Заходи БПР — Анестезіологія 2026

Ботулінотерапія є популярною естетичною процедурою, результат якої залежить від правильного вибору препарату, дозування, точок і техніки введення. Помилки можуть призвести до асиметрії, птозу та неприродної міміки. На цьому заході ви навчитеся обирати препарат, планувати on-label та off-label корекцію, працювати з мімічними зморшками та уникати ускладнень на реальних клінічних прикладах. Після навчання ви зможете впевнено планувати ботулінотерапію з урахуванням анатомії та м’язової активності пацієнта, а також визначати тактику при ускладненнях чи недостатньому ефекті. • 1. Будова молекули та механізм дії ботулотоксину. Порівняльні характеристики препаратів Abo-, Inco- та Onabotulinumtoxin A. • 2. On-label застосування: корекція глабелярних зморшок, горизонтальних зморшок лоба зі збереженням природної позиції брів та міміки, та периорбітальних зморшок • 3. Off-label застосування • 4. Ботулінотерапія в цифрову епоху: соціальні мережі, тренди та дезінформація • 5. Ускладнення ботулінотерапії та безпека виконання • 6. Розбір власних кейсів • 7. Розбір практичних питань за матеріалами заходу. Оцінювання набутих знань

Ожиріння серед хірургічних пацієнтів – вже не рідкість. Хворі з надлишковою масою тіла демонструють найвищий ризик ускладнень під час індукції, інтубації та екстубації. Ранні десатурації, складна анатомія та значний ризик обструкції вимагають від анестезіолога високого рівня майстерності, адже стандартні підходи тут можуть виявитись неефективними. На цьому заході ви отримаєте практичні інструменти для безпечної роботи з пацієнтами з ожирінням. Ви дізнаєтеся про правильне позиціонування й преоксигенацію, побачите техніку використання відеоларингоскопії та знатимете, як адаптувати алгоритми плану А–B–C–D. Ви навчитеся передбачати складні дихальні шляхи, оптимізувати вентиляцію та контролювати ризики навіть у ситуації «не можу інтубувати, не можу вентилювати». Після навчання індукція та інтубація у пацієнтів з ожирінням стануть передбачуваними й безпечними. • Вступ: чому пацієнти з ожирінням – група високого ризику • Поширеність ожиріння та його значення для анестезіології. • Чому саме дихальні шляхи є головною проблемою: дані міжнародних рекомендацій ASA, DAS, SAMBA. • Патофізіологічні механізми дихальних порушень при ожирінні • Зниження FRC, швидке виснаження кисневих резервів та рання десатурація при апное. • Рестриктивний тип вентиляційних порушень: роль маси грудної клітки й діафрагмальної компресії. • Підвищене робоче навантаження дихальних м’язів, збільшена потреба в O₂. • Ожиріння-асоційований гіповентиляційний синдром (OHS) та обструктивне апное сну (ОАС): ризики для індукції та відновлення. • Анатомічні зміни та сучасний підхід до прогнозування складних дихальних шляхів • Орофарингеальний простір: вплив жирової тканини на обструкцію та колапс. • Обмеження рухливості шиї та цервікоторакальних з’єднань. • STOP-BANG: клінічне оцінювання ОАС перед анестезією. • Чому Mallampati часто помиляється при ожирінні. • Формування індивідуального профілю ризику комплексно: анатомія + фізіологія + коморбідність. • Інструментальні методи оцінювання складних ДШ у пацієнтів з морбідним ожирінням • Роль ультразвуку для оцінювання верхніх дихальних шляхів: ширина м’яких тканин, предиктори важкої інтубації. • Сонографія для вибору місця крикотиреотомії при надлишкових м’яких тканинах. • Використання відеоларингоскопів як частина оцінювання та планування. • Позиціонування – фундамент успішної інтубації • Концепція оптимального вирівнювання осей дихальних шляхів. • Ramped position як стандарт при морбідному ожирінні. • Порівняння зі sniffing position. • Reverse Trendelenburg: вплив на FRC, сатурацію та гемодинаміку. • Практичні алгоритми позиціонування в операційній. • Оптимізація преоксигенації та максимальна оксигенація • Чому класична преоксигенація “3 хвилини” не працює при ожирінні. • Застосування CPAP/PEEP у преоксигенації. • High-Flow Nasal Oxygen (HFNO): подовження safe apnea time. • Апное-оксигенація під час індукції. • Тактики для пацієнтів з тяжким ОАС. • Алгоритми забезпечення прохідності дихальних шляхів: план А–B–C–D • Відеоларингоскопія як метод першої лінії: доказова база. • Коли обирати супраглоткові пристрої при ожирінні. • Awake fiberoptic: показання, підготовка, основні технічні моменти. • Командний підхід: інтеграція рекомендацій ASA, DAS, VORTEX. • Підготовка плану контролю ризиків перед індукцією. • Безпечна екстубація – найкритичніший етап • Критерії повного відновлення для пацієнтів з ожирінням. • Позиціонування під час екстубації: sitting, reverse Trendelenburg. • Post-extubation CPAP/NIV: профілактика обструкції та гіпоксії. • Специфіка у хворих з ОАС та OHS. • Постійний моніторинг та профілактика респіраторних ускладнень. • Клінічні кейси та розбір складних ситуацій • Прогнозовані важкі ДШ у пацієнтів з морбідним ожирінням. • Невдала відеоларингоскопія: алгоритм переходу на інші методи. • Сценарій «can’t intubate, can’t ventilate»: дії, вибір інструментів, роль ультразвуку. • Висновки та практичні рекомендації для щоденної роботи. • Q&A

Хронічний закреп – це не просто функціональне порушення, а складний синдром із багатофакторним етіопатогенезом, який часто поєднує гастроентерологічні, ендокринологічні, неврологічні та психосоматичні механізми. Ігнорування цих причин може призводити до того, що не будуть помічені небезпечні симптоми – так звані червоні прапорці. Діагностика не буде своєчасною, як і початок терапії, а за таких умов можуть виникнути тяжкі ускладнення. Згідно з даними епідеміологічного аналізу, до 20% дорослого населення періодично страждає від хронічного закрепу, а серед людей похилого віку цей показник сягає 30–40%, що суттєво впливає на якість життя й потребує комплексного підходу до оцінювання стану пацієнта. Знання про механізми розвитку закрепу дають лікарю змогу не лише своєчасно виявити серйозні порушення, а й обґрунтовано обирати ефективні діагностичні та лікувальні стратегії. Уміння інтерпретувати результати лабораторних, функціональних і візуалізаційних досліджень є особливо важливим у разі закрепу, який є резистентним до лікування, або ж появи тривожних симптомів, які потребують точної та швидкої диференційної діагностики. Навчальний захід «Закреп у дорослих: діагностика, червоні прапорці та сучасний менеджмент» буде присвячений вивченню основних причин розвитку закрепу в дорослих та діагностичних критеріїв кожної з них. Особливу увагу буде приділено виявленню симптомів небезпечної патології, методам верифікації етіопатогенетичних факторів і сучасним підходам до ефективного менеджменту закрепу. Практична частина заходу містить розгляд реальних клінічних випадків для закріплення теоретичних знань. • · Критерії діагностики закрепу в дорослих. • · Основні причини (етіологія) закрепу в дорослих. • · Червоні прапорці при закрепах у дорослих. • · Методи верифікації етіопатогенетичних факторів закрепу. • · Сучасний менеджмент закрепу в дорослих • · Розгляд клінічних кейсів. • Відповіді на запитання

Гострі урологічні стани у дітей – це завжди виклик, навіть для досвідченого лікаря. Дитина не завжди може точно описати свої симптоми, а зволікання з діагностикою чи лікуванням може коштувати функції нирок та репродуктивної системи. Лікарям первинної ланки, хірургам і педіатрам важливо чітко розуміти, що робити в таких ситуаціях, адже будь-які зволікання можуть створити додаткові ризики. На цьому майстер-класі ви відпрацюєте алгоритми огляду та невідкладної допомоги дітям із гострими патологіями нирок, сечового міхура, яєчок і статевого члена. Ви розглянете реальні клінічні випадки, типові помилки й пастки і навчитеся швидко визначати, коли потрібне термінове втручання, а коли достатньо стабілізації та спостереження. Після навчання ви зможете швидко оцінювати стан пацієнта, обирати ефективну тактику допомоги й мінімізувати ризики ускладнень. • Вступ. Концепція ургентних станів в урології • Основні принципи надання невідкладної допомоги в урології • Організація ургентної допомоги та взаємодія з суміжними спеціалістами • Алгоритм первинного оцінювання урологічного пацієнта • Первинний огляд, основні клінічні симптоми та об’єктивні ознаки урологічних станів • Лабораторна та інструментальна діагностика у невідкладних станах • Ургентні стани нирок: діагностичний алгоритм і невідкладні втручання • Гостра обструкція верхніх сечових шляхів (ниркова коліка, обструктивна уропатія) • Гострий пієлонефрит, емпієма нирки, абсцес • Ургентні стани сечоводів і сечового міхура: критерії госпіталізації • Гостра затримка сечі, забій або розрив сечового міхура • Пошкодження сечоводів (ятрогенні, травматичні) • Ургентні стани яєчок і калитки: диференційна діагностика • Синдром гострої калитки: діагностика, часові межі реперфузії, хірургічна тактика • ГЗЯ і травматичні пошкодження калитки: класифікація, ургентна допомога • Ургентні стани статевого члена • Пріапізм: патофізіологія, діагностика, протокол ургентної терапії • Травматичні пошкодження статевого члена, сторонні тіла, розриви • Диференційна діагностика ургентних урологічних синдромів • Відмежування урологічних ургенцій від патології інших органів (апендицит, грижа, гінекологічна патологія) • Клінічні «пастки» і типові діагностичні помилки • Протокол надання ургентної урологічної допомоги • Вибір тактики: стабілізація, катетеризація, дренування, хірургічне втручання • Доказові клінічні рекомендації (EAU, AUA) та адаптація до українських стандартів • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Цей комплексний практичний онлайн-курс із супроводом куратора присвячений респіраторній підтримці та механічній вентиляції. Він дає системне розуміння респіраторної фізіології та механічної вентиляції: чітку логіку прийняття рішень, алгоритми налаштування, типові помилки та клінічне мислення, необхідне для ведення пацієнтів із дихальною недостатністю. Учасники зрозуміють фізіологію дихання, навчаться розпізнавати типи дихальної недостатності, оцінювати дихання за клінічними даними, газами крові та капнографією, безпечно розпочинати механічну вентиляцію й обирати початкові параметри. Курс охоплює режими вентиляції, підбір PEEP, адаптацію вентиляції до обструктивних і рестриктивних уражень легень, відлучення від вентиляції, профілактику ускладнень, седацію, синхронізацію пацієнта з апаратом, а також технічні аспекти — зволоження, фільтри та контури. Навчання проходить поетапно: учасники переглядають матеріали, обговорюють кейси, виконують домашні завдання та закріплюють знання. Передбачені закритий чат, підтримка куратора, додаткові матеріали, онлайн Q&A-сесії з експертами та супровід менеджера. Учасники можуть отримати два сертифікати: 11 балів БПР за електронний курс після підсумкового тесту та окремо 10 балів БПР за майстер-класи (Q&A-сесії). Сертифікат видається за умови успішного проходження тестування — 70% правильних відповідей. Програма заходу • БЛОК 1. Дихання: фізіологія, порушення та клінічна оцінка • Лекція 1. Фізіологія дихання (газообмін, механіка дихання, робота дихальних м’язів, вентиляційно-перфузійні співвідношення) • Лекція 2. Патофізіологія дихання: типи дихальної недостатності (гіпоксична, гіперкапнічна, змішана, шунт, V/Q mismatch) • Лекція 3. Оцінка дихання: клініка + базові гази крові + капнографія • Q&A сесія з куратором на основі першого блоку • БЛОК 2. Механічна вентиляція: принципи, параметри налаштування та режими • Лекція 1. Механічна вентиляція: цілі, ризики, покази/протипокази • Лекція 2. Налаштування і стартові параметри • Лекція 3. Примусові режими вентиляції: по об’єму vs по тиску, гібридні режими • Лекція 4. Допоміжні режими вентиляції: PSV, CPAP - коли і як? • Q&A сесія з куратором на основі другого блоку • БЛОК 3. Стратегії ШВЛ: вентиляція по об’єму, по тиску та оптимізація PEEP • Лекція 1. Вентиляція по об’єму: покази, підводні камені, моніторинг • Лекція 2. Вентиляція по тиску: покази, підводні камені, моніторинг • Лекція 3. PEEP: користь і шкода, підбір оптимального рівня • Q&A сесія з куратором на основі третього блоку • БЛОК 4. ШВЛ при різних типах ураження легень та відлучення від вентиляції • Лекція 1. Обструкція (COPD, астма) - особливості налаштувань • Лекція 2. Рестрикція (ARDS, пневмонія, фіброз) - стратегії вентиляції • Лекція 3. Критерії готовності до відлучення • Лекція 4: Стратегії weaning та профілактика реінтубації • Q&A сесія з куратором на основі четвертого блоку • БЛОК 5. Безпека механічної вентиляції: ускладнення, седація та профілактика проблем • Лекція 1. Ускладнення ШВЛ: баротравма, волюмотравма, ателектаз, вентиляційна асоційована пневмонія • Лекція 2. Седація та синхронізація з апаратом • Лекція 3. Зволоження, фільтри, контури - профілактика проблем • Q&A сесія з куратором на основі пʼятого блоку • БОНУСНИЙ БЛОК. Розширені стратегії ШВЛ та особливості у дітей • Лекція 1. Рекруітмент-маневр та як його виконувати? • Лекція 2. Транспульмональний тиск: як і коли оцінювати • Лекція 3. Основні принципи ШВЛ у дітей • Q&A сесія з куратором на основі бонусного блоку Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Онлайн-навчання для психологів, HR-фахівців, коучів, бізнес-тренерів, управлінців та інших фахівців, які працюють з людьми, командами й організаціями. Програма охоплює базові поняття, діагностику та практичний розвиток м’яких навичок. Учасники навчаються працювати з комунікацією, емоційним інтелектом, лідерством, критичним мисленням і адаптивністю — індивідуально, у командах та організаціях. Навчання поєднує коучинг, основи психології, психоосвіту, супервізію, роботу в групах, доказові підходи, фреймворки, опитувальники й тести для діагностики та розвитку навичок. Після завершення учасники отримають сертифікат обсягом 500 академічних годин зі спеціалізацією Soft Skills Coach Practitioner. Програма акредитована в Україні ГО «Незалежна асоціація психології та коучингу»; також планується акредитація в The CPD Certification Service, International Association for Quality Assurance in Pre-tertiary and Higher Education та European Quality Assurance Service for Educational Providers. Передбачені особиста підтримка куратора, Interactive Learning Workbook, Welcome-box, доступ до матеріалів, перегляд лекцій і практичних занять у записі. За бажанням практику можна розпочати під час навчання. Отримані інструменти можна застосовувати в індивідуальному консультуванні, командній роботі, корпоративному навчанні, фасилітації, менторстві та супроводі змін. Програма заходу • Тривалість: 12 місяців • Онлайн-навчання з будь-якої точки світу • Старт навчання: 05 жовтня 2026 • Академічних годин: 500 • 60% практики • 68 лекцій і 65* практичних занять з можливістю перегляду в записі • 16 модулів, включно з практикою в Zoom, інструментами, фреймворками та супервізією • Блок 1. Основи Soft Skills — 4 лекції, 2 практики • Блок 2. Методологія роботи — 4 лекції, 2 практики • Блок 3. Інструментарій — 6 лекцій, 3 практики • Блок 4. Основні Soft Skills — 6 лекцій, 3 практики • Блок 5. Психологічні основи • Особиста ефективність і тайм-менеджмент • Креативність і вирішення проблем • Емоційний інтелект • Стресостійкість і керування емоціями • Ефективна комунікація й емпатія • Критичне мислення • Самопрезентація та публічні виступи • Переговори та навички впливу • Лідерство та соціальна інтеграція • Growth Mindset (мислення зростання) • Діагностика та виявлення запиту • Авторські моделі та фреймворки діагностики • Розвиток та впровадження навичок • Планування та супровід • Візуалізація в роботі — скетч-ноутінг, інтелект-карти та арт-скрайбінг • Оцінка ефективності та презентація результатів • Базова структура взаємодії з клієнтом • Робота із запитом і діагностикою потреб • Формування ефективної взаємодії • Цілепокладання та логіка розвитку • Інтеграція методології • Моделі GROW і SMART • Логічні рівні мислення Р. Ділтса • ISSDP (Individual Soft Skills Development Plan) • Модель LeSTARLA — система оцінки навичок • Фреймворк «Фабрика м’яких навичок» • Метод Wardfridge • Супервізія та практична робота в групах Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Організація діяльності лікаря-ФОП: інфекційний та фармконтроль, правові аспекти та нормативна база 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Захід зареєстровано в реєстрі заходів БПР 2026 року під № Зареєструватися та пройти курс можна: з 14 лютого 2026 по 31 грудня 2026 Тип заходу БПР: Електронно-навчальний курс Додаткова інформація: Після завершення курсу учасники отримають сертифікати з 16 балами БПР, які підтверджують їхні нові знання та компетентності. Фінальне тестування допоможе оцінити рівень засвоєння матеріалу. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Електронний навчальний курс БПР присвячений медикаментозним алергіям, їхньому вчасному розпізнаванню та нюансам невідкладної допомоги. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники набудуть навичок диференційної діагностики між IgE-опосередкованими, не-IgE-опосередкованими реакціями та псевдоалергічними станами. Курс охоплює алгоритми верифікації діагнозу з урахуванням клінічних проявів, даних анамнезу та специфічних тестів, а також протоколи надання невідкладної допомоги при анафілаксії, включаючи техніку введення та дозування адреналіну (епінефрину) в різних клінічних ситуаціях. Розглядаються тактика ведення пацієнтів із тяжкими шкірними побічними реакціями (SCARs), показання та протипоказання до застосування глюкокортикостероїдів і антигістамінних препаратів у гострій фазі реакції гіперчутливості. Окрема увага приділяється подальшому веденню пацієнта після перенесеної алергічної реакції, зокрема рекомендаціям щодо уникнення тригерних препаратів та перехресно-реактивних сполук. Програма заходу • Заняття 1 • Як клінічно диференціювати анафілактичну реакцію від вазовагального синкопе, панічної атаки чи кардіогенного шоку? • Які сучасні лабораторні та інструментальні методи (in vitro, in vivo) використовуються для верифікації діагнозу медикаментозної алергії? • Які особливості надання невідкладної допомоги при медикаментозній алергії у пацієнтів з коморбідною серцево-судинною патологією, що приймають бета-блокатори? • Який алгоритм дій при виникненні реакції гіперчутливості на введення рентгенконтрастних речовин або анестетиків? • У яких клінічних ситуаціях доцільне проведення провокаційних тестів з медикаментами та які протоколи їх безпечного виконання? • Які існують патерни перехресної реактивності між різними класами антибіотиків, НПЗП та іншими групами препаратів? • Яка тактика ведення пацієнтів з відтермінованими реакціями гіперчутливості, зокрема DRESS-синдромом та гострим генералізованим екзантематозним пустульозом (AGEP)? • Як запобігти алергічним реакціям під час проведення хіміотерапії або введення біологічних препаратів? • Заняття 2 • Які клінічні патерни дозволяють запідозрити IgE-опосередковану та T-клітинно-опосередковану медикаментозну алергію? • Як відрізнити анафілаксію від вазовагального епізоду або панічної атаки в клінічній практиці? • Яка діагностична цінність та обмеження шкірних тестів та in vitro діагностики при алергії на антибіотики та НПЗП? • Який алгоритм дій при підозрі на алергічну реакцію на місцеві анестетики чи рентгенконтрастні речовини? • Перехресна реактивність між бета-лактамними антибіотиками: сучасний погляд та клінічні рекомендації. • Коли і як безпечно проводити провокаційні медикаментозні тести? Протокол та умови проведення. • Тактика ведення пацієнта з полівалентною медикаментозною алергією: чи існує безпечний вибір? • Які особливості діагностики та лікування тяжких шкірних побічних реакцій (SCARs), таких як синдром Стівенса-Джонсона? • Відеозаняття — 01:57:35 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Конспект до заняття 2 • Клінічні задачі до заняття 2 • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: Застосування валідованих скринінгових шкал для виявлення тривожних розладів. Проведення диференційної діагностики між генералізованим тривожним розладом, панічними атаками та соматоформними розладами. Визначення показань для призначення анксіолітичної терапії та вибір препарату з урахуванням коморбідності. Ідентифікація “червоних прапорців” у пацієнтів з тривогою, що вимагають консультації психіатра. Розробка алгоритму ведення пацієнта з тривогою, коморбідною з кардіологічною чи гастроентерологічною патологією. Формування ефективного запиту на консультацію до психіатра. Навички психоедукації пацієнта щодо природи його стану та необхідності співпраці з психіатром. Інтерпретація висновків психіатра для інтеграції в план лікування соматичного захворювання. Питання, що розглядаються: Які діагностичні критерії дозволяють розмежувати соматичні прояви тривоги від органічної патології? Як обрати стартову терапію для пацієнта з уперше діагностованим тривожним розладом в умовах первинної ланки? У яких клінічних ситуаціях призначення бензодіазепінів є виправданим, а коли їх слід уникати? Які особливості ведення пацієнтів з тривогою на тлі хронічних захворювань (ІХС, ЦД, ХОЗЛ)? Коли лікар загальної практики повинен скерувати пацієнта до психіатра, а коли – до психотерапевта? Як побудувати комунікацію з пацієнтом, який заперечує психогенну природу своїх симптомів? Яка тактика ведення пацієнта у разі неефективності першої лінії терапії тривожного розладу? Як юридично та етично коректно організувати консультацію психіатра для пацієнта? Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Своєчасне розпізнавання ішемічних змін на ЕКГ є критично важливим для ранньої діагностики гострого коронарного синдрому та вибору правильної тактики ведення пацієнта. У щоденній клінічній практиці трапляються не лише класичні ЕКГ-прояви STEMI, а й мінімальні, атипові або неоднозначні зміни, які потребують глибокого розуміння патофізіології ішемії та чіткої інтерпретації електрокардіограми. Саме тому важливо вміти клінічно мислити в контексті ішемічних змін, оцінювати їхню значущість та швидко приймати рішення в умовах обмеженого часу. Особливу складність становлять випадки з БЛНПГ, синдромом Wellens, інфарктом правого шлуночка, псевдоішемічними змінами та non-STEMI. На цьому заході ви систематизуєте знання щодо патофізіології ішемії, ушкодження й некрозу міокарда, навчитесь аналізувати ЕКГ-ознаки та локалізувати інфаркт міокарда за відведеннями. Також ви дізнаєтеся, як диференціювати STEMI та non-STEMI, розпізнавати складні ішемічні патерни і засвоїте алгоритми дій у разі підозри на гострий коронарний синдром. Після навчання ви зможете оцінювати зміни на ЕКГ, уникати типових помилок інтерпретації та визначати подальшу тактику ведення пацієнта. • Анатомія коронарного кровопостачання та відповідність ЕКГ-відведень зонам міокарда • Патофізіологія ішемії, ушкодження та некрозу міокарда • ЕКГ-ознаки ішемії: інверсія зубця Т, депресія сегмента ST • ЕКГ-ознаки гострого ушкодження міокарда і STEMI • Патологічний зубець Q та ознаки некрозу • Локалізація інфаркту міокарда за ЕКГ • STEMI та non-STEMI: клінічні й електрокардіографічні відмінності • Особливі випадки: синдром Wellens, БЛНПГ, інфаркт правого шлуночка • Диференційна діагностика ішемічних змін та псевдоішемічних ЕКГ-патернів на прикладі клінічних кейсів • Алгоритм дій медичного працівника у разі підозри на гострий коронарний синдром • Відповіді на запитання учасників

Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники навчаться стратифікувати пацієнтів для первинної та вторинної профілактики атеротромботичних подій. Учасники зможуть здійснювати диференційований вибір інгібітора P2Y12 рецепторів залежно від клінічного сценарію, розраховувати навантажувальні та підтримувальні дози антиагрегантів і застосовувати шкали PRECISE-DAPT, DAPT score та ARC-HBR. Програма охоплює стратегії деескалації та скорочення тривалості подвійної антитромбоцитарної терапії для пацієнтів з високим геморагічним ризиком, менеджмент антитромботичної терапії у періопераційному періоді та тактику ведення пацієнтів з геморагічними ускладненнями. Також розглядається корекція терапії у пацієнтів із супутньою патологією, зокрема цукровим діабетом і хронічною хворобою нирок. Програма заходу • Заняття — 02:11:41 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які критерії для призначення аспірину в рамках первинної профілактики, зокрема у пацієнтів з цукровим діабетом? • Як обрати оптимальний інгібітор P2Y12 рецепторів (прасугрель, тикагрелор, клопідогрель) у пацієнта з гострим коронарним синдромом? • Яка стандартна та подовжена тривалість подвійної антитромбоцитарної терапії (ПАТТ) після інфаркту міокарда? • Як здійснити перехід між різними інгібіторами P2Y12 (стратегії деескалації) та в яких клінічних ситуаціях це доцільно? • Якою є тактика антитромбоцитарної терапії після аортокоронарного шунтування (АКШ)? • Яка оптимальна тривалість ПАТТ після планового стентування коронарних артерій при стабільній ІХС? • Як вести пацієнта з гострою шлунково-кишковою кровотечею на тлі ПАТТ? • Які абсолютні та відносні протипоказання до призначення прасугрелю? • У чому полягає клінічне значення генетичного поліморфізму, що впливає на метаболізм клопідогрелю? • Як керувати антитромбоцитарною терапією перед плановими хірургічними втручаннями? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Епілепсія та вагітність — це поєднання двох станів, які потребують особливо зваженого та індивідуалізованого підходу на кожному етапі: від планування вагітності до післяпологового періоду. Фізіологічні зміни вагітності, коливання гормонального фону та зміни фармакокінетики протиепілептичних препаратів можуть впливати як на контроль нападів, так і на безпеку матері та плода. При цьому ризики часто або перебільшуються, або, навпаки, недооцінюються, що призводить до необґрунтованих клінічних рішень. Саме мультидисциплінарний супровід є ключем до мінімізації ризиків для матері та плода. Раннє планування, регулярний моніторинг і готовність до дій під час пологів та в післяпологовому періоді — це практичні кроки, які реально знижують ризики та покращують перинатальні результати. Приєднуйтеся, щоб отримати не лише клінічні знання, а й практичні інструменти для ефективного ведення вагітних із епілепсією, які допоможуть діяти впевнено та злагоджено в будь-якій ситуації! Сучасно. Практично. Evidence-based. Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів Без води — тільки доказові знання, що мають значення До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця Програма заходу • Чи є епілепсія абсолютним протипоказом до вагітності? • Особливості контрацепції та планування вагітності у жінок з епілепсією • Як уникнути нападів та їх ускладнень під час вагітності • Моніторинг фармакокінетики АЕП як важливий елемент супроводу • Особливості пологів у жінок з епілепсією та аспекти, на які слід звернути увагу неонатологу після народження дитини • Післяпологовий період як час підвищеного ризику нападів • Грудне вигодовування у жінок з епілепсією: можливості та обмеження Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Відеолекція ШОЕ та С-реактивний білок: лабораторна оцінка запалення, інтерпретація та клінічні алгоритми Значення маркерів запалення у сучасній клінічній медицині. Фізіологічні механізми формування ШОЕ (фактори, що прискорюють та сповільнюють осідання). Методи визначення ШОЕ: від класичних (Панченкова, Вестергрена) до сучасних автоматизованих та швидких технологій оцінки осідання еритроцитів. С-реактивний білок: фізіологія та відмінності між стандартним і високочутливим СРБ (hsCRP); аналітичні межі й особливості вимірювання; порівняння чутливості та специфічності зі ШОЕ, а також клінічна інтерпретація при бактеріальних і вірусних інфекціях. Клінічні алгоритми та практичні ситуації: інтерпретація високої ШОЕ при нормальному СРБ; високого СРБ при низькій ШОЕ; принципи раціонального динамічного спостереження та вибору інтервалів вимірювання. 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Оптимізація ультразвукового зображення — одна з основних навичок, адже навіть сучасний апарат не гарантує якісної діагностики без правильних налаштувань. Помилки у виборі режимів сканування, частоти датчика, глибини, фокуса чи посилення можуть приховати патологію, ускладнити візуалізацію анатомічних структур і призвести до хибної інтерпретації результатів. На цьому заході ви навчитеся впевнено працювати з основними та розширеними параметрами сучасних УЗ-сканерів, оптимізувати зображення залежно від типу дослідження, використовувати режими доплера, правильно налаштовувати фокус, глибину, динамічний діапазон та інші ключові параметри. Ви отримаєте практичні алгоритми, які допоможуть швидше отримувати якісне зображення, уникати типових технічних помилок і максимально використовувати можливості ультразвукового обладнання незалежно від виробника. Після навчання ви зможете швидше та точніше виконувати ультразвукові дослідження, покращите якість візуалізації навіть у складних клінічних випадках, навчитеся впевнено працювати з функціоналом сучасних УЗ-систем та приймати обґрунтовані діагностичні рішення. • Організація робочого місця лікаря УЗД • Початок дослідження: актуальність ведення бази пацієнтів, вибір датчика залежно від клінічної задачі та анатомічної зони. • Основні параметри B-режиму: частота, глибина, фокус, динамічний діапазон, підсилення. • Оптимізація зображення в реальному часі: алгоритм швидкого налаштування апарата. • Артефакти в ультразвуковій діагностиці: причини виникнення та практичне використання. • Кольоровий, енергетичний та спектральний доплер: ключові налаштування та типові помилки. • Сучасні технології покращення зображення (harmonic imaging, speckle reduction, compound imaging та ін.). • Особливості налаштування апарата для різних клінічних напрямків: абдомінальні дослідження, судини, кардіологія, акушерство та гінекологія. • Типові помилки користувачів, які погіршують якість візуалізації та діагностичну цінність дослідження. • На що звертати увагу при підборі УЗ сканера для досліджень. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань