Заходи БПР — Гастроентерологія 2026

Електронний навчальний курс від Вищої школи БПР. Навчання платне. Щодо спеціальної ціни уточнюйте за номером 0 800 21 20 12. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Рання діагностика уражень товстої кишки залежить від правильного вибору методу візуалізації. Сучасні стандарти скринінгу колоректального раку вимагають розуміння, коли доцільна відеоколоноскопія, а коли перевагу має КТ-колонографія. Якщо помилитись, можна пропустити поліпи й не виконати біопсію, коли вона потрібна. Алгоритми ESGE надають чіткі критерії тактики, отже їх потрібно впевнено застосовувати на практиці. На цьому заході ви отримаєте професійні інструменти для маршрутизації пацієнтів зі складними клінічними ситуаціями: FIT-позитивний результат, неповна колоноскопія, складна анатомія, неідеальна підготовка кишківника чи одночасне приймання антикоагулянтів. Ви навчитеся визначати показання до КТ-колонографії, оцінювати ризики й уникати типових помилок у виборі тактики. Після навчання ви зможете аргументовано визначати оптимальний діагностичний маршрут для кожної категорії пацієнтів та впевнено діяти згідно з ESGE-протоколами. • Роль колоноскопії у скринінгу колоректального раку: золотий стандарт у виявленні ранніх уражень. • Можливості відеоколоноскопії: оцінювання слизової, виявлення плоских уражень, біопсія, поліпектомія. • КТ-колонографія: принцип методу, переваги та обмеження (чутливість до дрібних поліпів, неможливість лікування). • Алгоритм вибору методу: FIT-позитивні пацієнти, неповна колоноскопія, високий анестезіологічний ризик, ASA ≥ III. • Рекомендації ESGE щодо якості ендоскопії: ADR, CIR, BBPS, час вилучення ендоскопа. • Підготовка кишківника. • Менеджмент пацієнтів на антикоагулянтах й антиагрегантах (ESGE 2021). • Клінічні приклади, рішення в реальних ситуаціях. • Підсумки та практичні рекомендації для щоденної роботи. • Вікторина. • Вступ. • Актуальність процедури. • Методика підготовки пацієнта. • Особливості укладки. • Техніка виконання. • Протоколи сканування. • Постпроцесинг КТ-зображень. • Висновки.

Кишкові інфекції - одна з найчастіших причин звернення до лікаря первинної ланки у весняно-літній період. Діарея, блювання, біль у животі - це симптоми, з якими лікар може зустрічатись щодня, але саме тактика лікування найчастіше викликає найбільше запитань. Чи потрібні антибіотики? Що реально допомагає, а що ні? Як правильно призначити регідратацію? Що рекомендувати з харчування? І як не нашкодити зайвими препаратами? Майстер-клас буде максимально практичним та допоможе лікарю впевнено обирати тактику лікування, уникати зайвих призначень і ефективно комунікувати з пацієнтами. Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • як оцінити пацієнта та не пропустити небезпечний стан; • коли потрібна діагностика, а коли - ні: які обстеження дійсно мають клінічну цінність і коли пацієнта варто направити на госпіталізацію; • лікування - основний акцент вебінару: регідратаційна терапія (пероральна та інфузійна), вибір розчинів, симптоматичне лікування (препарати від діареї, нудоти, спазмолітики), а також типові помилки у призначеннях. • антибіотики та пробіотики: коли доцільні, а коли ні; • дієта при кишкових інфекціях: сучасні рекомендації, поширені міфи та помилки. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Дистанційна участь з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Тривалість: 5 год. Після проходження курсанту буде видано сертифікат та нараховані бали БПР. Бали БПР: 5. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «невідкладна (екстрена) медична допомога». Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: Застосування клінічних шкал (Wells, Geneva) для оцінки ймовірності ТЕЛА. Інтерпретація електрокардіографічних ознак гострого легеневого серця (S1Q3T3, блокада правої ніжки пучка Гіса). Диференційна діагностика ТЕЛА з іншими невідкладними станами (гострий коронарний синдром, розшарування аорти, пневмонія). Визначення показань до проведення та клінічна оцінка результатів пульсоксиметрії. Алгоритм дій при підозрі на ТЕЛА високого ризику (шокогенна ТЕЛА) та стабілізація гемодинаміки. Вибір оптимального медичного закладу (стаціонару з можливістю проведення КТ-ангіографії) для госпіталізації пацієнта. Надання невідкладної допомоги: оксигенотерапія, інфузійна терапія, вазопресорна підтримка згідно з чинними протоколами. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які клінічні ознаки та симптоми мають найвищу прогностичну цінність для діагностики ТЕЛА на догоспітальному етапі? • Як коректно застосовувати та інтерпретувати результати клінічних шкал ймовірності (Wells, Geneva) в умовах обмеженого часу та інформації? • Які специфічні зміни на ЕКГ є “червоними прапорцями” для підозри на ТЕЛА з перевантаженням правих відділів серця? • Алгоритм диференційної діагностики між ТЕЛА, гострим коронарним синдромом та іншими причинами болю в грудях та задишки. • Які критерії визначають пацієнта з ТЕЛА високого ризику та якою є тактика його невідкладної стабілізації? • Протокол транспортування пацієнта з підозрою на ТЕЛА: критерії вибору стаціонару та комунікація з приймальним відділенням. • Роль та місце D-димеру в діагностиці на догоспітальному етапі: можливості та обмеження експрес-тестів. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Відеолекція Соматичний ресурс медичного працівника: психофізіологія стресу та методи відновлення: Розділ 1 – Теоретична частина Психофізіологія стресу та базові механізми саморегуляції Що таке стрес з точки зору нейрофізіології та полівагальної теорії стресу Вплив стресу на різні системи організму Як тіло сигналізує про стрес (ранні маркери, практика тілесно-орієнтованої психотерапії: «Сканування тіла») Розділ 2. Роль тіла та емоцій у стабілізації стресового стану медичних працівників Взаємозв’язок тіла та емоцій з точки зору тілесно-орієнтованої психотерапії (теорія В.Райха) Принципи психосоматичної психотерапії в процесах саморегуляції Ознайомлення з базовими практиками тілесно-орієнтованої психотерапії для відновлення контакту з власним тілом Ознайомлення з техніками, стабілізації власного стану в процесі виконання професійних обов’язків Розділ 3. Відновлення ресурсу ( практики, техніки та вправи) Відновлення фізіологічного та нервового балансу після стресу і робочого навантаження Повернення контакту з тілом, емоціями та внутрішніми ресурсами Формування навички самостійного швидкого відновлення та профілактики виснаження 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Даний курс БПР присвячений темі лейкопенії та лейкоцитозу. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть наступні навички: Інтерпретація гемограми з лейкоцитарною формулою на основі сучасних клінічних настанов. Диференційна діагностика між реактивними змінами (інфекційними, запальними, медикаментозними) та неопластичними процесами. Побудова покрокового діагностичного алгоритму для пацієнта з лейкопенією або лейкоцитозом. Ідентифікація клініко-лабораторних «червоних прапорців», що вказують на високий ризик гемобластозу. Визначення чітких критеріїв та показань для термінового скерування пацієнта до гематолога/онколога. Оцінка морфології клітин периферичної крові та її діагностична цінність. Тактика ведення пацієнтів з медикаментозно-індукованими цитопеніями/цитозами. Програма заходу • Заняття №1 • Які референтні та критичні значення лейкоцитів та їх субпопуляцій вимагають негайних клінічних дій? • Як диференціювати лейкемоїдну реакцію від дебюту хронічного мієлоїдного лейкозу? • Який діагностичний алгоритм при персистуючій нейтропенії неясного генезу в амбулаторній практиці? • Які лікарські засоби найчастіше спричиняють клінічно значущі зміни у лейкоцитарній формулі? • Які абсолютні показання до проведення стернальної пункції та/або трепанобіопсії кісткового мозку? • Як інфекційний мононуклеоз та інші вірусні інфекції можуть імітувати гострий лейкоз? • Яка роль та показання до призначення проточної цитометрії периферичної крові? • Які морфологічні зміни лейкоцитів у мазку крові (тільця Ауера, клітини Боткіна-Гумпрехта) є патогномонічними для онкогематології? • Чи є абсолютний лімфоцитоз у пацієнта похилого віку безумовним показанням для виключення хронічного лімфолейкозу? • Заняття №2: Лейкопенії в практиці сімейного лікаря • Який діагностичний алгоритм дій сімейного лікаря при вперше виявленій лейкопенії у дорослого пацієнта? • Які лікарські засоби найчастіше спричиняють розвиток медикаментозної лейкопенії і яка тактика її ведення? • Як диференціювати доброякісну етнічну нейтропенію від патологічних станів? • Які клініко-лабораторні критерії дозволяють запідозрити мієлодиспластичний синдром (МДС) на етапі первинної ланки? • Які абсолютні показання до скерування пацієнта з лейкопенією на консультацію до гематолога та проведення стернальної пункції? • Як відрізнити реактивну лімфопенію на тлі вірусної інфекції від дебюту імунодефіцитного стану або лімфопроліферативного захворювання? • Яка роль інструментальних методів (УЗД органів черевної порожнини) в первинній діагностиці причин лейкопенії? • Чи існують специфічні патерни змін у гемограмі, що вказують на вроджений характер нейтропенії? • 01:42:08 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Відеолекція Вірусні гепатити A, B, C: профілактика, діагностика, ризики для медичних працівників Актуальність проблеми (Епідеміологічна характеристика вірусних гепатитів, медичні працівники як група професійного ризику)
 Етіологія та патогенез (Біологічні властивості HAV, HBV, HCV, механізми передачі, імунна відповідь та механізми хронізації (HBV, HCV))
 Клінічні особливості (Гострі форми (субклінічний та маніфестний перебіг), хронічний гепатит B та C, ускладнення (цироз, гепатоцелюлярна карцинома)
Лабораторна діагностика (Серологічні маркери HBV (HBsAg, Anti-HBc, Anti-HBs), ПЛР діагностика, вірусне навантаження, біохімічні показники цитолізу)
 Професійні ризики в закладах охорони здоров’я (Уколи та порізи інструментами, контакт із кров’ю та біологічними рідинами, що підвищують ризик інфікування)
 Алгоритм дій при професійному контакті (Невідкладні заходи, повідомлення та документування, лабораторне обстеження джерела і постраждалого, динамічне спостереження) 
 Профілактика (Вакцинація проти HBV (схеми, контроль титру Anti-HBs), організаційні заходи інфекційного контролю
 Сучасні підходи до лікування (Противірусна терапія HBV, прямі противірусні препарати при HCV, прогноз при своєчасному лікуванні) 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Запаморочення може бути першим сигналом серйозного захворювання: від інсульту до вестибулярної мігрені чи нейроніту. Важливо вміти диференціювати цей симптом за його походженням – центральне або периферичне – і не плутати «меньєрівський» напад із позиційним запамороченням. На цьому заході ви дізнаєтеся головні причини вестибулярних розладів, навчитесь користуватися клінічними тестами, відрізняти між собою типи запаморочення та обирати оптимальну терапію. Ви більше не будете відчувати невпевненість щодо доцільності призначення супресантів, вибору маневрів за різних типів позиційного запаморочення та координування міждисциплінарного підходу до лікування. Після навчання ви зможете швидко орієнтуватися в етіології запаморочення, ефективно допомагати пацієнтам з гострими та хронічними формами вестибулярних порушень і формувати реабілітаційну стратегію. • Гостра однобічна вестибулопатія (вестибулярний нейроніт): клінічні випадки, діагностичні критерії, етіопатогенетичне лікування (стероїди завжди?). • Лікувальні вестибулярні маневри при доброякісному пароксизмальному позиційному запамороченні: маневри в разі ураження заднього, латерального та переднього півколових каналів. • Вестибулярна мігрень: “знімаємо маски” поширеної патології, діагностичні критерії, лікування. • Хвороба Меньєра: діагностичні критерії, не всі приступи “меньєрівські”, лікування. • Персистуюче постурально-перцептивне запаморочення: діагностичні критерії, терапевтичні заходи. • Вестибулярні супресанти (препарати від запаморочення): доцільність застосування за різних станів, порівняльний аналіз ефективності вестибулолітиків. Інші препарати при запамороченнях. • Вестибулярна реабілітація: основи вестибулярних вправ (з погляду невролога).

Електронний навчальний курс БПР присвячений диференційній діагностиці тонзилофарингітів у дітей. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосовувати клінічні шкали McIsaac та Centor для оцінки ймовірності бактеріального тонзиліту, спричиненого β-гемолітичним стрептококом групи А (БГСА). 2. Інтерпретувати результати огляду ротоглотки для виявлення специфічних ознак вірусної та бактеріальної інфекції. 3. Правильно виконувати та інтерпретувати результати експрес-тестів на виявлення антигену БГСА, розуміючи їх діагностичну цінність. 4. Проводити диференційну діагностику між БГСА-фарингітом та іншими причинами, зокрема інфекційним мононуклеозом, аденовірусною, ентеровірусною інфекціями. 5. Визначати “червоні прапорці” та показання для госпіталізації пацієнта, зокрема підозру на паратонзилярний абсцес та епіглотит. 6. Формулювати обґрунтований план ведення пацієнта, включаючи рішення про призначення або відмову від антибіотикотерапії на основі комплексних діагностичних даних. Програма заходу • Навчальна програма • Заняття 1 — 01:54:19 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Запрошуємо колег на електронний навчальний курс БПР №1021620, який відбудеться 23.02.2026 - 31.12.2028. Мета заходу: Сформувати у слухачів цілісне розуміння судово-медичної експертизи тілесних ушкоджень і статевих злочинів, їх правового значення та критеріїв оцінки. По закінченню роботи учасники отримають сертифікати (8 балів БПР) у відповідності до наказу МОЗ України від 22.02.2019 №446. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Для лікарів первинної ланки коректне оформлення лікарняних та інформованих згод є не лише формальною вимогою, а важливим елементом професійної та юридичної безпеки. Щоденна робота з пацієнтами, високе навантаження, різні клінічні ситуації створюють ризики помилок у документації, які згодом можуть мати серйозні наслідки для лікаря та медичного закладу. Цей майстер-клас буде корисним для сімейних лікарів, педіатрів, терапевтів та інших лікарів первинної ланки, які прагнуть впевнено працювати з медичною документацією, мінімізувати юридичні ризики та вибудувати безпечну й професійну комунікацію з пацієнтами. Навчайтесь разом із Progress Platform. Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • хто, коли і на яких підставах має право відкривати та продовжувати лікарняний • типові помилки при оформленні лікарняних і як їх уникнути у щоденній практиці • інформована згода пацієнта: коли вона є обовʼязковою та чому вона захищає лікаря • на які обстеження, втручання та маніпуляції потрібна письмова згода • особливості інформованої згоди у педіатричній практиці • як правильно оформити, зберігати та архівувати інформовані згоди в медичному закладі • що робити у разі відмови пацієнта від обстеження або лікування • розбір реальних клінічних та юридичних кейсів з практики лікаря первинної ланки Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Знання про основні ознаки гіперандрогенних станів у жінок тепер будуть у вас під рукою. На цьому заході ви навчитеся вчасно розпізнавати прояви гіперандрогенії, уникати хибної діагностики та впроваджувати сучасні алгоритми обстеження і лікування. Ви зможете правильно оцінювати шкірні та репродуктивні симптоми, лабораторні маркери й інструментальні тести, а також застосовувати міждисциплінарний підхід із залученням гінеколога, ендокринолога чи дерматолога. Це допоможе покращити якість життя пацієнток, підтримати їхній психоемоційний стан і мінімізувати ризик проґавити серйозні стани, як-от пухлини наднирників або вроджену гіперплазію кори наднирників. Захід дасть вам чіткий алгоритм дій у разі гірсутизму, алопеції, акне, метаболічних порушень та репродуктивних проблем, щоб ви могли працювати ефективно і впевнено. • Основні прояви гіперандрогенії, мультисистемного синдрому, який проявляється не лише шкірними та репродуктивними симптомами, а й має метаболічні та психоемоційні наслідки • Клінічне оцінювання – перший етап діагностики: гірсутизм, акне, алопеція, менструальні порушення, зміни маси тіла • Лабораторні маркери як основа диференціації причин: обов’язкові тести • Інструментальні методи діагностики • Клінічні кейси як ключ до навчання лікаря: аналіз випадків реальних пацієнток допомагає відпрацювати алгоритм «симптом → діагностика → лікування» • Відповіді на запитання учасників

Лікарі здобудть наступні навички: Застосування валідованих скринінгових шкал (PHQ-9, GAD-7) для раннього виявлення тривожних та депресивних розладів. Проведення диференційної діагностики між соматичними захворюваннями з психічними проявами та первинними афективними розладами. Алгоритмізація вибору фармакотерапії першої лінії (СІЗЗС, СІЗЗСН) з урахуванням клінічного профілю пацієнта та коморбідної патології. Моніторинг ефективності та безпеки лікування, корекція терапевтичної тактики та менеджмент побічних ефектів антидепресантів. Володіння техніками психоедукації пацієнта та його родини для покращення комплаєнсу та результатів лікування. Визначення “червоних прапорців” та критеріїв для невідкладного направлення пацієнта на консультацію до лікаря-психіатра. Програма заходу • Як клінічно розмежувати патологічну тривогу та фізіологічну реакцію на стрес в умовах первинної ланки? • Які соматичні “маски” депресії найчастіше зустрічаються в практиці сімейного лікаря і як їх вчасно розпізнати? • Які критерії є підставою для ініціації фармакотерапії сімейним лікарем, а коли необхідна консультація психіатра? • Особливості вибору антидепресанту у пацієнтів з коморбідною соматичною патологією (кардіоваскулярні захворювання, цукровий діабет). • Яка оптимальна тривалість терапії антидепресантами після досягнення ремісії та якими є протоколи відміни препарату? • Як вести пацієнтів з суїцидальними думками на первинній ланці? Алгоритм дій та юридичні аспекти. • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Інтерпретація показників загального аналізу крові та специфічних лабораторних маркерів (феритин, трансферин, вітамін B12, фолієва кислота) для верифікації типу анемії. 2. Проведення диференційної діагностики між залізодефіцитною анемією, анемією хронічних захворювань, B12- та фолієводефіцитною анемією. 3. Розробка алгоритму діагностичного пошуку при анеміях невстановленого генезу. 4. Вибір оптимальної тактики лікування залізодефіцитної анемії: критерії для призначення пероральних та парентеральних препаратів заліза. 5. Володіння принципами терапії анемії хронічних захворювань, включаючи застосування стимуляторів еритропоезу. 6. Моніторинг ефективності та безпечності терапії, критерії досягнення цільових рівнів гемоглобіну та феритину. 7. Ідентифікація “червоних прапорців” при анемічному синдромі, що вимагають негайного дообстеження та консультації гематолога. 8. Корекція анемії у пацієнтів з коморбідною патологією (ХХН, СН, онкологічні захворювання). Програма заходу • Заняття №1 Алгоритми діагностики та лікування залізодефіцитного стану та анемії • Які сучасні лабораторні маркери є найбільш інформативними для діагностики латентного дефіциту заліза та ЗДА? • Як інтерпретувати рівень феритину у пацієнтів із супутніми запальними процесами або патологією печінки? • Які абсолютні та відносні показання до призначення парентеральних препаратів заліза? • Які переваги та недоліки різних хімічних форм пероральних препаратів заліза? • Яка оптимальна тактика ведення пацієнток із ЗДА під час вагітності та в післяпологовому періоді? • Як проводити диференційну діагностику мікроцитарних гіпохромних анемій? • Які критерії свідчать про адекватну відповідь на терапію препаратами заліза та яка тривалість лікування? • Які особливості лікування ЗДА у пацієнтів з хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту? • Які сучасні лабораторні маркери є ключовими для диференційної діагностики анемій? • Як інтерпретувати показники феритину в умовах системного запалення? • Анемія хронічних захворювань vs. залізодефіцитна анемія: клініко-лабораторні паралелі та відмінності. • Який патогенетичний механізм лежить в основі функціонального дефіциту заліза? • Які критерії вибору препарату заліза (пероральний vs. парентеральний) та оптимальні схеми дозування? • Чи існують абсолютні та відносні протипоказання до призначення еритропоез-стимулюючих препаратів? • Яка тактика ведення пацієнтів з рефрактерною до лікування залізодефіцитною анемією? • У яких клінічних ситуаціях показано визначення рівня вітаміну В12 та фолієвої кислоти як скринінговий тест? • Які особливості діагностики та лікування анемії у пацієнтів похилого віку з поліморбідністю? • Заняття: Алгоритми діагностики та лікування залізодефіцитного стану та анемії • Заняття 1: Алгоритми діагностики та лікування залізодефіцитного стану та анемії • 23:37 • Конспект до заняття: Алгоритми діагностики та лікування залізодефіцитного стану та анемії • Клінічні задачі до заняття: Алгоритми діагностики та лікування залізодефіцитного стану та анемії • Конспект до заняття: Таємниці анемії: ключі до ефективного розпізнавання та лікування найпоширенішого ускладнення в клінічній практиці • Клінічні задачі до заняття: Таємниці анемії: ключі до ефективного розпізнавання та лікування найпоширенішого ускладнення в клінічній практиці • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Імунограма – один із базових інструментів оцінки стану імунної системи, однак її інтерпретація найчастіше викликає труднощі в клінічній практиці. Неправильне трактування показників може призводити до діагностичних помилок, необґрунтованого призначення імуномодулюючих препаратів або до пропуску імунної недостатності. Це ускладнює вибір лікувальної тактики та підвищує ризик хронізації процесу. На цьому майстер-класі ви у режимі онлайн-зустрічі у Google Meet дізнаєтесь про практичне використання імунограми на прикладі реальних клінічних випадків. Ви дізнаєтесь, в яких ситуаціях імунограма дійсно потрібна, як оцінювати її результати в клінічному контексті та коли достатньо тільки динамічного спостереження. Ви навчитесь диференціювати первинні і вторинні імунодефіцити, а також уникати поширених помилок – зокрема рутинного призначення імуномодуляторів «про всяк випадок». Після навчання ви зможете обґрунтовано працювати з імунограмою у щоденній практиці, правильно визначати показання до дослідження, критично оцінювати відхилення в аналізах та формувати індивідуальний план ведення пацієнтів із частими інфекціями, затяжним перебігом хвороб, алергічними або аутоімунними проявами. • I. Роль імунограми у клінічній практиці • II. Основні показники імунограми та їх трактування • III. Клінічні випадки з практики лікаря (аналіз реальних медичних ситуацій) • Покроковий розбір імунограми • Прийняття рішень на основі результатів • Критерії вибору між спостереженням, дообстеженням та лікуванням • IV. Часті помилки у роботі з імунограмою • V. Розбір клінічних випадків учасників заходу та відповіді на запитання

Лікарі здобудуть навички диференційної діагностики соматоформних розладів та органічної соматичної патології, застосування валідизованих скринінгових шкал, виявлення маркерів хронічного психосоматичного розладу й біологічного виснаження, розпізнавання патернів соматизації психотравми, формулювання клінічного діагнозу відповідно до МКХ та розроблення плану обстеження пацієнта. Програма заходу • Лікарі здобудуть наступні навички: • Проводити диференційну діагностику між соматоформними розладами та органічною соматичною патологією у пацієнтів з досвідом бойового стресу. • Застосовувати валідизовані скринінгові шкали та опитувальники для оцінки рівня стресу, тривоги, депресії та соматизації. • Виявляти ранні клінічні та лабораторні маркери переходу гострої стресової реакції у хронічний психосоматичний розлад та біологічне виснаження. • Розпізнавати специфічні патерни соматизації психотравми (кардіальні, гастроентерологічні, неврологічні маски). • Формулювати клінічний діагноз відповідно до МКХ, враховуючи психосоматичний компонент захворювання. • Розробляти план обстеження пацієнта з підозрою на психосоматичну патологію, мінімізуючи ятрогенію та поліпрагмазію. • Які нейробіологічні механізми лежать в основі трансформації хронічного стресу в соматичну патологію та біологічне виснаження? • Як провести диференційну діагностику між конверсійними розладами, соматизованою депресією та іпохондрією у пацієнтів, що зазнали психотравми? • Які клінічні “червоні прапорці” дозволяють запідозрити психосоматичний генез соматичних скарг (напр., абдомінального болю, головного болю, кардіалгій)? • Які лабораторно-інструментальні методи є доцільними для виключення органічної патології та підтвердження діагнозу психосоматичного розладу? • В чому полягають особливості клінічної картини та діагностики психосоматичних розладів у різних категорій населення (військовослужбовці, ВПО, діти)? • Яка роль запальних процесів низької інтенсивності (low-grade inflammation) у патогенезі біологічного виснаження при тривалому стресі? • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера