Заходи БПР — Медицина невідкладних станів 2026

У клінічній практиці майже кожен лікар стаціонару хоча б раз стикався з необхідністю переливання крові або веденням пацієнтів із коагулопатіями. Цей курс дозволить комплексно охопити тему коагулопатій та гемотрансфузії, допоможе розібратися у виборі між рестриктивною та ліберальною стратегією трансфузійної терапії й зрозуміти, який підхід доцільний у тій чи іншій клінічній ситуації. Окрему увагу буде приділено травматичній та септичній коагулопатіям, ДВЗ-синдрому та ефективним методам їх корекції. Навчання у власному темпі у зручний час. Доступ до лекцій протягом 1 року. Додаткові навчальні матеріали. Сертифікат із балами БПР. Програма заходу • Лекція 1. Patient blood management • Лекція 2. Ліберальна стратегія гемотрансфузії • Лекція 3. Ліберальна чи рестриктивна стратегія гемотрансфузії: яку обрати? • Лекція 4. TRALI, TACO синдроми та інші неприємності • Лекція 5. Девайси для гемотрансфузії • Лекція 6. Коагулопатія чи ДВЗ-синдром? Як правильно та як діагностувати? • Лекція 7. Травматична коагулопатія та гемостатична ресуститація при кровотечах • Лекція 8. Септична коагулопатія Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Інгаляційна терапія – один із базових інструментів лікування пацієнтів із захворюваннями дихальної системи. Проте її ефективність визначається не лише вибором препарата, а насамперед правильністю використання доставкового пристрою. Помилки у техніці інгаляції значно погіршують клінічний результат навіть за умов призначення сучасних засобів, тому навчання пацієнта і контроль техніки є важливою складовою щоденної практики. На цьому заході ви розглянете підходи до вибору доставкових пристроїв залежно від клінічної ситуації, віку пацієнта й рівня комплаєнсу. Ви дізнаєтеся про класифікацію інгаляторів, принципи їхньої роботи, відповідність препаратів конкретним пристроям, а також навчитесь уникати типових помилок в їх призначенні та застосуванні. Після навчання ви зможете швидше оцінювати доцільність використання спейсера чи небулайзера та своєчасно виявляти причини неефективності лікування. Вам буде значно легше навчати пацієнтів правильної техніки застосування доставкових пристроїв. • 1. Актуальність використання доставкових пристроїв та вплив на ефективність лікування. • 1.1. Актуальність інгаляційної терапії в загальній практиці. • 1.2. Вплив вибору пристрою на клінічний результат. • 1.3. Типові причини неефективності лікування. • 2. Класифікація доставкових пристроїв для інгаляційної терапії. • 2.1. Дозовані аерозольні інгалятори (ДАІ). • 2.2. Порошкові інгалятори (ДПІ): спейсери; небулайзери. • 2.3. Клінічні показання, переваги й обмеження кожного типу. • 3. Спейсер vs небулайзер: клінічний вибір у реальній практиці. • 3.1. Вік пацієнта, стан, комплаєнс як фактори вибору. • 3.2. Поширені міфи використання. • 4. Препарати для інгаляційної терапії: можливості та обмеження. • 4.1 Основні групи препаратів. • 4.2. Відповідність препарату доставковому пристрою. • 4.3. Типові помилки у призначенні. • 5. Обмеження та застереження в первинній ланці. • 5.1. Обробка та догляд за доставковими пристроями. • 5.2. Основні правила очищення та дезінфекції. • 6. Практичні нюанси, які впливають на ефективність і безпеку. • 6.1. Контроль техніки інгаляції як основний компонент лікування. • 6.2. Як і коли перевіряти правильність використання пристрою. • 6.3. Роль лікаря та медичної сестри у навчанні пацієнта, інструменти підвищення прихильності до лікування. • 7. Клінічні приклади: аналіз помилок і правильних рішень. Типові ситуації з практики. • 8. Відповіді на запитання учасників.

Критичний стан із високою летальністю, де кожне рішення анестезіолога безпосередньо впливає на виживання пацієнта. Це не просто гіпотензія, а комплексна гемодинамічна катастрофа з порушенням перфузії, серцевого викиду та тканинної оксигенації. У реальній практиці саме анестезіолог часто стає ключовою ланкою у стабілізації пацієнта: від швидкої діагностики до вибору вазоактивної підтримки та тактики ведення. Головне завдання — не просто «підняти тиск», а відновити ефективну перфузію, не погіршивши стан міокарда і не загнавши пацієнта в ще глибшу декомпенсацію. Практично- та клінічно-орієнтований формат із фокусом на рішення, які реально працюють. Ключові особливості: • Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів • Без води — тільки доказові знання, що мають значення • До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику • Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги • Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця Програма заходу • Патофізіологія кардіогенного шоку: що насправді відбувається з гемодинамікою • Диференціація типів шоку: як не пропустити змішаний або гіповолемічний компонент • Роль ехокардіографії та базового моніторингу в прийнятті рішень • Інотропи та вазопресори: добутамін, норадреналін, адреналін: коли, кому і чому • Помилки у веденні: надлишкова вазоконстрикція, пізній старт інотропної підтримки, неправильна інфузійна тактика • Алгоритм дій при гострій декомпенсації: від операційної до ВІТ • Практичні сценарії: гострий ІМ, післяопераційна серцева недостатність, септичний пацієнт з кардіальною дисфункцією Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Бали БПР: 5. Номер в системі БПР: 1019889. Після проходження курсанту буде видано сертифікат та нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «невідкладна (екстрена) медична допомога». Лікарська / фармацевтична спеціальність: Всі лікарські спеціальності, Всі спеціальності фахівців у сфері охорони здоров'я, Всі фармацевтичні спеціальності, Всі спеціальності професіоналів у сфері охорони здоров’я. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Аеромедична евакуація – одна з головних ланок порятунку поранених в сучасній війні. Але водночас знання в цій сфері традиційно доступні лише вузькому колу військових лікарів. Цю тему майже не розкривають на відкритих освітніх подіях, хоча вона визначає швидкість та безпечність транспортування пацієнта. Помилки на етапі організації та взаємодії можуть затримати евакуацію, погіршити стан пораненого і навіть зірвати операцію. В умовах війни кожен медик має орієнтуватися в базових принципах військової медицини, зокрема у правилах координації з авіацією. На цьому заході ви дізнаєтеся, як працює аеромедична евакуація в реальних бойових умовах. Ви розглянете нормативні вимоги, алгоритми взаємодії, основи картографічного аналізу та навіть практичний відбір вертолітного майданчика. Усі матеріали ґрунтуються на реальному досвіді, відточеному на етапах медичної евакуації та в роботі з підрозділами, що постійно діють в зоні бойових дій. Після навчання ви зможете правильно ініціювати евакуацію, передавати основну інформацію та приймати рішення у ситуаціях, про які не пишуть у відкритих джерелах. • Керівні документи: • розгляд основних нормативно-правових актів, статутних вимог і розпорядчих документів, що регламентують порядок організації та проведення аеромедичної евакуації сил оборони. • Взаємодія начальника медичної служби угруповання військ з іншими напрямами під час планування аеромедичної евакуації: • визначення ролі, повноважень та зон відповідальності; порядок координації дій з командуванням, оперативними структурами та медичними підрозділами. • Відбір та підготовка вертолітного майданчика: • процедура оцінювання місцевості, встановлення придатності майданчика, дотримання вимог безпеки польотів і тактичних умов застосування авіації. • Картографічне забезпечення: • вивчення картографічних матеріалів, аналіз маршрутів, особливостей рельєфу, зон ризику та умов для виконання евакуаційних заходів. • Відпрацювання маневрів: • практичні дії підрозділів: виконання алгоритмів маневрування, організація взаємодії, реагування на ускладнені тактичні ситуації. • Підсумковий відеоматеріал: • демонстрація основних елементів програми та узагальнення отриманих результатів у форматі короткого відеозвіту. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Курс БПР присвячений психосоматичним, соматоформним і психогенним розладам та розроблений для лікарів і медичних фахівців. Лікарі здобудуть навички застосування діагностичних критеріїв DSM-5 та МКХ-11 для верифікації соматоформних, дисоціативних (конверсійних) та психосоматичних розладів. Учасники навчаться проводити диференційну діагностику між соматичними симптомами, зумовленими органічною патологією, та їх психогенними аналогами, а також використовувати стандартизовані опитувальники PHQ-15 і GAD-7 для скринінгу соматизації, тривоги та депресії. Програма охоплює ідентифікацію клінічних «червоних прапорців», формування стратегії комунікації з пацієнтом без стигматизації, розроблення початкового плану ведення та визначення критеріїв для скерування до психіатра або психотерапевта. Учасники також аналізуватимуть патерни соматичних скарг, характерні для тривожних, депресивних розладів і ПТСР. Програма заходу • Які сучасні нейробіологічні механізми лежать в основі психосоматичних та соматоформних розладів? • Як клінічно розмежувати конверсійний розлад (функціональний неврологічний розлад) від дебюту органічного неврологічного захворювання? • В яких клінічних ситуаціях доцільно припинити діагностичний пошук органічної причини та запідозрити психогенний генез симптомів? • Який диференційно-діагностичний алгоритм слід застосовувати у пацієнта з хронічним больовим синдромом без чітких органічних корелятів? • Які існують валідні інструменти та клінічні ознаки для позитивної діагностики психогенного розладу, а не лише діагностики методом виключення? • Які особливості ятрогенії при веденні пацієнтів з соматоформними розладами та як її уникнути? • Яка роль запалення як сполучної ланки між психічним стресом та соматичною маніфестацією? • Як коректно сформулювати діагноз згідно з МКХ-11 для пацієнтів з функціональними соматичними синдромами? • 02:16:01 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Організаційні питання щодо курсу 2. Основна лекційна частина курсу 3. Тестування БПР

Рідкісні дерматози, зокрема пігментне пруриго, хвороба Гровера та ліхеноїдний контактний дерматит, становлять клінічну складність через здатність імітувати більш поширені захворювання шкіри. Ці стани можна неправильно трактувати як атопічний дерматит, екзему або червоний плоский лишай, що призводить до помилок у виборі лікувальної стратегії. На цьому заході ви розглянете системний підхід до діагностики зазначених станів на основі розбору клінічних випадків. Ви навчитеся проводити диференційну діагностику сверблячих папульозних висипів, акантолітичних дерматозів та ліхеноїдних уражень шкіри. Також ви дізнаєтеся, як інтерпретувати клінічні ознаки, визначати показання до біопсії та використовувати патч-тестування. Після навчання ви зможете вчасно виявляти рідкісні дерматози, проводити необхідну диференційну діагностику й обирати обґрунтовану тактику лікування. • Кейс 1 – Пігментне пруриго • Кейс 2 – Хвороба Гровера • Кейс 3 – Ліхеноїдний контактний дерматит • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Мультимодальна анестезія у дітей потребує дотримання суворих правил безпеки та уваги до фізіологічних особливостей дитячого організму. Незрілі нейроендокринна, дихальна та ферментативна системи в новонароджених і немовлят вимагають особливо точного підходу до анестезії. Помилки можуть призвести до ускладнень у періопераційному періоді, а також до гірших післяопераційних результатів і тривалішого відновлення. На цьому заході ви дізнаєтесь, як правильно оцінювати біль у дітей різного віку, поєднувати системні та регіонарні методи, раціонально використовувати анальгетики й ад’юванти і будувати індивідуалізовану тактику знеболення. Ви дізнаєтесь, як утримувати стабільну гемодинаміку, досягати передбачуваного ефекту і контролювати біль на всіх етапах періопераційного ведення. Після навчання ви зможете обґрунтовано обирати комбінації методів і препаратів, знижувати ризик ускладнень та забезпечувати високу якість анестезіологічного супроводу дітей будь-якого віку. • Вступ та клінічна актуальність • Визначення мультимодальної анестезії • Обмеження монотерапії опіоїдами у дітей • Особливості застосування опіоїдів у новонароджених • Фізіологія та оцінювання болю в дітей • Особливості больової відповіді у дітей різного віку • Принципи визначення та моніторингу болю • Методи оцінювання болю, використання шкал • Клінічне значення правильного оцінювання болю • Концепція мультимодальної аналгезії • Визначення мультимодальної аналгезії • Патофізіологічне обґрунтування комбінованого підходу • Переваги мультимодальної аналгезії • Роль безопіоїдних стратегій • Фармакологічні компоненти мультимодальної анестезії • Парацетамол: механізм дії, дозування, безпека • НПЗП у дітей: показання та обмеження • Кетамін у низьких дозах • Лідокаїн (системний та регіонарний підхід) • Дексмедетомідин: аналгезія та седація • Особливості застосування у новонароджених та немовлят • Регіонарні методи як складова мультимодальної анестезії • Роль регіонарних блокад у мультимодальному підході • Поєднання з системною аналгезією • Зменшення потреби в опіоїдах • Безпека та вікові особливості • Клінічні приклади застосування • Мультимодальна безопіоїдна анестезія у дітей • Принципи безопіоїдної анестезії • Комбінації препаратів • Переваги для післяопераційного періоду • Обмеження та застереження • Відповіді на запитання

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Проводити цілеспрямований збір анамнезу та фізикальне обстеження пацієнта з набряковим синдромом. 2. Інтерпретувати ключові клінічні ознаки для розрізнення набряків кардіального, ниркового, печінкового, венозного та лімфатичного генезу. 3. Формувати план первинного лабораторно-інструментального обстеження (загальний аналіз сечі, біохімія крові, NT-proBNP, УЗД вен). 4. Застосовувати диференційно-діагностичні алгоритми при одно- та двобічних набряках. 5. Виявляти “червоні прапорці”, що вимагають негайного направлення до профільного спеціаліста або госпіталізації. 6. Визначати базові принципи немедикаментозної та медикаментозної терапії набрякового синдрому на етапі первинної ланки. Які основні патофізіологічні механізми лежать в основі розвитку периферичних набряків? Як клінічно диференціювати набряки при серцевій недостатності, нефротичному синдромі та цирозі печінки? Який діагностичний алгоритм при гострому однобічному набряку нижньої кінцівки для виключення тромбозу глибоких вен? Яка клінічна цінність визначення рівня натрійуретичних пептидів у пацієнтів з набряками? Як розпізнати медикаментозно-індуковані набряки (напр., від амлодипіну) та яка тактика ведення? У чому полягають ключові відмінності між венозним набряком (хронічна венозна недостатність) та лімфедемою? Які особливості набрякового синдрому в осіб похилого віку та пацієнтів з коморбідною патологією? Коли сімейному лікарю слід скеровувати пацієнта з набряками на консультацію до кардіолога, нефролога чи судинного хірурга? Програма заходу • Заняття • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

В екстреній медицині немає чернеток – кожна дія йде «на чистовик». Ціна помилки завжди висока. І дуже часто саме медсестра перша бачить, як у пацієнта зупиняється серце, починаються судоми чи розвивається анафілактичний шок. Від її швидкості, впевненості та знання алгоритмів залежить, чи вдасться врятувати людину. На цьому заході ви вивчите алгоритми дій у критичних станах: від втрати свідомості до ендокринних кризів. Дізнаєтесь, як діяти у разі інсульту, шоку, астматичного статусу, гіпоглікемії, судом і гострих уражень серця. Навчитесь оцінювати стан пацієнта за міжнародними шкалами, проводити базову серцево-легеневу реанімацію, користуватись AED, швидко вводити необхідні препарати й документувати все для команди. Після навчання ви зможете запобігати ускладненням і летальним наслідкам навіть у найскладніших ситуаціях, адже ваша допомога буде якісною, безпечною та своєчасною. • 1. Порушення гемодинаміки, серцевої діяльності • Розпізнавання клінічних ознак порушення гемодинаміки • Протокол ABCDE (Airway, Breathing, Circulation, Disability, Exposure) • Алгоритм базової серцево-легеневої реанімації (BLS) • Використання автоматичного зовнішнього дефібрилятора (AED) • Медсестринські втручання: моніторинг, встановлення венозного доступу, документування • 2. Інсульт і транзиторні ішемічні атаки • Швидке оцінювання симптомів інсульту (шкала FAST/BE-FAST) • Позиціонування пацієнта з інсультом • Долікарська допомога • 3. Судоми та епілептичний статус • Типи судом та їх розпізнавання • Техніка правильного укладання пацієнта під час судом • Використання шкали оцінювання свідомості • 4. Астматичний статус • Інгаляційна терапія • Оцінювання ефективності лікування • 5. Анафілактичний шок • Швидке розпізнавання анафілаксії • Техніка внутрішньом'язових ін'єкцій епінефрину • Розрахування доз медикаментів за віком та вагою • 6. Ендокринні кризи • Діабетичний кетоацидоз: розпізнавання та лікування • Гіпоглікемічна кома • 7. Гіпертонічний криз • Вимірювання та моніторинг АТ • Види кризів • Медикаментозне регулювання • Відповіді на запитання учасників

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Лікарська / фармацевтична спеціальність: Всі лікарські спеціальності, Всі спеціальності фахівців у сфері охорони здоров'я, Всі фармацевтичні спеціальності, Всі спеціальності професіоналів у сфері охорони здоров’я. Бали БПР: 5. Після проходження курсанту буде видано сертифікат. Після проходження курсанту будуть нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 - "невідкладна (екстрена) медична допомога". Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Розглядати хронічний біль як звичайний симптом – означає дивитися поверхнево. Це окремий патологічний процес, який значно погіршує якість життя людини. Сучасна медицина пропонує новий метод анальгезії – кріоабляцію, що поєднує точність, мінімальну інвазивність і тривалий анальгетичний ефект. Під час цього заходу ви отримаєте повне розуміння фізіології, показань і технічних аспектів процедури, дізнаєтесь, як правильно відбирати пацієнтів, уникати ускладнень і впроваджувати метод у практику. Особлива частина заходу – демонстрація кріоанальгезії в прямому ефірі, де ви зможете побачити кожен етап маніпуляції та поставити запитання експерту наживо. Після навчання ви знатимете, як ефективно застосовувати кріоінтервенції у пацієнтів з фантомним болем, невропатіями чи посттравматичними синдромами, і будете серед перших фахівців в Україні, які опанували цю технологію. • Визначення та основні аспекти методу • Фізіологія та механізм дії кріоабляції • Патофізіологія невроми та механізм дії кріоінтервенції • Технічні засади кріоанальгезії • Показання, протипоказання, відбір пацієнта • Сучасні дослідження та доказова база • Демонстрація процедури кріоанальгезії нерва в прямому ефірі з операційної • Безпека, ускладнення, менеджмент після процедури • Перспективи і практична інтеграція у клініку • Сесія Q&A

​​Харчова інтолерантність у передчасно народжених дітей – проблема, яку не можна ігнорувати. На цьому заході дізнаєтеся про сучасні методи діагностики харчової інтолерантності, навчитесь обирати лабораторні та інструментальні методи і правильно інтерпретувати їхні результати. Ви розглянете патофізіологію, нормативні рекомендації та клінічні спостереження, щоб розрізняти «незрілість» і справжню харчову нетолерантність у передчасно народжених дітей. Після навчання ви зможете впевнено відповідати на питання «годувати чи чекати» та діяти безпомилково. • Актуальність проблеми: недооцінена загроза чи перебільшений діагноз? • Як формується харчова толерантність у новонароджених і передчасно народжених дітей. • Вплив харчової непереносимості на здоров’я та розвиток: що доведено, а що ще дискусійне. • Епідеміологія: цифри і факти, які змушують замислитись. • Поширеність і частота харчової непереносимості серед дітей з малою масою тіла при народженні. • Фактори ризику: де закінчується статистика і починається індивідуальний підхід? • Нормативна база та міжнародні рекомендації: теорія vs практика. • Накази МОЗ України, міжнародні гайдлайни (ESPGHAN, AAP). • Чи завжди алгоритми діагностики та ведення працюють у реальному житті? • Патофізіологія: коли «незрілість» є проблемою? • Роль ферментативних систем і бар’єрних функцій ШКТ. • Особливості імунної відповіді у передчасно народжених дітей: слабкість чи варіант норми? • Діагностика: чіткі критерії чи сіра зона? • Клінічні ознаки харчової непереносимості: де межа між «можливо» і «точно». • Диференційна діагностика з іншими патологічними станами (ГЕРХ, некротичний ентероколіт, алергія). • Біомаркери й інструментальні методи: дорогі та модні. Чи справді ефективні? • Лабораторні маркери (кальпротектин, лактоферин, маркери запалення). • УЗД та доплерометрія: доказова база чи лише допоміжний інструмент? • Клінічні спостереження: те, що не завжди пишуть у підручниках. • Аналіз клінічних випадків. • Кореляція між симптомами, лабораторними маркерами та результатами інструментальних досліджень. • Висновки, які можуть змінити щоденну практику. • Підсумки: основні рекомендації для лікаря-педіатра/неонатолога. • Подальші шляхи розвитку діагностики харчової непереносимості: чи потрібен нам золотий стандарт? • Запитання та відповіді.

Лікарі здобудуть практичні навички застосування стандартних та розширених заходів інфекційної безпеки. Лікарі здобудуть практичні навички використання засобів індивідуального захисту залежно від рівня ризику. Лікарі здобудуть практичні навички безпечного поводження з гострими медичними інструментами та профілактики гемоконтактних травм. Лікарі здобудуть практичні навички застосування протоколів постконтактної профілактики при гемоконтактних інфекціях (ВІЛ, гепатити В, С). Лікарі здобудуть практичні навички дотримання принципів гігієни рук відповідно до 5 моментів ВООЗ. Лікарі здобудуть практичні навички проведення деконтамінації, дезінфекції та стерилізації медичного інструментарію та поверхонь. Лікарі здобудуть практичні навички дій при розливах та контактах з біологічними рідинами. Лікарі здобудуть практичні навички впровадження програм вакцинації для медичного персоналу як методу специфічної профілактики. Програма заходу • Заняття — 21:36 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Ідентифікація та диференційна діагностика “червоних прапорців” при гострих неврологічних станах (інсульт, менінгіт, епілептичний статус). 2. Практичне застосування стандартизованих шкал для оцінки неврологічного статусу пацієнта (шкала коми Глазго, NIHSS). 3. Оволодіння алгоритмом дій медичної сестри при раптовій зміні стану пацієнта. 4. Розпізнавання клінічних ознак підвищення внутрішньочерепного тиску та гострої компресії мозку. 5. Формування навичок моніторингу вітальних функцій та специфічних неврологічних показників. 6. Оволодіння протоколами невідкладного сповіщення лікаря та підготовки пацієнта до екстрених діагностичних чи лікувальних процедур. Програма заходу • Заняття — 33:38 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Запаморочення може бути першим сигналом серйозного захворювання: від інсульту до вестибулярної мігрені чи нейроніту. Важливо вміти диференціювати цей симптом за його походженням – центральне або периферичне – і не плутати «меньєрівський» напад із позиційним запамороченням. На цьому заході ви дізнаєтеся головні причини вестибулярних розладів, навчитесь користуватися клінічними тестами, відрізняти між собою типи запаморочення та обирати оптимальну терапію. Ви більше не будете відчувати невпевненість щодо доцільності призначення супресантів, вибору маневрів за різних типів позиційного запаморочення та координування міждисциплінарного підходу до лікування. Після навчання ви зможете швидко орієнтуватися в етіології запаморочення, ефективно допомагати пацієнтам з гострими та хронічними формами вестибулярних порушень і формувати реабілітаційну стратегію. • Гостра однобічна вестибулопатія (вестибулярний нейроніт): клінічні випадки, діагностичні критерії, етіопатогенетичне лікування (стероїди завжди?). • Лікувальні вестибулярні маневри при доброякісному пароксизмальному позиційному запамороченні: маневри в разі ураження заднього, латерального та переднього півколових каналів. • Вестибулярна мігрень: “знімаємо маски” поширеної патології, діагностичні критерії, лікування. • Хвороба Меньєра: діагностичні критерії, не всі приступи “меньєрівські”, лікування. • Персистуюче постурально-перцептивне запаморочення: діагностичні критерії, терапевтичні заходи. • Вестибулярні супресанти (препарати від запаморочення): доцільність застосування за різних станів, порівняльний аналіз ефективності вестибулолітиків. Інші препарати при запамороченнях. • Вестибулярна реабілітація: основи вестибулярних вправ (з погляду невролога).

Електронний навчальний курс БПР присвячений медикаментозним алергіям, їхньому вчасному розпізнаванню та нюансам невідкладної допомоги. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники набудуть навичок диференційної діагностики між IgE-опосередкованими, не-IgE-опосередкованими реакціями та псевдоалергічними станами. Курс охоплює алгоритми верифікації діагнозу з урахуванням клінічних проявів, даних анамнезу та специфічних тестів, а також протоколи надання невідкладної допомоги при анафілаксії, включаючи техніку введення та дозування адреналіну (епінефрину) в різних клінічних ситуаціях. Розглядаються тактика ведення пацієнтів із тяжкими шкірними побічними реакціями (SCARs), показання та протипоказання до застосування глюкокортикостероїдів і антигістамінних препаратів у гострій фазі реакції гіперчутливості. Окрема увага приділяється подальшому веденню пацієнта після перенесеної алергічної реакції, зокрема рекомендаціям щодо уникнення тригерних препаратів та перехресно-реактивних сполук. Програма заходу • Заняття 1 • Як клінічно диференціювати анафілактичну реакцію від вазовагального синкопе, панічної атаки чи кардіогенного шоку? • Які сучасні лабораторні та інструментальні методи (in vitro, in vivo) використовуються для верифікації діагнозу медикаментозної алергії? • Які особливості надання невідкладної допомоги при медикаментозній алергії у пацієнтів з коморбідною серцево-судинною патологією, що приймають бета-блокатори? • Який алгоритм дій при виникненні реакції гіперчутливості на введення рентгенконтрастних речовин або анестетиків? • У яких клінічних ситуаціях доцільне проведення провокаційних тестів з медикаментами та які протоколи їх безпечного виконання? • Які існують патерни перехресної реактивності між різними класами антибіотиків, НПЗП та іншими групами препаратів? • Яка тактика ведення пацієнтів з відтермінованими реакціями гіперчутливості, зокрема DRESS-синдромом та гострим генералізованим екзантематозним пустульозом (AGEP)? • Як запобігти алергічним реакціям під час проведення хіміотерапії або введення біологічних препаратів? • Заняття 2 • Які клінічні патерни дозволяють запідозрити IgE-опосередковану та T-клітинно-опосередковану медикаментозну алергію? • Як відрізнити анафілаксію від вазовагального епізоду або панічної атаки в клінічній практиці? • Яка діагностична цінність та обмеження шкірних тестів та in vitro діагностики при алергії на антибіотики та НПЗП? • Який алгоритм дій при підозрі на алергічну реакцію на місцеві анестетики чи рентгенконтрастні речовини? • Перехресна реактивність між бета-лактамними антибіотиками: сучасний погляд та клінічні рекомендації. • Коли і як безпечно проводити провокаційні медикаментозні тести? Протокол та умови проведення. • Тактика ведення пацієнта з полівалентною медикаментозною алергією: чи існує безпечний вибір? • Які особливості діагностики та лікування тяжких шкірних побічних реакцій (SCARs), таких як синдром Стівенса-Джонсона? • Відеозаняття — 01:57:35 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Конспект до заняття 2 • Клінічні задачі до заняття 2 • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера