Заходи БПР — Дитяча психіатрія 2026

Кишкову мікробіоту слід розглядати як повноцінний регуляторний орган, який впливає на мозок, нервову систему та психічне здоров’я. Зміни мікробіоти пов’язані з депресією, тривожністю, когнітивними порушеннями, аутизмом, мігренню, хворобою Паркінсона та Альцгеймера. Розуміння цієї взаємодії відкриває нові шляхи терапії та дає змогу інтегрувати мультидисциплінарний підхід у повсякденну практику. На цьому заході ви навчитесь оцінювати вплив кишкової мікробіоти на неврологічні й психічні стани, зважати на вісь кишківник–мозок, корелювати кишкові симптоми з депресією, тривожними розладами, нейродегенеративними і нейророзвитковими порушеннями. Ви дізнаєтеся про ефективні способи корекції: дієтичні стратегії, пробіотики й пребіотики, фекальну трансплантацію, поведінкові та вегетативні практики. Після навчання ви зможете інтегрувати знання про мікробіом у щоденну практику, планувати мультидисциплінарне лікування та вчасно помічати взаємозв’язок кишківник–мозок у пацієнтів з комбінованими симптомами. • Актуальність теми. • Мікробіом та мікробіота. • Вісь кишківник-мозок • Структурні компоненти вісі кишківник-мозок. • Нейробіологічні механізми впливу мікробіоти. • Мікробіота як фактор ризику та модифікатор неврологічних захворювань • Нейродегенеративні захворювання (хвороба Альцгеймера, хвороба Паркінсона). • Демієлінізувальні захворювання. • Головний біль. • Розлади нейророзвитку (РДУГ, аутизм). • Психіатричні стани (депресія, ГТР). • Корекція мікробіому • Дієтичні інтервенції. • Пробіотики й пребіотики. • Фекальна мікробіотна трансплантація. • Вегетативні та поведінкові практики. • Висновки. • Відповіді на запитання.

Даний курс БПР присвячений поліомієліту та неполіомієлітним ентеровірусним захворюванням у дітей. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники навчаться: • Застосовувати алгоритми диференційної діагностики гострих в’ялих паралічів (ГВП) згідно з критеріями ВООЗ. • Розпізнавати клінічні форми поліомієліту та неполіомієлітних ентеровірусних інфекцій. • Інтерпретувати результати вірусологічних, серологічних досліджень та аналізу спинномозкової рідини. • Складати план ведення пацієнта з ентеровірусною інфекцією, включаючи патогенетичну та симптоматичну терапію. • Визначати показання до госпіталізації та тактику ведення пацієнтів з ураженням ЦНС. • Проводити консультування щодо специфічної профілактики поліомієліту (ІПВ, ОПВ) з урахуванням національного календаря щеплень. • Розробляти заходи неспецифічної профілактики ентеровірусних інфекцій в організованих дитячих колективах. Програма заходу • Питання, що розглядаються: які клінічні “червоні прапорці” дозволяють запідозрити поліомієліт на ранніх стадіях? • Питання, що розглядаються: як диференціювати гострий в’ялий параліч при поліомієліті від синдрому Гієна-Барре та інших мієлопатій? • Питання, що розглядаються: які сучасні лабораторні методи (ПЛР, секвенування) є вирішальними для ідентифікації дикого та вакцинного штамів поліовірусу? • Питання, що розглядаються: яка тактика ведення пацієнтів з неполіомієлітними ентеровірусними ураженнями ЦНС (асептичний менінгіт, енцефаліт)? • Питання, що розглядаються: у чому полягають особливості перебігу ентеровірусних екзантем та їх диференційна діагностика з іншими інфекційними висипами? • Питання, що розглядаються: які критерії визначення вакциноасоційованого паралітичного поліомієліту (ВАПП) та циркулюючих поліовірусів вакцинного походження (цПВВП)? • Питання, що розглядаються: який протокол дій лікаря первинної ланки при виявленні випадку ГВП згідно з чинними наказами МОЗ України? • Питання, що розглядаються: які існують підходи до реабілітації пацієнтів з залишковими явищами після перенесеного паралітичного поліомієліту? • Заняття — 01:58:27 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

null Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

:null Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Відеолекція Ведення медичної документації: як уникнути типових помилок та юридичних ризиків: Як правильно вести медичну карту Типові помилки в записах Що «рятує» лікаря в суді? Електронна vs паперова документація 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Розвиток м'яких навичок (soft skills). Кількість балів: 2. Мета навчання: допомогти зрозуміти тактику поведінки лікаря при повідомленні різним за віком пацієнтам про важкий діагноз. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

У перші 18 місяців життя закладаються ключові моторні та функціональні навички дитини, і помилки в оцінці та методах втручання можуть коштувати втраченого часу і можливості оптимального розвитку. Захід призначений для педіатрів, сімейних лікарів, фізичних терапевтів та інших фахівців, які працюють з дітьми раннього віку. Головна ідея — дати чіткі доказові критерії направлення до фізичного терапевта, визначення «червоних прапорців» та вибору оптимального методу втручання. Приєднуйтесь, щоб приймати обґрунтовані рішення у веденні дітей раннього віку та не втрачати час, коли він має вирішальне значення. Практичний формат допоможе впевнено діяти у щоденній роботі. Ключові особливості Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • Покази до направлення дітей 0–18 місяців до фізичного терапевта. • «Червоні прапорці», віхи та вікна розвитку: на що звертати увагу під час огляду. • Масаж чи фізична терапія: коли потрібна системна робота з функцією. • Доказові шкали та інструменти оцінки моторного розвитку. • Алгоритм дій для лікаря та мультидисциплінарної команди. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Розлад дефіциту уваги з гіперактивністю у дорослих – один із найбільш недооцінених і неправильно діагностованих психічних розладів. У дорослому віці РДУГ часто маскується під депресивні, тривожні розлади або розлади особистості, що призводить до тривалої терапевтичної резистентності, поліпрагмазії та формування групи так званих «складних» пацієнтів з низьким комплаєнсом. Перехід до МКХ-11 змінює підходи до діагностики та розуміння РДУГ як нейророзвиткового розладу, що потребує перегляду звичних клінічних алгоритмів. На цьому заході ви розглянете сучасні уявлення про етіологію і патогенез РДУГ, особливості клінічних проявів у дорослому віці та як симптоми еволюціонують з дитинства, а також принципові відмінності діагностичних підходів за МКХ-10 і МКХ-11. Окремий акцент – на диференційній діагностиці з депресією, тривожними й особистісними розладами, а також на клінічному значенні коморбідних станів. Після навчання ви зможете обґрунтовано запідозрити РДУГ, уникнути помилкових діагнозів та правильно вибудовувати персоналізовану терапевтичну стратегію. • 1. Актуальність проблеми РДУГ у дорослих пацієнтів. • 2. Сучасні уявлення про етіологію і патогенез РДУГ як нейророзвиткового розладу. • 3. Клінічні прояви РДУГ у дорослому віці та їхня еволюція з дитинства. • 4. Особливості класифікації та діагностики РДУГ відповідно до МКХ-10 і МКХ-11. • 5. Основні принципи диференційної діагностики РДУГ з іншими психічними розладами. • 6. Коморбідність при РДУГ: клінічне значення, типові поєднання та їхній вплив на перебіг і відповідь на терапію. • 7. Сучасні підходи до лікування РДУГ у дорослих. • 8. Особливості фармакотерапії та ведення пацієнтів з РДУГ за наявності коморбідної психічної патології. • 9. Прогноз, довгострокові наслідки та значення своєчасної діагностики для персоналізованої терапії. • 10. Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Даний курс БПР присвячений темам тривоги, обсесивно-компульсивного розладу та межового розладу особистості. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть навички проведення диференційної діагностики між обсесіями та румінаціями при генералізованому тривожному розладі та депресії, а також розмежування компульсій і ритуалізованої поведінки від стереотипій при розладах аутистичного спектра та тикозних розладах. Учасники навчаться ідентифікувати егo-дистонну природу симптомів ОКР, застосовувати валідизовані психометричні інструменти, зокрема шкалу Єль-Брауна (Y-BOCS), аналізувати функціональне порушення та формулювати діагностичний алгоритм при первинному зверненні пацієнта. Програма охоплює виявлення коморбідних станів, застосування діагностичних критеріїв МРО за DSM-5 та МКХ-11, диференційну діагностику з біполярним афективним розладом, комплексним ПТСР та іншими розладами особистості, оцінку ризиків суїцидальної і несуїцидальної самопошкоджуючої поведінки. Розглядаються інтегровані плани лікування, що поєднують психофармакотерапію та психотерапевтичні втручання, базові принципи діалектичної поведінкової терапії, ведення коморбідних станів, формування терапевтичного альянсу, управління контрпереносом і техніки кризової інтервенції при емоційній дизрегуляції. Програма заходу • Заняття: Ритуали, нав’язливі думки чи тривожний характер? Диференційна діагностика ОКР • 01:29:20 • Конспект до заняття: Ритуали, нав’язливі думки чи тривожний характер? Диференційна діагностика ОКР • Клінічні задачі до заняття: Ритуали, нав’язливі думки чи тривожний характер? Диференційна діагностика ОКР • Заняття: Особливості ведення пацієнтів з межовим розладом особистості • Конспект до заняття: Особливості ведення пацієнтів з межовим розладом особистості в психіатрії та психотерапії • Клінічні задачі до заняття: Особливості ведення пацієнтів з межовим розладом особистості в психіатрії та психотерапії Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Весняний період є клінічно значущим фактором дестабілізації психічного стану пацієнтів з афективними, психотичними і тривожними розладами. Навесні зростає ризик суїцидальних дій, маніакальних та змішаних епізодів, а також психотичних декомпенсацій. Водночас зовнішнє «покращення» стану пацієнта часто має оманливий характер і може маскувати високоризикові клінічні стани. Якщо не знати про сезонну дестабілізацію, то можна неправильно трактувати активізацію як ремісію, не провести своєчасну корекцію терапії та не помітити суїцидальний або психотичний ризик. Це особливо небезпечно у пацієнтів з депресією, біполярним афективним розладом, ПТСР, інсомнією та імпульсивними розладами, де весняна активація може швидко перейти у кризовий стан. На цьому заході ви розглянете нейробіологічні, гормональні та клінічні механізми сезонності психічних розладів з фокусом на весняні кризові стани. Ви навчитеся розпізнавати небезпечні зміни, правильно оцінювати клінічні маркери ризику, своєчасно коригувати лікування та застосовувати випереджувальні профілактичні стратегії. • Весна як біологічний тригер психічних кризів • Весняний період як фаза різкої перебудови циркадних ритмів та нейробіологічної регуляції настрою. • Вплив температурних коливань і соціальної активізації на вразливі нейронні системи. • Весна як критичне «вікно ризику» для афективних, психотичних і тривожних розладів. • Нейромедіаторні та гормональні механізми сезонності • Зниження рівня мелатоніну й дестабілізація серотонін-дофамінового балансу. • Активація гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової осі та зростання кортизолозалежної тривожності. • Патофізіологія дисоціації між психомоторною активацією та афективною регуляцією. • Парадокс весняного суїцидального ризику • Механізми зростання суїцидальної поведінки на тлі часткового редукування депресивної загальмованості. • Імпульсивні суїцидальні дії як наслідок відновлення енергії без емоційної стабілізації. • Клінічні маркери високого ризику: ажитація, інсомнія, дратівливість, внутрішнє напруження, псевдопокращення. • Біполярний розлад і змішані стани навесні • Весняна активація як тригер маніакальних та гіпоманіакальних епізодів. • Змішані стани: поєднання депресивного афекту з маніакальною активацією. • Ризики антидепресант-індукованої дестабілізації та принципи корекції терапії у весняний період. • Випереджувальна профілактика та роль лікаря • Сезонно орієнтоване клінічне мислення та динамічний моніторинг пацієнтів групи ризику. • Превентивна фармакологічна стратегія: стабілізатори настрою, контроль інсомнії, уникнення надмірної стимуляції. • Психоосвіта пацієнтів і родичів, посилення спостереження та міждисциплінарна взаємодія. • Q&A-сесія: клінічні запитання, розбір практичних ситуацій, обговорення зі спікером.

. 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Програма заходу • 08.03.2026. 10:00 - 31.12.2026. 16:00 • Формат: електронний навчальний курс • Статус: Реєстрація Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Сучасна нейробіологія доводить, що біль є результатом складної центральної обробки, де вирішальну роль відіграють нейрональні мережі загрози, афекту й очікувань, а не лише периферичне ушкодження тканин. Якщо не знати про ці механізми, це призводить до необґрунтованої ескалації анальгетиків, поліпрагмазії та прогресування функціональної інвалідизації пацієнта. Особливо актуальними ці знання стають у разі хронічного, генералізованого або диспропорційного болю, що не має чіткої кореляції з об’єктивними знахідками. На цьому заході ви дізнаєтеся більше про нейробіологію болю, роль центральної сенситизації та взаємодії ноцицептивних, емоційних і когнітивних компонентів. Ви розглянете принципи ідентифікації сенситизації, оцінювання психіатричної коморбідності й фенотип-орієнтованого підбору терапії, зокрема використання психофармакологічних і психотерапевтичних підходів. Після навчання ви зможете диференціювати типи болю відповідно до центральних механізмів та формувати мультимодальний індивідуалізований план лікування, коли монотерапії анальгетиками недостатньо. • Сучасне розуміння болю • Загроза та когнітивна інтерпретація визначають інтенсивність та хронізацію болю. • Біопсихосоціальна модель болю • Інтеграція нейрональних, психологічних і соціальних факторів у формуванні болю. • Нейроанатомія та функціональні мережі болю • Таламо-кортикальне передання та роль ACC, інсули і PFC у формуванні афективного і когнітивного компонента болю. • Лімбічна система й низхідне гальмування забезпечують емоційне забарвлення та регуляцію болю. • Центральна сенситизація • Підвищена збудливість ЦНС та порушення гальмівних механізмів – ключ до хронізації болю. • Гліальні клітини та нейрозапалення підтримують патологічні нейрональні мережі. • Клінічні прояви сенситизації • Генералізований біль, алодинія та гіпералгезія. • Сенсорне перевантаження й уникання руху як поведінкова реакція. • Нейропсихіатричні аспекти болю • Спільні мережі болю та депресії, тривожність, катастрофізація. • Травматичний досвід і дисрегуляція автономної нервової системи, соматизація. • Психофармакологія у нейропсихіатрії болю • Антидепресанти й протисудомні препарати модулюють центральні антиноцицептивні шляхи. • Фенотип-орієнтований підбір терапії та інтеграція фармакологічних і нефармакологічних методів. • Психотерапевтичні втручання та нейропластичність • Когнітивно-поведінкова терапія та ACT для корекції страху й уникання. • Усвідомленість, регуляція уваги та психоосвіта для зміни больових патернів. • Інтегрований клінічний алгоритм та обговорення • Визначення типу болю, ознак центральної сенситизації та психіатричної коморбідності. • Побудова мультимодального індивідуального плану лікування та розбір клінічних кейсів. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.