Заходи БПР — Медицина невідкладних станів 2026

Прохідність дихальних шляхів та своєчасна оксигенація – базові навички, від яких безпосередньо залежить життя пацієнта у критичних станах. Медична сестра чи фельдшер часто першими стикаються з дихальною недостатністю, тому важливо добре опанувати методи відновлення та підтримки дихання. На цьому заході ви засвоїте й відпрацюєте практичні алгоритми сучасної невідкладної допомоги: позиціонування пацієнта, використання повітроводів, маскову вентиляцію мішком Амбу, подачу кисню через різні системи та непрямі методи моніторингу оксигенації. Ви будете впевнено забезпечувати ефективність дихальної підтримки та діяти за міжнародними протоколами в умовах будь-якого відділення або транспортування пацієнта. Після навчання ви зможете працювати ефективніше у команді, надаючи допомогу пацієнтам у критичному стані, та зменшите ризик ускладнень і летальності. • Базові методи забезпечення прохідності дихальних шляхів: прийом Сафара, позиціонування пацієнта. • Використання повітроводів. Орофарингеальний та назофарингеальний повітроводи: показання, техніка введення, ускладнення. • Маскова вентиляція мішком Амбу: алгоритм, типові помилки та їх корекція. • Використання кисневих масок та носових канюль: вибір системи, подача потоків кисню. • Непрямі методи моніторингу оксигенації: пульсоксиметрія, спостереження за клінічними ознаками. • Протоколи кисневої терапії в разі гіпоксії у дорослих та дітей. • Підтримка дихальних шляхів у пацієнтів із травмами (шийний комір, аспірація, кровотечі). • Роль медичної сестри/фельдшера у команді під час інтубації (асистування, підготовка обладнання, контроль стану пацієнта). • Q&A-сесія

Даний курс БПР присвячений діагностиці, клінічним проявам і лікуванню гельмінтозів. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть навички класифікації гельмінтів (нематоди, цестоди, трематоди) та вибору етіотропної терапії на основі механізму дії препаратів. Учасники навчаться інтерпретувати клінічні синдроми для диференційної діагностики, аналізувати життєві цикли гельмінтів, визначати шляхи інвазії, профілактичні заходи та діагностичну тактику. Програма охоплює призначення лабораторних досліджень залежно від фази, стадії інвазії та локалізації гельмінтозу, а також диференційну діагностику аскаридозу, ентеробіозу, трихінельозу, теніозу, теніаринхозу та опісторхозу. Розглядаються ускладнення гельмінтозів, зокрема кишкова непрохідність, механічна жовтяниця, цистицеркоз і міокардит, а також особливості позакишкових форм, зокрема очного токсокарозу та ехінококових кіст печінки й легень. Учасники опрацюють механізми дії, спектр активності та побічні ефекти антигельмінтних препаратів, протоколи лікування згідно з доказовими рекомендаціями WHO і CDC, а також підходи до лікування особливих груп пацієнтів, зокрема вагітних жінок. Програма заходу • Заняття 1: Аскаридоз, ентеробіоз, трихінельоз, теніоз, теніаринхоз, опісторхоз • Питання до заняття 1: Які ключові морфологічні та біологічні відмінності між нематодами, цестодами та трематодами визначають вибір діагностичної та лікувальної тактики? • Питання до заняття 1: Яке клінічне значення має диференціація міграційної (синдром Леффлера, еозинофілія) та кишкової фаз аскаридозу? • Питання до заняття 1: Який алгоритм вибору лабораторних методів (нативний мазок, методи збагачення, Parasep, серологія) при підозрі на кишкові та позакишкові гельмінтози? • Питання до заняття 1: Як диференціювати теніоз та теніаринхоз за клінічними проявами та епідеміологічними даними? Які ризики та діагностичні підходи при цистицеркозі? • Питання до заняття 1: Який патогенез основних клінічних синдромів при трихінельозі (набряки повік, міалгії, еозинофілія) та опісторхозі (холангіт, панкреатит)? • Питання до заняття 1: Які механізми дії основних антигельмінтних препаратів (альбендазол, мебендазол, празиквантел) та як вони корелюють із класом гельмінта? • Питання до заняття 1: Які критерії ефективності дегельмінтизації, зокрема при цестодозах, та як уникнути неповного лікування, залишивши сколекс? • Питання до заняття 1: Які сучасні підходи до лікування та профілактики гельмінтозів у вагітних згідно з міжнародними рекомендаціями (FDA, WHO)? • 01:46:16 • Конспект до заняття 1 • Клінічні задачі до заняття 1 • Заняття 2: Стронгілоїдоз, токсокароз, дирофіляріоз, гіменолепідоз, дифілоботріоз, ехінококоз • Питання до заняття 2: Які патогенетичні механізми лежать в основі клінічних проявів стронгілоїдозу, токсокарозу, дирофіляріозу, гіменолепідозу, дифілоботріозу та ехінококозу? • Питання до заняття 2: Як життєвий цикл гельмінта (наявність кишкової та міграційної фаз) впливає на вибір методу лабораторної діагностики? • Питання до заняття 2: Коли доцільно призначати серологічні тести (ІФА), а коли – мікроскопічне дослідження калу (методи Като, Бермана, Parasept)? • Питання до заняття 2: Як інтерпретувати високі рівні еозинофілії у пацієнтів з підозрою на гельмінтоз? • Питання до заняття 2: Які принципи диференційної діагностики позакишкових гельмінтозів (ехінококозу, токсокарозу, дирофіляріозу)? • Питання до заняття 2: Який механізм дії, спектр активності та критерії вибору антигельмінтних препаратів (альбендазол, мебендазол, празиквантел)? • Питання до заняття 2: Яка тактика ведення пацієнтів з ехінококовими кістами печінки та легень? • Питання до заняття 2: Як лікувати гельмінтози у вагітних та дітей, враховуючи тератогенність препаратів? • Питання до заняття 2: Чому при дифілоботріозі розвивається В12-дефіцитна анемія і яка тактика її корекції? • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Гемодинамічно значущий стеноз артерій нижніх кінцівок може тривалий час не створювати значного дискомфорту для пацієнта, поки клінічна ситуація не переходить у стадію критичної ішемії з ризиком втрати кінцівки. Ультразвукове дуплексне сканування є основним методом раннього виявлення периферичного атеросклерозу, що дає змогу своєчасно визначити показання до реваскуляризації та вплинути на прогноз пацієнта. З огляду на те, що захворювання периферичних артерій є маркером системного атеросклерозу, правильна інтерпретація результатів дослідження має принципове значення не лише для локальної тактики, а й для загального оцінювання серцево-судинного ризику. На цьому заході ви отримаєте системне розуміння сегментарної анатомії артерій нижніх кінцівок, стандартизованого алгоритму ультразвукового сканування та критеріїв гемодинамічного оцінювання стенозів, зокрема аналізу пікових швидкостей кровотоку та доплерівських спектрів. Ви розглянете складні клінічні випадки, наприклад у разі багаторівневого ураження, кальцифікації судин, цукрового діабету або прикордонних значень кісточково-плечового індексу. Також ви навчитеся правильно формувати висновок, визначати ступінь ураження і планувати подальшу тактику ведення пацієнта. Після навчання ви зможете покращити точність діагностики периферичного атеросклерозу, своєчасно направляти пацієнтів на реваскуляризацію та ефективно контролювати результати лікування. • Клінічний контекст і роль ультразвукового дуплексного сканування у разі захворювань периферичних артерій. • Анатомія артерій нижніх кінцівок. • Соноанатомія, методика проведення. Послідовність і стандартизація. Сегментарний принцип (аортоклубовий → феморо-поплітеальний → гомілковий сегменти). • Особливості нормального і патологічного кровотоку. • Кількісне оцінювання стенозу (гемодинамічне та планіметричне оцінювання). • Оклюзія. • КПІ як скринінговий показник. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть навички інтерпретації результатів загального аналізу сечі, бактеріологічного посіву та визначення чутливості до антибіотиків. Учасники навчаться проводити диференційну діагностику між циститом, пієлонефритом, уретритом і простатитом. Розглядатиметься вибір оптимальних методів інструментальної діагностики, зокрема УЗД і КТ, залежно від клінічної ситуації. Курс допоможе розробляти схеми емпіричної та етіотропної антибактеріальної терапії з урахуванням локальних даних про антибіотикорезистентність. Окрему увагу приділено веденню пацієнтів з ускладненими та рецидивуючими інфекціями сечовивідних шляхів, застосуванню сучасних клінічних протоколів і настанов EAU та AUA, а також алгоритмізації ведення пацієнтів на різних етапах надання медичної допомоги. Програма заходу • Заняття — 02:26:54 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Знайти підхід до різних пацієнтів і водночас дотримуватися професійної етики — щоденне завдання медичного працівника. У спілкуванні важливо враховувати потреби й реакції людини, зберігати повагу та професійні межі. Захід присвячений етиці та комунікації в медичній практиці. Поговоримо про основи етичної взаємодії з пацієнтами, особливості спілкування з різними людьми та етичні дилеми, які виникають у роботі медичних працівників. Це нагода приділити увагу тій частині щоденної практики, від якої значною мірою залежить довіра пацієнта: як ми слухаємо, пояснюємо та реагуємо. Програма • Базова професійна етика медичного працівника. • Етична комунікація з пацієнтом. • Типи пацієнтів та особливості спілкування з ними. • Етичні дилеми в медичній практиці і їх вирішення. • Чек-листи етичної поведінки для медичного працівника.

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Інтерпретація показників загального аналізу крові та специфічних лабораторних маркерів (феритин, трансферин, вітамін B12, фолієва кислота) для верифікації типу анемії. 2. Проведення диференційної діагностики між залізодефіцитною анемією, анемією хронічних захворювань, B12- та фолієводефіцитною анемією. 3. Розробка алгоритму діагностичного пошуку при анеміях невстановленого генезу. 4. Вибір оптимальної тактики лікування залізодефіцитної анемії: критерії для призначення пероральних та парентеральних препаратів заліза. 5. Володіння принципами терапії анемії хронічних захворювань, включаючи застосування стимуляторів еритропоезу. 6. Моніторинг ефективності та безпечності терапії, критерії досягнення цільових рівнів гемоглобіну та феритину. 7. Ідентифікація “червоних прапорців” при анемічному синдромі, що вимагають негайного дообстеження та консультації гематолога. 8. Корекція анемії у пацієнтів з коморбідною патологією (ХХН, СН, онкологічні захворювання). Програма заходу • Заняття №1 Алгоритми діагностики та лікування залізодефіцитного стану та анемії • Які сучасні лабораторні маркери є найбільш інформативними для діагностики латентного дефіциту заліза та ЗДА? • Як інтерпретувати рівень феритину у пацієнтів із супутніми запальними процесами або патологією печінки? • Які абсолютні та відносні показання до призначення парентеральних препаратів заліза? • Які переваги та недоліки різних хімічних форм пероральних препаратів заліза? • Яка оптимальна тактика ведення пацієнток із ЗДА під час вагітності та в післяпологовому періоді? • Як проводити диференційну діагностику мікроцитарних гіпохромних анемій? • Які критерії свідчать про адекватну відповідь на терапію препаратами заліза та яка тривалість лікування? • Які особливості лікування ЗДА у пацієнтів з хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту? • Які сучасні лабораторні маркери є ключовими для диференційної діагностики анемій? • Як інтерпретувати показники феритину в умовах системного запалення? • Анемія хронічних захворювань vs. залізодефіцитна анемія: клініко-лабораторні паралелі та відмінності. • Який патогенетичний механізм лежить в основі функціонального дефіциту заліза? • Які критерії вибору препарату заліза (пероральний vs. парентеральний) та оптимальні схеми дозування? • Чи існують абсолютні та відносні протипоказання до призначення еритропоез-стимулюючих препаратів? • Яка тактика ведення пацієнтів з рефрактерною до лікування залізодефіцитною анемією? • У яких клінічних ситуаціях показано визначення рівня вітаміну В12 та фолієвої кислоти як скринінговий тест? • Які особливості діагностики та лікування анемії у пацієнтів похилого віку з поліморбідністю? • Заняття: Алгоритми діагностики та лікування залізодефіцитного стану та анемії • Заняття 1: Алгоритми діагностики та лікування залізодефіцитного стану та анемії • 23:37 • Конспект до заняття: Алгоритми діагностики та лікування залізодефіцитного стану та анемії • Клінічні задачі до заняття: Алгоритми діагностики та лікування залізодефіцитного стану та анемії • Конспект до заняття: Таємниці анемії: ключі до ефективного розпізнавання та лікування найпоширенішого ускладнення в клінічній практиці • Клінічні задачі до заняття: Таємниці анемії: ключі до ефективного розпізнавання та лікування найпоширенішого ускладнення в клінічній практиці • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Окрім анестезії та оперативного втручання, в операційній можуть виникати різноманітні несподівані ситуації: ускладнення анестезії, операції, загострення супутніх захворювань або вплив обтяжуючих зовнішніх факторів. Про всі ці непередбачувані випадки, з якими може зіткнутися навіть досвідчений анестезіолог, ми і будемо говорити на даному курсі. Курс забезпечить вас практичними знаннями для швидкого реагування на будь-які несподіванки під час операційної практики. Навчання у власному темпі у зручний час, доступ до лекцій протягом 1 року, додаткові навчальні матеріали та сертифікат із балами БПР. Бали БПР можуть отримати лікарі за спеціальностями: Анестезіологія, Дитяча анестезіологія, Медицина невідкладних станів, Ортопедія і травматологія, Хірургія, Нейрохірургія, Акушерство і гінекологія, Онкохірургія. Програма заходу • Лекція 1. Складні дихальні шляхи. Бути готовим та зробити все вчасно • Лекція 2. Найбільш поширені невідкладні стани в операційній - менеджмент з боку анестезіолога • Лекція 3. Анестезія у вагітних • Лекція 4. Токсична дія місцевих анестетиків • Лекція 5. Наслідки спінального блоку • Лекція 6. Ускладнення нейроаксіальних методик знеболення • Лекція 7. Найпоширеніші ускладнення регіонарної анестезії Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Дистанційний електронний курс з доступом до матеріалів у зручний для вас час. Зареєстровано в Центрі якості освіти МОЗ України за номером 1030603 — напрямок «порядок проведення та документування результатів медичного обстеження». Сертифікат підтверджує успішне проходження навчання. Вид заходу в сертифікаті — «Електронний навчальний курс». Для лікарів і фахівців у сфері охорони здоров’я, зокрема спеціалістів із загальної практики — сімейної медицини, внутрішніх хвороб, нефрології, педіатрії, урології, хірургії, ультразвукової та функціональної діагностики, а також медсестринських спеціальностей. Доступні способи реєстрації: онлайн на сайті або за реквізитами. Програма заходу • 1. Відеолекція • Нормальна ультразвукова анатомія нирок та методика ультразвукового дослідження • Роль ультразвукового дослідження в діагностиці дифузних та запальних захворювань нирок • Основні ультразвукові синдроми при дифузних захворюваннях нирок • УЗД гострого та хронічного гломерулонефриту • УЗД нефропатій та хронічної хвороби нирок • УЗД гострого та хронічного пієлонефриту • УЗД ускладнень запальних захворювань нирок • Диференційна діагностика дифузних захворювань паренхіми нирок • 2. Підсумкове тестування • Перевірка засвоєння навчального матеріалу. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть навички інтерпретації результатів молекулярної алергодіагностики з розрізненням мажорних і мінорних алергенних компонентів. У програмі передбачено опанування диференційної діагностики між справжньою полісенсибілізацією та перехресною реактивністю на основі профілю сенсибілізації до білкових родин. Розглядається стратифікація ризиків розвитку системних анафілактичних реакцій залежно від специфічних молекул, зокрема LTP, PR-10 і профілінів. Учасники навчаться обґрунтовувати вибір пацієнтів для проведення алерген-специфічної імунотерапії на основі виявлення сенсибілізації до мажорних алергенів. Окрему увагу приділено розробленню індивідуалізованих дієтичних рекомендацій для пацієнтів із харчовою алергією з урахуванням термостабільності алергенних компонентів, а також формуванню раціонального алгоритму обстеження пацієнта з алергологічним анамнезом на первинній ланці. Питання, що розглядаються: клінічні сценарії для призначення компонентної алергодіагностики на первинній ланці; розмежування справжньої сенсибілізації до пилку та перехресної реактивності на харчові продукти; значення одночасної сенсибілізації до профілінів і полікальцинів; клінічне значення сенсибілізації до білків-переносників ліпідів; вплив результатів компонентної діагностики на вибір препарату для АСІТ і прогноз її ефективності; молекулярні компоненти, асоційовані з високим ризиком системних реакцій при харчовій алергії; інтерпретація результатів при негативному шкірному прик-тесті та позитивних sIgE до специфічних компонентів; роль компонентної діагностики у веденні пацієнтів із синдромом «пилок-їжа». Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Оцінка серцево-судинних факторів ризику когнітивних порушень у пацієнтів з артеріальною гіпертензією. 2. Застосування валідних скринінгових шкал для раннього виявлення когнітивної дисфункції. 3. Вибір антигіпертензивної терапії з урахуванням її впливу на церебральну гемодинаміку та когнітивний резерв. 4. Розробка комплексних планів ведення пацієнтів на основі принципів кардіо-неврологічної взаємодії. 5. Інтерпретація даних нейровізуалізації (МРТ, КТ) в контексті гіпертензивної енцефалопатії. 6. Обґрунтування та призначення стратегій немедикаментозної нейропротекції. Питання, що розглядаються: Які патофізіологічні механізми лежать в основі зв’язку між артеріальною гіпертензією та розвитком когнітивних порушень? Які цільові рівні артеріального тиску є оптимальними для збереження когнітивних функцій у різних вікових групах? Які класи антигіпертензивних препаратів демонструють доведені нейропротекторні властивості? Як клінічно диференціювати судинну когнітивну дисфункцію від нейродегенеративних захворювань? Які сучасні алгоритми спільного ведення пацієнтів кардіологом та неврологом? Яка роль церебральних мікрокрововиливів та гіперінтенсивності білої речовини у пацієнтів з гіпертензією? Які критерії для направлення пацієнта з АГ на консультацію до невролога? Програма заходу • Відеозаняття — 36:59 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Чи завжди вам вдається брати під контроль резистентну гіпертензію? Резистентна артеріальна гіпертензія часто маскується під псевдорезистентну або поєднану патологію. Через помилки в діагностиці ураження органів-мішеней прогресують значно швидше. Такі хибні рішення є причиною втрати довіри пацієнта і зниження прихильності до лікування. На цьому заході ви дізнаєтеся про сучасні алгоритми визначення істинної та псевдорезистентної гіпертензії. Ви навчитесь аналізувати добовий моніторинг АТ, виявляти вторинні причини гіпертензії та оптимізувати комбінацію лікарських засобів. Після навчання ви будете впевнено диференціювати типи резистентної гіпертензії, ефективно коригувати терапію та використовувати сучасні інструменти моніторингу для підвищення ефективності лікування. • Резистентна гіпертензія: сучасне визначення, критерії діагностики, диференціація з псевдорезистентністю. • Алгоритм перевірки терапевтичної прихильності та якості домашнього моніторування. • Роль вторинних причин: коли варто запідозрити ендокринну чи реноваскулярну етіологію. • Оптимізація медикаментозної терапії: крок за кроком. • Фенотипи пацієнтів з резистентною гіпертензією. • Нефармакологічні й інтегративні підходи. • Нові технології моніторингу та digital-підходи. • Відповіді на запитання учасників, обговорення клінічних випадків.

Анестезія поза операційною (NORA) – одна з найбільш недооцінених зон ризику в сучасній анестезіології. В умовах МРТ, КТ, ендоскопії та інтервенційних процедур частіше трапляються апное, гіпоксія та критичні інциденти, оскільки стандартні підходи до моніторингу, безпеки й готовності до реанімації застосовуються фрагментарно або формально. Навіть рутинна седація може швидко перейти у загрозливий стан, якщо не приділяти достатньої уваги логістиці й не дотримуватися правил. На цьому заході ви отримаєте системне розуміння ризиків NORA та практичні знання, необхідні для безпечного анестезіологічного супроводу поза операційною. Ви розглянете сучасні стандарти моніторингу з акцентом на обов’язкове використання капнографії, фармакодинаміку та керованість препаратів для амбулаторної седації, а також специфіку роботи в середовищах з обмеженим доступом до пацієнта. Після навчання ви будете впевнено планувати й проводити анестезіологічні процедури поза операційною, мінімізуючи ризики для пацієнта і команди. • Епідеміологія і статистика інцидентів у NORA (Non-Operating Room Anesthesia). • Логістика, ергономіка та інженерне забезпечення місць проведення анестезіологічної процедури. • Стандарти моніторингу й обов'язкове використання капнографії. • Фармакодинаміка та керованість препаратів для амбулаторної седації. • Специфіка анестезіологічного забезпечення в кабінетах МРТ і КТ. • Особливості роботи в ендоскопії та інтервенційній кардіології. • Менеджмент критичних інцидентів та алгоритми реанімації поза операційною. • Критерії безпечного відновлення і постпроцедурного спостереження. • Юридичні аспекти й протоколювання маніпуляцій. • Розгляд клінічних кейсів. • Висновки: пріоритет безпеки над швидкістю виконання процедури. • Q&A.

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосування модифікованих критеріїв Дюка для верифікації діагнозу інфекційного ендокардиту. 2. Інтерпретація даних трансторакальної та черезстравохідної ехокардіографії для виявлення вегетацій, абсцесів та клапанної недостатності. 3. Вибір оптимальної емпіричної та етіотропної антибактеріальної терапії з урахуванням профілю чутливості збудника. 4. Стратифікація ризиків та визначення показань до ургентного та планового хірургічного втручання. 5. Ведення пацієнтів з ускладненнями: тромбоемболічними подіями, гострою серцевою недостатністю, перивальвулярними абсцесами. 6. Алгоритми діагностики та лікування пацієнтів з культура-негативним ендокардитом. 7. Застосування принципів антибіотикопрофілактики інфекційного ендокардиту у групах високого ризику. 8. Особливості менеджменту пацієнтів із протезним ендокардитом та ендокардитом, асоційованим з імплантованими електронними пристроями. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера