Заходи БПР — Гастроентерологія 2026

Це про вибори, які лікар робить щодня. Вміння поєднувати професійну майстерність із повагою до пацієнта визначає безпеку, довіру та якість медичної допомоги. Протягом навчання ви дізнаєтесь про: ✅ Основи біоетики та принципи, що керують прийняттям рішень; ✅ Виклики клінічної практики: дискримінація, емпатія та вразливість пацієнтів; ✅ Етичні питання досліджень: інформована згода, чесність та академічна доброчесність; ✅ Конфіденційність і приватність у роботі з пацієнтами. Даний курс допоможе забезпечити баланс між професійною майстерністю та етикою! Програма заходу • БЛОК 1. Основи біоетики • БЛОК 2. Виклики у клінічній етиці • БЛОК 3. Виклики в етиці досліджень • БЛОК 4. Конфіденційність і приватність в клінічній практиці Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Дистанційний курс із використанням електронних навчальних ресурсів (українська мова) 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Дистанційний курс із використанням електронних навчальних ресурсів (українська мова). Основний акцент — розбір гепатотоксичності та клінічних аспектів медикаментозно-індукованих уражень печінки (DILI/МІУП), від номенклатури й причин до діагностики та лікувальної тактики. Програма заходу • Блок 1. Вступ в номенклатуру МІУП: Урок 1 — Знайомство з ментором (Олена Барабанчик); Урок 2 — Поняття гепатотоксичності. Історична довідка; Урок 3 — Тестування • Блок 2. Епідеміологія МІУП: Урок 1 — FDA про гепатотоксичність. Нові дані; Урок 2 — Тестування • Блок 3. Причини розвитку МІУП: Урок 1 — Ліки, БАДи та фітопрепарати. Їх вплив на печінку; Урок 2 — Тестування • Блок 4. Провокуючі фактори та фактори ризику розвитку МІУП: Урок 1 — Коморбідні стани. Механізм патологічної дії лікарських засобів на печінку. Шляхи метаболізму; Урок 2 — Тестування • Блок 5. Основні дефініції та класифікація: Урок 1 — Шкала RUCAM. Класифікація МІУП. Механізми холестазу; Урок 2 — Тестування • Блок 6. Клінічні особливості перебігу МІУП: Урок 1 — Клінічна картина. Форма гепатиту; Урок 2 — Тестування • Блок 7. Діагностика та критерії діагнозу МІУП: Урок 1 — Лабораторні критерії діагностики. Алгоритм встановлення діагнозу; Урок 2 — Тестування • Блок 8. Лікарські засоби та МІУП: Урок 1 — Антибіотики. НПЗП. Статини. Імунобіологічні препарати. Кардіологічні препарати. ІПП; Урок 2 — Тестування • Блок 9. Закон Хайя: Урок 1 — Прогностичні індекси. Біохімічні критерії закону Хайя; Урок 2 — Тестування • Блок 10. Лікувальна тактика при МІУП: Урок 1 — Основні принципи терапії. Рекомендовані лікарські засоби. Моніторинг. Профілактика; Урок 2 — Тестування Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Цей курс розроблений для фахівців в галузі охорони здоров'я, які бажають покращити свою практику та вміння спілкуватись з пацієнтами, зменшити стрес та розвивати навички управління командою. Учасники курсу опанують розуміння стандартів своєї професії та очікувань оточення, навчаться проводити самодіагностику рівня розвитку м'яких навичок та відпрацювати практичний підхід до компетенцій моделі. На завершення курсу кожен учасник розробить власний план розвитку м'яких компетенцій, що допоможе йому стати ефективнішим лікарем та покращити взаємодію з пацієнтами та колегами. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Сучасні засоби для догляду за шкірою голови та волоссям містять десятки хімічних компонентів: силікони, сульфати, консерванти, емоленти й активні сполуки, як-от міноксидил або кетоконазол. Ці інгредієнти безпосередньо впливають на перебіг дерматологічних і трихологічних захворювань. Якщо не розуміти склад косметичних формул та їхніх взаємодій, буде дуже складно об’єктивно оцінити ефективність терапії, передбачити ризики подразнення або алергічних реакцій і правильно інтегрувати косметичні засоби у схему лікування. На цьому заході ви навчитеся досконало аналізувати склад трихологічної косметики та відрізняти маркетингові обіцянки від клінічно значущих інгредієнтів. Ви дізнаєтеся, як розпізнавати активні компоненти у засобах для шкіри голови, оцінювати їхню потенційну ефективність і безпечність, знатимете про можливі взаємодії з медикаментозною терапією та визначатимете інгредієнти, що можуть провокувати побічні ефекти або погіршення перебігу захворювань. Після навчання ви зможете впевнено орієнтуватися в сучасних засобах догляду за шкірою голови та волоссям і давати пацієнтам обґрунтовані рекомендації. • Косметика в трихології: можливості та обмеження. • Як читати склад косметичних засобів. • Активні компоненти в трихологічній косметиці. • Червоні прапорці у складі. • Типові помилки лікарів у рекомендації косметичних засобів. • Відповіді на запитання.

Дистанційна участь із доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Після проходження курсанту буде видано сертифікат. Після проходження курсанту будуть нараховані бали БПР. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Актуальність теми зумовлена зростанням ролі етичних принципів у сфері громадського здоров’я в умовах трансформації системи охорони здоров’я, кризових ситуацій та підвищених очікувань суспільства щодо якості та прозорості медичних послуг. Сучасні виклики, зокрема пандемії, воєнні дії, обмеженість ресурсів та необхідність прийняття швидких управлінських рішень, потребують від фахівців громадського здоров’я не лише професійної компетентності, а й здатності діяти відповідно до етичних норм, забезпечуючи баланс між інтересами окремої людини та суспільства. Особливої значущості набувають питання довіри до системи громадського здоров’я, ефективної комунікації з населенням, прозорості рішень та відповідальності за їх наслідки. Недостатня увага до етичних аспектів може призводити до зниження довіри, конфліктів та неефективності заходів у сфері громадського здоров’я. У цьому контексті безперервний професійний розвиток медичних працівників з питань етики є необхідною складовою підвищення якості професійної діяльності, формування єдиних підходів до прийняття рішень та зміцнення довіри суспільства до системи охорони здоров’я. Формат навчання: дистанційний електронний курс з доступом до матеріалів 24/7, що дозволяє проходити курс у власному темпі без відриву від роботи та клінічної практики, надається на наступний день після оплати курсу. Цільова аудиторія: всі лікарські спеціальності медико-лабораторного профілю та медико-профілактичного; всі лікарські спеціальності; всі спеціальності професіоналів у сфері охорони здоров'я; всі спеціальності фахівців у сфері охорони здоров'я. Програма заходу • 1. Відео-лекція. • Актуальність теми та важливість етики у сфері громадського здоров'я. • Базові етичні принципи. Етичні стандарти у системі охорони здоров’я. Нормативно-правові аспекти та професійна відповідальність. • Етичні виклики у громадському здоров'ї. Прийняття рішень в умовах обмежених ресурсів. Баланс між правами індивіда та інтересами суспільства. Етичні аспекти під час криз (епідемії, воєнні умови, надзвичайні ситуації). • Комунікація та довіра у громадському здоров'ї. Етична комунікація з населенням. Робота з чутливою інформацією. Формування довіри до медичної системи. • Практичний блок: розбір кейсів. Аналіз реальних або змодельованих ситуацій. Етичні дилеми у щоденній практиці. • Прийняття рішень та їх аргументація. • 2. Робота з першоджерелами. • 3. Заключне тестування: перевірка засвоєння навчального матеріалу курсу. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Даний курс БПР присвячений темі вторинної артеріальної гіпертензії. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники навчаться ідентифікувати клінічні маркери («червоні прапорці») вторинної артеріальної гіпертензії на етапі первинного огляду та застосовувати валідні скринінгові протоколи для виявлення пацієнтів групи ризику. Учасники опрацюють інтерпретацію результатів лабораторних досліджень: реніну, альдостерону, кортизолу, метанефринів та їх співвідношень. У програмі передбачено проведення диференційної діагностики між ренопаренхіматозною, реноваскулярною та ендокринною гіпертензіями, а також формулювання клінічного діагнозу згідно з актуальними класифікаціями. Учасники розглянуть розробку індивідуалізованих планів лікування для пацієнтів з первинним альдостеронізмом, феохромоцитомою та синдромом Кушинга. Курс охоплює вибір оптимальної тактики медикаментозної терапії, визначення показань до хірургічного лікування, оцінку ефективності проведеного лікування та корекцію терапевтичної стратегії на основі об’єктивних критеріїв. Програма заходу • Заняття 1 • Які клінічні ознаки є абсолютними показаннями для скринінгу на вторинну АГ? • Який оптимальний діагностичний алгоритм при підозрі на первинний гіперальдостеронізм? • Як коректно інтерпретувати співвідношення альдостерон/ренін на тлі прийому різних груп антигіпертензивних препаратів? • Диференційна діагностика феохромоцитоми: які біохімічні маркери є найбільш чутливими та специфічними? • Які методи візуалізації (КТ, МРТ, сцинтиграфія) є методом вибору при різних типах ендокринних гіпертензій? • Реноваскулярна гіпертензія: критерії відбору пацієнтів для ендоваскулярного лікування. • Особливості медикаментозної терапії вторинних АГ: вибір препарату в залежності від етіології. • Тактика ведення пацієнтів з резистентною АГ: коли поглиблено шукати вторинну форму? • Які орфанні причини вторинної АГ (коарктація аорти, синдром Ліддла) не можна пропустити в клінічній практиці? • Тактика ведення пацієнта після хірургічної корекції причини вторинної АГ: чи потрібна подальша антигіпертензивна терапія? • Заняття 2: Вторинна гіпертензія: коли і в кого шукати причину підвищеного артеріального тиску • Які групи пацієнтів підлягають обов’язковому скринінгу на вторинну артеріальну гіпертензію? • Клінічні ознаки та фенотипові особливості пацієнтів з ендокринними гіпертензіями (первинний альдостеронізм, феохромоцитома, синдром Кушинга). • Алгоритм діагностики реноваскулярної гіпертензії: коли запідозрити та які методи обстеження застосувати? • Диференційна діагностика гіпертензії у молодих пацієнтів: від коарктації аорти до моногенних форм. • Резистентна та рефрактерна артеріальна гіпертензія: як виключити вторинні причини? • Роль синдрому обструктивного апное сну (СОАС) у розвитку та прогресуванні артеріальної гіпертензії. • Які лабораторні та інструментальні методи є “золотим стандартом” у діагностиці різних форм вторинної АГ? • Особливості медикаментозної терапії при різних типах вторинних гіпертензій. • 01:55:22 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронно-навчальний курс, зареєстрований у реєстрі заходів БПР 2026 року під № 1023860. Зареєструватися та пройти курс можна: з 18 березня 2026 по 31 грудня 2026. Курс проводиться в електронному форматі, що дозволяє учасникам проходити заняття у зручний для них час. Кожне заняття містить теоретичний матеріал, практичні знання та можливість для обговорення. Після завершення курсу учасники отримають сертифікати з 5 балами БПР. До зазначення балів у сертифікаті допускаються слухачі, які дали 80% правильних відповідей на тестові запитання в електронній Google form. Сертифікат відправимо до 20 робочих днів після складання тестування та опублікуємо в особистому кабінеті. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Післяопераційні ускладнення є завжди складним клінічним викликом, але, крім цього, вони супроводжуються критичним моментом у комунікації. В цей момент визначається, чи вдасться вам зберегти довіру пацієнта, його прихильність до лікування, забезпечити вдалий перебіг реабілітації та позитивний подальший результат. Ваші слова в цій ситуації можуть або виправити становище, або запустити ланцюг конфліктів та юридичних проблем. Неправильна або несвоєчасна комунікація часто має серйозніші наслідки, ніж саме ускладнення. На цьому заході ви отримаєте практичні навички ведення непростих післяопераційних розмов: повідомлення про ускладнення, обговорення несприятливого чи невизначеного прогнозу, пояснення необхідності додаткових втручань або повторної операції. Окрему увагу буде приділено роботі з тривожними, депресивними та агресивними пацієнтами, а також комунікації з родиною в умовах емоційної напруги. Ви навчитеся структурувати повідомлення, контролювати ескалацію емоцій та водночас зберігати чіткість, етичність і професійні межі. Після навчання ви зможете впевнено та спокійно доносити складну інформацію зрозуміло й безпечно, підтримувати пацієнта і його родину, знижувати ризик конфліктів, а також документувати комунікацію як елемент юридичного захисту. • Вступ та обґрунтування важливості • Клінічне значення післяопераційних ускладнень та їхній вплив на пацієнта і сім’ю. • Психоемоційні реакції на ускладнення: стрес, страх, почуття провини, тривога, агресія. • Роль лікаря і психотерапевта: етичні та клінічні межі відповідальності. • Підготовка до складної розмови • Аналіз клінічної ситуації та прогнозу: що потрібно донести, а що – не на цьому етапі. • Оцінювання емоційного стану пацієнта і родини. • Створення сприятливого середовища: час, приватність, позиціонування. • Психотерапевтична стратегія лікаря: емпатичний фокус, опора на ресурси пацієнта. • Інтерактив №1 – «Перші 30 секунд розмови» • Техніки комунікації у складних розмовах • Структура повідомлення негативної новини: SPIKES, ABCDE, адаптовані клінічні моделі. • Активне слухання, емоційне віддзеркалення, робота з паузами. • Короткі психотерапевтичні інтервенції для зниження тривожності. • Управління власною емоційною реакцією лікаря. • Інтерактив №2 – «Запитання, яке змінює розмову» • Обробка складних емоцій та конфліктних ситуацій • Робота з гнівом, страхом, звинуваченням, відчуженням. • Регуляція емоцій, дозування інформації, рефреймінг. • Робота з нереалістичними очікуваннями. • Формування довіри без виправдовування. • Інтерактив №3 – Судовий кейс «з однієї фрази» • Практична інтеграція та завершення • Узагальнення типових помилок і робочих алгоритмів. • Як поєднати клінічну інформацію та підтримку ресурсу пацієнта. • Перенесення навичок у реальні клінічні ситуації. • Інтерактив №4 – Фінальний «Норм/Стрьом» • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Медикаментозна гіперчутливість є однією з основних причин гострих алергічних реакцій, зокрема анафілаксії. Правильне виконання, інтерпретація та нормативне обґрунтування алергопроб безпосередньо впливають на безпеку пацієнта, вибір правильного плану лікування та відповідність клінічної практики чинним регуляторним вимогам. Ця процедура дає змогу уникати діагностичних і тактичних помилок навіть у ситуаціях високого навантаження та значного потоку пацієнтів. На цьому заході ви засвоїте сучасні підходи до проведення алергологічного тестування, навчитеся визначати показання й протипоказання, обирати оптимальний тип проб залежно від клінічної ситуації, а також правильно інтерпретувати результати, зважаючи на анамнез та клінічний контекст. Ви розглянете питання безпеки пацієнта, профілактики ускладнень, організації протишокового забезпечення та правильного оформлення медичної документації, що має як клінічне, так і юридичне значення. Після навчання ви зможете обґрунтовано приймати рішення щодо доцільності проведення алергологічних проб, впевнено виконувати їх у стаціонарних умовах та інтерпретувати результати без гіпер- або гіподіагностики. • Актуальність теми: поширеність алергічних захворювань і ризики анафілаксії при медикаментозній терапії у стаціонарі. • Нормативно-правове регулювання: роль наказів МОЗ України у визначенні порядку проведення алергопроб. • Показання до проведення алергологічних проб: коли проби є клінічно виправданими. • Протипоказання та обмеження: гострі стани, анафілаксія в анамнезі, загострення алергії, важкі соматичні хвороби, приймання антигістамінних/глюкокортикостероїдів. • Організаційні вимоги у стаціонарі: інформована згода, наявність протишокового набору, доступ до реанімаційної допомоги, підготовка персоналу. • Техніка виконання проб: основні види (скарифікаційні, прик-тести, внутрішньошкірні, провокаційні), правила підготовки пацієнта. • Правила інтерпретації результатів: часові інтервали оцінювання, критерії позитивної/негативної реакції, ризики хибнопозитивних і хибнонегативних результатів, необхідність оцінювання в контексті анамнезу та клініки. • Безпека пацієнта й можливі ускладнення: місцеві реакції, генералізовані реакції, анафілаксія; алгоритм дій у разі невідкладних станів. • Оцінювання доцільності застосування: коли алергопроби справді потрібні, а коли їх проведення не має доказової цінності або може створювати додаткові ризики. • Відповіді на запитання.

Кишкову мікробіоту слід розглядати як повноцінний регуляторний орган, який впливає на мозок, нервову систему та психічне здоров’я. Зміни мікробіоти пов’язані з депресією, тривожністю, когнітивними порушеннями, аутизмом, мігренню, хворобою Паркінсона та Альцгеймера. Розуміння цієї взаємодії відкриває нові шляхи терапії та дає змогу інтегрувати мультидисциплінарний підхід у повсякденну практику. На цьому заході ви навчитесь оцінювати вплив кишкової мікробіоти на неврологічні й психічні стани, зважати на вісь кишківник–мозок, корелювати кишкові симптоми з депресією, тривожними розладами, нейродегенеративними і нейророзвитковими порушеннями. Ви дізнаєтеся про ефективні способи корекції: дієтичні стратегії, пробіотики й пребіотики, фекальну трансплантацію, поведінкові та вегетативні практики. Після навчання ви зможете інтегрувати знання про мікробіом у щоденну практику, планувати мультидисциплінарне лікування та вчасно помічати взаємозв’язок кишківник–мозок у пацієнтів з комбінованими симптомами. • Актуальність теми. • Мікробіом та мікробіота. • Вісь кишківник-мозок • Структурні компоненти вісі кишківник-мозок. • Нейробіологічні механізми впливу мікробіоти. • Мікробіота як фактор ризику та модифікатор неврологічних захворювань • Нейродегенеративні захворювання (хвороба Альцгеймера, хвороба Паркінсона). • Демієлінізувальні захворювання. • Головний біль. • Розлади нейророзвитку (РДУГ, аутизм). • Психіатричні стани (депресія, ГТР). • Корекція мікробіому • Дієтичні інтервенції. • Пробіотики й пребіотики. • Фекальна мікробіотна трансплантація. • Вегетативні та поведінкові практики. • Висновки. • Відповіді на запитання.

Випадки насильства – складна медико-соціальна проблема, з якою медичні працівники стикаються на практиці незалежно від спеціальності. Заклади охорони здоров’я можуть виявитися першою точкою контакту для постраждалих осіб, тому від своєчасності й правильності дій медичного працівника залежить не лише якість наданої допомоги, а й подальша безпека пацієнта. Саме тому необхідно чітко орієнтуватися в чинній нормативно-правовій базі, алгоритмах реагування та принципах міжсекторальної взаємодії у разі виявлення насильства. На цьому заході ви розглянете законодавчі та нормативні аспекти запобігання й протидії насильству, а також алгоритми дій медичних працівників у разі виявлення ознак фізичного, психологічного, сексуального чи домашнього насильства. Окрім цього, ви засвоїте особливості ведення обов’язкової медичної документації у таких випадках, навчитеся взаємодіяти з правоохоронними органами та соціальними службами, а також правильно інформувати постраждалих осіб про їхні права й доступні сервіси допомоги. Після навчання ви зможете організовувати процес реагування на випадки насильства відповідно до чинного законодавства та професійних стандартів, мінімізувати юридичні ризики й забезпечити подальший захист постраждалої особи. • 1. Нормативно-правова база та основні поняття • Огляд ключових нормативно-правових актів, що регулюють запобігання та протидію насильству. Визначення базових термінів і понять. Форми домашнього насильства. Роль законодавства у захисті прав постраждалих осіб та забезпеченні доступу до допомоги. • 2. Роль та відповідальність закладів охорони здоров’я • Повноваження закладів охорони здоров’я у разі виявлення насильства. Обов’язки щодо реагування та взаємодії з іншими суб’єктами системи протидії насильству. • 3. Обов’язкові дії медичних працівників у перші 24 години • Інформування уповноважених органів (зокрема поліції). Ведення «Журналу реєстрації фактів виявлення» (відповідно до Постанови №658). Надання медичної допомоги постраждалій особі. • 4. Документування випадку та юридично значима фіксація інформації • Оформлення медичної документації: фіксація тілесних ушкоджень, збір анамнезу (Наказ № 278). Вимоги до якості й повноти документування. • 5. Права постраждалої особи й етичні аспекти взаємодії • Інформування постраждалої особи про її права та доступні сервіси допомоги. Забезпечення конфіденційності. Отримання інформованої згоди. Дотримання етичних принципів у роботі. • 6. Алгоритм правових дій медичного працівника • Покроковий алгоритм дій: первинне оцінювання ситуації, отримання згоди, документування, повідомлення відповідних органів, координація з іншими фахівцями. • 7. Практична частина: розбір правового кейсу • Аналіз реалістичної клінічної ситуації гендерно зумовленого насильства з відпрацюванням алгоритму дій медичного працівника відповідно до правових вимог. • 8. Відповіді на запитання учасників

ЗЗК (хвороба Крона (ХК) та виразковий коліт (ВК)) дедалі частіше діагностуються у дітей; близько 20–25% усіх випадків починаються саме в дитячому віці. Найшвидше зростання захворюваності спостерігається у дітей до 5 років («дуже ранній початок» — VEO-IBD), що часто пов'язано з моногенними дефектами імунітету. Більшість випадків припадає на вік 9–17 років. Середня тривалість часу від перших симптомів до постановки діагнозу за міжнародними даними складає 1 рік. Дитячий виразковий коліт часто перебігає у більш поширеній та тяжкій формі, ніж у дорослих. Ключові особливості: теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Приєднуйтесь, щоб упевнено розпізнавати ранні прояви запальних захворювань кишківника у дітей та своєчасно скеровувати пацієнтів до спеціалізованої допомоги. Програма заходу • Поговоримо про: що натякає на ЗЗК (симптоми, «червоні прапорці», позакишкові прояви). • Алгоритм діагностики на рівні лікаря первинної ланки: лабораторні тесті, диференціальна діагностика на ранньому етапі, скерування та маршрут. • Як не потрапити в пастку гіпердіагностики, та що не треба робити при підозрі на ЗЗК. • Дитина в ремісії — що далі? • Клінічний та параклінічний моніторинг — перелік, строки, частота. • Ознаки загострення, шлях пацієнта. • Вакцинація: коли та чим. • Психосоціальна підтримка: навчання, комунікація, створення команди. • Профілактика та превенція ускладнень захворювання та лікування. • Нутритивна підтримка. • Бонус: новітні стратегії лікування. • Бонус: гострий ЗЗК — ознаки, діагностика, швидкі рішення, скерування. • Бонус: підготовка до переходу пацієнта в дорослу медичну мережу. • Після завершення майстер-класу ви будете вміти: виявляти ознаки та симптоми ЗЗК. • Проводити доречний діагностичний скринінг ЗЗК. • Створювати маршрут пацієнта підозрілого на ЗЗК. • Уникати зайвих обстежень та лікувальних підходів. • Впевнено керувати ходом лікування та своєчасно виявляти загострення або ускладнення. • Розумно проводити нутритивну підтримку. • Проводити вакцинацію дітям з ЗЗК до початку імуносупресорної або біологічної терапії. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс присвячений застосуванню технік когнітивно-поведінкової психотерапії в медичній практиці. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Програма заходу • Оволодієте техніками діагностики та концептуалізації клінічних випадків у рамках моделі КПТ. • Ідентифікація та класифікація когнітивних спотворень (катастрофізація, дихотомічне мислення) у пацієнтів із соматичною патологією. • Застосування техніки Сократівського діалогу для корекції дезадаптивних переконань пацієнта щодо хвороби та лікування. • Впровадження протоколів поведінкової активації для пацієнтів з ангедонією, апатією та низькою мотивацією. • Надання структурованої психоедукації щодо взаємозв’язку між когніціями, емоціями та фізіологічними реакціями. • Оволодіння алгоритмами роботи з тривогою про здоров’я (нозофобією) та больовою поведінкою. • Формування навичок встановлення терапевтичного альянсу та підвищення комплаєнсу через КПТ-орієнтований підхід. • Застосування технік усвідомленості (mindfulness) для управління стресом та хронічним болем. • Заняття №1 • Як клінічно розмежувати раціональне занепокоєння щодо симптомів та патологічну тривогу про здоров’я? • Які «червоні прапорці» вказують на необхідність консультації психіатра? • Як інтегрувати когнітивну модель (модель ABC) в обмежений час клінічного прийому? • Які техніки КПТ є доказово ефективними для менеджменту хронічних больових синдромів? • Який алгоритм дій при роботі з пацієнтом, що катастрофізує побічні ефекти фармакотерапії? • Як використовувати техніки поведінкової активації для пацієнтів з астенією та депресивними симптомами? • Як коректно формулювати Сократівські питання, щоб не викликати у пацієнта відчуття знецінення його скарг? • Які валідизовані скринінгові шкали для виявлення тривоги та депресії можна використовувати на соматичному прийомі? • Заняття №2 • Яка доказова база ефективності КПТ при основних нозологіях: великому депресивному розладі, генералізованому тривожному розладі, ПТСР, обсесивно-компульсивному розладі? • Які ключові диференційні критерії КПТ порівняно з іншими психотерапевтичними напрямами? • Як проводити клінічну концептуалізацію випадку в рамках КПТ-моделі? • Які показання та протипоказання до застосування КПТ? • Як інтегрувати КПТ з фармакотерапією: принципи комбінованого лікування? • Які алгоритми роботи з терапевтичним опором та низьким комплаєнсом пацієнта? • Як адаптувати техніки КПТ для пацієнтів з коморбідною соматичною патологією? • Які методики КПТ є ефективними для профілактики рецидивів психічних розладів? • 02:13:46 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Ультразвукова діагностика пухлин гепатопанкреатобіліарної зони є первинним і часто визначальним етапом онкологічного пошуку, оскільки УЗД у більшості випадків формує перше уявлення про наявність вогнищевих уражень печінки, жовчного міхура, жовчних проток і підшлункової залози. Від правильності інтерпретації залежить подальша діагностична та лікувальна стратегія. Важливо розуміти ультразвукову семіотику пухлин, оцінку васкуляризації, ознаки інвазії та обмеження методу, оскільки ці фактори визначають раннє виявлення онкопатології. На цьому заході ви засвоїте структурований підхід до УЗ-діагностики пухлин гепатопанкреатобіліарної зони з акцентом на базову семіотику, оцінку васкуляризації та визначення ознак злоякісності. Ви розглянете алгоритми первинної оцінки вогнищевих утворень печінки, патології жовчного міхура та жовчних проток, а також критерії місцевого поширення пухлинного процесу. Ви розберете показання до КТ, МРТ, МРХПГ, ЕУС і біопсії, а також принципи УЗ-навігації при інвазивних втручаннях. Після навчання ви зможете точно інтерпретувати ультразвукову картину пухлин гепатопанкреатобіліарної зони, розрізняти доброякісні та злоякісні процеси та визначати ознаки онкологічної настороженості. • Місце ультразвукового дослідження в діагностиці пухлин гепатопанкреатобіліарної зони. • Базова ультразвукова семіотика новоутворень. • Оцінка васкуляризації пухлин при доплерографії (периферичний і внутрішньопухлинний кровотік, артеріалізація, хаотична васкуляризація, зв’язок із магістральними судинами). • Новоутворення печінки: алгоритм первинної УЗ-оцінки (локалізація за сегментами, кількість вогнищ, розміри, зв’язок із судинами та жовчними протоками, ознаки інвазивного росту). • Доброякісні вогнищеві утворення печінки (прості кісти, гемангіома, фокальна нодулярна гіперплазія, аденома печінки: типові та атипові УЗ-ознаки). • Злоякісні пухлини печінки. • Жовчний міхур: поліпи, псевдополіпи та пухлинні ураження. • Пухлинна обструкція жовчних проток (ознаки механічної жовтяниці, рівень блоку, розширення внутрішньо- та позапечінкових проток, диференціація каменя, стриктури та пухлини) • Підшлункова залоза: можливості та обмеження УЗД. • Солідні новоутворення підшлункової залози. • Кістозні утворення підшлункової залози. • Ознаки місцевого поширення пухлин (судинна інвазія, компресія судин, ураження жовчних проток, лімфаденопатія, асцит, канцероматоз очеревини). • Коли УЗД недостатньо: показання до КТ, МРТ, МРХПГ, ЕУС та біопсії. • УЗ-навігація при пункційній біопсії пухлин печінки та підшлункової залози. • Клінічні кейси з практики. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Фахова школа IV: організація робіт і дотримання норм радіаційної безпеки (променева діагностика/терапія) 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Фахова школа «Організаційні та нормативно-правові аспекти забезпечення радіаційної безпеки в клінічній практиці променевої діагностики та терапії» (зокрема при використанні рентгенодіагностичних апаратів різних видів, КТ, апаратів променевої терапії та інш.). Мета навчання: надати уяву про організацію діяльності та дотримання норм радіаційної безпеки і радіаційного контролю при променевій діагностиці та променевій терапії за різних умов (зокрема в операційних) та при використанні різних типів і різних поєднань діагностичних і терапевтичних апаратів. Програма заходу • 11:00 - 11:30 Лекція загальна «Радіаційна безпека. Робота з джерелами іонізуючого випромінювання в медичних закладах» (Кулікова Ф.Й.) • Радіаційна небезпека в сучасному суспільстві (вступ) • Загальна уява про основні поняття дозиметрії та радіаційної безпеки при використанні ДІВ в медицині • Загальне поняття та структура законодавчих актів з питань радіаційної безпеки • Біологічна дія іонізуючого випромінювання • Види ефектів дії іонізуючого випромінювання на організм (соматичні, генетичні, стохастичні, детерміновані) • Визначення та основні принципи радіаційної безпеки та радіаційного захисту (виправданності, неперевищення, оптимізації) • Вимоги до забезпечення радіаційної безпеки персоналу при використанні ДІВ в медицині • 11:30 - 12:00 «Що таке ліцензія на право діяльності з використанням ДІВ» (Кулікова Ф.Й.) • Закони України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії» та «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» • Наказ №153 від 06.08.2012 (вимоги до документів для отримання ліцензії) • Структура та вимоги до звіту про аналіз безпеки об'єкта використання ДІВ • Настанова з якості (основні розділи) • Інструкція щодо дій персоналу у випадку радіаційної аварії • Формування пакету документів для отримання ліцензії (особливості для різних апаратів і умов використання) • 11:30 - 12:00 «Основні нормативні документи, що регламентують використання ДІВ в медицині» (Михайлець С.В.) • Концепція державного регулювання безпеки та управління ядерною галуззю в Україні • Структура законодавчих актів (закони, постанови КМ, галузеві нормативні документи, накази та ін.) • Основні закони України стосовно використання ДІВ в медицині • Постанови КМ з приводу використання ДІВ в медицині • НРБУ-97 та ОСПУ (базові документи) • Накази Держатомрегулювання щодо використання ДІВ в медицині • Накази МОЗ України з питань променевої діагностики/терапії та радіаційної безпеки • 11:30 - 12:00 «Загальні правила радіаційної безпеки в медицині» (Осьмуха А.В.) • Накази МОЗ України та Держатомрегулювання щодо використання ДІВ в медицині • Значення та особливості наказу МОЗУ та Держатомрегулювання №51/151 від 16.05.2017 • Основні положення «Загальних правил радіаційної безпеки в медицині» по розділах • Основні вимоги до радіаційного захисту (діагностична/інтервенційна радіологія, ядерна медицина, променева терапія) • Попередження випадків ненавмисного/випадкового медичного опромінення та реагування • Вимоги до радіаційного захисту медичного персоналу • Вимоги до радіаційного захисту добровольців та пацієнтів • 12:00 - 12:30 «Якими мають бути приміщення при використанні ДІВ» (Дривай В.В.) • Нормативна база щодо будування та використання приміщень при роботі з ДІВ (постанови КМУ, ОСПУ, накази МОЗ, ДБН) • ОСПУ (загальні вимоги до проектування, розміщення і організації роботи) • Гігієнічні вимоги до влаштування та експлуатації рентгенівських кабінетів і проведення процедур • Вимоги до приміщень залежно від характеру ДІВ (закриті, відкриті, генеруючі) • Пакет документів та порядок дій при будові нового приміщення з використанням ДІВ • Документи щодо прийняття приміщення в експлуатацію • 12:30 - 13:00 «Що таке ліцензія на право діяльності з використанням ДІВ» (Кулікова Ф.Й.) • 12:30 - 13:00 «Якими мають бути приміщення при використанні ДІВ» (Дривай В.В.) • 12:30 - 13:00 «Дозиметрія та радіаційна безпека при використанні іонізуючих випромінювань в медицині» (Школа О.І.) • 13:00 - 13:30 «Дозиметрія та радіаційна безпека при використанні іонізуючих випромінювань в медицині» (Школа О.І.) • 13:00 - 13:30 «Що таке ліцензія на право діяльності з використанням ДІВ» (Кулікова Ф.Й.) • 13:00 - 13:30 «Основні нормативні документи, що регламентують використання ДІВ в медицині» (Михайлець С.В.) • 13:30 - 14:00 Завершення першого дня: підведення підсумків, відповіді на запитання учасників • 09:00 - 09:30 «Основні нормативні документи, що регламентують використання ДІВ в медицині» (Михайлець С.В.) • 09:00 - 09:30 «Якими мають бути приміщення при використанні ДІВ» (Дривай В.В.) • 09:00 - 09:30 «Дозиметрія та радіаційна безпека…» (Школа О.І.) • 09:30 - 10:00 «Загальні правила радіаційної безпеки в медицині» (Осьмуха А.В.) • 09:30 - 10:00 «Дозиметрія та радіаційна безпека…» (Школа О.І.) • 09:30 - 10:00 «Що таке ліцензія на право діяльності з використанням ДІВ» (Кулікова Ф.Й.) • 10:00 - 10:30 «Дозиметрія та радіаційна безпека…» (Школа О.І.) • 10:00 - 10:30 «Що таке ліцензія на право діяльності з використанням ДІВ» (Кулікова Ф.Й.) • 10:00 - 10:30 «Якими мають бути приміщення при використанні ДІВ» (Дривай В.В.) • 10:30 - 11:00 «Загальні правила радіаційної безпеки в медицині» (Осьмуха А.В.) • 10:30 - 11:00 «Дозиметрія та радіаційна безпека…» (Школа О.І.) • 10:30 - 11:00 «Що таке ліцензія на право діяльності з використанням ДІВ» (Кулікова Ф.Й.) • 11:00 - 11:30 «Основні нормативні документи, що регламентують використання ДІВ в медицині» (Михайлець С.В.) • 11:00 - 11:30 «Загальні правила радіаційної безпеки в медицині» (Осьмуха А.В.) • 11:00 - 11:30 «Якими мають бути приміщення при використанні ДІВ» (Дривай В.В.) • 11:30 - 12:00 «Якими мають бути приміщення при використанні ДІВ» (Дривай В.В.) • 11:30 - 12:00 «Основні нормативні документи, що регламентують використання ДІВ в медицині» (Михайлець С.В.) • 11:30 - 12:00 «Загальні правила радіаційної безпеки в медицині» (Осьмуха А.В.) • 12:00-13:10 Загальні обговорення результатів заходу • 13:10-13:30 Перехід до оцінювання набутих знань та навичок Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Цей курс допомагає медичному працівнику впевнено працювати з цифровими інструментами без втрати головного: безпеки пацієнта, конфіденційності, якості медичного запису і професійної відповідальності. Учасники розберуть, як вести електронну документацію, працювати з персональними даними, використовувати КЕП, організовувати телемедичну взаємодію, уникати кіберризиків і критично ставитися до підказок штучного інтелекту. Навчання побудоване навколо реальних ситуацій: помилка в електронному записі, доступ колеги до чужого акаунта, пересилання результатів у месенджері, телемедична консультація без належної ідентифікації, фішинговий лист, використання ШІ для чернетки пояснення пацієнту або резюме клінічного випадку. Кожна тема завершується практичним правилом: що робити, що не робити і що обов'язково документувати. Мета — сформувати у медичних працівників практичну цифрову грамотність, достатню для безпечної щоденної роботи з електронними медичними даними, цифровими документами, телемедициною, кібергігієною та інструментами ШІ без прив'язки до конкретної МІС. Після курсу учасник зможе пояснити, які цифрові дії медичного працівника мають клінічні, юридичні та етичні наслідки; відрізняти коректний електронний медичний запис від небезпечного, неповного або неконтрольованого запису; дотримуватися базових правил роботи з персональними даними пацієнтів; безпечно використовувати КЕП та електронні документи в межах своєї ролі; розпізнавати типові кіберризики в медичному середовищі; проводити телемедичну взаємодію; критично використовувати ШІ як допоміжний інструмент; діяти при цифровій помилці або інциденті. Практична користь: робота лише під власним обліковим записом, блокування екрана під час відсутності на робочому місці, безпечна передача медичних даних, перевірка ідентичності пацієнта, відповідальне використання КЕП, захист ключів і кодів підтвердження, належне повідомлення про цифрові помилки та інциденти, безпечне використання ШІ й наявність резервного плану на випадок цифрового збою. Матеріали: PDF-шпаргалка «10 правил цифрової безпеки медичного працівника», чеклист телемедичної консультації, алгоритм дій при цифровій помилці або інциденті, пам'ятка «Що можна і чого не можна давати ШІ», міні-постер для робочого місця «Пароль, КЕП, екран, дані». Програма заходу • Практична цифрова безпека без прив'язки до конкретних МІС • Модуль 1 — Цифрова медицина як зона клінічної відповідальності • Урок 1. Чому цифрова компетентність стала обов’язковою • Урок 2. Ролі, доступи і принцип мінімальної необхідності • Модуль 2 — Електронний медичний запис • Урок 3. Якісний електронний запис • Урок 4. Помилки, виправлення і версійність • Модуль 3 — Персональні дані та конфіденційність • Урок 5. Що саме захищаємо • Урок 6. Передача інформації без шкоди • Модуль 4 — КЕП та електронні документи • Урок 7. КЕП як професійна дія, а не формальність • Урок 8. Електронний документ і доказовість запису • Модуль 5 — Кібергігієна в клініці • Урок 9. Типові атаки на медичне середовище • Урок 10. Робоче місце без зайвого ризику • Модуль 6 — Телемедицина і дистанційна взаємодія • Урок 11. Що можна і чого не можна вирішувати дистанційно • Урок 12. Безпечна дистанційна комунікація • Модуль 7 — ШІ в медичній практиці • Урок 13. Що ШІ може робити безпечно • Урок 14. Чого не можна віддавати ШІ • Урок 15. Людина залишається відповідальною Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера