Заходи БПР — Медицина невідкладних станів 2026

​Зовнішній отит – одна з найчастіших причин звернення до отоларинголога, особливо влітку, коли зростає кількість мікротравм слухового проходу після водних процедур. У пік сезону кількість випадків зовнішнього отиту може зростати у 2–3 рази, особливо серед дітей і людей похилого віку. Серед чинників ризику: використання ватних паличок, наявність хронічних дерматозів, цукровий діабет, а також банальна неуважність до вушної гігієни. В умовах імунодефіциту або несвоєчасного лікування зовнішній отит може прогресувати до злоякісної форми з ризиком ураження черепних нервів, сепсису й летальних ускладнень. Тому, клініцисту важливо опанувати сучасні підходи до диференційної діагностики, мікробіологічного контролю й топічної терапії, щоби вчасно запобігти хронізації процесу та виникненню тяжких ускладнень. Навчальний захід «Зовнішній отит: сучасні стандарти ведення пацієнта» буде присвячений вивченню сучасних підходів до діагностики та лікування зовнішнього отиту. У фокусі – класифікація та клінічні форми, зокрема отомікоз, дифузний і злоякісний отит, синдром Рамсея-Ханта й варіанти хронічного запалення. Детально розглядатимуться методи диференційної діагностики, як-от мікроотоскопія, мікробіологічний аналіз та показання до візуалізаційних досліджень. Особливу увагу буде приділено принципам раціональної терапії (топічної, системної, хірургічної), а також веденню пацієнтів із супутніми патологіями. • Визначення зовнішнього отиту • Актуальність проблеми в практиці отоларинголога • Поширеність, групи ризику, сезонність • Класифікація зовнішніх отитів • Клінічні форми зовнішніх отитів • Фурункул зовнішнього слухового проходу • Дифузний бактеріальний зовнішній отит • Отомікоз: основні патогени, клініка, особливості діагностики • Хронічний зовнішній отит • Злоякісний зовнішній отит • Особливі форми (вухо плавця, синдром Рамсея-Ханта) • Диференційна діагностика • Методи діагностики • Анамнез і клінічний огляд • Отоскопія, мікроотоскопія • Мікробіологічне дослідження виділень • Показання до КТ/МРТ у разі підозри на злоякісний отит • Сучасні принципи лікування • Топічна терапія • Системна терапія • Хірургічне втручання • Лікування отомікозу • Підхід до хворих із супутніми захворюваннями

Прищитоподібні залози часто не візуалізуються під час рутинного УЗД, а їх патологію можна сплутати з вузлом щитоподібної залози або лімфатичним вузлом. На цьому заході ви навчитеся знаходити прищитоподібні залози за анатомічними орієнтирами, оцінювати їх сонографічні ознаки при аденомі, гіперплазії, карциномі та кісті, а також проводити диференційну діагностику з іншими утвореннями шиї. Після навчання ви зможете впевнено локалізувати патологічно змінені прищитоподібні залози, використовувати доплерографію у складних випадках і правильно визначати подальшу тактику обстеження пацієнта. • Ультразвукова анатомія та топографія прищитоподібних залоз: • Ехо-будова нормальних прищитоподібних залоз та чи можна їх побачити при рутинному обстеженні • Варіанти кількості • Типове та атипове розташування • Фізіологія та патофізіологія прищитоподібних залоз: поняття про первинний, вторинний та третинний гіперпаратиреоз. • Коли і чому виникає гіпопаратиреоз? • Клінічна картина та лабораторна діагностика гіперпаратиреозу та гіпопаратиреозу. • Класифікація захворювань та сонографічна картина прищитоподібних залоз: • Гіперплазія • Аденома • Карцинома • Кіста • Коли треба «шукати» прищитоподібні залози та як це робити? • Ультразвукова диференційна діагностика: утворення прищитоподібної залози/вузол щитоподібної залози/лімфатичний вузол (ультразвукові критерії, роль доплерографії). • Складні випадки та помилки: розбір реальних клінічних кейсів. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Коли пацієнта евакуюють із зони бойових дій чи катастрофи, підтримання функції дихання є однією з умов виживання. На етапі MEDEVAC від якості проведення ШВЛ залежить стабільність оксигенації та гемодинаміки, а також ймовірність доставити пацієнта до шпиталю живим. На цьому заході ви систематизуєте знання з апаратної ШВЛ у польових і транспортних умовах: від фізіології дихання до налаштування параметрів вентиляції та моніторингу etCO₂. Розглянете алгоритми виявлення й усунення типових проблем: від раптового зниження SpO₂ до ведення напруженого пневмотораксу, а також навчитеся використовувати протоколи POCUS для контролю інтубації, оцінювання легенів і шлункового вмісту. Після заняття ви зможете впевнено працювати з портативними апаратами ШВЛ, прогнозувати споживання кисню та діяти швидко у стресових умовах. • Фізіологічні основи вентиляції та дихальної недостатності • Газообмін у легенях: механізм транспорту O₂ і CO₂ • Поняття дихальної недостатності на догоспітальному етапі • Клінічні критерії: SpO₂, etCO₂, клінічні прояви • Показання до початку ШВЛ на етапі MEDEVAC • Апаратна ШВЛ: принципи, параметри, техніка • Основні типи апаратів ШВЛ для транспортування • Будова системи: джерело кисню, дихальний контур, фільтри • Базові параметри: ДО, ЧД, PEEP, FiO₂, PIP • Розрахунок кисню для евакуації • Приклади налаштувань апаратів під час польового транспортування • Моніторинг під час проведення ШВЛ • Пульсоксиметрія, капнографія та інтерпретація etCO₂ • Причини високого/низького etCO₂ • Алгоритм контролю вентиляції за показниками SpO₂ і etCO₂ • Практичні кейси: гіповентиляція, гіперкапнія, апное • Ускладнення ШВЛ: діагностика та менеджмент • Проблеми з контуром, перегин, обтурація, «боротьба» з респіратором • Розпізнавання та дії у разі напруженого пневмотораксу • Алгоритм DOPES для швидкої діагностики причин несправності вентиляції • Практична демонстрація: дії у разі падіння SpO₂ або зміни etCO₂ • Ультразвуковий контроль у ШВЛ • Використання POCUS для підтвердження правильного положення ЕТТ • Ознаки інтубації трахеї та стравоходу • Протокол Airway Ultrasound: для допомоги у крікотиреотомії та трахеотомії • POCUS у діагностиці пневмотораксу • Оцінювання шлункового вмісту Gastric POCUS перед ШВЛ • Q&A-сесія

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосування валідизованих опитувальників та клінічних тестів для ідентифікації ноцицептивного, нейропатичного та ноципластичного компонентів болю. 2. Проведення диференційної діагностики на основі клінічних патернів та “червоних прапорців” для виключення специфічної патології хребта. 3. Розробка персоніфікованого плану лікування, що включає обґрунтований вибір фармакотерапевтичних агентів (НПЗП, антиконвульсанти, антидепресанти) відповідно до фенотипу болю. 4. Інтеграція в клінічну практику сучасних рекомендацій щодо ведення пацієнтів з гострим та хронічним болем у спині. 5. Оцінка ролі психосоціальних факторів у хронізації болю та визначення показань до мультидисциплінарного підходу. Питання, що розглядаються: Які ключові клінічні маркери дозволяють диференціювати ноцицептивний біль від нейропатичного при обстеженні пацієнта з дорсалгією? Яка роль центральної сенситизації у формуванні хронічного неспецифічного болю в спині і як діагностувати цей стан? Як інтерпретувати дані нейровізуалізації (МРТ, КТ) у пацієнтів з болем у спині в контексті їхнього больового фенотипу? Які доказові стратегії фармакотерапії існують для кожного фенотипу болю (ноцицептивного, нейропатичного, ноципластичного)? В яких випадках показана комбінована аналгетична терапія, що впливає на різні механізми болю? Які критерії ефективності лікування та коли необхідно змінювати терапевтичну тактику у пацієнтів з хронічним болем у спині? Програма заходу • Заняття — 22:05 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Туляремія може маскуватися під десятки хвороб, і лише підготовлений лікар зможе її вчасно розпізнати. В Україні реєструють спорадичні випадки й сезонні спалахи туляремії, особливо у степових і лісостепових регіонах. У зоні ризику – мисливці, аграрії, працівники тваринництва й ті, хто контактує з дикими гризунами чи комахами-переносниками. У будь-якого пацієнта з гарячкою, лімфаденітом чи незрозумілими виразковими ураженнями шкіри варто тримати туляремію в полі зору. На заході ви дізнаєтесь, як правильно додавати туляремію до диференційної діагностики гострих гарячкових станів, розпізнавати клінічні «маски» хвороби й уникати помилок, які коштують пацієнтам здоров’я і навіть життя. Ви зрозумієте, як грамотно діяти в разі контакту з ендемічними факторами та які схеми антибіотикотерапії дійсно працюють. Після лекції ви зможете впевнено оцінювати випадки з лихоманкою, збільшеними лімфовузлами чи підозрою на ураження ЦНС, знати, коли підозрювати туляремію та які лабораторні методи застосувати. • Актуальність туляремії в Україні: епідеміологія, природна осередковість, сучасні ризики. • Етіологія, патогенез, шляхи передавання; фактори вірулентності збудника. • Клінічні форми захворювання, “маски туляремії”, диференціальна діагностика з іншими гострими гарячковими станами. • Лабораторна діагностика: методи, особливості, алгоритм діагностики у пацієнтів, швидкі тести. • Принципи ефективної антибактеріальної терапії: вибір препаратів, дозування, тривалість, моніторинг ефективності. • Профілактика: перспективи вакцинації, заходи захисту медперсоналу й населення, дії у разі контакту чи підозри на туляремію. • Розгляд клінічних кейсів, алгоритми екстрених дій. • Відповіді на запитання

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Проводити диференційну діагностику затяжного кашлю, розпізнаючи стерті форми кашлюка на тлі інших респіраторних захворювань. 2. Інтерпретувати результати лабораторних досліджень (загальний аналіз крові з характерним лейкоцитозом та лімфоцитозом, ПЛР-діагностика). 3. Обґрунтовувати вибір ПЛР-методу як золотого стандарту діагностики у вакцинованих пацієнтів. 4. Призначати антибактеріальну терапію згідно з міжнародними протоколами (азитроміцин, кларитроміцин) з дотриманням рекомендованих доз та тривалості курсу. 5. Застосовувати алгоритми постконтактної профілактики для груп ризику (немовлята, вагітні, імуноскомпрометовані особи). 6. Консультувати пацієнтів щодо причин захворювання у вакцинованих осіб, пояснюючи феномени ослаблення імунітету та ефективності різних типів вакцин. 7. Визначати показання для госпіталізації та ідентифікувати «червоні прапорці» у перебігу хвороби. 8. Формувати рекомендації щодо симптоматичного лікування та режиму пацієнта. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Повномасштабна війна докорінно змінила профіль травматологічних пацієнтів у цивільних закладах охорони здоров’я України. Лікарні, які раніше не мали системного досвіду лікування бойових ушкоджень, сьогодні регулярно стикаються з вогнепальними, вибуховими та мінно-осколковими травмами, що характеризуються високою енергією ураження, масивним забрудненням та комбінованими пошкодженнями кісток, м’яких тканин і судин. Застосування традиційних алгоритмів цивільної травматології в таких умовах часто є недостатнім або помилковим і може призводити до тяжких ускладнень. На цьому заході ви дізнаєтеся про сучасні підходи до лікування бойової травми з акцентом на ортопластичну концепцію. Будуть висвітлені особливості бойових ушкоджень і типові помилки терапевтичних та хірургічних рішень, принципи радикального дебридменту відповідно до світових стандартів та його адаптація до умов обмежених ресурсів. Ви дізнаєтеся більше про роль апаратів зовнішньої фіксації як базису лікування, їх використання як тимчасового або кінцевого методу стабілізації, а також сучасні підходи до лікування кісткових і м’якотканинних дефектів. Після навчання ви зможете обґрунтовано приймати рішення щодо обсягу дебридменту, вибору методу стабілізації переломів, тактики закриття дефектів м’яких тканин і реконструкції кісткових дефектів. • Особливості бойової травми. Забруднення, енергія ураження, комбіновані ушкодження. Типові помилки у терапевтичних алгоритмах. • Дебридмент. Світові стандарти. Практична реалізація в умовах обмежених ресурсів. Коли «менше» – гірше, ніж «більше». • АЗФ як базис лікування. Стабільність фіксації. Максимально анатомічна репозиція. АЗФ як можливий кінцевий метод лікування. • Кісткові дефекти. Кістковий транспорт. Техніка Masqulet. • Дефекти м’яких тканин. • - VAC як підготовчий етап. • - М’язові клапті: gastrocnemius, soleus. • - Клапті на живлячій ніжці. • - Ортопластичний підхід. • Кейс-блок: показові клінічні випадки, головні рішення і результати. • Відповіді на запитання.

Прохідність дихальних шляхів та своєчасна оксигенація – базові навички, від яких безпосередньо залежить життя пацієнта у критичних станах. Медична сестра чи фельдшер часто першими стикаються з дихальною недостатністю, тому важливо добре опанувати методи відновлення та підтримки дихання. На цьому заході ви засвоїте й відпрацюєте практичні алгоритми сучасної невідкладної допомоги: позиціонування пацієнта, використання повітроводів, маскову вентиляцію мішком Амбу, подачу кисню через різні системи та непрямі методи моніторингу оксигенації. Ви будете впевнено забезпечувати ефективність дихальної підтримки та діяти за міжнародними протоколами в умовах будь-якого відділення або транспортування пацієнта. Після навчання ви зможете працювати ефективніше у команді, надаючи допомогу пацієнтам у критичному стані, та зменшите ризик ускладнень і летальності. • Базові методи забезпечення прохідності дихальних шляхів: прийом Сафара, позиціонування пацієнта. • Використання повітроводів. Орофарингеальний та назофарингеальний повітроводи: показання, техніка введення, ускладнення. • Маскова вентиляція мішком Амбу: алгоритм, типові помилки та їх корекція. • Використання кисневих масок та носових канюль: вибір системи, подача потоків кисню. • Непрямі методи моніторингу оксигенації: пульсоксиметрія, спостереження за клінічними ознаками. • Протоколи кисневої терапії в разі гіпоксії у дорослих та дітей. • Підтримка дихальних шляхів у пацієнтів із травмами (шийний комір, аспірація, кровотечі). • Роль медичної сестри/фельдшера у команді під час інтубації (асистування, підготовка обладнання, контроль стану пацієнта). • Q&A-сесія

Добове моніторування артеріального тиску (ДМАТ) є методом із вищою прогностичною цінністю щодо серцево-судинних подій порівняно з офісним вимірювання. Воно дає змогу виявляти клінічно значущі феномени, недоступні за разових вимірювань, та допомагає діагностувати масковану, нічну й медикаментозну гіпертензію, гіпертензію білого халата і порушення циркадного профілю. Неправильна інтерпретація або недооцінення цих даних може призвести до гіпердіагностики, необґрунтованої ескалації терапії та високого ризику серцево-судинних подій. На цьому заході ви дізнаєтеся про показання до проведення ДМАТ, принципи правильного виконання дослідження та критерії якості запису. Ви навчитесь інтерпретувати середні показники, аналізувати циркадний профіль і варіабельність артеріального тиску, визначати клінічно значущі феномени та зіставляти результати з клінічним станом пацієнта. Після навчання ви зможете обґрунтовано використовувати ДМАТ у клінічній практиці для уточнення діагнозу гіпертонічної хвороби, оцінювання ефективності лікування та виявлення прихованих факторів ризику. • Проводити ДМАТ? • Підозра на гіпертензію білого халата • Маскована гіпертензія • Резистентна АГ • Оцінювання ефективності терапії • Симптомна гіпотензія • Ортостатичні реакції • Поліпрагмазія в літніх пацієнтів • Серцева недостатність з низьким АТ • Як правильно провести ДМАТ? • Вибір валідованого пристрою • Підбір манжети • Інтервали вимірювань • Критерії якості запису • Інструктаж пацієнта • Типові помилки • Як оцінювати результати? Покроковий алгоритм • Перевірка якості запису • Середні показники • Циркадний профіль • Варіабельність • Щоденник • Клінічні випадки • Сесія запитання-відповіді

Лікарі здобудть наступні навички: Застосування валідованих скринінгових шкал (PHQ-9, GAD-7) для раннього виявлення тривожних та депресивних розладів. Проведення диференційної діагностики між соматичними захворюваннями з психічними проявами та первинними афективними розладами. Алгоритмізація вибору фармакотерапії першої лінії (СІЗЗС, СІЗЗСН) з урахуванням клінічного профілю пацієнта та коморбідної патології. Моніторинг ефективності та безпеки лікування, корекція терапевтичної тактики та менеджмент побічних ефектів антидепресантів. Володіння техніками психоедукації пацієнта та його родини для покращення комплаєнсу та результатів лікування. Визначення “червоних прапорців” та критеріїв для невідкладного направлення пацієнта на консультацію до лікаря-психіатра. Програма заходу • Як клінічно розмежувати патологічну тривогу та фізіологічну реакцію на стрес в умовах первинної ланки? • Які соматичні “маски” депресії найчастіше зустрічаються в практиці сімейного лікаря і як їх вчасно розпізнати? • Які критерії є підставою для ініціації фармакотерапії сімейним лікарем, а коли необхідна консультація психіатра? • Особливості вибору антидепресанту у пацієнтів з коморбідною соматичною патологією (кардіоваскулярні захворювання, цукровий діабет). • Яка оптимальна тривалість терапії антидепресантами після досягнення ремісії та якими є протоколи відміни препарату? • Як вести пацієнтів з суїцидальними думками на первинній ланці? Алгоритм дій та юридичні аспекти. • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Інтерпретація звіту AGP (Ambulatory Glucose Profile) для оцінки глікемічного контролю. 2. Ідентифікація патернів глікемічної варіабельності (TIR, TAR, TBR, коефіцієнт варіації). 3. Кореляція епізодів гіпо- та гіперглікемії з клінічними проявами та кардіологічними подіями. 4. Прийняття клінічних рішень щодо корекції терапії на основі даних CGM. 5. Алгоритми ведення пацієнтів з інфарктом міокарда та гострою серцевою недостатністю з використанням CGM. 6. Технічні аспекти встановлення та калібрування систем моніторингу для різних клінічних сценаріїв. 7. Застосування метрик CGM для стратифікації кардіометаболічного ризику у пацієнтів без діагностованого ЦД. Питання, що розглядаються: показання до призначення CGM у пацієнтів кардіологічного профілю без встановленого діагнозу цукрового діабету; інтерпретація показників глікемічної варіабельності (CV, MAGE) та їх прогностичний вплив на серцево-судинні події; специфічні патерни глікемії, асоційовані з фібриляцією передсердь, гострим коронарним синдромом чи декомпенсацією серцевої недостатності; цільові значення TIR (Time in Range) для різних категорій кардіологічних пацієнтів; інтеграція даних CGM у процес титрації антигіперглікемічних та кардіотропних препаратів; переваги CGM у порівнянні з класичним глікованим гемоглобіном (HbA1c) для оцінки ризиків у даної популяції. Програма заходу • Заняття • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Інгаляційна терапія – один із базових інструментів лікування пацієнтів із захворюваннями дихальної системи. Проте її ефективність визначається не лише вибором препарата, а насамперед правильністю використання доставкового пристрою. Помилки у техніці інгаляції значно погіршують клінічний результат навіть за умов призначення сучасних засобів, тому навчання пацієнта і контроль техніки є важливою складовою щоденної практики. На цьому заході ви розглянете підходи до вибору доставкових пристроїв залежно від клінічної ситуації, віку пацієнта й рівня комплаєнсу. Ви дізнаєтеся про класифікацію інгаляторів, принципи їхньої роботи, відповідність препаратів конкретним пристроям, а також навчитесь уникати типових помилок в їх призначенні та застосуванні. Після навчання ви зможете швидше оцінювати доцільність використання спейсера чи небулайзера та своєчасно виявляти причини неефективності лікування. Вам буде значно легше навчати пацієнтів правильної техніки застосування доставкових пристроїв. • 1. Актуальність використання доставкових пристроїв та вплив на ефективність лікування. • 1.1. Актуальність інгаляційної терапії в загальній практиці. • 1.2. Вплив вибору пристрою на клінічний результат. • 1.3. Типові причини неефективності лікування. • 2. Класифікація доставкових пристроїв для інгаляційної терапії. • 2.1. Дозовані аерозольні інгалятори (ДАІ). • 2.2. Порошкові інгалятори (ДПІ): спейсери; небулайзери. • 2.3. Клінічні показання, переваги й обмеження кожного типу. • 3. Спейсер vs небулайзер: клінічний вибір у реальній практиці. • 3.1. Вік пацієнта, стан, комплаєнс як фактори вибору. • 3.2. Поширені міфи використання. • 4. Препарати для інгаляційної терапії: можливості та обмеження. • 4.1 Основні групи препаратів. • 4.2. Відповідність препарату доставковому пристрою. • 4.3. Типові помилки у призначенні. • 5. Обмеження та застереження в первинній ланці. • 5.1. Обробка та догляд за доставковими пристроями. • 5.2. Основні правила очищення та дезінфекції. • 6. Практичні нюанси, які впливають на ефективність і безпеку. • 6.1. Контроль техніки інгаляції як основний компонент лікування. • 6.2. Як і коли перевіряти правильність використання пристрою. • 6.3. Роль лікаря та медичної сестри у навчанні пацієнта, інструменти підвищення прихильності до лікування. • 7. Клінічні приклади: аналіз помилок і правильних рішень. Типові ситуації з практики. • 8. Відповіді на запитання учасників.

Електронний навчальний курс для лікарів, який надасть сучасні знання для діагностики та лікування найбільш поширених респіраторних захворювань у дітей. Основна увага зосереджена на вирішенні ключових питань діагностики та терапії бронхіоліту, візингу, хронічного кашлю та пневмонії — станів, з якими дитячі лікарі стикаються найчастіше у своїй практиці. Після проходження ви дізнаєтесь, як діагностувати та лікувати бронхіоліт і вірус-індукований візинг у дітей, коли підозрювати бронхіальну астму та розпочинати пробну терапію, а також ознайомитеся із сучасними алгоритмами ведення хронічного кашлю й оновленими підходами до діагностики та лікування пневмонії у дітей. Навчання у власному темпі у зручний час, доступ до лекцій протягом 1 року, додаткові навчальні матеріали та сертифікат із балами БПР. Програма заходу • Лекція 1. Дитина зі свистячим диханням на прийомі у педіатра • Лекція 2. Бронхіоліт. Як спрогнозувати та бути готовим. Менеджмент та контроль • Лекція 3. Алгоритм ведення дитини з хронічним кашлем • Лекція 4. Сучасний підхід до діагностики пневмонії у дітей • Лекція 5. Оновлені алгоритми лікування позагоспітальної пневмонії у дітей Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс присвячений одному з базових та водночас надзвичайно інформативних методів оцінки нирок, сечоводів, сечового міхура та передміхурової залози у щоденній клінічній практиці. УЗД дозволяє швидко оцінити анатомію, структуру органів, наявність обструкції, конкрементів, запальних змін, об’ємних утворень та ознак порушення сечовиділення. Учасники отримають чіткий алгоритм УЗД-оцінки нирок: нормальна анатомія, розміри, ехоструктура, чашково-мискова система. У програмі розглядаються найпоширеніші патології нирок: камені, гідронефроз, аномалії розвитку, утворення та запальні зміни. Учасники розберуть, коли і як доцільно шукати сечовід та які УЗ-ознаки можуть вказувати на його патологію. Окрему увагу буде приділено системному підходу до УЗД сечового міхура: анатомії, наповненню, стінці, вмісту та залишковій сечі. Розглядатимуться диференційні ознаки каменів, утворень сечового міхура, змін при гематурії та вроджених аномалій. Учасники зрозуміють роль УЗД передміхурової залози з точки зору порушень сечовиділення та отримають практичні критерії для формування зрозумілого і клінічно корисного УЗ-висновку. Матеріали допоможуть побачити, як результати УЗД впливають на подальшу тактику ведення пацієнта. Теми «тут і зараз», доказові знання, стислий і структурований формат до 2 годин, перевірені експерти та онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Кардіогенний набряк легень є одним із найтяжчих і потенційно летальних невідкладних станів, який потребує швидкого розпізнавання та скоординованих дій усієї команди. Медична сестра часто першою оцінює стан пацієнта, здійснює первинний та динамічний моніторинг життєвих показників, забезпечує дихальну підтримку й реалізує основні етапи лікувальної тактики як на догоспітальному, так і на госпітальному етапах. На цьому заході ви розглянете практичні аспекти ведення пацієнтів з кардіогенним набряком легень згідно із сучасними підходами до оцінювання стану, медикаментозної терапії та респіраторної підтримки. Ви отримаєте алгоритми дій в ургентних ситуаціях, навчитеся розпізнавати загрозливі симптоми й уникати типових помилок, які безпосередньо впливають на прогноз пацієнта. Після навчання ви зможете впевнено діяти у разі підозри на кардіогенний набряк легень, швидко оцінювати тяжкість стану, правильно готувати пацієнта й обладнання до респіраторної підтримки, швидко проводити невідкладну медикаментозну терапію та забезпечувати ефективний моніторинг. • Поняття кардіогенного набряку легень • Клінічна картина • Основні симптоми, прояви й типові ознаки у пацієнта на догоспітальному та госпітальному етапах • Патофізіологія та складові набряку легень • Тактика лікування • Оцінювання на місці події • Маніпуляції до початку лікування • Медикаментозна терапія • Нітрати: показання й протипоказання • Інотропна підтримка • Інгібітори АПФ • Петлеві діуретики • Морфін: роль та питання використання • Підтримка дихання • Оксигенотерапія • Неінвазивна вентиляція з позитивним тиском (CPAP) • Підготовка обладнання та пацієнта • Протипоказання • Підготовка до транспортування пацієнта • Моніторинг • Підтримка життєвих функцій під час транспортування • Висновки • Відповіді на запитання

Як швидко та ефективно діагностувати і лікувати різні типи шоків? Електронний навчальний курс надасть необхідні знання для менеджменту пацієнтів у стані шоку. Алгоритми дій, створені на основі сучасної літератури, допоможуть приймати оптимальні рішення в критичних ситуаціях. Курс стане цінним ресурсом для лікарів, які прагнуть удосконалити свої навички в інтенсивній терапії та надавати якісну допомогу в екстрених випадках. Навчання відбувається у власному темпі та у зручний час. Учасники отримують доступ до лекцій протягом 1 року, додаткові навчальні матеріали та сертифікат із балами БПР. Бали БПР можуть отримати лікарі за спеціальностями: Анестезіологія, Дитяча анестезіологія, Медицина невідкладних станів, Внутрішні хвороби, Ортопедія і травматологія, Хірургія, Кардіологія, Акушерство і гінекологія, Нейрохірургія, Інфекційні хвороби, Алергологія, Загальна практика - сімейна медицина. Програма заходу • Тампонаду серця, напружений пневмоторакс, тромбоемболію легеневої артерії • Геморагічний шок • Критичну гіповолемію без кровотечі • Анафілактичний шок • Септичний шок • Нейрогенний шок • Кардіогенний шок • Лекція 1. Класифікація шоків; патогенез обструктивного шоку. Діагностика та лікування в межах кількох хвилин • Лекція 2. Страшне слово ТЕЛА. Стандарт лікування в гострому періоді • Лекція 3. Анафілактичний шок • Лекція 4. Септичний шок • Лекція 5. Нейрогенний шок: особливості та менеджмент • Лекція 6. Кардіогенний шок • Лекція 7. Гіповолемічний шок. Геморагічний шок у цивільній медицині • Лекція 8. Дегідратаційний шок Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Рівень: Експерт. Термін реєстрації: 365 днів. Формат: Онлайн. Мова: Українська. Сертифікат: 5 балів БПР. Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Проводити диференційну діагностику екзантем на основі клініко-анамнестичних даних. 2. Інтерпретувати морфологію, локалізацію та еволюцію висипань для встановлення ймовірної етіології. 3. Застосовувати алгоритми для оцінки причинно-наслідкового зв’язку між прийомом лікарського засобу та появою екзантеми. 4. Визначати клінічні “червоні прапорці”, що вказують на розвиток тяжких шкірних побічних реакцій (SCARs), зокрема DRESS-синдрому. 5. Формулювати обґрунтований план обстеження пацієнта, включаючи лабораторні тести (загальний аналіз крові з формулою, біохімічні маркери). 6. Розробляти тактику ведення пацієнта: визначати показання до відміни препарату, призначати патогенетичну та симптоматичну терапію. 7. Надавати рекомендації щодо подальшого спостереження та профілактики медикаментозних реакцій. Програма заходу • Навчальна програма • Заняття • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Питання, що розглядаються: критерії розмежування вірус-асоційованої та медикаментозної екзантеми на основі клінічних і анамнестичних даних. • Роль лабораторних маркерів: еозинофілія, атипові лімфоцити, рівень печінкових трансаміназ. • Групи лікарських засобів, які найчастіше викликають макулопапульозні висипи. • Тактика ведення пацієнта з екзантемою на тлі прийому антибіотиків при встановленій вірусній інфекції, зокрема при інфекційному мононуклеозі. • Клінічні ознаки — предиктори розвитку DRESS-синдрому та інших тяжких шкірних побічних реакцій. • Підходи до топічної та системної терапії залежно від етіології та ступеня тяжкості. • Часовий лаг між прийомом препарату та появою висипу, специфічний для медикаментозної екзантеми. • Показання до проведення провокаційних тестів або шкірних алергопроб для підтвердження медикаментозної етіології. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Критичний стан із високою летальністю, де кожне рішення анестезіолога безпосередньо впливає на виживання пацієнта. Це не просто гіпотензія, а комплексна гемодинамічна катастрофа з порушенням перфузії, серцевого викиду та тканинної оксигенації. У реальній практиці саме анестезіолог часто стає ключовою ланкою у стабілізації пацієнта: від швидкої діагностики до вибору вазоактивної підтримки та тактики ведення. Головне завдання — не просто «підняти тиск», а відновити ефективну перфузію, не погіршивши стан міокарда і не загнавши пацієнта в ще глибшу декомпенсацію. Практично- та клінічно-орієнтований формат із фокусом на рішення, які реально працюють. Ключові особливості: • Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів • Без води — тільки доказові знання, що мають значення • До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику • Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги • Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця Програма заходу • Патофізіологія кардіогенного шоку: що насправді відбувається з гемодинамікою • Диференціація типів шоку: як не пропустити змішаний або гіповолемічний компонент • Роль ехокардіографії та базового моніторингу в прийнятті рішень • Інотропи та вазопресори: добутамін, норадреналін, адреналін: коли, кому і чому • Помилки у веденні: надлишкова вазоконстрикція, пізній старт інотропної підтримки, неправильна інфузійна тактика • Алгоритм дій при гострій декомпенсації: від операційної до ВІТ • Практичні сценарії: гострий ІМ, післяопераційна серцева недостатність, септичний пацієнт з кардіальною дисфункцією Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Травматичний анофтальм є одним із найскладніших викликів в офтальмохірургії. Він супроводжується дефіцитом тканин, рубцевими змінами та порушенням анатомії орбіти, що суттєво ускладнює реконструкцію та подальше протезування. В умовах збільшення кількості бойових і мінно-вибухових травм правильна тактика з перших етапів допомоги визначає не лише хірургічний результат, а і якість життя пацієнта на роки. На цьому заході ви детально розглянете алгоритм оцінювання пацієнта з травматичним анофтальмом, принципи первинної хірургічної обробки з радикальною санацією та збереженням життєздатних тканин, а також сучасні підходи до відновлення об’єму орбіти. Ви дізнаєтеся, як обирати між силіконовими імплантами, пористим поліетиленом, гідроксіапатитом і дермо-жировими трансплантатами, а також як виконувати реконструктивні втручання у разі рубцевих змін, симблефарону й дефіциту покривних тканин. Після навчання ви зможете формувати стабільну орбітальну куксу, відновлювати анатомічний об’єм, а також готувати орбіту до протезування і планувати поетапну реконструкцію навіть у складних клінічних випадках. • Оцінювання стану пацієнта з травматичним анофтальмом. • Первинна хірургічна обробка: радикальна санація, адекватний гемостаз, збереження максимальної кількості життєздатних тканин. • Формування кукси та відновлення об’єму орбіти: • силіконовий імплант; • пористий поліетилен; • гідроксіапатит; • дермо-жировий трансплантат. • Поетапний реконструктивний підхід: • корекція рубцевих змін; • пластика кон’юнктиви; • слизові або інші трансплантати у разі дефіциту покриття. • Протезування. • Реабілітація. • Відповіді на запитання.

Лептоспіроз є однією з найпоширеніших зоонозних інфекцій, яка щороку реєструється в Україні, особливо в літньо-осінній період та після паводків. Захворювання має широкий спектр клінічних проявів — від легкого грипоподібного стану до тяжкого поліорганного ураження із розвитком синдрому Вейля, що часто призводить до діагностичних помилок на етапі первинного звернення. Через неспецифічність ранніх симптомів лептоспіроз легко маскується під ГРВІ, пієлонефрит, гострий гепатит або навіть сепсис. На цьому заході ви розглянете системний підхід до раннього розпізнавання, діагностики та ведення пацієнтів із лептоспірозом із фокусом на синдромний аналіз. Ви дізнаєтесь більше про епідеміологічні ризики, ключові шляхи інфікування, механізми поліорганного ураження, клінічні форми захворювання та критерії тяжкості. Також ви навчитесь проводити диференційну діагностику етіологічних причин гарячки, жовтяниці, гострого ураження нирок та геморагічного синдрому. Після навчання ви зможете своєчасно запідозрити лептоспіроз у пацієнтів із гарячкою неясного генезу та епідеміологічним ризиком, правильно інтерпретувати поєднання жовтяниці, ниркової недостатності та тромбоцитопенії, а також визначати показання до початку специфічної терапії. • Вступне слово • Лептоспіроз як актуальний зооноз із тяжким перебігом і високою летальністю. • Сучасні епідеміологічні виклики та значення ранньої діагностики. • Етіологія, епідеміологія та патогенез • Сучасна таксономія Leptospira, джерела інфекції та шляхи передачі. • Групи ризику та роль довкілля (вода, ґрунт, тварини). • Сучасні епідеміологічні ризики: повені, кліматичні зміни, війна в Україні, руйнування інфраструктури, підвищений контакт із гризунами та контамінованим середовищем. • Механізми розвитку поліорганного ураження. • Клінічні прояви • Двофазний перебіг лептоспірозу. • Основні клінічні синдроми (гарячковий, жовтяничний, нирковий, геморагічний, менінгеальний). • Синдром Вейля як класична тяжка форма лептоспірозу. • Інші тяжкі форми (легеневий геморагічний синдром, ГРДС, поліорганна недостатність). • Діагностика та диференційна діагностика • ПЛР, серологічні та молекулярні методи. • Оцінка ураження органів і тяжкості стану. • Синдромний підхід до диференційної діагностики (жовтяниця, гостре ураження нирок, геморагічний синдром, менінгоенцефаліт, гарячка неясного генезу, сепсис). • Лікування та профілактика • Антибактеріальна терапія та принципи інтенсивного лікування тяжких форм. • Ведення пацієнтів із синдромом Вейля та поліорганною недостатністю. • Профілактика лептоспірозу та концепція міжсекторального підходу (One Health). • Клінічні випадки • Типовий перебіг лептоспірозу. • Тяжкий лептоспіроз (синдром Вейля, поліорганна недостатність). • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Врятувати життя — під силу кожному! Велика кількість громадян дізнаються про серцево-легеневу реанімацію, отримують навички та вивчають її особливості. Серцево-легенева реанімація — це складний комплекс дій, спрямований на усунення оборотних причин смерті та відновлення спонтанного кровообігу. Головний меседж ERC 2025 — «не лише відновити серце, а дати людині шанс на якісне продовження життя». Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • роль диспетчера МНС, наявності AED, поняття про оновлений ланцюг виживання • суттєві зміни у СЛР за різних обставин у дорослих • суттєві зміни у СЛР за різних обставин у дітей Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера