Заходи БПР — Медицина невідкладних станів 2026

Які сучасні критерії діагностики та класифікації гострого бронхіту в дитячому віці? Як провести 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Які сучасні критерії діагностики та класифікації гострого бронхіту в дитячому віці? Як провести диференційну діагностику між гострим бронхітом і пневмонією. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Суїцидальна поведінка є однією з найбільш недооцінених проблем у клінічній практиці, оскільки значна частина пацієнтів не звертається по спеціалізовану психіатричну допомогу і потрапляє в поле зору лікаря лише через соматичні скарги або випадкові звернення. Первинна ланка часто є єдиною точкою контакту, де ризик можна вчасно розпізнати. У 2026 році впровадження нового Стандарту медичної допомоги «Суїцидальна поведінка» (наказ МОЗ №546 від 24.04.2026) формалізувало вимоги до скринінгу, перетворивши його з клінічної інтуїції на обов’язковий компонент медичної допомоги. На цьому заході ви розглянете практичний алгоритм дій лікаря відповідно до оновленого Стандарту: від моменту первинного контакту до проведення скринінгу, комплексної оцінки ризику та формування індивідуального плану безпеки. Ви розберете критерії, за якими визначається необхідність скринінгу, структура оцінки після позитивного результату, принципи взаємодії з пацієнтом і його оточенням, а також підходи до маршрутизації в межах системи охорони здоров’я. Після навчання ви зможете виявляти ознаки суїцидального ризику незалежно від первинної скарги пацієнта, проводити структурований скринінг згідно з новим Стандартом, формувати індивідуальний план безпеки та приймати рішення щодо подальшої маршрутизації. • Вступ • Актуальність теми. Чому скринінг суїцидальної поведінки — завдання не тільки психіатра, а кожного лікаря первинної ланки. Огляд нового Стандарту МОЗ (наказ № 546 від 24.04.2026). • Що таке суїцидальна поведінка: визначення та коди • Визначення ВООЗ: суїцидальні думки (ідеї), плани, спроби самогубства та самогубство. Кодування за НК 025:2021 (Х60-Х84). Чому це не один стан, а спектр. • Хто і де має проводити скринінг • Первинна медична допомога, спеціалізована психіатрична допомога, невідкладна допомога — три точки контакту. Які ознаки є показанням до скринінгу: виражений емоційний дистрес, безнадія, хронічний біль, психічні та поведінкові розлади. • Клінічний приклад: пацієнт із хронічним болем на прийомі у терапевта • Розбір ситуації, коли соматична скарга маскує суїцидальний ризик; яке питання лікар повинен задати, але часто не задає. • Комплексна оцінка після позитивного скринінгу • Що входить в оцінку: психосоціальний статус, психічна коморбідність, соціальна ситуація, соматичний стан. Чому оцінка кожної спроби проводиться окремо. • Індивідуальний план безпеки • Структура плану: поточний стан, фактори ризику, захисні фактори, потреба в подальшому супроводі. Практичні приклади формулювань для плану. • Підходи до лікування та супровід • Комбінований підхід: фармакологічні й нефармакологічні методи. Повторна оцінка стану при зміні формату лікування (наприклад, виписка зі стаціонару). Залучення близького оточення з урахуванням конфіденційності. • Обговорення клінічного випадку та відповіді на запитання • Розбір кейсу від первинного контакту до складання плану безпеки; типові помилки маршрутизації. • Рефлексія та підведення підсумків • Ключові кроки алгоритму: скринінг → комплексна оцінка → план безпеки → лікування і супровід. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосування фундаментальних знань з нейроанатомії та нейрофізіології для інтерпретації клінічної картини. 2. Проведення диференційної діагностики між ураженнями центральної, периферичної та вегетативної нервової системи. 3. Алгоритмізація процесу визначення рівня ураження: від кори головного мозку до периферичного нерва та м’яза. 4. Розпізнавання та топічна інтерпретація ключових неврологічних синдромів (пірамідного, екстрапірамідного, мозочкового, сенсорних розладів). 5. Визначення локалізації ураження в стовбурі головного мозку на основі аналізу альтернуючих синдромів. 6. Топічна діагностика патологічних процесів на рівні спинного мозку (синдроми повного та часткового поперечного ураження, ураження передніх рогів). 7. Диференціація мононевропатій, поліневропатій, плексопатій та радикулопатій. 8. Формування діагностичної гіпотези для цілеспрямованого призначення параклінічних обстежень (МРТ, КТ, ЕНМГ). Питання, що розглядаються: Який алгоритм диференціації центрального та периферичного рухового нейрона? Як клінічно встановити рівень ураження стовбура головного мозку (середній мозок, міст, довгастий мозок)? Які клінічні ознаки дозволяють запідозрити ураження на рівні мозочка та його провідних шляхів? Як провести топічну діагностику сенсорних розладів (корковий, провідниковий, сегментарний, периферичний типи)? На основі яких симптомів проводиться диференційна діагностика уражень спинного мозку по поперечнику та поздовжнику? Які особливості клінічної картини уражень кінського хвоста (cauda equina) та мозкового конуса (conus medullaris)? Як, спираючись на клініку, відрізнити ураження плечового сплетення від корінцевого синдрому шийного рівня? Яка роль аналізу вищих мозкових функцій (афазія, апраксія, агнозія) в топічній діагностиці уражень кори головного мозку? Програма заходу • Тривалість заняття: 35:50 Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Дисфункція скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС) – це комплексне порушення, яке може суттєво впливати на якість життя пацієнта. За даними метааналізу, опублікованого в Journal of Clinical Medicine у 2024 році, загальна поширеність дисфункцій СНЩС у дорослих становить близько 34%, з найвищими показниками в Південній Америці (47%), Азії (33%), Європі (29%) та Північній Америці (26%). Ці порушення проявляються болем у щелепі, обмеженням рухливості, клацанням під час відкривання рота, головними болями та болем у вусі. Симптоми розладів СНЩС можуть маскуватись під інші захворювання, що ускладнює діагностику й може призвести до неправильного лікування. Особливо важливо брати до уваги ці аспекти під час диференціальної діагностики болю в ділянці обличчя, скроні, привушної та завушної зон. Зважаючи на значну поширеність та потенційні ускладнення, знання про дисфункцію СНЩС є важливими для лікарів різних спеціальностей. Своєчасна діагностика і правильне лікування можуть запобігти хронізації процесу та незворотним наслідкам для пацієнта. Навчальний захід «УЗД скронево-нижньощелепних суглобів та жувальних м’язів» буде присвячений вивченню УЗ-анатомії СНЩС, жувальних м’язів та прилеглих м’яких тканин. Буде приділено увагу біомеханіці жувального апарату. У фокусі – розгляд запальних і дегенеративних змін суглобів, а також характерних динамічних порушень. • Анатомія скронево-нижньощелепних суглобів • Анатомія та біомеханіка жувальних м’язів • Анатомія прилеглих м’яких тканин • Нормальна УЗ-анатомія скронево-нижньощелепних суглобів та динаміка • Патологічні зміни (запальні й дегенеративні зміни скронево-нижньощелепних суглобів) • Динамічні порушення скронево-нижньощелепних суглобів • Порушення функції жувальних м’язів • Відповіді на запитання учасників

Курс БПР присвячений застосуванню технік когнітивно-поведінкової психотерапії в медичній практиці. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники оволодіють техніками діагностики та концептуалізації клінічних випадків у рамках моделі КПТ, навчаться ідентифікувати й класифікувати когнітивні спотворення у пацієнтів із соматичною патологією та застосовувати техніку Сократівського діалогу для корекції дезадаптивних переконань. Програма охоплює протоколи поведінкової активації, структуровану психоедукацію, алгоритми роботи з тривогою про здоров’я та больовою поведінкою, формування терапевтичного альянсу, підвищення комплаєнсу, а також техніки усвідомленості для управління стресом та хронічним болем. Програма заходу • Заняття №1 • Як клінічно розмежувати раціональне занепокоєння щодо симптомів та патологічну тривогу про здоров’я? • Які «червоні прапорці» вказують на необхідність консультації психіатра? • Як інтегрувати когнітивну модель (модель ABC) в обмежений час клінічного прийому? • Які техніки КПТ є доказово ефективними для менеджменту хронічних больових синдромів? • Який алгоритм дій при роботі з пацієнтом, що катастрофізує побічні ефекти фармакотерапії? • Як використовувати техніки поведінкової активації для пацієнтів з астенією та депресивними симптомами? • Як коректно формулювати Сократівські питання, щоб не викликати у пацієнта відчуття знецінення його скарг? • Які валідизовані скринінгові шкали для виявлення тривоги та депресії можна використовувати на соматичному прийомі? • Заняття №2 • Яка доказова база ефективності КПТ при основних нозологіях: великому депресивному розладі, генералізованому тривожному розладі, ПТСР, обсесивно-компульсивному розладі? • Які ключові диференційні критерії КПТ порівняно з іншими психотерапевтичними напрямами? • Як проводити клінічну концептуалізацію випадку в рамках КПТ-моделі? • Які показання та протипоказання до застосування КПТ? • Як інтегрувати КПТ з фармакотерапією: принципи комбінованого лікування? • Які алгоритми роботи з терапевтичним опором та низьким комплаєнсом пацієнта? • Як адаптувати техніки КПТ для пацієнтів з коморбідною соматичною патологією? • Які методики КПТ є ефективними для профілактики рецидивів психічних розладів? • 02:13:46 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Періопераційні невідкладні стани вимагають миттєвої реакції та впевненого прийняття рішень. В операційній можуть трапитися серцево-судинні та респіраторні катастрофи, які визначають перебіг операції та виживання пацієнта. Зупинка кровообігу, масивна кровотеча, анафілаксія, складна вентиляція або раптові аритмії потребують швидкого виявлення та дій за алгоритмом. Цей 2-денний захід сфокусований на повному спектрі періопераційних невідкладних станів, з якими анестезіолог може зіткнутися в операційній. Ви розглянете алгоритмічне ведення серцево-судинних і респіраторних критичних подій, особливості серцево-легеневої реанімації в різних клінічних сценаріях, а також стани, як-от системна токсичність місцевих анестетиків, злоякісна гіпертермія, тотальний спінальний блок, гіперкаліємія та післяпологова кровотеча. Ви дізнаєтеся не тільки про ведення цих станів, а й про їхню профілактику, стратифікацію ризиків та планування анестезіологічної тактики. Після навчання ви зможете приймати важливі рішення під тиском часу та координувати команду в умовах невідкладного стану. • Періопераційні серцево-судинні невідкладні стани • Зупинка кровообігу (СЛР у дорослих) • Інтраопераційний інфаркт міокарда • Інтраопераційний ішемічний або геморагічний інсульт • Масивна інтраопераційна кровотеча • Анафілактичний шок • Інтраопераційні емболії • Періопераційні респіраторні невідкладні стани • Складна вентиляція • Непередбачувана складна інтубація • Алгоритм дій у разі can’t intubate – can’t ventilate • Ларингоспазм • Бронхоспазм • Стани з різким підвищенням тиску в дихальних шляхах • Аспірація шлункового вмісту • Q&A-сесія • Специфічні критичні стани в операційній • Тотальний спінальний блок • Системна токсичність місцевих анестетиків (LAST) • Злоякісна гіпертермія • Гіперкаліємія як причина фатальних аритмій • Післяпологова й атонічна маткова кровотеча • Серцево-легенева реанімація в педіатрії • Передопераційна профілактика інтраопераційних критичних подій • Стратифікація ризиків пацієнта • Планування анестезіологічної тактики • Підготовка до технічних ускладнень • Check-list-підхід і командна взаємодія • Q&A-сесія

Під час масового інциденту система охорони здоров’я починає працювати на повну силу. В цей момент видно, хто вміє приймати рішення швидко і структуровано, а кому бракує впевненості. Ситуації MASCAL визначають якість підготовки всієї команди, коли постраждалих більше, ніж доступних рук, часу й ресурсів. Важливо розуміти логіку тріажу та довести алгоритми дій до автоматизму. На цьому заході ви дізнаєтесь, як відрізняється сортування у разі буденних інцидентів, стихійних лих, радіаційних, біологічних, хімічних подій та у бойовому середовищі. Ви побачите, як працює взаємодія в роботі передової команди і що має бути в плані ліквідації масштабної події. Крім цього, ви пройдете тренінг з документування, комунікації та ведення пацієнтів у складних сценаріях. Після проходження навчання ви будете працювати впевненіше у разі масових інцидентів, зможете отримати максимальний результат в умовах дефіциту ресурсів та приймати правильні рішення без затримок. • Поняття масових втрат і MASCAL • Визначення подій з великою кількістю постраждалих. • Особливості роботи при MASCAL: дефіцит ресурсів, швидкість, пріоритизація. • Порівняння звичайного інциденту, надзвичайної події та бойового середовища. • Історичний розвиток сортування • Види сортування та їхні особливості • Щоденне. • У разі нещасних випадків. • У разі стихійних лих. • Військове/тактичне. • У разі особливих випадків (CBRN – хімічні, біологічні, радіаційні події). • Чому парадигма змінюється залежно від рівня навантаження системи. • Помилки сортування: недооцінення та надмірне сортування • Категорії сортування • Основні принципи ефективного сортування • Тріаж – динамічний процес. • Постійне переоцінювання пацієнтів. • Спрощені алгоритми і протоколи. • Прийняття складних рішень в умовах дефіциту ресурсів. • Важливість командної роботи. • Планування ліквідації масштабної події (MCI Planning) • Чому планування критичне. • Структура плану надзвичайних ситуацій. • Робота передової команди та Casualty Collection Point (CCP) • Менеджмент пацієнтів та документування • Ідентифікація та облік постраждалих. • Тріажні картки, фото, реєстрація. • Збереження даних та конфіденційність. • Комунікація з лікарнею, диспетчерськими службами. • Розгляд практичних кейсів • Q&A-сесія

Електронний навчальний курс присвячений одному з базових та водночас надзвичайно інформативних методів оцінки нирок, сечоводів, сечового міхура та передміхурової залози у щоденній клінічній практиці. УЗД дозволяє швидко оцінити анатомію, структуру органів, наявність обструкції, конкрементів, запальних змін, об’ємних утворень та ознак порушення сечовиділення. Учасники отримають чіткий алгоритм УЗД-оцінки нирок: нормальна анатомія, розміри, ехоструктура, чашково-мискова система. У програмі розглядаються найпоширеніші патології нирок: камені, гідронефроз, аномалії розвитку, утворення та запальні зміни. Учасники розберуть, коли і як доцільно шукати сечовід та які УЗ-ознаки можуть вказувати на його патологію. Окрему увагу буде приділено системному підходу до УЗД сечового міхура: анатомії, наповненню, стінці, вмісту та залишковій сечі. Розглядатимуться диференційні ознаки каменів, утворень сечового міхура, змін при гематурії та вроджених аномалій. Учасники зрозуміють роль УЗД передміхурової залози з точки зору порушень сечовиділення та отримають практичні критерії для формування зрозумілого і клінічно корисного УЗ-висновку. Матеріали допоможуть побачити, як результати УЗД впливають на подальшу тактику ведення пацієнта. Теми «тут і зараз», доказові знання, стислий і структурований формат до 2 годин, перевірені експерти та онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Незалежно від профілю операційної пацієнти із супутньою респіраторною патологією можуть зустрітися будь-де. Сонне апное, ХОЗЛ, рестрикції, післятрансплантаційні складності завжди створюють додаткові ризики. Респіраторні ускладнення – одна з головних причин критичних ситуацій в операційній, а нові технології (HFNO, NIV, протективна вентиляція) дають змогу легко контролювати те, що раніше здавалося некерованим. На цьому заході ви навчитеся передбачати ускладнення легеневої патології під час анестезії та своєчасно реагувати на них. Ви зможете оцінювати різні типи порушень, планувати індукцію та екстубацію, застосовувати HFNO та NIV і підбирати режими вентиляції під конкретну патологію. Після навчання кожен ваш наркоз при супутній легеневій патології стане контрольованим і прогнозованим. • Вступ та актуальність • Основні ризики, частота респіраторних патологій, цілі періопераційної оптимізації. • Розлади дихання, пов’язані зі сном • Обструктивне апное сну, центральне апное сну, синдроми гіповентиляції: оцінювання, основні ризики, передопераційна підготовка, тактика безпечної індукції та післяопераційного ведення. • Обструктивні захворювання дихальних шляхів • ГРВІ, астма, ХОЗЛ, рідкісні обструкції: діагностика, стратифікація ризиків, оптимізація, вентиляційні стратегії. • Рестриктивні розлади • Гострі та хронічні внутрішні рестрикції (набряк, ГРДС, інтерстиціальні хвороби), зовнішні рестрикції (ожиріння, деформації грудної клітки): оцінювання, протективна вентиляція, рекрутмент, контроль газообміну. • Пацієнт після трансплантації легень • Особливості імуносупресії, вентиляційні ризики, тактика інтра- та післяопераційного менеджменту. • Інтегровані стратегії респіраторної підтримки • HFNO, NIV, CPAP, вибір режимів ШВЛ відповідно до типу порушення, контроль drive pressure та комплаєнсу. • Підсумки, рекомендації, розбір клінічних кейсів • Алгоритми оцінювання, чек-листи безпечної індукції та вентиляції. • Q&A

1. Відеолекція Гемокультури в практиці бактеріолога: Визначення поняття "гемокультури" Основні різновиди флаконів для гемокультивування
 Автоматизація гемокультивування
 Алгоритм коректного забору біоматеріалу в флакони
 Інтерферуючі фактори в процесі гемокультивування
 Способи ідентифікації позитивних зразків
 Як уникнути контамінації гемокультур 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Патологічні зміни в ділянці шиї та обличчя можуть зовні виглядати однаково, але їхня етіологія і тактика лікування принципово різні. Знання анатомії, розуміння типових запальних процесів та об’ємних утворень дозволяє лікарю швидко диференціювати стан, вчасно виявити небезпечні зміни та спрямувати пацієнта на правильне лікування. На заході ви дізнаєтесь, як правильно оцінювати запальні та обструктивні процеси у слинних залозах, виявляти та диференціювати об’ємні утворення шкіри та підшкірної клітковини, оцінювати зміни лімфатичних вузлів і приймати обґрунтовані рішення навіть у складних клінічних випадках. Ви навчитесь уникати діагностичних помилок і вибирати оптимальний обсяг обстежень та лікування. Після лекції ви зможете впевнено вести пацієнтів із набряками, болем, ущільненнями чи новоутвореннями в ділянці шиї та обличчя. • Анатомія шиї та обличчя. • Анатомічні особливості поверхневих органів (слинні залози та лімфатичні вузли). • Запальні процеси, об'ємні утворення шкіри та ПЖК. • Запальна й обструктивна патологія слинних залоз. • Вибрані питання утворів слинних залоз. • Реактивні й запальні зміни лімфатичних вузлів голови та шиї. • Відповіді на запитання учасників.

1. Відеолекція Пенсійне забезпечення медиків загальні положення та проблемні питання 2. Відеолекція Пільгова пенсія для медичних працівників: умови призначення, розрахунок та перерахунок 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Від професіоналізму рентгенолаборанта залежить якість та інформативність рентгенологічного дослідження. Уміння правильно обрати укладку, зважаючи на клінічне завдання, та чітко позиціонувати пацієнта – важливі навички, особливо під час обстеження складних анатомічних структур, як-от турецьке сідло чи приносові пазухи. Дослідження показують, що помилки у позиціонуванні можуть знизити діагностичну цінність знімка до 30% (Journal of Radiologic Technology, 2018). Тому, рентгенолаборант – це не просто технічний виконавець, а кваліфікований фахівець, який повинен досконало орієнтуватися в анатомії, проєкціях та клінічних показаннях, щоб забезпечити точну візуалізацію та допомогти лікарю у встановленні діагнозу. Навчальний майстер-клас «Рентгенологічна діагностика черепа для рентгенолаборантів» буде присвячений вивченню факторів, які впливають на якість та інформативність рентгенограми черепа з акцентом на особливості її проведення у нормі та при патологіях. Учасники детально розглянуть рентген-анатомію і топографічні орієнтири, необхідні для точної діагностики. Значна увага приділятиметься стандартним і спеціалізованим методам укладок для візуалізації різних структур черепа: від візуалізації турецького сідла до правильної проєкції для обстеження скроневих кісток. Окремий блок буде присвячений рентген-діагностиці невідкладних станів і типовим помилкам під час укладки. • Основні аспекти, що впливають на якість та інформативність рентгенограми: організація і методи проведення, особливості й умови виконання рентген-досліджень у нормі, за наявності травматичних пошкоджень та інших патологічних станів черепа. • Рентген-анатомія і топографічні орієнтири під час діагностики черепа в практиці рентгенолаборанта. • Стандартні та спеціалізовані методи рентген-укладок у разі травматичних та нетравматичних станів задля виявлення можливих патологій: • кісток мозкового черепа (спеціальні укладки за Тауном, Кодвелом, Хаасом; рентгенограма турецького сідла); • кісток лицевого черепа (очниці, кістки носа, зорові отвори, вилична дуга, нижня щелепа, скронево-нижньощелепні суглоби); • приносових пазух; • соскоподібного відростка; • скроневої кістки. • Невідкладна рентген-діагностика у разі травматичних пошкоджень. Правильний вибір рентген-укладки відповідно до стану пацієнта й підозри на відповідну патологію. Загальні положення та можливі причини помилок під час виконання рентген-укладок. • Порівняння норма/патологія • Відповіді на запитання

УЗД часто стає першим методом, який дозволяє виявити новоутворення нирок, сечового міхура чи передміхурової залози. Правильна інтерпретація ультразвукових знахідок визначає подальшу тактику: коли достатньо динамічного спостереження, коли необхідне дообстеження, а коли пацієнта слід невідкладно направити до онкоуролога. Недостатнє знання ультразвукової семіотики, можливостей доплерографії, еластографії, CEUS, мультипараметричного УЗД та сучасних підходів до оцінки утворень може призводити до пропуску злоякісних процесів, неправильної інтерпретації кістозних і солідних змін, необґрунтованих інвазивних втручань або, навпаки, небезпечного відтермінування лікування. На цьому заході ви навчитеся впевнено оцінювати ультразвукові ознаки найпоширеніших онкоурологічних захворювань, проводити диференційну діагностику утворень нирок, сечового міхура та передміхурової залози, інтерпретувати складні клінічні випадки та визначати подальший маршрут пацієнта. Ви розберете практичні можливості CEUS, еластографії, мультипараметричного УЗД і Fusion-біопсії, дізнаєтеся, коли використовувати додаткові методи візуалізації, як оцінювати результати лікування та уникати типових діагностичних помилок. Після навчання ви зможете обґрунтовано оцінювати утворення нирок, визначати ультразвукові ознаки злоякісного потенціалу, правильно оцінювати внутрішньоміхурові утворення й зміни передміхурової залози, співставляти результати УЗД із даними mpMRI та лабораторних досліджень, а також приймати обґрунтовані рішення щодо подальшого обстеження, біопсії, направлення до профільного спеціаліста або динамічного спостереження. • Роль ультразвукової діагностики в сучасній онкоурології. Можливості та обмеження методу при виявленні пухлин нирок, сечового міхура та передміхурової залози. • Ультразвукова семіотика пухлин нирок: солідні та кістозні утворення, ангіоміоліпоми, складні кісти, ознаки злоякісного потенціалу. • Диференціальна діагностика фокальних утворень нирок: пухлина, кіста, псевдопухлина, запальні зміни, післяопераційні зміни. • Можливості доплерографії, еластографії та CEUS у характеристиці ниркових утворень. УЗ-навігація біопсії пухлин нирки. • Ультразвукова діагностика пухлин сечового міхура: папілярні утворення, інфільтративні зміни стінки, пухлини в ділянці трикутника та шийки сечового міхура. • Диференціальна діагностика внутрішньоміхурових утворень: пухлина, згусток крові, камінь, запальні та післяопераційні зміни. • Ультразвукова оцінка передміхурової залози при підозрі на онкопроцес: периферична та транзиторна зони, підозрілі вогнищеві зміни, ознаки екстракапсулярного поширення. • Мультипараметричне УЗД простати: B-mode, доплерографія, еластографія, 3D-реконструкція. Кореляція УЗД з mpMRI та PI-RADS. • MRI/US Fusion-біопсія передміхурової залози: принципи, показання, технічні особливості, типові помилки та клінічне значення. • УЗ-контроль після оперативного, променевого та малоінвазивного лікування онкоурологічних захворювань. • Розгляд клінічних кейсів пухлин нирок, сечового міхура та простати з демонстрацією ультразвукових зображень. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Ультразвукова візуалізація молочних залоз у період вагітності й лактації – це окрема діагностична категорія, що потребує чіткого розуміння фізіологічних змін тканини молочної залози та їх диференціації з патологічними процесами. Під впливом гормональних змін у цей період відбувається гіперплазія залозистої тканини, зміна ехогенності, розширення протоків і посилення васкуляризації, що значно ускладнює інтерпретацію ультразвукової картини. На цьому тлі як запальні процеси, так і доброякісні чи злоякісні утворення можуть мати атипові сонографічні характеристики, через що зростає ризик діагностичних помилок. На цьому заході