Заходи БПР — Анестезіологія 2026

1. Відеолекція Генетичні тести в Україні: можливості, обмеження, інтерпретація: Стан генетичних тестів в Україні Види генетичних тестів та їхня реальна цінність Можливості генетики в клініці та профілактиці Доказові напрямки: онкогенетика, кардіогенетика, фармакогенетика Полігенні ризики (PRS): потенціал і обмеження Нутрігенетика: що дійсно працює Фармакогенетика як стандарт майбутнього Обмеження та помилки інтерпретації. Типові помилки лікарів та пацієнтів Практичний протокол інтерпретації Етичні аспекти та критерії вибору лабораторії 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

1. Відеолекція Інформована згода пацієнта: як оформити правильно і захистити себе: Як оформлювати правильно Коли підпис не рятує Відмова від лікування Фото/відеофіксація 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Малоінвазивна хірургія в гінекології демонструє стійку тенденцію до розширення показань і збільшення кількості втручань, що зумовлює підвищення вимог до анестезіологічного супроводу й безпеки пацієнток. Актуальність теми підсилюється оновленнями міжнародних рекомендацій (ESAIC, 2025-2026), що сформували нові стандарти ведення пацієнток у периопераційному періоді. На цьому заході ви навчитеся точно оцінювати операційний ризик з використанням валідованих шкал (ASA, STOP-BANG, Caprini), безпечно вести складні дихальні шляхи й аналізувати супутні патології. Ви дізнаєтеся, як вибрати метод анестезії при лапароскопічних втручаннях, зокрема розглянете порівняння TIVA та інгаляційної анестезії, а також сучасні стратегії мультимодальної аналгезії з мінімізацією використання опіоїдів. Окрім цього, ви розберете фізіологічні зміни, пов’язані з CO₂-пневмоперитонеумом та позицією Тренделенбурга, їхній вплив на гемодинаміку, респіраторну систему й на організм в цілому. Після навчання ви зможете точно прогнозувати і своєчасно розпізнавати інтраопераційні ускладнення гінекологічних втручань, зокрема гемодинамічну нестабільність, гіперкапнію, газову емболію та труднощі вентиляції. • Вступ. Передопераційне оцінювання пацієнтки • Оцінювання ризиків за шкалами ASA, STOP-BANG (ризик ОАС), Caprini (тромбози) • Виявлення факторів складної вентиляції/інтубації • Аналіз супутньої патології: серцево-судинної, респіраторної, ендокринної • Вибір та планування анестезії • Загальна анестезія як стандарт для лапароскопії: показання та обґрунтування • Вибір методики: TIVA vs інгаляційна анестезія • Стратегії знеболення: мультимодальна аналгезія, підхід opioid-sparing • Використання регіонарних блокад (TAP-block, інфільтрація портів) • Фізіологія пневмоперитонеуму та позицій • Вплив CO₂-пневмоперитонеуму на гемодинаміку • Респіраторні зміни під час оперативного лікування • Позиція Тренделенбурга: вплив на серце, легені, ВЧТ, очний тиск • Інтраопераційні ризики та ускладнення • Гемодинамічна нестабільність • Гіперкапнія та респіраторний ацидоз • Газова емболія CO₂ • Пошкодження судин/органів при введенні троакарів • Проблеми з вентиляцією (високий тиск, десатурація) • Критичні стани: що робити негайно • Дії у разі масивної кровотечі • Розпізнавання та лікування CO₂-емболії • Критична гіпоксія/неможлива вентиляція: алгоритм difficult airway • Гемодинамічний колапс: диференційна діагностика • Стратегії профілактики • Позиціонування відповідно до ризиків (захист нервів, профілактика компартмент-синдрому) • Профілактика ТЕЛА • Профілактика ПОНБ (комбінована терапія) • Чеклісти безпеки (WHO Surgical Safety Checklist) • Післяопераційне ведення • Моніторинг у PACU: свідомість, біль, дихання, гемодинаміка • Рання мобілізація та відновлення (протоколи ERAS) • Контроль болю: мультимодальний підхід • Рання діагностика ускладнень (кровотеча, інфекція, ТЕЛА) • Клінічні кейси • Відповіді на запитання

Хронічний закреп – це не просто функціональне порушення, а складний синдром із багатофакторним етіопатогенезом, який часто поєднує гастроентерологічні, ендокринологічні, неврологічні та психосоматичні механізми. Ігнорування цих причин може призводити до того, що не будуть помічені небезпечні симптоми – так звані червоні прапорці. Діагностика не буде своєчасною, як і початок терапії, а за таких умов можуть виникнути тяжкі ускладнення. Згідно з даними епідеміологічного аналізу, до 20% дорослого населення періодично страждає від хронічного закрепу, а серед людей похилого віку цей показник сягає 30–40%, що суттєво впливає на якість життя й потребує комплексного підходу до оцінювання стану пацієнта. Знання про механізми розвитку закрепу дають лікарю змогу не лише своєчасно виявити серйозні порушення, а й обґрунтовано обирати ефективні діагностичні та лікувальні стратегії. Уміння інтерпретувати результати лабораторних, функціональних і візуалізаційних досліджень є особливо важливим у разі закрепу, який є резистентним до лікування, або ж появи тривожних симптомів, які потребують точної та швидкої диференційної діагностики. Навчальний захід «Закреп у дорослих: діагностика, червоні прапорці та сучасний менеджмент» буде присвячений вивченню основних причин розвитку закрепу в дорослих та діагностичних критеріїв кожної з них. Особливу увагу буде приділено виявленню симптомів небезпечної патології, методам верифікації етіопатогенетичних факторів і сучасним підходам до ефективного менеджменту закрепу. Практична частина заходу містить розгляд реальних клінічних випадків для закріплення теоретичних знань. • · Критерії діагностики закрепу в дорослих. • · Основні причини (етіологія) закрепу в дорослих. • · Червоні прапорці при закрепах у дорослих. • · Методи верифікації етіопатогенетичних факторів закрепу. • · Сучасний менеджмент закрепу в дорослих • · Розгляд клінічних кейсів. • Відповіді на запитання

Лікарі здобудуть навички застосування валідованих шкал, зокрема MBI, для ранньої діагностики професійного вигорання та ідентифікації його клінічних маркерів у пацієнтів із хронічними захворюваннями. Учасники опанують техніки емпатичної комунікації та активного слухання, формування і дотримання професійних кордонів у терапевтичному альянсі. Програма передбачає оволодіння методами управління стресом і техніками усвідомленості, адаптованими для клінічної практики. Учасники зможуть розробити індивідуальний план профілактики вигорання, що включає оптимізацію робочого графіку та психогігієну. Також розглядається застосування стратегій дебрифінгу та інтервізій для опрацювання складних клінічних випадків і зниження ризику вторинної травматизації. Програма заходу • Заняття — 01:02:04 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які основні етіопатогенетичні механізми лежать в основі розвитку синдрому професійного вигорання у лікарів? • Як диференціювати професійне вигорання від депресії, астенічного синдрому та розладів адаптації у клінічній практиці? • Які існують об’єктивні інструменти для скринінгу та моніторингу динаміки вигорання у медичних працівників? • Як вигорання лікаря впливає на комплаєнс, прихильність до лікування та клінічні результати пацієнта? • Які комунікативні стратегії є найбільш ефективними для обговорення емоційного стану з пацієнтом без порушення професійних меж? • Яка роль організаційних факторів (культура закладу, навантаження, менеджмент) у профілактиці вигорання медичного персоналу? • Які доказові методи психотерапії та самодопомоги можуть бути рекомендовані лікарям для корекції наявних симптомів вигорання? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Аеромедична евакуація – одна з головних ланок порятунку поранених в сучасній війні. Але водночас знання в цій сфері традиційно доступні лише вузькому колу військових лікарів. Цю тему майже не розкривають на відкритих освітніх подіях, хоча вона визначає швидкість та безпечність транспортування пацієнта. Помилки на етапі організації та взаємодії можуть затримати евакуацію, погіршити стан пораненого і навіть зірвати операцію. В умовах війни кожен медик має орієнтуватися в базових принципах військової медицини, зокрема у правилах координації з авіацією. На цьому заході ви дізнаєтеся, як працює аеромедична евакуація в реальних бойових умовах. Ви розглянете нормативні вимоги, алгоритми взаємодії, основи картографічного аналізу та навіть практичний відбір вертолітного майданчика. Усі матеріали ґрунтуються на реальному досвіді, відточеному на етапах медичної евакуації та в роботі з підрозділами, що постійно діють в зоні бойових дій. Після навчання ви зможете правильно ініціювати евакуацію, передавати основну інформацію та приймати рішення у ситуаціях, про які не пишуть у відкритих джерелах. • Керівні документи: • розгляд основних нормативно-правових актів, статутних вимог і розпорядчих документів, що регламентують порядок організації та проведення аеромедичної евакуації сил оборони. • Взаємодія начальника медичної служби угруповання військ з іншими напрямами під час планування аеромедичної евакуації: • визначення ролі, повноважень та зон відповідальності; порядок координації дій з командуванням, оперативними структурами та медичними підрозділами. • Відбір та підготовка вертолітного майданчика: • процедура оцінювання місцевості, встановлення придатності майданчика, дотримання вимог безпеки польотів і тактичних умов застосування авіації. • Картографічне забезпечення: • вивчення картографічних матеріалів, аналіз маршрутів, особливостей рельєфу, зон ризику та умов для виконання евакуаційних заходів. • Відпрацювання маневрів: • практичні дії підрозділів: виконання алгоритмів маневрування, організація взаємодії, реагування на ускладнені тактичні ситуації. • Підсумковий відеоматеріал: • демонстрація основних елементів програми та узагальнення отриманих результатів у форматі короткого відеозвіту. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Черезстравохідна ехокардіографія є методом візуалізації, який дає змогу виявляти кардіальну й аортальну патологію, що є недоступною або недостатньо інформативною за трансторакальної ехокардіографії. У багатьох клінічних ситуаціях саме результати ЧСЕхоКГ визначають подальшу тактику ведення пацієнта: від медикаментозного лікування до інтервенційних чи кардіохірургічних втручань. Метод входить до рекомендацій ESC як обстеження вибору в разі низки критичних станів і має вирішальне значення у зниженні ризику тяжких ускладнень. На цьому заході ви навчитеся практичного застосування ЧСЕхоКГ в сучасній кардіології. Ви розглянете діагностичні можливості методу в разі кардіоемболічних станів, фібриляції передсердь, інфекційного ендокардиту, оцінювання клапанних протезів, виявлення внутрішньосерцевих тромбів, дефектів міжпередсердної перегородки й патології грудної аорти. Ви розглянете реальні ситуації, коли трансторакальна ехокардіографія є недостатньою або вводить в оману. Після навчання ви знатимете, коли показане проведення ЧСЕхоКГ, які структури необхідно оцінювати в кожному клінічному сценарії та як інтерпретувати виявлені зміни. • Ключові можливості ЧСЕхоКГ • Роль ЧСЕхоКГ в сучасній кардіології • Що дає змогу виявити ЧСЕхоКГ: основні діагностичні напрями • Черезстравохідна ехокардіографія: практичні можливості (розбір клінічних випадків) • Сесія запитання-відповіді

Оцінка механічної функції серця (5 ак. годин, дистанційно) 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Курс для лікарів усіх спеціальностей: дистанційне навчання з використанням електронних навчальних ресурсів. Тривалість — 5 ак. годин, мова викладання — українська. Програма заходу • Блок 1. Вступ — Урок 1: Знайомство з ментором. Актуальність курсу • Блок 2. Про якість життя пацієнта — Урок 1: Зміни у підході до ведення кардіологічних пацієнтів • Блок 3. Епіграф. Описовий період — Урок 1: Немає нічого складнішого за прості речі. Анамнез та безпосереднє обстеження • Блок 3. Епіграф. Описовий період — Урок 2: Тестування • Блок 4. Еволюція діагностичних та терапевтичних методів. Діагностичні можливості УЗД — Урок 1: Переламні моменти в історії. Поява візуалізаційних методів • Блок 4. Еволюція діагностичних та терапевтичних методів. Діагностичні можливості УЗД — Урок 2: Тестування • Блок 5. МРТ та інші візуалізаційні методи — Урок 1: МРТ міокарда. Ізотопні методики • Блок 5. МРТ та інші візуалізаційні методи — Урок 2: Тестування • Блок 6. Стрес-дослідження. Стрейн та ОФЕКТ КТ — Урок 1: Поєднання стрес-методик та візуалізації • Блок 6. Стрес-дослідження. Стрейн та ОФЕКТ КТ — Урок 2: Тестування • Блок 7. Епілог. Тактика ведення пацієнта — Урок 1: Які інструменти маємо в арсеналі та на які запитання маємо з ними відповісти? Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Один показник артеріального тиску не пояснює, що насправді відбувається з гемодинамікою пацієнта. Серед причин гіпотензії можна виділити гіповолемію, вазоплегію, низький серцевий викид або тампонаду, а лікування для цих станів принципово різне. На цьому заході ви розберете, як правильно інтерпретувати інвазивний АТ і ЦВТ, оцінювати серцевий викид, переднавантаження, післянавантаження та скоротливість, відрізняти статичні показники від динамічних і обирати метод гемодинамічного моніторингу під конкретну клінічну ситуацію. Після навчання ви зможете швидко визначати причину гемодинамічної нестабільності та правильно обирати між інфузією, вазопресорами й інотропами. • Клінічна мета гемодинамічного моніторингу в кардіоанестезіології. • Основні компоненти гемодинаміки: артеріальний тиск, кровотік, судинний опір і перфузія органів. • Взаємозв’язок між серцевим викидом, середнім артеріальним тиском і системним судинним опором. • Інвазивний моніторинг артеріального тиску: принципи вимірювання та аналіз форми пульсової хвилі. • Центральний венозний тиск: клінічне значення, обмеження та типові помилки інтерпретації. • Серцевий викид і серцевий індекс: методи визначення та практичне застосування. • Оцінювання переднавантаження, післянавантаження та скоротливості міокарда. • Статичні й динамічні показники відповіді пацієнта на інфузійне навантаження. • Роль катетера легеневої артерії, транспульмональної термодилюції, аналізу пульсової хвилі та черезстравохідної ехокардіографії. • Чек-лист гемодинамічного мислення: на що дивитись перед тим, як обрати терапію • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Patient Blood Management (PBM) – необхідна складова безпечної клінічної практики. Переливання компонентів крові є інтервенцією з чіткими показаннями й протипоказаннями, ризиками та віддаленими наслідками. Ускладнення, асоційовані з трансфуцією, обмежені донорські ресурси, підвищення вартості компонентів крові та нестабільність системи кровопостачання, зокрема в умовах воєнного часу, роблять впровадження PBM важливим для українських закладів охорони здоров’я. На цьому заході ви розглянете доказову базу трьох основних стовпів PBM, сучасні підходи до оцінювання доцільності трансфузій, відмінності між терапевтичними та профілактичними переливаннями, а також менеджмент складних трансфузійних ситуацій, зокрема рефрактерності до тромбоцитів. Окремо ви дізнаєтесь, як діяти у клінічних сценаріях з підвищеним трансфузійним ризиком: онкологічні та гематологічні захворювання, хронічні кровотечі й хірургія високого ризику. Після навчання ви зможете інтегрувати PBM у роботу відділення або лікарні, адаптуючи міжнародний досвід до українських реалій. • 1. Три стовпи PBM: оптимізація еритропоезу, мінімізація крововтрати, толерантність до анемії – що реально працює? Які інтервенції довели ефективність у дослідженнях? • 2. PBM у різних клінічних сценаріях: • онкологія та гематологія; • хронічні кровотечі; • хірургія високого ризику • 3. Терапевтичні vs профілактичні трансфузії: • показання • доказовість профілактики, чому профілактика часто не працює • ризики непотрібних трансфузій • групи пацієнтів, де профілактика НЕ рекомендована • сучасні порогові значення Hb, PLT • 4. Рефрактерність до трансфузій тромбоцитів: • як не проґавити; • алгоритм діагностики • менеджмент імунних та неімунних причин • 5. Як впровадити PBM у лікарні: • алгоритми; • чеклісти для відділень • роль мультидисциплінарної команди • успішне впровадження PBM в Австралії • українські реалії: як впровадити PBM в лікарні без великих ресурсів • навчання персоналу • PBM vs. стандарти трансфузії • що реально змінює практику • 6. PBM-індикатори та система контролю якості: • як їх впроваджували в ЄС/Австралії • які метрики реально вимірювати в Україні • 7. Відповіді на запитання учасників

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Інтерпретація показників загального аналізу крові та специфічних лабораторних маркерів (феритин, трансферин, вітамін B12, фолієва кислота) для верифікації типу анемії. 2. Проведення диференційної діагностики між залізодефіцитною анемією, анемією хронічних захворювань, B12- та фолієводефіцитною анемією. 3. Розробка алгоритму діагностичного пошуку при анеміях невстановленого генезу. 4. Вибір оптимальної тактики лікування залізодефіцитної анемії: критерії для призначення пероральних та парентеральних препаратів заліза. 5. Володіння принципами терапії анемії хронічних захворювань, включаючи застосування стимуляторів еритропоезу. 6. Моніторинг ефективності та безпечності терапії, критерії досягнення цільових рівнів гемоглобіну та феритину. 7. Ідентифікація “червоних прапорців” при анемічному синдромі, що вимагають негайного дообстеження та консультації гематолога. 8. Корекція анемії у пацієнтів з коморбідною патологією (ХХН, СН, онкологічні захворювання). Програма заходу • Заняття №1 Алгоритми діагностики та лікування залізодефіцитного стану та анемії • Які сучасні лабораторні маркери є найбільш інформативними для діагностики латентного дефіциту заліза та ЗДА? • Як інтерпретувати рівень феритину у пацієнтів із супутніми запальними процесами або патологією печінки? • Які абсолютні та відносні показання до призначення парентеральних препаратів заліза? • Які переваги та недоліки різних хімічних форм пероральних препаратів заліза? • Яка оптимальна тактика ведення пацієнток із ЗДА під час вагітності та в післяпологовому періоді? • Як проводити диференційну діагностику мікроцитарних гіпохромних анемій? • Які критерії свідчать про адекватну відповідь на терапію препаратами заліза та яка тривалість лікування? • Які особливості лікування ЗДА у пацієнтів з хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту? • Які сучасні лабораторні маркери є ключовими для диференційної діагностики анемій? • Як інтерпретувати показники феритину в умовах системного запалення? • Анемія хронічних захворювань vs. залізодефіцитна анемія: клініко-лабораторні паралелі та відмінності. • Який патогенетичний механізм лежить в основі функціонального дефіциту заліза? • Які критерії вибору препарату заліза (пероральний vs. парентеральний) та оптимальні схеми дозування? • Чи існують абсолютні та відносні протипоказання до призначення еритропоез-стимулюючих препаратів? • Яка тактика ведення пацієнтів з рефрактерною до лікування залізодефіцитною анемією? • У яких клінічних ситуаціях показано визначення рівня вітаміну В12 та фолієвої кислоти як скринінговий тест? • Які особливості діагностики та лікування анемії у пацієнтів похилого віку з поліморбідністю? • Заняття: Алгоритми діагностики та лікування залізодефіцитного стану та анемії • Заняття 1: Алгоритми діагностики та лікування залізодефіцитного стану та анемії • 23:37 • Конспект до заняття: Алгоритми діагностики та лікування залізодефіцитного стану та анемії • Клінічні задачі до заняття: Алгоритми діагностики та лікування залізодефіцитного стану та анемії • Конспект до заняття: Таємниці анемії: ключі до ефективного розпізнавання та лікування найпоширенішого ускладнення в клінічній практиці • Клінічні задачі до заняття: Таємниці анемії: ключі до ефективного розпізнавання та лікування найпоширенішого ускладнення в клінічній практиці • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс. Кількість академічних годин: 25. Кількість астрономічних годин: 18 годин 45 хвилин. Кількість учасників: 5000. Програма заходу • Дата проведення: 01.07.2026 – 31.12.2028 • Реєстрація учасника курсу – 5 хвилин. • Заняття 1. Нормативне регулювання діяльності лікаря – 3 години. • Відеолекція та методичні матеріали. • Заняття 2. Медична документація як інструмент юридичного захисту лікаря – 4 години. • Відеолекція та методичні матеріали. • Заняття 3. Інформована згода, відмова від медичного втручання та захист персональних даних – 2 години. • Відеолекція та методичні матеріали. • Заняття 4. Скарги пацієнтів та конфліктні ситуації у медичній практиці – 3 години. • Відеолекція та методичні матеріали. • Заняття 5. Перевірки МОЗ, НСЗУ та інших контролюючих органів – 3 години. • Відеолекція та методичні матеріали. • Заняття 6. Юридична відповідальність лікаря та судова практика – 3 години. • Відеолекція та методичні матеріали. • Практичний блок. • Опрацювання 30 ситуаційних завдань та кейсів – 4 години. • Розбір правильних відповідей та робота над помилками – 1 година. • Підсумкове тестування – 1 година 40 хвилин. • Перевірка результатів навчання та видача сертифікатів. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера