Заходи БПР — Анестезіологія 2026

Визначення групи крові за системами ABO та резус-належності є відповідальною складовою лабораторної діагностики, від якої безпосередньо залежать безпека трансфузій та клінічні рішення. Навіть попри наявність стандартизованих методик, можуть трапитися помилки через неправильний спосіб дослідження, хибну інтерпретацію результатів та вплив «людського фактора». Особливу складність становлять ситуації зі слабоаглютинабельними формами антигену D, наявністю холодових аглютинінів, варіантами антигену A, а також розбіжності результатів між лабораторіями. На цьому заході ви дізнаєтеся більше про еритроцитарні системи ABO та резус, їхнє клінічне значення й варіанти антигенів. Ви розглянете методи визначення групи крові та резус-належності, їхні діагностичні можливості, переваги й обмеження. Також ви досконало засвоїте правила виконання досліджень, контролю якості реакцій та особливості обстеження різних категорій пацієнтів: від донорів до новонароджених і вагітних. Після навчання ви зможете впевнено інтерпретувати сумнівні результати, ефективно діяти у складних випадках і вибудовувати якісну взаємодію між лабораторними та клінічними підрозділами. • Сучасні уявлення про еритроцитарні системи АВО та резус, клінічне значення основних антигенів та їхніх варіантів. • Методи визначення: можливості, переваги, недоліки. • Правила виконання, облік та контроль реакцій. • Особливості проведення для різних категорій обстежуваних: пацієнти, вагітні, новонароджені, донори. • Можливості «маневру» для лабораторій різного рівня у складних випадках. • Тісна комунікація лабораторій та клінічних підрозділів: чому це критично важливо. • Відповіді на запитання.

​Десмургія — одна з базових, але часто недооцінених навичок середнього медичного персоналу, від якої залежить безпека та комфорт пацієнта. Неправильно накладена пов’язка може стати причиною ішемії тканин, вторинного інфікування або затримки загоєння, особливо у пацієнтів із діабетом чи судинною патологією. Водночас дослідження показують, що правильно обрана техніка пов’язки може скоротити час загоєння ран на 25–50%. Медичні сестри та брати є першими на черзі, хто застосовує ці навички в умовах невідкладної допомоги, хірургічного стаціонару або паліативної практики. Тому системне оновлення знань у сфері сучасної десмургії є необхідним для зниження частоти ускладнень і підвищення ефективності догляду. Навчальний захід «Десмургія. Види та техніка накладання пов'язок» буде присвячений вивченню класифікації та властивостей сучасних перев’язувальних матеріалів, а також критеріям їх вибору залежно від клінічної ситуації. Учасники розглянуть техніку накладання м’яких, жорстких і вистигаючих пов’язок, правила іммобілізації при травмах та особливості догляду за пацієнтом після фіксації. Також у фокусі – ефективність накладеної пов’язки, профілактика ускладнень, контроль за станом кінцівки та правильне переміщення постраждалого. Закріпити отриманні знання можна буде під час розгляду реальних клінічних випадків. • 1. Класифікація пов’язок і перев’язувальних матеріалів. • Основні типи пов’язок: м’які, жорсткі, комбіновані. Властивості сучасних перев’язувальних матеріалів та критерії їх вибору залежно від клінічної ситуації. • 2. М’які пов’язки: техніки накладання та показання до застосування. • Бинтові, косинкові, трубчасті пов’язки. Алгоритм накладання пов’язки залежно від зони ураження та цілі (фіксація, компресія, захист). • 3. Жорсткі пов’язки та іммобілізаційні засоби: шини, лонгети, ортези. • Показання до іммобілізації, види шин (стандартні та імпровізовані), техніка накладання та правила контролю за станом кінцівки. • 4. Вистигаючі пов’язки: гіпсові, полімерні, комбіновані матеріали. • Переваги сучасних вистигаючих матеріалів, техніка їх використання, показання та протипоказання. • 5. Принципи іммобілізації при травмах та гострих станах. • Основні правила надання першої допомоги при підозрі на перелом, вивих, розрив зв’язок. Алгоритм дій медичної сестри до та після іммобілізації. • 6. Оцінка ефективності накладеної пов’язки та профілактика ускладнень. Ознаки правильної пов’язки, контроль за кровообігом, шкірними покривами, запобігання тисковим ураженням і набрякам. • 7. Переміщення та транспортування постраждалого з фіксацією ушкоджених ділянок. Техніки безпечного переміщення, використання допоміжних засобів, командна взаємодія в надзвичайних ситуаціях. • 8. Розгляд складних клінічних кейсів. • Відповіді на запитання

1. Відеолекція Пенсійне забезпечення медиків загальні положення та проблемні питання 2. Відеолекція Пільгова пенсія для медичних працівників: умови призначення, розрахунок та перерахунок 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Колоноскопія – це мистецтво бачити те, що інші можуть не помітити. Від якості огляду залежить точність діагностики і своєчасність виявлення передракових змін. Помилки у підготовці до процедури, технічні неточності чи поспіх можуть обернутися пропущеними поліпами та виразковими змінами, що у подальшому спричинить тяжкі запальні або злоякісні процеси. На цьому заході ви зʼясуєте, як ретельно зібраний анамнез і підготовка впливають на візуалізацію слизової, як візуалізувати «сліпі зони» та оцінити підозрілі ділянки. Дізнаєтесь, коли достатньо лише побачити й описати, а коли потрібно діяти – брати біопсію чи видаляти утворення. Після зустрічі ви зможете системно підходити до кожного дослідження, підвищити власні показники якості (ADR, повнота огляду, адекватність документування) та впевнено ухвалювати клінічні рішення. • Як впливає анамнез на результат колоноскопії. • Скарги та їхній вплив на обсяг маніпуляцій при колоноскопії. • Підготовка до колоноскопії. • Введення колоноскопа: з оглядом чи без? • Критерії якості огляду. • Способи покращення візуалізації та ефективності пошуку патології. • Тактика у разі виявлення патології: опис, біопсія, видалення – що обрати? • Самоаналіз і робота над помилками. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

:null Програма заходу • Початок: 15.09.2026 11:00:00 Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Ультразвукове дослідження передміхурової залози є одним із базових інструментів у щоденній практиці лікаря-уролога та спеціалістів суміжних напрямів. Захворювання простати становлять до 30-40% усіх урологічних звернень, а якість ультразвукової діагностики безпосередньо впливає на подальшу тактику ведення пацієнта, вибір лікування та прогноз. Правильна інтерпретація УЗ-картини дає змогу виявляти патологічні зміни на ранніх етапах, диференціювати вікові варіанти норми від клінічно значущих станів, а також уникати гіпердіагностики. Цей захід допоможе вам сформувати чіткий, структурований підхід до ультразвукового оцінювання передміхурової залози. Ви навчитесь орієнтуватися в УЗ-анатомії простати, правильно інтерпретувати типові й атипові знахідки, уникати поширених помилок і приймати обґрунтовані клінічні рішення у складних діагностичних ситуаціях. Після навчання ви зможете впевнено застосовувати УЗД як інструмент описової діагностики та клінічного мислення, що дасть вам змогу швидко обирати правильну тактику подальшого ведення пацієнта. • Анатомічні та функціональні особливості передміхурової залози • Зональна будова простати (перехідна, центральна, периферична зони) • Вікові зміни та їхній вплив на УЗ-картину • Кровопостачання як основа для доплерографії • Методи ультразвукового дослідження простати • Трансабдомінальне УЗД: можливості та обмеження • Трансректальне УЗД (ТРУЗД): золотий стандарт візуалізації • Роль еластографії та доплерографії в оцінюванні патологій • Основні показання до УЗД простати • Підозра на гіперплазію, простатит, кісти, камені • Оцінювання пацієнтів із симптомами нижніх сечових шляхів • Контроль після лікування та перед біопсією • Ультразвукові критерії доброякісної гіперплазії простати (ДГПЗ) • Збільшення об’єму та зміна структури • Оцінювання залишкової сечі • Визначення інфравезикальної обструкції • УЗ-ознаки простатиту • Гострий та хронічний простатит: відмінності • Ознаки набряку, фіброзу, мікрокальцинатів • Доплерографічні маркери запалення • Ультразвукова діагностика раку простати • Підозрілі гіпоехогенні зони в периферичній зоні • Роль еластографії та доплера у виявленні пухлин • Обмеження УЗД • Сучасні технології та тренди • Контрастне УЗД (CEUS) • Перспективи штучного інтелекту в аналізі зображень • Типові помилки • Неправильне оцінювання об’єму • Хибнопозитивні та хибнонегативні знахідки • Алгоритм дій у разі сумнівних результатів • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Масивна кровотеча – це момент істини для будь-якої команди невідкладної допомоги. Коли хірургічне втручання неможливе, методика REBOA (Resuscitative Endovascular Balloon Occlusion of the Aorta) стає тим самим інструментом, який дає змогу виграти час, стабілізувати гемодинаміку й доставити пацієнта до операційної. На цьому заході ви розглянете фізіологічні принципи методу, навчитеся безпечних алгоритмів виконання REBOA, дізнаєтеся про сучасні системи ER-REBOA® і pREBOA-PRO®, а також побачите реальні приклади з військової та цивільної практики. Окремо розглянете часткову оклюзію аорти – сучасний підхід, який подовжує безпечний час маніпуляції та зменшує ризики ішемії. Після навчання ви будете впевнено орієнтуватися в показаннях, техніці та ускладненнях REBOA, розуміти, коли і як методику інтегрувати у протоколи Damage Control Resuscitation, TCCC чи ATLS. • Роль REBOA у невідкладній та військовій медицині • Концепція «виграти час, коли хірург недоступний» • Визначення та призначення REBOA • Суть методики та фізіологічні принципи • Зони оклюзії та показання до застосування • Значення в екстремальних умовах • Використання на полі бою, догоспітальному етапі та в цивільних сценаріях • Організаційні та логістичні переваги • Історія та еволюція методу • Витоки у військовій медицині 1950-х • Перехід до сучасних протоколів з частковою оклюзією • Комплектація та адаптація обладнання • Основні компоненти набору REBOA • Особливості систем ER-REBOA® і pREBOA-PRO® • Модифікації для екстремальних умов (портативність, простота, швидкість доступу) • Техніка постановки та інтеграція в протоколи • Алгоритм виконання й контрольна точка безпеки • Рекомендації ACS Committee on Trauma • Застосування нехірургічними командами • Роль анестезіолога, лікаря невідкладної допомоги, військового медика • Освітня й тренінгова підготовка • Безпечне використання на догоспітальному етапі • Мінімізація ризиків і моніторинг • Типові ускладнення, профілактика, критерії припинення оклюзії • Переваги й обмеження методу • Протоколи застосування та клінічні приклади • Розгляд клінічних кейсів • Q&A

Раннє виявлення розладів аутистичного спектра є одним із головних завдань під час первинного контакту, адже своєчасне розпізнавання перших симптомів визначає швидкість встановлення діагнозу й початку раннього втручання. Знання вікових норм розвитку, ранніх клінічних проявів і тривожних симптомів дає змогу своєчасно виявляти дітей групи ризику та формувати оптимальний діагностичний маршрут. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до ранньої діагностики РАС, особливості соціальної комунікації, поведінкові та сенсорні прояви розладу, принципи диференційної діагностики із затримкою мовленнєвого розвитку, РДУГ, інтелектуальними порушеннями й іншими нейророзвитковими станами. Також ви навчитеся користуватися скринінговими інструментами, планувати маршрутизацію пацієнтів та визначати показання до консультації дитячого психіатра. Окрім цього, ви матимете змогу проаналізувати типові діагностичні помилки на основі клінічних кейсів. Після навчання ви зможете розпізнавати ранні ознаки РАС, оцінювати клінічну значущість порушень розвитку та своєчасно скеровувати дітей на спеціалізоване обстеження. • Сучасний погляд на розлади аутистичного спектра: поширеність, клінічні форми та значення раннього виявлення. • Вікові норми розвитку дитини: соціальні, комунікативні та поведінкові навички, які мають формуватися на різних етапах розвитку. • Червоні прапорці РАС у дітей раннього віку: на які симптоми лікарю слід звернути увагу під час прийому. • Порушення соціальної комунікації та взаємодії: ранні клінічні прояви, яких найчастіше не помічають. • Стереотипна поведінка, обмежені інтереси та сенсорні особливості: як розпізнати клінічно значущі ознаки. • Диференційна діагностика: РАС, затримка мовленнєвого розвитку, РДУГ, інтелектуальні порушення, тривожні розлади й порушення слуху. • Скринінг та маршрутизація пацієнта: сучасні інструменти оцінювання ризику та алгоритм дій лікаря. • Коли необхідно скеровувати дитину до дитячого психіатра: абсолютні та відносні показання, типові помилки направлення. • Клінічні кейси з практики: розбір реальних випадків раннього виявлення та діагностичних помилок при РАС.

Даний Курс БПР присвячений темі ведення пацієнтів з безпліддям. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобувають навички диференційної діагностики різних форм чоловічого та жіночого безпліддя, вибору оптимальної тактики лікування — від консервативної терапії до ДРТ, а також персоналізації протоколів контрольованої оваріальної стимуляції (КОС). Розглядаються клінічні протоколи ведення пацієнток з ендометріозом, СПКЯ та зниженим оваріальним резервом, сучасні підходи до діагностики та корекції чоловічого фактора безпліддя. Окрему увагу приділено показанням та інтерпретації результатів преімплантаційного генетичного тестування (ПГТ), оцінці та підготовці ендометрію до імплантації ембріона, веденню пацієнтів з повторними невдачами імплантації та звичним невиношуванням. Також вивчаються аспекти психологічного супроводу та консультування пар на етапах лікування безпліддя. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники здобудуть навички проведення покрокового неврологічного огляду дитини з урахуванням вікових особливостей — від новонародженого до підлітка. Передбачено оцінювання рівня свідомості, когнітивних функцій і поведінкових реакцій, дослідження функції 12 пар черепно-мозкових нервів, клінічну оцінку м’язового тонусу та сили, перевірку й інтерпретацію фізіологічних і патологічних рефлексів. Учасники опанують виявлення та аналіз менінгеальних симптомів, застосування координаторних проб для оцінки функції мозочка, ідентифікацію та клінічну інтерпретацію «червоних прапорців», а також формулювання топічного та нозологічного неврологічного діагнозу. Програма охоплює діагностику спадкових нервово-м’язових захворювань, диференційно-діагностичний план при синдромі “в’ялої дитини” та інших м’язових гіпотоніях, інтерпретацію лабораторних і інструментальних досліджень. Розглядаються показання до молекулярно-генетичної діагностики, біопсії м’язів та нервів, сучасні підходи до патогенетичного й симптоматичного лікування, моніторинг перебігу захворювання та медико-генетичне консультування родин. Програма заходу • Заняття 1 • 02:15:21 • Клінічні задачі до заняття • Заняття 2: Сучасний погляд на діагностику та терапію спадкових хвороб з переважним ураженням нервово-мʼязової системи в дитячому віці • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які специфічні особливості неврологічного огляду у новонароджених та немовлят? • Як диференціювати фізіологічну м’язову гіпотонію від патологічної? • Клінічна інтерпретація основних безумовних рефлексів та терміни їх згасання. • Які «червоні прапорці» вказують на підвищення внутрішньочерепного тиску у дитини раннього віку? • Як провести диференційну діагностику між фебрильними судомами та дебютом епілепсії? • Який алгоритм дій при виявленні асиметрії неврологічного статусу? • Ознаки ураження центрального та периферичного мотонейронів у дітей. • Неврологічні симптоми, що є абсолютним показанням для нейровізуалізації (МРТ, КТ). • Як оцінити неврологічний статус у неконтактної або негативістично налаштованої дитини? • Критерії затримки психомоторного та мовленнєвого розвитку на різних вікових етапах. • Які клінічні фенотипи та “червоні прапорці” вказують на високу ймовірність спадкової нервово-м’язової патології у дитини? • Який оптимальний діагностичний алгоритм при підозрі на спінальну м’язову атрофію (СМА) та м’язову дистрофію Дюшенна/Беккера? • Коли доцільно призначати електронейроміографію (ЕНМГ), а в яких випадках можна переходити одразу до генетичного тестування? • Диференційна діагностика прогресуючої м’язової слабкості: спадкові міопатії, мітохондріальні хвороби, хвороби накопичення. • Сучасні можливості молекулярно-генетичної діагностики: показання до таргетних панелей, екзомного та геномного секвенування. • Патогенетична терапія СМА та міодистрофії Дюшенна: критерії відбору пацієнтів, ефективність та безпека препаратів. • Принципи мультидисциплінарного супроводу пацієнтів з НМЗ: респіраторна підтримка, нутритивний менеджмент, ортопедична корекція. • Медико-генетичне консультування та пренатальна діагностика в родинах з обтяженим анамнезом щодо НМЗ. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Хронічний закреп – це не просто функціональне порушення, а складний синдром із багатофакторним етіопатогенезом, який часто поєднує гастроентерологічні, ендокринологічні, неврологічні та психосоматичні механізми. Ігнорування цих причин може призводити до того, що не будуть помічені небезпечні симптоми – так звані червоні прапорці. Діагностика не буде своєчасною, як і початок терапії, а за таких умов можуть виникнути тяжкі ускладнення. Згідно з даними епідеміологічного аналізу, до 20% дорослого населення періодично страждає від хронічного закрепу, а серед людей похилого віку цей показник сягає 30–40%, що суттєво впливає на якість життя й потребує комплексного підходу до оцінювання стану пацієнта. Знання про механізми розвитку закрепу дають лікарю змогу не лише своєчасно виявити серйозні порушення, а й обґрунтовано обирати ефективні діагностичні та лікувальні стратегії. Уміння інтерпретувати результати лабораторних, функціональних і візуалізаційних досліджень є особливо важливим у разі закрепу, який є резистентним до лікування, або ж появи тривожних симптомів, які потребують точної та швидкої диференційної діагностики. Навчальний захід «Закреп у дорослих: діагностика, червоні прапорці та сучасний менеджмент» буде присвячений вивченню основних причин розвитку закрепу в дорослих та діагностичних критеріїв кожної з них. Особливу увагу буде приділено виявленню симптомів небезпечної патології, методам верифікації етіопатогенетичних факторів і сучасним підходам до ефективного менеджменту закрепу. Практична частина заходу містить розгляд реальних клінічних випадків для закріплення теоретичних знань. • · Критерії діагностики закрепу в дорослих. • · Основні причини (етіологія) закрепу в дорослих. • · Червоні прапорці при закрепах у дорослих. • · Методи верифікації етіопатогенетичних факторів закрепу. • · Сучасний менеджмент закрепу в дорослих • · Розгляд клінічних кейсів. • Відповіді на запитання

НСЗУ прибрала маркування ціни і тарифікацію з розшифрувань медичних записів, які заклади щомісяця отримують за результатами поданих ЕМЗ. Тепер фінансовим службам і статистикам доводиться самостійно визначати тарифи, застосовувати коефіцієнти й рахувати фактичні суми виплат – а отже зростає ризик помилок і втрат. Коли керівник орієнтується лише на опублікований тариф без розуміння механізму розрахувань, заклад фактично втрачає контроль над прогнозуванням доходів, маржинальністю послуг і наражає себе на ризик фінансових санкцій. На цьому заході ви отримаєте структурований алгоритм відтворення фактичної оплати за пакетами «Програми медичних гарантій», навчитеся зіставляти очікувану та реальну оплати, аналізувати вплив клінічного кодування на фінансування і впроваджувати щомісячний контроль виплат як управлінський інструмент. Також ви дізнаєтеся, як використовувати ці розрахунки для внутрішнього фінансового аналізу і стратегічного планування послуг. Після навчання ви зможете прогнозувати надходження, виявляти ризики касових розривів і приймати управлінські рішення на основі реальних цифр, а не припущень. • Нормативна та фінансова логіка Програми медичних гарантій. • Фактична оплата за надання медичних послуг. Дані, необхідні для відтворення фактичної оплати. • Алгоритм відтворення тарифікації за пакетами. • Коефіцієнти й обмеження: як їх правильно врахувати. • Практична перевірка: як зіставити очікувану й фактичну оплати. • Щомісячний контроль виплат: впровадження алгоритму в роботу закладу. • Використання розрахунків для внутрішнього фінансового аналізу. • Відповіді на запитання.

Випадки насильства – складна медико-соціальна проблема, з якою медичні працівники стикаються на практиці незалежно від спеціальності. Заклади охорони здоров’я можуть виявитися першою точкою контакту для постраждалих осіб, тому від своєчасності й правильності дій медичного працівника залежить не лише якість наданої допомоги, а й подальша безпека пацієнта. Саме тому необхідно чітко орієнтуватися в чинній нормативно-правовій базі, алгоритмах реагування та принципах міжсекторальної взаємодії у разі виявлення насильства. На цьому заході ви розглянете законодавчі та нормативні аспекти запобігання й протидії насильству, а також алгоритми дій медичних працівників у разі виявлення ознак фізичного, психологічного, сексуального чи домашнього насильства. Окрім цього, ви засвоїте особливості ведення обов’язкової медичної документації у таких випадках, навчитеся взаємодіяти з правоохоронними органами та соціальними службами, а також правильно інформувати постраждалих осіб про їхні права й доступні сервіси допомоги. Після навчання ви зможете організовувати процес реагування на випадки насильства відповідно до чинного законодавства та професійних стандартів, мінімізувати юридичні ризики й забезпечити подальший захист постраждалої особи. • 1. Нормативно-правова база та основні поняття • Огляд ключових нормативно-правових актів, що регулюють запобігання та протидію насильству. Визначення базових термінів і понять. Форми домашнього насильства. Роль законодавства у захисті прав постраждалих осіб та забезпеченні доступу до допомоги. • 2. Роль та відповідальність закладів охорони здоров’я • Повноваження закладів охорони здоров’я у разі виявлення насильства. Обов’язки щодо реагування та взаємодії з іншими суб’єктами системи протидії насильству. • 3. Обов’язкові дії медичних працівників у перші 24 години • Інформування уповноважених органів (зокрема поліції). Ведення «Журналу реєстрації фактів виявлення» (відповідно до Постанови №658). Надання медичної допомоги постраждалій особі. • 4. Документування випадку та юридично значима фіксація інформації • Оформлення медичної документації: фіксація тілесних ушкоджень, збір анамнезу (Наказ № 278). Вимоги до якості й повноти документування. • 5. Права постраждалої особи й етичні аспекти взаємодії • Інформування постраждалої особи про її права та доступні сервіси допомоги. Забезпечення конфіденційності. Отримання інформованої згоди. Дотримання етичних принципів у роботі. • 6. Алгоритм правових дій медичного працівника • Покроковий алгоритм дій: первинне оцінювання ситуації, отримання згоди, документування, повідомлення відповідних органів, координація з іншими фахівцями. • 7. Практична частина: розбір правового кейсу • Аналіз реалістичної клінічної ситуації гендерно зумовленого насильства з відпрацюванням алгоритму дій медичного працівника відповідно до правових вимог. • 8. Відповіді на запитання учасників

Гострі урологічні стани у дітей – це завжди виклик, навіть для досвідченого лікаря. Дитина не завжди може точно описати свої симптоми, а зволікання з діагностикою чи лікуванням може коштувати функції нирок та репродуктивної системи. Лікарям первинної ланки, хірургам і педіатрам важливо чітко розуміти, що робити в таких ситуаціях, адже будь-які зволікання можуть створити додаткові ризики. На цьому майстер-класі ви відпрацюєте алгоритми огляду та невідкладної допомоги дітям із гострими патологіями нирок, сечового міхура, яєчок і статевого члена. Ви розглянете реальні клінічні випадки, типові помилки й пастки і навчитеся швидко визначати, коли потрібне термінове втручання, а коли достатньо стабілізації та спостереження. Після навчання ви зможете швидко оцінювати стан пацієнта, обирати ефективну тактику допомоги й мінімізувати ризики ускладнень. • Вступ. Концепція ургентних станів в урології • Основні принципи надання невідкладної допомоги в урології • Організація ургентної допомоги та взаємодія з суміжними спеціалістами • Алгоритм первинного оцінювання урологічного пацієнта • Первинний огляд, основні клінічні симптоми та об’єктивні ознаки урологічних станів • Лабораторна та інструментальна діагностика у невідкладних станах • Ургентні стани нирок: діагностичний алгоритм і невідкладні втручання • Гостра обструкція верхніх сечових шляхів (ниркова коліка, обструктивна уропатія) • Гострий пієлонефрит, емпієма нирки, абсцес • Ургентні стани сечоводів і сечового міхура: критерії госпіталізації • Гостра затримка сечі, забій або розрив сечового міхура • Пошкодження сечоводів (ятрогенні, травматичні) • Ургентні стани яєчок і калитки: диференційна діагностика • Синдром гострої калитки: діагностика, часові межі реперфузії, хірургічна тактика • ГЗЯ і травматичні пошкодження калитки: класифікація, ургентна допомога • Ургентні стани статевого члена • Пріапізм: патофізіологія, діагностика, протокол ургентної терапії • Травматичні пошкодження статевого члена, сторонні тіла, розриви • Диференційна діагностика ургентних урологічних синдромів • Відмежування урологічних ургенцій від патології інших органів (апендицит, грижа, гінекологічна патологія) • Клінічні «пастки» і типові діагностичні помилки • Протокол надання ургентної урологічної допомоги • Вибір тактики: стабілізація, катетеризація, дренування, хірургічне втручання • Доказові клінічні рекомендації (EAU, AUA) та адаптація до українських стандартів • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

ЕНК|10 балів БПР|Номер заходу № 1024811 Тестування ЕНК необхідно пройти з 19.03.2026-19.03.2028 Чому це важливо знати: Термінологія змінилася — і ваш діагноз тепер повинен бути точнішим. Термін «цироз» більше не є тільки морфологічною категорією — це операційна концепція ризику. Методи сучасної ультразвукової діагностики дозволяють експертам переходити від пасивного описання патологічних змін до активного управління ризиком декомпенсації. Ви дізнаєтесь, як термін cACLD (хроніч­не розширене захворювання печінки) змінює клінічне мислення та як це впливає на вибір стратегій профілактики. Неінвазивна доказова база трьох методів — це ваша нова “суперсила”. Біопсія печінки перестала бути рутинним методом верифікації цирозу. Замість цього існує послідовна логіка комбінування УЗ-ознак, еластографії, лабораторних маркерів та доплер-гемодинаміки. Цей комплексний підхід надає експертам впевненість у діагнозі без інвазивних процедур і дозволяє планувати спостереження та лікування на основі даних. Реконцептуалізація «ремоделювання» — шлях від цирозу до надії. Портальна гіпертензія визначає майже все у долі пацієнта з циротичною печінкою — від ризику кровотечі до потреби в ендоскопічному скринінгу та профілактичному лікуванні. Критерії Baveno VII дають вам чіткі орієнтири для класифікації пацієнтів без дорогих і небезпечних процедур типу HVPG-вимірювання. Клінічні “пастки”: УЗД чітко показує цироз — значить можу встановити діагноз без лаб і доплера. CSPH вже є — значить потрібна ургентна ендоскопія всім. Еластографія дала 16 kPa — це цироз, лікувати безплідно. Практичні навички після майстер класу: побудова “доказового ланцюга” від морфології до клінічного ризику; розпізнавання етіологій на УЗД — відмежування сценаріїв; інтегрована оцінка еластографії + доплера + морфології = ризик-стратифікація в одному висновку. Мова: українська. Доступ без обмежень. Програма заходу • Організація обстеження та протокол сканування печінки • Базові та розширені режими УЗД • сірошкальне зображення • доплерографія • мікросудинна візуалізація (низькошвидкісний кровоплин) • тривимірне УЗД (за можливості) • еластографія (для фону та обмежено для вогнищ) • Контрастно-підсилене ультразвукове дослідження печінки • техніка введення контрасту, фази, типові патерни • стандартні протоколи та контроль якості • Сучасні позаультразвукові методи (коли і навіщо) • комп’ютерна томографія з контрастуванням (багатофазна) • магнітно-резонансна томографія з контрастуванням, включно з гепатобіліарними контрастними речовинами • позитронно-емісійна томографія/комп’ютерна томографія (за показами) • навігаційні технології: суміщення з КТ/МРТ, прицільна біопсія під контролем УЗД (за можливості) • Стандарти опису вогнищевого утворення печінки • локалізація за сегментами, кількість, розміри • контури, капсула/псевдокапсула, внутрішня структура • ехогенність, однорідність, «ореол», акустичні ефекти • судинні патерни, інвазія судин, тромбоз • супутні ознаки: жовчні протоки, лімфовузли, асцит • Доброякісні ураження • кісти (прості/ускладнені), паразитарні ураження • гемангіома • вузлова гіперплазія • аденома • Псевдовогнища та фонові зміни • стеатоз і ділянки збереженої паренхіми • цироз, регенераторні та диспластичні вузли • запальні та травматичні зміни, абсцеси • Первинні злоякісні пухлини печінки • гепатоцелюлярна карцинома • холангіокарцинома • ключові ознаки на УЗД/контрастному УЗД та покази до КТ/МРТ • Метастази печінки • типові морфологічні варіанти та атипові форми • дрібні метастази: зони ризику пропуску, стратегія пошуку • оцінка поширеності та супутніх ознак • Проблеми діагностики та обмеження методу • вплив фону (стеатоз/цироз) на видимість уражень • маскування та імітація вогнища (псевдовогнища, артефакти) • обмеження доплера та еластографії для характеристики пухлин • інтерпретація множинних дрібних вогнищ • Настанови та клінічні алгоритми • підхід до підозри на гепатоцелюлярну карциному (ризикові групи, маршрутизація) • застосування контрастного УЗД для диференціації вогнищ печінки • Типові помилки (і як їх уникнути) • неповний огляд сегментів, неправильні налаштування, хибні артефакти • неправильна оцінка судинності (PRF/фільтр/кут) • «ярлик» без стандартного опису та без тактики • недооцінка множинності/тромбозу/лімфаденопатії • помилки інтерпретації на фоні стеатозу та цирозу • Підсумок: структурований висновок і тактика після УЗД • контроль • направлення на контрастне УЗД / КТ / МРТ • покази до біопсії • шаблони формулювань висновку Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Після проходження курсанту буде видано сертифікат. Після проходження курсанту будуть нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 - "невідкладна (екстрена) медична допомога". Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Метою навчального курсу є ознайомлення медичного персоналу з уніфікованим клінічним протоколом первинної та спеціалізованої медичної допомоги (УКПМД) «Гіпертонічна хвороба (Артеріальна гіпертензія)», що затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України від 12 вересня 2024 р. №1581. Курс допоможе опанувати комплекс заходів для раннього та своєчасного виявлення, діагностики та лікування АГ у осіб віком від 18 років, а також сприяє визначенню шляхів попередження ускладнень захворювання та поліпшення якості життя пацієнтів. Для кого: лікарі всіх спеціальностей; професіонали та фахівці всіх спеціальностей у сфері охорони здоров’я. Програма заходу • Розділ 1. Актуальність. • Розділ 2. Діагностика артеріальної гіпертензії. • Розділ 3. Фактори ризику розвитку артеріальної гіпертензії. • Розділ 4. Лікування артеріальної гіпертензії. • Розділ 5. Гіпертензивні кризи. • Розділ 6. Подальше спостереження. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Реедукація у фізичній реабілітації на основі методу ПНФ (офлайн) 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Офлайн семінар від Школи «Реабілітолог» про відновлення здатності розслабленого м’яза виконувати статичне та динамічне навантаження. Напрям: неврологія та реабілітація. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

1. Відеолекція Групи крові та Rh-фактор: лабораторна діагностика, помилки та контроль якості Основи імуногематології (система ABO, Rh, Kell, Duffy, Kidd, MNS; генетичні і серологічні особливості, клінічне значення антигенів). Методи лабораторної діагностики груп крові та Rh-фактора: від класичних серологічних до сучасних автоматизованих та молекулярно-генетичних технологій. Типові помилки у визначенні груп крові на преаналітичному, аналітичному, постаналітичному етапах. Контроль якості та стандартизація (внутрішній контроль якості (IQC), зовнішній контроль якості (EQA / VEQ), вимоги стандарту ISO 15189 щодо управління якістю у серологічних лабораторіях). Клінічні аспекти та проблемні випадки (слабкий D-антиген, дискордантні результати, критичні ситуації при переливанні крові та в акушерстві). 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Це про вибори, які лікар робить щодня. Вміння поєднувати професійну майстерність із повагою до пацієнта визначає безпеку, довіру та якість медичної допомоги. Протягом навчання ви дізнаєтесь про: ✅ Основи біоетики та принципи, що керують прийняттям рішень; ✅ Виклики клінічної практики: дискримінація, емпатія та вразливість пацієнтів; ✅ Етичні питання досліджень: інформована згода, чесність та академічна доброчесність; ✅ Конфіденційність і приватність у роботі з пацієнтами. Даний курс допоможе забезпечити баланс між професійною майстерністю та етикою! Програма заходу • БЛОК 1. Основи біоетики • БЛОК 2. Виклики у клінічній етиці • БЛОК 3. Виклики в етиці досліджень • БЛОК 4. Конфіденційність і приватність в клінічній практиці Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Після проходження курсанту буде видано сертифікат. Після проходження курсанту будуть нараховані бали БПР. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера