Заходи БПР — Дитяча гастроентерологія 2026

Пацієнт довіряє лікарю найособистіше. Коли все стає цифровим і прозорим, навіть одна неуважна дія може зруйнувати цю довіру. Конфіденційність – це частина професійної етики, яка визначає, наскільки безпечно людина почувається поруч із лікарем. На цьому заході ви зʼясуєте, що таке автономія пацієнта, як працює принцип інформованої згоди, чим відрізняється інформація від конфіденційної інформації та як поводитись у складних етичних ситуаціях. Окремо поговоримо про особливості цифрової медицини: електронні карти, телемедицину, соцмережі та межу між особистим і професійним. Після навчання ви зможете впевнено орієнтуватись у правових і моральних аспектах конфіденційності та будувати довірливі стосунки з пацієнтами. • «Моє тіло – мій вибір» або право людини бути господарем власного тіла й рішень. Що таке суб’єктність та автономія і що вони означають для лікарської практики. • Інформація vs. конфіденційна інформація. • Автономність пацієнта: право вирішувати самому, головні принципи, поняття «інформована згода». • Інформована згода: більше, ніж підпис. Як спілкуватися з пацієнтом, щоб рішення були поінформованими. Розуміння, добровільність, повнота інформації. Роль комунікаційних навичок. • Приватність та принципи її досягнення або як захистити особистий простір пацієнта. • Конфіденційність як контракт довіри. Коли довіра під загрозою: винятки з правила конфіденційності. Скільки триває конфіденційність між лікарем і пацієнтом? • Етичні виклики цифрової медицини: електронні медичні записи, телемедицина, соціальні мережі. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації).

Лікарі здобудуть навички застосування валідованих шкал, зокрема MBI, для ранньої діагностики професійного вигорання та ідентифікації його клінічних маркерів у пацієнтів із хронічними захворюваннями. Учасники опанують техніки емпатичної комунікації та активного слухання, формування і дотримання професійних кордонів у терапевтичному альянсі. Програма передбачає оволодіння методами управління стресом і техніками усвідомленості, адаптованими для клінічної практики. Учасники зможуть розробити індивідуальний план профілактики вигорання, що включає оптимізацію робочого графіку та психогігієну. Також розглядається застосування стратегій дебрифінгу та інтервізій для опрацювання складних клінічних випадків і зниження ризику вторинної травматизації. Програма заходу • Заняття — 01:02:04 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які основні етіопатогенетичні механізми лежать в основі розвитку синдрому професійного вигорання у лікарів? • Як диференціювати професійне вигорання від депресії, астенічного синдрому та розладів адаптації у клінічній практиці? • Які існують об’єктивні інструменти для скринінгу та моніторингу динаміки вигорання у медичних працівників? • Як вигорання лікаря впливає на комплаєнс, прихильність до лікування та клінічні результати пацієнта? • Які комунікативні стратегії є найбільш ефективними для обговорення емоційного стану з пацієнтом без порушення професійних меж? • Яка роль організаційних факторів (культура закладу, навантаження, менеджмент) у профілактиці вигорання медичного персоналу? • Які доказові методи психотерапії та самодопомоги можуть бути рекомендовані лікарям для корекції наявних симптомів вигорання? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Аутоімунний тиреоїдит є однією з найпоширеніших причин звернення до ендокринолога, однак гіпердіагностика та необґрунтовані призначення трапляються нерідко. Неправильна інтерпретація антитиреоїдних антитіл, надмірне використання левотироксину, йоду, біологічно активних добавок та необґрунтовані дієтичні обмеження можуть призводити до помилкового ведення пацієнтів, особливо під час планування вагітності та при субклінічному гіпотиреозі. На цьому заході ви навчитесь точно інтерпретувати антитиреоїдні антитіла та значення ТТГ, визначати показання до призначення левотироксину, розглянете сучасні підходи до ведення субклінічного гіпотиреозу та особливості менеджменту пацієнток із АІТ під час планування вагітності. Ви також розглянете доказові підходи до харчування, роль селену, йоду та інших біологічно активних добавок, взаємодію левотироксину з їжею та лікарськими засобами, а також найпоширеніші причини гіпердіагностики та клінічних помилок. Після навчання ви зможете обґрунтовано призначати та коригувати терапію левотироксином, надавати пацієнтам доказові рекомендації щодо харчування та добавок, а також уникати поліпрагмазії. • Коли АІТ не є показанням до призначення левотироксину. • Значення антитиреоїдних антитіл та роль ТТГ у прийнятті клінічних рішень. • Субклінічний гіпотиреоз: сучасні підходи до ведення та показання до лікування. • Особливості ведення пацієнток із АІТ при плануванні вагітності. • Доказові підходи до харчування при АІТ і гіпотиреозі. • Середземноморська дієта та інші харчові моделі: що підтверджено доказами. • Безглютенова дієта: показання та поширені міфи. • Роль селену, йоду та біологічно активних добавок у веденні пацієнтів з АІТ. • Взаємодія левотироксину з їжею, лікарськими засобами та харчовими добавками. • Найпоширеніші помилки та причини гіпердіагностики у клінічній практиці. • Відповіді на запитання учасників.

Лікарі здобудуть навички диференціації типів болю — ноцицептивного, нейропатичного та ноципластичного — на основі їхніх патофізіологічних механізмів. Учасники навчаться розпізнавати клінічні маркери периферичної та центральної сенситизації, застосовувати механізм-орієнтований підхід до вибору фармакотерапії та оптимізувати схеми мультимодальної анальгезії. Розглядаються молекулярні й клітинні механізми переходу гострого болю в хронічний, роль гліальних клітин у розвитку центральної сенситизації, вплив генетичних поліморфізмів на схильність до хронізації болю та відповідь на анальгетики. Також висвітлюються роль іонних каналів у патогенезі нейропатичного болю, дисфункція низхідних модулюючих больових систем, патофізіологічні основи ноципластичного болю та можливість використання об’єктивних біомаркерів у клінічній практиці. Програма заходу • Заняття — 26:50 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Складні розмови в медицині є щоденною реальністю. Вони виникають на перетині високої емоційної напруги, дефіциту часу та важливих клінічних рішень. Повідомлення діагнозу після КТ, обговорення несприятливого прогнозу чи взаємодія з агресивними родичами потребують не лише клінічної компетентності, а й структурованих комунікативних вмінь. Відсутність таких навичок призводить до ескалації конфліктів, втрати довіри, підвищення медико-правових ризиків і значного емоційного виснаження лікаря. На цьому заході ви навчитеся застосовувати структуровані протоколи ведення складних медичних розмов, зокрема алгоритм SPIKES для повідомлення поганих новин, а також підходи до деескалації конфліктних ситуацій і роботи з емоційними реакціями пацієнтів та їхніх родичів. Ви розглянете стратегії поведінки в конфліктах за Томасом Кілманом, протокол емпатичної взаємодії (Емоція – Валідація – Емпатична відповідь), а також практичні інструменти комунікації в разі ургентних станів чи термінальних стадій захворювань. Після навчання ви зможете впевнено структурувати складні розмови, знижувати рівень емоційної напруги в комунікації, підтримувати професійні межі та мінімізувати ризики конфліктів і скарг, водночас зберігаючи власну психологічну стійкість. • Поняття поганої новини в медичному контексті. Як методика повідомлення поганих новин може допомогти і лікарю, і пацієнту? • Повідомлення поганих новин: шестикроковий протокол SPIKES або як не розгубитися під час складної розмови? • 5 стратегій поведінки в конфліктах за Томасом Кілманом. • Догляд у кінці життя, повідомлення про смерть, кризові емоційні стани – практичні поради. • Пацієнт у складній ситуації: 6 правил спілкування. • Протокол ЕВЕ (Емоція – Валідація емоції – Емпатична відповідь). • Чого слід уникати, розмовляючи з розлюченими пацієнтами. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

Лікарі здобудуть навички диференційної діагностики соматоформних розладів та органічної соматичної патології, застосування валідизованих скринінгових шкал, виявлення маркерів хронічного психосоматичного розладу й біологічного виснаження, розпізнавання патернів соматизації психотравми, формулювання клінічного діагнозу відповідно до МКХ та розроблення плану обстеження пацієнта. Програма заходу • Лікарі здобудуть наступні навички: • Проводити диференційну діагностику між соматоформними розладами та органічною соматичною патологією у пацієнтів з досвідом бойового стресу. • Застосовувати валідизовані скринінгові шкали та опитувальники для оцінки рівня стресу, тривоги, депресії та соматизації. • Виявляти ранні клінічні та лабораторні маркери переходу гострої стресової реакції у хронічний психосоматичний розлад та біологічне виснаження. • Розпізнавати специфічні патерни соматизації психотравми (кардіальні, гастроентерологічні, неврологічні маски). • Формулювати клінічний діагноз відповідно до МКХ, враховуючи психосоматичний компонент захворювання. • Розробляти план обстеження пацієнта з підозрою на психосоматичну патологію, мінімізуючи ятрогенію та поліпрагмазію. • Які нейробіологічні механізми лежать в основі трансформації хронічного стресу в соматичну патологію та біологічне виснаження? • Як провести диференційну діагностику між конверсійними розладами, соматизованою депресією та іпохондрією у пацієнтів, що зазнали психотравми? • Які клінічні “червоні прапорці” дозволяють запідозрити психосоматичний генез соматичних скарг (напр., абдомінального болю, головного болю, кардіалгій)? • Які лабораторно-інструментальні методи є доцільними для виключення органічної патології та підтвердження діагнозу психосоматичного розладу? • В чому полягають особливості клінічної картини та діагностики психосоматичних розладів у різних категорій населення (військовослужбовці, ВПО, діти)? • Яка роль запальних процесів низької інтенсивності (low-grade inflammation) у патогенезі біологічного виснаження при тривалому стресі? • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

ВГО «Всеукраїнська рада реанімації та екстреної медичної допомоги» — офіційний провайдер безперервного професійного розвитку (БПР), № 2065. Симуляційні тренінги та тренінги з оволодіння практичними навичками відповідають актуальним міжнародним протоколам ERC — European Resuscitation Council (Європейської ради реанімації) та ASC — American Surgeon College (Американської колегії хірургів). Курси орієнтовані на практику та зараховуються до системи БПР для медичних працівників (вищої медичної та середньої спеціальної освіти). Формат курсу: платний тренінг, фізична присутність обов'язкова. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

У побудові робочого процесу ефективна взаємодія з керівником є обовʼязковою, оскільки стиль керування безпосередньо впливає на якість клінічних рішень, безпеку пацієнтів та робочу атмосферу в колективі. Розуміння психотипу керівника дає змогу прогнозувати його поведінку, адаптувати власну комунікацію та знижувати рівень стресу під час виконання щоденних робочих завдань. На цьому заході ви розглянете типові психотипи керівників у медичному середовищі та їхній вплив на роботу команди. Ви отримаєте інструменти для розпізнавання авторитарного, тривожно-перфекціоністичного, емоційно-нестабільного та партнерського стилів управління, а також навчитесь адаптувати комунікацію залежно від поведінкових характеристик керівника. Окрім цього, буде приділена увага помилкам у сприйнятті управлінських дій, профілактиці конфліктів, реагуванню на публічну критику та побудові професійної позиції без ескалації напруги. Після навчання ви зможете ефективніше взаємодіяти з керівником у складних робочих ситуаціях та впевнено відстоювати власну професійну позицію. • Клініка управління: як стиль керівника впливає на медичні результати. • Вплив управлінського стилю на якість клінічних рішень та життя пацієнтів. • Поведінкові реакції персоналу під тиском та їхній вплив на ефективність роботи. • Комунікація як фактор профілактики помилок та конфліктів у команді. • Типові помилки у сприйнятті керівника. • Уникнення персоналізації дій керівника та сприйняття його через професійні критерії. • Хибні інтерпретації стилю керівника, що руйнують командну взаємодію. • Вміння розпізнавати, коли проблема у сприйнятті, а не в діях керівника. • Авторитарний тип. • Поведінкові маркери керівника, який прагне контролювати все. • Вплив авторитарного стилю на команду: страх помилок і приховування ініціативи. • Наслідки для клінічної практики й безпеки пацієнтів. • Тривожно-перфекціоністичний тип. • Мікроменеджмент як прояв тривоги керівника. • Перевантаження персоналу через постійний контроль. • Уповільнення прийняття рішень і підвищений ризик помилок. • Емоційно-нестабільний тип. • Непередбачуваність керівника та її вплив на емоційний стан команди. • Імпульсивні дії, що формують хронічний стрес. • Приклади з практики, де емоційна нестабільність ускладнювала роботу. • Партнерський тип. • Відкритість і підтримка керівника як фактор мотивації команди. • Ризики відсутності структури та контролю, що призводять до плутанини. • Балансування відкритості й чітких правил для ефективної роботи. • Швидка діагностика психотипу. • Виявлення психотипу через реакції на помилки та критичні ситуації. • Вплив стилю прийняття рішень на командну роботу й терміни клінічних рішень. • Адаптація власної комунікації під різні психотипи керівника. • Складні управлінські ситуації. • Публічна критика та її демотивувальний ефект на персонал. • Перевантаження команди через високі або нереалістичні вимоги. • Ігнорування професійної думки та шляхи конструктивної адаптації. • Психологічна стійкість медичного працівника. • Розпізнавання ознак вигорання та профілактика емоційного виснаження. • Визначення власних меж відповідальності для збереження ефективності. • Практичні інструменти саморегуляції та підтримки емоційного балансу. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Атипова пневмонія – майстер маскування: кашель помірний, легені звучать чисто, а тим часом пацієнт може бути на крок від ГРДС. Стандартні антибіотики часто безсилі, а діагностика ускладнюється тим, що збудника нерідко дуже складно ідентифікувати. На майстер-класі ви дізнаєтеся, як запідозрити атипову пневмонію навіть у разі стертої симптоматики, які обстеження дійсно необхідні та як швидко розпочати ефективну терапію. Зʼясуємо, чому макроліди чи фторхінолони можуть врятувати життя там, де бета-лактами безсилі, і як діяти, коли хворий у групі високого ризику або інфекція поширюється в колективі. Після майстер-класу ви зможете впевнено виявляти «тихі» випадки атипової пневмонії, обирати оптимальні діагностичні та лікувальні стратегії для різних категорій пацієнтів і вчасно запобігати ускладненням. • Що таке атипова пневмонія: сучасний контекст нозології • Коли варто запідозрити атипову пневмонію • Типові атипові збудники: mycoplasma, chlamydia, legionella, coxiella, pneumocystis, віруси • Чи типовими є прояви атипової пневмонії: від сухого кашлю до неврологічних симптомів • Випадки з практики: клінічні маски, що вводять в оману • Діагностичні алгоритми: від клінічної інтуїції до ПЛР • Діагностичні пастки • Що потрібно знати лікарю первинної ланки та вузькопрофільному спеціалісту • Атипова пневмонія у пацієнтів з імунодефіцитом • Відповіді на запитання учасників

Лікарі, які працюють з дітьми, нерідко стикаються із ситуаціями невизначеності, коли скарги, анамнез та об’єктивні дані не формують цілісної картини. Повторні травми, неспецифічні соматичні симптоми, поведінкові зміни або регрес розвитку можуть не мати чіткої інтерпретації, що ускладнює прийняття рішень. У таких випадках важливо вміти виявити ознаки можливого насильства, а також впевнено приймати рішення в умовах обмеженої доказової бази та високої відповідальності. На цьому заході ви розглянете клінічні, поведінкові та соматичні прояви різних форм насильства над дитиною, зокрема ситуації, коли воно маскується під інші стани. Ви навчитеся виявляти тривожні ознаки, аналізувати невідповідності між анамнезом і клінічною картиною, а також засвоїте принципи безпечної та недирективної комунікації з дитиною та її опікунами. Окремо ви розберете алгоритми документування й оцінювання ризиків, щоб забезпечити як захист дитини, так і вашу професійну безпеку. Після навчання ви зможете системно оцінювати складні клінічні ситуації, розпізнавати можливі ознаки насильства навіть за відсутності прямих доказів, правильно будувати комунікацію та приймати рішення відповідно до чинного законодавства. • 1. Лікар як перша ланка виявлення насильства, роль медичного працівника у ранньому розпізнаванні. Кейс: повторні звернення дитини до різних закладів без чіткої причини. • 2. Види насильства та їхні прояви. Кейс: хронічне недоїдання як прояв нехтування. • 3. Поведінкові червоні прапорці: страх, регрес, уникання контакту, надмірна покірність. Кейс: дитина мовчить у присутності опікуна, активна без нього. • 4. Соматичні ознаки, травми, що не відповідають анамнезу або віку. Кейс: множинні гематоми різної давності внаслідок «падіння з ліжка». • 5. Ознаки сексуального насильства. Кейс: сексуалізована поведінка без вікових причин. • 6. Комунікація з дитиною, безпечні, недирективні питання. Кейс: як уточнити підозру без тиску. • 7. Робота з батьками або опікунами. Кейс: контроль і перебивання дитини опікуном. • 8. Алгоритм дій лікаря: фіксація, маршрутизація, повідомлення служб. Кейс: підозра без прямих доказів. • 9. Емоційний стан лікаря, профілактика вигорання та вторинної травматизації. Кейс: складний випадок, що викликає тривале емоційне напруження. • 10. Відповіді на запитання учасників.

Ультразвукова діагностика є одним із базових і найшвидших методів виявлення сечокам’яної хвороби та її ускладнень, даючи змогу оцінити наявність конкрементів, ознаки обструкції та ступінь дилатації чашково-мискової системи. Правильна інтерпретація УЗ-картини має критичне значення для своєчасного прийняття клінічних рішень, особливо в ургентних станах. Недостатній рівень опанування методики може призводити до несвоєчасного виявлення конкрементів, пізньої діагностики обструкції сечових шляхів, прогресування гідронефрозу, розвитку інфекційних ускладнень і втрати функціонального потенціалу нирки. На цьому заході ви навчитеся системно оцінювати ультразвукову картину при сечокам’яній хворобі, зокрема виявляти конкременти різної локалізації, ознаки обструкції та вторинні зміни у нирках. Ви розглянете методики ультразвукової діагностики при нирковій коліці й алгоритми інтерпретації знахідок у разі гострих станів. Також ви зможете точно оцінювати ступінь гідронефрозу в дорослих та дітей із використанням клінічно прийнятих класифікацій (SFU, Radiology, Onen) і діагностувати піонефроз та інші складні випадки. Після проходження майстер-класу ви зможете впевнено інтерпретувати УЗ-ознаки сечокам’яної хвороби та її ускладнень, своєчасно виявляти обструкцію та обґрунтовано визначати тактику ведення пацієнта: від спостереження до ургентного втручання. • Нефролітіаз, уретеролітіаз, цистолітіаз: можливості й обмеження УЗД. • УЗД при нирковій коліці. • УЗ-оцінювання ступеня гідронефрозу в дорослих та дітей (SFU, Radiology, Onen). • Піонефроз. • Складнощі диференціальної діагностики. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Лікарі здобудуть навички застосування валідованих скринінгових інструментів для виявлення ПТСР у дітей на первинній ланці та проведення диференційної діагностики з тривожними розладами, депресією і розладами адаптації. Учасники навчаться розпізнавати вікові особливості клінічних проявів у дітей дошкільного, шкільного віку та підлітків, використовувати діагностичні критерії DSM-5 та МКХ-11, а також визначати клінічний маршрут пацієнта. Програма охоплює первинні психоедукаційні консультації для батьків або опікунів, створення безпечного та підтримуючого середовища для дитини, а також оцінювання коморбідних соматичних і психічних станів. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які клінічні “червоні прапорці” ПТСР у дітей різного віку (дошкільнята, молодші школярі, підлітки) є ключовими для лікаря первинної ланки? • Як провести диференційну діагностику між ПТСР, гострою реакцією на стрес та розладами адаптації в умовах первинної медичної допомоги? • Які валідовані скринінгові шкали та опитувальники для діагностики ПТСР у дітей можуть бути ефективно використані в рутинній практиці сімейного лікаря? • Яка роль лікаря первинки у менеджменті ПТСР: межі компетенцій, коли починати фармакотерапію та коли скеровувати до вузького спеціаліста? • Як клінічно розпізнати ПТСР за соматизованими скаргами (цефалгії, абдомінальний біль, енурез) та як вести таких пацієнтів? • Які особливості збору анамнезу травматичної події у дитини, щоб уникнути ретравматизації? • Якими є довгострокові наслідки недіагностованого або некоректно лікованого ПТСР у дитячому віці на соматичне та психічне здоров’я в дорослому житті? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Судинні катастрофи черевної порожнини часто маскуються під неспецифічний абдомінальний біль, і водночас вони є станами з критично обмеженим часом для діагностики та втручання. У цих ситуаціях судинний компонент моє бути одним із пріоритетних діагностичних напрямів. Ультразвукове дослідження в перші хвилини огляду дає змогу швидко оцінити стан аорти й магістральних судин, виявити ознаки тромбозу, ішемії чи активної кровотечі та визначити подальшу тактику: від негайної КТ-ангіографії до термінового інтервенційного втручання. На цьому заході ви зможете сформувати чітке клінічне бачення судинної патології як причини абдомінального болю, розглянете стартовий алгоритм ургентної УЗД, підходи до оцінювання аорти й великих судин, діагностику гострої мезентеріальної ішемії, портально-мезентеріального тромбозу, органних інфарктів і псевдоаневризм. Також ви дізнаєтеся про можливості CEUS як інструмента уточнювальної діагностики та проаналізуєте реальні клінічні кейси з практики. Після проходження майстер-класу ви зможете швидко і структуровано оцінювати пацієнтів з гострим болем у животі та приймати обґрунтовані рішення щодо подальшої тактики ведення. • Чому ця тема критична? • “Біль у животі” як судинний діагноз: коли рахунок іде на години. • Межі УЗД і де саме УЗД дає найбільшу цінність у перші 10 хвилин. • Стартовий ургент-алгоритм УЗД. • Аорта і великі судини. • Гостра мезентеріальна ішемія. • Портально-мезентеріальний тромбоз: від випадкової знахідки до сепсису. • Органні інфаркти й судинні “маски” (інфаркт селезінки, інфаркт нирки, печінкова артеріальна катастрофа). • Псевдоаневризми й активна кровотеча після процедур, панкреатиту. • Можливості CEUS як “вирішального” інструмента в судинних катастрофах. • Типові помилки навіть у досвідчених та шляхи запобігання їм. • Практичні інструменти: • чекліст ургентного протоколу; • алгоритми “УЗ-ознака → наступний крок” (КТ-ангіографія/ангіо/хірург); • показові кейси із розбором. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Селезінка сигналізує як про локальні, так і про системні проблеми. Завдання – навчитися читати ці сигнали. На цьому заході ви дізнаєтесь, як розпізнати нормальні та патологічні ознаки за допомогою УЗД. Навчитеся комплексно оцінювати стан селезінки: від анатомії та ехоанатомії до інфекційних, пухлинних і непухлинних змін. Також ви знатимете способи диференціації вогнищевих та дифузних змін при гематологічних і системних хворобах. Після навчання ви зможете швидко і правильно оцінити стан селезінки, а також навчитесь уникати хибної інтерпретації навіть у складних випадках із незрозумілою картиною. • 1. Анатомія та ехоанатомія селезінки: варіанти норми, вроджені аномалії, набуті варіації • 2. Інфекційні ураження, абсцеси селезінки • 3. Доброякісні новоутворення • 4. Злоякісні новоутворення • 5. Непухлинні ураження: вогнищеві та дифузні • Відповіді на запитання учасників

Вагітність – фізіологічний процес. Але він завжди супроводжується потужним ендокринним стресом, який швидко виводить приховані порушення на поверхню. Ендокринна патологія є однією з найчастіших причин ускладненого перебігу гестації, впливаючи не лише на вагітність та пологи, а і на внутрішньоутробний розвиток плода й віддалене здоров’я дитини. На цьому заході ви дізнаєтеся, як працювати з найпоширенішими ендокринними викликами під час вагітності: гіпотиреозом й аутоімунним тиреоїдитом, гестаційним цукровим діабетом, цукровим діабетом 1 та 2 типів, ожирінням, інсулінорезистентністю, СПКЯ і дефіцитами мікронутрієнтів. Ви зʼясуєте, коли починати терапію, як коригувати дози препаратів, які показники реально контролювати й що робити у разі субклінічних форм захворювань. Після заходу ви будете впевнено діяти в ситуаціях вперше виявленого або субклінічного гіпотиреозу, в разі підозри чи підтвердження гестаційного діабету, під час ведення вагітних з ожирінням та порушеннями вуглеводного обміну. • Вагітність як фізіологічний ендокринний стрес-тест: ключові адаптації. • Патологія щитоподібної залози у вагітних: гіпо- та гіпертиреоз, АІТ. • Гестаційний цукровий діабет: сучасні критерії діагностики та ведення. • Порушення вуглеводного обміну до вагітності: діабет 1 і 2 типів. • Ожиріння, інсулінорезистентність та СПКЯ у вагітних: ризики і тактика. • Наднирники та вагітність: гіперкортицизм, надниркова недостатність. • Відповіді на запитання учасників.

Програма заходу • Лікарі здобудуть наступні навички: • 1. Інтерпретувати дані добового моніторування артеріального тиску (ДМАТ) та домашнього контролю артеріального тиску (ДКАТ). • 2. Диференціювати фенотипи артеріальної гіпертензії: “гіпертензія білого халата”, маскована та стабільна АГ. • 3. Розраховувати та клінічно оцінювати ключові показники: середні значення АТ (добовий, денний, нічний), навантаження тиском, добовий індекс. • 4. Визначати пацієнтів-диперів, нон-диперів, найт-пікерів та овер-диперів для стратифікації ризику. • 5. Формулювати клінічні показання для призначення позаофісного моніторингу АТ згідно з актуальними рекомендаціями. • 6. Надавати пацієнтам чіткі інструкції щодо методики проведення домашнього контролю артеріального тиску. • 7. Коригувати антигіпертензивну терапію, включаючи принципи хронотерапії, на основі результатів моніторування. • Питання, що розглядаються: • Які діагностичні критерії артеріальної гіпертензії за даними офісного вимірювання, ДМАТ та ДКАТ? • У яких клінічних ситуаціях ДМАТ має переваги над ДКАТ, і навпаки? • Яке прогностичне значення має відсутність нічного зниження АТ (статус “нон-дипер”) та феномен ранкового підйому АТ? • Як інтерпретувати невідповідність між даними офісного вимірювання та позаофісного моніторингу? • Які технічні вимоги до приладів для ДМАТ та ДКАТ та як правильно проводити валідацію вимірювань? • Як результати позаофісного моніторингу впливають на вибір та корекцію антигіпертензивної терапії? • Які особливості проведення та інтерпретації ДМАТ у специфічних популяціях: вагітні, пацієнти з ЦД, ХХН? • Чи існують абсолютні та відносні протипоказання до проведення добового моніторування АТ? • Навчальна програма • Заняття • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

УЗД шлунка та дванадцятипалої кишки є недооціненим методом, хоча вона в багатьох клінічних допомагає швидко зорієнтуватися в діагнозі, оцінити структурні й функціональні зміни та визначити необхідність у більш інвазивніц діагностиці. На цьому заході ви навчитеся правильно використовувати можливості УЗД під час обстеження пацієнтів із диспепсією, болем у верхніх відділах живота, підозрою на патологію шлунка чи дванадцятипалої кишки, а також зрозумієте сильні сторони й обмеження цього методу. Після навчання ви зможете впевнено інтегрувати УЗД в алгоритм діагностики, уникати типових діагностичних помилок та приймати обґрунтовані клінічні рішення щодо подальшого ведення пацієнта. • Можливості та доцільність застосування УЗД шлунка та дванадцятипалої кишки в сучасній клінічній практиці. • Роль УЗД як інструменту диференційної діагностики захворювань органів травної системи в клініці внутрішніх хвороб. • Місце УЗД шлунка в комплексному обстеженні пацієнтів: показання, обмеження та співвідношення з ендоскопічними методами дослідження (ФГДС). • Значення УЗД шлунка та дванадцятипалої кишки в педіатричній практиці. • Визначення структури і функції окремих відділів шлунково-кишкового тракту одночасно в режимі реального часу. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.