ви розберете особливості нормальної ультразвукової візуалізації молочних залоз у вагітних та жінок у період лактації, а також сучасні підходи до диференційної діагностики запальних, доброякісних і злоякісних процесів. Ви розглянете УЗ-ознаки післяпологового й гранульоматозного маститу, особливості візуалізації галактоцеле, лактаційної аденоми та фіброаденом із лактаційними змінами. Після навчання ви зможете правильно оцінювати ультразвукову картину молочних залоз у період вагітності й лактації, диференціювати фізіологічні зміни від патологічних та визначати показання до подальших діагностичних втручань. • Особливості нормальної УЗ-візуалізації молочних залоз під час лактації. • Запальні та інфекційні процеси в молочних залозах: • післяпологовий мастит; • гранульоматозний мастит. • Тривалий мастит, що не лікується: діагностичні пастки. • Доброякісні захворювання у період лактації та вагітності: • галактоцеле; • лактаційна аденома; • фіброаденоми: зміни, які відбуваються під час лактації. • Вагітність: асоційований рак молочної залози. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Периопераційне харчування – це запорука виживання пацієнта хірургічного профілю. За даними ESPEN, до половини хірургічних хворих мають нутритивну недостатність, і це прямо впливає на ризик ускладнень, тривалість госпіталізації та летальність. Для анестезіолога розуміння метаболічних процесів є обов’язковим, адже без цього неможливо спланувати ефективну інтенсивну терапію. Сучасний анестезіолог – це стратег команди ERAS, який керує нутритивною підтримкою від преабілітації до відновлення. На цьому майстер-класі ви навчитеся точно оцінювати функціональний стан пацієнта, прогнозувати ризики саркопенії, формувати план метаболічної стабілізації та впливати на кінцевий результат хірургічного лікування. Після навчання ви будете досконало знати сучасні рекомендації ESPEN та ERAS і зможете контролювати нутритивний статус пацієнта. Ви знатимете, коли варто починати ентеральне годування та чому «запальне голодування» – це пастка, яку потрібно залишити в минулому. • Короткий огляд актуальних гайдлайнів ESPEN (2017, 2021, 2023) • Преабілітація: підготовка до операції • Шкали оцінювання функціонального та нутритивного стану • Просте vs запальне голодування • Передопераційна підготовка (ESPEN Surgery 2017/2021) • Саркопенія, макро- й мікронутрієнти • Післяопераційне годування (ESPEN ICU 2023) • Відповіді на запитання

Онлайн курс PRO ANESTHESIA: гостре пошкодження нирок (ГПН) 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «Гостре пошкодження нирок (ГПН) — невидиме “killer complication”, яке різко підвищує рівень смертності та витрати у реанімації й періопераційній медицині. Як вчасно розпізнати ризик, знизити ймовірність розвитку ГПН та діяти відповідно до сучасних протоколів?» Під час майстер-класу ви отримаєте: чіткі алгоритми профілактики та менеджменту ГПН в операційній та у ВРІТ; розбір гемодинамічних цілей і рідинної терапії, що реально знижують ризик розвитку ГПН; апдейт з міжнародних рекомендацій KDIGO та останніх досліджень 2024–2025 років; практичні кейси й стратегії, які можна застосувати вже на наступній зміні. Якщо ви прагнете працювати за найновішими стандартами та захищати пацієнтів від одного з найнебезпечніших ускладнень — цей захід саме для вас. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Артеріальна гіпертензія під час вагітності є однією з провідних причин материнської та перинатальної захворюваності й смертності, а також важливим маркером майбутнього серцево-судинного ризику в жінки. Підвищення частоти гіпертензивних розладів асоціюється зі старшим віком вагітних, поширеністю ожиріння, метаболічного синдрому та хронічної артеріальної гіпертензії. Неправильна або несвоєчасна діагностика прееклампсії та важких форм АГ може призводити до розвитку тяжких ускладнень і значного погіршення перинатальних наслідків. На цьому заході ви розглянете принципи класифікації артеріальної гіпертензії у вагітних, навчитеся диференціювати хронічну гіпертензії, гестаційну гіпертензію та прееклампсію і засвоїте алгоритми моніторингу артеріального тиску в динаміці вагітності. Ви опануєте підходи до оцінювання материнського й фетального ризику, сучасні стратегії медикаментозної терапії, зважаючи на безпеку препаратів, тактику ведення тяжкої гіпертензії та прееклампсії, а також особливості післяпологового спостереження. Окрім цього, до вашої уваги будуть представлені реальні клінічні кейси, на основі яких проаналізуємо типові помилки лікарів у діагностиці та веденні пацієнток із гіпертензивними станами під час вагітності, а також способи їх уникнення в щоденній практиці. Після навчання ви зможете своєчасно виявляти гіпертензивні розлади вагітності, обґрунтовано обирати тактику лікування та маршрутизації пацієнтки й зменшити ризик тяжких перинатальних ускладнень. • Фізіологічні зміни серцево-судинної системи під час вагітності + класифікація АГ у вагітних • Хронічна, гестаційна гіпертензія та прееклампсія: основні відмінності • Сучасні підходи до діагностики та моніторингу АТ під час вагітності • Типові помилки у затримці діагностики АГ у вагітних на прикладі клінічного кейсу • Оцінювання материнського й фетального ризику • Медикаментозна терапія АГ у вагітних: що дозволено, а що протипоказано • Тактика ведення тяжкої артеріальної гіпертензії та прееклампсії • Післяпологове спостереження та довгостроковий серцево-судинний ризик • Вагітність як ранній маркер майбутньої серцево-судинної патології у жінки • Відповіді на запитання учасників

Кашель у дітей традиційно є однією з найчастіших причин звернення до лікарів різних спеціальностей: педіатрів, сімейних лікарів та пульмонологів. Його природа може варіюватися від абсолютно доброякісної до прояву серйозної патології, що потребує ретельного обстеження. Важливо не лише своєчасно розпізнати тривожні симптоми, а й дотримуватися обережності, щоб уникнути гіпердіагностики та непотрібних медичних втручань у разі, коли кашель не потребує активного лікування. Незважаючи на існування сучасних доказових рекомендацій, лікарі можуть відчувати труднощі в оцінюванні дитячого кашлю та виборі оптимальної тактики ведення пацієнтів. Найчастіше постають такі питання: «Де межа між фізіологічною нормою та патологією?», «Чи достатньо зібрати відповідний анамнез, чи потрібні додаткові обстеження?», «Коли дійсно є показання до призначення антибіотиків або інгаляційної терапії?». Важливо пам’ятати, що надмірне застосування ліків та необґрунтована медикалізація залишаються актуальними проблемами в практиці лікування дитячого кашлю. Навчальний майстер-клас «Кашель у дітей: від моніторингу до дії» спрямований на поглиблення знань щодо клінічно обґрунтованого підходу до оцінювання та ведення пацієнтів з кашлем відповідно до сучасних стандартів. Учасники матимуть змогу детально вивчити фізіологічні особливості кашльового рефлексу в різних вікових групах, навчаться розрізняти варіанти норми й симптоми серйозних захворювань. Особлива увага приділятиметься диференційній діагностиці, аналізу анамнезу, обґрунтуванню обстежень та інтерпретації їх результатів. В межах майстер-класу також будуть розглянуті типові клінічні помилки, важливість ефективної комунікації з батьками та практичні способи запобігання необґрунтованому призначенню медикаментів і процедур. • 1. Кашльовий рефлекс: фізіологія, вікові особливості та клінічне значення • Механізм виникнення кашлю • Анатомо-фізіологічні особливості дихальної системи у дітей • 2. Кашель як захисний механізм і як симптом патології • 3. Коли кашель не є патологією: варіанти норми та межові стани • Критерії для спостереження без втручання • 4. Етіологічна мозаїка кашлю: диференціальна діагностика відповідно до анамнезу та клініки • Гострі респіраторні захворювання з ураженням верхніх та нижніх дихальних шляхів • Кашель при глистяній інвазії, алергічних станах, ГЕРХ • Поведінковий (психогенний) кашель • 5. Алгоритм діагностичного пошуку в разі кашлю у дітей • Оцінювання анамнезу, тригерів, характеру кашлю • Фізикальне обстеження • Інструментальні методи та лабораторна діагностика • 6. Розширене діагностичне обстеження дитини з кашлем: показання, особливості. • 7. Типові клінічні помилки у менеджменті дитячого кашлю • Надмірне використання муколітиків і протикашльових препаратів • Помилки в діагностиці бактеріальної природи кашлю • Невиправдане призначення антибіотиків та інгаляцій • Відповіді на запитання учасників