Заходи БПР — Дитяча неврологія 2026

Практична цінність: лікарі здобудуть навички: 1. Проводити диференційну діагностику вірусних та бактеріальних кишкових інфекцій на основі клініко-анамнестичних даних та лабораторних маркерів. 2. Оцінювати ступінь дегідратації у дітей за клінічними шкалами (ВООЗ, Gorelick) та визначати потребу в інфузійній терапії. 3. Складати індивідуальні плани оральної та парентеральної регідратації, розраховуючи об’єм та склад інфузійних розчинів. 4. Обґрунтовувати призначення етіотропної терапії відповідно до сучасних клінічних рекомендацій та даних про антибіотикорезистентність. 5. Застосовувати ад’ювантну терапію: пробіотики, ентеросорбенти, ферментні препарати, базуючись на принципах доказової медицини. 6. Розробляти стратегії профілактики ГКІ, включаючи рекомендації щодо вакцинації (ротавірусна інфекція) та гігієнічних заходів. Питання, що розглядаються: • Сучасні лабораторні маркери для диференціації бактеріальної та вірусної діареї. • Абсолютні та відносні показання до госпіталізації дитини. • Вибір стартової антибактеріальної терапії при підозрі на інвазивну діарею. • Особливості регідратаційної терапії у дітей із супутньою патологією. • Роль пробіотичних штамів LGG та S. boulardii згідно з останніми мета-аналізами. • Показання та ризики призначення антиеметичних і антидіарейних препаратів у педіатричній практиці. • Профілактика синдрому постинфекційного подразненого кишечника та вторинної лактазної недостатності. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Алергічний контактний дерматит (АКД) у дітей часто маскується під інші дерматози та призводить до діагностичних помилок і неефективного лікування. Поширення топічних препаратів, антисептиків та адгезивних матеріалів у педіатричній практиці суттєво підвищує ризик контактної сенсибілізації, особливо у пацієнтів із хронічними захворюваннями. Своєчасне розпізнавання АКД має принципове значення для запобігання хронізації процесу, зниження інтенсивності симптомів і покращення якості життя дитини. На цьому заході ви зможете краще зрозуміти сучасні уявлення про патогенез і клінічні прояви АКД у дітей, опануєте алгоритм диференційної діагностики та навчитесь обґрунтовано застосовувати патч-тестування відповідно до вікових особливостей. Також ви проаналізуєте клінічні кейси, щоб на реальних прикладах навчитись обирати оптимальну тактику ведення та принципи документування і динамічного спостереження. Після навчання ви зможете своєчасно ідентифікувати АКД у дітей, уникати гіпер- та гіподіагностики, підвищити точність встановлення причинно-значущих алергенів і впроваджувати індивідуалізовані профілактичні та лікувальні стратегії. • Алергічний контактний дерматит у дітей: складнощі діагностики. Епідеміологічні тенденції у педіатричній практиці. Вікові особливості шкіри дитини та їхній вплив на перебіг АКД. • Патч-тестування у дітей: показання та особливості проведення. Підбір панелі алергенів як критичний етап діагностики. • Алгоритм клінічного мислення в разі підозри на АКД. • Документування та план подальшого спостереження. • Клінічні кейси з практики: типові сценарії (локалізовані ураження, рецидивний перебіг, атипові форми й маски АКД). Аналіз помилок та альтернативних діагнозів. Обговорення тактики ведення. • Комунікація лікаря як інструмент точної діагностики. Структурований збір алергологічного анамнезу. Запитання, які допомагають виявити тригер. Робота з батьківськими очікуваннями. Формування прихильності до елімінаційної тактики. • Відповіді на запитання.

Ультразвукове оцінювання апендикса є важливим етапом у діагностиці гострого абдомінального болю. Правильність УЗ-діагностики базується на глибокому розумінні ехоанатомії, анатомічних варіантів розташування й патофізіологічних змін у разі запалення. Усвідомлення можливостей та обмежень ультразвукового методу при гострому й хронічному (резидуальному) апендициті дає лікарю змогу обґрунтовано інтерпретувати прямі та непрямі ехографічні ознаки, правильно обирати трансабдомінальний або трансвагінальний доступ і достовірно візуалізувати незмінений апендикс. Ці чинники визначають клінічну цінність дослідження та його вплив на подальшу тактику ведення пацієнта. На цьому заході ви розглянете основні ультразвукові критерії норми й патології апендикса, механізми формування ехографічних змін у разі запалення, а також типові діагностичні помилки. Ви знатимете, як правильно оцінити діаметр, копмресивність, васкуляризацію і стан навколишніх тканин. Ви навчитеся проводити диференційну діагностику навіть в умовах неоднозначної клінічної картини. Після навчання ви зможете робити точніші висновки УЗД в разі підозри на апендицит, орієнтуватися в атипових анатомічних варіантах і правильно диференціювати апендицит з гінекологічною, урологічною та кишковою патологіями. • Ехоанатомія апендикса. • Патофізіологія апендициту. • Можливості УЗД в діагностиці апендициту. • УЗД гострого апендициту. • УЗД хронічного (резидуального) апендициту. • Дифдіагностика гострого апендициту з іншими патологічними станами. • Візуалізація незміненого апендикса: • трансабдомінально; • трансвагінально. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Кардіоміопатії можуть маскуватися під інші стани, а ехокардіографія дає змогу виявити ознаки генетичних, інфільтративних чи запальних уражень міокарда. Правильне визначення фенотипу кардіоміопатії (КМП) формує подальшу тактику обстеження, терапії та прогнозування перебігу. Помилки призводять до несвоєчасної діагностики, хибної інтерпретації ехознахідок і втрати того «золотого часу», коли втручання може суттєво покращити стан. На цьому заході ви розглянете основні ехокардіографічні патерни гіпертрофічної, дилатаційної, рестриктивної та некомпактної КМП, навчитеся використовувати strain-аналіз для раннього виявлення дисфункції, оцінювати GLS, PASP, діастолічні параметри й інші показники, що вказують на інфільтративні, генетичні або запальні процеси. Ви побачите типові діагностичні помилки та алгоритми, що дають змогу відрізнити первинні КМП від вторинних причин. Після навчання ви будете впевнено орієнтуватись у разі підозри на ГКМП, амілоїдоз чи саркоїдоз і точно оцінювати обструкцію, діастолічну дисфункцію або рефрактерну серцеву недостатність. • ЕхоКГ як метод першої лінії в діагностиці кардіоміопатій, що забезпечує оцінювання морфології, функції, діастолічних параметрів, легеневої гемодинаміки та перикарду; доступна, повторювана, безпечна. • Визначення фенотипу як основний етап: гіпертрофічна, дилатаційна, рестриктивна, некласифікована кардіоміопатія – кожна має характерний ехокардіографічний патерн. • Роль strain-аналізу: GLS є чутливішим маркером дисфункції ЛШ, ніж ФВ; дає змогу рано виявити кардіотоксичність, амілоїдоз, початкові стадії ДКМП і ГКМП. • Гіпертрофічна кардіоміопатія (ГКМП): oцінювання максимальної товщини стінки, локалізації гіпертрофії, SAM-мітрального клапана, LVOT-градієнта у спокої та в разі провокації. • Дилатаційна кардіоміопатія (ДКМП): диференціювання первинної ДКМП від вторинної (ішемічної, клапанної, токсичної). Омновні параметри: діаметри, ФВ, глобальна та регіональна функція, ступінь ТР і легеневий тиск. • Відповіді на запитання, обговорення клінічних випадків. • Рестриктивні кардіоміопатії та амілоїдоз: нормальні або зменшені розміри ЛШ при значно збільшених ЛП, збережена ФВ, тяжка діастолічна дисфункція; апікальний sparring-патерн на strain. • Критерії некомпактної кардіоміопатії: співвідношення некомпактного/компактного шару >2:1 у систолу, зниження GLS; важлива диференціація з гіпертрофією та нормальними варіантами. • Стандартні алгоритми оцінювання діастолічної функції. • Комбіноване застосування ЕхоКГ + МРТ серця. • ЕхоКГ у стратифікації ризику: виявлення обструкції при ГКМП, тяжкої дисфункції ПШ, значної ТР, високого PASP, дилатації ЛП та зниженого GLS – основні параметри прогнозу. • Відповіді на запитання, розгляд складних клінічних ситуацій.

1. Відеолекція Телереабілітація: як працювати онлайн і не втратити якість. Коли онлайн підходить, а коли потрібен офлайн-формат Як провести якісну первинну оцінку через камеру Безпека пацієнта вдома Як показувати вправи і контролювати техніку онлайн Основні правила документування і юридичні моменти 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Системний курс з дерматології для лікарів: від будови і функцій шкіри та морфології висипу до впевненого ведення пацієнта на прийомі. Алгоритми огляду, діагностичні підказки, терапевтичні принципи та клінічні шпаргалки — усе, що потрібно для щоденної роботи з дерматологічними пацієнтами. Учасники освоять базу дерматології, навчаться системно збирати анамнез, описувати висип і формувати обґрунтований попередній та диференційний діагноз. Програма охоплює сучасні лабораторні та інструментальні методи діагностики, зокрема дерматоскопію, лампу Вуда, УЗД шкіри та біопсію, а також шкали оцінки тяжкості в дерматології: BSA, SCORAD, PASI, HADS тощо. Розглядаються принципи топічної, системної та інʼєкційної терапії, форми препаратів, FTU, профіль ефективності й безпеки, а також побічні реакції дерматологічних препаратів. Курс буде корисним дерматовенерологам, сімейним лікарям, педіатрам, лікарям суміжних спеціальностей та косметологам, які прагнуть працювати з дерматологічними пацієнтами впевнено та системно. Переваги навчання: поетапне навчання, закритий чат, обговорення кейсів, підтримка куратора, додаткові матеріали та сертифікат із балами БПР. Навчання проходить онлайн протягом 4 тижнів із супроводом куратора. Щотижня учасники отримують доступ до нового блоку програми, виконують домашні завдання та можуть спілкуватися з експертами на онлайн Q&A-сесіях у ZOOM. Учасники отримують сертифікат за проходження електронного навчального курсу з нарахуванням 7 балів БПР та сертифікат за майстер-клас (Q&A-сесії) — з 8 балів, за умови успішного проходження підсумкового тестування. Програма заходу • Онлайн лекція • БЛОК 1. Вступ в дерматологію • Лекція 1. Дерматологія як спеціальність • Лекція 2. Будова та функції шкіри • Лекція 3. Первинні морфологічні елементи висипу • Лекція 4. Вторинні морфологічні елементи висипу • Q&A сесія з куратором на основі першого блоку • Онлайн лекція • БЛОК 2. Діагностика в дерматології • Лекція 1. Особливості збору анамнезу та огляду пацієнта в дерматології • Лекція 2. Лабораторні методи діагностики • Лекція 3. Інструментальна діагностика: від дерматоскопії до КТ • Лекція 4. Стандартизовані шкали оцінки дерматологічного пацієнта • Q&A сесія з куратором на основі другого блоку • Онлайн лекція • БЛОК 3. Принципи лікування в дерматології • Лекція 1. Топічна терапія • Лекція 2. Системне лікування дерматологічної патології. Внутрішньовогнищева терапія • Лекція 3. Фототерапія, кріотерапія і хірургічне лікування • Q&A сесія з куратором на основі третього блоку • Онлайн лекція • БЛОК 4. 10 основних дерматологічних діагнозів, які зустрічаються найчастіше в кабінеті дерматолога • Лекція 1. Висипи по локалізаціях • Лекція 2. 10 основних дерматологічних захворювань, які має знати кожен дерматолог - частина 1 • Лекція 3. 10 основних дерматологічних захворювань, які має знати кожен дерматолог - частина 2 • Q&A сесія з куратором на основі четвертого блоку • БОНУСНИЙ БЛОК. Побічні дії ліків в дерматології • Онлайн лекція • Побічні дії ліків в дерматології - частина 1 • Побічні дії ліків в дерматології - частина 2 • Q&A сесія з куратором на основі бонусного блоку Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Онлайн навчальний курс PRO FAMILY: герпес — діагностика, лікування та профілактика 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «Герпес — це не лише “звичайна застуда на губах”. Він може становити серйозну клінічну проблему у практиці сімейного лікаря: від типових рецидивів до уражень нервової системи та складних випадків, що потребують міждисциплінарного підходу. У програмі ви отримаєте алгоритми діагностики та ведення герпесвірусних інфекцій у дітей, вагітних і дорослих, практичні рекомендації щодо сучасної противірусної терапії та профілактики рецидивів, огляд доказової бази імуномодуляторів та вакцинації від герпесу, а також неврологічні аспекти (постгерпетична невралгія, “червоні прапорці”, коли направляти пацієнта в стаціонар) та комунікаційні інструменти — як відповідати на “незручні” питання. Навчання передбачає три експертні лекції від сімейного лікаря, інфекціоніста та невролога, розбір клінічних кейсів і інтеграцію знань у щоденну практику. Програма заходу • Три експертні лекції: сімейний лікар, інфекціоніст, невролог. • Розбір клінічних кейсів. • Інтеграція знань у щоденну практику. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Створений задля всебічного розуміння змісту та особливостей роботи соціальних працівників у процесі реабілітації пацієнтів із застосуванням кейс-менеджменту. Відеолекції та практичні вправи допоможуть краще зрозуміти роль соціальних працівників — членів мультидисциплінарних реабілітаційних команд у закладах охорони здоров’я. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Слова медичного працівника можуть стати початком тривалої співпраці з пацієнтом або причиною відмови від лікування. Професійна комунікація формує прихильність до терапії і безпосередньо впливає на клінічні результати. Вона визначає, чи буде пацієнт співпрацювати, чи вирішить чинити опір, сформує недовіру і почне писати скарги. В умовах сучасної української медицини, де зростає кількість людей із травматичним досвідом, інвалідністю та психологічною вразливістю, інклюзивна й етична взаємодія стає професійною необхідністю. На цьому заході ви навчитеся практичних підходів до комунікації зі складними та вразливими пацієнтами, пояснювати складні діагнози зрозуміло і без втрати професійного авторитету, зберігати контроль у конфліктних ситуаціях і водночас демонструвати повагу та емпатію. Особливу увагу буде приділено роботі з людьми з інвалідністю, ментальними порушеннями, агресивною поведінкою або бойовим досвідом, а також взаємодії з родичами та всередині медичної команди. Після навчання ви зможете поводитися впевнено навіть у напружених розмовах, знизити рівень конфліктності й зміцнити професійну репутацію. • Основи медичної етики у комунікації. • Етичні дилеми в комунікації: • баланс між правдою та психологічною підтримкою; • конфіденційність інформації; • відмова пацієнта від лікування; • комунікація з родичами та інше. • Основні принципи інклюзивної комунікації. • Стигматизуючі формулювання. • Комунікація з пацієнтами з бойовим і травматичним досвідом. • Правила професійної комунікації в медичному колективі. • Відповіді на запитання.

Порушення голосу не завжди мають органічну причину — часто проблема криється у функції, а не в структурі. За таких дисфоній складно виявити, що призвело до захворювання, адже при здоровій, на перший погляд, гортані пацієнт втрачає голос. А від точності діагностики залежить подальша ефективність лікування та реабілітації. На цьому заході ви дізнаєтеся про сучасні підходи до діагностики функціональних дисфоній: від клінічних ознак до інструментальних методів (відеостробоскопії, високошвидкісної ендоскопії та відеоларингоскопії). Учасники навчаться оцінювати функцію голосових складок, відрізняти функціональні порушення від органічних, а також розуміти, коли необхідна участь фоніатра, логопеда чи психотерапевта. Після навчання ви зможете впевнено діяти у разі фонастенії, гіпотонусної, спастичної дисфонії, функціональної афонії чи перенапруження голосу. • Визначення дисфонії. • Функціональні дисфонії. Визначення та класифікація: • гіпотонусна дисфонія; • фонастенія; • функціональна афонія; • спастична дисфонія. • Етіопатогенетичні механізми виникнення функціональних дисфоній. • Діагностика функціональних дисфоній: • інструментальні методи дослідження; • види ендоскопічних методів дослідження гортані. • Лікування функціональних дисфоній. • Фонопедія як провідний метод корекції. • Відповіді на запитання

Абдомінальна мігрень у дітей – це поширене, але часто недооцінене захворювання. Епізодичні болі в животі, які супроводжуються нудотою, блювотою, блідністю або анорексією, легко сплутати з гастроентерологічними чи хірургічними патологіями. Якщо не знати про особливості цього розладу, це призводить до зайвих обстежень, помилкових призначень та підвищеної тривожності у батьків. На цьому заході ви отримаєте алгоритмічні знання щодо розпізнавання абдомінальної мігрені, застосування діагностичних критеріїв, оцінювання психіатричної коморбідності, а також проведення психоедукації дитини і родини. Ви дізнаєтеся, як планувати немедикаментозну й медикаментозну терапії, уникати надмірних обстежень і покращувати якість життя пацієнта навіть у разі повторних епізодів. Після навчання вам буде легше орієнтуватись у випадках епізодичного болю в дітей. Ви зможете впевнено проводити діагностику, підбирати терапевтичні стратегії і давати практичні рекомендації сім’ї, мінімізуючи ризик хронізації симптомів. • Визначення та поширеність • Абдомінальна мігрень як окремий тип дитячої мігрені. • Частота й недооцінення захворювання. • Механізми патогенезу • Нейроваскулярні та нейромедіаторні механізми. • Генетична схильність та роль тригерів. • Критерії діагностики • Епізодичний біль у животі 1–72 год. • Нудота, блювання, блідість, анорексія. • Нормальний стан між нападами. • Виключення гострої хірургічної та нефрологічної патології. • Коморбідні психіатричні розлади • Тривожність, депресія, соматоформні порушення. • Вплив на перебіг і відповідь на лікування. • Складнощі діагностики та виклики • Неспецифічні симптоми й тривога батьків. • Ризик зайвих обстежень і хронізації стану. • Немедикаментозні методи лікування • Психоедукація дитини та родини. • Модифікація способу життя, уникнення тригерів. • Лікування нападу і профілактика • Симптоматична терапія під час епізодів. • Медикаментозна профілактика у разі частих/тяжких нападів. • Прогноз • Сприятливий прогноз у разі ранньої діагностики та комплексного ведення. • Покращення якості життя дитини і родини. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосування критеріїв МКХ-11 та DSM-5 для диференційної діагностики афективних розладів (біполярного афективного розладу, рекурентного депресивного розладу, циклотимії, дистимії). 2. Ідентифікація клінічних та анамнестичних маркерів для розрізнення уніполярної та біполярної депресії. 3. Розпізнавання коморбідних станів, зокрема ПТСР та розладів адаптації, та їх впливу на клінічну картину афективних порушень. 4. Оцінка впливу хронічного стресу та психотравми на феноменологію та перебіг розладів настрою. 5. Розробка індивідуалізованих планів фармакотерапії з урахуванням особливостей пацієнтів в умовах війни. 6. Адаптація психотерапевтичних інтервенцій для пацієнтів з афективними розладами, що зазнали травматичного впливу. 7. Ведення пацієнтів з терапевтично-резистентними формами депресії на тлі воєнних дій. 8. Проведення оцінки суїцидального ризику у пацієнтів з розладами настрою в умовах підвищеного стресового навантаження. Питання, що розглядаються: Які ключові диференційно-діагностичні критерії дозволяють розмежувати біполярну депресію від рекурентного депресивного розладу? Як клінічно відрізнити розлад адаптації з пригніченим настроєм від маніфестації депресивного епізоду? Який вплив має коморбідний посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) на клінічну картину та перебіг афективних розладів? Чи існують специфічні терапевтичні стратегії для пацієнтів з розладами настрою, що розвинулися на тлі бойового стресу? Які особливості фармакотерапії (вибір препарату, дозування, тривалість курсу) слід враховувати при лікуванні пацієнтів в умовах війни? Як модифікувати підходи до лікування при виявленні ознак “змішаного” афективного стану? Які психотерапевтичні методики є найбільш доказовими та ефективними для цієї категорії пацієнтів? Як оцінювати та менеджерувати ризик суїцидальної поведінки у пацієнтів з афективними розладами в умовах хронічного психосоціального стресу? Програма заходу • Заняття — 21:03 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

ERAS у неонатології є новою філософією догляду, яка кардинально змінює звичні підходи. Коли йдеться про анестезіологію та інтенсивну терапію новонароджених, кожен мілілітр інфузії, кожен градус температури й кожна хвилина вентиляції мають значення. Рішення анестезіолога визначають, чи пройде дитина через операцію зі стресом для організму, чи з мінімальним втручанням у фізіологічні механізми. На цьому заході ви дізнаєтесь, як адаптувати принципи ERAS для новонароджених: оптимізація голодування, контроль глікемії, збалансована інфузійна терапія, профілактика гіпотермії, рання екстубація та залучення батьків до процесу відновлення. Окремо буде розглянута командна робота і комунікація за моделлю STEPPS, стандартизовані протоколи SBAR і чеклісти ВООЗ, які дадуть змогу підвищити рівень безпеки в операційній. Після навчання ви зможете впевнено впроваджувати неонатальні ERAS-протоколи у щоденну практику і скоротити час відновлення малюків після хірургічного втручання. • 1. Вступ • Концепція ERAS: від дорослої хірургії до неонатології • Мета й клінічна значущість програми ERAS у новонароджених • 2. Основні компоненти неонатального ERAS • 3. Командна взаємодія та комунікація • Міждисциплінарний підхід, командна модель STEPPS • Стандартизовані алгоритми передавання інформації (SBAR, Closed-loop communication) • Роль чеклістів ВООЗ у гарантуванні безпеки пацієнтів • 4. Передопераційна підготовка • Оптимізація періоду голодування • Підтримка нормотермії: профілактика гіпотермії, термонейтральне середовище • Антимікробна профілактика • Критерії гемотрансфузії • 5. Інтраопераційне ведення • Періопераційна вентиляція: захист легень • Інфузійна терапія: баланс рідини, профілактика гіпонатріємії • Контроль глікемії: уникнення гіпо- та гіперглікемії • Підтримка теплового балансу: основні шляхи втрати тепла • 6. Післяопераційний етап • Рання екстубація та відновлення ентерального годування • Залучення батьків до процесу догляду: підготовка до виписки • 7. Відповіді на запитання учасників

Нейрогенна дисфункція тазових органів (НДТО) – це складна міждисциплінарна патологія, яка стосується одразу кількох систем: сечовидільної, травної та статевої. Вона може виникати в разі уражень центральної або периферичної нервової системи й часто маскується під урологічні, гінекологічні або проктологічні патології. Незнання симптомів НДТО на первинному етапі призводить до помилкової маршрутизації пацієнтів, затримки лікування й тяжких ускладнень, зокрема уражень нирок, хронічних інфекцій та інвалідизації. Пацієнти з НДТО на практиці трапляються часто: після інсульту, при розсіяному склерозі, спинальній травмі чи нейродегенеративних хворобах. Необхідно своєчасно розпізнавати нейрогенні прояви, щоб направити до потрібного фахівця й уникнути ускладнень. Водночас ця тема рідко розглядається системно, що створює клінічні прогалини та підвищує ризики для пацієнта. Навчальний захід «Нейрогенна дисфункція тазових органів: між неврологією, гінекологією та проктологією» буде присвячений вивченню патофізіології, діагностики та мультидисциплінарного ведення пацієнтів з нейрогенною дисфункцією тазових органів. Будуть розглянуті типові клінічні сценарії: затримка або нетримання сечі, гіперактивність міхура, порушення дефекації, тазовий біль та сексуальна дисфункція. Ви дізнаєтесь, як диференціювати ці стани від органічної патології, коли варто запідозрити нейрогенну природу симптомів і які методи обстеження доцільні на первинному етапі (уродинаміка, МРТ, консультація невролога). Особлива увага буде приділена профілактиці інфекцій та ускладнень, технікам катетеризації, медикаментозному та немедикаментозному супроводу. Цей захід допоможе лікарю розпізнати НДТО там, де її зазвичай не шукають, і своєчасно запобігти ускладненням, які погіршують якість життя пацієнта. • 1. Базові поняття: • Іннервація тазу: короткий анатомо-функціональний огляд • Центральна та периферична регуляція тазових функцій • Що таке нейрогенна дисфункція тазових органів? • 2. Нейрогенна патологія в урології: • Нейрогенний сечовий міхур • Хронічний тазовий біль • Нетримання та затримка сечі • Гіперактивний сечовий міхур • Сексуальна дисфункція з неврогенним компонентом • 3. Нейрогенна патологія в гінекології: • Хронічний тазовий біль • Вульводинія • Дисфункція мʼязів тазового дна • Сексуальна дисфункція з неврогенним компонентом • Післяпологові та післяопераційні невропатії • Невропатичний біль у гінекології: як відрізнити від запального або психогенного • 4. Нейрогенна патологія в проктології: • Дефекаційне синкопе • Анокуприковий больовий синдром • Прокталгія фуга • Синдром леватора • Нетримання калу, аноректальна дисинергія • Відповіді на запитання учасників

Тип: Електронний навчальний курс. Формат: Дистанційна участь (з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я). Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Лікарська / фармацевтична спеціальність: Всі лікарські спеціальності, Всі спеціальності фахівців у сфері охорони здоров'я, Всі фармацевтичні спеціальності, Всі спеціальності професіоналів у сфері охорони здоров’я. Бали БПР: 5. Номер в системі БПР: 1019946. Після проходження курсанту буде видано сертифікат. Після проходження курсанту будуть нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 - "цифрова компетентність". Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Метою навчального курсу є ознайомлення медичного персоналу з уніфікованим клінічним протоколом первинної та спеціалізованої медичної допомоги (УКПМД) «Гіпертонічна хвороба (Артеріальна гіпертензія)», що затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України від 12 вересня 2024 р. №1581. Курс допоможе опанувати комплекс заходів для раннього та своєчасного виявлення, діагностики та лікування АГ у осіб віком від 18 років, а також сприяє визначенню шляхів попередження ускладнень захворювання та поліпшення якості життя пацієнтів. Для кого: лікарі всіх спеціальностей; професіонали та фахівці всіх спеціальностей у сфері охорони здоров’я. Програма заходу • Розділ 1. Актуальність. • Розділ 2. Діагностика артеріальної гіпертензії. • Розділ 3. Фактори ризику розвитку артеріальної гіпертензії. • Розділ 4. Лікування артеріальної гіпертензії. • Розділ 5. Гіпертензивні кризи. • Розділ 6. Подальше спостереження. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера