринського догляду • Особливості виживання новонароджених на межі життєздатності (22–24 тижні). • Вплив якості сестринського догляду на коротко- та довготривалі наслідки. • Сімейно-інтегрований догляд (Family Integrated Care, FICare) • Роль батьків у догляді з моменту народження до виписки. • Техніки залучення батьків: від годування до участі в медичних обходах. • Психоемоційна підтримка родини в умовах відділення інтенсивної терапії новонароджених. • Догляд за незрілою шкірою та менеджмент втрати води • Тонкощі бар’єрної функції шкіри в недоношених. • Вплив вологості інкубатора на втрати води й теплообмін. • Підбір доглядового середовища: інкубатор, грілка, контакт шкіра-до-шкіри. • Моніторинг температури тіла й терморегуляція • Сучасні методи контролю: зондові, шкірні, аксилярні. • Цільові показники температури в надзвичайно недоношених дітей. • Зменшення болю та стресу • Тактики мінімізації болючих процедур протягом перших тижнів життя. • Кластеризація доглядових маніпуляцій. • Позиціонування і підтримка комфорту новонародженого. • Безпечний догляд за шкірою • Використання клеїв, пов’язок і дезінфекційних засобів. • Профілактика та лікування пошкоджень шкіри. • Рекомендовані засоби й техніки під час оброблення ран та інфекцій. • Контакт шкіра-до-шкіри (Skin-to-Skin Care, SSC) • Безпечне впровадження SSC у перші дні життя. • Організація середовища та участь батьків. • Якість догляду й простір для покращень • Необхідність стандартизації догляду. • Роль навчання, досвіду й командної роботи. • 18:30-19:00 Q&A-сесія. • Обговорення складних клінічних випадків, з якими учасники стикались у своїй практиці. • Запитання та відповіді: уточнення алгоритмів дій у конкретних клінічних ситуаціях.

Кардіоміопатії можуть маскуватися під інші стани, а ехокардіографія дає змогу виявити ознаки генетичних, інфільтративних чи запальних уражень міокарда. Правильне визначення фенотипу кардіоміопатії (КМП) формує подальшу тактику обстеження, терапії та прогнозування перебігу. Помилки призводять до несвоєчасної діагностики, хибної інтерпретації ехознахідок і втрати того «золотого часу», коли втручання може суттєво покращити стан. На цьому заході ви розглянете основні ехокардіографічні патерни гіпертрофічної, дилатаційної, рестриктивної та некомпактної КМП, навчитеся використовувати strain-аналіз для раннього виявлення дисфункції, оцінювати GLS, PASP, діастолічні параметри й інші показники, що вказують на інфільтративні, генетичні або запальні процеси. Ви побачите типові діагностичні помилки та алгоритми, що дають змогу відрізнити первинні КМП від вторинних причин. Після навчання ви будете впевнено орієнтуватись у разі підозри на ГКМП, амілоїдоз чи саркоїдоз і точно оцінювати обструкцію, діастолічну дисфункцію або рефрактерну серцеву недостатність. • ЕхоКГ як метод першої лінії в діагностиці кардіоміопатій, що забезпечує оцінювання морфології, функції, діастолічних параметрів, легеневої гемодинаміки та перикарду; доступна, повторювана, безпечна. • Визначення фенотипу як основний етап: гіпертрофічна, дилатаційна, рестриктивна, некласифікована кардіоміопатія – кожна має характерний ехокардіографічний патерн. • Роль strain-аналізу: GLS є чутливішим маркером дисфункції ЛШ, ніж ФВ; дає змогу рано виявити кардіотоксичність, амілоїдоз, початкові стадії ДКМП і ГКМП. • Гіпертрофічна кардіоміопатія (ГКМП): oцінювання максимальної товщини стінки, локалізації гіпертрофії, SAM-мітрального клапана, LVOT-градієнта у спокої та в разі провокації. • Дилатаційна кардіоміопатія (ДКМП): диференціювання первинної ДКМП від вторинної (ішемічної, клапанної, токсичної). Омновні параметри: діаметри, ФВ, глобальна та регіональна функція, ступінь ТР і легеневий тиск. • Відповіді на запитання, обговорення клінічних випадків. • Рестриктивні кардіоміопатії та амілоїдоз: нормальні або зменшені розміри ЛШ при значно збільшених ЛП, збережена ФВ, тяжка діастолічна дисфункція; апікальний sparring-патерн на strain. • Критерії некомпактної кардіоміопатії: співвідношення некомпактного/компактного шару >2:1 у систолу, зниження GLS; важлива диференціація з гіпертрофією та нормальними варіантами. • Стандартні алгоритми оцінювання діастолічної функції. • Комбіноване застосування ЕхоКГ + МРТ серця. • ЕхоКГ у стратифікації ризику: виявлення обструкції при ГКМП, тяжкої дисфункції ПШ, значної ТР, високого PASP, дилатації ЛП та зниженого GLS – основні параметри прогнозу. • Відповіді на запитання, розгляд складних клінічних ситуацій.

Ультразвукова діагностика органів калитки є методом вибору в разі більшості ургентних і планових станів: від синдрому гострої калитки до оцінювання причин чоловічого безпліддя. Правильна інтерпретація ультразвукових даних безпосередньо визначає клінічну тактику. Розуміння анатомо-фізіологічних особливостей, вікових норм, техніки сканування та принципів доплерографії дає змогу своєчасно виявити ургентні стани, як-от перекрут яєчка або травматичні ушкодження, та відрізняти їх від запальних чи доброякісних процесів. На цьому заході ви навчитеся проводити ультразвукове дослідження органів калитки, зокрема технічні аспекти сканування, стандартизований протокол обстеження й оцінювання нормальної ультразвукової анатомії. Ви дізнаєтесь, як інтерпретувати патологічні зміни: від варикоцеле та гідроцеле до пухлин яєчка і травматичних ушкоджень. Також ви розглянете можливості доплерографії, CEUS та еластографії, що дасть змогу підвищити точність диференційної діагностики. Після навчання ви зможете впевнено діяти як під час планових обстежень, так і в разі невідкладних станів, а також правильно оцінювати фактори чоловічого безпліддя. • Значення ультразвукової діагностики калитки. • Анатомо-фізіологічні особливості калитки: • будова калитки; • фізіологічні функції калитки; • вікові та індивідуальні особливості. • Показання до ультразвукового дослідження органів калитки. • Техніка проведення ультразвукового дослідження калитки. • Протокол дослідження: основні вимоги. • Нормальна ультразвукова анатомія та вимірювання (яєчко: придаток яєчка, сім’яний канатик, оболонки яєчка, кровоплин). • Вікові норми. • Патологічні стани та їхні ультразвукові ознаки: • варикоцеле; • гідроцеле; • перекрут яєчка; • епідидиміт та орхіт; • пухлини яєчка; • сперматоцеле та кісти придатка; • травма калитки; • пахова кила; • крипторхізм і педіатричні аспекти. • Доплерографія калитки: технічні параметри та інтерпретація. • CEUS та еластографія. • Диференційна діагностика синдрому гострої калитки. • Клінічні випадки. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.