Заходи БПР — Лікувальна справа 2026

Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосування протоколів первинної оцінки (ABCDE) для швидкої ідентифікації та корекції життєзагрозливих станів. 2. Формування диференційно-діагностичного ряду на основі ключових клінічних синдромів: шок, гостра дихальна недостатність, порушення свідомості. 3. Інтерпретація даних невідкладної діагностики (POCUS, ЕКГ, газовий склад крові) в контексті нестабільного пацієєнта. 4. Пріоритезація діагностичних та лікувальних заходів для одночасної стабілізації стану та верифікації діагнозу. 5. Розпізнавання та уникнення когнітивних упереджень (ефект якоря, передчасне закриття) в процесі прийняття клінічних рішень. 6. Використання стандартизованих шкал (напр., SOFA, NEWS2) для об’єктивізації тяжкості стану та моніторингу динаміки. 7. Ефективна комунікація та розподіл ролей в реанімаційній команді для оптимізації діагностичного процесу. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Майстер-клас про впровадження адміністрування протимікробних препаратів (антибіотик-стewардшип) 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Раціональне використання антибіотиків сьогодні є критичною складовою безпеки пацієнтів та якості медичної допомоги. Майстер-клас створений для спеціалістів, які впроваджують або планують впроваджувати адміністрування антимікробних препаратів у своєму закладі. Основна ідея — показати чіткий, практичний та реалістичний алгоритм організації адміністрування протимікробних препаратів. У програмі майстер-класу буде розглянуто базові умови, кроки та ключові елементи впровадження адміністрування антибіотиків, а також ефективну комунікацію з лікарями під час змін: аргументацію рішень і роботу із запереченнями. Окремо буде акцентовано роль адміністрації лікарні у забезпеченні підтримки та сталості процесу та організацію мультидисциплінарного формату роботи (синергія лікарів, клінічних фармацевтів і медсестер). Учасникам також нададуть практичні інструменти для залучення фахівців відділень до щоденного адміністрування антибіотиків. Сучасно, практично, evidence-based. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

1. Відеолекція Безпека ін’єкцій у медсестринській практиці: стандарти, ризики, контроль: Ін'єкція як клінічний ризик: три площини безпеки — пацієнт, медичний працівник, навколишнє середовище Нормативна база України: актуальні накази МОЗ та міжнародна стратегія ВООЗ щодо безпечних ін'єкцій Причини порушень безпечної практики: рутинність, поспіх, автоматизм, толерування небезпечних звичок Типові помилки за етапами процедури: підготовка, гігієна рук, асептика, техніка виконання, поводження з препаратами, утилізація відходів Правила поводження з ін'єкційними препаратами: розведення, маркування, умови зберігання, профілактика медикаментозних помилок Алгоритм безпечної ін'єкції: 12 етапів від підготовки медичного працівника до спостереження за пацієнтом після процедури Технічні інновації у сфері безпечних ін'єкцій: Luer-lock, попередньо наповнені шприци, закриті вакуумні системи Контроль і відповідальність: самоконтроль, внутрішній аудит, аналіз інцидентів, культура безпеки у відділенні 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Інгаляційна анестезія є поширеним інструментом в сучасній педіатричній анестезіології, проте її безпечне застосування потребує чіткого розуміння вікових анатомо-фізіологічних особливостей, змін МАК і системного впливу летючих агентів на організм дитини. Для анестезіолога це складна послідовність рішень, які визначають стабільність гемодинаміки, контроль дихальних шляхів і профілактику критичних ускладнень. На цьому заході ви розглянете підходи до передопераційного оцінювання дітей, вікові особливості дихальної та серцево-судинної систем, принципи інгаляційної індукції та безпечного титрування анестетиків. Також буде висвітлено порівняльну характеристику інгаляційних агентів, вікові значення МАК, ризики ларингоспазму, бронхоспазму, гемодинамічних змін та злоякісної гіпертермії. Після навчання ви зможете планувати інгаляційну індукцію залежно від віку дитини, обирати оптимальний анестетик, прогнозувати можливі ускладнення та підвищити керованість загальної анестезії у педіатричній практиці. • Вступ • Чому педіатрична анестезія відрізняється від дорослої • Роль інгаляційної анестезії в сучасній дитячій анестезіології • Основні цілі: безпечна, атравматична й керована індукція • Передопераційне оцінювання дитини • Збір анамнезу та фізикальний огляд • Оцінювання дихальних шляхів та предиктори складної інтубації • Оцінювання серцево-легеневої системи • Особливі групи ризику: недоношені, діти з ОАС, супутні захворювання • Коли потрібні лабораторні обстеження • Анатомо-фізіологічні особливості дітей • Відмінності дихальної та серцево-судинної систем • Як ці особливості впливають на швидкість індукції та ризики ускладнень • Інгаляційні анестетики: загальна характеристика • Поняття МАК та його вікові особливості • Стадії анестезії • Основні клінічні ефекти летючих агентів • Порівняння інгаляційних анестетиків • Вплив інгаляційних анестетиків на організм дитини • Дихальна система: ризик ларингоспазму, бронхоспазму, бронходилатація • Серцево-судинна система: вплив на ЧСС, АТ, серцевий викид • Центральна нервова система й питання нейробезпеки • Післяопераційна нудота і блювання • Взаємодія з поглиначами CO₂ • Злоякісна гіпертермія: розпізнавання та невідкладна допомога • Інгаляційна індукція у дітей • Підготовка обладнання та медикаментів • Чому інгаляційна індукція є методом вибору у дітей • Фізіологічні особливості, що впливають на швидкість індукції • Ризик гіпотензії та брадикардії, профілактика • Практичні методики індукції за віком • Підтримка загальної анестезії • Вибір агента • Вікові значення МАК • Принципи безпечного титрування • Висновки та клінічні акценти

Це сучасний погляд на діагностику та лікування ІПСШ в умовах сьогодення. Окрему увагу буде приділено феномену «Великого Імітатора» - сучасному баченню атипових проявів сифілітичних дерматозів, які часто маскуються під інші дерматологічні та урологічні захворювання. Поговоримо про складні клінічні випадки, діагностичні пастки та раціональний вибір терапії на основі доказової медицини. Сучасні підходи діагностики ІПСШ: ПЛР, серологія та алгоритми обстеження. Феномен «Великого Імітатора»: атипові прояви сифілітичних дерматозів та їх диференційна діагностика. Атипові та приховані форми перебігу ІПСШ. Коінфекції та їхній вплив на перебіг захворювання. Принципи раціонального антибактеріального лікування. Типові клінічні помилки та діагностичні пастки. Захід орієнтований на урологів, гінекологів, дерматовенерологів, сімейних лікарів та всіх фахівців, залучених у ведення пацієнтів з ІПСШ. Лише те, що працює в реальній практиці: поширені синдроми та нозології вашої спеціальності. Комплексний розбір кількох взаємопов’язаних тем та методик обстеження. Спікери-практики, які розуміють виклики вашої спеціальності. Живий ефір із можливістю поставити питання та отримати відповідь. Гнучкі формати участі — від безкоштовного доступу до повного пакету матеріалів і бонусів. Вид навчання: електронний навчальний курс. Формат участі: онлайн. Тривалість: 4 академічні години. Програма заходу • 1. ІПШС без міфів і масок: діагностика та лікування в умовах сьогодення — онлайн лекція • Причини зростання рівня захворюваності та профілактичні заходи, які можуть цьому зарадити • Трепонематоз як широка група захворювань, яка включає в себе і невенеричні ураження органів та систем • Сучасні алгоритми скринінгу пацієнтів з сумнівними результатами серологічного тестування • 2. Сифіліс - майстер маскування: як не помилитись під час огляду — онлайн лекція • Поширення доступних домашніх тестів на ЗПСШ для швидкого скринінгу та лікування • FDA затвердило два нових антибіотики для лікування стійкої до ліків гонореї • Нові настанови щодо посткоітальної профілактики хламідіозу та сифілісу для осіб з високим ризиком захворюваності • 3. Звірополіс під мікроскопом* — онлайн лекція • "Стій, хто йде" - чи всі лабораторні знахідки потребують лікування • Чого ми ще не знаємо про кандидоз • Чарівна пігулка - підхід "see@treat" • *Доповідь здійснюється за підтримки компанії Egis та не є підставою для нарахування балів фахівцям у сфері охорони здоров’я за системою безперервного професійного розвитку Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Хронічне безсоння – це складний розлад, який легко переплутати з парасомніями, СОАС чи тривожними станами. Важливо добре розуміти механізми гіперзбудження та класифікацію ICSD-3, адже тільки так можна чітко визначити справжню причину порушення сну. На цьому заході ви дізнаєтеся, як диференціювати інсомнії, працювати зі щоденником та ефективністю сну (SE), застосовувати КПТ-Б на практиці й пояснювати пацієнту механізми так, щоб він ретельно дотримувався ваших рекомендацій. Ви зрозумієте, коли призначити фармакотерапію, які препарати працюють краще у конкретних випадках та як безпечно комбінувати їх через стратерію Bridge Therapy. Після навчання ви зможете впевнено лікувати пацієнтів з хронічним безсонням, скорочувати тривалість лікування та підвищувати рівень його ефективності навіть у складних випадках з тривожними розладами або неуспішними спробами терапії в минулому. • Класифікація розладів сну та місце інсомнії • Огляд класифікації порушень сну за ICSD-3. • Інсомнія як симптом чи окремий розлад. • Сім основних категорій розладів сну. • Диференційні діагнози: розлади інсомнії, розлади дихання, пов’язані зі сном (СОАС), розлади руху (СНН). • Патофізіологія, діагностика та парасомнії • Модель гіперзбудження (hyperarousal) як основа хронічного безсоння. • Модель 3П: схильні, провокувальні та підтримувальні фактори. • Сонний параліч як REM-феномен: збереження REM-атонії при активації свідомості, зв’язок із нарколепсією. • Діагностика хронічної інсомнії та інструменти • Клінічні критерії хронічної інсомнії. • Щоденник сну як золотий стандарт. • Розрахування ефективності сну (SE) і терапевтична ціль SE > 85%. • Додаткові шкали: ISI (Insomnia Severity Index). • Когнітивно-поведінкова терапія для інсомнії (КПТ-Б) • Основний метод першої лінії лікування. • Основні компоненти КПТ-Б: • 1. Обмеження сну (SRT): підвищення гомеостатичного потягу до сну, розрахування часу в ліжку. • 2. Контроль стимулів: відновлення асоціації ліжка зі сном, правило 15–20 хвилин. • 3. Когнітивна реструктуризація: тривога очікування, робота з неадаптивними переконаннями щодо сну. • Фармакотерапія та раціональний вибір • Роль медикаментів як короткострокового інструмента. • Основні групи препаратів: • 1. Z-препарати: індукція сну, ризик залежності. • 2. Агоністи мелатоніну: корекція циркадних ритмів. • 3. Антагоністи орексину: сучасний механізм впливу на сон. • Ризики: толерантність, залежність, падіння у літніх людей. • Обережність під час ведення пацієнтів похилого віку. • Клінічна інтеграція та управління лікуванням • Стратегія Bridge Therapy. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Проводити диференційну діагностику затяжного кашлю, розпізнаючи стерті форми кашлюка на тлі інших респіраторних захворювань. 2. Інтерпретувати результати лабораторних досліджень (загальний аналіз крові з характерним лейкоцитозом та лімфоцитозом, ПЛР-діагностика). 3. Обґрунтовувати вибір ПЛР-методу як золотого стандарту діагностики у вакцинованих пацієнтів. 4. Призначати антибактеріальну терапію згідно з міжнародними протоколами (азитроміцин, кларитроміцин) з дотриманням рекомендованих доз та тривалості курсу. 5. Застосовувати алгоритми постконтактної профілактики для груп ризику (немовлята, вагітні, імуноскомпрометовані особи). 6. Консультувати пацієнтів щодо причин захворювання у вакцинованих осіб, пояснюючи феномени ослаблення імунітету та ефективності різних типів вакцин. 7. Визначати показання для госпіталізації та ідентифікувати «червоні прапорці» у перебігу хвороби. 8. Формувати рекомендації щодо симптоматичного лікування та режиму пацієнта. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Остеопороз залишається однією з провідних причин переломів, інвалідизації та зниження якості життя, попри наявність ефективних методів діагностики й лікування. Подія призначена для лікарів-ендокринологів, ревматологів, сімейних лікарів та інших спеціалістів, які ведуть пацієнтів з остеопорозом або високим ризиком переломів. Головна ідея заходу — сформувати сучасний, доказовий і практичний підхід до ведення пацієнтів з остеопорозом. Користь для учасника: • Чіткий алгоритм діагностики та оцінки ризику переломів у різних клінічних ситуаціях. • Практичні підходи до вибору та послідовності терапії остеопорозу. • Розуміння, коли та як коригувати лікування при його неефективності. • Підвищення впевненості у веденні пацієнтів із складними або нетиповими формами остеопорозу. Захід орієнтований на реальні клінічні виклики та щоденну лікарську практику. Приєднуйтесь, щоб працювати з остеопорозом системно, безпечно та відповідно до сучасних рекомендацій. Програма заходу • Сучасне розуміння остеопорозу, його патофізіології та факторів ризику. • Скринінг, інструментальна та лабораторна діагностика остеопорозу з урахуванням типових клінічних помилок. • Оцінка ризику переломів та практичне застосування FRAX у клінічній роботі. • Часті вторинні причини остеопорозу, які залишаються недооціненими. • Доказові підходи до фармакологічного та нефармакологічного лікування. • Моніторинг ефективності терапії та робота з прихильністю пацієнтів. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Небажаним ефектам анальгетиків можна легко запобігти, якщо знати чіткий алгоритм дій. Безпека знеболення залежить не лише від вибору препарату, а й від моніторингу, своєчасного розпізнавання тривожних симптомів та вміння діяти в умовах обмеженої інформації. Для первинної ланки це особливо важливо, адже темп роботи вимагає швидкого прийняття рішень без зайвих зволікань. На цьому заході ви навчитеся структурувати роботу з пацієнтами, які отримують анальгетики. Знатимете, яких обстежень вони потребують та як оцінювати ризики для шлунково-кишкового тракту, нирок і серцево-судинної системи. Ви зрозумієте, як спланувати безпечну схему тривалого приймання НПЗП, запобігти небажаним ефектам опіоїдів і контролювати вживання антидепресантів. Формат навчання побудований на розгляді реальних клінічних випадків. Після зустрічі ви будете впевненіше запобігати ускладненням, зменшите кількість терапевтичних помилок і підвищите рівень безпеки пацієнтів з гострим і хронічним болем. • Моніторинг пацієнта: які обстеження потрібні для безпеки в разі приймання ліків проти болю. • НПЗП: контроль ризиків для шлунка, нирок і серця. • НПЗП: необхідні дослідження та обстеження в разі тривалого приймання. • Опіоїдні анальгетики: як уникнути запору, седативного ефекту і падінь. • Антидепресанти: вибір препарату для мінімізації побічних ефектів. • Ключі для практики: уникнення поліпрагмазії та перевірка взаємодій. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації).

У курсі розкриті сучасні принципи розпізнавання критичного педіатричного пацієнта та алгоритм дій із надання екстреної медичної допомоги дітям на догоспітальному етапі. Успішне опанування матеріалів онлайн-курсу підвищить рівень професійних компетентностей лікарів, фельдшерів і парамедиків системи екстреної медичної допомоги та сформує в них готовність до швидкого й дієвого реагування на критичні ситуації як в умовах лікарні, так і поза її межами. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Навчання платне. Щодо спеціальної ціни уточнюйте за номером 0 800 21 20 12. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Дотримання правил зберігання лікарських засобів – це не просто рутина, а процес, від якого залежить ефективність лікування та безпека пацієнтів. Наприклад, інсулін у разі зберігання поза рекомендованим діапазоном температур може втрачати до 14% своєї активності вже за кілька годин, що ставить під загрозу життя людей із цукровим діабетом. Ще більш критичним є зберігання вакцин: через порушення холодового ланцюга вакцини можуть втратити ефективність. Для медичної сестри важливо не тільки розуміти, як забезпечити оптимальні умови, а й вміти організувати облік і швидкий доступ до препаратів. У надзвичайній ситуації – наприклад у разі анафілактичного шоку – навіть затримка в декілька хвилин через погано організоване зберігання може коштувати пацієнтові життя. Статистичні дані: – 40% перевірок у стаціонарах виявляють невідповідність умов зберігання ліків (наприклад, вакцини у відкритих холодильниках); – 1 з 5 медсестер зізнається, що стикалася з ситуацією, коли прострочений препарат потрапляв до пацієнта через хаотичний облік; – 30% внутрішніх аудитів у лікарнях фіксують помилки в документації (неправильні серії, дати), що ускладнює розслідування в разі побічних реакцій. Навчальний майстер-клас «Облік та зберігання лікарських засобів у роботі медичної сестри» буде присвячений вивченню нормативних вимог до обліку та зберігання лікарських засобів у закладах охорони здоров’я. Учасники розглянуть законодавчу базу та основи державного контролю якості препаратів. Детально аналізуватимуться етапи вхідного контролю, ведення документації, вимоги до умов зберігання в приміщеннях, холодильниках і сейфах. Окрему увагу буде приділено обігу наркотичних засобів і психотропних речовин: від обліку до знищення. Завершить програму блок, присвячений правилам утилізації ліків, які не підлягають подальшому використанню. • Загальні положення: • - мета та цілі доповіді; • - законодавча й нормативна база; • - відповідальні особи; • - державний контроль якості лікарських засобів; • - вимоги до закупівлі лікарських засобів у ЗОЗ. • Організація обліку лікарських засобів. • - Вхідний контроль якості препаратів: візуальний контроль, перевірка термінів придатності, умов пакування, наявності етикеток. • - Облік лікарських засобів та медичних виробів у відділеннях, на постах, в маніпуляційних кабінетах. • - Ведення журналів обліку, заповнення звітної документації (журнали, реєстри, накладні). • Вимоги до організації зберігання лікарських засобів у призначених для цього приміщеннях ЗОЗ. • - Вимоги до приміщень для зберігання: температура, вологість, освітлення, вентиляція. • - Відповідальність за збереження препаратів, порядок дій у разі виявлення прострочених або пошкоджених засобів. • - Зберігання препаратів у холодильниках, сейфах, шафах (терміни зберігання для різних груп ліків, маркування, розміщення). • - Відбір зразків сумнівних лікарських засобів та направлення їх до територіального органа Держлікслужби для проведення лабораторних досліджень якості лікарських засобів. • Облік, зберігання, використання та знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. • - Правила поводження з препаратами наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. • - Журнал обліку препаратів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у відділеннях, на постах. • - Листок призначень препаратів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів хворим, які отримують лікування в стаціонарних або амбулаторних умовах, і виконання цих призначень. • - Норми розрахунку обсягів зберігання препаратів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у ЗОЗ. • Правила утилізації та знищення лікарських засобів. • - Порядок поводження з лікарськими засобами, що не підлягають подальшому використанню. • - Правила проведення утилізації та знищення неякісних лікарських засобів, до складу яких входять наркотичні, психотропні речовини і прекурсори. • Відповіді на запитання

· Сучасна роль центрального венозного доступу в клінічній практиці · Класифікація центральних венозних доступів · Клінічні показання та обґрунтування вибору ЦВК · Принципи безпечної та ефективної роботи з ЦВК · Профілактика ускладнень та стандарти догляду · Імплантовані порт-системи та особливості роботи з голкою Губера · Аналіз клінічних кейсів і типових помилок · Ключові висновки та інтеграція знань у практику

Малоінвазивна хірургія в гінекології демонструє стійку тенденцію до розширення показань і збільшення кількості втручань, що зумовлює підвищення вимог до анестезіологічного супроводу й безпеки пацієнток. Актуальність теми підсилюється оновленнями міжнародних рекомендацій (ESAIC, 2025-2026), що сформували нові стандарти ведення пацієнток у периопераційному періоді. На цьому заході ви навчитеся точно оцінювати операційний ризик з використанням валідованих шкал (ASA, STOP-BANG, Caprini), безпечно вести складні дихальні шляхи й аналізувати супутні патології. Ви дізнаєтеся, як вибрати метод анестезії при лапароскопічних втручаннях, зокрема розглянете порівняння TIVA та інгаляційної анестезії, а також сучасні стратегії мультимодальної аналгезії з мінімізацією використання опіоїдів. Окрім цього, ви розберете фізіологічні зміни, пов’язані з CO₂-пневмоперитонеумом та позицією Тренделенбурга, їхній вплив на гемодинаміку, респіраторну систему й на організм в цілому. Після навчання ви зможете точно прогнозувати і своєчасно розпізнавати інтраопераційні ускладнення гінекологічних втручань, зокрема гемодинамічну нестабільність, гіперкапнію, газову емболію та труднощі вентиляції. • Вступ. Передопераційне оцінювання пацієнтки • Оцінювання ризиків за шкалами ASA, STOP-BANG (ризик ОАС), Caprini (тромбози) • Виявлення факторів складної вентиляції/інтубації • Аналіз супутньої патології: серцево-судинної, респіраторної, ендокринної • Вибір та планування анестезії • Загальна анестезія як стандарт для лапароскопії: показання та обґрунтування • Вибір методики: TIVA vs інгаляційна анестезія • Стратегії знеболення: мультимодальна аналгезія, підхід opioid-sparing • Використання регіонарних блокад (TAP-block, інфільтрація портів) • Фізіологія пневмоперитонеуму та позицій • Вплив CO₂-пневмоперитонеуму на гемодинаміку • Респіраторні зміни під час оперативного лікування • Позиція Тренделенбурга: вплив на серце, легені, ВЧТ, очний тиск • Інтраопераційні ризики та ускладнення • Гемодинамічна нестабільність • Гіперкапнія та респіраторний ацидоз • Газова емболія CO₂ • Пошкодження судин/органів при введенні троакарів • Проблеми з вентиляцією (високий тиск, десатурація) • Критичні стани: що робити негайно • Дії у разі масивної кровотечі • Розпізнавання та лікування CO₂-емболії • Критична гіпоксія/неможлива вентиляція: алгоритм difficult airway • Гемодинамічний колапс: диференційна діагностика • Стратегії профілактики • Позиціонування відповідно до ризиків (захист нервів, профілактика компартмент-синдрому) • Профілактика ТЕЛА • Профілактика ПОНБ (комбінована терапія) • Чеклісти безпеки (WHO Surgical Safety Checklist) • Післяопераційне ведення • Моніторинг у PACU: свідомість, біль, дихання, гемодинаміка • Рання мобілізація та відновлення (протоколи ERAS) • Контроль болю: мультимодальний підхід • Рання діагностика ускладнень (кровотеча, інфекція, ТЕЛА) • Клінічні кейси • Відповіді на запитання

Лікарі здобудть наступні навички: 1. Алгоритм асептичної обробки місця інсерції ПВК та накладання стерильної пов’язки. 2. Техніка промивання та закриття катетера («створення замка») з використанням фізіологічного розчину. 3. Критерії вибору та заміни оклюзійних пов’язок відповідно до клінічних протоколів. 4. Рання діагностика та диференціація ускладнень: флебіт, інфільтрація, екстравазація, тромбоз, локальна та системна інфекція. 5. Оцінка функціональності катетера та методи усунення оклюзії. 6. Протоколи рутинного моніторингу та ведення медичної документації щодо стану ПВК. 7. Визначення показань та техніка безпечного видалення периферичного венозного катетера. Питання, що розглядаються: • Яка оптимальна частота заміни прозорих та марлевих пов’язок на місці інсерції ПВК? • Які переваги та недоліки використання натрію хлориду 0,9% для промивання катетера порівняно з гепаринізованими розчинами? • Які клінічні ознаки та шкали оцінки (напр., VIP Score) використовуються для діагностики флебіту, асоційованого з ПВК? • Як диференціювати інфільтрацію та екстравазацію та яка тактика лікаря при виникненні цих ускладнень? • Чи існують абсолютні показання до рутинної заміни ПВК, чи слід керуватися виключно клінічними показаннями? • Які заходи профілактики катетер-асоційованих інфекцій кровотоку є найбільш ефективними згідно з останніми клінічними настановами? Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • 00:00 Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Відеолекція Медичні аспекти документування домашнього насильства 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Проводити диференційну діагностику між генералізованим тривожним розладом (ГТР), розладом із соматичними симптомами та панічним розладом. 2. Ідентифікувати соматичні маски тривоги (кардіологічні, гастроентерологічні, неврологічні) у пацієнтів первинної ланки. 3. Застосовувати клінічні критерії для верифікації діагнозу ГТР, оцінюючи тривалість, інтенсивність та вплив симптомів на функціонування. 4. Розпізнавати особливості соматизації у дітей та підлітків, враховуючи роль батьківської реакції у формуванні симптомів. 5. Застосовувати принципи психоедукації для роз’яснення пацієнтам психосоматичної природи їхніх скарг, підвищення комплаєнсу та аргументації скерування до психіатра. 6. Розуміти основи когнітивно-поведінкової терапії (КПТ) як першої лінії лікування та її роль у корекції дезадаптивної поведінки. 7. Ініціювати фармакотерапію антидепресантами групи СІЗЗС, враховуючи принципи титрування дози, очікувані терміни ефекту та побічні реакції. 8. Оцінювати ризики лікарських взаємодій (напр., СІЗЗС та аспірин) та організовувати міждисциплінарну співпрацю при лікуванні пацієнтів з коморбідною патологією. Питання, що розглядаються: які клінічні критерії дозволяють диференціювати генералізований тривожний розлад від фізіологічної тривоги та інших тривожних розладів; який діагностичний алгоритм слід застосовувати лікарю первинної ланки при веденні пацієнта з множинними соматичними скаргами без чіткої органічної причини; чи виключає наявність підтвердженої органічної патології діагноз ГТР як супутнього стану; які особливості соматичних проявів тривоги у дитячому та підлітковому віці; яка роль батьків у формуванні та підкріпленні соматизованих реакцій у дітей; які принципи психоедукації є найефективнішими для подолання стигматизації; які препарати є першою лінією фармакотерапії ГТР; у чому полягає механізм дії КПТ; як організувати безпечне лікування пацієнта з ГТР та коморбідною соматичною патологією. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера