Заходи БПР — Гематологія 2026

Системна склеродермія не має яскравого маніфесту. Вона починається з дрібних сигналів: феномену Рейно, шкірних змін чи антитіл у крові. Якщо їх пропустити, наступним проявом буде легенева гіпертензія, гостра ниркова недостатність або інші ускладнення, що визначають тривалість життя пацієнта. На заході ви навчитеся розпізнавати ранні прояви системного склерозу (VEDOSS-синдром), розглянете сучасні діагностичні критерії та алгоритми ведення відповідно до настанов EULAR/ACR. Дізнаєтесь, які обстеження необхідно призначити та як уникати критичних помилок у лікуванні, зокрема з призначенням глюкокортикостероїдів. Після лекції ви будете впевнено орієнтуватись в мультиорганних проявах склеродермії, знатимете, як діяти у складних ситуаціях (вагітність, вакцинація, коморбідність), і зможете покращити прогноз для пацієнта. • Вступ та епідеміологія. • Патогенез як ключ до розуміння клініки та лікування. • Імунологічні маркери. • Сучасна класифікація та діагностичні критерії. • Клінічні прояви системного склерозу. • синдром VEDOSS; • ураження шкіри; • ураження серцево-судинної системи; • ураження ШКТ; • ураження дихальної системи; • ураження нирок. • Загальні принципи лікування і терапія відповідно до ураженої системи. • Прогноз і стратифікація ризику. • Алгоритм спостереження та окремі клінічні аспекти: • рекомендації щодо скринінгу та спостереження за пацієнтами; • особливості проведення вакцинації відповідно до призначеної терапії; • вагітність та препарати для ведення системного склерозу. • Відповіді на запитання

Повідомлення поганих новин є одним із найбільш складних і водночас важливих аспектів клінічної практики. Онкологічні діагнози, хронічні та інвалідизуючі захворювання, несприятливі прогнози, ускладнення або неефективність лікування супроводжують роботу лікарів незалежно від спеціальності. Водночас у більшості фахівців відсутня системна підготовка з клінічної комунікації, зокрема щодо структурованого й етично вивіреного повідомлення поганих новин. Як наслідок, така взаємодія часто відбувається інтуїтивно, що підвищує ризик емоційної ескалації, конфліктів, професійного вигорання та юридичних наслідків для закладу охорони здоров’я. На цьому заході ви отримаєте системне розуміння клінічної комунікації та опануєте практичні інструменти повідомлення складної інформації. Учасники ознайомляться з міжнародно визнаними підходами й моделями, зокрема протоколами SPIKES і NURSE, а також Калгарі-Кембриджською моделлю. Окрім цього, буде висвітлена їх адаптація до українського культурного та клінічного контексту. Після навчання ви зможете структуровано проводити складні розмови з пацієнтами та їхніми близькими, зменшуючи емоційне навантаження і ризик конфліктів. • Загальні поняття клінічної комунікації • Роль комунікації у формуванні довіри та прихильності до лікування • Типові помилки лікарів у спілкуванні з пацієнтами • Межі відповідальності лікаря в комунікації • Вербальні та невербальні компоненти клінічного діалогу • Повідомлення поганих новин: клінічний та етичний контекст • Емоційні реакції пацієнтів і родичів: страх, заперечення, гнів, шок • Вплив контексту: амбулаторний прийом, стаціонар, ургентні ситуації • Етичні принципи інформування. Типові сценарії «невдалого повідомлення» та їхні наслідки • Структуровані підходи: протоколи SPIKES та NURSE • Приклади клінічних ситуацій застосування протоколів • Адаптація протоколів до українського культурного контексту • Часті помилки під час формального використання протоколів • Калгарі–Кембриджська модель клінічної комунікації • Загальна логіка та структура моделі • Побудова контакту з пацієнтом. Активне слухання й уточнення очікувань. Спільне формування розуміння проблеми. Узгодження плану лікування • Практичні приклади застосування моделі в складних розмовах • Проблемна комунікація в клінічній практиці • Пацієнт у стані емоційної дестабілізації • Запити на «неправду», приховування діагнозу • Комунікація з членами родини за тяжких прогнозів • Конфліктні ситуації та профілактика скарг • Межі професійної емпатії та самозахист лікаря • Пацієнтоорієнтована комунікація • Принципи пацієнтоорієнтованого підходу • Поважання автономії пацієнта • Спільне прийняття рішень (shared decision-making). Адаптація інформації до рівня розуміння пацієнта • Практичний воркшоп (інтерактив) • Рольові сценарії повідомлення поганих новин • Аналіз реальних клінічних кейсів учасників • Відпрацювання протоколів SPIKES та NURSE • Розбір типових помилок у безпечному середовищі • Формування індивідуального алгоритму комунікації • Відповіді на запитання

Загальний аналіз сечі здається простим лише до того моменту, поки не стане причиною клінічної помилки. Це одне з найчастіше призначуваних досліджень, яке регулярно впливає на рішення щодо антибіотикотерапії, дообстежень і направлень до суміжних фахівців, але водночас є одним із найбільш неправильно інтерпретованих через преаналітичні похибки, обмеження автоматизованих аналізаторів та відрив результату від клінічного контексту. На цьому заході ви дізнаєтесь особливості автоматизованого загального аналізу сечі, де проходять межі його достовірності та як відрізнити реальні патологічні зміни від артефактів. Ви отримаєте зрозуміле пояснення причин хибнопозитивних і хибнонегативних результатів, навчитеся правильно оцінювати лейкоцитурію, протеїнурію та мікрогематурію, а також визначати, коли результат потребує повтору, верифікації або ручної мікроскопії. Після навчання ви знатимете, коли достатньо спостереження, коли потрібне дообстеження, а коли загальний аналіз сечі є лише першим сигналом можливої нефрологічної патології. • Загальний аналіз сечі в сучасній клінічній практиці: що саме оцінює автоматизований аналіз і де його реальні межі. • Що лікарю важливо знати про автоматичні аналізатори сечі, щоб не переоцінювати та не недооцінювати результат. • Преаналітика як головне джерело помилок: збір зразка, час доставки, фізичні навантаження, медикаменти, менструація – як це спотворює результат. • Автоматизований аналіз сечі vs ручна мікроскопія: коли автоматичному результату можна довіряти, а коли потрібна верифікація. • Типові хибні результати: лейкоцитурія без інфекції, транзиторна протеїнурія, мікрогематурія без патології – як не “переліковувати” пацієнта. • Клінічні пастки інтерпретації: коли аналіз виглядає тривожно, але не відповідає клініці – як відрізнити артефакт від реальної патології. • Алгоритм дій лікаря у разі сумнівного результату ЗАС: повтор, дообстеження, коли достатньо спостереження, а коли потрібне направлення. • Коли загальний аналіз сечі – лише “перший сигнал”: у яких ситуаціях варто думати про нефрологічну патологію (зокрема IgA-нефропатію). • Відповіді на запитання.

Травма печінки потребує швидких рішень, бо на старті визначається, чи потрібне консервативне ведення, ангіоемболізація або термінова операція. На цьому заході ви розберете сучасний шлях пацієнта від FAST-протоколу та КТ до damage control surgery, packing, Pringle maneuver і післяопераційного менеджменту у дорослих і дітей. Після навчання ви зможете швидко оцінювати тяжкість ушкодження, обирати між non-operative і оперативною тактикою та уникати типових помилок у веденні пацієнтів із тяжкою травмою печінки. • Сучасна класифікація травм печінки та первинне оцінювання пацієнта: • шкали тяжкості ушкоджень; • ATLS-підхід; • особливості гемодинамічного оцінювання у дорослих і дітей. • Тактика non-operative management, межі можливостей: • показання до консервативного ведення; • роль КТ з контрастуванням; • критерії переходу до операції. • Ендоваскулярні методи контролю кровотечі: • ангіографія та емболізація при травмі печінки; • місце гібридного підходу; • доступність методу в ургентних умовах. • Оперативне лікування – damage control surgery при тяжкій травмі печінки: • packing печінки; • Pringle maneuver; • тимчасовий гемостаз; • staged surgery та повторні ревізії. • Резекційні втручання та реконструктивна хірургія: • коли виправдана анатомічна/неанатомічна резекція; • травма магістральних судин і жовчних проток; • мультидисциплінарний підхід. • Післяопераційні ускладнення та їх менеджмент: • повторна кровотеча; • білома, жовчні нориці; • абсцеси, сепсис, печінкова недостатність. • Клінічні кейси – дорослий vs дитячий пацієнт: • розбір реальних сценаріїв; • відмінності тактики. • Розбір клінічних кейсів • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Ювенільні аномальні маткові кровотечі — це клінічна ситуація, де межа між фізіологією та патологією є особливо тонкою. Незрілість регуляторних механізмів поєднується з ризиком пропустити серйозні причини кровотечі. Саме тому одна з найнебезпечніших порад у цій ситуації — «почекати, поки цикл встановиться». Цей захід — про те, як діяти чітко та ювелірно в умовах цієї невизначеності. Чіткі алгоритми та практичні рішення — усе, що потрібно для впевненого ведення підлітків із аномальними матковими кровотечами! Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • Чим ювенільні АМК відрізняються від «варіанту норми» • Менеджмент аномальних маткових кровотеч: які опції доступні та ефективні? • КОК при АМК: коли це лікування, а не контрацепція • Чому вичікувальна тактика може бути помилкою • Коли кровотеча — це симптом системного захворювання • АМК як причина дефіциту заліза у підлітків Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Артеріальна гіпертензія під час вагітності є однією з провідних причин материнської та перинатальної захворюваності й смертності, а також важливим маркером майбутнього серцево-судинного ризику в жінки. Підвищення частоти гіпертензивних розладів асоціюється зі старшим віком вагітних, поширеністю ожиріння, метаболічного синдрому та хронічної артеріальної гіпертензії. Неправильна або несвоєчасна діагностика прееклампсії та важких форм АГ може призводити до розвитку тяжких ускладнень і значного погіршення перинатальних наслідків. На цьому заході ви розглянете принципи класифікації артеріальної гіпертензії у вагітних, навчитеся диференціювати хронічну гіпертензії, гестаційну гіпертензію та прееклампсію і засвоїте алгоритми моніторингу артеріального тиску в динаміці вагітності. Ви опануєте підходи до оцінювання материнського й фетального ризику, сучасні стратегії медикаментозної терапії, зважаючи на безпеку препаратів, тактику ведення тяжкої гіпертензії та прееклампсії, а також особливості післяпологового спостереження. Окрім цього, до вашої уваги будуть представлені реальні клінічні кейси, на основі яких проаналізуємо типові помилки лікарів у діагностиці та веденні пацієнток із гіпертензивними станами під час вагітності, а також способи їх уникнення в щоденній практиці. Після навчання ви зможете своєчасно виявляти гіпертензивні розлади вагітності, обґрунтовано обирати тактику лікування та маршрутизації пацієнтки й зменшити ризик тяжких перинатальних ускладнень. • Фізіологічні зміни серцево-судинної системи під час вагітності + класифікація АГ у вагітних • Хронічна, гестаційна гіпертензія та прееклампсія: основні відмінності • Сучасні підходи до діагностики та моніторингу АТ під час вагітності • Типові помилки у затримці діагностики АГ у вагітних на прикладі клінічного кейсу • Оцінювання материнського й фетального ризику • Медикаментозна терапія АГ у вагітних: що дозволено, а що протипоказано • Тактика ведення тяжкої артеріальної гіпертензії та прееклампсії • Післяпологове спостереження та довгостроковий серцево-судинний ризик • Вагітність як ранній маркер майбутньої серцево-судинної патології у жінки • Відповіді на запитання учасників

Даний курс БПР присвячений темі вторинної артеріальної гіпертензії. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники навчаться ідентифікувати клінічні маркери («червоні прапорці») вторинної артеріальної гіпертензії на етапі первинного огляду та застосовувати валідні скринінгові протоколи для виявлення пацієнтів групи ризику. Учасники опрацюють інтерпретацію результатів лабораторних досліджень: реніну, альдостерону, кортизолу, метанефринів та їх співвідношень. У програмі передбачено проведення диференційної діагностики між ренопаренхіматозною, реноваскулярною та ендокринною гіпертензіями, а також формулювання клінічного діагнозу згідно з актуальними класифікаціями. Учасники розглянуть розробку індивідуалізованих планів лікування для пацієнтів з первинним альдостеронізмом, феохромоцитомою та синдромом Кушинга. Курс охоплює вибір оптимальної тактики медикаментозної терапії, визначення показань до хірургічного лікування, оцінку ефективності проведеного лікування та корекцію терапевтичної стратегії на основі об’єктивних критеріїв. Програма заходу • Заняття 1 • Які клінічні ознаки є абсолютними показаннями для скринінгу на вторинну АГ? • Який оптимальний діагностичний алгоритм при підозрі на первинний гіперальдостеронізм? • Як коректно інтерпретувати співвідношення альдостерон/ренін на тлі прийому різних груп антигіпертензивних препаратів? • Диференційна діагностика феохромоцитоми: які біохімічні маркери є найбільш чутливими та специфічними? • Які методи візуалізації (КТ, МРТ, сцинтиграфія) є методом вибору при різних типах ендокринних гіпертензій? • Реноваскулярна гіпертензія: критерії відбору пацієнтів для ендоваскулярного лікування. • Особливості медикаментозної терапії вторинних АГ: вибір препарату в залежності від етіології. • Тактика ведення пацієнтів з резистентною АГ: коли поглиблено шукати вторинну форму? • Які орфанні причини вторинної АГ (коарктація аорти, синдром Ліддла) не можна пропустити в клінічній практиці? • Тактика ведення пацієнта після хірургічної корекції причини вторинної АГ: чи потрібна подальша антигіпертензивна терапія? • Заняття 2: Вторинна гіпертензія: коли і в кого шукати причину підвищеного артеріального тиску • Які групи пацієнтів підлягають обов’язковому скринінгу на вторинну артеріальну гіпертензію? • Клінічні ознаки та фенотипові особливості пацієнтів з ендокринними гіпертензіями (первинний альдостеронізм, феохромоцитома, синдром Кушинга). • Алгоритм діагностики реноваскулярної гіпертензії: коли запідозрити та які методи обстеження застосувати? • Диференційна діагностика гіпертензії у молодих пацієнтів: від коарктації аорти до моногенних форм. • Резистентна та рефрактерна артеріальна гіпертензія: як виключити вторинні причини? • Роль синдрому обструктивного апное сну (СОАС) у розвитку та прогресуванні артеріальної гіпертензії. • Які лабораторні та інструментальні методи є “золотим стандартом” у діагностиці різних форм вторинної АГ? • Особливості медикаментозної терапії при різних типах вторинних гіпертензій. • 01:55:22 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Ефективне лікування онкологічних захворювань ґрунтується на розумінні молекулярних механізмів пухлинного процесу, що виходять за межі традиційної гістологічної класифікації. Це передбачає необхідність орієнтуватись у типах генетичних змін та рівнях їхньої реалізації – ДНК, РНК і білок – відповідно до можливостей та обмежень кожного діагностичного методу. Вибір між ПЛР, NGS, FISH чи імуногістохімією має принципове значення, оскільки саме він визначає повноту молекулярної характеристики пухлини та досконале планування таргетної терапії. На цьому заході ви розглянете логіку молекулярної онкології, зокрема взаємозв’язок між генетичними змінами та їхніми клінічними проявами. Ви дізнаєтеся про основні типи молекулярно-генетичних альтерацій, їхнє клінічне значення й підходи до виявлення на різних рівнях. Крім цього, ви проаналізуєте можливості методів дослідження на рівні ДНК і РНК, а також роль та обмеження імуногістохімії як інструмента оцінювання білкової експресії. Після навчання ви зможете формувати раціональний діагностичний маршрут, уникати помилок у призначенні молекулярних тестів та правильно інтерпретувати результати досліджень. • Вступ: логіка молекулярної онкології • Чому морфології вже недостатньо? • Центральна догма: ДНК → РНК → білок як основа діагностичного мислення • Де саме «виникає» клінічно значуща зміна? • Типи молекулярно-генетичних змін: що саме ми шукаємо? • SNV, In/Dels; CNV, ампліфікації; транслокації; fusions, exon skipping • Зміни експресії: які з них мають клінічне значення? • Рівень ДНК: можливості та обмеження • Які зміни ми реально можемо виявити на рівні ДНК? • Методи: ПЛР, Sanger, NGS, FISH, MLPA, фрагментний аналіз • Коли який метод доцільний? Типові помилки вибору • Рівень РНК: коли ДНК недостатньо • Fusions, exon skipping, рівень транскрипції • Методи: ПЛР, NGS • Клінічні ситуації, де РНК є критичною • Що дає ІГХ насправді? • Як генетичні зміни впливають на білок? • ІГХ як рутинний інструмент • Ризики неправильної інтерпретації • “Ідеальний збіг”: як обрати метод під зміну? • Алгоритм: тип зміни → рівень → метод • Як не переплутати: ДНК vs РНК vs білок • Комбінування методів. Практичні приклади відповідності • Клінічні кейси та інтеграція в практику (NSCLC, рак молочної залози, колоректальний рак, пухлини пацієнтів дитячого віку) • Як виглядає правильний діагностичний маршрут? • Розбір типових помилок • Як формулювати запит у лабораторію? • Відповіді на запитання • Обговорення матеріалу (презентації) • Оцінювання здобутих знань

Електронний навчальний курс БПР присвячений діагностиці та терапевтичній тактиці ведення пацієнтів. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники навчаться проводити диференційну діагностику ізольованих і коморбідних форм, застосовувати валідовані діагностичні інструменти Y-BOCS та GAD-7, а також використовувати критерії МКХ-10, МКХ-11 і DSM-5. Курс охоплює збір анамнезу, розпізнавання феноменологічних патернів, призначення фармакотерапії першої лінії, тактику аугментації терапії, принципи направлення на КПТ, експозиційну терапію та EMDR, а також психоедукацію пацієнтів і їхніх родин. Розглядаються нейробіологічні механізми, терапевтичні дози СІЗЗС, місце кломіпраміну, ведення пацієнтів із терапевтичною резистентністю, оцінювання ефективності лікування за шкалами та підходи до особливих популяцій. Програма заходу • 02:18:15 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Відеолекція Хромоніхії: диференційна діагностика патологій нігтів за кольором нігтьової пластини: Вступ. Актуальність змін кольору нігтів у дерматологічній практиці. Нормальний колір нігтьової пластини та механізми формування хромоніхій. Лейконіхія. Диференційна діагностика білих змін нігтьової пластини. Еритроніхія. Основні причини та клінічне значення. Жовті та зелені хромоніхії. Інфекційні та неінфекційні причини. Коричнево-чорна хромоніхія. Диференціація меланоніхії, гематом та пухлинних уражень. Хромоніхії при системних захворюваннях. Діагностичне значення змін кольору нігтів. Висновки та ключові клінічні акценти 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Курс БПР присвячений психосоматичним, соматоформним і психогенним розладам та розроблений для лікарів і медичних фахівців. Лікарі здобудуть навички застосування діагностичних критеріїв DSM-5 та МКХ-11 для верифікації соматоформних, дисоціативних (конверсійних) та психосоматичних розладів. Учасники навчаться проводити диференційну діагностику між соматичними симптомами, зумовленими органічною патологією, та їх психогенними аналогами, а також використовувати стандартизовані опитувальники PHQ-15 і GAD-7 для скринінгу соматизації, тривоги та депресії. Програма охоплює ідентифікацію клінічних «червоних прапорців», формування стратегії комунікації з пацієнтом без стигматизації, розроблення початкового плану ведення та визначення критеріїв для скерування до психіатра або психотерапевта. Учасники також аналізуватимуть патерни соматичних скарг, характерні для тривожних, депресивних розладів і ПТСР. Програма заходу • Які сучасні нейробіологічні механізми лежать в основі психосоматичних та соматоформних розладів? • Як клінічно розмежувати конверсійний розлад (функціональний неврологічний розлад) від дебюту органічного неврологічного захворювання? • В яких клінічних ситуаціях доцільно припинити діагностичний пошук органічної причини та запідозрити психогенний генез симптомів? • Який диференційно-діагностичний алгоритм слід застосовувати у пацієнта з хронічним больовим синдромом без чітких органічних корелятів? • Які існують валідні інструменти та клінічні ознаки для позитивної діагностики психогенного розладу, а не лише діагностики методом виключення? • Які особливості ятрогенії при веденні пацієнтів з соматоформними розладами та як її уникнути? • Яка роль запалення як сполучної ланки між психічним стресом та соматичною маніфестацією? • Як коректно сформулювати діагноз згідно з МКХ-11 для пацієнтів з функціональними соматичними синдромами? • 02:16:01 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Зміни до Наказу №770 щодо виписування наркотичних та психотропних лікарських засобів суттєво вплинули на щоденну практику, поєднавши клінічні рішення з новими юридичними вимогами. Запровадження електронних рецептів, уточнення порядку обігу контрольованих препаратів й оновлення вимог до паліативної допомоги створюють ситуацію, коли будь-яка неточність може призвести як до недостатнього контролю болю в пацієнта, так і до юридичних наслідків для медичного працівника. Необхідно чітко розуміти нормативну базу й алгоритм дій, щоб забезпечити ефективне, правомірне та безпечне призначення опіоїдних анальгетиків. На цьому заході ви розглянете актуальні нормативні зміни, принципи роботи з електронними рецептами, вимоги до формування плану лікування паліативного пацієнта й правила визначення паліативного статусу. Ви дізнаєтеся про розмежування повноважень лікарів різних рівнів, програми реімбурсації та практичні аспекти роботи з програмою «Доступні ліки». Також ви отримаєте чіткі роз’яснення щодо оформлення електронних рецептів, конверсії дозувань, маршрутизації хворого і взаємодії з фармацевтичними працівниками. Пісня навчання ви зможете впевнено орієнтуватися в сучасних нормативних вимогах, мінімізувати юридичні ризики і забезпечити безперервне та клінічно обґрунтоване знеболення пацієнтів. • 1. Нормативно-правова база та основні зміни 2026 року • Огляд актуальних нормативних змін у сфері обігу наркотичних та психотропних ЛЗ • Тлумачення нововведень у межах паліативної допомоги • Розмежування понять: наркотичні ЛЗ, психотропні ЛЗ, опіоїди для паліативного знеболення • Відповідальність медичних та фармацевтичних працівників • 2. Програми реімбурсації та оновлений перелік лікарських засобів • Оновлений перелік ЛЗ у програмі «Доступні ліки» • ЛЗ, що підлягають повній або частковій компенсації НСЗУ в межах паліативної допомоги • Відмінність між е-рецептами за програмою реімбурсації та платними е-рецептами • Особливості фінансування та маршрутизації пацієнта • 3. Хто має право виписувати е-рецепт на опіоїди • Повноваження лікаря ПМД • Роль лікаря-спеціаліста • Розмежування компетенцій на амбулаторному та спеціалізованому рівнях • Особливості призначення опіоїдів у межах паліативного знеболення • 4. Паліативний статус і план лікування • Чинні вимоги до створення плану лікування • Коли встановлюється паліативний статус • Хто має право його встановлювати • Значення плану лікування у виписуванні контрольованих ЛЗ • Юридичні ризики за відсутності належної документації • 5. Практика виписування електронних рецептів • Оновлений перелік програм, у межах яких виписуються наркотичні/психотропні ЛЗ • Вимоги до оформлення е-рецепта • Строки дії рецепта • Конверсія дозувань фентанілу (мг vs мкг/год) • Типові помилки під час виписування • Приклади правильного формування е-рецепта • 6. Доступність препаратів та маршрут пацієнта • Інструменти пошуку аптек • Доступність «Доступних ліків» для паліативних пацієнтів • Маршрут пацієнта: від виписки до отримання препарату • Порівняння платних і безоплатних форм наркотичних препаратів • 7. Утилізація та відповідальність • Обов’язки пацієнта й сім’ї щодо утилізації залишків (Наказ МОЗ №494) • Порядок дій закладу охорони здоров’я • Адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення правил обігу • 8. Взаємодія «лікар – фармацевт – пацієнт» • Координація дій під час виписування та відпуску • Контроль дотримання правил обігу • Комунікація як фактор безперервності знеболення • 9. Розгляд клінічних кейсів • 10. Відповіді на запитання учасників

​Вакцинація дорослих є не менш важливою, ніж дитяча, адже імунітет із часом слабшає, а незроблені в юності щеплення можуть обернутись небезпечними інфекційними захворюваннями. Наприклад, за даними ВООЗ, кожен третій дорослий не має захисту від дифтерії через відсутність ревакцинації, що створює ризик спалахів навіть у країнах із розвиненою медициною. Крім цього, спостерігається збільшення кількості випадків кору серед дорослих в Україні у 2025 році. Це тривожний сигнал про наслідки прогалин у вакцинації, адже тільки в січні було зареєстровано 192 випадки кору. А це вже 50% від загальної кількості зареєстрованих випадків за 2024 рік. Попри доступність вакцин, рівень охоплення щепленнями серед дорослого населення залишається низьким. У цій ситуації саме сімейний лікар має найбільший вплив на прийняття пацієнтом такого рішення. Завдяки персоналізованому підходу лікар не лише пояснює необхідність вакцинації, а й допомагає подолати страхи та гарантує безпечне щеплення. Навчальний майстер-клас «Вакцинація дорослих: що має знати сімейний лікар» буде присвячений розгляду оновленого календаря профілактичних щеплень для дорослих в Україні з акцентом на обов’язкові та рекомендовані вакцини, а також останні зміни в нормативній базі. Окремо будуть висвітлені особливості вакцинації людей різного віку, вагітних жінок та пацієнтів з хронічними захворюваннями. Також учасники знатимуть правила щеплення груп ризику: медичних працівників, мандрівників та осіб з імунодефіцитами. Будуть розглянуті техніки введення вакцин, порядок внесення даних до електронної системи охорони здоров’я та алгоритм дій у разі несприятливих подій після імунізації. Завершальна частина буде присвячена ефективним методам комунікації з пацієнтами: як відповідати на запитання, руйнувати міфи та формувати довіру до щеплень. • Оновлений календар профілактичних щеплень для дорослих в Україні: обов’язкові та рекомендовані вакцини, зміни останніх років. • Вакцини для різних вікових груп дорослих, вагітних, людей з хронічними захворюваннями. • Показання та протипоказання до вакцинації дорослих, підготовка пацієнта до щеплення. • Ревакцинація: необхідність, терміни, особливості проведення. • Вакцинопрофілактика для груп ризику: медичні працівники, мандрівники, пацієнти з імунодефіцитами. • Види вакцин і техніка їх введення: внутрішньом’язово, підшкірно, орально. • Внесення даних про щеплення в електронну систему охорони здоров’я (ЕСОЗ). • Несприятливі події після імунізації (НППІ): профілактика, алгоритм дій, інформування пацієнта. • Методи інформування та раціоналізації: як проводити освітню бесіду, відповідати на запитання пацієнтів, пояснювати важливість і безпеку щеплень. • Відповіді на запитання.

Зважаючи на популярність ботулінотерапії в сучасному світі, її ускладнення – не рідкість, і навіть досвідчений лікар може зіткнутися з птозом, асиметрією обличчя чи гематомами. Недостатнє знання їх причин та алгоритмів лікування підвищує ризик функціональних та естетичних проблем у пацієнтів, негативних відгуків і навіть юридичних наслідків. Щоб тримати бездоганну репутацію, важливо розуміти, як запобігати побічним ефектам і діяти швидко, якщо вони з’являються. Цей захід допоможе вам системно розібратись у типових ускладненнях, навчитися диференціювати локальні та загальні реакції, правильно підбирати терапію і коригувати симптоми. Ви дізнаєтесь, як уникнути тяжких наслідків, зменшити набряк і болючість, правильно використовувати антидоти й формувати індивідуальні плани реабілітації. Після навчання ви знатимете, як діяти в разі будь-якого побічного ефекту після ботулінотерапії: від легких гематом до асиметрії обличчя, птозу чи алергічних реакцій. • Вступні положення: основи ботулінотерапії • Короткий огляд ботулотоксину, анатомічні особливості. • Причини виникнення ускладнень. • Класифікація та опис ускладнень • Локальні реакції: біль, гематоми, набряклість, ущільнення у місцях ін’єкції. • Побічні ефекти м’язової слабкості: птоз верхньої повіки, опущення брови, асиметрія обличчя. • Загальні реакції. • Рідкісні алергічні реакції, імуногенні реакції препарату. • Розбір найпоширеніших ускладнень • Причини та механізми птозу. • Асиметрія обличчя. • Набряклість і запальні реакції. • Синці й болючість у місці введення. • Методи лікування ускладнень • Консервативне лікування. • Медикаментозна корекція симптомів. • Використання антидотів та інших препаратів для нейтралізації ботулотоксину. • Особливості корекції асиметрії та птозу. • Моніторинг пацієнта, індивідуальна програма реабілітації. • Профілактика ускладнень у практичній діяльності дерматолога • Відбір пацієнтів, збори анамнезу та діагностика протипоказань. • Стандарти безпеки, техніка введення, дотримання інструкцій. • Післяпроцедурні рекомендації для пацієнтів. • Відповіді на запитання

Електронний навчальний курс для лікарів та медичних фахівців, присвячений нейрогенним порушенням функції нижніх сечових шляхів. Лікарі здобувають навички застосування діагностичних алгоритмів, інтерпретації даних комплексного уродинамічного дослідження та стратифікації ризиків ураження верхніх сечових шляхів. У межах курсу розглядаються підбір і титрування фармакотерапії, показання та протипоказання до ін’єкцій ботулотоксину типу А, принципи чистої періодичної катетеризації, профілактика ускладнень і довгострокове мультидисциплінарне ведення пацієнтів. Програма заходу • Заняття 1 • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Поява нових методів дослідження змушує переглядати підходи, які ще нещодавно вважалися стандартом. Частина лабораторних тестів поступово втрачає клінічну цінність через появу точніших та більш інформативних альтернатив. Необґрунтоване призначення застарілих досліджень може ускладнювати діагностичний процес, сприяти появі хибнопозитивних результатів та призводити до надмірної діагностики. Тому важливо орієнтуватися в сучасних діагностичних алгоритмах і розуміти, які дослідження дійсно впливають на клінічні рішення. На цьому заході ви дізнаєтеся, як змінились підходи в лабораторній медицині та чому деякі аналізи поступаються місцем більш точним методам. Ви навчитеся критично оцінювати діагностичну цінність лабораторних досліджень, обирати найбільш інформативні тести та уникати необґрунтованих призначень. Отримані знання будуть корисними під час первинної та диференційної діагностики, формування плану обстеження та вибору оптимальної діагностичної тактики. Після навчання ви зможете орієнтуватися в сучасній доказовій базі лабораторної медицини, аргументовано обирати клінічно доцільні дослідження та критично оцінювати результати аналізів. • Оновлення діагностичних підходів як закономірний етап розвитку доказової медицини. • Чому деякі лабораторні дослідження втрачають клінічну цінність: нові докази, технології та зміна підходів до діагностики. • Найпоширеніші лабораторні дослідження, які сьогодні потребують перегляду або відмови від рутинного використання. • Сучасні альтернативи застарілим тестам: що рекомендують міжнародні настанови та доказова медицина. • Наслідки необґрунтованого призначення лабораторних досліджень: хибнопозитивні результати, надмірна діагностика та зайві витрати. • Роль фахівця лабораторної діагностики у впровадженні сучасних діагностичних алгоритмів. • Комунікація між лабораторією та клініцистом: як аргументовано обговорювати недоцільні або застарілі дослідження. • Особливості впровадження сучасних лабораторних підходів в українських реаліях. • Практичні приклади заміни застарілих досліджень на сучасні діагностичні рішення. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Сезонне підвищення рівня захворюваності на вірусні діареї у весняно-літній період формує суттєве навантаження на амбулаторну і стаціонарну ланки. Необхідно чітко диференціювати вірусні гастроентерити від бактеріальних інфекцій та функціональних розладів шлунково-кишкового тракту, адже це безпосередньо впливає на вибір тактики ведення й доцільність призначення специфічної терапії. На цьому заході ви розглянете етіологію, патогенез та клінічні особливості вірусних діарей відповідно до вікових груп і супутніх станів. Ви опануєте підходи до диференційної діагностики гострих діарейних синдромів, навчитесь ідентифікувати червоні прапорці та оцінювати ступінь дегідратації. Окрім цього, ви дізнаєтеся, як спланувати регідратаційну терапію, раціонально використовувати пробіотики і коли доцільно призначити антибіотики. Після навчання ви зможете впевнено вести пацієнтів з гострою діареєю, зокрема у разі дегідратації, а також ефективно контролювати спалахи інфекцій. • Актуальність вірусних діарей та глобальні спалахи. • Класифікація та основні збудники: ротавірус, норовірус, аденовірус, астровірус, ентеровіруси. Шляхи передання й фактори ризику. • Механізми ураження ШКТ й особливості перебігу в різних вікових групах. • Типові симптоми й ознаки дегідратації. • Особливості діарей при системних інфекціях: COVID-19, грип, гепатит А, герпесвіруси. • Диференційна діагностика вірусних, бактеріальних і паразитарних діарей. • Червоні прапорці й типові помилки лікаря. • Діагностика: ПЛР, експрес-тести. • Лікування: регідратація, пробіотики, антибіотики – доказова база. • Профілактика: гігієна, вакцинація, контроль спалахів.