Заходи БПР — Гематологія 2026

Складні розмови в медицині є щоденною реальністю. Вони виникають на перетині високої емоційної напруги, дефіциту часу та важливих клінічних рішень. Повідомлення діагнозу після КТ, обговорення несприятливого прогнозу чи взаємодія з агресивними родичами потребують не лише клінічної компетентності, а й структурованих комунікативних вмінь. Відсутність таких навичок призводить до ескалації конфліктів, втрати довіри, підвищення медико-правових ризиків і значного емоційного виснаження лікаря. На цьому заході ви навчитеся застосовувати структуровані протоколи ведення складних медичних розмов, зокрема алгоритм SPIKES для повідомлення поганих новин, а також підходи до деескалації конфліктних ситуацій і роботи з емоційними реакціями пацієнтів та їхніх родичів. Ви розглянете стратегії поведінки в конфліктах за Томасом Кілманом, протокол емпатичної взаємодії (Емоція – Валідація – Емпатична відповідь), а також практичні інструменти комунікації в разі ургентних станів чи термінальних стадій захворювань. Після навчання ви зможете впевнено структурувати складні розмови, знижувати рівень емоційної напруги в комунікації, підтримувати професійні межі та мінімізувати ризики конфліктів і скарг, водночас зберігаючи власну психологічну стійкість. • Поняття поганої новини в медичному контексті. Як методика повідомлення поганих новин може допомогти і лікарю, і пацієнту? • Повідомлення поганих новин: шестикроковий протокол SPIKES або як не розгубитися під час складної розмови? • 5 стратегій поведінки в конфліктах за Томасом Кілманом. • Догляд у кінці життя, повідомлення про смерть, кризові емоційні стани – практичні поради. • Пацієнт у складній ситуації: 6 правил спілкування. • Протокол ЕВЕ (Емоція – Валідація емоції – Емпатична відповідь). • Чого слід уникати, розмовляючи з розлюченими пацієнтами. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

Ризики в лабораторії – це щоденна реальність: помилки на будь-якому етапі можуть коштувати пацієнтові правильного діагнозу й ефективного лікування. Управління ризиками є необхідним для безпеки, достовірності результатів та успішної акредитації за ISO 15189:2022. На цьому заході ви навчитеся мислити ризик-орієнтовано, виявляти проблемні точки на преаналітичному, аналітичному й постаналітичному етапах і застосовувати кількісні та якісні методи їх оцінювання. Ви зрозумієте, як документувати процес управління ризиками, інтегрувати його з аудитами й уникати типових помилок. Після навчання ви зможете побудувати системний підхід до управління ризиками у своїй лабораторії: від ідентифікації до контролю та профілактики. Це підвищить якість досліджень, зміцнить довіру клініцистів і гарантуватиме безпеку пацієнтів. • Вимоги ISO 15189:2022 щодо управління ризиками • Методологія ризик-орієнтованого мислення • Принципи ідентифікації ризиків • Контекст діяльності медичної лабораторії • Ідентифікація ризиків у лабораторних процесах • Преаналітичний, аналітичний і постаналітичний етапи • Ризики безпеки пацієнтів та достовірності результатів • Методи оцінювання й аналізу ризиків • Кількісні та якісні підходи • Матриці ймовірності та впливу • Документування процесу управління ризиками • Обов'язкові записи та звітність • Інтеграція з внутрішніми аудитами • Практичні рекомендації щодо впровадження • Поетапний план дій • Типові помилки та шляхи їх уникнення

Прищитоподібні залози часто не візуалізуються під час рутинного УЗД, а їх патологію можна сплутати з вузлом щитоподібної залози або лімфатичним вузлом. На цьому заході ви навчитеся знаходити прищитоподібні залози за анатомічними орієнтирами, оцінювати їх сонографічні ознаки при аденомі, гіперплазії, карциномі та кісті, а також проводити диференційну діагностику з іншими утвореннями шиї. Після навчання ви зможете впевнено локалізувати патологічно змінені прищитоподібні залози, використовувати доплерографію у складних випадках і правильно визначати подальшу тактику обстеження пацієнта. • Ультразвукова анатомія та топографія прищитоподібних залоз: • Ехо-будова нормальних прищитоподібних залоз та чи можна їх побачити при рутинному обстеженні • Варіанти кількості • Типове та атипове розташування • Фізіологія та патофізіологія прищитоподібних залоз: поняття про первинний, вторинний та третинний гіперпаратиреоз. • Коли і чому виникає гіпопаратиреоз? • Клінічна картина та лабораторна діагностика гіперпаратиреозу та гіпопаратиреозу. • Класифікація захворювань та сонографічна картина прищитоподібних залоз: • Гіперплазія • Аденома • Карцинома • Кіста • Коли треба «шукати» прищитоподібні залози та як це робити? • Ультразвукова диференційна діагностика: утворення прищитоподібної залози/вузол щитоподібної залози/лімфатичний вузол (ультразвукові критерії, роль доплерографії). • Складні випадки та помилки: розбір реальних клінічних кейсів. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Пренатальний скринінг – основа сучасної перинатальної діагностики. Він дає змогу вчасно виявити ризики генетичних синдромів та вад розвитку плода, спрогнозувати перебіг вагітності й уникнути необґрунтованих інвазивних втручань. Неправильна інтерпретація результатів може коштувати здоров’я матері й дитини, а для лікаря – репутації та довіри пацієнтів. На заході ви навчитеся правильно оцінювати показники біохімічного скринінгу, розглянете відмінності між Prisca та ASTRAIA, дізнаєтеся, коли доцільний НІПТ, PLGF чи додатковий скринінг другого триместру. Також отримаєте чіткі алгоритми дій у разі підозри на трисомії, структурні вади розвитку плода, ранні ознаки прееклампсії чи багатоплідну вагітність. Після лекції ви зможете впевнено інтерпретувати результати пренатального скринінгу, уникати критичних діагностичних помилок і правильно обирати тактику ведення пацієнток: від пояснення результатів парі до направлення на інвазивні методи чи консультацію генетика. • Історія пренатального скринінгу, його інформативність, фактори, що впливають на результати • Як акушеру-гінекологу правильно інтерпретувати показники пренатального біохімічного скринінгу, порівняння методів Prisca та ASTRAIA • Аналіз на плацентарний фактор росту (PLGF), доцільність скринінгу ІІ триместру, можливості та показання до проведення НІПТ • Вади розвитку плода та як не помилитися з інвазивною діагностикою • Пренатальний скринінг вагітних 35+ років та у разі застосування допоміжних репродуктивних технологій • Клінічні приклади • Відповіді на запитання учасників

Травма печінки – одна з найбільш клінічно значущих проблем ургентної хірургії, що асоціюється зі значним ризиком масивної кровотечі, гемодинамічної нестабільності, біліарних ускладнень і високим рівнем летальності. Вибір тактики ведення пацієнта – від консервативного підходу до ендоваскулярних втручань чи невідкладної операції – безпосередньо впливає на його прогноз. Для цього необхідно досконало знати сучасні рекомендації, принципи ATLS, застосування шкал тяжкості ушкоджень і концепцію damage control surgery. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до первинного оцінювання пацієнта з травмою печінки, зокрема використання валідованих шкал тяжкості й алгоритмів ATLS. Ви побачите можливості non-operative management, показання до консервативного ведення та роль комп’ютерної томографії з контрастуванням у прийнятті клінічних рішень. Окрім цього, ви опануєте ендоваскулярні методи контролю кровотечі, принципи оперативного лікування із застосуванням damage control surgery, а також сучасні підходи до резекційних і реконструктивних втручань. Після навчання ви зможете своєчасно ідентифікувати ознаки внутрішньої кровотечі, об’єктивно оцінити тяжкість стану пацієнта й обрати оптимальну тактику лікування залежно від клінічної ситуації. • Сучасна класифікація травм печінки та первинне оцінювання пацієнта: • шкали тяжкості ушкоджень; • ATLS-підхід; • особливості гемодинамічного оцінювання у дорослих і дітей. • Тактика non-operative management, межі можливостей: • показання до консервативного ведення; • роль КТ з контрастуванням; • критерії переходу до операції. • Ендоваскулярні методи контролю кровотечі: • ангіографія та емболізація при травмі печінки; • місце гібридного підходу; • доступність методу в ургентних умовах. • Оперативне лікування – damage control surgery при тяжкій травмі печінки: • packing печінки; • Pringle maneuver; • тимчасовий гемостаз; • staged surgery та повторні ревізії. • Резекційні втручання та реконструктивна хірургія: • коли виправдана анатомічна/неанатомічна резекція; • травма магістральних судин і жовчних проток; • мультидисциплінарний підхід. • Післяопераційні ускладнення та їх менеджмент: • повторна кровотеча; • білома, жовчні нориці; • абсцеси, сепсис, печінкова недостатність. • Клінічні кейси – дорослий vs дитячий пацієнт: • розбір реальних сценаріїв; • відмінності тактики. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Травма печінки потребує швидких рішень, бо на старті визначається, чи потрібне консервативне ведення, ангіоемболізація або термінова операція. На цьому заході ви розберете сучасний шлях пацієнта від FAST-протоколу та КТ до damage control surgery, packing, Pringle maneuver і післяопераційного менеджменту у дорослих і дітей. Після навчання ви зможете швидко оцінювати тяжкість ушкодження, обирати між non-operative і оперативною тактикою та уникати типових помилок у веденні пацієнтів із тяжкою травмою печінки. • Сучасна класифікація травм печінки та первинне оцінювання пацієнта: • шкали тяжкості ушкоджень; • ATLS-підхід; • особливості гемодинамічного оцінювання у дорослих і дітей. • Тактика non-operative management, межі можливостей: • показання до консервативного ведення; • роль КТ з контрастуванням; • критерії переходу до операції. • Ендоваскулярні методи контролю кровотечі: • ангіографія та емболізація при травмі печінки; • місце гібридного підходу; • доступність методу в ургентних умовах. • Оперативне лікування – damage control surgery при тяжкій травмі печінки: • packing печінки; • Pringle maneuver; • тимчасовий гемостаз; • staged surgery та повторні ревізії. • Резекційні втручання та реконструктивна хірургія: • коли виправдана анатомічна/неанатомічна резекція; • травма магістральних судин і жовчних проток; • мультидисциплінарний підхід. • Післяопераційні ускладнення та їх менеджмент: • повторна кровотеча; • білома, жовчні нориці; • абсцеси, сепсис, печінкова недостатність. • Клінічні кейси – дорослий vs дитячий пацієнт: • розбір реальних сценаріїв; • відмінності тактики. • Розбір клінічних кейсів • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Лобулярна карцинома молочної залози має унікальні біологічні та клінічні характеристики, що суттєво відрізняють її від протокових форм і створюють високий ризик діагностичних помилок у разі використання стандартних методів візуалізації. Її здатність до «маскування» на мамографії та ультразвуковому дослідженні може стати причиною ситуації, коли клінічно значуща патологія може виглядати як мінімальні або неспецифічні зміни. Це безпосередньо впливає на своєчасність встановлення діагнозу і прогноз для пацієнтки. На цьому заході ви розглянете особливості діагностики лобулярної карциноми, обмеження стандартних методів візуалізації, роль МРТ у визначенні поширеності процесу, принципи вибору обсягу хірургічного втручання, а також підходи до системної та ендокринної терапії. Ви дізнаєтеся більше про причини хибнонегативних результатів, оцінювання мультифокальних і мультицентричних уражень та засвоїте алгоритми маршрутизації пацієнток залежно від результатів обстеження. Після навчання ви зможете точно інтерпретувати невизначені або дискордантні результати інструментальних досліджень, своєчасно ідентифікувати випадки, що потребують додаткової візуалізації (зокрема МРТ), та приймати обґрунтовані рішення щодо обсягу оперативного втручання і подальшої терапії.. • 1. Біологічні та гістологічні особливості лобулярної карциноми молочної залози. • 2. Сучасні можливості візуалізації: мамографія, УЗД, МРТ. • 3. Типові труднощі діагностики та причини хибнонегативних результатів. • 4. Роль МРТ у визначенні поширеності процесу та виборі хірургічної тактики. • 5. Особливості вибору обсягу оперативного втручання при лобулярних карциномах. • 6. Системне лікування: кому показана хіміотерапія, а кому — ні. • 7. Значення ендокринної терапії при лобулярній карциномі. • 8. Ризики локальних і віддалених рецидивів. • 9. Практичні підходи до спостереження пацієнток після лікування: як уникнути помилок. • 10. Розбір клінічних кейсів та актуальних рекомендацій. • 11. Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Сучасний медичний заклад працює під постійним фінансовим тиском: обмежене фінансування, збільшення витрат, кадровий дефіцит, жорсткі вимоги платників та очікування пацієнтів. У таких умовах клінічна експертиза лікарів більше не гарантує фінансової стабільності закладу. Щоденні управлінські рішення мають прямий економічний ефект, проте без чіткого розуміння фінансових потоків і собівартості медичних послуг робиться безліч помилок. Цей захід створений як практичний освітній простір для лікарів і керівників підрозділів. Ви навчитеся читати фінансові показники без спеціальної економічної освіти, розуміти доходи і витрати, аналізувати ефективність підрозділів, планувати бюджет та аргументовано приймати управлінські рішення. Кожен блок супроводжується реальними кейсами з практики успішних лікарень та підрозділів, що робить знання прикладними й одразу застосовними. Після заходу ви зможете оцінювати фінансовий стан свого закладу, виявляти неефективні витрати і ризики, приймати обґрунтовані управлінські рішення й розсудливо планувати розвиток лікарні. • Облік доходів і фінансових потоків надходження за пакетами ПМГ. • Контроль дебіторки та грошових залишків. Облік витрат (Cost accounting). • Прямі й непрямі витрати. Розподіл витрат за центрами. Визначення драйверів витрат. • Облік обсягів медичних послуг (Outputs). Аналітика і звітність для керівника. План-фактний аналіз, аналіз відхилень. • Дашборди ефективності підрозділів. Інтеграція з управлінськими рішеннями. • Бюджетування та прогнозування. • Аргументи для переговорів з платником. • Оцінювання доцільності інвестицій та оптимізації процесів. • Розбір типових помилок та кейсів з практики. • Відповіді на запитання.

Нейродегенеративні захворювання – одна з головних медичних проблем XXI століття. Кількість пацієнтів із деменцією невпинно зростає, формуючи значне соціальне та економічне навантаження на систему охорони здоров’я. Водночас більшість сучасних фармакологічних підходів спрямовані переважно на контроль симптомів і не здатні впливати на сам процес нейродегенерації. В таких умовах необхідно чітко розуміти сучасні наукові підходи до регенеративної медицини і потенціал клітинних технологій. На цьому заході ви розглянете патогенез нейродегенеративних процесів та роль мезенхімальних стовбурових клітин у потенційній модифікації перебігу захворювань, зокрема ви дізнаєтеся більше про їхню біологію та їхні паракринні, імуномодулювальні й нейротрофічні ефекти. Наприкінці ви отримаєте ефективні клінічні алгоритми застосування аутологічних стовбурових клітин із позицій доказової медицини. Після навчання ви зможете оцінювати доцільність застосування регенеративних підходів, правильно відбирати пацієнтів та формувати для них реалістичні клінічні очікування. • Епідемія нейродегенеративних захворювань XXI століття: клінічні та економічні виклики. • Патогенез хвороби Паркінсона та Альцгеймера: спільні механізми нейродегенерації. • Обмеження сучасної фармакотерапії: симптом-контроль без впливу на прогресію. • Когнітивні порушення: структура дефіциту та клінічні фенотипи. • Біологія мезенхімальних стовбурових клітин (MSC): механізми дії (паракринні, імуномодулювальні, нейротрофічні). • Клінічний алгоритм застосування аутологічних MSC (відбір пацієнтів, введення, моніторинг). • Аналіз представлених клінічних результатів (MMSE, MoCA, SAGE, UPDRS). • Безпека та ризики: онкологічна настороженість, імунологічні аспекти. • Межі методу: що є доказовим, а що потребує RCT. • Перспективи регенеративної неврології. • Відповіді на запитання.

Вплив гемолізу та хільозу на результати лабораторних досліджень є важливою темою, оскільки якість лабораторних показників безпосередньо визначає точність клінічної діагностики. На преаналітичному етапі формується значна частина похибок, які згодом можуть сприйматись як істинні патологічні зміни. Наявність гемолізу або хільозу в зразках крові здатна суттєво спотворювати результати аналізів та впливати на подальші клінічні рішення. На цьому заході ви розглянете основні аспекти преаналітичного етапу лабораторної діагностики з фокусом на гемоліз та хільоз як найпоширеніші причини неприйнятності або обмеженої інформативності біологічного матеріалу. Ви дізнаєтеся про механізми виникнення гемолізу та хільозу, їхні лабораторні ознаки, допустимі рівні під час приймання матеріалу в лабораторію та вплив на конкретні біохімічні й гематологічні показники. Після навчання ви зможете критично оцінювати лабораторні результати, зважаючи на преаналітичні чинники, уникати хибних діагностичних висновків та відповідно зменшувати ризик необґрунтованого лікування. • Преаналітичний етап: найпоширеніші помилки прийнятності біологічного матеріалу. • Поняття гемоліз та хільоз. • Причини виникнення гемолізу та хільозу в зразках крові. • Чи існують допустимі рівні гемолізу/хільозу під час прийняття матеріалу в лабораторію. • Вплив гемолізу/хільозу на результати певних лабораторних показників. • Відповіді на запитання.

Ви лікуєте людей, а не хвороби. Особистість пацієнта є невіддільною частиною процесу лікування. Саме тому ефективна комунікація є важливою. Пацієнти, яких не чують або неправильно інформують, можуть порушувати режим лікування і ставати джерелом конфліктів. Терапевтичних протоколів недостатньо – важливо опанувати інструменти емпатійної взаємодії, активного слухання та структурованої консультації. Це навички, що знижують ризик юридичних претензій і професійного вигорання. На цьому заході ви дізнаєтеся, як побудувати пацієнтоорієнтовану консультацію за біопсихосоціальною моделлю, застосовувати активне слухання й емпатійні техніки NURSE, перевіряти розуміння пацієнтом інформації через Teach-Back, працювати з очікуваннями та формувати довіру, яка підвищує прихильність до лікування. Ви освоїте структуровану модель Calgary–Cambridge для менеджменту клінічної консультації, що дає змогу ефективно планувати розмову від початку до завершення. Після навчання ви зможете проводити консультації, де пацієнт відчуває себе комфортно, а ви – впевненими у точності передання інформації та контролі процесу лікування. Це допоможе мінімізувати конфлікти й покращити результати терапії. • Біопсихосоціальна модель взаємодії лікар–пацієнт. Пацієнтоорієнтований підхід як основа якісної медичної допомоги. • Встановлення контакту. Перші хвилини розмови: невербальні сигнали, представлення лікаря, формування позитивного першого враження. • Активне слухання та емпатія. Емпатійна відповідь за схемою NURSE (Naming, Understanding, Respecting, Supporting, Exploring) для дослідження емоцій пацієнта. • Зрозуміли правильно? Використання техніки Teach-Back як інструмента перевірки розуміння інформації пацієнтом. • Робота з очікуваннями пацієнта. Як виявляти й узгоджувати очікування пацієнта і сім’ї, запобігати конфліктам і непорозумінням. • Побудова довіри й партнерських стосунків. Практики комунікації для підвищення прихильності пацієнта до лікування. • Менеджмент клінічної консультації. Використання моделі Calgary–Cambridge для структурування розмови: від початку консультації до завершення і планування наступних кроків. • Відповіді на запитання • Обговорення матеріалу (презентації) • Оцінювання здобутих знань

Після мастектомії не існує універсальної реконструктивної тактики: вибір залежить від анатомічних особливостей пацієнтки, характеристик пухлини, стану покривних тканин і плану променевої терапії. На цьому заході ви розберете алгоритм вибору реконструкції, підбір імпланта та його покриття, показання до використання сіток, а також особливості планування операції при птозі, асиметрії та майбутній променевій терапії. Після навчання ви зможете впевнено обирати тип мастектомії та реконструктивну тактику для конкретної пацієнтки, поєднуючи онкологічну безпеку з прогнозованим результатом. • Види та типи мастектомій. Доказова база щодо безпечності NSM та SSM. • Класифікація BTCC за Rancati: практичні рекомендації. • Алгоритм вибору реконструкції за М. Nava. • Вибір типу імплантів та їх покриття. Показання до використання сіток. • Тактика при плануванні променевої терапії. • Залишкова тканина молочної залози після мастектомії: зони найчастішої локалізації, допустимий обсяг залишкової тканини, огляд сучасної наукової літератури. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Бронхіальна астма – одне з найпоширеніших хронічних захворювань дихальних шляхів у світі. Згідно з даними Глобальної ініціативи з астми (GINA), у 2023 році від цього захворювання страждало близько 300 мільйонів людей, а у деяких регіонах поширеність сягала 18% населення. В Україні, за інформацією Центру громадського здоров’я, понад мільйон людей живуть з цією хворобою, хоча реальні цифри, ймовірно, є вищими через недіагностовані випадки. Оновлені рекомендації GINA 2025 акцентують на необхідності персоналізованого підходу до ведення пацієнтів, зміні алгоритмів лікування у дітей і дорослих, а також на профілактиці загострень та підвищенні комплаєнсу. У новій редакції детально висвітлено ролі ІКС/формотеролу як стартової терапії та чітко розмежовано термінологію лікарських засобів. Для фахівців охорони здоров’я важливо актуалізувати знання з цієї сфери, адже, за оцінками ВООЗ, щорічно від БА у світі помирає до 461 тисячі людей. Навчальний майстер-клас «Особливості лікування бронхіальної астми. Оновлення рекомендацій GINA 2025» буде присвячений найновішій інформації щодо ведення бронхіальної астми з акцентом на найважливіші зміни в міжнародних клінічних настановах. Учасники детально розглянуть нові підходи до класифікації та діагностики БА відповідно до останніх наукових даних, а також буде приділено увагу актуалізованим стратегіям лікування. Будуть висвітлені особливості ведення БА у дітей, вагітних, а також осіб із супутніми захворюваннями. Окремо будуть розглянуті алгоритми менеджменту загострень БА й підбір терапії для складних випадків. • Особливості лікування бронхіальної астми. Оновлення рекомендацій GINA 2025 • Оновлення рекомендацій GINA 2025. • Огляд основних змін у клінічних настановах. • Нові підходи до класифікації та діагностики БА. • Зміни у стратегіях лікування бронхіальної астми. • Практичні аспекти лікування БА • Вибір інгаляційної терапії. • Особливості лікування у дітей, вагітних, пацієнтів з коморбідними станами. • Менеджмент загострень: сучасні алгоритми. • Практичні аспекти ведення пацієнтів. Як підібрати терапію складному пацієнту? • Відповіді на запитання

Лікарі, які працюють з дітьми, нерідко стикаються із ситуаціями невизначеності, коли скарги, анамнез та об’єктивні дані не формують цілісної картини. Повторні травми, неспецифічні соматичні симптоми, поведінкові зміни або регрес розвитку можуть не мати чіткої інтерпретації, що ускладнює прийняття рішень. У таких випадках важливо вміти виявити ознаки можливого насильства, а також впевнено приймати рішення в умовах обмеженої доказової бази та високої відповідальності. На цьому заході ви розглянете клінічні, поведінкові та соматичні прояви різних форм насильства над дитиною, зокрема ситуації, коли воно маскується під інші стани. Ви навчитеся виявляти тривожні ознаки, аналізувати невідповідності між анамнезом і клінічною картиною, а також засвоїте принципи безпечної та недирективної комунікації з дитиною та її опікунами. Окремо ви розберете алгоритми документування й оцінювання ризиків, щоб забезпечити як захист дитини, так і вашу професійну безпеку. Після навчання ви зможете системно оцінювати складні клінічні ситуації, розпізнавати можливі ознаки насильства навіть за відсутності прямих доказів, правильно будувати комунікацію та приймати рішення відповідно до чинного законодавства. • 1. Лікар як перша ланка виявлення насильства, роль медичного працівника у ранньому розпізнаванні. Кейс: повторні звернення дитини до різних закладів без чіткої причини. • 2. Види насильства та їхні прояви. Кейс: хронічне недоїдання як прояв нехтування. • 3. Поведінкові червоні прапорці: страх, регрес, уникання контакту, надмірна покірність. Кейс: дитина мовчить у присутності опікуна, активна без нього. • 4. Соматичні ознаки, травми, що не відповідають анамнезу або віку. Кейс: множинні гематоми різної давності внаслідок «падіння з ліжка». • 5. Ознаки сексуального насильства. Кейс: сексуалізована поведінка без вікових причин. • 6. Комунікація з дитиною, безпечні, недирективні питання. Кейс: як уточнити підозру без тиску. • 7. Робота з батьками або опікунами. Кейс: контроль і перебивання дитини опікуном. • 8. Алгоритм дій лікаря: фіксація, маршрутизація, повідомлення служб. Кейс: підозра без прямих доказів. • 9. Емоційний стан лікаря, профілактика вигорання та вторинної травматизації. Кейс: складний випадок, що викликає тривале емоційне напруження. • 10. Відповіді на запитання учасників.

​Патологія судин шиї – поширена причина порушення мозкового кровообігу, що може призвести до серйозних ускладнень, наприклад інсульту. УЗД є базовим неінвазивним методом оцінювання стану екстракраніальних судин. Однак для достовірної діагностики необхідно вміти виводити анатомічно точні зрізи, знаходити основні орієнтири, налаштовувати параметри сканування, точно проводити вимірювання й оцінювати кровотік як якісно, так і кількісно. Брак технічних навичок та розуміння принципів доплерографії може призвести до діагностичних похибок, зокрема гіпердіагностики стенозів та гіподіагностики порушень кровотоку. Ми запускаємо серію майстер-класів з доплерографії судин голови та шиї. Навчальний захід «Доплерографія судин шиї. Соноанатомія та методика обстеження» є першим з цієї серії, і він буде присвячений вивченню цілей та показань до ультразвукового дослідження судин шиї та дуги аорти. Учасники ознайомляться з вимогами до проведення обстеження, а також з основними режимами сканування: В-режимом, кольоровим доплерівським картуванням і доплерівським скануванням. Детально розглядатиметься соноанатомія судин шиї відповідно до варіантів їхньої будови. Крім того, буде наданий чіткий алгоритм обстеження дуги аорти й приклади правильного оформлення протоколу. Окрема увага буде приділена типовим труднощам, діагностичним помилкам і способам їх усунення. • Мета ультразвукового обстеження судин шиї • Показання до проведення УЗД судин дуги аорти • Вимоги до проведення обстеження • .• Режими обстеження: В-режим, кольорове доплерівське картування і сканування • Соноанатомія судин шиї, варіанти будови • Методика обстеження судин дуги аорти й оформлення протоколу • Труднощі, помилки та шляхи їх подолання • Відповіді на запитання

1. Відеолекція Генетичні тести в Україні: можливості, обмеження, інтерпретація: Стан генетичних тестів в Україні Види генетичних тестів та їхня реальна цінність Можливості генетики в клініці та профілактиці Доказові напрямки: онкогенетика, кардіогенетика, фармакогенетика Полігенні ризики (PRS): потенціал і обмеження Нутрігенетика: що дійсно працює Фармакогенетика як стандарт майбутнього Обмеження та помилки інтерпретації. Типові помилки лікарів та пацієнтів Практичний протокол інтерпретації Етичні аспекти та критерії вибору лабораторії 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Недостатність аортального та легеневого клапанів може залишатися непоміченою, якщо неправильно інтерпретувати ехокардіографічні дані. Пропущене прогресування або неточна оцінка тяжкості стану підвищує ризик ускладнень. На заході ви навчитеся оцінювати аортальну та легеневу регургітацію за допомогою сучасних ехокардіографічних методів (TTE, TEE, 2D/3D, strain), правильно інтерпретувати ключові маркери (vena contracta, об’єм регургітації, ефективна площа отвору), диференціювати гостру та хронічну недостатність і визначати показання до лікувальних інтервенцій. Після навчання ви зможете точно оцінювати ступінь клапанної недостатності, виявляти суміжні ураження й обирати оптимальний маршрут пацієнта. Ви будете безпечно лікувати хворих із вродженими чи набутими вадами серця, легеневою гіпертензією та серцевою недостатністю. • Вступ. Принципи ехокардіографічного оцінювання клапанної недостатності • Основи та можливості сучасної ехокардіографії в оцінюванні клапанної регургітації • Критерії діагностики клапанної недостатності: морфологічні ознаки, напівкількісні, кількісні доплерівські методи • Вибір оптимальних методів ехокардіографічного оцінювання • Аортальна регургітація: ключові моменти • Етіологія і патофізіологія гострої та хронічної недостатності аортального клапана • Основні ехокардіографічні маркери: vena contracta, об’єм регургітації, ефективна площа отвору регургітації • Додаткові критерії: розміри та функція лівого шлуночка, strain • Клінічна інтерпретація результатів, показання до хірургічного втручання • Диференціація гострої та хронічної недостатності • Оцінювання суміжних уражень клапанів • Останні тенденції та новини в оцінюванні аортальної регургітації • Огляд оновлених гайдлайнів (2024-2025) • Впровадження комплексного багатопараметричного оцінювання, роль strain та 3D-ехокардіографії • Еволюція критеріїв тяжкої регургітації та сучасних технічних рішень • Практичні аспекти використання нових підходів у щоденній роботі • Інтерпретація та інтеграція даних для вибору оптимальної стратегії ведення пацієнта • Легенева регургітація: підходи до ехокардіографічного оцінювання • Патофізіологія та основні причини • Основні ехокардіографічні критерії (TTE, TEE): морфологія клапана, потокові показники • Новітні ехокардіографічні 2D- та 3D-проєкції • Особливості у пацієнтів після операцій на вроджених вадах серця (наприклад, тетрада Фалло) • Клінічне значення та показання до лікувальних втручань • Відповіді на запитання, розгляд складних клінічних ситуацій

Ультразвукова діагностика органів шиї вимагає досконалого знання топографічної анатомії фасцій, м’язів і трикутників, які визначають поширення патологічних процесів та дають змогу точно локалізувати відхилення. Виявлення відмінностей між нормальними варіантами будови й патологією під час візуалізації слинних залоз, гортані, кореня язика та шийних лімфатичних вузлів є основою первинної діагностики. На цьому заході ви розглянете ультразвукову анатомію та семіотику органів шиї, навчитеся візуалізувати слинні залози, лімфатичні вузли, гортань та суміжні анатомічні утворення. Ви дізнаєтеся, як диференціювати сіалолітіаз, сіаладеніт, пухлини та кісти (серединні й бокові), а також оцінювати ультразвукові критерії доброякісних і злоякісних змін лімфатичних вузлів. Після навчання ви зможете точно визначати походження утворень у підщелепній та привушній ділянках, проводити оцінювання змінених шийних лімфатичних вузлів та своєчасно виявляти ознаки запальних і неопластичних процесів. • Ультразвукова семіотика органів шиї. Фасції, м’язи, трикутники шиї. • Ультразвукова візуалізація органів шиї: слинні залози, хрящі шиї, корінь язика, голосові зв’язки, лімфатичні вузли. • Ультразвукова діагностика патології підщелепних та привушних залоз: пухлини, кісти, слинокам’яна хвороба, сіалоденіт. • Серединні та бокові кісти шиї. • Ультразвукові характеристики змінених шийних лімфатичних вузлів. • Розгляд клінічних кейсів різноманітної патології органів шиї. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Інтервенційний ультразвук є невід’ємною складовою сучасної малоінвазивної медицини, поєднуючи можливості точної діагностики та лікування без необхідності виконання відкритих хірургічних втручань. Особливості анатомії шиї, велика кількість судинно-нервових структур та різноманіття патологічних процесів вимагають чіткого розуміння принципів навігації, вибору оптимального доступу та володіння сучасними методиками інтервенцій під контролем ультразвуку. На цьому заході ви розглянете принципи інтервенційного ультразвуку, особливості вибору безпечного акустичного вікна, правила навігації та візуалізації інструментів, а також актуальні рекомендації EFSUMB щодо виконання втручань на органах шиї. Також ви навчитись робити вірний вібір між тонкоголковою аспіраційною біопсією та core-біопсією та засвоїте принципи склерозування та абляції різних патологічних утворень. Після навчання ви зможете грамотно планувати втручання, обирати оптимальну методику, мінімізувати ризик ускладнень та виконувати процедури відповідно до сучасних стандартів. • Інтервенційний ультразвук – ефективна малоінвазивна технологія для діагностики та лікування. • Базові принципи інтервенцій під контролем УЗ. • Обладнання, девайси та інструменти для інтервенцій під контролем УЗ. • Вибір «безпечного акустичного вікна» та типу втручання під контролем УЗ. • Принципи навігації та візуалізації инструмента під час втручання під контролем УЗ. • Європейські рекомендації (EFSUMB) з інтервенційного ультразвуку на органах шиї. • Діагностичні маніпуляції під контролем УЗ на органах шиї (щитоподібна залоза, лімфатичні вузли, слинні залози) • Тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія чи гістологічна core-біопсія: яку методику краще використовувати? • Кісти та абсцеси шиї – чи можливо малоінвазивне лікування? • Процедури склерозування та абляції під контролем УЗ різних патологій органів шиї. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань