Заходи БПР — Медицина невідкладних станів 2026

Тинітус – це не просто нав’язливий шум у вухах. Це симптом, що може бути дзвінком, який свідчить про серйозні діагнози: від ішемії мозку до пухлин слухового нерва. За даними Американської академії отоларингології, від 10 до 15% дорослого населення стикаються з цим явищем, а у 20% із них стан вимагає медичного втручання через виражений дискомфорт. З віком ризик лише зростає: якщо серед молоді тинітус виникає у 1,6% випадків, то серед людей 60+ років – вже у 9%. Часто цей симптом супроводжується тривожністю, депресією, порушенням сну і значно погіршує якість життя. Найнебезпечніше, що можна зробити – це недооцінити цей симптом. Неправильне трактування тинітусу як суто ЛОР-проблеми може призвести до пропущеної неврологічної патології, затримки лікування і навіть небезпечних для життя ускладнень. Глибоке розуміння природи цього стану є важливим для лікарів різних спеціальностей. Навчальний захід «Тинітус у неврологічній практиці: диференційна діагностика й тактика ведення пацієнта» буде присвячений вивченню клінічної значущості тинітусу в неврології з акцентом на його епідеміологію, патофізіологію та мультидисциплінарну роль лікаря. Особливу увагу буде приділено неврологічним причинам такого стану: від акустичної невриноми до шийної мієлопатії та патології краніоцервікального переходу. Окремим блоком будуть представлені функціональні й психогенні порушення з розглядом соматоформних станів і тривожно-депресивної коморбідності. Також буде розглянуто алгоритм неврологічного обстеження та варіанти терапевтичної тактики, зокрема фармакотерапія та реабілітація. • Клінічна значущість тинітусу в неврології • Епідеміологія та патофізіологічні механізми. • Роль невролога в мультидисциплінарному підході. • Класифікація тинітусу: ключ до правильної маршрутизації • Об’єктивний vs суб’єктивний тинітус. • Пульсувальний тинітус: коли запідозрити судинну патологію. • Однобічний тинітус: червоні прапорці. • Неврологічно значущі етіології шуму у вухах • Вестибулярна шваннома (акустична невринома). • Синдром верхньої мозочкової артерії. • Мігрень, розсіяний склероз, нейросифіліс. • Черепно-мозкова травма, шийна мієлопатія. • Патологія краніоцервікального переходу. • Функціональні та психогенні порушення • Соматоформні розлади. • Коморбідна тривожна/депресивна симптоматика. • Психогенний тинітус: критерії підозри. • Алгоритм неврологічного обстеження при тинітусі • Структурований неврологічний скринінг. • Показання до нейровізуалізації. • Аудіологічне оцінювання та співпраця з отоларингологом. • Судинна діагностика: дуплекс судин шиї/голови, МР-ангіографія. • Практичні аспекти менеджменту • Коли призначати фармакотерапію і яку. • Неврологічна реабілітація, когнітивно-поведінкова терапія. • Показання до вузькоспеціалізованих консультацій.

УЗД ока дає змогу розглядати орган зору як частину центральної нервової системи й «вікно» до внутрішньочерепних процесів. Це важлива навичка, яка допомагає швидко та безпечно оцінити стан пацієнта у разі підозри на внутрішньочерепну гіпертензію, судинні катастрофи чи нейрозапальні ураження. Розуміння ультразвукової анатомії, фізичних основ методу та клінічної інтерпретації знахідок дає змогу інтегрувати дані УЗД ока в цілісну клінічну тактику. На цьому заході ви розглянете анатомію ока й орбіти з позиції нейросонології, навчитесь орієнтуватися в нормальній ехокартині та розпізнавати патологічні зміни з боку кришталика, склоподібного тіла, сітківки, судинної оболонки й ретробульбарного простору. Ви дізнаєтеся, як вимірювати оболонки зорового нерва, працювати з доплерівськими режимами, інтерпретувати судинні кейси і корелювати ультразвукові дані з МРТ та клінічною картиною. Після навчання ви зможете впевнено інтегрувати УЗД ока у власні клінічні алгоритми, швидше орієнтуватися в складних офтальмоневрологічних станах і зменшити ризик діагностичних помилок. • Вступ. • Око як «вікно» до мозку: історичний та сучасний погляди. • Переваги нейросонології в оцінюванні ЦНС. • Анатомія ока та орбіти. • Зоровий нерв як частина ЦНС. • Фізичні основи й техніка УЗД ока. • Нормальна ультразвукова анатомія ока. • Судини ока та доплер. • УЗ-патологія ока: • патологія кришталика; • патологія склоподібного тіла; • патологія сітківки; • патологія судинної оболонки; • ретробульбарний простір. • Патологія зорового нерва (глаукома, нейродегенеративні захворювання, компресійні та об’ємні процеси, атрофія зорового нерва). • Око як індикатор внутрішньочерепних процесів (внутрішньочерепна гіпертензія, псевдопухлина мозку, травматичне ушкодження мозку). • Кореляція з нейровізуалізацією (УЗД ↔ МРТ, ONSD & люмбальна пункція, динамічне спостереження). • Судинна вісь «мозок-око» (каротидна патологія, емболічні механізми, amaurosis fugax). • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Причини та класифікація уражень периферичної нервової системи Клінічна картина та діагностика Принципи нейрореабілітації при ураженнях ПНС Травматичні пошкодження ПНС: етапи відновлення та оцінка ефективності Клінічний кейс

Електронний навчальний курс. Кількість академічних годин: 25. Кількість астрономічних годин: 18 годин 45 хвилин. Кількість учасників: 5000. Програма заходу • Дата проведення: 01.07.2026 – 31.12.2028 • Реєстрація учасника курсу – 5 хвилин. • Заняття 1. Нормативне регулювання діяльності лікаря – 3 години. • Відеолекція та методичні матеріали. • Заняття 2. Медична документація як інструмент юридичного захисту лікаря – 4 години. • Відеолекція та методичні матеріали. • Заняття 3. Інформована згода, відмова від медичного втручання та захист персональних даних – 2 години. • Відеолекція та методичні матеріали. • Заняття 4. Скарги пацієнтів та конфліктні ситуації у медичній практиці – 3 години. • Відеолекція та методичні матеріали. • Заняття 5. Перевірки МОЗ, НСЗУ та інших контролюючих органів – 3 години. • Відеолекція та методичні матеріали. • Заняття 6. Юридична відповідальність лікаря та судова практика – 3 години. • Відеолекція та методичні матеріали. • Практичний блок. • Опрацювання 30 ситуаційних завдань та кейсів – 4 години. • Розбір правильних відповідей та робота над помилками – 1 година. • Підсумкове тестування – 1 година 40 хвилин. • Перевірка результатів навчання та видача сертифікатів. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Фібриляція передсердь діагностується значно швидше і частіше завдяки холтерівському моніторуванню, реєстраторам подій та смарт-пристроям. Після встановлення діагнозу виникає найскладніше питання: чи потребує пацієнт антикоагулянтної терапії. Помилки в оцінці субклінічної фібриляції передсердь, ризику інсульту або кровотеч можуть призвести як до необґрунтованого призначення антикоагулянтів, так і до втрати часу в пацієнтів, які дійсно потребують лікування. На цьому заході ви навчитеся інтерпретувати результати різних методів виявлення фібриляції передсердь, використовувати шкали CHA₂DS₂-VA та HAS-BLED у повсякденній практиці, визначати показання до антикоагулянтної терапії та уникати типових помилок під час її призначення. Також ви розглянете клінічні випадки, які найчастіше викликають сумніви: короткі епізоди ФП, знахідки зі смарт-пристроїв, високий ризик кровотеч, а також ведення хворих після успішної ТКД. Після навчання ви зможете впевнено приймати рішення щодо антикоагулянтної терапії при вперше виявленій або субклінічній фібриляції передсердь, правильно оцінювати баланс між ризиком інсульту та кровотечі, уникати поширених клінічних помилок і застосовувати сучасні алгоритми ведення пацієнтів відповідно до актуальних міжнародних рекомендацій. • Сучасні критерії діагностики фібриляції передсердь: що змінилося. • Які методи дозволяють підтвердити діагноз: ЕКГ, холтерівське моніторування, реєстратори подій, носимі пристрої. • Субклінічна фібриляція передсердь та AHRE: коли знахідка має клінічне значення. • Алгоритм обстеження пацієнта з вперше діагностованою фібриляцією передсердь. • Оцінка ризику інсульту та кровотеч: як використовувати шкали CHA₂DS₂-VA та HAS-BLED у повсякденній практиці. • Локалізація інфаркту міокарда за ЕКГ. • Кому, коли і який антикоагулянт призначати. • Типові помилки при призначенні антикоагулянтної терапії. • Складні клінічні ситуації: • короткі епізоди ФП; • ФП, виявлена за допомогою смарт-пристроїв; • ФП після гострих захворювань; • пацієнти похилого віку; • високий ризик кровотеч та падінь; • пацієнти після успішної абляції. • Практичний розбір клінічних випадків та алгоритми прийняття рішень. • Відповіді на запитання учасників.

Програма заходу • Лікарі здобудуть наступні навички: • 1. Інтерпретувати дані добового моніторування артеріального тиску (ДМАТ) та домашнього контролю артеріального тиску (ДКАТ). • 2. Диференціювати фенотипи артеріальної гіпертензії: “гіпертензія білого халата”, маскована та стабільна АГ. • 3. Розраховувати та клінічно оцінювати ключові показники: середні значення АТ (добовий, денний, нічний), навантаження тиском, добовий індекс. • 4. Визначати пацієнтів-диперів, нон-диперів, найт-пікерів та овер-диперів для стратифікації ризику. • 5. Формулювати клінічні показання для призначення позаофісного моніторингу АТ згідно з актуальними рекомендаціями. • 6. Надавати пацієнтам чіткі інструкції щодо методики проведення домашнього контролю артеріального тиску. • 7. Коригувати антигіпертензивну терапію, включаючи принципи хронотерапії, на основі результатів моніторування. • Питання, що розглядаються: • Які діагностичні критерії артеріальної гіпертензії за даними офісного вимірювання, ДМАТ та ДКАТ? • У яких клінічних ситуаціях ДМАТ має переваги над ДКАТ, і навпаки? • Яке прогностичне значення має відсутність нічного зниження АТ (статус “нон-дипер”) та феномен ранкового підйому АТ? • Як інтерпретувати невідповідність між даними офісного вимірювання та позаофісного моніторингу? • Які технічні вимоги до приладів для ДМАТ та ДКАТ та як правильно проводити валідацію вимірювань? • Як результати позаофісного моніторингу впливають на вибір та корекцію антигіпертензивної терапії? • Які особливості проведення та інтерпретації ДМАТ у специфічних популяціях: вагітні, пацієнти з ЦД, ХХН? • Чи існують абсолютні та відносні протипоказання до проведення добового моніторування АТ? • Навчальна програма • Заняття • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Формат: Дистанційна участь (з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я). Місце проведення: Online. Тривалість: 4 год. Бали БПР: 4. Після проходження курсанту буде видано сертифікат. Після проходження курсанту будуть нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 - "невідкладна (екстрена) медична допомога". Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Курс створений за підтримки ВООЗ для неспеціалістів у сфері психічного здоров’я. Матеріали курсу, які побудовані на основі програми mhGAP, дозволять отримати знання про прояви, оцінювання і лікування поширених психічних та неврологічних розладів. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Підготовка пацієнта до транспортування в умовах бойових дій чи надзвичайних ситуацій є важливою умовою для виживання та збереження стабільного стану потерпілого. Війна, часті катастрофи, теракти й масові ураження створюють постійну потребу в готовності медиків – як військових, так і цивільних – діяти швидко, грамотно та відповідно до сучасних протоколів. Стандартизовані підходи до евакуації, засновані на рекомендаціях TCCC та JTS, дають змогу не лише уникнути погіршення стану пацієнта під час транспортування, а й знизити рівень летальності протягом перших годин після травми. Освоєння цих алгоритмів стає обов’язковою навичкою для медичних працівників, які перебувають в зоні бойових дій або можуть бути залучені до роботи під час надзвичайних подій, особливо в умовах обмежених ресурсів і нестабільного середовища. Навчальний майстер-клас «TCCC у дії: алгоритми підготовки пацієнта до транспортування» буде присвячений вивченню адаптації алгоритмів тактичної медицини (TCCC, MARCH, MIST) до потреб цивільних лікарів у надзвичайних ситуаціях, зокрема в разі масових уражень та міжлікарняних перевезень. Учасники отримають практичні рекомендації зі стабілізування стану пацієнта до транспортування, планування маршруту й оснащення відповідно до обставин, а також забезпечення безперервності лікування за допомогою стандартизованого передавання інформації. Особлива увага буде приділена запобіганню ускладненням у дорозі: гіпотермії, вторинним травмам і порушенню життєвих функцій. • Вступ: актуальність та основи TCCC/JTS у підготовці до транспортування. • Алгоритм підготовки пацієнта до транспортування: безпека, доступ, організація. • Практика: оцінювання стану за MARCH, протокол MIST, контрольний список підготовки. • Підготовка обладнання, медикаментів, документації. • Організація командної роботи та комунікації (9-line, MIST). • Особливості транспортування в умовах бойових дій та цивільних катастроф. • Розгляд типових помилок та кейсів. • Q&A-сесія.

Лікарі здобудуть наступні навички: Застосування клінічних шкал (Wells, Geneva) для оцінки ймовірності ТЕЛА. Інтерпретація електрокардіографічних ознак гострого легеневого серця (S1Q3T3, блокада правої ніжки пучка Гіса). Диференційна діагностика ТЕЛА з іншими невідкладними станами (гострий коронарний синдром, розшарування аорти, пневмонія). Визначення показань до проведення та клінічна оцінка результатів пульсоксиметрії. Алгоритм дій при підозрі на ТЕЛА високого ризику (шокогенна ТЕЛА) та стабілізація гемодинаміки. Вибір оптимального медичного закладу (стаціонару з можливістю проведення КТ-ангіографії) для госпіталізації пацієнта. Надання невідкладної допомоги: оксигенотерапія, інфузійна терапія, вазопресорна підтримка згідно з чинними протоколами. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які клінічні ознаки та симптоми мають найвищу прогностичну цінність для діагностики ТЕЛА на догоспітальному етапі? • Як коректно застосовувати та інтерпретувати результати клінічних шкал ймовірності (Wells, Geneva) в умовах обмеженого часу та інформації? • Які специфічні зміни на ЕКГ є “червоними прапорцями” для підозри на ТЕЛА з перевантаженням правих відділів серця? • Алгоритм диференційної діагностики між ТЕЛА, гострим коронарним синдромом та іншими причинами болю в грудях та задишки. • Які критерії визначають пацієнта з ТЕЛА високого ризику та якою є тактика його невідкладної стабілізації? • Протокол транспортування пацієнта з підозрою на ТЕЛА: критерії вибору стаціонару та комунікація з приймальним відділенням. • Роль та місце D-димеру в діагностиці на догоспітальному етапі: можливості та обмеження експрес-тестів. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Як швидко та ефективно діагностувати і лікувати різні типи шоків? Електронний навчальний курс надасть необхідні знання для менеджменту пацієнтів у стані шоку. Алгоритми дій, створені на основі сучасної літератури, допоможуть приймати оптимальні рішення в критичних ситуаціях. Курс стане цінним ресурсом для лікарів, які прагнуть удосконалити свої навички в інтенсивній терапії та надавати якісну допомогу в екстрених випадках. Навчання відбувається у власному темпі та у зручний час. Учасники отримують доступ до лекцій протягом 1 року, додаткові навчальні матеріали та сертифікат із балами БПР. Бали БПР можуть отримати лікарі за спеціальностями: Анестезіологія, Дитяча анестезіологія, Медицина невідкладних станів, Внутрішні хвороби, Ортопедія і травматологія, Хірургія, Кардіологія, Акушерство і гінекологія, Нейрохірургія, Інфекційні хвороби, Алергологія, Загальна практика - сімейна медицина. Програма заходу • Тампонаду серця, напружений пневмоторакс, тромбоемболію легеневої артерії • Геморагічний шок • Критичну гіповолемію без кровотечі • Анафілактичний шок • Септичний шок • Нейрогенний шок • Кардіогенний шок • Лекція 1. Класифікація шоків; патогенез обструктивного шоку. Діагностика та лікування в межах кількох хвилин • Лекція 2. Страшне слово ТЕЛА. Стандарт лікування в гострому періоді • Лекція 3. Анафілактичний шок • Лекція 4. Септичний шок • Лекція 5. Нейрогенний шок: особливості та менеджмент • Лекція 6. Кардіогенний шок • Лекція 7. Гіповолемічний шок. Геморагічний шок у цивільній медицині • Лекція 8. Дегідратаційний шок Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Управління складними дихальними шляхами є одним із найбільш складних викликів в анестезіології. Частота складних інтубацій сягає 8%, а у дітей ризик швидкої десатурації та ларингоспазму є особливо високим через анатомо-фізіологічні особливості. Недостатнє знання предикторів складних дихальних шляхів та алгоритмів DAS може призводити до затримки прийняття правильних рішень, втрати часу й підвищення ризику тяжких ускладнень. На цьому заході ви розглянете актуальні підходи до прогнозування складних дихальних шляхів у дорослих і дітей, особливості базової вентиляції, концепцію апноетичної оксигенації та метод THRIVE, а також покрокові алгоритми DAS для різних клінічних ситуацій. Ви навчитеся використовувати відеоларингоскопію, засвоїте принципи підготовки за концепцією SOAP ME!, схему DOPES, технічні аспекти фіброоптичної інтубації та підготуєте себе до можливого виконання екстреного хірургічного доступу (FONA). Після навчання ви зможете ефективно оцінювати ризики складних дихальних шляхів, застосовувати алгоритми DAS у дорослих та дітей і впевнено діяти у критичних ситуаціях. • Поняття складних ДШ. • Прогнозування ризиків: • предиктори у дорослих; • шкала LEMON; • травма та екстрені стани; • алгоритм вибору: покрокова схема прийняття рішень та інтубація на самостійному диханні. • Анатомо-фізіологічні особливості у дітей: • анатомічні особливості дихальних шляхів у дітей; • фізіологічні ризики; • поведінковий фактор інкубації дітей. • Інструментарій та базова вентиляція: позиціонування, вибір повітроводів та маски. • Апноетична оксигенація та концепція THRIVE: • фізіологія апное; • метод THRIVE. • Алгоритми DAS (Difficult Airway Society): • підготовка, концепція "SOAP ME!" та командний чекліст; • чотири плани дій (дорослі); • педіатричні алгоритми DAS (1–8 років). • Ендоскопія та усунення помилок: • фібробронхоскопія; • контроль за схемою DOPES. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Цей комплексний практичний онлайн-курс із супроводом куратора присвячений респіраторній підтримці та механічній вентиляції. Він дає системне розуміння респіраторної фізіології та механічної вентиляції: чітку логіку прийняття рішень, алгоритми налаштування, типові помилки та клінічне мислення, необхідне для ведення пацієнтів із дихальною недостатністю. Учасники зрозуміють фізіологію дихання, навчаться розпізнавати типи дихальної недостатності, оцінювати дихання за клінічними даними, газами крові та капнографією, безпечно розпочинати механічну вентиляцію й обирати початкові параметри. Курс охоплює режими вентиляції, підбір PEEP, адаптацію вентиляції до обструктивних і рестриктивних уражень легень, відлучення від вентиляції, профілактику ускладнень, седацію, синхронізацію пацієнта з апаратом, а також технічні аспекти — зволоження, фільтри та контури. Навчання проходить поетапно: учасники переглядають матеріали, обговорюють кейси, виконують домашні завдання та закріплюють знання. Передбачені закритий чат, підтримка куратора, додаткові матеріали, онлайн Q&A-сесії з експертами та супровід менеджера. Учасники можуть отримати два сертифікати: 11 балів БПР за електронний курс після підсумкового тесту та окремо 10 балів БПР за майстер-класи (Q&A-сесії). Сертифікат видається за умови успішного проходження тестування — 70% правильних відповідей. Програма заходу • БЛОК 1. Дихання: фізіологія, порушення та клінічна оцінка • Лекція 1. Фізіологія дихання (газообмін, механіка дихання, робота дихальних м’язів, вентиляційно-перфузійні співвідношення) • Лекція 2. Патофізіологія дихання: типи дихальної недостатності (гіпоксична, гіперкапнічна, змішана, шунт, V/Q mismatch) • Лекція 3. Оцінка дихання: клініка + базові гази крові + капнографія • Q&A сесія з куратором на основі першого блоку • БЛОК 2. Механічна вентиляція: принципи, параметри налаштування та режими • Лекція 1. Механічна вентиляція: цілі, ризики, покази/протипокази • Лекція 2. Налаштування і стартові параметри • Лекція 3. Примусові режими вентиляції: по об’єму vs по тиску, гібридні режими • Лекція 4. Допоміжні режими вентиляції: PSV, CPAP - коли і як? • Q&A сесія з куратором на основі другого блоку • БЛОК 3. Стратегії ШВЛ: вентиляція по об’єму, по тиску та оптимізація PEEP • Лекція 1. Вентиляція по об’єму: покази, підводні камені, моніторинг • Лекція 2. Вентиляція по тиску: покази, підводні камені, моніторинг • Лекція 3. PEEP: користь і шкода, підбір оптимального рівня • Q&A сесія з куратором на основі третього блоку • БЛОК 4. ШВЛ при різних типах ураження легень та відлучення від вентиляції • Лекція 1. Обструкція (COPD, астма) - особливості налаштувань • Лекція 2. Рестрикція (ARDS, пневмонія, фіброз) - стратегії вентиляції • Лекція 3. Критерії готовності до відлучення • Лекція 4: Стратегії weaning та профілактика реінтубації • Q&A сесія з куратором на основі четвертого блоку • БЛОК 5. Безпека механічної вентиляції: ускладнення, седація та профілактика проблем • Лекція 1. Ускладнення ШВЛ: баротравма, волюмотравма, ателектаз, вентиляційна асоційована пневмонія • Лекція 2. Седація та синхронізація з апаратом • Лекція 3. Зволоження, фільтри, контури - профілактика проблем • Q&A сесія з куратором на основі пʼятого блоку • БОНУСНИЙ БЛОК. Розширені стратегії ШВЛ та особливості у дітей • Лекція 1. Рекруітмент-маневр та як його виконувати? • Лекція 2. Транспульмональний тиск: як і коли оцінювати • Лекція 3. Основні принципи ШВЛ у дітей • Q&A сесія з куратором на основі бонусного блоку Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Знання про штучну вентиляцію легень (ШВЛ) критично важливі саме на етапі транспортування та евакуації постраждалих, оскільки ШВЛ у дорозі — це міст між життям і шансом на лікування. Під час евакуації пацієнт часто перебуває у нестабільному стані: травми, шок, ураження дихальних шляхів, крововтрата. У таких умовах дихання може різко погіршитися або зупинитися, доступ до повноцінного обладнання часто обмежений, а час на прийняття рішень — мінімальний. Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • ключові принципи проведення штучної вентиляції легень у пацієнтів на етапі транспортування та медичної евакуації • режими вентиляції, налаштування апарату в умовах обмеженого ресурсу • організації безпеки пацієнта під час переміщення • алгоритми моніторингу стану пацієнта • профілактика ускладнень, типові помилки та варіанти швидкого реагування на критичні зміни під час транспортування Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лабораторні показники та результати УЗД можуть вводити в оману, якщо оцінювати їх ізольовано — можна помилково призначати зайву терапію, намагаючись «лікувати цифру» або, навпаки, пропустити реальну ендокринну патологію. На цьому заході ви розберете типові діагностичні пастки при оцінці ТТГ, вільних Т4/Т3, ПТГ, кальцію, вітаміну D, глюкози та HbA1c, а також навчитеся правильно інтерпретувати УЗД і визначати, коли сумнівний результат потребує повторної перевірки. Після навчання ви зможете краще відрізняти справжню патологію від транзиторних або сумнівних змін, уникати гіпердіагностики й приймати вірні клінічні рішення на основі всієї клінічної картини, а не одного показника. • Вступ • Чому «поганий» аналіз ще не означає хворобу — найчастіші причини хибної інтерпретації • Референтні значення vs клінічна норма: де лікар може помилитися • ТТГ, вільні Т4/Т3, антитіла: типові помилки в оцінці функції щитоподібної залози • ПТГ, кальцій, вітамін D: як не поставити неправильний діагноз за одним показником • Глюкоза, інсулін, HbA1c: коли цифри не відповідають клінічній картині • УЗД щитоподібної залози: як не лікувати «картинку» замість пацієнта • Вузли щитоподібної залози: які УЗ-ознаки справді змінюють тактику • Коли лабораторний результат потребує повторної перевірки • Розбір клінічних кейсів та практичних питань за матеріалами заходу • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Електронний навчальний курс присвячений світовому досвіду діагностики та лікування міастенії. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники опрацюють діагностичні критерії, серологічні та електрофізіологічні маркери, диференційну діагностику нервово-м’язових захворювань і міастенічних синдромів. Курс охоплює підходи до імуносупресивної, таргетної та невідкладної терапії, показання до тимектомії, ведення пацієнтів із рефрактерним перебігом, коморбідною патологією, під час вагітності та в похилому віці. Лікарі здобудуть навички інтерпретації та порівняння міжнародних діагностичних критеріїв, вибору й титрування медикаментозної терапії, оцінки показань і протипоказань до тимектомії, застосування біологічної терапії та ведення міастенічного кризу. Програма заходу • Заняття 1 • Які ключові відмінності існують у діагностичних алгоритмах міастенії між протоколами США (AAN) та Європи (EFNS/EAN)? • Як різняться підходи до застосування кортикостероїдів та нестероїдних імуносупресантів у Німеччині та Великобританії (NICE)? • Які специфічні рекомендації щодо лікування серонегативної міастенії (AChR-Ab, MuSK-Ab негативної) пропонують японські та китайські настанови? • У чому полягають розбіжності в показаннях до тимектомії у пацієнтів без тимоми згідно з різними міжнародними гайдлайнами? • Які особливості ведення пацієнтів з міастенією в дитячому віці та під час вагітності регламентовані в різних країнах? • Як регулюється застосування новітніх таргетних препаратів (інгібіторів комплементу, FcRn-антагоністів) для лікування міастенії в різних системах охорони здоров’я? • Які критерії оцінки відповіді на терапію та ремісії використовуються в клінічних настановах Австралії та Казахстану? • Заняття 2 • Які клінічні та параклінічні критерії лежать в основі класифікації міастенії на сучасні фенотипи? • Як серологічний статус пацієнта (AChR, MuSK, LRP4, серонегативний) детермінує вибір терапевтичної стратегії? • Які переваги та ризики довготривалої імуносупресивної терапії у пацієнтів з генералізованою міастенією? • Яка роль тимектомії в лікуванні AChR-позитивної міастенії, та чи є вона доцільною для інших підтипів? • Які алгоритми ведення пацієнтів з рефрактерною міастенією та які нові біологічні препарати є найбільш ефективними? • У чому полягають особливості діагностики та лікування очної форми міастенії та як запобігти її генералізації? • Як диференціювати міастенічний криз від холінергічного та які протоколи невідкладної допомоги є обґрунтованими? • Які існують підходи до менеджменту міастенії у особливих популяцій: вагітних, дітей та пацієнтів похилого віку? • Заняття 3 • Які діагностичні алгоритми рекомендовані для пацієнтів з підозрою на серонегативну міастенію? • Які переваги та обмеження має електронейроміографія (ЕНМГ) та метод дослідження нервово-м’язової передачі (декремент-тест)? • Як обрати оптимальну стартову терапію: антихолінестеразні препарати, кортикостероїди чи їх комбінація? • Які критерії вибору імуносупресивної терапії другої лінії (азатіоприн, мікофенолату мофетил, такролімус)? • Яка роль тимектомії у пацієнтів з AChR-позитивною та AChR-негативною міастенією без тимоми? • Які сучасні підходи до лікування міастенічного кризу: порівняльна ефективність плазмаферезу та ВВІГ? • Яка тактика ведення пацієнтів, рефрактерних до стандартної імуносупресивної терапії? • Як здійснювати моніторинг безпеки довготривалої імуносупресивної терапії? • Особливості менеджменту міастенії у вагітних та в періопераційному періоді. • 02:32:30 • Конспект до заняття 1 • Клінічні кейси до заняття 1 • Конспект до заняття 2 • Клінічні кейси до заняття 2 • Конспект до заняття 3 • Клінічні задачі до заняття 3 • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Кардіологічні захворювання під час вагітності становлять ризик для матері й плода, а правильна тактика залежить від своєчасної оцінки стану та сучасних клінічних рекомендацій. На цьому заході ви навчитеся оцінювати кардіоваскулярний ризик, обирати оптимальну тактику ведення вагітності, розродження та знеболення, а також розберете алгоритми дій у складних клінічних ситуаціях. Після навчання ви зможете приймати точні рішення, що допоможуть мінімізувати ризики у пацієнток із кардіологічною патологією. • 1. Вступ та актуалізація проблеми • 2. Диференційна діагностика та «червоні прапорці» • Диференційний діагноз за симптомами: біль у грудях та кашель, набряки, синкопе, тахікардія, задишка • «Червоні прапорці» задишки та початкова оцінка • 3. Фізіологія та інструментально-лабораторна база • Фізіологічні зміни гемодинаміки. • Діагностичний мінімум: лабораторні показники (оцінка BNP, інтерпретації D-димера та газів крові ) та інструментальна безпека (безпечність рентгенографії ОГК та КТ-ангіографії під час вагітності) • 4. Класифікація ризику та планування розродження • Оцінка ризику за класифікацією mWHO 2.0 • Метод розродження та знеболення пологів • 5. Менеджмент окремих клінічних станів • Гострий коронарний синдром (ГКС) та інфаркт міокарда • Аритмії під час вагітності • Покроковий алгоритм лікування найпоширеніших аритмій у вагітних • Кардіоміопатії та вади серця • ТЕЛА та легенева гіпертензія • 6. Резюме та узагальнені рекомендації • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Даний курс має на меті проінформувати слухачів про Програму медичних гарантій, передумови її створення та подальший розвиток, медичну реформу в Україні та основні концепції, які лежали в її основі. А також розповісти про діяльність Національної служби здоров'я України, її структуру, основні функції і завдання, а також проєкти Академії НСЗУ. Тож ми впевнені, що це навчання буде корисним та цікавим як медичним фахівцям та управлінцям, так і студентам та викладачам закладів медичної освіти, пацієнтам та представникам громадськості. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Цей курс розроблений для фахівців в галузі охорони здоров'я, які бажають покращити свою практику та вміння спілкуватись з пацієнтами, зменшити стрес та розвивати навички управління командою. Учасники курсу опанують розуміння стандартів своєї професії та очікувань оточення, навчаться проводити самодіагностику рівня розвитку м'яких навичок та відпрацювати практичний підхід до компетенцій моделі. На завершення курсу кожен учасник розробить власний план розвитку м'яких компетенцій, що допоможе йому стати ефективнішим лікарем та покращити взаємодію з пацієнтами та колегами. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера