Заходи БПР — Гематологія 2026

Чи завжди вам вдається брати під контроль резистентну гіпертензію? Резистентна артеріальна гіпертензія часто маскується під псевдорезистентну або поєднану патологію. Через помилки в діагностиці ураження органів-мішеней прогресують значно швидше. Такі хибні рішення є причиною втрати довіри пацієнта і зниження прихильності до лікування. На цьому заході ви дізнаєтеся про сучасні алгоритми визначення істинної та псевдорезистентної гіпертензії. Ви навчитесь аналізувати добовий моніторинг АТ, виявляти вторинні причини гіпертензії та оптимізувати комбінацію лікарських засобів. Після навчання ви будете впевнено диференціювати типи резистентної гіпертензії, ефективно коригувати терапію та використовувати сучасні інструменти моніторингу для підвищення ефективності лікування. • Резистентна гіпертензія: сучасне визначення, критерії діагностики, диференціація з псевдорезистентністю. • Алгоритм перевірки терапевтичної прихильності та якості домашнього моніторування. • Роль вторинних причин: коли варто запідозрити ендокринну чи реноваскулярну етіологію. • Оптимізація медикаментозної терапії: крок за кроком. • Фенотипи пацієнтів з резистентною гіпертензією. • Нефармакологічні й інтегративні підходи. • Нові технології моніторингу та digital-підходи. • Відповіді на запитання учасників, обговорення клінічних випадків.

Неможливо поставити точний діагноз при гематологічних захворюваннях без правильної інтерпретації кістково-мозкових досліджень. Навчання на цьому заході допоможе вам уникнути типових помилок на преаналітичному етапі, навчить відрізняти норму від патології завдяки ключовим маркерам гемопоезу, згідно з віковими особливостями пацієнтів. Ви отримаєте чіткі алгоритми оцінювання стану кісткового мозку, зокрема розглянете забір та оброблення матеріалу, мікроскопію, цитохімію та імунологічні маркери, а також стандартизацію процесу згідно з міжнародними протоколами. Після лекції ви зможете впевнено працювати з пацієнтами з анеміями, лейкозами, апластичними та мієлодиспластичними синдромами, оцінювати ефективність хіміотерапії або трансплантації кісткового мозку, відрізняти норму від патології у дітей та літніх людей, а також запобігати помилковим діагнозам і невиправданому лікуванню. Ви будете знати, як правильно інтерпретувати співвідношення мієлоїдних та еритроїдних клітин і застосовувати сучасні стандарти лабораторної діагностики. • 1. Правильний забір матеріалу. • 2. Преаналітичний етап. • 3. Вікові особливості системи кровотворення. • 4. Мікроскопія кісткового мозку: оцінювання клітинного складу, співвідношення мієлоїдних та еритроїдних клітин. • 5. Маркери еритропоезу, мієлопоезу та лімфопоезу. • 6. Цитохімічні реакції та імунологічні маркери. • 7. Стандартизація лабораторних методів вивчення кровотворення згідно з міжнародними протоколами (WHO, ICCS, ISLH). • 8. Відповіді на запитання учасників.

Селезінка сигналізує як про локальні, так і про системні проблеми. Завдання – навчитися читати ці сигнали. На цьому заході ви дізнаєтесь, як розпізнати нормальні та патологічні ознаки за допомогою УЗД. Навчитеся комплексно оцінювати стан селезінки: від анатомії та ехоанатомії до інфекційних, пухлинних і непухлинних змін. Також ви знатимете способи диференціації вогнищевих та дифузних змін при гематологічних і системних хворобах. Після навчання ви зможете швидко і правильно оцінити стан селезінки, а також навчитесь уникати хибної інтерпретації навіть у складних випадках із незрозумілою картиною. • 1. Анатомія та ехоанатомія селезінки: варіанти норми, вроджені аномалії, набуті варіації • 2. Інфекційні ураження, абсцеси селезінки • 3. Доброякісні новоутворення • 4. Злоякісні новоутворення • 5. Непухлинні ураження: вогнищеві та дифузні • Відповіді на запитання учасників

Лептоспіроз є однією з найпоширеніших зоонозних інфекцій, яка щороку реєструється в Україні, особливо в літньо-осінній період та після паводків. Захворювання має широкий спектр клінічних проявів — від легкого грипоподібного стану до тяжкого поліорганного ураження із розвитком синдрому Вейля, що часто призводить до діагностичних помилок на етапі первинного звернення. Через неспецифічність ранніх симптомів лептоспіроз легко маскується під ГРВІ, пієлонефрит, гострий гепатит або навіть сепсис. На цьому заході ви розглянете системний підхід до раннього розпізнавання, діагностики та ведення пацієнтів із лептоспірозом із фокусом на синдромний аналіз. Ви дізнаєтесь більше про епідеміологічні ризики, ключові шляхи інфікування, механізми поліорганного ураження, клінічні форми захворювання та критерії тяжкості. Також ви навчитесь проводити диференційну діагностику етіологічних причин гарячки, жовтяниці, гострого ураження нирок та геморагічного синдрому. Після навчання ви зможете своєчасно запідозрити лептоспіроз у пацієнтів із гарячкою неясного генезу та епідеміологічним ризиком, правильно інтерпретувати поєднання жовтяниці, ниркової недостатності та тромбоцитопенії, а також визначати показання до початку специфічної терапії. • Вступне слово • Лептоспіроз як актуальний зооноз із тяжким перебігом і високою летальністю. • Сучасні епідеміологічні виклики та значення ранньої діагностики. • Етіологія, епідеміологія та патогенез • Сучасна таксономія Leptospira, джерела інфекції та шляхи передачі. • Групи ризику та роль довкілля (вода, ґрунт, тварини). • Сучасні епідеміологічні ризики: повені, кліматичні зміни, війна в Україні, руйнування інфраструктури, підвищений контакт із гризунами та контамінованим середовищем. • Механізми розвитку поліорганного ураження. • Клінічні прояви • Двофазний перебіг лептоспірозу. • Основні клінічні синдроми (гарячковий, жовтяничний, нирковий, геморагічний, менінгеальний). • Синдром Вейля як класична тяжка форма лептоспірозу. • Інші тяжкі форми (легеневий геморагічний синдром, ГРДС, поліорганна недостатність). • Діагностика та диференційна діагностика • ПЛР, серологічні та молекулярні методи. • Оцінка ураження органів і тяжкості стану. • Синдромний підхід до диференційної діагностики (жовтяниця, гостре ураження нирок, геморагічний синдром, менінгоенцефаліт, гарячка неясного генезу, сепсис). • Лікування та профілактика • Антибактеріальна терапія та принципи інтенсивного лікування тяжких форм. • Ведення пацієнтів із синдромом Вейля та поліорганною недостатністю. • Профілактика лептоспірозу та концепція міжсекторального підходу (One Health). • Клінічні випадки • Типовий перебіг лептоспірозу. • Тяжкий лептоспіроз (синдром Вейля, поліорганна недостатність). • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Сезонне підвищення рівня захворюваності на вірусні діареї у весняно-літній період формує суттєве навантаження на амбулаторну і стаціонарну ланки. Необхідно чітко диференціювати вірусні гастроентерити від бактеріальних інфекцій та функціональних розладів шлунково-кишкового тракту, адже це безпосередньо впливає на вибір тактики ведення й доцільність призначення специфічної терапії. На цьому заході ви розглянете етіологію, патогенез та клінічні особливості вірусних діарей відповідно до вікових груп і супутніх станів. Ви опануєте підходи до диференційної діагностики гострих діарейних синдромів, навчитесь ідентифікувати червоні прапорці та оцінювати ступінь дегідратації. Окрім цього, ви дізнаєтеся, як спланувати регідратаційну терапію, раціонально використовувати пробіотики і коли доцільно призначити антибіотики. Після навчання ви зможете впевнено вести пацієнтів з гострою діареєю, зокрема у разі дегідратації, а також ефективно контролювати спалахи інфекцій. • Актуальність вірусних діарей та глобальні спалахи. • Класифікація та основні збудники: ротавірус, норовірус, аденовірус, астровірус, ентеровіруси. Шляхи передання й фактори ризику. • Механізми ураження ШКТ й особливості перебігу в різних вікових групах. • Типові симптоми й ознаки дегідратації. • Особливості діарей при системних інфекціях: COVID-19, грип, гепатит А, герпесвіруси. • Диференційна діагностика вірусних, бактеріальних і паразитарних діарей. • Червоні прапорці й типові помилки лікаря. • Діагностика: ПЛР, експрес-тести. • Лікування: регідратація, пробіотики, антибіотики – доказова база. • Профілактика: гігієна, вакцинація, контроль спалахів.

Статини є базою ліпідознижувальної терапії, але в ліпідології рішення вже визначаються не лише самим рівнем ЛПНЩ, а й абсолютним ризиком, супутніми станами та необхідною глибиною зниження атерогенних частинок. На цьому заході ви розберете, коли достатньо монотерапії статинами, коли потрібна рання комбінована терапія, як обирати стартову стратегію та що робити при виникненні побічних ефектів. Після навчання ви зможете впевнено планувати ліпідознижувальну терапію та ефективно вести пацієнтів високого та дуже високого ризику. • Що змінилося в сучасній ліпідології: від концентрації ЛПНЩ до кумулятивної експозиції атерогенних ApoB-вмісних частинок, оцінки Lp(a) та пожиттєвого ризику. • Чому статини залишаються фундаментом профілактики серцево-судинних подій: доказова база, очікуване зниження ЛПНЩ та зв’язок між величиною зниження і клінічною користю. • Різниця між «призначити статин» і «досягти цілі»: інтенсивність терапії, абсолютний ризик, контроль відповіді та прихильності до лікування. • Місце статинів серед сучасних ліпідознижувальних засобів: езетиміб, інгібітори PCSK9, інклісіран і бемпедоєва кислота; коли потрібна рання комбінована терапія. • Коли статину недостатньо: дуже високий ризик, гострий коронарний синдром, сімейна гіперхолестеринемія, значне відхилення від цільового ЛПНЩ та резидуальний ризик. • Популярні міфи: «статини руйнують печінку», «викликають деменцію», «будь-який біль означає непереносимість», «натуральні альтернативи безпечніші» та «нові препарати зробили статини непотрібними». • Практичний алгоритм: як обрати стартову стратегію, що перевіряти після призначення, як діяти при скаргах і як оцінити користь та ризики. • Розбір клінічних кейсів • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Відповіді на запитання учасників • Оцінювання набутих знань

Захворювання волосистої частини голови становлять окрему діагностичну категорію, яка характеризується варіабельною клінічною картиною та високим ризиком клінічних помилок. Еритема, свербіж, лущення й інші симптоми можуть бути проявами запальних, аутоімунних, інфекційних або інших дерматозів, які мають подібні ознаки, але потребують принципово різних підходів до лікування. На цьому заході ви розглянете класифікацію дерматологічних захворювань волосистої частини голови, відмінності їхніх клінічних проявів та сучасні підходи до диференційної діагностики. Ви навчитеся застосовувати дерматоскопію та трихоскопію як інструменти підвищення точності діагностики, а також формувати алгоритм обстеження пацієнтів. Після навчання ви зможете впевнено інтерпретувати клінічні симптоми ураження волосистої частини голови, уникати діагностичних помилок та своєчасно призначати обґрунтоване лікування. • Класифікація дерматологічних захворювань волосистої частини голови (запальні, аутоімунні, інфекційні та ін.) • Клінічні прояви та ознаки. • Диференційна діагностика й основні методи лікування. • Роль дерматоскопії/трихоскопії у встановленні діагнозу. • Алгоритм діагностики пацієнта. • Вдповіді на запитання.

Виразковий коліт – одне з найскладніших хронічних захворювань ШКТ через його непередбачуваний перебіг і варіабельну відповідь на лікування. Сучасні рекомендації ECCO/AGA 2025 та STRIDE-II вимагають уміння адаптувати стандарти до конкретного пацієнта. Точне оцінювання симптоматики й ефективності призначених препаратів дає змогу своєчасно прийняти рішення щодо корекції терапії чи переходу на комбіновані або таргетні підходи. Цей захід допоможе вам чітко визначати моменти, коли стандартної терапії недостатньо, оцінювати доцільність комбінованих схем та правильно інтегрувати імунобіологічні препарати. Ви навчитеся проводити моніторинг перебігу захворювання й персоналізувати лікування відповідно до сучасних стандартів. Після навчання ви зможете впевнено приймати рішення про корекцію терапії або її ескалацію та застосовувати стратегії treat-to-target на практиці. • Вступ: сучасне бачення виразкового коліту. • Нові орієнтири STRIDE-II та ECCO/AGA 2025: як змінилися критерії ремісії. • Від 5-ASA до таргетних молекул: коли час переходити на новий рівень терапії. • Моніторинг ефективності: як розпізнати, що пацієнт не досяг цілі. Стратегія treat-to-target у реальній практиці. • Неінвазивний контроль: нова зручність у руках лікаря. • Персоналізація терапії – ключ до успіху у 2025 році. • Відповіді на запитання. • Цілі лікування та оцінка ефективності. • Кофенційна терапія та критерії її недостатності. • Ескалаційна терапія та показання до переходу. • Тактика ведення на етапі ескалації.

Хірургічне лікування раку молочної залози не обмежується лише онкологічним контролем захворювання. Воно поєднує радикальність втручання з відновленням анатомії та якості життя пацієнтки. Сучасні алгоритми й техніки онкопластики дають змогу не лише гарантувати онкологічну безпеку, а й зберегти форму, симетрію та функціональність молочної залози. На цьому заході ви опануєте сучасні алгоритми вибору між органозберігальними операціями і мастектомією, а також принципи реконструкції. Ви розглянете технічні аспекти планування доступів, мобілізації тканин і використання реконструктивних матеріалів та отримаєте практичні підходи до профілактики й лікування післяопераційних ускладнень, зокрема сероми, некрозу тканин і лімфедеми. Після навчання ви зможете обґрунтовано обирати оптимальну тактику хірургічного лікування у разі різних форм раку молочної залози, ефективно планувати реконструктивні втручання та своєчасно коригувати ускладнення. • Сучасні алгоритми хірургічного лікування раку молочної залози. Критерії вибору тактики: органозберігальне втручання чи мастектомія. • Рівні онкопластичної хірургії: від базових органозберігальних операцій до складних реконструкцій. • Технічні аспекти операцій: планування розрізів, мобілізація тканин, використання матеріалів для реконструкції. • Профілактика та лікування ускладнень: сероми, некроз тканин, лімфедема та інші післяопераційні проблеми. • Реконструктивні методики після мастектомії: одномоментна й відстрочена реконструкція, вибір матеріалу і техніки. • Практичні клінічні кейси: обговорення вибору тактики, результатів та керування ускладненнями. • Підсумки та рекомендації для клінічної практики: основні принципи безпеки пацієнта й естетичні стандарти. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Імунограма – один із базових інструментів оцінки стану імунної системи, однак її інтерпретація найчастіше викликає труднощі в клінічній практиці. Неправильне трактування показників може призводити до діагностичних помилок, необґрунтованого призначення імуномодулюючих препаратів або до пропуску імунної недостатності. Це ускладнює вибір лікувальної тактики та підвищує ризик хронізації процесу. На цьому майстер-класі ви у режимі онлайн-зустрічі у Google Meet дізнаєтесь про практичне використання імунограми на прикладі реальних клінічних випадків. Ви дізнаєтесь, в яких ситуаціях імунограма дійсно потрібна, як оцінювати її результати в клінічному контексті та коли достатньо тільки динамічного спостереження. Ви навчитесь диференціювати первинні і вторинні імунодефіцити, а також уникати поширених помилок – зокрема рутинного призначення імуномодуляторів «про всяк випадок». Після навчання ви зможете обґрунтовано працювати з імунограмою у щоденній практиці, правильно визначати показання до дослідження, критично оцінювати відхилення в аналізах та формувати індивідуальний план ведення пацієнтів із частими інфекціями, затяжним перебігом хвороб, алергічними або аутоімунними проявами. • I. Роль імунограми у клінічній практиці • II. Основні показники імунограми та їх трактування • III. Клінічні випадки з практики лікаря (аналіз реальних медичних ситуацій) • Покроковий розбір імунограми • Прийняття рішень на основі результатів • Критерії вибору між спостереженням, дообстеженням та лікуванням • IV. Часті помилки у роботі з імунограмою • V. Розбір клінічних випадків учасників заходу та відповіді на запитання

Анемія, лейкоцитоз чи тромбоцитопенія під час вагітності можуть здаватися фізіологічними змінами. Але за ними часто ховаються проблеми: від гестаційної тромбоцитопенії до автоімунних процесів чи гематологічних хвороб. Важливо не пропустити цей момент, коли норма перетворюється на патологію. На заході ви навчитеся розрізняти безпечні зміни крові від загрозливих станів, грамотно тлумачити показники ЗАК і коагулограми, розуміти, коли потрібна консультація гематолога чи зміна тактики ведення вагітності. Крім цього, ви розглянете реальні клінічні випадки, що дасть змогу краще засвоїти тему. Після навчання ви отримаєте чіткі алгоритми дій для різних сценаріїв, зменшите ризик діагностичних помилок і зможете пояснити пацієнтці, коли хвилювання зайві, а коли потрібне втручання. • Зміни загального аналізу крові у вагітних: тромбоцитоз, тромбоцитопенія, лейкопенія, лейкоцитоз. • Диференціальна діагностика анемій. • Зміни гемостазу. • Диференціальні гематологічні стани у вагітних. • Відповіді на запитання.

Психічні розлади в онкологічних пацієнтів часто маскуються під прояви основного захворювання або наслідки лікування, тому їх легко пропустити, а це знижує прихильність до терапії та ускладнює комунікацію. На заході ви розберете алгоритми раннього скринінгу та маршрутизації пацієнтів, а також практичні інструменти PHQ-9, GAD-7 і Distress Thermometer та дії команди під час операції й awake surgery. Після навчання ви зможете відрізняти нормальну реакцію на онкодіагноз від клінічно значущого психічного розладу, своєчасно залучати психіатра чи психотерапевта та впевнено працювати з емоційно складними пацієнтами. • Вступ • Актуальність психічних розладів у пацієнтів з онкологічною патологією • Вплив психічного стану на прогноз, прихильність до лікування та якість життя • Роль лікаря будь-якої спеціальності у виявленні психічних порушень • Основні психічні розлади в онкології • Депресивні розлади (реакція на діагноз vs клінічна депресія, фактори ризику) • Тривожні розлади та панічні стани • ПТСР у пацієнтів з травматичним медичним досвідом • Делірій та когнітивні порушення • Соматичні vs психогенні симптоми • Раннє виявлення та комунікація • «Червоні прапори» для лікаря • Короткі скринінгові інструменти (PHQ-9, GAD-7, Distress Thermometer) • Як говорити з пацієнтом про психічний стан • Типові помилки в комунікації • Особливості ведення пацієнтів перед та під час нейрохірургічного втручання • Психоемоційна підготовка до операції • Awake surgery: ключові принципи для не-психіатрів • Роль мультидисциплінарної команди • Ризики інтраопераційних психічних реакцій • Клінічні кейси • Кейс 1: Пухлина мозку + ПТСР • Особливості анамнезу • Awake surgery • Інтраопераційні флешбеки • Реакції пацієнта та дії команди • Практичні висновки • Кейс 2: Пухлина мозку + депресія • Реакція на діагноз • Вплив депресії на лікування • Інтраопераційна оцінка мовлення • Післяопераційний стан • Практичні висновки • Практичні алгоритми для лікаря • Дії при виявленні депресії, ПТСР, відмови від лікування • Коли направляти до психіатра/психотерапевта • Базові інструменти підтримуючої комунікації • Модель міждисциплінарної взаємодії • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Визначення групи крові за системами ABO та резус-належності є відповідальною складовою лабораторної діагностики, від якої безпосередньо залежать безпека трансфузій та клінічні рішення. Навіть попри наявність стандартизованих методик, можуть трапитися помилки через неправильний спосіб дослідження, хибну інтерпретацію результатів та вплив «людського фактора». Особливу складність становлять ситуації зі слабоаглютинабельними формами антигену D, наявністю холодових аглютинінів, варіантами антигену A, а також розбіжності результатів між лабораторіями. На цьому заході ви дізнаєтеся більше про еритроцитарні системи ABO та резус, їхнє клінічне значення й варіанти антигенів. Ви розглянете методи визначення групи крові та резус-належності, їхні діагностичні можливості, переваги й обмеження. Також ви досконало засвоїте правила виконання досліджень, контролю якості реакцій та особливості обстеження різних категорій пацієнтів: від донорів до новонароджених і вагітних. Після навчання ви зможете впевнено інтерпретувати сумнівні результати, ефективно діяти у складних випадках і вибудовувати якісну взаємодію між лабораторними та клінічними підрозділами. • Сучасні уявлення про еритроцитарні системи АВО та резус, клінічне значення основних антигенів та їхніх варіантів. • Методи визначення: можливості, переваги, недоліки. • Правила виконання, облік та контроль реакцій. • Особливості проведення для різних категорій обстежуваних: пацієнти, вагітні, новонароджені, донори. • Можливості «маневру» для лабораторій різного рівня у складних випадках. • Тісна комунікація лабораторій та клінічних підрозділів: чому це критично важливо. • Відповіді на запитання.

Внутрішній аудит може здатися лише формальністю. Але він є головним інструментом контролю якості у лабораторії. Без системного підходу неможливо виявити невідповідності – ризик помилок на аналітичному етапі зростає. Лікарі, лаборанти і керівники лабораторій мають знати, як планувати й проводити аудит, вести документацію та аналізувати результати відповідно до стандартів ISO 15189:2022. На цьому заході ви розглянете основні поняття внутрішнього аудиту, регламентуючі документи, порядок проведення перевірки та супровід документації. Ви навчитеся працювати з програмами аудиту, чеклістами й висновками та зможете одразу застосувати ці знання у вашій лабораторії. Після зустрічі ви будете організовувати внутрішній аудит так, щоб своєчасно виявляти невідповідності, оцінювати ризики та впроваджувати ефективні коригувальні дії. І жодна перевірка не буде для вас проблемою. • Розгляд основних понять. • Регламентуючі документи. • Порядок проведення внутрішніх аудитів. • Документальний супровід внутрішніх аудитів. • Розбір програми аудиту, чеклістів, висновків. • Відповіді на запитання глядачів

Загальний аналіз крові є одним із наймасовіших лабораторних досліджень у системі охорони здоров’я. Водночас він часто стає джерелом фінансових втрат для закладів. Неправильно закодований ЗАК може бути добре виконаний з клінічного погляду, але не оплачений НСЗУ. Помилки в кодуванні призводять до неприйняття результатів в ЕСОЗ, відмов у фінансуванні й конфліктів між лікарем, лабораторією та адміністрацією закладу. На цьому майстер-класі ви розглянете усі аспекти кодування загального аналізу крові з використанням міжнародного стандарту LOINC. Ви дізнаєтесь про причини розбіжностей у назвах і кодах ЗАК у лабораторних інформаційних системах, зрозумієте, чому саме ці помилки стають підставою для відмови НСЗУ в оплаті, та навчитесь ідентифікувати типові проблемні місця під час передання лабораторних даних в ЕСОЗ. Після заходу ви знатимете, як перевіряти правильність кодування ЗАК, як діяти у разі запитань від лабораторії або адміністрації та як мінімізувати ризики фінансових втрат закладу. • Загальний аналіз крові як наймасовіше лабораторне дослідження. • Різні назви і коди ЗАК у ЛІС призводять до помилок передавання даних. • LOINC як єдиний стандарт для кодування показників ЗАК. • Чому НСЗУ не оплачує послуги у разі неправильного кодування. • Типові помилки кодування ЗАК на практиці. • Як правильний LOINC-код забезпечує оплату НСЗУ. • Переваги й обмеження використання LOINC: міжнародний досвід. • Відповіді на запитання.

Системна склеродермія не має яскравого маніфесту. Вона починається з дрібних сигналів: феномену Рейно, шкірних змін чи антитіл у крові. Якщо їх пропустити, наступним проявом буде легенева гіпертензія, гостра ниркова недостатність або інші ускладнення, що визначають тривалість життя пацієнта. На заході ви навчитеся розпізнавати ранні прояви системного склерозу (VEDOSS-синдром), розглянете сучасні діагностичні критерії та алгоритми ведення відповідно до настанов EULAR/ACR. Дізнаєтесь, які обстеження необхідно призначити та як уникати критичних помилок у лікуванні, зокрема з призначенням глюкокортикостероїдів. Після лекції ви будете впевнено орієнтуватись в мультиорганних проявах склеродермії, знатимете, як діяти у складних ситуаціях (вагітність, вакцинація, коморбідність), і зможете покращити прогноз для пацієнта. • Вступ та епідеміологія. • Патогенез як ключ до розуміння клініки та лікування. • Імунологічні маркери. • Сучасна класифікація та діагностичні критерії. • Клінічні прояви системного склерозу. • синдром VEDOSS; • ураження шкіри; • ураження серцево-судинної системи; • ураження ШКТ; • ураження дихальної системи; • ураження нирок. • Загальні принципи лікування і терапія відповідно до ураженої системи. • Прогноз і стратифікація ризику. • Алгоритм спостереження та окремі клінічні аспекти: • рекомендації щодо скринінгу та спостереження за пацієнтами; • особливості проведення вакцинації відповідно до призначеної терапії; • вагітність та препарати для ведення системного склерозу. • Відповіді на запитання

1. Організаційні питання щодо курсу 2. Загальне розуміння щодо комплексу гігієни рук медичних працівників у ЗОЗ 3. Використання медичних рукавичок – як складова у впровадженні покращення практик з гігієни рук у ЗОЗ. Підбір та критерії ефективності антисептиків 4. Практичні та теоретичні помилки щодо гігієни рук медичних працівників 5. Гігієна рук медичних працівників. Догляд за руками ВООЗ. Розгляд додатків 6. Додаткові матеріали від автора курсу 7. Відповіді на актуальні питання від автора курсу

Лікарі здобудуть наступні навички: Застосування валідованих скринінгових шкал для виявлення тривожних розладів. Проведення диференційної діагностики між генералізованим тривожним розладом, панічними атаками та соматоформними розладами. Визначення показань для призначення анксіолітичної терапії та вибір препарату з урахуванням коморбідності. Ідентифікація “червоних прапорців” у пацієнтів з тривогою, що вимагають консультації психіатра. Розробка алгоритму ведення пацієнта з тривогою, коморбідною з кардіологічною чи гастроентерологічною патологією. Формування ефективного запиту на консультацію до психіатра. Навички психоедукації пацієнта щодо природи його стану та необхідності співпраці з психіатром. Інтерпретація висновків психіатра для інтеграції в план лікування соматичного захворювання. Питання, що розглядаються: Які діагностичні критерії дозволяють розмежувати соматичні прояви тривоги від органічної патології? Як обрати стартову терапію для пацієнта з уперше діагностованим тривожним розладом в умовах первинної ланки? У яких клінічних ситуаціях призначення бензодіазепінів є виправданим, а коли їх слід уникати? Які особливості ведення пацієнтів з тривогою на тлі хронічних захворювань (ІХС, ЦД, ХОЗЛ)? Коли лікар загальної практики повинен скерувати пацієнта до психіатра, а коли – до психотерапевта? Як побудувати комунікацію з пацієнтом, який заперечує психогенну природу своїх симптомів? Яка тактика ведення пацієнта у разі неефективності першої лінії терапії тривожного розладу? Як юридично та етично коректно організувати консультацію психіатра для пацієнта? Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Дифузні захворювання печінки часто довго перебігають безсимптомно, а без мультипараметричного підходу до УЗ-сканування легко недооцінити стеатоз, фіброз або цироз і сформувати неточний висновок. На майстер-класі ви розберете особливості використання В-режиму, еластографії, стеатометрії та CEUS, а також навчитеся інтегрувати ці дані в сучасний структурований ультразвуковий висновок і уникати типових помилок. Після навчання ви зможете точно оцінювати жорсткість і вираженість стеатозу печінки, краще визначати стадію дифузного ураження та впевнено обирати подальшу діагностичну тактику. • Мультипараметричне УЗД печінки — сучасна концепція • Що таке мультипараметричне дослідження? • Сучасні ультразвукові методики • Клінічна цінність комплексного підходу • В-режим — основа ультразвукової діагностики • Стандартизований протокол обстеження • Оцінка паренхіми печінки • Ультразвукові критерії: • - стеатозу (MASLD); • - фіброзу; • - цирозу; • - портальної гіпертензії. • Еластографія печінки • Сучасні методики • Техніка виконання • Контроль якості • Інтерпретація результатів • Типові помилки • Фактори, що впливають на жорсткість печінки • Стеатометрія • Сучасні методи кількісної оцінки стеатозу • Клінічна інтерпретація показників • Можливості та обмеження методик • Контрастне ультразвукове дослідження (CEUS) • Сучасні можливості методу • Місце CEUS у діагностичному алгоритмі • Коли варто рекомендувати контрастне УЗД • Що повинен знати лікар ультразвукової діагностики про цей метод • Мультипараметричний алгоритм оцінки печінки. Як інтегрувати результати для формування сучасного ультразвукового висновку: • В-режиму • Еластографії • Стеатометрії • Практична частина: • Покроковий алгоритм мультипараметричного дослідження • Чек-лист якісного виконання еластографії та стеатометрії • Типові помилки та способи їх уникнення • Клінічні кейси з реальної практики • Приклади формування ультразвукового висновку • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань