Заходи БПР — Екстрена медицина 2026

Комунікація медсестри з військовослужбовцем напряму впливає на довіру, комплаєнс і перебіг лікування, а невдале спілкування може ускладнити роботу всій мультидисциплінарній команді. На цьому заході ви розберете принципи професійної комунікації, особливості взаємодії з пацієнтами після поранень, операцій та ампутацій, роботу з родиною, а також дії в складних ситуаціях на кшталт агресії, тривоги чи відмови від лікування. Після навчання ви зможете підтримувати військовослужбовця в стаціонарі, будувати чітку й поважну комунікацію та зменшувати власне емоційне виснаження в роботі. • Роль медичної сестри у догляді за військовослужбовцями. • Основні принципи професійної комунікації. • Психоемоційні особливості військовослужбовців під час лікування. • Встановлення довірливих взаємовідносин із пацієнтом. • Практичні рекомендації щодо ефективного спілкування медичної сестри з військовослужбовцем. • Особливості спілкування з військовослужбовцями після поранень, операцій та ампутацій. • Як медичній сестрі підтримати військовослужбовця під час перебування в стаціонарі. • Комунікація з родиною військовослужбовця. • Дії медичної сестри у складних комунікативних ситуаціях (агресія, тривога, відмова від лікування, емоційне напруження). • Етичні принципи, конфіденційність та повага до гідності пацієнта. • Профілактика професійного вигорання медичних працівників. • Практичні кейси з роботи медичної сестри. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Знання про штучну вентиляцію легень (ШВЛ) критично важливі саме на етапі транспортування та евакуації постраждалих, оскільки ШВЛ у дорозі — це міст між життям і шансом на лікування. Під час евакуації пацієнт часто перебуває у нестабільному стані: травми, шок, ураження дихальних шляхів, крововтрата. У таких умовах дихання може різко погіршитися або зупинитися, доступ до повноцінного обладнання часто обмежений, а час на прийняття рішень — мінімальний. Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • ключові принципи проведення штучної вентиляції легень у пацієнтів на етапі транспортування та медичної евакуації • режими вентиляції, налаштування апарату в умовах обмеженого ресурсу • організації безпеки пацієнта під час переміщення • алгоритми моніторингу стану пацієнта • профілактика ускладнень, типові помилки та варіанти швидкого реагування на критичні зміни під час транспортування Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Сепсис – один із головних викликів сучасної інтенсивної терапії. Для вдалого ведення цього небезпечного стану анестезіологу необхідно опанувати найсучасніші підходи для раннього розпізнавання, точного прогнозу й ефективного лікування. Зараз ця тема має особливу актуальність, оскільки була розроблена оновлена шкала SOFA-2 (2025/2026) для оцінювання органної дисфункції та прогнозу, а також новітні підходи до дитячого сепсису і специфіки ведення у воєнних умовах. На цьому заході ви дізнаєтеся, як розпізнати сепсис у дорослого та дитини ще до появи критичної гіпотензії, уникнути пасток «тривожної тахікардії» та обирати оптимальні антибіотики відповідно до мікробіологічного пейзажу бойової травми. Ви навчитеся застосовувати алгоритми SSC 2021 від першого болюсу до прецизійного використання вазопресорів та інотропів, а також проводити прицільний моніторинг серцевого викиду методами PiCCO, Сван-Ганц та ЕхоКГ для забезпечення персоналізованого лікування. Після навчання ви будете впевнено інтегрувати сучасні шкали і протоколи в інтенсивну терапію сепсису та значно підвищите ефективність лікування. • Вступ та актуальність теми • Епідеміологія та етіологія • Локалізація вогнищ • Збудники інфекції • Статистика госпіталізацій • Сучасні дефініції та діагностичні концепції • Визначення (Sepsis-3) • Зміна термінології • Скринінг qSOFA • Патофізіологія шоку і транспорту кисню • Природа шоку • Баланс кисню • Клітинний каскад • Класифікація за механізмом • Клінічні ознаки та діагностика органної дисфункції • Системні прояви • Критерії септичного шоку • Алгоритм невідкладної допомоги (SSC 2021) • Принцип «золотої години» • Рідинна ресусцитація • Контроль інфекції • Специфіка бойових поранень • Гемодинамічний контроль та моніторинг • Вибір рідин • Вазопресорна підтримка • Інструментальний моніторинг • Оцінювання за шкалою SOFA • Обмеження SOFA-1 • Переваги SOFA-2 (оновлення 2025) • Респіраторна підтримка і додаткова терапія • Вентиляція при ГРДС • Метаболічний контроль • Специфічні засоби • Специфіка дитячого сепсису (Pediatric Sepsis) • Діагностичні виклики • Ознаки підтвердженого сепсису • Особливості ресусцитації • Q&A-сесія

1. Відеолекція Безпека ін’єкцій у медсестринській практиці: стандарти, ризики, контроль: Ін'єкція як клінічний ризик: три площини безпеки — пацієнт, медичний працівник, навколишнє середовище Нормативна база України: актуальні накази МОЗ та міжнародна стратегія ВООЗ щодо безпечних ін'єкцій Причини порушень безпечної практики: рутинність, поспіх, автоматизм, толерування небезпечних звичок Типові помилки за етапами процедури: підготовка, гігієна рук, асептика, техніка виконання, поводження з препаратами, утилізація відходів Правила поводження з ін'єкційними препаратами: розведення, маркування, умови зберігання, профілактика медикаментозних помилок Алгоритм безпечної ін'єкції: 12 етапів від підготовки медичного працівника до спостереження за пацієнтом після процедури Технічні інновації у сфері безпечних ін'єкцій: Luer-lock, попередньо наповнені шприци, закриті вакуумні системи Контроль і відповідальність: самоконтроль, внутрішній аудит, аналіз інцидентів, культура безпеки у відділенні 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Стридор у дітей — частий, але неоднорідний симптом, де помилка в оцінці може призвести до неправильного лікування. Майстер-клас створений для педіатрів, сімейних лікарів, отоларингологів, лікарів невідкладної допомоги та інших спеціалістів, які хочуть дізнатись більше про ведення стридору в педіатричній популяції. Головна мета заходу — дати чіткий алгоритм диференційної діагностики стридору та допомогти обирати вірну тактику лікування в кожному клінічному випадку. Після майстер-класу ви знатимете, як відрізняти різні стани у дітей, що проявляються стридором, отримаєте алгоритм діагностики та вибору лікування в типових і нетипових ситуаціях, зрозумієте, як уникати помилок у веденні таких пацієнтів, і навчитесь впевнено призначати необхідні обстеження та оцінювати їх доцільність. Приєднуйтесь, щоб упевнено орієнтуватися у причинах стридору та приймати обґрунтовані клінічні рішення у гострих ситуаціях. Подія допоможе зробити вашу діагностику точнішою, а лікування — ефективнішим. Програма заходу • термінологію, як розрізнити що таке "круп", "хибний круп", "вірусний круп", "стридор", "ларингіт"; • основні причини стридору та їх лікуванння; • найпоширеніші помилки в лікуванні стридору та як їх уникати; • диференційна діагностика причин стридору (на які ні ознаки звернути увагу, які аналізи/обстеження і в яких випадках варто призначати) • на реальних клінічних випадках розберемо алгоритм діагностики та лікування стридору. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Успішне лікування у відділенні інтенсивної терапії починається з дрібниць. Стерильність кожної маніпуляції, правильна фіксація катетера і своєчасна заміна системи часто вирішують більше, ніж сучасна апаратура. Ретельний догляд за катетерами, зондами, ендотрахеальними трубками та інфузійними системами визначає, чи вдасться стабілізувати стан пацієнта, чи в нього розвинуться тяжкі інфекційні ускладнення. На заході ви засвоїте алгоритми щоденного догляду за хворими у тяжкому або критичному стані, навчитеся працювати з інвазивними доступами так, щоб мінімізувати ризик інфекцій, та опануєте асистування під час інвазивних процедур. Ви навчитеся безпечного забору крові та правил роботи з інфузійними системами. Після навчання ви зможете безпечно та якісно доглядати за пацієнтами у ВІТ, швидко помічати небезпечні зміни й запобігати інфекційним ускладненням. • 1. Вступ • Значення якісного щоденного догляду у ВІТ для зниження рівня летальності та зменшення ускладнень. • Основні принципи інфекційного контролю як базис безпеки хворого. • Роль мультидисциплінарної команди у підтримці критичного пацієнта. • 2. Щоденний догляд за критичним пацієнтом • Моніторинг життєво важливих функцій та оцінювання стану. • Гігієнічні процедури відповідно до інфекційного контролю. • Профілактика пролежнів, аспірації та інших ускладнень. • 3. Догляд за катетерами, зондами й ендотрахеальними трубками • Принципи догляду за інвазивними доступами. • Профілактика катетер-асоційованих інфекцій кровотоку. • Запобігання вентилятор-асоційованим інфекціям. • 4. Асептика й антисептика під час інвазивних процедур • Підготовка операційного поля для стерильних маніпуляцій. • Асистування під час встановлення периферичних і центральних венозних катетерів. • Практичні навички: катетеризація, пункція, дренування, перев’язки. • Забезпечення суворої стерильності й безпеки пацієнта. • 5. Підготовка до забору крові та робота з інфузійними системами • Алгоритм безпечного забору крові з периферичних і центральних вен. • Техніка мінімізації ризику контамінації зразка та профілактики флебіту. • Зміна та приєднання інфузійних систем: правила асептики, уникнення контамінації. • Контроль за тривалістю використання інфузійних систем і катетерів. • 6. Командна взаємодія лікаря та медичної сестри • Взаємодія як основний фактор безпеки пацієнта у ВІТ. • Розподіл ролей: лікар – прийняття клінічних рішень, медична сестра – реалізація догляду та моніторинг. • Ефективна комунікація: чіткі інструкції, зворотний зв’язок, спільне планування процедур. • Підтримка командної культури довіри та відповідальності. • Приклади ситуацій, де узгодженість дій лікаря та медичної сестри запобігає критичним ускладненням. • 7. Відповіді на запитання учасників

В умовах тривалої евакуації турнікет, який є ефективним засобом тимчасового контролю кровотечі, може призводити до розвитку системних ускладнень, пов’язаних з ішемічно-реперфузійним пошкодженням. Клінічна значущість цієї проблеми характеризується високим ризиком розвитку гіперкаліємії, рабдоміолізу та гострого пошкодження нирок після відновлення перфузії. Це вимагає чіткого розуміння патофізіологічних механізмів і своєчасного застосування відповідних терапевтичних стратегій. На цьому заході ви розглянете патофізіологічні аспекти ішемічної та реперфузійної фаз, епідеміологічні дані та клінічні результати, отримані в сучасних умовах. Ви засвоїте стандартизовані підходи до лікування на етапах Role 2 і Role 3, зокрема алгоритми реперфузії, принципи інфузійної терапії з метою профілактики рабдоміолізу, контроль електролітних порушень і застосування екстракорпоральних методів детоксикації. Після навчання ви зможете застосовувати ефективні алгоритми ведення пацієнтів із синдромом тривало накладеного турнікета й здійснювати своєчасну профілактику та корекцію системних ускладнень. • Актуальність проблеми синдрому тривало накладеного турнікета в сучасній війні. • Патофізіологія ішемічної та реперфузійної фаз (з таблицями). • Епідеміологія та клінічні результати (дані українських когортних досліджень 2023–2026 рр.). • Сучасні стратегії лікування в Role 2: стандартизований алгоритм реперфузії. • Рання інфузійна терапія проти рабдоміолізу: докази ефективності. • Екстракорпоральні методи детоксикації при реперфузійному синдромі. • Обговорення, висновки та практичні рекомендації. • Відповіді на запитання.

Забір венозної крові — один з головних етапів діагностики, де кожна помилка може нівелювати цінність лабораторних досліджень. Гемоліз, повторні венепункції, ускладнення та конфліктні ситуації з пацієнтами трапляються навіть у досвідчених медичних сестер. Формальна рутинність процедури приховує клінічно значущі ризики, які безпосередньо впливають на точність діагнозу й подальшу тактику лікування. На цьому заході ви дізнаєтеся більше про анатомо-фізіологічні особливості вен, причини виникнення гемолізу та механізми його профілактики. Окремо ви розглянете роботу з важкодоступними венами, алгоритми дій у нестандартних ситуаціях, профілактику ускладнень та принципи ефективної комунікації з тривожними й агресивними пацієнтами. Навчання побудоване на практичних клінічних кейсах із розбором типових помилок. Після заходу ви зможете покращити процес забору венозної крові й забезпечити максимальну ефективність подальшого лікування пацієнта. Захід проводить лікар-анестезіолог, яка допоможе вам сформувати клінічне бачення наслідків помилок забору крові для інфузійної терапії, лікувальної тактики та її результатів. • Основи безпечного та якісного забору крові. • Анатомія та фізіологія вен для практичного використання. • Гемоліз крові: причини, наслідки та профілактика. • Робота з важкодоступними й проблемними венами. • Тривожний, агресивний стан пацієнта. • Типові ускладнення під час і після забору крові. • Помилки медичного персоналу та як їх уникати. • Алгоритми дій у нестандартних ситуаціях. • Практичні кейси. • Відповіді на запитання.

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Проводити диференційну діагностику затяжного кашлю, розпізнаючи стерті форми кашлюка на тлі інших респіраторних захворювань. 2. Інтерпретувати результати лабораторних досліджень (загальний аналіз крові з характерним лейкоцитозом та лімфоцитозом, ПЛР-діагностика). 3. Обґрунтовувати вибір ПЛР-методу як золотого стандарту діагностики у вакцинованих пацієнтів. 4. Призначати антибактеріальну терапію згідно з міжнародними протоколами (азитроміцин, кларитроміцин) з дотриманням рекомендованих доз та тривалості курсу. 5. Застосовувати алгоритми постконтактної профілактики для груп ризику (немовлята, вагітні, імуноскомпрометовані особи). 6. Консультувати пацієнтів щодо причин захворювання у вакцинованих осіб, пояснюючи феномени ослаблення імунітету та ефективності різних типів вакцин. 7. Визначати показання для госпіталізації та ідентифікувати «червоні прапорці» у перебігу хвороби. 8. Формувати рекомендації щодо симптоматичного лікування та режиму пацієнта. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Онлайн формат | Електронний навчальний курс 5 балів БПР Номер заходу в системі єБПР: 1029320 Напрямок заходу: Інфекційний контроль Захід проводиться у форматі електронного навчального курсу. Після реєстрації ви одразу отримуєте доступ до відеоматеріалів і можете розпочати навчання у зручний для себе час — вранці, ввечері або у вихідні. Доступ до матеріалів відкритий до кінця 2026 року, що дозволяє максимально комфортно планувати процес навчання. Після успішного складання підсумкового тестування ви отримаєте сертифікат із 5 балами БПР. Сертифікат буде надіслано на вашу електронну пошту протягом 10 робочих днів. MedPro - офіційний провайдер заходів БПР 2552 У вартість входить доступ до запису події до кінця 2026 року, доступ до тестування БПР та сертифікат з балами БПР за умови проходження тестування. Програма заходу • Роль медичної сестри у системі безпеки пацієнта • Організація робочого місця та підготовка до роботи • Безпечне використання медичного обладнання та виробів медичного призначення • Управління ризиками та дії у критичних ситуаціях • Інфекційна безпека та контроль якості роботи • Документування та професійна відповідальність медичної сестри • Підсумок та практичні рекомендації Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосування фундаментальних знань з нейроанатомії та нейрофізіології для інтерпретації клінічної картини. 2. Проведення диференційної діагностики між ураженнями центральної, периферичної та вегетативної нервової системи. 3. Алгоритмізація процесу визначення рівня ураження: від кори головного мозку до периферичного нерва та м’яза. 4. Розпізнавання та топічна інтерпретація ключових неврологічних синдромів (пірамідного, екстрапірамідного, мозочкового, сенсорних розладів). 5. Визначення локалізації ураження в стовбурі головного мозку на основі аналізу альтернуючих синдромів. 6. Топічна діагностика патологічних процесів на рівні спинного мозку (синдроми повного та часткового поперечного ураження, ураження передніх рогів). 7. Диференціація мононевропатій, поліневропатій, плексопатій та радикулопатій. 8. Формування діагностичної гіпотези для цілеспрямованого призначення параклінічних обстежень (МРТ, КТ, ЕНМГ). Питання, що розглядаються: Який алгоритм диференціації центрального та периферичного рухового нейрона? Як клінічно встановити рівень ураження стовбура головного мозку (середній мозок, міст, довгастий мозок)? Які клінічні ознаки дозволяють запідозрити ураження на рівні мозочка та його провідних шляхів? Як провести топічну діагностику сенсорних розладів (корковий, провідниковий, сегментарний, периферичний типи)? На основі яких симптомів проводиться диференційна діагностика уражень спинного мозку по поперечнику та поздовжнику? Які особливості клінічної картини уражень кінського хвоста (cauda equina) та мозкового конуса (conus medullaris)? Як, спираючись на клініку, відрізнити ураження плечового сплетення від корінцевого синдрому шийного рівня? Яка роль аналізу вищих мозкових функцій (афазія, апраксія, агнозія) в топічній діагностиці уражень кори головного мозку? Програма заходу • Тривалість заняття: 35:50 Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Медикаментозна гіперчутливість є однією з основних причин гострих алергічних реакцій, зокрема анафілаксії. Правильне виконання, інтерпретація та нормативне обґрунтування алергопроб безпосередньо впливають на безпеку пацієнта, вибір правильного плану лікування та відповідність клінічної практики чинним регуляторним вимогам. Ця процедура дає змогу уникати діагностичних і тактичних помилок навіть у ситуаціях високого навантаження та значного потоку пацієнтів. На цьому заході ви засвоїте сучасні підходи до проведення алергологічного тестування, навчитеся визначати показання й протипоказання, обирати оптимальний тип проб залежно від клінічної ситуації, а також правильно інтерпретувати результати, зважаючи на анамнез та клінічний контекст. Ви розглянете питання безпеки пацієнта, профілактики ускладнень, організації протишокового забезпечення та правильного оформлення медичної документації, що має як клінічне, так і юридичне значення. Після навчання ви зможете обґрунтовано приймати рішення щодо доцільності проведення алергологічних проб, впевнено виконувати їх у стаціонарних умовах та інтерпретувати результати без гіпер- або гіподіагностики. • Актуальність теми: поширеність алергічних захворювань і ризики анафілаксії при медикаментозній терапії у стаціонарі. • Нормативно-правове регулювання: роль наказів МОЗ України у визначенні порядку проведення алергопроб. • Показання до проведення алергологічних проб: коли проби є клінічно виправданими. • Протипоказання та обмеження: гострі стани, анафілаксія в анамнезі, загострення алергії, важкі соматичні хвороби, приймання антигістамінних/глюкокортикостероїдів. • Організаційні вимоги у стаціонарі: інформована згода, наявність протишокового набору, доступ до реанімаційної допомоги, підготовка персоналу. • Техніка виконання проб: основні види (скарифікаційні, прик-тести, внутрішньошкірні, провокаційні), правила підготовки пацієнта. • Правила інтерпретації результатів: часові інтервали оцінювання, критерії позитивної/негативної реакції, ризики хибнопозитивних і хибнонегативних результатів, необхідність оцінювання в контексті анамнезу та клініки. • Безпека пацієнта й можливі ускладнення: місцеві реакції, генералізовані реакції, анафілаксія; алгоритм дій у разі невідкладних станів. • Оцінювання доцільності застосування: коли алергопроби справді потрібні, а коли їх проведення не має доказової цінності або може створювати додаткові ризики. • Відповіді на запитання.

1. Відеолекція Фізична терапія для фахівців: як не вигоріти тілом, коли вигорів емоційно Як виглядає тілесне вигорання: мікроознаки Основи тілесної саморегуляції для фахівця (під час роботи та після) Межі в роботі з “емоційно важкими” пацієнтами Протокол “швидкого перезавантаження” за 3–5 хвилин Превенція вигорання: щоденні мікрозвички 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Онлайн курс PRO: диференційна діагностика інфекційних висипів у дітей 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «Висип у дітей — один із найпоширеніших симптомів у практиці клініциста. Він може свідчити як про доброякісні, так і про небезпечні для життя стани, які потребують негайних рішень і дій. Цей вебінар буде корисним насамперед для спеціалістів, які надають допомогу дітям в амбулаторних і стаціонарних умовах: педіатрам і сімейним лікарям, а також усім лікарям із вузькою педіатричною спеціалізацією. Цікавим він буде й для лікарів, які працюють із дорослими, — для розширення знань про інфекційні висипи та погляду на тему під новим кутом. Мета заходу — надати чіткий алгоритм диференційної діагностики інфекційних і неінфекційних висипів у дітей. Після перегляду вебінару ви зможете структурувати підхід до оцінки висипів, відрізняти безпечні прояви від загрозливих станів та визначати показання до спостереження чи госпіталізації. Приєднуйтесь, щоб навчитися швидко й впевнено орієнтуватися в диференційній діагностиці дитячих висипів. Progress — впевненість, що базується на знаннях. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Малоінвазивна хірургія в гінекології демонструє стійку тенденцію до розширення показань і збільшення кількості втручань, що зумовлює підвищення вимог до анестезіологічного супроводу й безпеки пацієнток. Актуальність теми підсилюється оновленнями міжнародних рекомендацій (ESAIC, 2025-2026), що сформували нові стандарти ведення пацієнток у периопераційному періоді. На цьому заході ви навчитеся точно оцінювати операційний ризик з використанням валідованих шкал (ASA, STOP-BANG, Caprini), безпечно вести складні дихальні шляхи й аналізувати супутні патології. Ви дізнаєтеся, як вибрати метод анестезії при лапароскопічних втручаннях, зокрема розглянете порівняння TIVA та інгаляційної анестезії, а також сучасні стратегії мультимодальної аналгезії з мінімізацією використання опіоїдів. Окрім цього, ви розберете фізіологічні зміни, пов’язані з CO₂-пневмоперитонеумом та позицією Тренделенбурга, їхній вплив на гемодинаміку, респіраторну систему й на організм в цілому. Після навчання ви зможете точно прогнозувати і своєчасно розпізнавати інтраопераційні ускладнення гінекологічних втручань, зокрема гемодинамічну нестабільність, гіперкапнію, газову емболію та труднощі вентиляції. • Вступ. Передопераційне оцінювання пацієнтки • Оцінювання ризиків за шкалами ASA, STOP-BANG (ризик ОАС), Caprini (тромбози) • Виявлення факторів складної вентиляції/інтубації • Аналіз супутньої патології: серцево-судинної, респіраторної, ендокринної • Вибір та планування анестезії • Загальна анестезія як стандарт для лапароскопії: показання та обґрунтування • Вибір методики: TIVA vs інгаляційна анестезія • Стратегії знеболення: мультимодальна аналгезія, підхід opioid-sparing • Використання регіонарних блокад (TAP-block, інфільтрація портів) • Фізіологія пневмоперитонеуму та позицій • Вплив CO₂-пневмоперитонеуму на гемодинаміку • Респіраторні зміни під час оперативного лікування • Позиція Тренделенбурга: вплив на серце, легені, ВЧТ, очний тиск • Інтраопераційні ризики та ускладнення • Гемодинамічна нестабільність • Гіперкапнія та респіраторний ацидоз • Газова емболія CO₂ • Пошкодження судин/органів при введенні троакарів • Проблеми з вентиляцією (високий тиск, десатурація) • Критичні стани: що робити негайно • Дії у разі масивної кровотечі • Розпізнавання та лікування CO₂-емболії • Критична гіпоксія/неможлива вентиляція: алгоритм difficult airway • Гемодинамічний колапс: диференційна діагностика • Стратегії профілактики • Позиціонування відповідно до ризиків (захист нервів, профілактика компартмент-синдрому) • Профілактика ТЕЛА • Профілактика ПОНБ (комбінована терапія) • Чеклісти безпеки (WHO Surgical Safety Checklist) • Післяопераційне ведення • Моніторинг у PACU: свідомість, біль, дихання, гемодинаміка • Рання мобілізація та відновлення (протоколи ERAS) • Контроль болю: мультимодальний підхід • Рання діагностика ускладнень (кровотеча, інфекція, ТЕЛА) • Клінічні кейси • Відповіді на запитання