Заходи БПР — Дитяча неврологія 2026

1. Відеолекція Інформована згода пацієнта: як оформити правильно і захистити себе: Як оформлювати правильно Коли підпис не рятує Відмова від лікування Фото/відеофіксація 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Розлади мислення є одним з основних психопатологічних синдромів у клінічній психіатрії та неврології, оскільки вони дають змогу диференціювати психотичний рівень порушень від афективних, тривожних чи органічних станів. Правильне оцінювання мислення під час клінічної бесіди має принципове значення для встановлення діагнозу, визначення рівня дезорганізації психічної діяльності пацієнта й оцінки потенційних поведінкових ризиків, тому важливо розуміти механізми формування порушень та їхнє клінічне значення в межах різних психічних і неврологічних патологій. На цьому заході ви розглянете нейробіологічні та психопатологічні основи мислення, сучасну класифікація формальних і змістовних розладів, а також особливості їхніх клінічних проявів. Ви проаналізуєте феномени, як-от марення, надцінні ідеї, обсесивні думки, розірваність мислення, інкогерентність, резонерство і тангенціальність. Також ви навчитеся проводити диференційну діагностику розладів мислення при шизофренії, афективних, тривожних та органічних розладах і засвоїте практичні алгоритми оцінювання мислення під час клінічної бесіди. Після навчання ви зможете точно оцінювати психічний статус пацієнта, своєчасно виявляти патологічні феномени мислення та проводити правильну диференційну діагностику. • Розлади мислення в клінічній практиці: визначення, класифікація та діагностичне значення. • Нейробіологічні й психопатологічні основи мислення: що порушується та як це проявляється. • Основні типи розладів мислення: формальні та змістовні порушення. • Клінічні феномени: марення, надцінні ідеї, обсесивні думки та їх диференціація. • Порушення структури мислення: розірваність, інкогерентність, резонерство, тангенціальність. • Диференційна діагностика розладів мислення при шизофренії, афективних, органічних та тривожних розладах. • Практичний алгоритм обстеження: як виявити розлади мислення під час клінічної бесіди. • Типові діагностичні помилки та когнітивні пастки лікаря. • Інтеграція результатів оцінювання мислення у клінічне рішення й тактику ведення пацієнта. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Мета курсу - спростувати міф щодо існування труднощів під час роботи з ЕСОЗ з переглядом даних, які були внесені іншим закладом, або через іншу МІС. І розглянути причини, чому лікар може “не бачити” записи про здоровʼя пацієнта, які зробив інший медик, визначити як уникнути таких ситуацій та хто та за яких умов може переглядати дані про пацієнта в ЕСОЗ. Визначити як подати запит та як здійснюється доступ до даних пацієнта та дати відповіді на поширені запитання медиків. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

null Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Рентгенографія є базовим та найчастіше першим методом візуалізації патології колінного суглоба, і її правильна інтерпретація визначає подальшу діагностичну та лікувальну тактику. Більшість патологічних процесів мають ранні рентгенологічні прояви, які можуть бути виявлені вже на первинному етапі, але тільки за умови системного підходу до аналізу зображень. Знання нормальної рентгеноанатомії та її варіантів є критично важливим для диференціації між фізіологічними особливостями й патологічними змінами. На цьому заході ви матимете змогу сформувати структурований підхід до аналізу рентгенограм колінного суглоба з акцентом на анатомічну основу, типові патологічні зміни у разі дегенеративних, запальних, кристалічних і пухлинних процесів, а також травматичних уражень. Окрім цього, ви розглянете рентгенологічні пастки й типові діагностичні помилки, які найчастіше призводять до неправильних висновків. Після навчання ви зможете точно аналізувати рентгенограми колінного суглоба, впевнено розпізнавати патологічні зміни на ранніх стадіях та формувати обґрунтований алгоритм подальшого обстеження пацієнтів із патологією коліна. • Анатомія та біомеханіка колінного суглоба як основа рентгенологічного оцінювання • Нормальна рентгеноанатомія та варіанти розвитку • Дегенеративні захворювання колінного суглоба • Запальні та кристалічні артропатії • Пухлинні й пухлиноподібні ураження навколо колінного суглоба • Травматичні та післятравматичні зміни • Типові діагностичні помилки та рентгенологічні пастки • Практичний алгоритм опису рентгенограм колінного суглоба • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Оцінка патології колінного суглоба не завжди обмежується стандартною рентгенографією у двох проекціях. У багатьох клінічних ситуаціях функціональні укладки, дослідження під навантаженням та методи рентгеноморфометрії дозволяють побачити зміни, які можуть бути непомітними на рутинних знімках. Розуміння можливостей спеціальних проекцій і принципів цифрових вимірювань є важливою складовою сучасної променевої та ортопедичної діагностики, оскільки від точності оцінки біомеханіки суглоба та осі кінцівки залежить подальша тактика ведення пацієнта. На цьому заході ви навчитеся оцінювати якість стандартних укладок, опануєте базові принципи рентгеноморфометрії та розрахунку основних індексів. Ви розглянете принципи діагностики дегенеративних змін, пателофеморальної патології, прихованої нестабільності та особливості передопераційного планування. Після навчання ви зможете впевнено інтерпретувати рентгенограми колінного суглоба, використовувати функціональні укладки у складних випадках, виконувати необхідні морфометричні вимірювання та формувати коректні висновки. • Вступ: чому 99.9% обстежень колінного суглоба — це лише дві проекції (пряма та бічна). • Анатомія колінного суглоба на рентгенограмі. • Пряма проекція (Anteroposterior): анатомічні орієнтири та критерії правильної укладки «золотого стандарту». • Бічна проекція (Lateral): тонкощі укладки для точної оцінки суглобової щілини та взаєморозташування кісток. • Рентгеноморфометрія: базові вимірювання. • Рентгеноморфометрія: індекси. • Клінічні кейси. • Висновки. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Patient Blood Management (PBM) – необхідна складова безпечної клінічної практики. Переливання компонентів крові є інтервенцією з чіткими показаннями й протипоказаннями, ризиками та віддаленими наслідками. Ускладнення, асоційовані з трансфуцією, обмежені донорські ресурси, підвищення вартості компонентів крові та нестабільність системи кровопостачання, зокрема в умовах воєнного часу, роблять впровадження PBM важливим для українських закладів охорони здоров’я. На цьому заході ви розглянете доказову базу трьох основних стовпів PBM, сучасні підходи до оцінювання доцільності трансфузій, відмінності між терапевтичними та профілактичними переливаннями, а також менеджмент складних трансфузійних ситуацій, зокрема рефрактерності до тромбоцитів. Окремо ви дізнаєтесь, як діяти у клінічних сценаріях з підвищеним трансфузійним ризиком: онкологічні та гематологічні захворювання, хронічні кровотечі й хірургія високого ризику. Після навчання ви зможете інтегрувати PBM у роботу відділення або лікарні, адаптуючи міжнародний досвід до українських реалій. • 1. Три стовпи PBM: оптимізація еритропоезу, мінімізація крововтрати, толерантність до анемії – що реально працює? Які інтервенції довели ефективність у дослідженнях? • 2. PBM у різних клінічних сценаріях: • онкологія та гематологія; • хронічні кровотечі; • хірургія високого ризику • 3. Терапевтичні vs профілактичні трансфузії: • показання • доказовість профілактики, чому профілактика часто не працює • ризики непотрібних трансфузій • групи пацієнтів, де профілактика НЕ рекомендована • сучасні порогові значення Hb, PLT • 4. Рефрактерність до трансфузій тромбоцитів: • як не проґавити; • алгоритм діагностики • менеджмент імунних та неімунних причин • 5. Як впровадити PBM у лікарні: • алгоритми; • чеклісти для відділень • роль мультидисциплінарної команди • успішне впровадження PBM в Австралії • українські реалії: як впровадити PBM в лікарні без великих ресурсів • навчання персоналу • PBM vs. стандарти трансфузії • що реально змінює практику • 6. PBM-індикатори та система контролю якості: • як їх впроваджували в ЄС/Австралії • які метрики реально вимірювати в Україні • 7. Відповіді на запитання учасників

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховано 5 балів БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «консультування та професійні комунікаційні навичкі / додержання стандартів медичної допомоги». Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Відео-посібник з голкової міографії (ЕМГ) для обстеження м’язів 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Відео-посібник для проведення голкової міографії (ЕМГ) — доступні для обстеження м’язів. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Цей курс поєднав у собі сучасні практики та інструменти, що допоможуть робити медичні заклади успішними. Ви зможете розвинути основні компетенції, якими повинні володіти лідери в охороні здоров’я: менеджмент, ефективна комунікація, фінанси, пацієнторієнтованість та управління якістю. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Відеолекція Метаболічні пастки при епілепсії: сліпі зони в діагностиці Вступ: чому метаболічні фактори важливі при епілепсії
 Енергетичний метаболізм мозку та нейромедіаторний баланс
 Порушення іонного обміну (Na⁺, K⁺, Ca²⁺, Mg²⁺)
 Сліпі зони (мітохондріальні порушення, дефіцити вітамінів та мінералів, амінокислотні порушення та гормонально-метаболічні фактори
 Клінічні наслідки непомічених пасток
 Сучасні інструменти діагностики
 Клінічні кейси та терапевтичні стратегії 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Мігрень з аурою є складним станом, асоційованим із ризиком серйозних цереброваскулярних ускладнень. Необхідно досконало знати особливості ведення пацієнтів з тяжкими формами мігрені та сучасні критерії ICHD-3, щоб проводити точну диференційну діагностику між мігренню, ТІА та ішемічним інсультом, а також оцінювати фактори ризику в людей із супутньою судинною патологією, тромбофіліями чи гормональною терапією. На цьому заході ви засвоїте алгоритми ведення пацієнтів з тривалими або атиповими ауроподібними феноменами, новими неврологічними симптомами й ускладненим перебігом мігрені. Ви розглянете показання до нейровізуалізації, особливості персоналізованого оцінювання ризиків та вибору гострої і профілактичної терапії залежно від клінічного фенотипу пацієнта. Після навчання ви зможете точно оцінювати складні випадки мігрені з аурою, своєчасно розпізнавати можливі ускладнення, визначати показання до додаткового обстеження та госпіталізації, а також формувати більш обґрунтовану й персоналізовану тактику ведення пацієнтів з підвищеним ризиком цереброваскулярних подій. • Ускладнення мігрені за ICHD-3 4+2 у додатку: • мігренозний статус; • персистуюча аура без інфаркту; • мігренозний інфаркт; • епінапад, що спровокований аурою мігрені; • статус аури мігрені; • зоровий сніг (Visual Snow Syndrom). • Мігренозний інсульт: • сучасні дані щодо статистики; • кого це стосується насправді; • фактори ризику і тригери; • диференційна діагностика з інсультом, ТІА та іншими неврологічними станами. • Статус аури мігрені й тривалі ауроподібні феномени: • “red flags”; • алгоритми обстеження й тактика ведення. • Visual Snow Syndrome (синдром зорового снігу): • клініка, діагностика й сучасні уявлення про патофізіологію; • зв’язок із мігренню та коморбідними станами. • Групи підвищеного ризику: • пацієнти з мігренню з аурою; • вагітні; • пацієнти, які мають тромбофілії; • пацієнти з судинними факторами ризику й коморбідними станами. • Нейровізуалізація та додаткове дообстеження. • Персоналізований підхід до лікування та профілактики: • гостра терапія; • профілактичне лікування; • як обирати терапію залежно від ризиків та фенотипу пацієнта. • Клінічні кейси, типові діагностичні помилки та практичні алгоритми для реальної практики. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Пацієнт довіряє лікарю найособистіше. Коли все стає цифровим і прозорим, навіть одна неуважна дія може зруйнувати цю довіру. Конфіденційність – це частина професійної етики, яка визначає, наскільки безпечно людина почувається поруч із лікарем. На цьому заході ви зʼясуєте, що таке автономія пацієнта, як працює принцип інформованої згоди, чим відрізняється інформація від конфіденційної інформації та як поводитись у складних етичних ситуаціях. Окремо поговоримо про особливості цифрової медицини: електронні карти, телемедицину, соцмережі та межу між особистим і професійним. Після навчання ви зможете впевнено орієнтуватись у правових і моральних аспектах конфіденційності та будувати довірливі стосунки з пацієнтами. • «Моє тіло – мій вибір» або право людини бути господарем власного тіла й рішень. Що таке суб’єктність та автономія і що вони означають для лікарської практики. • Інформація vs. конфіденційна інформація. • Автономність пацієнта: право вирішувати самому, головні принципи, поняття «інформована згода». • Інформована згода: більше, ніж підпис. Як спілкуватися з пацієнтом, щоб рішення були поінформованими. Розуміння, добровільність, повнота інформації. Роль комунікаційних навичок. • Приватність та принципи її досягнення або як захистити особистий простір пацієнта. • Конфіденційність як контракт довіри. Коли довіра під загрозою: винятки з правила конфіденційності. Скільки триває конфіденційність між лікарем і пацієнтом? • Етичні виклики цифрової медицини: електронні медичні записи, телемедицина, соціальні мережі. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації).

Легенева гіпертензія не одразу стає очевидною. Вона тривалий час виглядає як звичайна втома чи задишка під час фізичних навантажень. На цьому заході ви навчитеся помічати ранні сигнали ЛГ: задишку, втому, періодичні синкопе, набряки та ознаки правошлуночкової недостатності. Ви детальніше розглянете питання патофізіології та клінічних груп ЛГ, сучасних діагностичних алгоритмів і диференційної діагностики зі схожими станами. Ви зможете впевнено визначати, коли задишка – тривожний сигнал, а не просто втома. Знатимете, які обстеження обов’язкові, як виглядають червоні прапорці та які лікувальні методи є найефективнішими. • Що таке легенева гіпертензія: класифікація та сучасні критерії діагнозу. • Основні патофізіологічні механізми. • Групи легеневої гіпертензії за ESC/ERS та клінічні відмінності між ними. • Симптоми, на які легко не звернути увагу: як не пропустити діагноз. • Алгоритм обстеження: які методи інформативні. • Диференційна діагностика. • Високоспецифічні маркери та прогностичні індикатори. • Сучасні підходи до лікування: базова, специфічна і паліативна терапії. • Клінічні кейси: що зробити, перш ніж направляти до центру ЛГ. • Червоні прапорці в практиці сімейного лікаря, кардіолога, пульмонолога. • Відповіді на запитання, обговорення клінічних випадків

Алергічний контактний дерматит (АКД) у дітей часто маскується під інші дерматози та призводить до діагностичних помилок і неефективного лікування. Поширення топічних препаратів, антисептиків та адгезивних матеріалів у педіатричній практиці суттєво підвищує ризик контактної сенсибілізації, особливо у пацієнтів із хронічними захворюваннями. Своєчасне розпізнавання АКД має принципове значення для запобігання хронізації процесу, зниження інтенсивності симптомів і покращення якості життя дитини. На цьому заході ви зможете краще зрозуміти сучасні уявлення про патогенез і клінічні прояви АКД у дітей, опануєте алгоритм диференційної діагностики та навчитесь обґрунтовано застосовувати патч-тестування відповідно до вікових особливостей. Також ви проаналізуєте клінічні кейси, щоб на реальних прикладах навчитись обирати оптимальну тактику ведення та принципи документування і динамічного спостереження. Після навчання ви зможете своєчасно ідентифікувати АКД у дітей, уникати гіпер- та гіподіагностики, підвищити точність встановлення причинно-значущих алергенів і впроваджувати індивідуалізовані профілактичні та лікувальні стратегії. • Алергічний контактний дерматит у дітей: складнощі діагностики. Епідеміологічні тенденції у педіатричній практиці. Вікові особливості шкіри дитини та їхній вплив на перебіг АКД. • Патч-тестування у дітей: показання та особливості проведення. Підбір панелі алергенів як критичний етап діагностики. • Алгоритм клінічного мислення в разі підозри на АКД. • Документування та план подальшого спостереження. • Клінічні кейси з практики: типові сценарії (локалізовані ураження, рецидивний перебіг, атипові форми й маски АКД). Аналіз помилок та альтернативних діагнозів. Обговорення тактики ведення. • Комунікація лікаря як інструмент точної діагностики. Структурований збір алергологічного анамнезу. Запитання, які допомагають виявити тригер. Робота з батьківськими очікуваннями. Формування прихильності до елімінаційної тактики. • Відповіді на запитання.

Анатомічний буст: усі тонкощі іннервації в ЕНМГ 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ У курсі представлені усі тонкощі іннервації доступних для обстеження на ЕНМГ нервів та м’язів. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center