Заходи БПР — Цитоморфологія / клінічна лабораторна діагностика 2026

Шкірні прояви можуть бути першими сигналами системної катастрофи в організмі. Своєчасне виявлення критичних станів є вкрай важливим для порятунку життя пацієнта. Перші прояви анафілаксії можуть виглядати як шкірний висип та набряк. Синдром Стівенса-Джонсона й токсичний епідермальний некроліз хоч і рідкісні, та мають високий рівень летальності у дорослих і потребують негайної діагностики саме на дерматологічному етапі. Гострі шкірні прояви можуть бути наслідком як системної патології, так і медикаментозної токсичності, зокрема DRESS-синдрому або гострих герпетичних інфекцій. У цих випадках саме дерматолог має стати першим, хто може надати невідкладну допомогу. Незнання клінічних ознак і відсутність чіткого алгоритму дій у таких ситуаціях призводять до затримки допомоги, підвищення рівня смертності та інвалідизації. Знання невідкладних станів є обов’язковим для лікаря будь-якої спеціальності. Навчальний захід «Невідкладні стани в дерматології» буде присвячений вивченню найпоширеніших ургентних ситуацій в практиці дерматолога. Учасники ознайомляться з класифікацією та клінічними різновидами токсикодермій, синдрому Стівенса-Джонсона і токсичного епідермального некролізу. Розглядатимуться особливості клінічної картини, диференційна діагностика з іншими бульозними дерматозами й оцінювання ступеня ураження шкіри за допомогою шкал (наприклад, SCORTEN). Окрему увагу буде приділено інструментальним методам діагностики, зокрема дерматоскопії. Учасники вивчать покрокові алгоритми дій дерматолога у разі виявлення гострих станів в амбулаторній практиці. Також розглядатиметься тактика взаємодії з фахівцями інших напрямів і показання до госпіталізації. • Невідкладні стани в дерматології: • Класифікація/види • Клінічна діагностика • Особливості клінічної картини токсикодермій, СЖС, ТЕН у практиці дерматолога. • Дерматоскопія та інші інструментальні методи для швидкої діагностики. • Диференційна діагностика з іншими дерматозами (пемфігус, бульозний пемфігоїд, гострий генералізований екзантематозний пустульоз тощо). • Визначення ступеня ураження шкіри (SCORTEN, інші шкали). • Алгоритми дій для дерматолога у разі невідкладних станів • Покроковий алгоритм дій у кабінеті дерматолога у разі підозри на токсикодермію/СЖС. • Взаємодія з суміжними спеціалістами (терапевт, реаніматолог, алерголог). • Показання до госпіталізації у стаціонар/опіковий центр. • Техніка ведення пацієнтів з токсикодерміями та СЖС для дерматолога • Вибір системної терапії. • Місцева терапія. • Ведення уражень слизових. • Особливості ведення пацієнтів з супутньою патологією. • Відповіді на запитання учасників

​Нестерильний інструмент – один із головних шляхів передавання внутрішньолікарняних інфекцій, які залишаються серйозною проблемою сучасної клінічної практики. Медичні сестри відповідають за підготовку, оброблення та контроль стерильності інструментів, і саме їхні дії значною мірою визначають безпеку інвазивних втручань. Недотримання стандартів стерильності може призвести до інфекційних ускладнень, спалахів у стаціонарі та навіть летальних наслідків. Помилки під час стерилізації інструментів є не тільки порушенням протоколів, а й ризиком для здоров’я як пацієнтів, так і самого персоналу. Алергічні реакції, ураження шкіри й слизових, післяопераційні ускладнення, зростання резистентності збудників – усе це наслідки недосконалих або формальних дій. Знання процесів стерилізації, нормативної бази та практичних алгоритмів є обов’язком кожної медичної сестри. Навчальний майстер-клас «Стерильний стандарт: всі тонкощі обробки інструментів для медсестер» буде присвячений вивченню сучасних підходів до очищення, дезінфекції та стерилізації медичних інструментів у закладах охорони здоров’я. Учасники детально розглянуть різні методи обробки та їх застосування залежно від типу інструментарію. Буде висвітлено поняття антисептики, види забруднень та їхній вплив на ефективність стерилізації, а також типові помилки, які призводять до порушення санітарно-протиепідемічного режиму. Детально розглядатимуться практичні навички: від підготовки інструментів до контролю якості стерильного матеріалу. Також будуть висвітлені алгоритми дій у разі виявлення порушень або під час перевірок. • Вступна частина • Короткий огляд важливості правильного оброблення інструментів • Теоретичний блок • Основні поняття: дезінфекція, стерилізація, антисептика • Види забруднень та їхній вплив на якість обробки • Огляд сучасних нормативних документів та стандартів • Практичний блок • Інструкція з очищення, дезінфекції та стерилізації інструментів • Робота з різними типами інструментів (металеві, пластикові, багаторазові, одноразові) • Виявлення й усунення типових помилок • Відповіді на запитання

У липні 2025 року відбулися суттєві зміни в правилах обліку лабораторних досліджень в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ), пов’язані з впровадженням нових кодів спостережень на основі міжнародної класифікації LOINC та оновленням підходів до використання національного класифікатора НК_26. Ці зміни безпосередньо впливають на повсякденну роботу лікарів, які призначають, проводять або документують лабораторні дослідження в межах пакету «Профілактика, діагностика, спостереження та лікування в амбулаторних умовах». Неправильне кодування або внесення медичних записів може призвести до невизнання послуги, втрати фінансування з боку НСЗУ, а також до формальних порушень, що погіршують якість медичної документації. Лікарям доведеться не лише знати нові правила, а й розуміти логіку їх впровадження, вміти правильно працювати з оновленим функціоналом ЕСОЗ, розмежовувати коди за НК_26 та коди спостереження, а також уникати типових помилок під час оформлення записів. Навчальний майстер-клас «Облік лабораторних досліджень за новими вимогами НСЗУ» буде присвячений вивченню актуальних змін в обліку лабораторних досліджень в ЕСОЗ, що набули чинності з Наказом МОЗ №511. Учасники ознайомляться з новими вимогами до створення ЕМЗ «Діагностичний звіт» і «Спостереження», навчаться розмежовувати коди НК_26, коди спостережень і текстові поля. Будуть розглянуті типові сценарії, які вимагають специфічного оформлення, а також класифікація лабораторних досліджень за такими напрямами: гематологія, біохімія, мікробіологія тощо. Окрема увага буде приділена ролі лікаря первинної ланки, алгоритмам створення направлень та зв’язку між правильним кодуванням і оплатою послуг. • Вступ: нові нормативні зміни в обліку лабораторної діагностики • Наказ МОЗ України №511 від 21.03.2025: що змінилось і чому • Впровадження LOINC-класифікаторів: цілі, міжнародна інтеграція • Роль НСЗУ в оновленні обліку в електронній системі охорони здоровʼя • Загальні принципи обліку лабораторних досліджень в ЕСОЗ • ЕМЗ «Діагностичний звіт» та ЕМЗ «Спостереження» • Як і коли використовуються ці типи записів • Відмінності між текстовим полем, кодом НК_26 та кодом спостереження • Нові вимоги до створення медичних записів • Сценарії: коди, які потребують лише ДЗ, додаткові коди «Спостереження», особливості уточнень у текстовому полі • Приклади розмежування: • Без змін обліку • Обов’язкове створення «Спостереження» • Потреба у текстовому описі (біоматеріал, контекст дослідження) • Кодування та інтерпретація результатів: як не помилитися • Робота з новими кодами спостережень на прикладах • Як правильно вказувати результати в ЕСОЗ • Логіка: один код НК_26 – декілька кодів спостереження • Направлення та роль лікаря первинної ланки • Які лабораторні дослідження може призначати сімейний лікар (за новим списком) • Структура додатка • Алгоритм дій лікаря під час створення направлення • Класи лабораторних досліджень: специфіка обліку • Гематологія, біохімія, мікробіологія, імунологія, тканинна патологія, генетика, інші дослідження • Огляд основних змін для кожного класу • Приклади з практики: які коди використовувати, що писати в полях • Типові помилки та виклики у веденні обліку • Найчастіші порушення під час формування звітів • Контроль якості заповнення ЕМЗ • Зв’язок між правильним обліком і оплатою послуг НСЗУ • Практична частина: аналіз кейсів та обговорення запитань • Розгляд реальних прикладів із заповненням ЕМЗ • Відповіді на запитання учасників • Практичний чекліст для лікаря: що перевірити перед внесенням у запис • Запитання та відповіді • Проходження тестування

Ukraine ReHealth 2026 — міжнародна платформа для діалогу між урядом України, міжнародними фінансовими установами, інвесторами та медичною галуззю задля відбудови та модернізації системи охорони здоров'я. • Стратегічний діалог між державою, міжнародними партнерами та інвесторами • Міжнародні фінансові інструменти підтримки ефективної реалізації проєктів • Національні інвестиційні та PPP проєкти в охороні здоров'я • Регіональне лідерство та місцеві пріоритетні проєкти • Військова медицина та координація прифронтових регіонів • Стійкість та готовність до кризових ситуацій в охороні здоров'я • Психічне здоров'я та реабілітація • MedTech, інновації та технології ReHealth Expo — Інновації та інвестиції для здорового майбутнього • Медичне обладнання • Реконструкція лікарень • Digital Health • Реабілітація • B2B/B2G зона • Регіональні проєкти Дізнатись більше за посиланням - https://impactbridge.com.ua/

​Лабораторна справа в Україні переживає системне оновлення: змінюється структура галузі, вводяться нові вимоги до посад. Цьогоріч МОЗ оновлює кваліфікаційні характеристики фахівців лабораторної медицини, а це означає появу низки практичних питань серед працівників — від того, як правильно обрати напрям безперервного професійного розвитку, до розуміння, які посадові обовʼязки відповідають новим нормативам. Усе це напряму впливає не лише на відповідність вимогам держави, а й на кар’єрні перспективи співробітників лабораторій у державному та приватному секторах. Навчальний курс «Нормативні документи, що регламентують роботу лабораторії в Україні» буде присвячений вивченню нових правил атестації медичних працівників відповідно до Наказу МОЗ України № 650. Учасники детально розглянуть процедуру присвоєння професійних кваліфікацій та особливості формування персонального портфоліо. Буде обговорено очікування системи охорони здоров’я від розробників професійних стандартів і практичні наслідки впровадження цих змін. Також будуть проаналізовані типові помилки при підготовці документів для атестації. • Нові правила атестації медичних кадрів згідно з Наказом МОЗ України № 650 • Особливості визначення й присвоєння професійних кваліфікацій • Чого галузь очікує від розробників професійних стандартів? • Які зміни передбачені для оформлення персонального портфоліо • Відповіді на запитання учасників

​Отоларингологам завжди необхідно брати до уваги індивідуальні анатомічні варіанти приносових пазух і навколоносових структур під час планування ендоназальних хірургічних втручань. За даними анатомо-радіологічних досліджень, різні варіації в будові решітчастого лабіринту, клиноподібної пазухи, розташуванні артерій (зокрема, крилопіднебінної) і пластинки основи черепа трапляються у понад 60% пацієнтів. Неналежне врахування цих особливостей підвищує ризик інтраопераційних ускладнень, як-от ліквореї, кровотечі, травмування орбіти або проникнення в порожнину черепа. Правильна інтерпретація КТ-анатомії дає хірургу змогу точно визначити межі втручання, вибрати оптимальний хірургічний доступ та мінімізувати оперативні ризики. Це особливо актуально в разі атипового перебігу патології, необхідності селективного втручання або повторних операцій у складній анатомічній зоні. Навчальний захід «Значення КТ-анатомії носа та приносових пазух при плануванні FESS та ESS» буде присвячений вивченню складних анатомічних варіантів приносових пазух, що мають прямий вплив на безпечність та ефективність ендоназальних хірургічних втручань. Розглядатимуться особливості будови гачкоподібного відростка, носослізного каналу (зокрема в контексті прелакрімального доступу), даху решітчастого лабіринту за класифікацією Keros та основної пазухи. Окрема увага буде приділена КТ-оцінюванню лобної пазухи в умовах анатомічної варіабельності й аналізу зон підвищеного ризику, наприклад решітчастої артерії, латеральної пластинки та крилопіднебінної артерії. Здобуті знання сприятимуть зниженню ризику інтра- й післяопераційних ускладнень та оптимізації хірургічної тактики. • Мета вивчення анатомії пацієнта – профілактика ускладнень (інтраопераційних і післяопераційних). • Варіанти розташування гачкоподібного відростка та їхнє значення. • Варіанти розташування носослізного каналу та їхнє значення для прелакрімального доступу й можливості післяопераційних ускладнень. • КТ-діагностика лобної пазухи за різних варіантів будови. • Будова даху решітчастого лабіринту за Keros. • Варіанти будови основної пазухи. • Критичні ділянки, які потрібно вивчати перед хірургічним втручанням для уникнення ускладнень (решітчасті артерії, латеральна пластинка, крилопіднебінна артерія). • Відповіді на запитання

​Захворювання рогівки, як-от нейротрофічний кератит, кератит Тайгесона й ендотеліальна дистрофія Фукса, є одними з найбільш складних для діагностики та менеджменту. Їх об’єднує хронічний перебіг, непередбачуваний клінічний розвиток і ризик незворотного погіршення зору. Зокрема, нейротрофічний кератит часто перебігає безболісно через пошкодження рогівкових нервів, що може призвести до пізньої діагностики та перфорації рогівки. Згідно з даними дослідження TFOS DEWS II Report, пошкодження іннервації рогівки фіксується у до 60% пацієнтів з цукровим діабетом та після офтальмохірургії. Кератит Тайгесона має ідіопатичну природу, може рецидивувати роками й імітувати вірусні ураження, що часто призводить до надмірного або хибного застосування місцевих стероїдів. У разі дистрофії Фукса основним моментом є своєчасне виявлення декомпенсації ендотелію, адже затримка з направленням на кератопластику погіршує прогноз. Для прийняття правильного рішення необхідно досконало розуміти патогенез, диференційні ознаки й сучасні діагностичні підходи. Навчальний майстер-клас «Комплексний аналіз складних патологій рогівки» буде присвячений вивченню клініко-анатомічних, патогенетичних та діагностичних аспектів нейротрофічного кератиту, зокрема його етіології, типових біомікроскопічних ознак, стратифікації за класифікацією Mackie й методів перевірки рогівкової чутливості. Окрема увага буде приділена диференціальній діагностиці з іншими ураженнями рогівки, наприклад кератитом Тайгесона, для якого розглядатимуться особливості перебігу, морфологічні ознаки та лікувальні підходи. У фокусі також буде первинна ендотеліальна дистрофія Фукса: від класифікації дистрофій і терміну cornea guttata до змін ендотелію, методів візуалізації, стратифікації стадій захворювання та визначення показань до кератопластики. Буде розглянуто сучасний алгоритм прийняття рішень: консервативне чи хірургічне лікування залежно від клінічної ситуації. Загалом навчання охоплює як базові, так і спеціалізовані знання, необхідні для точного діагностування та ефективного менеджменту хронічних патологій рогівки. • Нейротрофічний кератит: • · Анатомічні особливості рогівки ока. • · Етіологія та епідеміологія нейротрофічного кератиту. • · Патогенез нейротрофічного кератиту. • · Скарги пацієнтів. • · Клініка та ознаки. • · Класифікація Mackie. • · 2 рівні діагностики: перевірка чутливості рогівки, біомікроскопія та додаткові методи. Базиси встановлення діагнозу. • · Диференціальна діагностика з іншими патологіями рогівки. • · Сучасний підхід до лікування. • Кератит Тайгесона: • · Етіологія та патогенез. • · Клінічна картина та біомікроскопічні особливості. • · Методи діагностики. • · Диференціальна діагностика з іншими патологіями рогівки. • · Лікування та прогноз. • Первинна ендотеліальна дистрофія рогівки Фукса: • · Класифікація дистрофій рогівки. • · Поняття «cornea guttata». • · Особливості ендотелію в нормі та при патології. • · Патогенез. • · Класифікація та стадії захворювання. • · Основні симптоми захворювання. • · Методи діагностики: - біомікроскопічні особливості; - додаткові методи обстеження рогівки. • · Особливості оперативного лікування. • · Сучасний менеджмент. • Відповіді на запитання учасників

Порушення з боку ендокринної системи часто маскуються під інші патології, що ускладнює встановлення правильного діагнозу. Наприклад, інциденталома наднирника виявляється випадково у 3–10% пацієнтів, які проходять КТ з іншої причини, але до 20% таких утворень можуть бути гормонально активними або злоякісними. А типовий симптом гіпертиреозу – тривожність – легко сплутати з психоемоційними розладами. За таких умов можна пропустити клінічні прояви або призначити застарілі чи неефективні схеми лікування, що підриває довіру пацієнтів. Сучасна клінічна практика вимагає від лікаря впевненості у веденні складних випадків: від первинної діагностики до раціонального маршруту пацієнта. Так, оновлені рекомендації Американської діабетологічної асоціації (ADA) акцентували увагу на необхідності скринінгу на моногенний діабет у молодих пацієнтів із нехарактерним перебігом. А виявлення гіперкальціємії вимагає диференціації її причин не лише з гіперпаратиреозом, а й з онкологічними процесами. Знання нових підходів важливі для дотримання міжнародних стандартів та ефективної допомоги пацієнтам. Навчальний майстер-клас «Останні досягнення ендокринології 2025 року» буде присвячений вивченню найсвіжіших змін у підходах до діагностики та профілактики ендокринних захворювань. Будуть розглянуті нові рекомендації щодо ведення пацієнток із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ). Окрему увагу буде приділено впливу навколишнього середовища на ендокринну систему. Учасники майстер-класу дізнаються про останні відкриття у сфері репродуктивної ендокринології: буде обговорений найновіший гайдлайн щодо цукрового діабету вагітних. Також у фокусі – оновлений погляд на захворювання паращитоподібних залоз та наднирників. • Зміна парадигми в діагностиці та профілактиці цукрового діабету 1 типу. • Новини в діагностиці та лікуванні СПКЯ. • Як навколишнє середовище впливає на наші гормони. • New у світі репродуктивної ендокринології. • Презентація гайдлайну щодо цукрового діабету у вагітних. • Як ми можемо допомогти дітям, хворим на генетичне ожиріння? • Нове в ендокринології: акценти на наднирники та паращитоподібні залози з Європейського конгресу. • Відповіді на запитання учасників

Гігієна рук – проста й ефективна стратегія профілактики розповсюдження інфекцій у медичних закладах. Головним шляхом передавання збудників внутрішньолікарняних інфекцій є контактний шлях. А персонал, який найбільше контактує з пацієнтами, – це медичні сестри. Робота з біологічними рідинами та інструментами потребує дотримання суворих гігієнічних норм. Правильне оброблення рук дає змогу знищити до 99% транзиторної мікрофлори та зменшити поширення інфекцій на 70%. І навпаки – недотримання гігієни рук сприяє передаванню збудників, зокрема антибіотикорезистентних, та підвищує ризики як для пацієнтів, так і для самого медперсоналу. Навчальний захід «Гігієна рук для медичних сестер: від теорії до практики впровадження» буде присвячений вивченню основного елементу профілактики інфекцій, пов’язаних з наданням медичної допомоги, – правильному обробленню рук. Учасники дізнаються про склад бактеріальної флори шкіри, основних збудників, які передаються контактним шляхом, та механізми їх розповсюдження. Будуть розглянуті типові помилки під час гігієнічної обробки, сучасні стратегії впровадження гігієнічної культури, мультимодальні підходи та необхідна інфраструктура. Окремо буде проаналізовано, як порушення гігієни рук сприяє поширенню антибіотикорезистентних мікроорганізмів та які моделі передавання інфекцій існують. Це навчання допоможе сформувати чіткий алгоритм дій у різних клінічних ситуаціях: від щоденного догляду за пацієнтом до роботи з потенційно інфікованими матеріалами чи біологічними рідинами в екстрених умовах. • Актуальність. Статистичні дані • Нормальна бактеріальна флора на руках. Фізіологія нормальної шкіри • Патогенна мікрофлора. Які збудники ІПНМД найчастіше передаються через руки персоналу? • Як недотримання гігієни рук сприяє поширенню антибіотикорезистентних збудників та ІПНМД? • Основні помилки під час проведення гігієни рук • Правила і практики гігієни рук • Моделі передавання інфекційних агентів руками • Інфраструктура необхідна для дотримання гігієни рук • Мультимодальна стратегія впровадження покращення гігієни рук • Відповіді на запитання учасників.

Рубці та шрами – це не просто косметичний дефект. Вони можуть завдавати справжній фізичний дискомфорт: біль, свербіж, відчуття стягування шкіри, а іноді й обмеження рухів. Окрім того, рубці часто стають причиною емоційних переживань, погіршуючи якість життя пацієнта – особливо, якщо йдеться про післяопераційні, посттравматичні, опікові рубці чи стрії. На жаль, помилки в лікуванні шрамів досить поширені: неправильний вибір методу, несвоєчасне втручання чи невміння розрізнити тип рубця можуть призвести до ускладнень, рецидиву або навіть до погіршення стану шкіри. Тому, для лікаря важливо не лише мати сучасні знання, а й розуміти потреби кожного пацієнта, щоб обрати найкращий підхід до корекції пошкоджень. Навчальний майстер-клас «Дерматологія рубців: ефективні стратегії лікування» дає вам змогу поглибити знання про сучасні стратегії лікування різних типів рубців. Буде обговорено: - як правильно класифікувати рубці (нормотрофічні, атрофічні, гіпертрофічні, келоїдні); - оптимальний час для втручання в процес загоєння; - вибір методів корекції: від топічних засобів та ін’єкцій до лазерів і хірургії – залежно від фази й виду рубця. Окрема увага буде приділена комбінованим протоколам, профілактиці утворення шрамів, а також веденню пацієнтів з травмами бойового походження. Ви навчитесь уникати типових помилок та отримаєте чіткі алгоритми дій для щоденної практики. • Вступ • Рубець як глобальна проблема: функціональні, психологічні та соціальні наслідки • Класифікація рубців – основа ефективної терапії • Види рубців: нормотрофічні, гіпертрофічні, келоїдні, атрофічні, постакне, травматичні. • Клінічні приклади й алгоритми диференціації. • Біологія загоєння ран • Фази загоєння: запалення, проліферація, ремоделювання. • Ключові моменти для втручання: коли і як впливати на процес формування рубця. • Сучасні мультифакторні стратегії лікування рубців • Хірургічні методи: показання, обмеження, профілактика ускладнень. • Ін’єкційна терапія: кортикостероїди, ферменти, біологічні препарати. • Апаратні технології: лазери, радіочастотна терапія (RF), мікронідлінг. • Топічна терапія: силіконові гелі, зволоження, SPF-захист. • Ранній старт лікування: докази та практичні рекомендації • Оптимальні терміни початку терапії: чому важливо діяти з 5–7 дня після зняття швів. • Вибір тактики залежно від фази загоєння. • Комбіновані протоколи: максимальна ефективність. • Переваги поєднання методик у складних випадках, зокрема у пацієнтів з травмами бойового походження. • Профілактика рубців: стандарт сучасної хірургії та дерматології • Тиск, зволоження, SPF, мінімізація натягу шкіри – практичні підходи. • Роль мультидисциплінарної команди у профілактиці патологічних рубців. • Відповіді на запитання учасників

Система коагуляції – це не просто каскад біохімічних реакцій, а й критично важливий компонент для підтримання життя в умовах багатьох невідкладних станів. Її порушення може мати дві крайні клінічні маніфестації: неконтрольовані кровотечі або тромботичні ускладнення, які часто призводять до летальних наслідків. Зокрема, ДВЗ-синдром є яскравим прикладом патології, за якої баланс між тромбозом і кровотечею порушується кардинально. Цей стан може розвиватися на тлі сепсису, ускладнених пологів, термінальної стадії онкопроцесів, політравми і після великих хірургічних втручань. Однак його складно своєчасно розпізнати через нечіткість клінічної та лабораторної картини. Наприклад, D-димер, який є одним з основних маркерів активації фібринолізу, може бути підвищеним у багатьох критичних станах, але без зважання на контекст його діагностичне значення знижується. Наслідок – до 30% випадків ДВЗ-синдрому залишаються нерозпізнаними на ранніх етапах, що прямо корелює з погіршенням прогнозу. Тому, систематизовані знання про механізми згортання крові, сучасні діагностичні підходи й інтерпретацію лабораторних тестів є необхідними для лікаря, який працює в умовах інтенсивної терапії, акушерства чи онкології. Навчальний майстер-клас «ДВЗ-синдром: виклики та можливості лабораторної діагностики» буде присвячений вивченню фізіології гемостазу як тонкого балансу між процесами згортання крові та фібринолізу. Учасники розглянуть епідеміологію, причини розвитку, класифікацію і патогенез ДВЗ-синдрому, що дасть змогу глибше зрозуміти механізми його виникнення. Будуть проаналізовані клінічні прояви цього стану й загальні принципи його діагностики. Особливу увагу приділено сучасним підходам до лабораторної діагностики, зокрема специфічним тестам, алгоритмам і шкалам оцінювання для своєчасного виявлення й контролю тяжкості ДВЗ-синдрому. • Фізіологія гемостазу: рівновага життя між згортанням крові та фібринолізом. • Епідеміологія, причини розвитку та класифікація ДВЗ-синдрому. • Патогенетичні аспекти розвитку ДВЗ-синдрому. • Клінічна маніфестація ДВЗ-синдрому. • Загальні принципи діагностики ДВЗ-синдрому. • Сучасні підходи до лабораторної діагностики та маркери ДВЗ-синдрому: специфічні тести, алгоритми, шкали динамічного оцінювання стану пацієнта.

​Гіпергомоцистеїнемія розглядається як незалежний предиктор розвитку серцево-судинних та нейродегенеративних захворювань, зокрема атеросклерозу, тромбоемболічних ускладнень, інсульту, когнітивного погіршення й афективних розладів. У пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу, особливо в умовах постковідного синдрому, порушення метаболізму гомоцистеїну може бути наслідком функціональних або генетичних варіантів ферментів фолатного циклу (MTHFR, MTR, MTRR), які опосередковують реметилювання гомоцистеїну до метіоніну й синтез метилових донаторів для метаболізму нейротрансмітерів. Згідно з даними NIH Genetics Home Reference, алель C677T гена MTHFR виявляється у гомозиготному варіанті приблизно у 10–15% європейської популяції та асоціюється з гіпергомоцистеїнемією і зниженим рівнем активної форми фолату. Крім того, SARS-CoV-2-індуковане системне запалення, метаболічна дисфункція та ендотеліальна дисрегуляція можуть посилювати вразливість нейрометаболічних шляхів, особливо в осіб із вже наявними факторами ризику. Зважання на ці механізми під час клінічного аналізу постковідних проявів, що охоплюють когнітивну дисфункцію, астенію і тривожні розлади, є важливим для своєчасної діагностики, стратифікації ризику та призначення цільової терапії, зокрема метильованих форм вітамінів групи B. Навчальний захід «Нейрометаболічні пастки: гомоцистеїн, діабет, COVID» буде присвячений вивченню клінічного значення фолатного циклу та його генетичних варіантів. Особливу увагу буде приділено ролі MTHFR, MTRR, MTR у метаболізмі гомоцистеїну, серотоніну та їхньому впливу на судинні, когнітивні й афективні розлади. У фокусі – фармакогенетичні аспекти вибору терапії, зокрема цукрознижувальні препарати й вітаміни групи B. Розглядатимуться клінічні маркери ризику когнітивних порушень, депресії та тривожності у хворих із ЦД 2 типу в постковідному періоді. Учасники отримають чіткі алгоритми дій для стратифікації ризику, інтерпретації лабораторних показників і персоналізованого підходу до лікування. • Що приховує фолатний цикл: як один ген може змінити долю пацієнта • MTHFR, MTRR, MTR – від нудної генетики до практичної клініки • Чому COVID-19 запустив лавину неврологічних і психоемоційних розладів у діабетиків • Серотонін: більше, ніж «гормон щастя» – біомаркер постковідного мозку • Хворий із ЦД2 та депресією: що не так із метаболізмом фолатів? • Гомоцистеїн – мовчазний руйнівник: коли лабораторія говорить раніше, ніж пацієнт • Постковід і гормональна терапія: як це несподівано впливає на серотонін • Вибір цукрознижувальної терапії: як фармакогенетика пояснює результат • Фолати, вітаміни B, тестування – коли це не мода, а порятунок • Побудова прогнозу: хто втратить когнітивну функцію першим і як цьому запобігти • Відповіді на запитання учасників

​Рефракційна заміна кришталика є тією галуззю офтальмохірургії, яка постійно розвивається й доповнюється. З’являються нові рішення для корекції пресбіопії, високого ступеня аметропії та рефракційних ускладнень після попередніх втручань. Згідно з даними Американської академії офтальмології, понад 26 мільйонів людей у США страждають на пресбіопію, і ця цифра продовжує зростати з віком населення. Імплантація сучасних інтраокулярних лінз (ІОЛ), зокрема мультифокальних та EDOF, дозволяє пацієнтам відновити якість зору без потреби в окулярах, проте ефективність таких втручань безпосередньо залежить від точності біометричних розрахунків і правильного вибору ІОЛ. Без корекції формул розрахунку може трапитись помилка у визначенні сили ІОЛ, що підкреслює важливість індивідуалізованого підходу. Врахування стилю життя та анатомічних особливостей пацієнта є обов’язковим для успішного результату та попередження післяопераційних порушень, зокрема дісфотопсій або залишкового астигматизму. Майстер-клас «Рефракційна заміна кришталика: сучасні рішення. Розбір клінічного випадку» буде присвячений вивченню сучасного підходу до рефракційної заміни кришталика: від показань до вибору цієї методики до індивідуалізованого підбору типу ІОЛ (монофокальні, мультифокальні, торичні, EDOF) з урахуванням потреб пацієнта. Учасники детально розглянуть роль біометричних приладів, алгоритми планування втручання, технології фемтолазерної підтримки, інтраопераційної візуалізації та навігації. Особливу увагу буде приділено післяопераційному веденню, профілактиці ускладнень і мінімізації ризиків. Практичну цінність курсу забезпечить розбір клінічного випадку імплантації мультифокальної ІОЛ у пацієнта з астигматизмом. • Показання до рефракційної заміни кришталика. • Типи інтраокулярних лінз (ІОЛ): монофокальні, мультифокальні, торичні, EDOF. • Алгоритм підбору ІОЛ залежно від потреб пацієнта. • Роль сучасних біометричних приладів у плануванні операції. • Технології фемтолазерної підтримки під час РЗХ. • Вибір пацієнтів: коли РЗХ краща за лазерну корекцію. • Інтраопераційні технології візуалізації та навігації. • Післяопераційне ведення та профілактика ускладнень. • Клінічний випадок: мультифокальна ІОЛ у пацієнта з астигматизмом. • Потенційні ризики та шляхи їх мінімізації. • Відповіді на запитання.

​Вторинні імунодефіцити (ВІД) – це розлади, які можуть розвиватися практично в кожного пацієнта під впливом різних чинників: від хронічних хвороб до медикаментозної терапії, операцій, травм, виснаження чи старіння. Ці стани є більш поширеними, ніж первинні імунодефіцити, тому потребують більшої уваги. Вони не є самостійною нозологією, однак суттєво ускладнюють перебіг основного захворювання, збільшують ризик тяжких та атипових інфекцій і можуть стати причиною смерті або інвалідизації. Імунокомпроментовані пацієнти потребують особливого клінічного підходу, адже їхнє лікування та профілактика ускладнень мають бути персоналізованими. З огляду на ці міркування фахівцям необхідні знання про сучасні алгоритми діагностики, моніторингу і критерії призначення замісної терапії. Це важливо не лише для забезпечення ефективного лікування, а й для запобігання летальним ускладненням. Навчальний майстер-клас «Вторинні імунодефіцити: сучасні підходи до діагностики, моніторингу та терапії» буде присвячений вивченню відмінностей між первинними і вторинними імунодефіцитами, їхньої епідеміології та основних етіологічних чинників: від ВІЛ та онкозахворювань до хронічних станів й імуносупресії. Будуть розглянуті клінічні прояви ВІД, зокрема часті рецидивні або атипові інфекції, особливості перебігу в дітей. Крім цього, в програмі заходу будуть представлені практичні аспекти діагностики: оцінювання функціональних показників імунітету, моніторинг імуноглобулінів та аналіз супутніх чинників. Окрема увага буде приділена призначенню замісної терапії, антибіотикопрофілактиці й сучасним принципам лікування. • Вступ: • Визначення і класифікація імунодефіцитів: первинні vs вторинні. • Епідеміологія. • Основні етіологічні фактори виникнення вторинних імунодефіцитів: • ВІЛ-інфекція та інші вірусні захворювання. • Онкологічні, гематологічні захворювання, поліхіміотерапія, імуносупресивна терапія. • Хронічні захворювання. • Клінічні прояви вторинних імунодефіцитів: • Основний симптом – підвищена схильність до інфекцій: пневмонії, синусити, отити, глибокі інфекції, грибкові ураження. • Особливості перебігу в дітей. • Діагностика: • Оцінювання кількісних і функціональних показників імунної системи. • Динамічний моніторинг рівня імуноглобулінів у пацієнтів з ризиком вторинних імунодефіцитів (до, під час і після хіміотерапії). • Виявлення супутніх захворювань та факторів ризику. • Сучасні підходи до лікування та профілактики: • Лікування основного захворювання/стану, що призвів до імунодефіциту. • Замісна терапія імуноглобулінами (показання, моніторинг ефективності). • Протимікробна профілактика і терапія у разі високого ризику інфекцій. • Відповіді на запитання учасників

​Недрібноклітинний рак легень (НДРЛ) є найбільш поширеною формою раку легень, на яку припадає приблизно 85% усіх випадків злоякісних пухлин цього органа. Його ранні симптоми можуть бути неспецифічними, тому виявлення нерідко відбувається вже на більш пізніх стадіях. Своєчасна діагностика й правильне стадіювання є критично важливими для вибору ефективної терапії: від хірургічного втручання до таргетної та імунотерапії. Згідно з даними American Cancer Society 2024, сучасне молекулярне профілювання дає змогу персоналізувати лікування НДРЛ та значно підвищити рівень виживаності хворих з мутаціями EGFR, ALK або ROS1. Без актуальних знань про сучасні алгоритми ведення пацієнтів з НДРЛ рішення щодо терапії можуть бути несвоєчасними або неефективними. Наприклад, призначення імунотерапії без попереднього тестування на PD-L1 або наявність EGFR-мутації не тільки не покращує прогноз, а може й зашкодити. Водночас наявність такої мутації є показанням до таргетної терапії, яка в цьому разі матиме більшу ефективність та менші побічні ефекти. Навчальний майстер-клас «Недрібноклітинний рак легень: сучасна стратегія ведення пацієнта» буде присвячений вивченню актуальності НДРЛ, його поширеності, смертності й епідеміологічних тенденцій в Україні та світі. Учасники розглянуть сучасні алгоритми діагностики, зокрема класифікацію, гістологічні варіанти і стадіюванням захворювання. Окрему увагу буде приділено молекулярному профілюванню як основі персоналізованої терапії. Також будуть розглянуті лікувальні стратегії відповідно до стадії НДРЛ. • Актуальність теми: захворюваність, смертність, тенденції в Україні та світі. • Сучасні алгоритми діагностики й лікування НДРЛ. • Класифікація та гістологічні варіанти НДРЛ. • Молекулярне профілювання: ключ до персоналізованого лікування. • Алгоритм діагностики НДРЛ. • Лікувальні стратегії відповідно до стадії. • Відповіді на запитання учасників.

​Незважаючи на порівняно малий розмір, пальці є анатомічно складними структурами. На крихітній площі в них зосереджено велику кількість сухожилків, зв’язок, синовіальних оболонок, судин і суглобів. Через це точна діагностика патологій пальців вимагає високої чутливості й деталізації. УЗД – це один із небагатьох методів, який дає змогу швидко, безболісно і без променевого навантаження виявити навіть незначні зміни у м’яких тканинах. Зокрема, високочастотна УЗД допомагає виявити запальні чи дегенеративні процеси ще до того, як вони стануть помітними на рентгенограмі. Навчальний майстер-клас «Ультразвукова діагностика пальців кисті» буде присвячений вивченню ультразвукової діагностики пальців кисті як у нормі, так і за патологічних станів. Першого дня учасники ознайомляться з анатомічними орієнтирами для УЗД, зокрема особливостями будови дорзальної та долонної поверхні пальців, а також детально розглянуть нормальну соноанатомію згиначів, розгиначів, зв’язок та інших структур. Особливу увагу буде приділено відмінностям обстеження великого пальця й перевагам високочастотного ультразвуку. Другого дня буде розглянуто характерні УЗ-ознаки поширених патологій: теносиновітів, паратенонітів, розривів сухожилків, ушкоджень зв’язок, а також змін при остеоартриті, псоріатичному та ревматоїдному артритах. Завершальною частиною стануть практичні поради щодо уникнення поширених помилок та формування чіткого алгоритму обстеження. • Вступ: • Коротко про мету вебінару. • Роль УЗД у діагностиці патології пальців. • Переваги високочастотної УЗД. • Анатомічна основа для УЗД: • Анатомія дорзальної поверхні пальців. • Анатомія долонної поверхні пальців. • Соноанатомія пальців (норма): • Соноанатомія згиначів пальців. • Соноанатомія кільцеподібних зв’язок (пуллі). • Соноанатомія розгиначів пальців. • Соноанатомія капюшона розгинача (extensor hood). • Особливості соноанатомії великого пальця. • Відповіді на запитання • Патологія пальців: ознаки на УЗД • Патологія згиначів і розгиначів. • Теносиновіт згиначів: потовщення синовіальної оболонки, наявність рідини, гіперваскуляризація. • Паратеноніт розгиначів: гіпоехогенна зона навколо сухожилка, гіперваскуляризація по периферії. • Часткові або повні розриви. • Пошкодження зв’язок: • Пуллі-зв’язки: A2, A4. • Колатеральні зв’язки ПІФ, ДІФ та МФС. • Дегенеративно-запальні артропатії: • Остеоартрит: остеофіти, синовіт, субхондральні зміни. • Псоріатичний артрит: дактиліт, ерозії, периостит. • Ревматоїдний артрит: ерозії, гіперваскуляризований синовіт, потовщення синовіальної оболонки. • Підсумок • Основні точки для запам’ятовування. • Часті помилки під час УЗД пальців. • Відповіді на запитання

Акне у дорослих є хронічним дерматологічним захворюванням, яке часто вказує на глибші системні порушення. Його поява у жінок після 25 років може бути наслідком гіперандрогенії, полікістозу яєчників, стресу чи метаболічних змін. У таких випадках стандартні схеми лікування виявляються неефективними, що потребує більш глибокого підходу до діагностики і терапії. За даними Journal of Clinical and Aesthetic Dermatology, близько 50% жінок з акне в дорослому віці мають супутні гормональні порушення, які потребують ретельного лабораторного обстеження та мультидисциплінарного підходу до лікування. Ігнорування системного підґрунтя акне або призначення симптоматичного лікування без оцінювання супутніх станів може призвести до хронізації процесу, утворення рубців, постзапальної гіперпігментації та, що не менш важливо, психоемоційного виснаження жінки. За даними дослідження в British Journal of Dermatology, у пацієнтів із середнім та важким перебігом акне ризик розвитку депресії зростає на 63%, якщо порівнювати з людьми без висипань. Навчальний захід «Акне у дорослих пацієнток: від лабораторної оцінки до корекції терапії» буде присвячений вивченню акне у дорослих жінок як комплексного хронічного захворювання, зокрема його епідеміології, факторів ризику та клінічних особливостей. Розглядатимуться відмінності перебігу акне в підлітковому й дорослому віці, типові форми, локалізації та роль гормональних порушень у патогенезі. Особлива увага буде приділена диференційній діагностиці з іншими дерматозами та ситуаціям, коли пацієнтці потрібна консультація гінеколога або ендокринолога. У фокусі також будуть сучасні підходи до терапії: від топічного й системного лікування до косметологічних і апаратних методик. • Вступ • Актуальність проблеми акне у дорослих жінок • Епідеміологія: поширеність, фактори ризику • Клінічні особливості акне у жінок • Відмінності перебігу акне у підлітків і дорослих жінок • Класифікація та форми акне • Типові локалізації та морфологічні особливості • Роль гормональних факторів • Диференційна діагностика • Відмінності акне від інших дерматозів • Коли потрібна консультація гінеколога чи ендокринолога • Сучасні підходи до лікування • Топічна терапія • Системна терапія • Косметологічні й апаратні методики • Відповіді на запитання

Потреба у висококваліфікованих медичних сестрах, які опанували всі аспекти проведення вакцинації, є значною. Адже саме вони відповідають за дотримання стандартів зберігання і транспортування вакцин, що є важливим для збереження їхніх властивостей. Порушення таких умов можуть призвести до зниження ефективності препаратів, що відповідно може спричинити необхідність повторної вакцинації та втрату довіри пацієнтів до медичної системи. Належна підготовка медсестер також охоплює вміння розпізнавати і реагувати на поствакцинальні реакції, як-от анафілактичний шок або місцеві запальні процеси. Фахівці мають бути добре обізнані з протоколами надання невідкладної допомоги й мати навички ефективної комунікації з пацієнтами щодо можливих побічних ефектів вакцинації. Навчальний захід «Поводження з вакцинами у практиці медичної сестри» буде присвячений вивченню основних принципів транспортування, зберігання й підготування вакцин відповідно до чинних нормативів. Учасники ознайомляться з вимогами до облаштування кабінету щеплень і дотриманням норм асептики під час ін’єкцій. Буде докладно розглянуто ведення медичної документації, зокрема правильне внесення даних до ЕСОЗ. Окрема увага буде приділена протипоказанням до вакцинації та роботі з пацієнтами з хронічними захворюваннями, імунодефіцитами, алергіями. Навчання також охоплює дії медсестри у разі виникнення поствакцинальних реакцій, зокрема надання невідкладної допомоги. • Нормативно-правова база • Законодавче регулювання імунопрофілактики в Україні. • Положення про організацію та проведення профілактичних щеплень. • Відповідальність медичної сестри в роботі з вакцинами. • Практичні аспекти роботи з вакцинами • Підготування до вакцинації: огляд пацієнта, інформування про щеплення. • Техніка проведення щеплень. • Холодовий ланцюг: зберігання, транспортування та нові вимоги до обладнання. • Організація робочого місця й матеріальне забезпечення кабінету щеплень. • Безпека та інфекційний контроль • Інфекційний контроль під час проведення щеплень. • Вимоги до дезінфекції, утилізації відходів. • Протипоказання та побічні реакції • Протипоказання до вакцинації. • Реакції на щеплення: легкі, середні, тяжкі. • Рекомендований підхід до вакцинації осіб з можливою алергією. • Невідкладна допомога у разі алергічних та анафілактичних реакцій. • Документація та комунікація • Оформлення документації до та після проведення щеплень. • Комунікація з пацієнтами та їхніми родичами: як інформувати про важливість вакцинації. • Відповіді на запитання учасників

Синдром надмірного бактеріального росту (СНБР) – недооцінена причина широкого спектра гастроінтестинальних симптомів. Пацієнти можуть тривало лікуватись від синдрому подразненого кишківника, лактазної недостатності чи функціональної диспепсії, тоді як справжньою основою скарг є саме СНБР. Здуття, метеоризм, біль у животі, діарея – усе це неспецифічні прояви, які без належного діагностичного алгоритму можна легко сплутати з іншою нозологією. Нелікований СНБР може призводити до хронічного дефіциту вітамінів та мікроелементів, втрати ваги, мальабсорбції, що особливо небезпечно для літніх та коморбідних пацієнтів. У людей з цукровим діабетом, гіпотиреозом, СПК чи імунними порушеннями СНБР виникає частіше – і про це варто пам’ятати. Знання клінічного перебігу, сучасних діагностичних критеріїв і методів терапії допомагає лікарю не лише поставити правильний діагноз, а й покращити якість життя пацієнта. Навчальний майстер-клас «Синдром надмірного бактеріального росту: шлях від діагнозу до одужання» буде присвячений вивченню патофізіології, клінічних проявів і діагностики СНБР. Буде розглянутий зв’язок СНБР з коморбідними станами, а також механізми, за якими медикаменти (антибіотики, ІПП тощо) можуть провокувати розвиток цього синдрому. Учасники дізнаються, коли варто підозрювати СНБР, як відрізнити його від целіакії, СПК чи непереносимості лактози, та які методи діагностики є клінічно доцільними в амбулаторній практиці. У програмі також – принципи сучасного лікування СНБР та ведення пацієнтів після завершення терапії. Завдяки цьому майстер-класу спеціаліст зможе швидше орієнтуватись у разі неспецифічних скарг і уникати хибних діагностичних рішень. • Надмірне розмноження бактерій у тонкому кишківнику: механізми розвитку, поширеність та значення проблеми. Роль мікробіому в розвитку СНБР • Оцінювання ризику для пацієнтів, якщо діагноз не виявлено вчасно або лікування не розпочато • Захворювання, що супроводжують СНБР, та вплив лікарських засобів на розвиток СНБР • Сучасні підходи до діагностики СНБР • Диференціальна діагностика (целіакія, СПК, лактозна непереносимість) • Етапи проведення сучасного лікування СНБР • Відповіді на запитання учасників