Заходи БПР — Анестезіологія 2026

1. Відеолекція ШОЕ та С-реактивний білок: лабораторна оцінка запалення, інтерпретація та клінічні алгоритми Значення маркерів запалення у сучасній клінічній медицині. Фізіологічні механізми формування ШОЕ (фактори, що прискорюють та сповільнюють осідання). Методи визначення ШОЕ: від класичних (Панченкова, Вестергрена) до сучасних автоматизованих та швидких технологій оцінки осідання еритроцитів. С-реактивний білок: фізіологія та відмінності між стандартним і високочутливим СРБ (hsCRP); аналітичні межі й особливості вимірювання; порівняння чутливості та специфічності зі ШОЕ, а також клінічна інтерпретація при бактеріальних і вірусних інфекціях. Клінічні алгоритми та практичні ситуації: інтерпретація високої ШОЕ при нормальному СРБ; високого СРБ при низькій ШОЕ; принципи раціонального динамічного спостереження та вибору інтервалів вимірювання. 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Електронний курс «Гестаційний цукровий діабет» (Pro) 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «Гестаційний цукровий діабет — це стан, що потребує уважного контролю та сучасних підходів у веденні вагітності й пологів. Раннє виявлення та контроль рівня глюкози допомагають знизити ризики для матері й дитини, запобігти ускладненням під час вагітності та пологів і забезпечити безпечний розвиток плода. Саме тому акушер-гінеколог та ендокринолог відіграють ключову роль у своєчасній діагностиці, підборі оптимальної тактики ведення та підтримки пацієнтки на всіх етапах вагітності. Запрошуємо приєднатися до заходу, де розглянемо ключові аспекти проблеми — від діагностики та критеріїв постановки діагнозу до дієтотерапії, тактики інсулінотерапії та ведення після пологів. Сучасно. Практично. Evidence-based.» Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

1. Відеолекція Інформована згода пацієнта: як оформити правильно і захистити себе: Як оформлювати правильно Коли підпис не рятує Відмова від лікування Фото/відеофіксація 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Передчасно народжена дитина потребує ретельного планування нутритивної підтримки. Кожен мілілітр ентерального об’єму тут має клінічну вагу, а будь-яка поспішність або надмірна обережність може впливати на ризик інтолерантності, некротичного ентероколіту й мати довгострокові негативні наслідки. Сучасний підхід до вигодовування новонароджених з екстремально малою масою тіла базується на стандартизованих алгоритмах, що враховують фізіологічну незрілість ШКТ й динаміку адаптації. На цьому заході ви отримаєте покроковий алгоритм ведення ентерального вигодовування у передчасно народжених дітей, зокрема при ЕНМТ. Ви розглянете патофізіологічні механізми харчової інтолерантності, критерії оцінювання гастрального залишку, підходи до мінімального трофічного вигодовування та принципи поступового збільшення ентерального навантаження. Також ви дізнаєтеся, як вибрати тип харчування – грудне молоко, фортифікатори і спеціалізовані суміші – відповідно до клінічної ситуації та ризиків. Після навчання ви зможете обґрунтовано приймати рішення щодо ескалації або корекції вигодовування, правильно інтерпретувати ознаки можливої інтолерантності та зменшувати ризики ускладнень, пов’язаних з ентеральною підтримкою. • Вступ. Феномен «НЕК-страху» та його наслідки • Патофізіологічний базис: чому виникає інтолерантність? • Антенатальні й постнатальні тригери • Тріада незрілості передчасно народжених • Об'єктивізація симптомів та сучасна діагностика • Критичний аналіз гастрального залишку • Стандартизація оцінювання здуття живота • Нові діагностичні маркери • Покроковий нутритивний алгоритм і терапевтична тактика • Протокол дій у разі перших ознак харчової інтолерантності • Менеджмент вибору харчування: • Мінімальне трофічне вигодовування (МТВ) • Розбір клінічних кейсів • Відповіді на запитання

1. Відеолекція Побудова довіри через слухання: -Техніка активного слухання -Мистецтво запитань: перехід від відкритих до закритих. «Болі» пацієнта та бар’єри: чому пацієнти відчувають незадоволення Конфліктологія для лікаря: причини та стадії розвитку конфлікту (від прихованої до інциденту). Алгоритм EVE (Explore, Validate, Explain): вирішуємо конфлікти правильно 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Невідкладні стани в амбулаторній практиці становлять одну з найбільш важливих сфер роботи лікаря первинної ланки, оскільки виникають раптово, часто без типової клінічної картини і потребують негайного прийняття рішень. Перші хвилини після розвитку критичного стану є визначальними для подальшого прогнозу пацієнта до моменту прибуття екстреної медичної допомоги. В умовах обмежених ресурсів і часу від лікаря вимагається чітке дотримання алгоритмів дій, швидке оцінювання стану й правильна первинна тактика. Окремо слід зважати на юридичні ризики, що виникають у разі помилок у веденні таких ситуацій. На цьому заході ви опануєте сучасні підходи до ведення невідкладних станів в амбулаторній практиці з акцентом на алгоритмічність дій. Ви розглянете організацію надання допомоги, а також первинне оцінювання пацієнта за алгоритмом ABCDE як базовий інструмент швидкої клінічної орієнтації. Окрім цього, ви проаналізуєте основні невідкладні стани, зокрема анафілаксію, гострий коронарний синдром, гіпертонічний криз, інсульт, судомний синдром, бронхіальну астму, гіпоглікемію та вазовагальні реакції. Після навчання ви зможете швидко розпізнавати критичні стани, застосовувати стандартизовані алгоритми невідкладної допомоги та організовувати своєчасний виклик і передання пацієнта бригаді ЕМД. • Організація роботи, оснащення кабінету, алгоритм дій персоналу в критичній ситуації. • Первинне оцінювання пацієнта за алгоритмом ABCDE. • Анафілаксія: розпізнавання клінічних проявів, алгоритм невідкладної допомоги, дозування та введення адреналіну, типові помилки. • Гострий коронарний синдром: ранні й атипові симптоми, дії медичного персоналу до прибуття ЕМД, медикаментозна підтримка пацієнта. • Гіпертонічний криз: диференціація невідкладного й ургентного кризу, оцінювання ураження органів-мішеней, алгоритм допомоги. • Інсульт: FAST / BE-FAST, раннє розпізнавання інсульту, критично важливі дії до госпіталізації. • Судомний синдром: алгоритм дій, безпека пацієнта, контроль дихальних шляхів, типові помилки. • Бронхіальна астма: оцінювання тяжкості стану, невідкладна терапія. • Гіпоглікемія та вазовагальні реакції: швидка диференціація причин втрати, невідкладна допомога, профілактика повторних епізодів. • Юридичні аспекти і комплектація аптечки невідкладної допомоги. Фіксація дій медичного персоналу, обов’язкове оснащення та препарати для надання допомоги. • Розбір типових помилок у наданні невідкладної допомоги в амбулаторних умовах. Реальні кейси та вирішення проблем, які трапляються найчастіше. • Відповіді на запитання.

У XXI столітті загроза застосування хімічної, біологічної, радіологічної та ядерної зброї (ХБРЯ) набула реального характеру через військові конфлікти, терористичні атаки і техногенні катастрофи. У таких умовах медичний персонал стає одним із основних елементів системи реагування, адже від його дій залежить не лише виживання постраждалих, а й зменшення масштабів ураження. Здатність швидко розпізнати токсидром, провести деконтамінацію або дезактивацію, надати першу допомогу й організувати евакуацію – життєво необхідні навички. Відсутність підготовки у сфері ХБРЯ означає, що є високий ризик помилок, які можуть коштувати життя як цивільним, так і військовим. Медик, який не має достатніх знань про токсикологічні, інфекційні чи радіологічні ураження, не здатен діяти ефективно в умовах катастрофи. Водночас чітке розуміння механізмів ураження, засобів індивідуального захисту й принципів сортування дає змогу зберігати контроль навіть в екстремальних ситуаціях. І в сучасних реаліях – це невіддільна частина базової підготовки кожного лікаря. Навчальний майстер-клас «Військова та цивільна медицина в умовах ХБРЯ: інтеграція TCCC та JTS CPG» буде присвячений вивченню основних понять щодо хімічної, біологічної, радіологічної та ядерної загрози і їхнього значення для медиків у цивільних та військових умовах. Учасники розглянуть загальні принципи реагування на ураження, зокрема алгоритми MARCH та CRESS, а також важливість деконтамінації як першого етапу допомоги. Також буде приділено увагу засобам індивідуального захисту, зокрема військовим протигазам і захисним костюмам. Детально розглядатимуться клінічні профілі токсидромів у разі хімічних уражень, а також застосування відповідних антидотів. Буде проаналізована специфіка надання допомоги в гарячих, теплих і холодних зонах. Окрема частина навчання стосуватиметься радіаційних уражень: від принципів деконтамінації до ведення пацієнтів з гострим радіаційним синдромом і променевими опіками. Наприкінці майстер-класу буде обговорення практичних підходів до медичної допомоги в умовах ХБРЯ-інциденту. • Вступ • Що таке ХБРЯ (CBRN): короткий огляд понять • Чому це актуально для кожного лікаря • Загальний підхід до постраждалих від ХБРЯ • Основні принципи реагування • Пріоритети за алгоритмом MARCH + CRESS • Деконтамінація як життєво важлива навичка • Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) • Військові протигази та костюми • Хімічне ураження • Класи отруйних речовин: нервово-паралітичні, везиканти, ціаніди, задушливі гази, опіоїди, психохімічні агенти • Токсидроми: клінічні профілі отруєнь • Антидоти: атропін, пралідоксим, гідроксокобаламін, діазепам, налоксон • Особливості допомоги в гарячій, теплій і холодній зонах • Радіологічні та ядерні ураження • Типи ураження: опромінення, зовнішня та внутрішня контамінація, інкорпорація • Принципи деконтамінації у разі радіаційного ураження • Гострий радіаційний синдром (ГРС) • Променеві опіки: лікування, сортування, евакуація • Медична допомога в зонах ХБРЯ • Розмежування зон: гаряча, тепла, холодна • Принципи роботи в зоні бойових дій під час ХБРЯ-інциденту • Само- та взаємодопомога у разі впливу ХБРЯ-агентів • Q&A-сесія

У щоденній черзі в амбулаторії усе може виглядати як зазвичай, аж поки хтось тихо каже: «Я не бачу сенсу жити». Жінка з панічною атакою впевнена, що «помирає» тут і зараз. Підліток мовчить, не дивиться в очі й ховає садна на передпліччі. Агресивний чоловік кричить, що його «прослуховують». Такі випадки можна побачити не тільки у відділеннях психіатричного стаціонару, а у повсякденній реальності спеціалістів первинної ланки. Сімейний лікар має декілька хвилин, щоб швидко розпізнати декомпенсацію, оцінити ризики і прийняти рішення, яке буде безпечним для пацієнта і юридично безпечним для самого лікаря. На цьому заході ви отримаєте цілісний алгоритм дій, коли пацієнт має невідкладний стан, пов'язаний з психічним розладом: швидке оцінювання стану, чіткі критерії ризику, диференціація психозу й делірію, техніки вербальної деескалації, безпечне призначення медикаментів і юридично правильне документування. Ви розглянете реальні клінічні випадки, які допоможуть вам діяти впевнено в умовах обмеженого часу. Після навчання ви будете готовими до невідкладних психіатричних станів і зможете інтегрувати алгоритми й чеклісти у вашу щоденну практику. • Первинне психіатричне оцінювання та виявлення ургентних станів • Швидке оцінювання психічного стану: MSE rapid, RASS, BARS. • Маркери гострої декомпенсації: психоз, делірій, агресія, дезорганізована поведінка, суїцидальний ризик. • Прийняття первинного клінічного рішення на рівні ПМСД. • Червоні прапорці та диференційна діагностика • Відмежування психіатричних і соматичних причин гострих розладів поведінки. • Критичні стани-імітатори: гіпоксія, інтоксикації, метаболічні порушення, гіпоглікемія, судоми. • Визначення шляхів подальшої маршрутизації. • Безпечна взаємодія та кризова комунікація • Оцінювання ризиків середовища, правильне позиціонування, контроль небезпечних факторів. • Техніки вербальної деескалації та кризової комунікації. • Робота з агресивними пацієнтами, підлітками, особами з параноїдною симптоматикою. • Медикаментозна стабілізація ургентних психіатричних станів • Вибір антипсихотиків і седативних препаратів: дози, комбінації, безпечні стратегії. • Особливості ведення геріатричних і коморбідних пацієнтів. • Алгоритми ведення: делірій, панічний напад, ПАР-індуковані стани, поведінкові кризи. • Транспортування та міждисциплінарна маршрутизація • Критерії безпеки та необхідності транспортування. • Передавання пацієнта між ПМСД → ЕМД → психіатрією/реанімацією. • Чеклісти: гострий психоз, делірій, психомоторне збудження, суїцидальна криза. • Короткі клінічні кейси. • Юридична валідність та інтеграція алгоритмів у практику • Основи недобровільної госпіталізації та правила документування ургентних станів. • Типові юридичні ризики та помилки. • Інтеграція алгоритмів і чеклістів у щоденну роботу лікаря. • Відповіді на запитання.

Нейросонографія з доплерографією судин головного мозку – це незамінний інструмент в арсеналі неонатолога, педіатра, лікаря УЗД та невролога. Метод дає змогу виявляти ураження ЦНС у новонароджених і дітей раннього віку ще до появи клінічних симптомів. Це необхідно для своєчасного призначення лікування й профілактики тяжких неврологічних наслідків. Недостатнє розуміння нейросонографічної анатомії та ігнорування доплерографічного компонента може призвести до серйозних діагностичних помилок. Пропущена гіпоксія або ішемічне ушкодження, несвоєчасне виявлення внутрішньошлуночкових або паренхіматозних крововиливів у передчасно народжених малюків та хибна інтерпретація варіантів норми як патології (і навпаки) – все це може мати фатальні наслідки. Навчальний майстер-клас «Нейросонографічна анатомія. Доплерографія судин головного мозку у дітей» буде присвячений вивченню основ нейросонографічної анатомії та сучасних стандартів проведення НСГ з доплерографією в новонароджених і дітей раннього віку. Будуть розглянуті типові зміни у разі гіпоксично-ішемічних уражень та оцінювання стану гемодинаміки. Учасники заходу навчаться розпізнавати сонографічні ознаки внутрішньочерепних крововиливів. Крім цього, буде представлена актуальна класифікація геморагічних уражень з механізмами їх виникнення та підходами до моніторингу. • Нейросонографічна анатомія. Сучасні стандарти проведення НСГ з доплерографією судин головного мозку новонароджених та дітей раннього віку. • Нейросонографічний моніторинг гіпоксично-ішемічних уражень ЦНС у доношених і недоношених новонароджених. • Сонографічні ознаки геморагічних уражень ЦНС у новонароджених, етіопатогенез, класифікація, моніторинг. • Відповіді на запитання учасників.

Післяопераційні ультразвукові зміни іноді нелегко відрізнити від ускладнень, а помилка в інтерпретації може призвести як до пропущеного абсцесу чи жовчної колекції, так і до необґрунтованих повторних втручань. На цьому заході ви навчитеся оцінювати УЗ-картину після найпоширеніших операцій, розпізнавати нормальні післяопераційні зміни та своєчасно виявляти патологію. Після навчання ви зможете впевнено інтерпретувати результати УЗД після оперативних втручань і визначати подальшу тактику ведення пацієнта. • Особливості УЗД після холецистектомії: норма, ускладнення • Особливості УЗД після апендектомії: норма, ускладнення • Особливості УЗД гриж післяопераційних рубців, ендометріоз передньої черевної стінки • Особливості УЗД після пластики гриж • Особливості УЗД після тиреоїдектомії • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Ви лікуєте людей, а не хвороби. Особистість пацієнта є невіддільною частиною процесу лікування. Саме тому ефективна комунікація є важливою. Пацієнти, яких не чують або неправильно інформують, можуть порушувати режим лікування і ставати джерелом конфліктів. Терапевтичних протоколів недостатньо – важливо опанувати інструменти емпатійної взаємодії, активного слухання та структурованої консультації. Це навички, що знижують ризик юридичних претензій і професійного вигорання. На цьому заході ви дізнаєтеся, як побудувати пацієнтоорієнтовану консультацію за біопсихосоціальною моделлю, застосовувати активне слухання й емпатійні техніки NURSE, перевіряти розуміння пацієнтом інформації через Teach-Back, працювати з очікуваннями та формувати довіру, яка підвищує прихильність до лікування. Ви освоїте структуровану модель Calgary–Cambridge для менеджменту клінічної консультації, що дає змогу ефективно планувати розмову від початку до завершення. Після навчання ви зможете проводити консультації, де пацієнт відчуває себе комфортно, а ви – впевненими у точності передання інформації та контролі процесу лікування. Це допоможе мінімізувати конфлікти й покращити результати терапії. • Біопсихосоціальна модель взаємодії лікар–пацієнт. Пацієнтоорієнтований підхід як основа якісної медичної допомоги. • Встановлення контакту. Перші хвилини розмови: невербальні сигнали, представлення лікаря, формування позитивного першого враження. • Активне слухання та емпатія. Емпатійна відповідь за схемою NURSE (Naming, Understanding, Respecting, Supporting, Exploring) для дослідження емоцій пацієнта. • Зрозуміли правильно? Використання техніки Teach-Back як інструмента перевірки розуміння інформації пацієнтом. • Робота з очікуваннями пацієнта. Як виявляти й узгоджувати очікування пацієнта і сім’ї, запобігати конфліктам і непорозумінням. • Побудова довіри й партнерських стосунків. Практики комунікації для підвищення прихильності пацієнта до лікування. • Менеджмент клінічної консультації. Використання моделі Calgary–Cambridge для структурування розмови: від початку консультації до завершення і планування наступних кроків. • Відповіді на запитання • Обговорення матеріалу (презентації) • Оцінювання здобутих знань

​Біль у грудній клітці після операцій або травм унеможливлює адекватне дихання, обмежує рухову активність та затримує процес відновлення. Для анестезіолога це щоденний виклик: як забезпечити ефективне знеболення так, щоб не перевантажити пацієнта опіоїдами і водночас не пропустити нічого критичного? У таких ситуаціях лікар має безпечно, ефективно й надійно виконати аналгезію – відповідно до клінічного контексту, тривалості знеболення й потреб конкретного пацієнта. Сучасні техніки регіонарної анестезії, як-от ESPB, PVB або SAPB, відкривають нові можливості в лікуванні болю. Але як вибрати найкращий метод, коли пацієнт щойно після торакотомії, має переломи ребер чи дренаж у плевральній порожнині? Навчальний майстер-клас «Регіонарна анестезія грудної клітки: сучасні підходи в торакальній, кардіохірургічній та травматологічній практиці» буде присвячений вивченню ефективних методів регіонарного знеболення грудної клітки. Під час заходу буде обговорено, чому біль після торакальних втручань має свою специфіку, як змінюється його характер у разі бойових поранень і чому не завжди достатньо лише анальгетиків. Ви дізнаєтесь, коли краще застосувати епідуральну аналгезію, а коли обмежитись SAPB чи PECS I/II, як правильно пролонгувати дію блоку шляхом катетеризації, а також які протоколи сьогодні вважаються золотим стандартом. Будуть розглянуті не тільки техніки, а й реальні клінічні ситуації: післяторакотомічна аналгезія, знеболення після стернотомії та підходи до терапії болю в пацієнтів з переломами ребер чи політравмою. • Вступ. Клінічна значущість болю в грудній клітці • Патофізіологія болю після торакальних і кардіохірургічних втручань • Наслідки неадекватного знеболення • Особливості больового синдрому після бойових поранень • Джерела болю в грудній клітці • Соматичний, вісцеральний та нейропатичний компоненти • Типові больові зони за різних втручань: торакотомія, стернотомія, дренажі, переломи ребер • Механізми хронізації болю • Регіонарна аналгезія грудної клітки: огляд технік • Thoracic Epidural Analgesia (TEA) – золотий стандарт: показання, техніка, ускладнення • Paravertebral Block (PVB) – альтернатива TEA • Serratus Anterior Plane Block (SAPB) • Erector Spinae Plane Block (ESPB) • Intercostal Nerve Blocks (ICNB) • Pecto-intercostal, Pectoral blocks (PECS I/II) • Місце ультразвукового контролю в сучасній анестезіології • Практичні аспекти блокад грудної клітки • Принципи вибору техніки: від втручання до блоку • Вибір анестетика й тривалість дії • Катетеризація для пролонгованої аналгезії • Огляд сучасних досліджень та рекомендацій • Дані ASA, ESRA • Порівняння ефективності різних блокад • Аналгезія у разі типових клінічних ситуацій • Післяторакотомічна аналгезія • Аналгезія після стернотомії у кардіохірургії • Знеболення у разі ребрових переломів та гемотораксу • Підходи у разі множинних травм грудної клітки (політравма, бойові поранення) • Відповіді на запитання. Обговорення клінічних кейсів учасників.

Практична цінність: лікарі здобудуть навички: 1. Проводити диференційну діагностику вірусних та бактеріальних кишкових інфекцій на основі клініко-анамнестичних даних та лабораторних маркерів. 2. Оцінювати ступінь дегідратації у дітей за клінічними шкалами (ВООЗ, Gorelick) та визначати потребу в інфузійній терапії. 3. Складати індивідуальні плани оральної та парентеральної регідратації, розраховуючи об’єм та склад інфузійних розчинів. 4. Обґрунтовувати призначення етіотропної терапії відповідно до сучасних клінічних рекомендацій та даних про антибіотикорезистентність. 5. Застосовувати ад’ювантну терапію: пробіотики, ентеросорбенти, ферментні препарати, базуючись на принципах доказової медицини. 6. Розробляти стратегії профілактики ГКІ, включаючи рекомендації щодо вакцинації (ротавірусна інфекція) та гігієнічних заходів. Питання, що розглядаються: • Сучасні лабораторні маркери для диференціації бактеріальної та вірусної діареї. • Абсолютні та відносні показання до госпіталізації дитини. • Вибір стартової антибактеріальної терапії при підозрі на інвазивну діарею. • Особливості регідратаційної терапії у дітей із супутньою патологією. • Роль пробіотичних штамів LGG та S. boulardii згідно з останніми мета-аналізами. • Показання та ризики призначення антиеметичних і антидіарейних препаратів у педіатричній практиці. • Профілактика синдрому постинфекційного подразненого кишечника та вторинної лактазної недостатності. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Даний курс БПР присвячений темі вторинної артеріальної гіпертензії. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники навчаться ідентифікувати клінічні маркери («червоні прапорці») вторинної артеріальної гіпертензії на етапі первинного огляду та застосовувати валідні скринінгові протоколи для виявлення пацієнтів групи ризику. Учасники опрацюють інтерпретацію результатів лабораторних досліджень: реніну, альдостерону, кортизолу, метанефринів та їх співвідношень. У програмі передбачено проведення диференційної діагностики між ренопаренхіматозною, реноваскулярною та ендокринною гіпертензіями, а також формулювання клінічного діагнозу згідно з актуальними класифікаціями. Учасники розглянуть розробку індивідуалізованих планів лікування для пацієнтів з первинним альдостеронізмом, феохромоцитомою та синдромом Кушинга. Курс охоплює вибір оптимальної тактики медикаментозної терапії, визначення показань до хірургічного лікування, оцінку ефективності проведеного лікування та корекцію терапевтичної стратегії на основі об’єктивних критеріїв. Програма заходу • Заняття 1 • Які клінічні ознаки є абсолютними показаннями для скринінгу на вторинну АГ? • Який оптимальний діагностичний алгоритм при підозрі на первинний гіперальдостеронізм? • Як коректно інтерпретувати співвідношення альдостерон/ренін на тлі прийому різних груп антигіпертензивних препаратів? • Диференційна діагностика феохромоцитоми: які біохімічні маркери є найбільш чутливими та специфічними? • Які методи візуалізації (КТ, МРТ, сцинтиграфія) є методом вибору при різних типах ендокринних гіпертензій? • Реноваскулярна гіпертензія: критерії відбору пацієнтів для ендоваскулярного лікування. • Особливості медикаментозної терапії вторинних АГ: вибір препарату в залежності від етіології. • Тактика ведення пацієнтів з резистентною АГ: коли поглиблено шукати вторинну форму? • Які орфанні причини вторинної АГ (коарктація аорти, синдром Ліддла) не можна пропустити в клінічній практиці? • Тактика ведення пацієнта після хірургічної корекції причини вторинної АГ: чи потрібна подальша антигіпертензивна терапія? • Заняття 2: Вторинна гіпертензія: коли і в кого шукати причину підвищеного артеріального тиску • Які групи пацієнтів підлягають обов’язковому скринінгу на вторинну артеріальну гіпертензію? • Клінічні ознаки та фенотипові особливості пацієнтів з ендокринними гіпертензіями (первинний альдостеронізм, феохромоцитома, синдром Кушинга). • Алгоритм діагностики реноваскулярної гіпертензії: коли запідозрити та які методи обстеження застосувати? • Диференційна діагностика гіпертензії у молодих пацієнтів: від коарктації аорти до моногенних форм. • Резистентна та рефрактерна артеріальна гіпертензія: як виключити вторинні причини? • Роль синдрому обструктивного апное сну (СОАС) у розвитку та прогресуванні артеріальної гіпертензії. • Які лабораторні та інструментальні методи є “золотим стандартом” у діагностиці різних форм вторинної АГ? • Особливості медикаментозної терапії при різних типах вторинних гіпертензій. • 01:55:22 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Визначення групи крові за системами ABO та резус-належності є відповідальною складовою лабораторної діагностики, від якої безпосередньо залежать безпека трансфузій та клінічні рішення. Навіть попри наявність стандартизованих методик, можуть трапитися помилки через неправильний спосіб дослідження, хибну інтерпретацію результатів та вплив «людського фактора». Особливу складність становлять ситуації зі слабоаглютинабельними формами антигену D, наявністю холодових аглютинінів, варіантами антигену A, а також розбіжності результатів між лабораторіями. На цьому заході ви дізнаєтеся більше про еритроцитарні системи ABO та резус, їхнє клінічне значення й варіанти антигенів. Ви розглянете методи визначення групи крові та резус-належності, їхні діагностичні можливості, переваги й обмеження. Також ви досконало засвоїте правила виконання досліджень, контролю якості реакцій та особливості обстеження різних категорій пацієнтів: від донорів до новонароджених і вагітних. Після навчання ви зможете впевнено інтерпретувати сумнівні результати, ефективно діяти у складних випадках і вибудовувати якісну взаємодію між лабораторними та клінічними підрозділами. • Сучасні уявлення про еритроцитарні системи АВО та резус, клінічне значення основних антигенів та їхніх варіантів. • Методи визначення: можливості, переваги, недоліки. • Правила виконання, облік та контроль реакцій. • Особливості проведення для різних категорій обстежуваних: пацієнти, вагітні, новонароджені, донори. • Можливості «маневру» для лабораторій різного рівня у складних випадках. • Тісна комунікація лабораторій та клінічних підрозділів: чому це критично важливо. • Відповіді на запитання.

Організаційні питання щодо курсу Лекція 1: Етика і доброчесність у медицині: недискримінація як стандарт Тестування БПР

Симпатоміметики — ключовий інструмент гемодинамічної стабільності, яким має впевнено володіти кожен анестезіолог. У реальній клінічній практиці саме ці препарати часто стають вирішальними для підтримки адекватної перфузії органів, корекції гіпотензії та забезпечення безпечного перебігу анестезії. Головне завдання анестезіолога — правильно обрати препарат, дозу та момент застосування для досягнення гемодинамічної стабільності без надмірної вазоконстрикції чи тахікардії. Окремо обговоримо практичні підходи до титрації симпатоміметиків, алгоритми швидкої корекції гіпотензії та клінічні ситуації, де вибір препарату критично впливає на результат. Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • фармакологія ключових симпатоміметиків: норадреналін, фенилефрин, адреналін, допамін • адренергічні рецептори та клінічні ефекти їх стимуляції • алгоритм вибору препарату при інтраопераційній гіпотензії • болюсне введення vs інфузія: коли і що ефективніше • типові помилки використання вазопресорів та їх клінічні наслідки • гемодинамічні сценарії в анестезії: вазодилатація, гіповолемія, депресія міокарда Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Вторинне ураження очеревини є проявом прогресування онкологічних захворювань, що суттєво впливає на прогноз та вибір лікувальної тактики. Перитонеальний карциноматоз, зокрема при пухлинах яєчників, шлунка, товстої кишки та підшлункової залози, часто визначає подальшу стратегію ведення пацієнта: від хірургічного втручання до системної терапії або HIPEC. Комп’ютерна томографія є основним методом первинного оцінювання поширеності процесу, однак її діагностична ефективність значною мірою залежить від здатності лікаря виявляти зміни та правильно інтерпретувати знахідки. На цьому заході ви розглянете КТ-ознаки перитонеального карциноматозу, зокрема ранні прояви, які часто залишаються поза увагою під час рутинного аналізу. Ви дізнаєтеся про анатомічні орієнтири очеревини та основні зони локалізації імплантів, що дасть змогу структурувати дослідження, а також навчитеся проводити диференційну діагностику – відрізняти метастатичне ураження від туберкульозу, мезотеліоми, псевдоміксоми та післяопераційних і запальних змін. Після навчання ви будете швидше й точніше визначати стадію захворювання та сприяти вибору оптимальної тактики лікування, що значно покращить прогноз для пацієнта. • Що таке вторинне ураження • Метастази, карциноматоз • Коротко про анатомію очеревини • Листки, сальник, брижа • Основні простори (таз, підпечінковий, paracolic gutters) • Перитонеальний карциноматоз • Основні КТ-ознаки (вузлики, потовщення, omental cake) • Що таке саркоматоз, лімфоматоз • Як виміряти масштаб катастрофи? Індекс РСІ • Диференційна діагностика • Туберкульоз, мезотеліома, псевдоміксома • Асцит • Коли виглядає підозріло • Де шукати насамперед • “Улюблені” місця імплантів • Паренхіматозні органи • Печінка, селезінка, наднирники • Лімфовузли • Базові критерії • Клінічні кейси

Інфаркт міокарда – одна з головних причин госпітальної смертності. Своєчасне розпізнавання типових і атипових проявів, правильне зняття ЕКГ й точне оцінювання стану пацієнта – основа якісного медсестринського догляду в кардіології. Від цих навичок залежить подальший прогноз для пацієнта. На цьому заході ви розглянете повний цикл медсестринської допомоги у разі підозри на ІМ. Знатимете, як оцінити больовий синдром, які невідкладні дії треба зробити одразу і яка правильна техніка зняття ЕКГ у 12 відведеннях. Ви побачите, як інтерпретувати характерні зміни на ЕКГ при STEMI та NSTEMI, як змінюється картина залежно від стадії розвитку інфаркту та як відрізнити ГКС від некардіологічних станів. Після навчання ви будете впевненіше визначати критичні ознаки, точніше оцінювати ЕКГ, а також зможете зменшити ризик діагностичних затримок. Час – це м’яз, тому діяти треба швидко. • Критичне значення медсестринського догляду в кардіологічному стаціонарі: роль у моніторингу та профілактиці ускладнень. • Типові й атипові клінічні прояви ІМ: детальний аналіз больового синдрому (характер, локалізація, іррадіація) та його еквівалентів. • Невідкладні дії медсестри у разі підозри на ІМ (алгоритм дій, забезпечення венозного доступу, киснева підтримка). • Правила й техніка зняття ЕКГ у 12 відведеннях: забезпечення якості запису (положення пацієнта, накладання електродів). • Основні ЕКГ-ознаки гострого ІМ: елевація сегмента ST (STEMI) та депресія сегмента ST/інверсія зубця T (NSTEMI). • Динаміка змін на ЕКГ (гостра, підгостра, рубцева стадія) та її значення для медсестринського спостереження. • Диференційна діагностика ІМ: відмінність від некардіологічного болю (міжреберна невралгія, ТЕЛА, патологія ШКТ – виразка, панкреатит). • Оцінювання стану пацієнта: шкали болю, оцінювання дихання, рівень свідомості, моніторинг життєвих показників. • Медсестринське спостереження за побічними діями кардіологічних препаратів (антиагреганти, нітрати, бета-блокатори). • Психологічна підтримка пацієнта і комунікація з родичами: зниження рівня тривожності та формування прихильності до лікування. • Відповіді на запитання учасників.

Кашель у дітей традиційно є однією з найчастіших причин звернення до лікарів різних спеціальностей: педіатрів, сімейних лікарів та пульмонологів. Його природа може варіюватися від абсолютно доброякісної до прояву серйозної патології, що потребує ретельного обстеження. Важливо не лише своєчасно розпізнати тривожні симптоми, а й дотримуватися обережності, щоб уникнути гіпердіагностики та непотрібних медичних втручань у разі, коли кашель не потребує активного лікування. Незважаючи на існування сучасних доказових рекомендацій, лікарі можуть відчувати труднощі в оцінюванні дитячого кашлю та виборі оптимальної тактики ведення пацієнтів. Найчастіше постають такі питання: «Де межа між фізіологічною нормою та патологією?», «Чи достатньо зібрати відповідний анамнез, чи потрібні додаткові обстеження?», «Коли дійсно є показання до призначення антибіотиків або інгаляційної терапії?». Важливо пам’ятати, що надмірне застосування ліків та необґрунтована медикалізація залишаються актуальними проблемами в практиці лікування дитячого кашлю. Навчальний майстер-клас «Кашель у дітей: від моніторингу до дії» спрямований на поглиблення знань щодо клінічно обґрунтованого підходу до оцінювання та ведення пацієнтів з кашлем відповідно до сучасних стандартів. Учасники матимуть змогу детально вивчити фізіологічні особливості кашльового рефлексу в різних вікових групах, навчаться розрізняти варіанти норми й симптоми серйозних захворювань. Особлива увага приділятиметься диференційній діагностиці, аналізу анамнезу, обґрунтуванню обстежень та інтерпретації їх результатів. В межах майстер-класу також будуть розглянуті типові клінічні помилки, важливість ефективної комунікації з батьками та практичні способи запобігання необґрунтованому призначенню медикаментів і процедур. • 1. Кашльовий рефлекс: фізіологія, вікові особливості та клінічне значення • Механізм виникнення кашлю • Анатомо-фізіологічні особливості дихальної системи у дітей • 2. Кашель як захисний механізм і як симптом патології • 3. Коли кашель не є патологією: варіанти норми та межові стани • Критерії для спостереження без втручання • 4. Етіологічна мозаїка кашлю: диференціальна діагностика відповідно до анамнезу та клініки • Гострі респіраторні захворювання з ураженням верхніх та нижніх дихальних шляхів • Кашель при глистяній інвазії, алергічних станах, ГЕРХ • Поведінковий (психогенний) кашель • 5. Алгоритм діагностичного пошуку в разі кашлю у дітей • Оцінювання анамнезу, тригерів, характеру кашлю • Фізикальне обстеження • Інструментальні методи та лабораторна діагностика • 6. Розширене діагностичне обстеження дитини з кашлем: показання, особливості. • 7. Типові клінічні помилки у менеджменті дитячого кашлю • Надмірне використання муколітиків і протикашльових препаратів • Помилки в діагностиці бактеріальної природи кашлю • Невиправдане призначення антибіотиків та інгаляцій • Відповіді на запитання учасників